MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D2A7AB.D62179D0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D2A7AB.D62179D0 Content-Location: file:///C:/68121E35/UA53240101_BF05.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування лікарського засобу
ГЕПАДИФ®
(HEPADIF)
Склад:
діючі речовини: один флакон містить карнітину оротату 300,0 мг
(еквівалентно кислоті оротовій 147,6 мг, карнітину 152,4 мг), карнітину
гідрохлориду 184,0 мг (еквівалентно карнітину 150,0 мг), антитоксичної
фракції екстракту печінки 25,0 мг (вміст ціанокобаламіну не менше 0,00025&n=
bsp;мг),
аденозину 5,0 мг, піридоксину гідрохлориду 25,0 мг, ціанокобаламіну 0,25 мг=
;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), метилпарагідроксибензоат (Е 219),
пропілпарагідроксибензоат (Е 217).
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:95%;font-family:"Times New =
Roman","serif";
mso-ansi-language:UK'>Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості:<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:95%;font-family:"Times New =
Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Arial Unicode MS";mso-font-kerning:1.0pt;mso-ansi-=
language:
UK;mso-fareast-language:UK'> неоднорідна
пориста маса від світло-рожевого до
коричнювато-рожевого кольору.
Фармакотерапевтична гру=
па. Засоби, що в=
пливають
на систему травлення та метаболічні процеси. Комбінації з амінокислотами. Код АТХ A16А А=
.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Гепадиф® – комбінований препарат, ефекти я=
кого
зумовлені комплексною дією компонентів, що входять до його складу. Стимулює
метаболізм жирів – компонентів β-окисного перетворення вільних жирних
кислот у мітохондріях гепатоцитів, біосинтетичні процеси, запобігає некрозу
гепатоцитів, нормалізує процес проліферації гепатоцитів, систему печінкових
ферментів і відновлює нормальну функцію печінки. Наявність аденозину, що є
компонентом коензимів, нуклеїнових кислот, забезпечує регуляцію процесів
кровотворення. Вітаміни групи В (ціанокобаламін, піридоксин) регулюють
окисно-відновлювальні процеси, беруть участь у білковому, жировому і
вуглеводному обміні, в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глютамінової
кислоти та інших амінокислот. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обмі=
ну,
функціонування периферичної та центральної нервової систем. Ціанокобаламін =
бере
участь у процесі трансметилювання, транспортуванні водню, утворенні метіоні=
ну,
нуклеїнових кислот, холіну, креатину, сприяє нормалізації порушених функцій
печінки, нервової системи, кровотворення, підвищує здатність тканин до
регенерації. Ціанокобаламін та піридоксин зменшують жирову інфільтрацію
печінки, знижують гіпергомоцистеїнемію.
Карнітин
регулює обмін жирів, сприяє розщепленню жирних довголанцюгових кислот і
заміщенню жирнокислотного метаболічного шунта вуглеводами, зменшує показники
жирової дистрофії печінки, поліпшує засвоєння їжі.
Антитоксична
фракція екстракту печінки містить незамінні і замінні амінокислоти, які бер=
уть
участь у синтезі білків, є донаторами сульфгідрильних і метильних груп,
здійснюють детоксикаційну та антиоксидантну дію.
Препарат
стимулює жовчовиділення, сприяє процесам перетравлювання їжі, полегшує всмо=
ктування
вуглеводів у тонкому кишечнику, необхідний для підтримання нормальної
мікрофлори кишечнику. Сприяє поліпшенню глікогенофіксуючої, синтетичної,
антитоксичної функції печінки, підвищує чутливість клітин до дії інсуліну,
сприяє виділенню інсуліну.
Фармакокінетика.
Після внутрішньовенного краплинного введення розподіл активних компонен=
тів
препарату – водорозчинних вітамінів групи В (ціанокобаламін, піридоксин),
карнітину, антитоксичної фракції екстракту бичачої печінки, аденозину
відбувається переважно у печінці та нирках.
Піридоксин метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно
активних метаболітів (піридоксальфосфат, піридоксамінофосфат), розподіляєть=
ся у
м'язах, печінці, центральній нервовій системі. Виведення здійснюється перев=
ажно
нирками.
Клінічні характеристики.
Показання.
У
складі комплексної терапії:
– гострого і хронічного гепатиту, цирозу печінки;
– жирової дистрофії печінки (стеатозу печінки);
– алкогольного ураження печінки;
– інтоксикації внаслідок тривалого прийому протипухли=
нних
та протитуберкульозних препаратів.
Протипоказання.
Індивідуальна
гіперчутливість до компонентів препарату. Нефролітіаз, еритремія, еритроцит=
оз,
тромбоемболія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії
загострення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Вітамін
В6 послаблює дію леводопи, запобігає або зменшує токсичні прояви,
які спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних
препаратів.
ПАСК,
циметидин, препарати кальцію, етанол зменшують всмоктування вітаміну В=
12.
Взаємодії, зумовлені наявністю
ціанокобаламіну
Аміноглікозиди, саліцилати, протиепілептичні препарати, колхіцин, препа=
рати
калію знижують абсорбцію препарату,
впливають на його кінетику.
При одночасному застосуванні з =
канаміцином,
неоміцином, поліміксинами, тетрациклінами всмоктування ціанокобаламіну
зменшується.
Фармацевтично несумісний з аско=
рбіновою
кислотою, солями важких металів (інактивація ціанокобаламіну); тіаміну бромідом, піридоксином, рибофл=
авіном
(іон кобальту, що міститься у молекулі ціанокобаламіну, руйнує інші вітамін=
и).
Тіамін – підсилюється ризик розвитку
алергічних реакцій, спричинених тіаміном.
Хлорамфенікол – знижує гемопоетичну відпові=
дь
на препарат.
Цитамен – при одночасному застосуванні
знижується ефект Цитамену.
Пероральні контрацептиви – знижують
концентрацію ціанокобаламіну в крові.
Взаємодії, зумовлені наявністю
піридоксину гідрохлориду
Діуретики – при комбінованому застосува=
нні
з піридоксином посилюється дія діуретиків.
Гормональні контрацептиви, циклосерин, пеніциламін, ізоніазид, гідралаз=
ину
сульфат, етіонамід, імунодепресанти – при
комбінованому застосуванні з піридоксином послаблюється ефект останнього.
Снодійні та седативні засоби – при
комбінованому застосуванні з піридоксином знижується снодійний ефект.
Протипаркінсонічні засоби – при
комбінованому застосуванні з піридоксином зменшується ефективність засобів =
для
лікування хвороби Паркінсона.
Фенітоїн – при комбінованому застосува=
нні
з піридоксином послаблюється дія фенітоїну.
Кортикостероїди – при комбінованому застосува=
нні
з піридоксином зменшується кількість вітаміну В6 в організмі.
Глутамінова кислота, аспаркам – при
комбінованому застосуванні з піридоксином підвищується стійкість до гіпоксі=
ї.
Серцеві глікозиди – при
комбінованому застосуванні з піридоксином підвищується синтез скорочувальних
білків у міокарді.
Трициклічні антидепресанти – при
комбінованому застосуванні з піридоксином останній усуває побічні ефекти
трициклічних антидепресантів, пов’язані з їхньою антихолінергічною активніс=
тю
(сухість у роті, затримка сечі).
Препарати левоміцетину резорбтивної дії – при комбінованому застосуванні з піридоксином останній попереджає
офтальмологічні ускладнення, що виникають при тривалому застосуванні препар=
атів
левоміцетину резорбтивної дії (синтоміцину, хлорамфеніколу).
Особливості застосування.
Застосовувати
з обережністю пацієнтам із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої ки=
шки
в анамнезі (через можливе підвищення кислотності шлункового соку), при тяжк=
их захворюваннях
серця та нирок, новоутвореннях.
Застосування
препарату може призвести до хибно-позитивної проби на уробіліноген з
використанням реактиву Ерліха.
Парентеральне
введення вітаміну В12 може тимчасово впливати на діагностику
фунікулярного мієлозу або перніціозної анемії.
Не
можна застосовувати ціанокобаламін з препаратами, які підвищують згортання
крові.
Для
осіб зі схильністю до тромбоутворення та хворих на стенокардію у процесі
лікування необхідно дотримуватись обережності і контролювати згортання кров=
і.
Під
час лікування не слід вживати алкогольні напої.
Застосування у період вагітності або годування груддю=
.
Негативний
вплив препарату у період вагітності або годування груддю не зареєстрований,
однак при призначенні Гепадифу® вагітним або жінкам, які годують
груддю, необхідно ретельно зважити співвідношення користі від застосування
препарату з потенційним ризиком для плода/дитини.
<=
i>Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні
автотранспортом або іншими механізмами.
Негативний
вплив на здатність керувати транспортними засобами або роботу з іншими
механізмами не зареєстрований.
Спосіб застосування та дози.
Гепадиф® застосовувати внутрішньовенно
краплинно 1 раз на добу. Середня добова доза для дорослих становить 8,625 мг порошку/кг маси тіла=
–
вміст 1 флакона препарату, розчиненого у 400-500 мл 5 % розчину глюкози.
Максимальна добова доза становить 17,25 мг порошку/кг маси тіла – вміст 2 флаконів препарату, розчиненого=
у
400-500 мл 5 % розчину глюкози.
Особам
літнього віку коригування дози не потрібне.
Діти
віком 7-14 років: добова доза препарату не відрізняється від середньої добо=
вої
дози для дорослих. Дозу призначає лікар індивідуально.
Тривалість
лікування залежить від перебігу основного захворювання і визначається лікар=
ем
індивідуально.
Діти.
Застосовувати
дітям віком від 7 років.
Передозування.
Симптоми:
нудота, блювання, діарея, посилення проявів побічних реакцій. При тривалому
застосуванні у високих дозах можлива периферична нейропатія.
Піридоксину гідрохлорид. Під час довготривалого застосування вітаміну В=
6
(понад 6-12 місяців) у дозах більше 50 мг щоденно або у дозах більш 1000 мг=
на
добу (понад 2 місяці) може призвести до оборотної периферичної сенсорної
нейропатії. У разі виникнення симптомів периферичної сенсорної нейропатії
(парестезії) необхідно відкоригувати дозу препарату та, якщо необхідно,
припинити лікування.
Нейропатії
з атаксією і розлади чутливості, церебральні конвульсії зі змінами на ЕЕГ, а
також в окремих випадках гіпохромна анемія і себорейний дерматит були описа=
ні
після введення більше 2 г на добу.
Ціанокобаламін. Після парентерального введення (у рідкісних випадках – після перораль=
ного
застосування) доз препарату вищих, ніж рекомендовані, спостерігались алергі=
чні
реакції, екзематозні шкірні порушення і доброякісна форма акне.
При
тривалому застосуванні у високих дозах можливе порушення активності фермент=
ів
печінки, біль у ділянці серця, гіперкоагуляція.
Лікування: промивання
шлунка, застосування активованого вугілля, гіперосмотичних проносних засобі=
в.
Побічні реакції.
Зазвичай
препарат переноситься добре.
З боку крові: гіперкоагуляція.
З боку серцево-судинної системи: =
тахікардія,
біль у ділянці серця.
З боку нервової системи: головний біль,
запаморочення, нервове збудження, сонливість,
порушення координації, парестезії, оніміння в кінцівках, поява відчуття
стискання в кінцівках – симптом «панчох і рукавичок», втрата свідомості і
розвиток судом при швидкому внутрішньовенному введенні.
З боку дихальної системи: утруднене дихання.
З боку обміну речовин: акне, бульозні
висипання, нудота, пітливість, порушення пуринового обміну, зниження рівня фолієвої кислоти.
З боку імунної системи: алергічні реакції (=
реакції гіперчутливості), включаючи шкірні прояви, в т.ч.
гіперемію, кропив'янку, висипання, свербіж, дерматит, фотосенсибіліз=
ацію, набряки, в =
т.ч.
набряк Квінке; порушення дихання, в т.ч. приступ задухи, анафілактичний шок=
, ангіоневротичний
набряк, анафілактоїдні
реакції.
З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, біль та дискомфорт у
животі, біль в епігастральній діля=
нці,
печія, підвищення шлункової секреції,
нудота, блювання, діарея, запор, послаблення випорожнень.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: пригнічення лактації в лактогенний період.
Загальні порушення: нездужання, слабкість, гарячка.
Місцеві реакції: зміни в місці введення, включаючи гіперемію, печінн=
я, свербіж, біл=
ь,
набряк, ущільнення та некроз у місці ін'єкції.
Наявність
у складі препарату метилпарагідроксибензоату (Е 219),
пропілпарагідроксибензоату (Е 217) може спричинити алергічні реакції
(можливо, уповільнені), а в окремих випадках – бронхоспазм.
Несумісність.
Використовувати для розведення лише зазначені в інструкції розчини.
Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами.
Термін придатності.
3 роки.
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності,
зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати
в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати
у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 942,05 мг порошку у скляному флаконі. По 1 або 5, =
або
10 флаконів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «ВАЛАРТІН ФАРМА».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=
Україна, 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул.
Грушевського, 60.