Додаток 1

ІНСТРУКj= 2;ІЯ

для медичного застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу

ДІАЗЕПАi= 2; РЕАКТ

(DIAZEPAM REACT)

Скл= ;ад:

= ді= 102;ча речовина: діазе&#= 1087;ам;

= 1 мл розчину містить діа&#= 1079;епаму 5 мг;

допоміж = 85;і речовини:

кисл = 86;та бензойна (Е 210), натрію бензоат (Е 211), пропіленгл= 110;коль, спирт бензиловий, спирт етило&#= 1074;ий 96 %, вода для ін&#= 8217;єкцій.

Лікарська форма. Р&#= 1086;зчин для ін’єкці&#= 1081;.

Ос= ;новні фізико-хімі&#= 1095;ні властивост= 110;: прозора, від безбарвног= 086; до блідо-жовто&#= 1075;о кольору рідина.

Фармакоте&#= 1088;апевтична група. Пс= ;ихолептичн= 10; засоби. Анксіоліти= 082;и. Код АТХ N05B A01.

<= /p>

= Фар= ;макологічн= 10; властивост= 110;.

Фармако= динаміка.

Діазепам – транквіліз= 072;тор бензодіазе= 087;інового ряду. Чинить анксіоліти= 095;ну, седативну, протисудом= 085;у, міорелаксу= 102;чу дію. Може спричинити антероград= 085;у амнезію нав&#= 1110;ть у терапевтич= 085;их дозах. Його дія посилює&#= 1090;ься за рахунок утворення активних метаболіті= 074; (головним чином дезме&#= 1090;илдіазепам= у).

Центральн&#= 1072; дія бензодіазе= 087;інів зумовлена посиленням нейротранс= 084;ісії гамма-аміно&#= 1084;асляної кислоти (ГАМК) у гальмівних синапсах. У присутност= 110; бензодіазе= 087;інів споріднені= 089;ть рецептора ГАМК до нейромедіа= 090;ора посилюєтьс= 103; за рахунок позитивної алостеричн= 086;ї модуляції, що призводить до посиленн&#= 1103; дії вивільнено= 111; ГАМК на постсинапт= 080;чний трансмембр= 072;нний потік хлори&#= 1076;-іонів.

<= span lang=3DUK>Фармакокі= нетика.

Абс&= #1086;рбція

При внутрішньо= 084;’язовому введенні препарат абсорбуєть= 089;я повністю. Але швидкість абсорбції варіабельн= 072; і залежить від місця та глибини ін’&#= 1108;кції. Рівноважни= 081; стан досягаєтьс= 103; приблизно через 5 днів, тоді як для метаболіту &#= 1076;езметилдіа= зепаму потрібно приблизно вдвічі біль&#= 1096;е часу для досягнення рівноважно= 075;о стану. Середні рівноважні рівні діазепаму при щоденному застосуван= 085;і приблизно вдвічі вищі, ніж пікові рівні препарату після першої дози.<= /span>

Роз&= #1087;оділ

Діа = 79;епам та його метаболіти швидко розподіляю= 090;ься у тканинах, незважаючи на їх високе зв’язуванн= 103; з білками плазми крові (98–99 %), переважно з альбуміном і, меншою мірою, з
α1-кислим глікопроте= 111;ном. Після внутрішньо= 074;енного введення спостеріга= 108;ться виражена фаза розподілу з концентрац= 110;єю у плазмі крові з періодом напіввивед= 077;ння до 3 годин. Діазепам та його метаболіти проникають через гематоенце= 092;алічний бар’єр. Середній рівноважни= 081; об’єм розподілу, визначений на вимірюва&#= 1085;ні концентрац= 110;ї у плазмі крові, стано&= #1074;ить від 0,88 до
1,1 л/кг. Зв’язу= 074;ання з білками кр&= #1086;ві та об’єм розподілу д&#= 1077;зметилдіаз= епаму подібні до таких у діазепаму.

Вис = 86;ке зв’язуванн= 103; з білками кр&= #1086;ві обмежує ступінь абсорбції діазепаму у спинномозк= 086;ву рідину (СМР). Після багаторазо= 074;ого прийому метаболіт д&#= 1077;зметилдіаз= епаму, на відміну від діазепаму, може значно накопичува= 090;ися у СМР. Діазепам має дуже швидку абсорбцію та розподіл у тканинах мозку, причому рівноважні концентрац= 110;ї у мозку вищі, ніж у плазмі крові. Загальний профіль взаємодії з рецепторам= 080; відповідає профілю взаємодії суми концен&#= 1090;рацій діазепаму та метаболіті= 074; у головному мозку.

Мет&= #1072;болізм або біотрансфо= 088;мація

Діа = 79;епам метаболізу= 108;ться у печінці до фармаколог= 110;чно активних метаболіті= 074;, головним чином дезме&#= 1090;илдіазепам= у, на який припадає 50–60 % загального кліренсу діазепаму; також на
3-гідроксилю&= #1074;ання припадає 27 % загального кліренсу діазепаму, в результаті чого утворюютьс= 103; метаболіти окислення – темазепам і оксазепам. Оксазепам і темазепам згодом утво&#= 1088;юють кон’югацію з глюкуронід= 072;ми.

Піс = 83;я багаторазо= 074;ого прийому діазепаму с&#= 1087;іввідношен= ня концентрац= 110;й дезметилді= 072;зепаму/ діазепаму у плазмі крові становило 1,1 &plus= mn; 0,2, темазепаму/&#= 1076;іазепаму – 0,11 ± 0,05 та оксазепаму/&#= 1076;іазепаму – 0,09 ± 0,03.

Мет = 72;болізм діазепаму відбуваєть= 089;я з участю ізофермент= 110;в цитохрому Р45= 0; головним чином CYP2C19 та CYP3A відповідаю= 090;ь за утворення метаболіту &#= 1076;езметилдіа= зепаму, а CYP3A4 – за утворення темазепаму та оксазепаму.

Оск= 10;льки CYP2C19 є поліморфни= 084;, можна виділити шв&#= 1080;дкі та повільні процеси метаболізм= 091; діазепаму. Повільні метаболіти порівняно зі швидкими показали значно нижчий кліренс
(12 проти 26 мл/хв) і довший період напіввивед= 077;ння (88 проти 41 годи&#= 1085;и) діазепаму після одноразово= 075;о перорально= 075;о прийому. Крім того, повільні ме&#= 1090;аболіти мали нижчий кліренс, вищу AUC і довш = 80;й період напіввивед= 077;ння, ніж метаболіт д&#= 1077;зметилдіаз= епаму.

Пол= 10;морфізм метаболізм= 091; у різних етнічних групах може відрізняти= 089;я.

Елі&= #1084;інація

При внутрішньо= 074;енному введенні концентрац= 110;я діазепаму у плазмі крові знижу&#= 1108;ться двофазно: за початковою фазою швидк&#= 1086;го та екстенсивн= 086;го розподілу слідує фаза тривалої термінальн= 086;ї елімінації. Період напіввивед= 077;ння становить 24–= 48 годин для діазепаму та 40–100 годин для активного метаболіту &#= 1076;езметилдіа= зепаму. Кліренс діазепаму с&#= 1090;ановить 20–40 мл/хв.

Пре = 87;арат майже повністю метаболізу= 108;ться і лише незначна кількість незміненог= 086; діазепаму виводиться з сечею. Основним метаболіто= 084; у сечі є оксазепам-г&#= 1083;юкуронід.

<= /p>

Фар&= #1084;акокінетик= ;а в особливих клінічних в&#= 1080;падках

Пац&= #1110;єнти літнього віку

Через вікове зменшення кількості білків у пла&= #1079;мі крові вільна фракція діазепаму у пацієнтів літнього віку підвищена порівняно з молодшими пацієнтами. Вік впливає на метаболі&#= 1079;м шляхом зниження метаболізм= 091;, а також зниження кліренсу вільного діазепаму. Це призводи&#= 1090;ь до збільшення періоду напіввивед= 077;ння у 2–4 рази (сильніше спостеріга= 108;ться у чоловіків, ніж у жінок). Тому ступінь накопиченн= 103; вільного діазепаму у людей літнь&#= 1086;го віку при багаторазо= 074;ому прийомі буде більши&#= 1084;, ніж у молодих людей (див. розділ «Спо&#= 1089;іб застосуван= 085;я та дози»).

По= ;рушення функції печінки

Біодоступ&#= 1085;ість діазепаму та його основного метаболіту &#= 1076;езметилдіа= зепаму змінюється при печінковій недостатно= 089;ті. Ці зміни пов&= #8217;язані в основному зі зміною печінковог= 086; метаболізм= 091;, а також зі зміною зв’я&#= 1079;ування з білками плазми крові. При гострому вірусному гепатиті період напіввивед= 077;ння діазепаму збільшуєть= 089;я приблизно в 2 рази, але повільно повертаєть= 089;я до норми після одужа&#= 1085;ня. У пацієнтів з алкогольни= 084; цирозом печ&#= 1110;нки спостеріга= 108;ться більш виражене (ві&= #1076; 2 до 5 разів) збільшення періоду напіввивед= 077;ння. Зниження кліренсу діазепаму та дезметил&#= 1076;іазепаму призводить до підвищеног= 086; довготрива= 083;ого накопиченн= 103; та посилення фармаколог= 110;чних ефектів (див. розділ «= Спосіб застосуван= 085;я та дози»).

Порушення функції нирок

Показники кліренсу вільного діазепаму показують, що при хронічній нирковій недостатно= 089;ті виведення діазепаму подібне до такого у здорових добровольц= 110;в, тому рівноважні рівні концентрац= 110;ї вільного діазепаму при будь-якій добовій дозі зазвичай не повинні відрізняти= 089;я у пацієнтів з нирковою недостатні= 089;тю. Через зміни у зв’язуван&#= 1085;і з білками плазми крові та розподілі діазепаму у тканинах період напіввивед= 077;ння діазепаму при нирковій недостатно= 089;ті скорочуєть= 089;я з 92 ± 23 годин (середнє значення ± середньокв= 072;дратичне відхилення) у контрольні= 081; групі до 37 ± 7 годин у пацієнтів з нирковою недостатні= 089;тю.

Ваг&= #1110;тність або годування груддю

Діа = 79;епам і дезметилд&#= 1110;азепам легко проникають через плацентарн= 080;й бар’єр. Плід також може здійснюват= 080; N-деметилюва&= #1085;ня діазепаму. Тривале лік&#= 1091;вання призводить до високого рівня накоп&#= 1080;чення обох сполук у серці, легенях та мозку плода.<= /span>

Зв’= 03;зування діазепаму з білками плазми кров&#= 1110; знижується &#= 1091; період вагітності, особливо в останньому триместрі, частково через зниження концентрац= 110;ї альбуміну в сироватці крові. Після застосуван= 085;я одноразово= 111; дози фармаколог= 110;чні ефекти можуть поси&#= 1083;юватися (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я»).

У доношених та недоношени= 093; новонародж= 077;них діазепам метаболізу= 108;ться повільніше, &= #1085;іж у дітей старшого віку (> 5 місяців) та д= орослих, що призводить до подовження періоду напіввивед= 077;ння (набагато більш вираж&#= 1077;ного у недоношени= 093; дітей).

Діа = 79;епам та його метаболіти &#= 1087;роникають у грудне молоко. Концентрац= 110;ї діазепаму у молоці становлять близько 10 % ві = 76; концентрац= 110;й у крові матері. У перерахува= 085;ні на масу тіла до дитини потрапляє приблизно 5 % дози, прийнятої матір’ю. Після багаторазо= 074;их прийомів у добових доз&#= 1072;х понад 10 мг кількість перенесено= 111; речовини може бути достатньо великою, щоб проявити вплив на немовля (див. розділ «Осо&#= 1073;ливості застосуван= 085;я»).

Клінічні характерис= 090;ики.

По&#= 1082;азання.

Триво = 78;ні стани

Бензо = 76;іазепіни показані тільки для лікування важких розладів, які обмежують активність пацієнта або піддають його значно&#= 1084;у стресу.

Парен = 90;ерально Діазепам реакт показаний д&#= 1083;я лікування помірних і тяжких випадків збудження, тривожност= 110; і психічного напруження.

Як передопера= 094;ійний препарат показаний д&#= 1083;я базової седації у пацієнтів з тривожніст= 102; або напруження= 084;, індукції анестезії та седації перед діагностич= 085;ими, хірургічни= 084;и та ендоскопіч= 085;ими процедурам= 080; (катетериза&#= 1094;ія серця).

Алког = 86;льна депривація

Для пацієнтів з алкогольно= 102; деприваціє= 102; Діазепам реакт застосовув= 072;ти для зменшення збудження, паніки, тремтіння і галюцинаці= 081; (білої гарячки).

Проти = 89;удомна терапія

Невід = 82;ладне лікування епілептичн= 086;го статусу, тяжких судом, правця та лікування другої лінії прееклампс= 110;ї або еклампс&#= 1110;ї (якщо сульфат магнію недоступни= 081; або якщо судоми продовжуют= 100;ся, незважаючи &#= 1085;а введення сульфату магнію). У цьому випад&#= 1082;у слід зважити потенційни= 081; ризик для плода та тер&= #1072;певтичну користь для матері.

М’язо = 74;і спазми

Діазе = 87;ам реакт є хорошим допоміжним засобом при лікуванні рефлекторн= 086;го м’язового спазму внаслідок локальної травми (поранення, запалення). Також можна застосовув= 072;ти для боротьби зі спазмами, сп&= #1088;ичиненими спінальним= 080; та супраспіна= 083;ьними міжнейронн= 080;ми порушенням= 080;, такими як церебральн= 080;й параліч і параплегія, а також при атетозі та с&= #1080;ндромі ригідності.

Пр&#= 1086;типоказанн= я.

Підви = 97;ена чутливість до бензодіазе= 087;інів або до будь-якого з компоненті= 074; препарату; міастенія г&#= 1088;авіс; тяжка дихальна недостатні= 089;ть; нічне апное; = тяжкі порушення функції печінки, оскільки бензодіазе= 087;іни можуть спричинити печінкову енцефалопа= 090;ію.

Бензо = 76;іазепіни не рекомендую= 090;ься як основна терапія при психотични= 093; розладах.

Бензо = 76;іазепіни не слід застосовув= 072;ти як монотерапі= 102; для лікування депресії або тривожн&#= 1086;сті, пов’язаної з депресією, через ризик суїциду у та&= #1082;их пацієнтів.

Вза= ;ємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємо= ;дій.

Фармакокін= ;етична взаємодія між лікарсь&#= 1082;ими засобами

Метаболізl= 4; діазепаму та його основного метаболіту дезметилд= іазепаму залежить від ізофермент= 110;в цитохрому Р450 CYP3A4 та CYP2C19. Модулятори цих ферментів можуть призвести до змін у диспозиції та ефектах діазепаму. Сильні взаємодії спостеріга= 102;ться зі сполуками, які одночас&#= 1085;о впливають на окислюваль= 085;і шляхи метаб&#= 1086;лізму діазепаму; у випадку, коли є вплив лише на один шлях метаболізм= 091;, навіть при застосуван= 085;і сильних інгібіторі= 074; можуть спостеріга= 090;ися лише помірні ефекти. Інгібітори CY= P3A4 та CYP2C19 знижують метаболічн= 091; активність і можуть призвести до підвищення концентрац= 110;ї діазепаму та деметильов= 072;ного метаболіту і, як наслідок, до більш трива&#= 1083;ого седативног= 086; та анксіоліти= 095;ного ефекту. Ці еф= екти можуть бути посилені у пацієнтів з підвищеною чутливістю до дії діазепаму, наприклад, через вік, по= рушену функцію печінки або лікування іншими окис&#= 1083;ювальними препаратам= 080;. Індуктори CYP3A4 та CYP2C19 можуть призвести до нижчих, ніж очікується, концентрац= 110;й і, відповідно, відсутност= 110; бажаної ефективнос= 090;і.

Вплив іншиm= 3; лікарських засобів на фармакокін= 077;тику діазепаму

Інгібітори ферментів

Грейпфрутl= 6;вий сік містить сильні інгібітори CYP3A4. При застосуван= 085;і грейпфруто= 074;ого соку замість води експозиція діазепаму значно збільшувал= 072;ся (у 3,2 раза AUC; у 1,5 раза C_max), а ча = 89; досягнення пікової концентрац= 110;ї подовжував= 089;я.

Азольні протигрибк= 086;ві препарати інгібують і&#= 1079;оферменти CYP3A4 та CYP2C19 і призводять до збільшення експозиції діазепаму (співвіднош&#= 1077;ння AUC діазепаму o= 0; флуконазол= 091; 2,5; діазепаму = 10; вориконазо= 083;у 2,2) та подовження періоду нап&#= 1110;ввиведення діазепаму (з флуконазол= 086;м з
31 години до 73 годин; з вориконазо= 083;ом з 31 години до 61 години). Вплив протигрибк= 086;вих препаратів на рівні діазепаму спостеріга= 074;ся лише через 4 години після прийому і надалі. Ітраконазо= 083; має більш помірну дію без клінічн&#= 1086; значущої взаємодії з діазепамом, що визначає&#= 1090;ься за допомогою тестів психомотор= 085;ого розвитку.

Флувоксамo= 0;н, селективни= 081; інгібітор зворотного захоплення серотоніну, також є інгі&= #1073;ітором обох механізмів розпаду діазепаму і не тільки збільшує експозицію діазепаму на 180 % і подовжує період його напіввивед= 077;ння з 51 години до 118 годин, але також збільшує експозицію і час до рівн= оважного стану деметильов= 072;ного метаболіту. Флуоксетин показав більш помірний вп&#= 1083;ив на AUC діазепаму (приблизно на 50 %) і не впливав на психомотор= 085;у реакцію, оскільки комбінован= 110; концентрац= 110;ї діазепаму та дезметил&#= 1076;іазепаму були подібними з флуоксетин= 086;м та без нього.=

Комбіноваl= 5;і гормональн= 110; контрацепт= 080;ви знижують кліренс (на 67 %) і подовжують період напіввивед= 077;ння (на 47 %) діазепаму. Індуковані діазепамом психомотор= 085;і порушення у жінок, які приймають контрацепт= 080;ви, можуть бути більш вираженими під час семи&= #1076;енної менструаль= 085;ої паузи, коли гормональн= 110; комбінації відміняють= 089;я, ніж під час п= рийому контрацепт= 080;вів. Існують обмежені докази того, що бензодіазе= 087;іни можуть підвищуват= 080; частоту кровотеч у жінок, які приймають гормональн= 110; контрацепт= 080;ви. Взаємодії препаратів, &= #1103;ка може призвести до вагітності, не спостеріга= 083;ося.

Інгібітор протонної помпи омепразол, який також є інгібіторо= 084; CYP3A4 та CYP2C19, при застосуван= 085;і у дозі 20 мг на добу збільш&#= 1091;вав AUC діазепаму на 40 % та періо= 076; напіввивед= 077;ння на 36 %; у дозі 40 мk= 5; на добу збільшував AUC діазепаму н&#= 1072; 122 % та період напіввивед= 077;ння на 130 %. Елімінація деметильов= 072;ного діазепаму т&#= 1072;кож знижувалас= 103;. Ефект омепразолу спостеріга= 074;ся лише у випад&= #1082;у екстенсивн= 080;х, а не повільних інгібіторі= 074; CYP2C19. Езомепразо= 083; (але не лансопразо= 083; або пантопразо= 083;) потенційно інгібує метаболізм діазепаму такою ж мірою, як і омепразол.

Блокатор гістамінов= 080;х Н₂-рецепто = 88;ів циметидин, який є інгібіторо= 084; кількох ізофермент= 110;в CYP, включаючи CYP3= A4 та CYP2C19, знижує кліренс діа&#= 1079;епаму та дезметилді= 072;зепаму на 40–50 %. Ефект однаковий як для одноденног= 086; застосуван= 085;я, так і після тривалого лікування ц&#= 1080;метидином, і призводить до збільшен&#= 1085;я експозиції та подовження періоду нап&#= 1110;ввиведення діазепаму та його основного метаболіту після одноразово= 075;о прийому та збільшення рівноважни= 093; концентрац= 110;й після багаторазо= 074;ого прийому діазепаму. П&= #1088;и одночасном= 091; застосуван= 085;і із циметиди&#= 1085;ом спостеріга= 083;ося посилення седативног= 086; ефекту. Із
Н₂-антагон= 10;стами ранітидино= 084; та фамотидино= 084; інших фармакокін= 077;тичних взаємодій не спостері&#= 1075;алося.

Дисульфірk= 2;м пригнічує метаболізм діазепаму (зниження медіани кліренсу до 4= 1%, збільшення періоду напіввивед= 077;ння на 37 %), а також, ймовірно, посилює метаболізм активних метаболіті= 074; діазепаму. Може посилювати седативні ефекти.

Протитубеl= 8;кульозні препарати можуть впли&#= 1074;ати на концентрац= 110;ю діазепаму. У присутност= 110; ізоніазиду середня експозиція діазепаму (AUC) та період напіввивед= 077;ння збільшують= 089;я (в середньому на 33–35 %), причому найбільші зміни спостеріга= 102;ться у пацієнтів з уповільнен= 080;м ацетилюван= 085;ям.

Блокатор кальцієвих каналів дилтіазем, щ&= #1086; є аналогічн&#= 1080;м до діазепаму субстратом ізофермент= 110;в та інгібіторо= 084; CYP3A4, збільшував AU= C (приблизно на 25 %) та подовжував період напіввивед= 077;ння (на 43 % у екстенсивн= 080;х метаболіза= 090;орів CYP2C19) діазепаму з невеликими відмінност= 103;ми між пацієнт&#= 1072;ми з різними фенотипами CYP2C19. У присутност= 110; дилтіазему також спостеріга= 083;ася тенденція до збільшення експозиції &#= 1076;езметилдіа= зепаму.

Первинний метаболіт іделалізиб= 091; є сильним інгібіторо= 084; CYP3A4 і підвищує концентрац= 110;ю діазепаму у плазмі крові, тому слід розглянути можливість зниження дози.

Психостимm= 1;лятори модафініл та армодафі&#= 1085;іл індукують CYP3A4 та інгібуют&#= 1100; CYP2C19, вони можуть подовжуват= 080; період виве&#= 1076;ення діазепаму та спричиняти надмірну се&#= 1076;ацію.

Індуктори ферментів

Рифампіциl= 5; є потужним індуктором CYP3A4, а також значно прискорює активність CYP2C19. При застос= уванні доз 600 мг на добу протягом 7 днів клірен&#= 1089; діазепаму збільшував= 089;я у 4,3 раза, при цьому AUC зменшувала= 089;я на 77 %. Спостеріга= 083;ося значне зниження експозиції всіх метаболіті= 074; діазепаму. Подвоєння добової дози рифампіцин= 091; не призводило &#= 1076;о подальшого посилення його ефекту.<= o:p>

Карбамазеl= 7;ін є відомим індуктором CY= P3A4 і тому прискорює елімінацію &#= 1076;іазепаму в 3 рази (збільшення кліренсу, зменшення періоду напіввивед= 077;ння), підвищуючи концентрац= 110;ї дезметилді= 072;зепаму.

Прийом їжі та антациди

Їжа та антациди можуть сповільнит= 080;, але не зупин&= #1080;ти всмоктуван= 085;я діазепаму після орального прийому; це може призве&#= 1089;ти до послабленн= 103; ефекту після однор&#= 1072;зового прийому, але не до досягнення рівноважни= 093; концентрац= 110;й при багаторазо= 074;ому прийомі.

Прокінетиm= 5;ні лікарські засоби збільшують швидкість всмоктуван= 085;я діазепаму.

Сполуки, що інгібують певні ферменти печінки (зок&= #1088;ема, цитохром Р450), можуть потенціюва= 090;и активність бензодіазе= 087;інів. Меншою мірою це сто&= #1089;ується тих бензодіазе= 087;інів, які метабол&#= 1110;зуються винятково шляхом кон’&#= 1102;гації.

Внутрішньl= 6;венне введення метоклопра= 084;іду (але не пероральни= 081; прийом метоклопра= 084;іду) збільшує швидкість абсорбції діазепаму та підвищує максимальн= 091; концентрац= 110;ю, що досягаєт&#= 1100;ся після перорально= 075;о застосуван= 085;я.

Наркотичнo= 0; препарати (морфін, петидин) зме&= #1085;шують швидкість абсорбції та знижують пікові концентрац= 110;ї діазепаму при перорально= 084;у застосуван= 085;і.

Вплив діазепаму на фармакокін= 077;тику інших лікарських засобів

Не було виявлено, що діазепам індукує або інгібує метаболічн= 110; ферменти. Однак, деякі = лікарські взаємодії, спричинені діазепамом, все ж таки мають місце.<= o:p>

Лікування фенітоїном було пов’яз&#= 1072;не з вищими концентрац= 110;ями та посиленн&#= 1103;м інтоксикац= 110;ї фенітоїном у поєднанні &= #1079; діазепамом. Однак багато авторів не виявили жодної взаємодії або навіть зниження ко&#= 1085;центрації фенітоїну у плазмі крові при одночасном= 091; застосуван= 085;і з діазепамом.

Фармакодин= ;амічна взаємодія з іншими ліка&#= 1088;ськими засобами

Пацієнтам, які приймають Діазепам реакт, слід уникати вживання алкоголю (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я»).

Інформаціn= 2; про передозува= 085;ня та запобіжн&#= 1110; заходи при застосуван= 085;і інших депресанті= 074; центрально= 111; нервової системи (ЦНС), у т.ч. алкоголь, див. розділ «= Передозуваl= 5;ня».

Потенціювk= 2;ння побічних седативних ефектів та пригніченн= 103; кардіоресп= 110;раторної системи може також відбуватис= 103; при одночас&#= 1085;ому застосуван= 085;і Діазепаму реакт з депресанта= 084;и ЦНС, у тому числі з алкоголем.

У пацієнтів, які отримували комбінован= 077; лікування клозапіном та бензодіазе= 087;інами, включаючи діазепам, неодноразо= 074;о повідомлял= 086;ся про тяжку артеріальн= 091; гіпотензію, пригніченн= 103; дихання або втрату свідомості.

При комбінован= 086;му застосуван= 085;і фенотіазин= 110;в та бензодіазе= 087;інів можна очікувати кумулятивн= 086;го пригніченн= 103; ЦНС: повідомлял= 080; про седативний ефект, пригніченн= 103; дихання та обструкцію дихальних шляхів при комбінован= 086;му застосуван= 085;і левопромаз= 080;ну та діазепаму.

Спостерігk= 2;лися кумулятивн= 110; ефекти оланзапіну та діазепаму на седацію та гіпотензію за відсутно&#= 1089;ті фармакокін= 077;тичної взаємодії. Одночасне парентерал= 100;не застосуван= 085;я не рекомендує= 090;ься.

Діазепам потенціює суб’єктивн= 110; опіоїдні ефекти метадону. Він посилює вплив метад&#= 1086;ну на діаметр зіниць та седативний ефект, а також вплив&#= 1072;є на подовження часу реакції порівняно з метадоном. Фармакокін= 077;тична взаємодія між двома препаратам= 080; відсутня.

У деяких пацієнтів, які отримували комбінован= 077; лікування леводопою та діазепамом, &= #1089;постерігал= ;ася зворотна втрата контролю над хворобою Паркінсона. &= #1062;е могло бути спричинено зниженням рівня стріа&#= 1088;ного дофаміну.

Ксантини теофілін і кофеїн протидіють седативній і, можливо, анксіоліти= 095;ній дії діазепа&#= 1084;у, частково через блокаду аденозинов= 080;х рецепторів.

Попереднє лікування діазепамом змінює фарм&#= 1072;кодинаміку та фармакокін= 077;тику анестетика кетаміну. N-деметилюва&= #1085;ня кетаміну пр&#= 1080;гнічується, що призводить до подовжен&#= 1085;я періоду напіввивед= 077;ння та подовження &#= 1095;асу сну, спричин&= #1077;ного кетаміном. За наявності діазепаму для досягнення адекватної анестезії потрібне зниження до&#= 1079;и кетаміну.

У разі застосуван= 085;я наркотични= 093; анальгетик= 110;в також може виникнути підвищене відчуття ейфорії, що може спричи&#= 1085;ити психічну залежність.

Особливос= ті застосуван= 085;я.

Діазепам не рекоменд&#= 1091;ється призначати пацієнтам із залежністю від депресанті= 074; ЦНС та/або ал= коголю. Винятком є лікування гострого аб&#= 1089;тинентного синдрому при алкоголізм= 110;.

Необхідно з обережніст= 102; вводити розчин Діаз&#= 1077;паму реакт (особливо внутрішньо= 074;енно) пацієнтам літнього віку, пацієнтам у важкому стані та пацієнтам із серцевою або легеневою недостатні= 089;тю через можливість виникнення апное та/або зупинки серця.

Для ін’єкц= ;ій не слід використов= 091;вати дрібні вени. = Також необхідно уникати внутрішньо= 072;ртеріальни&= #1093; ін’єкцій або екстраваза= 094;ії, оскільки може виникнути венозний тромбоз, флебіт, місцеве подразненн= 103;, набряк або, рідше, пошкодженн= 103; судин, особливо після швидкої внутрішньо= 074;енної ін’єкції.

Діазепам р= ;еакт розчин для ін’єкцій сл&#= 1110;д з обережніст= 102; застосовув= 072;ти пацієнтам з апное сну че&= #1088;ез можливий кумулятивн= 080;й вплив на пригніченн= 103; дихання.

Як і з іншими депресанта= 084;и ЦНС та/або міорелакса= 085;тами, слід дотримуват= 080;ся особливої обережност= 110; при застосуван= 085;і Діазепаму реакт у пацієнтів з міастенією через вже існуючу м’я&#= 1079;ову слабкість.

<= span lang=3DUK>Одночасне застосуван= 085;я алкоголю/де&#= 1087;ресантів (ЦНС)

Під час лікування діазепамом не можна вжи&= #1074;ати алкоголь та/або інші депресанти ЦНС. Така комбінація посилює клінічні ефекти бенз&#= 1086;діазепінів, включаючи тяжкий седативний ефект, який може призвести до коми або л= етального наслідку, дихальної та/або серцево-суд&#= 1080;нної депресії (див. розділи= «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій» та «Передоз&#= 1091;вання»).

<= span lang=3DUK>Алкоголіз= м або наркоманія в анамнезі

Діазепам реакт слід з особливою обережніст= 102; призначати пацієнтам, які мають в анамнезі алкоголізм або наркоманію.

<= span lang=3DUK>Порушення функції печінки

Бензодіаз= епіни можуть сприяти розвитку пе&#= 1095;інкової енцефалопа= 090;ії при тяжких порушеннях функції печінки. Слід дотримуват= 080;ся особливої обережност= 110; при застосуван= 085;і Діазепаму реакт пацієнтам з печінковою недостатні= 089;тю легкого та помірного ступеня тяжкості (див. розділ «= ;Протипоказ = 72;ння»).

<= span lang=3DUK>Толерантн= ість

Тривале безперервн= 077; застосуван= 085;я діазепаму може призвести до зменшення ефективнос= 090;і його дії.

<= span lang=3DUK>Залежніст= ь

Під час ліl= 2;ування бензодіазе= 087;інами та препаратам= 080; бензодіазе= 087;інового ряду може ро&= #1079;винутися фізична та психологіч= 085;а залежність (див. розділ «= ;Побічні реакції»). Ризик розвитку залежності зростає зі збільшення= 084; дози та тривалості лікування, а також є вищим у пацієнтів і&#= 1079; наркотично= 102; та/або алкогольно= 102; залежністю в анамнезі. Повідомлял= 080; про зловживанн= 103; діазепамом у пацієнтів з полінарко&#= 1084;анією. Діазепам реакт слід п&= #1088;изначати з особливою обережніст= 102; пацієнтам з наркоманіє= 102; та/або алкоголізм= 086;м в анамнезі.<= /p>

Після виникнення фізичної залежності різке припинення лікування може супроводжу= 074;атися симптомами відміни, такими як головний та м’язовий біль, діарея, сильна тривожніст= 100;, збудження, напруженіс= 090;ь, сплутаніст= 100; свідомості та дратівливі= 089;ть. У тяжких випадках були описані такі симпто&#= 1084;и: втрата відчуття реальності, деперсонал= 110;зація, гіперакузі= 103;, поколюванн= 103; і судоми в кінцівках, п&= #1110;двищена чутливість до світла, звуку і фізичного контакту, галюцинаці= 111; або судоми (див. розділ «= ;Побічні реакції»).

При застосуван= 085;і бензодіазе= 087;інів симптоми відміни можуть розвинутис= 103; також при переході на бензодіазе= 087;ін зі значно ко&= #1088;отшим періодом напіввивед= 077;ння.

<= span lang=3DUK>Рикошетне безсоння і тривожніст= 100;

Траплялис= я випадки фен&#= 1086;мену рикошету після відміни лікування, що характериз= 091;ється повторною появою симп&#= 1090;омів, які перед цим призвели до початку лікування діазепамом. Він може супроводжу= 074;атися такими реакціями я&#= 1082; зміни настрою, тривожніст= 100; або порушення сну, неспокій. Оскільки ймовірніст= 100; виникнення &#= 1092;еномену рикошету/си&#= 1085;дрому відміни вищ&#= 1072; після різкого припинення лікування, рекомендує= 090;ься поступове зниження до&#= 1079;и препарату до остаточної відміни.

<= span lang=3DUK>Триваліст= ь лікування

Триваліст= ь лікування повинна бути якомог&#= 1072; коротшою (див. розділ «= ;Спосіб застосуван= 085;я та дози»). Продовжува= 090;и лікування не можна без ретельної оцінки стану паціє&#= 1085;та.

На початку лікування слід проінформу= 074;ати пацієнта про те, що воно має обмежену тривалість, і пояснити, як саме слід поступово з&#= 1084;еншувати дозу. Крім того, пацієнта необхідно попередити про можливість появи феном&#= 1077;на рикошету для зменшення його тривож&#= 1085;ості з приводу симптомів, що можуть з’&= #1103;витися після відміни препарату.

<= span lang=3DUK>Амнезія

Слід мати на увазі, що бензодіазе= 087;іни можуть спричиняти антероград= 085;у амнезію навіть при застосуван= 085;і терапевтич= 085;их доз, її ризик підвищуєть= 089;я зі збільшення= 084; дози. Амнест&= #1080;чні ефекти можуть бути пов’язані з неадекватн= 086;ю поведінкою.

<= span lang=3DUK>Психічні та парадоксал= 100;ні реакції

Бензодіаз= епіни можуть спричиняти такі реакці&#= 1111; як неспокій, збудження, дратівливі= 089;ть, агресивніс= 090;ь, тривожніст= 100;, марення, нап&= #1072;ди люті, нічні кошмари, галюцинаці= 111;, психози, неадекватн= 091; поведінку та інші небажані по&#= 1074;едінкові ефекти. У разі виникнення таких симптомів необхідно припинити прийом ліка&#= 1088;ського засобу.

Ці реакції частіше спостеріга= 102;ться у педіатрич&#= 1085;ій популяції та у пацієнтів літнього віку.

<= span lang=3DUK>Особливі групи пацієнтів

Бензодіаз= епіни не рекомендую= 090;ься як препарат&#= 1080; першої лінії для лікування психотични= 093; захворюван= 100;.

Бензодіаз= епіни не слід застосовув= 072;ти окремо для лікування депресії або тривожн&#= 1086;сті, пов’язаної з депресивни= 084;и станами, через ризик суїциду.

У пацієнтів з депресією Діазепам реакт діє лише на тривожний компонент, тому сам по собі він не є засобом лікування депресії і може з часом посилити си&#= 1084;птоми депресії.

Пацієнтам з епілепсією, які отримують тривале лікування діазепамом (або будь-яким ін&= #1096;им бензодіазе= 087;іном), не рекомендує= 090;ься застосовув= 072;ти антагоніст бензодіазе= 087;іну (флумазеніл), оскільки різке пригніченн= 103; захисного ефекту може призвести до судом або судомних нападів, нез&= #1074;ажаючи на те, що антагоніст &#= 1074;иявляє незначний протисудом= 085;ий ефект.

<= span lang=3DUK>Діти

Безпека та ефективніс= 090;ь застосуван= 085;я Діазепаму реакт дітям віком до 6 місяців не встановлен= 110;, тому його не слід застосовув= 072;ти у цій віковій гру&#= 1087;і. Його можна застосовув= 072;ти з особливою &= #1086;бережністю лише у разі відсутност= 110; інших терапевтич= 085;их альтернати= 074;.

Діазепам реакт не мож&= #1085;а призначати новонародж= 077;ним (віком до 4 тиk= 8;нів). Тривалість лікування дітей віком від 6 місяців повинна бути зведена до мінімуму. Не застосовув= 072;ти більше одного тижня дітям віком до 3 років.

<= span lang=3DUK>Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку та ослабленим хворим слід призначати меншу дозу.<= /p>

<= span lang=3DUK>Пацієнти з легеневою недостатні= 089;тю

Пацієнтам з хронічною легеневою недостатні= 089;тю слід зменшити дозу через ризик пригн&#= 1110;чення функції дихання.

<= span lang=3DUK>Застереже= ння щодо допоміжних речовин

<= span lang=3DUK>Етанол. Цей препарат містить 8,5 % етанолу, що відповідає 17= 0,5 мг на дозу, тому він шкідливий для пацієнт&#= 1110;в, хворих на алкоголізм.

Слід бути обережним при застосу&#= 1074;анні вагітним і жінкам, які годують груддю, дітя&= #1084; та пацієнта&#= 1084; із захворюван= 085;ями печінки та х&= #1074;орим на епілепсію.

<= span lang=3DUK>Бензилови= й спирт. Цей лікарсь&#= 1082;ий засіб містить 31,4 мг бензиловог= 086; спирту в кожній ампулі по 2 мл= ;, що еквівалент= 085;о 15,7 мг/1 мл.

Бензилови= й спирт може с&= #1087;ричиняти алергічні реакції. Велика кількість бензиловог= 086; спирту може накопичува= 090;ися в організмі та спричиняти небажані ефекти (мета&= #1073;олічний ацидоз), особливо у вагітних аб&#= 1086; жінок, які годують груддю.

Велика кількість бензиловог= 086; спирту може накопичува= 090;ися в організмі та спричиня&#= 1090;и несприятли= 074;і наслідки (метаболічн&#= 1080;й ацидоз), особливо у пацієнтів з печінковою або нирковою недостатні= 089;тю.

Бензилови= й спирт асоціюєтьс= 103; з ризиком се&= #1088;йозних побічних ефектів, включаючи проблеми з диханням («с&= #1080;ндром хрипів») у дітей.

Цей лікарський засіб не слі&= #1076; застосовув= 072;ти недоношени= 084; дітям та новонародж= 077;ним (віком до
4 тижнів). Він = 84;оже спричинити токсичні та алергічні реакції у немовлят та дітей віком до
3 років, тому l= 5;е слід застосовув= 072;ти більше одного тижн&#= 1103; дітям віком до 3 років.

<= span lang=3DUK>Пропіленг= ліколь. Цей лікарський засіб містить 828 мг пропіленгл= 110;колю в кожній ампулі по
2 мл, що еквівалент= 085;о 414 мг/1 мл. Препа&= #1088;ат спричинити симптоми, схожі з таки&= #1084;и, що виникають при вживанні алкоголю. Мо&= #1078;е впливати на здатність керувати автомобіле= 084; або працюва&#= 1090;и з іншими механізмам= 080;.

Призначен= ня пропіленгл= 110;колю у складі лікарськог= 086; засобу Діазепам реакт вагітним або жінкам, які годують груддю, слід розглядати в індивідуа&#= 1083;ьному порядку.

Пацієнти з порушенням= 080; функції печінки або нирок потребують медичного нагляду під час лікування препаратом, оскільки повідомлял= 080; про декілька побічних реакцій, пов&= #8217;язаних із застосуван= 085;ям пропіленгл= 110;колю, таких як ниркова недостатні= 089;ть (гострий тубулярний некроз), гостра ниркова недостатні= 089;ть та печінкова недостатні= 089;ть.

Одночасне застосуван= 085;я з будь-яким субстратом алкогольде= 075;ідрогенази, таким як ета&= #1085;ол, може спричинити серйозні побічні реа&#= 1082;ції у дітей віком до 5 років.

<= span lang=3DUK>Бензойна кислота та натрію бензоат. Цей лікарський засіб містить 5 мг бензойної кислоти та
95 мг натрію бензоату в кожній ампулі по 2 мл= ;. Бензойна кислота та натрію бензоат можуть підвищуват= 080; ризик виник&#= 1085;ення жовтяниці у новонародж= 077;них (віком до 4 тижнів).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Заст= ;осування у період вагітності або годуван&#= 1085;я груддю.

Вагіт = 85;ість

У випадку застосуван= 085;я Діазепаму реакт у жіно&= #1082; репродукти= 074;ного віку необхідно повідомити лікаря про припинення лікування, якщо вони планують вагітність, &= #1079;авагітніли або при підозрі на вагітність.

Безпе = 82;у застосуван= 085;я діазепаму у вагітних жінок не було доведено. Існує припущення про підвищений ризик вроджених вад розвитк&#= 1091;, пов’язаних із застосуван= 085;ям бензодіазе= 087;інів під час І триместру вагітності.

Аналі = 79; спонтанних повідомлен= 100; про небажані явища не свідчить про вищу частоту, ніж можна було б очікувати в аналогічні= 081; популяції, яка не отримувала лікування. У період вагітності слід уникати застосуван= 085;я бензодіазе= 087;інів, якщо немає безпечнішо= 111; альтернати= 074;и. Перед призначенн= 103;м Діазепаму реакт у період вагітності, особливо у І триместрі, слід зважит&#= 1080; потенційни= 081; ризик для плода та очікувану терапевтич= 085;у користь для матері.

Якщо препарат застосовув= 072;ти безперервн= 086; у період ваг&= #1110;тності або у високих дозах під час пологів, можна передбачит= 080;, що у новонародж= 077;ного можуть виникнути такі небажа&#= 1085;і ефекти як гіпотермія, гіпотонія, артеріальн= 072; гіпотензія та зниження дихальної функції (див. розділ «Фар&#= 1084;акологічні властивост= 110;»). Зрідка повідомлял= 080; про симптоми відміни у новонародж= 077;них при застосуван= 085;і цього класу лікарських засобів.

У діте= 081;, народжених від матерів, які постійн&#= 1086; приймали бензодіазе= 087;іни на пізніх термінах вагітності, може розвинутис= 103; фізична зал&#= 1077;жність, а в постнаталь= 085;ому періоді мож&#= 1077; спровокува= 090;ися синдром відміни. Том&= #1091; слід дотримуват= 080;ся особливих запобіжних заходів перед застосуван= 085;ям діазепаму під час пологів, оскільки високі разові дози &= #1089;причиняють порушення серцевого ритму та гіпотонію у плода, зниження см&#= 1086;ктального рефлексу, гіпотермію та помірне пригніченн= 103; дихання у новонародж= 077;них. Слід пам’ят&#= 1072;ти, що ферментна система, відповідал= 100;на за розщепленн= 103; цього препарату, у новонародж= 077;них (особливо недоношени= 093;) не повністю розвинена.<= /o:p>

Періо = 76; годування груддю

Діазе = 87;ам проникає у грудне молоко, тому у разі необхіднос= 090;і лікування цим препаратом слід припинити г&#= 1086;дування груддю.

= 47;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотрансп= 086;ртом або іншими механізмам= 080;.

= 57;едація, амнезія, порушення концентрац= 110;ї уваги та слабкість м&#= 8217;язів, які можуть виникнути в результаті лікування, негативно впливають на здатніст&#= 1100; керувати транспорто= 084; і обслуговув= 072;ти механічне обладнання. Перед початком лікування Діазепамом реакт пацієнту не слід керува&#= 1090;и транспортн= 080;ми засобами і працювати з механізмам= 080; до повного одужання. Лікар повинен вир&#= 1110;шити, коли ці обмеження можна припинити.

= 59; разі недостатнь= 086;го сну і вживання алкоголю під час лікування вірогідніс= 090;ь порушення концентрац= 110;ї уваги збільшуєть= 089;я (див. розділ «= ;Побічні реакції»).

Спо= ;сіб застосуван= 085;я та дози.

Дозу препарату слід визначати індивідуал= 100;но для кожного пацієнта та застосовув= 072;ти найнижчу еф&#= 1077;ктивну дозу, особливо дітям, особам літнього віку та осла&= #1073;леним хворим, пацієнтам із захворюван= 085;ями печінки або низьким рівнем альбуміну в сироватці крові.

Заст&= #1086;совувати шляхом внутрішньо= 084;’язових глибоких ін&#= 8217;єкцій або дуже повільних внутрішньо= 074;енних (приблизно 0,5̵= 1;1 мл/хв) ін’єкц= ій/інфузій у великі судини. Надмірно шв&#= 1080;дке введення може призвести до апное. При= використан = 85;і внутрішньо= 074;енного катетера бажано мати систему респіратор= 085;ої підтримки. Н&= #1077; вводити внутрішньо= 072;ртеріально.=

Розч&= #1080;н для ін’єкці&#= 1081; Діазепам реакт можна вводити з такими інфузійним= 080; розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду, глюкоза 5 % абl= 6; 10 %. Його не можна змішувати або розводити з іншими розчинами або лікарським= 080; засобами у шприці або флаконі для інфузій.

Існу&= #1102;ть дані, що діазепам може адсорбуват= 080;ся пластикови= 084;и інфузійним= 080; пакетами та інфузійним= 080; наборами, що містять полівінілх= 083;орид. Така адсорбція призводить до зниження концентрац= 110;ї діазепаму на 50 % або більше, особливо якщо підгот&#= 1086;влені інфузійні пакети зберігають= 089;я протягом 24 годин або більше в теплих умовах навк&#= 1086;лишнього середовища або якщо використов= 091;ються довгі інфузійні трубки чи низькі швидкості інфузії. При введенні діазепаму слід уникати використан= 085;я інфузійних пакетів та о&= #1073;ладнання, що містять полівінілх= 083;орид (ПВХ). Слід бути обережним при зміні інфузійних пакетів та наборів, що містять ПВХ, на інфузійн&#= 1110; пакети та набори, що не містять ПВХ.<= o:p>

У будь-якому випадку, після зникнення гострих симптомів лікування за необхіднос= 090;і слід продовжити перорально.

Дозу&= #1074;ання

Трив&= #1086;жні стани середнього/&#= 1090;яжкого ступеня: доза для дорослих становить від 2 до 10 мг внутрішньо= 084;’язово або внутрішньо= 074;енно, за необхіднос= 090;і повторюват= 080; через 3–4 години. Пацієнтам літнього віку та пацієнтам з нирковою та/&= #1072;бо печінковою недостатні= 089;тю рекомендує= 090;ься застосовув= 072;ти якомога нижчу ефект&#= 1080;вну дозу.

Паці&= #1108;нти з алкогольно= 102; деприваціє= 102;: 10 мг внутрішньо= 084;’язово або внутрішньо= 074;енно. Далі, за необхіднос= 090;і, по через 5–10 м = 75; 3–4 години (альт&= #1077;рнативна схема: 0,1–0,2 мг/к= г внутрішньо= 074;енно, повторюват= 080; кожні 8 годин= ), до зникнення симптомів. Потім пероральне &#= 1083;ікування.

Прем&= #1077;дикація: за годину до введення в наркоз дорослим 10–20 мг внутрішньо= 084;’язово, дітям: 0,1–0,2 мг/кг внутрішньо= 084;’язово.

Інду&= #1082;ція в анестезію:<= /span> 0,2–0,5 мг= /кг внутрішньо= 074;енно.

Пере&= #1076;операційна седація: 10–20 мг внутрішньо= 074;енно (5 мг спочатку і кожні 30 секm= 1;нд по 2,5 мг, поки повіки не опустяться до середини зіниці). Пацієнтам з ожирінням 30 мг внутрішн&#= 1100;овенно; дітям: 0,1–0,2 мг/кг внутрішньо= 074;енно.

Епіл&= #1077;птичний статус: 0,15–0,25 мг/кг внутрішньо= 074;енно, повторно за необхіднос= 090;і з інтервалом 10= –15 хвилин, або у вигляді безперервн= 086;ї інфузії (максимальн&#= 1072; доза: 3 мг/кг протягом
24 годин).

Прав&= #1077;ць: 0,1–0,3 мг/кг маси тіла вводити внутрішньо= 074;енно з інтервалом 1&= #8211;4 години. Альтернати= 074;но – безперервн= 072; або зондова &= #1110;нфузія (3–4 мг/кг маси тіла протягом 24 годин).

Прее&= #1082;лампсія та еклампсія: у раз= ;і виникнення судом або якщо існує ризик виникнення судом, а сульфат магнію недо&#= 1089;тупний, ввести 10–20 мг шляхом внутрішньо= 074;енної ін’єкції. Якщо потрібні додаткові дози, їх можна вводи&#= 1090;и або шляхом внутрішньо= 074;енної ін’єкції, або шляхом безперервн= 086;ї внутрішньо= 074;енної інфузії, максимум до 1= 00 мг протягом 2= 4 годин. Доза 100 мг – це загальна доза, яку можна ввести протягом 24 годин, цю дозу слід вводити не одноразово, а у вигляді серії повіл&#= 1100;них внутрішньо= 074;енних ін’єкцій або безперервн= 086;ї внутрішньо= 074;енної інфузії. Якщо судоми продовжуют= 100;ся, незважаючи на введення сульфату магнію, можна вводи&#= 1090;и Діазепам реакт у дозі = 5–10 мг шляхом внутршньов= 077;нної ін’єкції.

М’яз&= #1086;ві спазми: 5–10 мг внутрішньо= 084;’язово або внутрішньо= 074;енно, за необхіднос= 090;і повторити через 3–4 години.

Паці&= #1108;нти літнього віку: дозу слід зменшити. За такими пацієнтами слід ретельно наглядати на початку лікування, щоб мінімізува= 090;и дозу або час&= #1090;оту введення для запобіганн= 103; передозува= 085;ня шляхом кумуляції.

Паці&= #1108;нти з порушенням функції печінки: при лікуванні пацієнтів з печінковою недостатні= 089;тю дозу слід зменшити.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Діти= ;.

Приз&= #1085;ачати Діазепам реакт дітям не слід без ретельної оцінки показань та співвіднош= 077;ння користь/риз&#= 1080;к.

Безп&= #1077;ка та ефективніс= 090;ь застосуван= 085;я Діазепаму реакт дітям віком до 6 місяців не встановлен= 110;, тому його не слід застосовув= 072;ти у цій віковій групі. Його можна застосовув= 072;ти з особливою обережніст= 102; лише у разі в= ідсутності інших терап&#= 1077;втичних альтернати= 074;.

Діаз&= #1077;пам реакт не можна призначати новонародж= 077;ним (віком до 4 тижнів). Тривалість лікування дітей віком від 6 місяців повинна бут&#= 1080; зведена до мінімуму. Не застосовув= 072;ти більше одного тижня дітям віком до 3 років.

Передозув= ання.

= Симптоми: бk= 7;нзодіазепі= 085;и часто сприч&#= 1080;няють сонливість, атаксію, дизартрію та ністагм. Передозува= 085;ня діазепаму рідко загро&#= 1078;ує життю при монозастос= 091;ванні, але може спричинити арефлексію, апное, артер&= #1110;альну гіпотензію, пригніченн= 103; серцево-дих&#= 1072;льної системи та к&= #1086;му. Якщо кома виникає, вона зазвичай триває лише кілька годин, але може бути більш трива&#= 1083;ою і циклічною, особливо у пацієнтів л&#= 1110;тнього віку. Ефекти пригніченн= 103; дихання є більш вираженими у пацієнтів з респіратор= 085;ими захворюван= 085;ями.

= 041;ензодіазеп&= #1110;ни потенціюют= 100; дію інших депресанті= 074; центрально= 111; нервової системи, у тому числі алкоголю.

= Лікування: сl= 3;ід контролюва= 090;и життєво важливі показники пацієнта та призначити підтримува= 083;ьні заходи відповідно до його клінічного стану. Зокрема, деяким пацієнтам може знадоб&#= 1080;тися симптомати= 095;не лікування для полегше&#= 1085;ня наслідків передозува= 085;ня з боку серце&= #1074;о-судинної або центрально= 111; нервової системи, спричинени= 093; передозува= 085;ням.

= 065;об запобігти подальшій абсорбції лікарськог= 086; засобу, слід застосуват= 080; відповідни= 081; метод, наприклад, лікування активовани= 084; вугіллям у перші 1–2 години. У разі застосуван= 085;я активовано= 075;о вугілля слі&#= 1076; забезпечит= 080; прохідніст= 100; дихальних ш&#= 1083;яхів пацієнта, який перебуває у стані сну. Як винятковий захід, у разі передозува= 085;ня внаслідок одночасног= 086; прийому кількох пре&#= 1087;аратів можна розглянути можливість промивання шлунка.

= 071;кщо пригніченн= 103; ЦНС є тяжким, слід розгля&#= 1085;ути можливість застосуван= 085;я флумазеніл= 091; – антаk= 5;оніста бензодіазе= 087;інів, який слід застосовув= 072;ти лише під ретельним наглядом. Він має короткий період напіввивед= 077;ння (близько 1 години), тому пацієнти, які отримують флумазеніл, повинні перебувати під наглядом пі&#= 1089;ля того, як його дія скінчит&#= 1100;ся. Флумазеніл слід застосовув= 072;ти з особливою обережніст= 102; у комбінації з препаратам= 080;, що знижують судомний поріг (наприклад, трициклічн= 080;ми антидепрес= 072;нтами). Для отриман&#= 1085;я додаткової інформації про правиль&#= 1085;е застосуван= 085;я цього лікарськог= 086; засобу див. інструкцію для медичного застосуван= 085;я флумазеніл= 091;.

Побічні ре= ;акції.

Найп = 86;ширенішими побічними реакціями є втома, сонливість і м’язова слабкість, які, як правило, залежать ві&#= 1076; дози. Ці явища виникають здебільшог= 086; на початку лікування і зазвичай зникають пр&#= 1080; подальшому застосуван= 085;і.

З бок= 091; нервової системи. Атаксія, дизартрія, головний біль, тремор,= запамороче = 85;ня, зниження уваги. При застосуван= 085;і терапевтич= 085;их доз може вин&= #1080;кати антероград= 085;а амнезія, що підвищує ри&#= 1079;ик цієї реакції при застосуван= 085;і більш високих доз. = Амнезійні ефекти можуть бути пов’язані з неадекватн= 086;ю поведінкою.

З бок= 091; психіки. Повідомлял= 080; про такі парадоксал= 100;ні реакції як неспокій, збудження, дратівливі= 089;ть, дезорієнта= 094;ія, агресивніс= 090;ь, нервозніст= 100;, ворожість, тривожніст= 100;, марення, напади люті, нічні кошмари, аномальні сновидіння, &= #1075;алюцинації= ;, психози, гіперактив= 085;ість, неадекватн= 072; поведінка та інші поведінков= 110; порушення. У такому випадку лікування слід припин&#= 1080;ти. Ці реакції частіше виникають у педіатричн= 110;й популяції та у пацієнтів літнього віку.

Крім того, спостеріга= 083;ися сплутаніст= 100; свідомості, порушення настрою та емоційні ро&#= 1079;лади, депресія, зміни лібідо.

Зале = 78;ність: тривале застосуван= 085;я препарату (навіть у тер= апевтичних дозах) може призвести до розвитку фізичної залежності. Припинення лікування може спричинити розвиток си= ;ндрому відміни абl= 6; абстиненці= 111;. Повідомлял= 080; також про випадки зловживанн= 103; бензодіазе= 087;інами в осіб із пол= інаркоманіn= 8;ю (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я»).

Зага = 83;ьні порушення та ураження у місці введ&= #1077;ння. У пацієнтів, які приймають бензодіазе= 087;іни, спостеріга= 083;ися випадки падінь та переломів. Ризик цієї побічної реакції вищий у паці&= #1108;нтів, які одночас&#= 1085;о приймають інші седативні препарати (включаючи алкогольні напої) та у пацієнтів л&#= 1110;тнього віку.

Вено = 79;ний тромбоз, флебіт, подразненн= 103; у місці ін’є&= #1082;ції, місцевий набряк або, рідше, судинні ура&#= 1078;ення, особливо після швидкого внутрішньо= 074;енного введення.

Ліка = 88;ський засіб не слід вводити у дрібні вени. Також слід уникати внутрішньо= 072;ртеріально&= #1075;о введення або екстраваза= 094;ії.

Внут = 88;ішньом’язо&#= 1074;е введення може спричинити біль, почерв&= #1086;ніння та спорадичну чутливість у місці введення.

З бок= 091; травної системи. Нудотk= 2;, сухість у роті або гіперсалів= 072;ція, запор та інші шлунко&#= 1074;о-кишкові розлади.

З бок= 091; гепатобілі= 072;рної системи. Дуже рідко – жовтяниця.

З бок= 091; органів зору. Диплопія, нечіткість зору.

З бок= 091; серцево-суд&#= 1080;нної системи. Артерo= 0;альна гіпотензія, пригніченн= 103; кровообігу, &= #1087;орушення серцевого ритму, серцева недостатні= 089;ть, у т.ч. зупинка серця.

Змін = 80; лабораторн= 080;х показників. Дуже рідко – підвищення активності трансаміна= 079; і лужної фосфатази.

З бок= 091; сечовиділь= 085;ої системи. Нетримання або затримка сечі.

З бок= 091; шкіри та підшкірної клітковини. Найчастіши= 084;и шкірними реакціями були висипи, у т.ч. еритематоз= 085;і, кропив’янк= 072;, свербіж. Більшість випадків були несерй&#= 1086;зними.

У більшості випадків, пов’язаних з тяжкими шкірними реакціями (синдром Стівенса – Д&= #1078;онсона, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз та мультиформ= 085;а ексудативн= 072; еритема), важливими ускладнюва= 083;ьними факторами вважалися супутній прийом лікі&#= 1074; та важкий стан пацієнтів.

З бок= 091; органів слуху та вестибуляр= 085;ого апарату. Запамороче= 085;ня (вертиго).

З бок= 091; дихальної системи. Пригніченн= 103; дихання, включаючи дихальну недостатні= 089;ть.

Спос = 90;ерігалося кардіоресп= 110;раторне пригніченн= 103; при ректальном= 091; застосуван= 085;і діазепаму.<= /o:p>

Повідомле= 085;ня про випадки побічних реакцій.<= /p>

Повідомле= 085;ня про побічні реакції після реєст&#= 1088;ації лікарськог= 086; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвіднош= 077;ння користь/риз&#= 1080;к при застосуван= 085;і цього лікарськог= 086; засобу. Медичним та фармацевти= 095;ним працівника= 084;, а також пацієнтам або їх законним представни= 082;ам слід повідо&#= 1084;ляти про усі випадки підозрюван= 080;х побічних реакцій та відсутност= 110; ефективнос= 090;і лікарськог= 086; засобу через Автоматизо= 074;ану інформацій= 085;у систему з фармаконаг= 083;яду за посиланн&#= 1103;м: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатност= 110;.

2 роки.

<= span lang=3DUK>

<= span lang=3DUK>Умови зберігання.

= Зберігати при температур= 110; не вище 30 °С в сухому, захищеному від світла місці.

= Зберігати у недоступно= 084;у для дітей місці.

&nb= sp;

У&= #1087;аковка.

П = 86; 2 мл в ампулі; по 5 ампул у пластиково= 084;у лотку, по 1 абl= 6; 2 лотка у картонній пачці.

Каm= 0;егорія відпуску.

За рецептом.

Виl= 8;обник.

Белко Фарма.

Belco Pharma.

Міl= 9;цезнаходже= 085;ня виробника та адреса місця провадженн= 103; його діяльності. <= o:p>

515, Модер = 85; Індастріал Естейт, Баха&= #1076;ургарх – 124507, (Гарʼяна), Індія.

515, Modern Industrial Estate, Bahadurgarh – 124507 Haryana, India.

Заn= 3;вник.

ТОВ «РЕАКТ= ;ФАРМ».

Міl= 9;цезнаходже= 085;ня заявника та/&= #1072;бо представни= 082;а заявника.

Україна, 01133, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36Д, офіс 42.=

<= span lang=3DUK>