ІНСТ= РУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

<= /p>

Розувастатин КРКА

(Rosuvast= atin KRKA)

Склад:

діюча речовина: розувастатин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг, 10 мг, 20 мг або = 40 мг розувастатину (у вигляді кальцію розувастатину);

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, = лактоза, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

плівкова оболонка: акрилатний сополімер, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат.=

=

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:=

5 мг: білого кольору, круглі, злегка двоопуклі, вкриті плівковою оболон= кою таблетки, зі скошеними боками та з гравіруванням «5» з одного боку.

10 мг: білого кольору, круглі, злегка двоопуклі, вкриті плівковою оболо= нкою таблетки, зі скошеними боками та з гравіруванням «10» з одного боку.

20 мг: білого кольору, круглі, вкриті плівковою оболонкою таблетки, зі скошеними боками.

40 мг: білого кольору, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки у формі капсули.

Фармакотера= певтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТХ С10A A07.

Фармакологічні властивості. <= o:p>

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Розувастатин – селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що обмежує швидкість перетворення 3-гідрокси-3-метилглутаріл-коен= зиму А в мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка – орган-мішень для зниження рівня холестерину.

Розувастатин збільшує кількість печінкових рецепторів ліпопротеїнів низ= ької щільності (ЛПНЩ) на клітинній поверхні, посилюючи засвоєння та катаболізм Л= ПНЩ, і це пригнічує печінковий синтез ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДН= Щ), тим самим зменшуючи загальну кількість частинок ЛПНЩ та ЛПДНЩ.

Фармакодинамічні ефекти

Розувастатин знижує підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів та підвищує рі= вень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він також знижує Aпо= B, ХС-неЛПВЩ, холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ), ліпопротеїновий тригліцеридний комплекс дуже низької щільності (ТГ-ЛПДНЩ) та підвищує AпoA-I (див. таблицю 1). Розувастатин також знижує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний холестерин/ХС-ЛПВЩ та ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та співвідношення AпoB/AпoA-I.

      Таблиця 1

Відповідь дози у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією (тип IIa та IIb) (скоригована середня відсоткова зміна від вихідної лінії)

Доза

N

ХС-ЛПНЩ

загальний ХС

ХС-ЛПВЩ

тригліцеридний комплекс

ХС-неЛПВЩ

AпoB

AпoA-I

Плацебо

13

-7

-5

3

-3

-7

-3

0

5

17

-45

-33

13

-35

-44

-38

4

10

17

-52

-36

14

-10

-48

-42

4

20

17

-55

-40

8

-23

-51

-46

5

40

18

-63

-46

10

-28

-60

-54

0

Терапевтичний ефект отримують протягом 1 тижня після початку лікування,= і 90 % максимальної відповіді досягається через 2 тижні. Максимальна відпові= дь зазвичай досягається через 4 тижні і зберігається після цього.

Клінічна ефективність та безпека

Розувастатин ефективний у дорослих з гіперхолестеринемією, з гіпертригліцеридемією та без неї, незалежно від раси, статі чи віку, та в особливих групах населення, таких як діабетики або пацієнти зі сімейною гіперхолестеринемією.

Зібрані дані фази ІІІ доводять, що розувастатин є ефективним при лікува= нні більшості пацієнтів із гіперхолестеринемією типу IIa та IIb (середній вихід= ний рівень ХС-ЛПНЩ становить приблизно 4,8 ммоль/л) до визнаних керівних цілей Європейського товариства атеросклерозу (EAS; 1998); приблизно 80 % пацієнті= в, які отримували 10 мг, досягли показників ЕАС щодо рівня ХС-ЛПНЩ (<3 ммоль/л).

У великому дослідженні 435 пацієнтів із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією отримували розувастатин від 20 мг до 80 мг у форсовано= му титруванні. Всі дози виявили сприятливий вплив на показники ліпідів та досягнення цільових рівнів. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижн= ів лікування) ХС-ЛПНЩ знижувався на 53 %. 33 % пацієнтів досягли рекомендацій = EAS щодо рівня ХС-ЛПНЩ (<3 ммоль/л).

Під час силового титрування у відкритому дослідженні 42 пацієнтів (у то= му числі 8 пацієнтів з педіатрією) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемі= єю оцінювали на відповідь на 20 –      40 мг розувастатину. Серед загальної сукупності середнє зниження рівня ЛПНЩ-22 становило   22 %.=

У клінічних дослідженнях з обмеженою кількістю пацієнтів показано, що розувастатин має адитивну ефективність при зниженні тригліцеридів при застосуванні в комбінації з фенофібратом та підвищення рівня ХС-ЛПВЩ при застосуванні в поєднанні з ніацином (див. розділ «Особливості застосування»= ).

У багатоцентровому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому клінічн= ому дослідженні (METEOR) 984 пацієнти віком від 45 до 70 років мають низький ри= зик ішемічної хвороби серця (визначається як ризик Фреймінгама <10 % за 10 років) зі середнім показником ХС-ЛПНЩ 4 ммоль/л (154,5 мг/дл), але зі субклінічним атеросклерозом (виявлений за допомогою товщини комплексу інтима-медіа) були рандомізовані до 40 мг розувастатину 1 раз на добу або плацебо протягом 2 років. Розувастатин значно уповільнив швидкість прогресування максимального CIMT для 12 ділянок сонної артерії порівняно з плацебо на -0,0145 мм/рік (95 % довірчий інтервал: 0,0196 до -0,0093; p <0,0001]. Зміна від базової лінії становила -0,0014 мм/рік (0,12%/рік (незначний)) для розувастатину порівняно з прогресією +0,0131 мм/рік (1,12 %/рік (p <0,0001)) для плацебо. Ще не було продемонстровано прямої корел= яції між зниженням CIMT та зменшенням ризику серцево-судинних подій. Популяція, вивчена у METEOR, має низький ризик ішемічної хвороби серця і не представляє цільової популяції 40 мг розувастатину. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією з високим серцево-судинним ризиком (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Обґрунтування застосування статинів у первинній профілактиці: досліджен= ня про інтервенційне оцінювання розувастатину (JUPITER), вплив розувастатину на виникнення основних атеросклеротичних захворювань серцево-судинної системи = було оцінено у 17802 чоловіків (≥ 50 років) та жінок (≥ 60 років).

Учасникам дослідження були рандомно призначено плацебо (n=3D8901) або розувастатин 20 мг 1 раз на добу (n=3D8901), за ними вели спостереження у середньому протягом 2 років.

Концентрація ХС-ЛПНЩ знижувалася на 45 % (р< 0,001) у групі розувастатину порівняно з групою плацебо.

Під час спеціального аналізу підгрупи з високим ризиком пацієнтів із базовим показником ризику по Фреймінгаму >20 % (1558 пацієнтів) було пом= ітно зменшено комбіновану кінцеву точку серцево-судинної смерті, інсульту та інфаркту міокарда (р=3D0,028) щодо лікування розувастатином порівняно з пла= цебо. Абсолютне зниження рівня ризику в події на 1000 пацієнтів-років становило 8= ,8. Загальна смертність не змінилася у цій групі високого ризику (p=3D0,193). П= ід час спеціального аналізу підгрупи з високим рівнем ризику (всього 9302 пацієнти= ) з базовим ризиком SCORE ≥ 5 % (екстрапольовано на включення пацієнтів в= іком від 65 років) було помітно зменшено комбіновану кінцеву точку серцево-судин= ної смерті, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,0003) при лікуванні розувастатин= ом проти плацебо. Абсолютне зниження рівня ризику в події склало 5,1 на 1000 пацієнто-років. Загальна смертність не змінилася у цій групі високого ризику (p=3D0,076).

У дослідженні JUPITER було 6,6 % суб’єктів розувастатину та 6,2 % суб’є= ктів плацебо, які припинили застосування досліджуваного препарату через несприят= ливу подію. Найпоширенішими побічними подіями, які призвели до припинення лікува= ння, були: міалгія   (0,3 % – розувастатин,   0,2 % – плацебо), б= іль у животі (0,03 % – розувастатин, 0,02 % – плацебо) та висипання (0,02 % – роз= увастатин, 0,03 % – плацебо). Найпоширенішими побічними подіями зі швидкістю, що перев= ищує плацебо або є рівними інфекції сечовивідних шляхів (8,7 % – розувастатин, 8,6 % – плацебо), нософар= ингіт (7,6 % – розувастатин, 7,2 % – плацебо), біль у спині (7,6 % – розувастатин, 6,9 % – плацебо) і міалгія (7,6 % – розувастатин, 6,6 % – плацебо).

Педіатрична популяція

У подвійному сліпому рандомізованому багатоцентровому плацебо-контрольованому 12-тижневому дослідженні (n=3D176,97 чоловіків та 79 жінок) з подальшим 40-тижневим (n=3D173,96 чоловіків та 77 жінок) відкритим= , з фазою титрування дози розувастатину дослідженням, пацієнти віком 10–17 років (за шкалою Таннера II – V, жіночої статі не менше 1 року після менархе) з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією отримували 5 мг, 10 мг або 20 = мг розувастатину або плацебо щодня протягом 12 тижнів, а потім всі отримували розувастатин щодня протягом 40 тижнів. При вступі в дослідження приблизно 3= 0 % пацієнтів були віком 10–13 років і приблизно 17 %, 18 %, 40 % та 25 % були = за шкалою Таннера II, III, IV та V відповідно.

ХС-ЛПНЩ знижувався на 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % при застосуванні розувастатину 5 мг, 10 мг та 20 мг відповідно, порівняно з 0,7 % при застосуванні плацебо. Наприкінці 40-тижневого відкритого титрування до зада= ної точки (дозування до 20 мг 1 раз на добу) 70 із 173 пацієнтів (40,5 %) досяг= ли мети ХС-ЛПНЩ менше 2,8 ммоль/л.

Після 52 тижня досліджуваного лікування не виявлено впливу на ріст, масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ) або статеве дозрівання (див. розділ «Особливос= ті застосування»). Це дослідження (n=3D176) не підходило для порівняння рідкіс= них побічних подій.

Фармакокіне= тика.

Абсорбція

Максимальна концентрація розувастатину в плазмі к= рові (С_max) досягається приблизно через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20 %.=

Розподіл

Розувастатин екстенсивно перетворюється в печінці, яка є первинним центром синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Приблизно 90 % розуваста= тину зв’язуються з білками плазми крові, головним чином з альбуміном.=

Метаболізм

Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10 %). Дослідження метаболізму in vitro із застосуванням гепатоцитів людини вказують на те, що розувастат= ин піддається тільки мінімальному метаболізму на основі Р450, і цей метаболізм= не є клінічно важливим. CYP2C9 був основним ізоферментом, що брав участь у метаболізмі, з 2С19, 3А4 та 2D6, що були залучені меншою мірою. Основними визначеними метаболітами є метаболіти N-дезметилу та лактону. Метаболіт N-дезметил є приблизно на 50 % менш активним, ніж розувастатин, форма лакто= ну вважається клінічно неактивною. Розувастатин має більше ніж 90 % інгібіторн= ої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази, що циркулює у загальному кровообігу.

Виведення

Приблизно 90 % дози розувастатину виводиться у незміненому вигляді з фекаліями (складається з абсорбованої та неабсорбован= ої активної речовини), а залишок виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться= у незміненому вигляді із сечею. Період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 20 годин. Період напіввиведення не збільшується при високому дозуванні. Геометрично середній кліренс плазми крові становить приблизно 50 літрів/годину (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і у випа= дку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, захоплення печінкою розувастатину залучає мембранний транспортер OATP-C. Цей транспортер є важливим для вивед= ення розувастатину з печінки.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно до збільшення дози. Немає жодної зміни за фармакокінетичними параметрами після багаторазо= вого щоденного застосування.

Групи пацієнтів

Вік і стать=

Не було клінічно значимого впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Експозиція у дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією виявляється подібною або нижчою, ніж у доросл= их пацієнтів із дисліпідемією (див. «Діти» нижче).

Раса

Фармакокінетичні дослідження демонструють підвищення приблизно у 2 рази площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) та С_max розувастатину у представників народів = Азії (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців та корейців) порівняно з пацієн= тами європеоїдної раси; у індусів спостерігається збільшення приблизно в 1,3 раза середніх значень AUC та С_{max.
Фармакокінетичний аналіз групи пацієнтів не виявив жодної клінічно значущої
різниці у фармакокінетиці між представниками європеоїдної та негроїдної рас=
и.}

Ниркова недостатність

Під час дослідження за участі пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок легке або помірне захворювання нирок не вплинуло на концентрацію розувастатину або метаболіту N-дезметилу в плазмі крові. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) концентрація в плазмі крові збільшилася у 3 рази, а концентра= ція метаболіту N-дезметилу порівняно з відповідними показниками у здорових добровольців – у 9 разів. Концентрація розувастатину в плазмі крові у стабільному стані у пацієнтів, які проходять сеанси гемодіалізу, була прибл= изно на 50 % більша, ніж у здорових добровольців.

Печінко= ва недостатність

Під час дослідження за участі пацієнтів з різним ступенем порушення функції печінки не було жодного доказу підвищення експоз= иції розувастатину у пацієнтів з показниками 7 та менше за класифікацією Чайлда – П’ю. <= /span>Однак підвищена системна експозиція (щонайменше у 2 рази) спостерігалась у 2 пацієнтів з показниками 8 та 9 за класифікацією Чайлда – П’ю.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>Генетичний поліморфізм

Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, в тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. При окремих формах поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.4= 21АА ~~експозиція~~ AUC розувастатину підвищена порівняно із генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спец= іальне генотипування у клінічній практиці не передбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.=

Діт= и

Фармакокінетичні параметри у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком від 10 до 17 років повністю не визначені. Невели= ке дослідження фармакокінетики розувастатину (у формі таблеток) за участю 18 пацієнтів дитячого віку показало, що експозиція лікарського засобу у дітей подібна до експозиції у дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних відхилень пропорційно доза= м не очікується.

Клінічні характеристики.

Показання.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>Лікування гіперхолестеринемії

Дорослим, підліткам та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа, в тому числ= і із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (т= ипу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад, фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижуючих засобів лікування (наприклад, аферезу ЛПНЩ) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Про= філактика серцево-судинних порушень

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див. розділ «Фармакодинаміка»), як доповнення до корекції інших факторів ризику.=

Протипоказання. =

Розувастатин КРКА протипоказа= ний:

–      пацієнтам із підвищеною чутливістю до розувастатину або будь-якої із допоміжних речовин лікарського засобу;

–      пацієнтам із активним захворюванням печінки, в тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватці, що втричі перевищують верхню межу нор= ми (ВМН);

–      пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (кліренсом креатиніну <= 30 мл/хв);

–      пацієнтам із міопатією;

–      пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин;

–      пацієнтам, які супутньо приймають софосбувір/велпатасвір/воксилапревір (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

–      в період вагітності та годування груддю, а також жінкам, репродуктивного віку, які не застосовують належні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолі= зу.

До факторів такого ризику належать:

–      помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);=

–      гіпотиреоз;

–      наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових м’язових захворювань;

–      наявність в анамнезі міотоксичності на фоні застосування інших інгібіто= рів ГМГ-КоА- редуктази або фібратів;

–      зловживання алкоголем;

–      ситуації, що можуть призвести до підвищення концентрації лікарського засобу в плазмі крові;<= /span>

–      належність до монголоїдної раси;

–      супутнє застосування фібратів.

(Див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами= та інші види взаємодій» та «Фармакокінетика»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. <= /b>

Вплив лікарських засобів, що приймаються одночасно, на розувастатин

Інгібітори транспортерних біл= ків

Розувастатин є субстратом для певних транспортерних білків, включаючи транспортер печінкового захоплення OATP1B1 та ефлюксний транспортер BCRP. Одночасне застосування розувастатину з лікарськими засобами, які є інгібіто= рами цих транспортерних білків, може призвести до підвищення концентрації розувастатину в плазмі крові та до підвищеного ризику міопатії (див. розділ= и «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози» та таблицю 1).

Циклоспорин=

Під час одночасного лікування розувастатином та циклоспорином значення = AUC розувастатину були в середньому в 7 разів вищі, ніж у спостережуваних у здорових добровольців (див. таблицю). Розувастатин протипоказаний пацієнтам, які отримують супутній циклоспорин (див. розділ «Протипоказання»). Одночасне введення не впливало на плазмові концентрації циклоспорину.

Інгібітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, супутнє застосування інгібіто= рів протеази може сильно збільшити вплив розувастатину (див. таблицю). Наприкла= д, у фармакокінетичному дослідженні сумісне введення 10 мг розувастатину та комбінованого препарату двох інгібіторів протеази (300 мг атазанавіру/100 мг ритонавіру) у здорових добровольців було пов’язане зі збільшенням AUC і Cmax розувастатину приблизно у 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосування розувастатину та деяких комбінацій інгібіторів протеази може бути розглянуте після ретельного розгляду коригування дози розувастатину на основі очікуван= ого збільшення експозиції розувастатину (див. розділи «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози» та таблицю).

Гемфіброзил та інші ліпідознижуючі засоби

Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призвело до подвоє= ного збільшення C_max та AUC розувастатину (див. розділ «Особливості застосування»).

На підставі даних специфічних досліджень взаємодії не очікується відповідної фармакокінетичної взаємодії з фенофібратом, проте може відбуват= ися фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та дози ліпідів (≥1 г на добу) ніацину (нікотинова кислота) підвищують ризик виникнення міопатії при одночасному застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ймовірно, тому що вони можуть викликати міопа= тію, якщо їх дають самостійно. Дози 30 мг та 40 мг протипоказані при одночасному застосуванні фібрату (див. розділи «Протипоказання» та «Ос= обливості застосування»). Цим пацієнтам слід починати також дозу 5 мг.

Езетиміб

Одночасне застосування 10 мг розувастатину та 10 мг езетимібу призвело = до збільшення в 1,2 раза AUC розувастатину у пацієнтів з гіперхолестеринемією (див. таблицю). Однак фармакодинамічну взаємодію, з точки зору несприятливих ефектів, між розувастатином та езетимібом неможливо виключити (див. розділ = «Особливості застосування»).

Антацидні

Одночасне дозування розувастатину з антацидною суспензією, що містить алюміній та магнію гідроксид, призвело до зниження концентрації розувастати= ну в плазмі крові приблизно на 50 %. Цей ефект був пом’якшений, коли антацид був застосований через 2 години після прийому Розувастатину КРКА. Клінічна значимість цієї взаємодії не вивчалася.

Еритроміцин=

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину призвело до зменше= ння AUC0-t на 20 % та зниження C_max розувастатину на 30 %. Ця взаємо= дія може бути викликана підвищенням моторики кишечнику, викликаним еритроміцино= м.

Ферменти цитохрому Р450<= /o:p>

Результати досліджень in vitro<= /i> та in vivo показують, що розуваста= тин не є ні інгібітором, ні індуктором ізоферментів цитохрому Р450. Крім того, розувастатин є поганим субстратом для цих ізоферментів. Отже, лікарські взаємодії внаслідок метаболізму, опосередкованого цитохромом Р450, не очікуються. Не спостерігалось клінічно значущих взаємодій між розувастатино= м та флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що потребують коригування дози розувастатину (див. також таблицю)
Коли необхідно одночасно застосовувати розувастатин з іншими лікарськими засобами, які, як відомо, збільшують вплив розувастатину, дози розувастатину слід скорегувати. Необхідно розпочати з дози розувастатину 5 мг 1 раз на до= бу, якщо очікуване збільшення AUC приблизно у 2 рази або вище. Максимальну добо= ву дозу розувастатину слід скорегувати так, щоб очікувана експозиція розувастатину, швидше за все, не перевищувала дозу 40 мг добового розувастатину, прийняту без взаємодії лікарських засобів, наприклад, доза 2= 0 мг розувастатину з гемфіброзилом (збільшення в 1,9 раза) та доза 10 мг розувастатину з комбінацією атазанавір/ ритонавір (3,1-кратне збільшення).<= o:p>

=

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину (AUC; у порядку зменшення величини) за опублікованими даними клінічних досліджень

Р= ежим дозування лікарського засобу, що взаємодіє

Р= ежим дозування розувастатину

З= міни AUC розувастатину^*

З= більшення AUC розувастатину у 2 рази або більше

Софосбувір/велпатасвір/вокс= илапревір +(400 мг/100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) 1 раз на добу протягом 15 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 7,4 раза=

Циклоспорин від 75 мг 2 раз= и на добу до    200 мг 2 рази на добу,= 6 місяців

10 мг 1 раз на добу, 10 дні= в

↑ 7,1 раза=

Даролутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза<= /o:p>

↑ 5,2 раза=

Регорафеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів

5 мг 1 раз на добу

↑ 3,8 раза=

Атазанавір 300 мг/ритонавір= 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 3,1 раза=

Велпатасвір 100 мг 1 раз на добу

10 мг 1 раз на добу

↑ 2,7 раза=

Омбістасвір 25 мг/паритапре= вір 150 мг/ ритонавір 100 мг 1 раз на добу/ дасабувір 400 мг 2 рази на добу, = 14 днів

5 мг 1 раз на добу

↑ 2,6 раза=

Гразопревір 200 мг/елбасвір= 50 мг 1 раз на добу, 11 днів

10 мг 1 раз на добу

↑ 2,3 раза=

Глесапревір 400 мг/пібрента= свір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів

5 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>

↑ 2,2 раза=

Лопінавір 400 мг/ритонавір = 100 мг 2 рази на добу, 17 днів

20 мг один раз на добу, 7 д= нів

↑ 2,1 раза=

Клопідогрел 300 мг доза навантаження, наступна – по 75 мг на добу

20 мг, одноразова доза=

↑ 2 раза

Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза=

↑ 1,9 раза

З= більшення AUC розувастатину менше н= іж у 2 рази

Елтромбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 1,6 раза

Дарунавір 600 мг/ритонавір = 100 мг 2 рази на добу, 7 днів

10 мг 1 раз на добу, 7 днів=

↑ 1,5 раза

Типранавір 500 мг/ритонавір= 200 мг 2 рази на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 1,4 раза=

Дронедарон 400 мг 2 рази на добу

Невідомо<= /p>

↑ 1,4 раза

Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза=

↑ 1,4 раза^**

Езетиміб 10 мг 1 раз на доб= у, 14 днів

10 мг 1 раз на добу, 14 дні= в

↑ 1,2 раза^**

З= ниження AUC розувастатину<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-bidi-font-family:TimesNewRo= man; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>

Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу,

7 днів

80 мг, одноразова доза=

↓ 20 %

Байкалін 50 мг 3 рази на до= бу, 14 днів

20 мг, одноразова доза=

↓ 47 %

*Дані, представлені як зміна = в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою % різницю щодо показників при застосуванні розувастатину окремо. <= /span>

Збільшення позначено значком ↑, зменшення – ↓ .

**Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастатину, у таблиці подано найбі= льш значуще співвідношення.

Наступні лікарські засоби або їх комбінації не мали клінічно значущого впливу на співвідношення AUC розувастатину при одночасному застосуванні:

Алеглітазар 0,3 мг 7 днів дозування; Фенофібрат 67 мг 3 рази на добу протягом 7 днів; Флуконазол 200 мг 1 раз на добу протягом 11 днів; Фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу протягом 8 днів; Кетоконазол 200 мг 2 рази на добу 7 днів; Рифампін 450 мг 1 раз на добу протягом 7 днів; Силімарин 140 мг 3 рази на добу протягом 5 днів.

Вплив розувастатину на лікарські засоби, які застосовують сумісно<= /o:p>

Антагоністи вітаміну К

Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, розпочате лікування або дозування Розувастатином КРКА у пацієнтів, які одночасно приймали антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), може призвести до збільшення міжнародного нормованого співвідношення (INR). Припинення або зниження титрування Розувастатином КРКА може призвести до зниження INR. У таких ситуаціях бажан= ий відповідний моніторинг INR.

Пероральна контрацепція/заміс= на гормональна терапія (ЗГТ)

Одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів приз= вело до збільшення етинілестрадіолу та AUC норгестрелу на 26 % та 34 % відповідн= о. Ці підвищені рівні у плазмі крові слід враховувати під час вибору доз пероральних контрацептивів. Немає фармакокінетичних даних у пацієнтів, які приймають одночасно розувастатин та ЗГТ, тому подібний ефект не можна виключити. Однак комбінація широко застосовувалася у жінок в клінічних випробуваннях і добре переносилася.

Інші лікарські засоби

Дигоксин

На підставі даних конкретних досліджень взаємодії не очікується клінічно значущої взаємодії з дигоксином.

Фузидова кислота

Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може бути збільшений при одночас= ному застосуванні системної фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємо= дії (фармакодинамічний чи фармакокінетичний або обидва) дотепер невідомий. Повідомлялося про рабдоміоліз (включаючи деякі летальні випадки) у пацієнті= в, які отримували цю комбінацію.

Якщо необхідне лікування системною фузидовою кислотою, лікування розувастатином слід припинити протягом усього періоду застосування фузидової кислоти. Також див. розділ «Особливості застосування».

Педіатрична популяція

Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих. Ступінь взаємодії педіатричної популяції невідомий.

Особливості застосування.

Вплив на нирки

У пацієнтів, які застосовували лікарський засіб Розувастатин КРКА у високих доза= х, особливо у дозі 40 мг, відзначалися випадки протеїнурії (визначеної за «тес= том смужки»), переважно канальцевої за походженням та у більшості випадків тимчасової або нетривалої. Протеїнурія не свідчила про гостре або прогресую= че захворювання нирок. Небажані явища з боку нирок у постмаркетинговий період відзначали частіше при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 30 або 40 мг, функцію нирок слід перевіряти регулярно.=

Вплив на скелетну мускулатуру=

Ураження скелетної мускулатур= и, наприклад міалгія, міопатія та рідко – рабдоміоліз, спостерігалися у пацієн= тів при застосуванні будь-яких доз Розувастатину КРКА, а особливо при дозах більше 20 мг. При застосуванні езетиміб= у у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази дуже рідко повідомлялось про випадки розвитку рабдоміолізу. Не можна виключати можливості фармакодинаміч= ної взаємодії, а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і у випадку застосування і= нших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, випадки рабдоміолізу, пов’язані із застосува= нням Розувастатину КРКА, у постмаркети= нговий період траплялися частіше при дозі 40 мг.

Визначення рівня креатинфосфокінази (КФК)

Рівень КФ= К не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення КФК, що можуть заважати інтерпре= тації результатів. Якщо початковий рівень КФК значно підвищений (більш ніж= у 5 разів від верхньої межі норми (ВМН)), протягом 5-7 днів необхідно зробити додатковий підтверджуючий аналіз. Якщо результат повторного аналізу підтвер= джує вихідний рівень, який більш ніж у 5 разів перевищує ВМН, починати лікування= не слід.

Перед лікуванням

Розувастатин КРКА, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам із факторами, що спричиняють розвиток міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів= належать:

·   &nb= sp;     п= орушення функції нирок;

·   &nb= sp;     г= іпотиреоз;

·   &nb= sp;     н= аявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м’язових захворювань;

·   &nb= sp;     н= аявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами;

·   &nb= sp;     з= ловживання алкоголем;

·   &nb= sp;     в= ік >70 років;

·   &nb= sp;     с= итуації, що можуть призвести до підвищення рівня препарату у плазмі крові;

·   &nb= sp;     о= дночасне застосування фібратів.

У таких пацієнтів потрібно порівняти ризик та можливу користь при застосуванні препарату, також рекомендований клінічний моніторинг. Не слід починати лікування у випадку значно підвищеного початкового рівня КФК (>5 × ВМН).

У період лікування=

Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти про нез’ясовний м’язовий біль, м’язову слабкість або судоми, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або підвищенням температури. У таких пацієнтів слід визначити рівень КФК. Потрі= бно припинити лікування, якщо рівень КФК значно підвищений (>5 × ВМН) або якщо м’язові симптоми тяжкі та спричиняють дискомфорт у повсякденному житті (навіть якщо рівень К= ФК ≤ 5 × ВМН). Якщо симптоми минають, рівень КФК повертається до норми, Розувастатин КРКА або альтернативний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази можна спробувати застосувати знову, але у мінімальних доз= ах та під ретельним наглядом. Регулярний контроль рівня КФК у пацієнтів без вищевказаних симптомів не потрібний. Існують дуже рідкісні повідомлення про імуноопосередковану некротизуючу міопатію (ІОНМ) під час або після лікування статинами, включаючи розувастатин. Клінічно ІОНМ характеризується слабкістю м’язів проксимальних м’язів та підвищенням рівня креатинкінази (КК) в сиров= атці крові, які зберігаються, незважаючи на припинення лікування статинами.=

У дослідженнях у невеликої кількості пацієнтів, які застосовували Розувастатин КРКА та супутні препарати, посиле= ного впливу на скелетну мускулатуру не відзначалось. Однак підвищена частота випадків міозиту та міопатії спостерігалась у пацієнтів, які застосовували = інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази з похідними фіброєвої кислоти, в тому числі з гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибкови= ми засобами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, тому Розувастатин КРКА не рекомендовано застосовува= ти у комбінації з гемфіброзилом. Сприятливий вплив подальших змін рівня ліпідів = при одночасному застосуванні Розувастатину КРКА із фібратами або ніацином потрібно порівняти з потенційними ризиками при застосуванні такої комбінаці= ї. Одночасне застосування Розувастатину КРКА в дозі 30 або 40 мг та фібратів протипоказано.

Розувастатин не слід застосовувати одночасно зі системними препаратами фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, яким застосування системної фузидової кислоти вважається необхідним, лікува= ння статином слід припинити протягом усього періоду лікування фузидовою кислото= ю. Повідомлялося про рабдоміоліз (включаючи деякі летальні випадки) у пацієнті= в, які отримували фузидову кислоту та статини в поєднанні (див. розділ «Взаємодія з = іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтів слід попередити, щоб вони негайно звернулися до лікаря, якщо відчувають будь-які симптоми м’язової слабкості, болю або больової чутливості.

Терапію статинами можна повто= рно провести через 7 днів після застосування останньої дози фузидової кислоти.<= o:p>

У виняткових обставинах, коли потрібне тривале системне застосування фузидової кислоти, наприклад для лікування тяжких інфекцій, необхідність спільного застосування статину та фузидової кислоти слід розглядати лише у кожному конкретному випадку та під ретельним медичним наглядом.

Розувастатин КРКА не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що спричиняють роз= виток міопатії або підвищують ризик розвитку ниркової недостатності на тлі рабдоміолізу (сепсис, гіпотензія, велике хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення; неконтрольовані судоми)= .

Вплив на печінку

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, Розувастатин КРКА слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають захворювання печінки в анамнезі.

Функцію печінки рекомендовано перевірити перед початком застосування препарату та через 3 місяці лікуванн= я. Якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж утричі перевищує ВМН, застосування Розувастатину КРКА слід припинити. Про серйозні порушення функції печінки (переважно підвищення рівня печінков= их трансаміназ) у постмаркетинговий період повідомлялось частіше при застосува= нні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, спричиненою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, спершу слід провести лікування основного захворювання, а потім починати застосування Розувастатину КРКА.

Раса

У дослідженнях фармакокінетики спостерігалося зростання системної експозиції у пацієнтів азійської раси порівняно з європейцями (див. «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Фармакокінети= ка»).

Інгібітори протеази

Підвищена системна експозиція розувастатину спостерігалася у пацієнтів, які отримували розувастатин одноч= асно з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід враховувати= як користь зниження ліпідів при застосуванні розувастатину у ВІЛ-пацієнтів, які отримують інгібітори протеази, так і потенціал підвищення плазмових концентрацій розувастатину при ініціації та титруванні доз розувастатину у пацієнтів, які отримували інгібітори протеази. Одночасне застосування з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо не буде скоригована доза розувастатину (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»).

Непереносимість лактози

Пацієнтам із рідкісною спадко= вою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальне захворювання легень

Поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень були зареєстров= ані при застосуванні деяких статинів, особливо у випадку довготривалої терапії.= До симптомів порушення належать диспное, непродуктивний кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та гарячка). Якщо підозрюється, щ= о у пацієнта розвинулось інтерстиціальне захворювання легень, застосування стат= инів потрібно припинити.

Цукровий діабет

Деякі дані свідчать про те, що статини як клас підвищують рівень глюкоз= и в крові, а у деяких пацієнтів, які мають високий ризик виникнення діабету в майбутньому, можуть спричиняти рівень гіперглікемії, якщо формальна допомога при діабеті є доцільною. Однак цей ризик переважає зменшення судинного ризи= ку статинами, а тому не повинен бути причиною для припинення лікування статина= ми. Пацієнтів із ризиком (глюкоза натще 5,6 - 6,9 ммоль/л, ІМТ> 30 кг/м^=
2, підвищення тригліцеридів, гіпертензія) слід контролювати як клінічно, так і біохімічно відповідно до національних рекомендацій.

У дослідженні JUPITER повідомлялося, що загальна частота цукрового діаб= ету становила 2,8 % у розувастатину та 2,3 % у плацебо, переважно у пацієнтів із рівнем глюкози натще 5,6 -                6,9 ммоль/л.

Педіатрична популяція

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від = 10 до 17 років, які приймали розувастатин, обмежена періодом тривалістю 1 рік. Після 52 тижнів досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла,= ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодинаміка»). До= свід клінічних досліджень застосування лікарського засобу дітям та підліткам обмежений, і довготр= ивалі ефекти застосування розувастатину (>1 рік) на статеве дозрівання невідом= і.

У клінічному дослідженні у ді= тей та підлітків, які приймали розувастатин протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК>10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаже= ння або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з таким= и у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Розувастатин КРКА протипоказаний у період вагітності та годування грудд= ю.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-ре= дуктази перевищує користь від застосування лікарського засобу в період вагітності. = Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє в період застосування цього лікарського засобу, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу потрапляє у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Даних щ= одо проникнення лікарського засобу в грудне молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не проводились дослідження щодо визначення впли= ву розувастатину на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: FI'>. Якщо виходити з фармакодинамічних властивостей розувастатину, то ймовірність такого впливу незначна. Однак при керуванні автомобілем та інши= ми механічними засобами слід враховувати, що під час лікування може виникнути запаморочення.

Спосіб застосування та дози.<= o:p>

Перед початком лікування паці= єнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої слід дотримуват= ись і протягом лікування. Дозу потрібно підбирати індивідуально, залежно від ме= ти терапії та ефективності лікування, застосовуючи діючі узгоджені рекомендаці= ї.

Розувастатин КРКА можна прийм= ати у будь-який час дня незалежно від вживання їжі.

Таблетку ковтати цілою, запив= аючи водою. Таблетку не слід розжовуват= и або подрібнювати.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована початкова доза становить 5 мг або 10 мг, перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, я= кі раніше не застосовували статини, так і для пацієнтів, які до цього застосовували інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Підбираючи початкову дозу, слід враховувати індивідуальний рівень холестерину у пацієнтів та майбутній серцево-судинний ризик, а так= ож потенційний ризик розвитку побічних реакцій (див. далі). За необхідності че= рез 4 тижні дозу можна збільшити до наступної. Оскільки у випадку застосування дози 40 мг побічні реакції виникають частіше, ніж при менших дозах, тит= рувати дозу до 30 мг або до 40 мг слід лише для пацієнтів із тяжкою гіперхолестеринемією та високим серцево-судинним ризиком (зокрема в осіб із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти бажаного результа= ту при застосуванні дози 20 мг і які повинні перебувати під регулярним наглядо= м. На початку застосування дози 30 мг або 40 мг рекомендовано спостереження спеціаліста.

Профілактика серцево-судинних подій

У дослідженні зниження ризику ускладнень з боку серцево-судинної системи добова доза препарату становила = 20 мг. Пацієнтам із гіперхолестеринемією необхідно проводити стандартне визнач= ення рівня ліпідів та дотримуватися рекомендацій щодо дозування при лікуванні гіперхолестеринемії.

Застосування пацієнтам літньо= го віку

Рекомендована початкова доза = для пацієнтів віком від 70 років становить 5 мг. Інша корекція дози залежно від віку непотрібна.

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції нирок

Для пацієнтів із легкими та помірними порушеннями функції нирок немає необхідності у корекції дози. Рекомендована початкова доза для пацієнтів із порушеннями функції нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну <60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 30= мг та 40 мг протипоказана пацієнтам із порушеннями функції нирок помірної тяжкості. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок застосування лікарського засобу Розувастатин КРКА протипоказано у будь-яких дозах.

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції печінки

Не спостерігалось зростання системної експозиції розувастатину у пацієнтів зі 7 балами за шкалою Чайлда-П’ю. Проте посилення системної експозиції було відзначено у пацієнті= в, стан яких оцінювався у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю. Таким пацієнтам с= лід проводити оцінку функції нирок. Досвід застосування препарату у пацієнтів з показником 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю відсутній. Розувастатин КРКА протипоказано застосовувати пацієнтам із захворюваннями печінки в активній стадії. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки спостерігалося підвищення експозиції розувастатину, тому їм застосовувати Розувастатин КРК= А у дозі вище 10 мг слід з обережністю.

Раса

Підвищена системна експозиція спостерігається у азійських суб’єктів (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Рекомендована початкова доза становить 5 мг для пацієнтів азійського походження. Дози 30 = мг та 40 мг протипоказані цим пацієнтам.

Генетичні поліморфізми

Відомі конкретні типи генетич= них поліморфізмів, які можуть призвести до посилення впливу розувастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Пацієнтам, які, як відомо, мають такі специфічні види поліморфізмів, рекомендується нижча добова доза розувастати= ну.

Дозування у пацієнтів, схильн= их до міопатії

Рекомендована початкова доза становить 5 мг у пацієнтів, схильних до міопатії (див. розділ «Фармакологіч= ні властивості»).

Дози 30 мг та 40 мг протипока= зані деяким із цих пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).
Супутня терапія

Розувастатин є субстратом різ= них білків-транспортерів (наприклад, OATP1B1 та BCRP). Ризик виникнення міопатії (включаючи рабдоміоліз) підвищується при одночасному застосуванні Розуваста= тину КРКА з певними лікарськими засобами, які можуть підвищувати плазмову концентрацію розувастатину внаслідок взаємодії з цими транспортерними білка= ми (наприклад, циклоспорином та певними інгібіторами протеази, включаючи комбінації ритонавіру з атазанавіром, лопінавір та/або типранавір; див. роз= діли «Взаєм= одія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»). По можливості слід розглянути альтернативні препарати та, якщо необхідно, розглянути можливість тимчасового припинення терапії розувастатином. У ситуаціях, коли сумісне застосування цих лікарських засоб= ів із розувастатином неминуче, слід ретельно розглянути користь та ризик одночасного лікування та коригування дозування розувастатину (див. розділ «= Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Застосування лікарського засобу дітям має проводити лише спеціаліст.

Застосовують дітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструації почал= ися щонайменше рік тому).

Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай приймають перорально в дозах від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу. Підвищувати д= озу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості лікарського засобу, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестерин= емічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу у дозах більше 20 мг у цій популяції не досліджувалися.

Таблетки по 30 мг та 40 мг не застосовують дітям.

Діти віком до 10 років

Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням лікарського засобу невеликій кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) = із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, препарат Розуваста= тин КРКА не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.

Передозування.

Специфічного лікування у випадку передозування немає. Лікування симптоматичне. За необхідності вживають підтримувальних заходів. Слід перевірити рівні КФК та провести тест на функціональність печінки. Користь = від проведення гемодіалізу малоймовірна.

Побічні реакції.

Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванні Розувастатину КРКА, зазвичай слабкі та транзито= рні.

З боку крові=

Тромбоцитопенія.

З боку імунної системи

Р<= /span>еакції підвищеної чутливості,= у тому числі ангіоневротичний набряк.

З боку ендокринної системи

Цу= кровий діабет^1,2.

Психічні розлади

Депресія.
З боку нервової системи<= /o:p>

Головний біль, запаморочення,= поліневропатія, втрата пам’яті, периферична нейропатія, розлади сну (включно із безсонням та нічними жахами).

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння

Кашель, диспное.

З боку шлунково-кишкового тра= кту (ШКТ)

Запор, нудота, біль у животі, панкреатит, діарея.

З боку гепатобіліарної системи

Жовтяниця, гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ.<= /o:p>

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Свербіж, висипання та кропив<= /span>’янка, синдром Стівенса – Джонсона.

З боку скелетно-м<= i>’язової системи, сполучної тканини та кісток

Міалгія, міопатія (у тому чис= лі міозит) та рабдоміоліз, вовчакоподібний синдром, розрив м’язів, артралгія, імуноопосередкована некротична міопатія, захворювання сухожиль, інколи ускладнені їх розривом.

З боку сечовидільної системи

Гематурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Гінекомастія.

Загальні розлади

Астенія, набряки.<= /span>

¹Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози крові на= тще ≥5,6 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м², підвищення рівня тригліцеридів, гіпертензія в анамнезі).

Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реакцій залежить від дози= .

Вплив на нирки<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-bidi-font-family:TimesNewRoma= n; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>

У пацієнтів, які застосовувал= и Розувастатин КРКА, спостерігалися випадки протеїнурії, переважно канальцевого походження (визначеної за «тест= ом смужки»). Зміни вмісту білка у сечі від відсутності або слідів до ++ або бі= льше зареєстровані через деякий час у <1 % пацієнтів, які приймали розувастат= ин у дозі 10 мг та 20 мг, та приблизно у 3 % пацієнтів при застосуванні дози 40 = мг. Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка у сечі від відсутност= і або слідів до + спостерігалося при застосуванні дози 20 мг. У більшості випадків вираженість протеїнурії зменшувалась або зникала спонтанно при продовженні застосування препарату. За даними досліджень, на сьогодні не виявлено причинного зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

Гематурія, яка спостерігалась= у пацієнтів, які застосовували розувастатин, за даними, мала низьку часто= ту.

Вплив на скелетну мускулатуру=

Зміни з боку скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит), рідко – рабдоміоліз, із гострою нирковою недостатністю або без неї, спостерігалися = при застосуванні будь-яких доз Розувастатину КРКА, особливо при застосуванні д= оз >20 мг. Про рідкісні випадки рабдоміолізу, що інколи були асоційовані з нирковою недостатністю, повідомлялося при застосуванні розувастатину, а так= ож інших статинів.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівня КФК; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівень КФК підвищений (> 5 × ВМН), лікування слід припинити.

Вплив на печінку

Як і у випадку застосування і= нших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим.<= /o:p>

При застосуванні деяких статинів повідомлялось про такі небажані явища:=

Депресія.

Порушення сну, в тому числі безсоння та нічні жахи.
Розлади статевої функції.

Окремі випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо у випадку тривалої терапії.

Частота випадків рабдоміолізу, серйозних порушень з боку нирок та печінки (переважно підвищений рівень трансаміназ) була більшою при застосуванні дози 40 мг.

Педіатрична популяція

Підвищення рівня КК> 10 х = УНН та м’язові симптоми після фізичних навантажень або підвищення фізичної активності спостерігалися частіше у дітей та підлітків порівняно з дорослим= и у 52-тижневому клінічному випробуванні (див. розділ «Особливості застосування»). З іншого боку, профіль безпеки розувастатину був подібним у дітей та підлітків порів= няно з дорослими.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Звітність про передбачувані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. Інформацію про будь-які передбачувані побічні реакції слід подавати відпові= дно до вимог законодавства.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упак= овці для захисту від дії світла. Лікарський засіб не потребує особливих температурних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3, 6 або 9 блістерів у картонній коробц= і.

<= /p>
Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності<= /span>.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.

Доза	N	ХС-ЛПНЩ	загальний ХС	ХС-ЛПВЩ	тригліцеридний комплекс	ХС-неЛПВЩ	AпoB	AпoA-I
Плацебо	13	-7	-5	3	-3	-7	-3	0
5	17	-45	-33	13	-35	-44	-38	4
10	17	-52	-36	14	-10	-48	-42	4
20	17	-55	-40	8	-23	-51	-46	5
40	18	-63	-46	10	-28	-60	-54	0

Р= ежим дозування лікарського засобу, що взаємодіє	Р= ежим дозування розувастатину	З= міни AUC розувастатину^*
З= більшення AUC розувастатину у 2 рази або більше
Софосбувір/велпатасвір/вокс= илапревір +(400 мг/100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) 1 раз на добу протягом 15 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 7,4 раза=
Циклоспорин від 75 мг 2 раз= и на добу до 200 мг 2 рази на добу,= 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, 10 дні= в	↑ 7,1 раза=
Даролутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза<= /o:p>	↑ 5,2 раза=
Регорафеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів	5 мг 1 раз на добу	↑ 3,8 раза=
Атазанавір 300 мг/ритонавір= 100 мг 1 раз на добу, 8 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 3,1 раза=
Велпатасвір 100 мг 1 раз на добу	10 мг 1 раз на добу	↑ 2,7 раза=
Омбістасвір 25 мг/паритапре= вір 150 мг/ ритонавір 100 мг 1 раз на добу/ дасабувір 400 мг 2 рази на добу, = 14 днів	5 мг 1 раз на добу	↑ 2,6 раза=
Гразопревір 200 мг/елбасвір= 50 мг 1 раз на добу, 11 днів	10 мг 1 раз на добу	↑ 2,3 раза=
Глесапревір 400 мг/пібрента= свір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів	5 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>	↑ 2,2 раза=
Лопінавір 400 мг/ритонавір = 100 мг 2 рази на добу, 17 днів	20 мг один раз на добу, 7 д= нів	↑ 2,1 раза=
Клопідогрел 300 мг доза навантаження, наступна – по 75 мг на добу	20 мг, одноразова доза=	↑ 2 раза
Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза=	↑ 1,9 раза
З= більшення AUC розувастатину менше н= іж у 2 рази
Елтромбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 1,6 раза
Дарунавір 600 мг/ритонавір = 100 мг 2 рази на добу, 7 днів	10 мг 1 раз на добу, 7 днів=	↑ 1,5 раза
Типранавір 500 мг/ритонавір= 200 мг 2 рази на добу, 11 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 1,4 раза=
Дронедарон 400 мг 2 рази на добу	Невідомо<= /p>	↑ 1,4 раза
Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза=	↑ 1,4 раза^**
Езетиміб 10 мг 1 раз на доб= у, 14 днів	10 мг 1 раз на добу, 14 дні= в	↑ 1,2 раза^**
З= ниження AUC розувастатину<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-bidi-font-family:TimesNewRo= man; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>
Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза=	↓ 20 %
Байкалін 50 мг 3 рази на до= бу, 14 днів	20 мг, одноразова доза=	↓ 47 %