ІНСТ= ;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Іриноси = 85;дан

(Irinosindan)

Ск= 083;ад:

ді= 102;ча речовина: іринотека= 085;;

1 мл концентратm= 1; містить 20 мг іринотеканm= 1; гідрохлориk= 6;у тригідрату;

доl= 7;оміжні речовини: сорбіт (Е 4= 20), кислот = 72; молочна, натрію гідроксид, кислота хлористовоk= 6;нева ро&#= 1079;ведена, вода для ін’= 108;кцій.

Лі= 082;арська форма. Концент= ;рат для приготуванl= 5;я розчину для = 110;нфузій.

Осно= ;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: прозорий, безбарвний або злегка жовтуватогl= 6; кольору розчин.

Фа= 088;макотерапе&= #1074;тична група. Антl= 0;неопластич= 085;і засоби. Інгібітори топоізомерk= 2;зи І. Код = АТХ L01CE02.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фарм= ;акодинамік = 72;.

Іринотека= 085; є напівсинтеm= 0;ичним похідним ка = 84;птотецину. Це протипухлиl= 5;ний препарат, що виступає специфічниl= 4; інгібітороl= 4; ДНК-топоізо = 84;ерази І. Під дією карбоксил-е = 89;терази у більшості тканин препарат метаболізуn= 8;ться до сполуки SN-38, що є більш активною щодо очищен = 86;ї топоізомерk= 2;зи І та більш цитотоксичl= 5;ою порівняно з іринотеканl= 6;м відносно ряду ліній пухлинних клітин люди = 85;и та мишей. Пригніченнn= 3; ДНК-топоізо = 84;ерази І під дією іринотеканm= 1; або SN-38 призводить до пошкодже = 85;ня одного ланцюга ДНК, що блокує реплікаційl= 5;у вилку та призводить до цитотокс = 80;чної дії. Було встановленl= 6;, що такий цитотоксичl= 5;ий ефект є залежним ві = 76; часу та є спе&#= 1094;ифічним до S-фази клітинного циклу.

Було встановленl= 6;, що іринотекан та SN-38 in vitro &= #1085;е розпізнаютn= 0;ся значною мірою Р‑глі = 82;опротеїном мультирезиl= 9;тентним білком та чинять цито = 90;оксичну дію на клітинні лінії, резистентнo= 0; до впливу доксорубіцl= 0;ну та вінбласт = 80;ну. Більш того, іринотекан має широкий спектр протипухлиl= 5;ної активності in vivo проти модел = 77;й пухлин у мишей (аденокарци = 85;ома протоки підшлунковl= 6;ї залози Р03, аденокарциl= 5;ома молочної залози МА16/С, аденокарциl= 5;оми товстої кишки С38 та С51) та ксенотрансl= 7;лантатів пухлин людини (аденокарци = 85;ома товстої киш = 82;и Со-4, аденокарциl= 5;ома молочної залози Мх-1, аденокарциl= 5;оми шлунка ST-15 та ST-16). Іринотекан = 90;акож ефективний проти пухли = 85;, що експресу= 02;ть Р-глікопрот = 77;їн мультирезиl= 9;тентний білок (вінкристин- та доксоруб= 10;цинрезисте&#= 1085;тні лейкемії Р388). Крім протипухлиl= 5;ної активності препарату І = 88;иносиндан найбільш значущою фармакологo= 0;чною дією іринотеканm= 1; є пригніченнn= 3; активності ацетилхоліl= 5;естерази.

Фарм= ;акокінетик = 72;.

Абсо= ;рбція

Наприкінц= 110; інфузії при введенні рекомендовk= 2;ної дози 350 мг/м² поверхні тіла середн= 10; значення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у плазмі крові стано = 74;или 7,7 мкг/мл для іринотеканm= 1; та 56 нг/мл для SN-38, а середні значення площі під фармакокінk= 7;тичною кривою (AUC) становили 34 мкг×год/мл т= 072; 451 нг×год/мл відповідно. Для SN-38 зазвичай характерні виражені індивідуалn= 0;ні зміни фарма = 82;окінетични&#= 1093; характерисm= 0;ик.

Розп= ;оділ

У дослідженнo= 0; І = 92;ази за участю 60 пацієнтів, які отримували іринотекан = 91; дозах від 100 до= ; 750 мг/м² поверхні тіла у вигляді 30-хвилинної внутрішньоk= 4;енної інфузії кожні 3 тижн= 10;, об’єм розподілу у рівноважноl= 4;у стані (Vss) доріk= 4;нював 157 л/м².

Зв’язуван= 085;я з білками плазми кров= 10; in vitro становило приблизно 65% для іринотеканm= 1; та приблизн = 86; 95% для SN-38.

Біот= ;рансформац= 10;я

Досліджен= 085;я балансу мас = 80; та метаболізмm= 1; із застосуванl= 5;ям препарату, міченого із = 86;топом ¹⁴С, продемонстl= 8;ували, що більше 50% введеної внутрішньоk= 4;енно дози іринотеканm= 1; виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді, причому 33% доз= и виводиться = 79; калом (перев= 072;жно за допомого= 02; жовчі) та 22% – і = 79; сечею.

Кожен з двох наступних шляхів метаболізмm= 1; забезпечує перетворенl= 5;я мінімум 12% дози:

– гідролі = 79; під дією карбоксилеl= 9;терази з утворення = 84; активного метаболіту SN-3= 8, що виводиться = 79; організму переважно з = 72; рахунок глюкуронізk= 2;ції з подальшим виведенням глюкуроновl= 6;го кон’югату з = 72; допомогою печінки та нирок (менш н&#= 1110;ж 0,5% дози іринотеканm= 1;); вважається, що SN‑38-глюкуро= ;нід у подальшом = 91; зазнає гідролізу у кишковому тракті;

– окислен = 85;я за допомого= 02; цитохромів P450= 3A призводить до розриву зовнішньогl= 6; піперидиноk= 4;ого кільця з утворенням похідного а = 84;інопепнато&#= 1108;вої кислоти та похідного п = 77;рвинного аміну.

Незмінени= 081; іринотекан становить основну фракцію препарату у плазмі кров= 10;. Далі у порядку зниження кі = 83;ькості йдуть похідне амінопепнаm= 0;оєвої кислоти, SN-38-глюкуронід та SN-38. Лише SN-38 проявляє значущу цитотоксичl= 5;у дію.

Виве= ;дення

У дослідженнo= 0; І = 92;ази за участю 60 пацієнтів, які отримували іринотекан = 91; дозах від 100 до 750 мг/м² у вигляді 30-хвилинної внутрішньоk= 4;енної інфузії кожні 3 тижн= 10;, = 073;уло продемонстl= 8;овано, що профіль виведення іринотеканm= 1; має дво- або трифазовий характер. &= #1057;ередній плазмовий кліренс становив 15 л/год/м². Сер= 077;дній період напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і у першій фаз= 110; трифазової моделі стан = 86;вив 12 хвилин, у другій фазі = 211; 2,5 години, а період напіввиведk= 7;ння у кінцевій фазі дорівн= 02;вав 14,2 годинам. Виведення SN-38 носить двофазовий характер, а середня тривалість періоду напіввиведk= 7;ння у кінцевій фазі станов = 80;ть 13,8 години.

У пацієнтів з рівнем білірубіну вище верхнь = 86;ї межі норми у 1,= 5-3 рази, клірен= 089; іринотеканm= 1; знижується на 40%. У пацієнтів цієї групи введення до = 79;и іринотеканm= 1; 200 мг/м² призводить до такої ж експозиції препарату у плазмі кров= 10;, як і при введенні до = 79;и іринотеканm= 1; 350 мг/м² хвор= 080;м на рак з нормальнимl= 0; показникамl= 0; функції печінки.

Ліні= ;йність/нелі= 085;ійність=

Аналіз популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики іринотеканm= 1; був проведений = 91; вибірці 148 пацієнтів з = 084;етастатичн&= #1080;м колоректалn= 0;ним раком. Ці пац&#= 1110;єнти отримували іринотекан = 91; різних доза = 93; та за різним= 080; схемами дозування у дослідженнn= 3;х ІІ фази. Фармакокінk= 7;тичні параметри, встановленo= 0; за допомого= 02; трикамерноo= 1; моделі, були подібними д = 86; параметрів, отриманих під час досліджень І фази. Резу = 83;ьтати всіх дослід = 78;ень свідчать, що експозиція іринотеканm= 1; (СРТ-11) та SN-38 зростає пропорційнl= 6; до дози СРТ-11. Фармакокінk= 7;тика цих сполук н= 077; залежить ві = 76; кількості попередніх циклів ліку = 74;ання та схеми дозування.=

Фарм= ;акокінетич = 85;ий/фармакод&= #1080;намічний взаємозв’n= 3;зок

Вираженіс= 090;ь основних проявів токсичностo= 0;, що мали місц= 077; при застосуванl= 5;і іринотеканm= 1; (наприклад лейконейтрl= 6;пенія та діарея), пов’язані з рівнем експозиції (AUC) діючої речовини та метаболіту SN-3= 8. Була встановленk= 2; значуща кореляція між вираженістn= 2; гематологіm= 5;ної токсичностo= 0; (мінімальні значення, до &#= 1103;ких знижувалисn= 3; рівні лейкоцитів та нейтрофі = 83;ів) або діареї т= 072; значеннями AUC для іриноте = 82;ану та метаболіту SN-38 при монотерапіo= 1;.

Паці= ;єнти зі зниженою активністю UGT1= A1. Уридиндиф= 086;сфат-глюкур= онілтрансфk= 7;раза 1А1 (UGT1A1) бере участь у метаболічнo= 0;й інактиваціo= 1; SN-38, активного метаболіту іринотеканm= 1;, з утворення = 84; неактивногl= 6; SN-38-глюкуронід= ;у (SN 38G). Ген UGT1A1 харак&= #1090;еризується високим поліморфізl= 4;ом, що призводить до різних ва= 088;іантів інтенсивноl= 9;ті метаболізмm= 1; у пацієнтів. Найбільш вивченими генетичнимl= 0; варіантами UGT1A1 є UGT1A1*28 та UGT1A1*6. Ці варіанти, а також інші спадкові порушення експресії UGT1A1 (такі, як синдром Жильбера аб = 86; синдром Кріглера-На = 81;яра) пов’язані з= 10; зниженою активністю цього фермента. Па= 094;ієнти, які є повільними метаболізаm= 0;орами UGT1A1 (наприклад, гомозиготи за варіантами UGT1= A1*28 або *6), мають підвищений ризик тяжки = 93; побічних реакцій, таких як нейтропеніn= 3; та діарея, після введення іринотеканm= 1; внаслідок накопиченнn= 3; SN-38. Згідно з даними кількох мета-аналіз= 10;в, ризик вищий = 091; пацієнтів, які отримують іринотекан = 91; дозі >180 мг/м² (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Для виявлення пацієнтів і = 79; підвищеним ризиком тяжкої нейтропеніo= 1; та діареї можна викор = 80;стовувати генотипуваl= 5;ня за UGT1A1. Гомозиг= 086;ти за UGT1A1*28 зустрічаютn= 0;ся з частотою 8-20% = 91; європейськo= 0;й, африканськo= 0;й, близькосхіk= 6;ній та латиноамерl= 0;канській популяціях. = 059; цих популяціях майже відсутній варіант *6. У східноазіаm= 0;ській популяції частота *28/*28 становить близько 1-4%, 3-8% для *6/*28 та 2-6% для *6/*= 6. У центрально- = 110; південноазo= 0;атській популяціях частота *28/*28 становить близько 17%, 4% дл= 103; *6/*28 та 0,2% для *6/*6.

Кл= 110;нічні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

Лі= 082;ування пацієнтів з поширеним колоректалn= 0;ним раком:

· у комбінації = 79; 5-фторурацил= 086;м (5-ФУ) та фоліні= ;євою кислотою (ФК) у пацієнтів, які раніше н= 077; отримували хіміотерапo= 0;ю;

· при монотерапіo= 1; у хворих, у яких лікування і = 79; застосуванl= 5;ям 5-фторурацил= 091; було неефективнl= 0;м.

Ір= 080;ноcин= 076;ан у комбінаці= 11; з цетуксима = 73;ом показаний для лікування пацієнтів з метаст&#= 1072;тичним колоректалn= 0;ним раком з RAS «дик= ;ого» типу, що супроводжуn= 8;ться посиленою експресією рецептора епідермальl= 5;ого фактора рос = 90;у (РЕФР), які раніше не отримували хіміотерапo= 0;ю, або після неефективнl= 6;ї цитотоксичl= 5;ої терапії, яка включала іринотекан.

Ір= 080;ноcин= 076;ан у комбінаці= 11; з 5-фторурацил= 086;м, фолінієвою кислотою та бевацизумаk= 3;ом показаний для лікування метастатичl= 5;ого раку товсто= 11; і прямої кишки як терапія першої ліні= 11;.

У комбінації = 79; капецитабіl= 5;ом (з додавання= 084; бевацизумаk= 3;у або без нього) іринотекан застосовувk= 2;ти як першу лінію терапії пацієнтам і = 79; метастатичl= 5;им колоректалn= 0;ним раком.

Протипо = 82;азання.

– = 61;ронічні запальні захворюванl= 5;я кишечнику та/або кишкова непрохідніl= 9;ть (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

– г&#= 1110;перчутливі= сть до іринотеканm= 1; гідрохлориk= 6;у або до інших інгредієнтo= 0;в препарату;=

– годування груддю (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»);

– рівень білірубіну перевищує верхню межу = 085;орми більше ніж у 3 рази (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»);

– тяжк&= #1072; недостатніl= 9;ть кісткового мозку= ;

– п&#= 1086;казник загального стану пацієнта >2 (за класифікацo= 0;єю ВООЗ);

– супутнє застос= 091;вання зі звіробоn= 8;м (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

– живі атенуйованo= 0; вакцини (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

У разі застос = 91;вання з цетуксимабl= 6;м, бевацизумаk= 3;ом або капецитабіl= 5;ом – додаткові протипоказk= 2;ння наведені в інструкціяm= 3; для медичного застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів.

Ос= 086;бливі заходи безпеки.

Як &#= 1110; при застосуванl= 5;і інших антинеоплаl= 9;тичних засобів, потрібно бути обережним п = 88;и розведенні = 10; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Іриносиндаl= 5;. Необхідно використовm= 1;вати захисні окуляри, маску і рукавички.=

Як= 097;о концентрат або розчин для інфузій потрапив на шкіру, потрібно негайно і ретельно промити її в= 086;дою з милом. Якщо концентрат або розчин д= 083;я інфузій потрапив на слизові оболонки, по= 090;рібно негайно промити їх водою.

Приготу = 74;ання розчину для внутрішньоk= 4;енного введення<= /i>

По= 076;ібно до інших препаратів для введенн= 03; шляхом ін’єкцій, розчин препарату Іриносиндаl= 5; необхідно готувати з дотриманняl= 4; вимог асептики.=

Як= 097;о у флаконі аб= 086; після розчинення спостерігаn= 8;ться будь-який преципітат, препарат слід утилізуватl= 0; з дотриманняl= 4; стандартниm= 3; процедур утилізації цитотоксичl= 5;их препаратів.

До= 090;римуючись норм асептики, відібрати к = 72;ліброваним шприцом необхідну кількість к = 86;нцентрован&#= 1086;го розчину препарату Іриносиндаl= 5; з флакона та ввести дозу = 074; пакет або пляшку об’ємом 250 мл, що містить 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози. Обе= 088;таючи контейнер вручну, ретельно перемішати розчин для інфузій.

Хімічна і фізична стабільнісm= 0;ь лікарськогl= 6; засобу була продемонстl= 8;ована після розве = 76;ення в рекомендовk= 2;них розчинах дл= 03; інфузій протягом 24 годин при температурo= 0; 30 °C та 48 годин при температурo= 0; 2-8 °C. З мікробіолоk= 5;ічної точки зору лікарський засіб слід застосовувk= 2;ти негайно піс = 83;я розведення. Якщо його не використовm= 1;ють негайно, то відповідалn= 0;ність за час і умов&#= 1080; зберігання = 74; процесі застосуванl= 5;я покладаєтьl= 9;я на споживач = 72;. Як правило, час зберіга = 85;ня не повинен перевищуваm= 0;и 24 години при температурo= 0; від 2 &= deg;C до 8 °C, крім випадків, коли розведення проводитьсn= 3; в контрольовk= 2;них асептичних умовах, що пройшли валідацію.

Утиліза = 94;ія

Не= 074;икористани&= #1081; лікарський засіб і усі м&#= 1072;теріали, що використовm= 1;валися для розведе = 85;ня і введення препарату, повинні бут = 80; утилізован&= #1110; відповідно до стандартниm= 3; процедур медичного закладу.

Вз= 072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Су= 087;утнє застосуванl= 5;я протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»)

Звіробі = 81; – зниження концентра= ;ції активного метаболіту іриноте = 82;ану, SN-3= 8, у плазмі кров= 10;. У невелl= 0;кому дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тики (n=3D5), де іринотекан = 91; дозі 350 мг/м² поверхні тіла вводил = 80; у комбінаці= 11; зі звіробоє = 84; (Hypericum perforatum) у дозі 900 мг, спостерігаl= 3;ося зниження концентрацo= 0;ї SN-38, активного метаболіту іринотеканm= 1;, у плазмі крові на 42%. Тому не слід застосовувk= 2;ти звіробій з іринотеканl= 6;м.

Живі атенуйованo= 0; вакцини (наприклад, вакцина проти жовто= 11; гарячки) – ри = 79;ик виникнення = 75;енералізов&#= 1072;ної реакції на вакцини з можливим летальним наслідком. Супутнє застосуванl= 5;я протипоказk= 2;но в період лікування іринотеканl= 6;м і протягом 6 м&= #1110;сяців після припи = 85;ення хіміотерапo= 0;ї. = 52;ожна вводити вбиті або інактивоваl= 5;і вакцини, = 072;ле відповідь н = 72; такі вакцин = 80; може бути знижена.

Су= 087;утнє застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; з сильними інгібітораl= 4;и або індукторамl= 0; цитохрому P450 3A4 (CYP3A4) може змінити метаболізм іринотеканm= 1;, і цього слід уникати (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

С= 080;льні індуктори CYP3A4 та/або UGT1A1 (наприклад, рифампіцин, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л, фенітоїн, апалутамід) – ризик зниженн= 03; експозиції іринотеканm= 1;, SN-38, SN-38-глюкуронід= ;у і зменшення фармакодинk= 2;мічних ефектів. Рез= 091;льтати декількох досліджень продемонстl= 8;ували, що супутнє застосуванl= 5;я протисудомl= 5;их лікарських засобів індукторів CYP3= A4 спричиняє зниження експозиції іринотеканm= 1;, SN-38, SN-38-глюкуронід= ;у і зменшує фармакодинk= 2;мічні ефекти. Дія таких протисудомl= 5;их препаратів полягала у зниженні AUC для SN-38 та SN-38-глюкуронід= ;у на 50% або навіть більше. Крім індукції цитохрому P450 3A, зниження експозиції іринотеканm= 1; та його метаболітіk= 4; може бути обумовлене також посиленою глюкуронізk= 2;цією та більш інтенсивниl= 4; виведенням із жовчю. Дод&#= 1072;тково для фенітоїну – ризик загостреннn= 3; судом внаслідок зменшення в = 89;моктування фенітоїну у травному тракті під впливом цит = 86;токсически&#= 1093; лікарських засобів.

Сильні інгібітори CYP3= A4 (на&#= 1087;риклад, кетоконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, позаконазоl= 3;, інгібітори протеази, кларитроміm= 4;ин, еритроміциl= 5;, телітроміцl= 0;н) – у результаті дослідженнn= 3; було встановленl= 6;, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я кетоконазоl= 3;у призводило до зниження AUC метаболіту APC на 87% і збільше= ;ння на 109% AUC SN-38 порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям іринотеканm= 1; як монотерапіo= 1;.

І= 085;гібітори UGT1A1 (наприклад, атазанавір, кетоконазоl= 3;, регорафеніk= 3;) – ризик збільшення = 89;истемної експозиції SN-3= 8, активного метаболіту іринотеканm= 1;. Лікарі повинні це враховуватl= 0;, якщо не можн= 072; уникнути та = 82;ого поєднання.=

Інші інгібітори CYP3= A4 (наприклад, кризотиніб, іделалізиб) = 211; ризик підвищення токсичностo= 0; іринотеканm= 1; внаслідок зниження метаболізмm= 1; іринотекан&#= 1091; під впливом кризотинібm= 1; або ідеалізибу.

До= 090;римуватись обережностo= 0; при застосу = 74;анні

Антагон= 10;сти вітаміну К= – підвищення ризику кровотечі і тромбозів при пухлинних захворюванl= 5;ях. Якщо антаго = 85;істи вітаміну К показані до застосуванl= 5;я, необхідно частіше контролюваm= 0;и показник Міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ).

Зв= 077;ртати увагу при супутньому застосуванl= 5;і

Імуносу = 87;ресанти (наприклад, циклоспориl= 5;, такролімус) = 211; надмірна імуносупреl= 9;ія з ризиком лімфопроліm= 2;ерації.

Нервово-= 084;’язові блокатори<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> – н&= #1077; можна виключати взаємодію між іриноте = 82;аном і засобами, що блокують нервово-м’я = 79;ову передачу. Іринотекан має антихолінеl= 9;теразну активність, лікарські засоби з антихолінеl= 9;теразною активністю можуть збільшуватl= 0; тривалість нервово-м’я = 79;ової блокади, спричиненоo= 1; суксаметонo= 0;єм, і впливати антагоністl= 0;чно щодо нервово-м’я = 79;ової блокади, спричиненоo= 1; недеполяриk= 9;уючими лікарськимl= 0; засобами.=

Ін= 096;і комбінації=

5-ФУ/ФК – сумісне застосуванl= 5;я 5-ФУ/ФК у складі комб= 10;нованої терапії не змінює фармакокінk= 7;тику іринотеканm= 1;.

Бевациз = 91;маб – результати спеціальноk= 5;о дослідженнn= 3; взаємодії між лікарськимl= 0; засобами продемонстl= 8;ували відсутністn= 0; значного впливу бевацизумаk= 3;у на фармакокінk= 7;тику іринотеканm= 1; і його актив= 085;ого метаболіту SN-3= 8. Однак це не виключає пі = 76;вищення токсичностo= 0; через їх фармакологo= 0;чні властивостo= 0;.

Цетукси = 84;аб – немає доказів тог = 86;, що цетуксимаб впливає на профіль безпеки іринотеканm= 1; або іринотекан впливає на п= 088;офіль цетуксимабm= 1;.

Антинео = 87;ластичні засоби (включаючи флуцитозин як проліки 5-фторурацил= 091;) – побічні ефекти іринотеканm= 1;, такі як мієл= 086;супресія, можуть посилюватиl= 9;я іншими прот = 80;пухлинними засобами, що мають подібний профіль побічних ефектів.

Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я.

За= 089;тосовувати іринотекан слід лише у спеціалізоk= 4;аних закладах, де проводять цитотоксичl= 5;у хіміотерапo= 0;ю, і тільки під контролем лікаря, який має досвід застосуванl= 5;я хіміотерапo= 0;ї в онкології.

Вр= 072;ховуючи характер і частоту побічних ре = 72;кцій, у нижчезазнаm= 5;ених випадках іринотекан слід застосовувk= 2;ти лише після оцінки співвідношk= 7;ння очікуваної користі та можливих ризиків від лікування:=

– лікування пацієнтів з наявністю фактора риз = 80;ку, зокрема пацієнтів з показником загального стану 2 (за шкалою ВООЗ);

– в окремих рідкісних випадках, коли вважає = 90;ься, що пацієнти навряд чи будуть дотримуватl= 0;ся рекомендацo= 0;й щодо лікування побічних ре = 72;кцій (необхідніс = 90;ь негайного т = 72; довготриваl= 3;ого лікування діареї у поєднанні з вживанням великої кількості рідини на початку відстроченl= 6;ї діареї); таки&#= 1084; пацієнтам рекомендуєm= 0;ься ретельний н = 72;гляд в умовах стаціонару.

При застосуванl= 5;і іринотеканm= 1; в якості мон= 086;терапії, його зазвич = 72;й призначаютn= 0; за графіком = 110;з введенням кожні 3 тижні. Однак, графі= 082; із щотижневим введенням може бути ро= 079;глянутий у пацієнтів, яким може знадобитисn= 3; більш ретельне спостережеl= 5;ня або які мают= 100; особливий р = 80;зик розвитку тя = 78;кої нейтропеніo= 1;.

Відстро = 95;ена діарея

Па= 094;ієнтів слід повідо = 84;ити про ризик появи відст = 88;оченої діареї, яка може виникати більш ніж через 24 годи= 085;и після введення Іриносиндаl= 5;у та у будь-який ча= 089; перед наступним циклом. При л&#= 1110;куванні у режимі монотерапіo= 1; медіанний ч = 72;с розвитку першого епізоду рідких випо = 88;ожнень складав 5 днів з моменту введення пр = 77;парату. Пацієнти повинні не зволікаючи повідомити лікарю про розвиток діареї та негайно роз = 87;очати відповідну терапію.

До групи підвищеногl= 6; ризику розвитку ді = 72;реї відносятьсn= 3; пацієнти, як= 110; раніше отри = 84;ували променеву терапію зони живота або таза; пацієнти, у яких н= 072; вихідному рівні наявний гіпk= 7;рлейкоцито= 079;; пацієнт = 80; із &#= 1087;оказником загального = 89;тану ≥2; пацієнти жіночої статі. За відсутностo= 0; належного лікування діарея може становити загрозу для життя, особл= 080;во якщо вона супроводжуn= 8;ться нейтропеніn= 8;ю.

Після перш= ;ого епізоду рід = 82;их випорожненn= 0; пацієнту необхідно призначити прийом вели = 82;ої кількості рідини, що містить електролітl= 0;, і негайно провести відповідну протидіареl= 1;ну терапію у відділенні, де проводил = 72;сь інфузія препарату І = 88;иносиндан. Після виписки з лікарні пац= 10;єнту слід отримати призначені препарати, щоб мати мож= 083;ивість почати лікування діареї одра = 79;у після її виникнення. Крім того, пацієнт пов = 80;нен повідомити про виникнення діареї свог = 86; лікаря з відділенн= 03;, в якому пацієнту вводили Іриносиндаl= 5;.

Ре= 082;омендована на сьогодні прот= ;идіарейна терапія полягає у застосуванl= 5;і великих доз лопераміду (4 мг на перший прийом, поті= 084; по 2 мг кожні 2 години). Цю терапію слі = 76; продовжуваm= 0;и ще протягом 12 годин після останнього епізоду рідкого випорожненl= 5;я. Схема лікування н = 77; підлягає модифікаціn= 3;м. Лоперамід у таких дозах ні в якому разі не слід застосовувk= 2;ти довше ніж 48 годин у зв’я= 079;ку з ризиком розвитку па = 88;алітичної кишкової непрохідноl= 9;ті, водночас лікування н = 77; повинно тривати менше 12 годин.=

У разі, коли діарея су= 087;роводжуєть&= #1089;я тяжкою не= 081;тропенією (кількість нейтрофіліk= 4; менше 500 кліти= н на мм³), додатково до антидіарей&= #1085;ого лікуван = 85;я = 89;лід з профілактиm= 5;ною метою з= 072;стосовуват&= #1080; = 72;нтибіотики широкого спектра дії.

До= 076;атково до застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в для лікування діареї рекомендовk= 2;но госпіталізm= 1;вати пацієнтів у таких випадках:=

– діарея, що супроводжуn= 8;ться гарячкою;=

– тяжка діаре= 03; (що вимагає внутрішньоk= 4;енної гідратації);

– діарея, що зберігаєтьl= 9;я протягом 48 годин після початку лікування високими дозами лопе = 88;аміду.

Ло= 087;ерамід не слід застосовув&= #1072;ти = 79; профілактиm= 5;ною метою, навіт= 100; пацієнтам, у яких п= 088;отягом попередніх циклів лікування р = 86;звивалась відстроченk= 2; діарея.

Па= 094;ієнтам з тяжкою діареєю рекомендовk= 2;но знизити доз = 91; в подальших циклах лікування (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Гематол = 86;гія

У клінічних дослідженнn= 3;х частота нейтропеніo= 1; III-IV ступеня відповідно до Шкали оці= 085;ки загальних критеріїв токсичностo= 0; Національнl= 6;го інституту раку (NCI CTC) була значно вищо= 02; у пацієнтів, яким раніше проводили опроміненнn= 3; органів малого таза/черевн = 86;ї порожнини порівняно з пацієнтами, які такого опроміненнn= 3; не отримували. Пацієнти з п= 086;чатковим рівнем загального сироватковl= 6;го білірубіну 1,0 мг/дл або більше тако = 78; мали значно вищу ймовірністn= 0; виникнення нейтропеніo= 1; III-IV ступеня пі= ;д час першого циклу терап= 10;ї порівняно з пацієнтами, = 091; яких рівень білірубіну був менше 1,0 мг/дл.

Пр= 086;тягом лікування Іриносиндаl= 5;ом рекомендуєm= 0;ься щотижня контролюваm= 0;и показники клінічного ан&#= 1072;лізу крові. Паціє= 085;тів слід попереджатl= 0; про ризик ро= 079;витку нейтропеніo= 1; та про значущість гарячки. Фебрильну н = 77;йтропенію (температур = 72; >38 °C та кількість нейтрофіліk= 4; ≤1000 клітин/мм³), необхідно терміново лікувати у с= 090;аціонарі з внутрішнь = 86;венним введенням антибіотикo= 0;в широкого спектра дії.

Па= 094;ієнтам з тяжкими побічними реакціями з боку систем = 80; крові при наступному введенні Іриносиндаl= 5;у рекомендуєm= 0;ься знизити доз = 91; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

У пацієнтів з = 090;яжкою діареєю підвищуєтьl= 9;я ризик розвитку ін = 92;екцій і гематологіm= 5;ної токсичностo= 0;. Пацієнтам з тяжкою діареєю нео = 73;хідно проводити клінічний аналіз кров= 10;.

Порушен = 85;я функції печінки=

До= 089;лідження функції печінки слі = 76; здійснюватl= 0; перед початком терапії та перед кожни = 84; наступним циклом. Пацієнтам і = 79; рівнем загального білірубіну = 74; плазмі кров= 10; в 1,5-3 рази вищи = 84; за верхню межу норми необх= 10;дно щотижня проводити к = 83;інічний аналіз кров= 10; через зниження кліренсу ір = 80;нотекану і, таким чином, підвищення ризику гема = 90;отоксичнос&#= 1090;і у цій групі пацієнтів. П= 088;епарат не можна призначати пацієнтам, у &#= 1103;ких рівень білірубіну перевищує верхню межу норми більш = 77;, ніж у 3 рази (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Нудота і блювання

Пе= 088;ед кожним введенням Іриносиндаl= 5;у рекомендуєm= 0;ься профілактиm= 5;не лікування п = 88;отиблюваль&#= 1085;ими засобами. Пр= 080; застосуванl= 5;і препарату часто повід = 86;млялося про виникнення нудоти та блювання. Па= 094;ієнтів з блюванням, що супроводжуn= 8;ться відстроченl= 6;ю = 76;іареєю, слід терміново госпіталізm= 1;вати.

Гострий холінергічl= 5;ий синдром

У разі відсутностo= 0; клінічних протипоказk= 2;нь при появі гострого холінергічl= 5;ого синдрому (рання діаре= 103; у комбінаці= 11; з різними іншими ознаками та симптомами, такими як підвищена пітливість, спазми у животі, міоз та підвищен = 77; слиновиділk= 7;ння) необхідно ввести атропіну су = 83;ьфат 0,25 мг підшкірно.=

По= 103;ву цих симптомів, які можуть спостерігаm= 0;ися протягом аб = 86; одразу післ= 03; інфузії іри = 85;отекану, пов’язують = 79; антихолінеl= 9;теразною активністю початкової сполуки іринотеканm= 1;. Передбачаєm= 0;ься, що при застосуванl= 5;і більш високих доз = 110;ринотекану частота їх виникнення зростатиме.

Сл= 110;д бути обережними щодо хворих на бронхіал= 00;ну астму. Хворим, які перенесли гострий і тя= 078;кий холінергічl= 5;ий синдром, рекомендуєm= 0;ься профілактиm= 5;но застосовувk= 2;ти атропіну сульфат з на= 089;тупним введенням Іриносиндаl= 5;у.

Дихальн= 10; розлади=

Пі= 076; час лікування іринотеканl= 6;м можливі неч = 72;сті випадки розвитку ін = 90;ерстиціаль&#= 1085;ого захворюванl= 5;я легенів, що проявляєтьl= 9;я у вигляді утворення інфільтратo= 0;в у легенях. Ін&#= 1090;ерстиціаль= не захворюванl= 5;я легенів мож = 77; призводити до летального наслідку. До факторів ризику, можливо повR= 17;язаних із розвитко = 84; інтерстиці&= #1072;льного захворюванl= 5;я легенів, відносять застосуванl= 5;я препаратів, токсичних щодо легені = 74;, променеву терапію та колонієстиl= 4;улюючі фактори. Пацієнтів з наявними факторами ризику до початку та п= 110;д час лікування іринотеканl= 6;м слід ретель = 85;о спостерігаm= 0;и щодо виникнення симптомів з боку дихальної системи.

Екстрав = 72;зація

Хо= 095;а іринотекан не належить до препаратів, що спричиня= 02;ть утворення наривів на шкірі, препарат сл= 10;д вводити з обережністn= 2; та контролюваm= 0;и стан місця інфузії щод = 86; ознак запалення. У&nb= sp;випадку потрапляннn= 3; препарату з = 72; межі судини рекомендовk= 2;но промити місце інфуз= 10;ї та прикласт = 80; лід.

Пацієнт = 80; літнього віку

Че= 088;ез зниження біологічниm= 3; функцій, зок= 088;ема функції печінки, в осіб літнього віку слід бути обережними при виборі дози Іринос = 80;ндану для цієї групи пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Хронічн= 10; запальні за = 93;ворювання кишечнику та/або кишко= 074;а непрохідніl= 9;ть

Не слід застосовувk= 2;ти препарат Іриносиндаl= 5; у пацієнтів до зникненн= 03; кишкової непрохідноl= 9;ті (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Функція = 085;ирок

Сп= 086;стерігалос&= #1103; підвищення рівня сиров = 72;ткового креатиніну або азоту се= 095;овини крові. Були випадки гострої ниркової недостатноl= 9;ті. Ці явища зазвичай були пов’яз = 72;ні з ускладненнn= 3;ми інфекцій аб = 86; зневодненнn= 3;м організму внаслідок нудоти, блюв= 072;ння чи діареї. Крім того, надходили п = 86;відомлення про поодинокі випадки порушення функції нирок внаслідок синдрому лізису пухлини.

Промене = 74;а терапія=

Па= 094;ієнти, які раніше отримували опроміненнn= 3; тазової ділянки або черевної порожнини, входять до групи підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку мієлосупреl= 9;ії на тлі лікування і = 88;инотеканом. Лікарі мают= 00; з обережніс = 90;ю застосовувk= 2;ти даний лікарський засіб пацієнтам, які в минулому отримували екстенсивнm= 1; променеву терапію (наприклад, о&#= 1087;ромінення >25% кістковог = 86; мозку протягом 6 т = 80;жнів до початку лікування іринотеканl= 6;м). Цій групі пацієнтів може знадобитисn= 3; коригуваннn= 3; дози препарату (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Розлади = 079; боку серця=

Пі= 089;ля лікування іринотеканl= 6;м спостерігаk= 4;ся розвиток ішемії міокарда, переважно у пацієнтів з наявними захворюванl= 5;ями серця, іншим= 080; відомими факторами ризику вини = 82;нення захворюванn= 0; серця та у пацієнтів, які раніше отримували цитотоксичl= 5;у хіміотерапo= 0;ю (див. розділ «Побічні реакції»).

Ві= 076;повідно, пацієнти з відомими факторами ризику потребують ретельного нагляду. Слі= 076; вжити заходів для зведення до мінімуму всіх факторів ризику, що піддаються регулюваннn= 2; (наприклад паління, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; та гіперліп= 10;демія).

Розлади = 079; боку судин=

У пацієнтів, які мали множинні фактори риз = 80;ку на додаток д= 086; основного новоутвореl= 5;ня, застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; в рідкісних = 074;ипадках пов’язувалl= 0; з виникненн= 03;м тромбоембоl= 3;ічних ускладнень (легенева емболія, венозний тромбоз та а= 088;теріальна тромбоембоl= 3;ія).

Пацієнт = 80; зі зниженою активністю UGT1= A1

Па= 094;ієнти, які є повільними метаболізаm= 0;орами UGT1A1, такі як пацієнти з синдромом Жильбера (наприклад, гомозиготи за варіантами UGT1A1*28 або *6), мають підвищений ризик виникнення тяжкої нейтропеніo= 1; та діареї після лікування іринотеканl= 6;м. Цей ризик зростає з підвищенняl= 4; дози іринотеканm= 1;.

Хо= 095;а точний обся = 75; зниження початкової дози не встановлювk= 2;ли, слід розглянути можливість зниження початкової дози іринот = 77;кану для пацієнтів, які є повільними метаболізаm= 0;орами UGT1A1, особливо для пацієнтів, яким вводят= 00; дози >180 мг/м², або для ослаблених пацієнтів. С= 083;ід враховуватl= 0; відповідні клінічні на = 89;танови щодо дозування у цій групі пацієнтів. П= 086;дальші дози можуть бути збільшені залежно від індивідуалn= 0;ної переносимоl= 9;ті лікування пацієнтом.=

Ге= 085;отипування за UGT1A1 можна ви= 082;ористовува&= #1090;и для виявлення пацієнтів і = 79; підвищеним ризиком тяжкої нейтропеніo= 1; та діареї, однак клінічна користь генотипуваl= 5;ня перед лікуванням = 08; невизначенl= 6;ю, оскільки поліморфізl= 4; UGT1A1 не пояснює всю токсичн= 10;сть, що спостерігаn= 8;ться при терапії іринотеканl= 6;м.

Інші

Сл= 110;д уникати супутнього застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; з потужним інгібітороl= 4; (наприклад, кетоконазоl= 3;) або індуктором (наприклад, рифампіцин, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л, фенітоїн, апалутамід) CYP= 3A4, оскільки таке поєдна = 85;ня може змінит = 80; метаболізм іринотеканm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

У пацієнтів з= 10; зневодненнn= 3;м внаслідок д= 10;ареї та/або блювання, а також у пацієнтів і = 79; сепсисом мали місце нечасті випадки нир = 82;ової недостатноl= 9;ті, артеріальнl= 6;ї гіпотензії або недостатноl= 9;ті кровообігу.

Це= 081; лікарський засіб містить 45 мг сорбіту в кожному мл концентратm= 1;. Со= 088;біт є джерелом фруктози. Пацієнт = 72;м із спадково= 02; непереносиl= 4;істю фруктози (СНФ) не можна застосовувk= 2;ти цей препара = 90;, окрім випадків, коли це є вкрай необх= 10;дним. У немовлят і маленьких дітей (віком до 2 років) СНФ може бут= 080; ще не діагностовk= 2;на. Лікарсь = 82;і засоби (що містять фруктозу), які вводять = 89;я внутрішньоk= 4;енно, можуть загр = 86;жувати життю пацієнтів з СНФ і не повинні призначатиl= 9;я цій категорії п = 72;цієнтів, за винятком випадків гострої клінічної н = 77;обхідності та відсутностo= 0; альтернатиk= 4;и. Перш ніж призначати цей лікарський засіб, потрі= 073;но з’ясувати докладний анамнез симптомів СНФ у кожног= 086; пацієнта.=

Це= 081; лікарський засіб містить менше 1 ммоль &= #1085;атрію (23 мг) на дозу, тобто практично вільний від натрію.

Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

К= 086;нтрацепція<= o:p>

Ч= 077;рез потенційну генотоксичl= 5;ість лікарськогl= 6; засобу пацієнткам жіночої статі, які здатні народжуватl= 0; дітей, слід застосовувk= 2;ти високоефекm= 0;ивні засоби контрацепцo= 0;ї в період лікування т = 72; протягом 6 місяців після останньої дози іринот = 77;кану.

Ч= 077;рез потенційну генотоксичl= 5;ість лікарськогl= 6; засобу пацієнтам чоловічої статі з партнеркамl= 0; жіночої статі, які здатні наро = 76;жувати дітей, слід застосовувk= 2;ти високоефекm= 0;ивні засоби контрацепцo= 0;ї в період лік= 091;вання та протягом 3 місяців після останньої дози іринотеканm= 1;.

П= 077;ріод вагітності=

Д= 072;ні щодо застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; у вагітних жінок обмежені. У дослідженнn= 3;х на тваринах було продемонстl= 8;овано, що іринотек = 72;н має ембріот = 86;ксичну та тератогеннm= 1; дію. Таким чином, беруч= 080; до уваги результати досліджень на тваринах та механізм дії іриноте = 82;ану, не слід застосовувk= 2;ти іринотекан = 91; період вагітності, за винятком крайньої необхідносm= 0;і.

Ж= 110;нкам, які здатні народжуватl= 0; дітей, не слі&#= 1076; застосовувk= 2;ти іринотекан, поки не виключена вагітність. = 057;лід уникати вагітності, якщо хтось і= 079; партнерів отримує іринотекан.

П= 077;ріод годування груддю

Н= 072;явні дані обмежені, ал= 077; припускаютn= 0;, що іринотек = 72;н та його метаболіт проникають = 91; грудне молоко людини. Відп= 086;відно, через можливість виникнення = 87;обічних реакцій у дітей, яких годують гру = 76;дю, на час лікування препаратом Іриносиндаl= 5; годування груддю слід призупинитl= 0; (див. розділи «Протипокаk= 9;ання»).

Ф= 077;ртильність<= /span>=

І= 085;формація стосовно впливу іринотеканm= 1; на репродуктиk= 4;ну функцію людини відсутня. У = 76;ослідження&#= 1093; на тваринах були документалn= 0;но зареєстровk= 2;ні побічні реакції іри = 85;отекану на репродуктиk= 4;ну функцію потомства тварин. Пере= 076; початком застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; пацієнтам слід розглянути можливість консервуваl= 5;ня статевих клітин.

Здатніс = 90;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

І= 088;инотекан чинить помірний вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами або працювати з механізмамl= 0;. Н= еобхідно попереджатl= 0; пацієнтів про можливі = 89;ть розвитку запаморочеl= 5;ня або порушен= 00; зору протягом 24 годин після = введення і= ринотекану та рекомендувk= 2;ти їм при виник= 085;енні зазначених вище симптомів н = 77; керувати т= 088;анспортним&= #1080; засобами та не працювати з механізмамl= 0;.

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Пр= 077;парат призначениl= 1; для лікування дорослих пацієнтів. П= 110;сля розведення = 88;озчин іринотеканm= 1; для інфузій вво = 76;ити у периферичнm= 1; або центральну вену.

Ре= 082;омендовані дози

= Монотерапіn= 3; (для пацієнтів, які раніше отримували лікування)=

Реко= ;мендована доза препарату становить 350 мг/м² поверхні тіла, яку слід вводит = 80; шляхом внут = 88;ішньовенно&#= 1111; інфузії протягом 30‑90 &= #1093;вилин кожні 3 тижні (див. розділи «Особливі заходи безпеки», «О= 089;обливості застосуванl= 5;я»).

Комбіно = 74;ана терапія (для пацієнтів, які раніше н= 077; отримували лікування)=

Еф= 077;ктивність та безпеку застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; у комбінаці= 11; з 5-ФУ та ФК оцінювали з = 72; нижчезазнаm= 5;еною схемою дозування.=

• Іринотекан&= #1091; гідрохлориk= 6; + 5-ФУ/ФК через кожні 2 тижні

Ре= 082;омендована доза іринотеканm= 1; становить 180 мг/м² 1 раз на 2 тижні, у вигляді вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї інфузії три = 74;алістю 30‑90 хвилин, з подальшою інфузією фо = 83;інієвої кислоти або 5-фторурацил= 091;.

Ін= 092;ормацію про дози і спосіб супутнього застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1; можна знайт = 80; в інструкці= 11; даного лікарськогl= 6; засобу.

За= 079;вичай ірино= текан = 79;астосовуют&#= 1100; у таких сами= 093; дозах= , що &#= 1110; в останніх циклах попередньоo= 1; схеми із застосуванl= 5;ям ірино= текану. І<= /span>ринотек= ;ан не слід вводити раніше, ніж через 1 годину післ= 03; завершення інфузії цетукси= ;мабу.

Ін= 092;ормацію про дози і спосіб застосуванl= 5;я бевацизумаk= 3;у можна знайт = 80; в інструкції для застосуванl= 5;я бевацизумаk= 3;у.

Ін= 092;ормаця про дози та застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; в комбінаці= 11; з капецитабіl= 5;ом наведена у відповідниm= 3; розділах інструкції капецитабіl= 5;у.

Корекці= ;я дози

Ірин= ;оcин= 076;ан слід вводити після відповідноk= 5;о зникнення всіх побічн = 80;х ефектів до рівня токсичностo= 0; 0 або 1 відповідно до загальни = 93; критеріїв т = 86;ксичності Національнl= 6;го інституту раку (NCI-CTC) і лише після того, коли діарея, зумовлена л= 10;куванням, буде повністю усунена.

На початку наступної інфузії доз = 80; іринотеканm= 1; гідрохлориk= 6;у і 5-ФУ необхідно зменшити залеж= но від проявів побічних реакцій найтяжчого ступеня, які спостерігаl= 3;ися під час попередньоo= 1; інфузії. У разі необхі = 76;ності слід відкласти л= 10;кування на 1-2 тижні до зникнення побічних ефектів, що виникли під час лікування.=

Дозу іринотеканm= 1; гідрохлориk= 6;у і 5-ФУ необхід&= #1085;о зменшити на 15-= 20% при появі наступних побічних ефектів:

– гематологі&= #1095;на токсичністn= 0; [нейтропені&= #1103; ІV ступ= ;еня, фебрильна н = 77;йтропенія (нейтропені= 03; III<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>‑IV ступ= ;еня, що супроводжуn= 8;ться гарячкою II-IV ступ= ;еня), тромбоцитоl= 7;енія і лейкопені= 03; (IV с = 90;упеня)];

– негема = 90;ологічна токсичністn= 0; (III-IV ступеня).

Необхідно дотримуватl= 0;ся рекомендацo= 0;й з коригуван = 85;я дози цетуксимабm= 1; при його зас= 090;осуванні в комбінаці= 11; з іринотеканl= 6;м згідно з інформацієn= 2;, наведеною в інструкції для застосу = 74;ання цього лікарськогl= 6; засобу.

Пацієнтам віком від 65 років при застосуванl= 5;і іринотеканm= 1; та капецитабіl= 5;у рекомендуєm= 0;ься знижувати початкову дозу капеци = 90;абіну до 800 мг/м² поверхні тіла 2 рази на добу згідно = 079; інструкцієn= 2; для медичного застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у. Інформація про коригуваннn= 3; дози у разі комбінованl= 6;ї терапії так = 86;ж наведена в інструкції для медичного застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у.

Тривал= 110;сть лікування<= /span>

i= 1;ікування = 30;риноcин= 076;аном необх&#= 1110;дно продовжуваm= 0;и до об’єктив = 85;ого прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я або до розвитку ознак неприпустиl= 4;ої токсичностo= 0;.

Особлив= 10; групи пацієнтів

Пацієнт = 80; з порушення = 84; функції печінки<= /i>

Монотер = 72;пія

Паці= ;єнтам з показнико = 84; загального стану ≤2 поча&#= 1090;кову дозу і&= #1088;инотекану необхідно визначати з = 72; рівнем білірубіну = 74; крові (при підвищенні = 88;івня білірубіну вище верхньої межі норми н= 077; більше ніж у 3 рази). У таких пацієнтів з гіпербілірm= 1;бінемією і протромбінl= 6;вим часом більш = 77; 50% кліренс іри= нотекану зменшуєтьсn= 3;, і тому ризик гематотоксl= 0;чності збільшуєтьl= 9;я. Тому у цій популяції необхідно щотижнево контролюваm= 0;и показники к = 83;інічного аналізу кро = 74;і.

– &#= 1055;ацієнтам з рівнем біл= 110;рубіну в плазмі крові не більш ніж у в 1= ,5 рази вище верхньої межі норми рекомендовk= 2;на доза іринотеканm= 1; становить 350 мг/м².

– &#= 1055;ацієнтам з рівнем білірубіну = 74; плазмі крові в 1,5-3 раз = 80; вище верхньої межі норми рекомендовk= 2;на доза іринотеканm= 1; становить 200 мг/м².

– &#= 1055;ацієнтам з рівнем біл= 110;рубіну в плазмі крові в 3 рази вище верхньої межі норми іринотекан не застосовувk= 2;ти (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інформа = 94;ія щодо застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; у комбінаці= 11; з іншими препаратамl= 0; пацієнтам з ураженнями печінки відсутня.=

Пацієнт = 80; з порушення = 84; функції нирок

Ір= 080;ноcин= 076;ан не рекомендуєm= 0;ься для застосуванl= 5;я у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок, оскіл= 100;ки дослідженнn= 3; у цій групі пацієнтів н = 77; проводилисn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Паці= 08;нти літнього віку

Сп= 077;ціальних досліджень фармакокінk= 7;тики у пацієнтів літнього ві = 82;у не проводил = 80;. Однак слід з обережністn= 2; підбирати дозу пацієн = 90;ам цієї групи, оскільки у них набагат = 86; частіше вия = 74;ляється зниження біологічниm= 3; функцій. Пац= 110;єнти цієї групи потребують більш інтен = 89;ивного спостережеl= 5;ня (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Спосіб застосуванl= 5;я

Запобіж = 85;і заходи при з= 072;стосуванні лікарськогl= 6; засобу

Ін= 089;трукції щодо розведення лікарськогl= 6; засобу наведені у розділі «Особливі заходи безпеки».=

Діти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь іриноте = 82;ану у дітей ще н= 077; встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Лікарськи= 081; засіб призн = 72;чати тільки доро = 89;лим пацієнтам.=

Передоз = 91;вання.

Симп= ;томи. Були отримані повідомленl= 5;я про передоз = 91;вання при застосуванl= 5;і доз, що приблизно в = 76;вічі перевищуваl= 3;и рекомендовk= 2;ну терапевтичl= 5;у дозу; таке передозуваl= 5;ня може мати летальний наслідок. На= 081;більш значущими побічними р = 77;акціями були нейтропеніn= 3; і діарея тяж= 082;ого ступеня.

Ліку= ;вання. Відомого ан = 90;идоту до іринотеканm= 1; не існує. Слі&#= 1076; проводити максимальнl= 6; інтенсивне = 87;ідтримуюче лікування, щоб запобіг = 90;и зневодненнn= 2; внаслідок діареї, а також прове = 89;ти лікування інфекційниm= 3; ускладнень.

Побічні реакції.

Клінічн= 10; дослідженнn= 3;

&= #1044;ані щодо побічних реакцій бул = 80; ретельно зі = 73;рані у процесі досліджень метастатичl= 5;ого колоректалn= 0;ного раку, частот= 072; їх появи наведена нижче. При застосуванl= 5;і препарату для інших показань, окрім колоректалn= 0;ного раку, очікується виникнення схожих побі = 95;них реакцій.

&= #1053;айпоширені= ;шими (≥1/10) дозолімітуn= 2;чими побічними реакціями іринотеканm= 1; є відстроче = 85;а діарея (виникає більше ніж через 24 годи= 085;и після введення препарату) т= 072; розлади з бо= 082;у крові, включаючи нейтропеніn= 2;, анемію і тро= 084;боцитопені&= #1102;.

&= #1053;ейтропенія є дозоліміт = 91;ючим токсичним ефектом. Нейтропеніn= 3; мала оборотний характер і н= 077; була кумуля = 90;ивною; під час монотерапіo= 1; або комбіно = 74;аної терапії середній ча = 89; до досягнен = 85;я мінімальноk= 5;о рівня нейтрофіліk= 4; становив 8 дн&#= 1110;в.

&= #1044;уже часто спостерігаk= 4;ся транзиторнl= 0;й гострий холінергічl= 5;ий синдром тяжкого ступеня.

&= #1054;сновними його симптомами були рання діарея та різні інші симптоми, такі як біль у животі, підвищена пітливість, міоз і підви= 097;ене слиновиділk= 7;ння, що виникали протягом ін = 92;узії іринотеканm= 1; або впродов = 78; перших 24 годи&= #1085; після інфузії. Ці симптоми зникали піс = 83;я застосуванl= 5;я атропіну (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Монотер = 72;пія

Про перелічені нижче побічні реакції, роз= 094;інені як можливо або ймовірн = 86; пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям іринотеканm= 1;, повідомлялl= 6;ся для 765 пацієнт= ів, які отримували рекомендовk= 2;ну дозу 350 = ;мг/м² у вигляді монотерапіo= 1;. У межах кожної частотної групи побічні реа = 82;ції наведені у порядку зменшення ступеня тяжкості. Част= ;ота побічних реакцій класифікуєm= 0;ься таким чином: дуже часто (≥1/= 10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не може бути оц= 110;нена з наявних даних).

Побічн= 10; реакції, про які повідомлял= 080; під час монотерапі= 111; іринотекан= 086;м (за схемою 350 l= 4;г/м² кожні 3 тижні)
Клас системи органів	Ч = 72;стота	Побічна реакція
І= ;нфекції та інвазії	Часто	Інфекці&#= 1111;
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Дуже часто<= /span>	Нейтроп&#= 1077;нія, анемія
Часто<= /o:p>	Тромбоц&#= 1080;топенія, фебрильна нейтропені= 103;
З боку метаболізм= 091; та харчування	Дуже часто<= /span>	З= ;ниження апетиту
З боку нервової системи	Дуже часто<= /span>	Х= ;олінергічн = 80;й синдром
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Дуже часто<= /span>	Діарея, блювання, нудота, біль у животі
Часто<= /o:p>	Запор
З боку шкіри та підшкірної тканини	Дуже часто<= /span>	Алопеці&#= 1103; (оборотна)
Загальн= ;і розлади та реакції у місці введення	Дуже часто<= /span>	З= ;апалення слизових оболонок, гарячка, аст&= #1077;нія
Л= ;абораторні дослідженн= 103;	Часто<= /o:p>	Підвище&#= 1085;ня рівня креатиніну в крові, підв= ищення рівня трансаміна= 079; (АЛТ і АСТ), підвищення рівня білірубіну, підвищення рівня лужно&#= 1111; фосфатази в крові

Опис окремих поб= 10;чних реакцій (при монотерапіo= 1;)

Тяжка діарея спостерігаl= 3;ася у 20% пацієнтів, які дотримувалl= 0;ся рекомендацo= 0;й з контролю діареї. У циклах терапії, що п&#= 1110;длягали оцінюванню, = 090;яжка діарея спостерігаl= 3;ася у 14%. Середній час до появи рідких випорожненn= 0; після інфуз= 10;ї іринотеканm= 1; становив 5 дн&#= 1110;в.

Нудота і блювання мали тяжкий перебіг у приблизно 10% пацієнтів, які отримували протиблюваl= 3;ьні препарати.=

Запор спостерігаk= 4;ся у менш ніж 10% пацієнтів.=

Нейтроп&= #1077;нія спостерігаl= 3;ася у 78,7% пацієнтіk= 4;, серед яких тяжкий ступінь пер = 77;бігу (кількість нейтрофіліk= 4; <500 клітин/мм^{3)
спостерігаk=
4;ся
у 22,6% пацієнтіk=
4;.
У циклах
терапії, що
підлягали
оцінюванню, =
091;
18% кількість
нейтрофіліk=
4;
була менше
1000 клітин/мм^{3,
включаючи 7,6% з
кількістю
нейтрофіліk=
4;
<500 клітин/мм^{3.
Повне
відновленнn=
3;
показників
зазвичай тр
=
80;вало
до 22 днів.}}}

Фебриль&= #1085;а нейтропеніn= 3; спостер= 10;галася у 6,2% пацієнтів та 1,7% всіх циклів терапії.

Інфекці= 11; траплялися приблизно у 10,= 3% пацієнтів (2,5% всіх циклів терапії) та були пов’язані з = 090;яжкою нейтропеніn= 8;ю приблизно у 5,3% пацієнтів (1,1% всіх циклів терапії); у двох випадк = 72;х це ускладненнn= 3; призвело до летального наслідку.=

&= #1055;ро анемі&#= 1102; повідомлялl= 0; приблизно у 58,= 7% пацієнтів (8% із рівнем гемоглобінm= 1; <8 г/дл та 0,9% із рівнем гемоглобінm= 1; <6,5 г/дл).

Тромбоц&= #1080;топенія (<100000 кl= 3;ітин/мм³) спостерігаl= 3;ася у 7,4% пацієнтів (1,8% всіх цикліk= 4; терапії), серед яких у 0,= 9% пацієнтів (0,2% циклів терапії) кількість тромбоцитіk= 4; була на рівн= 110; £50000 кл&= #1110;тин/мм³. У майже всіх пацієнтів відновленнn= 3; показників тривало до 22 днів.

Гострий холінергічl= 5;ий синдром. Транзит = 86;рний гострий холінергічl= 5;ий синдром тяж = 82;ого ступеня спостерігаk= 4;ся у 9% пацієнтів, які отримували монотерапіn= 2;.

А&= #1089;тенія мала тяжкий перебіг у менше 10% пацієнтів, які отримували монотерапіn= 2;. Причинно-на = 89;лідковий зв’язок між цим явищем і застосуванl= 5;ям іринотеканm= 1; не був чітко встановленl= 0;й. Гарячка у разі відсутностo= 0; інфекції аб = 86; супутньої тяжкої нейтропеніo= 1; траплялася = 91; 12% пацієнтів, які отримували монотерапіn= 2;.

Лаборат&= #1086;рні показники. Невелик = 77; або помірне транзиторнk= 7; підвищення сироватковl= 0;х рівнів трансамінаk= 9;, лужної фосфатази ч = 80; білірубіну спостерігаl= 3;ося у 9,2%, 8,1% та 1,8% пацієнтів відповідно = 91; разі відсутностo= 0; прогресуюч&#= 1080;х метастазів = 91; печінці. Невелике аб = 86; помірне транзиторнk= 7; підвищення = 88;івня сироватковl= 6;го креатиніну спостерігаl= 3;ося у 7,3% пацієнтів= ;.

Комб= ;інована терапія=

Описані у цьому розділі побічні реакції стосуют= 00;ся іринотеканm= 1;. Відомос = 90;і про вплив цетуксима = 73;у на профіль безпечностo= 0; іринотеканm= 1; або про впли= 074; іринотеканm= 1; на профіль ц= 077;туксимабу відсутні. Додаткові побічні реакції, що були зареєстровk= 2;ні при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і іринотеканm= 1; з цетуксимабl= 6;м, відповідалl= 0; побічним реакціям, очікуваним при застосу = 74;анні цетуксимабm= 1; (наприклад акнеподібнo= 0; висипання у 88% випадків). Інформаціn= 2; щодо побічн = 80;х реакцій на іринотекан при його одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з цетуксимабl= 6;м також можна знайти в інструкції для медичного з = 72;стосування відповідниm= 3; препаратів.

Далі наведені побічні реакції, про які повідом = 83;яли у пацієнтів, які отримували капец= 080;табін у комб= ;інації з іринотеканl= 6;м, додатково д = 86; тих реакцій, що спостерігаl= 3;ися при монотерапіo= 1; капецитабіl= 5;ом або траплял = 80;ся з вищою частотою порівняно з монотерапіn= 8;ю капецитабіl= 5;ом:

дуже час= то, усі ступені тяжкості побічних реакцій: тромбоз/= 077;мболія;

часто, усі ступені = 090;яжкості побічних реакцій: реакції = 075;іперчутлив&= #1086;сті, ішемія/інфа = 88;кт міокарда;=

часто, побічні реакції III та IV ступенів: фебриль = 85;а нейтропеніn= 3;.

Повна інформація про побічні реакції кап = 77;цитабіну наведена в інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у.

Далі наведені побічні реакції III і IV ступенів тяжкості, пр= 086; які повідомлялl= 0; у пацієнтів, які отримували капец= 080;табін у комбінаці= 11; з іринотеканl= 6;м та бевацизумаk= 3;ом, додатково д = 86; тих реакцій, що спостерігаl= 3;ися при монотерапіo= 1; капецитабіl= 5;ом або траплял = 80;ся з вищою частотою порівняно з монотерапіn= 8;ю капецитабіl= 5;ом:

ч= 072;сто, побічні реакції III та IV ступенів: нейтропеніn= 3;, тромбоз/емб = 86;лія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, ішемія/інфа = 88;кт міокарда.=

Повна інформація про побічні реакції кап = 77;цитабіну та бевацизумаk= 3;у наведена в і= 085;струкціях для медичного застосуванl= 5;я капецитабіl= 5;у та бевацизумаk= 3;у.

Розвито = 82; артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; III ступеня був основним суттєвим ризиком, пов’язаним із додаванням бевац= 080;зумабу до болюсної дози препаратів ірино= 090;екан/5-ФУ/ФК. Крім того, при застосуванl= 5;і цієї схеми лікування спостерігаl= 3;ося невелике зростання частоти побічних реакцій хіміотерапo= 0;ї III/IV ступеня – діареї та лейкопенії, порівняно з пацієнтами, які отримув = 72;ли тільки болюсну доз = 91; іринотекан/5-&#= 1060;У/ФК. Інша інформація про побічні реакції ком = 73;інованої терапії з бевацизумаk= 3;ом наведена в і= 085;струкції для медичного застосуванl= 5;я бевацизумаk= 3;у.

Б= 091;ли проведені дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я ірино= текану у комбінаці= 11; з 5-ФУ та ФК для лікування метастатичl= 5;ого колоректалn= 0;ного раку.

Дані безпеки щод = 86; побічних реакцій, отримані у процесі клінічних досліджень, = 087;оказують, що дуже част= 086; спостерігаn= 2;ться побічні реакції III або= IV ступеня за шкалою Наці = 86;нального інституту раку, які, можливо або ймовірно, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям терапії, з боку таких класів систем органів: кро= 074; та лімфатична система, шлунково-ки = 96;ковий тракт, шкіра та підшкірн = 72; тканина.

Далі наведені побічні реакції, що, можливо або ймовірно, були пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям іринотеканm= 1; і про які повідомлялl= 0; у 145 пацієнтів, які отримували іринотекан = 91; рекомендовk= 2;ній дозі 180 мг/м² у комбінованo= 0;й терапії з 5-ФУ/ФК кожні 2 тижні.

<= o:p>

Побічн= 10; реакції, про які повідомлял= 080; під час комбінован= 086;ї терапії з іринотекан= 086;м (за схемою 180 мг/м² кожні 2 тижні)

К = 83;ас системи органів

Ч = 72;стота

П = 86;бічна реакція

І= ;нфекції та інвазії

Часто

Інфекці&#= 1111;

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Дуже часто<= /span>

Тромбоц&#= 1080;топенія, нейтропені= 103;, анемія

Часто<= /o:p>

Ф= ;ебрильна нейтропені= 103;

З боку метаболізм= 091; та харчування

Дуже часто<= /span>

З= ;ниження апетиту

З боку нервової системи

Дуже часто<= /span>

Х= ;олінергічн = 80;й синдром

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже часто<= /span>

Діарея, блювання, нудота

Часто<= /o:p>

Біль у животі, запор

З боку шкіри та підшкірної тканини

Дуже часто<= /span>

Алопеці= ;я (оборотна)

Загальн= ;і розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня

Дуже часто<= /span>

З= ;апалення слизових оболонок, ас&= #1090;енія

Часто

Г= ;арячка

Л= ;абораторні дослідженн= 103;

Дуже часто<= /span>

Підвище&#= 1085;ня рівня трансаміна= 079; (АЛТ і АСТ), пі = 76;вищення рівня білірубіну, підвищення рівня лужної фосфатази в крові

Опис окремих побічних реакцій (при комбінованo= 0;й терапії)

Тяжка діарея спостерігаl= 3;ася у 13,1% пацієнтіk= 4;, які дотримувалl= 0;ся рекомендацo= 0;й з контролю діареї. У циклах терапії, що п&#= 1110;длягали оцінюванню, тяжка діаре= 03; спостерігаl= 3;ася у 3,9%.

Нудота і блювання тяжкого ступеня спостерігаl= 3;ися з нижчою частотою (у 2,1% та 2,8% пацієнтів відповідно).

Запор внаслідок застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; та/або лопераміду спостерігаk= 4;ся у 3,4% пацієнтів= ;.

Нейтроп&= #1077;нія спостерігаl= 3;ася у 82,5% пацієнтіk= 4;, серед яких тяжкий ступінь пер = 77;бігу (кількість нейтрофіліk= 4; <500 клітин/мм^{3)
був у 9,8%
пацієнтів. У
циклах
терапії, що
підлягали
оцінюванню, =
091;
67,3% пацієнтів
кількість
нейтрофіліk=
4;
була менше
1000 клітин/мм^{3,
включаючи 2,7% з
кількістю
нейтрофіліk=
4;
<500 клітин/мм^{3.
Повне
відновленнn=
3;
показників
зазвичай тр
=
80;вало
до 7}}}-8 дні&= #1074;.

Фебриль&= #1085;а нейтропеніn= 3; спостер= 10;галася у 3,4% пацієнтів та 0,9% всіх циклів терапії.

Інфекці&= #1111; були приблизно у 2% пацієнтів (0,5% всіх циклів терапії) та були пов’язані з = 090;яжкою нейтропеніn= 8;ю приблизно у 2,1% пацієнтів (0,5% всіх циклів терапії); у 1 випадку це ускладненнn= 3; призвело до летального наслідку.=

Анемія<= /i> спостерігаl= 3;ася у 97,2% пацієнтіk= 4; (2,1% з рівнем гемоглобінm= 1; <8 г/дл).

Тромбоц&= #1080;топенія (<100000 кліти= н/мм³) спостерігаl= 3;ася у 32,6% пацієнтіk= 4; та 21,8% всіх циклів терапії. Випадків тромбоцитоl= 7;енії тяжкого ступеня (<50000 клітин/мм&s= up3;) не спостері = 75;алося.

Гострий холінергічl= 5;ий синдром. Транзит = 86;рний гострий холінергічl= 5;ий синдром тяж = 82;ого ступеня спостерігаk= 4;ся у 1,4% пацієнтів= ;, які отримув = 72;ли комбінованm= 1; терапію.

А&= #1089;тенія мала тяжкий перебіг у 6,2% пацієнтів, які отримували комбінованm= 1; терапію. Причинно-на = 89;лідковий зв’язок між цим явищем т= 072; застосуванl= 5;ям іринотеканm= 1; не був чітко встановленl= 0;й.

Г&= #1072;рячка у разі відсутностo= 0; інфекції або супутньої тяжкої нейтропеніo= 1; мала місце у 6,= 2% пацієнтів, які отримували комбінованm= 1; терапію.

Лаборат&= #1086;рні показники. Транзит = 86;рне підвищення (I та II ступені= 074; тяжкості) сироватковl= 0;х рівнів АСТ, АЛТ, лужної фосфатази або біліруб= 10;ну спостерігаl= 3;ося у 15%, 11%, 11% та 10% пацієнтів в= 10;дповідно у разі відсутностo= 0; прогресуючl= 0;х метастазів = 91; печінці. Транзиторнk= 7; підвищення рівнів цих показників III&= nbsp;ступеня тяжкості спостерігаl= 3;ося у 0%, 0%, 0% та 1% паціє= 085;тів відповідно. Випадків IV ступеня тя= 078;кості даної побічної реакції не спостерігаl= 3;ося.

&= #1044;уже рідко надходили повідомленl= 5;я про підвище = 85;ня рівнів амілази та/або ліпази.

&= #1055;овідомляли про рідкісн= 10; випадки гіпокаліємo= 0;ї та гіпонатрієl= 4;ії, поява яких була переважно пов’язана з діареєю і бл= 102;ванням.

І&= #1085;ші побічні реакції, про які повідомлялl= 0; у клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; за схемою 1 раз на тиждень=

У клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я іринотеканm= 1; повідомлялl= 0; про наступн= 10; додаткові побічні реакції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям препарату: біль, сепсис, &= #1072;норектальн= ;ий розлад, канд= 080;дозна інфекція шлунково-ки = 96;кового тракту, гіпомагнієl= 4;ія, висипання, симптоми з боку шкіри, порушення ходи, сплутаністn= 0; свідомості, головний біль, синкоп= 077;, припливи, брадикардіn= 3;, інфекція сечових шляхів, біль у молочних залозах, підвищення гаммаглутаl= 4;ілтрансфер= 072;зи, екстравазаm= 4;ія, синдром лізису пухлини, серцево-суд = 80;нні розлади (стенокарді= 03;, зупинка серця, інфаркт міокарда, іш= 077;мія міокарда, розлади з боку периферичнl= 0;х судин, судинні роз = 83;ади) і тромбоембоl= 3;ічні явища (артеріальн = 80;й тромбоз, ішемічний інсульт, порушення мозкового кровообігу, = 090;ромбоз глибоких ве = 85;, емболія периферичнl= 0;х судин, легенева емболія, тромбофлебo= 0;т, тромбоз, рап= 090;ова смерть).

&#= 1055;ісляреєстр= аційне спостережеl= 5;ня

&= #1063;астота виникнення побічних реакцій у пе= 088;іоді післяреєстl= 8;аційного спостережеl= 5;ня невідома (неможливо встановити на основі існуючих даних).

Клk= 2;с системи органів

Поk= 3;ічна реакція

І= ;нфекції та інвазії

Псевдом= ;ембранозни = 81; коліт, один випадок якого був до&= #1082;ументально підтвердже= 085;ий результато= 084; бактеріоло= 075;ічного аналізу (Clostridium difficile); сепсис; грибкова інфекція*; вірусна інфекція**

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Тромбоц= ;итопенія з антитромбо= 094;итарними антитілами

З боку імунної системи

Реакції гіперчутли= 074;ості; анафілакти= 095;ні реакції

З боку метаболізм= 091; та харчування

Зневодн&#= 1077;ння (внаслідок діареї та блювання); гіповолемі= 103;

З боку нервової системи

Розлади мовлення, що переважно мали оборот&#= 1085;ий характер та у деяких випадках були пов’язані з холінергіч= 085;им синдромом, що спостеріга= 074;ся під час або одразу після інфузії іринотекан= 091;; парестезія; мимовільні скорочення м’я= ;зів

З боку серця

А= ;ртеріальна гіпертензі= 103; (під час або після інфузії); серцево-суд&#= 1080;нна недостатні= 089;ть***

З боку судин

Гіl= 7;отензія***

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостін= 085;я

Інтерст&#= 1080;ціальне захворюван= 085;я легень, що проявляєть= 089;я у вигляді легеневих інфільтрат= 110;в, під час лікування іринотекан= 086;м спостеріга= 108;ться нечасто (повідомлял&#= 1086;ся про випадки таких ранні&#= 1093; ефектів як задишка, див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»); задишка; гикавка

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Кишкова непрохідні= 089;ть; ілеус (також повідомлял= 080; про випадки ілеусу без п&= #1086;переднього виникнення коліту); мегаколон; шлунково-ки&#= 1096;кова кровотеча; коліт, в окремих випадках коліт був ускладнени= 081; виразками, кровотечею, ілеусом або інфекцією; тифліт; ішемічний коліт; виразковий коліт; симптомати= 095;не або безсимптом= 085;е підвищення рівня ферментів підшлунков= 086;ї залози; перфорація кишечнику

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Стеатогепа= ;тит; стеатоз печінки

З боку шкіри та підшкірної тканини

Шкo= 0;рні реакції

З боку м’язово-ске&#= 1083;етної системи та сполучної тканини

Суk= 6;оми

З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи

Поl= 8;ушення функції нирок і гостра нирк&#= 1086;ва недостатні= 089;ть зазвичай спостеріга= 083;ися у пацієнтів з інфікуванн= 103;м та/або гіпов&= #1086;лемією, що розвинулас= 103; внаслідок тяжкої шлунково-ки&#= 1096;кової токсичност= 110;***; ниркова нед&#= 1086;статність***

З= ;агальні розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня

Реk= 2;кції у місці інфузії

Л= ;абораторні дослідженн= 103;

Підвищення рівня амілази в крові; підвищення рівня ліпази; гіпокалієм= 110;я; гіпонатріє= 084;ія, що переважно пов’язана з діареєю та б&= #1083;юванням; у разі відсутност= 110; прогресуюч= 080;х метастазів печінки пов&#= 1110;домлення про випадки підвищення сироватков= 080;х рівнів трансаміна= 079; (АСТ і АЛТ) наk= 6;ходили дуже рідко

*Наприклад, пневмоцистl= 5;а пневмонія, бронхолегеl= 5;евий аспергільоk= 9;, системний кандидоз.=

**Оперізувал= ;ьний герпес, грип, реактиваціn= 3; гепатиту В, цитомегалоk= 4;ірусний коліт.

***Рід&#= 1082;існі випадки ниркової недостатноl= 9;ті, гіпотензії або серцево-суд = 80;нної недостатноl= 9;ті спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які перенесли зневодненнn= 3; внаслідок діареї та/аб= 086; блювання чи сепсису.

=

Термін придатностo= 0;. 3 р= оки.

Ум= 086;ви зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 25 °С у сухому, захищеному від світла т= 072; недоступноl= 4;у для дітей мі= 089;ці.<= o:p>

=

Несуміс = 85;ість. Не змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами, ок= 088;ім вказаних в розділі «Ос = 86;бливі заходи безпеки».=

Уп= 072;ковка.

По 2 мл або 5 мл, аб = 86; 15 мл, або 25 мл у флаконі, по 1 флакону у пачці картонній.=

=

Ка= 090;егорія відпуску. За рецептом.=

=

Ви= 088;обник.

Сі= 085;дан Фарма СРЛ.

Актавіс Італія С.п.А.

=

Мі= 089;цезнаходже&= #1085;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

бул. Іон = 72; Михалаче, 11, сектор 1, 011171, Бухарест, Румунія.

Ві= 072; Пастеур, 10, 20014 Нервіано (Мілан), Італі&= #1103;.

Побічн= 10; реакції, про які повідомлял= 080; під час комбінован= 086;ї терапії з іринотекан= 086;м (за схемою 180 мг/м² кожні 2 тижні)
К = 83;ас системи органів	Ч = 72;стота	П = 86;бічна реакція
І= ;нфекції та інвазії	Часто	Інфекці&#= 1111;
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Дуже часто<= /span>	Тромбоц&#= 1080;топенія, нейтропені= 103;, анемія
Часто<= /o:p>	Ф= ;ебрильна нейтропені= 103;
З боку метаболізм= 091; та харчування	Дуже часто<= /span>	З= ;ниження апетиту
З боку нервової системи	Дуже часто<= /span>	Х= ;олінергічн = 80;й синдром
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Дуже часто<= /span>	Діарея, блювання, нудота
Часто<= /o:p>	Біль у животі, запор
З боку шкіри та підшкірної тканини	Дуже часто<= /span>	Алопеці= ;я (оборотна)
Загальн= ;і розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня	Дуже часто<= /span>	З= ;апалення слизових оболонок, ас&= #1090;енія
Часто	Г= ;арячка
Л= ;абораторні дослідженн= 103;	Дуже часто<= /span>	Підвище&#= 1085;ня рівня трансаміна= 079; (АЛТ і АСТ), пі = 76;вищення рівня білірубіну, підвищення рівня лужної фосфатази в крові

Клk= 2;с системи органів	Поk= 3;ічна реакція
І= ;нфекції та інвазії	Псевдом= ;ембранозни = 81; коліт, один випадок якого був до&= #1082;ументально підтвердже= 085;ий результато= 084; бактеріоло= 075;ічного аналізу (Clostridium difficile); сепсис; грибкова інфекція; вірусна інфекція*
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Тромбоц= ;итопенія з антитромбо= 094;итарними антитілами
З боку імунної системи	Реакції гіперчутли= 074;ості; анафілакти= 095;ні реакції
З боку метаболізм= 091; та харчування	Зневодн&#= 1077;ння (внаслідок діареї та блювання); гіповолемі= 103;
З боку нервової системи	Розлади мовлення, що переважно мали оборот&#= 1085;ий характер та у деяких випадках були пов’язані з холінергіч= 085;им синдромом, що спостеріга= 074;ся під час або одразу після інфузії іринотекан= 091;; парестезія; мимовільні скорочення м’я= ;зів
З боку серця	А= ;ртеріальна гіпертензі= 103; (під час або після інфузії); серцево-суд&#= 1080;нна недостатні= 089;ть***
З боку судин	Гіl= 7;отензія***
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостін= 085;я	Інтерст&#= 1080;ціальне захворюван= 085;я легень, що проявляєть= 089;я у вигляді легеневих інфільтрат= 110;в, під час лікування іринотекан= 086;м спостеріга= 108;ться нечасто (повідомлял&#= 1086;ся про випадки таких ранні&#= 1093; ефектів як задишка, див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»); задишка; гикавка
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Кишкова непрохідні= 089;ть; ілеус (також повідомлял= 080; про випадки ілеусу без п&= #1086;переднього виникнення коліту); мегаколон; шлунково-ки&#= 1096;кова кровотеча; коліт, в окремих випадках коліт був ускладнени= 081; виразками, кровотечею, ілеусом або інфекцією; тифліт; ішемічний коліт; виразковий коліт; симптомати= 095;не або безсимптом= 085;е підвищення рівня ферментів підшлунков= 086;ї залози; перфорація кишечнику
З боку гепатобілі= 072;рної системи	Стеатогепа= ;тит; стеатоз печінки
З боку шкіри та підшкірної тканини	Шкo= 0;рні реакції
З боку м’язово-ске&#= 1083;етної системи та сполучної тканини	Суk= 6;оми
З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи	Поl= 8;ушення функції нирок і гостра нирк&#= 1086;ва недостатні= 089;ть зазвичай спостеріга= 083;ися у пацієнтів з інфікуванн= 103;м та/або гіпов&= #1086;лемією, що розвинулас= 103; внаслідок тяжкої шлунково-ки&#= 1096;кової токсичност= 110;*; ниркова нед&#= 1086;статність*
З= ;агальні розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня	Реk= 2;кції у місці інфузії
Л= ;абораторні дослідженн= 103;	Підвищення рівня амілази в крові; підвищення рівня ліпази; гіпокалієм= 110;я; гіпонатріє= 084;ія, що переважно пов’язана з діареєю та б&= #1083;юванням; у разі відсутност= 110; прогресуюч= 080;х метастазів печінки пов&#= 1110;домлення про випадки підвищення сироватков= 080;х рівнів трансаміна= 079; (АСТ і АЛТ) наk= 6;ходили дуже рідко