ІНСТ&= #1056;УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= =

= Д = 30;МАРИЛ^=
Ò⁼

= (DIMARYL)=

С = 82;лад:

1 таблетка мі = 89;тить глімепіридm= 1;, у перерахуваl= 5;ні на 100 % речовинm= 1; 2,0 мг, 3,0 мг або<= span style=3D'mso-bookmark:ActiveIngredient'> 4,0 мг;

допом= іжні речовини:=

табле= тки по 2,0 мг: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; натрію крохмаль гл= 10;колят (тип А); повідон; лак індигокармo= 0;н (Е 132); заліза оксид жовти = 81; (Е 172); магнію стеарат;

табле= тки по 3,0 мг: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; натрію крохмальглo= 0;колят (тип А); повідон; заліза окси = 76; жовтий (Е 172); магнію стеарат;

табле= тки по 4,0 мг: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; натрію крохмаль гліколят (ти= 087; А); повідон; лак індигок = 72;рмін (Е 132); магнію стеарат.=

Лікарська форма. = 058;аблетки.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по= 2,0 мг: таблетки продовгуваm= 0;ої форми, біпланарні, = 079; розподільчl= 6;ю рискою з обо= 093; боків, від світло-зеле = 85;ого до зеленого кольору, зі злегка нері = 74;номірним забарвленнn= 3;м поверхні; допускаєтьl= 9;я присутністn= 0; вкраплень більш інтен = 89;ивного кольору;

таблетки по= 3,0 мг: таблетки продовгуваm= 0;ої форми, біпланарні, = 079; розподільчl= 6;ю рискою з обо= 093; боків, світло-жовт = 86;го кольору, зі злегка нерівномірl= 5;им забарвленнn= 3;м поверхні; допускаєтьl= 9;я присутністn= 0; вкраплень більш інтенсивноk= 5;о кольору;

таблетки по= 4,0 мг: таблетки продовгуваm= 0;ої форми, біпланарні, = 079; розподільчl= 6;ю рискою з обо= 093; боків, від блідо-голуб = 86;го до голубого = 082;ольору, зі злегка нерівномірl= 5;им забарвленнn= 3;м поверхні; допускаєтьl= 9;я присутністn= 0; вкраплень більш інтенсивноk= 5;о кольору.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Гіпо&= #1075;лікемічні засоби, за винятком інсулінів. Сульфонаміk= 6;и, похідні сечовини. Глімепірид. Код АТХ A10B B12.

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Ф&= #1072;рмакодинам= ;іка.

Г = 83;імепірид – це гіпоглікемo= 0;чна речовина, ак= 090;ивна при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і, яка належит= 00; до групи сульфонілсk= 7;човини. Глімепірид можна застосовувk= 2;ти при цукрово = 84;у діабеті ІІ типу.

Глімепірид діє переважно шляхом стимуляції вивільненнn= 3; інсуліну з бета-клітин = 087;ідшлунково&= #1111; залози.

Я = 82; і у разі застосуванl= 5;я інших препаратів = 89;ульфонілсе&#= 1095;овини, такий ефект ґрунтуєтьсn= 3; на підвищенні чутливості клітин підш = 83;ункової залози до фізіологічl= 5;ої стимуляції глюкозою. Крім цього, глімепірид чинить виражену позапанкреk= 2;тичну дію, яка характерна = 10; для інших препаратів сульфонілсk= 7;човини.

Виві&= #1083;ьнення інсуліну. П = 88;епарати сульфонілсk= 7;човини регулюють с = 77;крецію інсуліну шляхом закриття АТФ-залежно = 75;о калієвого каналу, розташованl= 6;го у мембрані бета-клітин = 80; підшлунковl= 6;ї залози. Закриття калієвого каналу спри = 95;иняє деполяризаm= 4;ію бета-клітин = 80; і шляхом від= 082;риття кальцієвих каналів призводить до збільшен = 85;я притоку кальцію в клітину, що, у = свою чергу, призводить до вивільненнn= 3; інсуліну шляхом екзоцитозу.

Г = 83;імепірид із високою швидкістю заміщення з = 74;’язується з білком мембрани бета-клітин, пов’язаним = 79; АТФ-залежни = 84; калієвим каналом, однак розташуванl= 5;я його місця зв’язуваннn= 3; відрізняєтn= 0;ся від звичайного місця зв’яз = 91;вання препаратів сульфонілсk= 7;човини.

Поза&= #1087;анкреатичн= ;а активність. Д = 86; позапанкреk= 2;тичних ефектів належать, на= 087;риклад, покращення чутливості периферичнl= 0;х тканин до інсуліну та зменшення утилізації інсуліну печінкою.=

У = 90;илізація глюкози крові периферичнl= 0;ми тканинами (м’язовою та жировою) відбуваєтьl= 9;я за допомого= 02; спеціальниm= 3; транспортнl= 0;х білків, розт= 072;шованих у клітинній мембрані. Транспортуk= 4;ання глюкози в ці тканини обмежене швидкістю утилізації глюкози. Глімепірид дуже швидко збільшує кількість активних молекул, які транспортуn= 2;ть глюкозу, на плазматичнl= 0;х мембранах клітин м’язової і жирової тканини, що призводить до стимуляції захоплення глюкози.

Г = 83;імепірид збільшує активність глікозилфоl= 9;фатидиліно= 079;итолспециф&= #1110;чної фосфоліпазl= 0; С, з якою в ізольованиm= 3; м’язових та жирових клітинах може корелювати спричинениl= 1; препаратом ліпогенез т = 72; глікогенез.

Г = 83;імепірид пригнічує продукуванl= 5;я глюкози в печінці шляхом збільшення внутрішньоl= 2;літинних концентрацo= 0;й фруктозо-2,6-бі= фосфату, який, у свою чергу, пригнічує глюконеогеl= 5;ез.

Зага&= #1083;ьні характерисm= 0;ики. Для здорових добровольцo= 0;в мінімальна ефективна пероральна доза станов = 80;ть приблизно 0,6 мг. Вплив глімепіридm= 1; є дозозалеж = 85;им і відтворюваl= 5;им. Фізіологічl= 5;а реакція на гострі фізичні навантаженl= 5;я, тобто зменшення секреції інсуліну, в умовах дії глімепіридm= 1; зберігаєтьl= 9;я.

Н = 77; було виявлено достовірноo= 1; різниці у ді= 111; глімепіридm= 1; при прийомі препарату з = 72; 30 хвилин до їди або безп= 086;середньо перед прийомом їж= 10;. У пацієнтів = 079; цукровим діабетом належний метаболічнl= 0;й контроль уп = 88;одовж 24 годин забезпечувk= 2;вся при прийомі препарату один раз на добу.

Х = 86;ча гідроксильl= 6;ваний метаболіт с = 87;ричиняє незначне, ал= 077; достовірне зниження рівня глюко = 79;и у крові у здорових добровольцo= 0;в, це лише незначна складова загальної дії препара = 90;у.

Заст&= #1086;сування у комбінаці= 11; з метформіноl= 4;. В &#= 1086;дному дослідженнo= 0; було продемонстl= 8;овано покращення метаболічнl= 6;го контролю пр = 80; супутній терапії глімепіридl= 6;м порівняно з монотерапіn= 8;ю метформіноl= 4; у пацієнтів, діабет у яки= 093; належним чином не контролюєтn= 0;ся при застосуванl= 5;і максимальнl= 0;х доз метформ= 10;ну.

Заст&= #1086;сування у комбінаці= 11; з інсуліном. Д = 72;ні щодо застосуванl= 5;я препарату у комбінації = 79; інсуліном обмежені. Можливе супутнє лік = 91;вання інсуліном у пацієнтів, діабет у яки= 093; належним чином не контролюєтn= 0;ся при застосу = 74;анні максимальнl= 0;х доз глімепіридm= 1;. У двох дослідженнn= 3;х завдяки цій комбінації вдалося дос= 03;гти такого ж покращення метаболічнl= 6;го контролю, як і при монотерапіo= 1; інсуліном; п= 088;оте при комбінованo= 0;й терапії необхідна менша середня доз = 72; інсуліну.=

Особ&= #1083;иві категорії пацієнтів.= Діти= . У 24-тижневому клінічному дослідженнo= 0; з активним контролем (глімепірид = 091; дозі до 8 мг на добу або метформін у дозі до 2 000 мг на добу) брали участ= 00; 285 дітей (віком 8-17 років) з діабетом ІІ типу.

Я = 82; глімепірид, так і метформін призвели до = 076;остовірног&= #1086; зниження HbA₁_cп = 86;рівняно з початкови = 84; показником (глімепірид - 0= ,95 (СП 0,41); метформін - 1,= 39 (СП 0,40)). Проте для глімепіридm= 1; не була продемонстl= 8;ована більша ефективнісm= 0;ь порівняно з метформіноl= 4; з точки зору середньої зміни HbA_1c порівняно з = 087;очатковим показником. Різниця між двома видам = 80; лікування становила 0,44 % на користь метформіну. Верхня межа (1,= 05) 95 % довірчого інтервалу для цієї різниці бул = 72; не нижче 0,3 % межі не меншої ефективносm= 0;і.

З = 72; результатаl= 4;и лікування глімепіридl= 6;м жодних нови = 93; проблем щод = 86; безпеки для дітей порівняно з дорослими пацієнтами = 79; цукровим діабетом ІІ типу не було виявлено. Даних стосо = 74;но довгострокl= 6;вої ефективносm= 0;і та безпеки для дітей немає.

Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

Всмо&= #1082;тування. Після пероральноk= 5;о прийому біодоступнo= 0;сть глімепіридm= 1; становить 100 %. Прийом їжі н= 077; має значног = 86; впливу на всмоктуванl= 5;я, а лише дещо уповільнює швидкість всмоктуванl= 5;я. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я препарату в сироватці крові (C_max) досягаєтьсn= 3; приблизно через= 2,5 годин= и післ&= #1103; перор= ального прийо= му (серед= ;ній пока&= #1079;ник стано= вить

0,3 мкг/мл при застосуванl= 5;і багаторазоk= 4;ої добової доз = 80; 4 мг). Існує лінійне співвідношk= 7;ння між дозою та C<= sub>max, а також дозо= 102; та AUC (площа піk= 6; кривою «концентраm= 4;ія – час»).

Розп&= #1086;діл. Глімепірид має дуже низький об’єм розпо = 76;ілу (близько 8,8 л), що приблизн = 86; дорівнює об’єму розподілу а = 83;ьбуміну, високий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками пл= 072;зми (більше 99 %) і низький кліренс (близько 48 мл/х= ;в).

У тварин глімепірид = 87;роникає у грудне молоко. Глімепірид проникає крізь плаценту. Проникненнn= 3; через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр є низьким.

Мета&= #1073;олізм та виведенн= 03;. Середній основний період напіввиведk= 7;ння при концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10;, що відповідає багаторазоk= 4;ому режиму дозу = 74;ання, становить приблизно від 5 до 8 годин= ;. Після застосуванl= 5;я великих доз спостерігаl= 3;ося незначне збільшення періоду нап= 10;ввиведення.<= o:p>

П= 10;сля прийому одноразовоo= 1; дози глімепіридm= 1;, міченого радіоактивl= 5;им ізотопом, 58 % рk= 2;діоактивно= 111; речовини виявлялось = 91; сечі та 35 % - у калі. Незмінена речовина в сечі не вияв= 083;ялась. У сечі та калі виявляютьсn= 3; два метабол= 10;ти, які, найбіль= 096; імовірно, ут= 074;орюються в результат= 10; метаболізмm= 1; в печінці (головний фермент CYP2C9), один з яких є гідроксипоm= 3;ідним, а інший – карбоксипоm= 3;ідним. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я глімепіридm= 1; термінальнo= 0; періоди напіввиведk= 7;ння цих метаболітіk= 4; становили від 3 до 6 та віk= 6; 5 до 6 годин відповідно.

П = 86;рівняння фармакокінk= 7;тики після однор = 72;зового та багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я препарату один раз на добу не виявило дос = 90;овірних відмінностk= 7;й. Міжіндивідm= 1;альна варіабельнo= 0;сть була дуже низькою. Кумуляції, яка б мала важливе значення, не спостерігаl= 3;ося.

Особ&= #1083;иві категорії пацієнтів.= Ф = 72;рмакокінет&#= 1080;чні параметри у чоловіків т = 72; жінок, як у молодих так = 110; в осіб літнього віку (понад 65 років), були подібними. У пацієнтів з= 10; зниженим кліренсом к = 88;еатиніну спостерігаl= 3;ася тенденція д = 86; збільшення кліренсу глімепіридm= 1; та зниження його середн= 10;х концентрацo= 0;й у плазмі крові, що, най&= #1110;мовірніше, зумовлено більш швидким виведенням внаслідок меншого ступеня зв’язуваннn= 3; з білками крові. Ниркове виведення обох метаболітіk= 4; порушувалоl= 9;я. Загалом у ци= 093; пацієнтів н = 77; очікується додатковогl= 6; ризику куму = 83;яції препарату.=

Ф = 72;рмакокінет&#= 1080;чні показники у п’яти пацієнтів, я= 082;і перенесли хірургічне втручання н = 72; жовчовивідl= 5;их шляхах, були подібні до таких у здор= 086;вих добровольцo= 0;в.

Діти.= Д = 86;слідження, у якому вивчали фармакокінk= 7;тику, безпеку та переносиміl= 9;ть після одноразовоk= 5;о прийому 1 мг глімепіридm= 1; у ситому стані у 30 діте= й (4 дітей віком 10-12 років та 26 дітей віком 12-= 17 років) з цукровим діабетом ІІ типу, продемонстl= 8;увало, що середні показники AUC_(0-=
last), C_max та t_1/2були подібні до тих, що раніше спостерігаl= 3;ися в дорослих.

Докл&= #1110;нічні дані з безпеки. Е = 92;екти, що спостерігаl= 3;ися під час доклінічниm= 3; досліджень, виникали пр = 80; рівнях експ = 86;зиції, які набагат = 86; перевищуваl= 3;и максимальнo= 0; рівні експозиції = 91; людини, що вказує на їх незначну цінність дл= 03; клінічної практики, аб= 086; ж були спричинені фармакодинk= 2;мічною дією препарату (гіпоглікем= 10;єю). Ці результа = 90;и були отримані у межk= 2;х традиційниm= 3; фармакологo= 0;чних досліджень = 79; безпеки, досліджень токсичностo= 0; при введенні повторних доз, тестів н&#= 1072; генотоксичl= 5;ість, онкогенний потенціал т = 72; репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;. Побічні ефе = 82;ти, виявлені в ході останніх (як= 110; охоплювали вивчення ембріотоксl= 0;чності, тератогеннl= 6;сті та токсичного впливу на розвиток організму), вважалися наслідком гіпоглікемo= 0;чних ефектів, спричинениm= 3; препаратом = 91; самиць та у д&#= 1080;тинчат.

Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.

Пока = 79;ання. Цукрови&= #1081; діабет ІІ типу у дорослих, якщо рівень цукру в кров= 110; не можна підтримуваm= 0;и лише дієтою, фізичними вправами та зниженням маси тіла.

Протипоказ&= #1072;ння. Дімарил^® не призначениl= 1; для лікування інсулінозаl= 3;ежного цукрового діабету, діабетичноk= 5;о кетоацидозm= 1;, діабетичноo= 1; коми. Заст&= #1086;сування препарату протипоказk= 2;не хворим з тяжкими порушеннямl= 0; функцій нир = 86;к або печінки. У випадку тяжких порушень фу = 85;кцій нирок або печінки пот = 88;ібно перевести пацієнта на інсулін.

Діма&= #1088;ил^® не можна приймати хворим із підвищеною чутливістю до глімепіридm= 1; або до будь-якого д= 086;поміжного інгредієнтk= 2;, що входить д= 086; складу препарату, д= 086; похідних сульфонілсk= 7;човини або інших сульфанілаl= 4;ідних препаратів (= 088;изик розвитку реакцій підвищеної чутливості).

В = 79;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Одночасний прийом препарату Дімарил^® з певними лікарськимl= 0; засобами може спричи = 85;яти як послабленнn= 3;, так і посилення гіпоглікемo= 0;чної дії глімепі = 88;иду. Тому інші препарати слід приймати ті = 83;ьки за згодою (або призначеннn= 3;м) лікаря. Глім= 077;пірид метаболізуn= 8;ться за допомого= 02; цитохрому P450 2C9 (CYP2C9). Відомо, що внаслідок одночасногl= 6; прийому індукторів (наприклад рифампіцинm= 1;) або інгібіторіk= 4; CYP2C9 (наприклад флуконазолm= 1;) цей метаболізм може змінюв = 72;тися. Результати дослідженнn= 3; взаємодії іn vivo показали, що флуконазол, один із найсильнішl= 0;х інгібіторіk= 4; CYP2C9, збільшує AUC глімепіридm= 1; приблизно вдвічі. Про &#= 1110;снування цих типів взаємодій свідчить до = 89;від застосуванl= 5;я Дімарилу та інших похідних су = 83;ьфонілсечо&#= 1074;ини.

П = 86;тенціюванн&#= 1103; ефекту зниження рівня глюко = 79;и в крові, а, отже, в деяких випадках і гіпоглікемo= 0;я може виникати в разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з глімепіридl= 6;м таких препа = 88;атів, як: фенілбутазl= 6;н, азапропазоl= 5; та оксифенбутk= 2;зон, сульфінпірk= 2;зон, інсулін та пероральні протидіабеm= 0;ичні препарати, деякі сульфонаміk= 6;и тривалої ді= 11;, метформін, тетрацикліl= 5;и, саліцилати та p-аміносал&#= 1110;цилова кислота, інгібітори MAO, анаболічні стероїди та чоловічі статеві гор = 84;они, хінол= ;онові антибіотикl= 0; та кларитроміm= 4;ин, хлорамфеніl= 2;ол, пробенецид, кумаринові = 72;нтикоагуля&#= 1085;ти, міконазол, фенфлураміl= 5;, дизопіраміk= 6;, пентоксифіl= 3;ін (високі дози парентералn= 0;но), фібрати, тритокваліl= 5;, інгібітори АПФ, флуконазол, флуоксетин, алопуринол, симпатолітl= 0;ки, цикло-, тро- та іфосфамідl= 0;.

П = 86;слаблення ефекту зниження рівня глюко = 79;и в крові та, відповідно, збільшення цього рівня може спостерігаm= 0;ися, якщо хворий одночасно приймає так= 10; лікарські засоби, як: естрогени т = 72; прогестагеl= 5;и; салуретики, = 090;іазидні діуретики; препарати, які стимулюють функцію щит = 86;видної залози, глюкокортиl= 2;оїди; похідні фенотіазинm= 1;, хлорпромазl= 0;н; адреналін т = 72; симпатомімk= 7;тики; нікотиновk= 2; кислота (високі дози) та її похідні; проно= ;сні засоби (довготрива = 83;е застосуванl= 5;я); фенітоїн, діазоксид; глюкагон, барбітуратl= 0; та рифампіцин; ацетозоламo= 0;д.

А = 85;тагоністи H₂-рецепторo= 0;в, бета-блокат = 86;ри, клонідин та резерпін можуть призводити як до потенціюваl= 5;ня, так і до послабленнn= 3; ефекту зниження рі = 74;ня глюкози в крові.

П= 10;д впливом симпатолітl= 0;ків, таких як бет= 072;-блокатори, клонідин, гуанетидин та резерпін, прояви= адренергіm= 5;ної зворотної регуляції гіпоглікемo= 0;ї можуть змен = 96;уватися або зникати.

Вжив&= #1072;ння алкоголю може посилювати або послабл= 02;вати гіпоглікемo= 0;чну дію глімепі = 88;иду непередбачm= 1;ваним чином.

Г = 83;імепірид може як збільшуватl= 0;, так і зменшувати вплив похід = 85;их кумарину.=

&#= 1050;олесевелам зв'язується = 079; глімепіридl= 6;м та зменшує всмоктуванl= 5;я останнього зі шлунково-= 082;ишкового тракту. Жодних взаємодій н = 77; спостерігаl= 3;ося, якщо глімепірид приймали щонайменше за 4 години до застосуванl= 5;я колесевелаl= 4;у. У зв’язку з цим глімепі = 88;ид слід приймати щонайменшk= 7; за 4 години до застосуванl= 5;я колесевелаl= 4;у.

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

Дімарил^® необх= ідно приймати незадовго д = 86; або під час їди.

У разі нерегулярнl= 6;го харчування або пропуск = 91; прийому їжі лікування препаратом Дімарил^® може= спричинити гіпоглікемo= 0;ю. До можливих симптомів г= 10;поглікемії належать головний біль, сильне відчуття голоду, нудота, блювання, втома, сонли= 074;ість, розлади сну, підвищення рухової активності, агресія, порушення концентрацo= 0;ї, тривожністn= 0; і затримка часу реакці= 11;, депресивниl= 1; стан, сплутаністn= 0; свідомості, порушення мовлення та зорові розлади, афазія, тремор, парез, сенсорні порушення, запаморочеl= 5;ня, безпомічніl= 9;ть, втрата само = 82;онтролю, делірій, мозкові судоми, сомно= ;ленція та втрата свідомості аж до коми, поверхневе дихання і брадикардіn= 3;. Крім того, можуть бути присутні ознаки адренергічl= 5;ої контррегулn= 3;ції, такі як спітніння, холодна і во= 083;ога шкіра, тривожністn= 0;, тахікардія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, посилене серцебиття, = 089;тенокардія та серцеві аритмії.

Клінічна картина тяжкого нападу гіпоглікемo= 0;ї може нагадувати клінічну картину інс = 91;льту.

Симптоl= 4;и гіпоглікемo= 0;ї майже завжд = 80; можна швидк = 86; усунути негайним вживанням вуглеводів (цукор). Штучні підсолоджуk= 4;ачі неефективнo= 0;.

Із досвіду застосуванl= 5;я інших похідних сульфонілсk= 7;човини відомо, що, незважаючи на початков = 91; ефективнісm= 0;ь заходів з усунення гіпоглікемo= 0;ї, вона може виникнути знову.

Тяжка або тривала гіпоглікемo= 0;я, яка тільки тимчасово усувається звичайними кількостямl= 0; цукру, вимаг= 072;є негайного лікування, іноді – госпіталізk= 2;ції.

До факторів, що сприяють розвитку гіпоглікемo= 0;ї, належать:=

- неб= ажання або (особлив= 086; в літньому віці) нездат= 085;ість пацієнта до співпраці з лікарем;

- недоїдання, нерегулярнk= 7; харчування чи пропуск прийому їжі або період голодуваннn= 3;;

- &n= bsp; порушення дієти;

- нев= ідповіднісm= 0;ь між фізични = 84; навантаженl= 5;ям та споживанняl= 4; вуглеводів;

- &n= bsp; вживання алкоголю, особливо в поєднанні з = 087;ропуском прийому їжі;

- &n= bsp; порушення функції нирок;

- &n= bsp; тяжке порушення функції печінки;

- &n= bsp; передозув= ання препаратом Дімарил^®;

- пев= ні декомпенсоk= 4;ані захворюванl= 5;я ендокринноo= 1; системи, які впливають н = 72; вуглеводниl= 1; обмін або контррегулn= 3;цію гіпоглікемo= 0;ї (наприклад, при деяких порушеннях функції щитовидної залози та недостатноl= 9;ті функції передньої долі гіпофіза аб = 86; кори наднирковиm= 3; залоз);

- одн= очасне застосуванl= 5;я деяких інши = 93; лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Лікуваl= 5;ня препаратом Дімарил^® вимагає регулярногl= 6; контролю рівня глюко = 79;и в крові та сечі. Крім того, рекомендуєm= 0;ься проводити визначення вмісту глікозильоk= 4;аного гемоглобінm= 1;.

Під час лікування препаратом Дімарил^® необхідно регулярно контролюваm= 0;и показники функції печінки та гематологіm= 5;ні показники (особливо кількість лейкоцитів = 10; тромбоциті&= #1074;).

У стрес = 86;вих ситуаціях (наприклад, травма, неза= 087;лановані хірургічні втручання, інфекції, що супроводжуn= 2;ться підвищенняl= 4; температурl= 0; тіла) може бути показане тимчасове переведеннn= 3; пацієнта на інсулін.

Досвід застосуванl= 5;я препарату Дімарил^® пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функцій печінки або пацієнтам, які перебуваютn= 0; на діалізі, відсутній. П= 072;цієнтам із тяжкими порушеннямl= 0; функцій нир = 86;к або печінки показано переведеннn= 3; на інсулін.

Лікуваl= 5;ня пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фос&#= 1092;атдегідрог= енази препаратамl= 0; сульфонілсk= 7;човини може призвести д = 86; розвитку ге = 84;олітичної анемії. Оскільки глімепірид належить до класу препаратів сульфонілсk= 7;човини, його слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фос&#= 1092;атдегідрог= енази. Їм слід призначати альтернатиk= 4;ні препарати, щ= 086; не містять сульфонілсk= 7;човину.

Таблетки Дімарил^® містять менше 5 г лактози моногідратm= 1; (таблетки по 2,0 мг – 146,019 мг<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>; таблетки по 3,0 мг - 145,019 мг; табле= тки по 4,0 мг - 144,019 <= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-fam= ily: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>м&#= 1075;), тому якщо у п&#= 1072;цієнта встановленl= 6; непереносиl= 4;ість деяких цукр= 10;в, слід прокон = 89;ультуватис&#= 1103; з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.

Цей препарат не слід приймати пацієнтам, я= 082;і мають досит= 00; рідкісну спадкову непереносиl= 4;ість галактози, дефіцит лактази Лап = 87;а або порушення абсорбції глюкози-гал = 72;ктози.

Застосуван= ;ня у період вагітності або годування г = 88;уддю.

В = 72;гітність.

Ризик, пов’язаний із діабетом. Відхилення від нормаль = 85;их рівнів глюкози в крові у період вагі = 90;ності можуть бути причиною збільшення імовірностo= 0; виникнення вроджених в = 72;д розвитку та перинатальl= 5;ої летальностo= 0;. Тому с = 83;ід ретел= ьно контролюва&= #1090;и кільк= ість глюкози в крові вагітної жінки для того, щоб уникнути тератогеннl= 6;го ризику. =

Вагі = 90;ну з цукровим діабетом потрібно пе = 88;евести на інсулін. Жінки, які хворіють на цукровий діабет, повинні інформуватl= 0; свого лікар= 03; про запланованm= 1; вагітність для корекці= 11; лікування т = 72; переходу на інсулін.

Р = 80;зик, пов’язаний із глімепіридl= 6;м. Немає даних щодо застосуванl= 5;я глімепіридm= 1; вагітними жінками. Згідно з рез= 091;льтатами експерименm= 0;ів на тваринах, препарат ма= 08; репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;, пов’язану, і= 084;овірно, з фармакологo= 0;чною дією глімепіридm= 1; (гіпоглікем= 10;єю). Тому протягом усього пері = 86;ду вагітності жінці глімепірид застосовувk= 2;ти не можна.

Я = 82;що пацієнтка, яка приймає глімепірид, планує вагітність або завагітнілk= 2;, її якомога ш= 074;идше слід перевести н = 72; терапію інсуліном.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>П = 77;ріод годування груддю.

Неві&= #1076;омо, чи проникає = 087;репарат у грудне мол= 086;ко у людини. У щурів глімепірид = 87;роникає у грудне молоко. Оскільки інші похідн= 10; сульфонілсk= 7;човини проникають = 91; грудне молоко і враховуючи ризик розвитку гіпоглікемo= 0;ї у дітей, яких годують грудним молоком, на т&#= 1083;і лікування глімепіридl= 6;м годування груддю не рекомендуєm= 0;ься.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'> =

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. Дослідженн= ;я впливу препарату н = 72; здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з механізмамl= 0; не проводил = 80;.

Здатність до концентрацo= 0;ї та швидкіст= 00; реакції можуть знижуватисn= 3; внаслідок гіпоглікемo= 0;ї чи гіперглікеl= 4;ії або, наприкл= 072;д, через погіршення зору. Це може створювати ризик у ситу= 072;ціях, коли така здатність є особливо ва = 78;ливою (наприклад, керування автомобілеl= 4; або робота з механізмамl= 0;).

Пацієнтів слід застерігатl= 0;, що вони не повинні допускати розвитку гіпоглікемo= 0;ї під час керування транспортнl= 0;м засобом. Ц= ;е особливо стосується тих осіб, які погано або зовсім не можуть розп= 10;знавати в себе симптоми-пр = 86;вісники гіпоглікемo= 0;ї, та тих, у кого напади гіпоглікемo= 0;ї є частими. Необхідно серйозно зважити, чи в&#= 1072;рто за таких обставин сідати за кермо або працювати з механізмамl= 0;.

&= nbsp;

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози. У = 89;пішне лікування діабету залежить ві = 76; дотримання хворим відповідноk= 5;о раціону харчування, регулярної фізичної ак = 90;ивності, а також постійного контролю рі = 74;ня глюкози в крові та сечі. Недотриманl= 5;я хворим дієти не мож= 077; бути компенсоваl= 5;е прийомом таблеток аб = 86; інсуліну.

Д = 86;зування залежить ві = 76; результатіk= 4; аналізів вмісту глюкози в крові та сечі.

П = 86;чаткова доза становить 1 мг (1/2 таблетки по 2 мг) глімепірид&= #1091; на добу. Якщо така доза да= 108; змогу досягти контролю захворюванl= 5;я, її слід заст= 086;совувати для підтримуючl= 6;ї терапії.

Я = 82;що глікемічниl= 1; контроль не = 108; оптимальниl= 4;, дозу потрібно збільшуватl= 0; до 2, 3 або 4 мг глімепіридm= 1; на добу поетапно (з інтерваламl= 0; в 1-2 тижні).

Д = 86;за, більша за 4 мг на добу, дає кращі резул= 00;тати тільки в окремих випадках. Макси= ;мальна рекомендовk= 2;на доза – 6 мг препа= ;рату Дімарил^® на добу.

Я = 82;що максимальнk= 2; добова доза метформіну = 85;е забезпечує достатньогl= 6; глікемічноk= 5;о контролю, можна розпочати супутню терапію пацієнта глімепіридl= 6;м.

Н = 77; змінюючи попередньоk= 5;о дозування метформіну, = 087;рийом глімепіридm= 1; слід розпочинатl= 0; з низької дози, яку потім можна поступово п= 10;двищувати до максимальнl= 6;ї добової доз = 80;, орієнтуючиl= 9;ь на бажаний рівень мет = 72;болічного контролю. Ко= мбіновану терапію слі = 76; проводити під пильним наглядом лікаря.

Я = 82;що максимальнk= 2; добова доза препарату Дімарил^® не забезпечує достатньогl= 6; глікемічноk= 5;о контролю, у разі необхі = 76;ності може бути розпочата супутня терапія інсуліном. Н= 077; змінюючи попередньоk= 5;о дозування глімепіридm= 1;, лікування і = 85;суліном слід розпоч = 80;нати з низької дози, яку пот&#= 1110;м можна підвищуватl= 0;, орієнтуючиl= 9;ь на бажаний рівень метаболічнl= 6;го контролю.

Комб&= #1110;новану терапію нео = 73;хідно проводити під пильним наглядом лікаря. =

З = 72;звичай одна доза глімепіридm= 1; на добу є дос&#= 1090;атньою. Її рекомендуєm= 0;ься приймати не = 79;адовго до чи під час ситного сніданку аб = 86; – якщо сніданку немає – неза= 076;овго перед або пі= 076; час першого основного прийому їжі. Поми = 83;ки у з&= #1072;стосуванні препарату, наприклад п = 88;опуск п&= #1088;ийо = 84;у чергової дози, ніколи не можна виправляти шляхом наступного прийому в = 80;щої дози. Таблетку слід ковтат = 80; не розжовуючи, запиваючи рідиною.

Я = 82;що у пацієнта с= 087;остерігаєт&= #1100;ся гіпоглікемo= 0;чна реакція на прийом глімепіридm= 1; в дозі 1 мг на добу, це озна&#= 1095;ає, що цукровий діабет може бути контрольовk= 2;ний тільки за допомогою д = 86;тримання дієти.

П = 86;ліпшення контролю ді = 72;бету супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; чутливості до інсуліну, тому під час курсу лікування потреба у гл= 110;мепіриді може зменшуватиl= 9;я. З метою уник= 085;ення гіпоглікемo= 0;ї слід поступово зменшувати дозу або взагалі перервати терапію. Необхіднісm= 0;ь у перегляді дозування також може виникнути, якщо у паціє= 085;та змінюється маса тіла чи спосіб житт= 03; або діють інші чинники, які підвищують ризик гіпо- чи гіперглікеl= 4;ії.

Пере&= #1093;ід з пероральниm= 3; гіпоглікемo= 0;чних агентів на препарат Дімарил^®.

З = 72;звичай можна перевести з інших перор = 72;льних гіпоглікемo= 0;чних агентів на Дімарил^®. Під час такого переходу слід враховуватl= 0; силу та період напіввиведk= 7;ння попередньоk= 5;о засобу. У деяких випадках, особливо як = 97;о протидіабеm= 0;ичний препарат ма= 08; тривалий період напіввиведk= 7;ння (наприклад хлорпропамo= 0;д), перед початком застосуванl= 5;я Дімарилу ре = 82;омендуєтьс&#= 1103; почекати декілька днів. Це даст&#= 1100; змогу зменшити ризик гіпоглікемo= 0;чних реакцій внаслідок адитивної дії двох аге= 085;тів.

Р = 77;комендован&#= 1072; початкова доза - 1 мг глімепіридm= 1; на добу. Як зазначалосn= 3; вище, дозу можна поетапно збільшити з урахуванняl= 4; реакцій на препарат.

Пере&= #1093;ід з інсуліну н= 072; препарат Дімарил^®.

У виняткових випадках хворим на цукровий ді = 72;бет ІІ типу, які приймають інсулін, мож= 077; бути показана заміна його на Дімарил^®. Тk= 2;кий перехід слі = 76; проводити під пильним наглядом лікаря.

Діти. На даний час відсутн= 10; доказові дані щодо застосуванl= 5;я глімепіридm= 1; пацієнтам віком до 8 рок&= #1110;в. Для дітей віком від 8 до = 17 років існують обм = 77;жені доказові дані щодо застосуванl= 5;я глімепіридm= 1; як монотерапіo= 1;. Існуючих да = 85;их стосовно безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату дітям недостатньl= 6;, тому його не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти цій категорії пацієнтів.=

Передозува&= #1085;ня. Пере&= #1076;озування може призводити до гіпоглік = 77;мії, яка триває від 12 до

72 годин і яка після першого пол = 77;гшення може з’являтися повторно. Симптоми можуть= проявитисn= 3; через 24 годин&= #1080; після всмоктуванl= 5;я препарату. Я= 082; правило, для таких хвори = 93; рекомендує&= #1090;ься спостережеl= 5;ня у клініці. Можуть виникати нудота, блювання та біль у надчеревніl= 1; ділянці. Гіпоглікемo= 0;я часто може супроводжуk= 4;атися неврологічl= 5;ими симптомами, такими як неспокій, тремор, розл= 072;ди зору, порушення координаціo= 1;, сонливість, кома та судоми.

Ліку&= #1074;ання передозуваl= 5;ня. Лікування полягає, у пе&#= 1088;шу чергу, в перешкоджаl= 5;ні абсорбції п = 88;епарату. Для цього не= 086;бхідно викликати блювання, а потім випит = 80; води або лимонад = 91; з активованиl= 4; вугіллям (ад= 089;орбент) та сульфато = 84; натрію (проносне). Як&= #1097;о пацієнт при = 81;няв велику кількість глімепіридm= 1;, показано пр = 86;мивання шлунка, післ= 103; чого − застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля та с= 091;льфату натрію. У разі тяжког = 86; передозуваl= 5;ня необхідна госпіталізk= 2;ція до відділен = 85;я реанімації. Якомога швидше слід розпочати введення глюкози: у разo= 0; необхіднос&#= 1090;і – спочатку одноразова внутрішньоk= 4;енна ін’єкція 50 мл = 50 % розчину, а потім – вливання 10 % розчину з постійним контролем рівня глюко = 79;и в крові. Подальше лікування симптоматиm= 5;не.

П = 88;и лікуванні гіпоглікемo= 0;ї, спричиненоo= 1; випадковим прийомом препарату Дімарил^=
Ò, у немовлят і дітей молодшого віку дозу гл= 102;кози потрібно особливо ретельно коригувати = 79; огляду на можливість виникнення небезпечноo= 1; гіперглікеl= 4;ії, а її контрол= 100; здійснюватl= 0; шляхом уважного спостережеl= 5;ня за рівнем глюкози в крові.

П = 86;бічні реакції.

З огляд = 91; на досвід застосуванl= 5;я Дімарил = 91;® т= 072; інших похідних сульфонілсk= 7;човини, під час клінічних досліджень спостерігаl= 3;ися побічні реа = 82;ції, наведені нижче за класами органів та систем у порядку зменшення частоти вин = 80;кнення: ті, що виникали дуже часто: = ³ l/10; часто: ³<= /span> 1/100 до <1/10; нечасто:= = ³ 1/1000 до < 1/100; рідко: = ³ 1/10000 до <1/1000; дуже ріk= 6;ко: <1/10000); частота невідома (не можна розрахуватl= 0; за наявними даними).

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи.

Рідко: тромбоцитоl= 7;енія, лейкопенія, гранулоцитl= 6;пенія, агранулоциm= 0;оз, еритропеніn= 3;, гемолітичн&= #1072; анемія та панцитопенo= 0;я, які, як правило, є зворотними після відміни препарату.

Частотk= 2; невідома: т= 03;жка тромбоцитоl= 7;енія із кількістю тромбоцитіk= 4; менше ніж 10000/мкл та тромбоцитоl= 7;енічна пурпура.

З боку імунно= 11; системи.

Дуже рідко: лейкоцитокl= 3;астичний васкуліт, помірні реакції гіперчутлиk= 4;ості, які можуть прогресуваm= 0;и до тяжких форм, супроводжуn= 2;чись задишкою, зн= 080;женням артеріальнl= 6;го тиску та іноді шоком.

Частотk= 2; невідома: можлива перехресна алергія з похідними сульфонілсk= 7;човини, сульфонаміk= 6;ами або споріднениl= 4;и речовинами.

М = 77;таболічні та аліментарнo= 0; розлади.

Рідко: гіпоглікемo= 0;я.

Такі гіпоглікемo= 0;чні реакції переважно в = 80;никають негайно, можуть бути тяжкими та н= 077; завжди легк = 86; можуть бути скорегованo= 0;.

Виникнk= 7;ння подібних реакцій, як і у разі лікув= 072;ння іншими гіпоглікемo= 0;чними засобами, залежить ві = 76; індивідуалn= 0;них факторів, таких як звички у харчуванні = 90;а доза препарату (детальніше див. у розділі «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я»).

З боку органі = 74; зору.

Частотk= 2; невідома: можуть виникати транзиторнo= 0; зорові розлади, особливо на початку лік = 91;вання, зумовлені зміною рівн= 03; глюкози у крові.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Дуже рідко: нудота, блювання, діарея, здуття живота, відчуття дискомфортm= 1; у животі, біл&#= 1100; у животі, які рідко призводять до необхідн = 86;сті припинення лікування.

Г = 77;патобіліар&#= 1085;і розлади.=

Частота невідома: підвищення рівнів печінкових ферментів.

Дуже рідко: порушення функції печінки (нап= 088;иклад, з холестазо = 84; або жовтяницею), гепатит та печінкова недостатніl= 9;ть.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини.=

Частотk= 2; невідома: можуть виникнути реакції гіперчутлиk= 4;ості, включаючи свербіж, висипання, кропив’янкm= 1; та чутливіс = 90;ь до світла.

Л = 72;бораторні показники.=

Дуже рідко: зниження рівня натрі= 02; у сироватці крові.

П= овідомленнn= 3; про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідоl= 4;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після схвалення лікарськогl= 6; засобу дозвільнимl= 0; органами є важливою пр = 86;цедурою. Це дає змогу здійснюватl= 0; постійний моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к застосуванl= 5;я цього лікарськогl= 6; засобу. Медичних працівникіk= 4; просять повідомлятl= 0; про усі підозрюванo= 0; побічні реакції через національнo= 0; системи повідомленn= 0;.

Терм&= #1110;н придатностo= 0;.

3 роки= ;.=

Умови зберігання.

Зберігk= 2;ти в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.

= 055;о 10 таблеток у блістері. По 3<= /span>, 5 або 6 блістерів = 91; пачці.=

&nb= sp;

Категорія відпуску.=

За рецептом= .=

Виробник. ПАТ «Київмедпрk= 7;парат».

М= 10;сцезнаходж&#= 1077;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксагансьl= 2;ого, 139.

ИНСТРУКЦИЯ<= o:p>

по медицинскоl= 4;у применению лекарственl= 5;ого средства<= /b>

= Д&= #1048;МАРИЛ

= (DIMARYL= )

Состав:

дk= 7;йствующее вещество: glimepiride;

1 таблетка содержит глимепиридk= 2;, в пересчете на 100 % веществl= 6; 2,0 мг, 3,0 мг или 4,0 мг;

вспо = 84;огательные вещества:

таблетки пl= 6; 2,0 мг: лактоза, моногидрат; целлюлоза микрокристk= 2;ллическая; натрия крахмалглиl= 2;олят (тип А); повидон; лак индигокармl= 0;н (Е 132); железа оксид желты = 81; (Е 172); магния стеарат;

таблетки пl= 6; 3,0 мг: лактоза, моногидрат; целлюлоза микрокристk= 2;ллическая; натрия крах = 84;алгликолят (тип А); повидон; железа окси = 76; желтый (Е 172); магния стеарат; таблетки по 4,0 мг: лактоза, моногидрат; целлюлоза микрокристk= 2;ллическая; натрия крахмалглиl= 2;олят (тип А); повидон; лак индигокармl= 0;н (Е 132); магния ст= 077;арат.

Л&= #1077;карственна= ;я форма. Т= ;аблетки.

О = 89;новные физико-хими = 95;еские свойства:

т&= #1072;блетки по 2,0 мг: таблетки продолговаm= 0;ой формы, бипланарныk= 7;, с разделителn= 0;ной риской на обеих сторонах, от светло-зеле = 85;ого до зеленого цвета, со слегка неравномерl= 5;ой окраской поверхностl= 0;; допускаетсn= 3; присутствиk= 7; вкраплений более интенсивноk= 5;о цвета;

т&= #1072;блетки по 3,0 мг: таблетки продолговаm= 0;ой формы, бипланарныk= 7;, с разделителn= 0;ной риской на обеих сторонах, светло-желт = 86;го цвета, со слегка неравномерl= 5;ой окраской поверхностl= 0;; допускаетсn= 3; присутствиk= 7; вкраплений более интенсивноk= 5;о цвета;

т&= #1072;блетки по 4,0 мг: таблетки продолговаm= 0;ой формы, бипланарныk= 7;, с разделителn= 0;ной риской на обеих сторо = 85;ах, от бледно-голу = 73;ого до голубого цвета, со слегка неравномерl= 5;ой окраской поверхностl= 0;; допускаетсn= 3; присутствиk= 7; вкраплений более интенсивноk= 5;о цвета.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакотерап= ;евтическая группа.

Гипо = 75;ликемическ&#= 1080;е средства, за исключениеl= 4; инсулинов. Cульфонамид = 99;, производныk= 7; мочевины. Глимепирид. Код АТХ А10В В12.

&nb= sp;

Ф&= #1072;рмакологич= ;еские свойства.=

Фарм = 72;кодинамика.<= /span>

Г&= #1083;имепирид – это гипогликемl= 0;ческое вещество, активное пр = 80; пероральноl= 4; применении, которое относится к группе сульфонилмl= 6;чевины. Глимепирид может применятьсn= 3; при сахарно = 84; диабете II типа.

Г&= #1083;имепирид действует преимущестk= 4;енно путем стимуляции высвобождеl= 5;ия инсулина из бета-клеток поджелудочl= 5;ой железы.

К&= #1072;к и в случае применения других преп = 72;ратов сульфонилмl= 6;чевины, такой эффек = 90; основываетl= 9;я на повышени = 80; чувствителn= 0;ности клеток поджелудочl= 5;ой железы к физ= 080;ологическо&= #1081; стимуляции глюкозой. Кроме того, глимепирид оказывает выраженное внепанкреаm= 0;ическое действие, чт= 086; характерно = 80; для других препаратов сульфонилмl= 6;чевины.

Высв = 86;бождение инсулина. Препараты сульфонилмl= 6;чевины регулируют секрецию инсулина путем закрытия АТФ-зависим = 86;го калиевого канала, расположенl= 5;ого в мембране бета-клетки поджелудочl= 5;ой железы. Закрытие калиевого канала вызывает деполяризаm= 4;ию бета-клетки = 080; путем открытия ка = 83;ьциевых каналов приводит к увеличению притока кальция в клетку, что, в свою очеред= 00;, приводит к высвобождеl= 5;ию инсулина путем экзоц = 80;тоза.

Г&= #1083;имепирид с высокой скоростью замещения связываетсn= 3; с белком мембраны бета-клеток, связанным с АТФ-зависим = 99;м калиевым ка = 85;алом, однако расположенl= 0;е его места св= 103;зывания отличается от обычного места связы = 74;ания препаратов сульфонилмl= 6;чевины.

Внеп = 72;нкреатичес&#= 1082;ая активность. К внепанкреаm= 0;ическим эффектам относятся, например, улучшение чувствителn= 0;ности периферичеl= 9;ких тканей к инс= 091;лину и уменьшени = 77; утилизации инсулина печенью.

У&= #1090;илизация глюкозы крови периферичеl= 9;кими тканями (мышечной и жировой) происходит = 89; помощью специальныm= 3; транспортнm= 9;х белков, расположенl= 5;ых в клеточной мембране. Тр= 072;нспортиров&= #1082;а глюкозы в эт= 080; ткани ограничена скоростью утилизации глюкозы. Глимепирид очень быстр = 86; увеличиваеm= 0; количество активных молекул, которые транспортиl= 8;уют глюкозу, на плазматичеl= 9;ких мембранах клеток мышечной и жировой ткани, что приводит к с= 090;имуляции захвата глюкозы.

Г&= #1083;имепирид повышает активность гликозилфоl= 9;фатидилино= 079;итолспециф&= #1080;ческой фосфолипазm= 9; С, с которой в изолированl= 5;ых мышечных и жировых клетках может коррелировk= 2;ть вызванный препаратом липогенез и гликогенез.

Г&= #1083;имепирид подавляет продукцию глюкозы в печени путе = 84; увеличения внутриклетl= 6;чных концентрацl= 0;й фруктозо-2,6-би= фосфата, который, в свою очеред= 00;, подавляет глюконеогеl= 5;ез.

Общи = 77; характерисm= 0;ики. Для здоровы = 93; добровольцk= 7;в минимальнаn= 3; эффективнаn= 3; пероральнаn= 3; доза составляет = 87;римерно 0,6 мг. Влияние k= 5;лимепирида является дозозависиl= 4;ым и воспроизв = 86;димым. Физиологичk= 7;ская реакция на острые физические нагрузки, то есть уменьш = 77;ние секреции инсулина, в условиях де = 81;ствия глимепиридk= 2; сохраняетсn= 3;.

Н&= #1077; было выявлено достоверноl= 1; разницы в де= 081;ствии глимепиридk= 2; при приеме препарата з = 72; 30 минут до еды или непосре = 76;ственно перед приемом пищ = 80;. У пациентов = 089; сахарным диабетом надлежащий метаболичеl= 9;кий контроль в течение 24 часов обесп = 77;чивался при приеме препарата один раз в су&#= 1090;ки.

Х&= #1086;тя гидроксилиl= 8;ованный метаболит вызывает незначителn= 0;ное, но достоверноk= 7; снижение уровня глюкозы крови у здоровых добровольцk= 7;в, это лишь незначителn= 0;ная составляющk= 2;я общего действия препарата.=

Прим = 77;нение в комбинаци = 80; с метформиноl= 4;. В одном исследованl= 0;и было продемонстl= 8;ировано улучшение метаболичеl= 9;кого контроля пр = 80; сопутствуюm= 7;ей терапии глимепиридl= 6;м по сравнени= 02; с монотерап = 80;ей метформиноl= 4; у пациентов, диабет у которых должным образом не контролируk= 7;тся при примене = 85;ии максимальнm= 9;х доз метформина.

Прим = 77;нение в комбинаци = 80; с инсулином. Данные о применении препарата в комбинации = 89; инсулином ограничены. Возможно сопутствуюm= 7;ее лечение инс = 91;лином пациентов, диабет у которых дол = 78;ным образом не контролируk= 7;тся при примене = 85;ии максимальнm= 9;х доз глимепиридk= 2;. В двух исследованl= 0;ях благодаря этой комбинации удалось дос = 90;ичь такого же улучшения метаболичеl= 9;кого контроля, ка= 082; и при монотерапиl= 0; инсулином; однако при комбинировk= 2;нной терапии тре = 73;уется меньшая средняя доз = 72; инсулина.=

Особ = 99;е категории пациентов<= /i>.= Дети. = 42; 24-недельном клиническоl= 4; исследованl= 0;и с активным контролем (г= 083;имепирид в дозе до 8 мг в сутки или метформин в дозе до 2000 мг в сутки) участвовалl= 0; 285 детей (в возрасте 8-17 лет) с диабетом II типа.

К&= #1072;к глимепирид, так и метформин привели к до= 089;товерному снижению HbA_1c по сравнени= 02; с исходным показателеl= 4; (глимепирид = 211; 0,95 (СП 0,41); метформин –1,39 (СП 0,40)). Однако для глимепи = 88;ида не была продемонстl= 8;ирована большая эфф = 77;ктивность по сравнени= 02; с метформин = 86;м с точки зрения среднего изменения HbA_{1c<=
/sub>
по сравнени=
02;
с исходным
показателеl=
4;.
Разница
между двумя
видами
лечения
составляла 0,44=
%
в пользу
метформина.
Верхний
предел (1,05) 95 %
доверительl=
5;ого
интервала
для этой
разницы был
=
72;
не ниже 0,3 %
предела не
меньшей
эффективноl=
9;ти.}

П&= #1086; результатаl= 4; лечения глимепиридl= 6;м никаких новых проблем с безопасносm= 0;ью для детей по сравнению с = 86; взрослыми пациентами = 89; сахарным ди = 72;бетом II типа не было обнаружено. Данных о дол= 075;осрочной эффективноl= 9;ти и безопасно = 89;ти для детей нет.

Фарм = 72;кокинетика.

Всас = 99;вание. После пероральноk= 5;о приема биодоступнl= 6;сть глимепиридk= 2; составляет 100 = %. Прием пищи н= 077; оказывает значительнl= 6;го влияния на всасывание, = 072; лишь несколько замедляет скорость всасывания. Максимальнk= 2;я концентрацl= 0;я препарата в сыворотке крови (C_max) достигаетсn= 3; приблизитеl= 3;ьно через 2,5 ч посл= ;е пероральноk= 5;о приема (средний показатель составляет 0,3 мкг/мл при применении многократнl= 6;й суточной дозы 4 мг). Существует линейное соотношениk= 7; между дозой = 080; C_max, а также дозой и AUC (площадь под кривой «концентраm= 4;ия-время»).

Расп = 88;еделение. Глимепирид имеет очень низкий объе = 84; распределеl= 5;ия (около 8,8 л), что l= 7;римерно равно объем = 91; распределеl= 5;ия альбумина, высокую степень связывания = 89; белками плазмы (боле= 077; 99 %) и низкий клиренс (около 48 мл/мин= ;).

У животных глимепирид проникает в грудное молоко. Глимепирид проникает ч = 77;рез плаценту. Проникновеl= 5;ие через гемат = 86;энцефаличе&#= 1089;кий барьер является низким.

Мета = 73;олизм и выведение. Средний основной период полувыведеl= 5;ия при концентрацl= 0;и препарата в плазме кров = 80;, соответствm= 1;ющей многократнl= 6;му режиму дози = 88;ования, составляет примерно от 5 до 8 часов. После применения больших доз наблюдалосn= 0; незначителn= 0;ное увеличение = 87;ериода полувыведеl= 5;ия.

П&= #1086;сле приема однократноl= 1; дозы глимепиридk= 2;, меченного радиоактивl= 5;ым изотопом, 58 % рk= 2;диоактивно= 075;о вещества выявлялось = 74; моче и 35% – в кале. Измененное вещество в моче не выяв= 083;ялось. В моче и кале обнаруживаn= 2;тся два метаболита, которые, наи= 073;олее вероятно, образуются = 74; результате метаболизмk= 2; в печени (главный фермент CYP2C9), од&#= 1080;н из которых является гидроксипрl= 6;изводным, а другой – карбоксипрl= 6;изводным. После пероральноk= 5;о применения глимепиридk= 2; терминальн&#= 1099;е периоды полувыведеl= 5;ия этих метабо = 83;итов составляли от 3 до 6 и от 5 до 6 часов соотв = 77;тственно.

С&= #1088;авнение фармакокинk= 7;тики после однок = 88;атного и многократнl= 6;го применения препарата один раз в сутки не выявило достоверныm= 3; различий. Межиндивидm= 1;альная вариабельнl= 6;сть была очень низкой. Кумуляция, к= 086;торая бы имела важное значение, не наблюдаласn= 0;.

Особ = 99;е категории пациентов<= /i>. Фармакокинk= 7;тические параметры у мужчин и женщин, как у молодых так = 080; у лиц пожило= 075;о возраста (старше 65 лет), были сходны = 84;и. У пациентов со сниженны = 84; клиренсом креатинина наблюдаласn= 0; тенденция к увеличению клиренса гл = 80;мепирида и снижению его средних концентрацl= 0;й в плазме крови, что, скорее всег = 86;, обусловленl= 6; более быстрым выведением вследствие меньшей степени связывания = 89; белками. Почечное выведение обоих метаболитоk= 4; нарушалось. = 042; целом у этих пациентов н = 77; ожидается дополнителn= 0;ного риска кумуляции препарата.=

Ф&= #1072;рмакокинет= ;ические показатели = 91; пяти пациен = 90;ов, которые перенесли хирургичесl= 2;ое вмешательсm= 0;во на желчевыв = 86;дящих путях, были подобны так = 86;вым у здоровых добровольцk= 7;в.

Дети. Исследованl= 0;е, в котором изучались фармакокинk= 7;тика, безопасносm= 0;ь и переносимоl= 9;ть после однократноk= 5;о приема 1 мг глимепиридk= 2; в сытом состоянии у        =         30 детей (4 детей 10-12 лет и 26 детей 12-17 лет) с сахарным диабетом II типа, продемонстl= 8;ировало, что средние показатели AUC<= sub>(0-last), C_max и t_1/2были подобны тем, что ранее наблюдалисn= 0; у взрослых.

Докл = 80;нические данные по безопасносm= 0;и. Эффекты, которые наблюдалисn= 0; во время док= 083;инических исследованl= 0;й, возникали п = 88;и уровнях экспозиции, намного превышающиm= 3; максимальнm= 9;е уровни экспозиции = 91; человека, чт= 086; указывает н = 72; их незначителn= 0;ную ценность дл= 03; клиническоl= 1; практики, ил= 080; же были вызваны фармакодинk= 2;мическим действием препарата (гипогликем = 80;ей). Эти результ = 72;ты были получе = 85;ы в рамках традиционнm= 9;х фармакологl= 0;ческих исследованl= 0;й по безопасносm= 0;и, исследованl= 0;й токсичностl= 0; при введени = 80; повторных доз, тестов на генотоксичl= 5;ость, онкогенный потенциал и репродуктиk= 4;ную токсичностn= 0;. Побочные эффекты, выявленные = 74; ходе послед = 85;их эксперименm= 0;ов (которые охватывали изучение эм = 73;риотоксичн&#= 1086;сти, тератогеннl= 6;сти и токсическ = 86;го влияния на развитие организма), с&#= 1095;итались следствием гипогликемl= 0;ческих эффектов, вызванных препаратом = 91; самок и у дет&#= 1077;нышей.

Клин = 80;ческие характерисm= 0;ики.

П&= #1086;казания.

С&= #1072;харный диабет II типа у взрослых, если уровен= 00; сахара в крови нельз= 03; поддерживаm= 0;ь только диетой, физическимl= 0; упражненияl= 4;и и снижением массы тела.

&nb= sp;

П&= #1088;отивопоказ= ;ания.

Димарил не предназначk= 7;н для лечения инсулинозаk= 4;исимого сахарного диабета, диабетичесl= 2;ого кетоацидозk= 2;, диабетичесl= 2;ой комы. Применение препарата противопокk= 2;зано больным с тя= 078;елыми нарушениямl= 0; функции почек или пе= 095;ени. В случае тяжелых нарушений функции поч = 77;к или печени необходимо перевести пациента на инсулин.

Димарил нельзя принимать больным с по= 074;ышенной чувствителn= 0;ностью к глимепири = 76;у или к любому вспомогатеl= 3;ьному ингредиентm= 1;, входящему в состав препарата, к производныl= 4; сульфонилмl= 6;чевины или другим с= 091;льфанилами&= #1076;ным препаратам (риск развит= 080;я реакций повышенной чувствителn= 0;ности).

В&= #1079;аимодейств= ;ие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий.

Одновре&= #1084;енный прием препарата Димарил с определеннm= 9;ми лекарственl= 5;ыми средствами может вызывать ка = 82; послаблениk= 7;, так и усилен= 080;е гипогликемl= 0;ческого действия гл = 80;мепирида. Поэтому другие препараты следует принимать только с согласия (ил= 080; по назначению) врача. Глимепирид метаболизиl= 8;уется с помощью цитохрома P450 2C9 (CYP2C9). Известно, что в результате одновременl= 5;ого приема инду = 82;торов (например рифампицинk= 2;) или ингибит = 86;ров CYP2C9 (например флуконазолk= 2;) этот метаболизм может изменяться. Результаты исследованl= 0;я взаимодейсm= 0;вия in vivo показали, чт= 086; флуконазол, один из сильнейших ингибитороk= 4; CYP2C9, увеличиваеm= 0; AUC глимепирид&= #1072; приблизитеl= 3;ьно вдвое. О существоваl= 5;ии этих типов взаимодейсm= 0;вий свидетельсm= 0;вует опыт применения Димарила и других производныm= 3; сульфонилмl= 6;чевины.

Потенци&= #1088;ование эффекта снижения уровня глюк = 86;зы в крови, а, следователn= 0;но, в некоторых случаях и гипогликемl= 0;я может возникать в случае одновременl= 5;ого применения = 89; глимепиридl= 6;м таких препа = 88;атов, как: фенилбутазl= 6;н, азапропазоl= 5; и оксифенбу = 90;азон, сульфинпирk= 2;зон, инсулин и пе= 088;оральные противодиаk= 3;етические препараты, некоторые сульфонамиk= 6;ы длительногl= 6; действия, метформин, тетрациклиl= 5;ы, салицилаты = 80; p- аминосалицl= 0;ловая кислота, ингибиторы MAO, анаболичесl= 2;ие стероиды и мужские половые гор = 84;оны, хинолоновыk= 7; антибиотикl= 0; и кларитром = 80;цин, хлорамфениl= 2;ол, пробенецид, кумариновыk= 7; антикоагулn= 3;нты, миконазол, фенфлурамиl= 5;, дизопирамиk= 6;, пентоксифиl= 3;лин (высокие доз= 099; парентералn= 0;но), фибраты, тритоквалиl= 5;, ингибиторы АПФ, флуконазол, флуоксетин, аллопуриноl= 3;, симпатолит&= #1080;ки, цикло-, тро- и ифосфамиды.

Ослабле&= #1085;ие эффекта снижения уровня глюк = 86;зы в крови и, соответствk= 7;нно, повышение у = 88;овня возможно пр = 80; одновременl= 5;ом применении таких лекарственl= 5;ых средств: эстрогены и прогестагеl= 5;ы; салуретики, тиазидные диуретики; препараты, стимулируюm= 7;ие функцию щитовидной железы, глюкокортиl= 2;оиды; производныk= 7; фенотиазинk= 2;, хлорпромазl= 0;н; адреналин и = 089;импатомиме&= #1090;ики; никотиноваn= 3; кислота (выс= 086;кие дозы) и ее производныk= 7;; слабительнm= 9;е средства (пр= 086;должительн&= #1086;е применение), фенитоин, ди= 072;зоксид; глюкагон, барбитуратm= 9; и рифампици = 85;; ацетозоламl= 0;д.

Антагон&= #1080;сты H₂-рецепторl= 6;в, бета-блокат = 86;ры, клонидин и резерпин могут приводить как к потенцировk= 2;нию, так и к ослаблению эффекта снижения ур = 86;вня глюкозы в кр= 086;ви.

Под влиянием симпатолитl= 0;ков, таких как бе= 090;а-блокаторы, клонидин, гуанетидин = 80; резерпин, проявления адренергичk= 7;ской обратимой регуляции гипогликемl= 0;и могут уменьшатьсn= 3; или исчезат= 00;.

Употреб&= #1083;ение алкоголя может усиливать и = 83;и ослаблять гипогликемl= 0;ческое действие глимепиридk= 2; непредсказm= 1;емым образом.

Глимепи&= #1088;ид может как увеличиватn= 0;, так и уменьш= 072;ть влияние производныm= 3; кумарина.=

Колесев&= #1077;лам связываетсn= 3; с глимепиридl= 6;м и уменьшает всасывание последнего из желудочн = 86;-кишечного тракта. Никаких взаимодейсm= 0;вий не наблюдал = 86;сь, если глимепирид принимали м = 80;нимум за 4 часа до применения колесевелаl= 4;а. В связи с этим глимепирид следует принимать минимум за 4 часа до применения колесевелаl= 4;а.

Особенност&= #1080; применения.

Димарил необходимо принимать незадолго д = 86; или во время еды.

В случае нерегулярнl= 6;го питания или пропуска приема пищи лечение препаратом Димарил может вызвать гипогликемl= 0;ю. К возможным = 089;имптомам гипогликемl= 0;и относятся головная боль, сильно= 077; чувство голода, тошнота, рво= 090;а, усталость, апатия, сонливость, расстройстk= 4;а сна, повышение двигательнl= 6;й активности, = 072;грессия, нарушение концентрацl= 0;и, тревожностn= 0; и задержка времени реакции, депрессивнl= 6;е состояние, спутанностn= 0; сознания, на= 088;ушение речи и зрительные расстройстk= 4;а, афазия, тремор, парез, сенсорные нарушения, г= 086;ловокружен&= #1080;е, беспомощноl= 9;ть, потеря самоконтроl= 3;я, делирий, мозговые судороги, сомноленциn= 3; и потеря сознания вплоть до комы, поверх= 085;остное дыхание и брадикардиn= 3;. Кроме того, м&#= 1086;гут присутствоk= 4;ать признаки адренергичk= 7;ской контррегулn= 3;ции, такие как потливость, холодная и влажная кож = 72;, тревожностn= 0;, тахикардия, артериальнk= 2;я гипертензиn= 3;, усиленное с = 77;рдцебиение, стенокардиn= 3; и сердечные аритмии.

К&= #1083;иническая картина тяжелого приступа ги = 87;огликемии может напоминать клиническуn= 2; картину инсульта.=

С&= #1080;мптомы гипогликемl= 0;и почти всегд = 72; можно быстр = 86; устранить немедленныl= 4; употреблен&#= 1080;ем углеводов (сахар). Искусственl= 5;ые подсластитk= 7;ли неэффективl= 5;ы.

И&= #1079; опыта применения других производныm= 3; сульфонилмl= 6;чевины известно, что, несмотр= 103; на изначальнуn= 2; эффективноl= 9;ть мер по устра= 085;ению гипогликемl= 0;и, она может возникнуть вновь.

Т&= #1103;желая или продолжитеl= 3;ьная гипогликемl= 0;я, которая только временно устраняетсn= 3; обычными количестваl= 4;и сахара, требует нем = 77;дленного лечения, иногда – госпитализk= 2;ции.

К факторам, способствуn= 2;щим развитию гипогликемl= 0;и, относятся:

-&nb= sp;       неже = 83;ание или (особенн= 086; в пожилом возрасте) не= 089;пособность пациента к сотрудничеl= 9;тву с врачом;

-&nb= sp;       недо = 77;дание, нерегулярнl= 6;е питание или пропуск приема пищи или период голодания;=

-&nb= sp;       нару = 96;ение диеты;

-&nb= sp;       несо = 86;тветствие между физической нагрузкой и потреблениk= 7;м углеводов;=

-&nb= sp;       упот = 88;ебление алкоголя, особенно в сочетании с пропуском приема пищи;

-&nb= sp;       нару = 96;ение функции почек;

-&nb= sp;       тяже = 83;ое нарушение функции печени;

-&nb= sp;       пере = 76;озировка препаратом Димарил; <= /o:p>

-&nb= sp;       опре = 76;еленные декомпенсиl= 8;ованные заболеваниn= 3; эндокринноl= 1; системы, влияющие на углеводный = 86;бмен или контррегулn= 3;цию гипогликемl= 0;и (например некоторые нарушения функции щит = 86;видной железы и недостаточl= 5;ость функции передней доли гипофиза ил = 80; коры надпоч = 77;чников);

-&nb= sp;       одно = 74;ременное применение других лекарственl= 5;ых средств (см. раздел «Взаимодейl= 9;твие с другими лекарственl= 5;ыми средствами = 80; другие виды взаимодейсm= 0;вий»).

Л&= #1077;чение препаратом Димарил требует регулярногl= 6; контроля уровня глюк = 86;зы в крови и моче. Кроме того, рекомендуеm= 0;ся определять содержание гликозилирl= 6;ванного гемоглобинk= 2;.

В&= #1086; время лечения препаратом Димарил необходимо регулярно контролироk= 4;ать показатели функции печени и гематологиm= 5;еские показатели (особенно количество лейкоцитов = 80; тромбоцитоk= 4;).

В стрессовых ситуациях (например, травма, неза= 087;ланированн&= #1099;е хирургичесl= 2;ие вмешательсm= 0;ва, инфекции, сопровождаn= 2;щиеся повышением температурm= 9; тела) может быть показа = 85; временный перевод пац = 80;ента на инсулин.

О&= #1087;ыт применения препарата Димарил пациентам с тяжелыми нарушениямl= 0; функции печени или пациентам, находящимсn= 3; на диализе, отсутствуеm= 0;. Пациентам с тяжелыми на = 88;ушениями функции почек или печени показан перевод на инсулин. Лечение пациентов с = 076;ефицитом глюкозо-6-фос&#= 1092;атдегидрог= еназы препаратамl= 0; сульфонилмl= 6;чевины может приве = 89;ти к развитию гемолитичеl= 9;кой анемии. Поск= 086;льку глимепирид относится к классу преп = 72;ратов сульфонилмl= 6;чевины, его следует = 089; осторожносm= 0;ью назначать пациентам с дефицитом глюкозо-6-фос&#= 1092;атдегидрог= еназы. Им следует назначать альтернатиk= 4;ные препараты, н= 077; содержащие сульфонилмl= 6;чевину.

Т&= #1072;блетки Димарил содержат менее 5 г лактозы моногидратk= 2; (таблетки по 2,0 мг - 146,019 мг; таблетки по 3,0 мг - 145,019 мг; т&= #1072;блетки по 4,0 мг -= 144,019 мг), поэтом = 91; если у Вас установлена непереносиl= 4;ость некоторых сахаров, про= 082;онсультиру&= #1081;тесь с врачом, прежде чем принимать этот препарат.

Э&= #1090;от препарат не следует принимать п = 72;циентам, которые имеют достаточно редкую насл = 77;дственную непереносиl= 4;ость галактозы, дефицит лактазы Лаппа или нарушение а = 73;сорбции глюкозы-гал = 72;ктозы.

Применение в период беременносm= 0;и или кормлен = 80;я грудью.

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;line-height:97%;font-family:"Times New = Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";letter-spacing:.05pt;mso-fareast-= language: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>Береме= 085;ность.

Риск, связанный с диабетом. Отклонения от нормальн = 99;х уровней глюкозы в крови в период беременносm= 0;и могут быть причиной увеличения вероятностl= 0; возникновеl= 5;ия врожденных пороков раз = 74;ития и перинатальl= 5;ой летальностl= 0;. Поэтому следует тщательно контролироk= 4;ать количество глюкозы в крови беременной = 78;енщины для того, чтобы избежать тератогеннl= 6;го риска.

Беременная с сахарным диабетом должна быть переведена на инсулин. Женщины, которые бол = 77;ют сахарным диабетом, должны информировk= 2;ть своего врач = 72; о планируемоl= 1; беременносm= 0;и для коррекции лечения и перехода на инсулин.

Риск, связанный с глимепиридl= 6;м. Нет данных относительl= 5;о применения глимепиридk= 2; беременнымl= 0; женщинами. Согласно ре = 79;ультатам эксперименm= 0;ов на животных, препарат имеет репродуктиk= 4;ную токсичностn= 0;, связанную, вероятно, с фармакологl= 0;ческим действием глимепиридk= 2; (гипогликем = 80;ей). Поэтому в те= 095;ение всего периода беременносm= 0;и женщине гли = 84;епирид применять нельзя.

Если пациентка, которая принимает глимепирид, планирует беременносm= 0;ь или заберем = 77;нела, ее следует сразу перевести н = 72; терапию инсулином.=

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;line-height:97%;font-family:"Times New = Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";letter-spacing:.05pt;mso-fareast-= language: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>Период кормления грудью.

Неизвестно= ;, проникает л = 80; препарат в грудное молоко у человека. У крыс глимепирид проникает в грудное молоко. Поскольку другие производныk= 7; сульфонилмl= 6;чевины проникают в грудное молоко и учитывая риск развития ги = 87;огликемии у детей, которых кор = 84;ят грудным молоком, на фоне лечени= 03; глимепиридl= 6;м кормления грудью не рекомендуеm= 0;ся.

=

Спо= 089;обность влиять на скорость реакции при управлении автотранспl= 6;ртом или другими механизмамl= 0;.

Исследо&= #1074;ания влияния препарата н = 72; способностn= 0; управлять транспортнm= 9;ми средствами = 80; работать с механизмамl= 0; не проводил = 80;сь.

Способн&= #1086;сть к концентрацl= 0;и и скорость р= 077;акции могут снижаться вследствие гипогликемl= 0;и или гипергликеl= 4;ии или, например, из-&#= 1079;а ухудшения зрения. Это может создавать р = 80;ск в ситуациях, когда такая способностn= 0; является особенно важной (например, управление автомобилеl= 4; или работа с механизмамl= 0;).

Пациент&= #1086;в следует предостереm= 5;ь, что они не должны допускать развития гипогликемl= 0;и во время управления транспортнm= 9;м средством. Это особенн = 86; касается те = 93; лиц, которые плохо или совсем не могут распознаваm= 0;ь у себя симпт= 086;мы – предвестниl= 2;и гипогликемl= 0;и, и тех, у кого приступы гипогликемl= 0;и являются ча = 89;тыми. Необходимо серьезно взвесить, ст= 086;ит ли при таких обстоятельl= 9;твах садиться за руль или работать с механизмамl= 0;.

=

Способ прим= енения и дозы.

Ус = 87;ешное лечение диабета зависит от соблюдения больным соответствm= 1;ющего рациона питания, регулярной физической активности, = 072; также постоянногl= 6; контроля уровня глюк = 86;зы в крови и моче. Несоблюденl= 0;е больным диеты не может быть компенсироk= 4;ано приемом таблеток ил = 80; инсулина.=

До = 79;ировка зависит от результатоk= 4; анализа уровня глюкозы в крови и моче.

На = 95;альная доза составляет 1 мг (1/2 таблетки по 2 мг) глимепиридk= 2; в сутки. Если такая доза п= 086;зволяет достичь контроля заболеваниn= 3;, ее следует применять д = 83;я поддерживаn= 2;щей терапии.

Ес = 83;и гликемичесl= 2;ий контроль не является оп = 90;имальным, дозу следуе = 90; повышать до 2, 3 или 4 мг глимепиридk= 2; в сутки поэтапно (с интерваламl= 0; в 1-2 недели).<= /p>
До = 79;а, превышающаn= 3; 4 мг, дает лучшие результаты только в отдельных случаях. Мак= 089;имальная рекомендуеl= 4;ая доза – 6 мг Димарила в сутки.

Ес = 83;и максимальнk= 2;я суточная доза метфор = 84;ина не обеспечиваk= 7;т достаточноk= 5;о гликемичесl= 2;ого контроля, можно начат= 00; сопутствуюm= 7;ую терапию пациента глимепиридl= 6;м.

Пр = 80;держиваясь предыдущегl= 6; дозированиn= 3; метформина, прием глимепиридk= 2; следует начинать с низкой дозы, которую затем можно постепенно повышать до максимальнl= 6;й суточной до = 79;ы, ориентируяl= 9;ь на желаемый уровень мет = 72;болическог&#= 1086; контроля. Ко= мбинированl= 5;ую терапию следует проводить под наблюдениеl= 4; врача.

Ес = 83;и максимальнk= 2;я суточная доза препарата Димарил не обеспечиваk= 7;т достаточноk= 5;о гликемичесl= 2;ого контроля, пр= 080; необходимоl= 9;ти может быть начата сопутствуюm= 7;ая терапия инсулином. Н= 077; меняя предыдущегl= 6; дозированиn= 3; глимепиридk= 2;, лечение инсулином следует нач = 80;нать с низкой доз= 099;, которую потом можно повышать, ориентируяl= 9;ь на желаемый уровень метаболичеl= 9;кого контроля.=

Ко = 84;бинированн&#= 1091;ю терапию следует проводить под наблюдениеl= 4; врача.

Об = 99;чно одной дозы глимепиридk= 2; в сутки дост= 072;точно. Ее рекомендуеm= 0;ся принимать незадолго д = 86; или во время сытного завтрака ил = 80; – если завтрака не = 90; – незадолго до или во время первого осн = 86;вного приема пищи. Ошибки в применении = 87;репарата, например пропуск приема очередной дозы, никогд= 072; нельзя исправлять путем после = 76;ующего приема боле = 77; высокой доз = 99;. Таблетку следует глотать не разжевывая, запивая жид = 82;остью.

Ес = 83;и у пациента развиваетсn= 3; гипогликемl= 0;ческая реакция на прием глимепиридk= 2; в дозе 1 мг в сутки, это означает, чт= 086; сахарный диабет може = 90; контролироk= 4;аться только с помощью соблюдения диеты.

Ул = 91;чшение контроля диабета сопровождаk= 7;тся повышением чувствителn= 0;ности к инсулину, поэтому во время курса лечения потребностn= 0; в глимепири = 76;е может уменьшатьсn= 3;. Во избежани = 77; гипогликемl= 0;и следует постепенно уменьшать дозу или вообще прервать терапию. Необходимоl= 9;ть в пересмотр = 77; дозированиn= 3; также может возникнуть, если у больного изменяется масса тела или образ жизни или действуют другие факторы, пов= 099;шающие риск гипо- или гипергликеl= 4;ии.

Пе = 88;еход с пероральныm= 3; гипогликемl= 0;ческих агентов на препарат Димарил.

Об = 99;чно можно перейти с др= 091;гих пероральныm= 3; гипогликемl= 0;ческих агентов на Димарил. Во время таког = 86; перехода следует учитывать силу и перио= 076; полувыведеl= 5;ия предыдущегl= 6; средства. В некоторых случаях, особенно ес = 83;и противодиаk= 3;етический препарат им = 77;ет длительный период полувыведеl= 5;ия (например хлорпропамl= 0;д), до начала применения Димарила рекомендуеm= 0;ся подождать несколько дней. Это позволит снизить рис = 82; гипогликемl= 0;ческих реакций вследствие аддитивногl= 6; действия двух агенто = 74;.

Ре = 82;омендуемая начальная доза – 1 мг глимепиридk= 2; в сутки. Как отмечалось выше, доза может быть поэтапно увеличена с учетом реакций на препарат.=

Пе = 88;еход с инсулина н= 072; препарат Димарил.

В исключителn= 0;ных случаях больным сахарным диабетом II типа, принимающиl= 4; инсулин, мож= 077;т быть показана замена его н= 072; Димарил. Та= ;кой переход сле = 76;ует проводить под тщательным наблюдениеl= 4; врача.

Д = 77;ти. В нынешнее время отсутствуюm= 0; доказательl= 5;ые данные по пр= 080;менению глимепиридk= 2; пациентам в возрасте до 8 лет. Для детей от 8 до 17 лет существуют ограниченнm= 9;е доказательl= 5;ые данные касательно применения = 75;лимепирида в качестве монотерапиl= 0;. Существующl= 0;х данных о безопасносm= 0;и и эффективн = 86;сти применения препарата у детей недос = 90;аточно, поэтому его не рекомендуеm= 0;ся применять этой категории пациентов.=

Передозиро&= #1074;ка.

Передозиро&= #1074;ка может привести к гипогликемl= 0;и, которая длится от 12 до= 72 часов и которая пос = 83;е первого облегчения может появляться повторно. Симптомы могут проявиться через 24 часа после всасывания препарата. Как правило, для таких больных рекомендуеm= 0;ся наблюдение = 74; клинике. Могут возникать тошнота, рво= 090;а и боль в эпигастралn= 0;ной области. Гип= 086;гликемия часто может сопровождаm= 0;ься неврологичk= 7;скими симптомами, такими как б= 077;спокойство, тремор, нарушение зрения, нару= 096;ение координациl= 0;, сонливость, кома и судор= 086;ги.

Л = 77;чение передозироk= 4;ки. Лечение заключаетсn= 3;, в первую очередь, в препятствоk= 4;ании абсорбции препарата. Для этого необходимо вызвать рвоту, а затем выпит= 00; воды или лимонада с активироваl= 5;ным углем (адсорбент) и сульфатом натрия (слабительн = 86;е). Если пациен = 90; приняв большое количество глимепиридk= 2;, то показано промывание желудка, после чего – прием актив = 80;рованного угля и сульфата натрия. В слу&#= 1095;ае тяжелой передозироk= 4;ки необходима = 75;оспитализа&#= 1094;ия в отделение реанимации. = 050;ак можно скоре = 77; следует начать введение глюкозы: в случае необходимоl= 9;ти – сначала од= 085;оразовая внутривеннk= 2;я инъекция 50 мл = 50 % раствора, а затем – вливание 10 % раствора пр = 80; постоянном контроле уровня глюкозы в кр= 086;ви. Дальнейшее лечение симптоматиm= 5;еское.

При лечении гипогликемl= 0;и, вызванной случайным приемом препарата Димарил, у младенцеk= 4; и детей млад= 096;его возраста дозу глюкоз = 99; нужно особе = 85;но тщательно корректироk= 4;ать ввиду возмо = 78;ности возникновеl= 5;ия опасной гипергликеl= 4;ии, а ее контрол= 100; осуществляm= 0;ь путем внима = 90;ельного наблюдения за уровнем глюкозы в крови.

Побочные реакции.

Исходя из опыта применения Димарила и других производныm= 3; сульфонилмl= 6;чевины, при клиническиm= 3; исследованl= 0;ях наблюдалисn= 0; следующие побочные реакции, приведенныk= 7; ниже по классам органов и систем в пор= 103;дке уменьшения частоты возникновеl= 5;ия: те, что возникали очень часто = 211; ≥ l/10; часто – ≥1/100 < 1/10; нечасто – ≥ 1/1= 000 < 1/100; редко – ≥1/10000 < 1/1000; очень редк= 086; – <1/10000); частота неизвестна (нельзя определить по имеющимс= 03; данным).

С = 86; стороны крови и лимфатичесl= 2;ой системы.

Р = 77;дко: тромбоцитоl= 7;ения, лейкопения, гранулоцитl= 6;пения, агранулоциm= 0;оз, эритропениn= 3;, гемолитичеl= 9;кая анемия и панцитопенl= 0;я, которые, как правило, являются обратимыми после отмен = 99; препарата.=

Ч = 72;стота неизвестна: тяжелая тромбоцитоl= 7;ения с количествоl= 4; тромбоцитоk= 4; менее чем 10000/мкл и тромбоцитоl= 7;еническая пурпура.

С = 86; стороны иммунной системы.

О = 95;ень редко: лейкоцитокl= 3;астический васкулит, умеренные реакции гиперчувстk= 4;ительности, которые могут прогрессирl= 6;вать до тяжелых форм, сопровождаn= 3;сь одышкой, снижением артериальнl= 6;го давления и иногда шоко = 84;.

Ч = 72;стота неизвестна: возможна перекрестнk= 2;я аллергия с сульфонилмl= 6;чевиной, сульфанилаl= 4;идами или родственныl= 4;и веществами.

М = 77;таболическ&#= 1080;е и алиментарнm= 9;е расстройстk= 4;а.

Р = 77;дко: гипогликемl= 0;я.

Такие гипогликемl= 0;ческие реакции преимущестk= 4;енно возникают немедленно, могут быть тяжелыми и н= 077; всегда легк = 86; могут быть скорректирl= 6;ваны. Возникновеl= 5;ие подобных реакций, как и в случае лечения другими гипогликемl= 0;ческими средствами, зависит от индивидуалn= 0;ных факторов, таких как привычки в питании и доза (подроб= 085;ее см. в разделе «Особенносm= 0;и применения&raqu= o;).

С = 86; стороны органов зрения.

Ч = 72;стота неизвестна: могут возникать транзиторнm= 9;е зрительные расстройстk= 4;а, особенно в начале лечения, обу= 089;ловленные изменением уровня глюкозы в крови.

С = 86; стороны желудочно-к = 80;шечного тракта.

О = 95;ень редко: тошнота, рвота, диарея, ощущ= 077;ние тяжести и дискомфортk= 2; в животе, бол&#= 1100; в животе, которые редко приводят к необходимоl= 9;ти прекращениn= 3; лечения.

Г = 77;патобилиар&#= 1085;ые расстройстk= 4;а.

Частота неизвестна: повышение уровней печ = 77;ночных ферментов.=

Очень редко: нарушение функции печени (напр= 080;мер холестаз ил = 80; желтуха), гепатит и печеночная недостаточl= 5;ость.

С = 86; стороны кож = 80; и подкожной клетчатки.=

Частота неизвестна: могут возникнуть реакции гиперчувстk= 4;ительности, включая зуд, &#= 1074;ысыпания, крапивницу = 80; чувствителn= 0;ность к свету.

Л = 72;бораторные показатели.

Очень редко: снижение уровня натрия в сыворотке крови.

Сообщение о подозреваеl= 4;ых побочных реакциях.=

Сообщение о подозреваеl= 4;ых побочных реакциях после одобрения лекарственl= 5;ого средства разрешителn= 0;ными органами является важной процедурой. Это позволяет осуществляm= 0;ь постоянный мониторинг соотношениn= 3; польза/риск применения этого лекарственl= 5;ого средства. Медицинскиm= 3; работников просят сообщать об = 86; всех подозреваеl= 4;ых побочных реакциях через национальнm= 9;е системы сообщений.=

Срок годности. 3 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальнl= 6;й упаковке пр = 80; температурk= 7; не выше 25 = °С. Хранить в недоступноl= 4; для детей месте.=

Упаковка. п&= #1072;чке.

Категория отпуска.

По рецепту.

Производит&= #1077;ль.

ПАО «Киевмедпрk= 7;парат».

М&= #1077;стонахожде= ;ние производитk= 7;ля и его адрес места осуще = 89;твления деятельносm= 0;и.

Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганскl= 6;го, 139.

= &n= bsp;