ІНСТРУКЦІЯ

для медичного за= стосування лікарського засобу

АНАЛЬГІН‒ДИБАЗ�= �Л‒ПАПАВЕРИН

Склад:

діючі речовини: метамізолу натрію моног= ідрат, бендазолу гідрохлорид, папаверину гідрохлорид;

1 таблетка містить метам= ізолу натрію моногідрату 250 мг, бендазолу гідрохлориду 20 мг, папаве= рину гідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини:<= /i> крохмаль картопляний, т= альк, повідон, магнію стеарат.

= Лікарська форма. Таблетк�= �.

Основні ф�= �зико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком= кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою; на одній поверхні таблетки нанес�= �ний товарний знак підприємства, на другій поверхні таблетки – риска.

<= /span>

Фармакотерапевтична гр�= �па.

Аналгетики. Інші аналгетики �= �а антипіретики. Піразолони. Метамізол натрію, комбінації без псих= олептиків.

Код АТХ N02В В52.=

<= /span>

�= �армакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Комбі= нований лікарський засіб з аналгезивним, спазмол= ітичним і судинорозширювальним ефектами, обумовленими специфічною дією = його компонентів. Лікарський засіб чинить також антигіпертензивну та жарознижувальну дію.

Мет�= �мізол натрію – ненаркотичний аналгетик-�= �нтипіретик, похідна речовина піразоло= ну, спричиня= є виражений аналгетичний, жарознижувальний ефект та незначно вира�= �ений протизапальний ефект. Механізм дії обумовлений інгібуванням циклооксигенази (ЦОГ) і блокуванням синтезу простагл= андинів із арахідонової кислоти, а також порушенням проведення больових ек�= �тра- та пропріорецептивних імпульсів по пучках Голля та Бурдах�= �, підвище�= �ням порога збудливості таламічних центрів больової= чутливості, збільшенням тепловіддачі. Чинить виражену спазмолітичну дію на гладку мускулатуру= сечовивідних та жовчовивідних шляхів.

Бендазол спричиняє спазмолітичн= ий, судинорозширювальний, гіпотензивний ефекти, а також чинить сти�= �улювальну дію на функції спинного мозку і сприяє відновленню функції периф= еричних нервів, чинить помірну імуностимулювальну дію.

�= �апаверин = спричиняє міотропний, спазмолітичний, гіпотензивн�= �й ефекти. Блокує фосфодіестеразу, що спр�= �чиняє накопичення ц�= �клічного аденозинмонофосфату (цАМФ) і зниження вмісту кальцію в клітинах, розс�= �абляє гладкі м’язи судин= і внутрішніх органів (шлунково-кишкового<= span style=3D'mso-ansi-language: #2000'> тракту, дихальних шляхів, сечостатев= ої системи).

Фармакокінетика.

При прийо= мі всередину швидко і повністю абсорбується. У стінках кишеч�= �ику гідролізується з утворенням активного метаболіту. Дія розвивається ч= ерез 20‒40 хвилин і досягає максимуму через 2 години. Метаболізується в печінці= . Екскретується нирками.

<= /span>

Клінічні характеристик�= �.=

�= �оказання.

Больовий �= �индром, пов’язаний зі спазмом судин або гладких = м’язів внутрішніх органів.

<= /span>

�= �ротипоказання.

Відома аб�= � підозрювана гіперчутливість до будь-якого компонент�= � лікарського засобу, до похідних піразолону (бутадіону, трибузону, антипі�= �ину); підозра на гостру хірургічну патологію; захворювання, що протікають з�= � зниженням м’язового тонусу, судомним синдромом; глаукома, черепно-мозкова тра�= �ма, тяжка серцева недостатність, атріовентрикулярна бл= окада, артеріал= ьна гіпотензія, коматозний стан, цукровий ді�= �бет, гіпотиреоз, недостатність надниркових залоз, гіпертрофія передміх�= �рової залози, дефіцит глюкозо-6-фосфатде�= �ідрогенази, порушення функці= ї кісткового мозку або захворювання системи кровотворення,<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'> інфекційна або цитостатична нейтропенія= ; агранулоцитоз, спричинений метамізолом, іншими піразолонами або пір= азолідинами, в анамнезі; гепатопорфірія, вира= жені порушення функції печінки та/або нирок, хронічний нефрит з&n= bsp;набряками і порушенням азотовидільної функції нирок, пригнічен�= �я дихання, бронхіальна астма, бронхообструктивний синдром= , виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, що супроводжуєть�= �я кровотечею; гіпотонічний коліт, звичний запор; одночасне застосування ін= гібіторів моноаміноксидази (МАО). Період вагітності або годування груддю. �= �итячий вік. Вік понад 75 років (ризик гіпертермії).

<= /span>

�= �заємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви�= �и взаємодій.

Ефективність лікарського засобу знижується при тютюн�= �палінні.

Адсорбент= и, в’яжучі та обволікаючі засоби: зменшення всмоктуванн= я лікарського засобу зі шлунково-кишкового тра= кту.

Спазмолітичні, седативні лікарські засоби: посилення гіпотензивного ефекту.

Необхідна обережність при одночасному застосуванн= і лікарського засобу з саліцилатами.

Взаємодії, пов’язані з �= �етамізолом натрію

Рентгенок= онтрастні речовини, колоїдні кровозамінники, пеніц= илін: не слід з�= �стосовувати під час лікування метамізолом натрію.<= /o:p>

Пероральн= і цукрознижувальні лікарські засоби, непр�= �мі антикоагулянти, глюкокортикостероїди, фенітоїн, індомет�= �цин, ібупрофен: метамізол натрію посилює дію цих лікарсь= ких засобів шляхом витіснення їх зі зв’язку з білками крові.

Метамізол натрію може і= ндукувати ферменти метабол= ічних шляхів, включаючи CYP2B6 та CYP3A4. = Одночасне застосування метамізолу натрію з бупропіоном, ефаві= рензом, метадоном, вальпроатом, циклоспорином, такролімусо�= � та сертраліном може спричинити зменшення плазмової концентр= ації цих лікарських засобів, що потенційно може призвести до зменшення ї= х терапевтичного ефекту. Таким чином, рекомендується бути обережними при одно�= �асному застосуванні метамізолу натрію з іншими лікарськими засобами; клінічну відповідь т= а/або рівні лікарських засобів слід контролювати за необхідно= сті.

Метотрекс= ат: метамізол натрію у високих дозах може пр�= �звести до збільшення концентрації метотрексату у плазмі крові та посилення= його токсичних ефектів (насамперед на шлунково-кишковий тракт і систему кровот= ворення).

Нестероїд= ні протизапальні лікарські засоби (НПЗЗ): потенцію�= �ться їх знеболювальна, жарознижувальна дія та зб= ільшується імовірність адитивних побічних ефектів.

Алкоголь:<= /span> метамізол натрію посилює седативну дію а= лкоголю.

Діуретики= (фуросемід): можливе зниження діуретичного ефекту.=

Мієлотоксичні лікарські засоби призводять до посилення гематотоксичності.

Сарколізи= н, тіамазол (метимазол), лікарські засоби, що пригнічують активні= сть кісткового мозку, у т. ч. препарати золота: збільшується імовірніст�= � гематотоксичності, у т. ч. розвитку лейкопенії.

Ненаркоти= чні аналгетики, трициклічні антидепресанти (амітриптилі= н, доксепін тощо), гормональні контрацептиви, алопуринол: одночасне �= �астосування метамізолу натрію з цими лікарськими �= �асобами може призвести до посилення токсичності метамізолу натрію.=

Хлорпрома= зин або інші похідні фенотіазину: можливий розвиток вир�= �женої гіпотермії.

Фенілбута= зон, глютетимід, барбітурати та інші індуктор= и мікросомальних ферментів печінки зменшують ефективність метамізолу натрі= ю.

Седативні= засоби, транквілізатори (діазепам, триметозин то= що) посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.

Кодеїн, блокатори Н₂-гістамінових рецеп= торів, пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.

Взаємодії, пов’язані з �= �ендазолом

П= апаверин, теобромін, сальсолін: при застосуванні з бендазол�= �м розширюється спектр фармакологічної дії цих лікарських засо�= �ів.

Б= арбітурати: �= �ри застосуванні з бендазолом посилюється е�= �ективність барбітуратів тривалої дії, зокрема фенобарбіталу.

Антигіпертензивні лікар= ські засоби (засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систе�= �у), фентоламін, діуретичні засоби (у т. ч. салуретики): при комбінованому застосуванні з бендазолом посилюється гіпотенз�= �вний ефект.

β-блокатори: �= �ри застосуванні з бендазолом гіпотензивний= ефект останнього не змінюється, але при тривалому застосуванні бендазол = запобігає підвищенню загального периферичного опору, що спричиняють β-бл�= �катори.=

Взаємодії, пов’язані з �= �апаверином

�= �нтихолінергічн�= � засоби: папаверин посилює холін�= �літичні ефекти антихолінергічних засобів.
�= �нтихолінестеразн�= � засоби: можливе зменшення тонізуючого ефекту антихоліне= стеразних препаратів на гладку мускулатуру під впливом папаверину.<= /span>

Серцеві г�= �ікозиди: при одночасному застосуванні з серцев= ими глікозидами спостерігають виражене посилення скоро�= �увальної функції міокарда внаслідок зменшення загального перифери= чного опору судин.

Леводопа, = метилдопа: папаверин знижує гіпотензивний ефект ме�= �илдопи та протипаркінсонічний ефект леводопи.

Алкоголь: = папаверин потенціює д�= �ю алкоголю.

Нітрофура= нтоїн: є дані про розвиток гепатиту при сумісно�= �у застосуванні з папаверином.
Морфін: можливе зниження спазмолітичної активно= сті папаверину.

�= �арбітурати, дифенгідрамін, метамізол натрію, диклофе= нак: посилення спазмолітичної дії папавер�= �ну.

Фентоламі= н: потенціює дію папаверину на печеристі ті= ла статевого члена.

Антигіпертензи�= �н�= � �= �ікарські засоби, антидепресанти (у т. ч. трициклічні), прокаїнамід, = резерпін, хінідин:= посилення гіпотензивного ефекту.

Особливості застосуван�= �я.

Перед поч�= �тком лікування препаратом слід порадитися з лікарем, ос�= �бливо у разі застосування інших лікарських засобів.

Не застосовувати лікарський засіб для знят�= �я гострого болю у животі до з’ясування причини. Оскільки метамізол натрію має з�= �еболювальні та протизапальні властивості, він може маскувати ознаки і�= �фекції, симптоми неінфекційних захворювань і ускладнень з больовим с�= �ндромом, що може утруднити їх діагностику.

= Агранулоцитоз

Лікування метамізолом може спричин= ити розвиток агранулоцитозу, зокрема з летальним наслідком (див. розділ «Побі= чні реакції»). = Індукований метамізолом агранулоцитоз може розвину= тися навіть у пацієнтів, які раніше застосовували метамізол без ускладнень= .

= Агранулоцитоз, спричинений метамізолом, є ідіосинкрат�= �чною побічною реакцією. Метамізоліндукований агранулоцитоз не = є дозозалежним і може розвинутися на будь-якому етапі лікування, навіть невд�= �взі після припинення лікування.

= Пацієнтів слід проінформувати про необхідність п�= �ипинити лікування метамізолом та негайно звернутися за медичною допомог�= �ю у разі появи будь-яких симптомів, які вказують на розвиток агранулоцитоз�= �, включаючи гарячку, озноб, біль у горлі та патологічні зміни слизової обо= лонки, що супроводжуються больовими відчуттями, особливо в ротовій порожнин= і, носі та горлі або в ділянці статевих органів чи анального отвору.

У разі застосування метаміз= олу симптоми агранулоцитозу можуть бути замаскованими у пацієнтів, які отримують ан�= �ибіотикотерапію.

= У разі підозри на агранулоцитоз слід негайно п= ровести клінічний аналіз крові (включаючи диференційний підрахунок ле�= �коцитів) та припинити лікування на час очікування результатів лабораторних до= сліджень. Якщо діагноз підтверджено, лікування не слід поновлювати (див. розд= іл «Протипоказання»).

Під час лікування препаратом слід відмовити�= �я від вживання алкоголю та застосування лікарських засобів, що пригнічують центр= альну нервову систему (ЦНС).

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю п= ацієнтам:

– з наявними алергічними захворюваннями (у т= . ч. полінозом) або з такими захворюваннями в анамнезі ‒ підвищуєтьс= я ризик розвитку алергічних реакцій;

– з запальними захворюваннями кишечника, вк�= �ючаючи неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона (див. розділ «Протипоказ= ання»);

– з серцево-судинною недостатністю (див. роз�= �іл «Протипоказання»);

– з надшлуночковою тахікардією (див. розділ �= �Протипоказання»);

– зі схильністю до артеріальної гіпотензії;

– з порушеннями фу�= �кції нирок, хронічною<= /span> нирковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»), з захворюваннями нирок в �= �намнезі (пієлонефрит, гломерулонефрит);

– з порушеннями функції печінки (див. розділ = «Протипоказання»);

– при одночасному засто�= �уванні цитостатичних лікарських засобів (тільки під контролем= лікаря).=

Лікарський засіб з обережністю застосовувати паціє�= �там з наявністю в анамнезі хронічного зло�= �живання алкоголем, ослаб= леним особам; особам літнього віку ‒ через риз�= �к виникнення гіпертермії та підвищення частоти побічних реакцій, особливо з бок�= � шлунково-кишкового тракту. З обережністю застосовувати при зниженні �= �еристальтики кишечнику, при станах після череп= но-мозкових травм.

Ризик медикаментозного ураження печінки=

Повідомля= ли про випадки гостро�= �о гепатиту, переважно гепатоцелюлярного характеру, у пацієнтів, які приймали метамізол натрію, прояви як�= �го з’являлися у період від декількох днів до кількох місяців після початку лі�= �ування препаратом. Симптоми включали пі�= �вищення рівнів печінкових ферментів у сироватці = крові, з жовтяницею або без неї, часто в контексті реакцій гіперчутливості до і= нших лікарських засобів (наприклад, висипів на шкірі, дискразії крові, лих�= �манки та еозинофілії) або у супроводі проявів аутоімунного гепатиту= . Більшість пацієнтів одужали після ві= дміни лікування метамізолом натрію; однак у&n= bsp;поодиноких випадках п�= �відомляли про прогресування печінкової недостатності = аж до виникнення необхідності трансплант�= �ції печінки.

Механізм розвитку ураження печінки, індукованого = метамізолом натрію, чітко не з’ясован= ий, але наявні дані свідчать про імуноалергі= чний механізм.

Пацієнтів слід проінс�= �руктувати щодо необхідності повідомити лікаря про вини�= �нення симптомів, що вказують на ураження печінки. При підозрі на ураження печінки пацієнтам слід припинити прийом метамізолу натрію; у пацієнтів слід оцінити показники, які ха�= �актеризують функціональний стан печінки.=

Випадки ураження печінки під час лікування метам= ізолом натрію є дуже рідкісними, але точну частоту розвитку цієї побічної реа= кції неможливо розрахувати. У деяких пацієнтів спостерігали рецидиви ураженн= я печінки при повторному застосуванні метамізолу натрію. У разі попереднього в�= �падку ураження печінки, який стався під час лікування метамізолом натрію= , якщо не було встановлено інших причин ураження печінки, не слі�= � повторно застосовувати лікарські засоби, що містя= ть метамізол натрію.

Слід негайно припинити прийом лікарського за�= �обу та невідкладно звернутися до лікаря при появі астенії, утрудненого ковтання, = кровоточивості ясен, зблідненні шкірних покривів, при появі висипів на шкірі та с�= �изових оболонках. При появі симптомів порушення функції печінки, зокрема шлунк= ово-кишкових розладів, жовтяниці та підвищення рівнів печінкових ферментів, = необхідно припинити застосування лікарського засобу. Слід повідомити ліка= ря про виникнення таких симптомів: припливи, підвищена пітливість, головний= біль, підвищена втомлюваність, жовтяниця, нудота, дискомфорт у ділянці ш= лунка, запор.

Тяжкі ш�= �ірні небажані реакції

При лікув= анні метамізолом натрію реєстрували тяжкі шк�= �рні небажані реакції, включаючи синдром Стівенса ‒ Джонсона, = токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла) та індуковану лікарським засобом= реакцію з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть загро= жувати життю або призвести до летального наслідку (див. розділ «Побічн�= � реакції»). Перед початком терапії лікарським засобом Анальгін‒Дибазол‒П�= �паверин пацієнтів слід проінформувати п= ро ознаки та симптоми тяжких шкірних реакці= й. Під час лікування необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів щодо появи ци�= � характерних симптомів. У разі появи симптомів, що вка�= �ують на тяжкі шкірні небажані реакції, слід негайно припинити прийом л�= �карського засобу та надалі ні в якому разі не застосовувати лікарські засоби, �= �кі містять метамізол натрію (див. розділ «Протипоказання»).

Під час лікування препаратом можливе забарв�= �ення сечі в червоний колір за рахунок виведення метаболіту метамізолу натрію, = що не має клінічного значення.
При застосуванні лікарського засобу можливи= й розвиток ортостатичної гіпотензії.

Не слід пе= ревищувати рекомендовані дози лікарського засобу.

Не слід за= стосовувати лікарський засіб довше встановленого терміну без ко= нсультації з лікарем.

У випадку тривалого застосування лікарськ= ого засобу (більше 7 діб) необхідно контролювати функцію нирок та печінки.

Тютюнопаління знижує ефективність лікарського засобу.<= o:p>

Якщо озна�= �и захворювання не почнуть зникати або, навпаки, стан здо�= �ов’я пацієнта погіршиться, або з’являться небажані явища, необхідно пр�= �пинити застосування лікарського засобу та звернутися за консультацією до лікаря= щодо подальшого застосування.<= /u>

Застосування у період ваг�= �тності або годування груддю.

Застосува= ння лікарського засобу у період вагітності або годування= груддю протипоказане.

У разі не�= �бхідності застосування лікарського засобу годуван= ня груддю слід припинити.=

<= /span>

Здатність впливати на шви�= �кість реакції при керуванні автотранспортом або іншими ме�= �анізмами.

Під час лі= кування препаратом слід уникати керування автот�= �анспортом та роботи зі&n= bsp;складними= механізмами.

<= /span>

Спосіб застосування та �= �ози.

Приймати всередину після їди, запиваючи невеликою= кількістю води.

Дорослі

По 1‒2 таблетки 1‒2 рази на добу. Максимальна= добова доза ‒ 4 таблетки.

Курс лікування залежить від характеру і переб= ігу захворювання, досягнутого ефекту, характеру комплексної фармакотерапії, щ�= � застосовується, але тривалість лікуван�= �я не має перевищувати 3 доби.

Діти.

Не застос�= �вувати (див. розділ «Протипоказання»).

<= /span>

�= �ередозування.

При перших симптомах пере�= �озування слід негайно звернутися за медичною допомогою.

При передозуванні лікарського засобу �= �ожливі неспокій, загальмованість, пригнічен�= �я ЦНС, кома, помірна ядуха, висипи на шкірі, зниження перфузії тканин, ціано= з, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, гіперкаліємія.<= o:p>

При тривалому застосуванні лікарського засобу у високи= х дозах можливі порушення функції печінки.

Симптоми передозування метамізолу натрію: гіпотермія, від= чуття серцебиття, виражене зниження артеріального тиску, т= ахікардія, дисфагія, задишка, шум у вухах, нудота, блювання, гастралгія/гастр= ит, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості, судомний синдром; <= /span>можливий розвиток геморагічного син�= �рому, олігурії, ан�= �рії, гострої ниркової та печінкової недостатності, паралічу дихал�= �них м’язів.

Лікування: відміна лікарського зас= обу, індукція блювання, промивання шлунка, застосування ентерос�= �рбентів, сольових проносних засобів, проведення форсованого діурезу, симптом�= �тичної терапії, спрямованої на підтримання життєво важливих функцій. У&n= bsp;тяжких випадках можливий гемодіаліз, гемоперфузія, перитонеальни�= � діаліз. У разі розвит= ку судомного синдрому слід вводити внутрішньовенно діаз�= �пам і швидкодіючі барбітурати.

Симптоми передозування бендазолу: гіпотензія, �= �ідвищена пітливість, відчуття жару, запаморочення= , нудота, легкий головний біль, �= �кі швидко минають при зменшенні дози або відміні лікарсько= го засобу.=

Лікування:<= /i> індукція блювання, промивання ш�= �унка з застосуванням активованого вугілля, застосування с�= �льових проносних засобі= в. При артеріальній гіпотензії рекомендована трансфузія і симптоматичн= а терапія (судинозвужувальні засоби, серцеві глікозиди). Специфічного антидот= у немає.

Симптоми передозування па= паверину: порушенн�= � зору, диплопія, ністагм, тахікардія, асистолія, тріпотіння шлуночків, колапс,<= /span> артеріальна = гіпотензія, почервоніння шкіри верхньої частини тул�= �ба, гіпервентиляці= я, атаксія, сонливість, головний б= іль, сухість у ротовій порожнині, нудота, запор, функціонал= ьні розлади шлунково-кишкового тракту, підвищена пітливість, слабкість, алергічні ре= акції. При прийомі дуже великих доз папаверину можл= ива помірна седативна дія та токсична дія= препарату у вигляді аритмій, повної або часткової ат�= �іовентрикулярної блокади.

Лікування:<= /i> відміна лікарського з= асобу, симптоматична терапія, промивання шлунка, застосування ентеросорбентів. Специфічного антид�= �ту немає. Повністю= виводиться з крові при гемодіалізі.=

<= /span>

�= �обічні реакції.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль= .

З боку органу зору: порушен�= �я зору, диплопія, кон’юнктивіт.

З боку респіраторної с= истеми, органів грудної клітки та середостіння: сухий кашель, нежить, утруднене дихан= ня, апное, при схильності до бронхоспазму можливе �= �ровокування нападу, бронхоспастични= й синдром, задишка.=

З боку серцево-судинної системи:<= span style=3D'mso-ansi-language: UK'> почервонінн�= � обличчя, атріовентрикулярна блокада, аритмії, тахікардія, ш= луночкова екстрасистолія, зменшення серцевого вик�= �ду, артеріальна гіпотензія, колапс, біль у ділянці серця, відчуття серцебиття, при= пливи, відчуття жару, оніміння, тремор, втрата свідомості; при тривалому = застосуванні – погіршення показників ел= ектрокардіограми (ЕКГ) у зв’язку = зі зменшенням серцевого викиду= , фібриляція шлуночків, асистолія, тріпотіння шлуночк= ів, ортостатична гіпотензія.

З боку системи крові та лімфатичної си�= �теми: гранулоцито= пенія, агранулоцитоз, еозинофілія; при тривалом= у застосуванні можливі лейкопенія, анемія, тромбоцит= опенія.

З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, сухість у ротовій поро�= �нині, печіння у горлі<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>, нудота, дискомфорт у ді= лянці шлунка, запор, діарея.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності печінкових тра�= �саміназ, порушення функції печінки= , гепатит, жовтяниця; мед= икаментозне ураження печінки, включаючи гострий гепатит (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нирок та сечовидільної системи:<= /span> зазвичай у пацієнтів із порушенням фу�= �кції нирок та/або при застосуванні надмірних доз – транзиторна олігурія, ан= урія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі в червоний колі�= �.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: можливі прояви р�= �акцій гіперчутливості, у т. ч. висипи на шкірі та слизових оболон�= �ах (зокрема кропив’янка), свербіж, гіперемія шкіри, синдром Стівенса ‒ Джон= сона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), індукована лікарськи= м засобом реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром).

�= � боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.=

Загальні розлади: гіпертермія, слабкість, незд= ужання, підвищена пітливість.

У разі появи будь-яких н�= �бажаних реакцій необхідно припинити застосування лікарського засо= бу та обов’язково звернутися до лікаря.

Термін придатності.

2 роки.

<= o:p>

Умови зберігання.<= /span>

Зберігати в оригінальній уп�= �ковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступном= у для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері= ; по 1 блістеру в пачці.

По 10 таблеток у блістері= .

Категорія відпуску.

Без рецепта.

Виробник.

Товариство з додатковою= відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження вироб�= �ика та адреса місця провадження його діяльності.=

Україна, 6= 5025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.