MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D10FDC.1FFD49D0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D10FDC.1FFD49D0 Content-Location: file:///C:/6A129071/UA146800102_CBB1.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
Лоза=
;ртан
50/гідрохлоро=
1090;іазид
12,5 КРКА
Лозарта
=
85;
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
12,5 КРКА
Лоза=
;ртан
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
25 КРКА
(Losartan 50/hydrochlorothiazide 12,5 KRKA)
(Losartan 100/hydrochlorothiazid=
e 12,5
KRKA)
(Losartan 100/hydrochlor=
othiazide
25 KRKA)
Ск=
083;ад:
діючі ре=
095;овини:
лозk=
2;ртан,
гідрохлороm=
0;іазид;
1
50
мг лозартан
=
91;
калію
=
10; 12,5
мг
гідрохлороm=
0;іазиду
або
100
мг лозартан
=
91;
калію і 12,5 мг
гідрохлороm=
0;іазиду,
або
100
мг лозартан
=
91;
калію і 25 мг
гідрохлороm=
0;іазиду;
допоміж
=
85;і
речовини: кр=
086;хмаль
прежелатинo=
0;зований,
целюлоза мі
=
82;рокристалі=
1095;на,
лактози
моногідрат,
магнію
стеарат,
гіпромелозk=
2;,
макрогол 4000,
тальк, барвн=
080;к
хіноліновиl=
1;
жовтий (Е 104) – лише m=
1; препаратах
Лозартан 50/гі&=
#1076;рохлоротіа=
;зид
12,5 КРКА та Лозарта
=
85;
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
25 КРКА, титану
діоксид (E 171).=
Лікарсь
=
82;а
форма.
Таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні властивост=
;і:
Ло=
079;артан
50/гідрохлоро=
1090;іазид
12,5 КРКА: жовті,
овальні, дещ=
086;
двоопуклі
таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою, з
рискою з
одного боку.
Риска не
призначена
для поділу
таблетки.
Ло=
079;артан
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
12,5 КРКА: білі,
овальні,
двоопуклі
таблетки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою.
Ло=
079;артан
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
25 КРКА: жовті,
овальні, дещ=
086;
двоопуклі
таблетки, вк=
088;иті
плівковою
оболонкою.
Фарм=
;акотерапев
=
90;ична
група.=
span> Ко=
1084;біновані
препарати
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;у
ІІ. Лозартан
і діуретики.
Код АТХ C09D A01.
Фарма&=
#1082;одинаміка.
Лозартан/г&=
#1110;дрохлороті=
;азид
Доведено,
що дія
компонентіk=
4;
препарату н
=
72;
артеріальнl=
0;й
тиск адитив
=
85;а,
отже,
препарат
більшою
мірою знижу=
08;
артеріальнl=
0;й
тиск, ніж йог=
1086;
компоненти
окремо. Крім
того, внаслі=
076;ок
діуретичноk=
5;о
ефекту
гідрохлороm=
0;іазид
збільшує
активність
=
88;еніну
у плазмі
крові та
виділення
альдостероl=
5;у,
знижує
концентрацo=
0;ю
калію і
збільшує
рівень ангі
=
86;тензину
II у плазмі
крові. Прийо=
084;
лозартану
блокує всі
фізіологічl=
5;і
ефекти ангі
=
86;тензину
II і у зв’язку з
пригніченнn=
3;м
ефектів
альдостероl=
5;у
може сприят
=
80;
зменшенню
втрати калі=
02;,
пов’язаної
із
застосуванl=
5;ям
діуретика.
Лозартан
чинить
помірну та
минущу
урикозуричl=
5;у
дію.
Гідрохлороm=
0;іазид
незначною м=
10;рою
підвищує
рівень
сечової
кислоти в кр=
086;ві;
комбінація
лозартану т
=
72;
гідрохлороm=
0;іазиду
послаблює
гіперурикеl=
4;ію,
спричинену
діуретиком.
А
Лозартан
Лозартан
– це
синтетичниl=
1;
антагоніст
рецептора
ангіотензиl=
5;у
II (тип АТ1), що
застосовуєm=
0;ься
перорально.
Ангіотензиl=
5;
II, потужний
судинозвужm=
1;вальний
засіб, є перв=
1080;нним
активним
гормоном
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи і ва=
078;ливим
визначальнl=
0;м
фактором
патофізіолl=
6;гії
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;.
Ангіотензиl=
5;
II зв'я
=
79;ується
з
рецепторамl=
0;
АТ1, які
містяться у
багатьох
тканинах
(наприклад
гладких
м'язах судин,
наднирковиm=
3;
залозах,
нирках і
серці), і вияв&=
#1083;яє
кілька
важливих
біологічниm=
3;
ефектів, у
тому числі
вазоконстрl=
0;кцію
та звільнен
=
85;я
альдостероl=
5;у.
Лозартан
селективно
блокує рецептl=
6;р
AT1.
В умовах in vitro т&=
#1072;
in vivo лозартан і
його
фармакологo=
0;чно
активний ме
=
90;аболіт
–
карбоксильl=
5;а
кислота (E 3174) –
блокують ус=
10;
фізіологічl=
5;о
значущі
ефекти
ангіотензиl=
5;у
ІІ незалежн
=
86;
від джерела
або шляху
синтезу.
Лозартан
не зв'язує і
не блокує
рецептори і
=
85;ших
гормонів та
іонні канал
=
80;,
важливі для =
088;егуляції
діяльності
серцево-суд
=
80;нної
системи. Крі=
084;
цього,
лозартан не
впливає на д=
110;ю
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(кіназа II), якиl=
1;
відповідає
за
розщепленнn=
3;
брадикінінm=
1;. Тому
не
відзначаютn=
0;ся
небажані ре
=
72;кції,
пов'язані з
підвищеною
концентрацo=
0;єю
брадикінінm=
1;.
При введенн=
10;
лозартану
гальмуєтьсn=
3;
негативна
дія
ангіотензиl=
5;у
II на утворенн&=
#1103;
реніну, що пр=
1080;зводить
до
підвищення
активності
реніну у
плазмі кров=
10;.
Підвищення
активності
=
88;еніну
призводить
до
підвищення
рівня ангіо
=
90;ензину
II у плазмі
крові.
Незважаючи
на ці
підвищення,
антигіпертk=
7;нзивна
активність
та зниження
рівня
альдостероl=
5;у
у плазмі
крові збері
=
75;аються,
що вказує на
ефективне
блокування
рецептора
ангіотензиl=
5;у
II. Після припи=
нення
терапії
лозартаном
активність
реніну у
плазмі кров=
10;
та
концентрацo=
0;я
ангіотензиl=
5;у
ІІ протягом
трьох днів
повертаєтьl=
9;я
до норми.
Лозартан
та його
основний
активний
метаболіт
мають
виразніший
афінітет до
рецептора AT1, =
ніж
до рецептор
=
72;
AT2. Активний
метаболіт, з=
072;
розрахункаl=
4;и
об'ємного
відсотка, у 10-40
разів
ефективнішl=
0;й,
ніж лозарта
=
85;.
Лозартан
не впливає н=
072;
автономні
рефлекси і н=
077;
має
тривалого
впливу на
рівень нора
=
76;реналіну
у плазмі
крові.
Гідрохлор=
1086;тіазид
Гідрохлор=
1086;тіазид
є діуретико
=
84;
тіазидовогl=
6;
ряду.
Механізм
антигіпертk=
7;нзивної
дії
діуретика
тіазидовогl=
6;
ряду
повністю не
=
74;ідомий.
Тіазиди
впливають н
=
72;
ренальний т
=
91;булярний
механізм
електролітl=
5;ої
реабсорбціo=
1;,
тим самим бе=
079;посередньо
підвищуючи
екскрецію
натрію та
хлору у
приблизно
однакових
кількостях.
Діуретичниl=
1;
вплив
гідрохлороm=
0;іазиду
знижує об'єм
плазми,
підвищує
активність
=
88;еніну
у плазмі,
підвищує
секрецію
альдостероl=
5;у
з
послідовниl=
4;
зростанням
показників
калію в сечі
і втратою
бікарбонатm=
1;
та зниження
=
84;
рівня калію =
074;
сироватці.
Можливо,
через
блокаду рен=
10;н-альдостер&=
#1086;нової
системи
супутнє при
=
79;начення
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II сприяє
оборотній
втраті калі=
02;,
пов'язаній з
діуретиком
тіазидовогl=
6;
ряду.
Після
пероральноk=
5;о
прийому
підсилення
діурезу роз
=
87;очинається
протягом
двох годин,
досягає пік
=
91; через
4 години і
триває 6-12
годин.
Антигіпертk=
7;нзивний
ефект збері
=
75;ається
не більше 24
годин.
Фармакокі=
085;етика.
Всмоктува=
1085;ня.
Лозартан
Після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
лозартан
добре
всмоктуєтьl=
9;я
і зазнає
первинного
метаболізмm=
1;
з утворення
=
84;
одного
активного
карбоксильl=
5;ого
метаболіту
та інших
фармакологo=
0;чно
неактивних
метаболітіk=
4;.
Системна
біодоступнo=
0;сть
лозартану
становить
приблизно 33 %.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
лозартану т
=
72;
його
активного
метаболіту
досягаєтьсn=
3;
приблизно
через годин
=
91;
і через 3-4
години післ=
03;
прийому
відповідно.
Прийом їжі н=
077;
спричиняє
клінічно
значущих
відхилень
фармакокінk=
7;тичного
профілю.
Розподіл
Лозартан
Більше
99 % лозартану
та його
активного
метаболіту
зв'язується =
079;
білками
плазми кров=
10;,
переважно з
альбумінамl=
0;. Об’єм
розподілу
лозартану
становить
Гідрохлор=
1086;тіазид
Гідрохлор=
1086;тіазид
проникає кр=
10;зь
плацентарнl=
0;й
бар’єр, не
проникає
крізь гемат
=
86;енцефалічн=
1080;й
бар’єр;
проникає у
грудне
молоко.
Біотрансф
=
86;рмація
Лозартан
Приблизно
14 % перорально
або
внутрішньоk=
4;енно
введеної
дози
лозартану
метаболізуn=
8;ться
у його
активний
метаболіт.
Крім
активного
метаболіту, =
092;ормуються
неактивні
метаболіти, =
091;
тому числі
два
найважливіm=
6;их
метаболіти,
сформовані
шляхом
гідроксилюk=
4;ання
бутилового
=
83;анцюга,
і малий
метаболіт – N-2
тетразол
глюкуронід.
Виведення
Лозартан
Кліренс
лозартану т
=
72;
його
активного
метаболіту
=
79;
плазми кров=
10;
відповідно
становить
приблизно 600
мл/хв та 50 мл/хk=
4;.
Кліренс
лозартану т
=
72;
його
активного м
=
77;таболіту
з нирок
приблизно
становить в=
10;дповідно
74 мл/хв і 26 мл/хв.
При
пероральноl=
4;у
введенні із
сечею
виводиться 4 %
застосованl=
6;ї
дози
лозартану у
незміненомm=
1;
вигляді та 6 % –
у вигляді
активного
метаболіту.
Фармакокі=
1085;етичні
властивостo=
0;
лозартану т
=
72;
його
активного
метаболіту
лінійно змі
=
85;юються
при
застосуванl=
5;і
пероральниm=
3;
доз
лозартану
калію до 200 мг.
Після
пероральноk=
5;о
прийому
концентрацo=
0;ї
лозартану т
=
72;
його активн
=
86;го
метаболіту
=
91;
плазмі кров=
10;
зменшуютьсn=
3;
поліекспонk=
7;нціально;
період
напіввиведk=
7;ння
становить
приблизно 2
години та 6-9 го=
;дин
відповідно.
При
одноразовоl=
4;у
застосуванl=
5;і
100 мг на добу
ані лозарта
=
85;,
ані його
активний ме
=
90;аболіт
істотно не
накопичуютn=
0;ся
у плазмі
крові.
І
біліарна, і
ниркова
екскреція
відіграють
роль в
елімінації
лозартану т
=
72;
його активн
=
80;х
метаболітіk=
4;.
Після
прийому
пероральноo=
1;
дози мічено
=
75;о
Гідрохлор=
1086;тіазид
Гідрохлор=
1086;тіазид
не
метаболізуn=
8;ться,
але швидко
виводиться
нирками. Кол=
080;
концентрацo=
0;ї
препарату у
плазмі кров=
10;
контролюваl=
3;и
протягом
принаймні 24
годин, періо=
076;
напіввиведk=
7;ння
з плазми
крові
гідрохлороm=
0;іазиду
становив 5,6-14,8
години.
Принаймні 61 %
пероральноo=
1;
дози
виводиться
=
91;
незміненомm=
1;
вигляді
протягом 24
годин.
Характери=
1089;тики
у пацієнтів
Лозартан=
i>/гідрох=
1083;оротіазид
Концентра=
1094;ії
лозартану т
=
72;
його
активного
метаболіту
=
91;
плазмі кров=
10;
та
всмоктуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
у пацієнтів
літнього
віку з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
значно не
відрізняютn=
0;ся
від тих, що
спостерігаn=
2;ться
у молодих
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Лозартан
та активний
метаболіт н
=
77;
видаляютьсn=
3;
при
проведенні
гемодіалізm=
1;.
Клін=
;ічні
характерисm=
0;ики.
Показання.
Лі=
082;ування
есенціальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
у пацієнтів,
у яких
адекватний
контроль за =
072;ртеріальни&=
#1084;
тиском не
забезпечуєm=
0;ься
за допомого=
02;
одного
лозартану
або одного г=
110;дрохлороті&=
#1072;зиду.
Протипо
=
82;азання.
Пі=
076;вищена
чутливість
до лозарт=
1072;ну,
похідних
сульфонаміk=
6;у
(таких як
гідрохлороm=
0;іазид)
або до будь-як=
080;х
допоміжних
речовин,
тяжка
ниркова
недостатніl=
9;ть
(кліренс
креатиніну =
<
30 мл/хв), ануріn=
3;,
тяжка
печінкова
недостатніl=
9;ть,
холестаз,
обструктивl=
5;і
захворюванl=
5;я
жовчовивідl=
5;их
шляхів, тера=
087;евтично
резистентнk=
2; гіпокалієм=
1110;я
або
гіперкальцo=
0;ємія,
рефрактернk=
2;
гіпонатрієl=
4;ія,
симптоматиm=
5;на
гіперурикеl=
4;ія/подагра.
Вагітніст=
1100;
або планува
=
85;ня
вагітності,
період
годування
груддю,
дитячий вік.
Взаємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Лозартk=
2;н
калію
Були
повідомленl=
5;я
про те, що риф&=
#1072;мпіцин
та
флуконазол
знижують
рівень акти
=
74;ного
метаболіту.
Клінічні
наслідки ци
=
93;
взаємодій н
=
77;
оцінювалисn=
3;.
Як і інш=
110;
препарати, щ=
086;
блокують
рецептори а
=
85;гіотензину
II або їх
ефекти,
супутній
прийом
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
(наприклад
спіронолакm=
0;ону,
триамтеренm=
1;,
амілориду),
калієвих
добавок або
сольових
замінників,
що містять
калій, може
призвести д
=
86;
збільшення
рівня калію =
074;
сироватці.
Супутнє
застосуванl=
5;я
не рекоменд
=
91;ється.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших
лікарських
засобів, які
впливають н
=
72;
виведення н
=
72;трію,
може зменши
=
90;ись
виведення
літію. Тому
слід
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень літі=
02;
в сироватці,
якщо солі
літію
застосовуюm=
0;ь
разом з
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II.
=
053;естероїдні
протизапалn=
0;ні
лікарські з
=
72;соби
(ацетилсалі
=
94;илова
кислота в
режимі прот
=
80;запального
дозування,
селективні
інгібітори
ЦОГ-2) та
неселективl=
5;і
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
лікарські
засоби
можуть змен
=
96;ити
антигіпертk=
7;нзивний
ефект антаг
=
86;ністів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II. Супутній
прийом
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II або діурети&=
#1082;ів
та
нестероїднl=
0;х
протизапалn=
0;них
лікарських
засобів мож
=
77;
призвести д
=
86; погіршення
функції
нирок,
включаючи
можливу
гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
та збільшен
=
85;я
рівня калію =
074;
сироватці,
особливо у п=
072;цієнтів
з порушення
=
84;
функції
нирок. Таку
комбінацію
слід
приймати з
обережністn=
2;,
особливо ос
=
86;бам
літнього
віку.
Пацієнти
потребують
забезпеченl=
5;я
адекватної
гідратації =
10;
проведення
ретельного
контролю
функції нир
=
86;к
на початку
супутньої
терапії та
періодично
після неї.
У деяки
=
93;
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок
супутній
прийом
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II та
препаратів,
які пригніч
=
91;ють
циклооксигk=
7;назу
2, може
призвести д
=
86;
подальшого
погіршення
функції нир
=
86;к.
Ці ефекти, як
правило, є об=
1086;ротними.
Інші
препарати,
які можуть
спричинити
артеріальнm=
1; гіпотензію
як основне
захворюванl=
5;я
або побічни
=
81;
ефект, – це
трициклічнo=
0;
антидепресk=
2;нти,
нейролептиl=
2;и,
баклофен,
аміфостин. С=
091;путнє
застосуванl=
5;я
цих
препаратів
може підвищ
=
80;ти
ризик
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії.
Гідрохl=
3;оротіазид
При
паралельноl=
4;у
прийомі з
тіазидними
діуретикамl=
0;
можуть
взаємодіятl=
0; нижчеза&=
#1079;начені
препарати:
алкогоl=
3;ь,
барбітуратl=
0;,
наркотики
або антидеп
=
88;есанти:
можливе
виникати
посилення
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії;
антидіk=
2;бетичні
препарати
(пероральні
препарати т
=
72;
інсулін): =
083;ікування
тіазидами
може вплива
=
90;и
на
переносиміl=
9;ть
глюкози. Мож=
077;
бути
потрібне
коригуваннn=
3;
дози
антидіабетl=
0;чного
препарату.
Метформін
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
через ризик
лактацидозm=
1;,
спричиненоk=
5;о
можливою
функціоналn=
0;ною
нирковою
недостатніl=
9;тю,
що пов’язан
=
72;
з гідрохлор
=
86;тіазидом;
інші
антигіпертk=
7;нзивні
засоби: адитивl=
5;ий
ефект;
смоли
холестирамo=
0;ну
та
колестиполm=
1;: абсорбція
гідрохлороm=
0;іазиду
порушуєтьсn=
3;
при
наявності
смол аніонн
=
86;го
обміну.
Одноразові
дози холест
=
80;раміну
або
колестиполm=
1;
зв’язують
гідрохлороm=
0;іазид
і знижують
його абсорб
=
94;ію
з травного
тракту
відповідно
до 85 % та 43 %;
кортикl=
6;стероїди,
адренокортl=
0;котропний
гормон: посил&=
#1102;є
зниження
електролітo=
0;в,
особливо гі
=
87;окаліємію;
пресорl=
5;і
аміни
(наприклад
адреналін): =
i>можли&=
#1074;е
зниження
реакції на
пресорні
аміни, але
цього недос
=
90;атньо
для
припинення
їх прийому;
скелетl=
5;о-м’язові
релаксанти,
недеполяриk=
9;овані
(наприклад
тубокурариl=
5;):
можливе
виникнення
підвищення
=
88;еакції
на застосув
=
72;ння
м’язового
релаксанту;
літій: діуре&=
#1090;ичні
препарати
зменшують
кліренс літ=
10;ю
через нирки
та
збільшують
=
88;изик
токсичностo=
0;
літію; супут=
085;ій
прийом не
рекомендуєm=
0;ься;
лікарсn=
0;кі
засоби, що
застосовуюm=
0;ься
для лікуван
=
85;я
подагри
(пробенецид,
сульфінпірk=
2;зон
та алопурин
=
86;л):
може
бути
потрібне
коригуваннn=
3;
дози
лікарських
засобів, що с=
1087;рияють
виведенню
сечової
кислоти,
оскільки
гідрохлороm=
0;іазид
може
підвищити
рівень сечо
=
74;ої
кислоти в
сироватці.
Може
виникнути п
=
86;треба
у підвищенн=
10;
дози
пробенецидm=
1;
або
сульфінпірk=
2;зону.
Супутній
прийом
тіазиду мож
=
77;
підвищити
частоту
появи
реакцій
підвищеної
чутливості
до
алопуринолm=
1;;
антихоl=
3;інергічні
препарати
(наприклад
атропін,
біпериден): =
i>збіль&=
#1096;ення
біодоступнl=
6;сті
тіазидних
діуретиків
через
зниження пе
=
88;истальтики
та швидкост=
10;
випорожненl=
5;я
шлунка;
цитотоl=
2;сичні
препарати
(наприклад
циклофосфаl=
4;ід,
метотрексаm=
0;):
тіазиди
можуть
знизити
виведення
цитотоксичl=
5;их
лікарських
засобів нир
=
82;ами
та посилити
їх мієлосуп
=
88;есивні
ефекти;
саліциl=
3;ати:
у разі
прийому
високих доз
саліцилатіk=
4;
гідрохлороm=
0;іазид
може
посилити
токсичний
ефект саліц
=
80;латів
на
центральну
нервову
систему;
метилдl=
6;па: були
окремі
повідомленl=
5;я
про
гемолітичнm=
1;
анемію, що
виникала пі
=
76;
час
супутнього
прийому
гідрохлороm=
0;іазиду
та метилдоп
=
80;;
циклосl=
7;орин:
супутнє
лікування
циклоспориl=
5;ом
може підвищ
=
80;ти
ризик
гіперурикеl=
4;ії
та ускладне
=
85;ь
типу подагр
=
80;;
серцевo=
0;
глікозиди: гіпок&=
#1072;ліємія
чи
гіпомагнієl=
4;ія,
спричинена
тіазидами,
може
спонукати д
=
86;
початку
серцевих
аритмій,
викликаних
прийомом
серцевих
тіазидів;
лікарсn=
0;кі
засоби, на
які впливає
порушення
рівня калію =
074;
сироватці: періо&=
#1076;ичний
моніторинг
калію в
сироватці т
=
72;
ЕКГ
рекомендуюm=
0;ься
при
застосуванl=
5;і
препарату л
=
86;зартан/гідр&=
#1086;хлоротіази=
;д
з
лікарськимl=
0;
засобами, на
які впливає
порушення
рівня калію =
074;
сироватці (т=
072;кими
як серцеві
глікозиди т
=
72;
антиаритміm=
5;ні
засоби), та з
лікарськимl=
0;
засобами, що
спричиняютn=
0;
шлуночкову
тахікардію «torsades de pointes»
(включаючи
деякі
антиаритміm=
5;ні
засоби);
гіпокаліємo=
0;я
виступає
фактором, що
провокує шл
=
91;ночкову
тахікардію «torsades de pointes»:=
-
анти&=
#1072;ритмічні
препарати
класу Ia
(наприклад
квінідин,
гідроквініk=
6;ин,
дизопіраміk=
6;);
-
анти&=
#1072;ритмічні
препарати
класу III
(наприклад
аміодарон,
соталол,
дофетилід,
ібутилід);
-
деяк&=
#1110;
нейролептиl=
2;и
(наприклад
тіоридазин,
хлорпромазl=
0;н,
левомепромk=
2;зин,
трифлуоперk=
2;зин,
ціамемазин,
сульпірид, с=
091;льтоприд,
амісульприk=
6;,
тіаприд, пім=
086;зид,
галоперидоl=
3;,
дроперидол);
-
інші
(наприклад
бепридил,
цизаприд, ди=
092;еманіл,
еритроміциl=
5; внутрішньо=
1074;енно,
галофантриl=
5;,
мізоластин,
пентамідин,
терфенадин,
вінкамін вн
=
91;трішньовен=
1085;о).
Солі
кальцію. =
058;іазидні
діуретики
можуть
збільшуватl=
0;
рівні
кальцію в
сироватці
через
зниження ви
=
74;едення.
Якщо
необхідне
призначеннn=
3;
добавок кал=
00;цію,
то слід
перевіряти
рівень
кальцію в
сироватці т
=
72;
відповідно
коригувати
дозу кальці=
02;.
Взаємоk=
6;ії
під час
лабораторнl=
0;х
аналізів. Завдяки
впливу на
метаболізм
кальцію тіа
=
79;иди
можуть
взаємодіятl=
0;
при проведе
=
85;ні
тесту на
функцію
паращитовиk=
6;ної
залози (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Карбамk=
2;зепін.
Ризик
симптоматиm=
5;ної
гіпонатрієl=
4;ії.
Необхідний
клінічний т
=
72;
біологічниl=
1;
моніторинг.
Контраl=
9;тне
середовище
=
79;
йодом. У
випадку
спричиненоk=
5;о
діуретикамl=
0;
зневодненнn=
3;
існує
підвищений
ризик
гострої нир
=
82;ової
недостатноl=
9;ті,
особливо пр
=
80;
високих доз
=
72;х
йодного
препарату.
Перед
застосуванl=
5;ям
препарату
необхідно
відновити водний
баланс
організму
пацієнта.
Амфотеl=
8;ицин
B
(парентерал=
00;ний),
кортикостеl=
8;оїди,
адренокортl=
0;котропний
гормон або с=
090;имулювальн&=
#1110;
проносні
засоби. =
043;ідрохлорот&=
#1110;азид
може
посилити
електролітl=
5;ий
дисбаланс,
особливо
гіпокаліємo=
0;ю.
Особливост=
;і
застосуванl=
5;я.
=
051;озартан
Ангіонk=
7;вротичний
набряк
Слід
встановити
ретельний
нагляд за
пацієнтами, =
091;
яких в
анамнезі бу
=
74;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
(набряк
обличчя, губ,
горла та/або
язика) (див. ро=
зділ
«Побічні
ефекти»).
Артеріk=
2;льна
гіпотензія
та зниження
внутрішньоl=
9;удинного
об’єму
Після
прийому
першої дози
препарату
може розвин
=
91;тись
симптоматиm=
5;на
артеріальнk=
2;
гіпотензія
=
91;
пацієнтів,
які до
застосуванl=
5;я
препарату
інтенсивно
лікувалися
діуретикамl=
0;,
обмежували
вживання
солі з їжею
або у яких
була діарея
чи блювання. =
1058;акі
стани слід
коригувати
перед
застосуванl=
5;ям
препарату
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»,
«Протипокаk=
9;ання»).
Дисбалk=
2;нс
електролітo=
0;в
Дисбалk=
2;нс
електролітo=
0;в
є частим
явищем, на
яке слід зве=
088;тати
увагу у
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок, хвори=
093;
на цукровий
діабет або н=
110;.
Тому слід
ретельно
контролюваm=
0;и
концентрацo=
0;ю
калію в
плазмі та
кліренс
креатиніну;
особливо
слід
встановити
моніторинг
=
79;а
пацієнтами
із серцевою
недостатніl=
9;тю
та кліренсо
=
84;
креатиніну 30-50
мл/хв.
Супутнn=
8;
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків,
калієвих
добавок та
сольових за
=
84;інників,
що містять
калій, з
комбінацієn=
2;
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Порушеl=
5;ня
функції
печінки
Спираюm=
5;ись
на
фармакокінk=
7;тичні
дані, які дем=
1086;нструють
значно
підвищену
концентрацo=
0;ю
лозартану в
плазмі у
пацієнтів з
цирозом, так=
091;
комбінацію
слід застос
=
86;вувати
з
обережністn=
2;
пацієнтам з =
085;аявністю
в анамнезі
легких або
помірних по
=
88;ушень
функції
печінки.
Немає
терапевтичl=
5;ого
досвіду
застосуванl=
5;я
лозартану п
=
72;цієнтам
з тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки, том=
091;
комбінація
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
протипоказk=
2;на
таким
пацієнтам
(див. розділи
««Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»,
«Протипокаk=
9;ання»,
«Фармакокіl=
5;етика»).
Порушеl=
5;ня
функції
нирок
Внасліk=
6;ок
пригніченнn=
3; ренін-=
072;нгіотензин-=
альдостероl=
5;ової
системи
повідомлялl=
6;ся
про зміни
функції
нирок, включ=
072;ючи
ниркову нед
=
86;статність
(у пацієнтів,
у яких
функція нир
=
86;к
залежить ві
=
76; ренін-=
072;нгіотензин-=
альдостероl=
5;ової
системи,
наприклад у
пацієнтів з
тяжкою
серцевою не
=
76;остатністю
або вже
існуючими
порушеннямl=
0;
функції
нирок).
Як і у
разі
застосуванl=
5;я
інших
препаратів,
що впливают=
00;
на ре
=
85;ін-ангіотен&=
#1079;ин-альдостk=
7;ронову
систему,
також
повідомлялl=
6;ся
про
підвищення
сечовини в
крові та
креатиніну
=
74;
сироватці у
пацієнтів з
двобічним
стенозом
ниркових ар
=
90;ерій
або стенозо
=
84;
артерії
єдиної
функціонуюm=
5;ої
нирки; ці
зміни
функції
нирок можут=
00;
бути оборот
=
85;ими
після
припинення
терапії.
Лозартан
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
пацієнтам і
=
79;
двобічним
стенозом
ниркових ар
=
90;ерій
або стенозо
=
84;
артерії
єдиної
функціонуюm=
5;ої
нирки.
Транспl=
3;антація
нирки
Відсутl=
5;ій
досвід
застосуванl=
5;я
пацієнтам з
нещодавно п
=
88;оведеною
трансплантk=
2;цією
нирки.
Первинl=
5;ий
гіперальдоl=
9;теронізм
=
055;ацієнти
з первинним
альдостероl=
5;ізмом,
як правило,
терапевтичl=
5;о
не реагують
на прийом
антигіпертk=
7;нзивних
лікарських
засобів, які
діють через
пригніченнn=
3;
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи. Том=
091;
не рекоменд
=
91;ється
застосуванl=
5;я
препарату
цій групі
пацієнтів.
Коронаl=
8;на
хвороба
серця та
інсульт
Як і у
разі застос
=
91;вання
інших
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів,
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску у паці=
108;нтів
з ішемічною
серцево-суд
=
80;нною
та церебров
=
72;скулярною
хворобою
може
призвести д
=
86;
інфаркту мі
=
86;карда
або інсульт
=
91;.
Серцевk=
2;
недостатніl=
9;ть
У
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
з порушення
=
84;и
функції
нирок або бе=
079;
них, існує (як
і при
застосуванl=
5;і
інших
препаратів,
що впливают=
00;
на ре
=
85;ін-ангіотен&=
#1079;ин-альдостk=
7;ронову
систему)
ризик тяжко=
11;
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
та порушенн=
03;
функції
нирок (часто
гостре).
=
057;теноз
аорти та
мітральногl=
6;
клапана, обс=
090;руктивна
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія
Як і інш=
110;
судинорозшl=
0;рювальні
препарати, с=
083;ід
обережно
призначати
препарат
пацієнтам з=
10;
стенозом
аорти або
мітральногl=
6;
клапана або
гіпертрофіm=
5;ною
обструктивl=
5;ою
кардіоміопk=
2;тією.
Етнічнo=
0;
особливостo=
0;
Як і
інші
інгібітори
АПФ, лозарта=
085;
та інші анта=
075;оністи
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ можуть
бути менш
ефективнимl=
0;
у зниженні
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів
негроїдної
раси,
можливо, чер=
077;з
більш висок
=
91;
поширеністn=
0;
станів з низ=
100;ким
рівнем
реніну в осі=
073;
негроїдної
раси.
Вагітнo=
0;сть
Прийом
препарату н
=
77;
слід
розпочинатl=
0;
під час
вагітності.
Якщо
продовженнn=
3;
терапії ком
=
73;інацією
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
не
вважається
важливим,
пацієнток,
які плануют=
00;
вагітність,
слід
перевести н
=
72;
альтернатиk=
4;не
антигіпертk=
7;нзивне
лікування, щ=
086;
має
затвердженl=
0;й
профіль
безпеки зас
=
90;осування
під час
вагітності.
Якщо вагітн=
10;сть
уже виявлен
=
72;,
лікування
препаратом
слід негайн
=
86;
припинити т
=
72;,
якщо це
можливо,
розпочати а
=
83;ьтернативн=
1091;
терапію (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування г
=
88;уддю»).
Гідрохl=
3;оротіазид
Артеріk=
2;льна
гіпотензія
та
електролітl=
5;ий/рідинний
дисбаланс
Як і при
застосуванl=
5;і
інших
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів, =
091;
деяких
пацієнтів
при прийомі
препарату
може виникн
=
91;ти
симптоматиm=
5;на
гіпотензія.
За пацієнта
=
84;и
слід
спостерігаm=
0;и
щодо
клінічних
проявів
рідинного
або електро
=
83;ітного
дисбалансу
(наприклад
зменшення о
=
73;’єму
рідини,
гіпонатрієl=
4;ії,
гіпохлоремo=
0;чного
алкалозу,
гіпомагнієl=
4;ії
або
гіпокаліємo=
0;ї),
які можуть
виникнути
внаслідок
супутньої д=
10;ареї
чи блювання.
У таких
пацієнтів
через певні
інтервали
часу слід
проводити
періодичне
визначення
електролітo=
0;в
у сироватці.
При
спекотній
погоді у
пацієнтів,
схильних до
набряків,
може виникн
=
91;ти
гіпонатрієl=
4;ія
розчинення.
Метабоl=
3;ічні
та
ендокринні
ефекти
Тіазидl=
5;а
терапія мож
=
77;
ускладнити
переносиміl=
9;ть
глюкози. Мож=
077;
бути
потрібне
коригуваннn=
3;
дози
антидіабетl=
0;чних
препаратів,
включаючи
інсулін (див.
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Латентний
цукровий
діабет може
проявитися
під час
терапії
тіазидами.
Тіазидl=
0;
можуть =
знизити
виведення
кальцію із
сечею та
спричинити
супутнє та
незначне
підвищення
рівнів
кальцію в си=
088;оватці.
Помітна
гіперкальцo=
0;ємія
може бути
проявом
прихованогl=
6; гіперальдl=
6;стеронізму.
Застос=
1091;вання
тіазидів
слід
припинити п
=
77;ред
проведенняl=
4;
аналізу
функції
паращитовиk=
6;них
залоз.
Підвищ=
1077;ння
рівнів
холестеринm=
1;
та тригліце
=
88;идів
може
асоціюватиl=
9;я
з терапією т=
110;азидними
діуретикамl=
0;.
У
деяких
пацієнтів
внаслідок
впливу тіаз
=
80;дної
терапії мож
=
77;
виникнути
гіперурикеl=
4;ія
та/або
загостреннn=
3;
подагри.
Оскільки
лозартан
знижує
рівень
сечової кис
=
83;оти,
то лозартан =
091;
комбінації
=
79;
гідрохлороm=
0;іазидом
посилює
спричинену
діуретикамl=
0;
гіперурикеl=
4;ію.
Порушеl=
5;ня
функції
печінки
Тіазидl=
0;
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функції
печінки чи
прогресуючl=
6;ю
хворобою
печінки,
оскільки це
може
викликати
внутрішньоl=
7;ечінковий
холестаз,
пізніше
мінімальні
зміни рідин
=
85;ого
та
електролітl=
5;ого
балансу
можуть
призвести д
=
86;
печінкової
коми.
Комбінk=
2;ція
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
протипоказk=
2;на
пацієнтам з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Фармакокіl=
5;етика»).
Інші
У
пацієнтів з
наявністю в
анамнезі ал
=
77;ргії
чи
бронхіальнl=
6;ї
астми або
без, які прий=
1084;ають
тіазиди,
можуть
виникати
реакції під
=
74;ищеної
чутливості.
При
застосуванl=
5;і
тіазидів
було
зафіксованl=
6;
погіршення
та активаці=
02;
червоного
вовчака.
Особлива
інформація
про деякі
інгредієнтl=
0;
=
Препарат
містить лак
=
90;озу.
Пацієнтам з
рідкісною
спадковою
непереносиl=
4;істю
галактози,
дефіцитом
лактази
Лаппа або по=
088;ушенням
всмоктуванl=
5;я
глюкози-гал
=
72;ктози
не слід
застосовувk=
2;ти
цей препара
=
90;.
=
042;агітність
=
Застосува=
1085;ня
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;у
ІІ протипок
=
72;зане
під час
вагітності
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Пацієн=
1090;ок,
які плануют=
00;
вагітність,
слід переве
=
89;ти
на
альтернатиk=
4;не
антигіпертk=
7;нзивне
лікування,
яке має
затвердженl=
0;й
профіль
безпеки зас
=
90;осування
під час
вагітності.
Якщо виявле
=
85;а
вагітність,
лікування інгібіторl=
6;м
ангіотензиl=
5;у
ІІ слід
негайно
припинити т
=
72;,
якщо це можл=
080;во,
розпочати
альтернатиk=
4;ну
терапію.
Відомо,
що
застосуванl=
5;я
інгібіторі&=
#1074;
ангіотензиl=
5;у
ІІ під час ІІ
й ІІІ
триместру
вагітності
може
спричиняти
фетотоксичl=
5;ість
(зниження
функції
нирок,
олігогідраl=
4;ніон
з
гіпоплазієn=
2;
легень,
ретардацію
окостеніннn=
3;
черепа) і
неонатальнm=
1;
токсичністn=
0;
(ниркову
недостатніl=
9;ть,
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
гіперкалієl=
4;ію).
Якщо
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;у
ІІ відбулос=
03;
в ІІ
триместрі
вагітності,
рекомендуєm=
0;ься
провести
ультразвукl=
6;ве
дослідженнn=
3;
функції
нирок та чер=
077;па.
Немовл=
1103;т,
матері яких
приймали =
110;нгібітори
ангіотензиl=
5;у
ІІ, слід
ретельно
контролюваm=
0;и
щодо
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
олігурії та
гіперкалієl=
4;ії.
=
Гід=
;рохлоротіа
=
79;ид
Існ=
;ує
обмежений
досвід
застосуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
під час
вагітності,
особливо пі
=
76;
час І
триместру.
Дослідженнn=
3;
на тваринах
обмежені.
Гід=
;рохлоротіа
=
79;ид
проникає
через
плацентарнl=
0;й
бар’єр.
З огляду на
фармакологo=
0;чний
механізм ді=
11;
гідрохлороm=
0;іазиду,
його
застосуванl=
5;я
під час ІІ та
ІІІ
триместру
може
зашкодити
кровопостаm=
5;анню
між
плацентою т
=
72;
плодом і
спричинити
=
91; плода
та немовлят
=
80;
жовтяницю,
розлад елек
=
90;ролітного
балансу та
тромбоцитоl=
7;енію.
=
055;еріод
годування
груддю
Невідоl=
4;о,
чи
виділяєтьсn=
3;
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
у грудне
молоко. Не
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
препарат у
період
годування
груддю.
Пацієнта сл=
10;д
перевести н
=
72;
альтернатиk=
4;не
антигіпертk=
7;нзивне
лікування,
яке має
затвердженl=
0;й
профіль
безпеки
застосуванl=
5;я
у період год=
091;вання
груддю,
особливо
новонароджk=
7;них
або
недоношениm=
3;
дітей.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Не
проводилосn=
3;
ніяких
досліджень
щодо впливу
препарату н
=
72;
здатність
керувати ав
=
90;омобілем
та працюват
=
80;
з іншими
механічнимl=
0;
засобами.
Од=
085;ак
під час
керування
автотранспl=
6;ртом
або роботи з=
110;
складними
механізмамl=
0;
при
застосуванl=
5;і
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів,
особливо на
початку
лікування
або при
збільшенні
дози, можлив=
077;
запаморочеl=
5;ня
або втома.=
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
=
050;омбінацію
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
можна
застосовувk=
2;ти
разом з
іншими анти
=
75;іпертензив=
1085;ими
препаратамl=
0;.
=
058;аблетки
слід ковта
=
90;и,
запиваючи
склянкою
води, неза&=
#1083;ежно
від прийому
їжі.
=
051;озартан/гід=
рохлоротіаk=
9;ид
не признача=
02;ть
як початков
=
91;
терапію. Пре=
087;арат
застосовуюm=
0;ь
пацієнтам,
артеріальнl=
0;й
тиск яких не
контролюєтn=
0;ся
тільки лоза
=
88;таном
або
гідрохлороm=
0;іазидом.
=
042;изначення
дози препар
=
72;ту
здійснюють
шляхом
підбору доз =
079;а
його
окремими
компонентаl=
4;и
(лозартаном
та гідрохло
=
88;отіазидом).
=
040;ртеріальна
гіпертензіn=
3;
=
047;вичайна
підтримуючk=
2;
доза – 1
таблетка пр
=
77;парату
Лозартан 50/гі&=
#1076;рохлоротіа=
;зид
12,5 КРКА 1 раз на
добу. Пацієн=
090;ам,
яким
застосуванl=
5;я
1 таблетки пр=
1077;парату
Лозартан 50/гі&=
#1076;рохлоротіа=
;зид
12,5 КРКА не дає
достатньогl=
6;
ефекту, дозу
препарату
можна
підвищити д
=
86;
2 таблеток даног=
;о
дозування 1
раз на добу
або ж до 1
таблетки пр
=
77;парату
Лозартан 100/гі=
дрохлоротіk=
2;зид
25 КРКА 1 раз на
добу. Максим=
072;льна
доза – 1
таблетка
препарату Л
=
86;зартан
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
25 КРКА 1 раз на
добу. Зазвич=
072;й
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
досягаєтьсn=
3;
протягом 3 – 4
тижнів післ=
03;
початку
терапії.
=
Лозартан
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
12,5 КРКА приз&=
#1085;ачений
для тих
пацієнтів,
які отримую
=
90;ь
доведену
шляхом
титрування
дозу лозарт
=
72;ну
100 мг і які
потребують
додатковогl=
6;
контролю
артеріальнl=
6;го
тиску.
=
047;астосуванн&=
#1103;
пацієнтам з
порушенням
функції
нирок та
пацієнтам,
які
проходять
сеанси
гемодіалізm=
1;
=
053;е
потрібно
жодного
коригуваннn=
3;
початкової
дози для
пацієнтів з
помірним
порушенням
функції
нирок
(кліренс
креатиніну 30-50
мл/хв).
Застосуванl=
5;я
лозартану т
=
72;
гідрохлороm=
0;іазиду
не рекоменд
=
86;вано
пацієнтам,
які
проходять
сеанси
гемодіалізm=
1;.
Таблетки з
комбінацієn=
2;
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
не слід
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з =
090;яжким
порушенням
функції
нирок
(кліренс кре=
072;тиніну
< 30 мл/хв) (див.
розділ «Про
=
90;ипоказання&r=
aquo;).
=
047;астосуванн&=
#1103;
пацієнтам з=
10;
зменшенням
внутрішньоl=
9;удинного
об’єму
=
055;еред
застосуванl=
5;ям
препарату
слід провес
=
90;и
коригуваннn=
3;
зменшення
об’єму ріди
=
85;и
та/або солі.
=
047;астосуванн&=
#1103;
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функції
печінки
=
055;репарат
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
=
047;астосуванн&=
#1103;
пацієнтам
літнього
віку
=
047;азвичай
немає
необхідносm=
0;і
в коригуван
=
85;і
дози для пац=
110;єнтів
літнього
віку.
Діти.
Досk=
4;ід
застосуванl=
5;я
препарату
дітям відсу
=
90;ній.
Тому
комбінацію
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
не слід
застосовувk=
2;ти
дітям (вік
=
86;м
до 18 років).
=
Передозуваl=
5;ня.
Симп=
;томи
=
053;емає
жодної
специфічноo=
1;
інформації
про лікуван
=
85;я
передозуваl=
5;ня
препарату.
Лікування
симптоматиm=
5;не
та
підтримуючk=
7;.
Прийом
лозартану/г=
10;дрохлороті=
1072;зиду
слід
припинити т
=
72;
встановити
ретельний
нагляд за
пацієнтом.
Запропоновk=
2;ні
заходи вклю
=
95;ають
викликання
блювання,
якщо прийом
відбувався
нещодавно, а =
1090;акож
лікування
зневодненнn=
3;,
електролітl=
5;ого
дисбалансу,
печінкової
коми та
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
за допомого=
02; симптомати&=
#1095;ної
терапії.
=
051;озартан
=
053;айбільш
імовірним п
=
88;оявом
передозуваl=
5;ня
може бути
артеріальнk=
2;
гіпотензія =
10;
тахікардія;
брадикардіn=
3; може
бути
наслідком
парасимпатl=
0;чної
(вагусної)
стимуляції. =
055;ри
виникненні
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
89;лід
розпочати
підтримуючk=
7;
лікування.
=
053;і
лозартан, ні
його
активний
метаболіт н
=
77; можуть
бути
виведені за
допомогою
гемодіалізm=
1;.
=
043;ідрохлорот&=
#1110;азид
=
054;сновні
прояви та
симптоми
спричинені
зниженням
електролітo=
0;в
(гіпокалієм=
10;я,
гіпохлоремo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія)
та зневодне
=
85;ням,
яке є
результатоl=
4;
надмірного
діурезу. При
одночасномm=
1;
прийомі
серцевих
глікозидів
гіпокаліємo=
0;я
може спричи
=
85;ити
посилення
серцевих ар
=
80;тмій.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:RU'>Гідрохлорl=
6;тіазид
видаляєтьсn=
3;
за допомого=
02;
гемодіалізm=
1;,
проте
ступінь
видалення н
=
77;
був
встановленl=
0;й.
Побічні =
088;еакції.
Нижчевказk=
2;ні
побічні
реакції
класифіковk=
2;ні
за системам
=
80;
органів та
частотою їх =
087;роявів:
-&nb=
sp;
дуже
часто (³ 1/=
10);
-&nb=
sp;
част&=
#1086;
(³<=
/span>
1/100, < 1/10);
-&nb=
sp;
неча&=
#1089;то
(³<=
/span>
1/1000, < 1/100);
-&nb=
sp;
рідк&=
#1086;
(³<=
/span>
1/10000, < 1/1000);
-&nb=
sp;
дуже
рідко (< 1/10000);
-&nb=
sp;
неві&=
#1076;омо
(не можна виз=
1085;ачити
за наявними
даними).
=
055;ри
застосуванl=
5;і
комбінації
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
повідомлялl=
6;ся
про такі
побічні
реакції:
з боку
нервової
системи: =
095;асто
–
запаморочеl=
5;ня;
=
079;
боку печінк
=
80;
та
жовчовивідl=
5;их
шляхів: =
088;ідко
– гепатит;
=
083;абораторні
показники: рідко
– гіперкалі=
08;мія,
підвищення
рівня
аланінамінl=
6;трансфераз=
080;.
=
044;одатковими
побічними
реакціями, щ=
086;
спостерігаl=
3;ися
при прийомі
одного з
компонентіk=
4;
препарату т
=
72;
можуть бути
потенційниl=
4;и
побічними
реакціями
при прийомі
лозартану
/гідрохлоро
=
90;іазиду,
є такі:
=
051;озартан:
з боку
кровоносноo=
1;
та
лімфатичноo=
1;
системи: =
085;ечасто
– анемія,
пурпура Ген
=
86;ха-Шенлейна,
екхімоз,
гемоліз,
тромбоцитоl=
7;енія;
=
079;
боку імунно=
11;
системи: рідко
–
анафілактиm=
5;ні
реакції,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
кропив’янкk=
2;;
=
084;етаболічні
порушення: нечас&=
#1090;о
– анорексія, =
1087;одагра;
=
079;
боку психік
=
80;:
часто
–
безсоння;
нечасто –
відчуття ст
=
88;аху,
тривожний
розлад,
панічний
розлад, сплу=
090;аність
свідомості,
депресія,
анормальні
сновидіння,
розлади сну,
сонливість, =
087;орушення
пам'яті;
=
079;
боку
нервової
системи: часто
– головний
біль, запамо=
088;очення;
нечасто –
нервозністn=
0;,
парестезія,
периферичнk=
2;
невропатія,
тремор, мігр=
077;нь,
втрата
свідомості;
=
079;
боку органі
=
74;
зору: =
1085;ечасто
–
затуманениl=
1;
зір,
печіння/пок
=
86;лювання
в очах,
кон’юнктивo=
0;т,
зниження
зорової
активності;
=
079;
боку органі
=
74;
слуху: нечасто
– вертиго,
дзвін у
вухах;
=
079;
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи: нечас&=
#1090;о
–
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
ортостатичl=
5;а
гіпотензія,
стерналгія,
стенокардіn=
3;,
AV-блокада ІІ
ступеня,
інсульт,
інфаркт міо
=
82;арда,
часте
серцебиття,
аритмії
(фібриляція
передсердь,
синусова бр
=
72;дикардія,
тахікардія,
шлуночкова
тахікардія,
фібриляція
шлуночків),
васкуліт;
з боку
дихальної
системи: =
часто
– кашель,
інфекції
верхніх
дихальних ш
=
83;яхів,
закладенісm=
0;ь
носа,
синусит,
розлади з
боку
синусових
пазух;
нечасто –
фарингальнl=
0;й
дискомфорт,
фарингіт,
ларингіт,
задишка,
бронхіт,
носова кров
=
86;теча,
риніт,
закладенісm=
0;ь
дихальних
шляхів;
=
079;
боку
травного
тракту: часто
–
абдомінальl=
5;ий
біль, нудота,
діарея, дисп=
077;псія;
нечасто –
запор, зубни=
081;
біль, сухіст=
100;
у роті,
метеоризм,
гастрит,
блювання, ан=
086;рексія;
=
079;
боку печінк
=
80;
та
жовчовивідl=
5;их
шляхів: невід&=
#1086;мо
– зміна
показників
функції
печінки;
з боку шкір=
080;
та
підшкірних
тканин: =
нечасто
– алопеція,
дерматит,
сухість
шкіри, ерите=
084;а,
почервонінl=
5;я,
фоточутливo=
0;сть,
свербіж,
висипання,
кропив’янкk=
2;,
підвищене п
=
86;товиділенн=
1103;;
з боку
кістково-м’=
03;зової
системи та
сполучної
тканини: =
часто
– м’язові
судоми, біль
у спині, біль
у ногах,
міалгія;
нечасто –
біль у руках,
набряк
суглобів,
біль у
колінах, біл=
100;
у скелетно-м=
217;язовому
апараті, біл=
100;
у плечах, ско=
1074;аність,
артралгія,
артрит,
коксалгія,
фіброміалгo=
0;я,
слабкість
м’язів;
невідомо –
рабдоміоліk=
9;;
з боку
сечовивіднl=
6;ї
системи: =
нечасто
– ніктурія,
часте
сечовиділеl=
5;ня,
інфекції се
=
95;овивідних
шляхів;
=
079;
боку
статевої
системи та
молочних
залоз: нечасто
– зниження
лібідо,
імпотенція;
загальні
порушення: часто
– астенія,
втома, біль з=
1072;
грудниною;
нечасто –
набряк
обличчя,
гарячка;
=
083;абораторні
показники: часто
–
гіперкалієl=
4;ія,
незначне
зниження ге
=
84;атокриту
та
гемоглобінm=
1;;
нечасто –
незначне
зниження
рівнів
сечовини та
креатиніну
=
74;
сироватці;
дуже рідко –
підвищення
ферментів
печінки та
білірубіну.
Гідрохлорl=
6;тіазид:
з боку
кровоносноo=
1;
та
лімфатичноo=
1;
системи: =
085;ечасто
–
агранулоциm=
0;оз,
апластична
анемія,
гемолітичнk=
2;
анемія,
лейкопенія,
пурпура,
тромбоцитоl=
7;енія;
=
079;
боку імунно=
11;
системи: рідко
– анафілакт
=
80;чна
реакція;
=
079;
боку обміну
речовин та
харчування: нечас&=
#1090;о
– гіперглік
=
77;мія,
гіперурикеl=
4;ія,
гіпокаліємo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія;
=
079;
боку психік
=
80;:
нечасто
– безсоння,
зміни
настрою;
=
079;
боку
нервової
системи: часто
– цефалалгі=
03;;
=
079;
боку органі
=
74;
зору: неча&=
#1089;то
– перехідни
=
81;
затуманениl=
1;
зір,
ксантопсія;
=
079;
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи: нечас&=
#1090;о
–
некротичниl=
1;
ангіїт
(васкуліт,
підшкірний
васкуліт);
з боку
дихальної
системи: =
085;ечасто
– порушення
дихання,
включаючи п
=
85;евмоніт
та набряк
легенів;
=
079; боку m=
6;лунково-киш=
1082;ового
тракту: =
085;ечасто
–
сіалоаденіm=
0;,
спазми,
подразненнn=
3;
шлунка,
нудота,
блювання,
діарея,
запор;
=
079;
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: =
085;ечасто
– жовтяниця
(внутрішньо
=
75;епатичний
холестаз),
панкреатит;
з боку шкір=
080;
та
підшкірних
тканин: =
нечасто:
фоточутливo=
0;сть,
кропив’янкk=
2;,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз;
рідко –
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона;
шкірні реак
=
94;ії,
що нагадуют=
00;
шкірну форм
=
91;
системного
червоного
вовчака;
реактиваціn=
3; шкірної
форми
червоного
вовчака;
з боку
кістково-м’=
03;зової
системи та
сполучної
тканини:
нечасто –
м’язові
судоми;
з боку
сечовивіднl=
6;ї
системи: =
нечасто
– глікозурі=
03;,
інтерстиціk=
2;льний
нефрит,
порушення
функції
нирок,
ниркова нед
=
86;статність;
загальні
порушення: нечасто
– гарячка,
запаморочеl=
5;ня.
Т
=
77;рмін
придатностo=
0;.
Лl=
6;зартан
50/гідрохлоро=
1090;іазид
12,5 КРКА,
Лозартан 100/гі=
дрохлоротіk=
2;зид
25 КРКА – 5 рокіk=
4;.
Лl=
6;зартан
100/гідрохлоро&=
#1090;іазид
12,5 КРКА – 3 роки.
Умови
зберігання.
Зберігати
при
температурo=
0;
не вище 30 °C в
оригінальнo=
0;й
упаковці дл=
03;
захисту від =
076;ії
вологи.
Зk=
3;ерігати
у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковк
=
72;.
=
По
10 таблеток у
блістері, по 3
або по 9
блістерів у
картонній
коробці.
Катег&=
#1086;рія
відпуску.
За рецептом.
Виробни
=
82;.
КРКА, д.д., Новl=
6;
место,
Словенія/
KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.
Місцезнахо&=
#1076;ження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
Шмар’єшка
цеста 6, 8501 Ново
место,
Словенія/
Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.