ІНСТРУКЦ= ІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

&nb= sp;

ТРАЗОДОН= MC

(= TRAZODONE MC)

Склад:

діюча речовина: тразодону гідрохлорид;

1 таблет= ка містить: тразодону гідрохлориду 50 мг, 100 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний; лактоза, моногідрат;= полівідон К30; кальцію гідрофосфат; целюлоза мікрокристалічна 102; натрію крохмальгліколят= (тип А); магнію стеарат.

&nb= sp;

Лікарська форма. Таблетки.=

Основні фізико-хімічні властивості: <= /o:p>

таблетки 50 мг: округла стандартно випукла таблетка майже білого кольору, діаметр:= 8,9 – 9,2 мм, товщина: 4,2 – 4,6 мм;

таблетки 100 мг: продовгувата таблетка майже білого кольору з 3 рисками для поділу, довжина: 18,4 – 18,7 мм, ширина:= 6,6 – 6,8 мм, товщина: 4,4 – 4,7 мм.

Фармакот= ерапевтична група. Психоаналептики. Антидепресанти. Інші антидепресанти. Код АТХ N06A = X05.=

&nb= sp;

Фармакологічні властивості.

Фармакод= инаміка.

Тразодон – тріазолпіридинова похідна. Він є ефекти= вним для лікування депресивних станів, у

тому числі депресії, пов’язаної з тривожністю і порушеннями сну та відрізн= яється швидким

початком дії (близько 1 тижня). Тразодон є інгібіт= ором зворотного захоплення серотоніну та

антагоністом 5-HT₂-рецепторів, активіз= ація яких зазвичай пов’язана з появою безсоння,

тривожності, психомоторного збудження та змін стат= евої функції.

На відмін= у від інших психотропних лікарських засобів, тразодон не протипоказаний при

глаукомі та розладах з боку сечовидільної системи,= він не виявляє екстрапірамідних ефектів

та не пот= енціює адренергічну передачу. Тразодон по= збавлений антихолінергічної активності,

тому він не виявляє типових для трициклічних антидепресантів ефектів на функцію серця.

Фармакок= інетика.

Тразодон швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту = та широко метаболізується. Шляхи метаболізму тразодону включають n-окиснення та гідроксилювання. Метаболічний м-хлорфенілпіперазин є активним. <= span class=3DSpellE>Тразодон виводиться із сечею майже повністю у вигляді= його метаболітів, у вільній або кон’югованій формі. Елімінація тразодону двофазна, з термінальним періодом напіввиведення від 5 до 13 годин. Тразодон проникає у грудне молоко.<= /p>

Було виявлено приблизно дворазове збільшення періоду напіврозпаду термінальної фази і значно вищих плазмових концентрацій тразодону у 10 пацієнтів віком від 65 до 74 років порівняно з 12 пацієнтами віком від= 23 до 30 років після дози тразодону 100 мг. Було припущено, що відбувається вікове зниження метаболізму печінки тразодоном.

У процесі досліджень in vitro= на мікросомах печінки людини було показано, що тразодон метаболізується = головним чином цитохромом P4503A4 (CYP3A4) з утворенням м-хлорф= енілпіперазину, незважаючи на те, що роль цього шляху в загальному кліренсі тразодону in vivo = не була повністю визначена.

Клінічні характеристики.

Показання.

Полегшення симптомів всіх видів депресії, включаючи депресію, що супроводжується тривогою.

Протипоказання.

Відома гіперчутливість до препарату або до його компонентів.

Алкогольна інтоксикація та інтоксикація снодійними засобами.<= o:p>

Гострий інфаркт міокарда.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

Загальні

Седативні ефекти антипсихотиків, снодійних = засобів, анксіолітиків та антигіста= мінних препаратів можуть посилюватися. Рекомендується зменшення дози цих засобів.<= o:p>

Пероральні контрацептиви, фенітоїн, карбамазепін та барбітурати внаслідок їхньої дії на п= ечінку прискорюють метаболізм антидепресантів. Циметидин та деякі інші антипсихотики уповільнюють метаболізм антидепресантів.

Інгібітори CYP3A4

Дані досліджень із вивчення метаболізму лікарського засобу in vitro вказують на потенційну можливість виникнення лікарських взаємодій при застосуванні тразодону одночасно з інгібіторами цитохрому CYP3A4, такими як еритроміцин, кетоконазол, = ітраконазол, ритонавір, індинавір та нефазодон. Застосування інгібіторів CYP3A4, імовірно,= може призводити до значного збільшення концентрації тразодону у плазмі крові. Застосув= ання ритонавіру на початку лікування або при поновле= нні у пацієнтів, які отримують тразодон, збільшить можливість надмірного седативн= ого, серцево-судинного та шлунково-кишкового ефекту. У процесі досліджень in vivo = з участю здорових добровольців було підтверджено, що після застосування ритонавіру у дозі 200 мг 2 рази на добу рівні тразодону у плазмі крові підвищувалися біл= ьш ніж у 2 рази, внаслідок чого виникали нудота, синкопе<= /span> та артеріальна гіпотензія. У зв’язку з цим при застосуванні тразодону одночасно з потужним інгібітором CYP3A4 доцільним бу= де зменшення дози тразодону.

Проте у разі можливості слід взагалі уникати одночасного застосування тразодону та потужних інгібіторів CYP3A4.

Карбамаз= епін

При одночасному застосуванні тразодону з карбамазепіном плазмові концентрації тразодону зменшуються. При одночас= ному застосуванні з карбамазепіном у дозі 400 мг на = добу плазмові концентрації тразодону та його активного метаболіту m-хлорфенілпіперазину зменшувалися на 76 % та 60 % відповідно. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнта, щоб з’ясувати необхідність збільшення дози тразодону. Тразодон добре переноситься депресивними пацієнтами із шизофренією, які отримували стандартну терапію фенотіазином, а також депресивними пацієнтами із хвор= обою Паркінсона, які отримували лікування леводопою.=

Трициклічні антидепресанти

Існує ризик взаємодії ліків, тому одночасного застосування з тразодоном слід уникати. У разі одночасного застосування слід очікувати розвитку серотонінового синдрому та побічних ефектів на серцев= о-судинну систему.

Флуоксетин<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>

На тлі одночасного застосування тразодону з= флуоксетином (інгібітором CYP1A2/2D6) повідомляли про рідкісні випадки збільшення рівнів тразодону у плазмі крові та виникнення небажаних ефектів. Механізм, що лежить в основі цієї ф= армакокінетичної взаємодії, наразі повністю не з’ясований. Не може бути виключена фармакодинамічна взаємодія (серо= тоніновий синдром).

Інгібітори = моноаміноксидази (МАО)

Повідомляли про окремі випадки можливих взаємодій між тразодоном та інгібіторами МАО. Хоча деякі лікарі практикують одночасне застосування цих засобів, однак застосовувати тразодон одночасно з інгібіторами МАО або протягом 2 тижнів після їхньої відміни не рекомендується. Також не рекомендується розпочинати терапію інгібіторами МАО протягом 1 тижня після відміни тразодону.

Фенотіазини

При одночасному застосуванні з фенотіазинами, наприклад такими як хлорпромазин, флуфеназин, левомепромазин, перфеназин= , спостерігалися випадки виникнення тяжкої ортостатичної артеріальної гіпотензії.

Анестетики/міорелаксанти

Тразодону гідрохлорид може посилювати ефекти міоре= лаксантів та летких анестетиків. Такі комбінації слід застосовувати з обережністю.

Алкоголь

Седативні ефекти алкоголю під впливом тразодону стають більш вираженими= . У період терапії тразодоном пацієнт має уникати вживання алкоголю.=

Леводопа=

Антидепресанти можуть прискорюва= ти метаболізм леводопи.

Інші засоби

При застосуванні тразодону одноч= асно з лікарськими засобами з відомою здатністю подовжувати інтервал QT може збільшуватися ризик виникнення шлуночкових арит= мій, у тому числі поліморфної шлуночкової тахікардії (torsade <= span class=3DSpellE>de pointes). Застосов= увати ці засоби одночасно з тразодоном слід з обережністю.

Тразодон є лише дуже слабким інгібітором зворотного захоплення норадреналіну= і не впливає на відповідь артеріального тиску на терапію ти= раміном, тому не слід очікувати впливу тразодону на гіпотензивну дію гуанетидиноподібних сполук. Однак у процесі досліджень на лабораторних тваринах було показано, = що тразодон може інгібувати більшість швидких ефектів кло= нідину.

Хоча про лікарську взаємодію при застосуванні антигіпертензивних лікарських засо= бів інших типів одночасно з тразодоном не повідомлялося, слід брати до уваги можливість потенціювання ефектів.

Частота виникнення небажаних ефе= ктів може збільшуватися при застосуванні тразодону одночасно з препаратами із вмістом звіробою звичайного (Hypericum perforatum).

Зафіксовано випадки зміни значен= ь протромбінового часу у пацієнтів, у яких одночасно застосовували тразодон та = варфарин.

Рівні дигок= сину або фенітоїну у сироватці крові можуть збільшув= атися при одночасному застосуванні цих засобів з тразодоном. У пацієнтів, яким застосовується така терапія, слід контролювати сироваткові рівні вищезгаданих засобів.

&nb= sp;

Особливості застосування.

Застосування дітям та підліткам <= /u>

Не слід застосовувати тразодон дітям та підліткам.= У процесі клінічного дослідження з участю дітей та підлітків суїцидальна поведінка (спроба самогубства та планування самогубства) та ворожість (головним чином агресивність, протестна поведінка та гнів) част= іше спостерігалися у групі прийому антидепресанта, ніж у групі плацебо. Крім то= го, наразі відсутні дані про довгострокову безпеку препарату у дітей та підлітк= ів з огляду на його вплив на ріст, статеве дозрівання та когнітивний і поведінко= вий розвиток.

Суїцид/суїц= идальні думки або клінічне погіршення

Депресія пов’язана з підвищенням ризику виникнення суїцидальних думок, заподіяння пацієнтом шкоди собі та суїциду (прояви суїцидальної поведінки). Цей ризик зберігається до настання значущої ремісії. Можлива відсутність покращання стану впродовж перших кіль= кох тижнів терапії або довше. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів, доки т= аке покращання не настане. Загальний клінічний досвід вказує на можливе підвище= ння ризику суїциду на ранніх етапах одужання.

Інші психіатричні стани, з приво= ду яких призначають Tразодон MC, також можуть бути= пов’язані з підвищеним ризиком подій, пов’язаних із самогубством. Крім того, ці стани можуть бути одночасно з великим депресивним розладом. Тих самих застережень= , що спостерігаються при лікуванні пацієнтів із великим депресивним розладом, сл= ід дотримуватися при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами.

Відомо, що пацієнти з проявами суїцидальної поведінки в анамнезі або пацієнти, у яких до початку терапії спостерігався значний ступінь суїцидаль= ної спрямованості мислення, мають вищий ризик розвитку суїцидальних думок або с= проб самогубства, тому під час лікування за ними необхідний ретельний нагляд. У = процесі метааналізу плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів при психічних розладах було показано, що серед пацієнтів віком до 25 років вищий ризик суїцидальної поведінки мали особи у групі антидепресантів, ніж у групі плацебо.

Терапія цим препаратом має супроводжуватися ретельним наглядом за пацієнтами, зокрема за особами з групи високого ризику, особливо на початку лікування та після зміни дози препарату. Пацієнтів (та осіб, які за ними доглядають) слід попереджати, що вони мають відстежувати будь-які клінічні ознаки погіршення стану, суїцидальної поведінки або думок та незвичні зміни поведінки, а у випадку їхнього виявлення одразу звернутися за консультацією= до лікаря.

Щоб мінімізувати потенційний ризик суїцидальних спроб, особливо на поча= тку терапії, лікар має призначати пацієнтові лише обмежені кількості тразодону = під час кожного візиту.

Рекомендується обережно підбирати схему дозування та здійснювати регуля= рний контроль пацієнтів з такими станами:

·&nb= sp;            =         епілепсія (у таких пацієнтів не слід раптово збільшувати або зменшувати дозу);

·&nb= sp;            =         порушення функції печінки або нирок, особливо тяжк= і;

·&nb= sp;            =         захворювання серця, такі як стенокардія, порушення серцевої провідності або атріовентрикулярна бло= када різних ступенів; нещодавно перенесений інфаркт міокарда;<= /p>
·&nb= sp;            =         гіпертиреоз;

·&nb= sp;            =         порушення сечовиведення, наприклад при гіпертрофії передміхурової залози, хоча подібні проблеми не є очікуваними, оскільки антихолінергічний ефект <= span class=3DSpellE>тразодону незначними;

·&nb= sp;            =         гостра закритокутова глаукома, підвищений внутрішньоочний тиск, хоча суттєві зміни стану не є очікуваними, оскільки антихол= інергічний ефект тразодону незначний.

Якщо у пацієнта виникла жовтяниця, терапію тразодоном слід відмінити.

При застосуванні тразодону (див. розділ «Побічні реакції») повідомлялося про тяжкі захворювання печінки з можливим летальним наслідком. Пацієнтам сл= ід негайно повідомити лікарю про такі ознаки, як астенія, анорексія, нудота, блювання, біль у животі або жовтяниця. Дослідження, включаючи клінічне обстеження та біологічну оцінку функції печінки, слід проводити негайно, а також розглянути можливість припинення терапії тразодоном.

При застосуванні антидепресантів у пацієнтів із шизофренією або іншими = психотичними розладами психотичн= а симптоматика може посилюватися. Параноїдальні думки можуть ставати більш вираженими. На тлі терапії тразодоном депресивна фаза при маніакально-депре= сивному психозі може змінюватися на маніакальну фазу. У такому випадку застосування тразодону слід припинити.

На тлі одночасного застосування з іншими серотонінергічними лікарськими засобами, такими як інші антидепресанти (наприклад, трициклічні антидепреса= нти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори зворотно= го захоплення серотоніну і норадреналіну та інгібі= тори МАО) і нейролептики, повідомлялося про лікарські взаємодії з розвитком серотонінового синдрому/злоякісного нейролептичного синдрому. Повідомлялося про випадки виникнення злоякісного нейролептичного синдрому з летальним наслідком при одночасному застосуванні препарату з нейролептиками, для яких цей синдром є відомою можливою небажаною реакцією. Більш детальна інформація наведена у розділах «Взаємодія з іншими лікарськи= ми засобами та інші види взаємодій» і «Побічні реакції».

Оскільки агранулоцитоз може клінічно проявлятися у вигляді грипоподібно= го стану, болю у горлі та підвищення температури тіла, у випадку появи цих сим= птомів слід перевірити показники лабораторного аналізу крові.

Повідомлялося про виникнення артеріальної гіпотенз= ії, у тому числі ортостатичної артеріальної гіпотензії та сонливості, у пацієнтів на тлі терапії тразодоном.

Потрібно звертати увагу на можливі адитивні ефекти при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, такими як інші психотропні чи антигіпертензивні засоби, або на наявність факторів ризику, таких як супутнє захворювання, яке може посилювати такі реакції.

Рекомендується надати інформацію пацієнту/особі, яка здійснює нагляд, щ= одо можливості таких реакцій та більш уважного спостереження за появою таких ефектів після початку терапії, перед та після підвищення дозування.

При одночасному застосуванні антигіпертензивних засобів та тразодону може знадобитися зменшення= дози антигіпертензивного препарату. Пацієнти літнього віку= часто бувають більш сприйнятливими до небажаних ефектів антидепресантів, особливо таких як ортостатична артеріальна гіпотензія, т= а до інших антихолінергічних ефектів.

При закінченні курсу терапії тразодоном, особливо якщо цей курс був тривалим, рекомендується поступово зменшувати дозу до повної відміни препар= ату, щоб мінімізувати вірогідність виникнення симптомів відміни препарату, які включають нудоту, головний біль та загальне нездужання.
Наразі ніщо не вказує на те, що тразодону гідрохлорид викликає звикання.

На тлі застосування тразодону повідомлялося про дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QT – ефекту, характерного і для інших антидепресантів. Необхідно з обережністю застосову= вати тразодон одночасно з лікарськими засобами з відомою здатністю подовжувати інтервал QT. З обережністю слід застосовувати тразодон пацієнтам із діагностованими серцево-судинними захворюваннями, у тому числі з тими, що супроводжуються подовженням інтервалу QT.

На тлі застосування потужних інгібіторів цитохрому CYP3A4 рівні тразодону у сироватці крові можуть збільшуватися. Більш детальна інформація наведена у розділі «Взаємодія з ін= шими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Як і інші лікарські засоби з альфа-адреноблокуючою активністю, тразодон у дуже рідкісних випадках спричиняє пріапізм. У випадку його виникнення слід застосувати внутрішньокав= ернозну ін’єкцію альфа-адренергічного засобу, такого як адреналін або метарамінол. Проте повідомлялося про такі випадки тразодоніндукованого пріапізму, коли було необхідне хірургічне втручання або коли у результаті виникала перманентна статева дисфункція. У пацієнтів із підозрою на цю небажану реак= цію тразодон слід негайно відмінити.

Тразодон МС містить лактозу. Не слід застосовувати= цей препарат пацієнтам з такими рідкіс= ними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози або Lapp-лактазної недостатності.

Застосув= ання у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані, отримані при вивченні обмеженої кількості (<200) вагітних жіно= к, які зазнали впливу тразодону, вказують на відсутність небажаних ефектів на перебіг вагітності або на здоров’я плода/новонародженої дитини. Наразі інших належних епідеміологічних даних немає. Дані досліджень на тваринах не вказу= ють на наявність будь-якого прямого або непрямого шкідливого впливу цієї речови= ни, застосованої у терапевтичних дозах, на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток потомства.

На загальних принципах слід уникати його застосування протягом першого триместру.

Вагітним жінкам цей препарат слід застосовувати з обережністю. Якщо тразодон застосовується у матері до пологів, після народження немовляти слід контролювати його стан для виявлення можливого синдрому відміни препарату з урахуванням співвідношення користь для матері/ризик для плода.

Період годування груддю

Обмежені дані вказують, що тразо= дон проникає у грудне молоко у невеликій кількості. У зв’язку з недостатністю д= аних рішення про продовження/припинення годування груддю або продовження/припине= ння терапії тразодоном слід приймати, беручи до уваги користь грудного годування для дитини та користь терапії тразодоном для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Тразодон незначною або помірною мірою впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Пацієнтів слід попереджати, що перед тим як керувати транспортними засобами= та працювати з механізмами, необхідно переконатися у відсутності сонливості, седативного ефекту, запаморочення, станів сплутаності свідомості або нечітк= ості зору на тлі прийому тразодону.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують перорально.

Депресія.

Дорослі:= початко= ву дозу 150 мг на добу розділену на кілька прийомів, приймають= після їди або як одноразову дозу ввечері перед сном.

Дозу можна підвищувати до 300 на добу, яку слід розділяти на кілька прийомів або приймати як одноразову дозу. Більша частина розділеної дози повинна бути прийнята ввечері перед сном. Для пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, дозу можна підвищити до 600 мг на добу,= яку слід розділяти на кілька прийомів.

Пацієнти літнього віку: дуже літнім або ослабленим пацієнтам початкову рекомендовану дозу зменшують до 100 мг на добу, приймають розділену на кілька прийомів або як одноразову дозу ввечері перед сном (див. розділ «Особливості застосування»). Дозу можна поступово підвищувати під контролем залежно від клінічного ефекту та переносимості. Взагал= і, у цих пацієнтів слід уникати застосування одноразових доз понад 100 мг. Рідко виникає потреба у прийнятті дози = понад 300 мг на добу.

Діти: недостат= ньо даних щодо безпеки застосування, щоб рекомендувати застосування тразодону д= ітям віком до 18 років.

Депресія, яка супроводжується тривогою:=

Спосіб застосування та дози як при депресії.

Тривожний розлад.

Початкову дозу 75 мг = на добу за необхідності підвищують до 300 мг на добу.

Щоб мінімізувати побічні ефекти (збільшення резорбції та зменшення максимальної концентрації у плазмі крові), препарат краще приймати після їд= и.

Печінкові порушення: тразодон активно метаболізується в печінці (див. розділ «Фармакологічні властивості»= ) та був пов’язаний із гепатотоксичністю (див. розділи «Особливості застосування= » і «Побічні реакції»). Тому препарат необхідно призначати з обережністю пацієн= там із печінковими порушеннями, особливо у випадках серйозних порушень. Може бути рекомендований періодичний контроль функції печінки.

Ниркові порушення: зазвичай немає необхідності в коригуванні дози, але необхідно призначати з обережністю пацієнтам із серйозними порушеннями функції нирок.

Діти. Не застосовувати дітям.

Передозування.

Найчастіше при передозуванні спостерігається сонливість, запаморочення, нудота та блювання. У складних випадках виникали кома, тахікардія, артеріальна гіпоте= нзія, гіпонатріємія, судоми та дихальна недостатність= .

Симптоматика з боку серця може включати брадикардію, подовження інтервалу QT та поліморфну шлуночкову тахікардію (to= rsade de pointes).

Симптоми можуть з’явитися протяг= ом 24 годин після передозування або пізніше.

Одночасне передозування тразодон= ом та іншими антидепресантами може викликати серотонінови= й синдром.

Лікування передозування

Специфічного антидоту не існує. Дорослим, які прийняли більше 1 г тразодону, або дітям, які прийняли більше 150 мг тразодону, слід дати активоване вугілля протягом 1 години після виявлення передозування. В інших випадках у дорослих може бути доцільним виконання промивання шлунка протягом 1 години після прийому доз, потенційно небезпечн= их для життя. Необхідний нагляд за станом пацієнта протягом щонайменше 6 годин після прийому препарату (або 12 годин у разі прийому препарату з уповільнен= им вивільненням). Слід контролювати дані артеріального тиску, пульсу та дані Шкали коми Глазго (ШКГ). У випадку зниження кількості балів за шкалою ШКГ слід контролювати насиченість крові киснем.

У симптомни= х пацієнтів необхідне моніторування серцевої діял= ьності.

При появі окремих короткочасних судом лікування не потрібне. При частих або тривалих судомах призначати внутрішньовенно діазепам (0,1-0,3 мг/кг маси ті= ла) або лоразепам

(4 мг дорослим та 0,05 мг/кг діт= ям).

Якщо ці заходи не забезпечують контроль судом, може бути доцільним застосування внутрішньовенної інфузії фенітоїну. У разі необхідності пацієнтові дати кисень та коригувати кислотно-лужний баланс і метаболічні розлади.

У випадку артеріальної гіпотензії та надмірного седативного ефекту застосову= вати симптоматичну та підтримуючу терапію. Якщо тяжка артеріальна гіпотензія персистує, слід зважити доцільність застосування інотропних зас= обів, наприклад допаміну або доб= утаміну.

Побічні реакції.

Повідомлялося про випадки суїцидальної спрямованості мислення та суїцидальної поведінки у період тера= пії тразодоном або невдовзі після її припинення. = У хворих= з тяжкою дихальною недостатністю через хронічну бронхіальну або легеневу хвор= обу тразодон не впливав на рівень рСО₂ або рО₂ артеріальн= ої крові.

Також у пацієнтів, які отримували терапію тразодоном, були зареєстровані наведені нижче симптоми, деякі з них часто зустрічаються у випадках нелікованої депресії.

Систем= а-Орган-Клас MedDRA

Частота невідома (не може бути оцінена з доступн= их даних)<= /o:p>

З боку крові та лімфатичної системи

Дискра= зії крові= (у тому числі агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія та анемія)

З боку імунної системи

Алергічні реакції

З боку ендокринної системи

Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону

Метаболічні та аліментарні розлади

Гіпонатріємія¹, зменшення маси тіла, анорексія, збільшення апетиту

З боку психіки

Суїцидальна спрямованість мисл= ення або суїцидальна поведінка², стан сплутаності свідомості, безсо= ння, дезорієнтованість, манія, тривожність, нервоз= ність, збудження (яке дуже рідко переростає у делірій), делірій, агресивна реакц= ія, галюцинації, нічні жахи, зменшення лібідо, синдром відміни препарату=

З боку нервової системи

Серото= ніновий синдр= ом, судоми, злоякісний нейролептичний синдром, запаморочення, вертиго, головний біль, сонливість³, неспокій, зниження концентрації ув= аги, тремор, нечіткість зору, порушення пам’яті, міоклону= с, експресивна афазія, парестезія, дистонія, порушення смакових відчуттів

З боку серця

Серцеві аритмії⁴ (у тому числі поліморфна шлуночкова тахікардія (torsade= de pointes), посиле= не серцебиття, шлуночкові екстрасистоли, парні шлуночкові екстрасистоли, шлуночкова тахікардія), брадикардія, тахікардія, відхилення від норми з боку даних ЕКГ (подовження інтервалу QT)²

З боку судин

Ортостатична артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, синкопе

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння

Заклад= еність носа, задишка

З боку шлунково-кишкового тракту

Нудота, блювання, сухість у ро= ті, запор, діарея, диспепсія, біль у шлунку, гастроентерит, посилене слиновиділення, паралітична непрохідність кишечнику

Гепатобіліарні розлади

Порушення функції печінки (у т= ому числі жовтяниця та гепатоцелюлярні ураження)<= sup>5, внутрішньопечінковий хол= естаз,

З боку шкіри та підшкірної клітковини=

Шкірні висипання, свербіж, гіпергідроз

З боку опорно-рухового апарату та сполучної ткан= ини

Біль у кінцівках, біль у спині= , міалгія, артралгія

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Порушення сечовиведення

З боку репродуктивної системи та молочних залоз<= o:p>

Пріапізм⁶

Загальні розлади та реакції в місці введення

Слабкість, набряк, грипоподібні симптоми, підвищена втомлюваність, біль у ділянці грудної клітки, підвище= ння температури тіла

Результати обстежень

Підвищення рівня печінкових ферментів

¹⁼ У пацієнтів із відповідними симптомами слід контролювати рівень рідини та електролітний баланс в органі= змі.

²⁼ Див. також розділ «Особливості застосування».

³⁼ Тразодон – седативний антидепресант, сонливість, яку іноді відчувають пацієнти протягом перших дн= ів терапії, зазвичай зникає у міру її продовження.

⁴⁼ У процесі досліджень на тваринах було показано, що тразодон має менш виражену кардіоток= сичність, ніж трициклічні антидепресанти, а дані клінічних досліджень вказують на те,= що тразодон з меншою вірогідністю може спричиняти серцеві аритмії у людини. Да= ні клінічних досліджень з участю пацієнтів з наявними захворюваннями серця вказують, що тразодон може мати аритмогенний вплив у деяких пацієнтів цієї популяції.

⁵⁼ Повідомлялося про рідкісні випа= дки виникнення небажаних ефектів, іноді тяжких, на функцію печінки.<= /span>

⁶⁼ Див. також розділ «Особливості застосування».

Звітування про підозрювані побічні реакції. <= /o:p>

Звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції слід відповідно до вимог законодавства. У разі виникнення побічних реакції = та запитань щодо безпеки застосування лікарського засобу просимо звертатися че= рез форму зворотного зв’язку веб-сайту: www.ukraine.medochemie.com

&nb= sp;

Термін придатності. 3 роки.<= /p>

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світл= а та вологи, у недоступному для дітей місці.

Упаковка= . По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник/заявник.

1. Медокемі ЛТД (Завод AZ) / Medoch= emie LTD ( Factory AZ).

2. Фармацевтіш Аналітіш Лабораторіум Дуівен Б.В. = /Farmaceutisch Analytisch = Laboratorium Duiven B.V.<= o:p>

&nb= sp;

Місцезна= ходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/місцезнаходження заяв= ника та/або представника заявника.

1. 2 Міхаел Ераклеос Стріт, Ажиос Атанасіос Індустріальна зона, Ажиос = Атанасіос, Лімассол, 4101, Кіпр / 2 Michael<= /span> Erakleous Street, <= span class=3DSpellE>Agios Athanassios Industrial Area, Agios Athanassios, Limassol, 4101, Cyprus.=

2. Діяграф 30, Дуівен, 6921РЛ, Нідерланди / Dijkgraaf 30, Duiven, 6921 RL, Nethe= rlands.

Систем= а-Орган-Клас MedDRA	Частота невідома (не може бути оцінена з доступн= их даних)<= /o:p>
З боку крові та лімфатичної системи	Дискра= зії крові= (у тому числі агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія та анемія)
З боку імунної системи	Алергічні реакції
З боку ендокринної системи	Синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону
Метаболічні та аліментарні розлади	Гіпонатріємія¹, зменшення маси тіла, анорексія, збільшення апетиту
З боку психіки	Суїцидальна спрямованість мисл= ення або суїцидальна поведінка², стан сплутаності свідомості, безсо= ння, дезорієнтованість, манія, тривожність, нервоз= ність, збудження (яке дуже рідко переростає у делірій), делірій, агресивна реакц= ія, галюцинації, нічні жахи, зменшення лібідо, синдром відміни препарату=
З боку нервової системи	Серото= ніновий синдр= ом, судоми, злоякісний нейролептичний синдром, запаморочення, вертиго, головний біль, сонливість³, неспокій, зниження концентрації ув= аги, тремор, нечіткість зору, порушення пам’яті, міоклону= с, експресивна афазія, парестезія, дистонія, порушення смакових відчуттів
З боку серця	Серцеві аритмії⁴ (у тому числі поліморфна шлуночкова тахікардія (torsade= de pointes), посиле= не серцебиття, шлуночкові екстрасистоли, парні шлуночкові екстрасистоли, шлуночкова тахікардія), брадикардія, тахікардія, відхилення від норми з боку даних ЕКГ (подовження інтервалу QT)²
З боку судин	Ортостатична артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, синкопе
З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння	Заклад= еність носа, задишка
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота, блювання, сухість у ро= ті, запор, діарея, диспепсія, біль у шлунку, гастроентерит, посилене слиновиділення, паралітична непрохідність кишечнику
Гепатобіліарні розлади	Порушення функції печінки (у т= ому числі жовтяниця та гепатоцелюлярні ураження)<= sup>5, внутрішньопечінковий хол= естаз,
З боку шкіри та підшкірної клітковини=	Шкірні висипання, свербіж, гіпергідроз
З боку опорно-рухового апарату та сполучної ткан= ини	Біль у кінцівках, біль у спині= , міалгія, артралгія
З боку нирок та сечовивідних шляхів	Порушення сечовиведення
З боку репродуктивної системи та молочних залоз<= o:p>	Пріапізм⁶
Загальні розлади та реакції в місці введення	Слабкість, набряк, грипоподібні симптоми, підвищена втомлюваність, біль у ділянці грудної клітки, підвище= ння температури тіла
Результати обстежень	Підвищення рівня печінкових ферментів