ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ТАДА= ФІЛ

(TADAFIL)

&nb= sp;

Склад:

діюча речовина: тадалафіл (tadalafil);

1 таблетка містить 10 мг або 20 мг тадалафілу;=

допоміжні речовини: лактози моногідрат, коповідон, <= /span>кремнію діоксид колоїдний безвод= ний, олія рицинова поліетоксильована, гідрогенізована; целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію с= теарат; плівкове покриття: Opadry II Wh= ite 32К580001 (гіпромелоза НРМС 2910, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman"'>триацетин, тальк).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблет= ки 10 мг: білого к= ольору капсулоподібної форми, двоопуклі таб= летки, вкриті плівковою оболонкою, з написом «Т16» з одного боку та «Н» – з іншого;<= /o:p>

таблет= ки 20 мг: білого кольору капсулоподібної форми, двоопуклі таблетки= , вкриті плівковою оболонкою, з написом «Т15» з одного боку та «Н» – з іншого.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування еректильної дисфункції.

Код АТХ= G04B E08.<= o:p>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механ= ізм дії

Тадалафіл є селективним оборотним інгібітором циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) – специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ 5). Коли сексуальна стимуляція спричиняє локальне вивільнення оксиду азоту, інгібування ФДЕ 5 тадалафілом продукує підвищені рівні цГМФ у печеристому тілі. Це призводить до релаксац= ії гладких м’язів і припливу крові до тканин статевого члена, створюючи тим са= мим ерекцію. Тадалафіл не діє без сексуальної стимуляції.

Ефект інгібування концентрації ц= ГМФ у печеристому тілі також спостерігається у гладких м’язах простати, сечовому міхурі та їх судинах, що переносять кров до вищевказаних органів. Судинна релаксація, яка при цьому виникає, призводить до підвищення перфузії крові = та може бути причиною зменшення симпт= омів доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Ці судинні ефекти можуть бу= ти доповнені інгібуванням активності аферентних нервів сечового міхура та релаксацією гладких м’язів простати і сечового міхура.

Фармакодинамічні ефекти

Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ 5. ФДЕ 5 – фермент, який був знайдений у гладких м’язах печеристого тіла, судинних і вісцеральних гладких м’язах, скелетних м’язах, тромбоцитах, нирках, легенях= і мозочку. Вплив тадалафілу на ФДЕ 5 сильніший, ніж на інші фосфодіестер= ази. Дія тадалафілу на ФДЕ 5 у 10000 разів перевищує його вплив на ферменти ФДЕ = 1, ФДЕ 2 і ФДЕ 4, що є наявними у серці, мозку, судинах, печінці, лейкоцитах, скелетній мускулатурі та інших органах. Тадалафіл= у 10000 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняно із ФДЕ 3, що є ферментом, наявним у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ 5 порівняно із ФДЕ 3 важлива, оскільки ФДЕ 3 є ферментом, який віді= грає певну роль у скороченні серцевого м’яза. Крім того, тадалафіл приблизно у 7= 00 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порівняно із ФДЕ 6, що є ферментом, наявним у сітківці і відповідальним за фототрансдукцію. Тадалафіл також у 10000 разів потужніший щодо ФДЕ 5 порів= няно з ФДЕ 7, ФДЕ 8, ФДЕ 9 і ФДЕ 10.

Фармак= окінетика.

Всмоктування. Тадалафіл добре всмоктується після прийому внутрішньо. Середня максимальна концентрац= ія у плазмі крові (С_max) досягається в середньому через 2 години після прийому. Абсолютна біодоступність тадалафілу після прийому перорально не встановлювалась.

Швидкість і ступінь всмоктування тадалафілу не залежать = від вживання їжі, тому Тадафіл можна приймати з їжею або без неї. Час введення дози (ран= ок або вечір) не мав клінічно значущого впливу на швидкість і ступінь всмоктування= .

Розподіл. Середній об’єм розподілу становить приблизно 63 л, вказ= уючи на те, що Тадафіл розподіляється у тканини. При терапевтичних концентраціях 94 % тадалафілу у плазмі крові зв’язано з протеїнами. На зв’язування з протеїнами не впливає порушення ниркової функції.

Менше 0,0005 % уведеної дози було виявлено у спермі здор= ових добровольців.

Метаболізм. Тадалафіл переважно метаболізується ізоформою 3А4 цитох= рому Р450 (CYP). Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цей метаболіт має активність щодо ФДЕ 5 у 13000 разів менше, ніж тадалафіл. Так= им чином очікується, що метаболіт не буде виявляти клінічної активності у концентраціях, що спостерігаються.

Виведення. Кліренс перорального тадалафілу становить 2,5 л/го= дину, а середній період напіввиведення – 17,5 години у здорових добровольців. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивних метаболітів, більшою мі= рою з фекаліями (приблизно 61 % дози) і меншою – із сечею (майже 36 % дози).

Лінійність/нелінійність фармакокінетики. Фармакокінетика тадалафілу у здорових добровольців ліні= йно пропорційна часу і дозі. У діапазоні доз від 2,5 до 20 мг площа під кривою «концентрація-час» (AUC) підвищується пропорційно дозі. Постійна концентрац= ія у плазмі крові досягається протягом 5 днів при щоденному прийомі 1 раз на доб= у.

Фармакокінетика препарату однакова у пацієнтів з еректил= ьною дисфункцією та у пацієнтів без неї.

Окремі групи пацієнтів.

Пацієнти літнього віку. Здорові добровольці літнього віку (від 65 = років) мали нижчі значення кліренсу тадалафілу при прийомі внутрішньо, що призводи= ло до підвищення на 25 % AUC порівняно зі здоровими добровольцями віком 1= 9–45 років. Цей віковий ефект не є клінічно значущим і не потребує регулювання д= ози.

Ниркова недостатність. У проце= сі досліджень із клінічної фармакології із застосуванням разової дози тадалафі= лу (5–20 мг) AUC тадалафілу майже подвоїлася у пацієнтів зі слабкою (кліренс креатиніну від 51 до 80 мл/хв) або помірною (кліренс креатиніну від 31 до 50 мл/хв) нирковою недостатністю, також у пацієнтів з останньою стадією нирков= ої хвороби на діалізі. У пацієнтів, які знаходилися на гемодіалізі, С_{max<=
/sub>
була на 41 % вища, ніж у здорових добровольців. Впливом гемодіалізу на
виведення тадалафілу можна знехтувати.}

Печінкова недостатність. AUC тад= алафілу у пацієнтів зі слабкою та помірною печінковою недостатністю (класи А та В за шкалою Чайлда–П’ю) порівнянна з AUC у здорових добровольців при призначенні= дози 10 мг. Дані щодо безпеки застосування препарату пацієнтам із тяжкою печінко= вою недостатністю (клас С за шкалою Чайлда–П’ю) обмежені. У разі призначення Та= дафілу лікар повинен уважно оцінити індивідуальні переваги/ризики. Немає даних щодо застосування препарату в дозі вище 10 мг пацієнтам із печінковою недостатні= стю.

Пацієнти, хворі на цукровий діабет. AUC тадалафілу у хворих на цукровий діабет була приблизно на 19 % нижч= а, ніж у здорових добровольців. Ця різниця в AUC не потребує регулювання дози.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування еректильної дисфункції= у дорослих чоловіків.

Препарат ефективний за наявності сексуальної стимуляції.

Препарат не показаний для застосування жінкам.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до тадалафі= лу або до будь-якого іншого компонента препарату.

Відомо, що тадалафіл має властив= ість посилювати гіпотензивний ефект нітратів. Вважається, що це є наслідком поєднаного впливу ефектів нітратів та тадалафілу на шлях оксиду азоту/цГМФ. Таким чином, тадалафіл протипоказаний пацієнтам, які застосовують органічні нітрати у будь-якій лікарській формі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Препарат не слід застосовувати чоловікам із серцевими захворюваннями, для яких статева активність є небажа= ною. Лікарі повинні зважати на потенційний серцевий ризик, асоційований зі стате= вою активністю у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Застосування тадалафілу протипок= азане таким групам пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями:

- пацієнти з інфарктом міокарда, який стався протягом останніх 90 днів;

- пацієнти з нестабільною стенокардією або стенокардією, що виникає під= час статевих актів;

- пацієнти із серцевою недостатністю, що відповідає класу 2 або вище за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця,= яка мала місце протягом останніх 6 місяців;

- пацієнти з неконтрольованою аритмією, артеріальною гіпотензією (< 90/50 мм рт. ст.) або неконтрольованою гіпертензією;

- пацієнти після інсульту, що ст= ався протягом останніх 6 місяців.

Препарат протипоказаний пацієнтам із втратою зору одного ока в результа= ті неартеріальної передньої ішемічної оптичної нейропатії (НАПІОН) незалежно в= ід того, було це пов’язано із попереднім впливом інгібіторів ФДЕ 5 чи ні. = ;

Супутнє застосування інгібіторів ФДЕ 5, у тому числі тадалафілу, зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказано, оскільки потенційно це може призвести до симптоматичної гіпотензії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клінічно значуща взаємодія при застосуванні вищих доз не може бути виключена, якщо така спостерігалася при застосуванні препарату в нижчих дозах (10 мг).

Вплив інших лікарських засобів на тадалафіл.<= /span>

Інгібітори цитохрому CYP450.

Тадалафіл метаболізується переважно CYP3A4. Селективний інгібітор CYP3A= 4 – кетаконазол (200 мг щоденно) – збільшує AUC тадалафілу (10 мг) у 2 рази та = С_max на 15 % щодо значень AUC і С_max одного тадалафілу. Кетокона= зол (400 мг на добу) збільшує AUC тадалафілу (20 мг) у 4 рази та С_max= на 22 %. Ритонавір, інгібітор протеаз (200 мг 2 рази на добу), що інгі= бує CYP3A4, CYP2С9, CYP2С19 та CYP2D6, збільшує AUC тадалафілу (20 мг) у 2 рази, не змінюючи С_max. Хоча специфічні взаємодії не були досліджені, інші інгібітори протеази, такі як саквінавір та інші інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол та грейпфрутовий сі= к, слід призначати з обережністю, оскільки очікується, що при сумісному застосуванні вони підвищуватимуть концентрацію тадалафілу у плазмі крові (див. розділ «Особливості застосування»). Як наслідок, може підвищуватися частота виникнення побічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»).

Транспортери.<= /i>

Вплив транспортерів, наприклад p-глікопротеїнів, на розподіл тадалафілу невідомий. Таким чином, існує імовірність лікарської взаємодії, опосередков= аної інгібуванням транспортерів.

Індуктори цитохрому CYP450.=

Індуктор CYP3A4 рифампіцин знижує величину AUC тадалафілу на 88 % порівняно зі значенням AUC одного лише тадалафілу (10 мг). Можна припустити= , що таке зниження концентрації призведе до зниження ефективності тадалафілу. Супутнє застосування інших індукторів CYP3A4, таких як фенобарбітал, феніто= їн та карбамазепін, також може знижувати концентрацію тадалафілу у плазмі кров= і.

Вплив тадалафілу на інші лікарсь= кі засоби.

Нітрати. <= /p>
У ході клінічних досліджень тадалафіл (5 мг, 10 мг, 20 мг) виявляв властивість посилювати гіпотензивні ефекти нітратів. Таким чином, застосування препарату пацієнтами, які отримують лікування органічними нітратами у будь-якій формі, протипоказано (див.&nb= sp;розділ «Протипоказання»). Якщо для пацієнта, якому призна= чено тадалафіл у будь-якій дозі (2,5–20 мг), застосування нітратів є медичною необхідністю при загрозливому для життя ст= ані, то перед застосуванням препаратів нітратів має минути не менше ніж 48 годин після останнього прийому препарату. У такому випадку нітрати слід застосову= вати під медичним наглядом із належним моніторингом гемодинамічних показників.

Антигіпертензивні препарати (у т= ому числі блокатори кальцієвих каналів).

Під час сумісного призначення тадалафілу (у дозуванні 5 мг 1 раз на добу або у вигляді разової дози 20 мг) із блокатором альфа-адренорецепторів доксазозином (4–8 мг на добу) спостерігалося значне посилення гіпотензивного ефекту останнього. Цей ефект триває до 12 годин і може проявлятися окремими симптомами, в тому числі у вигляді запаморочення. Така комбінація препаратів не рекомендується для застосування (див<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>. розділ «Особливості застосування»). =

Не повідомляли про вищевказані ефекти при сумісному застосуванні з алфузозином або тамсулозином. Слід з обережністю призначати тадалафіл пацієнтам, які отримують лікування блокаторами альфа-адренорецепторів, особ= ливо особам літнього віку. Лікування слід розпочинати з мінімального дозування та поступово збільшувати дозу.

У процесі досліджень клінічної фармакодинаміки вивчали потенціал тадалафілу посилювати гіпотензивні ефекти основних антигіпертензивних препаратів. Досліджували основні класи препаратів: блока= тори кальцієвих каналів (амлодипін), інгібітори АПФ (еналаприл), блокатори бета-= адренорецепторів (метопролол), тіазидні діуретики (бендрофлуазид) та блокатори рецепторів ангіотензину II (самостійно та в комбінації з тіазидними діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, блокаторами бета-адренорецепторів та/або блокаторами альфа‑адренорецепторів). Тадалафіл (у дозі 10 мг, крім досліджень взаємодії з блокаторами рецепторів ангіотензину II та амлодипіно= м, де вивчали ефект дози 20 мг) не виявляв значущої взаємодії із вищезазначени= ми класами лікарських засобів. У процесі іншого дослідження клінічної фармакол= огії вивчали супутнє застосування тадалафілу (в дозі 20 мг) з декількома гіпотензивними препаратами (до чотирьох). У пацієнтів, які приймали декілька антигіпертензивних засобів, зміна артеріального тиску залежала від рівня контролю артеріального тиску. Таким чином, у пацієнтів із добре контрольова= ною гіпертензією зниження артеріального тиску було незначним та відповідало так= ому у здорових добровольців. У пацієнтів з важко контрольованою артеріальною гіпертензією спостерігалося більш виражене зниження артеріального тиску, хо= ча у більшості хворих зниження тиску не супроводжувалося гіпотензивними симптома= ми. У пацієнтів, які отримують супут= ню терапію антигіпертензивними лікарськими засобами, застосування тадалафілу в дозі 20 мг може призводити до зниження артеріального тиску, яке (крім випад= ку супутнього застосування із блокаторами альфа-адренорецепторів) загалом є незначним та клінічно незначущим= . Аналіз даних третьої фази клінічного дослідження не виявив різниці у побічних реакціях, що виникали у пацієнтів, які отримували лікування тадалафілом із супутнім застосуванням антигіпертензивних засобів та лікування тільки тадалафілом. Незва= жаючи на це, необхідно надавати відповідні рекомендації щодо можливого зниження артеріального тиску пацієнтам, які лікуються гіпотензивними лікарськими засобами та тадалафілом= .

Ріоцигуат.=

У процесі доклінічних досліджень був виявлений адитивний гіпотензивний ефект при супутньому прийомі інгібіторів = ФДЕ 5 з ріоцигуатом. У процесі<= /span> клінічних досліджень було виявл= ено, що ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ 5. Не було доказів сприятливого клінічного ефекту цієї комбінації у досліджуваній популяції. Супутнє застосування ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ 5, у тому числі тадалафі= лу, протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Інгібітори 5-альфа-редуктази.

У ході клінічного дослідження, в якому порівнювалося сумісне застосування тадалафілу у дозі 5 мг та фінастериду у дозі 5 мг із прийомом плацебо і фінастериду у дозі 5 мг для усунення симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози, не було виявлено жодних нових побічних реакцій. Проте, оскільки дослідження взаємодії лікарських засобів з метою оцінки ефектів тадалафілу та інгібіторів 5-альфа-редуктази не проводилося, = слід з обережністю призначати тадалафіл пацієнтам, які отримують лікування інгібіторами= 5-альфа-редуктази.

CYP1А2 субстрати (наприклад, теофілін).

У ході дослідження клінічної фармакології при прийомі тадалафілу (в = дозі 10 мг) з теофіліном (неселективним інгібітором фосфодіестерази) не спостерігалося ніякої фармакокінетичної взаємодії. Єдиним фармакодинамічним ефектом було незначне підвищення серцевого ритму (3,5 уд/хв). Необхідно враховувати можливість виникне= ння цього ефекту при сумісному застосуванні тадалафілу та теофіліну, незважаючи= на те, що він не має клінічної значущості.

Етинілестрадіол та тербуталін.

Тадалафіл підвищував біодоступність пероральних лікарських форм з етинілестрадіолом. Таке збільшення біодоступності можна очікувати при суміс= ному застосуванні з тербуталіном, хоча клінічні наслідки цієї комбінації невідом= і.

Алкоголь.

Алкоголь (середня максимальна концентрація 0,08 %) не впливав на супутнє застосування тадалафілу (в дозі 10 мг або 20 мг). Також не спостерігали змін концентрації тадалафілу протягом наступних 3 годин після одночасного прийому алкоголю з тадалафілом. Алкоголь застосовували таким чи= ном, щоб досягнути максимального рівня абсорбції алкоголю (прийом натще після нічного голодування та без вживання їжі протягом 2 годин після застосування= алкоголю= ). Прийом тадалафілу (в дозі 20 мг) не призводив до статистично значущого зниження артеріального тиску на тлі вживання алкоголю (0,7 г/кг або приблизно 180 мл 40 % алкоголю (горілки) чоловіком з масою тіла 80 кг)= , проте у деяких пацієнтів спостерігали постуральне запаморочення та ортостатичну гіпотензію. Прийом тадалафілу на тлі нижчих доз алкоголю (0,6 г/кг) не спричиняв артеріальної гіпотензії, а запаморочення спостерігали з тією ж частотою, що й при вживанні алкоголю. Вплив алкоголю на пізнавальні функції= не посилювався при супутньому застосуванні тадалафілу (в дозі 10 мг).

Лікарські засоби, що метаболізую= ться з участю цитохрому Р450.

Не очікується, що тадалафіл спричинятиме клінічно значуще інгібування а= бо індукування кліренсу лікарських засобів, що метаболізуються ізоформами CYP4= 50. Тадалафіл не інгібує і не індукує ізоформи CYP450, у т. ч. CYP3А4, CYP1А2, CYP2D6, CYP2E1, CYP2C9 та CYP2C19.

CYP2С9 субстрати (наприклад, R-варфарин).

Тадалафіл (у дозі 10 мг та 20 = мг) не виявив клінічно значущого ефекту на AUC S-варфарину чи R-варфарину (CYP2С9 субстрати), а також не впливав на протромбіновий час, індукований варфарино= м.

Ацетилсаліцилова кислота.=

Тадалафіл (у дозі 10 мг та 20 мг) не потенціював збільшення часу кровот= ечі, спричиненої ацетилсаліциловою кислотою.

Протидіабетичні лікарські засоби= .

Специфічних досліджень взаємодії тадалафілу з протидіабетичними лікарсь= кими засобами не
проводили.

Особливості застосування.=

Перед початком лікування препара= том.

Перед застосуванням препарату лікарю слід визначити першопричини еректильної дисфункції та призначити відповідний курс лікування.=

Перед початком будь-якого лікува= ння еректильної дисфункції лікарі повинні зважати на стан серцево-судинної сист= еми пацієнтів, оскільки існує певний ступінь серцевого ризику, асоційований зі статевою активністю. Тадалафіл виявляє судинорозширювальний ефект, що може призводити до незначного і транзиторного зниження артеріального тиску (див. розділ «Фармакологічні властивості») та потенціювання гіпотензивного ефекту нітратів (див. розділ «Протипоказання»).

Оцінка еректильної дисфункції повинна включати визначення потенційної першопричини та її належне лікування після відповідного медичного обстеженн= я. Невідомо, чи ефективний препарат= для пацієнтів, які перенесли операцію на тазових кістках або радикальну простатектомію без збереження нервів.

Серцево-судинна система.

У постмаркетинговий період та/або у ході клінічних досліджень повідомляли про серйозні явища з = боку серцево-судинної системи, в тому числі про інфаркт міокарда, раптову серцеву смерть, нестабільну стенокардію, шлуночкову аритмію, порушення мозкового кровообігу, транзиторну ішемічну атаку, біль у грудях, відчуття серцебиття = та тахікардію. Більшість пацієнтів, у яких спостерігалися такі побічні реакції, мали фактори ризику з боку серцево-судинної системи. Водночас неможливо точ= но встановити, чи вищевказані явища пов’язані з факторами ризику, застосуванням препарату, статевою активністю пацієнтів або з комбінацією цих чи інших факторів.

У пацієнтів, які отримують супутнє лікування антигіпертензивними засоба= ми, тадалафіл може посилити зниження артеріального тиску. Якщо розпочато щоденну терапію препаратом, слід розглянути клінічну необхідність підбору дози антигіпертензивної терапії.

Необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтам, які приймають альфа₁-блокатори, тому що у деяких хворих одноча= сний прийом цих препаратів може призвести до симптоматичної гіпотензії (див. розділ «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Не рекомендується комбіноване застосування тадалафілу та доксазозину= .

Органи зору. <= /i>

Повідомляли про випадки погіршення зору, в тому чи= слі про центральну серозну хоріоретинопатію (ЦСХ) та неартеріальну передню ішемічну оптичну нейропатію (НАПІОН) під час застосування тадалафілу та інш= их інгібіторів ФДЕ 5. У більшості випадків симптоми ЦСХ зникали спонтанно після припинення прийому тадалафілу. Аналіз даних обсерваційних досліджень показав підвищення ризику розвитку гострої НАПІОН у чоловіків з еректильною дисфункцією після застосування тадалафілу або інших інгібіторів= ФДЕ 5. Оскільки підвищення такого ризику може виникнути у всіх пацієнтів, які застосовують тадалафіл, лікар повинен попередити пацієнта про необхідність припинення застосування тадалафілу та звернення за медичною допомогою у разі раптової втрати зору (див. розділ «Протипоказання).

Погіршення або раптова втрата слуху.

Зафіксовано випадки раптової втрати слуху після застосування тадалафілу. Незалежно від того, чи були наявні інші фактори ри= зику (такі як вік, наявність діабету, артеріальної гіпертензії та випадки втрати слуху в анамнезі), пацієнтів потрібно попередити про необхідність припинення застосування тадалафілу та звернення за медичною допомогою у разі раптового погіршення або втрати слуху.

Печінкова недостатність. ~~<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>~~

При призначенні препарату пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печі= нки (клас С за шкалою Чайлда–П’ю) лік= ар повинен ретельно оцінити індивідуальні переваги/ризики терапії.<= /span>

Пріапізм та анатомічна деформація статевого члена.

Пацієнтам, у яких виникає ерекція, що триває 4 години або більше, слід вказати на необхідність негайно звертатися за медичною допомогою. Якщо не б= уде негайно проведено лікування пріапізму, це може призвести до ушкодження ткан= ин статевого члена та до довгострокової втрати потенції.

Необхідно з обережністю призначати препарат пацієнтам з анатомічною деформацією статевого члена (такою як кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) або пацієнтам, які мають стани, що можуть призвести до пріапізму (серпоподібноклітинна анемія, мієломна хвороба або лейкемія).

Супутнє застосування з інгібітор= ами CYP3A4.

Необхідно з обережністю признача= ти препарат пацієнтам, які застосовують інгібітори CYP3A4 (ритонавір, саквінав= ір, кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин), оскільки при сумісному застосуванні= з тадалафілом спостерігається збільшення експозиції тадалафілу (AUC) (див. розділ «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Супутнє застосування з іншими лікарськими засобами для лікування еректильної дисфункції.

Безпеку та ефективність застосування препарату в комбінації з іншими інгібіторами ФДЕ 5 або іншими засобами для лікування еректильної дисфункції не досліджували, тому не рекомендовано приймати препарат у подіб= них комбінаціях.

Лактоза.
Препарат містить лактози моногідрат, тому пацієнтам з рідкісними спадко= вими формами непереносимості галактози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорб= ції або дефіцитом лактази Лаппа не слід застосовувати препарат.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:RU'>Натрій

1 таблетка цього препарату містить менше 1 ммоль натрію = (23 мг), тобто фактично не містить натрію.

Застосування у період вагітності= або годування груддю.

Препарат не показаний для застосування жінкам.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Вагітність. Дані досліджень щодо застосування тадала= філу вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона або плода, род= и та постнатальний розвиток. Як запобіжний захід, бажано уникати застосування пр= епарату у період вагітності.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Період годування груддю. Наявні фармакодинамічні/токсикологічні д= ані щодо тварин свідчать про екскрецію тадалафілу в грудне молоко. Ризик для немовля= ти на грудному годуванні не слід виключати. Препарат не застосовувати під час годування груддю.

Фертильність. Порушення фертильності не очікується, хоча в окремих чоловіків спостерігалося зниження концентрації сперми (= див. розділ «Фармакологічні властивості»).=

Здатність впливати на швидкість реакції при керува= нні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату на здатність керувати машинами та механізмами незначний. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати індивідуальну реакцію на препа= рат (можливе зниження артеріального тиску, запаморочення, порушення зору), особ= ливо на початку лікування та при зміні дозування.

=

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування. Для рекомендованого дозув= ання слід приймати таблетки з відповідним вмістом діючої речовини.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Arial;mso-bidi-font-family:Arial'>Дорослі чоловіки. Рекомендована доза становить 10 мг перед передбачуваною сексуальною активністю, незалежно від вживання їжі. Пацієнтам, у яких тадал= афіл у дозі 10 мг не виявляє бажаного ефекту, можна застосовувати дозу 20 мг.

Препарат приймати не менш ніж за 30 хвилин до очікуваної сексуальної активності. =

Ефективність тадалафілу зберігається до 36 годин п= ісля прийому дози.

Максимальна рекомендована частота прийому – 1 раз на доб= у.

Тадалафіл у дозі 10 мг та 20 мг призначений для застосування перед передбачуваною сексуальною активністю та не рекомендован= ий для щоденного застосування.

Якщо передбачається часте застосування препарату (принаймні 2 рази на тиждень), ре= жим щоденного застосування більш низьких доз препарату може бути доцільнішим, виходячи з вибору пацієнта та рішення лікаря. Для таких пацієнтів рекомендована доза становить 5 мг* на добу (застосовувати препарати тадалаф= ілу у відповідному дозуванні у зв’язку з неможливістю поділу таблетки), яку слід приймати приблизно в однаковий час. Дозу можна зменшувати до 2,5 мг* на= добу (застосовувати препарати тадалаф= ілу у відповідному дозуванні у зв’язку з неможливістю поділу таблетки), виходячи з індивідуальної переносимості препарату. Доцільність тривалого щоденного застосування слід періодично переглядати.

Особливі групи пацієнтів.

Чоловіки літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Чоловіки з нирковою недостатністю. Корекція дози не потрібна для пацієнтів зі слабкою та помірною нирковою недостатністю. Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю максимально рекомендована доза становить 10 мг. Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується приймати тадалафіл 1 раз на добу (див. розділи «Особливості застосування» = та «Фармакологічні властивості»).

Чоловіки з печінковою недостатністю. Для лікування ере= ктильної дисфункції рекомендована доза препарату становить 10 мг перед передбачуваною сексуальною активністю і не залежить від вживання їжі= .

Клінічні дані щодо безпеки застосування препарату пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Ча= йлда–П’ю) обмежені; у разі призначення препарату лікар повинен уважно оцінити індивідуальні переваги/ризики. Немає даних щодо застосування препарат= у в дозі вище 10 мг пацієнтам із печінковою недостатністю. Немає даних щодо застосування тадалафілу в дозі 2,5–5 мг* один раз на добу пацієнтам із печінковою недостатністю; тому у разі признач= ення лікар повинен уважно оцінити індивідуальні переваги/ризики призначення тадалафілу в дозі 2,5–5 мг* один раз на добу = (див. розділи «Особливості застосування» = та «Фармакологічні властивості»).

Чоловіки з цукровим діаб= етом. Корекція дози не потрібна.

Особливі застереження при утилізації

Невикористаний препарат або відходи слід утилізува= ти відповідно до діючих нормативних вимог.

* Застосовувати препарати тадалафілу у відповідному дозуванні.

=

Діти.

Лікарський засіб не призначений = для застосування дітям (віком до 18 років).

Передозування.

Симптоми. При одноразовому застосуванні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500&nb= sp;мг і при багаторазовому застосуванні тадалафілу пацієнтам з еректильною дисфункцією до 100 мг на добу небажані ефекти були аналогічні тим, що спостерігалися при застосуванні менших доз препарату.

Лікування. У випадку передозування слід застосовувати стандартну симптоматичну терапію. На елімінацію тадалафілу гемодіаліз впливав неістотно.

Побічні реакції.

Резюме профілю безпеки лікарського засобу

Небажаними ефектами, про які найчастіше повідомляли при лікуванні еректильної дисфункції, є головний біль, диспепсія, біль у спині, міалгія, частота виникнення яких зростала зі збільшенням дози препарату. Побічні реа= кції були короткотривалими, від легких до помірних. Більшість випадків появи головного болю при щоденному прийомі препарату спостерігалась протягом перших 10–30 діб після початку лікування.

Табличні дані побічних реакцій.

Нижченав= едена таблиця містить дані щодо побічних реакцій при застосуванні тадалафілу за потребою та при щоденному застосуванні для лікування еректильної дисфункції.

Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовують таку класифікацію: Дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/10= 0 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10= 000), частота невідома (частоту не можна встановити за наявними даними).

Дуже часто

Часто

Нечасто

Рідко

Невідомо<= /o:p>

З боку імунної системи

реакції гіперчутливості

ангіоневротичний набряк²

З боку нервової системи

головний біль

запаморочення

поруше= ння мозкового кровообігу¹ (включаючи геморагічні явища), втрата свідомості, транзиторна ішемічна ат= ака¹<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>, мігр= ень²<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>, судо= ми²<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>, тран= зиторна амнезія

&= nbsp;

З боку органів зору

нечітк= ий зір, відчуття болю в очах

дефекти поля зору, набряк повік, кон’юнктивальна гіперемія, НАПІОН², оклюзія вен сітківки²

центра= льна серозна хоріоретино-патія

З боку органів слуху та вушного лабіринту

дзвін у вухах

раптова втрата слуху

З<= /i> боку серця¹

тахікардія, прискорене серцебиття <= /p>

інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія², шлуночкова аритмія²

&= nbsp;

З б= оку судин<= /o:p>

припливи

артеріальна гіпотензія^{3,
артеріальна гіпертензія}

&= nbsp;

&= nbsp;

З боку= дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

закладеність носа

диспно= е, носова кровотеча

З боку шлунково-кишкового тракту

диспепсія

абдомі= нальний біль, нудота, блювання, гастроезофагеа-льний рефлюкс

З боку шкіри та підшкірної основи

висипання

кропив= ’янка, синдром Стівенса–Джонсона², ексфоліативний дерматит², = гіперг= ідроз (надмірне потовиділення)

&= nbsp;

З боку опорно-рухового апарату та сполучної та кістково-м’язової тканини

біль у спині, міалгія, біль у кінцівках

З боку нирок та сечовидільної системи

гематурія

З боку репродуктивної системи

подовжена ерекція

пріапіз= м,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> кровотеча зі статевого члена, гемоспермія

Загаль= ні розлади та стан в місці введення

біль у грудях¹, перифе= ричні набряки, підвищена втомлюваність<= /o:p>

набряк обличчя², раптова серцева смерть^1,2

&= nbsp;

⁽¹⁾Більшість пацієнтів, у яких спостерігалися такі побічні реакції, мали фактори ризику з боку серцево-судинної системи = в = анамнезі (див. розділ «Особливості застосування»).

⁽²⁾ Побічні реакції, про які повідомляли під час пост= маркетингових досліджень та які не спостерігалися у процесі плацебо-контрольованих клініч= них досліджень.

⁽³⁾Частіше повідомляли у разі застосування тадалафілу разом з антигіпертензивними засобами.

Окремі побічні реакції. Повідомляли про трохи вищу част= оту змін на ЕКГ, найчастіше – про синусову брадикардію, у пацієнтів, які отриму= вали тадалафіл 1 раз на добу, порівняно з такою у пацієнтів, які приймали плацеб= о. Більшість даних змін на ЕКГ не були пов’язані із проявом побічних реакцій.<= o:p>

Особливі групи пацієнтів. Дані щодо застосування тадалафілу для лікування еректильної дисфункції у пацієнтів віком від 65 років обмежен= і. Під час застосування тадалафілу за потребою для лікування еректильної дисфу= нкції діарея частіше виникала у пацієнтів віком від 65 років. <= /p>
Повідомлення про підозрювані побічні реакції<= /o:p>

Повідомл= ення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосув= анні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: h= ttps://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зб= ерігати в оригінальній упаковці п= ри температурі не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступному для діт= ей місці.

Упаковка.

По 2 або по 4 таблетки у бліст= ері, по 1 блістеру у короб= ці.

Категорія відпуску. За рецептом.<= /p>

Виробник. Гетеро Лабз Лімітед / Hetero Labs Limited.

Місц= езнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Юніт III, Формулейшн Плот № 22 -= 110 ІДА, Джидіметла, Хайдерабад, 500 055 Телангана, Індія / Unit III, Formulation Plot No 22 - 110 IDA, Jeedimetla, Hyderabad, 500 055 Telangana, Ind= ia.

&= nbsp;

Дуже часто	Часто	Нечасто	Рідко	Невідомо<= /o:p>
З боку імунної системи
		реакції гіперчутливості	ангіоневротичний набряк²
З боку нервової системи
	головний біль	запаморочення	поруше= ння мозкового кровообігу¹ (включаючи геморагічні явища), втрата свідомості, транзиторна ішемічна ат= ака¹<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>, мігр= ень²<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>, судо= ми²<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>, тран= зиторна амнезія	&= nbsp;
З боку органів зору
		нечітк= ий зір, відчуття болю в очах	дефекти поля зору, набряк повік, кон’юнктивальна гіперемія, НАПІОН², оклюзія вен сітківки²	центра= льна серозна хоріоретино-патія
З боку органів слуху та вушного лабіринту
		дзвін у вухах	раптова втрата слуху
З<= /i> боку серця¹
		тахікардія, прискорене серцебиття <= /p>	інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія², шлуночкова аритмія²	&= nbsp;
З б= оку судин<= /o:p>
	припливи	артеріальна гіпотензія^{3, артеріальна гіпертензія}	&= nbsp;	&= nbsp;
З боку= дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
	закладеність носа	диспно= е, носова кровотеча
З боку шлунково-кишкового тракту
	диспепсія	абдомі= нальний біль, нудота, блювання, гастроезофагеа-льний рефлюкс
З боку шкіри та підшкірної основи
		висипання	кропив= ’янка, синдром Стівенса–Джонсона², ексфоліативний дерматит², = гіперг= ідроз (надмірне потовиділення)	&= nbsp;
З боку опорно-рухового апарату та сполучної та кістково-м’язової тканини
	біль у спині, міалгія, біль у кінцівках
З боку нирок та сечовидільної системи
		гематурія
З боку репродуктивної системи
		подовжена ерекція	пріапіз= м,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> кровотеча зі статевого члена, гемоспермія
Загаль= ні розлади та стан в місці введення
		біль у грудях¹, перифе= ричні набряки, підвищена втомлюваність<= /o:p>	набряк обличчя², раптова серцева смерть^1,2	&= nbsp;