ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУ&= #1050;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Ділакса^®

(Dilaxa^®)

Склад:

ді= 102;ча речовина: celecoxib;

1 капсула містить 100 мг або 200 мг целекоксибm= 1;;

допоміжні речовини: ла&= #1082;тоза моногідрат, натрію лаурилсульm= 2;ат, повідон К30, натрію кроскармелl= 6;за, магнію стеа = 88;ат;

капс= ;ула для дозуван = 85;я 100 мг: титану діоксид (Е 171), желатин;

капсула для дозування 200 мг: титану діоксид (Е 171), оксид заліз = 72; жовтий (E 172), желатин.

Лі= 082;арська форма. Капсули.

&= #1054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

= 076;ля дозування 100 мг: білий аб= 086; майже білий гранульоваl= 5;ий порошок у капсулі з кр= 080;шечкою і корпусом б= 110;лого кольору;

= 076;ля дозування 200 мг: білий аб= 086; майже білий гранульоваl= 5;ий порошок у капсулі з кришечкою і корпусом коричнюватl= 6;-жовтого кольору.

Фа = 88;макотерапе&#= 1074;тична група. Нестероїдн= і протизапалn= 0;ні та протирев = 84;атичні засоби. Коксиби. Код АТХ М01А Н01.<= /p>

= 060;армакологі&= #1095;ні властивостo= 0;.

= 060;армакодина&= #1084;іка.

Механізм дії. Целе&= #1082;оксиб– це нестероїднl= 0;й протизапалn= 0;ний лікарський засіб, що демонструє протизапалn= 0;ну, анальгетичl= 5;у і жарознижувk= 2;льну активність = 91; моделях на тваринах. Вважається, що механізм дії целекок = 89;ибу зумовлений пригніченнn= 3;м синтезу простагланk= 6;инів переважно шляхом інгібуваннn= 3; циклооксиг&#= 1077;нази-2 (ЦОГ-2); у терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях у людини цел= 077;коксиб не інгібує ізофермент циклооксигk= 7;назу - 1 (ЦОГ-1). У моделn= 3;х пухлин товстого кишечнику у тварин целе = 82;оксибзнижував частоту виникнення = 10; множинністn= 0; пухлин.

Тромбоцити. У клінічних дослідженнn= 3;х з участю здорових добровольцo= 0;в целекоксиб = 74; однократниm= 3; дозах до 800 мг o= 0; багатократl= 5;их дозах 600 мг двічі на доб= 091; протягом до 7 днів (що перевищує рекомендовk= 2;ні терапевтичl= 5;і дози) не зменшував агрегації т = 88;омбоцитів і не збільшував час кровотечі. Ч= 077;рез відсутністn= 0; впливу на тромбоцити = 94;елекоксиб не може замінити аспірин у профілактиm= 4;і серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;. Невід&= #1086;мо, чи впливає ц= 077;лекоксиб на тромбоцити = 91; плані підвищення ризику розвитку серйозних серцево-суд = 80;нних тромботичнl= 0;х побічних реакцій, пов’язаних із застосуванl= 5;ям целекоксибm= 1;.

Затримка рідини. Приг&= #1085;ічення синтезу про = 89;тагландину Е2 (ПГE2) може призводити до затримки натрію та води за рахунок збільшення = 88;еабсорбції у висхідній товстій частині пет = 83;і Генле мозкового шару нирок і, можливо, в інших сегментах дистальних відділів не = 92;рону. Вважа&= #1108;ться, що ПГE2 пригнічує реабсорбціn= 2; води у збірних тру = 73;очках, перешкоджаn= 2;чи дії антидіуретl= 0;чного гормону.

= 060;армакокіне&= #1090;ика.

Абсорбція. Піко&= #1074;і концентрацo= 0;ї целекоксибm= 1; у плазмі крові досягаютьсn= 3; приблизно через 3 годи = 85;и після пероральноk= 5;о прийому препарату. Натще піков= 10; концентрацo= 0;ї препа= 088;ату у плазмі крові (C_max) та площа під кривою (AUC) є приблизно пропорційнl= 0;ми до дози до 200 мk= 5; двічі на добу; при вищих дозах спостерігаn= 8;ться менш пропорційнk= 7; збільшення C_max і AUC. Дослідженнn= 3; абсолютної біодоступнl= 6;сті не проводил = 80;. При багаторазоk= 4;ому прийомі препарату р= 10;вноважний стан досягаєтьсn= 3; на 5-й день або раніше. Фармакокінk= 7;тичні параметри целекоксибm= 1;, які спостерігаl= 3;ися в групі здорових добровольцo= 0;в, наведені в т= 072;блиці нижче.

= 060;армакокіне&= #1090;ика однократноo= 1; дози (200 мг) целекоксибm= 1; у здорових добровольцo= 0;в¹

Середні (КВ (%)) значення фармакокін= 077;тичних параметрів
C_max, нг/мл	T_max, год<= /i>	Ефективни = 81; t_1/2, год	V= ss/F, л<= o:p>	C= L/F, л/год
7= 05 (38)	2,8 (37)	1= 1,2 (31)	429 (34)	27,7 (28)
^{<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: UK'>1}Добров= 086;льці приймали препарат на&#= 1090;ще (n=3D36, 19–52 роки)

Впл= 080;в прийому їжі. Коли капсули цел = 77;коксибу приймали разом з їжею з високим вмістом жирів, піков= 110; концентрацo= 0;ї у плазмі крові досягалися приблизно н = 72; 1-2 години пізніше, а загальна абсорбція (AUC) збільшувалk= 2;ся на 10–20 %. = При прийомі натще у доза= 093; вище 200 мг збільшення C_max і AUC відбуваєтьl= 9;я менш пропорційнl= 6;, що вважаєть = 89;я наслідком низької розчинностo= 0; лікарськогl= 6; засобу у водному середовищі.

= 057;упутнє застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; з антацидам = 80;, які містять алюміній і магній, призводило до зниження концентрацo= 0;й целекоксибm= 1; у плазмі крові зі зменшенням C_max на 37 % і AUC на 10 %. Цел= екоксиб у дозах до 200 мk= 5; двічі на доб= 091; можна приймати не = 79;алежно від прийому їжі. Вищі дози препар = 72;ту (400 мг двічі на добу) слід приймати з їжею для покращення абсорбції.=

= 059; здорових дорослих добровольцo= 0;в загальна системна експозиція (AUC) целекоксибm= 1; була однаковою при його прийомі у ви= 075;ляді цілої капсули і пр= 080; додаванні вмісту капс = 91;ли в яблучне пюре. &= #1055;ісля прийому вмісту капсули разом із ябл= 091;чним пюре значни = 93; змін у показниках C_max, T_max або t_1/2не спостерігаl= 3;ося.

Розподіл. У здорових добровольцo= 0;в целекоксиб у межах діапазону клінічних доз має високий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками крові (~97 %). Дослідженнn= 3; in vitro доводять, що целекоксиб зв’язуєтьсn= 3; переважно з альбуміном = 10;, меншою міро= 02;, з α₁-= кислотним глікопротеo= 1;ном. Уявний об’є = 84; розподілу у = 088;івноважном&= #1091; стані (V_ss/F) становить приблизно 400 л, що свідчить про екстенс = 80;вний розподіл препарату в тканинах. Целекок&= #1089;иб переважно н = 77; зв’язуєтьсn= 3; з еритроцит = 72;ми.

Метаболізм.<= /span> М= етаболізм целекоксибm= 1; переважно здійснюєтьl= 9;я ізоферментl= 6;м CYP2C= 9. У плазмі кров= 10; людини було ідентифікоk= 4;ано три метабол= 10;ти: первинний спирт, відповідна карбонова кислота та ї= 111; глюкуронідl= 5;ий кон’югат. Ці метаболіти не мають активності щодо інгібу = 74;ання ЦО= ;Г-1 або ЦОГ-2.

Екскреція.<= /u> Ц&= #1077;лекоксиб виводиться переважно шляхом мета = 73;олізму у печінці, при цьому в сечі та калі виявляєтьсn= 3; невелика (< 3 %) кількіст= 00; незміненогl= 6; лікарськогl= 6; засобу. = 055;ісля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я однократноo= 1; дози препарату, міченого радіоізотоl= 7;ом, близько 57 % дози виводилося = 79; калом і 27 % – із сечею. Основ= 085;им метаболітоl= 4; у сечі та калі була карбонова кислота (73 % дози), при цьому в сечі також виявлялася невелика кількість глюкуронідm= 1;. Вважа= ється, що низька розчинністn= 0; препарату подовжує процес абсорбції, щ= 086; робить пері = 86;д напіввиведk= 7;ння (t_1/2) бo= 0;льш варіабельнl= 0;м. Ефекти= ;вний період напіввиведk= 7;ння становить приблизно 11 годин за умо= 074; прийому натще. = Уявний кліренс (CL/F) плазми кров= 10; становить близько 500 мл/хв.

Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку (від 65 років) у рівноважноl= 4;у стані C_m=
ax була на 40 % вищ= 072;, а AUC – н= ;а 50 % вища порів= ;няно з такими у пацієнтів молодшого в= 10;ку. У жінок літнього віку C_max і AUC целекоксиk= 3;у є вищими, ніж у чоловіків літнього віку, але це підвищення переважно є наслідком меншої маси тіла у таких жінок. Загалом коригувати дозу для пацієнтів літнього віку не потрібно. О= 076;нак у пацієнтів = 079; масою тіла менше 50 кг лік= ування слід починати з найменшої рекомендовk= 2;ної дози.

Діти. У рівноважноl= 4;у стані фармакокінk= 7;тика целекоксибm= 1;, який застосовувk= 2;ли у вигляді пероральноo= 1; суспензії, оцінюваласn= 3; у 152 пацієнтів віком від 2 до = 17 років і масо= 102; тіла = 805; 10 кг з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом з олігоартикm= 1;лярним або поліартикуl= 3;ярним перебігом, а також у пацієнтів і = 79; системним початком ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту. Популяці = 81;ний аналіз фармакокінk= 7;тики продемонстl= 8;ував, що кліренс при перорал= 00;ному застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; (без поправк= 080; на масу тіла) зі збільшенняl= 4; маси тіла збільшуєтьl= 9;я менш пропорційнl= 6;, при цьому очікується, що пацієнти = 079; масою тіла 10 кг і 25 кг будуть мати кліренс, нижчий на 40 % і 24 % відповідно, порівняно з дорослими пацієнтами = 79; ревматоїднl= 0;м артритом з масою тіла 70 кг.

= 047;астосуванн&= #1103; двічі на доб= 091; капсул по 50 мг пацієнтам з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом з масою тіла від ≥ 12 до ≤ 25 кг і капсул по 100 мг пацієнтам з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом з масою тіла >= ; 25 кг дає можливість досягнути концентрацo= 0;й у плазмі крові, подіб= 085;их до таких, що спостерігаl= 3;ися у клінічном = 91; дослідженнo= 0;, яке продемонстl= 8;увало не меншу ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; порівняно з напроксеноl= 4; у дозі 7,5 мг/кг двічі на добу. Вплив целекоксибm= 1; на пацієнті = 74; віком до 2 років з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом, пацієнтів з масою тіла менше 10 кг або при застосуванl= 5;і понад 24 тижні не досліджуваl= 3;и.

Расова приналежніl= 9;ть. Резу&= #1083;ьтати метааналізm= 1; досліджень фармакокінk= 7;тики свідчать пр = 86; те, що AUC целекl= 6;ксибу є приблизно на 40 % більшою m= 1; представниl= 2;ів негроїдної раси порівняно з = 087;ацієнтами європеоїднl= 6;ї раси. = Причина і клінічна значущість цього спост = 77;реження невідомі.=

Печінкова недостатніl= 9;ть. Досл&= #1110;дження фармакокінk= 7;тики, проведене з участю пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю легкого (кла= 089; А за шкалою Чайлда–П’ю) = 110; середнього (клас В за шкалою Чайлда–П’ю) ступеня тяжкості, продемонстl= 8;увало, що AUC ц&= #1077;лекоксибу в рівноважноl= 4;у стані є біль= 096;ою приблизно н = 72; 40 % і 180 % відповідно порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми контрольноo= 1; групи. Тому пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю середнього = 89;тупеня (клас В за шкалою Чайлда–П’ю) рекомендовk= 2;ну добову дозу препарату Ділакса^® слід зменшити пр = 80;близно на 50 %. Досліджень = 79; участю пацієнтів з не проводил = 80;. Целек= оксиб не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю.

Ниркова недостатніl= 9;ть. Згід&= #1085;о з результатаl= 4;и порівняння між дослідж = 77;ннями, AUC цел&#= 1077;коксибу була приблизно н = 72; 40 % нижчою у паm= 4;ієнтів із хронічно= 02; нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації 35–60 мл/хв), ніж у пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок. <= /span>Значущого взаємозв’яk= 9;ку між швидкістю к = 83;убочкової фільтрації = 10; кліренсом целекоксибm= 1; виявлено не було. = Досліджень з участю пац= 110;єнтів із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю не проводил = 80;. Як і у випадку з іншими нест = 77;роїдними протизапалn= 0;ними препаратамl= 0; (НПЗП), целекоксиб не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю.

Взаємод= ;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами.

= 044;ослідження in vitro показуют= 100;, що целекоксиб не є інгібітороl= 4; ізофермент&#= 1110;в 2C9, 2C19 або 3A4 ц= 080;тохрому P450.

У дослідженнn= 3;х in vivo отримано результати, наведені нижче.

Літій. У дослідженнo= 0;, проведеномm= 1; з участю здорових добровольцo= 0;в, середній рівень літі= 02; в плазмі крові у рівноважноl= 4;у стані підви = 97;увався приблизно н = 72; 17 % у пацієнтів= ;, які отримували літій у дозі 450 мг двічі на добу разом з &#= 1094;елекоксибо= м у дозі 200 мг двічі на добу, порівняно з добровольцn= 3;ми, які приймал = 80; лише літій.

Флуконазол.<= /span> С&= #1091;путнє застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг 1 ра= 079; на добу призводило до підвищен = 85;я концентрацo= 0;ї целекоксибm= 1; у плазмі крові у 2 рази.= Таке підвищення = 08; наслідком інгібуваннn= 3; флуконазол&#= 1086;м метаболізмm= 1; целекоксибm= 1;, яке здійснюєтьl= 9;я ізоферментl= 6;м P450 2C9.

Інші лікарські засоби. Вплив целекоксибm= 1; на фармакокінk= 7;тику і/або фармакодинk= 2;міку глібуриду, кетоконазоl= 3;у, метотрексаm= 0;у, фенітоїну і толбутамідm= 1; вивчали у дослідженнn= 3;х in vivo, які не виявили клінічно важливих взаємодій з цими лікарськимl= 0; засобами.=

= 040;ктивність ізоферментm= 1; CYP2C9 є зниженою в осіб із генетичнимl= 0; поліморфізl= 4;ами, які призвод= 03;ть до зниження ферментної активності (= 085;априклад, пацієнти, гомозиготнo= 0; за генами CYP2C9*2 і CYP2C<= /span>9*3). Отримані з 4 медичних публікацій обмежені да = 85;і досліджень, які включал = 80; усього 8 пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 0;м генотипом CYP2C9*3/*3, свідчать, що системні концентрацo= 0;ї целекоксибm= 1; у цих пацієнтів були у 3–7 разів вищі порівняно з пацієнтами, які мали генотипи CYP2C= 9*1/*1 або *I/*3. Фармакокінk= 7;тика целекоксибm= 1; не оцінювал = 72;ся в осіб з інши&#= 1084;и видами поліморфізl= 4;у гена CYP2C9, такими як *2, *5, *6, *9 і *11. Встановл= ;ено, що частота гомозиготнl= 6;го генотипу *3/*3 у різних етнічних групах становить від 0,3 % до 1,0 %.

Клін&= #1110;чні дослідженнn= 3;.

Остеоарт= ;рит. Целе&= #1082;оксиб значно зменшував біль у суглобах по = 88;івняно з плацебо. Застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; для лікування симптомів остеоартриm= 0;у коліна і стегна оцінювалосn= 3; у плацебо- і активно контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х тривалістю до 12 тижнів. У пацієнтів з остеоартриm= 0;ом застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; у дозі 100 мг двічі на доб= 091; або 200 мг 1 раз на добу покращувалl= 6; індекс остеоартриm= 0;у WOMAC (уні= ;верситетів Західного Онтаріо і МакМастера), що складаєтьсn= 3; з оцінки болю, скутос= 090;і та функції суглобів пр = 80; остеоартриm= 0;і. У трьох 12-тижневих дослідженнn= 3;х болю, який су&#= 1087;роводжував загостреннn= 3; остеоартриm= 0;у, застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; в дозах 100 мг двічі на доб= 091; і 200 мг двічі нk= 2; добу забезп = 77;чувало значне зменшення болю протяг = 86;м 24–48 годин від початку лікування. Було продемонстl= 8;овано, що у дозах 100 мk= 5; двічі на доб= 091; і 200 мг двічі нk= 2; добу ефективнісm= 0;ь целекоксибm= 1; була подібною до ефективносm= 0;і напроксену = 74; дозі 500 мг двічі на добу. Доза 200 мг двічі на доб= 091; не мала додаткових = 87;ереваг над дозою 100 мг двічі на добу. Було продемонстl= 8;овано, що загальна добова доза 200 мг має еквів= 072;лентну ефективнісm= 0;ь при прийомі = 091; вигляді доз по 100 мг двічі на добу або 200 мг 1 раз на доб= у.

Ревмато= ;їдний артрит. Целе&= #1082;оксиб значно зменшував болючість суглобів на = 076;отик, біль у суглобах і набрякання суглобів по = 88;івняно з плацебо. Застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; для лікування симптомів ревматоїднl= 6;го артриту оцінювалосn= 3; у плацебо- і активно контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х тривалістю до 24 тижнів. У цих дослідженнn= 3;х за допомого= 02; індексу від = 87;овіді на лікуванн= 03; ACR20, якиl= 1; складаєтьсn= 3; з клінічної, лабораторнl= 6;ї і функціоналn= 0;ної оцінки ревматоїднl= 6;го артриту, бул= 072; продемонстl= 8;ована перевага це = 83;екоксибу над плацебо. Целек&= #1086;ксиб у дозах 100 мг двічі на доб= 091; і 200 мг двічі нk= 2; добу мав схожу ефективнісm= 0;ь, і обидві доз= 080; були порівн= 03;нними з напроксеноl= 4; у дозі 500 мг двo= 0;чі на добу. Незважаючи на те, що целе&= #1082;оксиб у дозах 100 мг двічі на доб= 091; і 200 мг двічі нk= 2; добу мав схожу загальну ефективнісm= 0;ь, деякі паціє = 85;ти отримували додаткові переваги пр = 80; застосуванl= 5;і дози 200 мг двічі на добу. = Доза 400 мг двічі на добу не мала жодної додаткової переваги на = 76; дозами 100–200 мг двічі на добу.

Діти. Застосу&= #1074;ання целекоксибm= 1; пацієнтам віком від 2 до = 17 років з олігоартикm= 1;лярним, поліартикуl= 3;ярним перебігом ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту або пацієнтам і = 79; системним початком ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту досліджуваl= 3;и у рамках 12-тижневого подвійного сліпого акт = 80;вно контрольовk= 2;ного дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики, безпечностo= 0; та ефективносm= 0;і препарату, яке перейшл = 86; у 12-тижневе відкрите розширене дослідженнn= 3;. Целек&= #1086;ксиб не досліджуваl= 3;и у пацієнтів віком до 2 ро= 082;ів, у пацієнтів = 079; масою тіла менше 10 кг і у пацієнтів з активними системними проявами. Вважа= ється, що у пацієнтів і = 79; системним початком ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту (без активних системних п = 88;оявів) існує ризик виникнення відхилень від норми показників коагулограl= 4;и. У деяких пацієнтів і = 79; системним початком ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту застосуванl= 5;я як целекокс = 80;бу, так і напроксену було пов’язане з незначним подовженняl= 4; активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу, але не протромбінl= 6;вого часу. НПЗП, включаючи ц = 77;лекоксиб, слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; системним початком ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту через ризик розвитку си = 85;дрому дисеміноваl= 5;ого внутрішньоl= 9;удинного згортання крові. = Пацієнтам із системни = 84; початком ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту слі = 76; стежити за результатаl= 4;и коагулограl= 4;и на предмет відхилень від норми.

= 044;ля дітей із повільним метаболізмl= 6;м субстратів ізоферментm= 1; CYP2C9 для лікування ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту слі = 76; розглянути альтернатиk= 4;ні види терапі= 11;.

= 070;венільний ревматоїднl= 0;й артрит. Ефективніс&= #1090;ь і безпечністn= 0; застосуванl= 5;я целекоксиб&= #1091; понад шість місяців при ювенільном&= #1091; ревматоїднl= 6;му артриті не вивчали. Токси= чність для серцево-суд = 80;нної системи при тривалому застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; у дітей не оцінюваласn= 3;, і невідомо, чи ризик три= 074;алого прийому цього препарату є подібним до ризику, який спостерігаn= 8;ться у дорослих при застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; або інших селективниm= 3; і неселективl= 5;их стосовно ЦОГ-2 НПЗП. У 12-тижневому рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому активно контрольовk= 2;ному багатоцентl= 8;овому, проведеномm= 1; у паралельн = 80;х групах дослідженнo= 0; не меншої ефективносm= 0;і препарату пацієнти віком від 2 до = 17 років з олігоартикm= 1;лярним, поліартикуl= 3;ярним перебігом ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту або системним початком ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту (з неактивнимl= 0; на цей час системними проявами) отримували один з таких видів лікування: целекоксиб = 91; дозі 3 мг/кг (ма= ;ксимум 150 мг) двічі на добу, целекоксиб = 91; дозі 6 мг/кг (максимум 300 мг= ;) двічі на доб= 091; або напроксен у дозі 7,5 мг/кг (максимум 500 мг= ;) двічі на добу. Частот= 072; відповіді н = 72; лікування р = 86;зраховувал&#= 1072;ся на підставі критерію по = 82;ращення для ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту, що мав дорівнюватl= 0; або перевищуваm= 0;и 30 % (JRA DOI 30) і що складаєтьсn= 3; з клінічної, лабораторнl= 6;ї і функціоналn= 0;ної оцінки ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту. Час= 090;ота відповіді н = 72; лікування з = 72; критерієм JRA DOI 30 на 12-му тижні становила 69 %, 80 % і 67 % у групах л= 10;кування целекоксибl= 6;м у дозі 3 мг/кг двічі на добу, целекоксибl= 6;м у дозі 6 мг/кг двічі на доб= 091; і напроксеноl= 4; у дозі 7,5 мг/кг двічі на доб= 091; відповідно.

Анкілоз= ;ивний спондиліт.= Заст&= #1086;сування целекоксибm= 1; пацієнтам з анкілозивнl= 0;м спондилітоl= 4; оцінювали у двох плацеб = 86;- і активно контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х тривалістю до 6 і 12 тижнів. У цих дослідженнn= 3;х було показа = 85;о, що целекокс = 80;б у дозах 100 мг двічі на добу, 200 мг 1 раз на добу і 400 мг 1 раз на добу мав статистичнm= 1; перевагу на = 76; плацебо за всіма трьом = 72; первинними показникамl= 0; ефективносm= 0;і, які оцінювали загальну інтенсивніl= 9;ть болю (за візуальною аналоговою = 96;калою), загальну активність захворюванl= 5;я (за візуальною аналоговою шкалою) і функціоналn= 0;ні порушення (з= 072; Батським індексом фу = 85;кціональни&#= 1093; порушень пр = 80; анкілозивнl= 6;му спондиліті). У 12-тижневому дослідженнo= 0; не спостері = 75;алося різниці в ступені покращення між дозами ц= 077;лекоксибу 200 мг і 400 мг за результатаl= 4;и порівняння середньої зміни від по= 095;аткового рівня, але відсоток пацієнтів, які відпові = 83;и на застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; у дозі 400 мг, бу = 74; вищим (53 %), ніж процент пац= 10;єнтів, які відповіли н = 72; застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; у дозі 200 мг (44 %), щ = 86; визначалосn= 3; за критеріє = 84; відповіді н = 72; лікування при анкілозивнl= 6;му спондиліті (AS= AS 20). За критерієм ASAS 20 відповідь н = 72; лікування визначаєтьl= 9;я як покращен = 85;я від початко = 74;ого рівня щонай = 84;енше на 20 % і абсолютне покращення щонайменше на 10 мм за шкалою від 0 до 100 мм принай= ;мні трьох з таки= 093; чотирьох показників: загальний = 73;іль у пацієнта, Батський індекс функціоналn= 0;них порушень пр = 80; анкілозивнl= 6;му спондиліті = 10; запалення. Аналіз відповіді н = 72; лікування також продемонстl= 8;ував відсутністn= 0; змін у кількості пацієнтів, які відпові = 83;и на лікуванн= 03;, протягом більше 6 тижн&#= 1110;в.

Аналгез= ;ія, включаючи первинну дисменорею. У моделях гострої аналгезії при болю піс= 083;я операції на ротовій порожнині, болю після ортопедичнl= 6;ї операції і первинній дисменореї = 94;елекоксиб зменшував біль, ступін= 100; тяжкості якого за оці= 085;ками пацієнтів був помірни = 81; або тяжкий. Однок= ратні дози целеко = 82;сибу забезпечувk= 2;ли зменшення болю протягом 60 хв&= #1080;лин.

= 057;пеціальні дослідженнn= 3;.

Дослідж= ;ення з профілактиl= 2;и утворення аденоматозl= 5;их поліпів. Безп&= #1077;чність лікарськогl= 6; засобу для серцево-суд = 80;нної системи оцінюваласn= 3; у двох рандомізовk= 2;них подвійних сліпих,плац = 77;бо-контроль&= #1086;ваних трирічних дослідженнn= 3;х а участю пацієнтів з= 10; спорадичниl= 4;и аденоматозl= 5;ими поліпами, як= 110; застосовувk= 2;ли целекоксиб: дослідженнn= 3; APC (Профіл&= #1072;ктика аденоми за допомогою целекоксибm= 1;) і дослідже = 85;ня PreSAP (Профілакти = 82;а спонтанних аденоматозl= 5;их поліпів). У дослідженнo= 0; APC у комбінованo= 0;й кінцевій точці спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; підвищення частоти летальних наслідків з причини серцево-суд = 80;нної патології, інфаркту мі = 86;карда або інсульт = 91; за 3 роки при застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; порівняно з плацебо. Дослідженнn= 3; PreSAP не продемонстl= 8;увало статистичнl= 6; значущого підвищення ризику для тієї ж самої комбінованl= 6;ї кінцевої точки:

• у дослідженнo= 0; APC співвідношk= 7;ння ризиків для = 082;омбіновано&= #1111; кінцевої точки, що включала ле = 90;альний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нної патології, інфаркт міокарда аб = 86; інсульт, ста= 085;овило 3,4 (95 % ДІ, 1,4–8,5) для целекоксибm= 1; у дозі 400 мг двічі на доб= 091; і 2,8 (95 % ДІ, 1,1–7,2) для целекоксибm= 1; у дозі 200 мг двічі на доб= 091; порівняно з плацебо. Сум= 072;рна частота для цієї комбінованl= 6;ї кінцевої точки за 3 роки становила 3,0 % (20/6= 71 пацієнта) і 2,5 % (17= /685 пацієнта) відповідно, = 091; порівнянні = 79; 0,9 % (6/679 пацієнта) = 91; групі плацебо. Так= 077; підвищення частоти в групах заст = 86;сування обох доз целекоксибm= 1; порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо, гол= 086;вним чином було наслідком підвищення частоти інфаркту міокарда;=

• у дослідженнo= 0; PreSAP співвідноm= 6;ення ризиків для тієї ж самої комбінованl= 6;ї кінцевої точки (заявленої) становило 1,2 (95 % &= #1044;І, 0,6–2,4) для целекоксибm= 1; у дозі 400 мг 1 ра= 079; на добу порівняно з плацебо. Сумарна частота для цієї комбін = 86;ваної кінцевої точки за 3 роки становила 2,3 % (21/9= 33 пацієнта) і 1,9 % (12/628 пацієнт = 72;) відповідно.

= 050;лінічні дослідженнn= 3; інших селективниm= 3; і неселективl= 5;их стосовно ЦОГ-2 НПЗП тривалістю до 3 років продемонстl= 8;ували підвищення ризику розвитку серйозних с = 77;рцево-судин&= #1085;их тромботичнl= 0;х подій, інфар= 082;ту міокарда та інсульту, як= 110; можуть призвести д = 86; летального наслідку. В результаті всі НПЗП вважаються потенційно пов’язанимl= 0; з цим ризико= 084;.

Дослідж= ;ення безпечностo= 0; тривалого застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; при артриті (дослідженн= 03; CLASS). = 062;е проспективl= 5;е довготриваl= 3;е дослідженнn= 3; результатіk= 4; щодо безпечностo= 0;, що проводил = 86;ся після виход = 91; препарату н = 72; ринок з участю близько 5800 пацієнтів з остеоартриm= 0;ом і 2200 пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом. Па= 094;ієнти застосовувk= 2;ли целекоксиб = 91; дозі 400 мг двічі на доб= 091; (що в 4 і 2 рази перевищує дози, рекомендовk= 2;ні для лікування остеоартриm= 0;у і ревматоїднl= 6;го артриту відповідно), ібупрофен у дозі 800 мг тричі на доб= 091; або диклофенак = 91; дозі 75 мг двічі на доб= 091; (звичайні терапевтичl= 5;і дози). Медіана тривалості застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; (n =3D 3987) і диклофеl= 5;аку (n =3D 1996) становила= ; 9 місяців, а ібупрофен = 91; (n =3D 1985) – 6 місяців. Первинною кінцевою точкою цьог = 86; дослідженнn= 3; результатіk= 4; була частот = 72; виникнення ускладнениm= 3; виразок (шлунково-ки= 096;кової кровотечі, перфорації або обструк = 94;ії). Пацієнтам дозволялосn= 3; одночасно застосовувk= 2;ти низькі дози = 072;спірину (< 325 мг/добу) для профілактиl= 2;и серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; (підгрупи ацетилсаліm= 4;илової кислоти): цел&#= 1077;коксиб, n =3D 882; диклофена= 082;, n =3D 445; ібупрофен, n =3D 412.= Різниця у частоті виникнення ускладнениm= 3; виразок між групою целе = 82;оксибу та об’єднаною групою ібупрофену = 10; диклофенакm= 1; не була статистичнl= 6; значущою. У пацієнтів, які одночасно приймали це = 83;екоксиб і низькі доз= 080; ацетилсаліm= 4;илової кислоти (N =3D 882), частота виникнення ускладнениm= 3; виразок бул = 72; у 4 рази вища, ніж у пацієнтів, які не приймали ацетилсаліm= 4;илову кислоту (N =3D 3105). Через 9 міся = 94;ів частота виникнення ускладнениm= 3; виразок, отримана за методом Каплана–Меl= 1;єра, становила 1,12 % порівняно з 0,3= 2 % у пацієнтів, які приймал = 80; низькі дози ацетилсаліm= 4;илової кислоти, і пацієнтів, які не приймали ацетилсаліm= 4;илову кислоту, від= 087;овідно. Розрахованk= 2; сумарна частота вин = 80;кнення ускладненоo= 1; виразки і виразки з кл= 110;нічними симптомами через 9 місяців у пацієнтів, які приймал = 80; целекокси&= #1073; у дозі= ; 400 мг двічі на добу, наведе= 085;а у таблиці нижче, де також представлеl= 5;і результати пацієнтів віком до і після 65 років.= Така різниця у частоті між групами застосуванl= 5;я лише целеко = 82;сибу і целекокси = 73;у в комбінаці= 11; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою може бути наслідком вищого ризику розв = 80;тку шлунково-ки = 96;кових явищ у пацієнтів, які приймаю = 90;ь ацетилсаліm= 4;илову кислоту.

= 063;астота виникнення ускладненоo= 1; виразки і виразки з клінічними симптомами = 91; пацієнтів, які приймал = 80; целе&= #1082;оксиб у дозі 4= 00 мг двічі на добу (частота, отримана за методом Кап = 83;ана–Мейєра, через 9 місяців [%]), залежно від факторів ризику.

Усі пацієнти

Лише = 094;елекоксиб (n=3D3105) &n= bsp; = ; &n= bsp; 0,78

Целекоксиб<= span style=3D'letter-spacing:-.05pt'> з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (n=3D882) 2,19

Пац= 110;єнти віком <65 рокі = 74;

Лише = 094;елекоксиб (n=3D2025) &nb= sp; = &nb= sp; = 0,47

Целекоксиk= 3; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (n=3D403) 1,26

Пац= 110;єнти віком >65 рокі = 74;

Лише = 094;елекоксиб (n=3D1080) &nb= sp; = &nb= sp; = 1,40

Целекоксиб<= span style=3D'letter-spacing:-.05pt'> з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (n=3D479) 3,06

= 059; невеликої кількості пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі, як= 110; приймали ли = 96;е целекоксиб або целекок = 89;иб у комбінаці= 11; з ацетилсал= 10;циловою кислотою, частота виникнення = 91;складненої виразки і виразки з клінічними симптомами через 48 тижнів становила 2,56 % (n&n= bsp;=3D 243) і 6,85 % (n =3D 91) відповідно. Такі результати = 08; очікуванимl= 0; для пацієнтів з виразковою хворобою в а= 085;амнезі.

= 059; дослідженнo= 0; CLASS також оцінювали безпечністn= 0; для серцево-суд = 80;нної системи. Отримана за = 084;етодом Каплана–Меl= 1;єра сумарна частота сер = 81;озних серцево-суд = 80;нних тромботичнl= 0;х побічних реакцій, про які повідомлялl= 0; дослідники (включаючи інфаркт міокарда, ем= 073;олію легеневої артерії, тромбоз глибоких ве = 85;, нестабільнm= 1; стенокардіn= 2;, транзиторнm= 1; ішемічну атаку і пору= 096;ення мозкового кровообігу за ішемічни = 84; типом), не продемонстl= 8;увала різниці між групами застосуванl= 5;я целекоксибm= 1;, диклофенакm= 1; та ібупрофену. Сумарна частота розвитку побічних реакцій у всіх пацієнтів через 9 місяц&#= 1110;в при застосуванl= 5;і целекоксибm= 1;, диклофенакm= 1; та ібупрофену становила 1,2 %, 1,4 % і 1,1 % відповідно. Сумарна частота розвитку по = 73;ічних реакцій у пацієнтів, які не приймали ац = 77;тилсаліцил&#= 1086;ву кислоту, у кожній з трь= 086;х груп лікування через 9 місяців становила менше 1 %. Сумарна частота виникнення інфаркту міокарда у пацієнтів, які не приймали ац = 77;тилсаліцил&#= 1086;ву кислоту, у кожній з трь= 086;х груп лікування через 9 місяців становила м = 77;нше 0,2 %. У дослідженнo= 0; CLASS не було гру = 87;и плацебо, що обмежує можливість визначити, ч= 080; підвищують 3 досліджуваl= 5;і препарати ризик розви = 90;ку серцево-суд = 80;нних подій і якою мірою.

Енд= оскопічні дослідженнn= 3;. <= /span>Кореляції між результатаl= 4;и короткотерl= 4;інових ендоскопічl= 5;их досліджень застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; та відносно= 02; частотою клінічно значущих се = 88;йозних явищ з боку верхніх відділів шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту при тривалому п = 88;ийомі препарату встановити не вдалося. У контрольовk= 2;них і відкритих дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів, які застосовувk= 2;ли целекоксиб, спостерігаl= 3;ися серйозні клінічно значущі кро = 74;отечі з верхніх відділів шлунково-ки = 96;кового тракту.

= 041;уло проведено рандомізовk= 2;не, подвійне сліпе дослідженнn= 3; з участю 430 пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом, у якому через 6 місяців пацієнти проходили ендоскопічl= 5;е обстеження. Частота виявленої з = 72; допомогою ендоскопічl= 5;ого обстеження виразки у па= 094;ієнтів, які приймал = 80; целекоксиб у дозі 200 мг двічі на добу, становила 4 % у порівнянні = 79; 15 % у пацієнтів= ;, які приймал = 80; диклофенак SR у дозі 75 мг двічі на добу. Однак у дослідженнo= 0; CLASS статис&= #1090;ичні дані про це= 083;екоксиб не відрізнялиl= 9;я від статистичнl= 0;х даних про диклофенак щодо клінічно релевантниm= 3; результаті&#= 1074; з боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Час&= #1090;ота виявлення під час ендоскопічl= 5;ого обстеження виразки досліджуваl= 3;ася у двох = 12-тижневих плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х з участю 2157 пацієнтів з остеоартриm= 0;ом і ревматоїднl= 0;м артритом, у яких при енд= 086;скопічному обстеженні на початков = 86;му рівні виразки виявлено не було. Зв’язк= 091; між частото= 02; виникнення гастродуодk= 7;нальних виразок та дозою целек = 86;ксибу (50–400 мг двічі н= 072; добу) не спостерігаl= 3;ося. Ця частота для напроксену = 91; дозі 500 мг двічі на доб= 091; в цих двох дослідженнn= 3;х становила 16,2 і= ; 17,6 %, для плацебо – 2,0 і 2,3 %, а для всіх доз цел= 077;коксибу частота варіюваласn= 3; у діапазоні від 2,7 % до 5,9 %. Значних досліджень клінічних результатіk= 4;, які б порівняли частоту клі = 85;ічно релевантниm= 3; результатіk= 4; з боку шлунк= 086;во-кишковог= о тракту при застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; та напроксену, не проводил = 80;.

У дослідженнn= 3;х, де проводил = 80; ендоскопічl= 5;е обстеження, приблизно 11 % пацієнтів приймали аспірин (< 325 мг/добу). У групах застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; частота виявлення виразки при ендоскопічl= 5;ому обстеженні виявилася вищою у паці= 108;нтів, які приймал = 80; аспірин, ніж у пацієнтів, які його не приймали. Од= 085;ак підвищена частота появи виразки у па= 094;ієнтів, які приймал = 80; аспірин, бул= 072; меншою, ніж частота виявлення виразки при ендоскопічl= 5;ому обстеженні = 91; групах застосуванl= 5;я активного препарату порівняння, незалежно від застосуванl= 5;я аспірину.=

<= o:p>

&= #1050;лінічні характерисm= 0;ики.

По= 082;азання.

= 055;репарат Ділакса^® показаний:=

- для симптом = 72;тичного лікування ост&= #1077;оартриту, ревматоїднl= 6;го артриту та а= 085;кілозивног&= #1086; спондиліту;

- для лікування гострого болю у дорослих па = 94;ієнтів;

- для лікування первинної дисменореї.

= 055;ротипоказа&= #1085;ня.

= 055;ідвищена чутливість до целекоксибm= 1; або до будь-яких компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу.

= 056;еакції алергічногl= 6; типу до сульфанілаl= 4;ідних препаратів.

= 042;иразкова хвороба або гостра шлун = 82;ово-кишкова кровотеча.=

= 047;апальні захворюванl= 5;я кишечника.=

= 053;аявність в анамнезі бронхіальнl= 6;ї астми, гостр= 086;го риніту, назальних поліпів, ангіоневроm= 0;ичного набряку, кро= 087;ив’янки або інших реакцій алергічногl= 6; типу після застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти чи інших НПЗП, включаючи інгибітори = 62;ОГ-2 (у таких пацієнтів спостерігаl= 3;ися тяжкі анафі = 83;актоїдні реакції на НПЗП, деякі з яких призве = 83;и до летального наслідку).

= 051;ікування періоперацo= 0;йного болю при проведенні операції аортокоронk= 2;рного шунтування;

= 042;агітність та застосуванl= 5;я жінкам репр = 86;дуктивного віку, якщо не застосовувk= 2;ти ефективний метод контр = 72;цепції. Показано, що целекоксиб = 89;причиняє вади розвитку у двох досліджуваl= 5;их видів твари = 85;. Потенціал ризику для людини при в= 072;гітності невідомий, але його неможливо в = 80;ключити.

= 043;одування груддю.

Тяжка печінкова н = 77;достатніст&#= 1100; (концентрац= 10;я сироватковl= 6;го альбуміну <25 г/л або індекс Чайлда-П’ю ³10)= .

Пацієнти з розрахункоk= 4;им кліренсом креатиніну <= 30 мл/хв.

Застійна серцева недостатніl= 9;ть (NYHA II-IV).

Встановлеl= 5;а ішемічна хвороба серця, захво= 088;ювання периферичнl= 0;х артерій та/або цереб= 088;оваскулярн&= #1072; хвороба.

Вз= 072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.

Лік= 072;рські препарати, щ= 086; впливають н = 72; гемостаз. Целек= 086;ксиб та антикоагулn= 3;нти, такі як варф= 072;рин, чинять синергічниl= 1; ефект на кровотечі. Одночасне застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; та антикоагулn= 3;нтів підвищує ризик виникнення серйозної кровотечі порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям кожного з ци= 093; препаратів окремо.

Серотонін, який вивільняєтn= 0;ся тромбоцитаl= 4;и, відіграє важливу рол= 00; у гемостазі. Дослідженнn= 3; типу «випадок-контроль» та когортні епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; показали, що одночасне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які перешкоджаn= 2;ть зворотному захопленню серотоніну, та НПЗП підв= 080;щує ризик виникнення кровотечі більше, ніж застосуванl= 5;я НПЗП у вигляді монотерапіo= 1;.

Слід здійснюватl= 0; моніторинг пацієнтів, я= 082;і одночасно застосовуюm= 0;ь препарат Ділакса^® та антикоагулn= 3;нти (наприклад, варфарин), ан&#= 1090;итромбоцит= арні лікарські засоби (напр= 080;клад, аспірин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібіто = 88;и зворотного захоплення серотоніну-норе = 87;інефрину на предмет виникнення кровотечі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Асп= 110;рин. Кон= трольовані клінічні дослідженнn= 3; показали, що одночасне застосуванl= 5;я НПЗП та аспі= 088;ину у дозі, яка чинить знеболювалn= 0;ний ефект, не зумовлює жодного більшого терапевтичl= 5;ого ефекту, ніж застосуванl= 5;я НПЗП окремо. У клінічном = 91; дослідженнo= 0; одночасне застосуванl= 5;я НПЗП і аспірину супроводжуk= 4;алося значним під = 74;ищенням частоти побічних реакцій з бо= 082;у шлунково-кишкового тракту порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям НПЗП окремо (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У двох дослідженнn= 3;х з участю здорових до = 73;ровольців та пацієнті = 74; з остеоартриm= 0;ом і хронічним захворюванl= 5;ям серця відповідно було продемонстl= 8;овано, що целекоксиб (= 091; дозі 200&#= 8211;400 мг/добу) не впливає н= 072; кардіопротk= 7;кторну антитромбоm= 4;итарну дію аспірин = 91; (у дозі 100–325 мг).

Зазвичай н= 077; рекомендуєm= 0;ься одночасно з = 72;стосовуват&#= 1080; препарат Ділакса^® та аспірин у знеболюючиm= 3; дозах через підвищений ризик виникнення кровотечі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Препарат Ділакса^® не можна застосовувk= 2;ти замість аспірину у низькій доз= 10; для профіла = 82;тики захворюванn= 0; серцево-судинної системи.

Інгібітори= ; ангіотензи= н-перетворю = 74;ального ферменту (АПФ), блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у та β-адреноблоl= 2;атори. НП= ;ЗП можуть зменшувати гіпотензивl= 5;ий ефект інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у або β-адреноблоl= 2;аторів (у тому числі пропранолоl= 3;у).

= 053;ПЗЗ можуть знижувати дію діуретиків та антигіпе = 88;тензивних лікарських засобів. У па&#= 1094;ієнтів літнього віку, пацієнтів з= 10; зниженим об’ємом циркулюючоo= 1; крові (у тому числі при застосуванl= 5;і діуретиків) або порушен = 85;ям функції нирок застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ або антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II разом із НПЗП, включаючи с = 77;лективні інгібітори ЦОГ-2, може призводити до погіршення функції нир = 86;к, включаючи розвиток го = 89;трої ниркової недостатноl= 9;ті. Зазвичай після припинення застосуванl= 5;я НПЗП стан пацієнта повертаєтьl= 9;я до рівня, що спостерігаk= 4;ся до початку лікування.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Ділакса^® та інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у або = 46;-адреноб = 83;окаторів слід здійснюватl= 0; моніторинг артеріальнl= 6;го тиску, щоб переконатиl= 9;я у досягненн= 10; необхідногl= 6; рівня артер= 10;ального тиску.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Д= 10;лакса^® та інгібіторіk= 4; АПФ або блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у в пацієнтів літнього віку та в осіб зі зневодненнn= 3;м або порушеннямl= 0; функції нирок слід здійснюватl= 0; моніторинг пацієнтів н = 72; предмет виникнення ознак погіршання функції нир = 86;к (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів пацієнтам слід вживат = 80; належну кіл= 00;кість рідини. На по&#= 1095;атку одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих препаратів = 90;а періодично = 87;ісля цього слід проводити оцінку функції нирок.

h= 4;іуретики. = 050;лінічні дослідженнn= 3;, а також спостережеl= 5;ня, отримані після виход = 91; препарату н = 72; ринок, демонструюm= 0;ь, що у деяких пацієнтів НПЗП можуть послаблюваm= 0;и натрійуретl= 0;чний ефект петльов = 80;х діуретиків (наприклад, фуросеміду) та діуретиків групи тіаз&= #1080;дів. Така реакція пояснюєтьсn= 3; інгібуваннn= 3;м синтезу простагланk= 6;инів у нирках.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Ділакса^® з діуретикамl= 0; слід спостерігаm= 0;и за пацієнта = 84;и на предмет появи ознак погіршання = 92;ункції нирок, додатково переконуючl= 0;сь в ефективно = 89;ті діуретика, включаючи антигіпертk= 7;нзивну дію (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 044;игоксин. = Повідомлялl= 6;ся, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; з дигоксино = 84; призводить до підвищен = 85;я концентрацo= 0;ї дигоксину в сироватці крові та подовження періоду йог = 86; напіввиведk= 7;ння.

Під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Ділакс = 72;^® з дигоксином слід здійсн= 02;вати моніторинг рівнів дигоксину в = 089;ироватці крові.

Препара = 90;и літію. НП= 047;П спричиняли підвищення рівнів літі= 02; у плазмі кров= 10; та зниження ниркового кліренсу літію. Середня мінімальна концентрацo= 0;я літію підви = 97;увалася на 15 %, а нирковий кліренс зни = 78;увався приблизно н = 72; 20 %. Цей ефект пояснюєтьсn= 3; інгібуваннn= 3;м НПЗП синтез = 91; простагланk= 6;инів у нирках.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Ділакса^® з препаратамl= 0; літію слід здійснюватl= 0; моніторинг ознак токсичної дії літію на пацієнтів.

Мет= отрексат. = Одночасне застосуванl= 5;я НПЗП та метотрексаm= 0;у може призво = 76;ити до підвищення ризику токсичностo= 0; метотрексаm= 0;у (наприклад, нейтропеніo= 1;, тромбоцито&= #1087;енії, порушення функції нир = 86;к).

Ділакс = 72;^® не впливає на фармакокінk= 7;тику метотрексаm= 0;у.

Протяго= ;м одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® з метотрексаm= 0;ом слід здійснюватl= 0; моніторинг пацієнтів н = 72; предмет токсичностo= 0; метотрексаm= 0;у.

Циклосп = 86;рин, такролімус. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; з циклоспор = 80;ном або такролімусl= 6;м може підвищ = 91;вати рівень нефротоксиm= 5;ності останніх. Слід здійсн= 02;вати моніторинг пацієнтів н = 72; предмет ознак погіршання функції нирок протя = 75;ом одночасногl= 6; застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; з циклоспориl= 5;ом або такролімусl= 6;м.

= 053;ПЗП та саліцилати. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; з іншими НПЗ= 055; або саліцилатаl= 4;и (наприклад, дифлунізалl= 6;м та салсалатом) підвищує ризик токси = 95;ності для шлунков = 86;-кишк = 86;вого тракту з незначним підвищенняl= 4; ефективносm= 0;і або без підвищення взагалі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночас= ;не застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; з іншими НПЗ= 055; або саліцилатаl= 4;и не рекоменд = 91;ється.

Пем= 077;трексед. Одн= очасне застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® та пеметрексеk= 6;у може підвищуватl= 0; ризик пов’я = 79;аної із застосуванl= 5;ям пеметрексеk= 6;у мієлосупреl= 9;ії та токсично= 11; дії на нирки &#= 1090;а шлунково-кишковий тракт (див. інструкцію = 79; медичного застосуванl= 5;я пеметрексеk= 6;у).

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Ді= 083;акса^® та пеметрексеk= 6;у пацієнтам з порушенням = 92;ункції нирок, кліренс креатиніну = 74; яких колива= 08;ться від 45 до 79 мл/хk= 4;, слід відстежуваm= 0;и ознаки мієлосупреl= 9;ії та токсично= 11; дії на нирки та шлунково-кишк = 86;вий тракт.

Слід уникати застосуванl= 5;я НПЗП з коротким періодом напіввиведk= 7;ння (наприклад, диклофенак та індометациl= 5;) протягом двох днів до і після, а також у день застосуванl= 5;я пеметрексеk= 6;у.

У разі відсутностo= 0; даних щодо потенційноo= 1; взаємодії між пеметре = 82;седом та НПЗП з тривалішим періодом на = 87;іввиведенн&#= 1103; (наприклад, мелоксикам = 10; набуметон) пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь ці НПЗП, слід припинити ї = 93; застосуванl= 5;я щонайменше за 5 днів до застосуванl= 5;я пеметрексеk= 6;у, у день застосуванl= 5;я пеметрексеk= 6;у та в наступн= 110; 2 дні після його застосуванl= 5;я.

Інгібіт = 86;ри або індуктори = CYP2<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>C9. = Ме= 090;аболізм целекоксибm= 1; опосередкоk= 4;ується переважно ізоферментl= 6;м цитохрому P450 CYP2C9 у печінці. Одночасне застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; з лікарськимl= 0; препаратамl= 0;, які є відоми= 084;и інгібітораl= 4;и CYP2C9 (наприклад, флуконазол), може посилювати = 88;івень впливу і токсичністn= 0; целекоксибm= 1;, тоді як одночасне застосуванl= 5;я з індуктора = 84;и CYP2C9 (наприклад, рифампін) може призводити до послабле = 85;ня ефективносm= 0;і целекоксибm= 1;.

Коли розглядаєтn= 0;ся можливість призначеннn= 3; целекоксибm= 1;, оцінюють анамнез кожного пац= 10;єнта. При застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; в комбінаці= 11; з інгібітораl= 4;и або індукторамl= 0; цитохрому CYP2C9 обґрунтоваl= 5;ою є корекція дози цього препарату (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Субстрати CYP2D6. Дослідk= 8;ення in vitro демонстр= 091;ють, що целекоксиб = 08; інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP2D= 6, хоч і не є його субстратом. Тому існує ймовірністn= 0; взаємодії препарату in vivo = з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться ізоферментl= 6;м CYP2D6 (наприклад, атомоксетиl= 5;, антидепресk= 2;нти, нейролептиl= 2;и, антиаритміm= 5;ні препарати тощо), а також целекоксиб може підвищуватl= 0; рівень впливу та токсичністn= 0; цих лікарських = 87;репаратів. При застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; в комбінації = 79; субстратамl= 0; цитохрому CYP2D6 обґрунтоваl= 5;ою є корекція дози цього препарату.=

= 044;ослідження in vitro показали певний потенціал, щ= 086; целекоксиб може інгібувати метаболізм, каталізуючl= 0; CYP2C19. Прикладам= 080; лікарських засобів, які &#= 1084;етаболізую= ться CYP2C19, є діазепам, циталопрам = 90;а іміпрамін.=

= 062;елекоксиб не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику толбутамідm= 1; (субстрату CYP2C9) або глібенкламo= 0;ду клінічно значущою мі = 88;ою.

= 059; дослідженнo= 0; взаємодії целекоксиб не мав клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику оральних контрацептl= 0;вів (1 мг норетіст&= #1077;рону/ 35 мкг етинілестрk= 2;діолу).

Кор= 090;икостероїд&= #1080;. Одн= очасне застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів з препарато = 84; Ділакса^® може підвищуватl= 0; ризик виникнення виразок у шлунково-кишковому тракті або кровотечі.=

Слід здійснюватl= 0; моніторинг пацієнтів, я= 082;і одночасно застосовуюm= 0;ь Ділакса^® та кортикостеl= 8;оїди, на предмет появи ознак кровотечі (д= 080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Особливос&#= 1090;і застосуванl= 5;я.

Серц&= #1077;во-судинні тромботичнo= 0; явища.

Клін= ;ічні дослідженнn= 3; декількох селективниm= 3; та неселективl= 5;их інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 групи НПЗП тривалістю до 3 ро= 082;ів продемонстl= 8;ували підвищений ризик виникнення серйозних побічних тромботичнl= 0;х подій, у тому числі інфаркту міокарда та інсульту, як= 110; можуть бути летальними. Виход= 103;чи з наявних даних, неясно, чи ризик розви = 90;ку тромботичнl= 0;х серцево-судинних ускладнень = 08; подібним дл= 03; всіх НПЗП. Відносне підвищення частоти серйозних тромботичнl= 0;х серцево-судинних ускладнень порівняно і = 79; частотою на початковомm= 1; рівні, яке пов’язують із застосув = 72;нням НПЗП, відбуваєтьl= 9;я як у пацієнт= 110;в з відомими серцево-судинними захворюванl= 5;ями та факторам = 80; ризику їх виникнень, так і у паціє&#= 1085;тів без таких захворюванn= 0; та факторів. Тим не менше, пацієнти з відомим серцево-судинним захворюванl= 5;ям або факторами р = 80;зику серцево-судинних захворюванn= 0; мали ще вищу абсолютну частоту серйозних тромботичнl= 0;х серцево-судинних ускладнень через підвищену частоту цих факторів та захворюванn= 0; на початков = 86;му рівні. У деяких спостережнl= 0;х дослідженнn= 3;х було встановленl= 6;, що цей підвищений ризик серйозних тромботичнl= 0;х серцево-судинних ускладнень з’являвся вже на перши= 093; тижнях лікування. Підвищення ризику тром = 73;отичних серцево-судинних ускладнень найбільш стабільно с = 87;остерігали при застосуванl= 5;і препарату у вищих дозах.

У клінічному дослідженнo= 0; APC (профілакти = 82;а аденоми шляхом застосуванl= 5;я целекоксибm= 1;) спостеріга&= #1083;ося підвищення ризику приб = 83;изно в три рази для комбінованl= 6;ї кінцевої точки (смерт= 110; через серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я, інфаркту міокарда аб = 86; інсульту) у групах лікування це= 083;екоксибом<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'> у дозі 400 мг двічі на добу та целе= ;коксибом у дозі 200 мг двічі на добу, порівняно з плацебо. Так= 077; підвищення ризику в обо= 093; групах заст = 86;сування целекоксибm= 1; порівняно з групою плацебо головним чином було наслідком підвищення частоти виникнення інфаркту міокарда.=

Було проведено рандомізовk= 2;не контрольовk= 2;не клінічне дослідженнn= 3; «Проспектиk= 4;не рандомізовk= 2;не оцінювання комплексноo= 1; безпеки целекоксибm= 1; порівняно з ібупрофеноl= 4; або напрокс = 77;ном (PRECISION)» відносного ризику виникнення серцево-суд = 80;нних тромботичнl= 0;х явищ, асоцій= 086;ваних з інгібітороl= 4; ЦОГ-2 целекоксибl= 6;м порівняно з таким при застосуванl= 5;і неселективl= 5;их НПЗП напроксену та ібупрофену = 62;елекоксиб характеризm= 1;вався не меншою ефективнісm= 0;ю, ніж напроксен т = 72; ібупрофен (див. розділ «Фармакодин&= #1072;міка»).

Для мінімізаціo= 1; потенційноk= 5;о ризику побічних реакцій з боку серцев = 86;-суди = 85;ної системи у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь НПЗП, слід використовm= 1;вати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшоk= 5;о можливого п = 77;ріоду лікування. Лікар= і та пацієнти мають уважн = 86; спостерігаm= 0;и за розвитко = 84; таких реакцій протягом усього курс = 91; лікування навіть у раз= 110; відсутностo= 0; у минулому симптомів з боку серцев = 86;-суди = 85;ної системи. Слід повідомити пацієнтів про симптом = 80; серйозних побічних реакцій з боку серцев = 86;-суди = 85;ної системи та про заходи, які необхід = 85;о вжити у разі їх виникнення.

Прямі докази того, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я аспірину зменшує підвищений ризик серйо = 79;них тромботичнl= 0;х серцево-судинних ускладнень, пов’язаних із застосув = 72;нням НПЗП, відсутні. Одноч&= #1072;сне застосуванl= 5;я аспірину та НПЗП, такого як целекоксиб, підвищує ризик серйо = 79;них реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», підрозділ « = 64;лунково-кишк = 86;ва кровотеча, виникнення виразок та п= 077;рфорації»).<= /o:p>

У дослідженнo= 0; CLASS сумарні показники Каплана − Майєра через 9 місяців пр = 80; периферичнl= 6;му набряку в пацієнтів, щ= 086; отримували це= 083;екоксиб у дозі 400 мг двічі на доб= 091; (у 4 та 2 рази б&= #1110;льше за рекоменд = 86;вані дози при ОА та РА відповідно), ібупрофен у дозі 800 мг тричі на доб= 091; та диклофен = 72;к у дозі 75 мг двічі на добу, становили 4,5 %, 6,9 % та 4,7 % відповідно. За даними дослідженнn= 3; CLASS, частота виникнення артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; у пацієнтів, які отримув = 72;ли = 94;елекоксиб, ібупрофен і диклофенак, становила 2,4 %, 4,2 % та 2,5 % відповідно.

Ста= 085; після хірургічноo= 1; операції з аортокоронk= 2;рного шунтування. У двох великих контрольовk= 2;них клінічних д = 86;слідженнях застосуванl= 5;я селективноk= 5;о до ЦОh= 3;-2 НПЗП для контролюваl= 5;ня болю у перші 10= –14 дн= 10;в після аортокоронk= 2;рного шунтування було виявлено підвищену частоту випадків інфаркту міокарда та інсульту. Застосуванl= 5;я НПЗП при аортокоронk= 2;рному шунтуванні протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пацієнти після інфаркту міокарда. У ході спостережнl= 0;х досліджень, проведених Датським національнl= 0;м реєстром, було продем = 86;нстровано, що пацієнти, які застосо = 74;ують НПЗП у періо= 076; після інфаркту міокарда, перебували під підвищеним ризиком пов = 90;орного інфаркту, летального наслідку, спричиненоk= 5;о серцево-судинним захворюванl= 5;ям, та летального наслідку з будь-&= #1103;кої причини, починаючи з першого тижня лікув = 72;ння. У тій самій когорті серед пацієнтів, які застосовувk= 2;ли НПЗП, частот= 072; летального наслідку у перший рік після інфар = 82;ту міокарда становила 20 випадків н= 072; 100 людино-років порівняно з 12 випадками на 100 людино-рокі = 74; серед пацієнтів, які не застосовувk= 2;ли НПЗП. Хоча абсолютна кількість летальних наслідків зменшуєтьсn= 3; після першого рок = 91; після інфаркту міокарда, аналіз резу = 83;ьтатів принаймні чотирьох наступних років подальшого спостережеl= 5;ня продемонстl= 8;ував, що підвищений відносний ризик летал= 00;них наслідків у пацієнтів, які застосо = 74;ують НПЗП, зберігаєтьl= 9;я.

Слід уникати застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® у пацієнтів з нещодавнім інфарктом міокарда, окрім випадків, коли очікує = 90;ься, що користь від лікування переважатиl= 4;е ризик рецидиву тромботичнl= 6;го серцево-судинного ускладненнn= 3;. Якщо препара = 90; Ділакса^® застосовуюm= 0;ь пацієнтам з нещодавнім інфарктом міокарда, слід здійснюватl= 0; моніторинг = 87;ацієнта на предмет появи ознак серцевої іш = 77;мії.

Шлунково-ки= ;шкова кровотеча, виникнення = 74;иразок та перфорації. НПЗП, у тому числі целекоксиб, спричиняютn= 0; серйозні побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи запалення, к= 088;овотечу, утворення в = 80;разки, перфорацію стравоходу, шлунка, тонк= 086;го і товстого кишечника, які можуть бути леталь = 85;ими. Ці серйозні побічні реакції мож = 91;ть виникнути у будь-&= #1103;кий час з попереднімl= 0; симптомами = 91; пацієнтів, які застосовувk= 2;ли = 87;репарат Ділакса^®, або без них. Тільки у одн= 086;го з 5 пацієнті = 74; розвиток серйозних п = 86;бічних реакцій у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту під час лікування НПЗП супров = 86;джується клінічними проявами. Пр= 080;близно у 1 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли препарат протягом 3–= ;6 місяців, і приблизно = 091; 2–4 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли препарат пр = 86;тягом одного року, спостерігаl= 3;и виразки вер = 93;ніх відділів шлунково-кишкового тракту, тяжк= 110; кровотечі або перфора = 94;ії, зумовлені застосуванl= 5;ям НПЗП. Проте навіть короткочасl= 5;а терапія НПЗ = 55; пов’язана з ризиком.

Фактори ризику шлунково-ки = 96;кової кровотечі, виникнення виразок та перфорації. Паціє= 085;ти з наявністю = 074; анамнезі випадків пе = 87;тичної виразки та/або шлунково-кишкової кровотечі, які приймал = 80; НПЗП, мали більш ніж у 10 разів вищи= 081; ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі порівняно з пацієнтами без таких фа= 082;торів ризику. Інші фактори, які підвищують ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч у пацієнтів, які застосо = 74;ують НПЗП, включають довшу тривалість = 83;ікування НПЗП, одночасний пероральниl= 1; прийом кортикостеl= 8;оїдів, антитромбоm= 4;итарних лікарських засобів (нап= 088;иклад, аспірину), антикоагулn= 3;нтів або селекти = 74;них інгібіторіk= 4; зворотного захоплення серотоніну, паління тютюну, вжив= 072;ння алкоголю, літній вік т= 072; поганий загальний стан здоров’я. Більшість повідомленn= 0; про летальні побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту, що надходили після виход = 91; препарату н = 72; ринок, були зареєстровk= 2;ні у пацієнтів літнього віку або у ослаблених пацієнтів. Крім того, пацієнти з прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям печінки та/або коагу= 083;опатією схильні до підвищеногl= 6; ризику розвитку шлунково-кишкової кровотечі.=

У дослідженнo= 0; CLASS частота ускладненоo= 1; та симптома = 90;ичної виразки у всіх пацієнтів ч = 77;рез 9 місяців становила 0,78 %, а у підгрупі пацієнтів, які приймал = 80; низькі дози ацетилсаліm= 4;илової кислоти – 2,19 %. = 59; пацієнтів віком від 65 років частота вип = 72;дків становила 1,40 % через 9 місяців та 3,06 % при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ацетилсаліm= 4;илової кислоти.

Стратег= ;ія мінімізаціo= 1; ризиків з боку шлунко = 74;о-кишк = 86;вого тракту у пацієнтів, які застосо = 74;ують НПЗП:

- засто&#= 1089;овувати найнижчу ефективну дозу препар = 72;ту протягом найкоротшоk= 5;о можливого п = 77;ріоду;

- уника&#= 1090;и застосуванl= 5;я більш ніж одного НПЗП одночасно;=

- уника&#= 1090;и застосуванl= 5;я пацієнтам групи висок = 86;го ризику, окрі= 084; випадків, коли очікує = 90;ься, що користь переважатиl= 4;е підвищений ризик виникнення кровотечі. У &#= 1090;аких пацієнтів, а також у пацієнтів з активною шлунково-кишковою кровотечею слід розглянути можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них препаратів замість НПЗ = 55;;

- пості&#= 1081;но спостерігаm= 0;и щодо ознак т= 072; симптомів утворення в = 80;разки шлунково-кишкового тракту та/аб= 086; кровотечі під час тера= 087;ії НПЗП;

- у разі підозри на серйозну побічну реакцію з боку шлунково-кишкового тракту слід негайно розпочати о = 73;стеження і лікування, та припинит = 80; застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® до того моменту, пок= 080; серйозна побічна реакція з боку шлунко = 74;о-кишк = 86;вого тракту не буде виключена;=

- при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і низьких доз аспірину дл= 03; профілактиl= 2;и серцево-судинних ускладнень слід здійснюватl= 0; більш ретельний моніторинг пацієнтів н = 72; предмет ознак шлунк = 86;во-кишк = 86;вої кровотечі (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гепатотокс= ичність. Під= вищення рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; або аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (в 3 рази або більше вище верхньої межі норми) було зареєс = 90;ровано приблизно у 1 % пацієнтів, які застосо = 74;ували НПЗП, у клінічних дослідженнn= 3;х. Крім того, були зареєстровk= 2;ні рідкісні, інколи лета = 83;ьні випадки тяжкого порушення функції печінки, включаючи фульмінантl= 5;ий гепатит, некроз печінки та печінкову недостатніl= 9;ть.

Підвище= ;ння рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; або аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (менш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми) може спосте = 88;ігатися у до 15 % пацієнтів, які застосо = 74;ують НПЗП, включаючи целекоксиб.

Під час контрольовk= 2;них клінічних досліджень препарату Ді= 083;акса^® кількість випадків незначного підвищення (перевищенн= 03; верхньої межі норми у від 1,2 до менше ніж 3 рази) рівні= 074; ферментів, пов’язаних = 79; функцією печінки, становила 6 % у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли = 44;ілакса^®, і 5 % у пацієнтів, які отримували плацебо, при цьому приблизно у 0,2 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли = 44;ілакса^®, та 0,3 % пацієнтів, які приймал = 80; плацебо, спо= 089;терігали значне підвищення рівнів алан= 10;намінотран&#= 1089;ферази та аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи.

Пацієнт= ;ів слід проінформуk= 4;ати про симптом = 72;тику гепатотоксl= 0;чності (наприклад, нудота, підвищена втомлюваніl= 9;ть, летаргія, діарея, свербіж, жовтяниця, болючість у правому підребер’ї та грипоподібl= 5;і симптоми). У разі появи к= 083;інічних ознак та симптомів, щ= 086; свідчать пр = 86; захворюванl= 5;я печінки, або виникнення = 89;истемних проявів захворюванl= 5;я (наприклад, еозинофіліn= 3;, висипання, т= 072; ін.), застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® слід негайно припинити т = 72; провести клінічне обстеження пацієнта.=

= 040;ртеріальна гіпертензіn= 3;. Як і у випадку з усіма НПЗП, застосуванl= 5;я препарату Ділакса^® може призвести д = 86; виникнення або погіршення перебігу вж = 77; наявної артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;, що може зумовити підвищення частоти розвитку серцево-суд = 80;нних подій. = У пацієнтів, які приймають інгіб= 110;тори АПФ, тіазиди або петльов= 10; діуретики, ефективнісm= 0;ь терапії цим = 80; лікарськимl= 0; засобами може зменшуватиl= 9;я при застосуванl= 5;і НПЗП. Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти НПЗП, у тому числі Діла = 82;су^®, пацієнтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. На початку застосуванl= 5;я препарату Ділакса^® і протягом усього курс = 91; лікування слід здійсн= 02;вати ретельний моніторинг артеріальнl= 6;го тиску. =

Серцева недостатніl= 9;ть та набряк. Ре= 079;ультати спільного мета-&= #1072;налізу Групи по сумісному аналізу антитромбоm= 4;итарної терапії (Trialists’ Collaboration) результатіk= 4; рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них досліджень коксибу та традиційниm= 3; НПЗП продемонстl= 8;ували приблизно двократне підвищення показника г = 86;спіталізац&#= 1110;ї у зв’язку з серцевою недостатніl= 9;тю у пацієнтів, які отримували селективні та неселективl= 5;і до ЦОГ-2 препарати, т= 072; у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли неселективl= 5;і НПЗП, порівн= 103;но з пацієнтам = 80;, які отримували плацебо. У дослідженнo= 0; Датського національнl= 6;го реєстру у пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю застосуванl= 5;я НПЗП підвищувалl= 6; ризик інфаркту міокарда, госпіталізk= 2;ції у зв’язку з серцевою недостатніl= 9;тю та летально = 75;о наслідку.=

Крім того, у деяких пацієнтів, які застосо = 74;ували НПЗП, спостерігаl= 3;и затримку рідини та набряк. Застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; може послаб = 83;ювати серцево-судинні ефекти декількох лікарських засобів, що використовm= 1;ються для лікування ц = 80;х захворюванn= 0; (наприклад, діуретики, інгібітори АПФ або блокатори р = 77;цепторів ангіотензиl= 5;у) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

У дослідженнo= 0; CLASS сумарна частота розвитку пе = 88;иферичних набряків, розрахованk= 2; за методом = 050;аплана − Майєра, піс&#= 1083;я 9 місяців застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® у дозі 400 мг 2 рази на добу (що було в 4 та 2 рази б&#= 1110;льше за дозу, рекомендовk= 2;ну для лікуван = 85;я остеоартриm= 0;у та ревматоїднl= 6;го артриту відповідно), ібупрофену = 91; дозі 800 мг 3 рази на добу та диклофенакm= 1; у дозі 75 мг 2 рази на доб= 091; становила 4,5 %, 6,9 % та 4,7 % відпо= 074;ідно.

Слід уникати застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю, окрім випадків, коли очікується, що користь від лікування переважатиl= 4;е ризик погір = 96;ання серцевої не = 76;остатності. Якщо Ділакса^® застосовуюm= 0;ь пацієнтам з тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю, слід здійснюватl= 0; моніторинг ознак погіршання серцевої недостатноl= 9;ті у пацієнтів.

Нефротокси= чність. <= /span>Тривале застосуванl= 5;я НПЗП призводило до розвитку медулярногl= 6; нек&= #1088;озу нирок та інших видів ураження нирок. = Ниркова токсичністn= 0; також спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, у яких простагланk= 6;ини нирок відіграють компенсатоl= 8;ну роль у підтр= 080;манні ниркової перфузії. У таких пацієнтів застосуванl= 5;я НПЗП може сп= 088;ичинити дозозалежнk= 7; зменшення утворення простагланk= 6;инів і, як наслідок, зниження ниркового кровотоку, щ= 086; може прискорити розвиток клінічних симптомів ниркової декомпенсаm= 4;ії. До пацієнтів, які мають найвищий ризик розви = 90;ку цієї реакці= 11;, належать пацієнти з п= 086;рушенням функції нирок, серцевою не = 76;остатністю, порушенням функції печінки, пацієнти, як= 110; приймають діуретики, інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II, та пацієнти літнього віку. Зазвичай після припинення лікування НПЗП стан пацієнта повертаєтьl= 9;я до такого, як &= #1073;ув до початку лікування.

Інфо= ;рмація про контрольовk= 2;ні клінічні до = 89;лідження із застосуванl= 5;ям препарату Д= 10;лакса^® у пацієнтів = 079; прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок відсутня.

Пере= ;д початком лікування препаратом Ділакса^® слід відкоригувk= 2;ти зневодненнn= 3; або гіповол = 77;мією, якщо вони наявні у пацієнта. У пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок або печінки, серцевою недостатніl= 9;тю, зневодненнn= 3;м або гіповол = 77;мією під час застосуванl= 5;я препарату Д= 10;лакса^® слід здійснюватl= 0; моніторинг функції нир = 86;к (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я препарату Ділакса^® пацієнтам з прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок, окрім випадків, коли очікується, що користь переважатиl= 4;е ризик погіршання функції нирок. Якщо Ділакса^® застосовуюm= 0;ь пацієнтам і = 79; прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок, слід з&#= 1076;ійснювати моніторинг стану пацієнтів н = 72; предмет появи ознак погіршання функції нир = 86;к.

= 043;іперкалієм&= #1110;я. Випадки підвищення концентрацo= 0;ї калію в сиро= 074;атці крові, у тому числі гіперкалієl= 4;ія, були зареєстровk= 2;ні при застосу = 74;анні НПЗП, навіть у деяких пацієнтів б = 77;з порушення функції нирок. У пацієнтів з нормальною функцією нирок ці ефекти були пов’язані з гіпоренінеl= 4;ічно-гіпо = 72;льдостерон&#= 1110;чним станом.

Анафіла = 82;тичні реакції. За= 089;тосування целекоксибm= 1; було пов’язане з розвитком анафілактиm= 5;них реакцій у пацієнтів з відомою гіперчутлиk= 4;істю до целекоксибm= 1; або без неї, а також у пацієнтів з аспіриновоn= 2; астмою. Діла= 082;са^® є сульфанілаl= 4;ідним препаратом, при цьому як НПЗП, так і сульфанілаl= 4;ідні препарати м = 86;жуть спричиняти реакції алергічногl= 6; типу, у тому числі анафілактиm= 5;ні симптоми та небезпечні для життя аб= 086; менш тяжкі епізоди бронхіальнl= 6;ї астми в деяких чутл = 80;вих осіб (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

У випадку анафілактиm= 5;ної реакції необхідно звернутися для отримання невідкладнl= 6;ї медичної допомоги.=

Загостренн= я бронхіальнl= 6;ї астми, пов’язане з чутливістю до аспірину. Части= 085;а пацієнтів з бронхіальнl= 6;ю астмою може мати аспіринову астму, що може включа = 90;и хронічний риносинусиm= 0;, ускладнениl= 1; носовими поліпами; тяжкий, потенційно летальний бронхоспазl= 4;; непереносиl= 4;ість аспірину та інших НПЗП. Оскіл&= #1100;ки перехресна реактивнісm= 0;ь між аспірин = 86;м та іншими НПЗП була зареєстровk= 2;на у таких чутливих до аспірину пацієнтів, з= 072;стосування препарату Ді= 083;акса^® протипоказk= 2;не пацієнтам з такою формо= 02; чутливості до аспірину (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). При застосу = 74;анні препарату Ді= 083;акса^® пацієнтам і = 79; вже існуючо= 02; бронхіальнl= 6;ю астмою (без відомої чутливості до аспірину) &#= 1089;лід здійснюватl= 0; моніторинг пацієнтів н = 72; предмет зміни ознак та симптомі = 74; бронхіальнl= 6;ї астми.

Серйозн= 10; шкірні реакції. <= /span>Ділакса^® може спричиняти розвиток серйозних побічних реакцій з боку шкіри, таких як мультиф= ;ормна еритема, = 077;ксфоліатив&= #1085;ий дерматит, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, медикам= ;ентозні висипання з симптомами = 77;озинофілії та системними симптомами, = 072; також гостр = 80;й генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз. Ц= 110; серйозні реакції можуть розв = 80;ватися без попереджувk= 2;льних симптомів т = 72; можуть бути летальними.

Пацієнт= ;ів необхідно повідомити про ознаки т= 072; симптоми серйозних шкірних реакцій та про необхіднісm= 0;ь припинення = 79;астосуванн&#= 1103; = 87;репарату Ділакса® при першій появ= 10; висипання н = 72; шкірі або бу= 076;ь-яких інших ознак гіперчутлиk= 4;ості. = 55;репарат Ділакса® протипоказk= 2;ний для застосуванl= 5;я пацієнтам = 79; наявністю в анамнезі серйозних шкірних реа = 82;цій на НПЗП (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Передчасне закриття артеріальнl= 6;го протоку плода. Целекокси = 73; може спричиняти передчасне = 79;акриття артеріальнl= 6;го протоку. Слі= 076; уникати застосуванl= 5;я НПЗП, у тому числі препа = 88;ату = 44;ілакса^®, у вагітних жінок, починаючи з 30-го тижня вагітності (ІІІ триместр) (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Гематологі= чна токсичністn= 0;. У пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь НПЗП, були за&#= 1088;еєстровані випадки анемії. Це може бути зу= 084;овленим прихованою або значною втратою крові, затримкою рідини або ефектом на еритропоез, який ще повністю не описано. Якщ= 086; у пацієнта при застосуванl= 5;і препарату Ді= 083;акса^® присутні будь-&= #1103;кі ознаки або симптоми анемії, слід здійснюватl= 0; моніторинг рівня гемоглобінm= 1; або показни = 82;а гематокритm= 1;.

У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х частота випадків анемії становила 0,6 % при застосуванl= 5;і препарату Ді= 083;акса^® та 0,4 % при застосуванl= 5;і плацебо. У пацієнтів, які проходять тривалий курс лікування п = 88;епаратом = 44;ілакса^®, необхідно контролюваm= 0;и рівень гемоглобінm= 1; або гематокрит, якщо в них сп&#= 1086;стерігають= ся будь-&= #1103;кі ознаки або симптоми анемії чи втрати кров= 10;.

НПЗП, у тому числі Ді= 083;акса^®, можуть підвищуватl= 0; ризик виникнення кровотеч. Такі супутн= 10; фактори як порушення з = 75;ортання крові або одночасне застосуванl= 5;я варфарину, інших антикоагулn= 3;нтів, протитромбl= 6;цитарних препаратів (наприклад, аспірину), інгібіторіk= 4; зворотного захоплення серотоніну та інгібіторіk= 4; зворотного захоплення серотоніну-норе = 87;інефрину можуть підвищуватl= 0; цей ризик. Слід здійснюватl= 0; моніторинг таких пацієнтів н = 72; предмет появи ознак кровотечі (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Монітор = 80;нг результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів. Оскільl= 2;и серйозні шлунково-ки = 96;кові виразки і кровотечі, ге= 087;атотоксичн&= #1110;сть та ушкоджен = 85;я нирок можуть розвиватисn= 3; привідсутнl= 6;сті попереджувk= 2;льних симптомів, лікарям слі = 76; проводити спостережеl= 5;ня на предмет появи симптомів шлунково-ки = 96;кової кровотечі. Пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь НПЗП протягом тривалого часу, слід періодично проводити з = 72;гальний і біохімічниl= 1; аналізи крові. <= /span>У разі збереження або збільшення відхилення від норми показників печінкових або ниркови = 93; проб застосуванl= 5;я препарату Д= 10;лакса^® слід припинити.=

= 059; контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х підвищення рівня азоту сечовини кр = 86;ві спостерігаl= 3;ося частіше у пацієнтів, я= 082;і застосовувk= 2;ли целекоксиб, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Таке відхилення показників лабораторнl= 0;х аналізів ві = 76; норми також спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які отримували = 91; цих дослідж = 77;ннях НПЗП як преп= 072;рати порівняння. Клінічна значущість цього відхилення показників від норми не визначена.=

Маскування запалення т = 72; підвищеної температурl= 0;. Фармакl= 6;логічна активність препарату Д= 10;лакса^® щодо зменшення запалення і, можливо, зниження підвищеної температурl= 0; тіла може послаблюваm= 0;и ці діагностичl= 5;і ознаки при виявленні інфекційниm= 3; ускладнень = 91; випадках, коли інфекція не підозрюєтьl= 9;я як причина болю.

= 044;исемінован&= #1077; внутрішньоl= 9;удинне згортання крові. Оскіль = 82;и під час застосуванl= 5;я препарату Д= 10;лакса^® існує ризик виникнення дисеміноваl= 5;ого внутрішньоl= 9;удинного згортання крові у діте= 081; з системним = 80; проявами ювенільногl= 6; ревматоїднl= 6;го артриту, слі= 076; здійснюватl= 0; моніторинг пацієнтів н = 72; предмет ознак і симптомів порушення згортання крові або кровотечі, т= 072; інформуватl= 0; пацієнтів і їхніх опікунів пр = 86; необхіднісm= 0;ь якомога шви = 76;ше повідомлятl= 0; про симптом = 80;.

Діл&= #1072;кса^® містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними = 89;падковими захворюванl= 5;ями, такими як непереносиl= 4;ість галактози, недостатніl= 9;ть лактази або мальабсорбm= 4;ія глюкози-гал = 72;ктози, не можна при= 081;мати цей препара = 90;.

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

= 042;агітність. Зас= тосування НПЗП, у тому числі препарату Ді= 083;акса^®, протягом ІІ = 30; триместру вагітності підвищує ризик передчасноk= 5;о закриття артеріальнl= 6;го протоку плода. Слід уникати зас = 90;осування НПЗП, у тому числі препарату Ді= 083;акса^®, вагітним жінкам починаючи з 30-го тижня вагітності.

Відпові= ;дних досліджень застосуванl= 5;я препарату Ді= 083;акса^® вагітним жінкам із належним контролем н = 77; проводили. На підставі даних, отриманих п= 10;д час спостережнl= 0;х досліджень, стосовно потенційниm= 3; ембріофетаl= 3;ьних ризиків застосуванl= 5;я НПЗП жінкам протягом І або ІІ триместрів вагітності, не можна бул= 086; зробити остаточних висновків. У репродуктиk= 4;них дослідженнn= 3;х на тваринах спостерігаl= 3;и випадки ембріофетаl= 3;ьного летального наслідку та збільшення частоти розвитку діафрагмалn= 0;ної грижі у щурів, яким вводили целекоксиб щоденно перорально протягом періоду органогенеk= 9;у в дозах, що приблизно в 6 разів перевищуваl= 3;и максимальнm= 1; рекомендов&#= 1072;ну дозу для людини, яка становить 200 мг 2 рази на добу. Крім того, структурні порушення (наприклад, дефекти перегородкl= 0;, зрощення ребер, зрощення сегмента грудини та д= 077;формації сегментів грудини) спостерігаl= 3;и у кролів, яким вводил = 80; целекоксиб перорально протягом періоду органогенеk= 9;у в дозах, які приблизно в 2 рази перевищуваl= 3;и максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну дозу для людини. Виходячи з даних, отриманих н = 72; тваринах, було показа = 85;о, що простагланk= 6;ини відіграють важливу рол= 00; у регуляції проникностo= 0; судин ендом = 77;трія, імплантаціo= 1; бластоцист та децидуал= 10;зації. У дослідженнn= 3;х на тваринах введення інгібіторіk= 4; синтезу простагланk= 6;инів, наприклад, целекоксибm= 1;, призводило до підвищен = 85;я частоти пре- та постімпланm= 0;аційних втрат.

Усі вагітності супроводжуn= 2;ться фоновим риз = 80;ком уроджених дефектів, втрати плод = 72; або інших небажаних наслідків. У загальній популяції пацієнтів США, незалежно від впливу препарату, усі клінічн = 86; встановленo= 0; випадки ваг= 10;тності характеризm= 1;ються фоновою час = 90;отою 2–4 % значних уроджених дефектів та 15–20 % втрати плод = 72; під час вагітності. Розрахункоk= 4;ий фоновий ризик значних уроджених дефектів і викиднів дл= 03; зазначеної популяції н = 77;відомий.

Пk= 7;рейми та полог= 080;. Дослідженn= 0; впливу препарату Ді= 083;акса^® на перейми або пологи не проводили. У дослідженнn= 3;х на тваринах НПЗП, включаючи целекоксиб, інгібують синтез прос = 90;агландинів, спричиняючl= 0; затримку по = 83;огів та підвищуючи частоту мертвонароk= 6;ження.

Дані, отримані дл= 03; людини. Наявні дані не дают= 100; можливості оцінити ная = 74;ність чи відсутністn= 0; ембріофетаl= 3;ьної токсичностo= 0;, пов’язаної із застосуванl= 5;ям препарату Ді= 083;акса^®.

Ефекти препарату Ді= 083;акса^® на перебіг переймів та пологів у вагітних жі = 85;ок невідомі.=

= 043;одування груддю. Целек= 086;ксиб ви&#= 1074;одиться з грудни = 84; молоком = 97;урів, де його ко= 085;центрації<= /span> по= 076;ібні до таких у п= 083;азмі. Застосуk= 4;ання целекокl= 9;ибу у обмеже = 85;ої кількосm= 0;і годуючиm= 3; жінок показало дуже ни= 079;ьке ви&#= 1074;едення целекокl= 9;ибу в грудне молоко. Ж= 110;нкам, які = 87;риймають целекокl= 9;иб, протипоl= 2;азано годуватl= 0; гр= 091;ддю.

Ферт&= #1080;льність. Внаслідок особливостo= 0; механізму своєї дії, НПЗП, у тому числі преп&= #1072;рати з діючою речовиною целекоксиб, можуть спричинити затримку аб = 86; зашкодити розриву фол= 10;кула при овуляці= 11;, що у деяких жінок супро = 74;оджується оборотним безпліддям. Тому рекоме = 85;дується відмовитисn= 3; від застосу = 74;ання НПЗП, включаючи препарати з діючою речовиною целекоксиб, жінкам, які плануют= 00; вагітність, = 072;бо пацієнткам, = 103;кі проходять обстеження щодо безпліддя.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Під час застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; при виникне = 85;ні таких небажаних реакцій, як запаморочеl= 5;ня, вертиго або = 089;онливість слід утримуватиl= 9;я від керуван = 85;я автотранспl= 6;ртом та від робот= 080; з іншими механізмамl= 0;.

= Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

= 054;скільки серцево-суд = 80;нні ризики целекоксибm= 1; можуть зростати з д= 086;зою та тривалостю = 83;ікування, слід застосовувk= 2;ти найменшу ефективну д = 86;зу протягом найкоротшоk= 5;о періоду час = 91; відповідно до мети лікування. Потребу пацієнта у симптоматиm= 5;ному полегшенні = 90;а реакції на терапію нео = 73;хідно періодично оцінювати, особливо у пацієнтів з остеоартриm= 0;ом.

= 055;репарат можна приймати незалежно від часу вжи= 074;ання їжі.

Остеоарт= ;рит.

= 044;ля послабленнn= 3; симптомів остеоартриm= 0;у рекомендовk= 2;на доза препарату становить 200 м= г на добу, яку можна прийм = 72;ти 1 раз або двічі на доб= 091; по 100 мг.

Ревматоїдн= ;ий артрит.

= 044;ля послабленнn= 3; симптомів ревматоїднl= 6;го артриту рекомендовk= 2;на доза препарату становить 100-200 мг двічі на добу.

Анкілозивн= ;ий спондиліт.=

= 044;ля лікування симптомів анкілозивнl= 6;го спондиліту рекомендовk= 2;на доза препарату Д= 10;лакса^® становить 200 мг на добу, як&= #1091; можна приймати 1 раз на добу або розподі = 83;ити на 2 прийоми. У разі= ; відсутност= 110; ефекту чере = 79; 6 тижнів лікування варто спробувати застосуватl= 0; добову дозу 400 мг. При відсутностo= 0; ефекту чере = 79; 6 тижнів застосуванl= 5;я препарату в дозі 400 мг на добу лікування, швидше за все, є неефек&#= 1090;ивним, і слід розглянути можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них видів лікування.=

Контроль гострого болю та лікування первинної дисменореї.

= 055;очаткова рекомендовk= 2;на доза препарату Д= 10;лакса^® становить 400 мг. За необхідносm= 0;і у перший ден= 100; можна застосуватl= 0; додаткову дозу препар = 72;ту, що становит= 00; 200 мг. У наступні дн= 10; рекомендовk= 2;на доза станов = 80;ть 200 мг двічі на добу за потреби.

Особливі групи пацієнтів.=

Пацієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю. = 051;ікування слід розпочати з половини рекомендовk= 2;ної дози пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю середнього = 89;тупеня (клас В за шкалою Чайлда–П’ю). Досвід застосуванl= 5;я у таких пацієнтів о = 73;межений застосуванl= 5;ям у пацієнтів = 079; цирозом.

Не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти Ділаксу^® пацієнтам з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю.

Пац= ієнти з повільним метаболізмl= 6;м субстратів ізоферментm= 1; CYP2C9. Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти целекоксиб пацієнтам з підтверджеl= 5;им або підо&#= 1079;рюваним (на основі результатіk= 4; дослідженнn= 3; генотипу аб = 86; анамнестичl= 5;их даних щодо інших субст = 88;атів CYP2C9 (таких як варфарин, фенітоїн)) повільним м = 77;таболізмом субстратів = 10;зоферменту CYP2C9. Для пацієнтів з повільним метаболізмl= 6;м (тобто з геном CYP2C9*3/*3) слі= 076; розглянути можливість розпочати л= 10;кування з половини найменшої рекомендовk= 2;ної дози. Для пацієнтів з повільним метаболізмl= 6;м з ювенільни = 84; ревматоїднl= 0;м артритом слід розгля = 85;ути можливість проведення альтернатиk= 4;ного лікування.=

&#= 1055;ацієнти з порушення = 84; функції нирок. Досвід застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; у пацієнтів із легким аб= 086; помірним порушенням функції нирок обмежений; тому слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти целекоксиб таким паціє = 85;там. Не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти Ділаксу^® пацієнтам з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю.

Пацієн&#= 1090;и літнього віку (> 65 років). Я= 082; і пацієнтам молодшого віку, спочатку сл= 10;д вживати 200 мг на добу. Пізніше доз = 72; може бути збільшена д = 86; 200 мг двічі на добу. Особливу обережністn= 0; слід проявляти пацієнтам л= 10;тнього віку з масою тіла менше 50 кг.

Діти.

Пре&= #1087;арат не показани = 81; для застосуванl= 5;я дітям.

= 055;ередозуван&= #1085;я.

= 055;ід час клінічн = 80;х досліджень не повідомлялl= 0; про випадки передозуваl= 5;ня целекоксибm= 1;. Застос&= #1091;вання доз до 2400 мг/добу протягом до 10 днів у 12 пацієнтів н = 77; призвело до розвитку серйозної токсичностo= 0;. Симпт&= #1086;ми, які з’являютьсn= 3; після гострого пе = 88;едозування НПЗП, зазвичай обмежуютьсn= 3; загальмоваl= 5;істю, сонливістю, нудотою, блю= 074;анням і болем в епігастралn= 0;ній ділянці та загалом мають оборотний характер пр = 80; проведенні підтримуваl= 3;ьного лікування. Може виникнути шлунково-ки = 96;кова кровотеча. = 052;ожуть спостерігаm= 0;ися артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, гостра ниркова недостатніl= 9;ть, пригніченнn= 3; дихання та кома, але у поодиноких випадках. При терапевтичl= 5;ому застосуванl= 5;і НПЗП повідо = 84;ляли про розвито = 82; анафілактоo= 1;дних реакцій, які також можут= 00; виникати пр = 80; передозуваl= 5;ні.

= При передозуваl= 5;ні НПЗП пацієнтам слід провод = 80;ти симптоматиm= 5;не та підтримуваl= 3;ьне лікування. Специфічниm= 3; антидотів н = 77; існує. Інф&= #1086;рмації щодо виведення целекоксибm= 1; шляхом гемодіалізm= 1; не отримано, але, зважаюч= 080; на його високий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; (> 97 %), малоймовірl= 5;о, що діаліз буде корисним у в= 080;падку передозуваl= 5;ня. Протягом 4 г = 86;дин після пероральноk= 5;о прийому препарату пацієнтам і = 79; симптомами передозуваl= 5;ня або при значному передозуваl= 5;ні можна спровокуваm= 0;и блювання і/або призна= 095;ити активоване вугілля (60–100 г дорослим) та/&#= 1072;бо осмотичне проносне. Через високий ступінь зв’язуваннn= 3; препарату з білками плазми кров= 10; форсований діурез, підлужненнn= 3; сечі, гемодіаліз або гемоперфузo= 0;я можуть бути неефективнl= 0;ми.

Побічні реакції.

= 057;еред пацієнтів, які приймал = 80; целекоксиб у контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х, проведених до виходу препарату н = 72; ринок, було близько 4250 пацієнтів з остеоартриm= 0;ом, приблизно 2100 пацієнтів з ревматоїднl= 0;м артритом і близько 1050 пацієнтів з післяопераm= 4;ійним болем. = Більш ніж 8500 пацієнтів отримували = 94;елекоксиб у загальній добовій доз= 10; 200 мг (100 мг двічі на добу або 200 мг 1 раз на добу) або більше, включаючи більш ніж 400 пацієнтів, які отримували дозу 800 мг (400 мг двічі на добу). Близько 3900 па&= #1094;ієнтів отримували = 94;елекоксиб у цих дозах протягом 6 місяців або довше; серед них приблизно 2300 пацієнтів приймали це = 81; препарат протягом ві = 76; 1 року, 124 пацієнти отримували його впродовж ві = 76; 2 років.

= 054;скільки умови, у яких проводять клінічні дослідженнn= 3;, дуже різняться, частота побічних реакцій, яка спостерігаn= 8;ться у клінічних дослідженнn= 3;х препарату, н= 077; підлягає безпосередl= 5;ьому порівнянню = 79; частотою, отриманою у клінічних дослідженнn= 3;х іншого препарату, і може не відображатl= 0; частоту побічних реакцій, яка спостерігаn= 8;ться при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу на практиці. Проте інформація про побічні реакції, отримана в клінічних дослідженнn= 3;х, є основою дл= 103; виявлення побічних реакцій, які можуть бути пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям препарату, і для приблизної оцінки їх частоти.

Контрол= ;ьовані клінічні дослідженнn= 3; з участю пацієнтів з артритом, проведені д = 86; виходу препарату н = 72; ринок.

= 059; таблиці нижче наведено перелік усі = 93; побічних реакцій, незалежно від причини їх виникнення, що спостерігаl= 3;ися у ≥ 2 % пацієнтів, які отримували = 94;елекоксиб у 12 контроль= 086;ваних клінічних дослідженнn= 3;х, що проводил = 80; з участю пацієнтів з остеоартриm= 0;ом і ревматоїд = 85;им артритом і включали групу плацебо і/аб= 086; позитивногl= 6; контролю. Оскільки ці 12 досліджень мали різну т= 088;ивалість, а пацієнти, які брали в них участь, могли застосовувk= 2;ти препарат протягом рі = 79;ного періоду час = 91;, ці процентн= 10; значення не відображаюm= 0;ь сумарної частоти виникнення побічних реакцій.

&= #1062;БС

N=3D4= 146

Плацебо

N=3D1= 864

НАП

N=3D13= 66

&= #1044;КФ

N=3D3= 87

&= #1030;БУ

N=3D3= 45

&= #1047; боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

<= o:p>

Діа= ;рея

Дис= ;пепсія

Мет= ;еоризм

Нуд= ;ота

<= o:p>

4= ,1 %

8= ,8 %

3= ,5 %

5= ,6 %

2= ,2 %

<= o:p>

2= ,8 %

6= ,2 %

4= ,2 %

3= ,8 %

1= ,0 %

<= o:p>

7= ,7 %

12,2 %

6= ,0 %

5= ,3 %

3= ,6 %

<= o:p>

9= ,0 %

10,9 %

3= ,4 %

9= ,3 %

4= ,1 %

<= o:p>

9= ,0 %

12,8 %

6= ,7 %

5= ,8 %

3= ,5 %

Орг&= #1072;нізм у цілому

Біл= ;ь у спині

Вип= ;адкове ушкодження

<= o:p>

2= ,8 %

2= ,9 %

2= ,1 %

<= o:p>

3= ,6 %

2= ,3 %

1= ,1 %

<= o:p>

2= ,2 %

3= ,0 %

2= ,1 %

<= o:p>

2= ,6 %

2= ,6 %

1= ,0 %

<= o:p>

0= ,9 %

3= ,2 %

3= ,5 %

&= #1047; боку центра&#= 1083;ьної і периферичн= 086;ї нервової системи

Зап= ;аморочення

Гол= ;овний біль

<= o:p>

<= o:p>

2= ,0 %

15,8 %

<= o:p>

<= o:p>

1= ,7 %

20,2 %

<= o:p>

<= o:p>

2= ,6 %

14,5 %

<= o:p>

<= o:p>

1= ,3 %

15,5 %

<= o:p>

<= o:p>

2= ,3 %

15,4 %

З боку психіки

Без= ;соння

2= ,3 %

2= ,3 %

2= ,9 %

1= ,3 %

1= ,4 %

З боку дихальної системи

Фар= ;ингіт

Рин= ;іт

Син= ;усит

Інф= ;екція верхніх дихальних шляхів

<= o:p>

2= ,3 %

5= ,0 %

2= ,0 %

8= ,1 %

<= o:p>

1= ,1 %

4= ,3 %

1= ,3 %

6= ,7 %

<= o:p>

1= ,7 %

4= ,0 %

2= ,4 %

9= ,9 %

<= o:p>

1= ,6 %

5= ,4 %

2= ,3 %

9= ,8 %

<= o:p>

2= ,6 %

5= ,8 %

0= ,6 %

9= ,9 %

З боку шкіри

Вис= ;ипання

<= o:p>

2= ,2 %

<= o:p>

2= ,1 %

<= o:p>

2= ,1 %

<= o:p>

1= ,3 %

<= o:p>

1= ,2 %

ЦБС – цел= ;екоксиб у дозі 100–200 мг двічі на доб= 091; або 200 мг 1 раз н= 072; добу;

НАП – напр= ;оксен у дозі 500 мг двічі на добу;

ДКФ – дикл= ;офенак у дозі 75 мг двічі на добу;

ІБУ – ібуп= ;рофен у дозі 800 мг тричі на добу.

= 059; пл= 072;цебо-конт = 88;ольованих клінічних дослідженнn= 3;х або дослідженнn= 3;х з активним контролем частка пацієнтів, які припини = 83;и лікування через побічні реакції, = 089;тановила 7,1 % у пацієнтіk= 4;, які застосовувk= 2;ли целекоксиб, = 110; 6,1 % у пацієнтіk= 4;, які приймал = 80; плацебо. Серед найча = 89;тіших причин припинення лікування в = 85;аслідок розвитку побічних реакцій у групах застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; були диспепсія і біль у живот= 110; (які були вка&#= 1079;ані як причини припинення лікування відповідно = 91; 0,8 % і 0,7 % пацієнтів, які отримували цей препара = 90;). 0,6 % пацієнтів, які отримували плацебо, припинили лікування внаслідок виникнення диспепсії і 0,6= % – внаслідок болю у животі.

•У 0,1–1,9 % пацієнтів, які отримували целекоксиk= 3; (100–200 мг двічі на доб= 091; або 200 мг 1 раз на добу), спостерігаl= 3;ися такі побічн= 10; реакції:=

З боку травного тракту: &= #1079;апор, дивертикулo= 0;т, дисфагія, відрижка, езофагіт, гастрит, гастроентеl= 8;ит, = 75;астроезофа&#= 1075;еальний рефлюкс, геморой, хіа= 090;альна грижа, мелена, сухість у роті, стомат= 080;т, тенезми, блювання.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: по= 075;іршання перебігу артеріальн&= #1086;ї гіпертензіo= 1;, стенокардіn= 3;, іш= 077;мічна хвороба серця, інфаркт міокарда.

Заг= 072;льні <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-language= :UK'>розлади: ре= 072;кції гіперчутлиk= 4;ості, алергічні реакції, біл= 100; у грудях, кіста (без додаткових уточнень), генералізоk= 4;ані набряки, набряк обличчя, під= 074;ищена втомлюваніl= 9;ть, гарячка, припливи, грипоподібl= 5;і симптоми, біль, перифе= 088;ичний біль.

З боку центральноo= 1; і периферичнl= 6;ї нервової системи: судоми ніг, гіперто= 085;ія, гіпестезія, = 084;ігрень, парестезія, = 074;ертиго.

З боку органі = 74; слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: глух&= #1086;та, шум у вухах.

Порушен= 085;я частоти серцевих скорочень т = 72; серцевого ритму: відчуття серцебиття, тахікардія.

З боку печінк = 80; та жовчовиділn= 0;ної системи: підвищеннn= 3; рівня аспат = 88;атамінотра&#= 1085;сферази (АСТ), підвищення рівня алані = 85;амінотранс&#= 1092;ерази (АЛТ).

Пор= 091;шення метаболізмm= 1; і харчуванн= 03;: підвищеннn= 3; рівня азоту сечовини крові, підви= 097;ення рівня креат = 80;нфосфокіна&#= 1079;и (КФК), гіперхолесm= 0;еринемія, гіперглікеl= 4;ія, гіпокаліємo= 0;я, підвищення рівня небілковогl= 6; азоту, підвищення рівня креатин&= #1110;ну, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази, збільшення маси тіла.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату: = 072;ртралгія, артроз, міалгія, синовіїт, тендиніт.=

З боку систем = 80; крові: ане&= #1084;ія.

З боку тромбоцитіk= 4; (кровотеча або згортан = 85;я крові): екхі&= #1084;оз, носова кровотеча, тромбоцитеl= 4;ія.

З боку психік = 80;: анор&= #1077;ксія, тривожністn= 0;, підвищення апетиту, депресія, нервозністn= 0;, сонливість.

З боку дихальної системи: бронхіт, бронхоспазl= 4;, загостреннn= 3; бронхоспазl= 4;у, кашель, задишка, ларингіт, пневмонія.=

З боку шкіри т= 072; = 087;ідшкірної тканини: ало&= #1087;еція, алергічний = 76;ерматит, реакція фоточутливl= 6;сті, свербіж, еритематозl= 5;і висипання, макулопапуl= 3;ьозні висипання, з= 072;хворювання шкіри, сухість шкіри, підвищене потовиділеl= 5;ня, кропив’янкk= 2;.

Пору&= #1096;ення у місці застосуванl= 5;я препарату: = панікуліт, контактний дерматит.=

З боку сечовидільl= 5;ої системи: альб&= #1091;мінурія, цистит, дизурія, гематурія, ч= 072;сте сечовипускk= 2;ння, сечокам’янk= 2; хвороба.

У <0,1 % пацієнтів спостерігаl= 3;ися такі серйозні побічні реакції (причинний зв’язок не оцінювався; = 088;еакції, що реєструвалl= 0;ся лише після виходу преп = 72;рату на ринок, позначені курси= 074;ом):

З боку серцево-суд = 80;нної системи: неприто&= #1084;ність, застійна се = 88;цева недостатніl= 9;ть, фібриляція шлуночків, т= 088;омбоемболі&= #1103; легеневої артерії, гостре пору = 96;ення мозкового кровообігу, периферичнk= 2; гангрена, тромбофлебo= 0;т.

З боку шлунково-ки = 96;кової системи: кишк&= #1086;ва непрохідніl= 9;ть, перфорація кишечнику, шлунково-к = 80;шкова кровотеча, коліт з кровотечею, перфорація стравоходу, панкреатит, ілеус.

Заг= 072;льні розлади: сепсис, рапто= 074;ий летальний наслідок.

З боку печінк = 80; і жовчних шляхів: хо&= #1083;елітіаз.

З боку крові та лімфатичнl= 6;ї системи: = 090;ромбоцитоп&= #1077;нія.

З боку нервової системи: <= /span>атаксія, суї = 94;ид (див. розділ «Взаємодія = 79; лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

З боку нирок= : гостра ниркова недостатніl= 9;ть.

Дослідж= ;ення безпечностo= 0; тривалого застосуванl= 5;я целекоксибm= 1; при артриті.

З боку крові: частота клінічно значущого зниження рі = 74;ня гемоглобінm= 1; (> 2 г/дл) була нижча у пацієнтів, які приймал = 80; целекокси&= #1073; у дозі 400 мг двічі на добу (0,5 %), порівняно з пацієнтами, які отримували = 76;иклофенак у дозі 75 мг двічі на доб= 091; (1,3 %) або ібупрофен у дозі 800 мг тричі на доб= 091; (1,9 %). Нижча частота виникнення явищ при застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; зберігаласn= 3; незалежно від прийому ацетилсаліm= 4;илової кислоти.

Відміна препарату/с = 77;рйозні побічні реа = 82;ції: через 9 місяців сумарна частота відміни пре = 87;арату внаслідок розвитку побічних реакцій, отримана за методом Каплана–Меl= 1;єра, при застосу = 74;анні целекоксибm= 1;, диклофенакm= 1; та ібупрофе = 85;у становила відповідно 24 %, 29 % і 26 %. Частот = 72; розвитку серйозних побічних ре = 72;кцій (тобто явищ, які призводили до госпітал= 10;зації, або вважалися такими, що загрожують життю, або мали іншу ме= 076;ичну значущість), яка не залежала ві = 76; причинного зв’язку, не різнилася у групах лікування (8 %, 7&nbs= p;% і 8 % відповідно).

Дослідж= ;ення застосуванl= 5;я препарату при ювеніль = 85;ому ревматоїднl= 6;му артриті.

= 059; 12-тижневому подвійному сліпому активно кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; 242 пацієнтb з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом віком від 2 до = 17 років отримували лікування целекоксибl= 6;м або напроксеноl= 4;; 77 пацієнтів з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом приймали це = 83;екоксиб у дозі 3 мг/кг двічі на добу, 82 пацієн= та отримували целекоксиб = 91; дозі 6 мг/кг двічі на доб= 091; і 83 пацієнта приймали на = 87;роксен у дозі 7,5 мг/кг двічі на добу. У пацієнтів, які отримували целекоксиб, найчастіше (>= ; 5 %) спостерігаl= 3;ися такі побічн= 10; реакції: гол= 086;вний біль, підвищення температурl= 0; тіла (гіперт= 077;рмія), біль у верхніх ділянках живота, каше= 083;ь, назофарингo= 0;т, біль у животі, нудота, артр= 072;лгія, діарея і блювання. У пацієнтів, я= 082;і отримували напроксен, найчастіше (>= ; 5 %) спостерігаl= 3;ися такі побічн= 10; реакції: гол= 086;вний біль, нудота, блювання, підвищення = 90;емператури тіла, біль у верхніх ділянках жи = 74;ота, діарея, кашель, біль у животі та запаморочеl= 5;ня (див. таблицю нижче). Порівняно з напроксеноl= 4; целекоксиб = 91; дозах 3 і 6 мг/кk= 5; двічі на доб= 091; протягом 12-тижневого подвійного сліпого дослідженнn= 3; не спричиня = 74; помітного негативногl= 6; впливу на ріст і розви= 090;ок. У групах лікування н = 77; спостерігаl= 3;ося значної різниці у кількості клінічних з = 72;гострень увеїту або системних проявів юве = 85;ільного ревматоїднl= 6;го артриту.

У 12-тижневом = 91; розширеномm= 1; відкритому дослідженнo= 0;, яке було продовженнn= 3;м подвійного сліпого дослідженнn= 3;, описаного вище, 202 пацієнтb з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом отримували целекоксиб = 91; дозі 6 мг/кг двічі на доб= 091;. Частота розвитку побічних реакцій бул = 72; близькою до частоти, яка спостерігаl= 3;ася під час подвійного сліпого дослідженнn= 3;; жодних неочікуванl= 0;х побічних реакцій, які б мали клінічну зн = 72;чущість, не виникло.

= 055;обічні реакції, які спостерігаl= 3;ися у > 5 % пацієнтів з ювенільним ревматоїднl= 0;м артритом в будь-якій групі лікування, з= 072; класами систем і органів (% пацієнтів з побічними реакціями)=

&= #1059;сі дози двічі на добу

Клас систем і органів

Целекокси = 73;

3 мг/кг

N= =3D77

&= #1062;елекоксиб

6 мг/кг

N= =3D82

Напроксен

7,5 мг/кг

N= =3D83

Будь-яке явище

64

70

72

P боку органів зору

5=

5=

5=

P боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

2= 6

2= 4

3= 6

Біл= ;ь у животі

Біл= ;ь у верхніх ділянках живота

Блю= ;вання

Діа= ;рея

Нуд= ;ота

4

8

3

5

7

7=

6=

6=

4=

4=

7=

1= 0

1= 1

8=

1= 1

Заг&= #1072;льні

13

11

18

Гіп= ;ертермія=

8

9

11

Інф&= #1077;кції

25

20

27

Наз= ;офарингіт=

5

6

5

Пош&= #1082;одження та отруєння

4

6

5

Дос&= #1083;ідження*<= /i>

3

11

7

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату

8

10

17

Арт= ;ралгія

3=

7=

4=

З боку нервової системи

17

11

21

Гол= ;овний біль

Зап= ;аморочення (за винятком вертиго)

1= 3

1=

1= 0

1=

1= 6

7=

З боку дихальної системи

8

15

15

Каш= ;ель

7=

7=

8=

&= #1047; боку шкіри та підшкірної тканини

10

7

18

*Відхил = 77;ння лабораторнl= 0;х показників від норми включало: подовження активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу, наявність бактеріуріo= 1;, підвищення = 88;івня креатинфосm= 2;окінази, позитивний результат посіву кров= 10;, підвищення рівня глюко = 79;и, підвищення артеріальнl= 6;го тиску, збіль= 096;ення вмісту сечової кислоти в крові, підвищення гематокритm= 1;, наявність гематурії, зниження рі = 74;ня гемоглобінm= 1;, відхилення від норми печінкових проб, наявність протеїнуріo= 1;, підвищення рівня трансамінаk= 9;, відхилення від норми показників загального аналізу сеч= 10;.

=

Інші доl= 8;еєстраційн= 110; дослідженнn= 3;.

• Побічні реакції, що с&#= 1087;остерігали= ся у дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з анкілозивнl= 0;м спондилітоl= 4;. У плацебо- та активно контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з анкілозивнl= 0;м спондилітоl= 4; целекоксиб отримували усього 378 паці= єнтів. У цих дослідженнn= 3;х застосовувk= 2;лися дози до 400 мг 1 раз на добу. &= #1058;ипи побічних реакцій, що спостерігаl= 3;ися під час досліджень = 79; участю пацієнтів з анкілозивнl= 0;м спондилітоl= 4;, були подібн= 10; до тих, що спо&= #1089;терігалися у дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з = 086;стеоартрит&= #1086;м/ревматоїk= 6;ним артритом.=

• Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у клінічних дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з аналгезією = 10; дисменореєn= 2;. У дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з аналгезією = 10; дисменореєn= 2; целекоксиб отримувалl= 0; приблизно 1700 пацієнтів. У &#= 1076;ослідження= х з участю пацієнтів з болем після операції на ротовій порожнині усі пацієнт = 80; отримували однократну дозу досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу. Під час досліджень = 79; участю пацієнтів з первинною дисменореєn= 2; і болем післ= 103; ортопедичнl= 6;ї операції це = 83;екоксиб застосовувk= 2;ли у дозах до 600 м= г/добу. Типи побічних реакцій, що спостерігаl= 3;ися під час досліджень = 79; участю пацієнтів з аналгезією = 10; дисменореєn= 2;, були подібн= 10; до тих, що спо&= #1089;терігалися у дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з артритом. Єдини= м додатковим побічним явищем, яке с&#= 1087;остерігало= ся в дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з болем після операції на ротовій порожнині, був альвеолярнl= 0;й остит після видалення зуба (суха лунка).

Клінічн= ;і дослідженнn= 3; APC і PreSAP.

• П= 086;бічні реакції, що спостерігаl= 3;ися під час довготриваl= 3;их плацебо-кон = 90;рольованих досліджень = 79; профілактиl= 2;и утворення поліпів.

= 044;ози целекоксибm= 1; у клінічних дослідженнn= 3;х APC і PreSAP становили від 400 до 8= 00 мг на добу протягом до 3 років. Деяк= 110; побічні реакції спостерігаl= 3;ися у більшого відсотка пацієнтів, н= 110;ж під час клінічних досліджень = 79; участю пацієнтів з артритом, проведених = 76;о виходу препарату н = 72; ринок (тривалість лікування становила д = 86; 12 тижнів).

= 044;о побічних реакцій, що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли целекоксиб, частіше, ніж у клінічних дослідженнn= 3;х з участю пацієнтів з артритом, проведених = 76;о виходу препарату н = 72; ринок, належать:=

Целекок= ;сиб

(400–800 мг на добу)

N =3D 2285

Пла&= #1094;ебо,

N=3D1303

&= #1044;іарея

1= 0,5 %

7= ,0 %

<= o:p>

4= ,7 %

3= ,1 %

&= #1053;удота

6= ,8 %

5= ,3 %

&= #1041;лювання

3= ,2 %

2= ,1 %

&= #1047;адишка

2= ,8 %

1= ,6 %

&= #1040;ртеріальна гіпертензі= 103;

1= 2,5 %

9= ,8 %

Заз&= #1085;ачені нижче додаткові побічні реакції спостерігаl= 3;ися під час довготриваl= 3;их досліджень = 79; профілактиl= 2;и утворення поліпів у ≥ 0,1 % = 110; < 1 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли капсули цел = 77;коксибу, з частотою більшою, ніж у групі плацебо, і аб&#= 1086; не відзначалиl= 9;я під час контрольовk= 2;них досліджень = 91; пацієнтів з артритом, проведених до виходу препарату н = 72; ринок, або спостерігаl= 3;ися з більшою частотою у довготриваl= 3;их плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х з профілактиl= 2;и утворення поліпів.

З боку нервової системи: і&= #1096;емічний інсульт.<= /p>
З боку органі = 74; зору: помутніння склоподібнl= 6;го тіла, кровов= 080;лив у кон’юнктивm= 1;.

З боку органі = 74; слуху і вестибулярl= 5;ого апарату: лабі&= #1088;интит.

З боку серця: нест&= #1072;більна стенокардіn= 3;, фу= 085;кціональна<= /span> = недостатніl= 9;ть аортальног&= #1086; клапану, атеросклерl= 6;з коронарних артерій, синусова брадикардіn= 3;, гіпертрофіn= 3; шлуночка.=

Судинні розлади: <= /span>тромбоз глибоких ве = 85;.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: кіст&= #1072; яєчника.

Результати лабораторнl= 0;х аналізів: підвищениl= 1; рівень калі= 02; в крові, підвищений рівень натрію в крові, підви= 097;ений рівень тестостероl= 5;у в крові.

Травма, отруєння і ускладненнn= 3; процедур: епікондилo= 0;т, розрив сухожилля.=

Дос= 074;ід застосуванl= 5;я препарату після виход = 91; на ринок.

Після виходу на ринок препа = 88;ату = 44;ілакса^® були виявлені зазначені нижче побічні реа = 82;ції. Оскільки ці реакції повідомляюm= 0;ься на добровільнo= 0;й основі від популяції н = 77;відомого розміру, не завжди можливо достовірно оцінити їх частоту або встановити = 87;ричинний зв’язок із впливом препарату.

З бо= ку серцево-су = 76;инної системи: <= /i>васку= 083;іт, тромбоз глибоких ве = 85;.

&= #1047;агальні розлади: анафіла= ;ктоїдна реакція, ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку печінк = 80; та жовчного міхура: некроз печінки, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатніl= 9;ть.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: агранул= ;оцитоз, апластична анемія, панцитопенo= 0;я, лейкопенія.

Мет= 072;болічні розлади: гіпоглі= ;кемія, гіпонатрієl= 4;ія.

З боку нервової системи: асептичний менінгіт, агевзія, аносмія, лет= 072;льний внутрішньоm= 5;ерепний крововилив.

З боку нирок: інтер&#= 1089;тиціальний нефрит.
Зв= 110;тування про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Звіт= ;ування про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має велике значення. Це дає змогу проводити безперервнk= 7; спостережеl= 5;ня співвідношk= 7;ння між користю = 110; ризиками, по= 074;’язаними із застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу. Спеціалістl= 0; у галузі охорони здоров’я повинні подавати інформацію про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції за допомогою національнl= 6;ї системи звітності.=

Термін придатностo= 0;. 3 ро= ки.

Умов= ;и зберігання. Зб= 077;рігати при температурo= 0; не вище 25 °C. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упак= ;овка. = По 10 капсул у блістері; по 1 або 2, або 3 блістери в картонній коробцo= 0;.

Кате= ;горія відпуску. За рецептом.=

Виро= ;бник.

КРКА, д.д., Ново место/i= 0;RKA, d.d., Novo mesto.

Місц= ;езнаходжен = 85;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Шмар’є = 96;ка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

	&= #1059;сі дози двічі на добу
Клас систем і органів	Целекокси = 73; 3 мг/кг N= =3D77	&= #1062;елекоксиб 6 мг/кг N= =3D82	Напроксен 7,5 мг/кг N= =3D83
Будь-яке явище	64	70	72
P боку органів зору	5=	5=	5=
P боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	2= 6	2= 4	3= 6
Біл= ;ь у животі Біл= ;ь у верхніх ділянках живота Блю= ;вання Діа= ;рея Нуд= ;ота	4 8 3 5 7	7= 6= 6= 4= 4=	7= 1= 0 1= 1 8= 1= 1
Заг&= #1072;льні	13	11	18
Гіп= ;ертермія=	8	9	11
Інф&= #1077;кції	25	20	27
Наз= ;офарингіт=	5	6	5
Пош&= #1082;одження та отруєння	4	6	5
Дос&= #1083;ідження<= /i>*	3	11	7
З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату	8	10	17
Арт= ;ралгія	3=	7=	4=
З боку нервової системи	17	11	21
Гол= ;овний біль Зап= ;аморочення (за винятком вертиго)	1= 3 1=	1= 0 1=	1= 6 7=
З боку дихальної системи	8	15	15
Каш= ;ель	7=	7=	8=
&= #1047; боку шкіри та підшкірної тканини	10	7	18

	Целекок= ;сиб (400–800 мг на добу) N =3D 2285	Пла&= #1094;ебо, N=3D1303
&= #1044;іарея	1= 0,5 %	7= ,0 %
<= o:p>	4= ,7 %	3= ,1 %
&= #1053;удота	6= ,8 %	5= ,3 %
&= #1041;лювання	3= ,2 %	2= ,1 %
&= #1047;адишка	2= ,8 %	1= ,6 %
&= #1040;ртеріальна гіпертензі= 103;	1= 2,5 %	9= ,8 %

= Спосіб застосуванl= 5;я та дози.