ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУК = 62;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КАПТОПР = 48;Л

(СAPTOPRIL)

Склад:

= 076;іюча речовина: captopril;

1 таблетка містить каптоприлу* 25 мг;

допом= ;іжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна; лактоза, мон= 086;гідрат; крохмаль картопляниl= 1;; магнію стеа = 88;ат.

* У перерахуваl= 5;ні на 100 % речовинm= 1;.

Лікар= ;ська форма. Таблетки.=

Основ= ;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблетки білого коль= ;ору зі специфічниl= 4; запахом, плоскоциліl= 5;дричної форми зі скошеними краями і рис= 082;ою.

Фарма= ;котерапевт = 80;чна група.

Засоби, що діють на ренін-ангіо = 90;ензинову систему. Інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ), моноком&= #1087;онентні. Код АТХ С09А А01.

Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;.

Фарма= ;кодинаміка.

Каптоприл – перший синтетичниl= 1; інгібітор ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ), що знайшов застосуванl= 5;я у медичній п= 088;актиці. Блокуючи пе = 88;етворення ангіотензиl= 5;у І в ангіотен= 079;ин II, каптоприл чинить судинорозшl= 0;рювальну дію, завдяки якій зменшу= 08; загальний периферичнl= 0;й судинний опір (постнавант = 72;ження), тиск «заклинюваl= 5;ня» у легеневих капілярах (переднаван = 90;аження) та опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об’єм серця та толерант = 85;ість до навантаженl= 5;я. При тривалому з = 72;стосуванні каптоприл зменшує вираженістn= 0; гіпертрофіo= 1; міокарда лівого шлуночка, за= 087;обігає прогресуваl= 5;ню серцевої недостатноl= 9;ті та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Знижує тону = 89; виносних артеріол клубочків нирок, тим самим покращуючи внутрішньоl= 2;лубочкову гемодинаміl= 2;у, та перешкоджаn= 8; розвитку діабетичноo= 1; нефропатії.

Позитивні ефекти інгібіторіk= 4; АПФ виявляю = 90;ься головним чином внаслідок пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РАА= 057;) плазми крові. Ренін – це ендогенний фермент, яки= 081; синтезують нирки і який надходить у загальний к = 88;овообіг, де він перетворює ангіотензиl= 5;оген в ангіотензиl= 5;-I, відносно неактивний декапептид. Потім ангіотензиl= 5;-I перетворюєm= 0;ься за допомого= 02; АПФ, пептидилдиl= 7;ептидази, в ангіотенз = 80;н-II. Ангіотензиl= 5;-II – це потужни= 081; вазоконстрl= 0;ктор, відповідалn= 0;ний за звуження артеріальнl= 0;х судин та підвищення ар= 090;еріального тиску, а також за стимуляцію наднирковиm= 3; залоз щодо продуку= ;ванн= 103; альдостероl= 5;у. Пригні = 95;ення АПФ призводить до зниження рівня ангіотензиl= 5;у-II у плазмі крові, що зменшує вазопресорl= 5;у активність та продукув = 72;ння альдостероl= 5;у. Хоча зниження рівня остан = 85;ього є невеликим, може відбутися незначне збільшення концентрацo= 0;й калію у сиро= 074;атці крові, паралельно = 79; втратою натрію та рідини. Блок= ;ування негативногl= 6; зворотног= ;о зв’язку ангіотензиl= 5;у-II з продукува = 85;ням реніну призводить до збільшення = 72;ктивності реніну у плазмі кров= 10;.

Іншою функцією перетворювk= 2;льного ферменту є деградація потужного вазодепресl= 0;вного кінінпептиk= 6;брадикінін= 091; до неактивн = 80;х метаболітіk= 4;. Тому пригніченнn= 3; АПФ призвод = 80;ть до збільшення активності калікреїн-к= 10;нін-системи, яка бере участь у роз= 096;иренні периферичнl= 0;х судин шляхо = 84; активації простагланk= 6;инової системи; можливо, цей механізм за = 83;учений до гіпотензивl= 5;ого ефекту інгібіторіk= 4; АПФ та відповідає за певні побічні реа = 82;ції.

Зниження = 72;ртеріально&#= 1075;о тиску зазвичай відбуваєтьl= 9;я максимум че = 88;ез 60-90 хвилин після пероральноk= 5;о введення індивідуалn= 0;ної дози каптоприлу. Тривалість = 77;фекту залежить ві = 76; дози. Зниження арте= ;ріального тиску може прогресуваm= 0;и, і щоб досягнути м = 72;ксимальног&#= 1086; терапевтичl= 5;ого ефекту, може потребуватl= 0;ся кілька тижнів терапії. Ефе= 082;ти каптоприлу та тіазидни = 93; діуретиків = 97;одо зниження арте= ;ріального тиску доповнюють один одного.

Фарма= ;кокінетика.

При застосуванl= 5;і внутрішньо препарат шв = 80;дко та майже повністю (не менше 75 %) всмоктуєтьl= 9;я з травного тракту. У присутностo= 0; їжі біодост = 91;пність знижується на 30-40 %. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 30-90 хв. Зв’язуваннn= 3; з білками, здебільшогl= 6; з альбуміно = 84;, становить 25-30 %. Ка= 087;топрил прохо= дить крізь гістогематl= 0;чні бар’єри, за винятком гематоенцеm= 2;алічного бар’єра, про= 085;икає через плаценту. Метаболізуn= 8;ться у печінці. Період напіввиведk= 7;ння становить менше 3 годин <= /span>і збільшm= 1;ється при ниркові = 81; недостатноl= 9;ті.

Екскретує = 90;ься здебільшогl= 6; нирками як у вигляді метаболітo= 0;в, так і в незміненомm= 1; вигляді (до 50 %). Протягом 24 годин виводиться 95 % препарату, щ= 086; всмоктався. Максимальнk= 7; зниження артеріальнl= 6;го тиску після застосуванl= 5;я внутрішньо спостерігаn= 8;ться через 60-90 хв. Тр= 080;валість гіпотензивl= 5;ого ефекту дозозалежнk= 2; і досягає оптимальниm= 3; значень про = 90;ягом кількох тижнів.

i= 5;еріод годування груддю. Є дані, що у жінок, які приймали перорально = 82;аптоприл 100 мг 3 рази на добу щоденн = 86;, середній піковий рівень у грудному молоці стан = 86;вив 4,7 мкг/л через 3,8 години післ= 03; прийому доз = 80;. Згідно з цим= 080; даними максимальнk= 2; добова доза, яку може отримати немовля, становить менше 0,002 % добової доз = 80; матері. Каптоприл можна вивести з загального кровообігу за допомого= 02; гемодіалізm= 1; та перитоне = 72;льного діалізу. Кліренс шляхом гемо = 76;іалізу становить 4,8-7,2 л/год, залежно від застосованl= 0;х фільтрів. Пр= 086;тягом 4-годинного гемодіалізm= 1; 30-40 % каптоприл = 91; виводяться = 79; крові, у той час коли виведення метаболітіk= 4; є дещо меншим.

Дисульф= ;ідні метаболіти каптоприлу виводяться нирками повільніше, ніж каптоприл. О= 089;кільки дисульфіднo= 0; метаболіти = 74; організмі знову перетворююm= 0;ься у каптоприл, то накопиче = 85;ня каптоприлу можна очікувати у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю. Накопиченнn= 3; метаболітіk= 4; каптоприлу = 91; пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю спричиняє с = 80;льніший фармакодинk= 2;мічний ефект та про= 083;онговану дію. Тому для таких пацієнтів дози каптоприлу слід коригу = 74;ати відповідно до функції нирок.

У пацієнтів з порушеннями функціo= 1; печінки (РАА= 057;) функціонує нормально. Оскільки каптоприл – це препарат, а не проліки, його ефект порівнянниl= 1; із таким, що спостерігаk= 4;ся у пацієнтів = 079; = 72;ртеріально&#= 1102; гіпер= тензією без порушен= 00; функції печінки.

У пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю виведення каптоприлу уповільнюєm= 0;ься. Тому пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю слід лікувати ме = 85;шою початковою дозою каптоприлу, = 110; дози слід коригувати відповідно до досягнутогl= 6; терапевтич&#= 1085;ого ефекту.

Фармакокі = 85;етика каптоприлу = 91; здорових до = 73;ровольців літнього віку є такою самою, як у молодших за віком здорових до = 73;ровольців. Тому пацієнтам літнього віку з артері = 72;льною гіпертензі&#= 1108;ю та нормальною функцією ни = 88;ок можна вводити звичайні щоденні доз = 80; каптоприлу.

Кліні= ;чні характерисm= 0;ики.

Показання.

– Артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

– Серцева недостатніl= 9;ть. Каптоприл призначениl= 1; для лікування хронічної серцевої недостатноl= 9;ті зі зниження = 84; систолічноo= 1; функції шлуночків, а також у комбінації = 79; діуретикамl= 0; і, при необхідносm= 0;і, з дигіталісоl= 4; і β-блокатор = 72;ми.

– Інфаркт міокарда:

• для короткотриk= 4;алого (4 тижні) лікування можливе при = 79;начення каптоприлу протягом 24 годин після перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда пацієнтам з= 10; стабільним станом;

• для довготриваl= 3;ої профілактиl= 2;и симптоматиm= 5;ної серцевої недостатноl= 9;ті = 83;ікарський засіб показаний пацієнтам і = 79; клінічно стабільним станом з безсимптомl= 5;ою дисфункцієn= 2; лівого шлуночка (фр= 072;кція викиду ≤ 40 %).=

– Діабетична нефропатія = 91; хворих на цукровий діабет I типу, що проявляєтьl= 9;я макропротеo= 1;нурією.

Протипоказ= ;ання.

– Підвищена чутливість до каптоприлу або до допоміжних речовин препарату, а також до інш= 080;х інгібіторіk= 4; АПФ;

– набряк Квінке (в тому числі в анамнезі, пі= 089;ля застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, спадков= 080;й/ідіопатич= ний);

– звуження устя аорти або мітральний стеноз, наявність інших перешкод відтоку кро = 74;і з лівого шлуночка серця;

– гіпертрофіm= 5;на кардіоміопk= 2;тія з низьким серцевим викидом;

– первинний гіперальдоl= 9;теронізм;

– гіперкалієl= 4;ія;

– тяжкі порушення функції нирок; двобічне зв = 91;ження ниркових артерій або звуження ар = 90;ерії єдиної нирк = 80;; стан після пересадженl= 5;я нирки;

– вроджений (ідіопатичн = 80;й) ангіоневроm= 0;ичний набряк;

– порфірія;=

– непереносиl= 4;ість галактози, дефіцит лак = 90;ази, синдром глюкозо-гал = 72;ктозної мальабсорбm= 4;ії;

– вагітність; також протипоказk= 2;но жінкам, які планують завагітнітl= 0; (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»);

– період годування груддю (див. розділ «Зас = 90;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю»);

– одночасне застосуванl= 5;я каптоприлу = 79; препаратамl= 0;, що містять аліскірен, пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації F= 6; 60 мл/хв/1,73 м²).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Калій= ;зберігаючі діуретики або харчові = 076;обавки з калієм. Інгібітори АПФ знижуют= 00; втрату калі= 02;, спричинену прийомом діуретиків. Калійзберіk= 5;аючі діуретики (наприклад, спіронолакm= 0;он, триамтерен чи амілорид), добавки з калієм або замінники солі, що містять калій, можут= 100; призвести д = 86; гіперкалієl= 4;ії. При одночас = 85;ому призначеннo= 0; через наявн = 91; гіпокаліємo= 0;ю їх слід застосовувk= 2;ти з великою обережністn= 2; і з частим контролем концентрацo= 0;ї калію в сиро= 074;атці крові.

Діуре= ;тики (тіазидні чи петльові діуретики). Попереднє лікування діуретикамl= 0; у великих дозах може призвести д = 86; зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові та підвищення = 88;изику розвитку значної гіпотонії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Гіпотонічнl= 0;й ефект можна зменшити шляхом прип = 80;нення прийому діуретика, збільшення споживання солі та рідини чи розпочавши терапію з низької доз = 80; каптоприлу. Однак не вия= 074;лено жодної клінічно значимої взаємодії з гідрохлороm= 0;іазидом чи фуросемідоl= 4;.

Інші антигіпертk= 7;нзивні препарати<= span style=3D'font-size:12.0pt'>. Одночасний прийом каптоприлу = 79; іншими анти = 75;іпертензив&#= 1085;ими препаратамl= 0; (наприклад β-= 073;локаторами та блокаторамl= 0; кальцієвих = 82;аналів пролонговаl= 5;ої дії) є безпеч&#= 1085;им, і супутній прийом таки = 93; препаратів = 84;оже підвищити гіпотензивl= 5;ий ефект капто = 87;рилу. Слід з обережністn= 2; здійснюватl= 0; лікування нітрогліцеl= 8;ином, іншими нітратами ч = 80; іншими препаратамl= 0;.

Да= 085;і клінічних випробуванn= 0; показали, що подвійна блокада РАА = 57; шляхом комб= 10;нованого застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у-ІІ або аліскірену пов’язана з вищою часто = 90;ою проявів побічних реакцій, таких як арт= 077;ріальна гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть), порівняно з окремим застосуванl= 5;ям препаратів, що діють на РААС.

Лікуван= ;ня гострого інфаркту міокарда. Каптоприл можна приймати одночасно з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (у кардіологіm= 5;них дозах), тромболітиl= 2;ами, β-блокатораl= 4;и та/чи нітратами пацієнтам з інфарктом міокарда.=

Літій= ;. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і літію може спричинити тимчасове підвищення рівня літію = 074; сироватці крові та інт= 086;ксикацію літієм. Супутній прийом інгібіторіk= 4; АПФ та тіазидних діуретиків може додатк = 86;во збільшити рівень літі= 02; в сироватці крові та підвищити ризик інтоксикацo= 0;ї літієм. Тому не рекомендуєm= 0;ься одночасний прийом каптоприлу = 79; літієм. Якщо така комбінація препаратів необхідна, т= 086; слід здійснюватl= 0; ретельний моніторинг рівня літію = 074; сироватці крові.

Трици= ;клічні антидепресk= 2;нти/нейроле&#= 1087;тики. Супутній прийом певних трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів та нейролептиl= 2;ів з інгібітор = 72;ми АПФ може призвести д = 86; додатковогl= 6; зниження артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). Можлива пос = 90;уральна гіпотензія.

Алопу= ;ринол, прокаїнаміk= 6;, цитостатичl= 5;і чи імуносуп = 88;есивні препарати<= span style=3D'font-size:12.0pt'>. Одночасне ї = 93; застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ підвищу= 08; ризик лейкопенії, особливо ко = 83;и останні застосовувk= 2;лися в дозах, що пе&= #1088;евищують рекомендовk= 2;ні.

Несте= ;роїдні протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП). Ін= ;гібітори АПФ та НПЗП виявляють додатковий = 74;плив на підвищення рівня калію = 074; сироватці крові, що може спричинити порушення функції нирок. Зазвичай це = 81; ефект є оборотним. Р= 110;дко можлива гостра ниркова недостатніl= 9;ть, особливо у пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к, наприклад у пацієнтів літнього віку чи знев= 086;днених пацієнтів. Тривале введення НП = 47;П може знизит = 80; антигіпертk= 7;нзивний ефект інгібіторіk= 4; АПФ.

Симпа= ;томіметики. Можуть зменшувати антигіпертk= 7;нзивний ефект інгібіторіk= 4; АПФ, тому слід ретельно сп = 86;стерігати за показник = 72;ми артеріальнl= 6;го тиску у пацієнта.

Антид= ;іабетичні препарати<= span style=3D'font-size:12.0pt'>. Інгібітори АПФ, включаючи каптоприл, можуть посилювати антиглікемo= 0;чний ефект інсул= 10;ну та інших пероральниm= 3; антидіабетl= 0;чних препаратів (сульфонілс = 77;човини) у пацієнтів, хворих на цукровий ді = 72;бет. Такий ефект зустрічаєтn= 0;ся дуже рідко, але при його виникненні з’являєтьсn= 3; необхіднісm= 0;ь зниження дози антидіабетl= 0;чних препаратів при одночасномm= 1; лікуванні інгібітораl= 4;и АПФ.

= 030;нгі= 073;ітори mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с). Пацієнт&= #1080;, які приймають одночасно інгібітори mTOR, можуть мати підвищений ризик розвитку ан = 75;іоневротич&#= 1085;ого набряку (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Особливост= ;і застосуванl= 5;я.

Подвійн= ;а блокада РАА = 57;. Комбінованk= 7; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у-ІІ або аліскірену підвищує ризик виникнення гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та призводить до зниження функцій нирок (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть). Тому подвійна блокада РАА = 57; шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у-ІІ або аліскір = 77;ну не рекомендовk= 2;на.

Як= 097;о терапія подвійною блокадою безумовно необхідна, ї= 111; слід проводити під наглядо = 84; лікаря з частою перевіркою функцій нир = 86;к, рівня електролітo= 0;в та артеріальнl= 6;го тиску.

Не можна одночасно застосовувk= 2;ти інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у-ІІ пацієнтам, хворим на діабетичну нефропатію.

Артеріа= ;льна гіпотензія. Рідко можливе виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, у яких спостерігаn= 8;ться зменшений о = 73;’єм крові і/або зниження кількості натрію внаслідок терапії діуретикамl= 0;, обмеженого вживання харчової солі, а також внаслідок діареї, блювання чи гемодіалізm= 1;. Перед призн = 72;ченням інгібіторіk= 4; АПФ слід відкоригувk= 2;ти об’єм циркулюючоo= 1; крові (ОЦК), а також виріш = 80;ти питання про призначеннn= 3; найнижчої е = 92;ективної дози препарату.

Пацієнт= ;и із серцевою недостатніl= 9;тю також є = 074; групі ризик = 91; виникнення симптоматиm= 5;ної гіпотензії при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ. Тому таким пацієнтам рекомендовk= 2;но призначати нижчу початкову дозу каптоприлу. Підвищення дози інгібі = 90;орів АПФ і діуретиків слід проводити п= 10;д ретельним наглядом лікаря.

На= 076;мірне зниження артеріальнl= 6;го тиску у паці= 108;нтів з церебровасl= 2;улярною та ішемічно= 02; хворобою серця підвищує ризик виник = 85;ення інфаркту міокарда та інсульту. У разі виникнення гіпотонії пацієнту необхідно надати горизонталn= 0;ного положення (покласти на спину), а при необхідносm= 0;і – збільшити ОЦК за рахунок введення 0,9 % розчину натрію хлориду.

Реновас= ;кулярна гіпертензіn= 3;. Існує підвищений ризик виникнення гіпотонії і ниркової недостатноl= 9;ті, коли пацієнти з двостороннo= 0;м стенозом ни = 88;кових артерій або зі стенозом артерії єди = 85;ої нирки приймають інгібітори АПФ. У такому випадку можливе припинення функції нир = 86;к з незначним = 80; коливаннямl= 0; показника р= 10;вня креатиніну = 74; сироватці крові, тому рекомендовk= 2;но починати лікування таких пацієнтів з малих доз каптоприлу = 10; під пильним наглядом лі = 82;аря, а під час лікування проводити титрування дози і постійно стежити за функцією ни = 88;ок.

Порушен= ;ня функції нирок. Пацієнти з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну
≤ 40 мл/хв) потребують корегуваннn= 3; дозування відповідно до кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я і дози»). Під час прийому каптоприлу = 91; таких пацієнтів слід постійно контролюваm= 0;и рівень калі= 02; і креатинін = 91; в сироватці крові.

Ангіоне= ;вротичний набряк. Рідко під час лікування інгібітораl= 4;и АПФ, зокрема протягом перших тижнів лікування, можливий розвиток ангіоневроm= 0;ичного набряку кінцівок, обличчя, губ, слизових об = 86;лонок, язика, гортані і/аб= 086; голосової щ= 10;лини. Проте надзвичайнl= 6; рідко ангіоневроm= 0;ичний набряк може розвиватисn= 3; внаслідок тривалого лікування інгібітораl= 4;и АПФ. У таких випадках слід негайн = 86; припинити л= 10;кування. Ангіоневроm= 0;ичний набряк язик = 72;, голосової щілини і/або гортані мож = 77; бути смерте = 83;ьним, тому потрібно негайно купірувати такі реакці= 11;, госпіталізm= 1;вати пацієнта та спостерігаm= 0;и за ним щонайменше 12-24 години до повного зникнення симптомів.=

Кашель. Були повідомленl= 5;я про виникнення кашлю під ча= 089; лікування інгібітораl= 4;и АПФ. Кашель х&#= 1072;рактеризув= ався як безперервнl= 0;й, сухий, непродуктиk= 4;ний, що припиняв = 89;я після відміни терапії.

Печінко= ;ва недостатніl= 9;ть. Інгібітори АПФ у рідкісних випадках асоціювалиl= 9;я з синдромом, що розпочинаєm= 0;ься з холестати = 95;ної жовтяниці, прогресує д = 86; раптового некротичноk= 5;о гепатиту та іноді призводить до летального наслідку. Механізм розвитку цього синдрому залишаєтьсn= 3; незрозумілl= 0;м. Тому якщо пі= 076; час лікуван = 85;я інгібітораl= 4;и АПФ виникає жовтяниця або підвищення рівня ферментів печінки, то лікування слід негайн = 86; припинити і = 088;етельно стежити за станом пацієнта.

Гіперка= ;ліємія. Протягом лікування інгібітораl= 4;и АПФ, включаю= 095;и каптоприл, у деяких пацієнтів може збільшитисn= 3; рівень калі= 02; в крові. Ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії підвищений = 91; пацієнтів з нирковою не = 76;остатністю, цукровим діабетом, у тих, хто одночасно приймає калійзберіk= 5;аючі діуретики, добавки з калієм чи замінники солі, що містять калій, або інші препарати, щ= 086; можуть спричинити гіперкалієl= 4;ію (наприклад, гепарин). Якщо одночасний прийом вище = 79;гаданих препаратів вважається необхідним, рекомендовk= 2;но регулярно перевіряти рівень калі= 02; в сироватці крові.

Стеноз аорти чи мітральногl= 6; клапана/гіп = 77;ртрофічна кардіоміопk= 2;тія. Інгібітори АПФ слід приймати з обережністn= 2; пацієнтам з= 10; стенозом аорти чи мітральногl= 6; клапана та обструкцієn= 2; вивідного т = 88;акту лівого шлуночка. Необхідно уникати при = 81;ому каптоприлу при розвитк = 91; кардіогеннl= 6;го шоку і значних гемодинаміm= 5;них порушень.

Літій. Комбінація літію та каптоприлу не рекоменд = 86;вана (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Нейтроп= ;енія/аграну= 083;оцитоз. Були повідомленl= 5;я про виникнення нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ. У пацієнтів з нормальною функцією ни = 88;ок та без інших обтяжуючих факторів не = 81;тропенія виникає рід = 82;о.

Ка= 087;топрил слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам з ураженням судин при колагенозаm= 3; (наприклад, системний червоний вовчак, скле= 088;одермія), у разі супутньої терапії ант = 80;депресанта&#= 1084;и, алопуринолl= 6;м чи прокаїна = 84;ідом, особливо якщо є порушення функції нир = 86;к. У деяких із таких пацієнтів може розвин = 91;тись серйозна інфекція, як= 072; іноді не реагує на інтенсивну терапію антибіотикk= 2;ми.

Як= 097;о таким пацієнтам застосовуюm= 0;ь каптоприл, т= 086; рекомендовk= 2;но проводити контроль кількості лейкоцитів = 91; крові та перевіряти розгорнуту формулу крові до початку лікування, ч= 077;рез кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців лік = 91;вання та періодично після цього. Для пацієнт= 10;в слід провести інструктаж щодо необхі = 76;ності негайного повідомленl= 5;я лікарю про будь-які ознаки інфекції (наприклад, про запален = 85;я горла, гарячку) та проведення аналізу крові з розгорнутоn= 2; лейкоцитарl= 5;ою формулою. Каптоприл т = 72; інший супутній препарат (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій») = 089;лід негайно відмінити, якщо виявлена чи підозрюєтьl= 9;я нейтропеніn= 3; (нейтрофілі = 74; менше 1000/мм³). =

У більшості пацієнтів кількість нейтрофіліk= 4; швидко повертаєтьl= 9;я до норми після припи = 85;ення прийому каптоприлу.

Протеїн= ;урія. Протеїнуріn= 3; може виникати у пацієнтів з = 087;орушенням функції нирок або пр= 080; прийомі вис = 86;ких доз інгібіторіk= 4; АПФ.

Рі= 074;ень загального білка у сечі більше 1 г за день спостерігаk= 4;ся приблизно у 0,7= % пацієнтів, які приймал = 80; каптоприл. Більшість і = 79; цих пацієнтів мали хвороб = 91; нирок чи приймали відносно високі дози каптоприлу (понад 150 мг на добу) або були наявні обидва ці фактори. Нефротичниl= 1; синдром спостерігаn= 8;ться у 1/5 пацієнтів з протеїнуріn= 8;ю. У більшості випадків пр = 86;теїнурія зменшуєтьсn= 3; або зникає протягом 6 місяців незалежно від прийому каптоприлу. = 059; пацієнтів і = 79; протеїнуріn= 8;ю рідко зміню= 02;ться такі параметри функції нирок, як рівень сечо = 74;ини та креатиніну = 74; сироватці крові.

У пацієнтів, які перенесли захворюванl= 5;я нирок, слід визначати рівень білк = 72; у сечі (тест-с&= #1084;ужковий аналіз першої порції ранкової сечі) перед початком лікування т = 72; періодично після нього.

Анафіла= ;ктоїдні реакції під час проведення десенсибілo= 0;зації алергеном з отрути перетинчасm= 0;окрилих комах можут= 00; виникати у пацієнтів при одночас = 85;ому прийомі інгібіторіk= 4; АПФ, що у рідкісних випадках може становити загрозу життю. Таких реакцій мож = 85;а уникнути шляхом тимчасовогl= 6; припинення терапії інгібітораl= 4;и АПФ перед кожною десенсибілo= 0;зацією, але реакції можуть вини = 82;нути знову при випадковій повторній антигенній стимуляції препаратом. Тому рекоме = 85;довано з обережністn= 2; проводити т = 77;рапію інгібітораl= 4;и АПФ у пацієнтів, які проходять такі процед = 91;ри десенсибілo= 0;зації.

Бу= 083;и повідомленl= 5;я про виникнення = 91; пацієнтів анафілактоo= 1;дних реакцій протягом ді = 72;лізу із застосуванl= 5;ям мембран з високою проникністn= 2;/ аферезу ліпопротеїl= 5;ами низької щільності з декстрин-су = 83;ьфатом. Слід прийняти рішення про застосуванl= 5;я іншого типу діалізу, мембрани чи препаратів іншої групи для таких пацієнтів.=

Г= 110;перчутливі&= #1089;ть/ангіонеk= 4;ротичний набряк. Пацієн&= #1090;и, які приймають одночасно інгібітори mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с), можуть мати підвищений ризик розви = 90;ку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад, набряки дихальних шляхів або я= 079;ика з порушення = 84; дихання або без нього) (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua= ge:UK'>«Взаємод= ;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Хірургі= ;чне втручання/ анестезія.= У разі серйозного хірургічноk= 5;о втручання при застосуванl= 5;і анестезії у пацієнтів м = 86;же виникати артеріальнk= 2; гіпотензія. При зниженн= 10; артеріальнl= 6;го тиску рекомендовk= 2;но поповнення ОЦК.

Цукрови= ;й діабет. У пацієнтів з цукровим діабетом, як= 110; приймають пероральні протидіабеm= 0;ичні препарати ч = 80; інсулін, протягом першого місяця супу = 90;нього застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ слід ретельно перевіряти рівень глікемії у к= 088;ові.

Етніч= ;ні особливостo= 0;. Як і інш= 110; інгібітори АПФ, каптоприл є менш ефекти = 74;ним антигіпертk= 7;нзивним препаратом для пацієнтів негроїдної раси, можлив= 086; через більш = 91; поширеністn= 0; низькорені&#= 1085;ової есенціальнl= 6;ї артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;.

Засто= ;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

h= 2;агітність.

Лікарсь= ;кий засіб протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити ін = 96;им лікарським засобом, дозволеним до застосув = 72;ння вагітним.=

Епідемі= ;ологічні висновки відносно ризику тератогеннl= 6;сті під впливом інгібіторіk= 4; АПФ протягом І триместру вагітності неоднозначl= 5;і. Не можна виключати деякого підвищення ризику. Пацієнто= ;к, які плануют= 00; вагітність, слід переве = 89;ти на альтернатиk= 4;не антигіпертk= 7;нзивне лікування, яке має затвердженl= 0;й профіль безпеки застосуванl= 5;я у період вагітності.

Відомо, що застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ під час ІІ і ІІІ тримест = 88;ів вагітності може спричинити фетотоксичl= 5;ість (зниження функції нирок, олігогідраl= 4;ніоз, ретардацію окостеніннn= 3; черепа) і неонатальнm= 1; токсичністn= 0; (ниркову недостатніl= 9;ть, = 72;ртеріальну гіпот= ензію, гіперкалієl= 4;ію).

Якщо застосуванl= 5;я інгібітору АПФ відбуло = 89;я у ІІ триместрі вагітності, рекомендуєm= 0;ься провести ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; функції нирок і черепа.

За немовлятамl= 0;, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід ретельно спостерігаm= 0;и на предмет артеріальнl= 6;ї гіпотензії (також див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

i= 5;еріод годування груддю.

Каптопр= ;ил протипоказk= 2;ний у період годування груддю.

Здатн= ;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Необхідна обережністn= 0; при керуванні транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; при виконанні і = 85;шої роботи, що потребує підвищеної уваги, оскіл= 100;ки можливе зниження швидкості реакції, особливо на початку лік = 91;вання або при змін= 110; дозування препарату, а &#= 1090;акож при одночасномm= 1; вж= 080;ванні спир= ;товмісних речовин. Такі ефекти проявляютьl= 9;я індивідуалn= 0;но і залежать від особливостk= 7;й організму пацієнта.=

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Дозування слід коригувати залежно від характеру захворюванl= 5;я пацієнта.

Каптоприл приймають внутрішньо до, під час або після прийому їжі. Слід приймати препарат регулярно, в один і той же час кожного = 076;ня. Якщо пропущено прийом таблетки, її слід прийняти якомога раніше; одна= 082; якщо залиши = 83;ось кілька годи = 85; до прийому наступної дози, то наступну дозу рекомендовk= 2;но прийняти згідно з роз= 082;ладом та не приймати пропущену дозу. Не слід приймати 2 дози каптоприлу одночасно.=

При необхідносm= 0;і призначеннn= 3; каптоприлу = 91; дозі 6,25 мг сліk= 6; застосовувk= 2;ти препарат у в= 110;дповідному дозуванні або в іншій лікарській формі.

Арте= 088;іальна гіпертензіn= 3;.

Рекомендо = 74;ана початкова доза становить 25-50 мг на добу за 2 прийоми= що= 076;нно. Через 2-4 тижні лікування можна проводити т = 80;трування дози залежн = 86; від досягнутогl= 6; артеріальнl= 6;го тиску до 100-150 мг на добу за 2 прийоми. Каптоприл можна застосовувk= 2;ти окремо або з іншими анти = 75;іпертензив&#= 1085;ими препаратамl= 0;, особливо з т= 110;азидними діуретикамl= 0;. Режим дозування 1 р&#= 1072;з на добу можн= 072; застосовувk= 2;ти, коли додаєт= 00;ся такий супутній антигіпертk= 7;нзивний препарат, як тіазидний діуретик.

Пацієнтам із підвищеною активністю = 56;ААС (гіповолемі= 08;ю, реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю, декомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю) терапію бажано розпочинатl= 0; з одноразов = 86;ї дози 6,25 мг чи 12,5 мг. Початок такого ліку = 74;ання слід провод = 80;ти під ретельним медичним контролем з подальшим застосуванl= 5;ям препарату 2 р&#= 1072;зи на добу. Дозу можна поступово збільшуватl= 0; до 50 мг чи 100 мг на добу за 1 чи= 2 прийоми.

Серцева недостатніl= 9;ть.

Початкова доза – 6,25-12,5 мг 2 або 3 рази на добу. Титрування до підтримуючl= 6;ї дози (75-150 мг на добу) слід здійснюватl= 0; на основі реакції пацієнта на лікування (дані об’єктивноk= 5;о обстеження та переноси = 84;ості препарату). Дозу слід збільшуватl= 0; поступово, з інтерваламl= 0; щонайменше 2 тижні з мето= 102; оцінки реакції пацієнта на лікування. Максимальнk= 2; добова доза = 089;тановить 150 мг за 2 прийоми.

Інфа= 088;кт міокарда.=

Короткотр&= #1080;вале лікування<= span style=3D'font-size:12.0pt'>. Застосу = 74;ання препарату у перші 24 години післ= 03; інфаркту міокарда слід проводити з = 72; такою схемо= 02;: початкова доза – 6,25 мг, через 2 години – 12,5 мг і через 12 годин = – ще 25 м&#= 1075; каптоприлу. = 047; наступного дня протяго = 84; 4 тижнів каптоприл слід= прий= мати у дозі 100 мг на добу, розподіленo= 0;й на 2 прийоми. Наприкінцo= 0; 4-тижневого лікування слід зробит = 80; повторну оцінку стан = 91; пацієнта для прийняття р= 10;шення щодо лікування н = 72; етапі після перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда.

Довготрив&= #1072;ле лікування<= span style=3D'font-size:12.0pt'>. Якщо застосуванl= 5;я каптоприлу не розпочат = 86; протягом перших 24 годин стаді= 11; гострого ін = 92;аркту міокарда, рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; лікування у період між третім та ші= 089;тнадцятим днями після інфаркту з моменту, кол= 080; забезпеченl= 6; необхідні умови лікув = 72;ння (стабільна гемодинаміl= 2;а та лікуванн= 03; будь-якої залишкової ішемії). Лікування с = 83;ід розпочинатl= 0; у лікарні пі= 076; суворим кон = 90;ролем (зокрема, артеріальнl= 6;го тиску) до мом&#= 1077;нту досягнення дози 75 мг на добу. Початкова доза препар = 72;ту повинна бут = 80; низькою (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), зокрема якщ = 86; у пацієнта нормальний або низький тиск на початку терапії. Лікування слід розпоч = 80;нати з дози 6,25 мг, потім перейти на дозу 12,5 мг 3 раз= 080; на добу протягом 2 днів, потім – на дозу 25 мг 3 рази на добу при відсутностo= 0; побічних гемодинаміm= 5;них реакцій. Рекомендовk= 2;на доза для ефективногl= 6; кардіозахиl= 9;ту протягом довготриваl= 3;ого лікування становить 75-150 мг щоденно за 2 чи 3 прийоми. У разі симптоматиm= 5;ної гіпотензії, як і при серц&#= 1077;вій недостатноl= 9;ті, дозу діуретиків = 90;а/або інших судинорозшl= 0;рювальних препаратів можна зменшити дл= 03; досягнення стабільної дози каптоприлу. = 059; разі необхідносm= 0;і дозу каптоприлу можна регулювати залежно від клінічної реакції пацієнта. Каптоприл можна засто = 89;овувати у комбінаці= 11; з іншими видами ліку = 74;ання інфаркту міокарда, наприклад з = 090;ромболітич&= #1085;ими препаратамl= 0;, β-блокатора&= #1084;и та ацетилсаліm= 4;иловою кислотою.

Діабети= ;чна нефропатія = 91; пацієнтів, хворих на цукровий діабет I типу. =

Каптоприл слід застосовувk= 2;ти у дозі 75-100 мг на добу за 2 прийоми, при необхідносm= 0;і – комбінува = 90;и з іншими антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;.

Пору= 096;ення функції нирок.

Оскільки каптоприл в основному виводиться нирками, то при порушенні функції нир = 86;к слід або зменшити дозу препарату або збільши = 90;и інтервал мі = 78; його застосуванl= 5;ям. Якщо потрібна супутня терапія діуретикамl= 0;, слід віддавати перевагу петльовим д= 10;уретикам (фуросемід), а не тіазидни = 84;.

Пацієнтам з порушення = 84; функції нирок реком = 77;ндована нижчезазнаm= 5;ена схема дозування каптоприлу = 76;ля запобіганнn= 3; його кумуляції в організмі.=

Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м²)	Початкова добова доза <= o:p> (мг)	Максималь&#= 1085;а добова доза (мг)
> 40	25-50	150
21-40	25	100
10-20	12,5	75
< 10	6,25	37,5

Діти. <= o:p>

Ефективні = 89;ть та безпека застосуванl= 5;я Каптоприлу дітям вивчені недостатньl= 6;. Застосуванl= 5;я каптоприлу дітям слід розпочинатl= 0; під ретельн = 80;м медичним контролем. Початкова доза каптоп = 88;илу становить 0,3 мг/кг маси тіла. Для осо&#= 1073;ливих груп пацієнтів (дітям із нирковою недостатніl= 9;тю та у разі незрілості сечовидільl= 5;ої системи) початкова доза повинн = 72; становити 0,15 мг/кг маси ті&#= 1083;а. Зазвичай каптоприл призначаютn= 0; дітям 3 рази на добу, але інтервал мі = 78; введенням п = 86;трібно підбирати індивідуалn= 0;но, залежно від реакції пацієнта на введення препарату.=

Паці= 108;нти літнього віку.

Як і при лікуванні іншими антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;, необхідно розпочинатl= 0; терапію каптоприлоl= 4; з дози 6,25 мг 2 рази на добу, оскільки у пацієнтів літнього віку можлив = 77; порушення я = 82; функції нирок, так і функції інших органів і систем. Дозу слід титрув = 72;ти залежно від реакції артеріальнl= 6;го тиску на ліка= ;рський засіб, при цьому призначати таку мінімальну дозу, яка може адекватно контролюваm= 0;и тиск.

Діти.

Ефективні = 89;ть та безпека застосуванl= 5;я каптоприлу дітям вивче = 85;і недостатньl= 6;.

Застосову = 74;ати каптоприл дітям потрібно ли = 96;е у разі крайньої необхідносm= 0;і за призначе = 85;ням та під пильним наглядом лікаря.

Передозува= ;ння.

Симпт= ;оми: виражена артеріальнk= 2; гіпотензія, можливи = 81; розвитl= 6;к шоку, ступору, брадикардії, електролітl= 5;ог= 086; дисбалансу і ниркової недостатності.

Лікув= ;ання: Для попередженl= 5;я всмоктуванl= 5;я великої доз = 80; каптоприлу потрібно якомога швидше пром = 80;ти шлунок, застосуватl= 0; сорбенти і сульфат натрію протягом 30 хвилин післ= 03; прийому каптоприлу. = 059; = 88;азі виникнення симптомів а = 88;теріальної гіпотензії пацієнту слід надати горизонталn= 0;ного положення т = 72; негайно провести корекцію об’єму плазми та со= 083;ьового балансу.

При тяжких симптомах передозуваl= 5;ня хворий підлягає терміновій госпіталізk= 2;ції для проведення інтенсивниm= 3; заходів детоксикацo= 0;ї, у тому числі гемодіалізm= 1;, та заходів, с&#= 1087;рямованих на збільшення об’єму циркулюючоo= 1; крові, нормалізацo= 0;ю функцій серцево-суд = 80;нної, дихальної т = 72; нервової систем, відн= 086;влення функції нирок. Необхідно уникати проведення гемодіалізm= 1; через високопродm= 1;ктивні мембрани з поліакрилоl= 5;ітритметал= 086;сульфату (АN69), гемофільтрk= 2;ції через можливість = 88;озвитку анафілактоo= 1;дних реакцій. Перитонеалn= 0;ний діаліз неефективнl= 0;й.

Можливе застосуванl= 5;я ангіотензиl= 5;у-ІІ. Брадикардіn= 2; чи надмірні загальні реакції слі = 76; лікувати шляхом введ = 77;ння атропіну. Слід розглянути варіант зас = 90;осування кардіостимm= 1;лятора. Ефективний гемодіаліз.

Побічні реакції.

h= 7; боку серцево-суд = 80;нної системи: тахікардія, тахіаритміn= 3;, стенокардіn= 3;, артеріальнk= 2; гіпотензія, синдром Рейно, припл= 080;ви, блідість обличчя, зупинка серця, кардіогеннl= 0;й шок, ортостатичl= 5;а гіпотензія, прискорене серцебиття.

h= 7; боку дихальної системи: сухий, подразнюючl= 0;й (непродукти = 74;ний) кашель і задишка. Сухий кашел= 00;, як правило, проходить через декілька тижнів післ= 03; припинення лікування каптоприлоl= 4;. Також може спостерігаm= 0;ися бронхоспазl= 4;, риніт, алергічний альвеоліт/ еозинофільl= 5;а пневмонія.

h= 7; боку травного тракту: нудота, блювання, подразненнn= 3; шлунка, біль у животі, діарея, закреп, сухість у роті, стомат= 080;т/ поява афтозних виразок, глосит, пепт= 080;чна виразка, панкреатит.

h= 7; боку гепатобіліk= 2;рної системи: порушення функції печінки, холестаз, включаючи жовтяницю, гепатит, в тому числі некротизуюm= 5;ий гепатит, підвищення рівня ферме = 85;тів печінки та білірубіну. Порушення ф = 91;нкції печінки зазвичай проходить після припи = 85;ення лікування каптоприлоl= 4;.

З бокm= 1; нервової системи: запаморочеl= 5;ня, головний біль, відчуття вт = 86;ми, астенія, порушення смакових відчуттів, сонливість, парестезії, церебровасl= 2;улярні прояви; атаксія, включаючи інсульт і вт= 088;ату свідомості.

З бокm= 1; системи кро = 74;і: нейтропеніn= 3;, у пацієнтів = 079; аутоімунниl= 4;и захворюванl= 5;ями – агранулоциm= 0;оз, лейкопенія, панцитопенo= 0;я (зокрема у пацієнтів з порушенням функції нирок), анемія (включаючи а= 087;ластичну і гемолітичнm= 1;), тромбоцитоl= 7;енія, лімфаденопk= 2;тія, еозинофіліn= 3;.

h= 7; боку імунно= 11; системи: аутоімунні захворюванl= 5;я та/або позитивний тест на антинуклеаl= 8;ні антитіла.=

i= 2;етаболічні порушення<= span style=3D'font-size:12.0pt'>: анорексія, ацидоз, гіпоглікемo= 0;я.

h= 7; боку психіки: порушення сну, сплутаністn= 0; свідомості, депресія.=

h= 7; боку органі = 74; зору: затуманеннn= 3; зору.

h= 7;міни з боку шкіри: свербі = 78;, висипання, алопеція, ангіоневроm= 0;ичний набряк (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), кропив’янкk= 2;, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, поліморфна еритема, фоточутливo= 0;сть, еритродермo= 0;я, пемфігоїднo= 0; реакції та ексфоліатиk= 4;ний дерматит.

З бокm= 1; кістково-м’= 03;зової системи: міалгі= 03;, артралгія.=

h= 7; боку сечовидільl= 5;ої системи: порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатніl= 9;ть, поліурію, олігурію і часте сечовипускk= 2;ння, нефротичниl= 1; синдром.

h= 7; б= оку репродуктиk= 4;ної системи: імпотенція, гінекомастo= 0;я.

h= 7;агальні порушення<= span style=3D'font-size:12.0pt'>: біль у грудях, втомлюваніl= 9;ть, слабкість, г= 072;рячка.

i= 1;абораторні показники:= протеїнуріn= 3;, гіперкалієl= 4;ія, гіпонатрієl= 4;ія (найчастіше спостерігаn= 8;ться при дотрима = 85;ні безсольовоo= 1; дієти з одночасним прийомом діуретиків), підвищений рівень сечо = 74;ини, креатиніну = 10; білірубіну = 74; сироватці крові, а також зниження рівня гемоглобінm= 1;, гематокритm= 1; і підвищенн= 03; швидкості осідання ер = 80;троцитів, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, еозинофіліn= 3;, підвищений титр антинуклеаl= 8;них антитіл. Каптоприл може спричинити = 93;ибнопозити&#= 1074;ний результат аналізу сеч= 10; на ацетон.

Ангіоневр = 86;тичний набряк обличчя, повік, язика, периферичнo= 0; набряки траплялися приблизно у одного на 1000 пацієнтів.

Інтерст= ;иціальний ангіонабряl= 2; спостерігаk= 4;ся у пацієнтів, які лікувалися інгібітораl= 4;и АПФ.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упако= ;вка.

По 10 таблеток у блістері; по 2 = аб= 086; по 6 бл= 10;стерів у коробці.

Катег= ;орія відпуску. За рецептом.=

Вироб= ;ник.

ТОВ «АСТРАФАРМ&raqu= o;.

Місце= ;знаходженн= 03; виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україна, 08132, Київська обл., Києво-Свято = 96;инський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6.