IНСТРУКЦ= IЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДОРЗОЛАМІДУ ГІДРОХЛОРИД

(= DORZOLAMIDE HYDROCHLORIDE)

<= /p>

Склад:

діюча ре= човина: dorzolamide hydrochloride;

1 мл розчину містить дорзоламіду гідрохлориду еквівалентно дорзоламіду 20 мг;

допоміжні речовини: бензалко= нію хлориду розчин, кислота лимонна безводна, маніт (E 421), гіпромелоза, кисло= та хлористоводнева концентрована, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

&nb= sp;

Лікарська форма. Краплі о= чні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакот= ерапевтична група. Протиглаукомні препарати та міот= ичні засоби. Інгібітори карбоангідрази. Дорзоламід. Код АТХ S= 01E = C03.=

Фармакологічні властивості.

Фармакод= инаміка.

Механі= зм дії

Карбоангідраза (СА) – фермент, присутній у багатьох тканинах організму, включаючи тканини ока. В організмі людини карбоангідраза наявна у вигляді низки ізоферментів, з яких найбільш активним є карбоангідраза-ІІ (СА-ІІ), присутня головним чином в еритроцитах, а також в інших тканинах. Пригнічення карбоангідрази у циліарн= ому тілі ока зменшує секрецію водянистої вологи ока. Наслідком цього є зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ).

Лікарський засіб Дорзола= міду гідрохлорид містить дорзоламіду гідрохлорид, потужний інгібітор карбоангідр= ази ІІ типу. Після місцевого застосування дорзоламід знижує ВОТ, пов'язаний або= не пов'язаний із глаукомою. Підвищений внутрішньоочний тиск є основним фактором ризику розвитку патологій зорового нерва або випадіння поля зору. Дорзоламі= д не викликає звуження зіниць і знижує внутрішньоочний тиск без таких побічних ефектів, як нічна сліпота, спазм акомодації. Вплив препарату на частоту пул= ьсу та кров’яний тиск мінімальний або відсутній.

Бета-адреноблокатори для місцевого застосування також знижують внутрішньоочний тиск, але мають інший механізм дії. Тому комбінований прийом бета-блокаторів з дорзоламідом забез= печує додаткове зниження ВОТ. Ці дані збігаються з повідомленнями про додатковий ефект комбінації бета-блокаторів і пероральних інгібіторів карбоангідрази.<= o:p>

Фармакок= інетика.

На відміну від пероральних препаратів-інгібіторів карбоангідрази, дорзоламіду гідрохлорид при місцевому застосуванні діє безпосер= едньо в оці при суттєво менших дозах і тому має менш виражену системну дію. У клінічних дослідженнях це призводило до зменшення внутрішньоочного тиску без супутніх розладів кислотно-лужного балансу або зміни параметрів електроліті= в, які притаманні пероральним препаратам-інгібіторам карбоангідрази.

При місцевому застосуванні дорзоламід досягає системного кровотоку. Для оцінки рівня системного пригнічення карбоангідрази при місцевому застосуванні препарату визначали концентрацію активної речовини і метаболітів у плазмі і еритроцитах, а також рівень пригнічення активності карбоангідрази в еритроцитах. При тривалому застосуванні дорзоламід кумулюється в еритроцитах внаслідок селективного зв’язування з CA-II, тоді як у плазмі крові підтримуються надзвичайно низькі концентрації вільної діючої речовини. З активної речовини утворюється один N= -дезетильований метаболіт, який інгібує CA-II меншою мірою, ніж вихідна сполука, але також інгіб= ує менш активний ізофермент CA-I= . Метаболіт також кумулюється в еритроцитах, де він зв’язується переважно з CA-I. Дорзоламід помірно зв’язується= з протеїнами плазми (приблизно 33 %) і виводиться із сечею (переважно у незміненому вигляді), як і його метаболіт. Після припинення застосування відбувається нелінійне вимивання дорзоламіду з еритроцитів, що спочатку призводить до швидкого зниження концентрації активної речовини, після чого настає повільніша фаза виведення з періодом напіввиведення приблизно 4 міся= ці.

При пероральному прийомі з метою моделювання максимальної системної дії дорзоламіду після тривалого місцевого офтальмологічного застосування рівноважний стан досягався в межах 13 тижнів= . У рівноважному стані у плазмі крові практично не було виявлено ні вільної дію= чої речовини, ні метаболіту; пригнічення СА в еритроцитах було меншим, ніж вваж= ається необхідним для фармакологічного впливу на ниркову функцію або дихання. Поді= бні фармакокінетичні результати спостерігались після тривалого місцевого застосування дорзоламіду.

Однак у деяких пацієнтів літнього віку з нирковою недостатністю (встановлений кліре= нс креатиніну 30 – 60 мл/хв) концентрація метаболіту в еритроцитах б= ула вищою, хоча це не супроводжувалось суттєвими відмінностями в інгібуванні карбоангідрази; клінічно значущих системних побічних реакцій, безпосередньо пов’язаних з цими явищами, не спостерігалось.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування підвищеного очного тиску при очній гіпертензії або відкритокутовій глаукомі= .

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до дорзоламіду або до будь-як= ого з компонентів препарату;

= - = тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну ме= нше 30 мл/хв);

- гіперхлоремічний ацидоз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

Специфічні дослідження медикаментозних взаємодій із дорзоламідом не проводилися.

Повідомлялося про одночасне застосування дорзоламіду без жодних ознак небажаних реакцій внаслідок взаємодії з такими препаратами: тимололом, офтальмологічним розчином; бетаксололом, офтальмологічним розчином; лікарсь= кими засобами системної дії, включаючи інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих кана= лів, діуретики, НПЗП (в тому числі, ацетилсаліцилову кислоту) та гормони (такі як естроген, інсулін, тироксин).

Під час лікування глаукоми зв’язок між одночасним застосуванням дорзола= міду та міотичних засобів і адренергічних агоністів не було належним чином досліджено.

Дорзоламід – це інгібітор карбоангідрази, при місцевому застосуванні він також абсорбується системно. Під час застосування препарату порушень кислотно-основного балансу не спостерігалося. Однак про такі порушення повідомлялося при застосуванні пероральних інгібіторів карбоангідрази, а в деяких випадках такі порушення з’являлися внаслідок медикаментозних взаємод= ій (наприклад токсичні реакції у пацієнтів, які приймали великі дози саліцилат= ів). Слід розглядати можливість такої взаємодії при лікуванні дорзоламідом.

Особливо= сті застосування.

Дані щодо застосування дорзоламіду пацієнтам з печінковою недостатністю відсутні, тому препарат слід з обережністю призначати таким пацієнтам.=

Лікування пацієнтів з гострою закритокутовою глаукомою передбачає додат= кову терапію, окрім застосування препаратів, що знижують очний тиск. Застосування дорзоламіду пацієнтам з гострою закритокутовою глаукомою не вивчалося.=

Дорзоламід містить сульфонамідну групу, як і сульфонаміди, тому, попри зовнішнє застосування, він адсорбується в системний кровообіг. Відтак, при місцевому застосуванні дорзоламіду можуть спостерігатися побічні явища, характерні для прийому сульфонамідів, включаючи такі важкі реакції, як синдром Стівенса–Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. За перших проявів важких реакцій або гіперчутливості застосування препарату слід припинити.

Застосування пероральних інгібіторів карбоангідрази пов’язують з розвит= ком уролітіазу, спричиненого порушенням кислотно-лужного балансу, особливо в пацієнтів із сечокам’яною хворобою в анамнезі. Порушень кислотно-лужного балансу при застосуванні дорзоламіду не зафіксовано, однак повідомляли про нечасті випадки уролітіазу. Оскільки дорзоламід як інгібітор карбоангідрази= зовнішнього застосування абсорбується системно, у пацієнтів із сечокам’яною хворобою в анамнезі, які застосовують дорзоламід, існує підвищений ризик розвитку уролітіазу.

У разі появи алергічних реакцій (наприклад кон’юнктивіту та реакцій з б= оку повік) слід розглянути питання про відміну препарату.

Одночасний прийом дорзоламіду може посилювати відомий ефект пероральних інгібіторів карбоангідрази. Тому одночасне застосування пероральних інгібіт= орів карбоангідрази та дорзоламіду не рекомендується.

При застосуванні дорзоламіду повідомлялось про виникнення набряку рогів= ки та необоротної декомпенсації рогівки у пацієнтів з уже існуючими хронічними вадами рогівки та/або з внутрішньоочним оперативним втручанням в анамнезі. Дорзоламід для місцевого застосування слід призначати з обережністю таким пацієнтам.

Про розвиток відшарування судинної оболонки ока, що супроводжувалось окулярною гіпотонією, повідомлялось після проведення процедур фільтрації із застосуванням водних супресантів.

До складу дорзоламіду входить бензалконію хлорид, який може викликати подразнення очей. Контактні лінзи слід знімати перед закапуванням препарату= та одягати знову не раніше як через 15 хвилин після застосування препарату. Відомо, що бензалконію гідрохлорид може змінювати колір м’яких контактних л= інз.

Застосування в педіатрії.

Було проведено дослідження дорзоламіду при застосуванні пацієнтам гестаційного віку менше 36 тижнів та віком до одного року. Пацієнтам із зна= чно недорозвиненими нирковими канальцями застосовувати дорзоламід варто лише пі= сля зваженої оцінки співвідношення ризику й користі, оскільки існує потенційний ризик розвитку метаболічного ацидозу.

&nb= sp;

Застосув= ання у період вагітності або годування груддю.

Дорзоламід не слід застосовувати під час вагі= тності, оскільки належні клінічні дані щодо застосування препарату вагітним відсутн= і.

Невідомо, чи виділяється дорзоламід у грудне молоко, тому його не слід застосовувати у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Оскільки дорзоламід може спричиняти запамороч= ення, нудоту та порушення зору, в період лікування слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, пов’язаних з необхідністю концентрації уваги = та підвищеної швидкості психомоторних реакцій, особливо на початку лікування препаратом.

Спосіб застосування та дози.=

При монотерапії призначають по 1 краплі дорзоламіду в кон’юнктивальний мішок ураженого ока (очей) 3 рази на добу.

Препарат можна застосовувати одночасно з іншими офтальмологічними лікарськими засобами для зниження внутрішньоочного тиску.=

У разі застосування більш ніж одного місцевого офтальмологічного засобу препарати необхідно закапувати з інтервалом не менше 10 хвилин.<= /span>

Для переходу з інших офтальмологічних засобів на дорзоламід застосовува= ний препарат відміняють, а наступного дня починають лікування дорзоламідом.

Пацієнтам слід надати належні інструкції: мити руки перед застосуванням= і запобігати контакту кінчику контейнера-крапельниці з очима або прилеглими ділянками. Т= акож пацієнтам слід повідомити, що при неправильному користуванні в очні розчини можуть потрапити бактерії, які спричиняють очні інфекції. Застосування конт= амінованих розчинів може призвести до важких уражень ока та подальшої втрати зору.

Діти. Оскільки клінічні = дані щодо лікування дітей очними краплями дорзоламіду обмежені, тому не рекомендується застосовувати цей препарат дітям.

&nb= sp;

Передозу= вання.

Наявні лише обмежені дані щодо випадкового чи навмисного передозування внаслідок перорального застосування крапель дорзоламіду гідрохлориду.

Симптоми= . Повідомлялось про сонливість після перорального прийому. При місцевому застосуванні були повідомлення про нудоту, запаморочення, головний біль, сл= абкість, незвичні сни, дисфагію.

Лікуванн= я симптоматичне і підтримуюче. Можливі порушення електролітного балансу, розв= иток ацидозу та порушення з боку ЦНС. Необхідний моніторинг рівнів електролітів у сироватці крові (зокрема калію) та показників рН крові.

Побічні реакції.

З боку нервової системи:<= /i> го= ловний біль, запаморочення, парестезія.

Офтальмо= логічні розлади: пе= чіння та поколювання, поверхневий крапчастий кератит, сльозотеча, кон’юнктивіт, запалення повік, свербіж очей, подразнення повік, нечіткий зір, іридоцикліт= , подразнення ока, включаючи почервоніння, біль у оці, лущення повік, тимчасову міопію (з= никає після припинення лікування), набряк рогівки, зниження внутрішньоочного тиск= у, відшарування судинної оболонки ока після операції фільтрації.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча, задишка.=

З боку ш= лунково-кишкового тракту: ну= дота, гіркий присмак, подразнення у горлі, сухість у роті.

З боку ш= кіри та підшкірних структур: ко= нтактний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, виси= п на шкірі.

З боку н= ирок та сечовивідних шляхів: ур= олітіаз.

Загальні розлади та стани, пов’язані із місцем введення: астенія/слабкість, підвищена чутливість: симптоми місцевих реакцій (палпебральні реакції) та системні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, ускладнене дихання, рідко – бронхоспазм.

Результа= ти лабораторних тестів: застосува= ння дорзоламіду не було пов’язане з клінічно значимими порушеннями рівня електролітів.

Термін придатності. = 2 роки. =

Термін придатності після першого відкриття флакона – 4 тижні.

&nb= sp;

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці (для захисту від дії світла) при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка= .

По 5 мл розчину у флаконі, 1 флакон у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

&nb= sp;

Виробник. Алкон Парентералс (Індія) Лімітед, Індія / Ahlcon Parenterals (India) Limited, India.

Місцезнаходжен= ня виробника та адреса місця провадження його діяльності.

СП-918, Фаза-ІІІ, Індустріальний район РІІКО, Бхів= аді, округ Алвар (Раджастан), 301 019, Індія / SP-918, Phase-III, RIICO Indusrtial Area, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajastan), 301 019, India.

Заявник. СКАН БІОТЕК ЛТД, Індія / SCAN BIOTECH LTD, India.<= o:p>

Місцезнаходження заявника.
Е-4/300, Арера Колоні Екстеншн, 462016, Бхопал, (М.П.) Індія / E-4/300, Arera Colony Exten= sion, 462016, Bhopal, (M.P.) India.