дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу<= /p>

ЕР= 058;ІНОБ

(ERTINOB)

Склад:

діюча речовина: ерлотиніб;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ерлотинібу гідрохлориk= 6;у еквівалентl= 5;о ерлотинібу 100 мг або 150 мг;<= /span>

до= 087;оміжні речовини:= PanExcea MHC 300 G*, кремнію діоксид колоїдний безводний, н= 072;трію крохмальглo= 0;колят (тип А), магнію стеарат, покриття Opadry II White 85F18422**.

*<= /span> Скла&#= 1076; PanExcea MHC 300 G: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, кросповідоl= 5;, гідроксипрl= 6;пілметилце= 083;юлоза.

** &= #1057;клад покриття Opadry II White 85F18422: спирт полівінілоk= 4;ий, поліетиленk= 5;ліколь, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171).=

Лікарсь = 82;а форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки 100 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого д= 086; майже білог = 86; кольору, з лінією розлому з обох боків;

таблетки 150 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого д= 086; майже білог = 86; кольору, з лінією розлому з обох боків.

Фа= 088;макотерапе&= #1074;тична група.

Антинеопла&= #1089;тичні засоби. Інгібітори протеїнкінk= 2;зи. Ерлотиніб.=

Код АТX L01X E03.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фа= 088;макодинамі&= #1082;а.

Ерлотиніб — інгібітор тирозинкінk= 2;зи рецептора епідермальl= 5;ого фактора росту / рецеп&#= 1090;ора 1 типу епідермальl= 5;ого фактора росту людин = 80; (EGFR, також відомого як HER= 1). Ерлотиніб спричиняє виражене пригніченнn= 3; внутрішньоl= 2;літинного фосфорилювk= 2;ння EGFR. EGFR експресуєтn= 0;ся на клітинні = 81; поверхні як нормальних, так і ракови= 093; клітин. На доклінічниm= 3; моделях інг= 10;бування фосфотирозl= 0;ну EGFR спричиняє зупинку росту/загиб = 77;лі клітин. EGFR‑акт= ;ивуючі мутації можуть призводити до постійно= 11; активації антиапоптоk= 9;них та проліфер = 72;ційних сигнальних шляхів. Висока ефективнісm= 0;ь ерлотинібу для блокува = 85;ня EGFR-опосередко= ваного передаваннn= 3; сигналів у таких позитивних на мутацію EGFR пухлинах пояснюєтьсn= 3; міцним зв’язуваннn= 3;м ерлотинібу = 79; ділянкою зв’язуваннn= 3; АТФ [аденозинтр = 80;фосфат] у мутованом = 91; домені кіна = 79;и EGFR. Завдяки блокуванню низхідного передаваннn= 3; сигналів проліферацo= 0;я клітин зупи = 85;яється і відбуваєтьl= 9;я індукція за = 75;ибелі клітин шляхом природного апоптозу. На мишачих моделях посиленої експресії ц = 80;х мутацій, що активують EGFR, спостерігаn= 8;ться регресуванl= 5;я пухлин.

Фа= 088;макокінети&= #1082;а.

Вс= 084;октування. Макс= ;имальна концентрацo= 0;я ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; приблизно через 4 годин&#= 1080; після перор = 72;льного прийому. Дослідженнn= 3; з участю здорових добровольцo= 0;в дозволило оцінити абсолютну біодоступнo= 0;сть препарату, щ= 086; становить 59 %. Експозиція = ;після пероральноk= 5;о прийому мож = 77; підвищуватl= 0;ся під впливом їжі. Рl= 6;зподіл. Ерл= ;отиніб має середні = 81; уявний об’є = 84; розподілу 232 л і розподіляєm= 0;ься у пухлинні т= 082;анини людини. У дослідженнo= 0; з участю чотирьох пацієнтів (троє з недрі&#= 1073;ноклітинни= м раком леген= 00; [НДКРЛ] та один з раком гортані), які приймали ерлотиніб у = 076;озі 150 мг на добу, зразки пухлини, отримані пі = 76; час операці= 11; на 9-й день, містили ерлотиніб у середньому = 91; концентрацo= 0;ї 1185 нг / г тканини. Це відповідає загалом у се= 088;едньому 63 % (діапазон від 5 до 161 %) максимальнl= 6;ї плазматичнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у рівноважноl= 4;у стані. Первинні ак= ;тивні метаболіти були присутні у пухлині в середньому = 91; концентрацo= 0;ї 160 нг / г тканин = 80;, що відповідає загальному середньому значенню 113 % (діапазон 88–130 = ;%) рівноважноo= 1; максимальнl= 6;ї стійкої плазматичнl= 6;ї концентрацo= 0;ї. Звʼязування з білками плазми становить близько 95 %. Ер= лотиніб зв’язуєтьсn= 3; з сироватковl= 0;м альбуміном та альфа-1-кисли&#= 1084; глікопротеo= 1;ном (ААG).

Ме= 090;аболізм. Ерло= ;тиніб метаболізуn= 8;ться у печінці пі= 076; впливом печінкових цитохромів системи цитохрому, головним чином з участю ферментів CYP3А= 4, меншою міро= 02; — CYP1А2. Позапечінкl= 6;вий метаболізм ерлотинібу відбуваєтьl= 9;я під впливом CYP= 3A4 у тонкому ки= 096;ечнику, CYP1A1 у легенях т= 072; CYP1В1 у пухлинній т = 82;анині також можут= 00; бути задіян= 10; у метаболіч = 85;ому кліренсі ерлотинібу. Метаболізм = 74;ідбуваєтьс&#= 1103; трьома шляхами: 1) О-д&= #1080;метилюванн= ;я одного або обох бічних ланцюгів з подальшим окисленням до карбонов = 80;х кислот; 2) окиснення ацетиленовl= 6;ї частини молекули з подальшим гідролізом до арилкарбонl= 6;вих кислот; 3) ароматичне гідроксилюk= 4;ання феніл-ацети = 83;енової групи. Первинні метаболіти ерлотинібу OSI-= 420 та OSI-413, що утворюютьсn= 3; в результат= 10; О-деметилюв = 72;ння одного з бічних ланцюгів, є п&#= 1086;рівнянними з ерлотинібоl= 4; за активніс = 90;ю у доклінічниm= 3; аналізах in vitro та на моделях пухлин in vivo. Вони присутні у плазмі кров= 10; в концентра = 94;іях, що становлять <= 10 % концентрацo= 0;ї ерлотинібу, їх фармакокінk= 7;тика є подібною д= 086; фармакокінk= 7;тики ерлотинібу.

Ви= 074;едення. Мета= ;боліти ерлотинібу виводяться переважно з калом (> 90 %), нирками — невелика кількість перорально прийнятої дози (приблизно 9 %). Менше 2 % перорально прийнятої д = 86;зи виводиться = 91; вигляді початкової речовини. Популяційнl= 0;й фармакокінk= 7;тичний аналіз з участю 591 пацієнта пр = 80; застосуванl= 5;і ерлотинібу = 91; вигляді монотерапіo= 1; показав, що середній уявний кліренс ста = 85;овить 4,47 л/год з медіаною періоду напіввиведk= 7;ння 36,2 години. Отжk= 7;, можна очікувати, щ= 086; час до досягнення рівноважноo= 1; плазматичнl= 6;ї концентрацo= 0;ї становитимk= 7; приблизно 7–8 днів.<= /o:p>

Фарl= 4;акокінетик= 072; в особливих популяціях = 93;ворих.

За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу не було виявлено клінічно зн = 72;чущої залежності між прогнозоваl= 5;им уявним кліренсом і віком, масою тіла, статтю або етнічно= 02; належністю пацієнта. Фармакокінk= 7;тика ерлотинібу залежала ві = 76; таких чинни = 82;ів, як концентрацo= 0;ї загального білірубіну = 89;ироватки крові, альфа-1-кисло&#= 1075;о глікопротеo= 1;ну (AAG) та паління = 85;а даний час. Зниження кліренсу ерлотинібу відзначено при підвищенні концентрацo= 0;ї загального білірубіну = 10; альфа-1-кисло&#= 1075;о глікопротеo= 1;ну. Клінічне значення цього явища невідоме. Однак у курців спос = 90;ерігається прискорениl= 1; кліренс ерлотинібу, що було підтверджеl= 5;о у ході фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози ерлотинібу 150 = мг пацієнтам, які не палят= 100;, і курцям, які палять на даний час. Середнє гео= ;метричне максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї становило 1056 нг/мл в осіб, які не палять, і 689 нг= /мл в осіб, які па&= #1083;ять, а середнє співвідношk= 7;ння в осіб, які не палять та у курців — 65,2 % (95 % ДІ [довірчий інтервал]: 44,3–95,9; р =3D 0,031). Середнє геометричнk= 7; AUC_0–inf становило 18726 нг·год/мл в осіб, які не палять, і 6718 нг&mid= dot;год/мл в осіб, які палять, із середнім співвідношk= 7;нням 35,9 % (95 % ДІ: 23,7–54,3; р < 0= ,0001). Середнє геометричнk= 7; концентрацo= 0;ї (24 год) станови= ;ло 288 нг/мл в осіб, які не палять, і 34,8 нг/мл у курців із середнім співвідношk= 7;нням 12,1 % (95 % ДІ: 4,82–30,2; р =3D 0,0001).

У базовому дослідженнo= 0; ІІІ фази у пацієнтів-к = 91;рців з недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00; мінімальна рівноважна плазматичнk= 2; концентрацo= 0;я становила 0,65 мкг/мл (n =3D 16), що в 2 рази нижче, ніж у пацієнтів, які палили раніше / в осіб, які не палять (1,28 мкг/мл, n =3D 108). Це l= 9;упроводжув= 072;лося збільшенняl= 4; плазматичнl= 6;го кліренсу ерлотинібу на 24 %.

У дослідженнo= 0; фази І з підвищенняl= 4; дози за участю пацієнтів з НДКРЛ, які палили під час дослідженнn= 3;, фармакокінk= 7;тичний аналіз у рівноважноl= 4;у стані показав дозопропорm= 4;ійне зростання експозиції ерлотинібу після збільшення дози від 150 мг до максимал= 00;ної переносимоo= 1; дози 300 мг. Рівноважна мінімальна плазматичнk= 2; концентрацo= 0;я після прийо = 84;у дози 300 мг у тиm= 3;, хто продовжує палити, у цьо&#= 1084;у дослідженнo= 0; дорівнювалk= 2; 1,22 мкг/мл (n =3D 17).<= /span>

Вр = 72;ховуючи результати фармакокінk= 7;тичних досліджень, тим, хто палить, рекомендуєm= 0;ься припинити палити під час приймання препарату, оскільки інакше можливе зменшення плазматичнl= 6;ї концентрацo= 0;ї препарату.

За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, у присутностo= 0; опіоїдних препаратів експозиція ерлотинібу збільшувалk= 2;ся приблизно н = 72; 11 %.

Другий популяційнl= 0;й фармакокінk= 7;тичний аналіз проводили і = 79; залученням даних щодо ерлотинібу, отриманих у 204 пацієнтів з раком підшлунковl= 6;ї залози, які приймали ерлотиніб у комбінації = 79; гемцитабінl= 6;м. Цей аналіз показав, що коваріанти, які впливал = 80; на кліренс ерлотинібу = 91; пацієнтів з раком підшлунковl= 6;ї залози, були практично такими ж, як і у попередні = 93; фармакокінk= 7;тичних аналізах в умовах монотерапіo= 1;. Нових ефект= 10;в коваріант виявлено не було. Одночасний прийом гемцитабінm= 1; не впливає н= 072; плазматичнl= 0;й кліренс ерлотинібу.

Ді= 090;и. Спец= ;іальних досліджень = 79; участю діте = 81; не проводил = 80;.

Па= 094;ієнти літнього віку. Сп= 077;ціальних досліджень = 79; участю пацієнтів літнього не проводили. Поруш&#= 1077;ння функції печінки. У пацієнтів і = 79; солідними пухлинами т = 72; помірним порушенням функції печінки (7–9 балів за шкалою Чайл = 76;а — Пʼю) середн= 110; геометричнo= 0; значення AUC_{0–t<=
/sub>
та C_max
ерлотинібу
становили 27000
нг·год/мл та 8=
05
нг/мл
відповідно
порівняно з 293=
00 нг·год/мл
та 1090 нг/мл у
пацієнтів з
нормальною
функцією
печінки, у
тому числі у
пацієнтів з
первинним
раком печін
=
82;и
або печінко
=
74;ими
метастазамl=
0;.
Хоча C_max була
статистичнl=
6;
значуще
нижчою у
пацієнтів з
помірним
порушенням
функції
печінки, ця
відмінністn=
0;
не
вважається
клінічно зн
=
72;чущою.
Немає даних
стосовно
впливу тяжк
=
86;ї
дисфункції
печінки на
фармакокінk=
7;тику
ерлотинібу. =
059;
ході популя
=
94;ійного
фармакокінk=
7;тичного
аналізу під
=
74;ищення
концентрацo=
0;ї
загального
білірубіну
=
74;
сироватці
крові
асоціювалоl=
9;я
зі сповільн
=
77;ною
швидкістю
виведення
ерлотинібу.}

По= 088;ушення функції нирок. = Ерлотиніб та його метаболіти виводяться нирками у незначних кількостях R= 12; менше 9 % одноразовоo= 1; дози виводиться = 79; сечею. У ході популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу клінічно значущий звʼязок не спостерігаk= 4;ся між кліренсом е = 88;лотинібу і кліренсом креатиніну. Немає даних щодо пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну <= 15 мл/хв.

Кл= 110;нічні характерисm= 0;ики.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>По= 082;азання.

Не= 076;рібнокліти&= #1085;ний рак легень=

Перша лінія лікування пацієнтів з місцевопошl= 0;реним або метастатичl= 5;им недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00; з EGFR-активуючим= и мутаціями.=

Ер= 090;іноб також показаний для переведеннn= 3; на підтримуючk= 7; лікування пацієнтів з місцевопошl= 0;реним або метаста = 90;ичним недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00; (НДКРЛ) з EGFR-активуючим= и мутаціями і стабільним перебігом захворюванl= 5;я після хіміо = 90;ерапії першої ліні= 11;.

Лікування місцевопошl= 0;реного або метастатичl= 5;ого недрібноклo= 0;тинного раку легень після неефективнl= 6;ї однієї або б= 110;льше схем хіміотерапo= 0;ї.

При призначеннo= 0; лікарськог&#= 1086; засобу Ертіноб слі = 76; враховуватl= 0; фактори, пов’язані з пролонговаl= 5;ою виживаністn= 2;. Переваг щод = 86; виживаностo= 0; або інших клінічно значущих ефектів лікування н = 77; продемонстl= 8;овано у пацієнтів = 079; пухлинами, щ= 086; не мають рецепторів епідермальl= 5;ого фактора рос = 90;у (EGFR) за результатаl= 4;и імуногістоm= 3;імічного дослідженнn= 3;. Рак підшлунковl= 6;ї залози

Лікування метастатичl= 5;ого раку підшлунковl= 6;ї залози, у комбінації = 79; гемцитабінl= 6;м. При признач= ;енні лікарськогl= 6; засобу Ертіноб слі = 76; враховуватl= 0; фактори, пов’язані з пролонговаl= 5;ою виживаністn= 2;.

Переваг щодо виживаностo= 0; не було продемонстl= 8;овано у пацієнтів = 079; місцевопошl= 0;реним раком підшлунковl= 6;ї залози.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пр= 086;типоказанн&= #1103;.

Гіперчутли&= #1074;ість до ерлотинібу або до будь-якого компонента = 83;ікарського засобу.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Вз= 072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.

Дослідk= 8;ення взаємодії проводили лише з участ= 102; дорослих.=

Ерло&= #1090;иніб та інші субстрати CYP.

Ерлотиl= 5;іб є потужним інгібітороl= 4; CYP1A1 і помірним потужним інгібітороl= 4; CYP3А4 і CYP2С8, а тако = 78; потужним ін = 75;ібітором глюкуронізk= 2;ції UGT1A1 in vitro.

Фізіолl= 6;гічне значення потужного інгібуваннn= 3; CYP1A1 невідоме у зв’язку з дуже обмеженою експресією CYP1= A1 у тканинах людини.

При застосуванl= 5;і ерлотинібу = 79; ципрофлоксk= 2;цином, помірно потужним інгібітороl= 4; CYP1A2, експозиці= 03; ерлотинібу (AUC) збільшувалk= 2;ся на 39 %, а максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (C_max) статистичнl= 6; достовірно не змінюваласn= 3;. Подібним чином показ = 85;ики AUC та C_maxактивl= 5;их метаболітіk= 4; збільшувалl= 0;ся на 60 % та 48 % відповідно. Клінічне значення такого збіл= 00;шення експозиції не встановленk= 7;. Тому необхі = 76;но бути обережними при призначеннo= 0; препарату Ертіноб з ципрофлоксk= 2;цином або потужними інгібітораl= 4;и CYP1A2 (наприклад, флувоксаміl= 5;ом). Якщо спостерігаn= 2;ться побічні реа = 82;ції, пов’язані з ерлотинібоl= 4;, дозу препар = 72;ту можна зменшити.=

Попереднє лікування або супутнє застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Ертіноб не призводило до зміни кліренсу прототиповl= 0;х субстратів CYP3= A4 — мідазоламу та еритроміциl= 5;у. Однак відзн= ;ачалося зниження бі = 86;доступност&#= 1110; при пероральноl= 4;у прийомі мідазоламу до 24 %. У ході іншого клінічного дослідженнn= 3; було доведе = 85;о, що ерлотині = 73; не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику субстрату CYP3A4/2С8 паклітаксеl= 3;у при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і. У зв’язку з цим значущі взаємодії з кліренсом інших субст = 88;атів CYP3A4 малоймовірl= 5;і. = 030;нгібування глюкуронізk= 2;ції може спричи = 85;яти взаємодії з лікарськимl= 0; засобами, що &#= 1108; субстратамl= 0; UGT1A1 та виводяться винятково з = 72; допомогою цього метаболічнl= 6;го шляху. У пац= 10;єнтів із низьким рівнем експресії UGT1A1 або генетично з = 91;мовленими розладами глюкуронізk= 2;ції (наприклад, синдром Жильбера) можливе збільшення концентрацo= 0;ї білірубіну = 74; сироватці крові, тому їх лікуванн= 03; вимагає обережностo= 0;.

Ерлотиl= 5;іб метаболізуn= 8;ться у печінці з участю печінкових цитохромів, переважно ферментів CYP3A4, меншою міро= 02; — CYP1A2. Позапечінкl= 6;вий метаболізм = 79; участю CYP3A4 у тонкому кишечнику, CYP1A1 = 091; легенях і CYP1В1 = 91; тканині пухлини також потенційно сприяють метаболічнl= 6;му кліренсу ерлотинібу. Можливі взаємодії з діючими речовинами, що метаболізуn= 2;ться під впливом цих фермент= 10;в або є їх індукторамl= 0; чи інгібітораl= 4;и. Потужні інг= ;ібітори активності CYP3А4 знижують метаболізм ерлотинібу = 10; збільшують його концен = 90;рацію у плазмі крові. У клінічному дослідженнo= 0; одночасний прийом ерлотинібу = 79; кетоконазоl= 3;ом (200 мг перорально двічі на доб= 091; протягом 5 днів) — потужним інгібітороl= 4; CYP3A4 — призвів д= 086; зростання експозиції ерлотинібу (на 86 % AUC і на 69 % C_{max).
Необхідно
бути
обережними
при
призначеннo=
0;}лікарськог&= #1086; засобу Ертіноk= 3; з потужними інгібітораl= 4;и CYP3А4, зокрема протигрибкl= 6;вими засобами аз = 86;лового ряду (кетоконазо = 83;, ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3;), інгібітораl= 4;и протеази, еритроміциl= 5;ом, кларитроміm= 4;ином. У разі розвитку токсичностo= 0; необхідно зменшити дозу лі= 082;арського засобу Ертіноk= 3;.

Потужні індуктори активності CYP3А4 збільшують метаболізм ерлотинібу = 10; значно знижують його концентрацo= 0;ю у плазмі крові. У клінічному дослідженнo= 0; одночасне застосуванl= 5;я ерлотинібу та рифампіц = 80;ну (600 мг перорально 1 раз на добу протягом 7 д = 85;ів) - потужного індуктора CYP3A4 R= 12; призводило до зниження медіани AUC ерлотинібу на 69 %. За умови одночасногl= 6; введення рифампіцинm= 1; з одноразовоn= 2; дозою 450 мг ерлотинібу середня експозиція ерлотинібу (AUC) становить 57,5 % такої після одноразовоk= 5;о прийому лік = 72;рського засобу Ерті = 85;об у дозі 150 мг прl= 0; відсутностo= 0; терапії рифампіцинl= 6;м. Слід уникат= ;и одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Ерті = 85;об та індукторів CYP3А4. Якщо пацієнт потребує супутнього лікування препаратом Ертіноб і потужним індуктором CYP3= A4 (таким, як рифампіцин), слід розгля = 85;ути підвищення дози лікарс= 00;кого засобу Ерті = 85;об до 300 мг при ретельному спостережеl= 5;ні за станом пацієнта (у тому числі з= 072; функцією нирок, печінки і рівнем електролітo= 0;в сироватки крові). При добрій переносимоl= 9;ті протягом більше 2 тижнів дозу = 083;ікарського засобу Ерті = 85;об можна збільшити д = 86; 450 мг при ретельному контролі безпеки. Зниження експозиції ерлотинібу можливе при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими індукторамl= 0; CYP3A4 (фенітоїн, карбамазепo= 0;н, барбітуратl= 0;, препарати, щ= 086; містять звіробій). Застосуванl= 5;я цих засобів = 091; комбінації = 79; ерлотинібоl= 4; вимагає обережностo= 0;. У разі можли= 074;ості слід призначити альтернатиk= 4;ні лікарські засоби, що не є потужними індукторамl= 0; CYP3A4.

Ерлотин= 10;б та антикоагулn= 3;нти, похідні кум = 72;рину.

Відзначено підвищення міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ) і частот&= #1080; кровотеч, у тому числі окремі випадки з летальним наслідком, при застосуванl= 5;і ерлотинібу та антикоаг = 91;лянтів, похідних кумарину, включаючи варфарин. У п&#= 1072;цієнтів, які отримують антикоагулn= 3;нти групи похід = 85;их кумарину, необхідно р = 77;гулярно контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час або МНВ.

Ерлотин= 10;б та статини.

При комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Ертіноб та статинів підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення статиніндуl= 2;ованої міопатії, у тому числі рабдоміоліk= 9;у, що спостерігаn= 8;ться рідко. Паціє= нти, які палять

Результати фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; пацієнтів, які не палять, і тих, хто палить н= 072; даний момен = 90;, показали, що паління зме = 85;шує AUC_inf, C_max і концентрацo= 0;ю ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; через 24 години у 2,8, 1,5 і 9 разів відповідно. Тому курцям потрібно радити припинити палити якна = 81;раніше до початку лікування препаратом Ертіноб у зв’язку зі зниженням концентрацo= 0;й ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; при продовженнo= 0; паління. Клінічних наслідків зниження експозиції = 77;рлотинібу формально н = 77; вивчали, про= 090;е вони, вірогідно, є клінічно значущими.=

Ерлотин= 10;б та інгібітори Р-глікопрот = 77;їну.

Ерлотиніб є субстратом для транспортеl= 8;а діючих речовин Р-глікопрот = 77;їну. Одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Ерті = 85;об та інгібіторіk= 4; Р-глікопрот = 77;їну (наприклад циклоспориl= 5;у і верапаміл = 91;) може призве = 89;ти до порушенн= 03; розподілу та/або виведення ерлотинібу. Наслідки такої взаєм = 86;дії, зокрема для центральноo= 1; нервової си = 89;теми, наприклад токсичний вплив, не вст&#= 1072;новлені. Необхідно бути обережними = 91; таких ситуаціях. Е= рлотиніб та лікарські засоби, що впливають н = 72; рН.

Ерлотиніб характеризm= 1;ється зниженою ро = 79;чинністю при рівні рН вище 5. Лікарські засоби, що впливають н = 72; рН у верхніх відділах шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту, можуть впливати на розчинністn= 0; ерлотинібу = 10; його біодос = 90;упність. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Ерті = 85;об з омепразолоl= 4;, інгібітороl= 4; протонної помпи, експозиція ерлотинібу (AUC) і максималь = 85;а його концентрацo= 0;я (C_max) зменшувалиl= 9;я на 46 % та 61 % відповідно. При цьому T_max або період напіввиведk= 7;ння не змінювал = 80;ся. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і ерлотинібу = 79; ранітидино&= #1084; (300 мг), антагоністl= 6;м Н₂-рецептор= ;ів, експозиція ерлотинібу (AUC) і максималь = 85;а його концентрацo= 0;я (C_max) зменшувалиl= 9;я на 33 % і 54 % відповідно. Малоймовірl= 5;о, що збільшення = 76;ози ерлотинібу при одночас = 85;ому прийомі з подібними препаратамl= 0; може компенсуваm= 0;и зниження його експоз = 80;ції. Однак у випа= 076;ках, коли ерлотиніб призначали за 2 години до або через 10 годин після прийому ранітидину (150 мг 2 рази на добу), AUC і C_max ерлотинібу зменшувалиl= 9;я лише на 15 % і 17 % відповідно. Вплив антац= ;идних засобів на всмоктуванl= 5;я ерлотинібу не вивчали, однак можливе порушення всмоктуванl= 5;я ерлотинібу, що може призвести д = 86; зниження рівня ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10;. Отже, комбінацій ерлотинібу = 79; інгібітораl= 4;и протонної помпи слід уникати. У р = 72;зі необхідносm= 0;і терапії антациднимl= 0; засобами пі = 76; час застосуванl= 5;я препарату Е = 88;тіноб лікарські засоби слід приймати що = 85;айменше за 4 години до або через 2 години післ= 03; прийому добової доз = 80; препарату Ертіноб. Якщ= 086; призначати ранітидин, й= 086;го прийом необхідно чергувати з прийомом Ер = 90;інобу: лікарський засіб слід приймати щонайменше за 2 години д= 086; або через 10 годин після прийому ран= 10;тидину.

Ерлотин= 10;б та гемцитабін.

У ході дослідженнn= 3; Ib фази не було виявлено ні суттєвого впливу гемцитабінm= 1; на фармакокінk= 7;тику ерлотинібу, ні ерлотині = 73;у на фармакокінk= 7;тику гемцитабінm= 1;.

Ерлотин= 10;б та карбоплатиl= 5;/паклітаксе&#= 1083;

Ерлотиніб збільшує концентрацo= 0;ю платини у плазмі кров= 10;. У клінічном = 91; дослідженнo= 0; одночасне застосуванl= 5;я ерлотинібу = 79; карбоплатиl= 5;ом і паклітаксеl= 3;ом призвело до статистичнl= 6; значущого підвищення експозиції загальної платини AUC_0–48 на 10,6 %, проте ц = 77; не має клінічного значення. У клінічній практиці можливі інш= 10; супутні фак = 90;ори, що зумовлюють зростання експозиції = 82;арбоплатин&#= 1091;, такі як порушення функції нирок. Значу= 097;ого впливу карбоплатиl= 5;у або паклітаксеl= 3;у на фармакокінk= 7;тику ерлотинібу не спостерігаl= 3;ося.

Ерло&= #1090;иніб та капецитабіl= 5;.

Капециm= 0;абін може зумовлюватl= 0; збільшення концентрацo= 0;й ерлотинібу. Після прийому ерл = 86;тинібу у комбінаці= 11; з капецитабіl= 5;ом відзначалоl= 9;я статистичнl= 6; значуще збільшення AUC ерлотинібу та пограничне збільшення Cmax порівняно з= 10; значеннями, отриманими = 74; іншому дослідженнo= 0;, в якому ерлотиніб застосовувk= 2;ли у вигляді монотерапіo= 1;. Не виявлено значного впливу ерлотинібу на фармакок= 10;нетику капецитабіl= 5;у.

Ерлотин= 10;б та інгібітори протеасом.=

З огляд = 91; на механізм дії, можна очікувати, щ= 086; інгібітори протеасом, у тому числі бортезоміб, впливатимуm= 0;ь на дію інгібіторіk= 4; рецептора епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR), у тому числ= 10; ерлотинібу. На користь т= 072;кого впливу свідчать обмежені клінічні дані та результати доклінічниm= 3; досліджень, що показали деградацію EGFR під впливом = 087;ротеасом.=

Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я.

Проведе = 85;ня досліджень на мутації рецепторів епідермальl= 5;ого фактора росту.

Розглядаюч&= #1080; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Ертіноб як препарату першої ліні= 11; або для підтримуваl= 3;ьної терапії місцевопошl= 0;реного чи метастатичl= 5;ого НДКРЛ, важли= 074;о визначити статус мутації EGFR у пацієнта.=

Валідовани&= #1081;, надійний і чутливий тест із зазд= 072;легідь заданим порогом поз = 80;тивності та продемонстl= 8;ованою корисністю для визначення статусу мутації EGFR, використовm= 1;ючи ДНК пухлини, отриману із зразка ткан = 80;ни, або циркулюючу вільну ДНК (cfDNA), отриману із зразка кров= 10; (плазми), слід використовm= 1;вати відповідно до локальни = 93; вимог медич = 85;ої практики. Якщо використовm= 1;ється тест cfDNA на основі плазми і результат негативний на активаці= 02; мутацій, слі= 076; виконати те = 89;т тканини, де це можливо, через можливість хибно негативних результатіk= 4; тесту на осн= 086;ві плазми.

Застосу = 74;ання пацієнтам, які палять.

Курцям потрібно радити припинити палити, оскі= 083;ьки концентрацo= 0;я ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; у курців знижена порівняно з = 090;акою у пацієнтів, які не палять. Ступінь зни = 78;ення концентрацo= 0;ї ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10;, вірогідно, є клінічно значущими (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Інтерст = 80;ціальне захворюванl= 5;я легень.

У пацієнтів, які отримували = 77;рлотиніб для лікування Н = 44;КРЛ, раку підшлунковl= 6;ї залози або інших прогр = 77;суючих солідних пухлин, рідк= 086; повідомлялl= 6;ся про випадки подій, подібних до інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень (ІЗЛ), у тому числі з летальним наслідком. У базовому дослідженнo= 0; BR.21 при НДКРЛ частота ІЗЛ (0,= 8 %) була однаковою я = 82; у групах плацебо, так і в групах ер&#= 1083;отинібу. Відповідно до метааналізm= 1; рандомізов&#= 1072;них контрольовk= 2;них клінічних досліджень НДКРЛ (за винятком до = 89;ліджень фази І та досліджень фази ІІ з однією груп = 86;ю через відсутністn= 0; контрольниm= 3; груп), частота вин = 80;кнення явищ, подібних до ІЗЛ, становила 0,9 % у пацієнтів, яким застосовувk= 2;ли ерлотиніб, п= 086;рівняно з 0,4 % у пацієнтів у групі плацебо. У дослідженнo= 0; раку підшлунковl= 6;ї залози при застосуванl= 5;і ерлотинібу = 74; комбінації = 79; гемцитабінl= 6;м частота вин = 80;кнення явищ, подібних до ІЗЛ, становила 2,5 % у групі, яка отримувала = 77;рлотиніб+ге&= #1084;цитабін, порівняно з 0,4= % у групі, яка отримувала плацебо+гем = 94;итабін. Зокрема, повідомлялl= 0; про такі діа= 075;нози у пацієнтів із підозрою на ІЗЛ: пневмоніт, радіаційниl= 1; пневмоніт, пневмоніт гіперчутлиk= 4;ості, інтерстиціk= 2;льна пневмонія, інтерстиціk= 2;льне захворюванl= 5;я легень, облітеруючl= 0;й бронхіоліт, легеневий фіброз, гострий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром, альвеоліт т = 72; інфільтрацo= 0;я легень. Симптоми з’являлися = 74;продовж від кількох днів до кількох місяців після почат = 82;у застосуванl= 5;я ерлотинібу. Часто при цьому були такі фактор = 80;, як супутня або попередня хіміотерапo= 0;я, попередня променева терапія, паренхіматl= 6;зне захворюванl= 5;я легенів, метастатичl= 5;е захворюванl= 5;я легенів або легеневі інфекції. Вища частот= ;а ІЗЛ (приблизно 5 % із рівнем смертності 1,5&= nbsp;%) спостерігаl= 3;ася серед пацієнтів п= 10;д час досліджень, проведених = 91; Японії.

Якщо у пацієнта го = 89;тро виникають нові та/або незрозумілo= 0; легеневі симптоми, що &#= 1087;рогресують, такі як задишка, кашель і гарячка, зас= 090;осування ерлотинібу = 89;лід припинити д = 86; проведення діагностичl= 5;ого обстеження. = 055;отрібно ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнтами, які одночас = 85;о отримують ерлотиніб і гемцитабін, щоб уникнут = 80; розвитку токсичностo= 0;, подібної до ІЗЛ. Якщо діагностовk= 2;но ІЗЛ, застосу= 074;ання ерлотинібу = 89;лід припинити і = 074; разі потреб = 80; розпочати відповідне лікування (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Діарея, дегідратацo= 0;я, електролітl= 5;ий дисбаланс і ниркова недостатніl= 9;ть.

Діарея (включаючи дуже рідкі випадки з летальним наслідком) спостерігаl= 3;ася у близько 50 % пацієнтів, які отримували лікування ерлотинібоl= 4;. При виникненні тяжкої або помірної діареї необхідно призначити, наприклад, лоперамід. У деяких випадках потрібно зменшити до = 79;у лікарськогl= 6; засобу. У ході клінічних досліджень дозу зменшували поетапно по 50 мг. Зниження дози крокам = 80; по 25 мг не вивчали. При тяжкій або стійкій діа = 88;еї, нудоті, анорексії або блюванн= 10;, що супровод = 78;ується дегідратацo= 0;єю, застосуванl= 5;я препарату слід призупинитl= 0; і вжити відповідниm= 3; заходів щод = 86; усунення дегідратацo= 0;ї (див. розділ «Побічні реакції»). = Зрідка повідомлялl= 0; про випадки гіпокаліємo= 0;ї і ниркової н= 077;достатност&= #1110; (у тому числі з летальним = 80; наслідками). У деяких випадках дегідратацo= 0;я була зумовл = 77;на діареєю, блюванням та/або анорекс= 10;єю, тоді як в інших випадках інтерпретаm= 4;ія була ускладнена супутньою хіміотерапo= 0;єю. У випадках б= 110;льш тяжкої чи стійкої діа = 88;еї або у випадк= 072;х, що призводя = 90;ь до дегідратацo= 0;ї, особливо у групах пацієнтів з обтяжливимl= 0; факторами ризику (одночасне застосуванl= 5;я інших препаратів, наявність симптомів а = 73;о захворюванn= 0;, або інших факторів схильності, = 091; тому числі літній вік), лікування п = 88;епаратом Ертіноб слі = 76; перервати і вжити відповідниm= 3; заходів щод = 86; інтенсивноo= 1; внутрішньоk= 4;енної регідратацo= 0;ї пацієнтів. У&nb= sp;пацієнтів із ризиком розвитку дегідратацo= 0;ї також необхідно моніторуваm= 0;и функцію нирок і рівень електролітo= 0;в, включаючи к = 72;лій, у сироватці крові.

Гепатит, печінкова недостатніl= 9;ть.

На тлі застосуванl= 5;я ерлотинібу зрідка повідомлялl= 0; про випадки медикаментl= 6;зного ураження пе = 95;інки (включаючи гепатит, гострий гепатит і печінкову недостатніl= 9;ть), та про випадки печінкової недостатноl= 9;ті (у тому числі летальні наслідки). До факторів, що ускладнюютn= 0; інтерпретаm= 4;ію, належать раніше існу= 02;чі захворюванl= 5;я печінки, супутнє зас = 90;осування гепатотоксl= 0;чних лікарських засобів. Том= 091; у даної категорії пацієнтів н = 77;обхідно проводити періодичниl= 1; контроль фу = 85;кції печінки. У разі вираже = 85;их змін із боку печінкової функції лікування препаратом Ертіноб слі = 76; призупинитl= 0; (див. розділ «Побічні реакції»). Лікування препаратом Ертіноб не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки. Шлунко= во-кишкові перфорації.

Пацієнти, які приймаю = 90;ь лікарський засіб Ертіноб, належать до групи підвищеногl= 6; ризику розвитку шлунково-ки = 96;кової перфорації, що спостерігаn= 8;ться нечасто (у тому числі окремі випадки з летальним наслідком). П&#= 1110;двищений ризик шлунково-ки = 96;кової перфорації спостерігаn= 8;ться у пацієнтів, які отримують супутнє лікування антиангіогk= 7;нними засобами, кортикостеl= 8;оїдами, нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними засобами (НПЗП) та/або хіміотерапo= 0;єю на основі таксанів, а також паціє = 85;ти з пептичною виразкою аб = 86; дивертикулn= 3;рною хворобою в анамнезі. Пр= 080; виникненні шлунково-ки = 96;кової перфорації лікування препаратом Ертіноб слі = 76; відмінити остаточно (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

= Бульозні та ексфоліатиk= 4;ні ураження шкіри.

На тлі застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Ертіноб спостерігаl= 3;ися бульозні, пухирцеві т = 72; ексфоліатиk= 4;ні ураження шк= 10;ри, включаючи дуже рідкісні випадки &= #1089;индрому Стівенса — Д= 078;онсона / токсичного епідермальl= 5;ого некролізу, які в деяких випадках були летальними (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні = 73;ульозних, пухирцевих та ексфоліа = 90;ивних уражень шкіри лікування п = 88;епаратом Ертіноб слі = 76; тимчасово відміняти або припиняти. = 059; пацієнтів із бульозни = 84; та ексфоліатиk= 4;ним ураженням ш = 82;іри слід провести обстеження щодо шкірни = 93; інфекцій та призначити лікування згідно з місцевими рекомендацo= 0;ями. Порушення з боку органі = 74; зору.

Пацієнтів, у яких спостерігаn= 2;ться ознаки та симптоми, характерні для кератит = 91;, а саме гостр= 072; поява або загостреннn= 3; таких станів: запалення ока, сльозотеча, світлочутлl= 0;вість, потьмареннn= 3; зору, біль та/або почер= 074;оніння очей, — слід негайно направити н = 72; консультацo= 0;ю до офтальмолоk= 5;а. П= ;ри підтверджеl= 5;ні діагнозу виразковогl= 6; кератиту лікування препаратом Ертіноб слі = 76; відміняти тимчасово або остато = 95;но. У разі встановленl= 5;я діагнозу кератит слі = 76; ретельно зважити кор = 80;сть та ризик про= 076;овження лікування препаратом Ертіноб. Пацієнтам з кератитом, виразковим кератитом або тяжкою сухістю оче = 81; в анамнезі Е= 088;тіноб слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;. Носіння контактних лінз також є фактором ризику розвитку кератиту та утворення виразок. Випадки перфорації або утворення виразок рогівки на тлі застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Ертіноб спостерігаl= 3;ися дуже рідко (див. розділ «Побічні реакції»).

Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Потужні індуктори ферментів CYP3A4 можуть зниж = 91;вати ефективнісm= 0;ь ерлотинібу, тоді як потужні інгібітори CYP3= A4 можуть призводити до підвищеної токсичностo= 0;. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я л= ;ікарського засобу Ертіноб з пр= 077;паратами цих типів (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

= Інші форми взаємодії.=

Ерлотиніб характеризm= 1;ється зниженою ро = 79;чинністю при рівні рН вище 5. Лікарські засоби, які змінюють рН = 091; верхніх відділах шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту (ШКТ), наприклад інгібітори протонної помпи, антагоністl= 0; Н₂-рецептор= ;ів, антациди, мо= 078;уть впливати на розчинністn= 0; ерлотинібу = 10;, відповідно, його біодоступнo= 0;сть. Малоймовірl= 5;о, що збільшення дози лікарсько = 75;о засобу Ертіноб при одночасномm= 1; прийомі цих засобів мож = 77; компенсуваm= 0;и зниження його експоз = 80;ції. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; прийому лікарс= ького засобу Ерт= 10;ноб та інгібіторіk= 4; протонної помпи. Наслідки од = 85;очасного застосуванl= 5;я ерлотинібу = 79; антагоністk= 2;ми Н₂-рецептор= ;ів та антациді = 74; невідомі, однак можливе зменшення біодоступнl= 6;сті. Тому слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). У разі необхідносm= 0;і терапії ант = 72;цидними засобами їх = 089;лід приймати щонайменше за 4 години до або через 2 години післ= 03; прийому добової доз = 80; лo= 0;карського засобу Ерт= 10;ноб.

Ут= 080;лізація невикористk= 2;ного препарату т = 72; препарату і = 79; простроченl= 0;м терміном придатностo= 0;. Надходженн&= #1103; л= ;ікарського засобу у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води = 110; побутові відходи. Для утилізації необхідно використовm= 1;вати «систему збору відхо = 76;ів» при наявності такої.

&= #1042;ажлива інформація про допоміжні р = 77;човини. Це= 081; лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (менш= 077; 23 мг) на таблетку, тобто практично в= 10;льний від натрію.

Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітні = 89;ть.

Немає достатніх даних щодо застосуванl= 5;я ерлотинібу вагітним. Дослідженнn= 3; на тваринах продемонстl= 8;ували відсутністn= 0; ознак тератогеннl= 6;ї дії або пологових аномалій. Однак не можна виключити і = 84;овірність негативногl= 6; впливу на вагітність, оскільки пі = 76; час досліджень на тваринах спостерігаk= 4;ся підвищений = 88;івень ембріофетаl= 3;ьної летальностo= 0;. Потенційниl= 1; ризик для людини невідомий. Жінкам репродуктиk= 4;ного віку рекомендуєm= 0;ься уникати вагітності та застосовувk= 2;ти надійні методи контрацепцo= 0;ї під час лікування препаратом Ертіноб щонайменше протягом 2 тижнів післ= 03; завершення лікування. Лікування вагітної жі = 85;ки слід продовжуваm= 0;и лише тоді, коли очікув = 72;на користь для матері переважає потенційниl= 1; ризик для плода.

Годуван = 85;я груддю.

Невідомо, чи екскретуєтn= 0;ся ерлотиніб у грудне моло = 82;о людини. Жінкам, які годують груддю, при застосуванl= 5;і препарату Ертіноб рек = 86;мендовано припинити грудне году = 74;ання. Фертильніс&#= 1090;ь.

Дослідженн&= #1103; на тваринах свідчать пр = 86; відсутністn= 0; порушення фертильносm= 0;і. Однак не можна виклю = 95;ити можливості небажаного впливу на фертильнісm= 0;ь, оскільки у дослідженнn= 3;х на тваринах був показаний в = 87;лив на репродуктиk= 4;ні показники. Потенційниl= 1; ризик для людини невідомий.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослідженн&= #1103; впливу на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими меха = 85;ізмами не проводил = 80;, проте дія ерлотинібу не передбачає порушень розумової діяльності.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лікування препаратом Ертіноб повинен про = 74;одити лікар, який має досвід застосуванl= 5;я протираковl= 6;ї терапії.=

Недрібн = 86;клітинний рак легень.

Перед початком лікування препаратом Ертіноб у па= 094;ієнтів із поширени = 84; або метастатичl= 5;им недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00;, які раніше н= 077; отримували хіміотерапo= 0;ї, необхідно провести ан = 72;ліз на мутації рецепторів епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR).

Рекомендов&= #1072;на доза лікарс= 00;кого засобу Ертіноб становить 150 мг 1 раз на добу за 1 годину до аб= 086; через 2 години післ= 03; вживання їж= 10;.

Рак підшлунковl= 6;ї залози.

Рекомендов&= #1072;на доза лікарс= 00;кого засобу Ерті = 85;об становить 100 мг 1 раз на добу за 1 годину до аб= 086; через 2 години післ= 03; вживання їж= 10; у комбінаці= 11; з гемцитабінl= 6;м (див. також інструкцію = 76;ля медичного застосуванl= 5;я гемцитабінm= 1;, показання — рак підшлунковl= 6;ї залози).

Якщо у пацієнта протягом перших 4–8 тижнів лікування н = 77; з’являютьсn= 3; висипи, слід розглянути питання щод = 86; подальшої т = 77;рапії лікарським засобом Ертіноб (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Якщо потрібна корекція дози, слід зменшувати = 76;озу препарату п = 86;етапно по 50 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і субстратів = 10; модуляторіk= 4; CYP3A4 може виникнути необхіднісm= 0;ь корекції дози (див. розділ «Взаємодія k= 9; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Порушен = 85;я функції печінки.

Ерлотиніб елімінуєтьl= 9;я шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1; та виводиться = 79; жовчю. Хоча = 77;кспозиція ерлотинібу була приблизно о = 76;наковою у пацієнтів = 079; порушенням функції печ= 10;нки середнього ступеня тяжкості (7–9 балів за шкалою Чайл = 76;а — Пʼю) порівн= 103;но з такою у пацієнтів і = 79; нормальною функцією печінки, нео= 073;хідно проявляти обережністn= 0; при застосу = 74;анні лікарськогl= 6; засобу Ерті = 85;об пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю. У разі виникнення тяжких побічних реакцій пот = 88;ібно зменшити до = 79;у лікарськогl= 6; засобу Ерті = 85;об або перервати лікування. Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я ерлотинібу = 93;ворим із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю [АСТ/СГОТ (аспартатам= 10;нотрансфер&#= 1072;за / сироватков= 072; глутаміновk= 2; оксалоацетl= 0;нова трансамінаk= 9;а) та АЛТ/СГПТ (аланінамін = 86;трансфераз&#= 1072; / сироватков= 072; глутаміновk= 2; піровиногрk= 2;дна трансамінаk= 9;а) > 5 × ВМН (верхн&#= 1103; межа норми)] не вивчали, тому застосовувk= 2;ти Ертіноб таким паціє = 85;там не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушен = 85;я функції нирок.

Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату п = 72;цієнтам із порушенням функції нир = 86;к [концентрац= 10;я креатиніну сироватки у 1,5 раза більше верхньої межі норми (ВМН)] не вивчали. З огляду на фармакокінk= 7;тичні дані корекц= 10;я дози пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю легкого і середнього ступенів тяжкості не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Застосовувk= 2;ти лікарський засіб Ертіноб не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю.

Застосу = 74;ання пацієнтами, які палять.

Паління знижує експозицію ерлотинібу на 50–60 %. Максимальнk= 2; переносима доза ерлотинібу для хворих з недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00;, які палять, становить 300 мг. Ефективн= 110;сть і довготриваl= 3;а безпека доз, що перевищу= 02;ть рекомендовk= 2;ну початкову дозу, не були встановленo= 0; для пацієнтів, які продовж = 91;ють палити (див. розділи «Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» і «Фармакокіl= 5;етика»). Таким чином, особам, які продовжуютn= 0; палити, рекомендуєm= 0;ься припинити паління, оск= 110;льки концентрацo= 0;я ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; у курців знижена порівняно з = 090;акою у пацієнтів, які не палять.

Діти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я ерлотинібу пацієнтам віком до 18 років не встановленo= 0;. Застосуван&= #1085;я лікарськогl= 6; засобу Ертіноб діт= 03;м не рекомендуєm= 0;ься.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Пе= 088;едозування.=

Симптом = 80;.

Однократне пероральне застосуванl= 5;я ерлотинібу = 91; дозах до 1000 мг здоровими добровольцn= 3;ми та до 1600 мг пац= ;ієнтами з раком переносилоl= 9;я задовільно. Переносиміl= 9;ть багатократl= 5;ого прийому препарату двічі на доб= 091; у дозі 200 мг у здорових добровольцo= 0;в погіршувалk= 2;ся лише після кількох дні = 74; застосуванl= 5;я. Згідно з даними цих досліджень, = 091; разі переви = 97;ення рекомендовk= 2;ної дози можлив= 10; тяжкі побічні реа = 82;ції: діарея, висипання т = 72;, імовірно, підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9;.

Лікуван = 85;я.

При підозрі на передозуваl= 5;ня лікування слід припиняти і проводити симптоматиm= 5;ну терапію.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>По= 073;ічні реакції.

Коротки = 81; опис профіл= 02; безпеки.

Оцінка безпеки ерл = 86;тинібу базується н = 72; даних більш ніж 1500 пацієнтів, я= 082;і отримували щонайменше одну дозу 150 мг= ; ерлотинібу як монотерапіo= 1;, і більше ніж 300 пацієнтів, я= 082;і отримували = 77;рлотиніб 100 або 150 мг у комбінації = 79; гемцитабінl= 6;м.

Недрібн = 86;клітинний рак легенів (&#= 1077;рлотиніб як монотерапіn= 3;).

Лікуван = 85;я першої ліні= 11; пацієнтів з мутаціями EGFR.

У відкритому рандомізовk= 2;ному дослідженнo= 0; III фази ML20650, проведеномm= 1; за участю 154 п&= #1072;цієнтів, оцінювали безпеку ерл = 86;тинібу для лікування першої ліні= 11; пацієнтів з НДКРЛ із мутаціями, щ= 086; активують EGFR, m= 1; 75 пацієнтів.

Найчастіши&= #1084;и побічними реакціями у пацієнтів, які отримували = 77;рлотиніб в дослідженнo= 0; ML20650, були висипання т = 72; діарея, здеб= 110;льшого 1/2 ступеня тяжкості, що піддавалисn= 3; лікуванню. П= 086;вна інформація про ступінь = 110; частоту висипу та діареї у всі= 093; клінічних дослідженнn= 3;х — у підрозді= 083;і «Опис окремих побічних реакцій» ни = 78;че.

Підтрим = 91;вальне лікування.=

У 2 інших подвійно сліпих, рандомізовk= 2;них, плацебоконm= 0;рольованих дослідженнn= 3;х фази III BO18192 (SATURN) і BO25460 (IUNO) ерлотиніб з = 72;стосовувал&#= 1080; як підтриму = 74;альну терапію піс = 83;я першої ліні= 11; хіміотерапo= 0;ї. Ці дослідженнn= 3; проводилисn= 3; загалом із 1532 l= 7;ацієнтами з поширеним, рецидивним або метастатичl= 5;им НДКРЛ після стандартноo= 1; хіміотерапo= 0;ї першої ліні= 11; на основі пл= 072;тини.

Найчастіши&= #1084;и побічними реакціями у пацієнтів, які отримували = 77;рлотиніб в дослідженнn= 3;х BO18192 і BO25460, були висип і діарея.

Лікуван = 85;я другої та наступних ліній.

У рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому дос = 83;ідженні BR.21, у якому ерл= 086;тиніб застосовувk= 2;ли як терапію другої ліні= 11;, найчастішиl= 4;и побічними реакціями були висип і діарея. Біль= 096;ість побічних реакцій бул = 80; 1/2 ступеня тяжкості і з= 085;икали без втручання. С= 077;редній час до появи висипу становив 8 днів, а середній ча = 89; до початку діареї становив 12 д= 085;ів.

Рак підшлунковl= 6;ї залози (ерло= 090;иніб одночасно з гемцитабінl= 6;м).

Найпоширен&= #1110;шими побічними реакціями в = 086;сновному дослідженнo= 0; PA.3 у пацієнтів з раком підшлунковl= 6;ї залози, які отримували = 77;рлотиніб 100 мг + гемцитаk= 3;ін, були втома, висип і діарея. Сере= 076;ній час до появи висипу та діареї становив 10 днів та 15 днів відповідно.

Зведенн= 03; побічних реакцій у таблиці.

В таблиці 1 зведено побічні реакції, про які повідомлялl= 6;ся при застосуванl= 5;і ерлотинібу = 86;кремо або в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю під час клінічних випробуванn= 0; і постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня. Побічні реакції роз = 87;оділені за системам = 80; органів згі = 76;но з MedDRA [Ме= 076;ичний словник для регуляторнl= 6;ї діяльності]. Частота побічних реакцій визначаєтьl= 9;я за такими категоріямl= 0;: дуже часто (≥&n= bsp;1/10), часто (≥ 1/100 до <= 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (Ͱ= 5; 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (неможливо оцінити за наявними да = 85;ими). У кожній групі частоти побічні реакції пре = 76;ставлені в порядку зменшення серйозностo= 0;.

Таблиця 1. По = 73;ічні реакції за результатаl= 4;и клінічних випробуванn= 0; та постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня.

Інфекці&#= 1111; та інвазії

Дуже час&= #1090;о

інфекці&#= 1103;*

З боку обміну речовин, метаболізм= 091;

Дуже час&= #1090;о

анорекс&#= 1110;я, зниження ваги

З боку психіки

Дуже час&= #1090;о

депресі&#= 1103;

З боку не= рвової системи

Дуже час&= #1090;о

невропа&#= 1090;ія, головний біль

З боку органів зор&#= 1091;

Дуже час&= #1090;о

сухий кератокон’= 102;нктивіт

Часто

кератит, кон’юнктив= 110;т

Нечасто

зміни вій*

Дуже рідко

перфора&#= 1094;ії рогівки, виразки рогівки, увеїт

З боку респіратор= 085;ої системи, органів гру&#= 1076;ної клітки та середостін= 085;я

Дуже час&= #1090;о

задишка, кашель

Часто

носова кровотеча

Нечасто

інтерст&#= 1080;ціальне захворюван= 085;я легень*

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже час&= #1090;о

діарея*, нудота, блювання, стоматит, біль у живот&= #1110;, диспепсія, метеоризм

Часто

шлунков&#= 1086;-кишкова кровотеча*

Нечасто

шлунков&#= 1086;-кишкові перфорації*

Рідко

пневмат&#= 1086;з кишок

З боку печінки і жовчовивід= 085;их шляхів

Дуже час&= #1090;о

відхиле&#= 1085;ня показників функції печінки*

Рідко

печінко&#= 1074;а недостатні= 089;ть*, гепатит

Невідом&#= 1086;

гострий гепатит

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Дуже час&= #1090;о

висип*, свербіж

Часто

алопеці&#= 1103;, сухість шкіри, пароніхія, фолікуліт, акне / вугроп= одібний дерматит, тріщини шкіри

Нечасто

гірсути&#= 1079;м, зміни брів, ламкість і розхитуван= 085;я нігтів, легкі шкірні реакції, такі як гіпе&= #1088;пігментаці= ;я

Рідко

синдром долонно-під&#= 1086;шовної еритродизе= 089;тезії

Дуже рід&= #1082;о

Синдром Стівенса — Д&= #1078;онсона / токсичний епідермаль= 085;ий некроліз*

З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи

Часто

ниркова недостатні= 089;ть

Нечасто

нефрит, протеїнурі= 103;

Загальн&#= 1110; розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня

Дуже час&= #1090;о

втома, лихоманка, озноб

*Додатк= 086;во див. підрозд= 110;л «Опис окремих побічних реакцій» ни = 78;че.

Опис окремих побічних реакцій.

Висип.

Висип включ= ає вугроподібl= 5;ий дерматит. За= 075;алом висип проявляєтьl= 9;я у вигляді ле= 075;кого або помірного еритематозl= 5;ого та папуло-пуст = 91;льозного висипу, який може виника = 90;и або посилюватиl= 9;я на ділянках, які піддаються впливу сонц= 03;. Пацієнтам, які перебуваютn= 0; на сонці, може бути рекомендовk= 2;но носити захисний одяг та/або використовm= 1;вати сонцезахисl= 5;ий крем (наприклад, що містить м= 110;нерали).
Діарея.

Діарея може призвести д = 86; зневодненнn= 3;, гіпокаліємo= 0;ї та ниркової недостатноl= 9;ті. Відомо про летальні випадки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Таблиця 2. Ча = 89;тота і ступінь тяжкості висипу та діареї, що спостерігаl= 3;ися у клінічних дослідженнn= 3;х.

Дос = 83;ідження=

Пок = 72;зання=

Вис = 80;п (%)

Діа = 88;ея (%)

Сту = 87;інь тяжкості=

Вжи = 90;і заходи=

Сту = 87;інь тяжкості=

Вжи = 90;і заходи=

всі ступені=

3=

4=

при = 87;инення застосуван= 085;я=

змі = 85;а дози

всі ступені=

3=

4=

при = 87;инення застосуван= 085;я=

змі = 85;а дози

ML20650

НДКРЛ

80

9

0

1

11

57

4

0

1

7

BO18192

НДКРЛ

49,2

6,0

0

1

8,3

20,3

1,8

0

< 1

3

BO25460

НДКРЛ

39,4

5,0

0

0

5,6

24,2

2,5

0

0

2,8

BR.21

НДКРЛ

75

9

1

6

54

6

1

1

PA.3

Рак підшлунков= 086;ї залози

-

5

1

2

-

5

1

2

Інфекці= 03;.

Це можуть бути важкі інфекції з нейтропеніn= 8;ю або без неї, з&= #1086;крема пневмонія, сепсис і целюліт.=

Зміни ві= 081;.

Зміни включають вростання вій, надмірний р= 10;ст і потовщенн= 03; вій.

Інтерст = 80;ціальна хвороба легень (ІЗЛ).<= /i>

ІЗЛ включає летальні випадки у пацієнтів, я= 082;і отримували = 77;рлотиніб для лікування НДКРЛ або інших солідних пухлин, що прогресуютn= 0;. Більш високу частоту спостерігаl= 3;и у пацієнтів = 091; Японії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Шлунков = 86;-кишкова кровотеча.=

Шлунково-ки= шкова кровотеча включає лет = 72;льні наслідки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У клінічних дослідженнn= 3;х деякі випадки бул = 80; пов’язані з одночасним застосуванl= 5;ям варфарину, а деякі — із супутнім застосуванl= 5;ям НПЗП (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1055;ерфорації шлунково-ки = 96;кового тракту тако = 78; включають летальні наслідки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Відхиле = 85;ня показників функції печінки.

Відхилення = включають підвищення = 88;івня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ) і білірубіну. = 042;ипадки були в основному легкого або середнього = 89;тупеня тяжкості, тимчасовогl= 6; характеру а = 73;о пов’язані з метастазамl= 0; в печінці.

Печінко = 74;а недостатніl= 9;ть.

Включає лет= альні випадки. Сер= 077;д факторів ризику — наявне захворюванl= 5;я печінки або супутній прийом гепатотоксl= 0;чних лікарських засобів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Синдром Стівенса — Д= 078;онсона / токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

Включає летальні випадки (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Повідомле= 085;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідоl= 4;лення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має в= 072;жливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікар = 89;ького засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх закон= 085;им представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випа= 076;ки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та в= 110;дсутності ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Те= 088;мін придатностo= 0;.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 30 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.=

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;.

По 15 таблеток у блістері. По 2 блістери = 091; картонній упаковці.<= /span>

Категор= 10;я відпуску.=

За рецептом= .

Виробни = 82;.

&= #1053;обел Ілач Санаї в= 077; Тіджарет А.Ш.

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Квар= ;тал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299, 81100 м. Дюздже, Туреччина

Інфекці&#= 1111; та інвазії
Дуже час&= #1090;о	інфекці&#= 1103;*
З боку обміну речовин, метаболізм= 091;
Дуже час&= #1090;о	анорекс&#= 1110;я, зниження ваги
З боку психіки
Дуже час&= #1090;о	депресі&#= 1103;
З боку не= рвової системи
Дуже час&= #1090;о	невропа&#= 1090;ія, головний біль
З боку органів зор&#= 1091;
Дуже час&= #1090;о	сухий кератокон’= 102;нктивіт
Часто	кератит, кон’юнктив= 110;т
Нечасто	зміни вій*
Дуже рідко	перфора&#= 1094;ії рогівки, виразки рогівки, увеїт
З боку респіратор= 085;ої системи, органів гру&#= 1076;ної клітки та середостін= 085;я
Дуже час&= #1090;о	задишка, кашель
Часто	носова кровотеча
Нечасто	інтерст&#= 1080;ціальне захворюван= 085;я легень*
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту
Дуже час&= #1090;о	діарея*, нудота, блювання, стоматит, біль у живот&= #1110;, диспепсія, метеоризм
Часто	шлунков&#= 1086;-кишкова кровотеча*
Нечасто	шлунков&#= 1086;-кишкові перфорації*
Рідко	пневмат&#= 1086;з кишок
З боку печінки і жовчовивід= 085;их шляхів
Дуже час&= #1090;о	відхиле&#= 1085;ня показників функції печінки*
Рідко	печінко&#= 1074;а недостатні= 089;ть*, гепатит
Невідом&#= 1086;	гострий гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Дуже час&= #1090;о	висип*, свербіж
Часто	алопеці&#= 1103;, сухість шкіри, пароніхія, фолікуліт, акне / вугроп= одібний дерматит, тріщини шкіри
Нечасто	гірсути&#= 1079;м, зміни брів, ламкість і розхитуван= 085;я нігтів, легкі шкірні реакції, такі як гіпе&= #1088;пігментаці= ;я
Рідко	синдром долонно-під&#= 1086;шовної еритродизе= 089;тезії
Дуже рід&= #1082;о	Синдром Стівенса — Д&= #1078;онсона / токсичний епідермаль= 085;ий некроліз*
З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи
Часто	ниркова недостатні= 089;ть
Нечасто	нефрит, протеїнурі= 103;
Загальн&#= 1110; розлади та реакції у місці введе&#= 1085;ня
Дуже час&= #1090;о	втома, лихоманка, озноб

Дос = 83;ідження=	Пок = 72;зання=	Вис = 80;п (%)	Діа = 88;ея (%)
Сту = 87;інь тяжкості=	Вжи = 90;і заходи=	Сту = 87;інь тяжкості=	Вжи = 90;і заходи=
всі ступені=	3=	4=	при = 87;инення застосуван= 085;я=	змі = 85;а дози	всі ступені=	3=	4=	при = 87;инення застосуван= 085;я=	змі = 85;а дози
ML20650	НДКРЛ	80	9	0	1	11	57	4	0	1	7
BO18192	НДКРЛ	49,2	6,0	0	1	8,3	20,3	1,8	0	< 1	3
BO25460	НДКРЛ	39,4	5,0	0	0	5,6	24,2	2,5	0	0	2,8
BR.21	НДКРЛ	75	9	1	6	54	6	1	1
PA.3	Рак підшлунков= 086;ї залози	-	5	1	2	-	5	1	2