ІНi= 7;ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Рифампі = 94;ин, Ізоніазид, Піразинаміk= 6; та Етамбуто = 83;у Гідрохлориk= 6; Таблетки

Склад: = &nb= sp; =

діючі речовини: рифамп= 110;цин, ізоніазид<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>, пірази= 085;амід, етамбутолу гідрохлориk= 6;;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, міститn= 0; рифамп= 110;цину 150 мг, ізоніаз = 80;ду 75 мг, пірази= 085;аміду 400 мг, етамбу= 090;олу гідрохлориk= 6;у 275 мг;

допоміжні речовини: це= 083;юлоза мікрокристk= 2;лічна, кросповідоl= 5;, крохмаль прежелатинo= 0;зований, кислота аск = 86;рбінова, ж= ;елатин, кремнію діоксид кол = 86;їдний безводний, магнію стеарат; по= 082;риття «Wincoat WT-MPAQ-01266P bro= wn»*.

*Скла= д покр&= #1080;ття «Wincoat WT-MPAQ-01266P brow= n»: спирт полівінілоk= 4;ий, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), лецитин соє = 74;ий, ксантанова камедь.

Лікарсn= 0;ка форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблет= 082;и капсулоподo= 0;бної форми, вкрит= 110; плівковою оболонкою, коричневогl= 6; кольору, з рискою з одного боку = 110; гладенькі з іншого.<= o:p>

Фармакотер&= #1072;певтична група.

i= 0;омбіновані протитуберl= 2;ульозні засоб= ;и. Код АТХ J04A M06.

Фармакl= 6;логічні властивостo= 0;.

Фарм= ;акодинамік = 72;.

Комбінован&= #1080;й протитуберl= 2;ульозний препарат, ді= 103; якого зумовлена складовими компонентаl= 4;и.

Рифам= піцин — н = 72;півсинтети&#= 1095;ний антибіотик широкого сп = 77;ктра дії, чинить бактеріостk= 2;тичну, а у високих дозах — і бактерицидl= 5;у дію, проявля= 108; активність = 97;одо М. tuberculosis (як внутрішньоl= 2;літинних, так і зовніш= 085;ьоклітинни&= #1093;) і є протитуберl= 2;ульозним препаратом першого ряд = 91;. Рифампіцин пригнічує ДНК-залежну РНК-полімер = 72;зу, яка відпові = 76;ає за синтез геному бактерій.=

Ізоні= азид — п = 88;отитуберку&#= 1083;ьозний препарат, похідна сполука ізонікотинl= 6;вої кислоти. Ізоніазид виявляє вис = 86;ку активність щодо мікобактерo= 0;й туберкульоk= 9;у, особливо ти = 93;, які ділятьс= 03; з високою інтенсивніl= 9;тю. Позитивний результат л= 10;кування спостерігаn= 8;ться при комбіну = 74;анні ізоніазиду = 79; іншими протитуберl= 2;ульозними препаратамl= 0;. Механізм ді= 11; — пригніченнn= 3; синтезу міколієвої кислоти, яка є компонентоl= 4; клітинної стінки бактерії. Дл= 103; М. tuberculosis мінімальна інгібувальl= 5;а концентрацo= 0;я (МІК) ізоніазиду становить 0,05–= 0,025 мг. Резистентнo= 0;сть до ізоніазиду виникає шви = 76;ко, коли його застосовуюm= 0;ь як монотера = 87;ію. = =

Рифампіцин та ізоніази = 76; — бактерици = 76;ні протитуберl= 2;ульозні засоби. Вони особливо активні проти позаклітинl= 5;их мікобактерo= 0;й, що швидко зростають, а також мають внутрішньоl= 2;літинну бактерицидl= 5;у дію.

Рифампіцин активний проти мікобактерo= 0;й туберкульоk= 9;у, що ростуть повільно та періодично.

Рифампіцин діє на ДНК-залежну РНК-полімер = 72;зу чутливих штамів. Він взаємодіє з бактеріальl= 5;ою РНК-полімер = 72;зою, не пригнічуючl= 0; ферментні системи мак = 88;оорганізму.<= o:p>

Ізоніазид активний відносно туберкульоk= 9;ної палички, кіл= 100;кість якої швидко зростає.

Спектр антимікробl= 5;ої дії і пошире= 085;ість набутої резистентнl= 6;сті мікобактерo= 0;й до рифампіцинm= 1; й ізоніазиду = 91; деяких виді = 74; може відрізнятиl= 9;я географічнl= 6; та змінюват = 80;ся з часом. Тому корисно мат = 80; інформацію про поширен= 10;сть місцевої резистентнl= 6;сті, особливо дл= 03; лікування в = 72;жких інфекцій. Ці дані можуть лише зорієн = 90;увати щодо ймовірної чутливості бактеріальl= 5;ого штаму до ант= 080;біотиків.

Етамб= утол — хіміотерапk= 7;втичний препарат, який чинить бактеріостk= 2;тичну дію щодо мікобактерo= 0;й туберкульоk= 9;у, резистентнl= 0;х до інших протитуберl= 2;ульозних засобів. Механізм туберкулосm= 0;атичної дії пов’язаний = 10;з гальмуваннn= 3;м синтезу нуклеїновиm= 3; кислот у бактеріальl= 5;ій клітині. Етамбутол а = 82;тивний майже до всі= 093; штамів М. tuberculosis, у том = 91; числі і до М. bovi= s і M. kansasii.

Антибактер&= #1110;альна ефективнісm= 0;ь етамбутолу варіюється від бактері = 86;статичної до бактерицидl= 5;ої залежно від = 081;ого концентрацo= 0;ї. Етамбутол має бактерицидl= 5;у дію в концентрацo= 0;ях 6–8 мкг/мл і більше, менш= 110; концентрацo= 0;ї виявляють бактеріостk= 2;тичну ефективнісm= 0;ь.

Етамбутол діє на мікобактерo= 0;ї, розташованo= 0; позаклітинl= 5;о та внутрішньоl= 2;літинно в макрофага = 93;. Внутрішньоl= 2;літинні ефективні концентрацo= 0;ї в 7 разів перевищуютn= 0; позаклітинl= 5;і.

Інформація про механіз = 84; дії в доступній л= 10;тературі відрізняєтn= 0;ся. Мікобактерo= 0;ї швидко поглинають етамбутол, коли етамбутол додають до культур у фазі експоненціk= 2;льного росту. Етамбутол порушує синтез ліпі = 76;ів у мікобактерo= 0;й як у фазі швидкого росту, так і у пасивних збудників, таким чином = 084;еханізм дії не залежить ві = 76; фази росту. Значне приг = 85;ічення росту відбуваєтьl= 9;я лише через 24 години.

Природна резистентнo= 0;сть M. tuberculosis і bovis до етамбутолу зустрічаєтn= 0;ся дуже рідко, н&#= 1072;бута розвиваєтьl= 9;я повільно, ал= 077; на неї важко вплинути.=

Сумісна резистентнo= 0;сть з іншими антимікобаl= 2;теріальним= 080; хіміотерапk= 7;втичними засобами зустрічаєтn= 0;ся дуже рідко, тому етамбутол д= 10;є на мікобактерo= 0;ї, стійкі до інших хіміотерапk= 7;втичних засобів (наприклад, ізоніазиду, рифампіцинm= 1;, стрептоміцl= 0;ну, піразинаміk= 6;у та інших).

Етамбутол також використовm= 1;ється, якщо мікоба = 82;терії чутливі до інших антимікобаl= 2;теріальних хіміотерапk= 7;втичних засобів або якщо потріб = 85;а повторна те = 88;апія, що зазвичай вказує на проблему резистентнl= 6;сті.

Активність проти атипових мікобактерo= 0;й сильно варіює і завжди повинна перевірятиl= 9;я шляхом тестування на резистен = 90;ність.

Етамбутол не діє на інші бактерії, віруси чи грибки.

Піраз= инамід — діє на мікобактерo= 0;ї, стійкі до туберкулосm= 0;атичних препаратів = 30; та ІІ ряду. Чинить бакт = 77;рицидну дію у кислом= 091; середовищі. Для виявлен = 85;я своєї активності він перетворюєm= 0;ься в активну форму під дією ферментів — пірk= 2;зинкарбоно= 074;у кислоту. Добре проникає в осередок туберкульоk= 9;ного ураження; активність речовини не знижується = 91; кислому середовищі казеозних мас, тому її слід призначати при казеозн = 80;х лімфаденітk= 2;х, туберкуломk= 2;х та казеозно-= 087;невмонічни&= #1093; процесах. Пр= 080; лікуванні о = 76;ним піразинаміk= 6;ом швидко розвиваєтьl= 9;я резистентнo= 0;сть, тому піразинаміk= 6; слід комбін = 91;вати з іншими туберкулосm= 0;атичними препаратамl= 0;. МІК піразинаміk= 6;у in vitro становит= 100; 20 мг/л. Піразинаміk= 6; не діє на атипові мікобактерo= 0;ї.

Пірази= 085;амід чинить бактерицидl= 5;у та стериліз = 72;ційну дію проти M. tuberculosis у кислому діапазоні р = 53;, M. africanum і M. microti. Він особливо ефективний = 97;одо внутрішньоl= 2;літинних патогенів, щ= 086; повільно проліферуюm= 0;ь, і виявляє виражений постантибіl= 6;тичний ефект. In vitro піразинам&#= 1110;д неефективнl= 0;й проти більш = 86;сті штамів M. bovis і нетуберкулn= 0;озних мікобактерo= 0;й (наприклад, M. kansasii, M. smegmatis, M. avium). Існує перехресна резистентнo= 0;сть до морфазин = 72;міду, похідної пі = 88;азинаміду, але не до інших протитуберl= 2;ульозних засобів.

Точний механізм ді= 11; піразинамі&= #1076;у невідомий. П= 110;разинамід перетворюєm= 0;ься на піразинкарk= 3;онову кислоту, яка має антимікобаl= 2;теріальну дію. Можливо= 102; мішенню піразинкарk= 3;онової кислоти є рибосомний білок S1 (RpsA).

Набута резистентнo= 0;сть чутливих па = 90;огенів із клінічни = 93; ізолятів становить > 80 % випадків, ви= 082;ликаних мутаціями гена pncA або його промоторноo= 1; ділянки. Цей ген коду= 108; фермент піразинаміk= 6;азу, яка перетворює піразинаміk= 6; у його активну бак = 90;ерицидну форму піразинкарk= 3;онову кислоту.

Іноді також виявл= 03;ли мутації в гені rpsA. Цей ге = 85; кодує рибосомний = 73;ілок S1, передбачувk= 2;ну мішень піразинкарk= 3;онової кислоти. У резистентнl= 0;х штамів основний механізм резистентнl= 6;сті ще не відоми= 081;.

Пошире= 085;ість набутої резистентнl= 6;сті до збудникі = 74; M. tuberculosis, M. africanum = 10; комплексу Mycobacterium tuberculosis змінюється локально.=

Вищеза= 079;начені збудники туберкульоk= 9;у зазвичай чутливі до піразинаміk= 6;у.

=

= Фармакl= 6;кінетика.

Рифам= піцин

Всмо&= #1082;тування. Всмо&= #1082;тування в травному тракті відбуваєтьl= 9;я швидко і практично повністю. Од= 085;очасний прийом їжі знижує всмоктуванl= 5;я рифампіцинm= 1;. Максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї у плазмі крові, що становлять приблизно 10 мкг/мл, досягаютьсn= 3; протягом 2–3 годин після прийому разової доз = 80; 600 мг рифампіц= ину натще.

Розп&= #1086;діл. Уявний об’єм розподілу становить 0,8 л/кг у дорослих. Зв’язуваннn= 3; з білками си= 088;оватки становить приблизно 80 %.<= /o:p>

Добре проникає до макрофагів.

Тканинна дифузія вис = 86;ка в легенях, печінці та нирках; сере= 076;ня в інших тканинах і н= 080;зька лише при менінгіті. Рифамп= 110;цин легко проникає через плаце = 85;тарний бар’єр.

Біот&= #1088;ансформаці= ;я. Рифамп&= #1110;цин метабо = 83;ізується переважно д = 86; деацетилриm= 2;ампіну, який має так= 091; ж антибактерo= 0;альну активність. = 056;ифампіцин індукує власний метаболізм.

Елім&= #1110;нація. Пері&= #1086;д напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і залежить ві = 76; дози: приблизно 2,5 години післ= 03; одноразовоo= 1; дози 300 мг, 3–4 години післ= 03; прийому 600 мг і приблизно 5 годин після прийому 900 мг. Після повторного щоденного прийому протягом кількох дні = 74; біодоступнo= 0;сть рифампіцинm= 1; знижується, = 072; період його напіввиведk= 7;ння зменшуєтьсn= 3; до 1–2 годин після повторних доз 600 мг. Завдяки фер = 84;ентативном&#= 1091; індукційноl= 4;у впливу на пе= 095;інку рифампіцин прискорює ї= 11; власний мет = 72;болізм; в результат= 10; його системний кліренс збільшуєтьl= 9;я після повторного введення. Більша частина препарату виводиться = 79; жовчю; 80 % виведеної кількості становить метаболіт деацетилриm= 2;ампіцин.

Рифампіцин також виявляєтьсn= 3; в сечі. Від 150 м = 75; до 900 мг (4–18 %), залежно від дози, виводиться із сечею у незміненомm= 1; вигляді.

Виведення з молоком становить приблизно 2 м&#= 1082;г/мл після прийому 600 мг, k= 2; зі слиною в середньому 0,5 мкг/мл після прийому 600 мг.<= /o:p>

Особ&= #1083;иві групи пацієнтів. У літні = 93; пацієнтів концентрацo= 0;ї в плазмі крові такі ж, як і у молодих пацієнтів. При порушен = 85;і функції нирок періо = 76; напіввиведk= 7;ння збільшуєтьl= 9;я лише при дозах, що пер&#= 1077;вищують 600 мг/добу. Під час діалізу корекція дози не потрібна.

При порушенні функції печінки концентрацo= 0;я в плазмі крові підвищуєтьl= 9;я, а період нап= 110;ввиведення збільшуєтьl= 9;я. За наявност= 10; тяжких порушень функції печінки мож = 77; потребуват&= #1080;ся коригуваннn= 3; дози.

Ізоніаk= 9;ид

Максимальн&= #1072; концентрацo= 0;я ізоніазиду досягаєтьсn= 3; через 1–2 години післ= 03; пероральноk= 5;о прийому. На 3-й годині ефективна концентрацo= 0;я в плазмі кро= 074;і має становити від 1 до 2 мкг/мl= 3;. Ізоніазид добре дифундує по всьому організму, включаючи плевру, леге= 085;і, мокротиння, слину, спинномозкl= 6;ву, перитонеалn= 0;ну та асцитну рідини. Ізоніазид також проникає крізь плацентарнl= 0;й бар’єр. Його концентрацo= 0;я в молоці ідентична к = 86;нцентрації в плазмі кро= 074;і.

Ізоніазид метаболізуn= 8;ться переважно ш = 83;яхом ацетилюванl= 5;я до ацетиліз = 86;ніазиду. Цей метаболізм генетично з = 91;мовлений: існують «по = 74;ільні ацетиляторl= 0;» і «швидкі ацетиляторl= 0;».

Ацетилізон&= #1110;азид потім перетворюєm= 0;ься на ацетилгідрk= 2;зин, який проявляє гепатотоксl= 0;чний ефект. Ацетилгідрk= 2;зин, у свою чергу, &= #1072;цетилюєтьс= ;я до діацетилгіk= 6;разину, який не є токсичним. Період напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і становить у середньому 1 годину у «швидких ацетиляторo= 0;в» і 3 години у «повільних ацетиляторo= 0;в».

Від 75 до 95 % введеної дози виводиться = 87;ротягом 24 годин із сеч= ею, переважно у формі метаболітіk= 4;. Інші шляхи виведення (з &#= 1082;алом, слиною) кількісно незначні.=

Піразиl= 5;амід

Піразинамі&= #1076; легко всмоктуєтьl= 9;я зі шлунково-= 082;ишкового тракту. Пікові концентрацo= 0;ї в плазмі крові спост = 77;рігаються приблизно через 2 години післ= 03; пероральноk= 5;о прийому і ст= 072;новлять 33 мкг/мл після= 1,5 г і 59 мкг/мл після 3 г.

Потім концентрацo= 0;я в сироватці знижується, = 072; період напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і становить близько 9–10 годин.

Близько 30 % дози виводиться із сечею у вигляді піразиноєвl= 6;ї кислоти, а 4 % у вигляді нез = 84;іненого піразинаміk= 6;у протягом 24 годин.

Всмо&= #1082;тування. Піра&= #1079;инамід при застосуванl= 5;і перорально швидк= ;о та повністю всмоктуєтьl= 9;я зі шлунково-= 082;ишкового тракту. Максимальнo= 0; сироватковo= 0; концентрацo= 0;ї (приблизно 33 мкг/мл після введення 1,5 г п= ;іразинамід = 91; і приблизно 65 мкг/мл після введення 3 г п&= #1110;разинаміду= ;) досягаютьсn= 3; через 1–3 години. Мінімальна = 87;ригнічувал&#= 1100;на концентрацo= 0;я піразинаміk= 6;у для більшос = 90;і штамів M. tuberculosis дикого типу становить від 6,25 мкг/мл д = 86; 50 мкг/мл при pH 5,5.<= /o:p>

При застосуванl= 5;і одноразовоo= 1; дози 1,5 г піраз= ;инаміду на добу досягаютьсn= 3; більш ефективні сироватковo= 0; рівні, ніж після 3 доз по = 0,5 г піразинам= 10;ду на добу.

Розп&= #1086;діл. Піразинаміk= 6; добре проникає в тканини та рідини. Ефективні концентрацo= 0;ї були виявлені у печінці, в нирках, у легенях, цер= 077;броспіналь&= #1085;ій рідині, периферичнl= 0;х нервових кл= 10;тинах, а також у макрофагах.

Іn vitro 15 % пірази= ;наміду перетворюєm= 0;ься на альфа-1-кис&= #1083;ий глікопротеo= 1;н і 40 % повністю зв’язуєтьсn= 3; з альбуміно = 84; плазми. Дані in vivo недоступні.

Біот&= #1088;ансформаці= ;я. Піразинаміk= 6; перетворюєm= 0;ься на піразинкарk= 3;онову кислоту під дією мікрос = 86;мальної дезамінази, = 072; потім за участі ксан = 90;иноксидази гідроксилюn= 8;ться до 5-гідроксипі= 088;азинкарбон&= #1086;вої кислоти. 5-гід&= #1088;оксипірази= ;нкарбонова кислота та ї= 111; численні метаб= оліти виводяться нирками.

Виве&= #1076;ення. Близьк = 86; 4 % піразинамі&= #1076;у виводиться нирками у незміненомm= 1; вигляді, 36 % — у вигляді піразинаміk= 6;карбонової кислоти, а решта — у формі метаб = 86;літів. Період напіввиведk= 7;ння становить 9–10 годин при нормальній = 92;ункції нирок і близько 26 годин при хронічній нирковій не = 76;остатності.<= o:p>

Ліні&= #1081;ність. Сирова = 90;кові концентрацo= 0;ї піразинаміk= 6;у прямо пропорційнo= 0; дозі в діапазоні від 0,5 до 3 г.

Пору&= #1096;ення функції нирок. У пацієнтів з порушення = 84; функції нирок вивед = 77;ння піразинаміk= 6;у відбуваєтьl= 9;я повільніше (t1/2 приблизно 26 годин) і конц&#= 1077;нтрація в сироватці зростає. Обмеження виведення п= 10;разинкарбо&#= 1085;ової кислоти мож = 77; призвести д = 86; затримки сечової кислоти, що п&#= 1110;двищує ризик артралгії.

Піразинамі&= #1076; та його метаболіти легко вивод= 03;ться за допомого= 02; гемодіалізm= 1;. Від 31,5 % до 45 % прийнятого = 87;іразинамід&#= 1091; видаляєтьсn= 3; за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

З іншого боку, виведе= 085;ня піразинаміk= 6;у при безперервнl= 6;му перитонеалn= 0;ному діалізі є помірним і становить 10–12= %.

Пацієнти, які знаходятьсn= 3; на діалізі, повинні приймати піразинаміk= 6; за 4–6 годин до або відразу після діалізу (див. розділи «Сl= 7;осіб застосуванl= 5;я та дози» і «Оl= 9;обливості застосуванl= 5;я»).

Пору&= #1096;ення функції печінки. У пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю кліренс був знижений і, отже, подовжений = 87;еріод напіввиведk= 7;ння піразинаміk= 6;у. Також спост = 77;рігалося збільшення значення AUC у 3 рази та подв= 086;єння періоду напіввиведk= 7;ння піразинкарk= 3;онової кислоти.

Етамбуm= 0;олу гідрохлориk= 6;

Етамбутол легко всмоктуєтьl= 9;я після перор = 72;льного прийому. Всмоктуванl= 5;я препарату суттєво не погіршуєтьl= 9;я прийомом їж= 10;. Після одноразовоo= 1; дози 25 мг/кг маси тіла протягом 4 годин досяг = 72;ється пікова концентрацo= 0;я в плазмі до 5 мкг/мл, через 24 години концентрацo= 0;я знижується до менше ніж 1 мкг/мл. Більша частина доз = 80; виводиться = 74; незміненомm= 1; вигляді з сечею і до 20 % з калом протягом 48 годин. Від 8 до= 15 % дози виявляєтьсn= 3; в сечі у вигляді неа = 82;тивних метаболітіk= 4;.

Етамбутол легко дифундує в еритроцити та спинномо = 79;кову рідину при запаленні мозкових оболонок. Також повідомлялl= 6;ся, що препарат проникає через плаценту.=

Всмо&= #1082;тування. Після пероральноk= 5;о прийому етамбутол швидко всмоктуєтьl= 9;я, концентрацo= 0;ї в сироватці пропорційнo= 0; прийнятій дозі. Пікові концентрацo= 0;ї в сироватці крові (близько 5 мг/&#= 1083; після прийому 15 мг/кг перорально) досягаютьсn= 3; приблизно через 2 години.

При парентералn= 0;ному введенні етамбутолу фаза абсорбції відсутня, і доза відраз = 91; доступна системно.=

Розп&= #1086;діл. Етам&= #1073;утол швидко виводиться = 79; плазми кров&= #1110;. Залежно від концентрацo= 0;ї він зв’язуєтьсn= 3; з білками сироватки крові та має хорошу здат = 85;ість до дифузії в різних тканинах і к= 083;ітинах. Він добре розподіляєm= 0;ься в легеневій тканині і накопичуєтn= 0;ся в таких клітинах, як еритроцити = 10; макрофаги. В еритроцитаm= 3; етамбутол залишаєтьсn= 3; зв’язаним протягом більш трива = 83;ого періоду при 2&#= 8211;4-кратній концентрацo= 0;ї у плазмі крові. Вважа= 108;ться, що еритроцити являють собою своєрідний резервуар, з якого повіл= 00;но вивільняєтn= 0;ся етамбутол. Концентрацo= 0;я в макрофага = 93; збільшуєтьl= 9;я в 7 разів порі&= #1074;няно з позаклітинl= 5;им простором.=

У здорових людей етамбутол погано проникає крізь гематоенцеm= 2;алічний бар’єр, але в &= #1083;ітературі є дані про адекватні концентрацo= 0;ї в лікворі у п&#= 1072;цієнтів з туберкульоk= 9;ним менінгітом.

Етамбутол проникає в кровообіг плода. У пупо&#= 1074;инній крові визна = 95;ається 32 % сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї.

Біот&= #1088;ансформаці= ;я і виведення. Біолог= 110;чний період напіввиведk= 7;ння у пацієнтів зі здоровим = 80; нирками становить (2)–4= –(6) годин. У перші кільк = 72; годин після пероральноk= 5;о прийому етамбутол практично н = 77; метаболізу&= #1108;ться, лише 15 % виводиться із сечею у вигляді неактивних метаболітіk= 4;.

Після внутрішньоk= 4;енного введення середні 24-годинні зна&= #1095;ення виділення в сечі становлять (50)= –70–80 % дози, приблизно 0,8 % дози виводи = 90;ься з фекаліями протягом 48 годин. Етамбутол п = 77;реважно фільтруєтьl= 9;я в ниркових клубочках і незначною мірою секретуєтьl= 9;я нирковими канальцями. = 059; разі зниження кліренсу креатиніну = 85;ижче 100 мл/хв слід очікувати накопиченнn= 3; етамбутолу, = 103;кщо дозування залишаєтьсn= 3; незмінним. Оскільки но = 88;мальна функція нирок є важливою дл= 03; елімінації, = 088;изик накопиченнn= 3; зростає зал = 77;жно від ступеня її порушенн= 03;, тому необхідна корекція дози. Етамбутол піддається = 74;иведенню за допомого= 02; гемодіаліз&= #1091;, менш ефективним = 08; застосуванl= 5;я перитон = 77;ального діалізу.

Клінічl= 5;і характерисm= 0;ики.

Показаl= 5;ня.

Для лік&#= 1091;вання легеневого та позалеге = 85;евого туберкульоk= 9;у в інтенсивніl= 1; (початковій) фазі терапі= 11;.

Протипl= 6;казання.<= /b>

Заст&= #1086;сування лікарськогl= 6; засобу прот = 80;показане:

• пацієнтам з підвищеною чутливістю до рифампіц = 80;ну, ізоніазиду, піраз= инаміду, етамбутолу = 72;бо будь-якої з допоміжних речовин;

• при печінковій недостатноl= 9;ті, в т. ч. при тяжких порушеннях функції печінки (кла= 089; С за класифікацo= 0;єю Чайлда — П’ю); при гострих захворюванl= 5;ях печінки (нап= 088;иклад, гепатит) і протягом 6 місяців після одужання ві = 76; гепатиту;=

• пац= ієнтам з порфірією;

• під час оперативниm= 3; утручань із застосуванl= 5;ям загального наркозу;

• при= одночасном = 91; застосуванl= 5;і з біктегравіl= 8;ом, кобіцистатl= 6;м, даклатасвіl= 8;ом, дасабувіроl= 4;, деламанідоl= 4;, гразопревіl= 8;ом/елбасвір&#= 1086;м; інгібітораl= 4;и протеази, по= 089;иленими ритонавіроl= 4;, ізавуконазl= 6;лом, ледипасвірl= 6;м, луразидоноl= 4;, мідостауриl= 5;ом, омбітасвірl= 6;м/паритапре&#= 1074;іром, празиквантk= 7;лом, рилпівіринl= 6;м, софосбувірl= 6;м, велпатасвіl= 8;ом, вориконазоl= 3;ом, воксилапреk= 4;іром (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

• пацієнтам і = 79; невритом зорового нерва;

• пацієнтам з порушеннямl= 0; зору в анамнезі, за винятком випадків, коли клінічне об = 89;теження визначає, що &#= 1087;репарат можна засто = 89;овувати.

Взаємоk= 6;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.

Рифампіцин та ізоніази = 76;

Пр= 086;тиінфекцій&= #1085;і засоби та МН= 042; (міжнародне нормалізовk= 2;не відношення R= 12; стандарт визначення протромбінl= 6;вого індексу)=

Пові&= #1076;омлялося про численн= 10; випадки під = 74;ищення активності антагоністk= 2; вітаміну К у пацієнтів, які отримували антибактерo= 0;альні засоби. Факторами ризику є виражені інфекційні або запальн= 10; захворюван&= #1085;я, похилий вік та тяжкий за= 075;альний стан пацієн = 90;а. У цих умовах складно відрізнити = 85;аслідки інфекційноo= 1; патології і її лікуванн= 03; при виникненні дисбалансу = 52;НB.

Слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1; з іншими антибіотикk= 2;ми, що спричиняютn= 0; вітамін-К-за= 083;ежну коагулопатo= 0;ю, такими як цефазолін (або інші цефалоспорl= 0;ни N-метилтіоте= 090;разолу з бічним ланцюгом), оскільки це може спричи = 85;ити серйозні порушення коагуляції = 10; призвести д = 86; летальних наслідків (особливо пр= 080; застосуванl= 5;і у високих дозах). У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я рекомендуєm= 0;ься посилити моніторинг = 52;НB.

Ін= 076;укція ферментів<= /span>

Рифа&= #1084;піцин є потужним індуктором метаболічнl= 0;х ферментів, включаючи цитохроми P450 (CYP45= 0) 1A2, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19 і 3A4, UDP-глюкуроноз&= #1080;лтрансфера= ;з (UGT). Дослідженl= 5;я in vitro та in vivo показали, що рифампіцин також індукує транспортеl= 8;и, такі як Р-глікопрот = 77;їн (P-gp), білок рези= 089;тентності до раку молочної залози (BCRP) і му= 083;ьтирезисте&= #1085;тний білок 2 (MRP2). Багато лікі = 74; є субстратамl= 0; для щонайменше одного або кількох ферментів та/або їх тра&#= 1085;спортерів. Рифампіцин може прискорюваm= 0;и метаболізм = 10;, таким чином, знижувати активність певних препаратів, = 097;о вводяться одночасно, або підвищуватl= 0; активність проліків, що вводяться разом (коли потрібна метаболічнk= 2; активація), і тому, ймовір= 085;о, індукує взаємодію клінічно важливих пр = 77;паратів з багатьма препаратамl= 0; різних клас= 10;в. На початку введення ци = 93; препаратів або при припиненні їх застосуванl= 5;я може потреб = 91;ватися коригуваннn= 3; дозування цих препаратів для підтримки оптимальноo= 1; концентрацo= 0;ї в крові, враховуючи, що індукцій = 85;ий ефект досяг = 72;є максимальнl= 6;го рівня приблизно ч = 77;рез 15 днів і зберігаєтьl= 9;я 1–2 тижні після припинення прийому рифампіцинm= 1;.

Пр= 086;типоказані комбінації (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»)

Взаємодії, що пов’язан= 10; з рифампіцинl= 6;м

Біктеграві&= #1088;

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї біктегравіl= 8;у, що може призвести д = 86; втрати його = 077;фективност&= #1110;.

Кобіцистат<= o:p>

Ризи&= #1082; зниження ефективносm= 0;і кобіцистатm= 1; через посилення метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Даклатасві&= #1088;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї даклатасвіl= 8;у в плазмі крові за рахунок посилення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Дасабувір

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї дасабувіру = 74; плазмі чере = 79; дію рифампі = 94;ину.

Деламанід

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї деламаніду = 74; плазмі кров= 10; за рахунок посилення його метабо = 83;ізму в печінці рифампіцинl= 6;м.

Інгібітори протеази, посилені ри = 90;онавіром (ампр&= #1077;навір, атазанавір, дарунавір, фосампренаk= 4;ір, індинавір, лопінавір, саквінавір, = 090;ипранавір)

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї інгібітора протеази в плазмі кров= 10; за рахунок п= 086;силення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Комб&= #1110;нація саквінавір + ритонавір: ризик тяжко= 11; гепатоцелюl= 3;ярної токсичностo= 0;.

Гразопреві&= #1088;/елбасвір<= /span>

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї гразопревіl= 8;у та елбасвір = 91; під дією рифампіцинm= 1; з можливим впливом на ї= 093; ефективнісm= 0;ь.

Ізавуконаз&= #1086;л

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї ізавуконазl= 6;лу в плазмі крові внаслідок посилення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Ледипасвір<= o:p>

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї ледипасвірm= 1; в плазмі кро= 074;і внаслідок посилення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Луразидон

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї луразидону = 74; плазмі кров= 10; шляхом поси = 83;ення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Мідостаури&= #1085;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї мідостауриl= 5;у під дією рифампіцинm= 1;.

Омбітасвір/= паритапревo= 0;р

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і при подвійній терапії шляхом посилення й = 86;го печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Празиквант&= #1077;л

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї празиквантk= 7;лу в плазмі кро= 074;і з ризиком неефективнl= 6;сті лікування внаслідок посилення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; празиквантk= 7;лу рифампіцинl= 6;м.

Рилпівірин<= o:p>

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї рилпівіринm= 1; в плазмі кро= 074;і за рахунок посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Софосбувір<= o:p>

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї софосбувірm= 1; в плазмі кро= 074;і через зниження всмоктуванl= 5;я рифампіцинm= 1; в кишечнику.

Велпатасві&= #1088;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї велпатасвіl= 8;у в плазмі кро= 074;і під дією риф= 072;мпіцину з можливим впливом на ефективнісm= 0;ь.

Вориконазо&= #1083;

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї вориконазоl= 3;у в плазмі крові з ризиком втрати ефективносm= 0;і внаслідок посилення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Воксилапре&= #1074;ір

Зниж&= #1077;ння плазмових концентрацo= 0;й воксилапреk= 4;іру під впливом рифампіцинm= 1; з ризиком втрати ефективносm= 0;і.

Не= 088;екомендова&= #1085;і комбінації (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)

Взаємодії, що пов’язан= 10; з ізоніазидоl= 4;

Карбамазеп&= #1110;н

Підв&= #1080;щення концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну в плазмі крові з ознаками пе = 88;едозування внаслідок пригніченнn= 3; його метабо = 83;ізму в печінці.

Дисульфіра&= #1084;

Пору&= #1096;ення поведінки т = 72; координаціo= 1;.

Взаємодії, що пов’язан= 10; з рифампіцинl= 6;м

Абіратерон<= o:p>

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї абіратеронm= 1; в плазмі крові з ризиком зниження ефективносm= 0;і.

Апіксабан, дабігатран, ривароксабk= 2;н

Зниж&= #1077;ння плазмових концентрацo= 0;й апіксабану, дабігатранm= 1; або ривароксабk= 2;ну під впливом рифампіцинm= 1; з ризиком зниження те = 88;апевтичног&#= 1086; ефекту.

Апреміласт<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї апреміластm= 1; в плазмі крові внаслідок посилення метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Апрепітант<= o:p>

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї апрепітантm= 1;.

Аторвастат&= #1080;н, симвастатиl= 5;

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну або симвастатиl= 5;у в плазмі крові за рахунок посилення ї = 93; метаболізмm= 1; в печінці рифампіцинl= 6;м.

Атоваквон

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї атоваквону = 74; плазмі кров= 10; індуктором ферменту.=

Бедаквілін<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї бедаквілінm= 1; в плазмі крові за рахунок посилення його метабо = 83;ізму рифампіцинl= 6;м.

Бозентан

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї бозентану в плазмі кров= 10;, значного дл= 03; рифампіцин&= #1091;.

Клопідогре&= #1083;ь

Силь&= #1085;а індукція CYP2C19, що призводить як до підвищ= 077;ння концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю в плазмі крові, так і до пригніче = 85;ня тромбоцитіk= 4;, що, зокрема, посилює ризик кровотечі. Т= 086;му одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю і рифампіцинm= 1; не рекомендуєm= 0;ься.

Циклофосфа&= #1084;ід

Ризи&= #1082; підвищення плазмових концентрацo= 0;й активного метаболіту циклофосфаl= 4;іду під дією рифампіцинm= 1;, а отже його токсичностo= 0;.

Ципротерон, що застосовуєm= 0;ься як гормональнl= 0;й контрацептl= 0;в

Ризи&= #1082; зниження ефективносm= 0;і ципротеронm= 1;. Слід використовm= 1;вати додатковий метод контрацепцo= 0;ї бар’єрного типу (презервати = 74;) протягом усього терм= 10;ну дії комбінації та один цикл після припи = 85;ення прийому рифампіцинm= 1;.

Доцетаксел<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї цитотоксичl= 5;ого препарату через посил = 77;ння його метаболізмm= 1; рифампіцин&#= 1086;м з ризиком зниження ефективносm= 0;і.

Долутеграв&= #1110;р, при резистентнl= 6;сті до класу інгібіторіk= 4; інтегрази<= /span>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї долутегравo= 0;ру в плазмі крові за рахунок посилення його метабо = 83;ізму рифампіцинl= 6;м.

Дронедарон<= o:p>

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї дронедаронm= 1; шляхом поси = 83;ення його метаболізмm= 1; без істотно= 11; зміни активного метаболіту.

Естрогенні та гестагенні контрацептl= 0;ви

Зниж&= #1077;ння ефективносm= 0;і гормональнl= 6;го контрацептl= 0;ву за рахунок посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Слід застосовувk= 2;ти додатковий метод контрацепцo= 0;ї бар’єрного типу (презервати = 74;) протягом усього пері = 86;ду одночасногl= 6; застосуванl= 5;я та протягом одного менструальl= 5;ого циклу після припинення = 79;астосуванн&#= 1103; рифампіцинm= 1;.

Етопозид

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї етопозиду в плазмі кров= 10; рифампіцин&= #1086;м. Якщо комбінація = 08; необхідною, потрібен клінічний моніторинг = 10; може потребуватl= 0;ся коригуваннn= 3; дози етопозиду під час одно= 095;асного застосуванl= 5;я та через 1–2 тижні після припинення застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1;.

Фентаніл

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї фентанілу в плазмі кров= 10; за рахунок посилення й = 86;го печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Під час застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1; слід віддат = 80; перевагу іншому опіоїду.

Флуконазол<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і та ефективносm= 0;і обох протиінфекm= 4;ійних засобів (індукція ферменту рифампіцинl= 6;м і зниження всмоктуванl= 5;я в кишечнику = 079;а рахунок дії = 087;ротигрибко&= #1074;ого азолу).

Іделалізиб<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї іделалізибm= 1; в плазмі кро= 074;і внаслідок посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Інгібітори 5-альфа-редук&#= 1090;ази (дутастерид, фінастерид)

Зниж&= #1077;ння плазмових концентрацo= 0;й інгібіторіk= 4; 5-альфа-редук&#= 1090;ази під дією рифампіцинm= 1;. Якщо комбінації неможливо уникнути, не= 086;бхідний ретельний клінічний моніторинг.

Метаболізо&= #1074;ані інгібітори тирозинкінk= 2;зи

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефективносm= 0;і інгібітора тирозинкінk= 2;зи за рахунок посилення його метаболізмm= 1; рифампіцин&#= 1086;м.

Іринотекан<= o:p>

Ймов&= #1110;рне зниження плазмових концентрацo= 0;й активного метаболіту іринотеканm= 1; з ризиком неефективнl= 6;сті цитотоксичl= 5;ої терапії.

Ітраконазо&= #1083;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і та ефективносm= 0;і обох протиінфекm= 4;ійних засобів (індукція ферменту рифампіцинl= 6;м і зниження всмоктуванl= 5;я в кишечнику = 079;а рахунок дії = 087;ротигрибко&= #1074;ого азолу).

Івакафтор

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї івакафтору = 74; плазмі кров= 10; з ризиком втрати ефективносm= 0;і.

Кетоконазо&= #1083;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і та ефективносm= 0;і обох протиінфекm= 4;ійних засобів (індукція ферменту рифампіцинl= 6;м і зниження всмоктуванl= 5;я в кишечнику = 079;а рахунок дії = 087;ротигрибко&= #1074;ого азолу).

М= 072;цитентан

Зменшен = 85;я концентрацo= 0;ї мацитентанm= 1; в плазмі крові шляхо = 84; посилення його метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Міансерин

Ризи&= #1082; втрати ефек = 90;ивності міансерину.

Мідазолам

Ризи&= #1082; відсутностo= 0; ефекту мідазоламу при дуже значному зниженні його концентрацo= 0;ї в плазмі крові внаслідок посилення його метаболізмm= 1; в печінці.

Налоксегол<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї налоксеголm= 1; під впливом рифампіцинm= 1;.

Невірапін

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї невірапіну = 74; плазмі кров= 10; за рахунок посилення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Німодипін

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї антагоністk= 2; кальцію в плазмі кров= 10; за рахунок посилення його метаболізмm= 1; в печінці. Не&#= 1086;бхідне клінічне спостережеl= 5;ня за пацієнто = 84; і може потребуватl= 0;ся корекція дози антагоністk= 2; кальцію під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Олапариб

Зниж&= #1077;ння, можливо дуж = 77; значне, концентрацo= 0;ї олапарибу в плазмі кров= 10; шляхом посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; під дією рифампіцинm= 1;.

Оксикодон

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї оксикодону = 74; плазмі кров= 10; за рахунок посилення його метабо = 83;ізму рифампіцинl= 6;м. Може потребуватl= 0;ся коригуваннn= 3; дози оксикодону.

Паклітаксе&= #1083;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї цитотоксичl= 5;ого препарату через посилення його метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м з ризиком зниження ефективносm= 0;і.

Позаконазо&= #1083;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і та ефективносm= 0;і двох протиінфекm= 4;ійних засобів (індукція ферменту рифампіцинl= 6;м і зниження всмоктуванl= 5;я в кишечнику протигрибкl= 6;вим азолом).

Кветіапін

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї кветіапіну = 74; плазмі кров= 10; внаслідок посилення його метаболізмm= 1; в печінці індуктором = 79; ризиком неефективнl= 6;сті.

Хінін

Ризи&= #1082; втрати ефективносm= 0;і хініну чере = 79; посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Ралтеграві&= #1088;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї ралтегравіl= 8;у під дією рифампіцинm= 1;. Якщо комбінації неможливо уникнути, сл= 110;д розглянути можливість подвоєння дози ралтег = 88;авіру.

Ранолазин

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї ранолазину.

Регорафені&= #1073;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї регорафеніk= 3;у в плазмі кро= 074;і внаслідок посилення й = 86;го метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Ролапітант<= o:p>

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї ролапітантm= 1; з ризиком втрати ефективносm= 0;і.

Сертралін

Ризи&= #1082; неефективнl= 6;сті лікування антидепресk= 2;нтами.

Тенофовір алафенамід=

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї тенофовіру алафенамідm= 1; в плазмі кро= 074;і через зниження всмоктуванl= 5;я рифампіцинm= 1;. Слід проводити к = 83;інічний моніторинг під час комбінованl= 6;го лікування т = 72; через 1–2 тижні після припинення застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1;.

Телітроміц&= #1080;н

Дуже значне зниження концентрацo= 0;ї телітроміцl= 0;ну в плазмі крові з ризиком неефективнl= 6;сті протиінфекm= 4;ійного лікування внаслідок посилення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; телітроміцl= 0;ну рифампіцинl= 6;м.

Тикагрелор<= o:p>

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї тикагрелорm= 1; в плазмі крові внаслідок посилення його = печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м з ризиком зниження терапевтичl= 5;ого ефекту.

Уліпристал<= o:p>

Ризи&= #1082; зниження ефекту уліп = 88;исталу через підвищення його печінковогl= 6; метаболізм&#= 1091; рифампіцинl= 6;м. Слід віддат = 80; перевагу ал= 00;тернативно&#= 1084;у лікарськомm= 1; засобу, на метаболізм якого рифампіцин не має вплив= 091; або має незначний вплив.

Вемурафені&= #1073;

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї вемурафеніk= 3;у в плазмі крові зі зниженням ефективносm= 0;і.

Цитотоксич&= #1085;і алкалоїди барвінку<= /i>

Рифа&= #1084;піцин знижує концентрацo= 0;ю алкалоїдів барвінку в плазмі кров= 10; з можливим впливом на ефективнісm= 0;ь.

Вісмодегіб<= o:p>

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї вісмодегібm= 1; в плазмі крові внаслідок посилення й = 86;го печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Зидовудин

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї зидовудину = 74; плазмі кров= 10; вдвічі шляхом посилення його метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Якщо застосуванl= 5;я комбінації неможливо уникнути, необхідний посилений клінічний т = 72; біологічниl= 1; моніторинг.

Ко= 084;бінації, щодо застос = 91;вання яких є засте= 088;еження

Взаємодії, що пов’язан= 10; з ізоніазидоl= 4;

Галогеновм&= #1110;сні леткі анестетики=

Поте&= #1085;ціювання гепатотоксl= 0;чної дії ізоніаз = 80;ду з посилення = 84; утворення токсичних м = 77;таболітів ізоніазиду. = 059; разі планової оп = 77;рації, як запобіжний захід, слід припинити лікування ізоніазидоl= 4; за тиждень д= 086; операції та відновити його лише через 15 днів.

Глюкокорти&= #1082;оїди (крім гідрокортиk= 9;ону в замісній терапії)

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з преднізолоl= 5;ом спостерігаl= 3;ося зниження ко = 85;центрації ізоніазиду = 74; плазмі кров= 10;. Механізм виникнення взаємодії зумовлений = 87;ідвищенням метаболізмm= 1; ізоніазиду = 74; печінці та зниженням рівня глюкокортиl= 2;оїдів. Необхідний клініко-біо = 83;огічний моніторинг.

Кетоконазо&= #1083;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї кетоконазоl= 3;у в плазмі крові.

Реко&= #1084;ендується розподілитl= 0; дози обох протиінфекm= 4;ійних засобів принаймні н = 72; 12 годин. Необх= ідно слідкувати за концентрацo= 0;єю кетоконазоl= 3;у в плазмі крові та, якщо потрібно, ко= 088;игувати дозу.

Фенітоїн та фосфенітоїl= 5;

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ізоніазид = 86;м спостерігаl= 3;ося передозуваl= 5;ня фенітоїну (зниження метаболізмm= 1;). Необхідний ретельний к = 83;інічний моніторинг, визначення концентрацo= 0;ї фенітоїну в плазмі кров= 10; і, можливо, корекція його дози пі= 076; час лікування ізоніазидоl= 4; та після йог= 086; припинення.

Піразинамі&= #1076;

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і можливе пос = 80;лення гепатотоксl= 0;чних ефектів. Необхідний клініко-біо = 83;огічний моніторинг.

Рифампіцин<= o:p>

Поси&= #1083;ення гепатотоксl= 0;чної дії ізоніаз = 80;ду (посилення утворення токсичних метаболітіk= 4; ізоніазиду R= 12; див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»). Необхідний клінічний і біологічниl= 1; моніторинг цієї комбін = 72;ції. При гепатит= 10; прийом ізоніазиду = 89;лід припинити.=

Ставудин

Підв&= #1080;щений ризик виникнення периферичнl= 6;ї нейропатії через приєднання побічних еф = 77;ктів. Потрібен ре = 75;улярний клінічний т = 72; біологічниl= 1; моніторинг, особливо на початку лікування.=

Взаємодії, що пов’язан= 10; з рифампіци = 85;ом

Вальпроєва кислота та вальпромід=

Ризи&= #1082; виникнення судомних нападів через підви = 97;ення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; вальпроату рифампіцинl= 6;м. Необхідний клініко-біо = 83;огічний моніторинг = 10;, можливо, корекція дози протисудомl= 5;ого засобу під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Афатиніб

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї афатинібу в плазмі кров= 10; внаслідок посилення й = 86;го метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний клінічний моніторинг під час комбінованl= 6;го лікування т = 72; через 1–2 тижні після його припинення.

Альбендазо&= #1083;

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї альбендазоl= 3;у та його активного метаболіту = 74; плазмі кров= 10; під дією рифампіцинm= 1; з ризиком зниження ефективносm= 0;і. Необхідний = 82;лінічний моніторинг терапевтичl= 5;ої відповіді і може бути потрібна корекція дози альбендазоl= 3;у під час сумі= 089;ного застосуванl= 5;я з рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Андрогени<= /i> (андр&= #1086;станолон, норетандроl= 3;он, тестостероl= 5;)

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї андрогену в = 087;лазмі крові та, як наслідок, зн= 080;ження його ефекти = 74;ності через посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний = 82;лінічний та біологічниl= 1; моніторинг під час комбінованl= 6;го лікування т = 72; через 1–2 тижні після припинення = 79;астосуванн&#= 1103; рифампіцинm= 1;.

Антагоніст&= #1080; кальцієвих каналів (крі= 084; німодипіну)

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї антагоністk= 2; кальцію в плазмі кров= 10; за рахунок посилення й = 86;го печінковогl= 6; метаболізмm= 1;. Необхідне к = 83;інічне спостережеl= 5;ня і, можливо, корекція дози антагоністk= 2; кальцію під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Антиаритмі&= #1095;ні засоби клас = 91; IA (дизопірамі = 76;, гідрохінідl= 0;н, хінідин)

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефе= 082;тивності антиаритміm= 5;ного засобу (поси= 083;ення його метаболізмm= 1; в печінці).

Необ&= #1093;ідний клінічний моніторинг, ЕКГ і, можлив&#= 1086;, моніторинг концентрацo= 0;ї антиаритміm= 5;ного препарату в плазмі кров= 10;. Якщо є потреба, слі= 076; коригувати дози антиаритміm= 5;ного препарату під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення (= 095;ерез ризик передозуваl= 5;ня антиаритміm= 5;ного засобу).

Антагоніст&= #1080; вітаміну К (варфарин, аценокумарl= 6;л, флуїндіон)=

Зниж&= #1077;ння ефекту антагоністk= 2; вітаміну К ш= 083;яхом підвищення його метаболізмm= 1; в печінці рифампіцинl= 6;м. Необхідний більш части = 81; контроль МН = 42;. Може бути потрібною адаптація дози антагоністk= 2; вітаміну К п= 110;д час лікування рифампіцинl= 6;м і через 8 днів = після його припинення.

Арипіпразо&= #1083;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї арипіпразоl= 3;у в плазмі крові. Необх= 110;дне клінічне спостережеl= 5;ня і може бути потрібним коригуваннn= 3; дози арипіпразоl= 3;у під час комб= 110;нованого лікування т = 72; через 1–2 тижні після припинення прийому рифампіцинm= 1;.

Базедоксиф&= #1077;н

Зниж&= #1077;ння плазмових концентрацo= 0;й базедоксифk= 7;ну під дією рифампіцинm= 1;. Необхідний = 84;оніторинг будь-яких ознак, що вказують на = 074;трату ефективносm= 0;і (кровотеча).

Буспірон

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї буспірону в плазмі кров= 10; шляхом посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний = 82;лінічний моніторинг = 89;постережен&#= 1085;я і може бути потрібною к = 86;рекція дози буспірону під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Карбамазеп&= #1110;н

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефективносm= 0;і карбамазепo= 0;ну внаслідок посилення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний = 82;лінічний моніторинг, контроль концентрацo= 0;ї в плазмі крові та корекція дози карбам = 72;зепіну під час лікування рифампіцинl= 6;м і після його припинення.

Карведилол<= o:p>

Знач&= #1085;е зниження концентрацo= 0;ї карведилолm= 1; в плазмі крові за рахунок пос = 80;лення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний = 88;егулярний клінічний моніторинг та корекція дози карведилолm= 1; під час лікування р = 80;фампіцином. Після припинення прийому риф = 72;мпіцину існує ризик значного пі = 76;вищення концентрацo= 0;ї карведилолm= 1; в плазмі крові, що потребує зниження дози і ретел= 100;ного клінічного спостережеl= 5;ня.

Каспофунгі&= #1085;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї каспофунгіl= 5;у в плазмі крові. При лікуванні рифампіцинl= 6;м з 2-го дня слід підтримуваm= 0;и дозу 70 мг на добу.

Кларитромі&= #1094;ин

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та риз= 080;к зниження ефективносm= 0;і кларитроміm= 4;ину, особливо у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, у зв’язку з посиленням = 81;ого печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцин&#= 1086;м. Необхідний регулярний клінічний і = 073;іологічний моніторинг.

Клозапін

Ризи&= #1082; неефективнl= 6;сті антипсихотl= 0;чної терапії (зниження концентрацo= 0;ї клозапіну в плазмі кров= 10; через посилення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1;). Потрібен кл= 10;нічний моніторинг = 10; може бути потрібне збільшення дози клозапіну під час лікування рифампіцинl= 6;м.

Ципротерон,= що застосовуєm= 0;ься як антиандрогk= 7;н

Ризи&= #1082; зниження ефективносm= 0;і ципротеронm= 1;. Необхідний клінічний моніторинг = 10; може бути потрібне ко = 88;игування дозування ципротеронm= 1; під час комбінованl= 6;го лікування т = 72; після його п= 088;ипинення.

Дапсон

Підв&= #1080;щений вплив метаболіту гідроксилаl= 4;іну, який відпов= 10;дальний за побічні ефекти, включаючи м = 77;тгемоглобі&#= 1085;емію, гемолітичнm= 1; анемію, агра= 085;улоцитоз і гемоліз.

Деферасиро&= #1082;с

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї деферасироl= 2;су в плазмі крові. Слід контролюваm= 0;и сироватковl= 0;й феритин під час і після лікування рифампіцинl= 6;м. Рекомендовk= 2;не коригуваннn= 3; дози дефера = 89;ироксу, якщо потрібно.=

Дигоксин

Помі&= #1088;не зниження концентрацo= 0;ї дигоксину. Необхідний клінічний моніторинг та ЕКГ.

Дизопірамі&= #1076;

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї дизопіраміk= 6;у рифампіцинl= 6;м. Необхідний клінічний моніторинг = 10; може потребуватl= 0;ся коригуваннn= 3; дози дизопіраміk= 6;у під час комб= 110;нованого лікування т = 72; через 1–2 тижні після припинення прийому рифампіцинm= 1;.

Долутеграв&= #1110;р, за відсутностo= 0; резистентнl= 6;сті до класу інгібіторіk= 4; інтегрази<= /span>

Кори&= #1075;ування дози долутегравo= 0;ру до 50 мг двічі на добу під час комбінованl= 6;го лікування т = 72; через тижде = 85;ь після його припинення.

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї долутегравo= 0;ру в плазмі крові за рахунок посилення його метабо = 83;ізму рифампіцинl= 6;м.

Ефавіренц

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефективносm= 0;і ефавіренцу внаслідок посилення й = 86;го печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний регулярний клінічний т = 72; біологічниl= 1; моніторинг, особливо на початку ком = 73;інованого лікування.=

Еналаприл

Зниж&= #1077;ння впливу активних метаболітіk= 4; еналаприлу. = 047;алежно від клінічн = 86;го стану пацієнта, може потреб = 91;ватися коригуваннn= 3; доз.

Глюкокорти&= #1082;оїди

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефективносm= 0;і кортикостеl= 8;оїдів за рахунок посилення п = 77;чінкового метаболізмm= 1; рифампіцин&#= 1086;м; наслідки особливо значущі у хв= 086;рих на аддісоні= 02;, які лікуються гідрокортиk= 9;оном, і у разі трансплантk= 2;ції. Необхідний клінічний т = 72; біологічни&= #1081; моніторинг, корекція дозування кортикостеl= 8;оїдів під час лікування рифампіцинl= 6;м і після його припинення.

Існу&= #1108; ризик зниже = 85;ня ефективносm= 0;і гідрокортиk= 9;ону через посил = 77;ння його метаболізмm= 1;. Наслідки такого явищ = 72; є серйозним = 80;, якщо гідрокортиk= 9;он застосовуюm= 0;ь як замісну терапію або = 091; разі трансп = 83;антації. Необхідний клінічний т = 72; біологічниl= 1; моніторинг, = 072; також корек = 94;ія дози гідрокортиk= 9;ону під час комб= 110;нованого лікування і = 087;ісля відміни рифампіцинm= 1;.

Галоперидо&= #1083;

Ризи&= #1082; зниження концентрацo= 0;ї галоперидоl= 3;у в плазмі крові та йог= 086; терапевтичl= 5;ої ефективносm= 0;і через посилення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1; рифампіцин&#= 1086;м. Необхідне клінічне спостережеl= 5;ня і може потребуватl= 0;ся корекція дози під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Тиреоїдні гормони

Ризи&= #1082; клінічного гіпотиреозm= 1; у пацієнтів = 079; гіпотиреозl= 6;м через посилення метаболізмm= 1; гормонів Т₃та Т₄. Необхідний = 84;оніторинг сироватковl= 0;х концентрацo= 0;й Т₃ та Т₄ і може потребуватl= 0;ся коригуваннn= 3; дози тиреоїдних гормонів пі = 76; час лікуван = 85;я рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Імунодепре&= #1089;анти

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в крові та ефективносm= 0;і імунодепреl= 9;антів через посилення ї = 93; печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Рекомендовk= 2;не збільшення дози імунодепреl= 9;анту з контролем концентрацo= 0;ї в крові та зниження дози після припинення прийому рифампіцинm= 1;.

Ізоніазид

Підв&= #1080;щення гепатотоксl= 0;чності ізоніазиду (посилення утворення токсичних метаболітіk= 4; ізоніазиду). Необхідний клінічний і біологічниl= 1; моніторинг цієї комбінації. При гепатит= 10; прийом ізоніазиду = 89;лід припинити.=

Івабрадин

Ризи&= #1082; зниження ефективносm= 0;і івабрадину = 74;наслідок посилення метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний = 82;лінічний моніторинг = 10; корекція дози івабрадину під час комб= 110;нованого лікування т = 72; після відміни риф = 72;мпіцину.

Левоноргес&= #1090;рел

При застосуванl= 5;і левоноргесm= 0;релу для екстрен = 86;ї контрацепцo= 0;ї спостерігаn= 8;ться значне зниження концентрацo= 0;ї левоноргесm= 0;релу в плазмі кро= 074;і з ризиком втрати ефективносm= 0;і. Якщо індукц= 10;йний препарат застосовувk= 2;ли протягом останніх 4 тижнів, слід розглянути можливість = 79;астосуванн&#= 1103; негормоналn= 0;ної контрацепцo= 0;ї (мідної внут= 088;ішньоматко&= #1074;ої спіралі [ВМС]). Якщо застосуванl= 5;я ВМС н= еможливе, слід призначати подвійну до = 79;у левоноргесm= 0;релу.

Лінезолід

Ризи&= #1082; зниження ефективносm= 0;і лінезоліду внаслідок посилення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний клінічний моніторинг = 10; може потребуватl= 0;ся збільшення дози лінезоліду під час ліку= 074;ання рифампіцинl= 6;м.

Маравірок

Якщо одночасно н = 77; застосовуєm= 0;ься потужний інгібітор CYP3A4, спостерігаn= 8;ться зниження концентрацo= 0;ї маравіроку під дією рифампіцинm= 1;. У такому раз= 110; дозу маравіроку слід збільшити д = 86; 600 мг двічі на день.

Метадон=

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї метадону в плазмі кров= 10; з ризиком появи синдрому відміни за р= 072;хунок посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1;. Слід збільшити частоту прийому метадону (2–3 рази на день замість одного разу).

Метронідаз&= #1086;л

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї метронідазl= 6;лу в плазмі крові за рахунок посилення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний = 82;лінічний моніторинг = 10; може потребуватl= 0;ся корекція дози метронідазl= 6;лу під час ліку= 074;ання рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Мінералоко&= #1088;тикоїди

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефективносm= 0;і кортикостеl= 8;оїдів за рахунок посилення ї = 93; печінковог&= #1086; метаболізмm= 1; рифампіцин&#= 1086;м; наслідки особливо значущі у хворих на аддісонію, які лікуються гідрокортиk= 9;оном, і у разі трансплантk= 2;ції.

Необ&= #1093;ідний клінічний т = 72; біологічниl= 1; моніторинг, = 072; також корекція дозування кортикостеl= 8;оїдів під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Монтелукас&= #1090;

Ризи&= #1082; зниження ефективносm= 0;і монтелукасm= 0;у внаслідок посилення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний клінічний моніторинг = 10; може потребуватl= 0;ся коригуваннn= 3; доз протиастмаm= 0;ичних засобів під час лікуван = 85;я рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; припинення.

Морфін

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові й ефективносm= 0;і морфіну та його активного метаболіту. Необхідний = 82;лінічний моніторинг = 10; може потребуватl= 0;ся корекція дози морфін = 91; під час лікування р = 80;фампіцином та після йог= 086; припинення.

Нінтеданіб<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї нінтеданібm= 1; в плазмі крові через зниження абсорбції рифампіцинm= 1;. Необхідний клінічний моніторинг під час заст= 086;сування комбінації.

Парацетамо&= #1083;

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я парацетамоl= 3;у і рифампіцинm= 1; підвищує ризик гепат = 86;токсичност&#= 1110;.

Піоглітазо&= #1085;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї глітазону в плазмі кров= 10; за рахунок посилення його метабо = 83;ізму рифампіцинl= 6;м. Необхідний клінічний т = 72; біологічниl= 1; моніторинг, = 072; також корекція дози глітазону під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; відміни.

Неконтраце&= #1087;тивні прогестини (= 079; естрогеном або без)

Зниж&= #1077;ння ефективносm= 0;і прогестагеl= 5;у. Необхідний = 82;лінічний моніторинг = 10; може потребуватl= 0;ся корекція дози гормональнl= 6;го лікування п= 10;д час прийому індуктора т = 72; після його припинення.

Пропафенон<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї пропафенонm= 1; в плазмі крові за рахунок посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Потрібен кл= 10;нічний моніторинг та ЕКГ. Може б&= #1091;ти потрібним коригуваннn= 3; дози пропафенонm= 1; під час комб= 110;нованого лікування т = 72; після припинення прийому риф = 72;мпіцину.

Тербінафін =

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і та ефективносm= 0;і тербінафінm= 1; за рахунок п= 086;силення його печінк = 86;вого метаболізмm= 1; рифампіцин&#= 1086;м.

Необ&= #1093;ідний клінічний моніторинг. = 052;оже бути потрібною корекція дози тербінафінm= 1; під час лікування рифампіцинl= 6;м.

Теофілін та амінофілін=

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефе= 082;тивності теофіліну (посилення метаболізмm= 1; шляхом індукції ферментів).

Реко&= #1084;ендоване клінічне спостережеl= 5;ня. При необхідносm= 0;і слід коригувати дозу теофіл= 10;ну під час лікування рифампіцинl= 6;м та після йог= 086; відміни.

Тіагабін

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї тіагабіну в плазмі кров= 10; шляхом посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1;. При поєднанні з рифампіцинl= 6;м може потреб = 91;ватися збільшення дози тіагабіну.=

Вітамін D

При лікуванні рифампіцинl= 6;м спостерігаl= 3;ося зниження концентрацo= 0;ї вітаміну D. Мо&= #1078;е бути необхідною корекція до = 79;ування вітаміну D.

Золпідем

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі кро= 074;і та ефективносm= 0;і золпідему внаслідок посилення печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний клінічний моніторинг. = 055;о можливості слід використовm= 1;вати інший снодійний л= 10;карський засіб.

Зопіклон

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї в плазмі крові та ефе= 082;тивності зопіклону через посилення й = 86;го печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м. Необхідний клінічний моніторинг. = 055;о можливості = 89;лід застосовувk= 2;ти інший снодійний лікарський засіб.

Вз= 072;ємодії, які потрібн = 86; брати до уваги

Взаємодії, що пов’язан= 10; з рифампіцинl= 6;м

Бортезоміб<= o:p>

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї цитотоксичl= 5;ого препарату через посилення його метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м з ризиком зниження ефективносm= 0;і.

Кабазитакс&= #1077;л

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї цитотоксичl= 5;ого препарату через посилення його метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м з ризиком зниження ефективносm= 0;і.

Екземестан<= o:p>

Ризи&= #1082; зниження ефективносm= 0;і екземестанm= 1; через посилення його печінковогl= 6; метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Метформін

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї метформіну під впливом рифампіцинm= 1;.

Метопролол,= пропраноло = 83;

Зниж&= #1077;ння концентрацo= 0;ї та ефективносm= 0;і бета-блокат = 86;ра в плазмі крові (посилення й= 086;го печінковогl= 6; метаболізмm= 1;).

Перампанел&= #1100;

Знач&= #1085;е зниження (до двох третин) концентрацo= 0;ї перампанелn= 2;.

Тамоксифен<= o:p>

Ризи&= #1082; неефективнl= 6;сті тамоксифенm= 1; через посил = 77;ння метаболізмm= 1; рифампіцинl= 6;м.

Піразинамі&= #1076;

Неба&= #1078;ані реакції взаємодії можуть вини = 82;нути при поєднанні з такими препаратамl= 0;:

= ;

Ді&= #1102;ча речовина / г&= #1088;упа діючих речовин

Вз&= #1072;ємодія

Ре&= #1082;омендації<= /o:p>

Анальге&#= 1090;ики

Ацет= ;илсаліцило = 74;а кислота (АСК)=

Непр= ;яма взаємодія:

дози АСК ≥ 3000 мг/добу сприяють виведенню сечової кислоти,

дози АСК 75–2000 мг/добу пригнічуют= 100; виведення с&#= 1077;чової кислоти, а також піразинамі= 076;у (див. «Особли= вості застосуван= 085;я»), тобто можливе посилене пригніченн= 103; виведення сечової кислоти.

Рете= ;льний моніторинг рівня сечової кислоти.

Протиді&#= 1072;бетичні засоби

Прот= ;идіабетичн= 10; засоби

Непр= ;ямий вплив на протидіабе= 090;ичний ефект:

піра= ;зинамід прискорює зниження рівня цукру в крові та призводить до коливань рівня цукру в крові.

Моні= ;торинг рівня глюкози в крові.

Імуноде&#= 1087;ресанти

Цикл= ;оспорин

Ріве= ;нь циклоспори= 085;у в сироватці крові ▼, імун= осупресивнk= 2; дія ▼

Рете= ;льний моніторинг рівня циклоспори= 085;у в сироватці крові.

Протиту&#= 1073;еркульозні лікарські засоби

Рифа= ;мпіцин

Рифа= ;мпіцин та піразинамі= 076;: гепатотокс= 080;чність ▲,

рифа= ;мпіцин: плазмовий кліренс▲, AUC▼.

До тk= 2; під час лікування рекомендов= 072;но проводити тести функції печінки (див. розділ «Осо&#= 1073;ливості застосуван= 085;я»), корекція дози рифампіцин= 091; або піразинамі= 076;у не потрібна.<= o:p>

Урикозу&#= 1088;ичні препарати

Проб= ;енецид

Виді= ;лення сечової кислоти ▼, виведення ▼.<= o:p>

Рете= ;льний моніторинг рівня сечової кислоти.

Противі&#= 1088;усні засоби

Зидо= ;вудин

Піра= ;зинамід: сироватков= 080;й рівень ▼, терапевтич= 085;ий ефект ▼

Рете= ;льний моніторинг рівнів піразинамі= 076;у в сироватці крові.

Інші взаємодії<= /span>

Піра&= #1079;инамід може протидіяти препаратам = 10;з урикозуричl= 5;ими властивостn= 3;ми, таким як аскорбіновk= 2; кислота та контрастні речовини. В такому разі рекомендовk= 2;ний ретельний контроль за станом пацієнта. Пі= 076; час лікування піразинаміk= 6;ом не слід вживати алкоголь, а також слід бути обереж = 85;ими при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і потенційно гепатотоксl= 0;чних засобів, оскільки в обох випадках ризик гепатотоксl= 0;чності підвищуєтьl= 9;я.

Етамбутолу гідрохлориk= 6;

На ефективнісm= 0;ь етамбутолу впливають т = 72;кі лікарські засоби: гідроксид алюмінію і подібні антациди уповільнююm= 0;ь та/або зменш= 091;ють усмоктуванl= 5;я етамбутолу.

Опис&= #1072;но послабленнn= 3; терапевтичl= 5;ого ефекту етамбутолу сперміном, спермідиноl= 4;, магнієм.

Інші взаємодії<= /span>

Паці&= #1108;нти, які страждають на алкоголізм та лікуютьс= 03; дисульфіра&= #1084;ом, мають підвищений ризик ураже = 85;ня зору при лікуванні етамбутолоl= 4;.

Вплив на лабораторнo= 0; дослідженнn= 3;

При достатній концентрацo= 0;ї в сироватці = 082;рові етамбутол реагує з фентоламінl= 6;м і дає хибнопозитl= 0;вні результати при діагнос = 90;иці феохромоциm= 0;оми.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Рифамп&#= 1110;цин та ізоніази = 76;

Застосу= ;вання рифампіцинm= 1; та ізоніазиду = 84;оже викликати порушення функції печінки.

Ізоніаз= ;ид може викликати судоми у раз= 110; передозуваl= 5;ня (у повільних ацетиляторo= 0;в) або у пацієнтів, схильних д = 86; виникнення судом. Слід р&#= 1077;тельно контролюваm= 0;и стан пацієнтів т = 72; у разі необхідносm= 0;і застосовувk= 2;ти протисудомl= 5;і засоби.

Ізоніаз= ;ид може підвищити рівень фенітоїну в крові та спричинити ознаки токсичностo= 0;, що супровод = 78;уються ністагмом, атаксією, сп= 083;утаністю свідомості (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій&raqu= o;).

Під час лікування і навіть прот= 03;гом кількох місяців після лікування ізоніазидоl= 4; може виникнути г = 77;патит в тяжкій формі, іноді з летальним наслідком. Ризик розвитку гепатиту залежить ві = 76; віку пацієнта.=

Лікуван= ;ня слід негайн = 86; припинити, якщо з’явля= 02;ться ознаки та симптоми ураження пе = 95;інки, такі як: відч&#= 1091;ття втоми, слабкість, нездужання, анорексія, нудота або блювання. Продовженнn= 3; лікування може спричи = 85;ити серйозне ураження печінки. При застосуванl= 5;і ізоніазиду = 89;лід здійснюватl= 0; ретельне сп = 86;стереження за пацієнтами = 79; хронічним з = 72;хворювання&#= 1084; печінки або тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю.

Повідом= ;лялося про випадки помірного т = 72; тяжкого холестазу під час лікування рифампіцинl= 6;м. Пацієнтам слід негайн = 86; звернутися до лікаря, якщо у них з’являютьсn= 3; такі симптоми, як свербіж, втрата апетиту, нуд= 086;та, блювання, біль у животі, жовт= 077; забарвленнn= 3; склери або шкіри, потемніння сечі. У разі підтверджеl= 5;ня холестазу застосуванl= 5;я препарату слід припинити.=

Серйозн= ;і бульозні реакції: повідомлялl= 6;ся про випадки серйозних бульозних реакцій, таких як син= 076;ром Стівенса — Д= 078;онсона (ССД), синдром Лаєлла (токсичний епідермальl= 5;ий некроліз аб = 86; ТЕН), іноді з лета= 083;ьним наслідком, під час лікування протитуберl= 2;ульозними засобами (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). Пацієнтів слід попередити про ознаки т= 072; симптоми шкірних реакцій і ретельно спостерігаm= 0;и за їх станом. &= #1059; разі появи симптомів ССД або ТЕН (прогресуюч = 80;й висип, який часто супроводжуn= 8;ться появою пухирів та ураженнями слизової оболонки) пацієнту потрібно негайно звернутись до лікаря. Лікування п = 88;епаратом слід остаточно припинити, якщо неможливо в = 89;тановити етіологію таких проявів.

Під час лікування протитуберl= 2;ульозними препаратамl= 0; спостерігаl= 3;ися тяжкі систе = 84;ні реакції гіперчутлиk= 4;ості, включаючи випадки з летальним наслідком, т= 072;кі як медикаме = 85;тозна реакція з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS-синдром) (див. розділ «Побічні реакції»).

Важливо зазначити, щ= 086; можуть виникати ранні симптоми проявів гіперчутлиk= 4;ості, такі як лихоманка, лімфаденопk= 2;тія або відхилення лабораторнl= 0;х показників (включаючи гіпереозинl= 6;філію, порушення функції печінки), без явних проявів висипу.

У разі появи таких ознак або симптомів пацієнту не = 86;бхідно негайно звернутися до лікаря.

Лікуван= ;ня препаратом = 89;лід припинити, якщо неможливо встановити причину появи вказа = 85;их симптомів.=

Лікарсь= ;кий засіб, як правило, не слід застосовувk= 2;ти у комбінаці= 11; з такими препаратамl= 0;:

абірате= ;рон, апіксабан, атоваквон, апреміласт, апрепітант, аторвастатl= 0;н, бедаквілін, = 073;озентан, деякі препа = 88;ати, що розріджуютn= 0; кров, такі як клопідогреl= 3;ь (щодо антагоністo= 0;в вітаміну К див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види вз= 072;ємодій&raqu= o;), карбамазепo= 0;н, циклофосфаl= 4;ід, ципротерон (= 079;астосовуєт&= #1100;ся як гормональнl= 0;й контрацептl= 0;в), дабігатран, дисульфіраl= 4;, доцетаксел, долутегравo= 0;р (тільки у разі резистентнl= 6;сті до інгібіто = 88;ів інтегрази), дронедарон, етопозид, фе= 085;таніл, флуконазол, = 110;делалізиб, дутастерид, фінастерид, метаболізоk= 4;ані інгібітори тирозинкінk= 2;зи, іринотекан, ітраконазоl= 3;, івакафтор, кетоконазоl= 3;, мацитентан, міансерин, мідазолам, налоксегол, невірапін, німодипін, о= 083;апариб, оксикодон, паклітаксеl= 3;, посаконазоl= 3;, кветіапін, хінін, ралтегравіl= 8;, ранолазин, регорафеніk= 3;, симвароксаk= 3;ан, ривафораліl= 5;, теамід, апітант, тикагрелор, телітроміцl= 0;н, уліпристал, комбінованo= 0; гормональнo= 0; та прогести = 85;ові контрацептl= 0;ви, вемурафеніk= 3;, цитотоксичl= 5;і алкалоїди барвінку, вісмодегіб, = 079;идовудин, ривароксабk= 2;н, ролапітант, сертралін, симвастатиl= 5;, тенофовір алафенамід (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Парадоl= 2;сальна реакція

i= 5;ісля початковогl= 6; покращення = 87;ід час лікування симптоми ту = 73;еркульозу можуть знов = 91; погіршитисn= 3;. У цих пацієнтів с = 87;остерігало&#= 1089;я клінічне аб = 86; рентгенолоk= 5;ічне погіршення = 85;аявних туберкульоk= 9;них уражень або розвиток нових уражень. Ці реакції спостерігаl= 3;ися протягом перших тижнів або місяців після початку протитуберl= 2;ульозного лікування. Посіви зазвичай негативні, і такі реакці= 11; зазвичай не вказують на неефективнo= 0;сть лікування.=

i= 5;ричина цієї парадоксалn= 0;ної реакції дос= 10; невідома, ал= 077; ймовірною причиною є перебільшеl= 5;а імунна реакція. У разі підозр = 80; на парадоксалn= 0;ну реакцію слі = 76;, якщо необхі = 76;но, розпочати симптоматиm= 5;не лікування для зниженн= 03; надмірної імунної реакції. Крі= 084; того, рекоме= 085;дується продовжити планове про = 90;итуберкуль&#= 1086;зне лікування.=

i= 5;ацієнтам слід негайн = 86; звернутися до лікаря, якщо їхній с= 090;ан погіршуєтьl= 9;я. Симптоми зазвичай характерні для уражени = 93; тканин. Можливі загальні симптоми вк = 83;ючають кашель, гарячку, втомлюваніl= 9;ть, задишку, головний біль, втрату апетиту, втрату ваги або слабкіс = 90;ь (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Інтерсm= 0;иціальне захворюванl= 5;я легень (ІЗЛ) / = пневм= 086;нія

i= 5;овідомляло= 089;я про випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень або пневмонії у пацієнтів, які приймал = 80; рифампіцин та ізоніази = 76; для лікування туберкульоk= 9;у. ІЗЛ/пневмон= 10;я є небезпечниl= 4;и для життя ст= 072;нами. Для підтверджеl= 5;ня діагнозу ІЗЛ/пневмон= 10;ї слід провести ретельне обстеження всіх пацієнтів і = 79; раптовим початком та/= 072;бо незрозумілl= 0;м посиленням легеневих с = 80;мптомів (задишка із сухим кашле = 84;) і гарячкою. Якщо встановленl= 6; діагноз ІЗЛ/пневмон= 10;я, у разі тяжки= 093; проявів (дихальної н= 077;достатност&= #1110; та гострого респіраторl= 5;ого дистрес-син = 76;рому) прийом препарату слід припин = 80;ти назавжди і, якщо потрібно, розпочати відповідне лікування.=

i= 6;ифампіцин є потужним і= 085;дуктором транспортеl= 8;ів і ферментів, відповідалn= 0;них за метаболізм лікарських засобів. Це може зменшити аб = 86; збільшити вплив лікар = 89;ьких засобів, що застосовуюm= 0;ься одночасно і, отже, вплину= 090;и на їх ефекти= 074;ність і безпеку (див. розділ «Взає = 84;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). Тому пацієнтам н = 77; рекомендуєm= 0;ься приймати будь-які інш= 110; лікарські засоби без п= 086;передньої консультацo= 0;ї лікаря.

Порушеl= 5;ня функції печінки

i= 5;ацієнтам із порушеннямl= 0; функції печінки препарат слід призначати лише у разі крайньої необхідносm= 0;і, з обережністn= 2; та під ретел= 100;ним медичним наглядом.=

i= 7;лід проводити регулярне клінічне та біологічне спостережеl= 5;ня за пацієнтами через ризик посилення печінкової токсичностo= 0; при застосуванl= 5;і комбінації ізоніазиду = 10; рифампіцинm= 1;:

k= 9;агальний аналіз кров= 10; (в т. ч. контрол= ;ь кількості т = 88;омбоцитів), наприклад н = 72; 8-й день, в кінці 1-го місяця, поті= 084; з більшими інтерваламl= 0; (раз на 2 місяці), моніторинг = 92;ункції печінки (трансаміна = 79;и, білірубін).

i= 5;ри появі ознак клітинного ураження печінки (гепатиту) лікування препаратом слід припинити.=

i= 4;скільки випадки гепатиту, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям ізоніазиду, частіше зустрічаютn= 0;ся у пацієнтів віком від 35 років, цій категорії пацієнтів рекомендуєm= 0;ься вимірювати концентрацo= 0;ю трансамінаk= 9; на початку лікування, а потім принаймні 1 раз на місяц= 100; протягом лі = 82;ування.

g= 0;снують інші фактор = 80;, що підвищують ризик розви = 90;ку гепатиту, включаючи щоденне вжи = 74;ання алкоголю, хронічне захворюванl= 5;я печінки, вну= 090;рішньовенн&= #1077; введення ліків, приналежні&= #1089;ть жінок до африканськl= 6;ї та латиноам = 77;риканської етнічних груп.

i= 9; деяких випадках гіпербілірm= 1;бінемія може виникнути в перші дні лікування внаслідок конкуренціo= 1; на клітинному рівні між ри= 092;ампіцином і білірубіноl= 4; за печінков = 91; екскрецію. Ізольована та помірна гіпербілірm= 1;бінемія сама по собі не є показанням для припинення лікування; рішення про припинення застосуванl= 5;я препарату с = 83;ід приймати після повторного тестування на основі спостережуk= 4;аних тенденцій т = 72; з урахуванняl= 4; клінічного статусу пацієнта (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Зміна з = 72;барвлення зубів, сечі, поту, мокротиння та сліз

i= 6;ифампіцин може спричинити = 79;міну забарвленнn= 3; на жовтий, оранжевий, червоний, коричневий колір зубів, сечі, поту, мокротиння та сліз, про що слід попе= 088;едити пацієнта. Ри= 092;ампіцин може постійно забарвлюваm= 0;и контактні лінзи.

Пер= иферичні нейропатії=

Щоб запобігти виникненню периферичнl= 0;х нейропатій, слід проводити регулярний диспансернl= 0;й неврологічl= 5;ий огляд пацієнтів, дотримуватl= 0;сь особливої обережностo= 0; при признач = 77;нні пацієнтам, щ= 086; зловживаютn= 0; алкоголем.=

Застосу= ;вання піридоксинm= 1; (вітамін B₆) запобігає або усуває рідкісні випадки ней = 88;опатії, спричиненоo= 1; дією препарату, особливо у пацієнтів літнього віку або пацієнтів, щ= 086; недоїдають.

Пор= ушення згортання крові (див. розділ «Побічні реакції»)=

Повідом= ;лялося про випадки порушення згортання крові під ча= 089; застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1;, особливо у комбінації = 79; препаратамl= 0; класу цефалоспорl= 0;нів (включаючи цефазолін). У пацієнтів з групи ризик = 91; (пацієнти з факторами ризику, що спричиняютn= 0; дефіцит вітаміну К або впливаю = 90;ь на інші механізми згортання крові) слід здійснюватl= 0; відповідниl= 1; моніторинг. = 052;оже бути потрібним додаткове введення вітаміну К (н&#= 1072;приклад, при встановленl= 6;му дефіциті вітаміну К, гіпопротроl= 4;бінемії).

Пер= еривчасте лікування<= /span>

Прояви гіперчутлиk= 4;ості часто, якщо не виключно, пов’язані з періодичниl= 4; (переривчас = 90;им) застосуванl= 5;ям або повторним припиненняl= 4; застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1; (див. розділ «Побічні реакції»).

Впл= ив на функцію наднирковиm= 3; залоз

Прийом препарату може декомпенсуk= 4;ати латентну недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, що кон&#= 1090;ролюється призначеннn= 3;м кортикостеl= 8;оїдів (див. розділ «Побічні реакції»). Тому рекомендуєm= 0;ься спостерігаm= 0;и за станом таких пацієнтів т = 72; робити анал= 10;з функції кор = 80; наднирковиm= 3; залоз у разі найменшого сумніву.

Впл= ив на результати клінічних досліджень=

Рифампі= ;цин може уповільнювk= 2;ти виведення з жовчю контрастниm= 3; речовин, які використовm= 1;ються для рентгенолоk= 5;ічного дослідженнn= 3; жовчного міхура.

Під час лікування рифампіцинl= 6;м не можна зас= 090;осовувати мікробіолоk= 5;ічні методи визн = 72;чення концентрацo= 0;ї фолієвої кислоти та вітаміну В_{12
у плазмі
крові.}

Рифампі= ;цин тимчасово конкурує з білірубіноl= 4; і бромсул= 00;фофталеїно&#= 1084; (BSP). Щоб уникнут = 80; хибнопозитl= 0;вних результатіk= 4;, тест з б= 088;омсульфофт&= #1072;леїном слі= ;д проводити вранці пере = 76; прийомом ри = 92;ампіцину.

Оскільк= ;и повідомлялl= 6;ся про перехре = 89;ну реакцію з хибнопозитl= 0;вними результатаl= 4;и аналізу сеч= 10; на опіати у пацієнтів, які отримували = 88;ифампіцин, зокрема під час виявлення методом KIMS (кінетична взаємодія мікрочастиl= 5;ок у розчині), рекомендуєm= 0;ься перевірити результати за допомого= 02; таких метод= 10;в, як газова хроматограm= 2;ія/мас-спект&= #1088;ометрія.<= /p>
Піразинамі&= #1076;

Пацієнт= ;ам, які страждають на подагру, піразинаміk= 6; слід застосовувk= 2;ти лише за неві= 076;кладних показань.=

При зниженні функції нирок (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації <= 30 мл/хв) піразинаміk= 6; слід застосовувk= 2;ти 3 рази на тиждень. В таких випадках реком= 077;ндується застосовувk= 2;ти окремі преп = 72;рати етамбутолу, ізоніазиду, піразинаміk= 6;у та рифампіцинm= 1;.

Оскільк= ;и у пацієнтів, що перебуваютn= 0; на діалізі, може спостерігаm= 0;ись накопиченнn= 3; піразинамі&#= 1076;у в крові, слід контролюваm= 0;и його рівень = 091; таких пацієнтів.=

Під час = 79;астосуванн&#= 1103; піразинаміk= 6;у у хворих на цукровий діабет можуть виникати труднощі з контролем рівня цукру, показники в сироватці крові можут= 00; бути нестабільнl= 0;м.

Пригніч= ;ення канальцевоo= 1; екскреції сечової кислоти чер = 77;з застосуванl= 5;я піразинаміk= 6;у може призво = 76;ити до гіперурикеl= 4;ії (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). У рідкісних випадках такий ефект може призвести д = 86; артралгії, особливо у чутливих пацієнтів. Т= 086;му слід регуля = 88;но (кожні 3–4 тижні) визначати концентрацo= 0;ю сечової кис = 83;оти в крові. При дуже високо = 84;у рівні сечової кислоти в крові може бути необхідним лікування урикозуричl= 5;ими засобами, наприклад бензбромарl= 6;ном.

Під час лікування піразинаміk= 6;ом може виникн = 91;ти фотосенсибo= 0;лізація (див. розділ «Побічні реакції»), то&#= 1084;у пацієнтам, які застосо = 74;ують піразинаміk= 6;, слід уникати впливу прям = 80;х сонячних пр = 86;менів.

Існує підвищений ризик гепат = 86;токсичних реакцій у пацієнтів, які регулярно вживають аб = 86; зловживаютn= 0; алкоголем.=

Перед початком та під час лікування слід регуля = 88;но проводити дослідженнn= 3; функції печінки та нирок (прибл= 080;зно кожні 3–4 тижні).

У пацієнтів з = 087;орушенням функції печінки в анамнезі аб = 86; підвищеною схильністю до ураження печінки (наприклад, алкоголізм), залежно від = 089;тупеня ураження, не= 086;бхідно проводити перевірку відповідниm= 3; лабораторнl= 0;х показників один або декілька разів на тиж= 076;ень, що важливо в перші кільк = 72; місяців лікування. Т= 072;кож може = потребуватl= 0;ся зниження дози піразинаміk= 6;у. В разі необхідносm= 0;і коригуваннn= 3; дози = 088;екомендуєт&= #1100;ся застосовувk= 2;ти окремі преп = 72;рати етамбутолу, = 110;зоніазиду, піразинаміk= 6;у та рифампіцинm= 1;.

Якщо значення рі = 74;ня сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; принаймні в три рази перевищує г = 88;анично допустиме значення до лікування, с= 083;ід розглянути = 84;ожливість застосуванl= 5;я лише одного або двох про= 090;итуберкуль&= #1086;зних засобів через ризик виникнення гепатотоксl= 0;чності. Якщо під час лікування спостерігаn= 8;ться підвищення рівня трансамінаk= 9; > 100 ОД/л або кон= центрації білірубіну = 73;ільше ніж у 2 рази пе= ревищують верхнє знач = 77;ння норми, лікування піразинаміk= 6;ом слід перервати або припинити.=

Внаслід= ;ок ураження паренхіми печінки, яке може виникн = 91;ти при лікуван = 85;і піразинаміk= 6;ом, існує ймовірністn= 0; подовження часу згортання крові за рахунок зниження синтезу факторів зг = 86;ртання крові.

Пацієнт= ;ів слід попере = 76;ити, що прийом препарату слід негайн = 86; припинити у = 088;азі виникнення будь-яких продромальl= 5;их ознак гепатотоксl= 0;чності (наприклад, слабкість, анорексія, нудота, блювання) та &#= 1087;роконсульт= уватися з лікарем.

Піразин= ;амід може вплива = 90;и на результа = 90;и таких діагн = 86;стичних тестів:

визначе= ;ння рівня білірубіну, сечової кис = 83;оти та тироксин = 91;, а також протромбінl= 6;вого часу, активності амінотрансm= 2;ераз сироватки крові та сироватковl= 6;го заліза за до= 087;омогою аналізаторk= 2; Ferrochem II.

Етамбутолу гідрохлориk= 6;

Етамбут= ;ол може спричинити одно- або двостороннo= 0;й аксіальний ретробульбk= 2;рний неврит зорового нерва, що про&#= 1103;вляється погіршенняl= 4; сприйняття червоного т = 72; зеленого кольорів, порушенням = 79;ору, центральноn= 2; скотомою; періаксіалn= 0;ний неврит, що проявляєтьl= 9;я обмеженням зовнішніх меж поля зору. Необхі= 076;но проводити регулярні офтальмолоk= 5;ічні огляди пацієнтів (візуальний контроль) перед початком лі = 82;ування та з інтервалом один раз на 4 тижні протягом усього курс = 91; лікування. Більш часте обстеження може бути необхідним для пацієнт= 10;в з нирковою недостатніl= 9;тю.

У разі порушення функції нирок необхідна к = 86;рекція дози залежн = 86; від визначення рівня етамбу= 090;олу в сироватці крові.

Етамбут= ;ол слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з гіперурикеl= 4;ією та подагрою.

Зас= тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність<= o:p>

Ри= 092;ампіцин=

Досл&= #1110;дження на тваринах показали тератогеннm= 1; дію високих доз на щурів і мишей.

Згід&= #1085;о з наявними н= 072; сьогодні обмеженими даними, застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1; під час вагітності клінічно не спричиняло жодних особливих вад розвитк = 91; або фетотоксичl= 5;их ефектів. Незважаючи на те, що рифампіцин проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр і виявляєтьсn= 3; в пуповинні = 81; крові, необх= 110;дні подальші дослідженнn= 3; для оцінки наслідків впливу під час вагітності. Отже, застос= 091;вання рифампіцинm= 1; під час вагітності = 89;лід розглядати лише за відсутностo= 0; терапевтичl= 5;ої альтернатиk= 4;и.

Із= 086;ніазид

Досл&= #1110;дження на тваринах не виявили тератогеннl= 6;ї дії ізоніазиду. За відсутностo= 0; тератогеннl= 6;го ефекту у тварин не очікується мальформатl= 0;вного ефекту у людини. Відо= 084;о, що речовини, які викликають вади розвит = 82;у у людини, виявилися тератогеннl= 0;ми у тварин під час проведених належним чином досліджень на двох видах. Застосуванl= 5;я ізоніазиду обмеженій кількості в = 72;гітних жінок клінічно не виявило жодних особливих вад розвитк = 91; або фетотоксичl= 5;их ефектів. Одн= 072;к необхідні додаткові дослідженнn= 3; для оцінки наслідків впливу під час вагітності.

Отже, застосуванl= 5;я цієї комбінації під час вагітності слід розглядати лише за необ= 093;ідності, пам’ятаючи про те, що у вагітних жі = 85;ок ефективне лікування активного туберкульоk= 9;у слід продовжуваm= 0;и згідно з при= 079;наченням до вагітності. Препарат бажано одночасно застосовуk= 4;ати з піридоксинl= 6;м через ефект = 80; ізоніазиду.

При застосуванl= 5;і наприкінці вагітності = 94;я комбінація може призвести д = 86; ранньої кро = 74;отечі у матері та новонароджk= 7;ного. При застосу = 74;анні рифампіцинm= 1; підвищуєтьl= 9;я ризик розви = 90;ку кровотечі. Профілактиm= 5;ний прийом вітаміну К₁ матір’ю протягом місяця, що передує пологам, і відповідне застосуванl= 5;я дитині післ= 03; народження = 08; ефективнимl= 0;. Рекомендов&= #1072;не одночасне застосуванl= 5;я з піридоксинl= 6;м.

Пі= 088;азинамід

Нема&= #1108; достатніх клінічних даних, які б підтверджm= 1;вали вплив піразинаміk= 6;у на вагітних жінок.

Досл&= #1110;дження на тваринах не вказують на прямий аб= 086; непрямий шкідливий вплив на ваг= 110;тність, розвиток ембріона/пл = 86;да, пологи або постнатальl= 5;ий розвиток.=

Ет= 072;мбутолу гідрохлориk= 6;

Етам&= #1073;утол проникає через плаценту. Дані щодо обмеженої кількості вагітностеl= 1; вказують на відсутністn= 0; шкідливого впливу етамбутолу = 74; терапевтичl= 5;их дозах на вагітність або здоров’= 03; плода/новон = 72;родженого. Дослідженнn= 3; на тваринах показали репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0; високих доз етамбутолу.

Період груд= ного годування<= /span>

Ри= 092;ампіцин та ізоніази = 76;

Рифа&= #1084;піцин та ізоніази = 76; проникають = 91; грудне молоко.

Ізон&= #1110;азид незначним чином зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;, тому було продемонстl= 8;овано проникненнn= 3; в грудне молоко з концентрацo= 0;ями, еквівалентl= 5;ими концентрацo= 0;ям у плазмі кро= 074;і матері. З огляду на потенційниl= 1; ризик дефекту ацетилюванl= 5;я у новонароджk= 7;ного та враховую = 95;и нейротоксиm= 5;ність і гепатотоксl= 0;чність ізоніазиду, грудне годування н = 77; рекомендуєm= 0;ься.

Пі= 088;азинамід

Груд&= #1085;е вигодовуваl= 5;ня можливе під час лікуван = 85;я піразинаміk= 6;ом, оскільки концентрацo= 0;ї, які дитина отримує з молоком, є надто низькими, що= 073; викликати небажані ефекти у немовляти.=

Прот&= #1077; піразинаміk= 6; під час вагітності та грудного вигодовуваl= 5;ня слід застосовувk= 2;ти лише після ретельної о = 94;інки співвідношk= 7;ння ризику і користі.

Ет= 072;мбутолу гідрохлориk= 6;

Етам&= #1073;утол проникає в грудне молоко. Конц= 077;нтрації в грудному молоці відповідаюm= 0;ь рівням у крові матер= 10;.

Етам&= #1073;утолу гідрохлориk= 6; під час вагітності та грудного вигодовуваl= 5;ня слід застосовувk= 2;ти лише після ретельного аналізу співвідношk= 7;ння ризику і кор= 080;сті.

Фертильніс&= #1090;ь

Нема&= #1108; даних про вплив лікар = 89;ького засобу на фертильнісm= 0;ь людини.

Зда= тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Ри= 092;ампіцин та ізоніази = 76;

Пові&= #1076;омлялось про такі побічні реакції, пов= 217;язані із застосуванl= 5;ям ізоніазиду: запаморочеl= 5;ня, розлади зор = 91; та психотичні = 88;еакції (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтів слід попередити, що у разі появи вищезгаданl= 0;х симптомів вони не повинні керувати ав = 90;омобілем, працювати з механізмамl= 0; або займати = 89;я будь-якою діяльністю, де ці симптоми можуть наражати на небезпеку я = 82; самого пацієнта, та= 082; і інших.

Піразинамі&= #1076;, етамбутолу гідрохлориk= 6;

Наві&= #1090;ь при застосуванl= 5;і за призначеннn= 3;м піразинаміk= 6; та етамбутолу гідрохлориk= 6; можуть змінити швидкість реакції до такої міри, що здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; погіршуєтьl= 9;я. Прийом піразинаміk= 6;у у поєднанні = 079; алкоголем щ = 77; більше змінює швидкість р = 77;акції. Швидка та цілеспрямоk= 4;ана реакція ста= 08; неможливою.

Крім того, здатність керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; також погіршуєтьl= 9;я у разі виник= 085;ення розладів зору, пов’язаних із застосуванl= 5;ям етамбутолу.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Ліка&= #1088;ський засіб призначениl= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

До = 88;ослим пацієнтам слід призначати одноразову добову дозу, бажано натщ = 77;серце, щонайменше за 30 хвилин до їди або чере= 079; 2 години після їди:

паці&= #1108;нтам з масою тіла менше 50 кг слід застос = 86;вувати 3 таблетки на добу; пацієнтам з масою тіла 50 кг і більше слід застос = 86;вувати 4 таблетки на добу.

Поруше= 085;ня функції нирок

Оск= ільки для пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок (кліренс креатиніну X= 04; 50 мл/хв) може пl= 6;требуватис= 103; коригуваннn= 3; дози, рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти окремі препарати етамбутолу, ізоніазиду, піразинаміk= 6;у та рифампіцинm= 1;.

Поруше= 085;ня функції печінки

Дея= кі дані вказують на те, що фармакокінk= 7;тика ізоніазиду та рифампіцинm= 1; змінюється = 91; пацієнтів з порушенням функції печінки. Том= 091; за пацієнтами = 79; порушенням функції печінки тре = 73;а ретельно спостерігаm= 0;и щодо виникн = 77;ння ознак токсичностo= 0;. Лікарський засіб не слі= 076; застосовувk= 2;ти пацієнтам з = 087;ечінковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Пацієн= 090;и похилого віку

Спе= ціальний режим дозування н = 77; потрібен, ал= 077; слід враховуватl= 0; наявність печінкової або нирково= 11; недостатноl= 9;ті. Може бути необхідним = 76;одатковий прийом піридоксинm= 1; (вітамін B₆).

Перери= 074;ання лікування<= /span>

Якщ= о лікування було перервано з будь-якої пр= 080;чини, включаючи недотриманl= 5;ям режиму, ліка= 088;ський засіб не слі= 076; застосуватl= 0; для відновленнn= 3; лікування. Д= 083;я відновленнn= 3; лікування е = 90;амбутол, ізоніазид, піразинаміk= 6; і рифампіци = 85; потрібно застосуватl= 0; окремо, оскільки рифампіцин необхідно п = 86;вторно застосовувk= 2;ти в меншій дозі. Слід ознайомитиl= 9;я з офіційним = 80; рекомендацo= 0;ями щодо відновленнn= 3; лікування протитуберl= 2;ульозними препаратамl= 0;.

Діти.

Лік= арський засіб не застосовуюm= 0;ь дітям. Цій категорії пацієнтів слід застос = 86;вувати альтернатиk= 4;ні лікарські засоби з відповідниl= 4; дозуванням.

Передоk= 9;ування.

Рифа&= #1084;піцин та ізоніази = 76;

С = 80;мптоми. У дорослих повідомлялl= 6;ся про прояви передозуваl= 5;ня при прийомі 9 г рифампіцинm= 1; та про випадки летального передозуваl= 5;ня при прийомі 14 г рифампіцинm= 1;.

Симптоl= 4;и, що спостерігаn= 2;ться, найчастіше = 87;ов’язані з передозуваl= 5;ням ізоніазиду, = 083;етальна доза якого становить 200 мг/кг.

Ознаки та симптоми передозуваl= 5;ня виникають протягом 30 хвилин — 3 годин після прийому і включають: нудоту, блюв= 072;ння, запаморочеl= 5;ня, розлади зор = 91;, галюцинаціo= 1;, почервонін&= #1085;я шкірних покривів та сечі (через вміст рифампіцинm= 1;), гіпербілірm= 1;бінемію, збільшення печінки, помірне підвищення = 88;івнів лужної фосфатази і трансамінаk= 9;.

При передозуваl= 5;ні рифампіцинm= 1; повідомлялl= 6;ся про випадки артеріальнl= 6;ї гіпотензії, синусової тахікардії, шлуночковоo= 1; аритмії, судом і зупинки серця, деякі з них із лета&#= 1083;ьним наслідком. Спостерігаl= 3;ися набряки обличчя або періорбітаl= 3;ьний набряк. Міні= 084;альна гостра летальна аб = 86; токсична до = 79;а точно не встановленk= 2;. Мінімальна летальна доза дуже різниться, зокрема залежить ві = 76; наявності супутніх захворюванn= 0; (печінкова недостатніl= 9;ть, зловживаннn= 3; алкоголем). Можливе вин = 80;кнення судом, коми та гіпоксії, яка може призвести д = 86; летального наслідку.=

Типовиl= 4;и лабораторнl= 0;ми проявами пр = 80; передозуваl= 5;ні є метаболічнl= 0;й ацидоз, кетонурія т = 72; гіперглікеl= 4;ія.

Л= 10;кування. Н= 077;обхідне промивання шлунка в спеціалізоk= 4;аному закладі, зах= 086;ди, спрямовані на боротьбу = 079; ацидозом, серцево-лег = 77;нева реанімація, призначеннn= 3; протисудомl= 5;их засобів і ви= 089;оких доз піридоксинm= 1;. У важких випадках лі = 82;ування може проводитисn= 3; за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Піра&= #1079;инамід

С = 80;мптоми. С= 087;ецифічні симптоми передозуваl= 5;ня піразинаміk= 6;у невідомі. Бу= 083;и повідомленl= 5;я про гостре ураження фу = 85;кції печінки та гіперурикеl= 4;ію. Крім того, мо&#= 1078;ливе посилення проявів відомих побічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»).

У дослідженнn= 3;х спостерігаl= 3;ося виражене по = 95;ервоніння та свербіж п= 086; всій поверхні шк= 10;ри відразу після прийому 4 г піразинаміk= 6;у, що повністю зникало протягом декількох годин і не мало наслідків.=

Л= 10;кування. В екстрених випадках показані вс= 10; необхідні заходи інтенсивноo= 1; терапії, включаючи п = 88;омивання шлунка. Специфічноk= 5;о антидоту не існує.

Піразиl= 5;амід та його метаболіти = 74;иводяться за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Етам&= #1073;утол

С = 80;мптоми. Втрата апетиту, блювання, шл= 091;нково-кишко= ві розлади, гарячка, головний біль, сплута= 085;ість свідомості та галюцинаціo= 1;.

Л= 10;кування. с= 087;ецифічного антидоту не існує.

Через швидке всмо = 82;тування заходи щодо виведення етамбутолу = 79; організму є доцільними лише через короткий ча = 89; після перед = 86;зування.

Подальш= ;е лікування залежить ві = 76; симптомів передозуваl= 5;ня. Для лікування неврологічl= 5;их і офтальмолоk= 5;ічних побічних ефектів рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я вітамінів В1, В₆ та В₁₂, калікреїну та стероїдних лікарських засобів.

Побічнo= 0; реакції.

Частота побічних реакцій визначаєтьl= 9;я таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 — < 1/10= ), нечасто (≥ 1/1000 — &= lt; 1/100), рідко (≥ 1/10 000 — < = 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за н= 072;явними даними).

Побічні реа= кції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям рифампіцинm= 1; та ізоніазиду.

Рифампі= ;цин та ізоніази = 76; зазвичай добре перен = 86;сяться у рекомендовk= 2;них дозах.

Заг= альні розлади та реакції у мі= 089;ці введення.
Часто: парадоксалn= 0;на реакція (повторна по= 103;ва або поява но= 074;их симптомів туберкульоk= 9;у, клінічних і рентгенолоk= 5;ічних ознак у пацієнта, у якого раніш = 77; спостерігаl= 3;ося покращення після відпо = 74;ідного протитуберl= 2;ульозного лікування). Така реакці= 03; діагностуєm= 0;ься після виключення поганого до = 90;римання пацієнтом режиму та схеми лікув = 72;ння, резистентнl= 6;сті до лікуванн= 03;, побічних ре = 72;кцій від лікування туберкульоk= 9;у і вторинних бактеріальl= 5;их/грибкови&#= 1093; інфекцій).

Побічні реа= кції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям рифампіцинm= 1;.

Реакції на рифампіцин, що виникают= 00; під час безп= 077;рервного або періодичноk= 5;о лікування:=

Інф= екції та інвазії=

Частота невідома: псевдомембl= 8;анозний коліт, грипо= 087;одібний синдром та біль у кістках, які найчастіше виникають між 3-м і 6-м місяцями лікування. Частота синдрому різна, але може виникати у 50 відсотків пацієнтів, які отримують лікування один раз на тиждень у дозах 25 мг/кг або більше.

З боку систем = 80; крові та лім= 092;атичної системи=

Часто: тромбоцитоl= 7;енія з пурпурою або без неї, зазвичай пов’язана з = 087;еріодичним лікуванням. Це явище є оборотним, якщо лікування призупинитl= 0; при перших проявах пурпури.

Нечасто= ;: лейкопенія.

Частота невідома: дисеміноваl= 5;е внутрішньоl= 9;удинне згортання крові, іноді з летальним наслідком; еозинофіліn= 3;, агранулоциm= 0;оз, гемолітичнk= 2; анемія, порушення згортання крові.

З боку імунно= 11; системи=

Частота невідома: анафілактиm= 5;ні реакції (кропив’янк = 72;, бронхоспазl= 4;, ангіоневроm= 0;ичний набряк), анафілактиm= 5;ний шок.

Енд= окринні порушення<= /span>

Частота невідома: декомпенсаm= 4;ія латентної наднирковоo= 1; недостатноl= 9;ті або компенсоваl= 5;ої лікуванням кортикостеl= 8;оїдами з проявами гострої наднирковоo= 1; недостатноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З бо= ;ку обміну речовин і харчування=

Частота невідома: втрата апетиту.

Пси= хічні розлади=

Частота невідома: окремі випадки психічних або психологічl= 5;их розладів.=

З боку нервової системи=

Часто: головний біль, запаморочеl= 5;ня.

Частота невідома: ві= 076;омо про випадки летальних церебральнl= 0;х крововиливo= 0;в у разі продовженнn= 3; або відновл = 77;ння застосуванl= 5;я при розвитк = 91; пурпури — в такому разі = 079;астосуванн&= #1103; рифампіцинm= 1; слід припинити.=

З бо= ;ку органів зор = 91;

Частота невідома: зм= 110;на забарвленнn= 3; слізної рідини. Рифампіцин може остаточно забарвити контактні лінзи.

З боку судин=

Частота невідома: шок, вазомоторнo= 0; реакції, васкуліт, крововиливl= 0;.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостінl= 5;я

Частота невідома: задишка, респіраторl= 5;і та астматичні розлади, аномальне забарвленнn= 3; мокротиння, інтерстиціk= 2;льне захворюванl= 5;я легенів (включаючи пневмонію).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Часто: н = 91;дота, блювання.=

Нечасто= ;: діарея.

Частота невідома: інші шлунково-ки = 96;кові розлади, так= 110; як біль у животі, метеоризм, з= 084;іна кольору зубів (може бути необор = 86;тною).

Геп= атобіліарнo= 0; розлади=

Частота невідома: гепатит, гіпербілірm= 1;бінемія, холестаз (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Ураженн= ;я печінки або гепатит можуть спос = 90;ерігатися як симптом реакції гіперчутлиk= 4;ості на рифампіцин найчастіше протягом першого місяця лікування. Можуть з’явитися п = 88;ояви прямої печінкової токсичностo= 0; рифампіцинm= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У перші дні лікування може виникнути транзиторнk= 2; гіпербілірm= 1;бінемія (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини=

Частота невідома: мультиформl= 5;а еритема, син= 076;ром Стівенса — Д= 078;онсона і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (си= 085;дром Лаєлла), меди&#= 1082;аментозна реакція з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS-синдром) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), реакції гіп = 77;рчутливост&#= 1110; шкіри, свербіж з висипом або без нього, кропив’янкk= 2;, алергічний дерматит, пемфігоїд, з= 084;іна забарвленнn= 3; поту.

З боку кістково-м’= 03;зової системи=

Частота невідома: м’язова слабкість, міопатія, біль у кістках.

З бо= ;ку нирок і сечовивіднl= 0;х шляхів

Частота невідома: гостра нирк = 86;ва недостатніl= 9;ть, як правило внаслідок некрозу ниркових ка = 85;альців або тубулоінтеl= 8;стиціально= 075;о нефриту, хроматурія (= 079;міна забарвленнn= 3; сечі). Кортик&#= 1072;льний некроз.

Ваг= ітність, післяпологl= 6;вий та перинатальl= 5;ий періоди=

Частота невідома: післяпологl= 6;ва кровотеча.=

З боку репродуктиk= 4;них органів і молочних залоз

Частота невідома: порушення менструальl= 5;ого циклу.

Вро= джені, сімейні та генетичні розлади=

Частота невідома: порфірія.=

Заг= альні розлади та реакції у місці введення<= /u>

Дуже часто: фебрильні епізоди (лих= 086;манка), озноб.

Частота невідома: набряк.

Впл= ив на результати лабораторнl= 0;х тестів

Часто: підвищення рівня білірубіну = 74; крові, підвищення = 88;івня аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ) та алані&= #1085;амінотранс= ;ферази (АЛТ).

Частота невідома: зниження артеріальнl= 6;го тиску, підвищення рівня креатиніну, підвищення рівня печінкових ферментів в плазмі кров= 10;.

Побічні реакції, пов= 217;язані із застосуванl= 5;ям ізоніазиду.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз

Гінеком= ;астія.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини=

Медикам= ;ентозна реакція з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS-синдром) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), висипання, акне, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (синдром Лає= 083;ла), синдром Стівенса — Д= 078;онсона (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), ексфоліатиk= 4;ний дерматит, пу= 093;ирчатка.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Нудота, блювання, біль в епігастрії.

Частота невідома: панкреатит.

Геп= атобіліарнo= 0; порушення<= /span>

Гепатот= ;оксичність: відносно часте підви = 97;ення рівня трансамінаk= 9;, білірубінуl= 8;ія, рідкісні гострі гепатити (з жовтяницею або без неї), деякі з яких можуть бути = 079; тяжким пере = 73;ігом та іноді з ле&#= 1090;альними наслідками.

Гепатот= ;оксичність посилюєтьсn= 3; при взаємод= 10;ї з рифампіцинl= 6;м за рахунок механізму індукції ферментів. Інші індуктори ферментів можуть мати такий же ефект (барбітурат = 80;).

Суд= инні розлади=

Частота невідома: васкуліт.=

З боку нервов = 86;ї системи=

Нейрото= ;ксичність (ймовірно, у зв’язку з дефіцитом піридоксинm= 1;): периферичнo= 0; нейропатії, що проявляютьl= 9;я дистальнимl= 0; парестезіяl= 4;и, які виникають о = 89;обливо у повільних ацетиляторo= 0;в, пацієнтів з розладами харчування та пацієнті = 74;, які страждають на алкоголі = 79;м.

Судоми.=

Пси= хічні розлади=

Психічн= ;і розлади за типом нервово-пси = 93;ічного збудження: гіперактивl= 5;ість, ейфорія, безсоння.=

У разі існування схильності, особливо пі = 76; час супутнього = 79;астосуванн&#= 1103; етіонаміду, спостерігаl= 3;ись маніакальнo= 0; напади, гострі маре = 85;ня або депресі= 11;.

Анорекс= ;ія.

З боку органі = 74; зору

Неврит o= 0; атрофія зорового нерва.

Заг= альні розлади та реакції у місці введення<= /u>

Гарячка= ;.

З боку кістково-м’= 03;зової системи

Міалгія= ;, артралгія.=

В особливих випадках: ревматоїднl= 0;й синдром, альгодистрl= 6;фія (синдром «пл= 077;че — кисть»), вовчакоподo= 0;бий синдром.

З боку імунно= 11; системи=

Багато токсичних ефектів пов’язані з гіперчутлиk= 4;істю та/або застосуванl= 5;ям високих доз (більше 10 мг/кг= ;).

Реа= кції гіперчутлиk= 4;ості

Рідко: гарячка, висипання, акне, жовтяниця а = 73;о гепатит, лім= 092;аденія, еозинофіліn= 3;, дискразія крові.

Побічні реакції, пов= 217;язані із застосуванl= 5;ям піразинаміk= 6;у.

З боку кровон = 86;сної та лімфатичноo= 1; системи=

Дуже рідко: роз= лади системи кровотвореl= 5;ня, сидеробласm= 0;на анемія, тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи

Рідко: реакції гіперчутлиk= 4;ості.

Енд= окринні порушення =

Дуже рідко: порушення функції наднирковиm= 3; залоз (виведення 17-кетостерої&#= 1076;ів із сечею).

Пор= ушення обміну речовин і харчування=

Часто: гіперурикеl= 4;ія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дуже рідко: напад= 080; подагри, порфірії, пелагри.

З боку нервової системи=

Рідко: головний біль, запаморочеl= 5;ня, збудливістn= 0;, безсоння.=

З боку судин=

Дуже рідко: артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

З бо= ;ку шлунково-ки = 96;кового тракту

Часто: втрата апетиту, нудота, блювання, пе= 095;ія, судоми вниз = 91; живота, втрата ваги.

З бо= ;ку печінки та жовчних шляхів

Часто: підвищення сироватковl= 0;х трансамінаk= 9;, порушення функції печінки.

Рідко: виражена гепатотоксl= 0;чність.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини=

Часто: фотосенсибo= 0;лізація.

Рідко: г= 10;стамінінду&#= 1082;овані припливи.=

Дуже рідко: мультиформl= 5;а еритема.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 82;анини та кісток:

Рідко: артралгія.=

З боку нирок і сечовивіднl= 0;х шляхів:

Дуже рідко: тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит.

Побічні ефекти, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям етамбутолу гідрохлориk= 6;у.

З боку нервової системи=

Часто — дуже часто: неврит зорового нерва (див. також розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») виникає, зал= 077;жно від дози та тривалості = 83;ікування, після появи перших симптомів і більшою мір = 86;ю у разі ниркової недостатноl= 9;ті. Симптоми зазвичай оборотні після припинення або перерив = 72;ння терапії, а час, необхідний для одужанн= 03;, залежить ві = 76; ступеня пошкодженнn= 3; зорового нерва. Однак відомо тако = 78; про необоро = 90;ні пошкодженнn= 3;.

Часто спостерігаn= 2;ться порушення чутливості (оніміння кінцівок), головні бол= 10;, запаморочеl= 5;ня, сплутаністn= 0; свідомості, дезорієнтаm= 4;ія та галюцинаціo= 1;, тремор паль = 94;ів.

З боку нирок=

Нечасто= ;: нефротоксиm= 5;ні ефекти.

Підвище= ;ний рівень сечової кислоти в крові спостерігаn= 8;ться приблизно у 50 % пацієнтів, які проходили лікування, особливо у хворих на подагру. Передбачаєm= 0;ься наявність конкуруючоk= 5;о механізму у виведенні с = 77;чової кислоти в канальцевоl= 4;у апараті. Так= 077; явище може виникнути вже через 24 години післ= 03; одноразовоo= 1; дози або через 90 днів терапії і може посилюватиl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ізоніазиду та піридоксинm= 1;.

Але= ргічні реакції=

Нечасто= ;: екзантема, свербіж, лихоманка, лейкопенія, синдром Стівенса — Д= 078;онсона, тяжкі гостр= 10; симптоми гіперчутлиk= 4;ості, в тому числі анафілактиm= 5;ний шок (див. підрозділ «Заходи у разі прояві = 74; тяжких реакцій гіперчутлиk= 4;ості» нижче).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Метеори= ;зм, відчуття переповненl= 6;сті, дискомфорт = 91; животі та нудота.

З боку шкіри т= 072; її похідних

Свербіж= ;, екзантема т = 72; лишай.

З боку печінк = 80; і підшлунковl= 6;ї залози

Нечасто= ;: порушення функції печінки, особливо пр = 80; високих дозах етамбутолу.

З боку систем = 80; крові

Рідко: зміни показників крові, наприклад т = 88;омбоцитопе&#= 1085;ія.

Заходи &#= 1091; разі прояві = 74; тяжких реакцій гіперчутлиk= 4;ості

У разі т= 03;жких гострих реакцій гіперчутлиk= 4;ості (таких як анафілаксіn= 3;) лікування е = 90;амбутолу гідрохлориk= 6;ом слід негайн = 86; припинити т = 72; розпочати необхідні невідкладнo= 0; заходи, наприклад: з= 072;стосування антигістамo= 0;нних засобів, кортикостеl= 8;оїдів, симпатомімk= 7;тиків і, якщо потрі&#= 1073;но, проведення вентиляції легень.

= ;

Повідом = 83;ення про підозрюванo= 0; побічні реакції

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має в= 077;лике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;ання цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також паці= 108;нтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;.

3 роки.

Умови зберігання.

= Зберіга = 90;и при температурo= 0; не вище 25 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.

= Захищати від дії світла і вологи.

= Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

Упаковка.

По 28 таблеток у блістері. По 24 блістери у картонній упаковці.=

Кате&= #1075;орія відпуску.

За рецептом.=

Виробник.

ЛЮПІ&= #1053; ЛІМІТЕД.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

A-28/1, МІДС Індастріал Еріа, Чікалтана, Аурангабад, Махараштра 4312= 10, Індія.

Ді&= #1102;ча речовина / г&= #1088;упа діючих речовин	Вз&= #1072;ємодія	Ре&= #1082;омендації<= /o:p>
Анальге&#= 1090;ики
Ацет= ;илсаліцило = 74;а кислота (АСК)=	Непр= ;яма взаємодія: дози АСК ≥ 3000 мг/добу сприяють виведенню сечової кислоти, дози АСК 75–2000 мг/добу пригнічуют= 100; виведення с&#= 1077;чової кислоти, а також піразинамі= 076;у (див. «Особли= вості застосуван= 085;я»), тобто можливе посилене пригніченн= 103; виведення сечової кислоти.	Рете= ;льний моніторинг рівня сечової кислоти.
Протиді&#= 1072;бетичні засоби
Прот= ;идіабетичн= 10; засоби	Непр= ;ямий вплив на протидіабе= 090;ичний ефект: піра= ;зинамід прискорює зниження рівня цукру в крові та призводить до коливань рівня цукру в крові.	Моні= ;торинг рівня глюкози в крові.
Імуноде&#= 1087;ресанти
Цикл= ;оспорин	Ріве= ;нь циклоспори= 085;у в сироватці крові ▼, імун= осупресивнk= 2; дія ▼	Рете= ;льний моніторинг рівня циклоспори= 085;у в сироватці крові.
Протиту&#= 1073;еркульозні лікарські засоби
Рифа= ;мпіцин	Рифа= ;мпіцин та піразинамі= 076;: гепатотокс= 080;чність ▲, рифа= ;мпіцин: плазмовий кліренс▲, AUC▼.	До тk= 2; під час лікування рекомендов= 072;но проводити тести функції печінки (див. розділ «Осо&#= 1073;ливості застосуван= 085;я»), корекція дози рифампіцин= 091; або піразинамі= 076;у не потрібна.<= o:p>
Урикозу&#= 1088;ичні препарати
Проб= ;енецид	Виді= ;лення сечової кислоти ▼, виведення ▼.<= o:p>	Рете= ;льний моніторинг рівня сечової кислоти.
Противі&#= 1088;усні засоби
Зидо= ;вудин	Піра= ;зинамід: сироватков= 080;й рівень ▼, терапевтич= 085;ий ефект ▼	Рете= ;льний моніторинг рівнів піразинамі= 076;у в сироватці крові.