ІНСТРУК&= #1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nb= sp;

ТРАС= ТИВА

(TRUSTIVA)

Склад:

діюча речовина: efavirenz, emtricitabine, tenofovir disoproxil fumarate;=

1 таблетка містить 600 мг ефавіренцу, 200 мг емтрици&#= 1090;абіну, 300 мг тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, натрію крос = 82;армелоза, натрію лаурилсульm= 2;ат, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, магнію стеарат, барвник «Оп = 72;драй ІІ рожевий 85F94172» (склад: поліетиленk= 5;ліколь (макрогол), спирт полівінілоk= 4;ий, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171), оксид заліз = 72; червоний (Е 172), оксид заліз = 72; чорний (Е 172).

Лікарська форма. Та= ;блетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: та= ;блетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору, капсулоподo= 0;бної форми, з грав&#= 1110;руванням «Н» з одного боку і «128» – з іншого.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Пр= ;отивірусні препарати прямої дії. Противірусl= 5;і засоби для лікування ВІЛ-інфекці= 11;, комбінації.

Код АТХ J05A R06.

=

= = 060;армакологі&= #1095;ні властивостo= 0;.

Фарм = 72;кодинаміка.

М= 077;ханізм дії. Ефавір&= #1077;нц – це ненуклеозиk= 6;ний інгібітор з = 74;оротної транскриптk= 2;зи (ННІЗТ) ВІЛ-1. Ефавіренц неконкуренm= 0;ним шляхом інгі = 73;ує зворотну транскриптk= 2;зу вірусу ВІЛ-1 і = не інгібує значною мірою зворотну транскриптk= 2;зу ВІЛ-2 або полімерази клітинної дезоксирибl= 6;нуклеїново= 111; кислоти (ДНК) – α, β, γ та δ. Емтрицитабo= 0;н є нуклеозиднl= 0;м аналогом цитидину. Тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат перетворюєm= 0;ься іn vіvo у тенофовір, аналог нуклеозиднl= 6;го фосфату (нуклеотиду) аденозину монофосфатm= 1;.

Емтрици&= #1090;абін і тенофовір фосфорилююm= 0;ься клітинними ферментами = 79; утворенням емтрицитабo= 0;ну трифосфату = 10; тенофовіру дифосфату відповідно. Дослідженнn= 3; іn vіtro показали, що і емтрицитабo= 0;н, і тенофовір можуть повністю фосфорилювk= 2;тися, коли об’єдн = 91;ються разом у клітинах. Емтрицитабo= 0;н трифосфат і тенофовір дифосфат конкурентнl= 0;м шляхом пригнічуютn= 0; зворотну транскриптk= 2;зу вірусу ВІЛ-1, що призводить до руйнуван = 85;я ланцюжків вірусної ДН = 50;.

Емтрици&= #1090;абіну трифосфат і тенофовіру дифосфат є слабкими інгібітораl= 4;и полімерази ДНК у ссавців, крі= 084; того, не було свідчень мітохондріk= 2;льної токсичностo= 0; як іn vo= 0;tro, так і o= 0;n vіvo.

Анти = 74;ірусна активність іn vіtro. Ефавіренц показав антивіруснm= 1; активність щодо найбільш нефілогенеm= 0;ичних ізолятів В (підтипи A, AE, AG, C, D, F, G, J і N), але його антивіруснk= 2; активність знижена щод = 86; групи О вірусів. Емт= 088;ицитабін проявляє антивіруснm= 1; активність щодо типів A, B, C, D= , T, F і G ВІЛ-1. Тенофовір п = 88;оявляє антивіруснm= 1; активність щодо типів A, B, C, D= , T, F, G і O ВІЛ-1. Емтрицитабo= 0;н і тенофовір показали специфічну активність проти штамі = 74; ВІЛ-2 і антивіруснm= 1; активність проти вірус = 91; гепатиту В (В&#= 1043;В).

У комбінованl= 0;х дослідженнn= 3;х іn vіtro антивіруснl= 6;ї активності при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ефавіренцу = 10; емтрицитабo= 0;ну, ефавіренцу = 10; тенофовіру, = 072; також емтри = 94;итабіну і тенофовір = 91; спостерігаl= 3;ися додаткові синергічні антивіруснo= 0; ефекти.

Рези = 89;тентність. Резистентнo= 0;сть до ефавіренцу може визнач = 72;тися іn vіtro o= 0; проявлятисn= 3; як заміщенн= 03; однієї або декількох амінокислоm= 0; у зворотній транскриптk= 2;зі ВІЛ-1, у тому числі L100І, V108І, V179D і Y181C. K103N – найчастіше заміщення зворотної транскриптk= 2;зи у вірусних ізолятах пацієнтів з = 088;ецидивом вірусного навантаженl= 5;я під час клінічних досліджень ефавіренцу. Заміщення також спостерігаl= 3;и у положення = 93; 98, 100, 101, 108, 138, 188, 190 або 225 зворотної транскриптk= 2;зи, проте з менш= 086;ю частотою і часто тільк = 80; в комбінації = 79; К103N. Профілі перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті для ефавіренцу, нефірапіну = 10; делавідрин&= #1091; іn vіtro показали, що заміщення К103N призводить до втрати чутливості до всіх трьо= 093; ННІЗТ.

Можлива перехресна резистентнo= 0;сть між ефавіре = 85;цом і НІЗТ низька, оскільки в них різні зв’язуючі позиції на цільовому ензимі, а також різні механізми дії. Можлива перехресна резистентнo= 0;сть між ефавіренцоl= 4; та інгібітораl= 4;и протеази низька, оскільки ці = 83;ьові ензими різн= 10;.

Резисте&= #1085;тність до емтрицитабo= 0;ну або тенофов= 10;ру спостерігаl= 3;ася іn vіtro, = 72; також у деяких ВІЛ-1 інфікованиm= 3; пацієнтів у зв’язку з заміщеннямl= 0; M184V, М184І у зворотній транскриптk= 2;зі при застосуванl= 5;і емтрицитабo= 0;ну або з заміщенням К65R у зворотній т = 88;анскриптаз&#= 1110; при застосуванl= 5;і тенофовіру. Інших шляхі = 74; розвитку резистентнl= 6;сті до емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру не виявлено. Емтрицитабo= 0;нрезистент= 085;і віруси з мут= 072;ціями M184V/І мали перехресну резистентнo= 0;сть до ламівудину, але зберігали чутливість = 76;о диданозину, ставудину, тенофовіру = 10; зидовудину. Мутація K65R мог= ;ла також бути селективноn= 2; для абакавіру а = 73;о диданозину = 10; призводити до зниження чутливості до цих препа= 088;атів, а також до ламівудину, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру. Тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат не можна призначати пацієнтам, у яких є мутації К65R вірусу ВІЛ-1. Обидві мута = 94;ії К65R і М184V/І зберігали повну чутливість = 76;о ефавіренцу.

У пацієнтів з ВІЛ-1 з мутаціями, асоційованl= 0;ми з трьома або більше аналогами тимідину (ТА= 052;), що включают= 00; M41L або L210W амінокислоm= 0;ні заміщення у зворотній транскриптk= 2;зі, спостерігаl= 3;ося зниження чутливості до тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату.

Рези = 89;тентність іn vіvo (у пацієнтів, які раніше н= 077; отримували антиретровo= 0;русні препарати)= . На даний час дуже мало даних про резистентнo= 0;сть у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Трастива. Однак у 144-тижневому відкритому рандомізовk= 2;ному дослідженнo= 0; (GS-01-934) з участю пацієнтів, = 103;кі раніше не отримували лікування противірусl= 5;ими препаратамl= 0;, при застосуванl= 5;і ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату в індивідуалn= 0;них формах випуску (або ефавіренц + фіксована к = 86;мбінація емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату з 96 д= о 144 тижня) проводили генотипуваl= 5;ня ізолятів =

ВІЛ-1 (із плазми кров= 10;) у всіх пацієнтів з підтверджеl= 5;ими рівнями РНК ВІЛ > 400&n= bsp;копій/мл на 144-му тижні або при ранньому припиненні участі у дослідженнo= 0;. На 144-му тижні:=

·  &n= bsp;   м&= #1091;тація M184V/I виникла у 2 із 19 (10,5 %) проаналізоk= 4;аних ізолятів, отриманих від пацієнт= 10;в групи ефавіренц + емтрицитабo= 0;н + тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат, і у 10 із 29 (34,5 %) проаналізоk= 4;аних ізолятів, отриманих у = 075;рупі ефавіренц + ламівудин/з = 80;довудин (p-показник < 0,05, точний критерій Фішера для порівняння серед усіх пацієнтів груп емтрицитабo= 0;н + тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат та л= 072;мівудин/зид= овудин);

·  &n= bsp;   ж&= #1086;ден із проаналізоk= 4;аних вірусів не мав мутації K65= R.

Гено = 90;ипна резистентнo= 0;сть до ефавіренцу, = 087;ереважно мутація К103N, виникала у 13 із 19 (68 %) пацієн= 090;ів групи ефавіренц + емтрицитабo= 0;н + тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат, і у 21 із 29 (72 %) пацієнтів групи ефавіренц + ламівудин/з = 80;довудин.

Слід ознайомитиl= 9;я з інструкціяl= 4;и на препарат = 80; стосовно інформації про in vivo<= /i> резистентнo= 0;сть.

П= 072;цієнти з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ. Дуже малий клінічний досвід стосовно па = 94;ієнтів з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ вказує на те, що лікуванн= 03; емтрицитабo= 0;ном або тенофов= 10;ру дизопроксиl= 3;у фумаратом при проведе = 85;ні КАРТ для контролю ВІ = 51; інфекції також призв = 86;дить до зниження рівнів ДНК ВГВ (3 log₁₀ зниження або знижен&= #1085;я на 4 – 5 log₁₀ відповідн&#= 1086;).

Фармакокін&= #1077;тика.

Препара&= #1090; являє собою комбінацію фіксованих доз ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату.

Окремі фармацевтиm= 5;ні форми ефавіренцу, = 077;мтрицитабі&= #1085;у та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату використовm= 1;вали для визначення фармакокінk= 7;тичних властивостk= 7;й ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату, як= 110; окремо призначали для прийому ВІЛ-інфіков = 72;ним пацієнтам. Біоеквівалk= 7;нтність 1 таблетки препарату, покритої оболонкою т = 72; 1 таблетки, вкритої оболонкою, ефавіренцу 600 мг + 1 твердоo= 1; капсули емтрицитабo= 0;ну 200 мг + 1 таблетl= 2;и, вкритої оболонкою, тенофовіру дизопроксиl= 3;у 245 мг (еквівалент = 85;о 300 мг тенофов&#= 1110;ру дизопроксиl= 3;у фумарату), прийнятих одночасно – визначаласn= 3; для однораз = 86;вої дози, прийнятої натще здоровими добровольцn= 3;ми.

Всмо = 82;тування. У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів максимальнk= 2; концентрац&#= 1110;я ефавіренцу = 91; плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; через 5 годин, а концентрацo= 0;ї рівноважноk= 5;о стану досягаютьсn= 3; через 6-7 днів. i= 9; 35 пацієнтів, я= кі одержували ефавіренц у дозі 600 мг 1 раз на добу, рівноважна максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (C_max) становила 12,9±= ;3,7 мкмоль (29 %) [середнє значення ± с&#= 1090;андартне відхилення (SD) (коефіцієнт варіабельнl= 6;сті (% CV)], а значенн= 03; C_mіn у рівноважноl= 4;у стані становило 5,6±3,2 мкмоль (57 %), значення AUC досягало 184±73 мкмоль•г= од (40 %).

Емтрици&= #1090;абін швидко всмоктуєтьl= 9;я з досягненн= 03;м максимальнl= 0;х концентрацo= 0;й у плазмі крові через 1-2 години післ= 03; прийому пре = 87;арату. Після багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я емтрицитабo= 0;ну у 20 ВІЛ-інфіко= ваних пацієнтів показник C_max рівноважноk= 5;о стану становив 1,8±0,7 мкг/мл (се= 088;еднє ± SD) (39 % CV), показник C_{mіn
рівноважноk=
5;о
стану
становив
0,09±0,07 мкг/мл (80 %) =
10;
значення AUC
становило
10,0±3,1 мкг•год/мл
(31 %) протягом
24-годинного
інтервалу м=
10;ж
прийомом
препарату.}

Після прийому тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату в одноразовіl= 1; дозі 300 мг ВІЛ-інфіков = 72;ними пацієнтами натще максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї тенофовіру досягалися протягом 1 г = 86;дини, а значення C_{max<=
/sub>
і AUC (середнє ± SD)
(% CV) становили
296±90 нг/мл (30 %) і 2 =
;287±685 нг•год/м=
л
(30 %)
відповідно.
Пероральна
біодоступнo=
0;сть
тенофовіру
із
тенофовіру
дизопроксиl=
3;у
фумарату пр
=
80;
застосуванl=
5;і
натще стано
=
74;ила
приблизно 25 %.<=
o:p>}

В= 087;лив прийому їжі. Препарат Трастива рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти на порожній шлунок, оскільки їж = 72; може посилювати експозицію ефавіренцу, що може призводити до підвищення частоти роз = 74;итку побічних реакцій. О= 095;ікується, що експозиція тенофовіру (AUC) буде приблизно н = 72; 30 % нижчою після прийому пре = 87;арату Трастива на порожній шлунок, ніж при прийомі окремо тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату пі = 76; час їди.

Р= 086;зподіл. Ефавіренц активно зв’язуєтьсn= 3; (> 99 %) з білкам= 080; плазми кров= 10;, переважно з альбумінамl= 0;. Іn vіtro зв’язуваннn= 3; емтрицитабo= 0;ну з білками пл= 072;зми крові становить < 4 % і не залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї в діапазоні 0,02-200 мкг/мл. Після внутр= 10;шньовенног&#= 1086; введення об’єм розподілу емтрицитабo= 0;ну становить 1,4 л/кг. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я емтрицитабo= 0;н широко розподіляєm= 0;ься в усіх тканинах ті = 83;а. Середнє співвідношk= 7;ння концентрацo= 0;ї у плазмі крові та крові становить приблизно 1,0, а середнє сп= 10;ввідношенн&#= 1103; концентрацo= 0;ї у спермі та плазмової концентрацo= 0;ї становить приблизно 4,0. Іn vіtro зв’язуваннn= 3; тенофовіру = 79; білками плазми кров= 10; та сироватк = 80; крові людин = 80; становить відповідно < 0,7 % і 7,2 % при діапазоні концентрацo= 0;й тенофовіру 0,01-25 мкг/мл. Після внутрішньоk= 4;енного введення об’єм розподілу тенофовіру становить приблизно 800<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-farea= st-language: RU'> м&= #1083;/кг. Після пероральноk= 5;о прийому тенофовір активно розподіляєm= 0;ься в усіх тканинах організму.

Виве = 76;ення. Ефавіренц має відносн = 86; довгий період напі = 74;виведення – мінімальн = 86; 52 години після прийо = 84;у разової доз = 80; і 40-55 годин після багатократl= 5;ого застосуванl= 5;я. Приблизно =

14-34 % дози радіоактивl= 5;о міченого ефавіренцу = 74;иводиться з сечею, і менше 1 % дози виводиться разом із сечею як незмінений ефавіренц.=

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я період напі = 74;виведення емтрицитабo= 0;ну становить приблизно 10 годин. Емтрицитабo= 0;н виводиться переважно нирками з майже повни = 84; виведенням дози з сечею (приблизно 86<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-farea= st-language: RU'> %) o= 0; калом (приблизно 14<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-farea= st-language: RU'> %). 13 % дози е&= #1084;трицитабін= ;у виводиться = 79; сечею у вигл= 103;ді трьох метаболітіk= 4;. Системний кліренс емт = 88;ицитабіну становить близько 307 мл/хв= ;.

Післ= я пероральноk= 5;о прийому період напі = 74;виведення тенофовіру становить приблизно         = 12-18 годин. Тенофовір головним чином виводиться нирками, як фільтраційl= 5;ою, так і активн= 086;ю тубулярною транспортнl= 6;ю системою, причому приблизно 70-80 % дозl= 0; виводиться = 79; сечею у незміненомm= 1; вигляді після внутрішньоk= 4;енного введення. Ви= 076;имий кліренс тенофовіру становить приблизно 307<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-la= nguage: EN-US;mso-fareast-language:RU'> мл/хв= ;. Нирковий кліренс становить приблизно 210<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-la= nguage: EN-US;mso-fareast-language:RU'> мл/хв= ;, що перевищу= 08; швидкість клубочковоo= 1; фільтрації. Це свідчить про важливість активної ту = 73;улярної секреції дл= 03; виведення тенофовіру.

= Клінічн&= #1110; характерисm= 0;ики.

= = 055;оказання.

Лікуван&= #1085;я інфекції, спричиненоo= 1; вірусом іму = 85;одефіциту людини-1 (ВІЛ-1), = 091; пацієнтів в= 10;ком від 18 років з рівнями вірусологіm= 5;ної супресії РН = 50; ВІЛ-1 < 50 копій/мл при поточні = 81; антиретровo= 0;русній терапії тривалістю більше трьо = 93; місяців.

В анамнезі пацієнта не повинно бут = 80; вірусологіm= 5;ної неефективнl= 6;сті при проведенні попередньоo= 1; антиретровo= 0;русної терапії, а також перед початком першого курсу антир = 77;тровірусно&#= 1075;о лікування має бути під= 090;верджена відсутністn= 0; штамів вірусів з му= 090;аціями, що характеризm= 1;ються вираженою р = 77;зистентніс&#= 1090;ю до будь-яког= 086; компонента = 87;репарату Трастива.=

= = 055;ротипоказа&= #1085;ня.

= ·      Гіперчутли&= #1074;ість до будь-якої діючої або д= 086;поміжної речовини, що входить до складу преп = 72;рату.

= ·      Порушення функції печінки тяжкого ступеня (ступ= 10;нь С за шкалою Чайлда-П’ю).

= ·      Одночасне застосуванl= 5;я з терфенадинl= 6;м, астемізолоl= 4;, цизапридом, мідазоламоl= 4;, тріазоламоl= 4;, пімозидом, бепридилом або алкалої = 76;ами ріжків (наприклад ерготаміноl= 4;, дигідроергl= 6;таміном, ергоновіноl= 4; та метилерг = 86;новіном). Конкуренціn= 3; ефавіренцу за цитохром P450 (CYP) 3A4 може призвести д = 86; інгібуваннn= 3; метаболізмm= 1; та потенціюваm= 0;и розвиток серйозних побічних реакцій, що загрожують життю (наприкл&= #1072;д серцевих аритмій, тривалого с = 77;дативного ефекту або пригніченнn= 3; дихання).

= ·      Одночасне застосуванl= 5;я з елбасвіром/ = 75;разопревір&#= 1086;м через очікуване значне зниж = 77;ння концентрацo= 0;ї елбасвіру т = 72; гразопревіl= 8;у у плазмі крові. Цей ефект зумов = 83;ений індукцією CYP3A4 або P-gp ефавіренцоl= 4; і може призвести д = 86; втрати терапевтичl= 5;ого ефекту елбасвіру/г = 88;азопревіру.<= o:p>

= ·      Одночасне застосуванl= 5;я з вориконазоl= 3;ом. Ефавіренц значно знижує концентрацo= 0;ю вориконазоl= 3;у у плазмі крові, а вориконазоl= 3; значно підвищує концентрацo= 0;ї ефавіренцу = 91; плазмі кров= 10;. Оскільки Трастива є комбінованl= 0;м препаратом = 79; фіксованою дозою компо = 85;ентів, коригуваннn= 3; дози ефавіренцу неможливе.=

= ·      Одночасне застосуванl= 5;я з рослинним = 80; препаратамl= 0;, що містять звіробій (Hyperіcum perforatum), оскільки існує ризик зниження концентрацo= 0;й у плазмі крові та ослаблення клінічних ефектів ефавіренцу.

= ·      Застосуван&= #1085;я пацієнтам і = 79;:

– сімейною історією раптового л = 77;тального наслідку аб = 86; вродженого подовження інтервалу QTc на електрок = 72;рдіограмах або з будь-яким іншим клінічним станом, відомим як подовження = 10;нтервалу QTc;

– наявністю = 074; анамнезі симптоматиm= 5;них серцевих аритмій або = 079; клінічно значущою бр = 72;дикардією або із застійною серцевою недостатніl= 9;тю, що супроводжуn= 8;ться зменшенням фракції викиду лівого шлуночка;=

– серйозним = 80; порушеннямl= 0; електролітl= 5;ого балансу, наприклад гіпокаліємo= 0;єю або гіпомаг = 85;іємією.

= ·      Одночасне застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, які, як відомо, подовжують інтервал QTc (пр= ;о аритмічні засоби).

Д= 086; таких препаратів відносятьсn= 3;:

- антиаритміm= 5;ні засоби класів IA та III;

- нейролептиl= 2;и, антидепресl= 0;вні засоби;

- деякі антибіотикl= 0;, включаючи деякі агент = 80; наступних класів: макроліди, фторхінолоl= 5;и, імідазол та триазольні протигрибкl= 6;ві засоби;

- деякі антигістамo= 0;нні препарати, щ= 086; не мають седативногl= 6; ефекту (терфенадин, астемізол);

- цизаприд;=

- флекаїнід;=

- деякі протималярo= 0;йні засоби;

- метадон.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Досл= ідження взаємодій препарату Трастива з і= 085;шими препаратамl= 0; не проводил = 80;. Оскільки до складу препарату входять ефа = 74;іренц, емтрицитабo= 0;н та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат, можуть виникати взаємодії, щ= 086; спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і цих лікарських засобів окр = 77;мо. Дослідженнn= 3; взаємодій для цих комп= 086;нентів проводили з участю дорослих пацієнтів.=

Оскі= льки препарат Трастива є комбінованl= 0;м препаратом, його не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами, що містять так= 10; самі діючі речовини – емтрицитабo= 0;н або тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат. Препарат Трастива не слід застосовувk= 2;ти з лікарськимl= 0; засобами, що містять ефа = 74;іренц, за винятком випадків, коли необхі = 76;на корекція дози (наприклад, при застосу = 74;анні з рифампіцинl= 6;м). Через аналогічніl= 9;ть емтрицитабo= 0;ну препарат Трастива не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими анал = 86;гами цитидину (наприклад з ламівудиноl= 4;). Також препарат не слід застос = 86;вувати одночасно з адефовіру дипівоксилl= 6;м або лікарськимl= 0; засобами, що містять тен = 86;фовіру алафенамід.

Ефав= іренц in vivo інду= кує CYP3A4, CY= P2B6 і UGT1A1. Препарати, щ= 086; є субстратамl= 0; цих фермент= 10;в, можуть мати нижчі концентрацo= 0;ї у плазмі крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ефавіренц = 86;м. Ефавіренц може бути індуктором CYP2= C19 і CYP2C9; також спостерігаl= 3;ась інгібіція in vitro, а сукупний вплив при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і субстратів цих ферментів н = 77; з’ясований.

Експ= озиція ефавіренцу може посилюватиl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарата = 84;и (наприклад з ритонавіроl= 4;) або їжею (нап&#= 1088;иклад з грейпфрутоk= 4;им соком), що інгібують активність CYP3= A4 або CYP2B6. Препарати, щ= 086; інгібують такі ферменти, можуть призводити до зниження концентрацo= 0;й ефавіренцу = 91; плазмі кров= 10;.

Росл= инні препарати (наприклад екстракт гінкго біло = 73;а або звіробою), які індукують ц= 10; ензими, можу= 090;ь привести до зниження концентрацo= 0;ї у плазмі крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ефавіренцоl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я звіробою протипоказk= 2;не. Одночасне застосуванl= 5;я екстракту гінкго білоба не ре= 082;омендоване.=

In vitro та клінічні дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тичних взаємодій продемонстl= 8;ували низький пот = 77;нціал CYP450-опос&#= 1077;редкованих взаємодій з участю емтр = 80;цитабіну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату та інших лікарських засобів.=

В&= #1079;аємодія з тестом на канабіноїдl= 0;. Ефавіренц не зв’язуєтьсn= 3; з рецепторамl= 0; канабіноїдo= 0;в. Помилково-п = 86;зитивні результати аналізу сеч= 10; на канабіно= 11;ди були повідомленo= 0; за допомого= 02; деяких скринінговl= 0;х аналізів у неінфіковаl= 5;их та ВІЛ-інфіков = 72;них суб’єктів, які отримув = 72;ли ефавіренц. У таких випадках рекомендуєm= 0;ься підтверджуn= 2;че тестування більш специ = 92;ічним інструментk= 2;льним методом.=

П= 088;отипоказан&= #1085;я одночасногl= 6; застосуванl= 5;я.

Преп= арат Трастива не слід застосовувk= 2;ти одночасно з терфенадинl= 6;м, астемізолоl= 4;, цизапридом, мідазоламоl= 4;, тріазоламоl= 4;, пімозидом, бепридилом або алкалоїдамl= 0; ріжків (напр= 080;клад з ерготаміноl= 4;, дигідроергl= 6;таміном, ергоновіноl= 4; та метилергонl= 6;віном), оскільки інгібуваннn= 3; їх метаболізмm= 1; може призво = 76;ити до розвитку серйозних реакцій, що загрожують життю.

Елба= свір/гразоп = 88;евір. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Трастива з елбасвіром/ гразопревіl= 8;ом протипоказk= 2;не, оскільки це може призвести д = 86; втрати вірусологіm= 5;ної відповіді н = 72; елбасвір/гр = 72;зопревір.

Вори= коназол. Одночасне застосуванl= 5;я стандартноo= 1; дози ефавіренцу та вориконазоl= 3;у протипоказk= 2;не. Оскільки Трастива є комбінованl= 0;м препаратом = 79; фіксованою дозою, дозу ефавіренцу змінити неможливо; тому не можн= 072; застосовувk= 2;ти одночасно вориконазоl= 3; і Трастиву.

Звіробі&= #1081; (Hypericum perforatum)= . О= 076;ночасне застосуванl= 5;я препарату Трастива і рослинних препаратів, що містять звіробій, протипоказk= 2;не. Рівні ефавіренцу = 91; плазмі кров= 10; можуть знижуватисn= 3; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і звіробою внаслідок і = 85;дукції останнім метаболізуn= 2;чих препарат ферментів та/або транспортнl= 0;х білків. Якщо пацієнт уже застосовує препарат зв= 10;робою, його слід відмінити, перевірити рівні вірус = 91; і, якщо можливо, рівні ефавіренцу, оскільки можливе їх підвищення після відмі = 85;и препарату звіробою. Індукуюча дія звіробо= 02; може зберігатисn= 3; принаймні 2 тижні після припинення лікування.=

Преп= арати, що подовжують інтервал QTc. Трастива протипоказk= 2;на при одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і препаратів, які, як відомо, подо= 074;жують інтервал QTc і можуть призвести д = 86; Torsade de Pointes, таких як: анти аритмічні засоби класів IA та III, нейролептиl= 2;и та антидепресk= 2;нти, деякі антиб= 10;отики наступних класів: макроліди, ф= 090;орхінолони, імідазол та триазольні протигрибкl= 6;ві засоби, деяк= 110; антигистамo= 0;ні засоби, що не мають седативногl= 6; ефекту (терф= 077;надин, астемізол), цизаприд, флекаїнід, д= 077;які протималярo= 0;йні засоби та ме= 090;адон.

О= 076;ночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;но.

Атаз= анавір/рито = 85;авір. Недостатньl= 6; даних для розробки рекомендацo= 0;й щодо дозування атазанавірm= 1;/ритонавіру в комбінаці= 11; з препарато = 84; Трастива. То= 084;у одночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1;/ритонавіру і препарату Трастива не рекомендовk= 2;но.

Дида= нозин. О= 076;ночасне застосуванl= 5;я диданозину = 10; препарату Трастива не рекомендовk= 2;но.

Софо= сбувір/велп = 72;тасвір та софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір. Одночасне застосуванl= 5;я Трастива і софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у або софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у/воксилапр= ;евіру не рекоменд= ;овано.

Преп= арати, що виводяться нирками. Оскільки емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88; виводяться переважно нирками, одночасне застосуванl= 5;я Трастиви з препаратамl= 0;, що ослаблюю = 90;ь функцію нирок або конкурують за активну тубулярну секрецію (наприклад з цидофовіроl= 4;), може підвищуватl= 0; сироватковo= 0; концентрацo= 0;ї емтрицитабo= 0;ну, тенофовіру та/або препаратів, що застосовуюm= 0;ься одночасно.=

Слід уникати призначеннn= 3; препарату Трастива пі = 76; час або незадовго після застосуванl= 5;я нефротоксиm= 5;них препаратів (напр= 080;клад (але не тільки!) аміноглікоk= 9;идів, амфотерициl= 5;у В, фоскарнету, ганцикловіl= 8;у, пентамідинm= 1;, ванкоміцинm= 1;, цидофовіру або інтерлейкіl= 5;у-2).

І= 085;ші взаємодії<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>. Взаємодії між компонентаl= 4;и препарату Т = 88;астива та інгібітораl= 4;и протеази, антиретровo= 0;русними засобами (відмінними від інгібіт = 86;рів протеази) та іншими препаратамl= 0;, що не належать до антиретровo= 0;русних, представлеl= 5;о нижче.

ПРОТ = 48;ІНФЕКЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ =

Анти = 88;етровірусн&#= 1110; препарати =

Інгі = 73;ітори протеази

Атаз= анавір/рито = 85;авір. Одночасне застосуванl= 5;я з тенофовіроl= 4; призводить до підвищення експозиції тенофовіру. Вищі концентрацo= 0;ї тенофовіру можуть призводити до виникнення побічних ре = 72;кцій, включаючи порушення функції нирок. Одноч= 072;сне застосуванl= 5;я з ефавіренцоl= 4; не рекоменд = 86;вано. Взаємодія з емтрицитабo= 0;ном не вивчалас= 00;. Одночасне застосуванl= 5;я атазанавірm= 1;/ритонавіру та препарат = 91; Трастива не рекомендовk= 2;но.

Дару= навір/ритон = 72;вір. Взаємодія з ефавіренцоl= 4; і тенофовіроl= 4;: Трастива в комбінації = 79; дарунавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084; у дозі 800/100 мг 1 раз на добу може призвести д = 86; субоптималn= 0;них рівнів C_min дарунавіру. Якщо препарат Трастива застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з дарунавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084;, комбінацію дарунавіру/ = 88;итонавіру слід застос = 86;вувати у дозі 600/100 мг 2 рази на добу. Дарунавір/р = 80;тонавір слід застос = 86;вувати з обережністn= 2; в комбінаці= 11; з препарато = 84; Трастива (див. ритонавір нижче). Взаємодія з е= 084;трицитабін&= #1086;м не вивчалас= 00;; оскільки шляхи виведення різні, взаємодія н = 77; очікується. Може бути потрібним моніторинг функції нирок, особливо у пацієнтів з основним системним захворюванl= 5;ям або захворю = 74;анням нирок, а також у пацієнтів, я= 082;і застосовуюm= 0;ь нефротоксиm= 5;ні препарати.=

Фоса= мпренавір/р = 80;тонавір. Клінічно значущих фармакокінk= 7;тичних реакцій з ефавіренцоl= 4; не спостерігаl= 3;ося. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і теноф= овіру дизопроксиl= 3;у фумаратом н = 77; вивчали. Трастива і фосампренаk= 4;ір/ритонаві&#= 1088; можна застосовувk= 2;ти одночасно без корекці= 11; дози (див. ритонавір нижче).

Інди= навір. При застосуванl= 5;і індинавіру = 74; дозі 1000 мг кож= ні 8 годин з ефавіренцоl= 4; у дозі 600 мг 1 раз на добу спостерігаl= 3;ося зниження експозиції індинавіру (індукція CYP3A4). Недостатньl= 6; даних, щоб дати рекомендацo= 0;ї дозування індинавіру при застосуванl= 5;і препарату Трастива. Ос= 082;ільки клінічне значення зниження ко = 85;центрацій індинавіру не встановленl= 6;, магнітуду виявленої фармакокінk= 7;тичної взаємодії слід брати д= 086; уваги, вибираючи схему лікування, в якій є ефавіренц (компонент п= 088;епарату Трастива) та індинавір.=

Лопі= навір/ритон = 72;вір. Концентрацo= 0;ї тенофовіру понад 300 мг 1 раз на добу можуть стимулюватl= 0; розвиток побічних реакцій, включаючи порушення функції нир = 86;к. Взаємодія з ефавіренцоl= 4;: значне зниж = 77;ння експозиції лопінавіру, при якому не= 086;бхідна корекція дози лопінавіру/ = 88;итонавіру; при застосуванl= 5;і комбінації = 79; ефавіренцоl= 4; і двома НІЗТ, 533/133 мг лопінавіру/ = 88;итонавіру (м’які капсули) 2 рази на добу призводить до подібних концентрацo= 0;й лопінавіру = 91; плазмі кров= 10;, як і застосуванl= 5;я лопінавіру/ = 88;итонавіру (м’які капсули) 400/100 м = 75; 2 рази на доб= 091; без ефавіренцу (історичні дані). Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном не вивчали. Недостатньl= 6; даних, щоб дати рекомендацo= 0;ї дозування лопінавіру/ ритонавіру при застосу = 74;анні препарату Трастива. Одночасне з = 72;стосування лопінавіру/ ритонавіру = 79; препаратом Трастива не рекомендовk= 2;но.

Рито= навір. Комбінація ефавіренцу = 79; ритонавіроl= 4; (500 мг або 600 мг 2 рази на добу) переносилаl= 9;ь не дуже добр= 077; (виникали запаморочеl= 5;ня, нудота, паре= 089;тезія, підвищення рівнів печінкових ензимів). Даних щодо переносимоl= 9;ті ефавіренцу = 79; низькими дозами ритонавіру (100 мг 1 або 2 раз= 080; на добу) недостатньl= 6;. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумаратом н = 77; вивчали. Одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру = 74; дозі 600 мг і препарату Трастива не рекомендовk= 2;но. При застосуванl= 5;і препарату Трастива з н= 080;зькими дозами ритонавіру слід пам’ятати про можливе зростання частоти ефавіренцаl= 9;оційованих побічних реакцій (внаслідок можливої фармакодинk= 2;мічної взаємодії).

Сакв= інавір/рито = 85;авір. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном та з ефавіренцоl= 4; не вивчали. Щодо одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ефавіренцу = 79; низькими дозами ритонавіру = 74; комбінації = 79; інгібітороl= 4; протеази ди = 74;. ритонавір в = 80;ще. Не спостерігаl= 3;ися клінічно значущі фар = 84;акокінетич&#= 1085;і взаємодії при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату з ритонавіроl= 4; та саквінавірl= 6;м. Недостатньl= 6; даних, щоб дати рекомендацo= 0;ї щодо дозування саквінавірm= 1;/ ритонавіру при застосуванl= 5;і препарату Трастива. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я саквінавірm= 1;/ритонавіру і препарату Трастива не рекомендовk= 2;но. Застосуванl= 5;я препарату Трастива в комбінації = 79; саквінавірl= 6;м як єдиним ін= 075;ібітором протеази не рекомендовk= 2;но.

Антаго&= #1085;істи CCR5

Мара= вірок. Концентрацo= 0;ї ефавіренцу = 10; тенофовіру не визначал = 80;; впливу не очікується. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном не вивчали. Слід ознайомитиl= 9;я з інструкцієn= 2; на препарат, що містить маравірок.=

Інгібі&= #1090;ор перенесеннn= 3; ланцюга інтегразою=

Ралт= егравір. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном не вивчали. Трастива та ралтегравіl= 8; можна застосовувk= 2;ти одночасно без корекці= 11; дозування.=

НІЗТ та ННІЗТ

НІЗТ= . Спеціальниm= 3; досліджень взаємодій між ефавіренцоl= 4; і НІЗТ (відмінними від ламівудину, зидовудину, тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату) не проводили. Клінічно значущі взаємодії н = 77; спостерігаl= 3;ися і не очікуються, оскільки НІЗТ та ефав= 110;ренц метаболізуn= 2;ться різними шляхами, том= 091; малоймовірl= 5;о, щоб вони конкурувалl= 0; за ті ж самі ферменти ме = 90;аболізму та шляхи виведення. Через схожі = 89;ть ламівудину та емтрицитабo= 0;ну (компонента Трастиви) їх не слід застосовувk= 2;ти одночасно.=

ННІЗ= Т. Взаємодії з ефавіренцоl= 4; не вивчали. Оскільки підтверджеl= 5;о, що застосуванl= 5;я двох ННІЗТ н= 077; є сприятливиl= 4; стосовно ефективносm= 0;і та безпеки, одночасне застосуванl= 5;я препарату Трастива та іншого ННІЗ = 58; не рекоменд = 86;вано.

Дида= нозин. Одночасне застосуванl= 5;я тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату та диданозину призводить до 40-60 % зростання системної експозиції = 76;иданозину, що може підвищуватl= 0; ризик виник = 85;ення побічних реакцій, асоційованl= 0;х із диданозиноl= 4;. Рідко повідомлялl= 6;ся про панкреа = 90;ит та лактоцидоз (іноді з летальним н = 72;слідком). Одночасне застосуванl= 5;я тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату та диданозину = 74; дозі 400 мг на добу асоційованk= 7; зі значущим зниженням кількості CD4 клітин, можливо, чер= 077;з внутрішньо- = 82;літинну взаємодію, щ= 086; підвищує рівень фосфорильоk= 4;аного (тобто актив= 085;ого) диданозину. Зниження дози диданозину до 250 мг при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату асоціювалоl= 9;я з повідомленl= 5;ями про високі показники вірусологіm= 5;ної неефективнl= 6;сті (у ході тесту&#= 1074;ання декількох комбінацій). Взаємодії з ефавіренцоl= 4; та емтрицитабo= 0;ном не вивчали. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Трастива та диданозину не рекомендовk= 2;но.

Засоби проти вірус = 91; гепатиту С=

Елбасві&= #1088;/гразопревo= 0;р. Одно&#= 1095;асне застосуванl= 5;я препарату Трастива з елбасвіром/ гразопревіl= 8;ом протипоказk= 2;не, оскільки це може призвести д = 86; втрати вірусологіm= 5;ної відповіді н = 72; елбасвір/гр = 72;зопревір. Ця втрата пояснюєтьсn= 3; значним зниженням концентрацo= 0;ї елбасвіру/г = 88;азопревіру у плазмі крові, спричинениl= 4; індукцією CYP3A4 або P-gp. Для отримання додаткової інформації = 89;лід звернутися до інструкції на елбасвір/гр = 72;зопревір.

Глекапр&= #1077;вір/Пібренm= 0;асвір. Одночасне застосуванl= 5;я глекапревіl= 8;у/пібрентас&#= 1074;іру з ефавіренцоl= 4;, що входить д= 086; складу= препарату Трастива, може значно = 079;меншити концентрацo= 0;ю глекапревіl= 8;у та пібрента = 89;віру у плазмі крові, що призведе до зниження терапевтичl= 5;ого ефекту. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я глекапревіl= 8;у/пібрентас&#= 1074;іру з препарато = 84; Трастива. Дл= 103; отримання додаткової інформації = 89;лід звернутися до інструкції на глікапревіl= 8;/пібрентасв&#= 1110;р.

Ледіпас&= #1074;ір/софосбуk= 4;ір. Корекція дози не рекомендуєm= 0;ься. Підвищений вплив тенофовіру може посилювати побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксиl= 3;ом, включаючи ниркові порушення. С= 083;ід уважно стежити за функцією нирок.

Софосбу&= #1074;ір/велпатаl= 9;вір, софосбувір/ = 74;елпатасвір/вокс= 080;лапревір. Очікується, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я препарату Трастива та софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у або софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у/ воксилапреk= 4;іру зменшить плазмові концентрацo= 0;ї велпатасвіl= 8;у та воксилапреk= 4;іру. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я препарату Трастива із софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром або софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром/воксила= ;превіром.

Софосбу&= #1074;ір. Препарат Трастива і софосбувір можна засто = 89;овувати одночасно без коригуваннn= 3; дози.

Антибі&= #1086;тики

Клар= итроміцин<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>. У 46 % неінфіковаl= 5;их добровольцo= 0;в, які отримув = 72;ли ефавіренц і кларитроміm= 4;ин, виникало висипання. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчалис= 00;. Клінічне значення змін рівнів кларитроміm= 4;ину у плазмі кро= 074;і невідоме. Можна розглянути питання про застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;ного кларитроміm= 4;ину препарату (наприклад азитроміциl= 5;у). Інші макролідні антибіотикl= 0;, такі як ерит= 088;оміцин, у комбінаці= 11; з Трастивою не вивчали.

Антимі&= #1082;обактеріал= ;ьні

Рифа= бутин. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Добову дозу рифабутину слід підвищити н = 72; 50 % при застосуванl= 5;і препарату Трастива. Сл= 110;д розглянути питання про збільшення дози рифабутину = 74; 2 рази при застосуванl= 5;і у схемах лікування, коли рифабутин слід прийма = 90;и 2 або 3 рази на тиждень у комбінації = 79; Трастивою.=

Рифа= мпіцин. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном не вивчали. При застосуванl= 5;і препарату Трастива з р= 080;фампіцином пацієнтам з масою тіла ≥50 кг додатк= 086;ва доза ефавіренцу 200 мг/добу (загалом 800 мг) може забезпечитl= 0; експозицію, що досягаєт= 00;ся при дозі ефавіренцу 600 мг без рифампіцинm= 1;. Клінічний ефект таког = 86; коригуваннn= 3; дози належн = 86; не оцінювався. При корекці= 11; дози слід враховуватl= 0; індивідуалn= 0;ну переносиміl= 9;ть та вірусологіm= 5;ну відповідь. Н= 077; рекомендо&#= 1074;ано коригувати дозу рифампіцинm= 1; при застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива.=

Протиг&= #1088;ибкові

Ітра= коназол. При взаємодії з ефавіренцоl= 4; відбувалосn= 3; зниження концентрацo= 0;й ітраконазоl= 3;у (індукція CYP3A4). Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Оскільки немає рекомендацo= 0;й стосовно до = 79;и ітраконазоl= 3;у при застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива, слід розглянути питання про альтернатиk= 4;не протигрибкl= 6;ве лікування.=

Поза= коназол. При взаємодії з ефавіренцоl= 4; (400 мг 1 раз на д = 86;бу) відбувалосn= 3; значне зниження AUC і C_=
max (індукція УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи). Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Одночасногl= 6; застосуванl= 5;я позаконазоl= 3;у та препарат = 91; Трастива слід уникат = 80;, за винятком випадків, коли корист= 00; перевищує р = 80;зик.

Вори= коназол. Одночасне застосуванl= 5;я стандартниm= 3; доз ефавіре = 85;цу та вориконазоl= 3;у протипоказk= 2;не. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Оскільки Трастива є комбінованl= 0;м препаратом = 79; фіксованою дозою, дозу ефавіренцу = 79;мінити неможливо; тому не можн= 072; застосовувk= 2;ти одночасно Трастиву та вориконазоl= 3;.

Протим&= #1072;лярійні

Арте= метер/лумеф = 72;нтрин. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Зменшення концентрацo= 0;й артеметера, дигідроартk= 7;мізиніну або лумефантриl= 5;у може вплину = 90;и на зниження антималяріl= 1;ного ефекту, рекомендовk= 2;но обережно застосовувk= 2;ти одночасно Трастиву та артеметер/л = 91;мефантрин.

Атов= аквон і прогуаніл = 91; гідрохлориk= 6;. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Одночасне застосуванl= 5;я атоваквону/ = 87;рогуанілу з препарато = 84; Трастива слід уникат = 80; у разі можливості.

ПРОТИС&= #1059;ДОМНІ ПРЕПАРАТИ<= /span>

Карб= амазепін. При взаємодії з ефавіренцоl= 4; відбувалосn= 3; зниження концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну (індукція CYP3A4) і зниження концентрацo= 0;й ефавіренцу (індукція CYP3A4 т= 072; CYP2В6); одночасн = 77; застосуванl= 5;я вищих доз ефавіренцу або карбамазепo= 0;ну не вивчали. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Немає рекомендацo= 0;й щодо застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та препарат = 91; Трастива. Слід розгля = 85;ути питання про застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;ного протисудомl= 5;ого препарату. С= 083;ід періодично перевіряти рівні карбамазепo= 0;ну.

Фені= тоїн, фенобарбітk= 2;л та інші протисудомl= 5;і препарати, щ= 086; є субстратамl= 0; ізоферментo= 0;в CYP450. Взаємодію k= 9; ефавіренцоl= 4;, емтрицитабo= 0;ном або тенофов= 10;ру дизопроксиl= 3;у фумаратом н = 77; вивчали. Існує можливість зниження аб = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й фенітоїну, фенобарбітk= 2;лу та інших протисудомl= 5;их засобів, що є субстратамl= 0; ізоферментo= 0;в CYP450, при застос= 091;ванні з ефавіренцоl= 4;. При застосуванl= 5;і препарату Трастива з протисудомl= 5;им препаратом, що є субстратом ізоферментo= 0;в CYP450, слід періодично визначати рівні проти = 89;удомного препарату.=

Валь= проєва кислота. Немає клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику ефавіренцу. Обмежені дані вказую = 90;ь на відсутністn= 0; клінічно значущого в = 87;ливу на фармакокінk= 7;тику вальпроєвоo= 1; кислоти. Взаємодію з емтрицитабo= 0;ном або тенофовіроl= 4; не вивчали. Трастиву та вальпроєву кислоту можна засто = 89;овувати одночасно без коригуваннn= 3; дози. За станом пацієнтів необхідно спостерігаm= 0;и щодо контролю судом.

Віга= батрин, габапентин. Взаємодії н = 77; вивчали. Клінічно значущі взаємодії н = 77; очікуються, оскільки вігабатрин = 10; габапентин виводяться лише у незміненомm= 1; вигляді з сечею, тому є малоймовірl= 5;ою конкуренціn= 3; з ефавіренц = 86;м за ті ж самі метаболічнo= 0; ферменти та = 096;ляхи виведення. Трастиву та вігабатрин = 84;ожна застосовувk= 2;ти одночасно без коригув = 72;ння дози.

АНТИКО&= #1040;ГУЛЯНТИ

Варф= арин, аценокумарl= 6;л. Взаємодії н = 77; вивчали. Плазмові концентрацo= 0;ї та ефекти варфарину або аценокумарl= 6;лу потенційно підвищуютьl= 9;я або знижуються ефавіренцоl= 4;. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива може бути потрібна корекція дози варфар = 80;ну або аценокумарl= 6;лу.

А= 053;ТИДЕПРЕСАН&= #1058;И

С= 077;лективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (= 057;ІЗЗС)

Серт= алін. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Т = 88;астива дозу серталіну підвищують залежно від клінічної відповіді.=

Паро= ксетин. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Препарат Трастива та пароксетин можна засто = 89;овувати одночасно без коригуваннn= 3; дози.

Флуо= ксетин. Взаємодії н = 77; вивчали. Оскільки флуоксетин та пароксетин мають схожі профілі метаболізмm= 1; (наприклад сильний інгібуючий вплив на CYP2D6), очікується подібна відсутністn= 0; взаємодії з флуоксетинl= 6;м.

І= 085;гібітори зворотного захоплення норепінефрl= 0;ну та допаміну

Бупр= опіон. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Збільшення дози бупропіону повинно зал = 77;жати від клінічної відповіді, але не слід п&#= 1077;ревищувати максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну дозу. Немає необхідносm= 0;і в корекції дози ефавір = 77;нцу.

СЕРЦЕВ&= #1054;-СУДИННІ ПРЕПАРАТИ<= /span>

Блокат&= #1086;ри кальцієвих каналів

Дилт= іазем. Підвищення фармакокінk= 7;тичних показників ефавіренцу не вважається клінічно зн = 72;чущим. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива дозу дилтіазему слід коригу = 74;ати залежно від клінічної відповіді (див. інструк&#= 1094;ію на дилтіазем).

Вера= паміл, фелодипін, ніфедипін, нікардипін. Взаємодії з ефавіренцоl= 4;, емтрицитабo= 0;ном та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом н = 77; вивчали. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ефавіренцу = 79; блокаторамl= 0; кальцієвих каналів, що є субстратамl= 0; ферменту CYP3A4, можливе зни = 78;ення плазмової концентрацo= 0;ї блокатора к = 72;льцієвих каналів. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива дозу блокат = 86;ра кальцієвих каналів слі = 76; коригувати залежно від клінічної відповіді (див. інструк&#= 1094;ію на препарат).

ПРЕПАР&= #1040;ТИ, ЩО ЗНИЖУЮТЬ РІВНІ ЛІПІДІВ

Інгібі&= #1090;ори ГМГ-КоА редуктази<= /span>

Атор= вастатин. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Слід періодично перевіряти рівні холес = 90;ерину. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива може бути необхідним коригуваннn= 3; дози аторвастатl= 0;ну (див. інструк&#= 1094;ію на аторвастатl= 0;н).

Прав= астатин. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Слід періодично перевіряти рівні холес = 90;ерину. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива може бути необхідним коригуваннn= 3; дози правастатиl= 5;у (див. інструк&#= 1094;ію на правастатиl= 5;).

Симв= астатин. Одночасне застосуванl= 5;я ефавіренцу = 79; аторвастатl= 0;ном, правастатиl= 5;ом або симваст = 72;тином не впливало на показник = 80; AUC та C_max ефавіренцу. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Слід періодично перевіряти рівні холес = 90;ерину. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива може бути необхідним коригуваннn= 3; дози симвастатиl= 5;у (див. інструк&#= 1094;ію на симвастатиl= 5;).

Розу= вастатин. Взаємодії н = 77; вивчали. Розувастатl= 0;н виводиться переважно у незміненомm= 1; вигляді з калом, тому взаємодія з = 077;фавіренцом не очікується. Преп= арат Трастива та розувастатl= 0;н можна засто = 89;овувати одночасно без коригуваннn= 3; дози.

ГОРМОН&= #1040;ЛЬНІ КОНТРАЦЕПТh= 8;ВИ

Перо= рально: етинілестрk= 2;діол + норгестамі= 085;. Ефавіренц: відсутністn= 0; клінічно значущої взаємодії. Клінічне значення таких ефект= 10;в невідоме. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном не вивчали. Додатково д = 86; гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів слід використовm= 1;вати надійний бар’єрний метод контрацепцo= 0;ї.

Ін’є= кції: депомедрокс&= #1080;прогестеро= ;ну ацетат (ДМПА). У тримісячноl= 4;у дослідженнo= 0; взаємодій н = 77; спостеріга&= #1083;ося суттєвих відмінностk= 7;й показників фармакокінk= 7;тики ДМПА у паціє= 085;тів, які отримували антиретровo= 0;русну терапію з ефавіренцоl= 4;, і які не отримували антиретровo= 0;русне лікування. Подібні результати спостерігаl= 3;и інші дослідники, хоча плазмо = 74;і рівні ДМПА були більше варіабельнl= 0;ми у другому дослідженнo= 0;. В обох дослідженнn= 3;х рівні прогестероl= 5;у у плазмі крові у паці= 108;нтів, які отримували ефавіренц т = 72; ДМПА, залишалися низькими, що свідчить пр = 86; пригніченнn= 3; овуляції. Взаємодії з емтрицитабo= 0;ном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Оскільки даних дуже мало, додатково д = 86; гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів слід використовm= 1;вати надійний бар’єрний метод контр = 72;цепції.

Імпл= ант: етоногестре&= #1083;. Взаємодії не вивчали. Можливе зниження експозиції етоногестрk= 7;лу (індукція CYP3A4). У постмаркетl= 0;нговий період були поодинокі випадки неефективнl= 6;сті контрацепцo= 0;ї у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли етоногестрk= 7;л з ефавіренцоl= 4;. Додатково до гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів слід використовm= 1;вати надійний бар’єрний метод контрацепцo= 0;ї.

ІМУНОС&= #1059;ПРЕСОРИ

Імун= осупресори, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (наприклад, циклоспориl= 5;, такролімус, сіролімус)= . Взаємодії з ефавіренцоl= 4; не вивчали. Можливе зниження експозиції імуносупреl= 9;ора (індукція CYP3A4). Не передбачаєm= 0;ься, що імуносуп = 88;есори будуть впливати на експозицію ефавіренцу. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози імунос = 91;пресора. На початку т= 072; в кінці лікування препаратом Трастива рекомендовk= 2;но проводити ретельний моніторинг концентрацo= 0;ї імуносупреl= 9;ора протягом принаймні 2 т&#= 1080;жнів (до досягнення стабільних концентрацo= 0;й).

ОПІОЇД&= #1048;

Мета= дон. Слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я метадону з препаратом Трастива через ризик подовження інтервалу QTc. У дослідженнo= 0; з участю ВІЛ-інфіков = 72;них ін’єкційниm= 3; наркоманів одночасне застосуванl= 5;я ефавіренцу та метадону призводило = 76;о зниження плазмових рівнів метадону та = 087;ояви ознак відміни опіатів. Для полегшення симптомів відміни доз = 91; метадону підвищувалl= 0; в середньом = 91; на 22 %. В= 079;аємодії з емтрицитабo= 0;ном не вивчали.

Бупр= енорфін/нал = 86;ксон. Немає клінічно значущої фармакокінk= 7;тичної взаємодії з ефавіренц<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-la= nguage: RU'>ом. Взаємо&= #1076;ії з емтрицита = 73;іном і тенофовіроl= 4; не вивчали. Хоча експозиція бупренорфіl= 5;у знижується, симптомів відміни не спостерігаl= 3;ося. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарато = 84; Трастива коригуваннn= 3; дози бупренорфіl= 5;у може бути не потрібне= ;.

Д= 086;слідження, що проводил = 80; з іншими препаратамl= 0;. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих вз = 72;ємодій, коли ефавіренц застосовувk= 2;ли разом з азитроміциl= 5;ом, цетиризиноl= 4;, фозампренаk= 4;іром/ритона&#= 1074;іром, лоразепамоl= 4;, зидовудиноl= 4;, антацидами, що містять гідроксид м = 72;гнію/алюмін&= #1110;ю, фамотидиноl= 4; або флуконазолl= 6;м. Можливість взаємодії з ефавіренцоl= 4; або іншими азольними протигрибкl= 6;вими засобами (наприклад кетоконазоl= 3;ом) не вивчали.

Не виявлено клінічно значущої фармакокінk= 7;тичної взаємодії при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і емтрицитабo= 0;ну зі ставудином, зидовудиноl= 4; або фамцикловіl= 8;ом, а також клін= 110;чно значущої взаємодії при одночасномm= 1; прийомі тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату з емтрицитабo= 0;ном, або рибавіриноl= 4;.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Одно= часне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами.

Оскі= льки препарат Трастива є комбінованl= 0;м препаратом, його не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами, що містять так= 10; самі діючі речовини – емтрицитабo= 0;н або тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат. Препарат Трастива не слід застосовувk= 2;ти з лікарськимl= 0; засобами, що містять ефа = 74;іренц, за винятком випадків, коли необхі = 76;на корекція дози (наприклад, при застосу = 74;анні з рифампіцинl= 6;м). З причини аналогічноl= 9;ті емтрицитабo= 0;ну препарат Трастива не = 089;лід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими анал = 86;гами цитидину (на= 087;риклад з ламівудиноl= 4;). Також препарат не = 089;лід застосовувk= 2;ти одночасно з адефовіру д = 80;півоксилом або лікарськимl= 0; засобами, що містять тен = 86;фовіру алафенамід.

Одно= часне застосуванl= 5;я препарату Трастива і диданозину не рекомендовk= 2;но (д= ив. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Одно= часне застосуванl= 5;я препарату Трастива і софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у або софосбу = 74;іру/велпата&= #1089;віру/воксиl= 3;апревіру не рекоменд = 91;ється, оскільки очікується зниження концентрацo= 0;ї велпатасвіl= 8;у та воксилап = 88;евіру у плазмі крові після одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ефавірензоl= 4;, що призведе до зниження терапевтичl= 5;ого ефекту софо = 89;бувіру/велп&= #1072;тасвіру або софосбувірm= 1;.

Немає даних стосовно безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату Трастива у к= 086;мбінації з іншими противірусl= 5;ими препаратамl= 0;.=

Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я з екстракто = 84; гінкго білоба не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

П= 077;рехід від схеми противірусl= 5;ого лікування, щ= 086; включає інгібітор протеази.=

Наяв= ні дані вказують на те, що у пацієнтів п = 88;и переході ві = 76; схеми противірусl= 5;ого лікування, яка включає інгібітор протеази, до &#= 1079;астосуванн= я препарату Трастива може знижуватисn= 3; відповідь н = 72; терапію. За с&#= 1090;аном таких пацієнтів слід уважно спостерігаm= 0;и стосовно підвищення вірусного н = 72;вантаження і (оскільки профіль безпечностo= 0; застосуванl= 5;я ефавіренцу та інгібіто = 88;ів протеази відрізняєтn= 0;ся) побічних ре = 72;кцій.

О= 087;ортуністич&= #1085;і інфекції.=

У пацієнтів, які отримують препарат Трастива аб = 86; будь-яку інш= 091; противірусl= 5;у терапію, можуть розвиватисn= 3; опортуністl= 0;чні інфекції аб = 86; інші ускладненнn= 3; ВІЛ-інфекці= 11;. З цієї причини лікар повинен проводити ретельне клінічне спостережеl= 5;ня стану паціє = 85;тів з ВІЛ-асоційо = 74;аними захворюванl= 5;ями.

Пере= дача ВІЛ.

Паці= єнту слід пояснити, що противірусl= 5;і препарати, у тому числі Трастива, не захищають від ризику передачі ВІ = 51; іншим людям при статево = 84;у контакті аб = 86; через кров. Слід продов = 78;увати дотримуватl= 0;ся відповідниm= 3; заходів безпеки.

Впли= в прийому їжі.

Застосу&= #1074;ання препарату Трастива пі = 76; час прийому їжі може посилювати експозицію = 77;фавіренцу та призводити до зростанн= 03; частоти виникнення побічних реакцій. Препарат рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти на порожній шлунок, бажано пере = 76; сном.

Захв= орювання печінки.

Фармако&= #1082;інетика, безпека та ефективніcт= 00; препарату Трастива у пацієнтів і = 79; серйозними захворюванl= 5;ями печінки не в= 089;тановлені. Препарат Трастива протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки тяжкого сту = 87;еня і не рекомендовk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки середнього ступеня тяжкості. Оскільки ефавіренц м = 77;таболізуєт&#= 1100;ся головним чином системою ци = 90;охрому P450 (CYP450), слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти препарат Трастива пацієнтам із порушеннямl= 0; функції печінки легкого сту = 87;еня. За станом таких пацієнтів потрібно ретельно спостерігаm= 0;и щодо появи побічних ефектів ефавіренцу, особливо симптомів з боку нервової си = 89;теми. З періодичниl= 4;и інтерваламl= 0; слід провод = 80;ти лабораторнo= 0; аналізи для оцінки пере = 73;ігу захворюванl= 5;я печінки.

У пацієнтів з уже існуючими порушеннямl= 0; функції печінки, включаючи хронічний активний гепатит, у ході комбінованl= 6;ї противірусl= 5;ої терапії підвищуєтьl= 9;я частота пат = 86;логічних змін функці= 11; печінки; за станом таки = 93; пацієнтів слід спостерігаm= 0;и відповідно до стандартноo= 1; практики. Пр= 080; ознаках погіршання перебігу захворюванl= 5;я печінки або стійкого підвищення рівнів тран = 89;аміназ сироватки крові (в >5 разів за верхню межу норми) слід зіставити переваги продовженнn= 3; лікування препаратом Трастива та = 087;отенційні ризики вираженої печінкової токсичностo= 0;. Стосовно та = 82;их пацієнтів слід розглянути питання про = 090;имчасове припинення або відміну лікування.=

У пацієнтів, які отримують лікування іншими препаратамl= 0;, що асоційованo= 0; з розвитком печінкової токсичностo= 0;, рекомендовk= 2;но контролюваm= 0;и рівні печінкових ферментів.=

Р= 077;акції з боку печінки.

У постмаркетl= 0;нговому періоді повідомлялl= 0; про печінкову недостатніl= 9;ть у пацієнтів = 079; відсутністn= 2; в анамнезі захворюванn= 0; печінки або відомих факторів ризику. У всіх пацієн = 90;ів (незалежно від наявності порушення функції печінки або факторів ризику) слід розглянути питання про моніторинг рівнів печінкових ферментів.=

П= 072;цієнти з ВІЛ і коінфекцієn= 2; вірусу гепа = 90;иту В (ВГВ) або С (ВГС).

Пацієнт&= #1080; з хронічним гепатитом В або С, які отр&= #1080;мують комбінованm= 1; противірусl= 5;у терапію, мають підвищений ризик розвитку тя = 78;ких та потенційно летальних побічних ре = 72;кцій з боку печінки.

Лікар повинен керуватися поточними рекомендацo= 0;ями щодо лікування ВІЛ для проведення оптимальноo= 1; терапії у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з коінфекцієn= 2; ВГВ.

У разі одночасної противірусl= 5;ої терапії геп = 72;титу В або С слід ознайомитиl= 9;я з відповідн = 80;ми інструкціяl= 4;и на препарат = 80;, що застосов = 91;ються.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Трастива дл= 03; лікування хронічної інфекції ВГ = 42; не досліджуваl= 3;ися. У досліджен = 85;ях фармакодинk= 2;міки емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88; окремо і в комбінації продемонстl= 8;ували активність проти ВГВ.

Невелик&= #1080;й клінічний досвід свідчить пр = 86; активність проти ВГВ у емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату пр = 80; їх застосув = 72;нні у комбінованo= 0;й противірусl= 5;ій терапії для контролю ВІЛ-інфекці= 11;. Відміна препарату Трастива у пацієнтів з ВІЛ та ВГВ може призводити до різкого тяжкого заг = 86;стрення гепатиту. Пацієнти з ВІЛ та ВГВ, як&= #1110; припинили лікування препаратом Трастива, повинні бут = 80; під ретельним клінічним т = 72; лабораторнl= 0;м спостережеl= 5;ням протягом принаймні 4 місяців після закінчення терапії. У разі необхідносm= 0;і лікування гепатиту В може бути відновлено. Для пацієнтів і = 79; прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям печінки або цирозом припинення лікування н = 77; рекомендуєm= 0;ься, оскільки по = 89;ттерапевти&#= 1095;не загостреннn= 3; гепатиту мо = 78;е призводити до декомпенсаm= 4;ії функції печ= 10;нки.

Подовже&= #1085;ня інтервалу QTc

При застосуванl= 5;і ефавіренцу спостерігаl= 3;ося подовження інтервалу QTc. Пацієнтам і = 79; підвищеним ризиком Torsade de Pointes або тим, хто отримує лік = 80; з відомим ризиком Torsade de Pointes, потрібно розглянути альтернатиk= 4;и препарату Трастива.=

Симп= томи з боку психіки.

Про побічні реакції з боку психік = 80; повідомлялl= 0; у пацієнтів, які отримували лікування ефавіренцоl= 4;. Пацієнти з психічними розладами в анамнезі мають вищий ризик розвитку се = 88;йозних побічних реакцій з боку психік = 80;. Зокрема, тяжка депресія виникала частіше у па= 094;ієнтів з депресією = 074; анамнезі. У постмаркетl= 0;нговому періоді повідомлялl= 0; про тяжку депресію, летальний наслідок че = 88;ез суїцид, марення та психозоподo= 0;бну поведінку. Необхідно інформуватl= 0; пацієнтів п = 88;о те, що у разі появи симптомів тяжкої депр = 77;сії, психозу або суїцидальнl= 0;х думок вони повинні негайно звернутися до лікаря, щоб установити, чи пов’язан= 10; ці симптоми = 079; прийомом ефавіренцу, = 110; якщо це підтвердитn= 0;ся, визначити, ч= 080; переважає користь від продовженнn= 3; лікування над ризиком.

Симп= томи з боку нервової системи.

Про симптоми, включаючи (але не обмежуючисn= 0;) запаморочеl= 5;ня, безсоння, сонливість, погіршення концентрацo= 0;ї уваги та патологічнo= 0; сни, часто повідомлялl= 0; у пацієнтів, які отримували ефавіренц у дозі 600 <= /span>м= 075; у клінічних дослідженнn= 3;х. Запаморочеl= 5;ня часто виникало у клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату. Пр= 086; головний бі = 83;ь повідомлялl= 0; у ході досліджень емтрицитабo= 0;ну. Симптоми з боку нервової системи, що асоційованo= 0; із застосуванl= 5;ям ефавіренцу, зазвичай ви = 85;икали у перші 1-2 дні o= 0; зникали, як правило, через 2-4 тижні лікування. Пацієнтів необхідно поінформувk= 2;ти, що вищезазн = 72;чені симптоми, що часто виникають, і= 084;овірно, зникнуть пр = 80; продовженнo= 0; лікування і не передбачаюm= 0;ь подальшого розвитку будь-яких симптомів з боку психік = 80;, що виникают= 00; менш часто.

Судо= ми.

При застосуванl= 5;і ефавіренцу судоми спос = 90;ерігалися у пацієнтів із судомами = 074; анамнезі. Пацієнти, як= 110; отримують одночасно а = 85;тиконвульс&#= 1072;нти, що метаболізуn= 2;ться переважно печінкою (такі як фенітоїн, карбамазепo= 0;н та фенобарбітk= 2;л), можуть потребуватl= 0; періодично&#= 1075;о моніторингm= 1; їх рівнів у плазмі кров= 10;. При дослідженнo= 0; взаємодії лікарських засобів плазмові концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну знижувалисn= 3; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну з ефавіренцоl= 4;. Запобіжних заходів потрібно вжити для всіх пацієн = 90;ів із судомами = 074; анамнезі.=

Порушен&= #1085;я функції нирок.

Преп= арат Трастива не рекомендовk= 2;ний пацієнтам з порушенням функції нирок помір = 85;ого та тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <50 мл/хв). У пацієнтів і = 79; такими станами при застосуванl= 5;і комбінованl= 0;х таблеток неможливо відкоригувk= 2;ти дозу емтрицитабo= 0;ну і тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у фумарату. Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я препарату Трастива, як= 097;о одночасно призначено або недавно проводили лікування нефротоксиm= 5;ним препаратом. Якщо одночасне застосуванl= 5;я препарату Т = 88;астива та нефротоксиm= 5;них засобів (наприклад, аміноглікоk= 9;идів, амфотерициl= 5;у В, фоскарнету, ганцикловіl= 8;у, пентамідинm= 1;, ванкоміцинm= 1;, цидофовіру, інтерлейкіl= 5;у-2) неминуче, функцію нирок необх= 10;дно контролюваm= 0;и щотижня.

Пові= домляли про випадки гострої ниркової недостатноl= 9;ті після початку застосуванl= 5;я високих доз або декількох нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них препаратів (НПЗП) у пацієнтів, які отримув = 72;ли тенофовіру дизопроксиl= 3; та з фактора= 084;и ризику порушення функції нирок. Якщо Трастива застосовувk= 2;ти одночасно з НПЗП, слід належним чином контр = 86;лювати функцію нирок.

Пові= домляли про ниркову недостатніl= 9;ть, ниркові порушення, підвищення креатиніну, гіпофосфатk= 7;мію та проксимальl= 5;у тубулопатіn= 2; (включаючи синдром Фанконі) при застосуванl= 5;і тенофовіру дизопроксиl= 3;у у клінічній практиці.=

Реко= мендується розраховувk= 2;ти кліренс кре = 72;тиніну у всіх пацієнтів перед початком терапії препаратом Трастива, а також контр = 86;лювати функцію нирок (кліренс креатиніну та фосфат сироватки крові) через 2-4 тижні лікування, після 3 місяців лікування т = 72; кожні 3-6 місяців після цього = 091; пацієнтів без ниркови = 93; факторів ризику. Пацієнтам з порушеннямl= 0; функції нирок в анамнезі аб = 86; пацієнтам, яким загрожує порушення функції нирок, потрі= 073;ен більш части = 81; контроль функції нир = 86;к.

Якщо фосфат сироватки крові <1,5 мг/дл (= 0,48 ммоль/л) або кліренс креатиніну знизився до <= ;50 мл/хв у будь-якого пацієнта, який отриму= 08; препарат Трастива, функцію нирок необхідно п = 86;вторно оцінити протягом одного тижн= 03;, включаючи вимірюваннn= 3; рівня глюкози в кр= 086;ві, концентрацo= 0;ї калію у кров= 110; та глюкози в &#= 1089;ечі (див. розділ «Побічні реакції», проксимальl= 5;а тубулопатіn= 3;). Оскільки Трастива є к= 086;мбінованим препаратом = 10; інтервал дозування окремих компонентіk= 4; неможливо змінити, лікування пацієнтами = 79; підтверджеl= 5;им кліренсом креатиніну <= 50 мл/хв або зниженням рівня фосфату сироватки крові до <1,0 м = 75;/дл (0,32 ммоль/л) слід припинити. Також слід р= 086;зглянути можливість припинення лікування препаратом = 58;растива у разі прогресуючl= 6;го зниження функції нир = 86;к, коли не виявлено жодної іншо= 11; причини. Якщ= 086; показано припинення терапії одним із компонентіk= 4; Трастива або необхідна зміна дози, доступні окремі преп = 72;рати ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у.

Вплив на кістки.

Аном= алії кісткової тканини, так= 110; як остеомал= 03;ція, які можуть проявлятисn= 3; постійним або посилюючим болем у кістках і як= 110; нечасто можуть спри = 95;иняти переломи, можуть бути пов’язані з проксимальl= 5;ою нирковою тубулопатіn= 8;ю, спричиненоn= 2; тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом (д= 080;в. розділ «Побічні реакції»).

Змен= шення мінеральноo= 1; щільності кісткової тканини (МЩКТ) спостерігаl= 3;ося при застосу = 74;анні тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату пі = 76; час клінічних досліджень тривалістю = 76;о 144 тижнів у пацієнтів, інфікованиm= 3; ВІЛ або HBV (див. розділи «Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а» і «Побічні ре = 72;кції»). Це зниження МЩКТ загало = 84; покращуєтьl= 9;я після припинення лікування.=

В інших дослідженнn= 3;х найбільш виражене зн = 80;ження МЩКТ спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які отримув = 72;ли тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат як ч= 072;стину схеми лікування, щ= 086; містить посилений інгібітор протеази.=

Зага= лом, з огляду на аномалії кісткової т = 82;анини, пов’язані з тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом, т= 072; обмеження довгострокl= 6;вих даних про вп= 083;ив тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату на = 079;доров’я кісток і ризик переломів, слід розгля = 85;ути альтернатиk= 4;ні схеми лікування д = 83;я пацієнтів з остеопорозl= 6;м або з перело= 084;ами кісток в анамнезі.=

При підозрі або виявленні аномалій кісток слід отримати відповідну консультацo= 0;ю.

Реак= ції з боку шкіри.

При окремому застосуванl= 5;і компонентіk= 4; препарату Трастива повідомлялl= 0; про висипання від легкого до помірног = 86; ступеня. Висипання, пов’язане і = 79; застосуванl= 5;ям ефавіренцу, зазвичай зникало при продовженнo= 0; лікування. Застосуванl= 5;я відповідниm= 3; антигістамo= 0;нів та/або кортикостеl= 8;оїдів може покращуватl= 0; переносиміl= 9;ть і пришвидшу = 74;ати зникнення висипання. Тяжка форма висипання, асоційованk= 2; з утворення = 84; пухирів, вол= 086;гої десквамаціo= 1; або виразок, спостерігаl= 3;ась у понад 1 % пацієнтів при лікуванні ефавіренцоl= 4;. Мультиформl= 5;а еритема або синдром Стівенса-Дж = 86;нсона спостерігаl= 3;ися з частотою 0,1= %. Препарат Трастива слід відмінити пацієнтам і = 79; тяжкою формою висипання, щ= 086; характеризm= 1;ється пухирями, десквамаціn= 8;ю, враженням слизових оболонок аб = 86; гарячкою. Досвід застосуванl= 5;я ефавіренцу пацієнтам, яким було відмінено інший препарат кл = 72;су ННІЗТ, обмежений. Препарат Трастива не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам з небезпечниl= 4;и для життя реакціями з боку шкіри (такими як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона), що виникали = 091; період застосуванl= 5;я ННІЗТ.

Маса тіла та метаболічнo= 0; параметри<= /span>

Під час антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; спостерігаm= 0;ися збільшення маси тіла і рівня ліпідів крові та глюкози. Так= 110; зміни частк = 86;во можуть бути пов’язані з контролем з = 72;хворювання та способом життя. Що стосується ліпідів, то в деяких випадках є докази ефек = 90;у лікування, тоді як для збільшення маси тіла немає вагомих доказів, які пов’язують це з якимось конкретним лікуванням. Для моніторингm= 1; ліпідів крові та глюкози робиться посилання н = 72; встановленo= 0; рекомендацo= 0;ї щодо лікува = 85;ня ВІЛ. Ліпідні розлади слі = 76; лікувати ві = 76;повідно до клінічни = 93; обставин.=

Міто= хондріальнk= 2; дисфункція.

Аналоги нуклеозидіk= 4; і нуклеотидіk= 4; можуть різн&= #1086;ю мірою впливати на функцію мітохондріl= 1;, що найбільш виражено пр = 80; застосуванl= 5;і ставудину, д= 080;данозину та зидовудину. Повідомлялl= 0; про порушення функції мітохондріl= 1; у ВІЛ-негати= 074;них дітей, на яких впливали нуклеозиднo= 0; аналоги іn utero та/аб&#= 1086; у постнатальl= 5;ому періоді; вон= 080; переважно стосувалисn= 3; лікування схемами, що м&#= 1110;стять зидовудин. Спост= ерігалися такі основн= 10; побічні реакції: гематологіm= 5;ні порушення (анемія, нейтропеніn= 3;) та порушенн= 03; метаболізмm= 1; (гіперлакта = 90;емія, гіперліпазk= 7;мія). Ці явища часто мають тимчасовий характер. Рі= 076;ко повідомлялl= 0; про деякі пізні неврологічl= 5;і порушення (а= 088;теріальна гіпертензіn= 3;, судоми, патологічнk= 2; поведінка). Дотепер точно невідомо, чи є неврологічl= 5;і порушення тимчасовимl= 0; або постійн = 80;ми. Стосовно кожної дитини (наві= 090;ь ВІЛ-негатив = 85;ої), на яку впливали in utero нуклеотиднo= 0; та нуклеозиднo= 0; аналоги, слі= 076; проводити подальше клінічне та лабораторнk= 7; спостережеl= 5;ня, а у разі появи відповідниm= 3; ознак або симптомів – провести повне обсте = 78;ення щодо можлив = 86;ї мітохондріk= 2;льної дисфункції. Ці дані не впливають н = 72; діючі національнo= 0; рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русних препаратів = 91; вагітних жінок для по= 087;ередження вертикальнl= 6;ї передачі ВІ = 51;.

Синд= ром імунної реактиваціo= 1;.

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжким імун = 86;дефіцитом на момент призначеннn= 3; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) запаль&#= 1085;і реакції на безсимптомl= 5;і або залишко = 74;і опортуністl= 0;чні патогени можуть вини = 82;ати частіше і бути причиною виникнення серйозних клінічних станів або загостреннn= 3; симптомів. В основному такі реакці= 11; спостерігаn= 2;ться протягом перших кілька тижн= 10;в або місяців проведення КАРТ. Важлив= 080;м прикладом є цитомегалоk= 4;ірусний ретиніт, генералізоk= 4;ані та/або локальні мікобактерo= 0;альні інфекції та пневмонія, спричинена Pneumocystis jirovecii. Будь-які симптоми запалення потрібно у р= 072;зі необхідносm= 0;і оцінити і призначити відповідне лікування.

Також повідомлялl= 6;ся про аутоімунні порушення (такі як базедова хв = 86;роба та аутоімунниl= 1; гепатит) при імунній реактиваціo= 1;; однак періо = 76; часу до виникнення порушення був різним і такі реакці= 11; можуть виникати через багат = 86; місяців після початку лікування.=

Осте= онекроз.

Хоча і вважається, що етіологі= 03; є багатофак = 90;орною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, зловживаннn= 3; алкоголем, тяжку імуно = 89;упресію, високий індекс маси тіла), випадк&#= 1080; остеонекроk= 9;у спостерігаl= 3;и переважно у пацієнтів і = 79; вираженими проявами ВІ = 51;-інфекції та/або у разі тривалої КАРТ. Пацієн= 090;ам слід повідомити про необхіднісm= 0;ь звернутися до лікаря пр= 080; виникненні ломоти та болю в суглобах, відчуття скутості аб = 86; у разі утруднення руху в суглобах.

Паці= єнти з мутаціями ВІЛ-1.

Слід уникати застосуванl= 5;я препарату Трастива пацієнтам з мутаціями K65R, M184V= /I або K103N ВІЛ-1.

Літн= ій вік.

Заст= осування препарату Трастива не вивчали у пацієнтів віком від 65 років. Більш імовірно, що у людей літнього віку функці= 03; печінки або нирок є ослабленою, тому слід з обережністn= 2; проводити лікування препаратом Трастива таких пацієнтів.

Допо= міжні речовини.

Дани= й препарат містить 1 ммоль (23,6 мг) натрію в 1 дозі, що слід враховуватl= 0; пацієнтам, які дотримуютьl= 9;я дієти з контролем с = 87;оживання натрію.

Заст = 86;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ж= 110;нки репродуктиk= 4;ного віку. Жінки, які отримують препарат Трастива, не повинні планувати вагітність. = 059; жінок репро = 76;уктивного віку перед початком лікування препаратом слід виконати тест на вагі= 090;ність.

К= 086;нтрацепція у чоловіків = 110; жінок. Завжди слід застосовувk= 2;ти бар’єрний метод у комбінації = 79; іншими засобами контрацепцo= 0;ї (наприклад пероральниl= 4;и або іншими г= 086;рмональним&= #1080; контрацептl= 0;вами) під час ліку= 074;ання препаратом Трастива. Оскільки еф = 72;віренц має тривали = 81; період напіввиведk= 7;ння, рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти відповідні методи контрацепцo= 0;ї протягом 12 тижнів післ= 03; припинення застосуванl= 5;я препарату.=

В= 072;гітність.

Ефав= іренц. Станом на липень 2013 року до Реєстру вагітностеl= 1; з експозиці= 08;ю антиретровo= 0;русних препаратів надійшло 904 повідомленl= 5;я про експозицію ефавіренцу (компонент в схемі лікування) у І триместрі вагітності = 79; подальшим народженняl= 4; 766 живих дітей. &#= 1042; 1 дитини був дефект нервової трубки, а частота і характер інших вроджених патологій б = 91;ли подібними д = 86; таких показників = 91; дітей з експозицієn= 2; схем лікування, д= 086; яких не вход= 080;в ефавіренц, а також у ВІЛ-негатив = 85;их дітей групи контролю. Частота дефекту нервової тр = 91;бки у загальній популяції становить 0,5-1 k= 4;ипадок на 1000 живих новонароджk= 7;них. У ретроспек = 90;ивних повідомленl= 5;ях було 7 випадків, що узгоджувалl= 0;ся з дефектом нервової трубки, включаючи менінгомієl= 3;оцеле; всі ці випадки стосувалисn= 3; жінок, які у І = триместрі вагітності отримували лікування, щ= 086; включало ефавіренц (з= 072; винятком будь-яких фіксованих комбінацій таблеток, що містять ефавіренц). Було зареєстровk= 2;но два додаткових випадки (1 пр= 086;спективний та 1 ретроспектl= 0;вний), включаючи події, що відповідаюm= 0;ь дефектам нервової трубки, при застосуванl= 5;і комбінованl= 6;ї таблетки з фіксованою дозою, що міс&#= 1090;ить ефавіренц, емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;. Причинний взаємозв’яk= 9;ок між такими явищами і застосуванl= 5;ям ефавіренцу не встановл = 77;ний, а загальна кількість вагітних, як= 110; отримували лікування ефавіренцоl= 4;, невідома.=

Оскі= льки дефект нервової трубки виникає про = 90;ягом перших 4 тижнів фетального розвитку (до закриття нервової трубки), потенційниl= 1; ризик стосується жінок, які застосовуюm= 0;ь ефавіренц протягом І триместру вагітності.

При введенні ефавіренцу мавпам спостерігаl= 3;ися мальформацo= 0;ї у плода.

Емтр= ицитабін та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат. Наявні дані стосовно вагітних жінок (понад 10= 00 результатіk= 4; вагітності) вказують на відсутністn= 0; мальформацo= 0;й або фетальної/н = 77;онатальної токсичностo= 0;, пов’язаної = 79; емтрицитабo= 0;ном та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом. Дослідженнn= 3; на тваринах із застосув = 72;нням цих препаратів не виявили репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;.

Препара&= #1090; Трастива не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності, за винятком випадків, ко= 083;и клінічний стан жінки вимагає лікування ефавіренцоl= 4;/емтрицитаб&#= 1110;ном/тенофов= ;іру дизопроксиl= 3;у фумаратом.=

Г= 086;дування груддю. Ефаk= 4;іренц, емтрицитабo= 0;н та тенофові = 88; проникають = 91; грудне молоко людини. Недостатньl= 6; інформації щодо ефекті = 74; ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру = 91; новонароджk= 7;них/дітей. Р&= #1080;зик для новонароджk= 7;ної дитини виключити н = 77; можна, тому препарат Трастива не слід застос = 86;вувати у період годування груддю.

Згідно з загальнопрl= 0;йнятим правилом, ВІЛ-інфіков = 72;ним жінкам не рекомендовk= 2;но годувати дітей грудд= 02; для виключення передачі ВІ = 51; дитині.

Ферт = 80;льність. Немає даних стосовно впливу препарату Т = 88;астива у людини. Дослідженнn= 3; на тваринах = 085;е показали шкідливого впливу ефавіренцу, = 077;мтрицитабі&= #1085;у або тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату на фертильнісm= 0;ь.

Здат = 85;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослідж&= #1077;ння щодо впливу препарату н = 72; швидкість реакції при керуванні автомобілеl= 4; і при виконанні роботи з інш= 080;ми механізмамl= 0; не проводил = 80;. Однак повідомлялl= 0; про випадки запаморочеl= 5;ня під час прийому ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату. Ефавіренц може також спричиняти погіршення концентрацo= 0;ї уваги та/або сонливість. Пацієнти повинні знати, що у разі виникнення цих симптомів в = 86;ни повинні уникати потенційно небезпечниm= 3; занять, наприклад керування автомобілеl= 4; або роботи з різними механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Т= 077;рапію повинен проводити лікар з досвідом лікування ВІЛ-інфекці= 11;.

С= 087;осіб застосуванl= 5;я.

Преп= арат Трастива застосовувk= 2;ти 1 раз на добу. <= /o:p>

Табл= етки слід ковтат = 80; цілими, запиваючи в = 86;дою.

Д= 086;зування.

Доро= слі.

Рекомен&= #1076;ована доза препарату Трастива ст = 72;новить 1 таблетку (перорально) 1 раз на добу. Якщо пацієнт пропустив прийом чергової до = 79;и препарату Трастива і з моменту належного часу прийом = 91; пройшло не більше 12 годин, паціє= 085;ту слід якомог = 72; швидше прийняти пр = 77;парат та надалі продовжуваm= 0;и дотримуватl= 0;сь звичайного режиму застосуванl= 5;я препарату. Якщо пацієн = 90; пропустив прийом черг = 86;вої дози препарату, і з моменту належного часу прийом = 91; пройшло більше 12 годин, паціє= 085;ту не слід приймати пропущену дозу, але над&#= 1072;лі продовжити прийом препарату у звичайному встановленl= 6;му режимі.

Якщо протягом 1 години післ= 03; прийому препарату Трастива у пацієнта виникло блювання, йому слід прийняти ще одну таблет = 82;у. Якщо блювання виникло у пацієнта більше ніж через 1 годи = 85;у після прийому препарату, приймати ще 1 таблетку немає потреби.=

Преп= арат Трастива рекомендовk= 2;но приймати на порожній шлунок, оскільки їж = 72; може посилю = 74;ати експозицію ефавіренцу, що може приз= 074;одити до підвищення частоти побічних реакцій. Для покращання переносимоl= 9;ті ефавіренцу (враховуючи побічні реакції з бо= 082;у нервової системи) препарат рекомендовk= 2;но приймати перед сном.

Якщо показано припинити застосуванl= 5;я одного з компонентіk= 4; препарату Трастива аб = 86; необхідно модифікуваm= 0;и дозу, слід перейти на л= 110;кування формами випуску ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату окремо. Слід ознайомитиl= 9;я з інструкці= 03;ми на ці препарати.=

При відміні препарату Трастива слід пам’ят = 72;ти про тривали = 81; період напіввиведk= 7;ння ефавіренцу = 10; тривалий внутрішньоl= 2;літинний період напіввиведk= 7;ння емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру. Через індивідуалn= 0;ні варіації таких показників = 10; проблеми розвитку резистентнl= 6;сті слід керуватися вказівками = 79; лікування ВІЛ, беручи також до ува= 075;и причини відміни препарату.=

К= 086;рекція дози. Якщо препарат Трастива застосовувk= 2;ти одночасно з рифампіцинl= 6;м пацієнтам з масою тіла ≥50<= /span> кг, слід розглянути питання про додаткову д = 86;зу ефавіренцу 200<= /span> мг/добу (загалом 800 мг).

Окре= мі групи пацієнтів<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>.

П= 072;цієнти літнього віку. Препарат Трастива слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам літнього віку.

П= 072;цієнти з порушеннямl= 0; функції нирок. П= 088;епарат Трастива не рекомендовk= 2;ний пацієнтам з порушеннямl= 0; функції нирок серед = 85;ього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <50 <= /span>м= 083;/хв). Для пацієнтів з такими станами необхідно к = 86;ригувати дозу емтрицитабo= 0;ну та тенофові = 88;у дизопроксиl= 3;у фумарату, що є неможливи = 84; при застосуванl= 5;і комбінованl= 0;х таблеток.

П= 072;цієнти з порушеннямl= 0; функці&= #1111; печінки. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Паці= 08;нти з порушення = 84; функції печінки лег = 82;ого ступеня (кла= 089; А за шкалою Чайлда-П’ю) м&#= 1086;жуть застосовувk= 2;ти препарат Трастива у звичайній рекомендовk= 2;ній дозі. Стан пацієнтів слід ретельно спостерігаm= 0;и стосовно розвитку побічних реакцій, особливо симптомів з боку нервової системи, пов’язаних із застосуванl= 5;ям ефавіренцу.

Післ= я відміни препарату Трастива слід ретель = 85;о спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ щодо симптомів з = 72;гострення гепатиту.=

Д= 110;ти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Трастива дітям (віком до 18 років) не k= 4;становлені, тому його застосуванl= 5;я не рекоменд = 86;ване цій групі пацієнтів.

Пере&= #1076;озування.<= /b>

У пацієнтів, які ненавмисно застосовувk= 2;ли ефавіренц у дозі 600 <= /span>м= 075; 2 рази на добу, посилювалиl= 9;я симптоми з боку нервової системи. В одного пацієнта спостерігаl= 3;ося мимовільне скорочення м’язів.

У разі передозуваl= 5;ня слід спостерігаm= 0;и за станом пацієнта щодо ознак токсичностo= 0; та у разі необхідносm= 0;і провести стандартне підтримуючk= 7; лікування.

Може бути доцільним призначеннn= 3; активованоk= 5;о вугілля для виведення неабсо&= #1088;бованого ефавіренцу. Специфічноk= 5;о антидоту ефавіренцу немає. Оскільки еф = 72;віренц активно зв’язуєтьсn= 3; з білками кр= 086;ві, малоймовірl= 5;о, що при діалізі значна кіль = 82;ість препарату буде виведена з крові.

При проведенні гемодіалізm= 1; з організму = 084;оже бути виведено до 30<= /span> % емтрицитабo= 0;ну та приблизн = 86; 10 % тенофовіру. Невідомо пр = 86; можливість виведення емтрицитабo= 0;ну або тенофовіру при проведе = 85;ні перитонеалn= 0;ного діалізу.

Побічні реакції.

Коротк&= #1072; характерисm= 0;ика профілю безпеки. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Комбіна&= #1094;ію ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну та тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; фумарату вивчали у

460 пацієнтів, які застосовувk= 2;ли або таблетк = 80; комбінованl= 6;го препарату з фіксованою = 76;озою (дослідженн= 03; AI266073), або компоненти препарату (дослідженн= 03; GS-01-934). Побічні реакції бул = 80;, як правило, подібними реакціям, що спостерігаl= 3;ися у попередні = 93; дослідженнn= 3;х із застосув = 72;нням окремих компонентіk= 4;. Найчастіше повідомлялl= 0; про такі побічні реакції, які розглядалиl= 9;я як можливо або імовірн = 86; пов’язані з застосуванl= 5;ям комбінованl= 6;го препарату з фіксованою дозою протягом 48 тижнів дослідженнn= 3; AI266073: психічні порушення (16<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'> %), порушення з боку нервової системи (13 %) та порушення з боку ШКТ (7 %).

Пові= домляли про тяжкі реакції з боку шкіри, такі як синд= 088;ом Стівенса-Дж = 86;нсона та мультиформl= 5;а еритема; нейропсихіm= 5;ні побічні реакції (вкл= 102;чаючи тяжку депресію, летальний наслідок че = 88;ез суїцид, психозоподo= 0;бну поведінку, судоми); тяжкі реакц= 10;ї з боку печінки; панкреатит та лактоаци = 76;оз (іноді летальний).

Тако= ж рідко повідомлялl= 0; про порушення функції нирок, ниркову нед = 86;статність та ниркову проксимальl= 5;у тубулопатіn= 2; (включаючи синдром Фанконі), що іноді супроводжуk= 4;алося патологічнl= 0;ми змінами кісткової тканини (нечасто переломами). &#= 1056;екомендова= но проводити моніторинг функції нирок у пацієнтів, які отримують лікування препаратом Трастива.=

Прип= инення лікування препаратом Трастива у пацієнтів з коінфекцієn= 2; ВІЛ та ВГВ може призводити до різкого тяжкого загостреннn= 3; гепатиту.=

Застосу&= #1074;ання препарату Трастива пі = 76; час їди може підвищуватl= 0; експозицію ефавіренцу та частоту розвитку побічних реакцій.

Т= 072;блиця побічних реакцій.

Побі= чні реакції, що спостерігаl= 3;ися у ході кліні= 095;них досліджень та постмаркетl= 0;нгового періоду застосуванl= 5;я к&= #1086;мбінованог= ;о препарату з фіксованою дозою та окремих компонентіk= 4; цього препарату п = 88;и КАРТ, вказан= 110; у таблиці нижче (за класами систем органів, частотою та компонентаl= 4;и препарату, д= 086; яких виникали побічні реакції). У кожній груп= 10; частоти побічні реакції вка = 79;ані у порядку зниження серйозностo= 0;. Частота визначена я = 82;: дуже часто (≥1/= 10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100) або рідко (від ≥1/10000 до < 1/1000).

П= 086;бічні реакції, асоційованo= 0; з застосува = 85;ням комбінованl= 6;го препарату з фіксованою дозою.

Побічні реакції, які розглядалиl= 9;я як можливо або імовірн = 86; пов’язані з застос&= #1091;ванням комбіноваl= 5;ого препарату з фіксованою дозою &= #1091; дослідженнo= 0; AI266073 (протягом 48 тижнів; n=3D203) і не асоційованo= 0; з застосуванl= 5;ям одного з окремих компонентіk= 4; препарату, включають: часто – анорексія; нечасто – сухість у роті, незв’язне мовлення, посилення апетиту, послабленнn= 3; лібідо, міалгія.=

Побічні реакції, асоційованo= 0; з комбінова = 85;им препаратом = 79; фіксованою дозою (за ко = 84;понентом, що спричини = 74; побічну реакцію).

Табл = 80;ця

Класи систем органів та частота побічних реакцій

Комбіно= ;ваний препарат з фіксованою дозою

ефавіре= ;нц

емтрици= ;табін

тенофов= ;іру дизопрокси= 083;у фумарат

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

часто

нейтроп= ;енія

нечасто= ;

анемія¹⁼

З боку імунної системи

часто

алергіч= ;на реакція

нечасто= ;

гіперчу= ;тливість=

З боку метаболізм= 091; та харчування

дуже часто

гіпофос= ;фатемія²

часто

гіпертр= ;игліцериде = 84;ія³

гіпергл= ;ікемія,

гіпертр= ;игліцериде = 84;ія

нечасто= ;

гіперхо= ;лестеринем= 10;я³

гіпокал= ;іємія²

рідко

лактоац= ;идоз

З боку психіки

часто

= депр&#= 1077;сія (тяжка у 1,6 % випадків)³, тривожніст= 100;³, патол&= #1086;гічні сни³, безсоння³

п= ;атологічні сни

б= ;езсоння

нечасто= ;

= спро&#= 1073;а суїциду³, суїцидальн= 077; мислення³, психоз³, манія³, параноя³, галюцинаці= 111;³, ейфоричний настрій³, афектна лабільніст= 100;³, сплутаніст= 100; свідомості3, агресія³, кататонія³

рідко

з= ;авершений суїцид^3,4, марення^3,4, невроз^3,4

&= nbsp;

З боку нервової системи

дуже часто

головни= ;й біль

запамор= ;очення

часто

= пору&#= 1096;ення церебральн= 086;ї координаці= 111; та рівноваг&#= 1080;³,

= сонл&#= 1080;вість (2,0 %)³,

= голо&#= 1074;ний біль (5,7 %)³

= пору&#= 1096;ення уваги (3,6 %)³=

= запа&#= 1084;орочення (8,5 %)³

запамор= ;очення

головни= ;й біль

нечасто= ;

с= ;удоми ³, амнезія^{3,
патологічн=
077;
мислення³=}

а= ;таксія³, патологічн= 072; координаці= 103;³, ажитація³, тремор

З боку органів зору

нечасто= ;

нечіткі= ;сть зору

З боку органів слуху та лабіринту

нечасто= ;

дзвін у вухах, вертиго

З боку судинної системи

нечасто= ;

приплив= ;и

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

дуже часто

д= ;іарея, нудота

д= ;іарея, блювання, нудота

часто

д= ;іарея, блювання, абдоміналь= 085;ий біль, нудота<= o:p>

п= ;ідвищення рівня амілази (у тому числі панкреатич= 085;ої амілази), підвищення рівня ліпаз&#= 1080; сироватки крові, блювання, абдоміналь= 085;ий біль, диспепсія

а= ;бдомінальн = 80;й біль, здуття живота, метеоризм

нечасто= ;

п= ;анкреатит=

панкреа= ;тит³

З боку гепатобілі= 072;рної системи

часто

з= ;більшення рівня АСТ

з= ;більшення рівня АЛТ

з= ;більшення рівня ГГТ

з= ;більшення рівня АСТ та/або АЛТ у сироватці крові, гіпербілір= 091;бінемія

з= ;більшення рівнів трансаміна= 079;

нечасто= ;

г= ;острий гепатит

рідко

п= ;ечінкова недостатні= 089;ть^3,4

п= ;ечінковий стеатоз,

г= ;епатит

З боку шкір = 80; та підшкірної клітковини

дуже часто

в= ;исипання (від помірного до тяжкого – = 11,6 %,

в= ;сіх ступенів – 18 %)3

висипан= ;ня

часто

с= ;вербіж

= вези&#= 1082;улобульозн= е висипання, пустулярне &#= 1074;исипання, макулопапу= 083;ярне висипання, свербіж, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри (посилення пігментаці= 111;)¹

н= ;ечасто

= синд&#= 1088;ом Стівенса-Дж&#= 1086;нсона,

= муль&#= 1090;иформна еритема³,=

= тяжк&#= 1072; форма висипання (<1 %)

а= ;нгіоневрот = 80;чний набряк⁴<= /p>

рідко

ф= ;отоалергіч = 85;ий дерматит

а= ;нгіоневрот = 80;чний набряк

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини

д= ;уже часто

з= ;більшення рівня креатинкін= 072;зи

ч= ;асто

&= nbsp;

зниж&#= 1077;ння мінерально= 111; щільності кісткової тканини⁵<= /span>

н= ;ечасто

р= ;абдоміоліз2,

м= ;’язова слабкість²

р= ;ідко

о= ;стеомаляці= 03; (проявляєть&#= 1089;я як біль у кістках і нечасто призводить до переломів)^{2,4<=
/sup>,
міопатія²=}

З боку ниркової та сечовиділь= 085;ої системи

н= ;ечасто

з= ;більшення рівня креатиніну, протеїнурі= 103;, проксималь= 085;а ниркова тубулопаті= 103; (включаючи синдром Фанконі)

р= ;ідко

= нирк&#= 1086;ва недостатні= 089;ть (гостра та хронічна), гострий тубулярний некроз, нефрит (включаючи гострий інтерстиці= 072;льний нефрит)⁴, нецукровий нирковий діабет

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

н= ;ечасто

г= ;інекомасті= 03;

Пору&#= 1096;ення загального стану та пов’язані з&#= 1110; способом застосуван= 085;я препарату

д= ;уже часто

а= ;стенія

ч= ;асто

втома

біль, астенія

¹ При застосуванl= 5;і емтрицитабo= 0;ну у дітей анем= 110;я виникала часто, зміна кольору шкіри (посил= 077;ння пігментаціo= 1;) – дуже часто.

² = 62;я побічна реакція мож = 77; виникати внаслідок ниркової проксимальl= 5;ої тубулопатіo= 1;. При відсутностo= 0; такого стан = 91; не розгляда= 08;ться як причинно пов’<= span style=3D'letter-spacing:-.05pt'>язана із застосуванl= 5;ям тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату.=

³ = 44;ив. нижче підрозділ «Описання окремих поб= 10;чних реакцій».=

⁴ = 62;я побічна реакція ідентифікоk= 4;ана у ході постм= 072;ркетингово&= #1075;о спостережеl= 5;ня при застосу = 74;анні ефавіренцу, емтрицитабo= 0;ну або тенофовір дизопроксиl= 3;у фумарату. Частота встановленk= 2; методом статистичнl= 6;го підрахуванl= 5;я, з огляду на загальну кількість пацієнтів, які отримували ефавіренц у = 082;лінічних дослідженнn= 3;х (n=3D3 969) або емтрицитабo= 0;н у рандомізовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х (n=3D1 563) або тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат у ра= 085;домізовани&= #1093; клінічних дослідженнn= 3;х та розширен= 10;й програмі (n=3D7 319).

⁵ = 63;астота цієї побічної реакції бул = 72; оцінена на основі дани = 93; про безпеку, отриманих п= 10;д час різних клінічних досліджень = 79; тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом у пацієнтів, інфікованиm= 3; HBV (див. також розділи «Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&nb= sp;

Опис= ання окремих побічних реакцій.

Виси = 87;ання. У клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я ефавіренцу висипання характеризm= 1;валося, як правило, макулопапуl= 3;ярним висипанням = 96;кіри легкого та помірного ступеня, та виникало протягом перших двох тижнів післ= 03; початку лікування ефавіренцоl= 4;. У більшості пацієнтів висипання зникало протягом од = 85;ого місяця при продовженнo= 0; терапії ефа = 74;іренцом. Застосуванl= 5;я препарату Трастива можна відновити пацієнтам, які припини = 83;и терапію через виникнення висипання. П= 088;и поновленні лікування препаратом Трастива рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти відповідні антигістамo= 0;нні засоби та/аб= 086; кортикостеl= 8;оїди.

П= 089;ихічні симптоми. У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; з боку психіки в анамнезі більш високий ризик розвитку се = 88;йозних психічних побічних реакцій (вка= 079;ані у таблиці).

С= 080;мптоми з боку нервової системи. Симптоми з боку нервової системи спостерігаn= 2;ться часто при застосуванl= 5;і ефавіренцу (компонент препарату Трастива). У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х ефавіренцу симптоми з боку нервової системи (пом= 110;рного та тяжкого ступеня) виникали у 19 % пацієнтів (тяжкого ступеня – у 2 %), а 2 % пацієнті&#= 1074; припинили лікування через розвиток та = 82;их симптомів. Симптоми виникали, як правило, протягом перших 1-2 днів лікування ефавіренцоl= 4; і зникали через 2-4 тижні лікування. Р= 077;акції можуть виникати частіше при прийомі препарату Т = 88;астива одночасно з їжею, можливо, внаслідок зростання рівнів ефавіренцу = 91; плазмі кров= 10;. Прийом препарату перед сном покращує переносиміl= 9;ть таких симптомів.=

П= 077;чінкова недостатніl= 9;ть при застосуванl= 5;і препарату ефавіренц<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>. Згідно з постмаркетl= 0;нговим досвідом, пе= 095;інкова недостатніl= 9;ть, у тому числі у пацієнтів без захворюванl= 5;я печінки в анамнезі аб = 86; інших чинників ризику, інод= 110; характеризm= 1;валася фульмінантl= 5;им перебігом, у деяких випадках прогресуючl= 0; до необхідносm= 0;і трансплантk= 2;ції або летального наслідку.=

Пору = 96;ення функції нирок. О= 089;кільки препарат Трастива може призво = 76;ити до враження нирок, рекомендовk= 2;но проводити моніторинг функції нирок (див. розділ «Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я»). Проксимальl= 5;а ниркова тубулопатіn= 3;, як правило, зникає або покращуєтьl= 9;я після припи = 85;ення застосуванl= 5;я тенофовіру дизопроксиl= 3;у. Однак у деяких пацієнтів зниження кл= 10;ренсу креатиніну не повністю зникло, незв= 072;жаючи на припинення застосуванl= 5;я тенофовіру дизопроксиl= 3;у. Пацієнти з ризиком нир = 82;ової недостатноl= 9;ті (такі як пацієнти з п= 086;чатковими факторами ниркового ризику, прогресуючk= 7; захворюванl= 5;я ВІЛ або пацієнти, як= 110; одночасно приймають нефротоксиm= 5;ні препарати) м= 072;ють підвищений ризик неповного відновленнn= 3; функції нирок, незважаючи на припинен = 85;я застосуванl= 5;я тенофовіру дизопроксиl= 3;у (див. розділ «<= /span>Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я»).<= o:p>

Л= 072;ктоацидоз<= /i>. П&= #1086;відомляли про випадки лактоацидоk= 9;у при застосуванl= 5;і тенофовіру дизопроксиl= 3;у окремо або в комбінації = 79; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. Пацієнти зі схильними факторами, такими як тяжка печінкова недостатніl= 9;ть (СРТ, клас С), або пацієнт = 80;, які одночасно о = 90;римують супутні препарати, відомі як та= 082;і, що індукуют= 00; лактоацидоk= 9;, піддаються підвищеномm= 1; ризику розвитку важкого лактоацидоk= 9;у під час лікування тенофовіру дизопроксиl= 3;ом, включаючи летальні наслідки.=

М= 077;таболічні параметри<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.05pt;mso-fareast-language:RU'>. П&= #1110;д час антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; спостерігаm= 0;ися збільшення маси тіла і рівня ліпідів крові та глюкози (див. розділ «Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я»). =

С= 080;ндром імунної реактиваціo= 1;. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.15pt;mso-fareast-language:RU'>У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжким імун = 86;дефіцитом (на момент початку КАР = 58;) можуть розв = 80;ватися запальні реакції до безсимптомl= 5;их або залишкових опортуністl= 0;чних інфекцій. Також повідомлялl= 0; про аутоімунні порушення (наприклад базедову хворобу та аутоімунниl= 1; гепатит); однак період часу до виникнення порушення був різним і такі реакці= 11; можуть виникати через багат = 86; місяців після початку лікування (див. розділ «Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я»).

О= 089;теонекроз<= /i>. Повідомлялl= 0; про випадки остеонекроk= 9;у, особливо у пацієнтів і = 79; загальновиk= 9;наними факторами р = 80;зику, прогресуючl= 0;м ВІЛ-захворю = 74;анням або при тривалому застосуванl= 5;і КАРТ. Частот= 072; такого порушення невідома (див. розділ «<= /span>Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я»).<= o:p>

Те= ;рмін придатностo= 0;. 3 роки.

<= /p>
Умо = 74;и зберігання. Зберіга&= #1090;и в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС у недос&= #1090;упному для дітей місці.

<= /p>
Упа = 82;овка. По 30 таблеток у контейнері; по 1 контейнеру = 91; картонній коробці.

<= /p>
Кат = 77;горія відпуску. За рецептом= .

<= /p>
Вир = 86;бник. Гетеро Лабз Лімітед/Hetero Labs Limited.

Міс = 94;езнаходжен&#= 1085;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Юніт-V, Блок V = 110; V-А, ТСIIC - Формул= 077;йшн СЕЗ, С. №№ 439, 440, 441 і 4= 58, Полепаллі Віледж, Джадчерла Мандал, Тела= 085;гана Стейт, 509301, Індія /= Unit= -V, Block V= and<= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK2'> V-A, TSIIC <= /span>- Formulation SEZ<= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK2'>, S. Nos 439, 440, 441 & 458, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Telangana State, 509301, India= .

Класи систем органів та частота побічних реакцій	Комбіно= ;ваний препарат з фіксованою дозою
ефавіре= ;нц	емтрици= ;табін	тенофов= ;іру дизопрокси= 083;у фумарат
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи
часто		нейтроп= ;енія
нечасто= ;		анемія¹⁼
З боку імунної системи
часто		алергіч= ;на реакція
нечасто= ;	гіперчу= ;тливість=
З боку метаболізм= 091; та харчування
дуже часто			гіпофос= ;фатемія²
часто	гіпертр= ;игліцериде = 84;ія³	гіпергл= ;ікемія, гіпертр= ;игліцериде = 84;ія
нечасто= ;	гіперхо= ;лестеринем= 10;я³		гіпокал= ;іємія²
рідко			лактоац= ;идоз
З боку психіки
часто	= депр&#= 1077;сія (тяжка у 1,6 % випадків)³, тривожніст= 100;³, патол&= #1086;гічні сни³, безсоння³	п= ;атологічні сни б= ;езсоння
нечасто= ;	= спро&#= 1073;а суїциду³, суїцидальн= 077; мислення³, психоз³, манія³, параноя³, галюцинаці= 111;³, ейфоричний настрій³, афектна лабільніст= 100;³, сплутаніст= 100; свідомості3, агресія³, кататонія³
рідко	з= ;авершений суїцид^3,4, марення^3,4, невроз^3,4	&= nbsp;
З боку нервової системи
дуже часто		головни= ;й біль	запамор= ;очення
часто	= пору&#= 1096;ення церебральн= 086;ї координаці= 111; та рівноваг&#= 1080;³, = сонл&#= 1080;вість (2,0 %)³, = голо&#= 1074;ний біль (5,7 %)³ = пору&#= 1096;ення уваги (3,6 %)³= = запа&#= 1084;орочення (8,5 %)³	запамор= ;очення	головни= ;й біль
нечасто= ;	с= ;удоми ³, амнезія^{3, патологічн= 077; мислення³=} а= ;таксія³, патологічн= 072; координаці= 103;³, ажитація³, тремор
З боку органів зору
нечасто= ;	нечіткі= ;сть зору
З боку органів слуху та лабіринту
нечасто= ;	дзвін у вухах, вертиго
З боку судинної системи
нечасто= ;	приплив= ;и
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту
дуже часто		д= ;іарея, нудота	д= ;іарея, блювання, нудота
часто	д= ;іарея, блювання, абдоміналь= 085;ий біль, нудота<= o:p>	п= ;ідвищення рівня амілази (у тому числі панкреатич= 085;ої амілази), підвищення рівня ліпаз&#= 1080; сироватки крові, блювання, абдоміналь= 085;ий біль, диспепсія	а= ;бдомінальн = 80;й біль, здуття живота, метеоризм
нечасто= ;	п= ;анкреатит=		панкреа= ;тит³
З боку гепатобілі= 072;рної системи
часто	з= ;більшення рівня АСТ з= ;більшення рівня АЛТ з= ;більшення рівня ГГТ	з= ;більшення рівня АСТ та/або АЛТ у сироватці крові, гіпербілір= 091;бінемія	з= ;більшення рівнів трансаміна= 079;
нечасто= ;	г= ;острий гепатит
рідко	п= ;ечінкова недостатні= 089;ть^3,4		п= ;ечінковий стеатоз, г= ;епатит
З боку шкір = 80; та підшкірної клітковини
дуже часто	в= ;исипання (від помірного до тяжкого – = 11,6 %, в= ;сіх ступенів – 18 %)3		висипан= ;ня
часто	с= ;вербіж	= вези&#= 1082;улобульозн= е висипання, пустулярне &#= 1074;исипання, макулопапу= 083;ярне висипання, свербіж, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри (посилення пігментаці= 111;)¹
н= ;ечасто	= синд&#= 1088;ом Стівенса-Дж&#= 1086;нсона, = муль&#= 1090;иформна еритема³,= = тяжк&#= 1072; форма висипання (<1 %)	а= ;нгіоневрот = 80;чний набряк⁴<= /p>
рідко	ф= ;отоалергіч = 85;ий дерматит		а= ;нгіоневрот = 80;чний набряк
З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини
д= ;уже часто		з= ;більшення рівня креатинкін= 072;зи
ч= ;асто		&= nbsp;	зниж&#= 1077;ння мінерально= 111; щільності кісткової тканини⁵<= /span>
н= ;ечасто			р= ;абдоміоліз2, м= ;’язова слабкість²
р= ;ідко			о= ;стеомаляці= 03; (проявляєть&#= 1089;я як біль у кістках і нечасто призводить до переломів)^{2,4<= /sup>, міопатія²=}
З боку ниркової та сечовиділь= 085;ої системи
н= ;ечасто			з= ;більшення рівня креатиніну, протеїнурі= 103;, проксималь= 085;а ниркова тубулопаті= 103; (включаючи синдром Фанконі)
р= ;ідко			= нирк&#= 1086;ва недостатні= 089;ть (гостра та хронічна), гострий тубулярний некроз, нефрит (включаючи гострий інтерстиці= 072;льний нефрит)⁴, нецукровий нирковий діабет
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз
н= ;ечасто	г= ;інекомасті= 03;
Пору&#= 1096;ення загального стану та пов’язані з&#= 1110; способом застосуван= 085;я препарату
д= ;уже часто			а= ;стенія
ч= ;асто	втома	біль, астенія