MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0 Content-Location: file:///C:/6C0CCAA1/UA176320103_813A.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

 

ТРИ-АЛІТЕР&r= eg;

(TRI-ALITER)

 

Склад:

= 076;іючі речовини: перинд= оприл, індапамід, амлодипін;

1 таблетка містить:

периндопри= ;лу терт-бутила = 84;іну 4 мг (що екві&= #1074;алентно 3,338 мг периндоприl= 3;у), індапаміду 1,25 мг та амлоди= 087;іну бесилату 6,935 мk= 5; (що еквівал= 077;нтно 5 м&#= 1075; амлодипіну),

або периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;іну 4 мг (що екві&= #1074;алентно 3,338 мг периндоприl= 3;у), індапаміду 1,25 мг та амлоди= 087;іну бесилату 13,870 м = 75; (що еквівал= 077;нтно 10 м&= #1075; амлодипіну),

або периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;іну 8 мг (що екві = 74;алентно 6,676 мг периндоприl= 3;у), і= 085;дапаміду 2,5 мг та амлоди= ;піну бесилату 6,935 мk= 5; (що еквівал= 077;нтно 5 м&#= 1075; амлодипіну),

або периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;іну 8 мг (що екві = 74;алентно 6,676 мг периндоприl= 3;у), і= 085;дапаміду 2,5 мг та амлоди= ;піну бесилату 13,870 м = 75; (що еквівал= 077;нтно 10 м&= #1075; амлодипіну);

допо&= #1084;iжнi речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кросповідоl= 5;; натрію гідрокарбоl= 5;ат; кремнію діоксид колоїдний безводний; м= 072;гнію стеарат.

 =

Л = 10;карська форма. &#= 1058;аблетки.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: к = 88;углі двоопуклі таблетки ві = 76; білого до ма= 081;же білого кольору.=

 =

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група.

П&= #1088;епарати, що впливают = 00; на ренін-ангіо = 90;ензинову систему. Інгібітори АПФ, комбінації. Інгібітори АПФ та інші комбінації. Периндоприl= 3;, амлодипін та індапамі = 76;.

К = 86;д ATX C09B Х01.

 =

Фармакологi= чнi властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Т&= #1056;И-АЛІТЕР® – це комбінація трьох антигіпертk= 7;нзивних компонентіk= 4;, механізм ді = 11; яких доповнює од = 80;н одного для контролю артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. Перин= доприлу терт-бутила = 84;ін – інгібітор ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту, індапамід – сульфонамiд = 85;ий діуретик, амлодипін= – інгібітор потоку іоні = 74; кальцію, що належить до групи дигідропірl= 0;динів.

Ф&= #1072;рмакологіч= ;на дія препарату Т = 56;И-АЛІТЕР® зумовлена властивостn= 3;ми кожного з компонентіk= 4; окремо. Крім того, комбін= 072;ція периндоприl= 3;/індапамід має адитивн = 80;й, синергічниl= 1; ефект двох а= 085;тигіпертен&= #1079;ивних компонентіk= 4;.

М&= #1077;ханізм дії.

Перl= 0;ндоприл.<= /p>

П&= #1077;риндоприл – інгібітор ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (інгібітор АПФ), АПФ пере&= #1090;ворює ангіотензиl= 5; І в ангіотензиl= 5; ІІ (судинозвуж = 91;вальну субстанцію), додатково стимулює секрецію альдостероl= 5;у корою надни = 88;кових залоз та розпад брадикінінm= 1; (вазодилата&= #1090;орної субстанції) до неактивн = 80;х гептапептиk= 6;ів. Внаслідок інгібуваннn= 3; АПФ відбуваєтьl= 9;я: зниження секреції альдостероl= 5;у; підвищення активності реніну у плазмі кров = 10;, тоді як альдостероl= 5; не чинить негативногl= 6; впливу; зменшення загального периферичнl= 6;го опору судин завдяки переважномm= 1; впливу на судини м’язів та нирок, при цьому не спо= 089;терігаєтьс&= #1103; затримки води та соле= 081; або рефлекторнl= 6;ї тахікардії, навіть у раз= 110; тривалого лікування.=

П&= #1077;риндоприл знижує артеріальнl= 0;й тиск також у пацієнтів з нормальним та низьким рівнем реніну у плазмі кров = 10;.

П&= #1077;риндоприл діє через свій активний метаболіт периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти неактивні.=

П&= #1077;риндоприл зменшує роботу серц = 03; через: вазод= 080;лататорну дію на вени (можливо, через зміни = 091; метаболізмo= 0; простагланk= 6;инів) – зменшення переднаванm= 0;аження на серце; зниження загального опору периферичнl= 0;х судин – зменшення постнавантk= 2;ження на серце.

Д&= #1086;слідження, проведені з участю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, довели, що застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у призводить до: зниження тиску наповнення = 83;івого та правого шлуночків; зниження за = 75;ального опору периферичнl= 0;х судин; збіль= 096;ення серцевого викиду та покращення серцевого і = 85;дексу; збільшення регіональнl= 6;го кровообігу = 91; м’язах.

О&= #1082;рім того, значно покращуютьl= 9;я показники тестів з фізичним навантаженl= 5;ям.

Індk= 2;памід.

І&= #1085;дапамід є сульфонам= ;iдним похідним з індоловим кільцем, споріднениl= 1; фармаколог&#= 1110;чно з тіазидним = 80; діуретикамl= 0;. Індапамід інгібує реабсорбціn= 2; натрію у кортикальнl= 6;му сегменті нирок. Це підвищує екскрецію н = 72;трію та хлоридів = 091; сечу та, меншою міро = 02;, екскрецію калію та магнію, підвищуючи таким чином діурез. Цей механізм забезпечує антигіпертk= 7;нзивну дію.

Амлодипін.

А&= #1084;лодипін є інгібітороl= 4; потоку іоні = 74; кальцію, що належить до групи дигідропірl= 0;динів (блокатор повільних кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію) та блокує тран = 89;мембранний потік іонів кальцію до к= 083;ітин гладких м’язів міок = 72;рда і судин.

Ф&= #1072;рмакодинам= ;ічні ефекти.

Периндопрl= 0;л/індапамід.<= o:p>

К&= #1086;мбінація периндоприl= 3;/індапамід знижує систолічниl= 1; та діастолічнl= 0;й тиск у пацієнтів будь-якого віку з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, що знаходятьсn= 3; як у положен= 085;і лежачи, так і стоячи. Антигіпертk= 7;нзивна дія препарату є дозозалежнl= 6;ю. У ході клінічних досліджень доведено, що одночасне призначеннn= 3; периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у спричиняє антигіпертk= 7;нзивну дію синергі = 95;ного походження, яка є результатоl= 4; окремих ефектів складових препарату.=

П&= #1077;риндоприл.=

Перинд&#= 1086;прил ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск при артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1;         =    будь-яко= го ступеня: легкій, помірній та тяжкій. Зниження систолічноk= 5;о та діастолічнl= 6;го артеріальнl= 6;го тиску спостерігаn= 8;ться як у положенні лежачи, так і стоячи. Макс= 080;мальний антигіпертk= 7;нзивний ефект розвиваєтьl= 9;я через 4–6 годи&= #1085; після прийому одноразовоo= 1; дози та збер= 110;гається більше доби. Периндоприl= 3; має високий рівень остаточногl= 6; блокування = 10;нгібітору АПФ (приблизно 80 %) через 24 години післ = 03; застосуванl= 5;я.

У пацієнтів, які відпові = 83;и на лікуванн = 03;, нормалізацo= 0;я артеріальнl= 6;го тиску відбуваєтьl= 9;я протягом мі = 89;яця та зберігаєтьl= 9;я без виникнення тахіфілаксo= 0;ї.

Припин&#= 1077;ння терапії не супроводжуn= 8;ться ефектом відміни.

Перинд&#= 1086;прил має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;, відновлює еластичнісm= 0;ь великих артерій, кор= 077;гує гістоморфоl= 4;етричні зміни у резистентнl= 6;сті артерій та зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Внаслідок додавання, у разі необхі = 76;ності, тіазидного діуретика розвиваєтьl= 9;я додатковий синергізм.=

Комбін&#= 1072;ція інгібітору АПФ та тіазидного = 76;іуретика знижує ризи = 82; виникнення гіпокаліємo= 0;ї, що може виникнути при призначеннo= 0; діуретика у монотерапіo= 1;.

Індk= 2;памід.

А&= #1085;тигіпертен= ;зивна дія індапаміду = 91; монотерапіo= 1; триває 24 годи&= #1085;и. Цей ефект проявляєтьl= 9;я у дозах, у яких діурет = 80;чні властивостo= 0; є мінімальниl= 4;и.

Антигі&#= 1087;ертензивна дія індапаміду пов’язана з покращенняl= 4; еластичносm= 0;і артерій та зменшенням резистентнl= 6;сті артеріол і з= 072;гального периферичнl= 6;го опору судин.

Індапа&#= 1084;ід зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка.=

При перевищеннo= 0; рекомендовk= 2;ної дози терапе = 74;тичний ефект тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків не збільшуєтьl= 9;я, тоді як кількість н = 77;бажаних ефектів зростає. Якщ= 086; лікування є недостатньl= 6; ефективним, підвищуватl= 0; дозу не рекомендуєm= 0;ься.

Більше того, як показано у ході досліджень = 88;ізної тривалості (= 082;ороткої, середньої т = 72; довгої) з участю пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, індапамід: н= 077; впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцери = 76;ів, ліпопротеїk= 6;ів низької та високої щіл = 00;ності); не впливає н= 072; метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на артеріальнm= 1; гіпертензі&#= 1102; та цукровий діабет.

А&= #1084;лодипін.<= /i>

Механі&#= 1079;м антигіпертk= 7;нзивного ефекту амло = 76;ипіну зумовлений прямою релаксуючоn= 2; дією на гладку мускулатурm= 1; судин. Точни= 081; механізм, за допомогою якого амлодипін зменшує прояви стенокардіo= 1;, повністю не визначений, але відомо, що препарат сприяє зниженню загальної ішемії нава = 85;таження завдяки таким діям:

-&nb= sp; а&= #1084;лодипін розширює периферичнo= 0; артеріоли і таким чином знижує загальний периферичнl= 0;й опір (постнавант = 72;ження); оскільки ча = 89;тота серцевих скорочень н = 77; змінюється, = 079;меншення навантаженl= 5;я на серце зменшує споживання енергії міо = 82;ардом та його потребу у кисні;

-&nb= sp; а&= #1084;лодипін частково сприяє розширенню головних коронарних артерій та артеріол як = 091; незмінених, так і в ішемізованl= 0;х зонах міока = 88;да; така дилатація збільшує надходженнn= 3; кисню до міокарда у хворих на вазоспастиm= 5;ну стенокардіn= 2; (стенокарді = 03; Принцметалk= 2;, або варіантна стенокардіn= 3;).

У пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно виражене зн = 80;ження артеріальнl= 6;го тиску протягом 24 го&= #1076;ин як у положенні л = 77;жачи, так і стоячи. Завдяки повільному початку дії амлодипін н = 77; спричиняє гострої гіп = 86;тензії.

З призначеннn= 3;м амлодипіну не пов’язан = 10; негативні метаболічнo= 0; прояви або зміни рівня ліпідів у плазмі кров = 10;, тому його можна засто = 89;овувати пацієнтам з астмою, цукр= 086;вим діабетом та подагрою.=

Кліl= 5;ічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.

ADVANCE – міжнародне мультицентl= 8;ове рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; з бі-факторіа = 83;ьним (2×2) дизайном, спрямоване на визначення переваг зни = 78;ення артеріальнl= 6;го тиску фіксованою = 82;омбінацією периндоприl= 3;/індапамід порівняно з плацебо на т= 083;і поточної стандартноo= 1; терапії (подвійне сл= 110;пе порівняння (проспектив = 85;е рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; із визначен = 85;ям сліпим методом)) щодо впливу на основні макро- та мікросудинl= 5;і події у паці= 108;нтів з діабетом І= 030; типу. Первинна кінцева точ = 82;а складалась із основних макроваскуl= 3;ярних (кардіоваск = 91;лярна летальністn= 0;, нелетальниl= 1; інфаркт міокарда, нелетальниl= 1; інсульт) і мікроваскуl= 3;ярних подій (нові в&#= 1080;падки або посилення нефропатії, ретинопатіo= 1;). У досліджен = 85;я було включено 11140 пацієнтів з діабетом ІІ типу. Серед них 83 % пацієнт= ;ів мали артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2;, 32 % та 10 % пацієнтів мали в анамнезі мікро- та мак&#= 1088;оваскулярн= і захворюванl= 5;я відповідно, 27 % мали мікроальбуl= 4;інурію. Супутня терапія вкл = 02;чала препарати для зменшен = 85;я рівня артеріальнl= 6;го тиску (75 %), для зниження ліпідів (35 %, головним чином стати = 85;и 28 %), аспірин аб = 86; інші антитромбоm= 4;итарні препарати (47 %).

Лікува&#= 1085;ня протягом 4,3 року комбінацієn= 2; периндоприl= 3;/індапамід призвело до достовірноk= 5;о зниження на 9 % відносного ризику показників первинної кінцевої точки. Переваги лікування комбінацієn= 2; периндоприl= 3;/індапамід порівняно з групою плацебо бул = 80; зумовлені: достовірниl= 4; зниженням відносного ризику загальної л = 77;тальності на 14 %; достовірниl= 4; зниженням відносного ризику кардіоваскm= 1;лярної летальностo= 0; на 18 %; достовірниl= 4; зниженням відносного = 88;изику всіх ниркових ус = 82;ладнень на 21 %.

У підгрупі пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, які лікувалися = 82;омбінацією периндоприl= 3;/індапамід, відзначалоl= 9;я достовірне зниження відносного ризику основних ма = 82;ро- та мікросудинl= 5;их подій на 9 % порівняно з групою плацебо. У підгрупі серед паціє = 85;тів, які приймал = 80; комбінацію периндоприl= 3;/індапамід, порівняно з групою плацебо також відзн = 72;чалося: достовірне зниження відносного ризику загальної л = 77;тальності на 16 %; достовірне зниження відносного ризику кард = 10;оваскулярн&#= 1086;ї летальностo= 0; на 20 %; достовірне зниження відносного ризику всіх ниркових ус = 82;ладнень на 20 %.

= = Фармакокінk= 7;тика.

Призна&#= 1095;ення периндоприl= 3;у, індапаміду та амлодипіну = 91; фіксованій комбінації не змінює їх фармакокінk= 7;тичних властивостk= 7;й порівняно з застосуванl= 5;ям монопрепарk= 2;тів.

П&= #1077;риндоприл.

Після пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 1 годин&#= 1091;. Період напіввиведk= 7;ння периндоприl= 3;у з плазми крові становить 1 г&#= 1086;дину. Периl= 5;доприл належить до проліків. До кровообігу потрапляє    27 % ві= 076; прийнятої дози периндоприl= 3;у у вигляді активного метаболіту периндоприl= 3;ату. Крім активного периндоприl= 3;ату, периндоприl= 3; утворює ще 5 неактивних метаболітіk= 4;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоприl= 3;ату у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3–4 годи&= #1085;и.

Оскіль&#= 1082;и прийом їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у у периндоприl= 3;ат, а отже, зменш&#= 1091;ється і його біодоступнo= 0;сть, периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;ін рекомендуєm= 0;ься приймати перорально = 91; одноразовіl= 1; добовій доз = 10; вранці пере = 76; їжею. Існує лінійний взаємозв’яk= 9;ок між дозою пе= 088;индоприлу та його концентрацo= 0;єю у плазмі крові.

Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 л= /кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками пл= 072;зми становить 20 % в основному з ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льним ферментом, і є дозозалеж = 85;им. Периндоприl= 3;ат виводиться із сечею, пер&#= 1110;од остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно 17 = 075;один. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; через 4 доби.

Виведе&#= 1085;ня периндоприl= 3;ату зменшуєтьсn= 3; у пацієнтів = 083;ітнього віку та у пацієнтів і = 79; серцевою аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю. Для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю слід адаптувати дозу залежн = 86; від ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну).

Діаліз&#= 1085;ий кліренс периндоприl= 3;ату становить 70 м&= #1083;/хв.

Фармак&#= 1086;кінетика периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на цироз печінки: печінковий кліренс основної молекули знижується вдвічі. Одна= 082; кількість периндоприl= 3;ату, що утворюєт = 00;ся, не зменшуєтьсn= 3;. Отже, таким х&#= 1074;орим не потрібно підбирати дозу (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

І&= #1085;дапамід.

Індапа&#= 1084;ід швидко та повністю всмоктуєтьl= 9;я у травному тракті. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 годин&#= 1091; після пероральноk= 5;о прийому. Зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров = 10; – 79 %. Пе= 088;іод напiввиведе = 85;ня становить вi= 076; 14 годин до 24 го = 76;ин (у середньом= 091; – 18 годин). Повторний прийом не спричиняє кумуляції.=

Індапа&#= 1084;ід виводиться головним чином із сеч= 077;ю (70 % дози) та фекаліями (22 %) = 91; вигляді неактивних метаболітіk= 4;. У пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.

А&= #1084;лодипін.

При застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз перорал = 00;но амлодипін добре всмоктуєтьl= 9;я і досягає максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у крові чере= 079; 6–12 годин після прийому. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить від 64 % до 80 %. Об’єм розподілу становить приблизно 21 л/= кг. Дослідженнn= 3; in vitro продемонстl= 8;ували, що близько 97,5 % циркулюючоk= 5;о в крові амлодипіну зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров = 10;. Прийом їжі н= 077; впливає на біодоступнo= 0;сть амлодипіну. Період напіввиведk= 7;ння амлодипіну = 79; плазми кров = 10; становить приблизно         =  35–50 годин, що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Амлодипін головним чином метаб = 86;лізується у печінці з утворенням неактивних метаболітіk= 4;, 60 % метаболітіk= 4; виводиться із сечею, а 10 % – у незмінено = 84;у вигляді.

Час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров = 10; в осіб літнь= 086;го віку та молодших пацієнтів є однаковим. У пацієнтів літнього віку відзначаєтn= 0;ся тенденція д = 86; зниження кліренсу ам = 83;одипіну, що призводить до збільшення показника AUC і періоду напіввиведk= 7;ння. Підвищення показника AUC та часу напіввиведk= 7;ння у пацієнтів із застійно = 02; серцевою недостатніl= 9;тю відповідалl= 6; віковим особливостn= 3;м досліджуваl= 5;их пацієнтів.=

Існує дуже обмежена кількість клінічних д = 72;них щодо призначеннn= 3; амлодипіну пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки. У пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю кліренс амлодипіну знижується, це призводить = 76;о подовження періоду напіввиведk= 7;ння та підвищен = 85;я показника AUC приблизно н = 72; 40–60 %.

 =

К = 83;інічні характерисm= 0;ики.

Пока&= #1079;ання.

= Т&= #1056;И-АЛІТЕР® показаний для лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; пацієнтам, яким необхідне лікування периндоприl= 3;ом, індапамідоl= 4; та амлодипі = 85;ом у дозах, наявних у фіксованій = 82;омбінації.

 =

Прот&= #1080;показання.=

-&nb= sp; З&= #1072;стосування пацієнтам, які знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;;

-&nb= sp; з&= #1072;стосування пацієнтам з нелікованоn= 2; декомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю;

-&nb= sp; п&= #1086;рушення функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв);

-&nb= sp; п&= #1086;рушення функції нирок помір = 85;ого ступеня (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) при прийомі препарату Т = 56;И-АЛІТЕР®, що містить комбінацію діючих речовин у до= 079;ах 8 мг/2,5 мг/5 мг аб= 086; 8 мг/2,5 мг/10 мг;

-&nb= sp; п&= #1110;двищена чутливість до діючих речовин, інш= 080;х сульфонаміk= 6;них препаратів, похідних дигідропірl= 0;дину, будь-якого іншого інгібітору = 40;ПФ або до будь-яких допоміжних речовин;

-&nb= sp; в&= #1072;гітні або жінки, які плануют = 00; завагітнітl= 0; (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»);

-&nb= sp; п&= #1077;ріод годування груддю (див. розділ «Зас = 90;осування у період вагітності або годування груддю»);

-&nb= sp; а&= #1085;гіоневроти= ;чний набряк (набряк Квінке) в ана&#= 1084;незі, пов’язаний із попереднім лікуванням інгібітораl= 4;и АПФ;

-&nb= sp; у&= #1088;оджений або ідіопатичнl= 0;й ангіоневроm= 0;ичний набряк;

-&nb= sp; п&= #1077;чінкова енцефалопаm= 0;ія;

-&nb= sp; т&= #1103;жке порушення функції печінки;

-&nb= sp; г&= #1110;покаліємія= ;;

-&nb= sp; т&= #1103;жка артеріальнk= 2; гіпотензія;

-&nb= sp; ш&= #1086;к, включаючи кардіогеннl= 0;й шок;

-&nb= sp; о&= #1073;струкція виходу з лівого шлуночка (наприклад, стеноз аорт = 80; тяжкого ступеня);

-&nb= sp; с&= #1077;рцева недостатніl= 9;ть з нестабільнl= 6;ю гемодинаміl= 2;ою після гострого інфаркту мі = 86;карда;

-&nb= sp; о&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, що містять діючу речов = 80;ну аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість к= 083;убочкової фільтрації         =     < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp; о&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»);

-&nb= sp; е&= #1082;стракорпор= ;альні методи лікування, які призвод = 03;ть до контакту = 082;рові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp; з&= #1085;ачний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

 <= /p>

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= =

П&= #1086;двійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС).

Дані клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) шляхом одночасногl= 6; прийому інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену асоціюєтьсn= 3; з високою частотою побічних реакцій, так= 080;х як гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та зниження функції нирок (включаючи г= 086;стру ниркову недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного препарату, щ= 086; впливає на РААС (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Л&= #1110;карські засоби, що сп&#= 1088;ичиняють гіперкалієl= 4;ію.

Деякі лікарські засоби або терапевтичl= 5;і класи лікарських засобів можуть спри = 95;инити виникнення гіперкалієl= 4;ії, а саме: аліскірен, солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), гепарини, імуносупреl= 9;ори, такі як циклоспориl= 5; або такролі = 84;ус, триметоприl= 4;. Одночасний прийом вказ = 72;них лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я протипоказk= 2;но (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

А&= #1083;іскірен.

У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, або п&#= 1072;цієнтів із порушено = 02; функцією нирок ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нирок та кардіоваскm= 1;лярної захворюванl= 6;сті і летальнос = 90;і підвищуєтьl= 9;я.

Е&= #1082;стракорпор= ;альні методи лікування.=

Екстра&#= 1082;орпоральні методи лікування, які призвод = 03;ть до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями, такими як діаліз або гемофільтрk= 2;ція із використанl= 5;ям певних мембран із в= 080;сокою гідравлічнl= 6;ю проникністn= 2; (наприклад, поліакрилоl= 5;ітрилових) та аферез ліпопротеїk= 6;ів низької щільності і = 79; застосуванl= 5;ям декстрану сульфату через підвищений = 88;изик розвитку анафілактоo= 1;дних реакцій тяж = 82;ого ступеня (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У разі необх= 110;дності проведення такого лікування с = 83;ід розглянути можливість використанl= 5;я діалізної мембрани іншого типу або застосу = 74;ання іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних засобів.

С&= #1072;кубітрил/вk= 2;лсартан.<= /p>

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не, оскільки одночасне інгібуваннn= 3; неприлізинm= 1; та АПФ може призвести д = 86; підвищення = 88;изику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше, ніж через 36 годин після прийому останньої дози перинд = 86;прилу. Терапію периндоприl= 3;ом слід розпоч = 80;нати не раніше, ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.

Л&= #1110;тій.

Повідо&#= 1084;ляли про зворотн = 77; збільшення концентрацo= 0;ї літію у сироватці крові та зростання його токсичностo= 0; при одночасномm= 1; прийомі літію та інгібіторіk= 4; АПФ. Одночасний прийом пери = 85;доприлу разом з індапамідоl= 4; та препарат = 72;ми літію не рекомендуєm= 0;ься. Однак, якщо доведено необхіднісm= 0;ь такої комбінації, слід ретельно контролюваm= 0;и рівень конц = 77;нтрації літію у сироватці крові (див. ро&= #1079;діл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

П&= #1077;риндоприл.=

А&= #1083;іскірен.<= /i>

У будь-яких інших пацієнтів, я= 082; і у хворих на цукровий діабет або пацієнтів і = 79; порушеною функцією нирок, ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нир = 86;к та кардіоваскm= 1;лярної захворюванl= 6;сті і летальнос = 90;і підвищуєтьl= 9;я (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у.

За даними літе = 88;атури відомо, що у пацієнтів з = 10; встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою не = 76;остатністю або з цукровим діабетом з у= 088;аженням органів-міш = 77;ней одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; частоти виникнення = 72;ртеріально&#= 1111; гіпотензії, непритомноl= 9;ті, гіперкалієl= 4;ії та погіршенняl= 4; функції нир = 86;к (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті) порівняно з монотерапіn= 8;ю препаратамl= 0;, що впливають н = 72; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему (РААС). Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітору АПФ з антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ) може бути застосованk= 2; в індивідуа = 83;ьних випадках з ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Е&= #1089;трамустин.

Підвищ&#= 1077;ння ризику виникнення побічних ре = 72;кцій, таких як ангіоневроm= 0;ичний набряк (ангіоедема).

К&= #1072;лійзберіга= ;ючі препарати (наприклад, тріамтерен, амілорид), солі калію.

Виникн&#= 1077;ння гіперкалієl= 4;ії (можливо, летальної) особливо у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю (адитивний гіперкалієl= 4;ічний ефект). Зазначені препарати н = 77; рекомендовk= 2;ні для одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з периндопр = 80;лом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Однак якщо одночасне призначеннn= 3; цих речовин = 108; необхідним, їх слід заст= 086;совувати з обережністn= 2; та проводит = 80; частий контроль калію плазм = 80; крові. Щодо застосуванl= 5;я спіронолакm= 0;ону при серцеві = 81; недостатноl= 9;ті див. підрозділ «Одночасне застосуванl= 5;я, яке потребу = 08; особливої уваги».

К&= #1086;-тримоксазl= 6;л (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол).

У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь ко-тримокса = 79;ол, можливе збільшення ризику розв = 80;тку гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

А&= #1084;лодипін.<= /u>

Д&= #1072;нтролен (інфузія).<= /p>

В експерименm= 0;альних дослідженнn= 3;х на тваринах спостерігаl= 3;ися фібриляція шлуночків с = 77;рця з летальним = 80; наслідками та кардіова = 89;кулярний колапс у поєднанні з гіперкалієl= 4;ією після внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я верапамілу та дантролену. = 047; огляду на мо= 078;ливість виникнення гіперкалієl= 4;ії рекомендовk= 2;но уникати одночасногl= 6; призначеннn= 3; антагоністo= 0;в кальцію, таких як амлодипін, пацієнтам з = 10; встановленl= 6;ю або підозрюванl= 6;ю злоякісною гіпертерміn= 8;ю.

Г&= #1088;ейпфрути або грейпфрутоk= 4;ий сік.

У деяких пацієнтів можливе підвищення біодоступнl= 6;сті амлодипіну, внаслідок чого відбув = 72;ється посилення гіпотензивl= 5;ого ефекту.

 =

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>

Б&= #1072;клофен.

Посилю&#= 1108; антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необх= 110;дно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск і у разі необхідносm= 0;і провести корекцію дози.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.

Н&= #1077;стероїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), у тому числі великі дози саліцилатіk= 4;.

Якщо інгібітори АПФ признач = 72;ти одночасно з НПЗЗ, такими як ацетилсаліm= 4;илова кислота у пр= 086;тизапальни&= #1093; дозах, інгібітори циклооксигk= 7;нази ЦОГ-2 та неселективl= 5;і НПЗЗ, може виникати послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та НПЗЗ посилює ризик погіршення функції нирок, включ= 072;ючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть, та підвищит = 80; рівень калі = 02; у крові, особливо у пацієнтів з = 074;же встановленl= 0;м порушенням функції нирок. Таку комбінацію слід призначати = 79; обережністn= 2;, особливо пацієнтам л = 10;тнього віку. В останніх необхідно відновити в = 86;дний баланс та розглянути доцільністn= 0; контролю функції нирок після початку ком = 73;інованої терапії та при подальш = 86;му лікуванні.=

П&= #1077;риндоприл.

Ц&= #1091;крознижува= ;льні засоби (інсулін, пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби).

Епідем&#= 1110;ологічні дослідженнn= 3; припускаютn= 0;, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та цукрознижуk= 4;альних засобів (інсулін, пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби) може призвести д = 86; посилення цукрознижуk= 4;ального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемo= 0;ї. Найчастіше цей феномен може виника = 90;и у перші тижн= 110; комбінованl= 6;го лікування т = 72; у пацієнтів = 110;з порушенням функції нирок.

Д&= #1110;уретики.<= /i>

У пацієнтів, які приймають діуретики, т= 072; особливо у тих, у кого порушений водно-елект = 88;олітний обмін, можливе надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску після початку лік = 91;вання інгібітороl= 4; АПФ. Імовірністn= 0; розвитку гіпотензивl= 5;ого ефекту знижується завдяки відміні діуретика, підвищенню = 86;б’єму циркулюючоo= 1; крові, споживанню солі перед початком терапії периндоприl= 3;ом, яку слід розпочинатl= 0; з низьких до= 079; з поступови = 84; підвищенняl= 4;. При артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1;, коли попере = 76;ньо призначениl= 1; діуретик мі = 75; спричинити недостатніl= 9;ть води/електр = 86;літів, його необхідно відмінити перед початком лікування інгібітороl= 4; АПФ (у таких випадках прийом діур = 77;тика може бути поновлено з часом) або призначити інгібітор АПФ у низькі= 081; дозі з посту= 087;овим її підвищенняl= 4;. При застійній серцевій недостатноl= 9;ті на тлі прийому діуретика прийl= 6;м інгіk= 3;ітору АПФ слід розпочинатl= 0; з мінімальн = 86;ї дози, можлив= 086;, після зниження дози діуретика. У будь-якому випадку необхідно контролюваm= 0;и функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітороl= 4; АПФ.

К&= #1072;лійзберіга= ;ючі діуретики (еплеренон, спіронолакm= 0;он).

У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я еплеренону або спіронолакm= 0;ону у дозах від 12,5 мг до 50 мг на д= обу з низькими дозами інгібітору АПФ можливо: у випадку недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призначеннn= 3; такої комбінації існує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ–ІV класу за NYHA та фракцією викиду < 40 %, які раніше лікувалися інгібітороl= 4; АПФ та петль= 086;вим діуретиком. Перед призначеннn= 3;м такої комбінації слід упевни = 90;ися у відсутнос = 90;і гіперкалієl= 4;ії та порушенн = 03; функції нирок. Рекомендовk= 2;но проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінеl= 4;ії щотижнево під час першого місяця лікування т = 72; щомісячно надалі.

Р&= #1072;цекадотрил= ;.

Відомо, що інгібітори АПФ (наприклад, периндоприl= 3;) можуть спри = 95;инити розвиток ангіоневроm= 0;ичного набряку. Цей ризик може збільшуватl= 0;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з рацекадот = 88;илом (лікарським засобом, яки= 081; використовm= 1;ється для лікування гострої діареї).

І&= #1085;гібітори mTOR (наприклад, сиролімус, е= 074;еролімус, темсіролімm= 1;с).

У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь інгібітори mTOR, можливе збільшення ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

І&= #1085;дапамід.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>

П&= #1088;епарати, що можуть спричинити розвиток па = 88;оксизмальн&#= 1086;ї шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует» (torsades de point= es).

Через ризик виникнення гіпокаліємo= 0;ї індапамід слід призначати = 79; обережністn= 2; у комбінаці = 11; з препаратамl= 0;, що можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует» (torsades de point= es), такими як:

-&nb= sp; а&= #1085;тиаритмічн= ;і препарати класу ІА (квінідин, гідроквініk= 6;ин, дизопіраміk= 6;);

-&nb= sp; а&= #1085;тиаритмічн= ;і препарати класу III (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід, бретиліум);

-&nb= sp; д&= #1077;які нейролептиl= 2;и (хлорпромаз = 80;н, ціамемазин, левомепромk= 2;зин, тіоридазин, трифлуоперk= 2;зин), бензаміди (амісульпір = 80;д, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофеноl= 5;и (дроперидол, галоперидоl= 3;), інші нейролептиl= 2;и (пімозид);

-&nb= sp; і&= #1085;ші препарати, такі як бепридил, сизаприд, ди= 092;еманіл, еритроміциl= 5; внутрішньоk= 4;енно, галофантриl= 5;, мізоластин, пентамідин, моксифлоксk= 2;цин, спарфлоксаm= 4;ин, вінкамін внутрішньоk= 4;енно, метадон, астемізол, терфенадин.

Слід запобігати зниженню калію у плазмі кров = 10; та, у разі необхідносm= 0;і, його коригувати, контролюваm= 0;и QT-інтервал.

А&= #1084;фотерицин В внутрішньоk= 4;енно, глюко- та мін&#= 1077;ралокортик= оїди (системної дії), тетракозакm= 0;ид, проносні пр = 77;парати (стимулюють перистальтl= 0;ку).

Підвищ&#= 1091;ють ризик зниження калію у сироватці к = 88;ові (адитивний ефект). Необхідно контролюваm= 0;и вміст калію = 091; плазмі кров = 10; та коригувати = 81;ого за потреби, зокрема при одночасномm= 1; прийомі з серцевими глікозидамl= 0;. Рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти проносні препарати, які не стимулюють перистальтl= 0;ку.

С&= #1077;рцеві глікозиди.=

При виникненні гіпокаліємo= 0;ї посилюютьсn= 3; токсичні ефекти серцевих глікозидів. Тому необхідно проводити моніторинг калію плазм = 80; та ЕКГ-контрол = 00;, а також, у разі необхідносm= 0;і, переглянутl= 0; терапію.

А&= #1083;опуринол.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з індапамідоl= 4; може підвищити ризик виникнення реакцій гіп = 77;рчутливост&#= 1110; на алопуринол.

А&= #1084;лодипін.<= /u>

І&= #1085;дуктори CYP3A4.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з відомими і= 085;дукторами CYP3A4 концентрацo= 0;я амлодипіну = 91; плазмі крові може змінюватисn= 3;. Тому слід ко= 085;тролювати артеріальнl= 0;й тиск та проводити корекцію дози під час та після одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з індукторамl= 0; CYP3A4, зокрема з індукторамl= 0; сильної дії CYP= 3A4 (наприклад, рифампіцин, звіробій (hypericum perforatum)).

І&= #1085;гібітори CYP3A4.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я амлодипіну = 79; високоактиk= 4;ними або помірними інгібітораl= 4;и CYP3A4 (інгібітора = 84;и протеаз, протигрибкl= 6;вими похідними імідазолу т = 72; триазолу, макролідамl= 0;, такими як еритроміциl= 5; або кларитроміm= 4;ин, верапамілоl= 4; або дилтіаземоl= 4;) може спричи = 85;ити значне підвищення концентрацo= 0;ї амлодипіну. Клінічний прояв вищезазначk= 7;них фармакокінk= 7;тичних змін може бути більш вираженим у пацієнтів л = 10;тнього віку. У таких випадках необхідно проводити клінічний моніторинг та корекцію дози. Існує підвищений ризик виникнення гіпотензії = 91; пацієнтів, які приймають кларитроміm= 4;ин у комбінаці = 11; з амлодипіноl= 4;. Таким паціє = 85;там рекомендовk= 2;ний ретельний н = 72;гляд.

 =

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я, яке потребу = 08; уваги.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід/ам&#= 1083;одипін.

І&= #1084;іпрамінопо= ;дібні (трициклічн = 10;) антидепресk= 2;нти, нейролептиl= 2;и.

Підвищ&#= 1091;ють антигіпертk= 7;нзивну дію та ризик розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії (адитивний ефект).

І&= #1085;ші антигіпертk= 7;нзивні препарати.=

Застос&#= 1091;вання інших антигіпертk= 7;нзивних препаратів може спричинити додаткове з = 85;иження артеріальнl= 6;го тиску.

К&= #1086;ртикостеро= ;їди, тетракозакm= 0;ид.

Послаб&#= 1083;ення антигіпертk= 7;нзивного ефекту (чере= 079; затримку води та соле= 081; кортикостеl= 8;оїдами).

П&= #1077;риндоприл.

А&= #1085;тигіпертен= ;зивні засоби та вазодилатаm= 0;ори.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з нітрогліцеl= 8;ином та іншими ні= 090;ратами або з іншими вазодилатаm= 0;орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

А&= #1083;опуринол, цитостатикl= 0;, імуносупреl= 9;ивні засоби, системні ко = 88;тикостерої&#= 1076;и або прокаїнаміk= 6;.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з інгібітор = 72;ми АПФ збільшу = 08; ризик виникнення лейкопенії.

П&= #1088;епарати для анестезії.=

Інгібі&#= 1090;ори АПФ можуть посилювати гіпотензивl= 5;у дію деяких препаратів для анестез = 10;ї.

Д&= #1110;уретики (тіазидні та петльові).

Попере&#= 1076;нє лікування високими дозами діур = 77;тиків може спричинити = 79;неводнення, що збільшує ризик гіпотензії = 85;а початку терапії периндоприl= 3;ом.

Г&= #1083;іптини (лінагліпти = 85;, саксагліптl= 0;н, сітагліптиl= 5;, вільдагліпm= 0;ин).

У пацієнтів, яким призначено комбінацію гліптину та інгібітору АПФ, підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення ангіоедеми внаслідок того, що гліптин знижує активність дипептилпеl= 7;тидази-ІV (ДПП-ІV).

С&= #1080;мпатомімет= ;ики.

Симпат&#= 1086;міметики можуть послабляти антигіпертk= 7;нзивну дію інгібіторіk= 4; АПФ.

З&= #1086;лото.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, включаю= 095;и периндоприl= 3;, та ін’єкційниm= 3; препаратів золота (натрію ауротіомалk= 2;т) зрідка може = 089;причинити реакції, подібні до тих, що виник&#= 1072;ють при застосуванl= 5;і нітратів (почервонін = 85;я обличчя (при= 087;ливи), нудота, блювання та гіпотензія).

І&= #1085;дапамід.

М&= #1077;тформін.<= /i>

Може спричинити молочнокисl= 3;ий ацидоз внас = 83;ідок розвитку функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, пов’язаної = 79; прийомом діуретиків, = 086;собливо петльових. Н= 077; слід призначати метформін, якщо рівень креатиніну = 91; плазмі кров = 10; перевищує 15 м&= #1075;/л (135 мкмоль/л) у чоловіків т = 72; 12 мг/л (110 мкмоль/&= #1083;) у жінок.

Й&= #1086;доконтраст= ;ні засоби.

У разі дегідратацo= 0;ї, пов’язаної із застосув = 72;нням діуретиків, ризик розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті зростає, особливо пр = 80; застосуванl= 5;і великих доз йодоконтраl= 9;тних засобів. До прийому останніх не = 86;бхідно відновити водний баланс.

С&= #1086;лі кальцію.

Існує ризик виникнення гіперкальцo= 0;ємії у зв’язку зі зниженням елімінації кальцію в сечу.

Ц&= #1080;клоспорин.=

Існує ризик підвищення концентрацo= 0;ї креатиніну без впливу н= 072; рівень циркулюючоk= 5;о циклоспориl= 5;у, навіть якщо немає дефіциту во = 76;и та натрію.

 =

А&= #1084;лодипін.

А&= #1090;орвастатин= ;, дигоксин аб = 86; варфарин.=

У клінічних дослідженнn= 3;х щодо взаємодій д = 86;ведено, що амлодипі = 85; не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну, дигоксину або варфарину.=

С&= #1080;мвастатин.=

Застос&#= 1091;вання амлодипіну = 91; дозі, кратні= 081; 10 мг, у комбінації = 79; 80 мг симваста&= #1090;ину призвело до 77 = %-го збільшення концентрацo= 0;ї симвастатиl= 5;у порівняно з його прийомом як монотерапіo= 1;. Пацієнтам, які приймають амлодипін, слід обмежи = 90;и дозу симвастатиl= 5;у до 20 мг на добу= ;.

Т&= #1072;кролімус.<= /span>

Існує ризик підвищення рівнів такролімусm= 1; у крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з амлодипін = 86;м. Для уникнення токсичностo= 0; такролімусm= 1; при супутньому застосуванl= 5;і з амлодипін = 86;м необхідно контролюваm= 0;и його рівень = 091; крові та у разі необхідносm= 0;і коригувати його дозу.

І&= #1085;гібітори механістичl= 5;ої мішені рапаміцину (mTO= R).

Такі інгібітори mTOR, як сироліму = 89;, темсіролімm= 1;с та еверолімус, = 108; субстратамl= 0; CYP3A. Амлодипін належить до інгібіторіk= 4; CYP3A слабкої діo= 1;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з інгібітор = 72;ми mTOR амлодипін може посилювати вплив останніх.=

Ц&= #1080;клоспорин.=

Дослід&#= 1078;ення взаємодії циклоспориl= 5;у та амлодипіну = 79; участю здорових добровольцo= 0;в або інших по= 087;уляцій, за винятком пацієнтів після транс = 87;лантації нирки, у яких відзначалоl= 9;я збільшення коливання мінімальноo= 1; концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у (в середньом= 091; від 0 % до 40 %), не проводили. У пацієнтів після трансплантk= 2;ції нирки, які застосовуюm= 0;ь амлодипін, слід контролюваm= 0;и рівень циклоспориl= 5;у у крові та у разі необхідносm= 0;і зменшити його дозу.

 

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

У&= #1089;і вказані нижче застереженl= 5;я для кожного компонента препарату с = 90;осуються також фіксо = 74;аної комбінації = 58;РИ-АЛІТЕР®.

Літій.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я літію та комбінації периндоприl= 3;/індапамід зазвичай не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Подвійна блокада рен = 10;н-ангіотенз&= #1080;н-альдостеl= 8;онової системи (РААС).

І&= #1089;нують дані, що одночасний прийом інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену підвищує ризик виник = 85;ення гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (включаючи гостру нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть). Тому подвійна блокада РАА = 57; шляхом одночасногl= 6; прийому інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Якщо лікува = 85;ня з одночасни = 84; застосуванl= 5;ям двох блокаторів РААС вважається абсолютно необхідним, = 074;оно може відбуватисn= 3; тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови частого ретельного моніторингm= 1; функції нирок, рівня електролітo= 0;в та артеріальнl= 6;го тиску. Інгібітори АПФ та блока= 090;ори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ не слід застосовувk= 2;ти одночасно п = 72;цієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Калійзберo= 0;гаючі препарати, харчові доб = 72;вки, що містять калій, або замінники солі з каліє= 084;.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з калійзбер = 10;гаючими препаратамl= 0; або харчовими добавками, щ= 086; містять кал = 10;й, не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Нейтропенo= 0;я/агранулоц&#= 1080;тоз/тромбоц= ;итопенія/ан= 077;мія.

С&= #1077;ред пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори = 40;ПФ, було зареєстровk= 2;но випадки нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів з = 085;ормальною функцією нирок та при відсутностo= 0; інших факторів ризику нейт = 88;опенія виникає рідко. Периндоприl= 3; слід призна = 95;ати дуже обережно пацієнтам з колагенозаl= 4;и, під час тера= 087;ії імуносупреl= 9;орами, алопуринолl= 6;м, прокаїнаміk= 6;ом або при поєднанні цих факторі = 74;, особливо якщо є порушення функції нирок. У деко&#= 1075;о з таких пацієнтів відзначавсn= 3; розвиток серйозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, у декількох випадках – р= 077;зистентних до інтенсивноo= 1; антибіотикl= 6;терапії. У разі призначеннn= 3; периндоприl= 3;у таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься періодично контролюваm= 0;и кількість л = 77;йкоцитів у крові. Також вони мають спові = 97;ати про будь-яки= 081; прояв інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я (біль у горлі, = пропасниця) (див. розділ «Побічні реакції»).

Гіперчутлl= 0;вість/ангіо&#= 1085;евротичний набряк.

П&= #1110;д час застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі периндоприl= 3;у, повідомлялl= 0; про рідкісн = 10; випадки виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані. Це може статис = 03; будь-коли пі= 076; час лікування.=

У таких випадках необхідно терміново припинити прийом периндоприl= 3;у та встанови = 90;и необхідний нагляд за станом пацієнта до = 087;овного зникнення симптомів. У разі розпов = 89;юдження набряку лиш = 77; у зоні обличчя та г= 091;б стан пацієн = 90;а зазвичай покращуєтьl= 9;я без терапії, а для послабленнn= 3; симптомів може бути ко= 088;исним призначеннn= 3; антигістамo= 0;нних препаратів.

А&= #1085;гіоневроти= ;чний набряк, що супроводжуn= 8;ться набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летальних наслідків. У випадках, коли набряк = 088;озповсюджу&= #1108;ться на язик, голосову щілину або гортань з імовірністn= 2; виникнення обструкції дихальних шляхів, терміново необхідна невідкладнk= 2; терапія, яка може включа = 90;и підшкірне введення розчину епінефрину 1:10= 00 (0,3–0,5 мл) та/або забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів.

П&= #1086;відомляли, що в осіб негроїдної раси інгібітори АПФ частіше спричиняютn= 0; виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку порівняно з пацієнтами інших рас.

П&= #1072;цієнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в а= 085;амнезі, який не був пов’язаний із застосув = 72;нням інгібіторіk= 4; АПФ, мають підвищений ризик його в= 080;никнення під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

У пацієнтів під час лікування інгібітораl= 4;и АПФ траплялися рідкісні випадки виникнення інтестиналn= 0;ної ангіоедеми. = 059; таких паціє = 85;тів з’являвся абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою та блюванням або без них); у деяких випадках попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя не спостерігаl= 3;ося, а рівень С-1 естерази бу = 74; у нормі. Діагноз інтестиналn= 0;ної ангіоедеми було встановленl= 6; під час комп’ютернl= 6;ї томографії, ультразвукl= 6;вого дослідженнn= 3; або хірургі = 95;ного втручання. Після відміни інг = 10;бітору АПФ симптом = 80; ангіоневроm= 0;ичного набряку зникали. При проведенні диференційl= 5;ої діагностикl= 0; абдомінальl= 5;ого болю, що вини&#= 1082;ає у пацієнтів на тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ, необхід= 085;о враховуватl= 0; імовірніст&#= 1100; виникнення інтестиналn= 0;ної ангіоедеми.

Анафілактl= 6;їдні реакції під час десенси = 73;ілізувальн&#= 1086;ї терапії.

П&= #1086;відомляли про поодинокі випадки виникнення тривалих анафілактоo= 1;дних реакцій, що загрожувалl= 0; життю, у пацієнтів під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ у ході десенсибілo= 0;зувального лікування препаратамl= 0;, які містять отруту бджі = 83;, ос. Інгібітори АПФ слід зас= 090;осовувати з обережністn= 2; пацієнтам з алергією після проведення десенсибілo= 0;зації та уникати ї= 093; призначеннn= 3; у ході імунотерапo= 0;ї засобами, що містять отруйні реч = 86;вини тваринного походження.<= o:p>

П&= #1088;оте у пацієнтів, що потребують призначеннn= 3; як інгібіторіk= 4; АПФ, так і десенсибілo= 0;зувальної терапії, таких реакцій можна уникн = 91;ти завдяки тимчасовомm= 1; припиненню застосуванl= 5;я інгібітору АПФ щонайменше за 24 години до проведення десенсибілo= 0;зації.

Анафілактl= 6;їдні реакції під час плазмаф = 77;резу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (Л= 053;Щ).

З&= #1088;ідка у пацієнтів, &#= 1103;кі приймали інгібітори АПФ під час проведення плазмафереk= 9;у ЛНЩ з використанl= 5;ям декстрансуl= 3;ьфату, спостерігаl= 3;ося виникнення небезпечниm= 3; для життя анафілактоo= 1;дних реакцій. Розвитку останніх мо = 78;на уникнути, якщо перед проведенняl= 4; кожного плазмафереk= 9;у тимчасово припиняти лікування інгібітороl= 4; АПФ.

 

Реноваскуl= 3;ярна гіпертензіn= 3;.

У пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки під ча= 089; лікування інгібітораl= 4;и АПФ підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової = 085;едостатнос&= #1090;і (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Застосуванl= 5;я діуретиків може бути сп= 088;иятливим фактором. Зниження функції нирок може супроводжуk= 4;атися лише незначними змінами рівня креатиніну = 91; сироватці крові навіт = 00; у пацієнтів = 079; однобічним стенозом ниркової артерії.

Інгібіторl= 0; mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсіролімm= 1;с).

У пацієнтів, які одночас = 85;о застосовуюm= 0;ь інгібітори mTOR, можливе збі = 83;ьшення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад, набряку дихальних шляхів або язика, з пору&#= 1096;енням функції дихання або без) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Сакубітриl= 3;/валсартан.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не рані= 096;е, ніж через 36 годин після прийому останньої дози периндоприl= 3;у. У разі припинення лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м терапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої д = 86;зи сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» і «Взаємоді = 03; з іншими лік= 072;рськими засобами та інші види взаємодій»).

Рацекодатl= 8;ил.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (НЕП) (наприкл&= #1072;д, рацекадотрl= 0;лу) та інгібіторіk= 4; АПФ також мо= 078;е призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Тому, перед початком лікування інгібітораl= 4;и НЕП (наприкл= 072;д, рацекадотрl= 0;лом) у пацієнтів, які застосо = 74;ують периндоприl= 3;, слід провести ретельну оцінку співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

Первинний альдостероl= 5;ізм.

П&= #1072;цієнти з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом, як правило, не відповідаюm= 0;ь на лікуванн = 03; антигіпертk= 7;нзивними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; діють шляхо = 84; пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензинової системи. Том= 091; таким пацієнтам застосовувk= 2;ти даний препа = 88;ат не рекомендуєm= 0;ься.

Рівень натрію у плазмі кров = 10;.

Б&= #1091;дь-яке лікування діуретикамl= 0; може спричи = 85;ити гіпонатрієl= 4;ію, іноді з дуже серйозними наслідками. Гіпонатрієl= 4;ія у поєднанні = 079; гіповолеміn= 8;ю може призвести д = 86; дегідратацo= 0;ї та ортостатичl= 5;ої артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Супутня втрата іоні = 74; хлору може призвести д = 86; вторинного компенсатоl= 8;ного метаболічнl= 6;го алкалозу: частота та в= 080;раженість цього ефект = 91; незначні.=

Пацієнти, які знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;.

П&= #1086;відомляли про випадки виникнення анафілактоo= 1;дних реакцій у пацієнтів, я= 082;і приймали інгібітори АПФ під час перебуваннn= 3; на гемодіалізo= 0; з використанl= 5;ям високопротl= 6;чних поліакрилоk= 4;их мембран (наприклад, AN 69®). Таким пацієнтам слід застосовувk= 2;ти інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертk= 7;нзивних препаратів.<= o:p>

Печінкова енцефалопаm= 0;ія.

У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки застосуванl= 5;я тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків може спричинити виникнення печінкової = 77;нцефалопатi&= #1111;. У такому випадку застосуванl= 5;я діуретиків слід негайн = 86; припинити.

Фотосенсиk= 3;ілізація.

П&= #1086;відомляли про випадки реакцій фотосенсибo= 0;лізації у пацієнтів, &#= 1103;кі приймали тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики (див. розділ «Побічні реакції»). У разі виникнення таких реакцій лікування д = 10;уретиками рекомендовk= 2;но припинити. У разі необхідносm= 0;і відновленнn= 3; прийому діуретиків слід захистити вразливі ділянки від сонця або джерел штучного ультрафіолk= 7;ту.

Функція нирок.

П&= #1072;цієнтам із порушенн = 03;м функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок помірного ступеня (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) протипоказk= 2;на терапія препаратом = 58;РИ-АЛІТЕР®, що містить комбінацію периндоприl= 3;/індапамід у дозах 8 мг/2,5 м= 075; (тобто ТРИ-АЛ&#= 1030;ТЕР® 8 мг/2,5 мг/5 мг та 8 = мг/2,5 мг/10 мг). Якщо у хворого на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; без наявних ознак порушення ф = 91;нкції нирок виникли лабораторнo= 0; ознаки нирк = 86;вої недостатноl= 9;ті, прийом препарату н = 77;обхідно припинити; можливе відновленнn= 3; лікування меншою дозо = 02; або однією з= 110; складових препарату. Таким паціє = 85;там необхідно проводити частий контроль калію та креатиніну: через 2 тижні від початку лікування т = 72; згодом кожн = 10; два місяці у період терапевтичl= 5;ої стабілізацo= 0;ї. Випадки виникнення ниркової не = 76;остатності спостерігаl= 3;ися переважно у пацієнтів і = 79; тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю або порушен = 85;ям функції нирок, включ= 072;ючи стеноз ниркової артерії.

Ц&= #1102; комбінацію не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; двобічним стенозом ни = 88;кових артерій або стенозом артерії єди = 85;ої функціонуюm= 5;ої нирки.

Р&= #1080;зик артеріальнl= 6;ї гіпотензії та/або нирко= 074;ої недостатноl= 9;ті (у випадках серцевої не = 76;остатності, дефіциту води та електролітo= 0;в): значна стимуляція = 56;ААС спостерігаl= 3;ася під час чітк= 086; вираженого = 76;ефіциту води та електролітo= 0;в (сувора безс= 086;льова дієта або тривале лікування діуретикамl= 0;) у пацієнтів = 079; низьким артеріальнl= 0;м тиском, у вип&#= 1072;дках стенозу ниркових артерій, застійної серцевої недостатноl= 9;ті або у пацієн= 090;ів із цирозом п= 077;чінки з набряками та асцитом.

Б&= #1083;окування цієї систем = 80; інгібітороl= 4; АПФ, особлив= 086; під час першого прийому та протягом пе = 88;ших двох тижнів лікування, може спричинити різке зниження артеріальнl= 6;го тиску та/або підвищення рівня креатиніну = 91; плазмі кров = 10;, що підтверджуn= 8; наявність функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті. Іноді це мож= 077; мати гостри = 81; початок та з’явитися будь-коли. У таких випадках лікування слід розпочинатl= 0; з більш низької доз = 80; з поступови = 84; її підвищен = 85;ям. У пацієнтів = 079; ішемічною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями значне зниження артеріальнl= 6;го тиску може призвести д = 86; інфаркту міокарда аб = 86; інсульту.=

Т&= #1110;азидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики д = 77;монструють найбільшу ефективнісm= 0;ь, якщо немає порушень функції нирок або порушення є незначними (рівень креатиніну приблизно         =   ˂ 25 мг/л, тобто 220 μ&#= 1084;оль/л у дорослих).

У пацієнтів л = 10;тнього віку рівень креатиніну плазми кров = 10; має відповідатl= 0; віку, масі тіла та статі. Гіповолеміn= 3;, спричинена втратою вод = 80; та натрію внаслідок прийому діуретиків на початку лікування, призводить до зниження гломерулярl= 5;ої фільтрації. Внаслідок цього може спостерігаm= 0;ися підвищення рівня сечовини та креатиніну = 91; крові. Така транзиторнk= 2; функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть не має наслідків у пацієнтів з нормальною функцією нирок, але може посили = 90;и наявну ниркову недостатніl= 9;ть.

П&= #1072;цієнтам із нирковою недостатніl= 9;тю можна застосовувk= 2;ти амлодипін у звичайних дозах. Коливання концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров = 10; не залежать від ступеня ниркової недостатноl= 9;ті.

Д&= #1086;слідження застосуванl= 5;я фіксованої комбінації = 58;РИ-АЛІТЕР® пацієнтам o= 0;з порушенням функції нир = 86;к не проводил = 80;. Для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю дозування фіксованої комбінації = 58;РИ-АЛІТЕР® має відповідатl= 0; окремо підібраним дозам монок = 86;мпонентів.

Гіпотензіn= 3;, дефіцит вод = 80; та електролітo= 0;в.

І&= #1089;нує ризик раптового зниження артеріальнl= 6;го тиску у паці= 108;нтів із дефіцито = 84; натрію (зокрема у пацієнтів з = 10; стенозом ниркових артерій). Тому необхідно систематичl= 5;о перевіряти наявність симптомів дефіциту води та електролітo= 0;в, які можуть виникнути при блюванн = 10; або діареї. У таких пацієнтів необхідно регулярно к = 86;нтролювати рівень електролітo= 0;в у плазмі крові.

П&= #1088;и виникненні вираженої гіпотензії може потребуватl= 0;ся внутрішньоk= 4;енне введення ізотонічноk= 5;о розчину хлориду натрію. Тран= 079;иторна гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для подальшого прийому препарату. Після відновленнn= 3; об’єму циркулюючоo= 1; крові (ОЦК) та нормалізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску лікування може бути розпочате з нижчої дози або одним із &#= 1082;омпонентів препарату.=

Л&= #1110;кування будь-яким діуретиком може спричи = 85;ити зниження рівня натрі = 02; плазми кров = 10;, що, імовірно, призведе до серйозних наслідків. Спочатку зниження ко = 85;центрації натрію може бути безсим = 87;томним, тому слід регулярно проводити лабораторнl= 0;й моніторинг цього показника. Більш части = 81; контроль необхідний для пацієнтів літнього віку та пацієнтів і = 79; цирозом печінки (див. &= #1088;озділи «Побічні реакції» та «Передозувk= 2;ння»).

Рівень калію.

Л&= #1110;кування комбінацієn= 2; індапаміду = 79; периндоприl= 3;ом та амлодипіноl= 4; не виключає = 110;мовірності виникнення гіпокаліємo= 0;ї, зокрема у пацієнтів і = 79; цукровим діабетом аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю. Як і при заст&#= 1086;суванні будь-якого антигіпертk= 7;нзивного препарату разом із діуретиком, слід регуля = 88;но проводити моніторинг рівня калію плазми кров = 10;.

У деяких пацієнтів н = 72; тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі периндоприl= 3;у, відзначалоl= 9;я підвищення концентрацo= 0;ї калію у плаз= 084;і крові. До факторів ризику виникнення гіперкалієl= 4;ії належать ниркова недостатніl= 9;ть, погіршення функції нирок, вік по&#= 1085;ад 70 років, цукровий діабет, інтеркуренm= 0;ні стани, такі як дегідратацo= 0;я, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз та од= 085;очасне застосуванl= 5;я калійзберіk= 5;аючих діуретиків (наприклад, спіронолакm= 0;ону, еплеренону, тріамтеренm= 1; або амілориду), харчових до = 73;авок, що містять калій, або за&#= 1084;інників солі з калієм; прийому інших препаратів, які спричин = 03;ють підвищення концентрацo= 0;ї калію у плаз= 084;і крові (наприклад, гепарину,         =        ко-т = 88;имоксазолу, також відомого як триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол). Застосуванl= 5;я харчових добавок, що містять калій, калійзберіk= 5;аючих діуретиків або замінни = 82;ів солі з калієм, особливо пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок, також може призвести д = 86; значного підвищення рівня калію = 091; плазмі кров = 10;. Гіперкалієl= 4;ія може спричинити виникнення серйозних, іноді летальних аритмій. Якщ= 086; одночасний прийом периндоприl= 3;у та будь-якої з вищезазначk= 7;них речовин вважається доцільним, ї= 093; слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, часто контролюючl= 0; рівень калі = 02; у сироватці крові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

З&= #1085;иження рівня калію плазми та гіпокаліємo= 0;я є основним ризиком при застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків. = 059; пацієнтів з високим ризиком (пацієнти лі= 090;нього віку та/або ті, що недостатньl= 6; харчуються, пацієнти, як= 110; приймають багато медикаментo= 0;в, пацієнти з цирозом печінки, що супроводжуn= 8;ться набряками т = 72; асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою серця та пацієнти з серцевою не = 76;остатністю) необхідно запобігти виникненню гіпокаліємo= 0;ї (< 3,4 ммоль/л). У разі виникнення гіпокаліємo= 0;ї підвищуютьl= 9;я кардіотоксl= 0;чність серцевих гл = 10;козидів та ризик виникнення порушень ри = 90;му. Пацієнти, як= 110; мають подов = 78;ений інтервал QT вродженого або ятроген = 85;ого генезу, тако= 078; належать до групи ризик = 91;. Гіпокаліємo= 0;я, як і брадикардіn= 3;, можуть спри = 03;ти розвитку тяжких порушень серцевого ритму, у тому числі пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «піруе = 90;», яка може бут= 080; летальною.=

У всіх цих випадках необхідний більш части = 81; контроль рівня калію = 091; плазмі кров = 10;. Перше визначення цього показника слід зробит = 80; протягом першого тижня лікування.=

У разі зниження рівня калію = 091; сироватці крові необхідна його корекція.=

Рівень кал = 00;цію.

Т&= #1110;азидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики м = 86;жуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного та тимчасов = 86;го підвищення рівня кальцію у плазмі кров = 10;. Справжня гіперкальцo= 0;ємія може бути наслідком попередньо недіагностl= 6;ваного гіперпаратl= 0;реоїдизму. Лікування слід припинити д = 86; обстеження функції паратиреоїk= 6;них залоз (див. розділ «Побічні реакції»).

Реноваскуl= 3;ярна гіпертензіn= 3;.

Л&= #1110;куванням реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1; є реваскулярo= 0;зація. Однак для пацієнтів з = 088;еноваскуля&= #1088;ною гіпертензіn= 8;ю, які чекають на операцію, або якщо так= 072; операція не = 84;ожлива, можуть бути корисними інгібітори АПФ.

Я&= #1082;що ТРИ-АЛІТЕР® = призначени= ;й пацієнтам з діагностовk= 2;ним стенозом ниркової артерії або підозрою на нього, терапію необхідно розпочинатl= 0; в умовах стаціонару = 79; низьких доз та контролюючl= 0; рівень калі = 02;. У деяких пац= 110;єнтів спостерігаk= 4;ся розвиток функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, яка була оборотною після відміни лікування.=

Кашель.

П&= #1086;відомляли про виникнення сухого кашл = 02; на тлі лікув= 072;ння інгібітораl= 4;и АПФ. Цей кашель є три= 074;алим і припиняєтьl= 9;я після відміни пре = 87;арату. При виникненні цього симптому сл = 10;д брати до уваги ятрогенну етіологію кашлю. Якщо терапія інгібітороl= 4; АПФ є бажаною, мож= 077; розглядатиl= 9;я питання щод = 86; продовженнn= 3; терапії.=

Атеросклеl= 8;оз.

Р&= #1080;зик виникнення гіпотензії = 08; у всіх пацієнтів, але з особливою обережністn= 2; слід призначати периндоприl= 3; пацієнтам з ішемічною хворобою серця або з недостатніl= 9;тю церебральнl= 6;го кровообігу. = 059; таких випадках лікування слід починати з низької доз = 80;.

Гіпертоніm= 5;ний криз.

Б&= #1077;зпеку та ефективн = 10;сть застосуванl= 5;я амлодипіну пацієнтам у стані гіпер = 90;онічного кризу не вивчали.

Серцева недостатніl= 9;ть (у тому числі &= #1089;ерцева недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня).

П&= #1072;цієнтам із серцевою недостатніl= 9;тю амлодипін слід призначати = 79; обережністn= 2;. У довготрив = 72;лому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; за участю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (ІІІ, IV клас за функціоналn= 0;ною класифікацo= 0;єю         =      Нью-Йо&#= 1088;кської асоціації кардіологіk= 4; хронічної серцевої недостатноl= 9;ті – NYHA) частота випадків розвитку ан = 75;іоневротич&#= 1085;ого набряку легень при з= 072;стосуванні амлодипіну була вищою порівняно з плацебо. Антагоністl= 0; кальцію, включаючи а = 84;лодипін, необхідно призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам і = 79; застійною серцевою не = 76;остатністю, тому що вони підвищують ризик виникнення кардіоваскm= 1;лярних подій та летального = 85;аслідку.

У пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (IV ступінь) лікування необхідно розпочинатl= 0; під наглядо = 84; лікаря зі зниженої початкової дози. Лікування β-блокатораl= 4;и у пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та коронарною недостатніl= 9;тю не слід припиняти: інгібітор А = 55;Ф додають до β-блокатора.

Стеноз аортальногl= 6; або мітральногl= 6; клапанів/гі = 87;ертрофічна кардіоміопk= 2;тія.

Н&= #1077;обхідно з обережністn= 2; призначати інгібітори АПФ пацієнтам з обструкцієn= 2; виходу з лівого шлун = 86;чка.

Пацієнти з цукровим діабетом.=

У пацієнтів з інсулінозаl= 3;ежним цукровим ді = 72;бетом (через тенденцію д = 86; спонтанногl= 6; підвищення рівня калію) лікування слід розпоч = 80;нати під медични = 84; наглядом зі зниженої початкової дози.

У хворих на цукровий діабет, які п&#= 1088;иймають пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби або отримують інсулін, слі= 076; ретельно контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові, особл= 080;во протягом першого місяця терапії інг = 10;бітором АПФ.

У хворих на цукровий діабет важливо контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові, зокрема кол = 80; рівень калі = 02; знижений.=

Расові особливостo= 0;.

П&= #1077;риндоприл, як і інші інгібітори АПФ, імовірн= 086;, менш ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск у пацієнтів негроїдної раси з гіпер= 090;ензією, ніж у пацієнтів інших рас, що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рівнем реніну у крові цих пацієнтів.

 

Хірургічнk= 7; втручання/а = 85;естезія.=

І&= #1085;гібітори АПФ можуть с= 087;ричиняти гіпотензію при проведенні анестезії, о= 089;обливо під час застосуванl= 5;я анестетика, = 103;кий призводить до зниження артеріальнl= 6;го тиску. Тому при лікуванні інгібітораl= 4;и АПФ тривало = 11; дії, такими як периндоприl= 3;, препарат рекомендовk= 2;но по можливості відмінити з = 72; одну добу до хірургічноk= 5;о втручання.

Порушення функції печінки.

Р&= #1110;дко прийом інгібіторіk= 4; АПФ пов’язаний = 10;з синдромом, який розпочинаєm= 0;ься з холестати = 95;ної жовтяниці т = 72; розвиваєтьl= 9;я у блискавич = 85;ий некроз печінки, іноді з летальним наслідком. Механізм виникнення цього синдрому не = 74;ідомий. Пацієнтам, у яких на тлі прийому інг = 10;бітору АПФ розвиваєтьl= 9;я жовтяниця або відбува = 08;ться значне підвищення рівня печін = 82;ових ензимів, слі= 076; припинити прийом інгібітору АПФ та провести ві = 76;повідне медичне обстеження = 10; лікування (д= 080;в. розділ «Побічні реакції»).

У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки спостерігаn= 2;ться подовжений період напі = 74;виведення амлодипіну та високе значення AUC; рекомендацo= 0;й щодо дозування немає. Лікування амлодипіноl= 4; необхідно розпочинатl= 0; з найнижчих доз, дотриму= 102;чись обережностo= 0; на початку терапії та під час підвищення доз. Пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки тяжкого сту = 87;еня можуть потребуватl= 0;ся поступовий підбір доз т= 072; ретельний моніторинг.

Д&= #1086;слідження застосуванl= 5;я фіксованої комбінації = 58;РИ-АЛІТЕР® пацієнтам o= 0;з порушенням функції печінки не проводили. Оскільки відомо про ефект окремих компонентіk= 4; фіксованої комбінації = 58;РИ-АЛІТЕР®, препарат протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки тяжкого ступеня, йог= 086; слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при легких т= 072; помірних порушеннях функції печінки.

Сечова кислота.

У пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кис = 83;оти може спостерігаm= 0;ися тенденція д = 86; збільшення кількості нападів под = 72;гри.

Пацієнти л = 10;тнього віку.

П&= #1077;ред початком лікування слід перевірити функцію нирок та рівень калі = 02;. Для зниженн = 03; ризику виникнення раптової гіпотензії, особливо пр = 80; наявності дефіциту води або електролітo= 0;в, початкову дозу слід ко= 088;игувати залежно від відповіді артеріальнl= 6;го тиску на лікування. П= 110;двищувати дози пацієнтам л = 10;тнього віку слід з обережністn= 2; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Х&= #1086;ріоїдальни= ;й випіт, гостр= 072; міопія (коро= 090;козорість) та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома.=

Препар&#= 1072;ти, що містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у можуть викликати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефектом зорового поля, транзи= 090;орною міопією та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Симптоми включають гострий поч = 72;ток зниження гостроти зору або біл= 100; в оці і, як правило, виникають протягом декількох годин або ти= 078;нів з початку застосуванl= 5;я препарату. Н= 077;лікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призвести д = 86; постійної втрати зору. Основне лікування – це якнайшвидшk= 7; припинити з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу. Якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, необхідно застосовувk= 2;ти оперативні медикаментl= 6;зні або хірургі = 95;ні методи лікування. Факторами ризику розв = 80;тку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми мо = 78;е бути алергі = 03; на сульфонаміk= 6; або пеніцилін в анамнезі.=

Допоміжні речовини.=

Рівень натрію.

Т&= #1056;И-АЛІТЕР® містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; таблетку, тобто майже «вільний ві = 76; натрію».

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.=

= Вагo= 0;тність.

= Т&= #1056;И-АЛІТЕР® протипоказk= 2;ний у період вагітності (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

П&= #1077;риндоприл.=

Застос&#= 1091;вання інгібіторіk= 4; АПФ протипоказk= 2;не у період вагітності. Епідеміолоk= 5;ічні дані щодо ри= 079;ику виникнення тератогеннl= 6;го ефекту внас = 83;ідок прийому інгібіторіk= 4; АПФ під час І &= #1090;риместру вагітності неостаточнo= 0;, тому незначного = 87;ідвищення ризику не можна виключати. Лікарський засіб проти = 87;оказаний вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо продовженнn= 3; лікування інгібітораl= 4;и АПФ вважається обов’язковl= 0;м, пацієнток, які плануют = 00; вагітність, необхідно перевести н = 72; альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; мають підтверджеl= 5;і дані щодо безпеки при застосуванl= 5;і у період вагітності.

Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застос = 91;вання необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосуванl= 5;я вагітним.=

Відомо, що прийом інгібіторіk= 4; АПФ під час І&#= 1030; та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотоксичl= 5;ості (зниження фу= 085;кції нирок, маловоддя, уповільненl= 5;я формування кісткової тканини черепа) та неонатальнl= 6;ї токсичностo= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія).

Я&= #1082;що жінка приймала інгібітори АПФ з ІІ трим&#= 1077;стру вагітності, дитині рекомендовk= 2;но провести ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; функції нирок та кісток чере = 87;а.

З&= #1072; новонароджk= 7;ними, чиї матері у період вагі = 90;ності приймали інгібітори АПФ, слід рет&#= 1077;льно спостерігаm= 0;и для своєчасногl= 6; виявлення і корекції артеріальнl= 6;ї гіпотензії (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Індапамід.

Д&= #1072;ні щодо застосуванl= 5;я індапаміду = 91; період вагітності обмежені (менше 300 випадків). При тривало = 84;у застосуванl= 5;і тіазидного діуретика під час ІІІ триместру вагітності = 10;мовірне зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові та маточно-пла = 94;ентарного кровонаповl= 5;ення, що може спри= 095;инити фетоплаценm= 0;арну ішемію і затримку ро = 79;витку плода. Крім того, зрідка у новонарод = 78;ених спостерігаl= 3;ися гіпоглікемo= 0;я та тромбоци = 90;опенія. Дослідженнn= 3; на тваринах не виявили прямого або непрямого токсичного впливу на репродуктиk= 4;ність.

Амлодипін.

Б&= #1077;зпеку застосуванl= 5;я амлодипіну для вагітни = 93; жінок не встановленl= 6;.

У дослідженнn= 3;х на тваринах токсичний вплив на репродуктиk= 4;ність виявлений під час введення високих доз.

Годування груддю.

Т&= #1056;И-АЛІТЕР® протипоказk= 2;ний у період годування груддю. Необхідно прийняти рішення щод = 86; припинення годування груддю на ча= 089; лікування або відміни препарату у період годування груддю з огляду на важливість = 90;ерапії для матері.

Периндопрl= 0;л.

З&= #1072;стосування периндоприl= 3;у у період год= 091;вання груддю не рекомендовk= 2;не у зв’язку з в&#= 1110;дсутністю даних. Зокрема, у період годування груддю новонароджk= 7;ного або недоношеноk= 5;о немовляти с = 83;ід призначити лікування з = 087;ідтверджен&= #1080;м профілем безпеки протягом годування груддю.

Індапамід.

Н&= #1072;явної інформації щодо проникненнn= 3; індапаміду/ = 84;етаболітів у грудне молоко недо = 89;татньо. Ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; не може бути виключеним.

І&= #1085;дапамід належить до тіазидоподo= 0;бних діуретиків, застосуванl= 5;я яких під час годування груддю асоціювалоl= 9;я зі зменшенням = 90;а пригніченнn= 3;м лактації. Мо= 078;е розвинутисn= 3; гіперчутлиk= 4;ість до похідних сульфонаміk= 6;ів та гіпокаліємo= 0;я.

Амлодипін.

А&= #1084;лодипін проникає у грудне молоко. Част= 082;а вихідної дози, прийнятої матір’ю, яку отримує немовля, оцінуваласn= 3; як міжкварт = 72;льний діапазон 3–7 % з максимумом 15 %. Вплив амлодипіну на немовлят невідомий.

 =

Фертильніl= 9;ть.

Периндопрl= 0;л та індапамі = 76;.

Д&= #1086;слідження з репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; не виявили впливу на фертильнісm= 0;ь тварин жіночої та чоловічої статі. Вплив= 091; на фертильн = 10;сть людини не очікується.<= o:p>

Амлодипін.

П&= #1086;відомляли про оборотн = 10; біохімічні зміни у головці спе = 88;матозоїда у деяких пацієнтів, які лікувалися блокаторамl= 0; кальцієвих каналів. Клінічних даних щодо потенційноk= 5;о впливу амло = 76;ипіну на фертильнісm= 0;ь недостатньl= 6;. Відомо, що при проведенні дослідженнn= 3; на тваринах було виявлено побічну дію препарату н = 72; фертильніс&= #1090;ь самців.

 

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.=

Досl= 3;ідження щодо впливу препарату Т = 56;И-АЛІТЕР® на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими автоматизоk= 4;аними системами н = 77; проводили.=

П&= #1077;риндоприл та індапамі = 76; не впливают = 00; на здатніст = 00; керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з механізмамl= 0;. Але у деяких пацієнтів можуть виникати індивідуалn= 0;ні реакції, пов’язані з = 10; зниженням артеріальнl= 6;го тиску.

А&= #1084;лодипін може чинити незначний а = 73;о помірний вплив на здатність керувати тр = 72;нспортними засобами та працювати з механізмамl= 0;. Можливе порушення реакції у разі виникн = 77;ння у пацієнта запаморочеl= 5;ня, головного болю, слабкості, стомлюваноl= 9;ті або нудоти. Внаслідок цього може погіршитисn= 3; здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими автоматизоk= 4;аними системами. Рекомендовk= 2;но бути обережними, особливо на початку лікування.

 

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

1 таблетка препарату Т = 56;И-АЛІТЕР® на добу одноразово, бажано вранці пере = 76; їжею.

Застос&#= 1091;вання фіксованої комбінації не передбач = 77;не для початкової терапії.

У разі необхідносm= 0;і дозу фіксованої комбінації = 58;РИ-АЛІТЕР® можна змінити або може бути рекомендовk= 2;ний індивідуалn= 0;ний підбір доз окремо за ко= 078;ним компонентоl= 4;.

О&= #1089;обливі групи пацієнтів.=

П&= #1072;цієнти з порушення = 84; функції нирок (див. ро&= #1079;діли «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

При нирковій недостатноl= 9;ті тяжкого сту = 87;еня (кліренс креатиніну F= 6; 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю помірного ступеня (клі= 088;енс креатиніну R= 11; 30–60 мл/хв) призначеннn= 3; препарату Т = 56;И-АЛІТЕР® у дозах 8 мг/2,5=  мг/5 мг та 8 мг/2,5 мг/10 мг протипоказk= 2;не. Звичайне медичне спо = 89;тереження має включат = 80; частий конт = 88;оль рівня креатиніну та калію кро= 074;і.

П&= #1072;цієнти літнього віку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Слід враховуватl= 0;, що виведенн = 03; периндоприl= 3;ату у пацієнтів літнього віку знижується (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Призl= 5;ачення препарату Т = 56;И-АЛІТЕР® пацієнтам літнього віку можлив = 77; з урахуванн = 03;м функції нирок (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

П&= #1072;цієнти з порушення = 84; функції печінки (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієн&#= 1090;ам із тяжким порушенням функції печ = 10;нки лікування препаратом = 58;РИ-АЛІТЕР® протипоказ= ;ане. ТРИ-АЛІТЕР® = слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам з легким та помірним порушенням функції печ = 10;нки у зв’язку з відсутністn= 2; рекомендацo= 0;й щодо дозування амлодипіну.

Д = 10;ти.

Дані щодо безпек = 80; та ефективносm= 0;і призначеннn= 3; препарату Т = 56;И-АЛІТЕР® дітям відсутні, тому його не &#= 1089;лід застосовувk= 2;ти у цій вікові= 081; групі.

 

П = 77;редозуванн&#= 1103;.

Дані щодо передозуваl= 5;ня препарату Т = 56;И-АЛІТЕР® відсутні.=

Для комбінації периндоприl= 3;/індапамід найчастішоn= 2; небажаною реакцією у разі передо = 79;ування є артеріальнk= 2; гіпотензія, яка іноді може супроводжуk= 4;атися нудотою, блю= 074;анням, судомами, запаморочеl= 5;ням, сонливістю, сплутаністn= 2; свідомості, олігурією, я= 082;а може прогресуваm= 0;и до анурії (внаслідок г= 110;поволемії). Можуть виникати порушення в = 86;дно-електро&= #1083;ітного балансу (зниження рі= 074;ня калію та натрію у плазмі крові).

Заходи першої допомоги включають швидке виве = 76;ення препарату з організму: промивання шлунка та/аб= 086; призначеннn= 3; активованоk= 5;о вугілля, а потім відновленнn= 3; водно-елект = 88;олітного балансу в умовах стаціонару, = 087;оки ці показник = 80; не повернут = 00;ся у межі норми.

У разі виникнення значної гіпотензії пацієнту слід надати горизонталn= 0;ного положення з низьким узголів’ям. = 055;ри необхідносm= 0;і вводити ізотонічниl= 1; розчин натрію хлориду внутрішньоk= 4;енно або використовm= 1;вати будь-який інший спосі = 73; відновленнn= 3; об’єму крові.

Перинд&#= 1086;прилат, активна форма периндоприl= 3;у, може бути видалений з організму з = 72; допомогою гемодіалізm= 1; (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Дані щодо свідомого передозуваl= 5;ня амлодипіну = 08; обмеженими.

Згідно з наявними даними можн = 72; припустити, що прийом дуже велики = 93; доз призвед = 77; до надмірно = 11; периферичнl= 6;ї вазодилатаm= 4;ії та рефлекто = 88;ної тахікардії. Повідомлялl= 0; про виражен = 91;, імовірно, тривалу системну гі = 87;отензію та шок з летальним наслідком.=

Клініч&#= 1085;о виражена гіпотензія, = 089;причинена передозуваl= 5;ням амлодипіну, потребує активної кардіоваскm= 1;лярної допомоги, зокрема частого контролю функції серця та респіраторl= 5;ої функції, над= 072;ння пацієнту горизонталn= 0;ного положення з піднятими нижніми кінцівками, = 072; також моніторингm= 1; об’єму циркулюючоo= 1; крові та сечовиділеl= 5;ня.

Призна&#= 1095;ення вазоконстрl= 0;ктора може бути ко= 088;исним для відновленнn= 3; тонусу суди = 85; та артеріал = 00;ного тиску, якщо відсутні протипоказk= 2;ння. Внутрішньоk= 4;енне введення кальцію глюконату може допомогти усуненню наслідків блокади кальцієвих каналів.

У деяких випадках промивання шлунка є доцільним. Дослідженнn= 3; з участю здорових до = 73;ровольців продемонстl= 8;увало, що внаслідо = 82; застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля через         =   2 години післ = 03; прийому 10 мг амлодипіну знижується швидкість абсорбції амлодипіну = 74; організмі. Оскільки ам = 83;одипін має високий рівень зв’язуваннn= 3; з білками крові, гемодіаліз визнаний неефективнl= 0;м.

 

П&= #1086;бічні реакції.

= Н&= #1072;йчастішими побічними реакціями, які спостерігаl= 3;ися під час застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у, індапаміду та амлодипіну окремо, є: запаморочеl= 5;ня, головний бі = 83;ь, парестезії, вертиго, сонливість, порушення зору, диплопія, дзвін у вухах, пальпітаціn= 3;, припливи, артеріальнk= 2; гіпотензія (та пов’язан= 110; з нею симптоми), кашель, задишка, роз= 083;ади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (біль &#= 1091; животі, запор, діарея, змін= 072; ритму дефекації, з= 084;іна смаку (дисгевзія), диспепсія, нудота, блюв= 072;ння), свербіж, шкірні висипання, макулопапуl= 3;ьозний висип, спазм= 080; м’язів, астенія, набряк щиколоток, набряк та вт= 086;ма.

Під час лікування периндоприl= 3;ом, індапамідоl= 4; та амлодипіноl= 4; спостерігаl= 3;ися нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: дуже часто (≥&n= bsp;1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/10= 00); дуже рідко (< 1/10= 000); частота невідома (не може бути визначена з = 72; наявною інформацієn= 2;).

Систем&= #1080; органів за MedDRA

Побічні реакції

Частота

Периндопр= 080;л

Індапамід

Амлодипін

І= ;нфекції та інвазії

Р= ;иніт

Дуже рідко

–

Нечасто

З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; системи

А= ;гронулоцит = 86;з

Дуже рідко

Дуже рідко

–

А= ;пластична анемія

–

Дуже рідко

–

П= ;антоцитопе = 85;ія

Дуже рідко

–

–

Л= ;ейкопенія=

Дуже рідко

Дуже рідко

Дуже рідко

Н= ;ейтропенія

Дуже рідко

–

–

Г= ;емолітична анемія

Дуже рідко

Дуже рідко

–

Т= ;ромбоцитоп = 77;нія

Дуже рідко

Дуже рідко

Дуже рідко

Е= ;озинофілія

Нечасто*=

–

–

З боку імунної системи

Р= ;еакції гіперчутли= 074;ості

–

Нечасто

Дуже рідко

З боку метаболізм= 091; та обміну речовин

Г= ;іперкалієм = 10;я, яка зникає після відміни пре&#= 1087;арату

Нечасто*

–

–

Г= ;іперглікем = 10;я

–

–

Дуже рідко

Г= ;іперкальці = 08;мія

–

Дуже рідко

–

Г= ;іпоглікемі = 03;

Нечасто*

–

–

З= ;ниження рівня калію з гіпокалієм= 110;єю, зокрема сер&#= 1081;озною у пацієнтів високого ризику

–

Частота невідома

–

Г= ;іпонатрієм = 10;я

Нечасто*

Частота невідома

–

З боку психіки

С= ;плутаність свідомості

Дуже рідко

–

Рідко

Б= ;езсоння

–

–

Нечасто

З= ;міни настрою (включаючи тривожніст= 100;)

Нечасто

–

Нечасто

Д= ;епресія

–

–

Нечасто

П= ;орушення сну

Нечасто

–

–

З боку нервової системи

З= ;апаморочен = 85;я

Часто

–

Часто

Г= ;оловний біль

Часто

Рідко

Часто

П= ;арестезія=

Часто

Рідко

Нечасто

С= ;плутаність свідомості

Дуже рідко

–

–

Г= ;іпертонія=

–

–

Дуже рідко

П= ;ериферична нейропатія

–

–

Дуже рідко

Г= ;іпестезія=

–

–

Нечасто

З= ;міна смаку (дисгевзія)

Часто

–

Нечасто

Т= ;ремор

–

–

Нечасто

Н= ;епритомніс = 90;ь

Нечасто*

Частота невідома

Нечасто

С= ;онливість=

Нечасто*

–

Часто

Е= ;кстрапірам = 10;дні розлади (екстрапіра&#= 1084;ідний синдром)

–

–

Частота невідома

І= ;нсульт, можливо, внаслідок надмірного зниження артеріальн= 086;го тиску у пацієнтів високого ризику

Дуже рідко

–

–

З боку органів зору

П= ;орушення зору

Часто

Частота невідома

Часто

Д= ;иплопія

–

–

Часто

М= ;іопія

–

Частота невідома

–

Н= ;ечіткість зору

–

Частота невідома

–

Х= ;оріоїдальн = 80;й випіт

‒

Частота невідома

‒

З боку органів слуху та лабіринту

Д= ;звін у вухах

Часто

–

Нечасто

В= ;ертиго

Часто

Рідко

–

З боку серця

С= ;тенокардія

Дуже рідко

–

–

А= ;ритмія (у тому числі брадикарді= 103;, шлуночкова тахікардія та фібриляція передсердь)

Дуже рідко

Дуже рідко

Нечасто

І= ;нфаркт міокарда може виникати внаслідок надмірного зниження артеріальн= 086;го тиску у пацієнтів високого ризику

Дуже рідко

–

Дуже рідко

Пальпітац= 110;я

Нечасто*

–

Часто

Пароксизм= 072;льна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsade de pointes), яка може бути летальною

–

Частота невідома

–

Т= ;ахікардія=

Нечасто*

–

–

З боку судин

П= ;рипливи

–

–

Часто

Г= ;іпотензія (та пов’язані з нею симптоми)

Часто

Дуже рідко

Нечасто

В= ;аскуліт

Нечасто*

–

Дуже рідко

С= ;индром Рейно

Частота невідома

–

–

З боку респіратор= 085;ої системи, органів гру&#= 1076;ної клітки та середостін= 085;я

К= ;ашель

Часто

–

Нечасто

З= ;адишка

Часто

–

Часто

Б= ;ронхоспазм

Нечасто

–

–

Е= ;озинофільн = 72; пневмонія

Дуже рідко

–

–

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Б= ;іль в абдоміналь= 085;ій ділянці живота

Часто

–

Часто

З= ;апор

Часто

Рідко

Часто

Д= ;іарея

Часто

–

Часто

Д= ;испепсія=

Часто

–

Часто

Н= ;удота

Часто

Рідко

Часто

Б= ;лювання

Часто

Нечасто

Нечасто

С= ;ухість у роті

Нечасто

Рідко

Нечасто

З= ;міна ритму дефекації

–

–

Часто

Г= ;іперплазія ясен

–

–

Дуже рідко

П= ;анкреатит=

Дуже рідко

Дуже рідко

Дуже рідко

Г= ;астрит

–

–

Дуже рідко

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Г= ;епатит

Дуже рідко

Частота невідома

Дуже рідко

Ж= ;овтяниця=

–

–

Дуже рідко

П= ;орушення функції печінки

–

Дуже рідко

–

У разі печінкової недостатно= 089;ті можливе виникнення печінкової &#= 1077;нцефалопат= iї (див. розділи «Протипока= 079;ання» та «Особлив&#= 1086;сті застосуван= 085;я»)

–

Частота невідома

–

З боку шкіри та підшкірної тканини

Н= ;абряк Квінке

–

–

Дуже рідко

С= ;вербіж

Часто

–

Нечасто

В= ;исип

Часто

–

Нечасто

М= ;акулопапул = 00;озні висипання

–

Часто

–

К= ;ропив’янка

Нечасто

Дуже рідко

Нечасто

А= ;нгіоневрот = 80;чний набряк

Нечасто

Дуже рідко

Дуже рідко

А= ;лопеція

–

–

Нечасто

П= ;осилення симптомів псоріазу

Рідко

–

–

П= ;урпура

–

Нечасто

Нечасто

З= ;небарвленн = 03; шкіри

–

–

Нечасто

Г= ;іпергідроз

Нечасто

–

Нечасто

Е= ;кзантема=

–

–

Нечасто

М= ;ультиформн = 72; еритема

Дуже рідко

–

Дуже рідко

С= ;индром Стівенса–Д= 078;онсона

–

Дуже рідко

Дуже рідко

Е= ;ксфоліатив = 85;ий дерматит

–

–

Дуже рідко

Т= ;оксичний епідермаль= 085;ий некроліз

–

Дуже рідко

Частота невідома

Р= ;еакція фотосенсиб= 110;лізації

Нечасто*

Частота невідома

Дуже рідко

М= ;ожливе посилення прояву наявного системного червоного вовчака

–

Частота невідома

–

П= ;емфігоїд=

Нечасто*

–

–

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної т&#= 1082;анини

С= ;пазми у м’язах

Часто

–

Часто

Н= ;абряк щиколоток

–

–

Часто

А= ;ртралгія=

Нечасто*

–

Нечасто

М= ;іалгія

Нечасто*

–

Нечасто

Б= ;іль у спині

–

–

Нечасто

З боку нирок та системи сечовиділе= 085;ня

Н= ;іктурія

–

–

Нечасто

П= ;олакіурія=

–

–

Нечасто

Г= ;остра ниркова нед&#= 1086;статність

Дуже рідко

–

–

Н= ;иркова недостатні= 089;ть

Нечасто

Дуже рідко

–

П= ;орушення сечовипуск= 072;ння

 

 

Нечасто

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Е= ;ректильна дисфункція

Нечасто

–

Нечасто

Г= ;інекомасті = 03;

–

–

Нечасто

З= ;агальні розлади

А= ;стенія

Часто

–

Часто

П= ;ідвищена втомлювані= 089;ть

–

Рідко

Часто

Н= ;абряки

–

–

Дуже часто

Б= ;іль у грудній клітці

Нечасто*

–

Нечасто

Б= ;іль

–

–

Нечасто

Н= ;ездужання=

Нечасто*

–

Нечасто

П= ;ериферичні набряки

Нечасто*

–

–

Г= ;іпертермія

Нечасто*

–

–

Д= ;ослідження

З= ;більшення маси тіла

–

–

Нечасто

З= ;меншення маси тіла

–

–

Нечасто

П= ;ідвищення рівня білірубіну в крові

Рідко

–

–

П= ;ідвищення рівня печінкових ферментів

Рідко

Частота невідома

Дуже рідко

П= ;ідвищення рівня креатиніну в крові

Нечасто*

–

–

Підвищенн= 103; рівня сечовини в крові

Нечасто*

–

–

Зниження рівня гемоглобін= 091; та гематокрит= 091;

Дуже рідко

–

–

Подовженн= 103; інтервалу QT на електрокар= 076;іограмі

–

Частота невідома

–

Підвищенн= 103; рівня глюкози крові

–

Частота невідома

–

Підвищенн= 103; рівня сечової кислоти в крові

–

Частота невідома

–

У= ;шкодження, отруєння та ускладненн= 103; прийому

П= ;адіння

Нечасто*

–

–

*Частот&= #1072; побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахованk= 2; за даними клінічних досліджень.

П = 88;и застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; АПФ повідом = 83;яли про випадки виникнення синдрому порушення секреції антидіуретl= 0;чного гормону (СПАДГ). Тому м= ожна розцінюватl= 0; СПАДГ як можливе ускладненнn= 3;, повʼязане із застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ, у тому чи&= #1089;лі периндоприl= 3;у, із частотою виникнення дуже рідко.

Повo= 0;домлення про підозрю = 74;ані побічні реакції.

Повідо&#= 1084;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції у післяреєстl= 8;аційний період ліка = 88;ського засобу є важливим. Це дає змогу вести безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Спеціалістl= 0; в галузі охорони здоров’я зобов’язанo= 0; повідомлятl= 0; через національнm= 1; систему повідомленn= 0; про будь-які випадки виникнення підозрюванl= 0;х побічних реакцій.

 =

Т = 77;рмін придатностo= 0;.=

2 роки.

 

Умоk= 4;и зберігання.

Зберігk= 2;ти при температурo= 0; не вище 30 °C в оригінальнo= 0;й упаковці.=

Зберігk= 2;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

 

У = 87;аковка.

По 30 таблеток (10×3) m= 1; блістерах у пачці з картону.

 =

К = 72;тегорія відпуску.=

З = 72; рецептом.=

 <= /b>

Виробник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» (відповідал = 00;ний за випуск серії не включаючи контроль/ви = 87;робування серії)

АТ «ФАРМАК»= (виробництв= 086; за повним циклом)

 

Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Українk= 2;, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрo= 0;ї, буд. 5

Українk= 2;, 04080, м. Київ, вул. Кирилівськk= 2;, 74

 

Заяв&= #1085;ик.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

 

М = 10;сцезнаходж&#= 1077;ння заявника.=

Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрo= 0;ї, 5.

 

Пові&= #1076;омити про небажан = 77; явище при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Ви можете за но= 084;ером телефону: +38(050) 309-83-54 (цілодобово).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

 

ТРИ-АЛІТЕР&r= eg;

(TRI-ALITER)

 

Склад:

= 076;іючі речовини: перинд= оприл, індапамід, амлодипін;

1 таблетка містить:

периндопри= ;лу терт-бутила = 84;іну 4 мг (що екві&= #1074;алентно 3,338 мг периндоприl= 3;у), індапаміду 1,25 мг та амлоди= 087;іну бесилату 6,935 мk= 5; (що еквівал= 077;нтно 5 м&#= 1075; амлодипіну),

або периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;іну 4 мг (що екві&= #1074;алентно 3,338 мг периндоприl= 3;у), індапаміду 1,25 мг та амлоди= 087;іну бесилату 13,870 м = 75; (що еквівал= 077;нтно 10 м&= #1075; амлодипіну),

або периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;іну 8 мг (що еквівалентl= 5;о 6,676 мг периндоприl= 3;у), індапаміду 2,5 мг та амлодипіну бесилату 6,935 мk= 5; (що еквівал= 077;нтно 5 м&#= 1075; амлодипіну),

або периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;іну 8 мг (що еквівалентl= 5;о 6,676 мг периндоприl= 3;у), індапаміду 2,5 мг та амлодипіну бесилату 13,870 м = 75; (що еквівал= 077;нтно 10 м&= #1075; амлодипіну);

допо&= #1084;iжнi речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кросповідоl= 5;; натрію гідрокарбоl= 5;ат; кремнію діоксид колоїдний безводний; м= 072;гнію стеарат.

 =

Л = 10;карська форма. &#= 1058;аблетки.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: к = 88;углі двоопуклі таблетки ві = 76; білого до майже білог = 86; кольору.=

 =

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група.

П&= #1088;епарати, що впливают = 00; на ренін-ангіо = 90;ензинову систему. Інгібітори АПФ, комбінації. Інгібітори АПФ та інші комбінації. Периндоприl= 3;, амлодипін т = 72; індапамід.=

К = 86;д ATX C09B Х01.

 =

Фармакологi= чнi властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Т&= #1056;И-АЛІТЕР® – це комбінація трьох антигіпертk= 7;нзивних компонентіk= 4;, механізм ді = 11; яких доповнює од = 80;н одного для контролю артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. Перин= доприлу терт-бутила = 84;ін – інгібітор ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту, індапамід – сульфонамiд = 85;ий діуретик, амлодипін – інгібітор потоку іоні = 74; кальцію, що належить до групи дигідропірl= 0;динів.

Ф&= #1072;рмакологіч= ;на дія препарату ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup> зумовлена властивостn= 3;ми кожного з компонентіk= 4; окремо. Крім того, комбінація периндоприl= 3;/індапамід має адитивний, синергічниl= 1; ефект двох антигіпертk= 7;нзивних компонентіk= 4;.

М&= #1077;ханізм дії.

Перl= 0;ндоприл.<= /p>

П&= #1077;риндоприл – інгібітор ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (інгібітор АПФ), АПФ перетворює ангіотензиl= 5; І в ангіотензиl= 5; ІІ (судинозвуж = 91;вальну субстанцію), додатково стимулює секрецію альдостероl= 5;у корою наднирковиm= 3; залоз та розпад брадикінінm= 1; (вазодилата = 90;орної субстанції) до неактивн = 80;х гептапептиk= 6;ів. Внаслідок інгібуваннn= 3; АПФ відбуваєтьl= 9;я: зниження секреції ал = 00;достерону; підвищення активності реніну у плазмі кров = 10;, тоді як альдостероl= 5; не чинить негативногl= 6; впливу; зменшення загального периферичнl= 6;го опору судин завдяки переважномm= 1; впливу на судини м’язів та нирок, при цьому не спостерігаn= 8;ться затримки води та соле= 081; або рефлект = 86;рної тахікардії, навіть у раз= 110; тривалого лікування.=

П&= #1077;риндоприл знижує артеріальнl= 0;й тиск також у пацієнтів з нормальним та низьким р= 110;внем реніну у плазмі кров = 10;.

П&= #1077;риндоприл діє через свій активний метаболіт периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти неактивні.=

П&= #1077;риндоприл зменшує роботу серц = 03; через: вазод= 080;лататорну дію на вени (можливо, через зміни = 091; метаболізмo= 0; простагланk= 6;инів) – зменшення переднаванm= 0;аження на серце; зниження за = 75;ального опору периферичнl= 0;х судин – змен= 096;ення постнавантk= 2;ження на серце.

Д&= #1086;слідження, проведені з участю пацієнтів і = 79; серцевою не = 76;остатністю, довели, що застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у призводить до: зниження тиску напов = 85;ення лівого та правого шлуночків; зниження загального опору периферичнl= 0;х судин; збільшення серцевого викиду та покращення серцевого індексу; збільшення регіональнl= 6;го кровообігу = 91; м’язах.

О&= #1082;рім того, значно покращуютьl= 9;я показники тестів з фізичним навантаженl= 5;ям.

Індk= 2;памід.

І&= #1085;дапамід є сульфонам= ;iдним похідним з індоловим кільцем, споріднениl= 1; фармакологo= 0;чно з тіазидним = 80; діуретикамl= 0;. Індапамід інгібує реабсорбціn= 2; натрію у кор= 090;икальному сегменті нирок. Це підвищує ек = 89;крецію натрію та хлоридів у сечу та, меншою міро = 02;, екскрецію калію та магнію, підвищуючи таким чином діурез. Цей механізм забезпечує антигіпертk= 7;нзивну дію.

Амлодипін.

А&= #1084;лодипін є інгібітороl= 4; потоку іоні = 74; кальцію, що належить до групи дигідропірl= 0;динів (блокатор повільних кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію) та блокує трансмембрk= 2;нний потік іонів кальцію до клітин глад = 82;их м’язів міокарда і судин.

Ф&= #1072;рмакодинам= ;ічні ефекти.

Периндопрl= 0;л/індапамід.<= o:p>

К&= #1086;мбінація периндоприl= 3;/індапамід знижує систолічниl= 1; та діастолічнl= 0;й тиск у паціє= 085;тів будь-якого віку з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, що знаходятьсn= 3; як у положенні л = 77;жачи, так і стоячи. Антигіпертk= 7;нзивна дія препара = 90;у є дозозалежнl= 6;ю. У ході клінічних досліджень доведено, що одночасне призначеннn= 3; периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у спричиняє антигіпертk= 7;нзивну дію синергічноk= 5;о походження, яка є резуль= 090;атом окремих ефектів складових препарату.=

П&= #1077;риндоприл.=

Перинд&#= 1086;прил ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск при артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1;        =     будь-якого ступеня: легкій, помі= 088;ній та тяжкій. Зниження систолічноk= 5;о та діастолі = 95;ного артеріальнl= 6;го тиску спост = 77;рігається як у положенні лежачи, так і стоячи. Максимальнl= 0;й антигіпертk= 7;нзивний ефект розвиваєтьl= 9;я через 4–6 годин після прийому одноразовоo= 1; дози та зберігаєтьl= 9;я більше доби. Периндоприl= 3; має високий рівень остаточногl= 6; блокування інгібітору АПФ (приблизно 80 %) через 24 годин&= #1080; після застосуванl= 5;я.

У пацієнтів, які відповіли н = 72; лікування, н= 086;рмалізація артеріальнl= 6;го тиску відбуваєтьl= 9;я протягом мі = 89;яця та зберігаєтьl= 9;я без виникнення тахіфілаксo= 0;ї.

Припин&#= 1077;ння терапії не супроводжуn= 8;ться ефектом відміни.

Перинд&#= 1086;прил має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;, відновлює еластичнісm= 0;ь великих артерій, корегує гістоморфоl= 4;етричні зміни у резистентнl= 6;сті артерій та з= 084;еншує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Внаслідок додавання, у разі необхідносm= 0;і, тіазидного діуретика розвиваєтьl= 9;я додатковий синергізм.=

Комбін&#= 1072;ція інгібітору АПФ та тіазидного = 76;іуретика знижує ризи = 82; виникнення гіпокаліємo= 0;ї, що може виникнути при призначеннo= 0; діуретика у монотерапіo= 1;.

Індk= 2;памід.

А&= #1085;тигіпертен= ;зивна дія індапаміду = 91; монотерапіo= 1; триває 24 години. Цей ефект проявляєтьl= 9;я у дозах, у яких діуретичні властивостo= 0; є мінімальниl= 4;и.

Антигі&#= 1087;ертензивна дія індапаміду пов’язана з покращенняl= 4; еластичносm= 0;і артерій та зменшенням резистентнl= 6;сті артеріол і загального периферичнl= 6;го опору судин.

Індапа&#= 1084;ід зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлун = 86;чка.

При перевищеннo= 0; рекомендовk= 2;ної дози терапе = 74;тичний ефект тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків не збільшуєтьl= 9;я, тоді як кількість н = 77;бажаних ефектів зростає. Якщ= 086; лікування є недостатньl= 6; ефективним, підвищуватl= 0; дозу не рекомендуєm= 0;ься.

Більше того, як показано у ході досліджень = 88;ізної тривалості (короткої, середньої т = 72; довгої) з участю пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, індапамід: н= 077; впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцери = 76;ів, ліпопротеїk= 6;ів низької та високої щіл = 00;ності); не впливає н= 072; метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; та цукровий діабет.

А&= #1084;лодипін.<= /i>

Механі&#= 1079;м антигіпертk= 7;нзивного ефекту амлодипіну = 79;умовлений прямою релаксуючоn= 2; дією на глад= 082;у мускулатурm= 1; судин. Точни= 081; механізм, за допомогою якого амлодипін зменшує про = 03;ви стенокардіo= 1;, повністю не визначений, але відомо, що препарат сприяє зниженню загальної ішемії навантаженl= 5;я завдяки таким діям:

-&nb= sp; а&= #1084;лодипін розширює периферичнo= 0; артеріоли і таким чином знижує загальний периферичнl= 0;й опір (постнавант = 72;ження); оскільки ча = 89;тота серцевих скорочень н = 77; змінюється, = 079;меншення навантаженl= 5;я на серце зменшує спо = 78;ивання енергії міо = 82;ардом та його потребу у кисні;

-&nb= sp; а&= #1084;лодипін частково сприяє розширенню головних коронарних артерій та артеріол як = 091; незмінених, так і в ішемізованl= 0;х зонах міока = 88;да; така дилатація збільшує надходженнn= 3; кисню до міокарда у хворих на вазоспастиm= 5;ну стенокардіn= 2; (стенокарді&= #1103; Принцметалk= 2;, або варіантна с = 90;енокардія).

У пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує = 82;лінічно виражене зниження артеріальнl= 6;го тиску протягом 24 годин як у положенні л = 77;жачи, так і стоячи. Завдяки повільному початку дії амлодипін н = 77; спричиняє гострої гіпотензії.

З призначеннn= 3;м амлодипіну не пов’язан = 10; негативні метаболічнo= 0; прояви або зміни рівня ліпідів у плазмі кров = 10;, тому його можна засто = 89;овувати пацієнтам з астмою, цукровим діабетом та подагрою.=

Кліl= 5;ічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.

ADVANCE – міжнародне мультицентl= 8;ове рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; з бі-факторіа = 83;ьним (2×2) дизайном, спрямоване на визначення переваг зни = 78;ення артеріальнl= 6;го тиску фіксованою комбінацієn= 2; периндоприl= 3;/індапамід порівняно з плацебо на тлі поточно = 11; стандартноo= 1; терапії (подвійне сліпе порівняння (проспектив = 85;е рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; із визначенняl= 4; сліпим методом)) щодо впливу на основні макро- та мікросудинl= 5;і події у пацієнтів з діабетом ІІ типу. Первин= 085;а кінцева точка складалась із основних макроваскуl= 3;ярних (кардіоваск = 91;лярна летальністn= 0;, нелетальниl= 1; інфаркт міокарда, нелетальниl= 1; інсульт) і мікроваскуl= 3;ярних подій (нові випадки або посилення нефропатії, ретинопатіo= 1;). У дослідженнn= 3; було включено 11140 пацієнтів з діабетом ІІ типу. Серед них 83 % пацієнтів мали артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2;, 32 % та 10 % пацієнтів м = 72;ли в анамнезі мікро- та макроваскуl= 3;ярні захворюванl= 5;я відповідно, 27 % мали мікроальбуl= 4;інурію. Супутня терапія включала препарати для зменшення рівня артеріальнl= 6;го тиску (75 %), для зниження ліпідів (35 %, головним чином статини 28 %), аспірин або інші антитр = 86;мбоцитарні препарати (47 %).

Лікува&#= 1085;ня протягом 4,3 року комбінацієn= 2; периндоприl= 3;/індапамід призвело до достовірноk= 5;о зниження на 9 % відносного ризику пока = 79;ників первинної кінцевої точки. Переваги лікування комбінацієn= 2; периндоприl= 3;/індапамід порівняно з групою плацебо бул = 80; зумовлені: достовірниl= 4; зниженням відносного ризику загальної летальностo= 0; на    &nbs= p;           14 %; достовірниl= 4; зниженням в = 10;дносного ризику кард = 10;оваскулярн&#= 1086;ї летальностo= 0; на 18 %; достовіl= 8;ним зниженням відносного ризику всіх = 085;иркових ускладнень на 21 %.

У підгрупі пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, які лікувалися комбінацієn= 2; периндоприl= 3;/індапамід, відзначалоl= 9;я достовірне зниження відносного = 88;изику основних макро- та мікросудинl= 5;их подій на 9 % порівняно з групою плацебо. У підгрупі серед пацієнтів, які приймал = 80; комбінацію периндоприl= 3;/індапамід, порівняно з = 075;рупою плацебо також відзначалоl= 9;я: достовірне зниження відносного ризику загальної летальностo= 0; на        =     16 %; достовірне зниження відносного ризику кардіоваскm= 1;лярної летальностo= 0; на 20 %; достовірне зниження відносного ризику всіх ниркових ускладнень на 20 %.

= = Фармакокінk= 7;тика.

Призна&#= 1095;ення периндоприl= 3;у, індапаміду та амлодипі = 85;у у фіксовані = 81; комбінації не змінює їх фармакокінk= 7;тичних властивостk= 7;й порівняно з застосуванl= 5;ям монопрепарk= 2;тів.

П&= #1077;риндоприл.

Після пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 1 годину. Період напі = 74;виведення периндоприl= 3;у з плазми крові становить 1 годину. Периндопри&= #1083; належить до проліків. До кровообігу потрапляє    27 % ві= 076; прийнятої д = 86;зи периндоприl= 3;у у вигляді активного м = 77;таболіту периндоприl= 3;ату. Крім активного п = 77;риндоприла&#= 1090;у, периндоприl= 3; утворює ще 5 н&= #1077;активних метаболітіk= 4;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоприl= 3;ату у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3–4 години.

Оскіль&#= 1082;и прийом їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у у периндоприl= 3;ат, а отже, зменш&#= 1091;ється і його біодоступнo= 0;сть, периндоприl= 3;у терт-бутила = 84;ін рекомендуєm= 0;ься приймати перорально = 91; одноразовіl= 1; добовій доз = 10; вранці пере = 76; їжею. Існує лінійний взаємозв’яk= 9;ок між дозою периндоприl= 3;у та його конц= 077;нтрацією у плазмі крові.

Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками плазми становить 20 % в основному з ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льним ферментом, і є дозозалеж = 85;им. Периндоприl= 3;ат виводиться із сечею, період остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно        =       17 годин. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; через 4 доби.

Виведе&#= 1085;ня периндоприl= 3;ату зменшуєтьсn= 3; у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів і = 79; серцевою або нирково = 02; недостатніl= 9;тю. Для пацієнт = 10;в із нирковою недостатніl= 9;тю слід адаптувати дозу залежн = 86; від ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну).

Діаліз&#= 1085;ий кліренс периндоприl= 3;ату становить 70 мл/хв.

Фармак&#= 1086;кінетика периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на цироз печінки: печінковий кліренс основної молекули знижується вдвічі. Одна= 082; кількість периндоприl= 3;ату, що утворюєт = 00;ся, не зменшуєтьсn= 3;. Отже, таким х&#= 1074;орим не потрібно підбирати дозу (див. роз&= #1076;іли «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

І&= #1085;дапамід.

Індапа&#= 1084;ід швидко та повністю всмоктуєтьl= 9;я у травному тракті. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 годин&#= 1091; після пероральноk= 5;о прийому. Зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров = 10; – 79 %. Пе= 088;іод напiввиведе = 85;ня становить вi= 076; 14 годин до 24 годин (у середньому R= 11; 18 годин). Повторний п = 88;ийом не спричиня = 08; кумуляції.=

Індапа&#= 1084;ід виводиться головним чином із сеч= 077;ю (70 % дози) та фекаліями (22 %) = 91; вигляді неактивних метаболітіk= 4;. У пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.

А&= #1084;лодипін.

При застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз перорал = 00;но амлодипін добре всмоктуєтьl= 9;я і досягає максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у крові чере= 079; 6–12 годин після прийому. Абс= 086;лютна біодоступнo= 0;сть становить від 64 % до 80 %. Об’є= ;м розподілу становить приблизно 21 л/кг. Дослідж&#= 1077;ння in vitro продемонстl= 8;ували, що близько 97,5 % циркулюючоk= 5;о в крові амлодипіну зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров = 10;. Прийом їжі н= 077; впливає на біодоступнo= 0;сть амлодипіну. Період напіввиведk= 7;ння амлодипіну = 79; плазми кров = 10; становить приблизно        =   35–50 годин, що дозволяє пр = 80;значати препарат 1 раз на добу. Амлодипін головним чином метаболізуn= 8;ться у печінці з утворенням неактивних метаболітіk= 4;, 60 % метаболіті= в виводиться із сечею, а 10 % – у незміненомm= 1; вигляді.

Час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров = 10; в осіб літнь= 086;го віку та молодших пацієнтів є однаковим. У пацієнтів літнього віку відзна = 95;ається тенденція д = 86; зниження кліренсу ам = 83;одипіну, що призводить до збільшення показника AUC і періоду напіввиведk= 7;ння. Підвищення показника AUC та часу напіввиведk= 7;ння у пацієнтів із застійно = 02; серцевою недостатніl= 9;тю відповідалl= 6; віковим особливостn= 3;м досліджуваl= 5;их пацієнтів.=

Існує дуже обмежена кількість клінічних д = 72;них щодо призначеннn= 3; амлодипіну пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки. У пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю кліренс амлодипіну знижується, це призводить = 76;о подовження періоду напіввиведk= 7;ння та підвищен = 85;я показника AUC приблизно н = 72; 40–60 %.

 =

К = 83;інічні характерисm= 0;ики.

Пока&= #1079;ання.

= Т&= #1056;И-АЛІТЕР® показаний для лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; пацієнтам, яким необхідне лікування периндоприl= 3;ом, індапамідоl= 4; та амлодипі = 85;ом у дозах, наявних у фіксованій комбінації.

 =

Прот&= #1080;показання.=

-&nb= sp; З&= #1072;стосування пацієнтам, які знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;;

-&nb= sp; з&= #1072;стосування пацієнтам з нелікованоn= 2; декомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю;

-&nb= sp; п&= #1086;рушення функції нирок тяжкого ступеня (клі= 088;енс креатиніну <= 30 мл/хв);

-&nb= sp; п&= #1086;рушення функції нирок помір = 85;ого ступеня (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) при прийомі препарату ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup>, що містить комбінацію діючих речовин у до= 079;ах        =             &nb= sp;            8 мг/2,5 мг/5 мг або 8 мг/2,5 мг/10 мг= ;

-&nb= sp; п&= #1110;двищена чутливість до діючих речовин, інш= 080;х сульфонаміk= 6;них препаратів, похідних дигідропірl= 0;дину, будь-якого іншого інгібітору АПФ або до будь-яких допоміжних речовин;

-&nb= sp; в&= #1072;гітні або жінки, які плануют = 00; завагітнітl= 0; (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період ваг= 110;тності або годування груддю»);

-&nb= sp; п&= #1077;ріод годування груддю (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»);

-&nb= sp; а&= #1085;гіоневроти= ;чний набряк (набряк Квінке) в ана&#= 1084;незі, пов’язаний із попереднім лікуванням інгібітораl= 4;и АПФ;

-&nb= sp; у&= #1088;оджений або ідіопатичнl= 0;й ангіоневроm= 0;ичний набряк;

-&nb= sp; п&= #1077;чінкова енцефалопаm= 0;ія;

-&nb= sp; т&= #1103;жке порушення функції печінки;

-&nb= sp; г&= #1110;покаліємія= ;;

-&nb= sp; т&= #1103;жка артеріальнk= 2; гіпотензія;

-&nb= sp; ш&= #1086;к, включаючи кардіогеннl= 0;й шок;

-&nb= sp; о&= #1073;струкція виходу з лівого шлуночка (наприклад, стеноз аорт = 80; тяжкого ступеня);

-&nb= sp; с&= #1077;рцева недостатніl= 9;ть з нестабільнl= 6;ю гемодинаміl= 2;ою після гострого інфаркту міокарда;=

-&nb= sp; о&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, що містять діючу речовину аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації        =      < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод = 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp; о&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp; е&= #1082;стракорпор= ;альні методи ліку = 74;ання, які призводять до контакту крові з нега= 090;ивно зарядженимl= 0; поверхнями (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp; з&= #1085;ачний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

 <= /p>

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= =

П&= #1086;двійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС).

Дані клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) шляхом одночасногl= 6; прийому інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену асоціюєтьсn= 3; з високою частотою побічних реакцій, таких як гіп= 086;тензія, гіперкалієl= 4;ія та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову нед = 86;статність), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного преп = 72;рату, що впливає н= 072; РААС (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Л&= #1110;карські засоби, що спричиняютn= 0; гіперкалієl= 4;ію.

Деякі лікарські засоби або терапевтичl= 5;і класи лікарських засобів можуть спричинити виникнення гіперкалієl= 4;ії, а саме: аліск&#= 1110;рен, солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), гепарини, імуносупреl= 9;ори, такі як циклоспориl= 5; або такролімус, триметоприl= 4;. Одночасний прийом вказаних лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я протипоказk= 2;но (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

А&= #1083;іскірен.

У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, або п&#= 1072;цієнтів із порушено = 02; функцією нирок ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення = 92;ункції нирок та кардіоваскm= 1;лярної захворюванl= 6;сті і летальностo= 0; підвищуєтьl= 9;я.

Е&= #1082;стракорпор= ;альні методи лікування.=

Екстра&#= 1082;орпоральні методи лікування, які призвод = 03;ть до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями, такими як діаліз або гемофільтрk= 2;ція із використ = 72;нням певних мембран із високою гід = 88;авлічною проникністn= 2; (наприклад, поліакрилоl= 5;ітрилових) та аферез ліпопротеїk= 6;ів низької щільності і = 79; застосуванl= 5;ям декстрану сульфату через підвищений ризик розви = 90;ку анафілактоo= 1;дних реакцій тяжкого ступеня (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У разі необхідносm= 0;і проведення такого лікування слід розгля = 85;ути можливість використанl= 5;я діалізної мембрани іншого типу або застосуванl= 5;я іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних засобів.

С&= #1072;кубітрил/вk= 2;лсартан.<= /p>

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не, оскільки одночасне інгібуваннn= 3; неприлізинm= 1; та АПФ може призвести д = 86; підвищення = 88;изику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше, ніж через 36 годин після прийо = 84;у останньої дози периндоприl= 3;у. Терапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше, ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.

Л&= #1110;тій.

Повідо&#= 1084;ляли про зворотн = 77; збільшення концентрацo= 0;ї літію у сироватці крові та зро= 089;тання його токсичностo= 0; при одночасномm= 1; прийомі літію та інгібіторіk= 4; АПФ. Одночас= 085;ий прийом периндоприl= 3;у разом з індапамідоl= 4; та препаратамl= 0; літію не рекомендуєm= 0;ься. Однак, якщо доведено необхіднісm= 0;ь такої комбінації, слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и рівень концентрацo= 0;ї літію у сироватці крові (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

П&= #1077;риндоприл.=

А&= #1083;іскірен.<= /i>

У будь-яких інших пацієнтів, я= 082; і у хворих на цукровий діабет або пацієнтів і = 79; порушеною функцією нирок, ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нирок та кар= 076;іоваскуляр&= #1085;ої захворюванl= 6;сті і летальнос = 90;і підвищуєтьl= 9;я (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у.

За даними літератури відомо, що у пацієнтів з = 10; встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою недостатніl= 9;тю або з цукровим діабетом з ураженням органів-міш = 77;ней одночасне з = 72;стосування інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; частоти виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, непритомноl= 9;ті, гіперкалієl= 4;ії та погіршенняl= 4; функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті) порівняно з монотерапіn= 8;ю препаратамl= 0;, що впливают = 00; на ренін-анг= 110;отензин-аль= достероновm= 1; систему (РАА= 057;). Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітору АПФ з антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ) може бути застосованk= 2; в індивідуа = 83;ьних випадках з ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Е&= #1089;трамустин.

Підвищ&#= 1077;ння ризику виникнення побічних ре = 72;кцій, таких як ангіоневроm= 0;ичний набряк (ангі= 086;едема).

К&= #1072;лійзберіга= ;ючі препарати (наприклад, тріамтерен, амілорид), солі калію.

Виникн&#= 1077;ння гіперкалієl= 4;ії (можливо, летальної) особливо у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю (адитивний гіперкалієl= 4;ічний ефект). Зазначені препарати н = 77; рекомендовk= 2;ні для одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з периндопр = 80;лом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Однак якщо одночасне призначеннn= 3; цих речовин = 108; необхідним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та проводит = 80; частий конт = 88;оль калію плазм = 80; крові. Щодо застосуванl= 5;я спіронолакm= 0;ону при серцеві = 81; недостатноl= 9;ті див. підрозділ «Одночасне застосуванl= 5;я, яке потребу = 08; особливої уваги».

К&= #1086;-тримоксазl= 6;л (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол).

У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь ко-тримокса = 79;ол, можливе збільшення ризику розв = 80;тку гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

А&= #1084;лодипін.<= /u>

Д&= #1072;нтролен (інфузія).<= /p>

В експе&= #1088;иментальни= ;х дослідженнn= 3;х на тваринах = 089;постерігал&= #1080;ся фібриляція шлуночків с = 77;рця з летальним = 80; наслідками та кардіова = 89;кулярний колапс у поєднанні з гіперкалієl= 4;ією після внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я верапамілу та дантролену. = 047; огляду на мо= 078;ливість виникнення гіперкалієl= 4;ії рекомендовk= 2;но уникати одн = 86;часного призначеннn= 3; антагоністo= 0;в кальцію, таких як амлодипін, пацієнтам з = 10; встановленl= 6;ю або підозрюванl= 6;ю злоякісною = 75;іпертерміє&#= 1102;.

Г&= #1088;ейпфрути або грейпфрутоk= 4;ий сік.

У деяких пацієнтів можливе підвищення біодоступнl= 6;сті амлодипіну, внаслідок чого відбуваєтьl= 9;я посилення гіпотензивl= 5;ого ефекту.

 

 

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>

Б&= #1072;клофен.

Посилю&#= 1108; антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необх= 110;дно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск і у разі необхідносm= 0;і провести корекцію дози.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід.

Н&= #1077;стероїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), у тому числі великі дози саліцилатіk= 4;.

Якщо інгібітори АПФ призначати одночасно з НПЗЗ, такими як ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах, інгібітори циклооксигk= 7;нази ЦОГ-2 та неселективl= 5;і НПЗЗ, може ви&#= 1085;икати послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та НПЗЗ посилює ризик погіршення функції нирок, включаючи гостру ниркову нед = 86;статність, та підвищит = 80; рівень калі = 02; у крові, особл= 080;во у пацієнтів = 079; вже встановленl= 0;м порушенням функції нирок. Таку комбінацію = 89;лід призначати = 79; обережністn= 2;, особливо па = 94;ієнтам літнього віку. В останніх необхідно відновити водний баланс та розглянути = 76;оцільність контролю функції нирок після початку ком = 73;інованої терапії та при подальшому лікуванні.=

П&= #1077;риндоприл.

Ц&= #1091;крознижува= ;льні засоби (інсулін, пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби).

Епідем&#= 1110;ологічні дослідженнn= 3; припускаютn= 0;, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та цукрознижуk= 4;альних засобів (інсулін, пер&#= 1086;ральні цукрознижуk= 4;альні засоби) може призвести д = 86; посилення цукрознижуk= 4;ального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемo= 0;ї. Найчастіше цей феномен може виникати у п= 077;рші тижні комбінованl= 6;го лікування т = 72; у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Д&= #1110;уретики.<= /i>

У паціє&= #1085;тів, які приймають діуретики, т= 072; особливо у тих, у кого порушений водно-елект = 88;олітний обмін, можливе надмірне зниження артеріальнl= 6;го тиску після початку лікування і = 85;гібітором АПФ. Імовірністn= 0; розвитку гі = 87;отензивног&#= 1086; ефекту знижується завдяки від = 84;іні діуретика, підвищенню об’єму циркулюючоo= 1; крові, споживанню солі перед початком терапії периндоприl= 3;ом, яку слід розпочинатl= 0; з низьких до= 079; з поступови = 84; підвищенняl= 4;. При артеріа = 83;ьній гіпертензіo= 1;, коли попередньо призначениl= 1; діуретик мі = 75; спричинити недостатніl= 9;ть води/електр = 86;літів, його необхідно відмінити перед початком лікування інгібітороl= 4; АПФ (у таких випадках прийом діуретика м = 86;же бути поновлено з часом) або призначити = 10;нгібітор АПФ у низькі= 081; дозі з поступовим = 11;ї підвищенняl= 4;. При застійній серцевій не = 76;остатності на тлі прийому діуретика прийl= 6;м інгіk= 3;ітору АПФ слід розпочинатl= 0; з мінімальн = 86;ї дози, можливо, після зниження дози діурет = 80;ка. У будь-якому випадку необхідно к = 86;нтролювати функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітороl= 4; АПФ.

К&= #1072;лійзберіга= ;ючі діуретики (еплеренон, спіронолакm= 0;он).

У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я еплеренону або спіронолакm= 0;ону у дозах від 12,5 мг до        =      50 мг на добу з низькими до = 79;ами інгібітору АПФ можливо: у випадку недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призначеннn= 3; такої комбінації існує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ–ІV класу за NYHA та фракцією викиду < 40 %, які раніше лікувалися інгібітороl= 4; АПФ та петльовим діуретиком. Перед призначеннn= 3;м такої комбінації слід упевнитися = 91; відсутностo= 0; гіперкалієl= 4;ії та порушенн = 03; функції нирок. Рекомендовk= 2;но проводити р = 77;тельний моніторинг каліємії та креатинінеl= 4;ії щотижнево під час першого місяця ліку = 74;ання та щомісячн = 86; надалі.

Р&= #1072;цекадотрил= ;.

Відомо, що інгібіто = 88;и АПФ (наприклад, периндоприl= 3;) можуть спричинити розвиток ангіоневроm= 0;ичного набряку. Цей ризик може збільшуватl= 0;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з рацекадот = 88;илом (лікарським засобом, яки= 081; використовm= 1;ється для лікування гострої діареї).

І&= #1085;гібітори mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсіролімm= 1;с).

У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь інгібітори mTOR, можливе збільшення ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

І&= #1085;дапамід.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>

П&= #1088;епарати, що можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует» (torsades de point= es).

Через ризик виникнення гіпокаліємo= 0;ї індапамід слід призначати = 79; обережністn= 2; у комбінаці = 11; з препаратамl= 0;, що можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії = 90;ипу «пірует» (torsades de point= es), такими як:

-&nb= sp; а&= #1085;тиаритмічн= ;і препарати класу ІА (квінідин, гідроквініk= 6;ин, дизопіраміk= 6;);

-&nb= sp; а&= #1085;тиаритмічн= ;і препарати класу III (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід, бретиліум);

-&nb= sp; д&= #1077;які нейролептиl= 2;и (хлорпромаз = 80;н, ціамемазин, = 083;евомепрома&= #1079;ин, тіоридазин, трифлуоперk= 2;зин), бензаміди (амісульпір = 80;д, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофеноl= 5;и (дроперидол, галоперидоl= 3;), інші нейролептиl= 2;и (пімозид);

-&nb= sp; і&= #1085;ші препарати, такі як бепридил, сизаприд, ди= 092;еманіл, еритроміциl= 5; внутрішньоk= 4;енно, галофантриl= 5;, мізоластин, пентамідин, моксифлоксk= 2;цин, спарфлоксаm= 4;ин, вінкамін внутрішньоk= 4;енно, метадон, астемізол, терфенадин.

Слід запобігати зниженню калію у плазмі кров = 10; та, у разі необхідносm= 0;і, його коригувати, контролюваm= 0;и QT-інтервал.

А&= #1084;фотерицин В внутрішнь = 86;венно, глюко- та мінералокоl= 8;тикоїди (системної дії), тетракозакm= 0;ид, проносні пр = 77;парати (стимулюють перистальтl= 0;ку).

Підвищ&#= 1091;ють ризик зниження калію у сироватці крові (адитивний ефект). Необхідно контролюваm= 0;и вміст калію = 091; плазмі кров = 10; та коригува = 90;и його за потреби, зокрема при одночасномm= 1; прийомі з серцевими глікозидамl= 0;. Рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти проносні препарати, я= 082;і не стимулюють перистальтl= 0;ку.

С&= #1077;рцеві глікозиди.=

При виникненні гіпокаліємo= 0;ї посилюютьсn= 3; токсичні ефекти серцевих глікозидів. Тому необхі = 76;но проводити моніторинг калію плазм = 80; та ЕКГ-контрол = 00;, а також, у разі необхі = 76;ності, переглянутl= 0; терапію.

А&= #1083;опуринол.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з індапамідоl= 4; може підвищити ризик виникнення реакцій гіп = 77;рчутливост&#= 1110; на алопуринол.

А&= #1084;лодипін.<= /u>

І&= #1085;дуктори CYP3A4.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з відомими і= 085;дукторами CYP3A4 концентрацo= 0;я амлодипіну = 91; плазмі крові може змінюватисn= 3;. Тому слід ко= 085;тролювати артеріальнl= 0;й тиск та проводити корекцію дози під час та після одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з індукторамl= 0; CYP3A4, зокрема з індукторамl= 0; сильної дії CYP= 3A4 (наприклад, рифампіцин, звіробій (hypericum perforatum)).

І&= #1085;гібітори CYP3A4.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я амлодипіну = 79; високоактиk= 4;ними або помірними інгібітораl= 4;и CYP3A4 (інгібітора = 84;и протеаз, протигрибкl= 6;вими похідними імідазолу т = 72; триазолу, макролідамl= 0;, такими як ер= 080;троміцин або кларитроміm= 4;ин, верапамілоl= 4; або дилтіаземоl= 4;) може спричинити значне підв = 80;щення концентрацo= 0;ї амлодипіну. Клінічний прояв вищезазначk= 7;них фармакокінk= 7;тичних змін може бути більш вираженим у пацієнтів літнього віку. У таких випадках необхідно проводити клінічний моніторинг та корекцію дози. Існує підвищений ризик виникнення гіпотензії = 91; пацієнтів, які приймають кларитроміm= 4;ин у комбінаці = 11; з амлодипіноl= 4;. Таким паціє = 85;там рекомендовk= 2;ний ретельний нагляд.

 

 

 

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я, яке потребу = 08; уваги.

П&= #1077;риндоприл/o= 0;ндапамід/ам&#= 1083;одипін.

І&= #1084;іпрамінопо= ;дібні (трициклічн = 10;) антидепресk= 2;нти, нейролептиl= 2;и.

Підвищ&#= 1091;ють антигіпертk= 7;нзивну дію та ризик розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії (адитивний ефект).

І&= #1085;ші антигіпертk= 7;нзивні препарати.=

Застос&#= 1091;вання інших антигіпертk= 7;нзивних препаратів може спричинити додаткове з = 85;иження артеріальнl= 6;го тиску.

К&= #1086;ртикостеро= ;їди, тетракозакm= 0;ид.

Послаб&#= 1083;ення антигіпертk= 7;нзивного ефекту (чере= 079; затримку води та соле= 081; кортикостеl= 8;оїдами).

П&= #1077;риндоприл.

А&= #1085;тигіпертен= ;зивні засоби та вазодилатаm= 0;ори.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з нітрогліцеl= 8;ином та іншими нітратами або з іншими вазодилатаm= 0;орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

А&= #1083;опуринол, цитостатикl= 0;, імуносупреl= 9;ивні засоби, системні кортикостеl= 8;оїди або прокаїнаміk= 6;.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ збільшу = 08; ризик виникнення лейкопенії.

П&= #1088;епарати для анестезії.=

Інгібі&#= 1090;ори АПФ можуть посилювати гіпотензивl= 5;у дію деяких препаратів для анестез = 10;ї.

Д&= #1110;уретики (тіазидні та петльові).

Попере&#= 1076;нє лікування високими дозами діуретиків може спричи = 85;ити зневодненнn= 3;, що збільшує ризик гіпот = 77;нзії на початку терапії периндоприl= 3;ом.

Г&= #1083;іптини (лінагліпти = 85;, саксагліптl= 0;н, сітагліптиl= 5;, вільдагліпm= 0;ин).

У пацієнтів, яким призначено комбінацію = 75;ліптину та інгібітору АПФ, підвищу= 108;ться ризик виникнення ангіоедеми внаслідок того, що гліптин знижує активність дипептилпеl= 7;тидази-ІV (ДПП-ІV).

С&= #1080;мпатомімет= ;ики.

Симпат&#= 1086;міметики можуть послабляти антигіпертk= 7;нзивну дію інгібіторіk= 4; АПФ.

З&= #1086;лото.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, включаю= 095;и периндоприl= 3;, та ін’єкційниm= 3; препаратів золота (натрію ауротіомалk= 2;т) зрідка може спричинити реакції, подібні до тих, що виникають при застосуванl= 5;і нітратів (по= 095;ервоніння обличчя (припливи), нудота, блюв= 072;ння та гіпотензія).

І&= #1085;дапамід.

М&= #1077;тформін.<= /i>

Може спричинити молочнокисl= 3;ий ацидоз внаслідок розвитку функціоналn= 0;ної ниркової не = 76;остатності, пов’язаної = 79; прийомом діуретиків, особливо петльових. Н= 077; слід призна = 95;ати метформін, якщо рівень креатиніну = 91; плазмі кров = 10; перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/ = 83;) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Й&= #1086;доконтраст= ;ні засоби.

У разі дегідратацo= 0;ї, пов’язаної із застосув = 72;нням діуретиків, ризик розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті зростає, особливо пр = 80; застосуванl= 5;і великих доз йодоконтраl= 9;тних засобів. До прийому останніх необхідно відновити водний баланс.

С&= #1086;лі кальцію.

Існує ризик виникнення гіперкальцo= 0;ємії у зв’язку зі зниженням елімінації кальцію в сечу.

Ц&= #1080;клоспорин.=

Існує ризик підвищення концентрацo= 0;ї креатиніну без впливу н= 072; рівень циркулюючоk= 5;о циклоспориl= 5;у, навіть якщо немає дефіциту води та натрію.

 

 

 

А&= #1084;лодипін.

А&= #1090;орвастатин= ;, дигоксин аб = 86; варфарин.=

У клінічних дослідженнn= 3;х щодо взаємодій д = 86;ведено, що амлодипі = 85; не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну, дигоксину або варфари = 85;у.

С&= #1080;мвастатин.=

Застос&#= 1091;вання амлодипіну = 91; дозі, кратні= 081; 10 мг, у комбінації = 79; 80 мг симваста&= #1090;ину призвело до 77 %-го збільшення концентрацo= 0;ї симвастатиl= 5;у порівняно з його прийом = 86;м як монотерапіo= 1;. Пацієнтам, які приймаю = 90;ь амлодипін, слід обмежити дозу симвас = 90;атину до 20 мг на добу= ;.

Т&= #1072;кролімус.<= /span>

Існує ризик підвищення рівнів такролімусm= 1; у крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з амлодипін = 86;м. Для уникнення токсичностo= 0; такролімусm= 1; при супутньому застосуванl= 5;і з амлодипін = 86;м необхідно контролюваm= 0;и його рівень = 091; крові та у разі необхідносm= 0;і коригувати його дозу.

І&= #1085;гібітори механістичl= 5;ої мішені рапаміцину (mTO= R).

Такі інгібітори mTOR, як сироліму = 89;, темсіролімm= 1;с та еверолімус, = 108; субстратамl= 0; CYP3A. Амлодипін належить до інгібіторіk= 4; CYP3A слабкої діo= 1;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з інгібітор = 72;ми mTOR амлодипін може посилювати вплив останніх.=

Ц&= #1080;клоспорин.=

Дослід&#= 1078;ення взаємодії циклоспориl= 5;у та амлодипі = 85;у з участю здорових добровольцo= 0;в або інших популяцій, з= 072; винятком пацієнтів після трансплантk= 2;ції нирки, у яких відзначалоl= 9;я збільшення коливання мінімальноo= 1; концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у (в середньом= 091; від 0 % до        =   40 %), не проводили. У пацієнтів п = 10;сля трансплантk= 2;ції нирки, які застосовуюm= 0;ь амлодипін, слід контролюваm= 0;и рівень цикл = 86;спорину у крові та у разі необхідносm= 0;і зменшити його дозу.

 

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

У&= #1089;і вказані нижче застереженl= 5;я для кожного компонента препарату стосуються також фіксо = 74;аної комбінації ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup>.

Літій.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я літію та комбінації периндоприl= 3;/індапамід зазвичай не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС).

І&= #1089;нують дані, що одночасний прийом інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену підвищує ризик виник = 85;ення гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть). Тому подвій = 85;а блокада РАА = 57; шляхом одночасногl= 6; прийому інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену не рекоменд = 86;вана (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Якщо лікува = 85;ня з одночасни = 84; застосуванl= 5;ям двох блокаторів РААС вважається абсолютно н = 77;обхідним, воно може відбуватисn= 3; тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови частого ретельного моніторингm= 1; функції нир = 86;к, рівня елект = 88;олітів та артеріальнl= 6;го тиску. Інгіб= 110;тори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ не слід застосовувk= 2;ти одночасно п = 72;цієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Калійзберo= 0;гаючі препарати, харчові доб = 72;вки, що містять калій, або замінники солі з каліє= 084;.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з калійзбер = 10;гаючими препаратамl= 0; або харчовими добавками, щ= 086; містять калій, не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

 

 

Нейтропенo= 0;я/агранулоц&#= 1080;тоз/тромбоц= ;итопенія/ан= 077;мія.

С&= #1077;ред пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, було зареєстровk= 2;но випадки нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією ни = 88;ок та при відсутностo= 0; інших факторів ризику нейтропеніn= 3; виникає рідко. Периндоприl= 3; слід призна = 95;ати дуже обережно пацієнтам з колагенозаl= 4;и, під час терапії імуносупреl= 9;орами, алопуринолl= 6;м, прокаїнаміk= 6;ом або при поєднанні цих факторі = 74;, особливо якщо є порушення функції нирок. У декого з таких пацієнтів в = 10;дзначався розвиток серйозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, у декількох випадках – резистентнl= 0;х до інтенсивноo= 1; антибіотикl= 6;терапії. У разі призначеннn= 3; периндоприl= 3;у таким паціє = 85;там рекомендуєm= 0;ься періодично контролюваm= 0;и кількість лейкоцитів = 91; крові. Також вони мають сповіщати про будь-яки= 081; прояв інфек = 94;ійного захворюванl= 5;я (біль у горлі, пропасниця) (див. розділ «Побічні реакції»).

Гіперчутлl= 0;вість/ангіо&#= 1085;евротичний набряк.

П&= #1110;д час застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі периндоприl= 3;у, повідомлялl= 0; про рідкісн = 10; випадки виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані. Це може статис = 03; будь-коли пі= 076; час лікування.=

У таких випадках необхідно терміново припинити прийом периндоприl= 3;у та встанови = 90;и необхідний нагляд за станом пацієнта до = 087;овного зникнення симптомів. У разі розповсюджk= 7;ння набряку лиш = 77; у зоні облич= 095;я та губ стан пацієнта зазвичай покращуєтьl= 9;я без терапії, а для послабленнn= 3; симптомів може бути корисним призначеннn= 3; антигістамo= 0;нних препаратів.

А&= #1085;гіоневроти= ;чний набряк, що супроводжуn= 8;ться набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летальних наслідків. У випадках, коли набряк розповсюджm= 1;ється на язик, голо&#= 1089;ову щілину або гортань з імовірністn= 2; виникнення обструкції дихальних шляхів, терміново необхідна невідкладнk= 2; терапія, яка може включати підшкірне введення ро = 79;чину епінефрину        =      1:1000 (0,3–0,5 мл) та/або забез= 087;ечення прохідностo= 0; дихальних шляхів.

П&= #1086;відомляли, що в осіб негроїдної раси інгібі = 90;ори АПФ частіше спричиняютn= 0; виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку порівняно з пацієнтами інших рас.

П&= #1072;цієнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в анамнезі, який не був пов’язаний із застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ, мають підвищений ризик його виникнення = 87;ід час прийому інгібіторіk= 4; АПФ (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

У пацієнтів під час лікування інгібітораl= 4;и АПФ траплялися рідкісні ви = 87;адки виникнення інтестиналn= 0;ної ангіоедеми. = 059; таких пацієнтів з’являвся абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою та блюванням або без них); у деяких випадках попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя не спостерігаl= 3;ося, а рівень С-1 естерази бу = 74; у нормі. Діаг&#= 1085;оз інтестиналn= 0;ної ангіоедеми було встано = 74;лено під час комп’ютернl= 6;ї томографії, ультразвукl= 6;вого дослідженнn= 3; або хірургічноk= 5;о втручання. Після відміни інгібітору = 40;ПФ симптоми ангіоневроm= 0;ичного набряку зни = 82;али. При проведенні диференційl= 5;ої діагностикl= 0; абдомінальl= 5;ого болю, що виникає у пацієнтів н = 72; тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ, необхідно враховуватl= 0; імовірністn= 0; виникнення інтестиналn= 0;ної ангіоедеми.

Анафілактl= 6;їдні реакції під час десенси = 73;ілізувальн&#= 1086;ї терапії.

П&= #1086;відомляли про поодинокі випадки виникнення тривалих ан = 72;філактоїдн&#= 1080;х реакцій, що загрожувалl= 0; життю, у пацієнтів під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ у ході десенсибілo= 0;зувального лікування препаратамl= 0;, які містять отруту бджі = 83;, ос. Інгібітори АПФ слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з алергією після прове = 76;ення десенсибілo= 0;зації та уникати ї= 093; призначеннn= 3; у ході імунотерапo= 0;ї засобами, що містять отруйні речовини тваринного походження.<= o:p>

П&= #1088;оте у пацієнтів, що потребують призначеннn= 3; як інгібіторіk= 4; АПФ, так і десенсибілo= 0;зувальної терапії, таких реакцій можна уникн = 91;ти завдяки тимчасовомm= 1; припиненню застосуванl= 5;я інгібітору АПФ щонайменше за 24 години до проведення десенсибілo= 0;зації.

 

Анафілактl= 6;їдні реакції під час плазмаф = 77;резу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (Л= 053;Щ).

З&= #1088;ідка у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ під час проведення плазмафереk= 9;у ЛНЩ з використанl= 5;ям декстрансуl= 3;ьфату, спостерігаl= 3;ося виникнення небезпечниm= 3; для життя анафілактоo= 1;дних реакцій. Розвитку останніх можна уникн = 91;ти, якщо перед проведенняl= 4; кожного пла = 79;маферезу тимчасово припиняти лікування інгібітороl= 4; АПФ.

Реноваскуl= 3;ярна гіпертензіn= 3;.

У пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки під ча= 089; лікування інгібітораl= 4;и АПФ підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової = 085;едостатнос&= #1090;і (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»). Застосуванl= 5;я діуретиків може бути сприятливиl= 4; фактором. Зниження функції нирок може супроводжуk= 4;атися лише незначними змінами рівня креатиніну = 91; сироватці крові навіт = 00; у пацієнтів = 079; однобічним стенозом ниркової артерії.

Інгібіторl= 0; mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсіролімm= 1;с).

У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь інгібітори mTOR, можливе збільшення ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад, набряку дихальних шляхів або язика, з пору&#= 1096;енням функції дихання або без) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Сакубітриl= 3;/валсартан.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше, ніж через 36 годин після прийому останньої дози перинд = 86;прилу. У разі припинення лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м терапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин = після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді = 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Рацекодатl= 8;ил.

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (НЕП) (наприкл&= #1072;д, рацекадотрl= 0;лу) та інгібіторіk= 4; АПФ також може призве = 89;ти до підвищення ризику розвитку ан = 75;іоневротич&#= 1085;ого набряку (див. розділ «Вза = 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»). Тому, перед початком лі = 82;ування інгібітораl= 4;и НЕП (наприклад, рацекадотрl= 0;лом) у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь периндоприl= 3;, слід провести ретельну оцінку спів = 74;ідношення користь/риз = 80;к.

Первинний альдостероl= 5;ізм.

П&= #1072;цієнти з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом, як правило, не відповідаюm= 0;ь на лікуванн = 03; антигіпертk= 7;нзивними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; діють шляхо = 84; пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензинової системи. Том= 091; таким паціє = 85;там застосовувk= 2;ти даний препарат не рекомендуєm= 0;ься.

Рівень натрію у плазмі кров = 10;.

Б&= #1091;дь-яке лікування діуретикамl= 0; може спричи = 85;ити гіпонатрієl= 4;ію, іноді з дуже серйозними наслідками. Гіпонатрієl= 4;ія у поєднанні = 079; гіповолеміn= 8;ю може призвести д = 86; дегідратацo= 0;ї та ортостат = 80;чної артеріальнl= 6;ї гіпотензії. = 057;упутня втрата іоні = 74; хлору може призвести д = 86; вторинного компенсатоl= 8;ного метаболічнl= 6;го алкалозу: частота та вираженістn= 0; цього ефект = 91; незначні.=

Пацієнти, які знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;.

П&= #1086;відомляли про випадки виникнення анафілактоo= 1;дних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ під час перебуваннn= 3; на гемодіалізo= 0; з використанl= 5;ям високопротl= 6;чних поліакрилоk= 4;их мембран (наприклад, AN 69®). Таким пацієнтам слід застосовувk= 2;ти інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертk= 7;нзивних препаратів.<= o:p>

Печінкова енцефалопаm= 0;ія.

У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки застосуванl= 5;я тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків може спричинити виникнення печінкової енцефалопаm= 0;iї. У такому випадку застосуванl= 5;я діуретиків = 89;лід негайно припинити.

Фотосенсиk= 3;ілізація.

П&= #1086;відомляли про випадки реакцій фотосенсибo= 0;лізації у пацієнтів, які приймал = 80; тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики (див. розділ «Побічні реакції»). У разі виникнення таких реакц = 10;й лікування діуретикамl= 0; рекомендовk= 2;но припинити. У разі необхідносm= 0;і відновленнn= 3; прийому діуретиків слід захистити в = 88;азливі ділянки від сонця або джерел штуч = 85;ого ультрафіолk= 7;ту.

Функція нирок.

П&= #1072;цієнтам із порушенн = 03;м функції нирок тяжкого ступеня (клі= 088;енс креатиніну <= 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок помірного ступеня (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) протипоказk= 2;на терапія препаратом ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup>, що містить комбінацію периндоприl= 3;/індапамід у дозах 8 мг/2,5 м= 075; (тобто ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup>        =       8 мг/2,5 мг/5 мг та 8 мг/2,5 мг/10 мг). Якщ= о у хворого на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; без наявних ознак порушення функції нир = 86;к виникли лабораторнo= 0; ознаки ниркової не = 76;остатності, прийом препарату необхідно припинити; можливе відновленнn= 3; лікування меншою дозо = 02; або однією з= 110; складових препарату. Таким паціє = 85;там необхідно проводити частий конт = 88;оль калію та креатиніну: через 2 тижні від початку лікування т = 72; згодом кожн = 10; два місяці у період терапевтичl= 5;ої стабілізацo= 0;ї. Випадки вин = 80;кнення ниркової недостатноl= 9;ті спостерігаl= 3;ися переважно у пацієнтів і = 79; тяжкою серц = 77;вою недостатніl= 9;тю або порушенням = 92;ункції нирок, включаючи стеноз ниркової ар = 90;ерії.

Ц&= #1102; комбінацію не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; двобічним стенозом ниркових ар = 90;ерій або стенозо = 84; артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки.

Р&= #1080;зик артеріальнl= 6;ї гіпотензії та/або нирко= 074;ої недостатноl= 9;ті (у випадках серцевої не = 76;остатності, дефіциту води та електролітo= 0;в): значна стимуляція РААС спостерігаl= 3;ася під час чітк= 086; вираженого дефіциту во = 76;и та електролітo= 0;в (сувора безсольова дієта або тривале лікування діуретикамl= 0;) у пацієнтів = 079; низьким артеріальнl= 0;м тиском, у вип&#= 1072;дках стенозу ниркових артерій, застійної серцевої недостатноl= 9;ті або у пацієн= 090;ів із цирозом печінки з набряками т = 72; асцитом.

Б&= #1083;окування цієї систем = 80; інгібітороl= 4; АПФ, особлив= 086; під час першого прийому та протягом перших двох тижнів лікування, може спричи = 85;ити різке зниження артеріальнl= 6;го тиску та/або підвищення рівня креатиніну = 91; плазмі кров = 10;, що підтверджуn= 8; наявність функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті. Іноді це мож= 077; мати гостри = 81; початок та з’явитися будь-коли. У таких випадках лікування слід розпочинатl= 0; з більш низької доз = 80; з поступови = 84; її підвищен = 85;ям. У пацієнтів = 079; ішемічною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями значне зниження артеріальнl= 6;го тиску може п= 088;извести до інфаркту міокарда аб = 86; інсульту.=

Т&= #1110;азидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики д = 77;монструють найбільшу ефективнісm= 0;ь, якщо немає порушень функції нирок або порушення є незначними (рівень креатиніну приблизно        =    ˂ 25 мг/л, тобто 220 μмоль/л у дорослих).

У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну плазми кров = 10; має відповідатl= 0; віку, масі тіла та статі. Гіповолеміn= 3;, спричинена втратою вод = 80; та натрію внаслідок прийому діу = 88;етиків на початку лікування, призводить до зниження гломерулярl= 5;ої фільтрації. Внаслідок цього може спостерігаm= 0;ися підвищення = 88;івня сечовини та креатиніну = 91; крові. Така т&#= 1088;анзиторна функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть не має наслідків у пацієнтів з нормальною функцією нирок, але може посилити наявну нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть.

П&= #1072;цієнтам із нирковою недостатніl= 9;тю можна застосовувk= 2;ти амлодипін у звичайних д = 86;зах. Коливання концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров = 10; не залежать від ступеня ниркової недостатноl= 9;ті.

Д&= #1086;слідження застосуванl= 5;я фіксованої комбінації ТРИ-АЛІТЕР® = пацієнтам із порушенням функції нирок не про= 074;одили. Для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю дозування фіксованої комбінації ТРИ-АЛІТЕР® = має відповідатl= 0; окремо підібраним дозам монок = 86;мпонентів.

 

Гіпотензіn= 3;, дефіцит вод = 80; та електролітo= 0;в.

І&= #1089;нує ризик раптового зниження артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів і = 79; дефіцитом натрію (зокрема у пацієнтів з = 10; стенозом ниркових артерій). Тому необхідно систематичl= 5;о перевіряти наявність симптомів дефіциту во = 76;и та електролітo= 0;в, які можуть виникнути при блюванн = 10; або діареї. У &= #1090;аких пацієнтів необхідно регулярно контролюваm= 0;и рівень електролітo= 0;в у плазмі кро= 074;і.

П&= #1088;и виникненні вираженої гіпотензії може потребуватl= 0;ся внутрішньоk= 4;енне введення ізотонічноk= 5;о розчину хлориду натрію. Тран= 079;иторна гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для подальш = 86;го прийому препарату. Після відновленнn= 3; об’єму циркулюючоo= 1; крові (ОЦК) та нормалізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску лікування м = 86;же бути розпочате з нижчої дози або одним із компонентіk= 4; препарату.=

Л&= #1110;кування будь-яким діуретиком може спричинити зниження рівня натрі = 02; плазми кров = 10;, що, імовірно, призведе до серйозних наслідків. Спочатку зниження ко = 85;центрації натрію може бути безсимптомl= 5;им, тому слід регулярно проводити лабораторнl= 0;й моніторинг цього показника. Більш части = 81; контроль необхідний для пацієнтів літнього ві = 82;у та пацієнті = 74; із цирозом печінки (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозувk= 2;ння»).

Рівень калію.

Л&= #1110;кування комбінацієn= 2; індапаміду = 79; периндоприl= 3;ом та амлодипіноl= 4; не виключає імовірностo= 0; виникнення гіпокаліємo= 0;ї, зокрема у пацієнтів і = 79; цукровим діабетом аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю. Як і при застосуванl= 5;і будь-якого антигіпертk= 7;нзивного препарату разом із діуретиком, слід регуля = 88;но проводити моніторинг рівня калію плазми кров = 10;.

У деяких пацієнтів н = 72; тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі периндоприl= 3;у, відзначалоl= 9;я підвищення концентрацo= 0;ї калію у плаз= 084;і крові. До факторів ризику виникнення гіперкалієl= 4;ії належать ниркова недостатніl= 9;ть, погіршення функції нирок, вік по&#= 1085;ад 70 років, цукровий діабет, інтеркуренm= 0;ні стани, такі як дегідратацo= 0;я, гостра серцева дек = 86;мпенсація, метаболічнl= 0;й ацидоз та одночасне застосуванl= 5;я калійзберіk= 5;аючих діуретиків (наприклад, спіронолакm= 0;ону, еплеренону, тріамтеренm= 1; або амілориду), харчових до = 73;авок, що містять калій, або замінників = 89;олі з калієм; прийому інших препаратів, які спричин = 03;ють підвищення концентрацo= 0;ї калію у плаз= 084;і крові (наприклад, гепарину,        =         ко-тримокс = 72;золу, також відомого як триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол). Застосуванl= 5;я харчових добавок, що містять калій, калій= 079;берігаючих діуретиків або замінників солі з каліє= 084;, особливо пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок, також може призвести д = 86; значного підвищення рівня калію = 091; плазмі кров = 10;. Гіперкалієl= 4;ія може спричинити виникнення серйозних, іноді летальних аритмій. Якщ= 086; одночасний прийом периндоприl= 3;у та будь-якої з вищезазна = 95;ених речовин вважається доцільним, ї= 093; слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, часто контролюючl= 0; рівень калі = 02; у сироватці = 082;рові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

З&= #1085;иження рівня калію плазми та гіпокаліємo= 0;я є основним ризиком при застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків. = 059; пацієнтів з високим ризиком (пацієнти літнього ві = 82;у та/або ті, що недостатньl= 6; харчуються, пацієнти, як= 110; приймають багато медикаментo= 0;в, пацієнти з цирозом печінки, що супроводжуn= 8;ться набряками т = 72; асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою серця та пацієнти з серцевою не = 76;остатністю) необхідно запобігти виникненню гіпокаліємo= 0;ї (< 3,4 ммоль/л). У разі виникн = 77;ння гіпокаліємo= 0;ї підвищуютьl= 9;я кардіотоксl= 0;чність серцевих глікозидів та ризик виникнення порушень ритму. Пацієнти, як= 110; мають подов = 78;ений інтервал QT вродженого або ятроген = 85;ого генезу, тако= 078; належать до групи ризик = 91;. Гіпокаліємo= 0;я, як і брадикардіn= 3;, можуть спри = 03;ти розвитку тяжких порушень серцевого ритму, у тому числі пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», як= 072; може бути летальною.=

У всіх цих випадках необхідний більш части = 81; контроль рівня калію = 091; плазмі кров = 10;. Перше визначення цього показника слід зробит = 80; протягом першого тижня лікування.=

У разі зниження рівня калію = 091; сироватці к = 88;ові необхідна його корекція.=

Рівень кальцію.

Т&= #1110;азидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики м = 86;жуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного та тимчасов = 86;го підвищення рівня кальцію у плазмі кров = 10;. Справжня гіперкальцo= 0;ємія може бути наслідком попередньо недіагностl= 6;ваного гіперпаратl= 0;реоїдизму. Лікування слід припин = 80;ти до обстеження функції паратиреоїk= 6;них залоз (див. розділ «Побічні реакції»).

Реноваскуl= 3;ярна гіпертензіn= 3;.

Л&= #1110;куванням реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1; є реваскулярo= 0;зація. Однак для пацієнтів з реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю, які чекають на операцію, або якщо так= 072; операція неможлива, можуть бути корисними інгібітори АПФ.

Я&= #1082;що ТРИ-АЛІТЕР® = призначени= ;й пацієнтам з діагностовk= 2;ним стенозом ниркової артерії або підозрою на нього, терапію необхідно р = 86;зпочинати в умовах стаціонару = 79; низьких доз та контролюючl= 0; рівень калі = 02;. У деяких пац= 110;єнтів спостерігаk= 4;ся розвиток функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, яка була оборотною після відміни лікування.=

Кашель.

П&= #1086;відомляли про виникнення сухого кашл = 02; на тлі лікув= 072;ння інгібітораl= 4;и АПФ. Цей кашель є три= 074;алим і припиняєтьl= 9;я після відміни пре = 87;арату. При виникненні цього симптому слід брати д= 086; уваги ятрогенну етіологію кашлю. Якщо терапія інгібітороl= 4; АПФ є бажаною, мож= 077; розглядатиl= 9;я питання щод = 86; продовженнn= 3; терапії.=

Атеросклеl= 8;оз.

Р&= #1080;зик виникнення гіпотензії = 08; у всіх паціє= 085;тів, але з особливою обережністn= 2; слід призна = 95;ати периндоприl= 3; пацієнтам з ішемічною хворобою серця або з недостатніl= 9;тю церебральнl= 6;го кровообігу. = 059; таких випад = 82;ах лікування слід починати з низької доз = 80;.

Гіпертоніm= 5;ний криз.

Б&= #1077;зпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я амлодипіну пацієнтам у стані гіпертонічl= 5;ого кризу не вивчали.

Серцева недостатніl= 9;ть (у тому числі серцева недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня).

П&= #1072;цієнтам із серцевою недостатніl= 9;тю амлодипін слід призна = 95;ати з обережністn= 2;. У довготриваl= 3;ому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; за участю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (ІІІ, IV клас за функціоналn= 0;ною класифікацo= 0;єю        =       Нью-Йорксь = 82;ої асоціації кардіологіk= 4; хронічної серцевої недостатноl= 9;ті – NYHA) частота випадків розвитку ан = 75;іоневротич&#= 1085;ого набряку легень при застосуванl= 5;і амлодипіну була вищою порівняно з плацебо. Антагоністl= 0; кальцію, включаючи амлодипін, необхідно призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, тому що вони підвищують ризик виникнення кардіоваскm= 1;лярних подій та летального наслідку.=

У пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (IV ступінь) лікування необхідно розпочинатl= 0; під наглядо = 84; лікаря зі зн= 080;женої початкової дози. Лікування β-блокатораl= 4;и у пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та коронарною недостатніl= 9;тю не слід припиняти: інгібітор АПФ додають до β-блокато = 88;а.

Стеноз аортальногl= 6; або мітральногl= 6; клапанів/гі = 87;ертрофічна кардіоміопk= 2;тія.

Н&= #1077;обхідно з обережністn= 2; призначати інгібітори АПФ пацієнтам з обструкцієn= 2; виходу з лівого шлун = 86;чка.

Пацієнти з цукровим діабетом.=

У пацієнтів з інсулінозаl= 3;ежним цукровим ді = 72;бетом (через тенденцію д = 86; спонтанногl= 6; підвищення рівня калію) лікування слід розпоч = 80;нати під медични = 84; наглядом зі зниженої початкової дози.

У хворих на цукровий діабет, які приймають п = 77;роральні цукрознижуk= 4;альні засоби або о= 090;римують інсулін, слі= 076; ретельно контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові, особливо пр = 86;тягом першого місяця терапії інгібітороl= 4; АПФ.

У хворих на цукровий діабет важливо контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові, зокрема кол = 80; рівень калі = 02; знижений.=

 

Расові особливостo= 0;.

П&= #1077;риндоприл, як і інші інгібітори АПФ, імовірн= 086;, менш ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск у пацієнтів негроїдної раси з гіпер= 090;ензією, ніж у пацієнтів інших рас, що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рівнем реніну у кро= 074;і цих пацієнтів.

Хірургічнk= 7; втручання/а = 85;естезія.=

І&= #1085;гібітори АПФ можуть спричиняти гіпотензію при проведенні анестезії, особливо пі = 76; час застосуванl= 5;я анестетика, який призво = 76;ить до зниження артеріальнl= 6;го тиску. Тому при лікуванні інгібітораl= 4;и АПФ тривало = 11; дії, такими як периндоприl= 3;, препарат рекомендовk= 2;но по можливості відмінити з = 72; одну добу до хірургічноk= 5;о втручання.

Порушення функції печінки.

Р&= #1110;дко прийом інгібіторіk= 4; АПФ пов’язаний із синдромо = 84;, який розпоч = 80;нається з холестатичl= 5;ої жовтяниці т = 72; розвиваєтьl= 9;я у блискавичнl= 0;й некроз печінки, іно= 076;і з летальним наслідком. Механізм ви = 85;икнення цього синдрому невідомий. Пацієнтам, у яких на тлі прийому інгібітору АПФ розвива = 08;ться жовтяниця або відбуваєтьl= 9;я значне підв = 80;щення рівня печінкових ензимів, слі= 076; припинити прийом інгібітору АПФ та провести ві = 76;повідне медичне обстеження = 10; лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки спостерігаn= 2;ться подовжений період напіввиведk= 7;ння амлодипіну та високе значення AUC; рекомендацo= 0;й щодо дозування немає. Лікування амлодипіноl= 4; необхідно розпочинатl= 0; з найнижчих доз, дотриму= 102;чись обережностo= 0; на початку терапії та під час підвищення доз. Пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки тяжкого ступеня можуть потр = 77;буватися поступовий підбір доз т= 072; ретельний моніторинг.

Д&= #1086;слідження застосуванl= 5;я фіксованої комбінації ТРИ-АЛІТЕР® = пацієнтам із порушенням функції печінки не проводили. Оскільки відомо про ефект окрем = 80;х компонентіk= 4; фіксованої комбінації ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup>, препарат протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; порушенням функції печінки тяжкого ступеня, йог= 086; слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при легких т= 072; помірних порушеннях функції печ = 10;нки.

Сечова кислота.

У пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти мож = 77; спостерігаm= 0;ися тенденція д = 86; збільшення кількості нападів под = 72;гри.

Пацієнти літнього віку.

П&= #1077;ред початком лікування слід перевірити функцію нирок та рівень калі = 02;. Для зниженн = 03; ризику виникнення раптової гіпотензії, особливо пр = 80; наявності дефіциту води або електролітo= 0;в, початкову дозу слід коригувати залежно від відповіді артеріальнl= 6;го тиску на лікування. П= 110;двищувати дози пацієнтам літнього ві = 82;у слід з обережністn= 2; (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Х&= #1086;ріоїдальни= ;й випіт, гостр= 072; міопія (короткозор = 10;сть) та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома.=

Препар&#= 1072;ти, що містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у можуть викликати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефектом зорового поля, транзи= 090;орною міопією та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Си= 084;птоми включають гострий початок зни = 78;ення гостроти зору або біл= 100; в оці і, як правило, виникають протягом декількох годин або тижнів з початку застосуванl= 5;я препарату. Нелікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призве = 89;ти до постійно = 11; втрати зору. Основне лікування – це якнайшвидшk= 7; припинити з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу. Якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, необхідно застосовувk= 2;ти оперативні медикаментl= 6;зні або хірургі = 95;ні методи лікування. Факторами ризику розвитку гострої зак = 88;итокутової глаукоми може бути алергія на сульфонаміk= 6; або пеніцилін в анамнезі.=

Допоміжні речовини.=

Рівень натрію.

Т&= #1056;И-АЛІТЕР® містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; таблетку, тобто майже «вільний ві = 76; натрію».

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.=

= Вагo= 0;тність.

= Т&= #1056;И-АЛІТЕР® протипоказk= 2;ний у період вагітності (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

П&= #1077;риндоприл.=

Застос&#= 1091;вання інгібіторіk= 4; АПФ протипоказk= 2;не у період вагітності. Епідеміолоk= 5;ічні дані щодо ризику вини = 82;нення тератогеннl= 6;го ефекту внаслідок п = 88;ийому інгібіторіk= 4; АПФ під час І триместру вагітності неостаточнo= 0;, тому незначного підвищення ризику не можна виключати. Л= 110;карський засіб протипоказk= 2;ний вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо продовженнn= 3; лікування інгібітораl= 4;и АПФ вважається = 86;бов’язкови&#= 1084;, пацієнток, які плануют = 00; вагітність, необхідно перевести н = 72; альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; мають підтверджеl= 5;і дані щодо безпеки при застосуванl= 5;і у період вагітності.

Якщо під час лікування ц = 80;м лікарським засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно н = 77;гайно припинити і замінити іншим лікар = 89;ьким засобом, дозволеним для застосуванl= 5;я вагітним.=

Відомо, що прийом інгібіторіk= 4; АПФ під час І&#= 1030; та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотоксичl= 5;ості (зниження функції нир = 86;к, маловоддя, уповільненl= 5;я формування кісткової тканини черепа) та неонатальнl= 6;ї токсичностo= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія).

Я&= #1082;що жінка приймала інгібітори АПФ з ІІ трим&#= 1077;стру вагітності, дитині рекомендовk= 2;но провести ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; функції нирок та кіс= 090;ок черепа.

З&= #1072; новонароджk= 7;ними, чиї матері у період вагі = 90;ності приймали інгібітори АПФ, слід рет&#= 1077;льно спостерігаm= 0;и для своєчасногl= 6; виявлення і корекції артеріальнl= 6;ї гіпотензії (= 076;ив. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Індапамід.

Д&= #1072;ні щодо застосуванl= 5;я індапаміду = 91; період вагітності обмежені (менше 300 випадків). Пр&#= 1080; тривалому застосуванl= 5;і тіазидного діуретика під час ІІІ триместру вагітності = 10;мовірне зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові та маточно-пла = 94;ентарного кровонаповl= 5;ення, що може спри= 095;инити фетоплаценm= 0;арну ішемію і затримку розвитку плода. Крім того, зрідка у новонарод = 78;ених спостерігаl= 3;ися гіпоглікемo= 0;я та тромбоцитоl= 7;енія. Дослідженнn= 3; на тваринах не виявили п= 088;ямого або непрямого токсичного впливу на репродуктиk= 4;ність.

Амлодипін.

Б&= #1077;зпеку застосуванl= 5;я амлодипіну для вагітни = 93; жінок не встановленl= 6;.

У дослідженнn= 3;х на тваринах токсичний вплив на репродуктиk= 4;ність виявлений під час введ= 077;ння високих доз.

Годування груддю.

Т&= #1056;И-АЛІТЕР® протипоказk= 2;ний у період годування груддю. Необхідно прийняти рішення щод = 86; припинення годування груддю на ча= 089; лікування а = 73;о відміни препарату у період годування г = 88;уддю з огляду на важливість терапії для матері.

Периндопрl= 0;л.

З&= #1072;стосування периндоприl= 3;у у період годування груддю не ре= 082;омендоване у зв’язку з відсутністn= 2; даних. Зокре= 084;а, у період годування груддю новонароджk= 7;ного або недоношеноk= 5;о немовляти с = 83;ід призначити лікування з підтверджеl= 5;им профілем безпеки протягом годування груддю.

Індапамід.

Н&= #1072;явної інформації щодо проникненнn= 3; індапаміду/ = 84;етаболітів у грудне молоко недо = 89;татньо. Ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; не може бути виключеним.

І&= #1085;дапамід належить до тіазидоподo= 0;бних діуретиків, застосуванl= 5;я яких під час годування груддю асоціювалоl= 9;я зі зменшенням та пригніченнn= 3;м лактації. Мо= 078;е розвинутисn= 3; гіперчутлиk= 4;ість до похідних сульфонаміk= 6;ів та гіпокаліємo= 0;я.

 

 

Амлодипін.

А&= #1084;лодипін проникає у грудне молоко. Част= 082;а вихідної дози, прийнятої матір’ю, яку отримує немовля, оцінуваласn= 3; як міжкварталn= 0;ний діапазон 3–7 % з максимумом 15 %. Вплив амлодипіну на немовлят невідомий.

Фертильніl= 9;ть.

Периндопрl= 0;л та індапамі = 76;.

Д&= #1086;слідження з репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; не виявили впливу на фертильнісm= 0;ь тварин жіночої та чоловічої статі. Вплив= 091; на фертильн = 10;сть людини не очікується.<= o:p>

Амлодипін.

П&= #1086;відомляли про оборотн = 10; біохімічні зміни у головці сперматозоo= 1;да у деяких пацієнтів, які лікувалися блокаторамl= 0; кальцієвих каналів. Клінічних даних щодо потенційноk= 5;о впливу амлодипіну на фертильнісm= 0;ь недостатньl= 6;. Відомо, що при проведе = 85;ні дослідженнn= 3; на тваринах було виявле = 85;о побічну дію препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь самців.

 

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.=

Дослід&#= 1078;ення щодо впливу препарату ТРИ-АЛІТЕР® = на здатність керувати тр = 72;нспортними засобами аб = 86; працювати з іншими автоматизоk= 4;аними системами н = 77; проводили.=

Перинд&#= 1086;прил та індапамі = 76; не впливают = 00; на здатніст = 00; керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з механізмамl= 0;. Але у деяких пацієнтів можуть виникати індивідуалn= 0;ні реакції, пов’язані з = 10; зниженням артеріальнl= 6;го тиску.

Амлоди&#= 1087;ін може чинити незначний або помірни = 81; вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з механізмамl= 0;. Можливе порушення реакції у разі виникн = 77;ння у пацієнта запаморочеl= 5;ня, головного болю, слабкості, стомлюваноl= 9;ті або нудоти. Внаслідок цього може погіршитисn= 3; здатність к = 77;рувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими автоматизоk= 4;аними системами. Рекомендовk= 2;но бути обережними, особливо на початку лікування.=

 

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

1 таблетка препарату ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup> на добу одноразово, бажано вранці пере = 76; їжею.

Застос&#= 1091;вання фіксованої комбінації не передбач = 77;не для початкової терапії.

У разі необхідносm= 0;і дозу фіксованої комбінації ТРИ-АЛІТЕР® = можна змінити або може бути рекомендовk= 2;ний індивідуалn= 0;ний підбір доз окремо за кожним компонентоl= 4;.

О&= #1089;обливі групи пацієнтів.=

П&= #1072;цієнти з порушення = 84; функції нирок (див. ро&= #1079;діли «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

При нирковій недостатноl= 9;ті тяжкого сту = 87;еня (кліренс креатиніну F= 6; 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю помірного ступеня (клі= 088;енс креатиніну R= 11; 30–60 мл/хв) призначеннn= 3; препарату ТРИ-АЛІТЕР® = у дозах        =             &nb= sp; 8 мг/2,5 мг/5 мг та 8 мг/2,5 мг/10 мг про&#= 1090;ипоказане. Звичайне медичне спостережеl= 5;ня має включат = 80; частий контроль рівня креатиніну та калію крові.

П&= #1072;цієнти літнього віку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Слід враховуватl= 0;, що виведенн = 03; периндоприl= 3;ату у пацієнтів літнього віку знижується (= 076;ив. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Призl= 5;ачення препарату ТРИ-АЛІТЕР® = пацієнтам літнього віку можлив = 77; з урахуванн = 03;м функції нирок (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

П&= #1072;цієнти з порушення = 84; функції печінки (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієн&#= 1090;ам із тяжким порушенням функції печ = 10;нки лікування препаратом ТРИ-АЛІТЕР® = протипоказ= ;ане. ТРИ-АЛІТЕР® = слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам з легким та помірним порушенням функції печ = 10;нки у зв’язку з відсутністn= 2; рекомендацo= 0;й щодо дозування амлодипіну.

Д = 10;ти.

Дані щодо безпек = 80; та ефективносm= 0;і призначеннn= 3; препарату ТРИ-АЛІТЕР® = дітям відсутні, тому його не слід застосовувk= 2;ти у цій вікові= 081; групі.

 

П = 77;редозуванн&#= 1103;.

Дані щодо передозуваl= 5;ня препарату ТРИ-АЛІТЕР®<= /sup> відсутні.=

Для комбінації = 87;ериндоприл/&= #1110;ндапамід найчастішоn= 2; небажаною реакцією у разі передозуваl= 5;ня є артеріаль = 85;а гіпотензія, яка іноді може супров = 86;джуватися нудотою, блюванням, судомами, за= 087;аморочення&= #1084;, сонливістю, сплутаністn= 2; свідомості, олігурією, яка може прогресуваm= 0;и до анурії (внаслідок гіповолеміo= 1;). Можуть виникати по = 88;ушення водно-елект = 88;олітного балансу (зни= 078;ення рівня калію та натрію у плазмі кров = 10;).

Заходи першої допомоги включають швидке виве = 76;ення препарату з організму: промивання шлунка та/аб= 086; призначеннn= 3; активованоk= 5;о вугілля, а потім відновленнn= 3; водно-елект = 88;олітного балансу в умовах стаціонару, поки ці пока= 079;ники не повернутьсn= 3; у межі норми.

У разі виникнення значної гіпотензії пацієнту слід надати горизонталn= 0;ного положення з низьким узголів’ям. При необхідносm= 0;і вводити ізо = 90;онічний розчин натрію хлориду внутрішньоk= 4;енно або використовm= 1;вати будь-який ін= 096;ий спосіб відновленнn= 3; об’єму кров = 10;.

Перинд&#= 1086;прилат, активна форма периндоприl= 3;у, може бути видалений з організму з = 72; допомогою гемодіалізm= 1; (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Дані що&= #1076;о свідомого передозуваl= 5;ня амлодипіну = 08; обмеженими.

Згідно з наявними даними можн = 72; припустити, що прийом дуже велики = 93; доз призвед = 77; до надмірно = 11; периферичнl= 6;ї вазодилатаm= 4;ії та рефлекто = 88;ної тахікардії. Повідомлялl= 0; про виражен = 91;, імовірно, тривалу системну гі = 87;отензію та шок з летальним наслідком.=

Клініч&#= 1085;о виражена гіпотензія, спричинена передозуваl= 5;ням амлодипіну, потребує ак = 90;ивної кардіоваскm= 1;лярної допомоги, зокрема частого контролю функції серця та рес= 087;іраторної функції, надання пацієнту го = 88;изонтально&#= 1075;о положення з піднятими нижніми кінцівками, = 072; також моніторингm= 1; об’єму циркулюючоo= 1; крові та сечовиділеl= 5;ня.

Призна&#= 1095;ення вазоконстрl= 0;ктора може бути ко= 088;исним для відновленнn= 3; тонусу суди = 85; та артеріал = 00;ного тиску, якщо відсутні протипоказk= 2;ння. Внутрішньоk= 4;енне введення ка = 83;ьцію глюконату може допомогти усуненню наслідків блокади кальцієвих каналів.

У деяких випадках промивання шлунка є доц= 110;льним. Дослідженнn= 3; з участю здорових до = 73;ровольців продемонстl= 8;увало, що внаслідо = 82; застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля чер = 77;з        =    2 години після прийому 10 мг амлодипіну знижується швидкість абсорбції амлодипіну = 74; організмі. Оскільки амлодипін має високий рівень зв’язуваннn= 3; з білками крові, гемодіаліз визнаний неефективнl= 0;м.

 

П&= #1086;бічні реакції.

= Н&= #1072;йчастішими побічними реакціями, які спостер = 10;галися під час застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у, індапаміду та амлодипіну окремо, є: запаморочеl= 5;ня, головний біль, парестезії, вертиго, сонливість, порушення зору, диплопія, дз= 074;ін у вухах, пальпітаціn= 3;, припливи, артеріальнk= 2; гіпотензія (та пов’язан= 110; з нею симпто= 084;и), кашель, задишка, розлади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (біль у животі, запор, діаре= 103;, зміна ритму дефекації, зміна смаку (дисгевзія), диспепсія, нудота, блювання), свербіж, шкі= 088;ні висипання, макулопапуl= 3;ьозний висип, спазм= 080; м’язів, астенія, набряк щико = 83;оток, набряк та втома.

Під час лікування периндоприl= 3;ом, індапамідоl= 4; та амлодипіноl= 4; спостерігаl= 3;ися нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: дуже часто        =      (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, = < 1/10); нечасто (> 1/100= 0, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (= < 1/10000); частота невідома (не може бути визначена з = 72; наявною інформацієn= 2;).

 

 

Систем&= #1080; органів за MedDRA

Побічні реакції

Частота

Периндопр= 080;л

Індапамід

Амлодипін

І= ;нфекції та інвазії

Р= ;иніт

Дуже рідко

–

Нечасто

З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; системи

А= ;гронулоцит = 86;з

Дуже рідко

Дуже рідко

–

А= ;пластична анемія

–

Дуже рідко

–

П= ;антоцитопе = 85;ія

Дуже рідко

–

–

Л= ;ейкопенія=

Дуже рідко

Дуже рідко

Дуже рідко

Н= ;ейтропенія

Дуже рідко

–

–

Г= ;емолітична анемія

Дуже рідко

Дуже рідко

–

Т= ;ромбоцитоп = 77;нія

Дуже рідко

Дуже рідко

Дуже рідко

Е= ;озинофілія

Нечасто*=

–

–

З боку імунної системи

Р= ;еакції гіперчутли= 074;ості

–

Нечасто

Дуже рідко

З боку метаболізм= 091; та обміну речовин

Г= ;іперкалієм = 10;я, яка зникає після відміни пре&#= 1087;арату

Нечасто*

–

–

Г= ;іперглікем = 10;я

–

–

Дуже рідко

Г= ;іперкальці = 08;мія

–

Дуже рідко

–

Г= ;іпоглікемі = 03;

Нечасто*

–

–

З= ;ниження рівня калію з гіпокалієм= 110;єю, зокрема серйозною у пацієнтів високого ризику

–

Частота невідома

–

Г= ;іпонатрієм = 10;я

Нечасто*

Частота невідома

–

З боку психіки

С= ;плутаність свідомості

Дуже рідко

–

Рідко

Б= ;езсоння

–

–

Нечасто

З= ;міни настрою (включаючи тривожніст= 100;)

Нечасто

–

Нечасто

Д= ;епресія

–

–

Нечасто

П= ;орушення сну

Нечасто

–

–

З боку нервової системи

З= ;апаморочен = 85;я

Часто

–

Часто

Г= ;оловний біль

Часто

Рідко

Часто

П= ;арестезія=

Часто

Рідко

Нечасто

С= ;плутаність свідомості

Дуже рідко

–

–

Г= ;іпертонія=

–

–

Дуже рідко

П= ;ериферична нейропатія

–

–

Дуже рідко

Г= ;іпестезія=

–

–

Нечасто

З= ;міна смаку (дисгевзія)

Часто

–

Нечасто

Т= ;ремор

–

–

Нечасто

Н= ;епритомніс = 90;ь

Нечасто*

Частота невідома

Нечасто

С= ;онливість=

Нечасто*

–

Часто

Е= ;кстрапірам = 10;дні розлади (екстрапіра&#= 1084;ідний синдром)

–

–

Частота невідома

І= ;нсульт, можливо, внаслідок надмірного зниження артеріальн= 086;го тиску у пацієнтів в&#= 1080;сокого ризику

Дуже рідко

–

–

З боку органів зору

П= ;орушення зору

Часто

Частота невідома

Часто

Д= ;иплопія

–

–

Часто

М= ;іопія

–

Частота невідома

–

Н= ;ечіткість зору

–

Частота невідома

–

Х= ;оріоїдальн = 80;й випіт

‒

Частота невідома

‒

З боку органів слуху та лабіринту

Д= ;звін у вухах

Часто

–

Нечасто

В= ;ертиго

Часто

Рідко

–

З боку серця

С= ;тенокардія

Дуже рідко

–

–

А= ;ритмія (у тому числі брадикарді= 103;, шлуночкова тахікардія та фібриляція передсердь)

Дуже рідко

Дуже рідко

Нечасто

І= ;нфаркт міокарда може виникати внаслідок надмірного зниження артеріальн= 086;го тиску у пацієнтів високого ризику

Дуже рідко

–

Дуже рідко

Пальпітац= 110;я

Нечасто*

–

Часто

Пароксизм= 072;льна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (torsade de pointes), яка може бути летальною

–

Частота невідома

–

Т= ;ахікардія=

Нечасто*

–

–

З боку судин

П= ;рипливи

–

–

Часто

Г= ;іпотензія (та пов’язані з нею симптоми)

Часто

Дуже рідко

Нечасто

В= ;аскуліт

Нечасто*

–

Дуже рідко

С= ;индром Рейно

Частота невідома

–

–

З боку респіратор= 085;ої системи, органів гру&#= 1076;ної клітки та середостін= 085;я

К= ;ашель

Часто

–

Нечасто

З= ;адишка

Часто

–

Часто

Б= ;ронхоспазм

Нечасто

–

–

Е= ;озинофільн = 72; пневмонія

Дуже рідко

–

–

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Б= ;іль в абдоміналь= 085;ій ділянці живота

Часто

–

Часто

З= ;апор

Часто

Рідко

Часто

Д= ;іарея

Часто

–

Часто

Д= ;испепсія=

Часто

–

Часто

Н= ;удота

Часто

Рідко

Часто

Б= ;лювання

Часто

Нечасто

Нечасто

С= ;ухість у роті

Нечасто

Рідко

Нечасто

З= ;міна ритму дефекації

–

–

Часто

 

 

Г= ;іперплазія ясен

–

–

Дуже рідко

П= ;анкреатит=

Дуже рідко

Дуже рідко

Дуже рідко

Г= ;астрит

–

–

Дуже рідко

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Г= ;епатит

Дуже рідко

Частота невідома

Дуже рідко

Ж= ;овтяниця=

–

–

Дуже рідко

П= ;орушення функції печінки

–

Дуже рідко

–

У разі печінкової недостатно= 089;ті можливе вин&#= 1080;кнення печінкової енцефалопа= 090;iї (див. розділи «Протипока= 079;ання» та «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

–

Частота невідома

–

З боку шкіри та підшкірної тканини

Н= ;абряк Квінке

–

–

Дуже рідко

С= ;вербіж

Часто

–

Нечасто

В= ;исип

Часто

–

Нечасто

М= ;акулопапул = 00;озні висипання

–

Часто

–

К= ;ропив’янка

Нечасто

Дуже рідко

Нечасто

А= ;нгіоневрот = 80;чний набряк

Нечасто

Дуже рідко

Дуже рідко

А= ;лопеція

–

–

Нечасто

П= ;осилення симптомів псоріазу

Рідко

–

–

П= ;урпура

–

Нечасто

Нечасто

З= ;небарвленн = 03; шкіри

–

–

Нечасто

Г= ;іпергідроз

Нечасто

–

Нечасто

Е= ;кзантема=

–

–

Нечасто

М= ;ультиформн = 72; еритема

Дуже рідко

–

Дуже рідко

С= ;индром Стівенса–Д= 078;онсона

–

Дуже рідко

Дуже рідко

Е= ;ксфоліатив = 85;ий дерматит

–

–

Дуже рідко

Т= ;оксичний епідермаль= 085;ий некроліз

–

Дуже рідко

Частота невідома

Р= ;еакція фотосенсиб= 110;лізації

Нечасто*

Частота невідома

Дуже рідко

М= ;ожливе посилення прояву наявного системного червоного вовчака

–

Частота невідома

–

П= ;емфігоїд=

Нечасто*

–

–

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини

С= ;пазми у м’язах

Часто

–

Часто

Н= ;абряк щиколоток

–

–

Часто

А= ;ртралгія=

Нечасто*

–

Нечасто

М= ;іалгія

Нечасто*

–

Нечасто

Б= ;іль у спині

–

–

Нечасто

З боку нирок та системи сечовиділе= 085;ня

Н= ;іктурія

–

–

Нечасто

П= ;олакіурія=

–

–

Нечасто

Г= ;остра ниркова недостатні= 089;ть

Дуже рідко

–

–

Н= ;иркова недостатні= 089;ть

Нечасто

Дуже рідко

–

П= ;орушення сечовипуск= 072;ння

 

 

Нечасто

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Е= ;ректильна дисфункція

Нечасто

–

Нечасто

Г= ;інекомасті = 03;

–

–

Нечасто

З= ;агальні розлади

А= ;стенія

Часто

–

Часто

П= ;ідвищена втомлювані= 089;ть

–

Рідко

Часто

Н= ;абряки

–

–

Дуже часто

Б= ;іль у грудній клітці

Нечасто*

–

Нечасто

Б= ;іль

–

–

Нечасто

Н= ;ездужання=

Нечасто*

–

Нечасто

П= ;ериферичні набряки

Нечасто*

–

–

Г= ;іпертермія

Нечасто*

–

–

Д= ;ослідження

З= ;більшення маси тіла

–

–

Нечасто

З= ;меншення маси тіла

–

–

Нечасто

П= ;ідвищення рівня білірубіну в крові

Рідко

–

–

П= ;ідвищення рівня печінкових ферментів

Рідко

Частота невідома

Дуже рідко

П= ;ідвищення рівня креатиніну в крові

Нечасто*

–

–

Підвищенн= 103; рівня сечовини в крові

Нечасто*

–

–

Зниження рівня гемоглобін= 091; та гематокрит= 091;

Дуже рідко

–

–

Подовженн= 103; інтервалу QT на електрокар= 076;іограмі

–

Частота невідома

–

Підвищенн= 103; рівня глюкози крові

–

Частота невідома

–

Підвищенн= 103; рівня сечової кислоти в крові

–

Частота невідома

–

У= ;шкодження, отруєння та ускладненн= 103; прийому

П= ;адіння

Нечасто*

–

–

*Ч= астота побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахованk= 2; за даними клінічних досліджень.

П = 88;и застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; АПФ повідом = 83;яли про випадки виникнення синдрому порушення секреції антидіуретl= 0;чного гормону (СПАДГ). Тому можна розцінюватl= 0; СПАДГ як можливе ускладненнn= 3;, повʼязане іk= 9; застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ, у тому чи&= #1089;лі периндоприl= 3;у, із частотою виникнення дуже рідко.

Повo= 0;домлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідо&#= 1084;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції у післяреєстl= 8;аційний період ліка = 88;ського засобу є важливим. Це дає змогу вести безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Спеціалістl= 0; в галузі охо= 088;они здоров’я зобов’язанo= 0; повідомлятl= 0; через національнm= 1; систему повідомленn= 0; про будь-які випадки виникнення підозрюванl= 0;х побічних реакцій.

 =

Т = 77;рмін придатностo= 0;.=

2 роки.

 

 

Умоk= 4;и зберігання.

Зберігk= 2;ти при температурo= 0; не вище 30 °C в оригінальнo= 0;й упаковці.=

Зберігk= 2;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

 

У = 87;аковка.

По 30 таблеток (10×3) m= 1; блістерах у пачці з картону.

 =

К = 72;тегорія відпуску.=

З = 72; рецептом.=

 <= /b>

Виробник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» (виро= бнича дільниця (вс= 110; стадії виробничогl= 6; процесу)).

 

Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності.

У = 82;раїна, 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонеm= 4;ьк, вул. Промислова, буд. 24-в.

 <= /b>

Заяв&= #1085;ик.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

 

М = 10;сцезнаходж&#= 1077;ння заявника.=

Українk= 2;, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрo= 0;ї, буд. 5.

Пові&= #1076;омити про небажан = 77; явище при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Ви можете за но= 084;ером телефону: +38(050) 309-83-54 (цілодобово).

------=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0 Content-Location: file:///C:/6C0CCAA1/UA176320103_813A.files/item0001.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0 Content-Location: file:///C:/6C0CCAA1/UA176320103_813A.files/props002.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0 Content-Location: file:///C:/6C0CCAA1/UA176320103_813A.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0 Content-Location: file:///C:/6C0CCAA1/UA176320103_813A.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0 Content-Location: file:///C:/6C0CCAA1/UA176320103_813A.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01D9EA54.78A25FC0--