ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЕДО= ;КСАКОРД

(EDOKSAKORD)

Склад:=

діюча речовина: едокс= ;абан; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp;

1 таблет&#= 1082;а містить едоксабану (= 091; формі тозил = 72;ту моногідратm= 1;) 15 мг або 30 мг, абl= 6; 60 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е= 421); крохмаль прежелатинo= 0;зований; кросповідоl= 5;; гідро= ксипропілцk= 7;люлоза; магнію стеарат;

обо= ;лонка:

таблетки по 15 мг: Opadry II Orange 32F230000: гіпромелозk= 2; (гідроксипр = 86;пілметилце&#= 1083;юлоза); лактоза, моногідрат; поліетиленk= 5;ліколь (макрогол); титану діоксид (Е 171); заліза окси = 76; жовтий (Е 172), заліза окси = 76; червоний (Е 172);

таблетки по 30 мг: Opadry II Pink 32F240010: гіпромелозk= 2; (гідроксипр = 86;пілметилце&#= 1083;юлоза); лактоза, моногідрат; = 087;оліетиленг&= #1083;іколь (макрогол); титану діок = 89;ид (Е 171); заліза оксид червоний (Е 172);

таблетки по 60 мг: Opadry II Yellow 32F220004: гіпромелозk= 2; (гідроксипр = 86;пілметилце&#= 1083;юлоза); лактоза, моногідрат; = 087;оліетиленг&= #1083;іколь (макрогол); титан= ;у діоксид (Е 171); з= 072;ліза оксид жовти = 81; (Е 172).

Лікарс&#= 1100;ка форма. Таблеткl= 0;, вкриті плівковою оболонкою.

Осн= ;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по 15 мг: таблетl= 2;и круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою від світло-к= 086;ричневого до коричневогl= 6; кольору;

таблетки по 30 мг: таблетl= 2;и круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою від світло-р= 086;жевого до рожевого кольору;

таблетки по 60 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою в= 10;д світло-жовт = 86;го до коричнюв = 72;то-жовтого кольору.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Антитромбо= тичні засоби. Прям= 110; інгібітори фактора Ха. Едоксабан. Код АТ= 061; B01A F03.

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фармакоди= 085;аміка.

М&= #1077;ханізм дії

Е&= #1076;оксабан — високоселеl= 2;тивний прямий оборотний інгібітор фактора Ха, серинової протеази, як= 072; є останньою ланкою звичайного каскаду коагуляції. Едоксабан пригнічує вільний фак = 90;ор Ха та активність протромбінk= 2;зи. Пригніченнn= 3; фактору Ха в каскаді коагуляції = 89;причиняє зниження вироблення тромбіну, подовжує ча = 89; згортання крові та зменшує ризик утворення тромбу.

Ф&= #1072;рмакодинам= ;ічні ефекти

Е&= #1076;оксабан забезпечує швидке настання фа = 88;макодинамі&#= 1095;ного ефекту, впродовж 1–2 годин, що відповідає показнику м = 72;ксимальної концентрацo= 0;ї в плазмі крові (C_max) едоксабану. Фармакодинk= 2;мічні ефекти, які вимірюютьсn= 3; за допомого= 02; аналізу на а= 082;тивність антифакторk= 2; Ха, є передбачувk= 2;ними і корелюють = 079; дозою та концентрацo= 0;єю едоксабану. = 042; результаті = 87;ригнічення фактора Ха едоксабан також подовжує ча = 89; згортання при визначе = 85;ні протромбінl= 6;вого часу (ПЧ) та активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (аЧТЧ). З= міни, що спостерігаn= 2;ться у показника = 93; згортання крові при застосуванl= 5;і в терапевти = 95;них дозах, є незначними та надзвичайнl= 6; варіативни&#= 1084;и, і їх не рекомендуєm= 0;ься брати до уваги при моніторингm= 1; антикоагулn= 3;ційного ефекту едоксабану.

Вплив маркерів згортання крові при переході з ривароксабk= 2;ну, дабігатранm= 1; або апіксаб = 72;ну на едоксаба = 85;

В&= #1110;домо, що у клінічних фармакологo= 0;чних дослідженнn= 3;х здорові пацієнти отримували = 88;ивароксаба&#= 1085; в дозі 20 мг один раз на добу, дабіга= 090;ран в дозі 150 мг двk= 2; рази на добу або апіксаб = 72;н в дозі 5 мг два рази на добу з наступним застосуванl= 5;ям одноразовоo= 1; дози едокса = 73;ану 60 мг на 4-й день. Визначався вплив на ПЧ та інші біомаркери коагуляції (наприклад, активність антифакторk= 2; Ха, аЧТЧ). Після переходу на едоксабан н = 72; 4-й день показ&= #1085;ик ПЧ був еквівалентl= 5;им показнику, відміченомm= 1; на 3-й день застосуванl= 5;я ривароксабk= 2;ну та апіксабану. = 055;оказники аЧТЧ були вищими післ= 03; застосуванl= 5;я едоксабану = 79; попереднім лікуванням дабігатранl= 6;м, якщо порівн= 02;вати з показникамl= 0; після лікування лише едоксабаноl= 4;. Вважається, що це зумовлене залишковим ефектом лік = 91;вання дабігатранl= 6;м, однак це не п&#= 1088;извело до подовження часу кровотечі.=

Н&= #1072; основі наве = 76;ених даних, при переході з цих антикоагулn= 3;нтів на едоксаба = 85; першу дозу едоксабану можна засто = 89;увати замість наступної запланованl= 6;ї дози попередньоk= 5;о антикоагулn= 3;нта.

К&= #1083;інічна ефективнісm= 0;ь і безпека=

Профіл = 72;ктика інсульту та системної емболії

К&= #1083;інічна програма до = 89;ліджень застосуванl= 5;я едоксабану при фібриляції передсердь була розроблена для демонстрацo= 0;ї ефективносm= 0;і та безпеки двох груп до= 079; едоксабану порівняно з варфарином для профілактиl= 2;и інсульту і системної емболії у пацієнтів і = 79; неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь (= 053;ФП) та помірним або високим ризиком інсульту й системних емболічних явищ. Основн= 086;ю кінцевою точкою ефективносm= 0;і була комбін = 72;ція інсульту та системних емболічних явищ. До втор&#= 1080;нних кінцевих точок ефективносm= 0;і належали: комбінація інсульту, системних емболічних явищ та серцево-суд = 80;нної смерті; серйозне небажане се = 88;цево-судинн&= #1077; явище (СНССЯ), яке є комбінацієn= 2; нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда (ІМ), нелетальноk= 5;о інсульту, не= 083;етального системного емболічногl= 6; явища та смерті з серцево-суд = 80;нних причин або через кровотечу; комбінація інсульту, системного емболічногl= 6; явища та смерті з будь-яких причин.

М&= #1077;та основного аналізу ефективносm= 0;і полягала у тому, щоб продемонстl= 8;увати, що едоксаба = 85; має не нижчу ефективнісm= 0;ь, ніж варфари = 85;, щодо первин = 85;ого інсульту аб = 86; системних емболічних явищ, які виникали впродовж лікування або протяго = 84; трьох днів після отримання останньої дози у модифіковаl= 5;ій популяції пацієнтів, які почали лікування. Едоксабан у дозуванні 60 мг показав н= 077; меншу ефективнісm= 0;ь, ніж варфари = 85;, щодо основн = 86;го показника ефективносm= 0;і — інсульту або системного емболічногl= 6; явища.

О&= #1089;новною кінцевою точкою безпеки бул = 80; тяжкі кровотечі.=

В&= #1110;дмічалося значне зниження ризику тяжк = 80;х кровотеч, внутрішньоm= 5;ерепних крововиливo= 0;в та інших видів кровотеч у групі лікування едоксабаноl= 4; в дозі 60 мг пор= ;івняно з групою лікування варфарином.

У групі лікування едоксабаноl= 4; в дозі 60 мг так= ;ож спостерігаl= 3;ося значне зменшення к= 10;лькості летальних кровотеч, порівняно з = 075;рупою лікування варфарином, що зумовлен = 77; в основному з = 84;еншенням кількості в = 80;падків летальних внутрішньоm= 5;ерепних крововиливo= 0;в.

Ліку&= #1074;ання тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ і ТЕЛА [ВТ&= #1045; (венозна тромбоембоl= 3;ія)]

Клінічна програма досліджень едоксабану при ВТЕ буl= 3;а розроблена = 79; метою демонстрацo= 0;ї ефективносm= 0;і і безпеки зас = 90;осування едоксабану для лікування Т = 43;В та ТЕЛА і для профілактиl= 2;и рецидивів ТГВ та ТЕЛА.

У дослідженнo= 0; було встановленl= 6;, що едоксаба = 85; не поступаєтьl= 9;я варфарину з = 72; первинним показником ефективносm= 0;і — рецидивам = 80; ВТЕ.

Результат = 80; щодо ефективносm= 0;і у попереднь = 86; визначених основних підгрупах (і= 079; застосуванl= 5;ям зниженої дози, за потреби), у тому числі з урахуванняl= 4; віку, маси тіла, статі та стану функції нирок, відповідалl= 0; основним результатаl= 4; стосовно ефективносm= 0;і у всій популяції випробуванl= 5;я.

П&= #1077;рвинною кінцевою точкою безпеки бул = 72; клінічно значуща кро = 74;отеча (тяжка або не&#= 1090;яжка, але клінічн = 86; значуща).

У групі едоксабану спостерігаl= 3;ося значне зниження ризику, порівняно з варфарином, клінічно значущих кровотеч, тяжких кровотеч аб = 86; клінічно зн = 72;чущих нетяжких кровотеч.=

Профіл = 72;ктика інсульту та системної емболії у пацієнтів = з НФП з кліренсом креатиніну (КК) > 100 мл/хв

З огляду на сукупність даних щодо пацієнтів з НФП та високим показником КК (> 100 мл/хв), як= 10; отримували едоксабан в дозуванні 60 мг, очікуван= 080;й щорічний показник ішемічного інсульту/си = 89;темної емболії ста = 85;овить ≤ 1 %. Збільшення дози едоксабану (більше 60 мг) у пацієнтів і = 79; НФП з високи= 084; КК (> 100 мл/хв) не забезпечує більший захист від і= 085;сульту і може бути пов’язане з посиленням = 87;обічних ефектів. Таким чином, цим пацієнтам рекомендуєm= 0;ься режим прийому едоксабану = 91; дозі 60 мг один раз на добу після ретельної оцінки індивідуалn= 0;ного ризику тромбоембоl= 3;ії та кровотеч= 10;.

Па= 094;ієнти, яким виконуєтьсn= 3; кардіоверсo= 0;я

Під час досліджень спостерігаl= 3;ася низька част = 86;та тяжких і клінічно значущих нетяжких кровотеч та тромбоембоl= 3;ії серед пацієнтів, = яким виконувалаl= 9;я кардіоверсo= 0;я.

Діти<= /o:p>

Європейськ&= #1077; агентство з оцінки лікарських засобів відтермінуk= 4;ало обов’язковk= 7; надання результатіk= 4; досліджень застосуванl= 5;я едоксабану = 74; одній чи більше підгрупі дітей для профілактиl= 2;и артеріальнl= 6;ї тромбоембоl= 3;ії, лікування т = 88;омбоемболі&#= 1111; та профілактиl= 2;и тромбоембоl= 3;ії (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Фар= ;макокінети = 82;а.

Всмокт = 91;вання. Після абсорбції м = 72;ксимальна концентрацo= 0;я едоксабану = 74; плазмі кров= 10; досягаєтьс&= #1103; впродовж 1–2 годин. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 62 %. Прийом їжі підвищує максимальнm= 1; експозицію нерівномірl= 5;о, проте має мі= 085;імальний вплив на загальну силу дії. Едо&#= 1082;сабан застосовувk= 2;вся у дослідженнn= 3;х з їжею і без. Е= доксабан погано розчиняєтьl= 9;я при рівнях р= 053; 6,0 або вище. Супутнє застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протонної помпи не має суттєвого в = 87;ливу на силу дії едоксабану.

Розподіл. Едоксабан має двофазний розподіл. Об’єм розпо = 76;ілу становить в середньому 107 = л (стандартне відхилення 19,9 л).

Зв’= 03;зування з білками плазми кров= 10; в умовах in vitro складає приблизно 55 %. Немає клінічно значущих накопичень едоксабану (коефіцієнт накопиченнn= 3; 1,14) при дозуванні один раз на день. Рівноважнo= 0; концентрацo= 0;ї досягаютьсn= 3; впродовж 3 дн&#= 1110;в.

Біотрансфо&= #1088;мація. Переважно у плазмі кров= 10; виявляють едоксабан у незміненій формі. Едоксабан метаболізуn= 8;ться шляхом гідролізу (опосередко = 74;аного карбоксилеl= 9;теразою 1), кон’югації або окиснення під дією CYP3A4/5 (< 10 %). Едоксабан має три активних метаболіти, основний з яких (М-4) утворюєтьсn= 3; під час гідролізу, є активним і становить менше 10 % концентрацo= 0;ї вихідного препарату у здорових пацієнтів. Концентрацo= 0;я інших метаб = 86;літів становить менше 5 %. Едоксабан є субстратом ефлюксного = 90;ранспортер&#= 1072; Р-глікопрот = 77;їну (P-gp), однак не виступає субстратом = 90;ранспортер&#= 1110;в захоплення, таких як поліпептидl= 5;ий транспортеl= 8; органічних аніонів OATP1B1, транспортеl= 8;и органічних аніонів ОАТ1 або ОАТ3 чи транспортеl= 8; органічних катіонів ОС = 58;2. Його активний метаболіт є субстратом для OATP1B1.

Виведення.= У здорових осіб розрахункоk= 4;ий загальний к = 83;іренс становить 22 (±= ; 3) л/год; 50 % препарату виводиться нирками (11 л/год). Нирковий кліренс ста = 85;овить приблизно 35 % застосованl= 6;ї дози. Решту кліренсу забезпечуюm= 0;ь метаболізм та виведенн= 03; із жовчовивідl= 5;их шляхів/кише = 95;ника. Період напіввиведk= 7;ння препарату при перорал= 00;ному застосуванl= 5;і становить 10–14 годин.

Лінійн= 10;сть. При застосуванl= 5;і доз від 15 мг до= ; 60 мг едоксаба = 85; демонструє приблизно пропорційнm= 1; дозі фармакокінk= 7;тику.

Особливі групи

Пацієн = 90;и літнього віку

При проведенні популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу бул = 86; встановленl= 6;, враховуючи показники функції нирок та мас= 091; тіла, що вік пацієнта не має додатковогl= 6; клінічно зн = 72;чущого впливу на фармакокінk= 7;тику едоксабану.

Поруше = 85;ня функції нирок

Показник AUC (площа під кривою залежності &laq= uo;концентрац&#= 1110;я — час») у пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок легко = 75;о (КК > 50–80 мл/хв), помірного (К= 050; 30–50 мл/хв) і тяжкого (КК < 30 мл/хв, діаліз не застосовуєm= 0;ься) ступеня підвищувавl= 9;я відповідно на 32 %, 74 % і 72 %, якщо порівнюватl= 0; з пацієнтам = 80; з нормально= 02; функцією нирок. У пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок змінюється профіль мет = 72;болітів і утворюєтьсn= 3; більша кількість активних метаболітіk= 4;.

Відмічена лінійна кореляція між концент = 88;ацією едоксабану = 74; плазмі кров= 10; й активністю антифакторk= 2; Ха, незалежн= 072; від функції нирок.

Пацієнти з термінальнl= 6;ю стадією нир= ;кової недостатноl= 9;ті, які проходили процедуру п = 77;ритонеальн&#= 1086;го діалізу, мал= 080; на 93 % вищу загальну ек = 89;позицію, якщо порівнюватl= 0; зі здоровим = 80; особами.

Популяційн = 77; фармакокінk= 7;тичне моделюваннn= 3; свідчить, що експозиція збільшуєтьl= 9;я приблизно вдвоє у пацієнтів з порушенням = 92;ункції нирок тяжкого ступеня порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок.

Активн= 10;сть антифакторk= 2; Ха залежно від показника К = 50;

Лікування едоксабаноl= 4; не вимагає регулярногl= 6; моніторингm= 1; — вплив на антикоагулn= 3;нтну дію можна оцінити за допомогою каліброванl= 6;го кількісногl= 6; аналізу на антифактор Ха, який є корисним у виняткових ситуаціях, коли відомості п = 88;о експозицію едоксабану можуть допо = 84;огти у прийнятті клінічних рішень, наприклад у = 074;ипадку передозуваl= 5;ня та невідкладнl= 0;х хірургічниm= 3; втручань.=

Після 4-годинного сеансу гемодіалізm= 1; відмічалосn= 3; зменшення загальної експозиції = 77;доксабану менш ніж 9 %.
Поруше = 85;ня функції печінки

У пацієнтів з = 087;орушенням функції печінки легкого або = 087;омірного ступеня тяжкості фармакокінk= 7;тичні та фармакодинk= 2;мічні показники були аналог= 10;чними до показників, які спостер= 10;галися у контрольніl= 1; групі здорових осіб. Застос= 091;вання едоксабану = 91; пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня не вивчалося.=

Стать=

При проведенні популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу бул = 86; встановленl= 6;, що стать пацієнта не має додатковогl= 6; клінічно зн = 72;чущого впливу на фармакокінk= 7;тику едоксабану.

Етнічн = 77; походження=

При проведенні популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу бул = 86; встановленl= 6;, що показник = 80; максимальнl= 6;ї і загальної = 077;кспозиції у пацієнтів = 079; Азії і паціє= 085;тів, що не належать до країн Азії, були порівнянниl= 4;и.

Маса тіла

Популя = 94;ійний фармакокінk= 7;тиний аналіз пока = 79;ав, що у пацієнтів з низькою масою тіла (55 кг) показник= 080; C_max і AUC підвищувалl= 0;ся відповідно на 40 % і 13 % порівняно з пацієнтами із середньо= 02; вагою (84 кг). У дослідженнo= 0; (при застосуванl= 5;і за показанн= 03;ми = 53;ФП і= ВТЕ пацієнти з масою тіла ≤ 60 кг отримували дозу едоксабану, = 079;нижену на 50 %, при цьом = 91; у них відмічаласn= 3; аналогічна ефективнісm= 0;ь і менше випадків кровотеч, якщо порівнюватl= 0; із застосуванl= 5;ям варфарину.=

Фармак = 86;кінетичний/&= #1092;армакодина= ;мічний взаємозв’яk= 9;ок

ПЧ, МНВ (міжнародне нормалізовk= 2;не відношення), аЧТЧ та антифактор Ха лінійно корелювали = 79; концентрацo= 0;єю едоксабану.

Клі= ;нічні характерисm= 0;ики.

Показ= ;ання.

Для профіл&= #1072;ктики інсульту та системної емболії у дорослих па= ;цієнтів з неклапанно= ю фібриляціє= ю передсердь (НФП) та одни= 084; чи кількома факторами ризику, такими як застійна се= ;рцева недостатні= сть, артеріальн= а гіпертензі= я, цукровий діабет, інсульт або транзиторн= а ішемічна атака (ТІА) в анамнезі, вік від 75 років.

Для лікува&= #1085;ня тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоембо= лії легеневої артерії (ТЕЛА), а тако&#= 1078; для профіла= ;ктики рецидивів ТГВ та ТЕЛА = 91; дорослих (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня» стосовно пацієнтів з ТЕЛА, що мають нестабільн= і гемодинамі= чні показники).

<= o:p>

Проти= показання.=

~~·  &n= bsp;~~   Гіперчу&= #1090;ливість до діючої речовини аб = 86; до будь-яких допоміжних речовин лікарськогl= 6; засобу.

·  &n= bsp;   Клінічно значуща активна кровотеча.=

·  &n= bsp;   Захворюв&= #1072;ння печінки, які супроводжуn= 2;ться коагулопатo= 0;єю та клінічно суттєвим ри = 79;иком кровотечі.=

·  &n= bsp;   Ушко= дження або стани, що супроводжуn= 2;ться значним ризиком розвитку кровотеч, до яких належат&= #1100; наявна або нещодавно перенесена виразкова хвороба шлунково-ки = 96;кового тракту, наяв= 085;ість злоякісних = 85;овоутворен&#= 1100; з високим ризиком кровотечі, нещодавно перенесена травма головного ч = 80; спинного мозку, нещодавно перенесене оперативне втручання н = 72; головному, спинному мозку або очах, нещодавні внутрішньоm= 5;ерепні кровотечі, діагностовk= 2;не чи підозрюванk= 7; варикозне розширення вен стравох = 86;ду, артеріовенl= 6;зні мальформацo= 0;ї, аневризми судин або виражені внутрішньоm= 3;ребтові чи внутрішньоm= 5;ерепні судинні аномалії.=

·  &n= bsp;   Неконтро&= #1083;ьована тяжка артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

·  &n= bsp;   Одночасн&= #1077; застосуванl= 5;я будь-яких інших антикоагулn= 3;нтів, наприклад нефракціонl= 6;ваного гепарину (НФГ), низькомолеl= 2;улярних гепаринів (НМГ) (еноксапари = 85;, далтепарин тощо), похідних ге = 87;арину (фондапарин = 91;кс тощо), пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (варфарин, дабігатран, = 088;ивароксаба&= #1085;, апіксабан тощо), за винятко= 084; специфічниm= 3; випадків зміни антик = 86;агулянтної терапії (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози») або введення НФ = 43; у дозах, необхідних для забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; центральноk= 5;о венозного чl= 0; артеріальнl= 6;го катетера.

·  &n= bsp;   Період вагітності або годування груддю (д&= #1080;в. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Едоксабан переважно абсорбуєтьl= 9;я у верхньому відділі шлу = 85;ково-кишков&= #1086;го тракту. Отже, лікарські засоби або захворюванl= 5;я, які збільшу= 02;ть евакуацію з= 10; шлунка та перистальтl= 0;ку кишечнику, здатні змен = 96;увати розчинення = 81; абсорбцію едоксабану.

Інгібі = 90;ори P-gp (Р-глікопрот= 077;їну)

Едоксабан є субстрато = 84; ефлюксного транспортеl= 8;а P-gp. У фармакокінk= 7;тичних дослідженнn= 3;х одночасне застосуванl= 5;я едоксабану = 79; інгібітораl= 4;и P-gp циклоспори= ном, дронедаронl= 6;м, еритроміциl= 5;ом, кетоконазоl= 3;ом, хінідином або верапамілоl= 4; призводило до підвищення концентрацo= 0;ї едоксабану = 74; плазмі кров= 10;.

Одночасне застосуванl= 5;я едоксабану = 79; циклоспориl= 5;ом, дронедаронl= 6;м, еритроміциl= 5;ом або кетоконазоl= 3;ом потребує зниження дози до 30 мг один раз на добу.

Одночасне застосуванl= 5;я едоксабану = 79; хінідином, верапамілоl= 4; або аміодароноl= 4; не потребує зниження дози.

Застосуван&#= 1085;я едоксабану = 79; іншими інгібітораl= 4;и P-gp, у тому числ= 10; інгібітораl= 4;и ВІЛ-протеаз = 80;, не вивчалос= 03;.

Едоксабан в дозуванні 30 мг один раз на добу можн= 072; застосовувk= 2;ти одночасно з = 090;акими інгібітораl= 4;и P-gp:

– Циклоспор= 080;н: одночасне застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози циклоспориl= 5;у 500 мг з одноразовоn= 2; дозою едоксабану 60 мг підвищувалl= 6; AUC і C_max едоксабану.

– Дронедаро= 085; 400 мг 2 рази на добу впродовж 7 днів з одноразовоn= 2; одночасною дозою едокс = 72;бану 60 мг на 5 день підвищувалl= 6; AUC і C_max едоксабану.

– Еритроміц= 080;н 500 мг 4 рази на добу впродовж 8 днів з одноразовоn= 2; одночасною дозою едокс = 72;бану 60 мг на 7 день підвищувалl= 6; AUC і C_max едоксабану.

– Кетоконаз= 086;л 400 мг 1 раз на добу впродовж 7 днів з одноразовоn= 2; одночасною дозою едокс = 72;бану 60 мг на 4 день підвищувалl= 6; AUC і C_max едоксабану.

Едоксабан в дозуванні 60 мг один раз на добу можн= 072; застосовувk= 2;ти одночасно з такими інгі = 73;іторами P-gp:

– Хінідин: при k= 9;астосуванн= 110; хінідину в дозі 300 мг 1 раз на добу на перший і четвертий день та 3 рази = на добу на другий і третій день одночасно з = 086;дноразовою супутньою дозою едоксабану 60 мг на 3-й день відмічалосn= 3; підвищення AUC едоксабану впродовж доби.

– Верапаміл: при застосуванl= 5;і верапамілу = 74; дозі 240 мг 1 раз на добу впродовж одинадцяти днів одноча = 89;но з одноразовоn= 2; дозою едоксабану 60 мг на десяти= 081; день спостерігаl= 3;ося підвищення AUC і C_max едоксабану приблизно н = 72; 53 %.

– Аміодарон:= одночасне застосуванl= 5;я аміодарону = 74; дозі 400 мг 1 раз на добу разо= 084; з едоксабаноl= 4; 60 мг 1 раз на добу призводило до підвищення AUC і C_max. Ц= ;е підвищення не вважалос= 03; клінічно значимим. Відомо, що у дослідженнo= 0; за участі пацієнтів з = 053;ФП ефективнісm= 0;ь і безпека виявилися аналогічниl= 4;и у пацієнтів, які приймал = 80; одночасно аміодарон, і тих, що не лікувалися одночасно аміодароноl= 4;.

Індукт = 86;ри P-gp

Одночасне застосуванl= 5;я едоксабану = 79; індуктором P-gp рифампіцинl= 6;м призводило до зниження середнього AUC едоксабану та скорочення періоду нап= 10;ввиведення з можливим зниженням фармакодинk= 2;мічних ефектів. Одночасне застосуванl= 5;я едоксабану = 79; іншими індукторамl= 0; P-gp (наприклад фенітоїн, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л або звіробій звичайний) може спричи&#= 1085;ити зниження концен = 90;рацій едоксабану = 91; плазмі кров= 10;. Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти едоксабан одночасно з індукторамl= 0; P-gp.

Субстр = 72;ти P-gp

Дигокс = 80;н: при застосуванl= 5;і едоксабану 60 мг один раз на добу впродовж 1–14 днів з супут= 085;ім багаторазоk= 4;им застосуванl= 5;ям дигоксину 0,25 мг два рази на добу (на 8-й o= 0; 9-й дні) та 0,25 мг один раз на добу (на 10-й і 11-й дні) відмічалосn= 3; підвищення Cmax едоксабану на 17 % без будь-якого значного впливу на AUC або ниркови = 81; кліренс в рівноважноl= 4;у стані. Під час вивченн= 03; впливу едоксабану на фармакокінk= 7;тику дигоксину було встано = 74;лено, що C_max дигоксину збільшуєтьl= 9;я приблизно н = 72; 28 %, а AUC — на 7 %. Це підвищення не вважалос= 03; клінічно зн = 72;чимим. При застосуванl= 5;і едоксабану одночасно з дигоксином жодне коригуваннn= 3; дози не є необхідним.

Антико = 72;гулянти, антитромбоm= 4;итарні засоби, нестеро= ;їдні протизапалn= 0;ні препарати<= /i> (НПЗП) та= селе= ;ктивні інгібітори зворотного захоплення серотоніну/= 10;нгібітори зворотного = 79;ахоплення норадреналo= 0;ну = (СІЗЗС/ІЗЗН)

Антико = 72;гулянти: одночасне застосуванl= 5;я едоксабану = 79; іншими антикоагулn= 3;нтами протипоказk= 2;не через підвищення ризику кровотечі (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

АСК (аце&#= 1090;илсаліцило= ва кислота): пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і АСК (100 мг або 325 м= г) і едоксабан = 91; збільшуєтьl= 9;я час кровотечі. Одночасне застосуванl= 5;я високих доз АСК (325 мг) призводило до підвищен = 85;я показників Cmax та AUC едоксабану = 74; рівноважноl= 4;у стані. Не рек&#= 1086;мендується тривале одночасне застосуванl= 5;я високих доз АСК і едокса= 073;ану. Одночасне застосуванl= 5;я доз АСК пона= 076; 100 мг повинне здійснюватl= 0;ся виключно пі = 76; медичним наглядом.=

У випробуванl= 5;ях допускалосn= 3; одночасне з = 72;стосування АСК (в низьких дозах, ≤ 100 мг/&= #1076;обу), інших антитромбоm= 4;итарних засобів та тієнопіридl= 0;нів, результатоl= 4; якого було збільшення великих кровотеч приблизно у два рази, якщо порівнюватl= 0; з монотерап= 10;єю, при цьому відмічалисn= 3; однакові показники збільшення як у групі застосуванl= 5;я едоксабану, так і у групі лікування в = 72;рфарином. Одночасне застосуванl= 5;я низьких доз АСК не впливало на максимальнm= 1; або загальн = 91; силу дії едоксабану після одноразовоo= 1; дози.

Едоксабан можна застосовувk= 2;ти одночасно з низькими дозами АСК.

Інгібі = 90;ори агрегації тромбоцитіk= 4;: у випробуванl= 5;і одночасне застосуванl= 5;я монотерапіo= 1; тієнопіридl= 0;нами (наприклад к= 083;опідогрель) призводило до підвищен = 85;я частоти клінічно значимих кровотеч, хо= 095;а на тлі едоксабану відмічався відносно нижчий ризи = 82;, ніж на тлі варфарину.=

Досвід застосуванl= 5;я едоксабану = 79; подвійною антитромбоm= 4;итарною терапією аб = 86; фібринолітl= 0;ками є дуже обмеженим.

НПЗП: одночасне застосуванl= 5;я напроксену = 10; едоксабану призводить до подовження часу кровотечі, якщо порівнюватl= 0; з монотерап= 10;єю згаданими препаратамl= 0;. Напроксен н = 77; впливає на C_{max<=
/sub>
та AUC
едоксабану.
Відомо, що у
клінічних
випробуванl=
5;ях
супутнє
застосуванl=
5;я
НПЗП призво
=
76;ило
до збільшен
=
85;я
кількості в
=
80;падків
клінічно
значимих
кровотеч. Не
рекомендуєm=
0;ься
впродовж
тривалого
часу застос
=
91;вати
НПЗП з
едоксабаноl=
4;.}

СІЗЗС/ІЗЗН: як і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, підвищуєтьl= 9;я ризик кровотечі у пацієнтів при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з СІЗЗС або ІЗЗН, що зумовлене впливом останніх на функцію тромбоцитіk= 4; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Едокса = 73;ан 15 мг не призначаєтn= 0;ся як монотера = 87;ія, оскільки це може призве = 89;ти до зниження ефективносm= 0;і. Це показано лише в проце= 089;і переходу з едоксабану = 74; дозі 30 мг [з одним або більше клінічними факторами з = 73;ільшення експозиції (див. таблицю 1= )] на АВК (антагоніст вітаміну К) разом з належною дозою АВК (див. таблицю 2, розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ризик розвитку кр = 86;вотечі

Е&= #1076;оксабан підвищує ризик кровотечі і може спричиняти тяжкі, потенційно небезпечні для життя, кровотечі. Я= 082; і інші антикоагулn= 3;нти, рекомендуєm= 0;ься з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти едоксабан пацієнтам при станах, я&#= 1082;і супроводжуn= 2;ться підвищеним ризиком кро = 74;отечі. У випадку серйозної кровотечі з&= #1072;стосування препарату слід припинити.=

В&= #1110;домо, що у клінічних дослідженнn= 3;х кровотечі з= 10; слизових оболонок (наприклад, носові кровотечі, шлунково-ки = 96;кові кровотечі, к= 088;овотечі з органів сечостатевl= 6;ї системи) та анемія зустрі&#= 1095;ались частіше на тлі довготриваl= 3;ої терапії ед = 86;ксабаном, ніж при лікуван = 85;і АВК. Зважаючи на це, додатково д = 86; належного клінічного нагляду, у відповідниm= 3; випадках доціль&#= 1085;о проводити лабораторнm= 1; перевірку показників г&= #1077;моглобіну/k= 5;ематокриту з метою виявлення прихованих кровотеч.=

Певні категорії пацієнтів, я= 082; зазначено н = 80;жче, мають підвищений ризик розвитку кр = 86;вотечі. = Такі пацієнти після початку лікування п = 86;винні перебувати під ретельним наглядом дл= 03; виявлення симптомів геморагічнl= 0;х ускладнень та анемії. При будь-яко= 084;у зниженні рівня гемоглобінm= 1; чи артеріал= 00;ного тиску нез’ясованl= 6;ї етіології необхідно виявити джерело кровотечі.=

А&= #1085;тикоагулян= ;тний ефект едоксабану не може бути надійно проконтролn= 0;ований за допомого= 02; стандартниm= 3; лабораторнl= 0;х обстежень. Немає спеціальноk= 5;о засобу зворотної а = 85;тикоагулян&#= 1090;ної дії для едоксабану.

Г&= #1077;модіаліз значно не впливає на кліренс едо = 82;сабану.

Пацієн = 90;и літнього віку

О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я едоксабану = 81; АСК пацієнтам літнього віку потреб = 91;є обережностo= 0; через підвищений ризик кровотеч.=

Пацієн = 90;и з порушення = 84; функції нирок

З&= #1085;ачення AUC в плазмі крові у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня (КК > 50–80 мл/хв), помірного ступеня (КК 30–50 мл/хв) та тяжкого ступеня (КК < 30 мл/хв, діаліз не застосовуєm= 0;ься) підвищувалl= 6;ся, порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози).

Паціє= ;нтам з КК < 15 мл/хв або пацієнтам, я= 082;і перебуваютn= 0; на діалізі, н&#= 1077; рекомендуєm= 0;ься проводити лікування е = 76;оксабаном.

Функці= 03; нирок при НФ= 055;

П&= #1088;и застосуванl= 5;і едоксабану відмічена т = 77;нденція до зниження ефективносm= 0;і з підвищенн= 03;м КК порівнян = 86; з належним використанl= 5;ям варфарину. Отже пацієнтам з НФП та висок= 080;м КК слід застосовувk= 2;ти едоксабан в = 80;ключно після ретельної оцінки індивідуалn= 0;ного ризику тром = 73;оемболії та кровотеч= 10;.

О&= #1094;інка функції нирок: контроль показників КК слід здійснюватl= 0; на початку лікування у = 074;сіх пацієнтів і = 076;алі за клінічними показаннямl= 0;.

Пацієн = 90;и з порушення = 84; функції печінки=

Е&= #1076;оксабан не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки.

Е&= #1076;оксабан слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю легкого або середнього ступеня тяжкості.=

П&= #1072;цієнти з підвищенимl= 0; рівнями ферментів печінки (ал&#= 1072;нінамінотр= ансфераза/ аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;за (АЛТ/АСТ) перевищуютn= 0; верхню межу норми у біль= 096;е ніж         =             2 рази) або з рівнем зага = 83;ьного білірубіну вище за верхню межу норми в 1,5 раза k= 2;бо більше не за = 83;учалися до участі у клінічних дослідженнn= 3;х. Тому едоксабан с = 83;ід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікування цієї популяції пацієнтів. Д= 086; початку лікування едоксабаноl= 4; необхідно провести дослідженнn= 3; функцій печінки. Рек= 086;мендується періодично перевіряти = 92;ункцію печінки у пацієнтів, які лікуються е = 76;оксабаном понад один р= 110;к.

Припин = 77;ння лікування ч = 77;рез хірургічні та інші втручання<= /span>

У випадку, якщ= 086; антикоагулn= 3;нтна терапія має бути відмінена для зниженн= 03; ризику розв = 80;тку кровотечі під час хірургічниm= 3; чи інших процедур, застосуванl= 5;я едоксабану слід припинити якомога раніше, щонайменше = 79;а 24 години до вт= ручання.

Якщо процедуру н = 77; можна відкласти, слід оцінит = 80; наявність підвищеногl= 6; ризику вини = 82;нення кровотечі і терміновісm= 0;ь втручання. Лікування едоксабаноl= 4; потрі= ;бно відновити після проведення х&= #1110;рургічних чи інших втручань, як тільки дося = 75;нуто адекватногl= 6; гемостазу, при цьому слід враховуватl= 0;, що антикоаг = 91;лянтна дія едоксаб = 72;ну проявляєтьl= 9;я через 1–2 години післ= 03; застосуванl= 5;я.

Я&= #1082;що під час або після хірургічноk= 5;о втручання н = 77;можливий прийом пероральниm= 3; лікарських = 79;асобів, необхідно розглянути можливість парентералn= 0;ного введення антикоагулn= 3;нту з подальшим переходом н = 72; пероральне застосуванl= 5;я едоксабану один раз на добу.

Взаємо = 76;ії з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; впливають н = 72; згортання крові

П&= #1072;ралельне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які впливають н = 72; згортання крові, збіль= 096;ує ризик кровотечі. Д= 086; таких засобів належать АС = 50;, інгібітори агрегації тромбоцитіk= 4;, інші антитромбоm= 4;итарні засоби, фібринолітl= 0;ки, СІЗЗС та НПЗ= 055; при тривалому застосуванl= 5;і (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами, та інші види вз= 072;ємодій»).
Штучні клапани серця і стеноз мітральногl= 6; клапана середнього або тяжкого ступеня=

Д&= #1110;я едоксабану не вивчалас= 03; у пацієнтів зі штучними клапанами серця, у паці&#= 1108;нтів протягом перших 3 місяців після імпла = 85;тації біопротезуn= 2;чого клапана сер = 94;я, з фібриляці= 08;ю передсердь або без неї, а також у паці= 108;нтів з мітральни = 84; стенозом середнього = 90;а важкого ступеня. Том= 091; застосуванl= 5;я едоксабану для лікування таких пацієнтів н= е рекомендуєm= 0;ься.

Пацієнти, які страждають на ТЕЛА та мають нестабільнm= 1; гемодинаміl= 2;у, або пацієнт = 80;, які потребують тромболізу чи легенево= 11; емболектомo= 0;ї

Е&= #1076;оксабан не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти як альтернатиk= 4;у НФГ пацієнтам, які страждають на ТЕЛА та мають нестабільнm= 1; гемодинаміl= 2;у або можуть проходити т= ;ромболіз чи легеневу емболектомo= 0;ю, оскільки безпека та ефективнісm= 0;ь едоксабану = 91; зазначених клінічних ситуаціях н = 77; встановленo= 0;.

Пацієн = 90;и з активним раком

Е&= #1092;ективність та безпека едоксабану при лікуван = 85;і та/або профілактиm= 4;і ВТЕ у пацієн= 090;ів з активним раком не встановленo= 0;.

Пацієн = 90;и з антифосфолo= 0;підним синдромом<= /span>

Не рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я прямих пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів, включаючи едоксабан, пацієнтам і = 79; тромбозом в анамнезі з діагностовk= 2;ним антифосфолo= 0;підним синдромом. Зокрема, у пацієнтів, я= 082;і мають підтверджеl= 5;і позитивні результати тесту для всіх трьох антифосфолo= 0;підних антитіл (вов= 095;аковий антикоагулn= 3;нт, антикардіоl= 3;іпінові антитіла, анти-бета-2-гл&= #1110;копротеїн I антитіла), терапія прямими пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами підвищує ризик повторних тромботичнl= 0;х явищ у порівнянні із таким при терапії АВК.

Лабора = 90;орні показники<= /span>

Н&= #1077;зважаючи на те, що лікування едоксабаноl= 4; не вимагає регулярногl= 6; моніторингm= 1;, вплив на антикоагулn= 3;ційну дію може бут= 080; оцінений шляхом каліброванl= 6;го кількісногl= 6; аналізу на антифактор Ха, результа= 090;и якого можут= 00; допомогти при прийнят = 90;і клінічних рішень у певних ситуаціях, наприклад при передозуваl= 5;ні або екстреному хірургічноl= 4;у втручанні.=

Едокса = 73;ан подовжує значення стандартниm= 3; тестів на згортання крові, таких як аналіз на ПЧ, МНВ та аЧТЧ в результаті пригніченнn= 3; фактора Ха. Однак зміни цих тестів н= 072; згортання крові при застосуванl= 5;і препарату в очікуваномm= 1; терапевтичl= 5;ому діапазоні є незначними = 90;а пояснюютьсn= 3; високим ступенем зм= 10;нності і не є корисними для моніторингm= 1; антикоагулn= 3;ційного ефекту едоксабану.

Допоміk= 8;ні речовини

i= 1;ікарський засіб містить лактозу, том= 091; пацієнтам з такими рідкими спадковими хворобами, я= 082; непереносиl= 4;ість галактози, дефіцит лак = 90;ази або порушення мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози не слід заст= 086;совувати даний лікарський засіб.

Застос&#= 1091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Впли= ;в на репродуктиk= 4;ну функцію. Жі = 85;ки з репродуктиk= 4;ним потенціалоl= 4; повинні уникати вагітності = 74; період лікування едоксабаноl= 4;.

Ва = 75;ітність. Ефективнісm= 0;ь та безпека з= 072;стосування едоксабану вагітним жінкам не вивчалася. Р= 077;зультати дослідженнn= 3; на тваринах продемонстl= 8;ували репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;. Через потенційну репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;, значний ризик виник = 85;ення кровотеч та проходженнn= 3; едокс= ;абану через плацентарн&= #1080;й бар’єр лі= 082;арський засіб Едоксакорд протипоказk= 2;ний до застосув = 72;ння у період ваг= 110;тності (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пе = 88;іод годування груддю. Еф = 77;ктивність та безпека застосуванl= 5;я едоксабану жінкам у періо&= #1076; годування груддю не вивчалася. У ходo= 0; досліджень на тваринах встановленl= 6;, що едоксаба = 85; виділяєтьсn= 3; з грудним молоком. Отже, лікарс= 100;кий засіб Едоксакорд протипоказk= 2;ний у період годування груддю (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;). Нео= бхідно прийняти рішення стосовно пр = 80;пинення годування груддю або припинення/ = 91;тримання від терапії.

Фертильніс= ;ть. Сп= 077;ціальні дослідженнn= 3; з оцінки впливу едок = 89;абану на фертильнісm= 0;ь людини не проводилисn= 0;. У ході дослідженнn= 3; фертильносm= 0;і самців і самиць щурі = 74; не було виявлено жодного впливу.

Зда= ;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Лікарс&#= 1100;кий засіб Едоксакорд не впливає або майже не впливає на швидкість реакції під час керування автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Спо= ;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Профілакти&= #1082;а інсульту та системної емболії=

Рекоме = 85;дована доза становить 60 мг едоксаба = 85;у 1 раз на добу.

Терапі= 03; едоксабаноl= 4; пацієнтів з = 053;ФП здійснюєтьl= 9;я впродовж тривалого часу.

Лікуванl= 5;я ТГВ та ТЕЛА, а також профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ і ТЕЛА (ВТЕ)

Рекоме = 85;дована доза становить 60 мг едоксаба = 85;у 1 раз на добу після первинного парентералn= 0;ного застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нту впродовж щонайменше 5 днів. Не слід застосовувk= 2;ти одночасно едоксабан і парентералn= 0;ний антикоагулn= 3;нт.

Тривал= 10;сть лікування ТГВ і ТЕЛА (ВТЕ), а також профілактиl= 2;и рецидивів ВТЕ встановлююm= 0;ься індивідуалn= 0;но після ретельної оцінки користі від лікування у = 087;орівнянні з ризиком кровотеч. Короткострl= 6;кову терапію (принаймні впродовж 3 місяців) проводять з = 72; наявності тимчасових факторів ризику (наприклад, нещодавнє оперативне втручання, травма, іммобілізаm= 4;ія), тоді як більш тривалу терапію при = 79;начають при існуван = 85;і постійних факторів ризику або у випадку ідіопатичнl= 6;го ТГВ чи ТЕЛА.

Рекоме = 85;дована доза при НФП та В= ;ТЕ становить 30 мг едоксаба = 85;у 1 раз на добу для пацієнтів з одним чи більше з нижченаведk= 7;них клінічних ф = 72;кторів:

·= ;      нирк&= #1086;ва недостатніl= 9;ть помірного або тяжкого ступеня (КК 15–= 50 мл/хв);

·= ;      низь&= #1082;а маса тіла: ≤ 60 кг;

·= ;      одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я наведених інгібіторіk= 4; Р-глікопрот = 77;їну (P-gp): циклоспориl= 5;у, дронедаронm= 1;, еритроміциl= 5;у або кетоконазоl= 3;у.

Таблиця 1. Узагальненo= 0; дані щодо дозування при НФП та ВТЕ (ТГВ і ТЕЛА)

За&#= 1075;альні рекомендац= 110;ї щодо дозування

Р= ;екомендова = 85;а доза

60 мг едоксабану 1 раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Ре&#= 1082;омендації щодо дозування для пацієнт&#= 1110;в з одним або більше з нижченавед= 077;них клінічних факторів:

ни&#= 1088;кова недостатні= 089;ть по= мірного або тяжкого ступеня (КК 15̵= 1;50 мл/хв)

&= nbsp;

&= nbsp;

30 мг 1 раз на добу

ни&#= 1079;ька маса тіла: ≤ 60 кг

ін&#= 1075;ібітори Р-gp: циклоспори= 085;, дронедарон, еритроміци= 085;, кетоконазо= 083;

=

Пр = 86;пуск прийому доз = 80;

У разі пропуску пр = 80;йому дози едоксабану = 94;ю дозу необхідно прийняти негайно і наступного дня продовжуваm= 0;и прийом в режимі один раз на добу згідно з рекомендацo= 0;ями. Не слід приймати подвійну дозу протяг = 86;м однієї доби, щоб компенсуваm= 0;и пропущену.=

Пе= 088;еведення на едоксаба = 85; та переведеннn= 3; з едоксабан = 91;

Пацієнти з Н= ;ФП та ВТЕ повинні отримувати безперервнm= 1; антикоагул&#= 1103;нтну терапію. У деяких ситуаціях може виникнути п = 86;треба заміни антикоагулn= 3;нтної терапії (таб= 083;иця 2).

Таблиця 2. За = 84;іна лікування антикоагулn= 3;нтами при НФП та ВТ&#= 1045; (ТГВ і ТЕЛА)

Пер= ;еведення на едоксаба = 85;

Пото = 95;ний препарат

Реко = 84;ендації

Антаго= ніст вітаміну К (АВК)

Прип = 80;нити застосуван= 085;я АВК та почати застосуван= 085;я едоксабану при досягненні рівня МНВ ≤ 2,5

Інші пероральні антикоагул= 103;нти, крім АВК

·   дабo= 0;гатран

·   ривk= 2;роксабан

·   апіl= 2;сабан

Прип = 80;нити застосуван= 085;я дабігатран= 091;, ривароксаб= 072;ну або апіксабану і розпочати прийом едоксабану в момент, коли мала бути прийнята наступна доза перорально= 075;о антикоагул= 103;нту

Парент= еральні антикоагул= 103;нти

Не слід застосовув= 072;ти ці лікарські засоби одночасно.

Підш = 82;ірні антикоагул= 103;нти (наприклад, НМГ, фондапа&= #1088;инукс): необхідно припинити підшкірне застосуван= 085;я антикоагул= 103;нту та розпочати п&#= 1088;ийом едоксабану у момент, коли було запланован= 077; наступне підшкірне введення дози антико&#= 1072;гулянту.
Внут = 88;ішньовенни&#= 1081; НФГ: необхідно припинити інфузію та розпочати застосуван= 085;я едоксабану через 4 години.

Пер= ;еведення з едоксабан = 91;

Преп = 72;рат, на який переходять

Реко = 84;ендації

АВК=

Існу= 08; ймовірніст= 100; неналежног= 086; антикоагул= 103;нтного ефекту у період переходу з едоксабану на АВК. При будь-якому переході на альтернати= 074;ний антикоагул= 103;нт має бути заб&= #1077;зпечена належна антикоагул= 103;ція.

Пероральне= ; застосуван= 085;я: па&= #1094;ієнтам, які отримують дозу 60 мг, слі = 76; призначити дозу едоксабану 30 мг 1 раз на добу разом з належною дозою АВК.

Паці= 08;нтам, які отримують дозу 30 мг (через наявн&= #1110;сть одного чи більше з нижченавед= 077;них клінічних факторів: ниркова нед&#= 1086;статність помірного або тяжкого ступеня, низька маса тіла або використан= 085;я разом зі специфічни= 084;и інгібітора= 084;и P-gp), необхідно застосовув= 072;ти дозу едоксабану 15 мг 1 раз на добу разом з належною дозою АВК.

Паці= 08;нти не повинні приймати ударну дозу &= #1040;ВК з метою швидкого досягнення стабільног= 086; МНВ на рівні від 2 до 3.

Реко = 84;ендується розглянути можливість застосуван= 085;я підтримува= 083;ьної дози АВК, а та= ;кож враховуват= 080;, чи застосовув= 072;в пацієнт раніше АВК, або використов= 091;вати надійний алгоритм лікування за допомогою А&#= 1042;К, який залежить від показників МНВ, згідно з прийнятою місцевою практикою.

Післ= 03; досягнення показника МНВ ≥ 2,0 застосуван= 085;я едоксабану відміняють. Більшість пацієнтів (85 %) досягають МНВ ≥ 2,0 впродовж 14 днів супутнього застосуван= 085;я едоксабану і АВК. Через 14 днів рекомендує= 090;ься відмінити едоксабан і продовжува= 090;и підбір дози АВК для дося&= #1075;нення МНВ на рівні від 2 до 3.

Впро = 76;овж перших 14 днів супутньої терапії рек&#= 1086;мендується вимірювати МНВ принаймні 3 р= ази безпосеред= 085;ьо перед прийомом добової дози едокса&#= 1073;ану, щоб звести до мінімуму вплив едоксабану на визначені показники МНВ. Одночасне застосуван= 085;я едоксабану &#= 1081; АВК може підвищуват= 080; показники МНВ після пр&= #1080;йому дози едоксабану майже на 46 %.

Парентерал= ;ьне застосуван= 085;я: пр&= #1080;пинити застосуван= 085;я едоксабану і ввести парентерал= 100;ний антикоагул= 103;нт та АВК в момент прийому наступної планової дози едоксабану. Після досягнення стабільног= 086; показника М&#= 1053;В ≥ 2,0 застосуван= 085;я парентерал= 100;ного антикоагул= 103;нту відміняють і продовжуют= 100; терапію АВК.<= o:p>

Інші пероральні антикоагул= 103;нти, крім АВК

Прип = 80;нити застосуван= 085;я едоксабану і розпочати терапію іншим антикоагул= 103;нтом, який не належить до АВК, в момент наступного планового прийому дози едоксабану.

Паре = 85;теральні антикоагул= 103;нти

Не слід застосовув= 072;ти ці лікарські засоби одночасно. Необхідно припинити прийом едоксабану і розпочати застосуван= 085;я парентерал= 100;ного антикоагул= 103;нту під час прий&= #1086;му наступної запланован= 086;ї дози едоксабану.

Ос = 86;бливі групи пацієнтів<= /span>

Пацієнти літнього віку

Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушення функції нирок

П&= #1077;ред початком лікування едоксабаноl= 4; необхі = 76;но оцінити функцію нирок у всіх пацієнтів шляхом визначення показника К = 50;, щоб не застосовувk= 2;ти едоксабан пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (КК < 15 мл/хв), встановити належну доз = 91; едоксабану для пацієнтів з КК 15–50 мл/хв (30 мг одиl= 5; раз на добу), для пацієнтів з КК > 50 l= 4;л/хв (60 мг один раз на добу), а також оціни = 90;и доцільністn= 0; застосуванl= 5;я едоксабану пацієнтам з підвищенимl= 0; показникамl= 0; КК.<= /o:p>

Оцін&= #1082;а функції нирок також має проводитисn= 3;, коли очікується зміна функції нирок в проц= 077;сі лікування (наприклад у випадку гіповолеміo= 1;, дегідратацo= 0;ї та у випадку одночасногl= 6; застосуванl= 5;я деяких лікарських засобів).

Функція нирок (КК в мл/хв) визначаєтьl= 9;я за допомого= 02; нижченаведk= 7;ної формули Кокрофта — Г= 086;лта:

·         Для отримання показників рівня креатиніну = 74; мкмоль/л:

<= !--[if gte vml 1]>

·         Для отримання показників рівня креатиніну = 74; мг/дл:

<= !--[if gte vml 1]>

Цей метод рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти при оцінці рівня КК у пацієнтів д = 86; початку і в процесі лікування едоксабаноl= 4;.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок легко = 75;о ступеня тяжкості (КК &g= t; 50–80 мл/хв) рекомендовk= 2;на доза становить 60 мг едоксаба = 85;у один раз на добу.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок помір = 85;ого або тяжкого ступеня (КК 15= –50 мл/хв) рекомендоk= 4;ана доза становить 30 мг едоксабану один раз на добу.

Пацієн = 90;ам з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (КК <15 мл/хв) або пацієнтам, які перебув = 72;ють на діалізі, не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти цей лікарський засіб.

Порушення функції печінки

Едоксабан<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-ansi-language:UK'> протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки, які супроводжуn= 2;ться коагулопатo= 0;єю та клінічно суттєвим ризиком кровотечі (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Едоксабан = н&= #1077; рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки.

Едоксабан = с&= #1083;ід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з легкими або помірними п = 86;рушеннями функції печінки; для &#= 1090;аких пацієнтів рекомендовk= 2;на доза едоксабану становить 60 мг один раз на добу.

Пацієн = 90;ів з підвищенимl= 0; рівнями ферментів печінки (ала= 085;інамінотра&= #1085;сфераза (АЛТ) або аспартаттрk= 2;нсаміназа (АСТ) перевищуютn= 0; верхню межу норми (ВМН) більш ніж у 2 рази) або загального білірубіну (переk= 4;ищення ВМН в 1,5 раза і більше) не допускали д = 86; участі у дослідженнn= 3;х. Тому лікарський засіб Едоксакорд = с&= #1083;ід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я цієї групи пацієнтів. Перед початком лікування едоксабаноl= 4; необхідно провести дослідженнn= 3; функції печ= 10;нки.

Маса тіла

Для пацієнтів з масою тіла ≤ 60 кг рекоменд = 86;вана доза становить 30 мг едоксабану один раз на добу.<= /o:p>

Стать

Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Едо= ;ксакорд та інгібіторіk= 4; Р-глікопрот = 77;їну         =      (P-gp)

Для пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь едоксабан т = 72; такі інгібітори P-gp: циклоспориl= 5;, дронедарон, еритроміциl= 5; або кетокон = 72;зол — рекомендовk= 2;на доза едоксабану становить 30 = 084;г один раз на добу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аміодарону, хінідину аб = 86; верапамілу немає потреби у зниженні дози.<= /o:p>

Застос = 91;вання едоксабану разом з іншими інгібітораl= 4;и P-gp, включаючи інгібітори протеази ВІ = 51;, не вивчалос= 00;.

Пацієнти, яким проводять кардіоверсo= 0;ю

Дозволяєть&= #1089;я розпочинатl= 0; а&= #1073;о продовжуваm= 0;и зас= тосування л= ікарського засобу Едоксакорд = 87;ацієнтам, які можуть потребуватl= 0; кардіоверсo= 0;ї.

При проведенні кардіоверсo= 0;ї під контролем ч&= #1077;резстравох= ;ідної ехокардіогl= 8;афії у пацієнтів, які раніше н= 077; отримували антикоагулn= 3;нти, лікування препаратом Едоксакорд починають щонайменше за 2 години до кардіоверсo= 0;ї для забезпеченl= 5;я адекватногl= 6; рівня антикоагулn= 3;ції. Кардіоверсo= 0;ю проводять н = 77; пізніше ніж через 12 годин після отримання дози едокса = 73;ану в день процедури.

Дл= 03; всіх пацієнтів, які перенесли кардіоверсo= 0;ю: д= о проведення кардіоверсo= 0;ї потрібно отрима&#= 1090;и підтверджеl= 5;ня того, що вони приймали едоксабан згідно з призначеннn= 3;м. При вирішен = 85;і питання щод = 86; початку та тривалості лікування необхідно врахо= ;вувати рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів пацієнтам, які перенес = 83;и процедуру кардіоверсo= 0;ї.

Спосіб застосуванl= 5;я

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Едокса = 73;ан можна приймати з їжею чи без їжі.

Діт= ;и.

Безпек = 72; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я цьо= го лікарськогl= 6; засобу дл= 03; дітей і підлітків віком до 18 років не вст= 072;новлені. Дані відсутні.=

Пер= ;едозування.

П= ередозуванl= 5;я едоксабану може призве = 89;ти до виникнення кровотечі. Досвід випадків передозуваl= 5;ня дуже обмежений.=

С&= #1087;ецифічного антидоту, який нейтралізуn= 8; фармакодин&#= 1072;мічний ефект едоксабану, немає.

У разі передозуваl= 5;ня едоксабану для зменшен = 85;я всмоктуванl= 5;я можна засто = 89;увати раннє введе = 85;ня активованоk= 5;о вугілля. Ця рекомендацo= 0;я базується н = 72; стандартноl= 4;у лікуванні передозуваl= 5;ня лікарських засобів та н= 072; доступних д = 72;них щодо подібних сполук, оскільки використанl= 5;я активованоk= 5;о вугілля для зменшення всмоктуванl= 5;я едоксабану спеціально не вивчалос= 00;.

Лікува = 85;ня кровотеч. При виникненні ускладнень = 91; вигляді кро = 74;отечі слід відкласти введення наступної дози едоксабану або припинити лікування. Період напіввиведk= 7;ння едоксабану становить приблизно 10–14 годин. Лікування слід призначати індивідуалn= 0;но, залежно від інтенсивноl= 9;ті та локаліза = 94;ії кровотечі. = У разo= 0; потреби слі = 76; провести належне сим = 87;томатичне лікування, наприклад механічну компресію при інтенсивніl= 1; кровотечі з носа, хірургічниl= 1; гемостаз з процедурамl= 0; контролю кровотечі, відновленнn= 3; водно-елект&= #1088;олітного балансу та гемодинаміm= 5;ну підтримку, переливаннn= 3; крові (еритр= 086;цитарної маси або свіжозаморl= 6;женої плазми, залежно від стану, що виник: анемі= 103; або коагулопатo= 0;я) або тромбоцитіk= 4;.

О&= #1089;кільки небезпечну для життя кровотечу н = 77;можливо контролюваm= 0;и за допомого= 02; таких заходів, як переливаннn= 3; чи гемостаз, встановленl= 6;, що введення 4-&= #1092;акторного концентратm= 1; протромбінl= 6;вого комплексу в дозі 50 МО/кг нейтралізуn= 8; ефект едокс = 72;бану через 30 хвилин післ= 03; завершення інфузії.

Т&= #1072;кож може розглядатиl= 9;я застосуванl= 5;я рекомбінанm= 0;ного фактора VIIa (r-FVIIa). Однак клінічний досвід застосуванl= 5;я цього препарату о = 89;обам, які отримують едоксабан, обмежений.=

У разі значно= 11; кровотечі може бути потрібною консультацo= 0;я лікаря-гема = 90;олога.

Протаміну сульфат і вітамін К не повинні впл = 80;вати на антикоагулn= 3;нтну активність = 77;доксабану.<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-ansi-language:UK'>

Досвід застосуванl= 5;я антифібринl= 6;літичних засобів (транексамо = 74;ої кислоти, амінокапроl= 5;ової кислоти) у пацієнтів, які отримують едоксабан, відсутній. Немає наукового обґрунтуваl= 5;ня доцільностo= 0;, а також нема= 108; досвіду застосуванl= 5;я гемостатичl= 5;их засобів системної д= 10;ї (десмопреси = 85;у, апротиніну) = 086;собам, які отримують едоксабан. З огляду на високе зв’язуваннn= 3; з білками пл= 072;зми крові очікується, що едоксаба = 85; не виводиться = 79; організму ш = 83;яхом діалізу.

Побіч= ;ні реакції.

Найчастіши&= #1084;и побічними р = 77;акціями едоксабану, про які пові= 076;омлялося, були носова кровотеча, гематурія т = 72; анемія. Кров= 086;теча може виникнути н = 72; будь-якій ділянці і може бути важкою, навіть летальною.=

Побічні реакції, наведені нижче, класифіковk= 2;ні за системам = 80; органів (відповідно до MedDRA) та за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥ 1/100 – < 1/10); нечасто        =       (≥ 1/1000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 – < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота неk= 4;ідома (не можна оцінити на основі наявних дан = 80;х).

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: часто — анемія; нечасто — тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи: = 088;ідко — ан = 72;філактичні реакції, алергі = 95;ний набряк; нечасто —= ; гіперчутлиk= 4;ість.

З боку нервової системи: = 095;асто — зап&#= 1072;морочення, головний біль; l= 5;ечасто — вн = 91;трішньочер&#= 1077;пний крововилив; рідко — су = 73;арахноїдал&#= 1100;ний крововилив.

З боку органі = 74; зору: неча&#= 1089;то — оч = 85;ий крововилив, крововиливl= 0; в кон’юнкти = 74;у/склеру.

З боку серця: рідко — кр = 86;вовилив в порожнину перикарду.

З боку судин: нечасто — ін = 96;і крововиливl= 0;.

З боку респіраторl= 5;ої системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я: часто — но = 89;ова кровотеча; нечасто — кр = 86;вохаркання.

З боку ш= лунково-киш = 82;ового тракту: часто — біль в животі, кровотечі в нижніх і верхніх відділах шлунково-ки = 96;кового тракту, кров= 086;течі у ротовій порожнині/г = 83;отці, нудота; рід= ;ко — перитонеал= ьна кровотеча.

З боку = 075;епатобіліа&= #1088;ної системи: часто — підвищення рівня білірубіну крові та гам= 084;а-глютамілт= рансферази; нечасто —= ; підвищення рівня лужно= 11; фосфатази крові та трансамінаk= 9;.

З боку шкіри т= 072; підшкірної тканини: = 095;асто — шк= 10;рний крововилив = 91; м’які тканини; висип, свербіж; нечасто — кроп&= #1080;в’янка.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини: = 088;ідко — крововилив = 91; м’язи (без синдрому компартменm= 0;у), внутрішньо-= суглобовий крововилив.

З боку нирок і сечовивіднl= 0;х шляхів: = 095;асто — ма = 82;роскопічна гематурія/у = 88;етральна кровотеча.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: част&#= 1086; — ва = 75;інальні кровотечі¹= .

Заг= ;альні порушення т = 72; реакції у місці введе = 85;ня: часто — кровот&#= 1077;ча у місці введення препарату.=

Лаб= ;ораторні показники:= часто — відхилення від норми показників функціоналn= 0;них печінкових проб.

Травми, отруєння, процедурні ускладненнn= 3;: нечасто —= ; кровотечі в місці хірургічниm= 3; процедур; рідко — субдур = 72;льна кровотеча.

¹⁼Вагінальні кровотечі, я= 082; правило, відмічалисn= 3; у жінок віко= 084; до 50 років і були непоши = 88;еними серед жінок = 074;іком понад 50 років (за даними досліджень).

Оп = 80;с окремих побічних реакцій

Геморагічн= ;а анемія.

Застос = 91;вання едоксабану підвищує ризик виникнення внутрішньоo= 1; або відкритої к = 88;овотечі у будь-яких тканинах та органах, що м&#= 1086;же призводити до постгемораk= 5;ічної анемії. Оз = 85;аки, симптоми та ступінь тяжкості (включа&#= 1102;чи можливий летальний наслідок) відріз&#= 1085;яються залежно від локалізаціo= 1; та вираженостo= 0; кровотечі та/або анемі= 111; (див. розділ «Передозувk= 2;ння»). З досліджень відомо, що кровотечі з= 10; слизових оболонок (наприклад носові кровотечі, шлунково-ки = 96;кові кровотечі, крово= ;течі з органів сечостатевl= 6;ї системи) та анемія зустрі&#= 1095;ались частіше при довготриваl= 3;ому лікуванні е&= #1076;оксабаном, ніж при лікуванні А&= #1042;К. Зва= жаючи на це, окрім належного к&= #1083;інічного спостережеl= 5;ня, у відповідниm= 3; випадках рекомендуєm= 0;ься проводити лабораторнm= 1; перевірку показників гемоглобінm= 1;/гематокрит&#= 1091; з метою виявлення випадків вн = 91;трішніх кровотеч. У певних групах пацієнтів ризик виникнення кровотечі може бути вищим, наприклад у = 093;ворих з неконтрольl= 6;ваною тяжкою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю і/або у пацієнтів, які одночас = 85;о приймають лікарський засіб, який впливає на згортання крові. Може посилюватиl= 9;ь інтенсивніl= 9;ть та/або трива= 083;ість менструальl= 5;их кровотеч. Проявами геморагічнl= 0;х ускладнень можуть бути = 089;лабкість, блідість, за= 087;аморочення, головний біль або набряк нез’= 03;сованої етіології, диспное, шок невідомої етіології.

Повідо = 84;лялося про ускладненнn= 3;, відомі як на= 089;лідок тяжкої кровотечі, такі як компар&#= 1090;мент-синдро= ;м і ниркова недостатніl= 9;ть внаслідок гіпоперфузo= 0;ї. Том= у під час оцін= 082;и стану пацієнта, якому призначаютn= 0; антикоагулn= 3;нти, слід зважувати ризик виник = 85;ення кровотечі.

Повідомле&#= 1085;ня про небажан= 10; побічні реакції=

Повідо= 084;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливими. Вони дозволяють проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу. Медичні працівники = 87;овинні звітувати про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °C.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаков&#= 1082;а. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Катего&#= 1088;ія відпуску. За рецептом.=

Вир= ;обник. АТ «К = 48;ЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Міс= ;цезнаходже = 85;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівськk= 2;, 38.

Web-сайт: www.vit= amin.com.ua

За&#= 1075;альні рекомендац= 110;ї щодо дозування
Р= ;екомендова = 85;а доза	60 мг едоксабану 1 раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>
Ре&#= 1082;омендації щодо дозування для пацієнт&#= 1110;в з одним або більше з нижченавед= 077;них клінічних факторів:
ни&#= 1088;кова недостатні= 089;ть по= мірного або тяжкого ступеня (КК 15̵= 1;50 мл/хв)	&= nbsp; &= nbsp; 30 мг 1 раз на добу
ни&#= 1079;ька маса тіла: ≤ 60 кг
ін&#= 1075;ібітори Р-gp: циклоспори= 085;, дронедарон, еритроміци= 085;, кетоконазо= 083;

Пото = 95;ний препарат	Реко = 84;ендації
Антаго= ніст вітаміну К (АВК)	Прип = 80;нити застосуван= 085;я АВК та почати застосуван= 085;я едоксабану при досягненні рівня МНВ ≤ 2,5
Інші пероральні антикоагул= 103;нти, крім АВК · дабo= 0;гатран · ривk= 2;роксабан · апіl= 2;сабан	Прип = 80;нити застосуван= 085;я дабігатран= 091;, ривароксаб= 072;ну або апіксабану і розпочати прийом едоксабану в момент, коли мала бути прийнята наступна доза перорально= 075;о антикоагул= 103;нту
Парент= еральні антикоагул= 103;нти	Не слід застосовув= 072;ти ці лікарські засоби одночасно. Підш = 82;ірні антикоагул= 103;нти (наприклад, НМГ, фондапа&= #1088;инукс): необхідно припинити підшкірне застосуван= 085;я антикоагул= 103;нту та розпочати п&#= 1088;ийом едоксабану у момент, коли було запланован= 077; наступне підшкірне введення дози антико&#= 1072;гулянту. Внут = 88;ішньовенни&#= 1081; НФГ: необхідно припинити інфузію та розпочати застосуван= 085;я едоксабану через 4 години.

Преп = 72;рат, на який переходять	Реко = 84;ендації
АВК=	Існу= 08; ймовірніст= 100; неналежног= 086; антикоагул= 103;нтного ефекту у період переходу з едоксабану на АВК. При будь-якому переході на альтернати= 074;ний антикоагул= 103;нт має бути заб&= #1077;зпечена належна антикоагул= 103;ція. Пероральне= ; застосуван= 085;я: па&= #1094;ієнтам, які отримують дозу 60 мг, слі = 76; призначити дозу едоксабану 30 мг 1 раз на добу разом з належною дозою АВК. Паці= 08;нтам, які отримують дозу 30 мг (через наявн&= #1110;сть одного чи більше з нижченавед= 077;них клінічних факторів: ниркова нед&#= 1086;статність помірного або тяжкого ступеня, низька маса тіла або використан= 085;я разом зі специфічни= 084;и інгібітора= 084;и P-gp), необхідно застосовув= 072;ти дозу едоксабану 15 мг 1 раз на добу разом з належною дозою АВК. Паці= 08;нти не повинні приймати ударну дозу &= #1040;ВК з метою швидкого досягнення стабільног= 086; МНВ на рівні від 2 до 3. Реко = 84;ендується розглянути можливість застосуван= 085;я підтримува= 083;ьної дози АВК, а та= ;кож враховуват= 080;, чи застосовув= 072;в пацієнт раніше АВК, або використов= 091;вати надійний алгоритм лікування за допомогою А&#= 1042;К, який залежить від показників МНВ, згідно з прийнятою місцевою практикою. Післ= 03; досягнення показника МНВ ≥ 2,0 застосуван= 085;я едоксабану відміняють. Більшість пацієнтів (85 %) досягають МНВ ≥ 2,0 впродовж 14 днів супутнього застосуван= 085;я едоксабану і АВК. Через 14 днів рекомендує= 090;ься відмінити едоксабан і продовжува= 090;и підбір дози АВК для дося&= #1075;нення МНВ на рівні від 2 до 3. Впро = 76;овж перших 14 днів супутньої терапії рек&#= 1086;мендується вимірювати МНВ принаймні 3 р= ази безпосеред= 085;ьо перед прийомом добової дози едокса&#= 1073;ану, щоб звести до мінімуму вплив едоксабану на визначені показники МНВ. Одночасне застосуван= 085;я едоксабану &#= 1081; АВК може підвищуват= 080; показники МНВ після пр&= #1080;йому дози едоксабану майже на 46 %. Парентерал= ;ьне застосуван= 085;я: пр&= #1080;пинити застосуван= 085;я едоксабану і ввести парентерал= 100;ний антикоагул= 103;нт та АВК в момент прийому наступної планової дози едоксабану. Після досягнення стабільног= 086; показника М&#= 1053;В ≥ 2,0 застосуван= 085;я парентерал= 100;ного антикоагул= 103;нту відміняють і продовжуют= 100; терапію АВК.<= o:p>
Інші пероральні антикоагул= 103;нти, крім АВК	Прип = 80;нити застосуван= 085;я едоксабану і розпочати терапію іншим антикоагул= 103;нтом, який не належить до АВК, в момент наступного планового прийому дози едоксабану.
Паре = 85;теральні антикоагул= 103;нти	Не слід застосовув= 072;ти ці лікарські засоби одночасно. Необхідно припинити прийом едоксабану і розпочати застосуван= 085;я парентерал= 100;ного антикоагул= 103;нту під час прий&= #1086;му наступної запланован= 086;ї дози едоксабану.