ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського засобу

=

ТАЗПЕН 2.25=

ТАЗПЕН 4.5<= o:p>

(TAZPEN 2.25

TAZPEN 4.5)
=

=

Склад:

діючі речовини: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: RU'>piperacillin sodium, tazobactam sodium;

1 флакон містить піперацилін натрію еквівалентно піперациліну 2 г та тазобактам натр= ію еквівалентно тазобактаму 0,25 г.

1 флакон містить піперациліну натрію еквівалентно піперациліну 4 г та тазобактам нат= рію еквівалентно тазобактаму 0,5 г (для дозування 4,5 г).

<= /p>
Лікарська форма= . Порошок для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: пориста маса або порошок від білого до майже білого кольору.

<= /p>
Фармакотерапевтична група. Антибактері= альні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни.<= /span> Піперацилін та інгібітор бета-ла= ктамаз.

Код АТХ J01C R05.

<= /p>
Фармакологі= чні властивості. =

Фармакодина= міка.

Механізм дії.

Піперацилін – напівсинтетичний антибіотик широк= ого спектра дії пеніцилінового ряду, що пригнічує активність бактерій шляхом інгібування формування клітинної перетинки та синтезу клітинної стінки.

Тазобактам, бета-лактам, структурно схожий з пеніцилінами, є інгібітором багатьох бета-лактамаз, які зазвичай спричиняють стійкість до пеніцилінів і цефалоспоринів, але він не пригнічує ферменти AmpC або метало-бета-лактамази. Тазобактам розширює антибактеріальний спектр піперациліну, включаючи багато бактерій, що продук= ують бета-лактамази, які мають стійкість до самого піперациліну.

Фармакокінетичне/фармакодинам= ічне співвідношення

Час, протягом якого концентрація у плазмі крові перевищує його мінімальну інгібуючу концентрацію (% T>МIK) вважається основним чинником, що визначає фармакодинамічну ефективність піперациліну.<= o:p>

Механізм стійкості.

Існує два механізми стійкості до піперацилін/тазобактаму:

Інактивація піперацилінового компонента бета-лактамазами, які не інгібовані тазобактамом: бета-лактамази молекулярн= их класів В, С і D. Крім того, тазобактам не захищає від бета-лактамаз широкого спектра дії (ESBLs) молекулярних класів А та D.

Модифікація пеніцилінзв’язуючих білків (ПЗБ), я= ке призводить до зниження спорідненості піперациліну з молекулярною мішенню у бактерії.

Крім того, зміни проникності бактеріальної мембрани, так само, як експресія багатоканальних еффлюксних насосів, може спричинити або сприяти резистентності бактерій до піперацилін/тазобактаму, особливо грамнегативних бактерій.

Граничні значення.= =

EUCAST (Європейськ= ий комітет з тестування антимікробної чутливості), встановив клінічні граничні значення МІК (мінімальної інгібуючої концентрації) для піперацилін/тазобакт= аму (2009-12-02, v1). З метою тестування антимікробної чутливості встановлена концентрація тазобактаму на рівні 4 мг/л.

Патогенний мікроорганізм

Пов’язані зі штамом порогові значення,

залежно від штаму (S <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";background:white;mso-fareast-la= nguage: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>≤/R >)

Enterobacteriaceae

8/16

Pseudomonas

16/16

Грамнегативні і грампозитивні анаероби <= /o:p>

8/16

Граничні значення незалежно від штаму

4/16

Чутливість streptococci передбачається, виходячи з чутливості до пеніциліну. =

Чутливість staphylococci передбачається, виходячи з чутливості до оксациліну. =

Чут= ливість

Поширення набутої резистентності штамів мікроор= ганізмів може відрізнятися залежно від географічного положення та часу для окремих видів, тому бажано мати локальну інформацію щодо резистентності, особливо п= ри лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності, якщо локальне поширення резистентності ставить під сумнів доцільність використання лікарського засо= бу при деяких інфекціях, звернути увагу на офіційні інструкції з належного використання антибактеріальних засобів.

Групи штамів, залежно= від чутливості до піперациліну/тазобактаму

В основному чутливі штами

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus aureus, чутливий до метициліну <= sup>£, Staphylococcus spp., Сoagulase negative, чутливий до метициліну, Streptococcus pyogenes, Streptococci (група B<= /i>).

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter koseri, Haemophilus influenz= a, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis.=

Анаеробні грампозитивні мікроорганізми: Clostridium spp., Eubacterium spp., Peptostreptococcus <= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>spp.

Анаеробні грамнегативні мікроорганізми: група Bacteroides fragilis, Fusob= acterium spp., Porphyromo= nas spp., Prevotella spp.<= b>

Штами, для яких набута резистентність може стати проблемою

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecium ^{$, +}= , Streptococcus pneumonia

група Streptococcus viridans

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumannii ^$= , Burkholderia cepacia, Citrobacter freundii, Enterobacter spp., Escherichia coli= , Klebsiella pneumonia, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Pr= ovidencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp.

Мікроорганізми з природною резистентністю

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium =

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Legionella spp., Stenotrophomonas maltophilia ^{+, $}<= o:p>

Інші мікроорганізми<= /u>: Chlamydophilia pneumonia, Mycoplasma pneumonia

^{$ Штами з
середньою природною чутливістю.}

^{+ Штами, в я=
ких
спостерігається високий рівень резистентності (понад 50 %).}

^£Усі метицилінрезистентні стафілококи резистентні до піперациліну/тазобактаму.=

Фармакокіне= тика.

Адсорбція.<= /u>

Пікові концентрації після внутрішньовенного введення (протягом більше 30 хвилин) піперациліну та тазобактаму у дозі 4 г= /0,5 г становили 298 мкг/мл та 34 мкг/мл відповідно.=

Розподіл.

Як піперацилін, так і тазобактам приблизно на 3= 0 % зв’= язуються з білками плазми крові. Зв’язування з білками піперацилі= ну і тазобактаму не залежить від присутності інших з’єднань. Зв'язування метаболітів тазобактаму з протеїнами незначне.=

Піперацилін та тазобактам вільно розповсюджують= ся у тканинах та рідинах організму, включаючи слизову оболонку кишечнику, жовчний міхур, легені, жовч та кістки. Концентрація у тканинах у цілому становить в= ід 50 % до 100 % порівняно з плазмовою. Розподіл препарату у цереброспінальній рідині низький, як і у випадку прийому інших пеніцилінів, при умові, що у пацієнтів немає запалення оболонок мозку.

Біотрансформація.<= /span>

Піперацилін метаболізується до дезетилового метаболіту, який проявляє незначну мікробіологічну активність. Тазобактам метаболізується до мікробіологічно неактивного єдиного метаболіту.=

Виведення.<= /u>

Піперацилін та тазобактам виводяться нирками шл= яхом гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції. Піперацилін виводиться шви= дко у незміненому вигляді, 68 % введеної дози виводиться із сечею. Тазобактам та його метаболіт виводяться в основному нирками, при цьому 80 % введеної дози= у незміненому вигляді, а залишок – у вигляді єдиного метаболіту. Піперацилін, тазобактам та дезетилпіперацилін також секретуються у жовч. Після введе= ння одноразової або багаторазових доз піперациліну/тазобактаму здоровим доброво= льцям період напіввиведення з плазми крові становив від 0,7 до 1,2 години. Доза та тривалість інфузії не впливали на цей показник. Період напіввиведення як піперациліну, так і тазобактаму зростав у разі зниження ниркового кліренсу. Введення тазобактаму значно не впливало на фармакокінетику піперациліну. Піперацилін зменшує показник виведення тазобактаму.

Особливі популяції пацієнтів.=

Періоди напіввиведення піперациліну і тазобактаму збільшуються приблизно на 25 % і 18 % відповідно у пацієнтів із цирозом печ= інки порівняно зі здоровими людьми.

Період напіввиведення піперациліну і тазобактаму збільшується у разі зниження кліренсу креатиніну. При рівні кліренсу креати= ніну нижче 20 мл/хв спостерігається збільшення періоду напіввиведення в 2 рази д= ля піперациліну і в 4 рази для тазобактаму порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.

Шляхом гемодіалізу виводиться від 30 % до 50 % піперациліну/тазобактаму, а також додатково 5 % тазобактаму виводиться у вигляді метаболіту. У результаті перитонеального діалізу виводиться приблиз= но 6 % і 21 % дози піперациліну і тазобактаму відповідно, у тому числі до 18 % д= ози тазобактаму виводиться у вигляді метаболіту.

Діти

При дослідженні фармакокінетики у пацієнтів віком = від 9 місяців до 12 років приблизний показник кліренсу порівнювали з таким же показником у дорослих. Середній показник для даної вікової групи (середньоквадратичне відхилення) становив 5,64 (0,34) мл/хв/кг. Приблизний кліренс піперациліну для пацієнтів віком від 2 до 9 місяців становив 80 % в= ід цього значення. Середній для вікової групи обсяг розподілу піперациліну (середньоквадратичне відхилення) становив 0,243 (0,011) л/кг і не залежав в= ід віку.

Пацієнти літнього віку

Середній показник періоду напіввиведення піперацил= іну і тазобактаму у пацієнтів літнього віку був довшим на 32 % та 55 % відповід= но порівняно з молодшими пацієнтами. Ця різниця, імовірно, спричинена віковими змінами у кліренсі креатиніну.

Раса

Не спостерігали різницю між фармакокінетикою піперациліну і тазобактаму в азіатських (n=3D9) і європейських (n=3D9) здор= ових добровольців, яким вводили разову дозу 4 г/0,5 г.

Клінічні характеристики.=

Показання.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>

Лікарський засіб показаний для лікування наступних інфекцій у дорослих і дітей віком в= ід 2 років:

Дорослі та = діти віком від 12 років:

- тяжка пневмонія (включаючи госпітальну і вентиляційну пневмонію);

- ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);

- ускладнені внутрішньочеревні інфекції;

- ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин (включаючи інфекційні ускладнення при синдро= мі діабетичної стопи).

Лікування пацієнтів з бактеріємією, що поєднується або пов'язана з будь-якою із зазначених вище інфекцій.

Лікарський засіб можна застосовувати для лікування гарячки у пацієнтів із нейтропенією, імовірно, спричиненої бактеріальною інфекцією.

Діти віком від = 2 до 12 років:=

- ускладнені внутрішньочеревні інфекції.

Лікарський засіб можна застосовувати для лікування гарячки у дітей із нейтропенією, імовірно, спричиненої бактеріальною інфекцією.

Рекомендовано керуватися офіційними рекомендаціями щодо застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до діючих речовин та до будь-яких інших пеніцилінових антибіотиків. Гострі тяжкі алергічні реакції на будь-які інші бета-лактамні засоби в минулому (наприкл= ад, цефалоспорин, монобактам або карбапенем).

<= /b>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Недеполяризуючі міорелаксанти. Одночасне застосування піперациліну з векуронієм призводить до пролонгації нервово-м’язової блокади. З огляду на подібний механізм дії очікується, що нервово-м’язова блокада, спричинена будь-яким неполяризаційним міорелаксантом, може бути пролонгована при введе= нні піперациліну.

Пероральні антикоагулянти. При одночасному застосуванні з гепарином, пероральними антикоагулянтами та іншими препаратами, які можуть впливати на систему згортання крові, в тому числі на функцію тромбоцитів, слід регулярно контролювати показники коагуляційних проб.

Метотрексат. Піперацилін може зменшити виведення метотрексату. У пацієнтів, які приймають метотрексат, потрібно контролювати його рівень у сироватці крові, щоб уникнути токсичних наслідків.

Пробенецид. Як і у випадку з іншими препаратами пеніцилінов= ої групи, одночасне застосування пробенециду та піперацилін/тазобактам= у призводить до пролонгації періоду напіввиведення та зменшення ниркового кліренсу як піперациліну, так і тазобактаму. Однак це не впливає на максимальну концентрацію у плазмі крові діючих речовин.

Аміноглікозиди. Піперацилін окремо або з тазобактамом сут= тєво не змінює фармакокінетику тобраміцину у пацієнтів з нормальною функцією нир= ок або з порушенням ниркової функції від легкого до середнього ступеня. Фармакокінетика піперациліну, тазобактаму і метаболіту M1 також істотно не змінювалася при введенні тобраміцину.

У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю спостерігається інактивація тобраміцину і гентаміцину піперациліном.

Інформацію щодо сумісного застосування піперацилін/тазобактаму з аміноглікозидами див.= у розділі «Несумісність».

Ванкоміцин. Дослідження показали підвищення частоти гострого порушення функції нирок у пацієнтів, яким одночасно вводили піперацилін/тазобактам і ванкоміцин порівняно з ванкоміцином. У частині досліджень взаємодія залежала від дози ванкоміцину.

Фармакокінетичних взаємодій між піперациліном/тазобактамом і ванкоміцином не було зафіксовано= .

Вплив на результати лаборатор= них досліджень. Неферментативні методи визначення глюкози в сечі можуть дати хибнопозитивні результати, як і при застосуванні інших препаратів пеніцилін= ової групи. Тому під час терапії лікарським засобом рекомендовано проводити ферментативний метод визначення глюкози в сечі.

Деякі хімічні методи вимірювання б= ілка в сечі можуть показати хибнопозитивні результати. На вимірювання білка за допомогою тест-смужки вплив відсутній.

Пряма проба Кумбса може бути позитивною. <= /o:p>

Позитивні результати вищенаведених лабораторних досліджень у пацієнтів, які приймають лікарський засіб ТАЗПЕН 2.25 або ТАЗП= ЕН 4.5, рекомендовано перевіряти іншими діагностичними методами.

Особливості застосування.

Обираючи даний лікарський засіб для лікування конкретного пацієнта, слід враховувати доцільність використання напівсинтетичного пеніциліну широкого спектра дії на основі таких факторів як тяжкість інфекції та поширеніс= ть резистентності до інших відповідних антибактеріальних засобів. <= /span>

Перед початком терапії лікарським засобом слід ретельно зібрати анамнез стосовно реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, і= нших бета-лактамних засобів (наприклад,<= /i> цефалоспорини, монобактами або карбапенеми) та інших алергенів. Повідомляли= про серйозні, іноді з летальним наслідком реакції гіперчутливості (анафілактичні/анафілактоїдні, включаючи шок) у пацієнтів, які отримували терапію пеніцилінами, у тому числі піперацилін/тазобактам. Імовірність реакції гіперчутливості збільшується в осіб, які відзначали чутливість до декількох алергенів у минулому. Серйозні реакції гіперчутливості вимагають відміни антибіотика, також може знадобити= ся введення адреналіну та інші заходи невідкладної допомоги.

Лікарський засіб може спричинити тяжкі шкірні побічні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакції на лікарський засіб з еозинофілією і системними симптомам= и, а також гострий генералізований екзантематозний пустульозний дерматит. Якщо у пацієнтів розвивається висип на шкірі, вони мають бути під ретельним наглядом лікаря, у випадку прогресування застосування лікарського засобу слід припинити.

У разі виникнення тяжкої персистуючої діареї сл= ід враховувати імовірність розвитку псевдомембранозного коліту, спричиненого антибактеріальним засобом, що становить загрозу для життя. Його симптоми мо= жуть проявитися під час або після антибактеріального лікування. У таких випадках застосування лікарського засобу слід негайно припинити.
Ризик появи резистентних організмів при терапії лікарським засобом може призвести до розвитку суперінфекції.

У деяких пацієнтів, які приймали бета-лактамні антибіотики, спостерігалися симптоми кровотечі. Інколи подібні реакції були пов’язані з порушеннями коагуляції, а саме: часу згортання крові, агрегації тромбоцитів та протромбінового часу. Найчастіше подібні порушення спостерігалися у пацієнтів із нирковою недостатністю. У разі виявлення кровотечі введення антибіотиків слід припинити та призначити відповідне лікування.

Оскільки під час пролонгованої терапії можуть розвинутися лейкопенія та нейтропенія, слід проводити періодичний моніторинг показників крові.

Як і при лікуванні іншими препаратами із групи пеніцилінів, при застосуванні високих доз можлива поява неврологічних ускладнень у вигляді судом, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок= .

Даний лікарський препарат містить натрій, тому = це слід брати до уваги пацієнтам, які перебувають на дієті з контрольованим вмістом натрію.

У пацієнтів з низьким рівнем калію в організмі = або у тих, хто приймає калійзнижувальні препарати, може розвинутися гіпокаліємі= я. Для таких пацієнтів рекомендовано періодично контролювати електролітний бал= анс.

Порушення функції нирок.=

Враховуючи потенційну нефротоксичність, піперацилін/тазобактам слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушен= нями функції нирок та пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі. Внутрішньовенні дози та інтервали введення мають бути скориговані відповідно до ступеня порушення функції нирок. =

Комбіноване застосування піперацилін/тазобактам= у та ванкоміцину може бути пов’язано зі збільшенням частоти гострого ураження ни= рок.

<= /i>

Гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз (ГЛГ)

Повідомлялося про випадки= ГЛГ у пацієнтів, які отримували піперацилін/тазобактам (piperacillin/tazobactam), піперацилін, часто піс= ля лікування, що тривало більше ніж 10 днів. ГЛГ – це небезпечний для життя синдром патологічної імунної активації, що характеризується клінічними озна= ками та симптомами надмірного системного запалення (наприклад, лихоманка, гепатоспленомегалія, гіпертригліцеридемія, гіпофіброногенемія, високий ріве= нь феритину в сироватці крові, цитопенія та гемофагоціоз). Пацієнтів, у яких розвиваються ранні прояви патологічної імунної активації, слід негайно обст= ежити. Якщо діагноз ГЛГ встановлено, лікування піперациліном/тазобактамом (= piperacillin/tazobactam), піперациліном слід припинити.=

=

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. На даний ч= ас не існує або є обмежена кількість даних щодо застосування піперацилін/тазобактаму вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали наявність токсичного впливу на плід, проте тератогенність була відсутня при дозах, токсичних для материнського організму. Піперацилін та тазобактам проникають через плаценту. Лікарський засіб можна застосовувати у період вагітності лише тоді, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик для жінки та плода.

Період годування груддю. Піперацилі= н у незначних концентраціях проникає у грудне молоко. Концентрацію тазобактаму у грудному молоці не досліджували. Лікування жінок у період годування груддю даним лікарським засобом показане лише у тому випадку, коли очікувана корис= ть перевищує потенційний ризик для жінки та дитини.

Фертильність. Дослідженн= я на щурах показали, що внутрішньочеревне введення тазобактаму або комбінації піперацилін/тазобактам не чинить впливу на репродуктивну функцію і здатніст= ь до запліднення.

<= /b>

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату на швидкість реакції при керува= нні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не встановлений.=

Спосіб застосування та дози. =

Дозування

Доза і частота введення лікарського засобу зале= жать від тяжкості і локалізації інфекції, а також імовірних збудників.

Дор= ослі та діти віком від 12 років

Інфекції

Звичайну дозу лікарського засобу 4,5 г (4 г піперациліну/0,5 г тазобактаму) приймати кожні 8 годин.
При госпітальній пневмонії та бактеріальних інфекціях у пацієнтів з нейтропенією рекомендована доза становить 4 г піперациліну/0,5 г тазобактаму кожні 6 годин. Дана схема введення також може бути застосована для лікування пацієнтів з тяжкими формами інших виявлених інфекцій.

У таблиці нижче наведена рекомендована частота застосування для дорослих пацієнтів і дітей віком від 12 років із зазначенн= ям показань чи станів:

Частота введення

Показання до застосування лікарського засобу у дозуванні 4,5 г

Кожні 6 годин

Тяжка пневмонія

Гарячка у дорослих із нейтропенією, яка, імовірно, пов’язана з бактеріальною інфекцією

Кожні 8 годин

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у то= му числі пієлонефрит)

Ускладнені внутрішньочеревні інфекції

Інфекції шкіри і м’яких тканин (у тому числі інфекційні ускладнення при синдромі діабетичної стопи)<= /p>

Пацієнти з порушенням функції нирок

Внутрішньовенну дозу необхідно відкоригувати залежно від ступеня порушення функції нирок, як зазначено нижче (необхідно перевіряти стан кожного пацієнта на наявність ознак токсичності діючих речо= вин; доза і інтервал введення лікарського засобу мають бути відповідним чином відкориговані):

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Рекомендована доза піперацилін/тазобактаму

> 40

Корекція дози не потрібна

20-40

Максимальна рекомендована доза: 4 г/0,5 г кож= ні 8 годин

< 20

Максимальна рекомендована доза: 4 г/0,5 г кож= ні 12 годин

У зв’язку з тим, що гемодіаліз виводить 30-50 % піперациліну за 4 годин= и, необхідно вводити одну додаткову дозу піперациліну/тазобактаму 2 г/0,25 г п= ісля кожного сеансу діалізу.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Корекція дози не потрібна.=

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або значенням кліренсу креатиніну понад 40 мл/хв корекція дози не потрібна.

Діти віком від 2 до 12 років.

Інфекції

У таблиці нижче наведена рекомендована частота застосування та дозування відповідно до маси тіла дітей віком від 2 до 12 р= оків із зазначенням показань або станів:

Доза відповідно до маси тіла і частота введ= ення

Показання або стани

80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму на кг ма= си тіла/кожні 6 годин

Гарячка у дітей з нейтропенією, яка, імовірно, спричинена бактеріальною інфекцією*

100 мг піперациліну/12,5 мг тазобактаму на кг маси тіла/кожні 8 годин

Ускладнені внутрішньочеревні інфекції*

* Не перевищувати максимальну дозу 4,5 г, введену протягом 30 хвилин.

Пацієнти з порушення функції нирок

Внутрішньовенну дозу необхідно відкоригувати залежно від ступеня порушення функції нирок, як зазначено нижче (необхідно перевіряти стан кожного пацієнта на наявність ознак токсичності діючих речо= вин; доза і інтервал введення лікарського засобу мають бути відповідним чином скориговані):

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Рекомендована доза піперациліну/тазобактаму

> 50

Корекція дози не потрібна

≤ 50

70 мг піперациліну/8,75 мг тазобактаму= на кг маси тіла кожні 8 годин.

Для дітей на гемодіалізі необхідна одна додатко= ва доза в 40 мг піперациліну/5 мг тазобактаму на кг маси тіла після кожної процедури діалізу.

Діти віком до 2 років.

Ефективність та безпека лікарського засобу для лікування дітей віком до 2 років не встановлені.

Дані контрольованих клінічних досліджень відсутні.

Три= валість лікування.

Зазвичай тривалість лікування для більшості показань становить 5-14 днів. Однак для визначен= ня тривалості лікування потрібно керуватися станом хворого, тяжкістю інфекції, результатами клінічного та бактеріологічного обстеження.

Інструкція з приготування розчину для внутрішньовенного застосування.<= /i>

Приготування розчину для внутрішньовенного застосування необхідно проводити в асептичних умовах. Перед застосуванням приготовлений розчин с= лід перевірити візуально на відсутність механічних включень та ознак зміни коль= ору. Слід використовувати тільки прозорий та вільний від механічних включень роз= чин.

Вміст флакона необхідно розвести розчинником у кількості, вказаній у таблиці нижче. Струшувати флакон до повного розчинення порошку. Під час постійного струшування відновлення розчину відбувається протягом 5-10 хвилин.

Вміст флакона

Об’єм розчинника*, що слід додати у флакон

Піперацилін/тазобактам 2 г/0,25 г<= /span>

10 мл

Піперацилін/тазобактам 4 г/0,5 г

20 мл

* Сумісні розчинники для відновлення:

• 0,9 % розчин натрію хлориду

• стерильна вода для ін'єкцій¹

• 5 % розчин глюкози

¹ Максимальний рекомендований об’єм стерильної в= оди для ін’єкцій на одне дозування 50 мл.

Відновлені розчини повинні бути в= илучені з флакона за допомогою шприца. Якщо відновлення розчину проведене відповідн= о до рекомендацій, вилучення вмісту флакона за допомогою шприца забезпечить доступність заявленої кількості піперациліну/тазобактаму. Відновлені розчини можуть бути додатково розведені до необхідного об’єму (= від 50 мл до 150 мл) з одним з наступних сумісних розчинників:

• 0,9 % розчин натрію хлориду

• 5 % розчин глюкози.

Одночасне застосування з аміноглікозидами

Через інактивацію in vitro аміноглікозидів бета-лактамними антибіотиками, ТАЗПЕН 2.25 або ТАЗПЕН 4.5 і аміноглікозиди рекомендуються для окремого введення. Якщо показана супутня терапія з аміноглікозидами, ТАЗПЕН 2.25 або ТАЗПЕН 4.5 і аміноглікозиди слід відновлювати, розбавляти і вводити окремо. Для введення потрібно використов= увати лише Y-подібний катетер. При одночасному застосуванні за допомогою Y= -подібного катетера дотримуватись наступних вимог

Аміноглікозид

Доза піперацилін/

тазобактам

Об'єм розчинника Тазпен (мл)=

Діапазон концентрацій аміноглікозиду*

(мг/мл)

Сумісні розчин

Амікацин

2 г/0,25 г

4 г/0,5 г

50, 100, 150

1,75-7,5

0,9 % розчин натрію хлориду або

5 % розчин глюкози

Гентаміцин

2 г/0,25 г

4 г/0,5 г

50, 100, 150

0,7-3,32

0,9 % розчин натрію хлориду або

5 % розчин глюкози

*Доза аміноглікозиду залежить від маси тіла, характеру інфекції (серйозна або така, що загрожує життю) і функції нирок (кліренс креатиніну).

Сумісність ТАЗПЕНУ 2.25= або ТАЗПЕНУ 4.5 з іншими аміноглікозид= ами не встановлена. Лише концентрації та розчинники для амікацину та гентаміцину із дозою п, наведені у таблиці вище, були встановлені як сумісні для спільного застосування за допомогою Y-подібного катетера. Одночасн= е сумісне введення через Y-подібний катетер будь-яким іншим способом, ніж зазначений вище, може призвести до інактивації аміноглікозиду ТАЗПЕНОМ 2.25 або ТАЗПЕНОМ 4.5.

=

Діти.

Препарат застосовувати дітям віком від 2 років.=

&nb= sp;

Передозування.=

Симптом= и. Є повідомлення про передозування препарату. Більшість таких випадків, включаючи нудоту, блювання та діарею, спостерігалися при введенні звичайних рекомендованих доз. У пацієнтів може спостерігатися нервово-м’язове збуджен= ня або судоми при перевищенні рекомендованих доз для внутрішньовенного введення (особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю).

Лікуван= ня. У разі передозування подальше введення піперациліну/тазобактаму потр= ібно припинити. Специфічний антидот невідомий.

Лікування – підтримуюче та симптоматичне, залежно від стану пацієнта.

Надмірну концентрацію піперациліну або тазобактаму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу.

<= /p>
Побічні реакції.

Найчастіше повідомляли про таку побічну дію препарату як діарея (спостерігається в 1 з 10 пацієнтів). Найтяжчими побічними реакціями є псевдомембранозний коліт= та токсичний епідермальний некроліз, які виникали в 1-10 осіб серед 10000 пацієнтів.

Частоту виникнення панцитопенії, анафілактичного шоку та синдрому Стівенса-Джонсона неможливо оцінити за наявними даними.

Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частот= ою їх виникнення. Застосовують таку класифікацію частоти виникнення побічних ефектів: дуже ч= асто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000= до < 1/100); рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000)= та частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).<= /span>

Класи систем органів

Побіч= ні ефекти та частот= а їх вини= кнення

Інфекції та інвазії<= /i>=

= Часто: кандидозна суперінфекція*

= Рідко: псевдомембранозний коліт

З боку системи крові та лімфатичної системи

= Часто: тромбоцитопенія, анемія*

= Нечасто: лейкопенія

= Рідко: агранулоцитоз

= Частота невідома: панцитопенія*, нейтропенія, гемолітична анемія*, тромбоцитоз*, еозинофілі= я*

= З боку імунної системи

= Частота невідома: анафілактоїдний шок*, анафілактичний шок*, анафілактоїдна реакція*, анафілактична реакція* реакції гіперчутливості*<= /p>

= З боку метаболізму та харчування=

= Нечасто: гіпокаліємія

= З боку психіки=

= Часто: безсоння

= Частота невідома: маре= ння*

= З боку нервової системи=

= Часто: головний біль

= Нечасто: судомний напад*

= З боку судинної системи

= Нечасто: артеріальна гіпотензія, флебіт, тромбофлебіт,= відчуття жару

= З боку дихальної системи, органів грудної клітк= и та середостіння

= Рідко: носова кровотеча

= Частота невідома: еозинофільна пневмонія<= /o:p>

= З боку шлунково-кишкового тракту

= Дуже часто: діар= ея

= Часто: біль у животі, блювання, запори, нудота, диспепсія

= Рідко: стоматит

= З боку гепатобіліарної системи

= Частота невідома: гепатит*, жовтяниця

= З боку шкіри та підшкірної клітковини

= Часто: висипання, свербіж

= Нечасто: мультиформна еритема*, кропив’янка, макулопапульозний висип*

= Рідко: токсичний епідермальний некроліз*

= Частота невідома: Син= дром Стівенса-Джонсона*, ексфоліативний дерматит, реакція на лікарські засоби з еозинофілією і системними симптомами (DRESS<= /span>-синдром)*, гострий генералізований екзантематозний пустульоз*, бульозний дерматит, пурпура

= З боку опорно-рухової системи, сполучної тканин= и та кісток

= Нечасто: артралгія, міалгія

= З боку ниркової та сечовидільної системи

= Частота невідома:&nbs= p;ниркова недостатність, тубулоінтерстиціальний нефрит*

= Загальні порушення та реакції у місці введення препарату

= Часто: підвищення температури, реакції у місці введе= ння

= Нечасто: озноб

Лабор= аторні та інші діагностичні дослідження

= Часто: підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), зниження загального вмісту білка та альбу= міну в крові, позитивний прямий тест Кумбса, підвищення рівнів креатиніну, луж= ної фосфатази, сечовини в крові, подовження активованого часткового тромбопластинового часу

= Нечасто: зниження рівня глюкози в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, подовження протромбінового часу

= Частота невідома: подовження часу кровотечі, підвищення рівня гаммаглутамілтрансферази в крові

* Побічні реакції, визначені у постмаркетинговий період.

Терапія піперациліном була пов'язана зі збільшенням кількості випадків гарячки та висипу у хворих на муковісцидоз.

Ефекти класу бета-лактамних антибіотиків

Бета-лактамні антибіотики, включ= аючи піперацилін/тазобактам, можуть призвести до проявів енцефалопатії та суд= ом.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрюв= ані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. = Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти= про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.=

<= /p>
Термін придатності= .

3 роки.

<= /p>
Умови зберігання.

= Зберігати в оригінальній упаковц= і, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

= = ;

Термін зберігання відновленого розчину становить не більше 12 години при зберіганні в холодильнику при температурі від 2 до 8 °С.

З мікробіологічної то= чки зору відновлений розчин необхідно використати негайно. Якщо відновлений лікарський засіб не використати одразу, то термін зберігання для застосуван= ня становить не більше 12 години при зберіганні в холодильнику при температурі= від 2 до 8 °С.

<= /p>
Несумісність.

Не можна змішувати препарат ТАЗПЕН 2.25 або ТАЗ= ПЕН 4.5 з іншими лікарськими засобами, крім тих, що зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Якщо препарат необхідно застосовувати одночасно= з іншим антибіотиком (наприклад, з аміноглікозидами), препарати слід вводити окремо. Змішування бета-лактамних антибіотиків з аміноглікозидами in vitro може призвести до істотної інактивації аміноглікозиду.

Препарат не слід змішувати з іншими речовинами у шприці або флаконі для інфузій, оскільки сумісність не встановлена.

Через хімічну нестабільність лікарський засіб не слід застосовувати у розчинах, що містять тільки бікарбонат натрію.

ТАЗПЕН 2.25 або ТАЗПЕН 4.5 не слід додавати до препаратів крові або гідролізатів альбуміну.=

<= /p>
Упаковка.

По 2 г/0,25 г або 4 г/0,5 г у флаконах; по 1 флакону з порошком в картонній коробці.

Категорія відпуску= .

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK;layout-grid-= mode: line'>За рецептом.

Виробник.

Купер Фармасьютікалз С.А.

Cooper Pharmaceuticals S.A.=

<= /p>
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

64 Арістовоулоу Стр. 11853 Афіни, Греція

64 Aristovoulou Str. 11853 Athens, Greece=

Заявник.

М.БІОТЕК ЛІМІТЕД

M.BIOTECH LIMITED

<= /p>
Місцезнаходження заявника.

Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Ст= ріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Велика Британія

Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY, Surrey, United Kingdom

Патогенний мікроорганізм	Пов’язані зі штамом порогові значення, залежно від штаму (S <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";background:white;mso-fareast-la= nguage: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>≤/R >)
Enterobacteriaceae	8/16
Pseudomonas	16/16
Грамнегативні і грампозитивні анаероби <= /o:p>	8/16
Граничні значення незалежно від штаму	4/16

Частота введення	Показання до застосування лікарського засобу у дозуванні 4,5 г
Кожні 6 годин	Тяжка пневмонія
Гарячка у дорослих із нейтропенією, яка, імовірно, пов’язана з бактеріальною інфекцією
Кожні 8 годин	Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у то= му числі пієлонефрит)
Ускладнені внутрішньочеревні інфекції
Інфекції шкіри і м’яких тканин (у тому числі інфекційні ускладнення при синдромі діабетичної стопи)<= /p>

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Рекомендована доза піперацилін/тазобактаму
> 40	Корекція дози не потрібна
20-40	Максимальна рекомендована доза: 4 г/0,5 г кож= ні 8 годин
< 20	Максимальна рекомендована доза: 4 г/0,5 г кож= ні 12 годин

Доза відповідно до маси тіла і частота введ= ення	Показання або стани
80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму на кг ма= си тіла/кожні 6 годин	Гарячка у дітей з нейтропенією, яка, імовірно, спричинена бактеріальною інфекцією*
100 мг піперациліну/12,5 мг тазобактаму на кг маси тіла/кожні 8 годин	Ускладнені внутрішньочеревні інфекції*

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Рекомендована доза піперациліну/тазобактаму
> 50	Корекція дози не потрібна
≤ 50	70 мг піперациліну/8,75 мг тазобактаму= на кг маси тіла кожні 8 годин.

Вміст флакона	Об’єм розчинника, що слід додати у флакон*
Піперацилін/тазобактам 2 г/0,25 г<= /span>	10 мл
Піперацилін/тазобактам 4 г/0,5 г	20 мл

Класи систем органів	Побіч= ні ефекти та частот= а їх вини= кнення
Інфекції та інвазії<= /i>=	= Часто: кандидозна суперінфекція* = Рідко: псевдомембранозний коліт
З боку системи крові та лімфатичної системи	= Часто: тромбоцитопенія, анемія* = Нечасто: лейкопенія = Рідко: агранулоцитоз = Частота невідома: панцитопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, тромбоцитоз, еозинофілі= я
= З боку імунної системи	= Частота невідома: анафілактоїдний шок, анафілактичний шок, анафілактоїдна реакція, анафілактична реакція реакції гіперчутливості*<= /p>
= З боку метаболізму та харчування=	= Нечасто: гіпокаліємія
= З боку психіки=	= Часто: безсоння = Частота невідома: маре= ння*
= З боку нервової системи=	= Часто: головний біль = Нечасто: судомний напад*
= З боку судинної системи	= Нечасто: артеріальна гіпотензія, флебіт, тромбофлебіт,= відчуття жару
= З боку дихальної системи, органів грудної клітк= и та середостіння	= Рідко: носова кровотеча = Частота невідома: еозинофільна пневмонія<= /o:p>
= З боку шлунково-кишкового тракту	= Дуже часто: діар= ея = Часто: біль у животі, блювання, запори, нудота, диспепсія = Рідко: стоматит
= З боку гепатобіліарної системи	= Частота невідома: гепатит*, жовтяниця
= З боку шкіри та підшкірної клітковини	= Часто: висипання, свербіж = Нечасто: мультиформна еритема, кропив’янка, макулопапульозний висип = Рідко: токсичний епідермальний некроліз* = Частота невідома: Син= дром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, реакція на лікарські засоби з еозинофілією і системними симптомами (DRESS<= /span>-синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз*, бульозний дерматит, пурпура
= З боку опорно-рухової системи, сполучної тканин= и та кісток	= Нечасто: артралгія, міалгія
= З боку ниркової та сечовидільної системи	= Частота невідома:&nbs= p;ниркова недостатність, тубулоінтерстиціальний нефрит*
= Загальні порушення та реакції у місці введення препарату	= Часто: підвищення температури, реакції у місці введе= ння = Нечасто: озноб
Лабор= аторні та інші діагностичні дослідження	= Часто: підвищення рівнів аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), зниження загального вмісту білка та альбу= міну в крові, позитивний прямий тест Кумбса, підвищення рівнів креатиніну, луж= ної фосфатази, сечовини в крові, подовження активованого часткового тромбопластинового часу = Нечасто: зниження рівня глюкози в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, подовження протромбінового часу = Частота невідома: подовження часу кровотечі, підвищення рівня гаммаглутамілтрансферази в крові