MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01CF2B53.6776C2B0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01CF2B53.6776C2B0 Content-Location: file:///C:/680B12B6/UA134020101_4C46.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
<=
b>для
медичного застосування препарату
<=
b>
НЕЙРОНТІН
(NEURONTIN)
Склад:
дію=
ча
речовина: мемантин;
1 таблетка містить 10 мг мемантину гідрохлорид=
у;
допоміжні речовини=
i>: целюлоза мікрок=
ристалічна,
кросповідон, тальк, магнію стеарат;
обо=
лонка
таблетки: Opadry ІІ White 33G28435: гіпромелоза, титану =
діоксид
(Е 171), лактози моногідрат, макрогол, триацетин.
Лікарська форма.=
Таблетки, вкриті
плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. =
Засоби, що застос=
овуються
при деменції. Код АТС N06D X01.
Клінічні характеристики.
Показання=
.
Хвороба Альцгеймера від легкого ступеня тяжкост=
і до
тяжких форм.
Протипоказання.
Гіперчутливість до діючої речовини або до
будь-якого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози=
.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Лікування
слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря. Терапію слі=
д розпочинати тільки за ум=
ови
наявності опікуна, який буде регулярно контролювати прийом препарату пацієн=
том.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Таблетки
слід приймати 1 раз на добу кожного дня в один і той самий час. Таблетки мо=
жна
застосовувати разом з їжею чи незалежно від прийому їжі.
Дор=
ослі.
Максимальна добова доза становить 20 мг. З мет=
ою
зниження ризику появи негативних реакцій підтримувальну дозу визначати шлях=
ом
поступового збільшення дозування на 5 мг на тиждень протягом перших 3 тижнів
таким чином:
1-й=
тиждень
(1-7-й день):
приймати ½ таблетки (5 мг на добу) прот=
ягом
тижня;
2-й=
тиждень
(8-14-й день):
приймати 1 таблетку (10 мг на добу) протягом
тижня;
3-й=
тиждень
(15-21-й день):
приймати 1½ таблетки (15 мг на добу)
протягом тижня;
роз=
починаючи
з 4-го тижня:
приймати 2 таблетки (20 мг на добу) кожного дн=
я.
Рекомендована підтримувальна доза становить 20=
мг
на добу.
Тривалість лікування індивідуально визначає лі=
кар,
який має досвід діагностування та лікування хвороби Альцгеймера. Слід регул=
ярно
оцінювати переносимість та дозування мемантину, найкраще протягом трьох міс=
яців
від початку лікування. У подальшому клінічний ефект мемантину і реакцію
пацієнта на лікування слід оцінювати регулярно відповідно до діючих клінічн=
их
рекомендацій. Підтримувальне лікування можна продовжувати, поки терапевтичн=
ий
ефект залишається сприятливим, а переносимість мемантину пацієнтом – доброю.
Слід розглянути можливість припинення лікування мемантином, якщо зникають
ознаки терапевтичного ефекту або погіршується переносимість лікування
пацієнтом.
Пац=
ієнти
літнього віку. На основі результатів клінічних досліджень, рекомендована доза для
пацієнтів віком від 65 років становить 20 мг на добу (2 таблетки по 10 мг 1=
раз
на добу), як зазначено вище.
Зни=
ження
функції нирок.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Для
пацієнтів з порушенням функції нирок легкого ступеня тяжкості (кліренс
креатиніну
50-80 мл/хв) зниження дози препарату не потрібне. Пацієнтам з порушенням
функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв)
добову дозу слід зменшити до
10 мг. Дозу можна збільшити до 20 мг на добу за стандартною схемою, якщо
негативних реакцій немає принаймні після 7 днів лікування. Пацієнтам з
порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв) до=
бову
дозу слід зменшити до 10 мг.
Зни=
ження
функції печінки.
Для
пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжко=
сті
(кла=
с А та
клас В за класифікацією Чайлда-П’ю) корекція дози не потрібна.
Застосування мемантину пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки не рек=
омендується.
Побічні реакції. =
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Загальна
частота небажаних явищ при застосуванні мемантину не відрізнялася від такої=
на
тлі прийому плацебо, а негативні явища зазвичай мали легкий або середній
ступінь тяжкості.
Найпоширенішими побічними ефектами, які частіше
фіксувалися у групі, якій був призначений мемантин, ніж у групі, якій
застосовували плацебо, були: запаморочення, головний біль, запор, сонливіст=
ь та
артеріальна гіпертензія.
При прийомі мемантину можливі такі побічні реакції:
Інфекції: грибкові захворювання.
З боку імунної системи: гіп=
ерчутливість.
З боку нервової системи: запаморочення, порушення
рівноваги, порушення ходи, судомні напади.
З боку серця: <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>серцева
недостатність.
З боку судин: <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>артеріальна
гіпертензія, венозний тромбоз/тромбоемболізм.
З боку дихальної системи: =
задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту: запор, блювання,
панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників
функції печінки, гепатит.
Загальні порушення: головний біль, підвищена втомлюваність.
Хвороба Альцгеймера
асоціюється з депресією, суїцидальними ідеями та суїцидом. Про такі випадки
також повідомлялося при застосуванні мемантину.
Передозування.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Досвід
стосовно передозування препарату обмежений.
Симптоми
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Відносно
значні передозування (200 мг і 105 мг на добу протягом 3 днів відповідно) б=
ули
або пов’язані з симптомами стомлюваності, слабкості та/або діареєю, або мали
безсимптомний перебіг. При передозуванні до 140 мг або невстановленою дозою
спостерігалися симптоми порушень з боку центральної нервової системи
(сплутаність свідомості, сонливість, запаморочення, збудження, агресія,
галюцинації, розлади ходи) та/або шлунково-кишкові порушення (блювання та
діарея).
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>У
випадку найбільшого передозування після перорального прийому 2000 мг мемант=
ину
у пацієнта розвинулась кома (10 днів), латеральна диплопія та збудження. Пі=
сля
симптоматичного лікування та плазмаферезу пацієнт одужав без наслідків.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>В
іншому випадку значного передозування після перорального прийому 400 мг
мемантину у пацієнта розвинулись порушення з боку центральної нервової сист=
еми
у вигляді неспокою,
психозу, зорових галюцинацій, судомної готовності, сонливості, ступору та
втрати свідомості. Пацієнт одужав без наслідків.
Лікування
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Симптоматичне,
специфічного антидоту не існує. Слід застосувати стандартні клінічні процед=
ури
для видалення діючої речовини з організму, наприклад промивання шлунка, при=
йом
активованого вугілля, методи підкислення реакції сечі, форсований діурез.
У
випадку надмірної загальної стимуляції центральної нервової системи
симптоматичні лікувальні заходи слід застосовувати з обережністю.
Застосування у період вагіт=
ності
або годування груддю.
Клінічних даних щодо впливу
мемантину при застосуванні його у період вагітності немає. Потенційний ризик
для людини невідомий. Мемантин не слід застосовувати у період вагітності, за
винятком випадків, обумовлених чіткою та явною необхідністю.
Невідомо, чи відбувається
екскреція мемантину у грудне молоко, що, однак, може мати місце, враховуючи
ліофільність субстанції. Жінкам, які застосовують мемантин, слід утриматися=
від
годування груддю.
Діти.
Препарат не застосовувати дітям у зв’язку з недостатністю даних щодо
безпеки та ефективності.
Особливості засто=
сування.
Слід дотримуватися обережності при призначенні
препарату хворим на епілепсію, пацієнтам з епізодами судом в анамнезі, а та=
кож
пацієнтам з факторами ризику розвитку епілепсії.
Слід
уникати одночасного застосування N-метил-D-аспартат(NMDA)-антагоністів, так=
их
як амантадин, кетамін чи декстрометорфан (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші
види взаємодій»).
Деякі фактори, що спричиняють підвищення рН се=
чі,
можуть обумовити необхідність ретельного нагляду за пацієнтом. Ці фактори
включають різкі зміни в режимі харчування, наприклад заміну багатого на м’я=
сні
страви раціону на вегетаріанський, інтенсивне застосування антацидних шлунк=
ових
засобів. Крім того, рН сечі може підвищуватись внаслідок тубулярного нирков=
ого
ацидозу (ТНА) чи тяжких інфекцій сечового тракту, спричинених =
Proteus
bacteria.
Під час більшості клінічних досліджень пацієнт=
и,
які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, пацієнти з декомпенсованою застій=
ною
серцевою недостатністю (III-IV ступеня згідно з класифікацією Нью-Йоркської
кардіологічної асоціації), а також з неконтрольованою артеріальною гіпертен=
зією
виключались із числа учасників. Тому відповідні дані обмежені, а пацієнтам з
такими захворюваннями необхідний ретельний нагляд.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з
рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або
порушеннями всмоктування глюкози-галактози не можна його застосовувати.
Здатність впливати на швидк=
ість
реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Хвороба Альцгеймера від сер=
едньої
тяжкості до тяжких форм зазвичай обумовлює погіршення здатності керувати
автомобілем та працювати зі складними механізмами. Більше того, мемантин має
незначний або помірний вплив на швидкість реакцій людини, тому амбулаторних
пацієнтів слід попередити про необхідність дотримання особливої обережності=
при
керуванні автотранспортом чи роботі зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Слід
уникати одночасного застосуванння N-метил-D-аспартат(NMDA)-антагоністів
(амантадин, кетамін чи декстрометорфан) через ризик фармакотоксичного психо=
зу.
Вказані сполуки впливають на одну й ту ж саму систему рецепторів, що й мема=
нтин,
а тому побічні ефекти (переважно пов’язані з центральною нервовою системою)
можуть бути частішими чи вираженішими. Є опубліковані дані про ризик при сумісному
застосуванні мемантину та фенітоїну.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Механізм
дії передбачає можливе посилення ефектів L-допи, допамінергічних агоністів =
та
антихолінергічних засобів при одночасному застосуванні таких NMDA-антагоніс=
тів,
як мемантин. Можливим є послаблення ефектів барбітуратів та нейролептичних
засобів. Сумісне призначення Нейронтіну та спазмолітичних засобів, дантроле=
ну
або баклофену може модифікувати їх ефекти, що може обумовити необхідність
корекції доз.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Інші
лікарські засоби, такі як циметидин, ранітидин, прокаїнамід, хінідин, хінін=
та
нікотин, які використовують ту ж катіонну транспортну систему нирок, що й
амантадин, можливо, також здатні взаємодіяти з мемантином, обумовлюючи
потенційний ризик підвищення рівнів вмісту у плазмі крові.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>При
сумісному призначенні мемантину з гідрохлоротіазидом чи будь-яким комбінова=
ним
препаратом, який містить гідрохлоротіазид, можливе зниження рівня вмісту
останнього у сироватці крові.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Були
повідомлення про окремі випадки підвищення міжнародного нормалізованого
співвідношення (МНС) при застосуванні мемантину пацієнтам, які приймають
варфарин. Хоча причинний зв’язок не встановлений, необхідний ретельний
моніторинг протромбінового часу або МНС у пацієнтів, які одночасно приймають
пероральні антикоагулянти.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>У
ході фармакокінетичних досліджень за участі здорових добровольців суттєвих
ефектів взаємодії мемантину з глібуридом/метформіном, донепезилом або
галантаміном не виявили.
Мем=
антин
in vitro не є інгібітором CYP 1A2, 2A6, 2C9, 2D6, 2E1, 3A, флавінвмісної
монооксигенази, епоксид гідролази або сульфатіону.
Фармакологічні властивості.=
Фармакодинаміка.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>У
проявах симптомів і прогресуванні нейродегенеративної деменції важливу роль
відіграє порушення глутаматергічної нейротрансмісії, особливо з участю NMDA
(N-метил-D-аспартат)-рецепторів.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Мемантин
являє собою потенційно залежний, середньої афінності неконкурентний антагон=
іст
NMDA-рецепторів. Мемантин регулює ефекти патологічно підвищених
рівнів глутамату, який може призвести до дисфункції нейронів.
У пацієнтів, які страждають на хворобу Альцгей=
мера
від середнього до тяжкого ступеня, після застосування мемантину в дозуванні=
20
мг протягом шестимісячного періоду спостерігалися такі сприятливі ефекти, як
стабілізація або покращання стану загальної та функціональної сфери,
когнітивних можливостей.
Фармакокінетика.
<=
u>Абсорбція
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Абсолютна
біодоступність мемантину становить приблизно 100 %, час досягнення піка
концентрації у плазмі крові (tmax) – від 3 до 8 годин. Ознак впл=
иву
прийому їжі на всмоктування немає.
<=
u>Розподіл
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Добова
доза 20 мг обумовлює стабільну концентрацію мемантину у плазмі крові у межах
від
70 до 150 нг/мл (0,5-1 мкмоль) зі значними індивідуальними варіаціями. При
застосуванні добових доз від 5 до 30 мг відношення вмісту препарату у
цереброспінальній рідині та сироватці крові становить 0,52. Об'єм розподілу <=
/span>–
приб=
лизно 10
л/кг.
Близько 45 % мемантину зв’язується з протеїнами пл=
азми
крові.
<=
u>Біотрансформація
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>В
організмі людини близько 80 % мемантину циркулює у вигляді початкової речов=
ини, основним метабо=
літом є
N-3,5-диметил-глудантан, ізомерна суміш 4- і 6-гидроксимемантину, і
1-нітрозо-3,5-диметиладамантан. Жоден із цих метаболітів не
проявляє
NMDA-антагоністичних властивостей. Участі цитохрому Р450 у метаболізмі =
in vitro не виявлено.
<=
u>Елімінація
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Мемантин
елімінується за кривою моноекспоненціальної залежності з проміжком t1/=
2
від 60 до 100 годин. У добровольців з нормальною функцією нирок загальний
кліренс (Cltot)
становить 170 мл/хв/1,73м2. Ниркова стадія фармакокінетики меман=
тину
включає також канальцеву реабсорбцію.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Швидкість
ниркової елімінації мемантину в умовах лужної реакції сечі може знижуватися=
у
7-9 разів. Олужнення сечі може відбуватися у результаті різких змін харчування, наприклад
заміни багатого на м’ясні страви раціону на вегетаріанський, чи внаслідок
інтенсивного прийому антацидних шлункових засобів.
<=
u>Лінійність
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>Фармакокінетика
має лінійний характер у діапазоні доз 10-40 мг.
Фармакодинамічний/фармакокіне=
тичний
зв’язок
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:UK'>При
дозі мемантину 20 мг на добу рівень вмісту у цереброспінальній рідині
відповідає величині ki (константа гальмування) мемантину, що
становить 0,5 мкмоль у ділянці фронтальної кори головного мозку людини.
Фармацевтичні характеристик=
и.
Основні фізико-хімічні
властивості: таблетки білого кольору, двоопуклі, овальної форми, вкриті плівковою
оболонкою, з логотипами «М» і «10»=
з
одного боку, розділеними лінією розлому.
Термін придатності=
i>.<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати =
span>в
оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному
для дітей місці.
Упаковка.
14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. =
За рецептом.
Виробник.
Actavis Ltd
Актавіс Лтд
=
&nbs=
p;
Міс=
цезнаходження.
BLB 016, Bulebel Industr=
ial
Estate, Zejtun ZTN3000, Malta.
БЛБ 016, Промислова =
зона
Бюлебель, Зейтун, ZTN3000, Мальта.