&#= 1030;НСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КСИФАКС= ;АН

(XIFAXAN)

Склад:

дію= 095;а речовина: рифак= 089;имін;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 550 мг рифа= 082;симіну;

доп= 086;міжні речовини: натрі&#= 1102; крохмальглo= 0;колят (тип А), гліцеролу дистеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, гіпромелозk= 2;, титану діоксид (E 171), динатрію ед = 77;тат, пропіленглo= 0;коль, заліза окси = 76; червоний (Е 172).

Ліl= 2;арська форма. Табл= етки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: рожеві овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «RX» з одного боку.

Фармакоте = 88;апевтична група. Засоби, що застосовуюm= 0;ься при кишкови = 93; інфекціях. А= 085;тибіотики. Код АТХ А07А А11.

Фар= 084;акологічні властивостo= 0;.

Фармакодин= аміка.

Діючо= 102; речовиною препарату КСИФАКСАН є = 088;ифаксимін – антимікробl= 5;а речовина класу рифам= 10;цину, яка необоротно зв’язує бет = 72;-субодиницю ДНК-залежно= 11; РНК-полімер = 72;зи бактерій і таким чином інгібує синтез бакт = 77;ріальної РНК та білків.

Рифа= ;ксимін має широкий спектр антимікробl= 5;ої дії відносн = 86; більшості грампозитиk= 4;них та грамнегатиk= 4;них аеробних та анаеробних бактерій, вк= 083;ючаючи штами, що продукують аміак. Рифаксимін може інгібу = 74;ати поділ бактерій, що дезамінуютn= 0; сечовину, таким чином зменшуючи вироблення аміаку та інших сполу = 82;, які, як вважається, важливі для патогенезу печінкової енцефалопаm= 0;ії.

М&= #1077;ханізм резистентнl= 6;сті

Розвиток р= 077;зистентнос&= #1090;і до рифаксимінm= 1; зумовлений, = 074; першу чергу, оборотною х = 88;омосомною одноступенk= 7;вою перебудовоn= 2; гена rpoB, який кодує бактеріальl= 5;у РНК-полімер = 72;зу.

Кліні= 095;ні дослідженнn= 3;, які вивчали зміни чутли = 74;ості кишкової флори у паці= 108;нтів з діареєю мандрівникo= 0;в, не змогли виявити поя = 74;у резистентнl= 0;х до лікарськогl= 6; засобу грам = 87;озитивних (наприклад, ентерококи) = 072;бо грамнегатиk= 4;них (E.coli) мікроорганo= 0;змів під час 3-денного курсу лікування рифаксимінl= 6;м.

Розви= 090;ок резистентнl= 6;сті у нормальні = 81; кишковій бактеріальl= 5;ій флорі досліджуваk= 4;ся при прийомі повторних високих доз рифаксимінm= 1; здоровими добровольцn= 3;ми та пацієнта = 84;и із запальни = 84; захворюван&= #1085;ям кишечнику. П= 110;д час дослідженнn= 3; розвинулисn= 3; штами, резистентнo= 0; до рифаксимінm= 1;, але вони бул= 080; нестабільнl= 0;ми та не колонізуваl= 3;и шлунково-ки = 96;ковий тракт і не ви&#= 1090;існяли штами, чутливі до рифаксимінm= 1;. Після припи = 85;ення лікування резистентнo= 0; штами швидк = 86; зникли.

Доклі= 085;ічні та клінічні дані дають змогу припустити, що лікуванн= 03; рифаксимінl= 6;м пацієнтів-н = 86;сіїв штамів Mycobacter= ium tuberculosis &= #1090;а Neisseria meningitid= es не призводитиl= 4;е до розвитку = 088;езистентно&= #1089;ті до рифампіцинm= 1;.

Чутли= 074;ість

Рифак= 089;имін є антибактерo= 0;альним агентом, що не має здатності а = 73;сорбуватис&#= 1103;. Результати тестування чутливості in vitro не можна використовm= 1;вати для надійного в = 89;тановлення чутливості або резистентнl= 6;сті бактерій до рифаксимінm= 1;. На цей час дани= 093; для встановленl= 5;я клінічної межі чутлив = 86;сті до рифаксимінm= 1; недостатньl= 6;.

В умовах in vitro вивчалася дія рифаксимінm= 1; на кілька патогенів, включаючи бактерії, що виробляють = 72;міак, такі як штам= 080; Escherichia coli, шт&= #1072;ми Clostridium, Enterobacteriaceae, штами Bacteroides. Вна= слідок дуже низько= 11; абсорбції з= 10; шлунково-ки = 96;кового тракту рифаксимін = 82;лінічно не ефективний проти інвазивних патогенів, навіть у раз= 110; чутливості цих бактері = 81; до нього в умовах in<= /i> vitro.

Клінічна ефективнісm= 0;ь

П&= #1077;чінкова енцефалопаm= 0;ія

Ефективні = 89;ть та безпека рифаксимінm= 1; при прийомі = 076;ози 550 мг двічі на добу дорослими пацієнтами = 79; печінковою енцефалопаm= 0;ією (ПЕ) у стані ремісії вив = 95;алася в 6-місячному рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; фази 3.

299 осіб рандо= ;мізували для прийому = 088;ифаксиміну 550 мг двічі на добу (n =3D 140) або плацебо (n =3D 159) прот&= #1103;гом 6 місяців. Понад 90 % осіб k= 4; обох групах = 086;дночасно приймали лактулозу. Д= 086; дослідженнn= 3; не включали пацієнтів з індексом MELD (мl= 6;дель кінцевої стадії захворюванl= 5;я) > 25.

Первинною точкою досл= 10;дження був час до першого проривного епізоду явн = 86;ї ПЕ, після яко&#= 1075;о пацієнта виключали і = 79; дослідженнn= 3;. Протягом 6-місячного періоду проривний епізод явно= 11; ПЕ спостерігаk= 4;ся у 31 зі 140 пацієн= 090;ів групи рифаксимінm= 1; (22 %) та у 73 зі 159 пац&#= 1110;єнтів групи плацебо (46 %). Рифаксимін зменшував ризик загос = 90;рення ПЕ на 58 % (p < 0,0001) та ризик пов’я = 79;аної з ПЕ госпіталізk= 2;ції на 50 % (p < 0,013) порівняно з плацебо.

Синдром подразненоk= 5;о кишечнику з діареєю

Ефект&= #1080;вність та безпека рифаксимінm= 1; при прийомі доз = 80; 550 мг три рази на добу для лікування синдрому подразненоk= 5;о кишечнику з діареєю (СПК-Д) вивчал&= #1080;сь у 3 рандомізовk= 2;них багатоцентl= 8;ових подвійно сл= 10;пих плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х, в яких брали участь дорослі пацієнти.=

У досл= ідженнях RFIB3007 т= а RFIB3008, які мали одн= 072;ковий дизайн, загалом бра = 83;и участь 1258 паці= ;єнтів, які відповідалl= 0; римським критеріям II щодо СПК &#= 1110; які були рандомізовk= 2;ні для прийому або рифаксимінm= 1; 550 мг тричі на добу (n =3D 624), або плацебо (n =3D 634) протяг&#= 1086;м 14 днів, після чого знаходилисn= 0; під наглядо = 84; протягом 10 тижнів, не от&#= 1088;имуючи лікування. Пацієнти з СПК із запор= 086;м були виключені і = 79; досліджень.

Перви&= #1085;ною кінцевою точкою в обо= 093; дослідженнn= 3;х була частка пацієнтів, які адекват = 85;о позбувалисn= 3; ознак та симптомі = 74; СПК щонайменше = 85;а два тижні протягом місяця післ= 03; 14 днів лікування.

Адекв&= #1072;тне позбавленнn= 3; від симптомів СПК протяго = 84; місяця післ= 03; 2-тижневого лікування спостерігаl= 3;ося частіше у пацієнтів, які приймал = 80; рифаксимін, порівняно з тими, хто приймав плацебо (126 з 309 п&= #1072;цієнтів [41 %] порівняно = 79; 98 із 314 пацієнт= 10;в [31 %], p =3D 0,0125 у дослідженнo= 0; RFIB3007; 128 &#= 1079; 315 пацієнтів [41 %] = порівняно з 103 із 320= пацієнтів [32 %], p =3D 0,0263 у дослідженнo= 0; RFIB3008).<= /o:p>

Дослі&= #1076;ження також вивча = 83;и змішану кінцеву точку, яка визначаласn= 0; як кількіст= 00; пацієнтів, щ= 086; відповідалl= 0; на лікуванн= 03; за показникамl= 0; абдоміналь&#= 1085;ого болю та консистенцo= 0;єю випорожненn= 0;, пов’язанимl= 0; з СПК.

Протя&= #1075;ом місяця за симптомами абдомінальl= 5;ого болю та консистенцo= 0;ї випорожненn= 0; відповідь дала більша частка пацієнтів, які приймал = 80; рифаксимін, = 087;орівняно з тими, хто приймав плацебо (144 з 309 п&= #1072;цієнтів [47 %] порівняно = 79;і 121 з 314 пацієнті= 074; [39 %], p < 0,05, у дослідженнo= 0; RFIB3007; 147 &#= 1079; 315 пацієнтів [47 %] = порівняно зі 116 з 320 пацієн&#= 1090;ів [36 %], p < 0,01, у дослідженнo= 0; RFIB3008.

У дослідж = 77;нні RFIB3053 тривалі= ;стю до 46 тижнів оц= інювали повторне лікування дорослих па = 94;ієнтів з СПК-Д, які відповідалl= 0; римським критеріям III. Загалом 2579 = пацієнтів проходили початковий 14-денний курс лікування рифаксимінl= 6;м за відкрито= 02; схемою, за яким слідув = 72;в 4-тижневий період спостережеl= 5;ь без лікуван = 85;я. Наприкінці періоду спостережеl= 5;ь пацієнтів оцінювали щодо відповіді н = 72; лікування, яку визнача = 83;и за такими критеріями:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·        = покращення тl= 0;жневого середнього індексу абдомінальl= 5;ого болю на ≥= 30= % = порівняно з базовим рівнем за оцінкою щоденної анкети;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·        = зменшення кількості днів на тиждень зі щ= 086;денною консистенцo= 0;єю випорожненn= 0; типу 6 або 7 за брістольсьl= 2;ою шкалою щона = 81;менше нk= 2; 50= % = порівняно з базовими значеннями.

Потім ті пацієнти, які відповідалl= 0; на лікуванн= 03;, знаходилисn= 0; під наглядо = 84; протягом пе = 88;іоду до 20 тижнів без лікування д = 83;я моніторингm= 1; рецидивів симптомів СПК-Д, таких як абдомінальl= 5;ий біль або м’я= 082;і/вl= 6;дянисті випорожненl= 5;я.<= /span>

У разі рецидиву ци = 93; симптомів пацієнтів р = 72;ндомізувал&#= 1080; до повторно= 11; фази лікування з = 72; подвійно сліпою плацебо-кон = 90;рольованою схемою.

Оцінц&= #1110; підлягали 1074 (44 %) з 2438 па&= #1094;ієнтів, які відповідалl= 0; на початков = 77; лікування з = 087;окращенням симптомів абдомінальl= 5;ого болю та консистенцo= 0;ї випорожненn= 0;; цих пацієнтів оцінювали протягом 22 тижнів щодо = 085;аявності тривалої відповіді або рецидивів симптомів СПК. Частота відповіді н = 72; лікування щ = 86;до кожного із симптомів СПК протяго = 84; відкритої фази дослідженнn= 3; була подібною до частоти, яка спостерігаl= 3;ась у дослідженнn= 3;х RFIB3007 т= а RFIB3008.

Надал&= #1110; загалом 636 = пацієнтів, що мали ознаки та симптоми рецидиву, були рандом= 10;зовані до подвійно = 089;ліпої фази повторного лікування. Медіанний час до настання рецидиву у пацієнтів з початковою відповіддю = 74;продовж відкритої фази лікування рифаксимінl= 6;м становив 10 тижнів (діапазон ві= 076; 6 до 24 тижнів).=

Ці пацієнти приймали аб = 86; рифаксимін у дозі 550 мг тричі на доб= 091; (n= =3D 328), або плацебо (n =3D 308) протягом двох додаткових 14-денних повторних курсів лікування з перервою на 10 тижнів. Груп= 080; пацієнтів, я= 082;і приймали рифаксимін та плацебо, мали подібн= 10; базові інде = 82;си симптомів СПК на час рецидиву та рандомізацo= 0;ї до подвійно = 089;ліпої фази, але індекси симптомів були менш тяжкими, ніж на момент включення д = 86; відкритої фази.

У подв= ійно сліпій плацебо-кон = 90;рольованій частині дос = 83;ідження визначали частку пацієнтів, які відповідалl= 0; на повторне лікування, з= 072; пов’язанимl= 0; з СПК абдомінальl= 5;им болем та кон= 089;истенцією випорожненn= 0;, як зазначен = 86; вище, протяг= 086;м 4 тижнів після першого кур = 89;у повторного лікування рифаксимінl= 6;м.

Протя&= #1075;ом місяця за симптомами абдомінальl= 5;ого болю та конс= 080;стенцією випорожненn= 0; відповідь дала більша частка пацієнтів, які приймал = 80; рифаксимін, порівняно з тими, хто приймав пла = 94;ебо (125 з 328 пацієнті&#= 1074; [38 %] порівняно = 79; 97 із 308 пацієнт= 10;в [31 %], p < 0,05). Різниц= ;я у частоті відповіді н = 72; лікування с = 90;ановила 7 % з 95 % довірчи = 84; інтервалом (= від 0,9 % до 16,9 %).

Фармакокін= етика.

Абсорбція

Резул= 100;тати фармакокінk= 7;тичних досліджень показали практичну відсутністn= 0; (менше 1 %) абсорбції рифаксимінm= 1; у поліморфніl= 1; формі α післ= 03; пероральноk= 5;о прийому. Піс= 083;я повторного прийому терапевтичl= 5;их доз препарату я = 82; здоровими добровольцn= 3;ми, так і пацієнтами = 79; ураженою слизовою оболонкою кишечнику (запальне захворюванl= 5;я кишечнику) рівні рифаксимінm= 1; у плазмі крові були дуже низькими (менше 10 нг/мл). = 059; пацієнтів з ПЕ після прийому риф = 72;ксиміну у дозі 550 мг двічі на доб= 091; середня експозиція = 88;ифаксиміну була приблизно у 12 разів вища з= 072; ту, що спостерігаn= 8;ться у здорових добровольцo= 0;в після прийому так = 80;х же доз.

При l= 7;рийомі рифаксимінm= 1; впродовж 30 хвилин післ= 03; вживання сніданку з високим вмістом жир = 91; спостерігаl= 3;ось клінічно незначуще збільшення системної а = 73;сорбції рифаксимінm= 1;.

У пацієнтів з СПК-Д, які приймали ри = 92;аксимін у дозі 550 мг двічі на добу, середн= 103; експозиція загалом бул = 72; зіставною з експозицієn= 2;, що спостерігаl= 3;ась у здорових осіб.

Розподіл

Рифакси= ;мін помірно зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10; людини. В умовах in<= /i> vivo = 089;ередній ступінь зв’язуваннn= 3; рифаксимінm= 1; з білками становив 67,5 % у здорових до = 73;ровольців та 62 % у пацієнтів з ураженням печінки.=

Метаболізм=

У дослідженнn= 3;х було показано, що рифаксимін не метаболізуn= 8;ться під час проходженнn= 3; через шлунково-ки = 96;ковий тракт.

У дослідженнo= 0; з радіоактивl= 5;о міченим рифаксимінl= 6;м було встановленl= 6;, що із сечею виводиться 0,02= 5 % введеної дози рифаксимінm= 1; і менше 0,01 % доз= 080; метаболізуn= 8;ться до 25-дезацетилр&#= 1080;факсиміну – єдиного метаболіту рифаксимінm= 1;, ідентифіко&= #1074;аного у людини.

Виведення

Результ= ;ати дослідженнn= 3; з радіоакти = 74;но міченим рифаксимінl= 6;м дають змогу = 087;рипустити, що він майже виключно та повністю ви = 74;одиться з фекаліями (96= ,9 % введеної дози). Сечове &= #1074;иведення міченого ри = 92;аксиміну не перевищу= 08; 0,4 % введеної дози.

Лінійність= /нелінійніс = 90;ь

Вважаєт= ;ься, що швидкіст= 00; та ступінь системної дії рифаксимінm= 1; у людини хар= 072;ктеризують&= #1089;я нелінійною дозозалежнl= 6;ю кінетикою, щ= 086; узгоджуєтьl= 9;я з можливіст= 02; обмеження абсорбції ш = 74;идкістю розчинення рифаксимінm= 1;.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Пок= 072;зання.

-       &nb= sp; &= #1047;меншення рецидивів епізодів яв = 85;ої печінкової енцефалопаm= 0;ії у пацієнтів віком від 18 років;

-       &nb= sp; &= #1083;ікування синдрому подразненоk= 5;о кишечнику з діареєю у пацієнтів віком від 18 років.

Проти= 087;оказання.

= -      &= #1043;іперчутлив= ;ість до рифаксимінm= 1;, похідних рифаміцину або до будь-яких допоміжних = 88;ечовин препарату;

= -      &= #1086;бструкція кишечнику.

Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Досвід l= 6;дночасного застосуванl= 5;я рифаксимінm= 1; з іншими ант= 080;бактеріаль&= #1085;ими засобами групи рифам= 10;цину для лікування системних бактеріальl= 5;их інфекцій відсутній.=

Дані досліджень in vitro свідчать, що рифаксимін = 85;е інгібує основні ферменти системи цит = 86;хрому Р450 (1А2, 2А6, 2В6, 2С8, 2С9, 2С= 19, 2D6, 2Е1 та 3А4), які відповідаюm= 0;ь за метаболізм лікарських засобів. У дослідженнn= 3;х індукції in vitro рифаксимін не спричиня = 74; індукцію CYP1A2 та = CYP2B6, ал= е виступав слабким індуктором ізоферментm= 1; CYP3A4 ци&= #1090;охрому Р450.

У клініm= 5;них дослідженнn= 3;х лікарських взаємодій з = 72; участю здорових до = 73;ровольців було показано, що рифаксимін суттєво не в= 087;ливає на фармакокінk= 7;тику субстратів = 92;ерменту CYP<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>3A4. Однак у пацієнтів з ураженням печінкової функції не можна виключати й = 84;овірність того, що рифаксимін може зменшувати = 77;фективніст&#= 1100; одночасно застосовувk= 2;них субстратів = 92;ерменту CYP<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>3A4 (наприклад варфарину, протиепілеl= 7;тичних і протиарит = 84;ічних засобів та п= 077;роральних контрацептl= 0;вів), що зумовлен = 86; збільшення&= #1084; системної дії рифакси = 84;іну у таких пацієнтів порівняно з= 10; здоровими о = 89;обами.

При призначеннo= 0; рифаксимінm= 1; пацієнтам, щ= 086; приймають варфарин, повідомлялl= 6;сь як про зменш= 077;ння, так і про збі&#= 1083;ьшення значення міжна = 88;одного нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння. Якщо таке сумісне призначеннn= 3; необхідне, с= 083;ід проводити ретельний моніторинг міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння, додаючи або відміняючи = 88;ифаксимін. Може бути необхідним = 82;оригування дози перора = 83;ьних антикоагулn= 3;нтів.

Результ= ;ати дослідженнn= 3; in vitro дають змогу припустити, що рифаксимін = 08; субстратом = 79; помірною спорідненіl= 9;тю із глікопротеo= 1;ном-Р (P-gp) та метаболізуn= 8;ться за участю із= 086;ферменту CYP<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>3A4. Невідомо, чи може збільшуватl= 0; системну ді= 02; рифаксимінm= 1; одночасне застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, що інгібуют= 00; CYP3A4.

У здорових ос= 10;б одночасне застосуванl= 5;я разової доз = 80; 600 мг циклоспориl= 5;у, який є сильним інгібітороl= 4; глікопроте&#= 1111;ну-Р, та разової дози 550 мг рифаксимінm= 1; призводило до 83-разового та 124-разового збільшення = 89;ередніх значень C_max та AUC_∞ для рифаксимінm= 1;. Клінічне значення такого зрос = 90;ання системної дії невідом = 77;.

У дослідженнn= 3;х in vitro вивчався потенціал лікарських взаємодій, щ= 086; відбуваютьl= 9;я на рівні тра= 085;спортних систем. Резу= 083;ьтати цих досліджень = 76;ають змогу припустити, що клінічні взаємодії між рифакси = 84;іном та іншими сполуками, які виводят= 00;ся за участю P-gp та інших транспортнl= 0;х білків (MRP2, MRP4, BCRP і BSEP), малоймовірl= 5;і.

Особл= 080;вості застосуванl= 5;я.

Май = 78;е для всіх антибіотикo= 0;в, включаючи рифаксимін, = 087;овідомляло&= #1089;я про випадки діареї, спричиненоo= 1; Clostridium difficile<= /span> (CDAD). Потенці= ;йний зв’язок лікування рифаксимінl= 6;м з CDA= D та псевдомембl= 8;анозним колітом не можна виклю = 95;ати.

Одн = 86;часне застосуванl= 5;я рифаксимінm= 1; з іншими рифаміцинаl= 4;и не рекомендуєm= 0;ься через відсутністn= 0; даних та пот= 077;нційну можливість = 88;озвитку тяжкого розладу кишкової флори з невідомими наслідками.

Нез = 74;ажаючи на незначну абсорбцію (менше 1 %), рифаксимін = 87;одібно до інших похідних рифаміцину = 84;оже забарвлюваm= 0;и сечу у червонуватl= 0;й колір, про що &= #1089;лід попередити пацієнтів.=

Пре = 87;арат слід застос = 86;вувати з обережністn= 2; пацієнтам з тяжким ураженням печінки (індекс C за Ча= йлдом − П’ю) та пацієнтам з індексом MELD > 25.=

Риф = 72;ксимін слід призначати = 79; обережністn= 2; одночасно з інгібітораl= 4;и глікопротеo= 1;ну-Р, такими як циклоспориl= 5;.

При призначеннo= 0; рифаксимінm= 1; пацієнтам, щ= 086; приймають варфарин, повідомлялl= 6;сь як про зменш= 077;ння, так і про збі&#= 1083;ьшення значення міжна = 88;одного нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (що супроводжуk= 4;алось явищами кровотечі у деяких випадках). Якщо таке су= 084;існе призначеннn= 3; необхідне, слід провод = 80;ти ретельний моніторинг міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння, додаючи або відміняючи = 88;ифаксимін. Для підтриманнn= 3; бажаного рівня антикоагулn= 3;ції може бути необхідним = 82;оригування дози перора = 83;ьних антикоагулn= 3;нтів.

Зас= 090;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Дані щодо застосуванl= 5;я рифаксимінm= 1; вагітними жінками відсутні аб = 86; обмежені. У дослідженнn= 3;х на тваринах спостерігаl= 3;ись тимчасовий вплив на скостеніннn= 3; та зміни скелета плода. Як запобіжний захід не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти рифаксимін = 91; період вагітності.

Невідомо, чи проникаю = 90;ь рифаксимін = 72;бо його метаболіти = 91; грудне молоко людини, тому &#= 1085;е можна виключати р = 80;зику для немовля = 90;, що знаходят= 00;ся на грудному вигодовуваl= 5;ні. Отже, у період году = 74;ання груддю слід прийняти рішення про припинення = 72;бо грудного го = 76;ування або застосу = 74;ання препарату, враховуючи при цьому ко= 088;исть грудного вигодовуваl= 5;ня для дитини т= 072; необхіднісm= 0;ь лікування для матері.

У дослідженнn= 3;х на тваринах не було встановленl= 6; безпосередl= 5;ього або опосередкоk= 4;аного шкідливого впливу рифа = 82;симіну на чоловічу або жіночу фертильнісm= 0;ь.

=

Здат&= #1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Якщо під час лікування препаратом спостерігаn= 8;ться запаморочеl= 5;ня, слід утрима = 90;ися від керування транспортнl= 0;ми засобами та роботи з інш= 080;ми механізмамl= 0;.

Спосі= 073; застосуванl= 5;я та дози. <= /p>
Явн&= #1072; печінкова енцефалопаm= 0;ія

Приймають по 550 мг двічі на добу. Клін&#= 1110;чні переваги лікування були встано = 74;лені у контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0;, у якому пацієнтів лікували протягом 6 місяців. При &#= 1087;ризначенні лікування тривалістю понад 6 місяц&#= 1110;в слід враховуватl= 0; індивідуалn= 0;не співвідношk= 7;ння користі та ризиків, включаючи т= 10;, що пов’язан= 10; з прогресуваl= 5;ням дисфункції = 87;ечінки.

=

Синдром подразненоk= 5;о кишечнику з діареєю

Приймають по 550 мг тричі на доб= 091; протягом 14 днів. Пацієн= 090;ам з рецидивам = 80; можна призначати до 2 курсів лікування з = 72; цією схемою.

=

Спосі= 073; застосуванl= 5;я

Прийм= 072;ти перорально, запиваючи склянкою во = 76;и. Препарат можна приймати незалежно в= 10;д прийому їжі.

Окремі групи пацієнтів<= /span>

Паціє= 085;ти літнього віку

Оскіл= 100;ки відмінностk= 7;й у безпеці та ефективносm= 0;і рифаксимінm= 1; при застосуванl= 5;і молодими пацієнтами та пацієнтами літнього віку немає, при призначеннo= 0; препарату пацієнтам літнього віку коригу = 74;ати дозу не потр= 110;бно.

Паціє= 085;ти з ураженням = 087;ечінки

Наявн= 110; клінічні дані вказують на збільшення = 89;истемної дії рифаксимінm= 1; у пацієнтів = 079; ураженням п = 77;чінки порівняно з= 10; здоровими о = 89;обами. При порівнянні зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми системна ді= 03; рифаксимінm= 1; збільшуєтьl= 9;я приблизно в 10,= 13 та 20 разів у пацієнтів з легким (інде= 082;с А за Чайлдом − П’ю), помірним (індекс В за Ч&= #1072;йлдом − П’ю) та тяжким (індекс С за Ч&= #1072;йлдом − П’ю) ураженням печінки відповідно. = 053;езважаючи на це, збільшення системної дії рифаксимінm= 1; у пацієнтів = 079; ураженням печінки слі = 76; розглядати = 79; урахування&= #1084; місцевої ді= 11; рифаксимінm= 1; у шлунково-ки = 96;ковому тракті та його низько= 11; системної біодоступнl= 6;сті, а також наяв= 085;их даних з безпеки при застосуванl= 5;і рифаксимінm= 1; пацієнтами з цирозом печінки. Отж= 077;, завдяки місцевій ді= 11; коригуванн&= #1103; дози рифаксимінm= 1; таким пацієнтам н = 77; рекомендуєm= 0;ься.

Паціє= 085;ти з ураженням = 085;ирок

Кліні= 095;ні дані застосуванl= 5;я рифаксимінm= 1; пацієнтами з ураженням = 085;ирок відсутні. Хоча для таких пацієнтів зміни дози н= 077; передбачаєm= 0;ься, пацієнтам з ураженням нирок препа = 88;ат слід призна = 95;ати з обережністn= 2;.

Діти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату КСИФАКСАН д= 10;тям (віком до 18 років) не були встановленo= 0;.

Перед= 086;зування.

П = 88;о випадки передозуваl= 5;ня не повідомлялl= 6;ся.

У клінічних дослідженнn= 3;х лікування пацієнтів з = 076;іареєю мандрівникo= 0;в дози рифаксимінm= 1; до 1800 мг/добу переносилиl= 9;ь без розвитк = 91; будь-яких тя= 078;ких клінічних п = 88;оявів. Прийом пацієнтами та здоровим = 80; добровольцn= 3;ми доз до 2400 мг рифаксимінm= 1; на добу протягом 7 днів не призводив д = 86; будь-яких значущих клінічних с = 80;мптомів, пов’язаних із застосув = 72;нням високих доз.

У разі випа&#= 1076;кового передозуваl= 5;ня рекомендуєm= 0;ься проведення симптоматиm= 5;ного та підтримуючl= 6;го лікування.=

= ;

Побіч= 085;і реакції.

П&= #1077;чінкова енцефалопаm= 0;ія

Безпека за= 089;тосування рифаксимінm= 1; пацієнтам з печінково= 02; енцефалопаm= 0;ією (ПЕ) в стані ремісії оці = 85;ювалася у двох дослідженнn= 3;х − RFHE3001 та RFHE3002.

У дослідженнo= 0; RFHE3001 лікування рифаксимінl= 6;м у дозі 550 мг двічі на доб= 091; протягом 6 місяців (140 пацієнтів) п= 086;рівнювали з лікування = 84; плацебо (159 пацієнтів), тоді як у дослідженнo= 0; RFHE3002 лікували 322 пацієнтів, з яких 152 пацієнти були із дослідженнn= 3; RFHE3001. Пацієнти приймали 550 мг рифаксимінm= 1; двічі на доб= 091; протягом 12 місяців (66 % пацієнтів) т= 072; протягом 24 місяців (39 % паm= 4;ієнтів).

Крім того, у трьох додаткових дослідженнn= 3;х 152 пацієнти з ПЕ отримува = 83;и різні дози рифаксимінm= 1; від 600 мг до 2400 мг на добу протягом до 14 днів.

Ни= жче наведено побічні реакції, які спостерігаl= 3;ися у плацебо-ко= 085;трольовано&= #1084;у дослідженнo= 0; RFHE3001 та тривалом = 91; дослідженнo= 0; RFHE3002, а також під час післяреєстl= 8;аційних спостережеl= 5;ь. Поб= 10;чні реакції класифіковk= 2;но відповідно до класів систем органів та ч= 072;стоти виникнення таким чином: дуже пошире = 85;і (≥ 1/10); поширені (≥ 1/100 до < 1/10); непоширені (= 805; 1/1000 до < 1/100); поодиl= 5;окі (≥ 1/10000 до < 1/1000); рідкісні (< 1/10000).

Інфекції тk= 2; інвазії

Непошир= ;ені: клост&#= 1088;идіальна інфекція, інфекція сечового тракту, кандидоз.=

Поодино= ;кі: пневм&#= 1086;нія, целюліт, інфекції верхніх дихальних шляхів, рині= 090;.

=

Роз= лади з боку крові та лімфатичноo= 1; системи=

Непошир= ;ені: анемі&#= 1103;.

=

Розлади метаболізмm= 1; та харчування=

Неп= 086;ширені: анорексія, гіперкалієl= 4;ія.

Поо= 076;инокі: дегідратацo= 0;я.

Пси&= #1093;ічні розлади

Пош= 080;рені: депресія.=

Неп= 086;ширені: сплутаністn= 0; свідомості, тривожний стан, підвищ= 077;на сонливість, безсоння.=

&nbs= p;

Роз= лади з боку нервової системи=

Пош= 080;рені: запаморочеl= 5;ня, головний біль.

Неп= 086;ширені: розлади балансуванl= 5;я, амнезія, судоми, розл= 072;ди уваги, гіпестезія, розлади пам’яті.

&nbs= p;

Суд&= #1080;нні розлади

Неп= 086;ширені: припливи.=

Поо= 076;инокі: артер&#= 1110;альна гіпертензіn= 3;, артеріальн&= #1072; гіпотензія.

Дих= альні, торакальні та медіастинаl= 3;ьні розлади=

Пош= 080;рені: задиш&#= 1082;а.

Неп= 086;ширені: плевральниl= 1; випот.

Поо= 076;инокі: хронічна обструктивl= 5;а хвороба легень.

Шлу= нково-кишко = 74;і розлади=

Пош= 080;рені: абд= омінальний біль у верхній ділянці, від= 095;уття абдомінальl= 5;ого розтягненнn= 3;, діарея, нудо= 090;а, блювання, асцит.

Неп= 086;ширені: абд= омінальний біль, варикозна кровотеча з вен стравоходу, сухість у роті, дискомфорт = 91; шлунку.

Поо= 076;инокі: зап= ор.

Роз= лади з боку шкіри та підшкірної тканини=

Пош= 080;рені: висипання, свербіж.

Роз= лади з боку скеле= 090;но-м’язової системи та сполучної тканини=

Пош= 080;рені: м’язовий спазм, артралгія.=

Неп= 086;ширені: міа= лгія.

Поо= 076;инокі: біл= ь у спині.

Роз= лади з боку нирок та сечовивіднl= 0;х шляхів

Неп= 086;ширені: дізурія, полакурія.=

Поо= 076;инокі: протеїнуріn= 3;.

Заг= альні розлади та реакції у місці введе = 85;ня

Пош= 080;рені: периферичнl= 0;й набряк.

Неп= 086;ширені: набря&#= 1082;, пірексія.=

Поо= 076;инокі: аст= енія.

Тра&= #1074;ми, отруєння та ускладненнn= 3; після проце = 76;ур

Неп= 086;ширені: падіння.

Поо= 076;инокі: заб= ій, біль під час процедур.=

Синдром подразненоk= 5;о кишечнику з діареєю

Безпе&= #1082;а застосуванl= 5;я рифаксимінm= 1; для лікування с = 80;ндрому подразненоk= 5;о кишечнику з діареєю оцінюваласn= 3; у 3 плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х, в яких 952 пацієнти бу = 83;и рандомізовk= 2;ні для прийому 550 мг рифаксимінm= 1; тричі на ден= 100; протягом 14 днів. У цих тр&= #1100;ох дослідженнn= 3;х 96 % пацієнтів пройшли щонайменше 14-денне лікування рифаксимінl= 6;м.

У двох дослідженнn= 3;х 624 пацієнти пройшли лиш = 77; один 14-денний курс лікування. У &#= 1090;ретьому дослідженнo= 0; безпеку рифаксимінm= 1; оцінювали у 328 пацієнтів, які проходили 1 курс відкритого лікування т = 72; 2 курси подві&#= 1081;но сліпого пов = 90;орного лікування п = 86; 14 днів кожний протягом періоду до 46 тижнів. Об’єднана популяція пацієнтів у дослідженнn= 3;х мала середній ві = 82; 47 = років (діапазон вo= 0;д 18 до= 88 років).

У паці= єнтів, які приймал = 80; рифаксимін = 91; перших двох дослідженнn= 3;х, побічні реакції, що спостерігаl= 3;ись з частотою = ³ 2= % = та частіше ніж = 091; групі плацебо, вкл= 102;чали:

&= middot;      = = Шлунково-ки = 96;кові розлади: нудот&= #1072; (3= % −= рифаксимі&#= 1085;, 2 % −= плацебо).

У третьому дослідженнo= 0; лікування СПК-Д під час &= #1087;одвійно сліпої фази лікування у пацієнтів, щ= 086; приймали рифаксимін (n =3D 328), побічні реакції, які спостерігаl= 3;ися з частотою = ³ 2 % = та частіше ніж = 091; групі плацебо (n =3D 308), включали:=

·      = = Лабораторнo= 0; дослідженнn= 3;: зростання рівня АЛТ (ри&#= 1092;аксимін − 2 %, плацебо − 1 %)= ;

·      = = Шлунково-ки = 96;кові розлади: = нудота (рифаксимін<= /span> −= 2 %, = плацебо −= 1 %).

Побіч&= #1085;і реакції, що с&#= 1087;остерігали= ся менше ніж у 2 % пацієнтів, які лікувал = 80; СПК-Д у кліні&#= 1095;них дослідженнn= 3;х, включали:=

·      = = Інфекції та інвазії: = клостридіаl= 3;ьний коліт,=

·      = = Лабораторнo= 0; дослідженнn= 3;: = зростання рівня креатинфосm= 2;окінази у крові,

·      = Розла&= #1076;и з боку скеле= 090;но-м’язової системи та сполучної тканини: = міалгія.

Післярk= 7;єстраційні спостережеl= 5;ня

Під час післяреєстl= 8;аційних спостережеl= 5;ь застосуванl= 5;я КСИФАКСАНУ повідомлялl= 6;сь про додаткові п = 86;бічні реакції. Частоту цих = 087;обічних реакцій не можна визначити, оскільки інформація про них одер= 078;ана зі спонтанних повідомленn= 0;. Тому частота таких побічних явищ зазнач = 72;ється як невідома (не може бути встановленk= 2; на підставі наявних даних).

К&#= 1083;ас системних органів за <= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>MedDRA

Ч&#= 1072;стота невідома

Р&#= 1086;злади з боку крові та лімфатично= 111; системи

Тро= 084;боцитопені&= #1103;

Р&#= 1086;злади з боку імунної системи

&nbs= p;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Анафі&= #1083;актичні реакції, ангіоневро= 090;ичний набряк, гіперчутли= 074;ість

Сm= 1;динні розлади

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Перед&= #1085;епритомний стан, непритомні= 089;ть

Гепатобіл&#= 1110;арні розлади

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Відхи&= #1083;ення у лабораторн= 080;х показниках печінкової функції

Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Д&#= 1077;рматит, екзема

Лаборатор&#= 1085;і дослідженн= 103;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-weight:bold'>В= 110;дхилення у значенні міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного співвіднош= 077;ння

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Не застосовувk= 2;ти після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

Умови зберігання. Не потребує спеціальниm= 3; умов зберігання. = 047;берігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка. По 14 таблеток у блістері з ПВХ-ПЕ-ПВДХ/а&#= 1083;юмінію; по 2, 3 або 4 блістери у картонній коробці.

= ;

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Альфа= 089;ігма С.п.А./Alfasigma S.p.A.<= /o:p>

Міс= 094;езнаходжен&= #1085;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; діяльності.

Віа Енріко Фермі 1, 65020 Аланно (Пескара), Італія/

Via Enrico Fermi 1, 65020 Alanno (Pescara), Italy.

К&#= 1083;ас системних органів за <= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>MedDRA	Ч&#= 1072;стота невідома
Р&#= 1086;злади з боку крові та лімфатично= 111; системи	Тро= 084;боцитопені&= #1103;
Р&#= 1086;злади з боку імунної системи &nbs= p;	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Анафі&= #1083;актичні реакції, ангіоневро= 090;ичний набряк, гіперчутли= 074;ість
Сm= 1;динні розлади	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Перед&= #1085;епритомний стан, непритомні= 089;ть
Гепатобіл&#= 1110;арні розлади	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Відхи&= #1083;ення у лабораторн= 080;х показниках печінкової функції
Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Д&#= 1077;рматит, екзема
Лаборатор&#= 1085;і дослідженн= 103;	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-weight:bold'>В= 110;дхилення у значенні міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного співвіднош= 077;ння