ІНСТРУ&#= 1050;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ТАРКА^®=
;

(ТАRKA^®)

&= nbsp;

Склад:

діючі речовини: т= рандолаприl= 3; та верапамілу гідрохлориk= 6;;

1 таблетка містить трандолапрl= 0;лу 2 мг та верапа&= #1084;ілу гідрохлориk= 6;у 180 мг або

1 таблетка містить трандолапрl= 0;лу 4 мг та верапа&= #1084;ілу гідрохлориk= 6;у 240 мг;

допомі&#= 1078;ні речовини: крохмаль кукурудзянl= 0;й, лактози моногідрат, повідон, гіпромелозk= 2;, натрію стеарилфумk= 2;рат, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, натрію альг= 10;нат, магнію стеарат, вод= 072; очищена, гід= 088;оксипропіл&= #1094;елюлоза, макрогол 400, макрогол 6000, тальк, кремнію діоксид кол = 86;їдний безводний, натрію докузат, титану діок = 89;ид (Е 171), заліза оксиди та гідроксиди (заліза окси= 076; червоний, заліза окси = 76; жовтий, залі= 079;а оксид чорни = 81;) (Е 172).

Лікарс&#= 1100;ка форма. Таблетки з модифіковаl= 5;им вивільненнn= 3;м, вкриті плівковою оболонкою.=

Осн= ;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

2 мг/180 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, овальної форми, рожевого кольору, з тисненням л = 86;готипу фірми Knoll та «182» = з одного боку;

4 мг/240 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, овальної форми, червоно-кор = 80;чневого кольору, з тисненням логотипу фірми Knoll та «244» = з одного боку.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Засоб= ;и, що діють на ренін-ангіо = 90;ензинову систему. Інгібітори АПФ у комбінації = 79; антагоністk= 2;ми кальцію. Трандолапрl= 0;л і верапаміл. = 050;од АТХ C09B B10.

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фармак&#= 1086;динаміка.

Препарат є фіксованою комбінацієn= 2; антагоністk= 2; кальцію верапамілу та інгібітору = 40;ПФ трандолапрl= 0;лу.

Верап&= #1072;міл

Фармаколог&= #1110;чна дія верапамілу зумовлена пригніченнn= 3;м току іонів кальцію через повіл= 00;ні кальцієві канали клітинної м = 77;мбрани гладком’язl= 6;вих клітин суди = 85; та клітин міокарда.=

Механізм дії верапамілу забезпечує нижчезазнаm= 5;ені ефекти.

1. Артеріальнk= 2; вазодилатаm= 4;ія.

Верапаміл знижує артеріальнl= 0;й тиск як у ста&#= 1085;і спокою, так і при фізичному навантаженl= 5;і за рахунок розширення периферичнl= 0;х артеріол.=

Зменшення загального опору периферичнl= 0;х судин (постнавант = 72;ження) призводить до зменшенн= 03; потреби міокарда у кисні та ене= 088;гії.

2. Зменшення скорочуванl= 6;сті міокарда.=

Негативна інотропна дія верапамілу компенсуєтn= 0;ся зменшенням загального = 87;ериферично&#= 1075;о опору. Серцевий індекс при ц= 100;ому не зменшуєтьсn= 3;, крім хворих із дисфункц= 10;єю лівого шлуночка.

Верапаміл не впливає н= 072; симпатичну регуляцію серця, оскільки не блокує бета-адрене = 88;гічні рецептори. Тому обстру = 82;тивний бронхiт та подібні стани не є пр&#= 1086;типоказанн= ям для застосуванl= 5;я верапамілу.

Транд&= #1086;лаприл

Трандолапр&= #1080;л блокує плазмову ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему (РААС). Iнгiбуван= ;ня АПФ спричин= 03;є зниження рівня ангіотензиl= 5;у ІІ у плазмі крові та призводить до зниження = 074;азопресорн&= #1086;ї активності та зниження секреції альдостероl= 5;у. Незважаючи на те, що останнє зниження незначне, може виникати невелике підвищення концентрацo= 0;ї калію у сироватці крові разом = 110;з втратою натрію і рідини. Iнгiбу&= #1074;ання негативногl= 6; впливу ангіотензиl= 5;у ІІ на секрец= 110;ю реніну викликає пі = 76;вищення активності реніну у плазмi кровo= 0;. Це сприяє периферичнo= 0;й вазодилатаm= 4;ії за рахунок активації простагланk= 6;инової системи. Можливо, цей механізм бере участь = 091; гіпотензивl= 5;их ефектах інгібіторіk= 4; АПФ та відпо= 074;ідає за певні побічні реакції. У хворих із артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ спричиняє зниження артеріальнl= 6;го тиску як у положенні л = 77;жачи, так і в положенні стоячи, приблизно о = 76;наково, без компенсатоl= 8;ного збільшення частоти серцевих скорочень. Периферичнk= 2; артеріальнk= 2; резистентнo= 0;сть знижується без зміни аб= 086; з підвищенняl= 4; серцевого викиду.

Спостеріга&= #1108;ться підвищення ниркового к = 88;овотоку, i швидкісm= 0;ь клубочковоo= 1; фільтрації = 79;азвичай залишаєтьсn= 3; незміненою. Досягнення оптимальноk= 5;о зниження артеріальнl= 6;го тиску у деяк= 080;х пацієнтів може потребуватl= 0; кількох тижнів тера = 87;ії. Антигіпертk= 7;нзивні ефекти зберігаютьl= 9;я під час довготриваl= 3;ої терапії. Різка відмі = 85;а терапії не супроводжуk= 4;алася швидким підвищенняl= 4; артеріальнl= 6;го тиску.

Антигіперт&= #1077;нзивний ефект трандолапрl= 0;лу досягаєтьсn= 3; через 1 годину післ= 03; прийому доз = 80; та триває протягом щонайменше 24 годин без впливу на циркадний ритм артеріальнl= 6;го тиску.

Клiнiчн= ;а ефективнiсть i безпека

Тарка<= /span>^®

Дослідженн&= #1103; не виявили фармакокінk= 7;тичних або РААС взаємодій між верапамілоl= 4; та трандола = 87;рилом. Тому синерг= 10;чна активність цих двох діючих речо = 74;ин, що спостерігаn= 8;ться, зумовлена ї = 93; комплементk= 2;рними фармакодинk= 2;мiчними діями= .

У клінічних дослідженнn= 3;х препарат Тарка^® був більш ефективним щодо зниження підвищеногl= 6; артеріальнl= 6;го тиску, ніж кожна з його діючих речо = 74;ин окремо.

Додатк&#= 1086;ві дослідженнn= 3; у пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю

Ефе= ;кти, що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та ішемічно= 02; хворобою серця

У рандомізовk= 2;ному відкритому сліпому дос = 83;ідженні INVEST (INternational VErapamil SR/trandolapril STudy) було проведено оцінку лета = 83;ьності та захворюванl= 6;сті при терапії із застосув = 72;нням верапамілу SR порівняно з = 090;ерапією із застосув = 72;нням атенололу у 225= 76 пацієнтів віком від 50 ро= ків з гіпертензіn= 8;ю та ішемічно= 02; хворобою серця (ІХС). Пацієнтам в обох групах могли проводити титрування дози до максимальнl= 6; переносимоo= 1; та/або призн= 072;чати додатковий = 72;нтигіперте&#= 1085;зивний препарат, що не був включ= 077;ний у протокол д= 086;слідження. Трандолапрl= 0;л було рекомендовk= 2;но всім пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю, діабетом аб = 86; серцевою недостатніl= 9;тю незалежно від групи лікування. Період спостережеl= 5;ня становив у середньому 2,7&= nbsp;року. Стратегія лікування і = 79; застосуванl= 5;ям верапамілу була еквівалентl= 5;а терапевтичl= 5;ій стратегії і = 79; застосуванl= 5;ям атенололу у профілактиm= 4;і летальностo= 0; від усіх причин, інфаркту міокарда аб = 86; інсульту у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та ІХС. Результати дворічного контролю артеріальнl= 6;го тиску були схожими між = 075;рупами. Більше 80 % пацієнтів потребувалl= 0; застосуванl= 5;я двох або більше препаратів для досягне = 85;ня цільового рівня артеріальнl= 6;го тиску. Трандолапрl= 0;л застосовувk= 2;ли одночасно з верапамілоl= 4; 63 % пацієнтів &= #1090;а 52 % пацієнтів – одночасно = 079; атенололом. Більше 70 % пацієнтів у дослідженнo= 0; INVEST досягли цільового рівня артеріальнl= 6;го тиску (< 140/90 мм р= ;т. ст.). Пацієнти з артерiал= ;ьною гiпертен&#= 1079;iєю з високим ризиком, наприклад, з діабетом аб = 86; захворюван&= #1085;ям нирок, повинні бул = 80; досягти ще більшого зниження рівня артеріальнl= 6;го тиску, щоб їх стан можна було вважат = 80; контрольовk= 2;ним. У цілому досвід небажаних я = 74;ищ був мінімальниl= 4;, а частота їх виникнення R= 11; аналогічна при обох стратегіях лікування. У пацієнтів, які на момен= 090; включення у = 076;ослідження не мали цукрового діабету, час= 090;ота вперше виявленого цукрового діабету бул = 72; нижчою у групі верап = 72;мілу SR порівняно з групою атенололу (7,0 % проти 8,2 %, відношення ризиків – 0,85, р&nbs= p;< 0,01).

Дос= ;лідження для пацієнт= 10;в з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;

У двох великих рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х ONTARGET (ONgoing Telmisartan Alone and in combination with Ramipril Global Endpoint Trial) та VA NEPHRON-D (The Veterans Affairs Nephropathy in Diabetes) вивчали застосуванl= 5;я комбінації інгібітора АПФ з блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ (БРА). Дослідженнn= 3; ONTARGET проводили з участю пацієнтів з серцево-суд = 80;нним або церебровасl= 2;улярним захворюванl= 5;ям, або з цукровим діабетом ІІ типу, що супроводжуk= 4;ався ознаками ур = 72;ження органів-міш = 77;ней. Дослідженнn= 3; VA NEPHRON-D проводил&= #1080; з участю пацієнтів і = 79; цукровим діабетом ІІ типу та діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;. Ці дослідженнn= 3; не виявили істотного корисного впливу на ниркові та/або серцево-суд = 80;нні наслідки та = 083;етальність, у той час як спостерігаk= 4;ся підвищений ризик гіперкалієl= 4;ії, гострого ураження нирок та/або артеріальнl= 6;ї гіпотензії порівняно з монотерапіn= 8;ю. Ці результа = 90;и стосуються також і інши= 093; інгібіторіk= 4; АПФ і БРА, враховуючи їхні l= 7;одiбнi фарм= ;акодинаміч = 85;і властивостo= 0;. Тому інгібі = 90;ори АПФ та БРА не &= #1089;лід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Дос= ;лідження для пацієнт= 10;в з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та цукровим діабетом ІІ типу або нир= 082;овою недостатніl= 9;тю (при швидкості клубочковоo= 1; фільтрації <= 60 мл/хв/1,73 м²)

Дослідженн&= #1103; ALTITUDE (Aliskiren Trial in Type 2 Diabetes Using Cardiovascular and Renal Disease Endpoints) полягало у тестуванні переваг включення аліскірену до стандартноo= 1; терапії інгібітороl= 4; АПФ або БРА у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу та супутнім хр = 86;нічним захворюванl= 5;ям нирок або серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям, або з обома супутніми захворюванl= 5;ями. Дослідженнn= 3; було припин = 77;но достроково через підвищений ризик несприятлиk= 4;их наслідків. У &#= 1075;рупі аліскірену частіше, ніж у групі плац= 077;бо, виникали серцево-суд = 80;нний летальний наслідок та інсульт, а також частіше пов= 10;домляли про побічні реакції та серйозні побічні реа = 82;ції (гіперкаліє = 84;ія, артеріальнk= 2; гіпотензія = 10; ниркова дисфункція).

Фар= 084;акокінетик&= #1072;.

Тарка<= sup>®

Оскільки кінетична взаємодія між верапам= 10;лом і трандолапрl= 0;лом або трандолапрl= 0;латом не встановленk= 2;, відносно даного комб= 10;нованого препарату в цілому застосовуюm= 0;ь індивідуалn= 0;ні кінетичні п = 72;раметри цих двох лікарських засобів.

Таб= летки препарату двошарові: один шар розроблениl= 1; для уповільненl= 6;го вивільненнn= 3; верапамілу гідрохлориk= 6;у, інший – для негайного вивільненнn= 3; трандолапрl= 0;лу.

Верап&= #1072;міл

Верапаl= 4;ілу гідрохлориk= 6; являє собою рацемічну суміш, що складаєтьсn= 3; з рівних част = 80;н R-енантіомер= 091; та S-енантіомер= 091;. Верапаміл активно метаболізуn= 8;ться. Норверапамo= 0;л є одним із 12 метаболітіk= 4;, що визначаютьl= 9;я у сечі, має 1020 % фармакологo= 0;чної активності верапамілу = 90;а становить 6 % виведеного препарату. Рівноважні концентрацo= 0;ї норверапамo= 0;лу та верапамі = 83;у у плазмі крові подiбнi. Рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 3-4 дні після багаторазоk= 4;ого прийому препарату 1 раз на добу.

Абсо&= #1088;бція

Більше 90 % верап= амілу швидко абсо = 88;бується у тонкій кишці. Через екстенсивнl= 0;й метаболізм при першому проходженнo= 0; через печінку середня біодоступнo= 0;сть верапамілу = 91; незміненомm= 1; вигляді після одноразовоk= 5;о прийому становить 22 % та демонструє велику варіабельнo= 0;сть (10-35 %). Середня біодоступнo= 0;сть після багаторазоk= 4;ого прийому мож = 77; підвищитисn= 3; до 30 %. Середній ча = 89; досягнення пікової концентрацo= 0;ї у плазмі крові становить від 4 до 15* годи = 85;. Пікова концентрацo= 0;я норверапамo= 0;лу у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 5-15* годиl= 5; після прийому доз = 80;. Їжа не впливає на біодоступнo= 0;сть верапамілу (* – таблетки, вкриті плівковою оболонкою).

Розпод&#= 1110;л

Верапаміл широко розподіляєm= 0;ься в тканинах організму, у здорових добровольцo= 0;в об’єм розподілу становить від 1,8 до 6,8 л/кг. Зв’язуваннn= 3; верапамілу = 79; білками плазми кров= 10; становить приблизно 90 %.<= o:p>

Метабо&#= 1083;ізм

Верапаміл е= кстенсивно метаболізуn= 8;ться. У ході досліджень метаболізмm= 1; in vitro вст = 72;новлено, що верап= аміл метаболізуn= 8;ться за допомого= 02; цитохрому P450 CYP3A4, CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 і CYP2C18. Встановленl= 6;, що після пероральноk= 5;о прийому препарату у = 079;дорових добровольцo= 0;в чоловічої статі верап = 72;мілу гідрохлориk= 6; піддається інтенсивноl= 4;у метаболізмm= 1; у печінці з утворенням 12 метаболітіk= 4;, більшість з яких визначаласn= 3; у слідових кількостях. Основні метаболіти = 73;ули визначені я = 82; різні N- і O-деалкілова= 085;і продукти верапамілу. Серед цих метаболітіk= 4; тільки норв = 77;рапаміл спричиняє фармакологo= 0;чну дію (приблизно 20 % початкової сполуки), що було встановленl= 6; у ході досліджень на собаках.

Виведе&#= 1085;ня

Середній період напіввиведk= 7;ння після багат = 86;разового прийому становить 8 годин. Близько 50 % введеної дози виводиться нирками протягом 24 годин, 70 % – протягом 5 днів. До 16 % дози виводиться = 79; фекаліями. Близько 3-4 % препарату, щ= 086; виводиться нирками, виводиться = 91; незміненомm= 1; стані. Загальний кліренс верапамілу майже такий самий високий, як і печінковий кровотік, і становить приблизно 1 л/год/кг (діапазон – 0,7-1,3&n= bsp;л/год/кг).

Осо= ;бливі групи пацієнтів =

Діт= ;и. Да= 085;і щодо фармакокінk= 7;тики верапамілу = 91; дітей обмежені. Після внутрішньоk= 4;енного введення середній період напіввиведk= 7;ння верапамілу становив 9,17 го= ;дини, середній кл= 10;ренс – 30 л/год, тоді як у доросли= 093; з масою тіла 70= кг він станови = 74; близько 70 л/г&#= 1086;д. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я препарату рівноважні концентрацo= 0;ї у плазмі крові трохи менші у діте= 081; порівняно з дорослими.=

Пац= ;ієнти літнього віку. Вік може впливати на фармакокінk= 7;тику верапамілу = 91; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. Період напіввиведk= 7;ння може бути по= 076;овжений у пацієнтів літнього віку. Встано= 074;лено, що антигіпертk= 7;нзивний ефект верап = 72;мілу не залежить від віку.

Етн= ;ічні відмінностo= 0;. У пац= 10;єнтів негроїдної раси інгібітори АПФ є менш еф&#= 1077;ктивними у зниженні а= 088;теріальног&= #1086; тиску порівняно з пацієнтами європеоїднl= 6;ї раси.

Пац= ;ієнти з нирковою недостатніl= 9;тю. Порушення функції нирок не впливає на фармакокінk= 7;тику верапамілу, що продемон = 89;тровано у ході порівняльнl= 0;х досліджень = 91; пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю термінальнl= 6;ї стадії та осіб з норма= 083;ьною функцією нирок. Верапаміл і норверапамo= 0;л незначною мірою видал= 03;ються за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Пац= ;ієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю. Біодоступнo= 0;сть і період напіввиведk= 7;ння верапамілу збільшуютьl= 9;я у пацієнтів = 110;з цирозом печінки. Однак кінетика верапамілу не змінюється = 91; хворих із компенсоваl= 5;им порушенням функції печінки.

Трандо&#= 1083;април

Трандолапр&= #1080;л належить до проліків та гідролізуєm= 0;ься за допомого= 02; естераз до активного діацидного метаболіту R= 11; трандолапрl= 0;лату – спеціфічноk= 5;о інгібітору АПФ. Стан рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й трандолапрl= 0;лату досягаєтьсn= 3; приблизно через 4 доби п&= #1088;и багаторазоk= 4;ому прийомi трk= 2;ндолаприлу як у здорови= 093; добровольцo= 0;в, так і у молод&#= 1080;х або літньог = 86; віку пацієн = 90;ів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

Абсорб&#= 1094;ія

При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і трандолапрl= 0;л дуже швидко всмоктуєтьl= 9;я. Час досягне = 85;ня піка концентрацo= 0;ї у плазмі крові стано = 74;ить приблизно 1 годину. Абсолютна біодоступнo= 0;сть трандолапрl= 0;лу – близько 10 %. <= /o:p>

Час досягнення середніх значень пікової кон = 94;ентрації трандолапрl= 0;лату у плазмі кро= 074;і становить 3–8 годин. Після прийому доз = 80; трандолапрl= 0;лу абсолютна біодоступнo= 0;сть трандолапрl= 0;лату становить п = 88;иблизно 13 %. Їжа не впливає на С_max і AUC трандолапр= илату.

Розпод&#= 1110;л

Зв’язуванн&= #1103; трандолапрl= 0;лу з білками пл= 072;зми крові становить приблизно 80 % та не залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї. Об’єм розпо = 76;ілу трандолапрl= 0;лу становить близько 18 літ&= #1088;ів. Зв’язуваннn= 3; трандолапрl= 0;лату з білками плазми кров= 10; залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї та варіює ві= 076; 65 % при концентрацo= 0;ї 1000 нг/мл до 94 % при 0,1 нг/мл, що свідчить пр = 86; насичення зв’язуваннn= 3; зі збільшенняl= 4; концентрацo= 0;ї.

Метабо&#= 1083;iзм

Т&#= 1088;андолаприл гідролізуєm= 0;ься за допомого= 02; естераз до активного діацидного метаболіту R= 11; трандолапрl= 0;лату.

Виведе&#= 1085;ня

У здорових добровольцo= 0;в трандолапрl= 0;л швидко виводиться із плазми крові, середній пе = 88;іод його напіввиведk= 7;ння становить м = 77;нше 1 години. При багаторазоk= 4;ому прийомі трандолапрl= 0;лу стан рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й трандолапрl= 0;лату досягаєтьсn= 3; приблизно через 4 доби як у здорови= 093; добровольцo= 0;в, так і у молодих або = 083;ітнього віку пацієн = 90;ів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. У стані рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й ефективний період напіввиведk= 7;ння трандолапрl= 0;лату знаходитьсn= 3; у межах від 15 до 23 годин із залученням малої фракції введеного препарату, щ= 086;, імовірно, демонструє зв’язуваннn= 3; з білками плазми та АП= 060; тканин.

Після пероральноk= 5;о прийому радіоактивl= 5;о міченого трандолапрl= 0;лу у чоловіків 33&= nbsp;% радіоактивl= 5;ості виявляєтьсn= 3; у сечі та 66 % – m= 1; фекаліях. Близько 9-14 % застосованl= 6;ї дози трандолапрl= 0;лу виводиться із сечею у вигляді трандолапрl= 0;лату. Незначна кількість трандолапрl= 0;лу виводиться із сечею у незміненомm= 1; вигляді (< 0,5 %). Загальний плазмовий кліренс трандолапрl= 0;лу і трандолап = 88;илату після засто = 89;ування доз по 2 мг вн&#= 1091;трішньовен= но становить близько 52 л/г&#= 1086;д та 7 л/год відповідно. Нирковий кліренс трандолапрl= 0;лату варіює у межах 0,15-4 л/гоk= 6; залежно від дози.

Осо= ;бливі групи пацієнтів =

Діт= ;и. У пацієнтів віком до 18 років фарма = 82;окінетику не досліджуваl= 3;и.

Пац= ;ієнти літнього віку, стать. <= /i>Фарма= ;кокінетика трандолапрl= 0;лу досліджуваl= 3;ась у пацієнтів = 083;ітнього віку (> 65 рокі = 74;) та у пацієнтів різної стат= 10;. Плазмові концентрацo= 0;ї трандолапрl= 0;лу підвищуютьl= 9;я у пацієнтів літнього віку з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, але концентрацo= 0;ї трандолапрl= 0;лату та пригніченнn= 3; активності АПФ у пацієнтів літнього віку та моло= 076;ших пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю подiбнi. Фармакокінk= 7;тика трандолапрl= 0;лу і трандолап = 88;илату та пригніченнn= 3; активності АПФ не відрізняютn= 0;ся у пацієнтів різної стат= 10; з артеріаль = 85;ою гіпертензіn= 8;ю.

Рас= ;а. Різницю у фармакокінk= 7;тиці у різних рас не досліджу = 74;али.

Пац= ;ієнти з нирковою недостатніl= 9;тю. По= 088;івняно з пацієнтам = 80; без порушення функції нирок у пацієнтів з клірk= 7;нсом креатиніну нижче 30 мл/хв та у пацієнтів н = 72; гемодіалізo= 0; концентрацo= 0;я трандолапрl= 0;лу і трандолапрl= 0;лату у плазмі крові приблизно у 2 рази вища, а н&= #1080;рковий кліренс знижений приблизно н = 72; 85 %. При порушенні функції нирок рекомендуєm= 0;ься регулюваннn= 3; дози.

Пац= ;ієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю. Ко= 085;центрації трандолапрl= 0;лу і трандолапрl= 0;лату у плазмі крові хвори = 93; на цироз печінки легкого та помірного ступеня порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми були відповідно = 91; 9 разів та у 2 рази вищими, але інгібуваннn= 3; активності АПФ не було порушено. Пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю слід зменшити до = 79;и.

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Есенціальн&= #1072; гіпертензіn= 3; у пацієнтів, у яких артеріальнl= 0;й тиск нормалізуєm= 0;ься за допомого= 02; трандолапрl= 0;лу та верапамілу окремо у таких самих дозах, або при неадекватнl= 6;му контролі артеріальнl= 6;го тиску при застосуванl= 5;і тільки одного з активних ко = 84;понентів препарату.=

Протип&#= 1086;казання.

= Гіперчутлиk= 4;ість до діючих речовин або будь-якої з допоміжних речовин.

·      =    Застосуван&#= 1085;я дітям та підліткам (< = 18 років).

= Одночасне внутрішньо= венне застосуван= ня блокаторів бета-адрено= ;рецепторів (за виняткоl= 4; проведення інтенсивно= ї терапії).<= /span>

Проти= ;показання у зв’язку з наявністю верапамілу гідрохлориk= 6;у у препараті Тарка^®.<= /p>

= Кардіогеннl= 0;й шок.

= Атріовентрl= 0;кулярна блокада ІІ або ІІІ стуl= 7;еня (за вийнятком пацієнтів з функціоную= чим штучним водієм ритму).

= Синдром слабкості синусового вузла (за вийнятком пацієнтів з= ; функ&#= 1094;іонуючим штучним вод= ;ієм ритму).

·      =    Серцева недостатніl= 9;ть зi зниженою фракцією викиду менш = 77; 35 % та/або тиском заклинюванl= 5;я легеневої артерії вищ = 77; 20 мм рт. ст.=

·      =    Фібриляція/&= #1090;ріпотіння передсердь при наявності додаткових провідних шляхів (наприклад, синдром Вольфа-Парк= 10;нсона-Уайта, синдром Лауна-Ганон = 75;а-Левіна). У таких пацієнтів при застосуванl= 5;і верапамілу гідрохлориk= 6;у є ризик розвитку шл = 91;ночкової тахіаритміo= 1;, включаючи фібриляцію шлуночкiв.=

= Застосуванl= 5;я у комбінації з івабрадино= м (див. «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= ).

Проти= ;показання у зв’язку з наявністю трандолапрl= 0;лу у препараті Тарка^®.<= /p>

= Ангіоневроm= 0;ичний набряк, пов’язаний з лікування= ;м інгібітора= ми АПФ, в анамнезі.

= Спадковий/і = 76;іопатичний ангіоневро= тичний набряк.

= Одночасне застосуван= ня з інгібітора= ми НЕП такими як сакубітрил і рацекадотр= ил (див. розділ = 80; «Особливос&= #1090;і застосуван= ня», «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= ).

= Вагітні або жінки, які планують завагітніт= и (див. «Особл = 80;вості застосуван= ня», «Застосува= ння у період вагітності або годування груддю»).<= /span>

= Тяжка ниркова недостатні= сть (кліренс крk= 7;атиніну < 30 мл/хв).

= Діаліз.

= Одночасне застосуван= ня засобів, що містять аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою не= ;достатніст= 02; (при швидкості клубочково= ї фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м²) (див. «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій» і «Фармакоди= наміка»).

= Цироз печінки з асцитом.

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Потенц&#= 1110;йні взаємодії у = 079;в’язку з присутністn= 2; верапамілу = 91; препараті Тарка^®.

До = 89;лідження метаболізмm= 1; верапамілу гідрохлориk= 6;у in vitro показали, що він метаболізуn= 8;ться за допомого= 02; цитохрому Р450<= i> CYP3A4, CYP1А2, CYP2С8, = CYP2С9 та CYP2С18. Верапаміл проявляє себе як інгібітор ф = 77;рментів CYP3A4 та Р-глікопрот = 77;їну (Р-gp). Повідомлялl= 0; про клінічн = 86; важливу взаємодію з інгібітораl= 4;и CYP3A4, що спричиняла підвищення рівня верапамілу = 91; плазмі кров= 10;, тоді як індуктори CYP3A4 спричиняли зниження рівня верапамілу = 91; плазмі кров= 10;, тому необхідний моніторинг щодо взаємо = 76;ії з іншими лікарськимl= 0; засобами. Сумісне застосуванl= 5;я верапаміл/т = 88;андолаприл та препаратів, які в основному метаболізуn= 2;ться CYP3A4 або є субстратом P-gp може бути пов’язано з підвищенняl= 4; концентрацo= 0;й препаратів, що може збільшуватl= 0; або подовжуватl= 0; як терапевт = 80;чні, так і несприятлиk= 4;і ефекти супу = 90;нього препарату.=

Пра= ;зозин: пі= 076;вищення С_max= празозину (~40&= nbsp;%) без зміни періоду напіввиведk= 7;ння. Адитивний гіпотензивl= 5;ий ефект.

Те = 88;азозин: зб= 110;льшення AUC (~24 %) і С_max(~25 %)тер= азозину. А= ;дитивний гіпотензивl= 5;ий ефект.

Фле= ;каїнід: мі= 085;імальний вплив на плазмовий кліренс фле = 82;аїніду (<~= 10 %); відсутністn= 0; впливу на плазмовий кліренс вер = 72;памілу (див. також «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» (протиаритм= 10;чні засоби, = b-адреl= 5;облокатори)).=

Хініди&#= 1085;: зниження кліренсу хінідину пр = 80; пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і (~35 %). Можлива артеріальнk= 2; гіпотензія. Можливий набряк легенів у пацієнтів і = 79; гіпертрофіm= 5;ною обструктивl= 5;ою кардіоміопk= 2;тією. Електрофізo= 0;ологічні ефекти хінідину і верапамілу на атріовентрl= 0;кулярну провідністn= 0; вивчали з участю 8 пацієнтів. Верапаміл суттєво перешкоджаk= 4; впливу хінідину на атріовентрl= 0;кулярну провідністn= 0;. Було повідомленl= 5;я про підвищення = 88;івнів хінідину на тлі терапії верапамілоl= 4;.

Тео= ;філін: з = 85;иження кліренсу при пероральноl= 4;у та системному = 79;астосуванн&#= 1110; приблизно н = 72; 20 %, у курців – на 11 %= .

Кар= ;бамазепін: зб= 110;льшення AUC карбамазепo= 0;ну (~46 %) у пацієнтів з парціальноn= 2; епілепсією, що не піддаються лікуванню. Підвищення рівнів кар = 73;амазепіну, що може спри= 095;иняти побічні ефекти карбамазепo= 0;ну, такі як дипл= 086;пія, головний біль, атаксі= 103; або запамор = 86;чення.

Фен= ;ітоїн: зн= 080;ження плазмових концентрацo= 0;й верапамілу.

Імі= ;прамін: зб= 110;льшення AUC іміпраміну (~15&= nbsp;%) без впливу н= 072; рівень його активного метаболіту дезипрамінm= 1;.

Глі= ;бурид: збільшення = 57;_max(~28 %) і AUC (~26 %) глібуриду.=

Мет= ;формін: одночасне застосуванl= 5;я верапамілу = 79; метформіноl= 4; може знижувати ефективнісm= 0;ь метформіну.

Кол= ;хіцин: зб= 110;льшення AUC (приблизно у 2 рази) і = 57;_max(прибли= ;зно у 1,3 рk= 2;за) колхіцину. Дозу колхіцину потрібно зменшити (див. інструк&#= 1094;ію для медичного застосуванl= 5;я колхіцину).

Про= ;тимікробні засоби

Кларитl= 8;оміцин, еритроміциl= 5;, телітроміцl= 0;н: l= 4;ожливе підвищення рівня верапамілу.

Ри = 92;ампіцин: зниження AUC (~97 %), С_max(~94 %) і біодоступнl= 6;сті після перор = 72;льного застосуванl= 5;я (~92 %) верапамілу, може зменши = 90;и гіпотензивl= 5;ий ефект.    <= /p>
Доксор&#= 1091;біцин: при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і доксорубіцl= 0;ну та верапамілу підвищуєтьl= 9;я AUC (104 %) та С_m=
ax (61 %) доксорубіцl= 0;ну у плазмі крові у хворих із дрібноклітl= 0;нним раком легенів.

Фен= ;обарбітал: пі= 076;вищення кліренсу верапамілу при перор= альному заст&= #1086;суванні (приб= лизно у 5 разів).

Буспіро&#= 1085;: збільшенн&= #1103; AUC та С_maxбуспірону приблизно у 3,<= /span>4 раза.

Мідазол&#= 1072;м: збільшенн&= #1103; AUC мідазоламу п= 088;иблизно у 3 рази та С_{max – =
087;риблизно у 2 рази.}

Мет= ;опролол: зб= 110;льшення AUC (~32,5 %) і С_max(~41 %) метопрололm= 1; у пацієнтів зі стенокардіn= 8;ю (k= 6;ив. також «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» (протиаритм= 10;чні засоби, = b-адреl= 5;облокатори)).

Про= ;пранолол: зб= 110;льшення AUC (~65 %) і С_max(~94 %) пропранолоl= 3;у у пацієнтів зі стенокардіn= 8;ю (див. також «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» (протиаритм= 10;чні засоби, = b-адреl= 5;облокатори))<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>.

Дигіто&#= 1082;син: зниження загального кліренсу дигітоксинm= 1; (~27&n= bsp;%) та екстраренаl= 3;ьного кліренсу (~29&n= bsp;%).

Дигокс&#= 1080;н: підвищення = 57;_max(~44&n= bsp;%), С₁₂_h(~= 53 %), С_ss<= sub> (~= 44 %) і AUC (~50 %) дигоксину = 91; здорових добровольцo= 0;в. Необхідно зменшити дозу дигоксину (дl= 0;в. також «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Цимети&#= 1076;ин: збільшення AUC R-верапамілу= (~25&= nbsp;%) та S-вераl= 7;амілу (~40 %) &#= 1079; відповідниl= 4; зниженням кліренсу R- та S-вераl= 7;амілу.

Цик= ;лоспорин: зб= 110;льшення AUC, С_ss<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>, С_maxц= 080;клоспорину приблизно н = 72; 45 %.

Еве= ;ролімус: зб= 110;льшення AUC (приблизно у 3,5 раза) і &#= 1057;_max(прибли= ;зно у 2,3 раза) еверолімусm= 1;, збільшення С_trough(прибли= ;зно у 2,3 раза) верапамілу. Може бути по= 090;рібним визначення концентрацo= 0;й та корекція дози еверолімусm= 1;.

Сир= ;олімус: зб= 110;льшення AUC (приблизно у 2,2 раза) сиролімусу, збільшенн&#= 1103; AUC (&= #1087;риблизно у 1,5 раза) S-в= 077;рапамілу. Може бути потрібним визначення концентрацo= 0;й та корекція дози сиролі = 84;усу.

Так= ;ролімус: можливе підвищення = 88;івнів цього препарату у плазмі кров= 10;.

Ліпідо&#= 1079;нижувальні засоби (інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази (статини))

Аторва&#= 1089;татин: можли= ;ве підвищення рівня аторвастатl= 0;ну. Атор&#= 1074;астатин збільшує AUC верапамілу приблизно н = 72; 43 %.

Ловаст&#= 1072;тин: можли= ;ве підвищення рівня ловас = 90;атину. Збільшення AUC = (~63 %) і С_max (~32 %) верапамілу.

Симваст&#= 1072;тин: збільше= ;ння AUC симвастатиl= 5;у п= 088;иблизно у 2,6 раз= а, С_max<=
/span> симвастатиl= 5;у – у 4,6 раз= а.

Інг= ;ібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази («статини»)

Лікування інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази (такими як симвастатиl= 5;, аторвастатl= 0;н або ловастатин) пацієнтів, які приймають верапаміл, слід розпочинатl= 0; з найменшої можливої дози та титрувати у = 073;ік її збільшення. Були повідомленl= 5;я, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я верапамілу та високих доз симвастатиl= 5;у збільшувалl= 6; ризик розви = 90;ку міопатії/ра = 73;доміолізу. Якщо лікування в = 77;рапамілом призначено пацієнтам, які вже прий= 084;ають інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази (симвастати = 85;, аторвастатl= 0;н або ловастатин), дозу статин = 91; слід зменшити та установити = 74;ідповідно до концентрацo= 0;ї холестеринm= 1; в сироватці = 082;рові.

Флу= ;вастатин, правастатиl= 5; та розувастатl= 0;н не метаболізуn= 2;ться цитохромом CYP3= A4 та мають мен= 096;у імовірністn= 0; взаємодії з верапамілоl= 4;.

Алм= ;отриптан: збільшення AUC = (~20 %) та С_m=
ax (~24 %) алмотриптаl= 5;у.

Сул= ;ьфінпіразо = 85;: зб= 110;льшення кліренсу<= span lang=3DRU style=3D'mso-ansi-language:UK'> в= 077;рапамілу при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і п= 088;иблизно у
3 рази, зменшення = біодоступ&#= 1085;ості при= близно на 60 %. Може спостерігаm= 0;ися зниження гіпотензивl= 5;ого ефекту.

Даб= ;ігатран: зб= 110;льшення С_max= (до 90 %) та= AUC = (до 70 %) дабігатранm= 1;. Може підвищитисn= 3; ризик крово = 90;ечі. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з пероральниl= 4; верапамілоl= 4; може бути потрібним зменшення дози дабіга = 90;рану (див. інструкцію для медичного з = 72;стосування дабігатранm= 1; щодо рекомендацo= 0;й з дозування).

Інш= ;і пероральні антикоагулn= 3;нти прямої дії (П&#= 1055;АК):

Підвищена абсорбція П = 55;АК, оскільки вони є субстратамl= 0; P-gp, т= а, якщо застосовно, також знижене виведення П = 55;АК, які метаболізуn= 2;ться Cyp 3А4, можуть збільшити системну біодоступнo= 0;сть ППАК.

Д&#= 1077;які дані дозволяють припустити можливе збі= ;льшення ризику кровотечі, особливо у п= 072;цієнтів з додаткови = 84;и факторами ризику. Може знадо= ;битися зменшен= 085;я дози ППАК при застосуванl= 5;і з пероральниl= 4; верапамілоl= 4; (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я щодо дозува = 85;ня ППА= К).

Іва= ;брадин: од= 085;очасне застосуванl= 5;я з івабрадиноl= 4; протипоказk= 2;не через додатковий ефект зниже = 85;ня частоти серцебиття верапамілоl= 4; по відношенню до ефекту івабрадину (див. «Протип&#= 1086;казання»).<= /span>

Грейпф&#= 1088;утовий сік: збільшення AUC R- (~49 %) та S ве= 088;апамілу (~37 %), збіл= ;ьшення С_max= R- (~75 <= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>%) та S-ве&#= 1088;апамілу (~51 %) без впливу на період напіввиведk= 7;ння та нирковий кліренс. Не слід вживат = 80; грейпфрутоk= 4;ий сік разом з п&#= 1088;епаратом Тарка^®.

Тра= ;ва звіробою: з= меншення AUC R- (~78 %) та S-верапаміл= 091; (~80 %) з відповідниl= 4; зниженням С_max.

Антигі&#= 1087;ертензивні лікарські засоби, діур= 077;тики, вазодилатаm= 0;ори посилюють гіпотензивl= 5;ий ефект препарату.=

Про= ;тивірусні (ВІЛ) засоби: = через здатність деяких противірусl= 5;их (ВІЛ) засобів, таких як ритонавір, пригнічуваm= 0;и метаболізм плазмові концентрацo= 0;ї верапамілу можуть підвищуватl= 0;ся. Необхідно п = 88;оявляти обережністn= 0; або зменшит = 80; дозу верапамілу.

Літій:<= /i> повіk= 6;омляли про підвищену нейротоксиm= 5;ність літію при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і верапамілу = 75;ідрохлорид&#= 1091; та літію без або з підвищенняl= 4; рівнів літі= 02; у сироватці крові. Однак у пацієнтів, які постійн = 86; приймали однакову дозу літію перорально, = 076;одавання верапамілу гідрохлориk= 6;у призводило до зниження рівнів літі= 02; у сироватці = 082;рові. Пацієнтам, я= 082;і отримують обидва лікарські засоби, необ= 093;ідно перебувати під ретельним наглядом.

Вну= ;трішньовен = 85;і бета-блокат = 86;ри: вн= 091;трішньовен&= #1085;і бета-блокат = 86;ри не слід приз= 085;ачати під час лікування препаратом = 58;арка^® (див. «Протипокаk= 9;ання»). Поєднання верапамілу = 79; бета-блокат = 86;рами може спровокуваm= 0;и серйозне порушення атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0;, яке у деяких випадках може призвести д = 86; тяжкої брад = 80;кардії: може також виникнути серйозне пригніченнn= 3; серцевої ді= 03;льності.

Нейром&#= 8217;язові блокатори:= можливе посилення ефектів нейром’язоk= 4;их блокаторів. Клінічні дані та дослідженнn= 3; на тваринах свідчать, що верапамілу гідрохлориk= 6; може потенціюваm= 0;и активність нейром’язоk= 4;их блокаторів (= 082;урареподіб&= #1085;их та деполяризуn= 2;чих).

Аце= ;тилсаліцил = 86;ва кислота: одночасне застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти з верапамілоl= 4; може збільшуватl= 0; профіль побічних ефектів ацетилсаліm= 4;илової кислоти (підвищений ризик виникнення кровотечі).

Етанол (алкоголь): підви= ;щення плазмових рівнів етанолу. Етанол підв = 80;щує ризик артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Диз= ;опіраміду фосфат: дані пр&= #1086; можливу взаємодію між верапамілоl= 4; та дизопіраміk= 6;у фосфатом відсутні. То= 084;у дизопіраміk= 6; не слід застосовувk= 2;ти за 48 годин до або упродов = 78; 24 годин після застосуванl= 5;я верапамілу.

Інгаля&#= 1094;ійні анестетики: при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгаляційнl= 0;х анестетикіk= 4; та антагоністo= 0;в кальцію, так= 080;х як верапамі = 83;у гідрохлориk= 6;, кожен з них слід ретельно титрувати, щоб уникнут = 80; надмірної д = 77;пресії серцево-суд = 80;нної системи.

Потенц&#= 1110;йні взаємодії в зв’язку з присутністn= 2; трандолапрl= 0;лу у препараті Тарка^®
Лік= ;арські засоби, що підвищують ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку

Інгібі&#= 1090;ори НЕП: одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з інгібітораl= 4;и НЕП, такими як сакубітрил (= 076;оступний як фіксован = 72; доза у комбінаці= 11; з валсартаноl= 4;) і рацекадотрl= 0;л, протипоказk= 2;но, оскільки од = 85;очасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та неприлізинm= 1; (нейтральна = 077;ндопептида&= #1079;а, НЕП) може підвищити ризик виникнення &= #1072;нгіоневрот= ;ичного набряку (див= ;. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;но, оскільки це підвищує ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інгібі&#= 1090;ори mTOR або вілдагліптl= 0;н: од= 085;очасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR (такими як сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с) і вілдагліп = 90;ином може призвести д = 86; підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Кал= ;ійзберігаю = 95;і діуретики, добавки кал= 10;ю або калієвм= 10;сні замінники солі

Х= оча рівень калі= 02; в сироватці = 082;рові зазвичай залишаєтьсn= 3; в межах норми, у деяк&#= 1080;х пацієнтів, я= 082;им застосовуюm= 0;ь трандолапрl= 0;л, може виникнути гіперкалієl= 4;ія. Калійзберіk= 5;аючі діуретики (н= 072;приклад спіронолакm= 0;он, тріамтерен або амілорид), добавки калію або ка= 083;ієвмісні замінники солі можуть призвести д = 86; значного збільшення = 74;місту калію в сироватці крові. Слід також дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і трандолапрl= 0;лу з іншими пре= 087;аратами, що підвищують вміст калію = 074; сироватці крові, наприклад з = 090;риметоприм&= #1086;м і котримокс = 72;золом (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), оскільки відомо, що триметоприl= 4; діє як калій= 079;берігаючий діуретик, як &#= 1110; амілорид. Тому комбінація = 90;рандолапри&#= 1083;у з вищезазначk= 7;ними препаратамl= 0; не рекомендуєm= 0;ься до застосуванl= 5;я. Якщо існує показання д = 86; одночасног&= #1086; застосуванl= 5;я, їх слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю та за умови ч&#= 1072;стого моніторингm= 1; рівня калію в сироватці крові.

Циклос&#= 1087;орин: гі= 087;еркаліємія може виникати пі = 76; час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з циклоспориl= 5;ом. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг = 88;івня калію в сироватці крові.

Гепари&#= 1085;: гі= 087;еркаліємія може виникати пі = 76; час одночас = 85;ого застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з гепари= 085;ом. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг = 88;івня калію в сироватці крові.

Терапі&#= 1103; діуретикамl= 0; або іншими антигіпертk= 7;нзивними засобами: к= омбінація з діуретикамl= 0; або з іншими антигіп = 77;ртензивним&#= 1080; засобами мо= же посилювати антигіпертk= 7;нзивний ефект трандолапрl= 0;лу. У хворих, які отримують діуретики, особливо пр = 80; порушенні водно-сольо = 74;ого балансу, на початку лікування інгібітораl= 4;и АПФ може надмірно знизитися артеріальнl= 0;й тиск (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Імовірністn= 0; посилення гіпотензивl= 5;их ефектів препаратом Тарка^®мож&#= 1077; бути мінімізоваl= 5;а шляхом припинення прийому діуретиків перед початком терапії. Якщ= 086; припинення терапії діуретикамl= 0; не є можливим, початкову дозу препарату Т = 72;рка^® потрібно зменшити.

Трандо&#= 1083;април може послаблюваm= 0;и втрату калі= 02;, спричинену тіазидними діуретикамl= 0;.

Поєдна&#= 1085;ня з блокат&#= 1086;рами рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ (БРА) або аліскіреноl= 4;: дані клінічних досліджень продемонстl= 8;ували, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з БРА або аліскіреноl= 4; асоціюєтьсn= 3; з підвищено= 02; частотою виникнення побічних ефектів, так= 080;х як артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та погіршення функції нирок (включ= 072;ючи гостру нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного засобу, що ді&#= 1108; на РААС (див. «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фармакодиl= 5;аміка»).

Протид&#= 1110;абетичні засоби: як і у разі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; АПФ, одночасне застосуванl= 5;я протидіабеm= 0;ичних засобів (інсуліну аб= 086; пероральниm= 3; гіпоглікем&#= 1110;чних засобів) мож= 077; призвести д = 86; посилення е = 92;екту щодо зниження рівня глюкози в крові з підвищеним ризиком виникнення гіпоглікемo= 0;ї.

Літ= ;ій: трандолапрl= 0;л може затримуватl= 0; виведення літію з організму. Слід часто контролюваm= 0;и плазмові концентрацo= 0;ї літію.

Пре= ;парати золота: рідко повідомлялl= 0; про нітритоїднo= 0; реакції (симптоми, що включають приплив крові до обличчя, нудоту, блюв= 072;ння та артеріальнm= 1; гіпотензію) = 091; пацієнтів, я= 082;і проходили лікування ін’єкційниl= 4;и препаратамl= 0; золота (натрію ауротіомалk= 2;том) одночасно з інгібітороl= 4; АПФ, включаючи препарат Тарка^®.

Гем= ;одіаліз: по= 074;ідомляли про анафілактоo= 1;дні реакції на поліакрилоl= 5;ітрильні мембрани з високою щільністю п = 86;току, що використовm= 1;валися для гемодіа = 83;ізу, у пацієнтів, яким застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ. Як і з інш= ими антигіпертk= 7;нзивними засобами цього хімічного класу, застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ потрібн = 86; уникати пацієнтам, які знаходя = 90;ься на нирковом = 91; діалізі.

Нестер&#= 1086;їдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ): як і у разі усіх ан= 090;игіпертенз&= #1080;вних засобів, застосуванl= 5;я НПЗЗ (включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту у підвищених дозах як протизапалn= 0;ний засіб, наприклад, для послабленнn= 3; болю) може сп&#= 1088;ичиняти послабленнn= 3; гіпотензивl= 5;ого ефекту трандолапрl= 0;лу. При додаванні або відміні НПЗЗ необхі = 76;но посилити контроль артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів, які приймають трандолапрl= 0;л. Крім того, описано, що НПЗЗ та інгібітори АПФ проявля= 02;ть адитивний ефект щодо п= 110;двищення рівня калію = 091; сироватці крові, в той час як функц= 110;я нирок може п= 086;слаблювати&= #1089;я. Ці ефекти є оборотними = 10; спостерігаn= 2;ться, як правило, у пацієнтів і = 79; порушеною функцією нирок.

Необхідно уникати застосуванl= 5;я НПЗЗ, включа= 102;чи ацетилсаліm= 4;илову кислоту (крі= 084; випадків, коли вона застосовуєm= 0;ься у низьких дозах як антиагрегаl= 5;т), разом з інгібітораl= 4;и АПФ пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю.

Інгаля&#= 1094;ійні анестетики: інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивl= 5;ий ефект деяки = 93; інгал= 103;ційних анестетикіk= 4;.

Алопур&#= 1080;нол, цитостатикl= 0; або імунодепреl= 9;анти, системні кортикостеl= 8;оїди або прокаїн = 72;мід мо= 078;уть підвищити ризик розвитку лейкопенії при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и АПФ.

Антаци&#= 1076;и можуть знижувати біодоступнo= 0;сть інгібіторіk= 4; АПФ.

Симпат&#= 1086;міметики можуть знижувати антигіпертk= 7;нзивні ефекти інгібіторіk= 4; АПФ. Слід ретельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів.

Нейрол&#= 1077;птики, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти: як &#= 1110; у разі усіх антигіпертk= 7;нзивних засобів, існує підвищений ризик розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії при поєднанні препарату з нейролептиl= 2;ами або трициклічнl= 0;ми антидепресk= 2;нтами.

Одночасне застосуванl= 5;я фторх= інолонів та інгібіторіk= 4; АПФ може вик= 083;икати гостру ниркову недостатніl= 9;ть.

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Зас= ;тереження у зв’язку з присутністn= 2; трандолапрl= 0;лу у препараті Тарка^® <= /p>
Ангіон&#= 1077;вротичний набряк

Трандолапр&= #1080;л може спричиняти ангіоневроm= 0;ичний набряк, включаючи набряк обличчя, кінцівок, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані. У пацієнтів негроїдної раси повідомлялl= 0; про підвищену частоту розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ порівняно з європейцямl= 0;. Підвищений ризик виник = 85;ення ангіоневро&#= 1090;ичного набряку мож= е бути у пацієнтів, які одночасно з = 72;стосовують терапію інгібітораl= 4;и mTOR (напрl= 0;клад, сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с) та вілдагліптl= 0;ном (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>Вk= 9;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Оскільки од= ночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та неприлізинm= 1; (нейтральна ендопептідk= 2;за, НЕП) можуть підвищити ризик виникнення &= #1072;нгіоневрот= ;ичного набряку, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторі&= #1074; АПФ та інгібіторіk= 4; НЕП (такі як сакубітрил = 10; рацекадотрl= 0;л) протипоказk= 2;не (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Т= ерапію сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м не слід розпочинатl= 0; раніше ніж через 36 годин після застосуванl= 5;я останньої дози трандолапрl= 0;лу. Лікування трандолапрl= 0;лом не слід розпочинатl= 0; раніше ніж через 36 годин після застосуванl= 5;я останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Також повідомлялl= 0; про інтестиналn= 0;ний набряк у пацієнтів, я= 082;і лікувалися інгібітораl= 4;и АПФ. Можливість розвитку цієї реакці= 11; слід враховуватl= 0; у пацієнтів з проявами болю в живот= 110; (з або без нудоти чи блювання).

Пацієнтам, у яких виника= 08; ангіоневроm= 0;ичний набряк, слід &#= 1085;егайно припинити терапію та перебувати = 87;ід спостережеl= 5;ням до зникненн= 03; набряку. Ангіоневроm= 0;ичний набряк обличчя, як правило, проходить самостійно. Набряк, що поширюєтьсn= 3; не лише на обличчя, але й на голосов= 091; щілину, може бути небезпечниl= 4; для життя через ризик = 074;иникнення обструкції дихальних шляхів. Ангі= 086;невротични&= #1081; набряк язик = 72;, голосової щілини або гортані вимагає негайного підшкірногl= 6; введення 0,3-0,5 l= 4;л розчину адр = 77;наліну (1:1000) разом із проведенняl= 4; інших терап = 77;втичних заходів у разі необхі = 76;ності.

Рівень калію в сироватці крові

Застосуван&= #1085;я інгібіторіk= 4; АПФ може спр= 080;чинити розвиток гіперкалієl= 4;ії, оскільки вони пригні = 95;ують вивільненнn= 3; альдостероl= 5;у. Цей ефект зазвичай незначний у пацієнтів з = 085;ормальною функцією нирок. Проте у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок та/або пацієнтів, які приймають добавки кал= 10;ю (включаючи замінники солі), калійзберіk= 5;аючі діуретики, триметоприl= 4; або ко-тримо= 082;сазол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол) і особливо антагоністl= 0; альдостероl= 5;у або блокато = 88;и рецепторів ангіотензиl= 5;у, може розвив = 72;тися гіперкалієl= 4;ія. Слід з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у пацієнтам, які приймають інгібітори АПФ, а також слід контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в сироватці крові та функцію нирок (див. ро&= #1079;діл «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Фактори ризику розвитку гіперкалієl= 4;ії включають одночасне застосуванl= 5;я засобів для лікування гіпокаліємo= 0;ї, цукрового діабету та/а= 073;о дисфункції лівого шлуночка після інфаркту міокарда.=

Пацієн&#= 1090;и з реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю

Інгібітори АПФ можна ви= 082;ористовува&= #1090;и, поки не буде проведено радикальне лікування реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1;, або у випадку, кол= 080; таку процед = 91;ру не можна застосовувk= 2;ти. При застосу = 74;анні інгібіторіk= 4; АПФ пацієнтам з односторонl= 5;ім або двостороннo= 0;м стенозом ниркової ар = 90;ерії підвищуєтьl= 9;я ризик розвитку тяжкої артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті. Діуретики можуть ще більше підвищити цей ризик. Порушення функції нирок може виникнути у вигляді лиш = 77; невеликої зміни рівня креатиніну = 74; сироватці крові, навіт= 100; у пацієнтів = 079; односторонl= 5;ім стенозом ниркової артерії. У та&#= 1082;их пацієнтів лікування необхідно починати в лікарні під пильним медичним спостережеl= 5;ням, із застосуванl= 5;ям малих доз та ретельним підбором дози. Застосуванl= 5;я діуретиків необхідно припинити, т= 072; в перші тижн= 110; лікування потрібно здійснюватl= 0; моніторинг функції нирок і контроль рівня калію = 074; сироватці крові.

Поруше&#= 1085;ня функції нирок

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв може бути необхідним зменшення дози трандо = 83;априлу. Обстеження пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю завжди має включати оцінку функ = 94;ії нирок.

У пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, хронічною серцевою недостатніl= 9;тю або двобічн = 80;м стенозом ниркової артерії, або однобічним стенозом ниркової артерії з однією функ = 94;іонуючою ниркою (наприклад у &#= 1087;ацієнтів із трансплантl= 6;ваною ниркою) існу= 108; ризик погір = 96;ення функції нирок. У деяких пацієнтів без видимих захворюванn= 0; нирок при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і трандолапрl= 0;лу з діуретика = 84;и може підвищитисn= 3; рівень азот = 91; сечовини крові та креатиніну сироватки к = 88;ові.

Одночасне застосуванl= 5;я фторхінолоl= 5;ів та інгібіто = 88;ів АПФ може викликати г = 86;стру ниркову недостатніl= 9;ть у пацієнтів, особливо у тих, що мають &= #1085;иркову недостатніl= 9;ть помірного т = 72; тяжкого ступеня, та у &= #1087;ацієнтів літнього віку. Слід оцінювати ф = 91;нкцію нирок перед початком лікування і контролюваm= 0;и її під час лікування фторхінолоl= 5;ами та інгібіто = 88;ами АПФ.

Протеї&#= 1085;урія

Протеїнурі&= #1103; може виникати зокрема у пацієнтів з існуючим порушенням функції нир = 86;к або при застосуванl= 5;і відносно високих доз інгібіторіk= 4; АПФ.

Подвій&#= 1085;а блокада рен= 10;н-ангіотенз&= #1080;н-альдостеl= 8;онової системи (РААС)

Існують докази, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з блокаторамl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ (БРА) або аліскіреноl= 4; підвищує ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та погіршення функції нир = 86;к (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть). Тому подвійна блокада РАА = 57; шляхом комб= 10;нованого застосуванl= 5;я цих лікарських засобів не рекомендуєm= 0;ься (див. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Фармакодиl= 5;аміка»). Якщо потреб = 72; у терапії подвійною блокадою є абсолютно н = 77;обхідною, її слід застосовувk= 2;ти лише під рет= 077;льним наглядом спеціалістk= 2; та частим моніторингl= 6;м функції нирок, рівні= 074; електролітo= 0;в та артеріал= 00;ного тиску.

Інгібітори АПФ та БРА не &= #1089;лід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Кашель

Під час лікування інгібітораl= 4;и АПФ може вин= 080;кнути сухий непродуктиk= 4;ний кашель, який зникає післ= 03; припинення прийому препарату.=

Вагітн&#= 1110;сть

Прийом інгібіторіk= 4; АПФ не можна &#= 1088;озпочинати у період вагітності. Пацієнткам, які плануют= 00; вагітність, потрібно замінити цю терапію альтернатиk= 4;ним антигіпертk= 7;нзивним лікуванням, яке має встановленl= 0;й профіль безпеки для застосуванl= 5;я у період вагітності. = 059; разі діагностувk= 2;ння вагітності лікування інгібітораl= 4;и АПФ слід нег= 072;йно припинити, і, при необхідносm= 0;і, розпочати альтернатиk= 4;ну терапію (див. «Протипокаk= 9;ання» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Годува&#= 1085;ня груддю

Трандолапр&= #1080;л/верапаміl= 3; не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти жінкам, які годують груддю (див. «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Симпто&#= 1084;атична артеріальнk= 2; гіпотензія.

Симптомати&= #1095;на артеріальнk= 2; гіпотензія = 89;постерігал&#= 1072;ся у пацієнтів = 079; неускладнеl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю після засто = 89;ування початкової дози трандолапрl= 0;лу або її підвищення. = 056;изик розвитку цього стану збільшуєтьl= 9;я при порушенні водно-сольо = 74;ого балансу вна = 89;лідок прийому діуретиків, дотримання = 76;ієти з обмеження = 84; солі, діалізу, дегідратацo= 0;ї, діареї або блювання. Таким паціє = 85;там перед початком лікування слід припинити з = 72;стосування діуретиків та відновит = 80; об’єм циркулюючоo= 1; крові (ОЦК) та рівень соле = 81;. Якщо припин = 77;ння терапії діуретикамl= 0; не є можливим, по= 095;аткову дозу препарату Тарка^® потрібно зменшити.=

Аграну&#= 1083;оцитоз/приг= ;нічення діяльності = 82;істкового мозку

У пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь інгібітори АПФ, спостерігаl= 3;ися агранулоциm= 0;оз та пригніченнn= 3; діяльності кісткового мозку. Вважається, що ризик розвитку не = 81;тропенії пов'язаний і= 079; дозою та видом прийн= 03;того препарату і залежить ві = 76; клінічного стану пацієнта. Ці реакції частіше мож = 91;ть виникати у пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю, особливо пр = 80; колагеновиm= 3; судинних захворюванl= 5;ях. У зв’язку з цим слід проводити р = 77;гулярний моніторинг кількості лейкоцитів та рівнів білка у сечі у пацієнтів = 079; колагеновиl= 4;и судинними захворюванl= 5;ями (наприклад системний червоний вовчак, склеродермo= 0;я), особливо якщо вони асоційованo= 0; з порушення = 84; функції нирок та супутньою терапією, зокрема кортикостеl= 8;оїдами та антиметабоl= 3;ітами. Ці явища є оборотними після припинення прийому інгібітора АПФ.

Аортал&#= 1100;ний стеноз/обст = 88;укція вентрикуляl= 8;ного тракту відтоку

Трандолапр&= #1080;л не слід застосовувk= 2;ти при аорталь = 85;ому стенозі або = 086;бструкції вентрикуляl= 8;ного тракту відтоку.

Поруше&#= 1085;ня функції печінки

Оскільки трандолапрl= 0;л метаболізуn= 8;ться до свого активного метаболіту = 91; печінці, осо= 073;ливої уваги та ретельного моніторингm= 1; потребують пацієнти з порушенням функції печінки.

Хірург&#= 1110;чне втручання/а = 85;естезія<= /p>
У пацієнтів при хірургічноl= 4;у втручанні а = 73;о протягом анестезії засобами, що спричиняютn= 0; артеріальнm= 1; гіпотензію, трандолапрl= 0;л може блокувати утворення ангіотензиl= 5;у ІІ у відповідь н = 72; компенсатоl= 8;не вивільненнn= 3; реніну.

Десенс&#= 1080;білізація

Анафілакто&= #1111;дні реакції (у деяких випадках небезпечні для життя) можуть виникати пр = 80; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ та супут= 085;ій десенсибілo= 0;зації до отрут тваринного = 87;оходження.

ЛПНЩ-афере = 79;

Життєв&#= 1086; небезпечні анафілактоїдні реакції від = 79;началися у пацієнтів, які проходили
ЛПНЩ-аферез та одночасн = 86; застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ.

Зас= ;тереження у зв’язку з присутністn= 2; верапамілу = 91; препараті Тарка^®

Гостри&#= 1081; інфаркт міокарда<= /u>

Через вміст верапамілу = 91; препараті слід застосовувk= 2;ти його з обережністn= 2; пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, ускладнениl= 4; брадикардіn= 8;ю, вираженою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2; або дисфункцієn= 2; лівого шлуночка.=

Серцев&#= 1072; блокада/AV-блокада І ступеня/бра = 76;икардія/аси&= #1089;толія

Верап= ;амілу гідрохлориk= 6; впливає на атріовентрl= 0;кулярний та синоатріалn= 0;ний вузли та пролонгує час атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0;. Застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, оскільки розвиток атріовентрl= 0;кулярної блокади ІІ або ІІІ ступеня (що є протипоказk= 2;нням) або однопуч = 82;ової, двопучковоo= 1; або трипучковоo= 1; блокади ніжки Гіса потребують відміни наступних доз верапамілу гідрохлориk= 6;у, а також приз= 085;ачення відповідноo= 1; терапії у ра= 079;і потреби.

Верапамілу гідрохлориk= 6; впливає на атріовентрl= 0;кулярний та синоатріалn= 0;ний вузли та дуж= 077; рідко може спровокуваm= 0;и виникнення атріовентрl= 0;кулярної блокади ІІ або ІІІ ступеня, бра= 076;икардію та надзвичайнl= 6; рідко – асис= 090;олію. Більш вірогідно, щ= 086; такі симптоми бу = 76;уть спостерігаm= 0;ися у пацієнтів із синдромо = 84; слабкості синусового вузла (синоатріал= 00;на вузлова хвороба), який частіш = 77; виникає у пацієнтів літнього віку.

Асистолія у пацієнтів, які не мають синдрому слабкості синусового вузла, зазвичай ко = 88;откотривал&#= 1072; (кілька секунд або менше), зі спо&= #1085;танним поверненняl= 4; до атріовентрl= 0;кулярного вузлового а = 73;о нормальногl= 6; синусного ритму. Якщо це явище не швидкоплинl= 5;е, слід негайн = 86; розпочати відповідну терапію (див. розділ «Побічні реакції»).

Проти= ;аритмічні засоби, = b-адреl= 5;облокатори

Взаєм= ;не посилення кардіоваскm= 1;лярної дії (підвищення ступеня атріовентрl= 0;кулярної блокади, значне зниження частоти серцевих скорочень, поява серцевої недостатноl= 9;ті, значне зниж = 77;ння артеріальнl= 6;го тиску). Асимптоматl= 0;чна брадикардіn= 3; (36 уд/хв) з блукаючим водієм ритм = 91; передсердя = 89;постерігал&#= 1072;ся у пацієнтів, які отримув = 72;ли супутню терапію очними крап = 83;ями з тимололом (b-адреноблок= атор) на тлі пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я верапамілу гідрохлориk= 6;у.

Дигок= ;син

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і верапамілу = 79; дигоксином слід зменшити дозу дигокс = 80;ну (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Серцев&#= 1072; недостатніl= 9;ть

Через вміст верапамілу = 91; препараті перед почат = 82;ом лікування препаратом Тарка^® необхідно компенсуваm= 0;и серцеву недостатніl= 9;ть у пацієнтів із фракцією викиду біль = 96;е 35 % та адекватно контролюваm= 0;и протягом усього періоду лікування.=

Артері&#= 1072;льна гіпотензія=

У деяких хворих, які отримують діуретики, з= 086;крема якщо це лікування розпочалосn= 3; недавно, на початку прийому трандолапрl= 0;лу може надмірно знизитися артеріальнl= 0;й тиск.

Інгібі&#= 1090;ори ГМГ-КоА-реду= 082;тази (статини) – див. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Захвор&#= 1102;вання, при яких уражується нейром’язоk= 4;а передача

Препарат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; порушеною нейром’язоk= 4;ою передачею (міастенія gravis, синдром Ламберта-Іт = 86;на, прогресуючk= 2; м’язова дистрофія Дюшена).

Гіперт&#= 1088;офічна кардіоміопk= 2;тія

У 120 пацієнті= 074; із гіпертрофіm= 5;ною кардіоміопk= 2;тією (більшість з яких були резистентнl= 0;ми або інтолерантl= 5;ими до пропранолоl= 3;у), які отримували терапію верапамілоl= 4; у дозах до 720 м= г/добу, були відзна = 95;ені серйозні побічні ефекти. У трь&#= 1086;х пацієнтів констатоваl= 5;о летальний наслідок через набря = 82; легенів; у них спостерігаl= 3;ася тяжка обструкція лівого вентрикуляl= 8;ного кровотоку і згодом дисфункція лівого шлуночка. У восьми інши = 93; пацієнтів був набряк легенів та/або тяжка артеріальнk= 2; гіпотензія; = 091; більшості цих пацієнт= 10;в спостерігаk= 4;ся аномально високий (біл= 100;ше 20 мм рт. ст.) тиск заклинення = 91; легеневих капілярах т = 72; виражена обструкція лівого вентрикуляl= 8;ного кровотоку. В 11= % пацієнтів спостерігаl= 3;ася синусова брадикардіn= 3;, у 4 % – AV<= /span>-блокk= 2;да ІІ ступеня т= 072; у 2 % – зупинка синусового вузла. Необхідно враховуватl= 0;, що ця група пацієнтів мала серйоз = 85;е захворюванl= 5;я з високим коефіцієнтl= 6;м летальностo= 0;. Більшість побічних ефектів зникали піс = 83;я зниження дози, та лише у рідких випадках за = 89;тосування верапамілу потрібно було відмін = 80;ти.

Ін= 096;е

Ниркова недостатніl= 9;ть

Хоча дані підтверджеl= 5;их порівняльнl= 0;х досліджень показали, що ниркова недостатніl= 9;ть не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику верапамілу = 91; пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією нир = 82;ової недостатноl= 9;ті, було кілька повідомленn= 0;, які свідчат= 00; про те, що верапаміл пацієнтам і = 79; нирковою не = 76;остатністю слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю та під ретельним наглядом. Верапаміл не виводиться за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Печінкова недостатніl= 9;ть

Препарат слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам із тяжким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті.

Лак= ;тоза

Препар&#= 1072;т містить лактозу, том= 091; його не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; рідкісними = 89;падковими формами непереносиl= 4;ості галактози, недостатніl= 9;тю лактази або синдромом мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози (1 таблетка 2 мг/180 мг містит= ;ь до 108,625 мг лактози, 1 таблетка 4 мг/2= 40 мг містить д= 086; 110,37 мг лактози = 091; формі лактози моногідратm= 1;).

Натрій

Цей лікарський засіб містить 1,12 ммоль (або 25,71 м= 075;) натрію в одній дозі (таблетки 2 мг/= 180 мг) або 1,49 ммол= 00; (або 34,3 мг) натрію в одній дозі (т&#= 1072;блетки 4 мг/240 мг). Слід бути обережним при застосу = 74;анні пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь натрій-конт = 88;ольовану дієту.

За = 89;тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ваг= ;ітність. Препарат не = 089;лід застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і, якщо необхідно, замінити іншим лікарським засобом, дозволеним = 76;ля застосуванl= 5;я вагітним. Пацієнткам, які плануют= 00; вагітність, необхідно змінити даний препарат на інший антиг= 10;пертензивн&#= 1080;й лікарський засіб, що має &= #1074;становлени= ;й профіль безпеки при застосуванl= 5;і у період вагітності (див. «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Безпечне застосуванl= 5;я препарату у період вагітності не підтверджеl= 5;е, однак були в= 080;падкові повідомленl= 5;я про неонатальнm= 1; гіпоплазію легень, затримку внутрішньоm= 1;тробного розвитку плода, незарощену артеріальнm= 1; протоку та гіпоплазію черепа як на= 089;лідок дії інгібіторіk= 4; АПФ на плід.

Епідеміоло&= #1075;ічні дані щодо ризику тератогеннl= 6;сті, спричиненоo= 1; впливом інгібіторіk= 4; АПФ під час І триместру вагітності, не були переконливl= 0;ми; однак незначне підвищення ризику не мо= 078;на виключати.

Відомо, що застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ під час ІІ та ІІІ триместру вагітності = 84;оже призвести д = 86; фетотоксичl= 5;ості у людини (погіршення функції нирок, олігогідраl= 4;ніон, затримка осифікації черепа) та неонатальнl= 6;ї токсичностo= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). При виявлен = 85;і застосуванl= 5;я трандолапрl= 0;лу у ІІ тримест= 088;і вагітності слід провести ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; функції нирок та кіс= 090;ок черепа. Немовлят, чи= 111; матері застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, необхідно ретельно оглянути щодо виявлення артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Верапаміл може пригнічуваm= 0;и скоротливу діяльність при його застосуванl= 5;і наприкінці терміну вагітності. Крім того, виходячи з й= 086;го фармакологo= 0;чних властивостk= 7;й, не можна виключати появу брадикардіo= 1; та артеріал= 00;ної гіпотензії = 91; плода.

Год= ;ування груддю. Верапамілу гідрохлориk= 6; у малих кількостях проникає у грудне молоко людини. Інформації про застосу = 74;ання трандолапрl= 0;лу у період год= 091;вання груддю нема= 08;.

У період годування груддю застосуванl= 5;я препарату н = 77; рекомендовk= 2;но, та більш прийнятне застосуванl= 5;я лікарських засобів з краще встановленl= 0;ми профілями безпеки, особливо пі = 76; час догляду за новонаро = 76;женими або недоношениl= 4;и немовлятамl= 0;.

Зд = 72;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Залежно від індивідуалn= 0;ної чутливості = 87;ацієнта здатність керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; може бути погіршена, особливо на початку лікування. Слід врахов = 91;вати можливість розвитку таких небажаних ефектів як запаморочеl= 5;ня та втомлюваніl= 9;ть. Препарат мо = 78;е підвищуватl= 0; рівень алкоголю у к= 088;ові та уповільнювk= 2;ти його елімінацію, = 090;ому ефекти алкоголю можуть посилюватиl= 9;я.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Дорослим застосовувk= 2;ти 1 таблетку 1 раз на добу, вранці, незалежно в= 10;д прийому їжі. Таблетку слід ковтат = 80; цілою, не розжовуючи та запиваюч = 80; водою.

Пацієн&#= 1090;и літнього віку. У деяких пацієнтів літнього віку може сп= 086;стерігатис&= #1103; більш виражений ефект зниже = 85;ня артеріальнl= 6;го тиску через вищу систем = 85;у біодоступнo= 0;сть порівняно з молодшими пацієнтами = 79; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

=

Діти.

Препарат не застосовувk= 2;ти дітям та підліткам (< 18 років) через відсутністn= 0; клінічних досліджень = 91; цій віковій групі.

Передо&#= 1079;ування.

Найвища доза під час клінічних досліджень становила 16 мг трандолапрl= 0;лу, що не призво= 076;ило до появи ознак або си= 084;птомів непереносиl= 4;ості.

При передоз= уванні препарату можуть виникнути такі клініч = 85;і прояви, зумовлені в&= #1077;рапамілом: виражена артеріальнk= 2; гіпотензія, брадикардіn= 3;, порушення серцевої провідностo= 0; (наприклад атріовентрl= 0;кулярний ритм з атріо= 074;ентрикуляр&= #1085;ою дисоціацієn= 2; та з а= ;тріовентри = 82;улярною блокадою високого ступеня, включаючи а = 89;истолію), негативна інотропна дія (наприклад серцева недостатніl= 9;ть) та гострий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром. Внаслідок передозуваl= 5;ня було зафіксованl= 6; летальні випадки. Про передозуваl= 5;ня можуть свідчити інші симпто = 84;и на тлі гіпоперфузo= 0;ї, наприклад метаболічнl= 0;й ацидоз, гіперглікеl= 4;ія, гіперкалієl= 4;ія, ниркова дисфункція та судоми.

При передозуваl= 5;ні препарату можуть вини = 82;нути такі ознаки та симптоми, зумовлені т&= #1088;андолаприл= ;ом: тяжка артеріальнk= 2; гіпотензія, шок, ступор, брадикардіn= 3;, електролітl= 5;і порушення, ниркова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, відчуття серцебиття, запаморочеl= 5;ня, тривожністn= 0; і кашель.

Лікува&#= 1085;ня. Після передозуваl= 5;ня таблетками трандолапрl= 0;лу/верапамі&#= 1083;у необхідно провести по = 74;не промивання кишечнику. Подальшому всмоктуванl= 5;ю верапамілу = 91; шлунково-ки= шковому тракті необхідно запобігти шляхом промивання шлунка, прийому абс = 86;рбенту (активовано = 75;о вугілля) та проносного.

Крім загальних заходів (підтриманн= 03; адекватногl= 6; об'єму циркулюючоo= 1; крові із застосуванl= 5;ям плазми або плазмозаміl= 5;ників), спрямованиm= 3; на усунення тяжкої гіпотензії (наприклад шоку), також можна застосуватl= 0; інотропну підтримку з = 72; допомогою допаміну, добутаміну або ізопреналіl= 5;у.

Лікування передозуваl= 5;ня має бути гол= 086;вним чином підтр = 80;муючим. Лікування передозуваl= 5;ня верап= амілу гідрохлориk= 6;ом включає парентералn= 0;не введення препаратів кальцію, бета-адрене = 88;гічну стимуляцію та промивання шлунково-ки = 96;кового тракту. Чере= 079; можливу відстроченm= 1; абсорбцію в = 77;рапамілу внаслідок уповільненl= 6;го вивільненнn= 3; пацієнти можуть потребуватl= 0; медичного спостережеl= 5;ня та госпіталізk= 2;ції на період до 48 годин. Верапамілу гідрохлориk= 6; не виводиться за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

При передозуваl= 5;ні транд= олаприлом рекомендовk= 2;на внутрішньоk= 4;енна інфузія фіз= 10;ологічного розчину. Якщ= 086; виникає гіп = 86;тензія, пацієнту необхідно прийняти пр = 86;тишокове положення. У разі можлив = 86;сті також можна розглянути застосуванl= 5;я інфузії ангіотензиl= 5;у II та/або внутр= ішньовенне введення катехоламіl= 5;ів. Якщо прийом відбувся нещодавно, потрібно вж = 80;ти заходів щод = 86; видалення трандолапрl= 0;лу (наприклад блювання, промивання шлунка, прийом абсорбентіk= 4; і сульфату натрію). Невідомо, чи можливо вивести тра = 85;долаприл (або його активний метаболіт, т= 088;андолаприл&= #1072;т) за допомого= 02; гемодіалізm= 1;. При брадикардіo= 1;, стійкій до медикаментl= 6;зної терапії, показано використанl= 5;я кардіостимm= 1;лятора. Необхідно проводити частий конт = 88;оль основних життєвих показників, електролітo= 0;в сироватки крові та концентрацo= 0;й креатиніну.

Побічн&#= 1110; реакції.

Нижче наведені побічні реакції, про які повідом = 83;яли під час проведення клінічних досліджень, = 079; постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я або IV фази клінічних досліджень. Для кожної системи органів побічні реакції класифікуюm= 0;ься за частотою наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100= ), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), <= /span>невід= ;омо (частоту не можна встановити = 79; наявних даних).

Інфекц&#= 1110;ї та інвазії: рідко= ; – простий герпес; дуже рідко – бронхіт; невідомо – інфекція верхніх дих = 72;льних шляхів, фарингіт, синусит*, риніт*, глоси&#= 1090;*, інфекція сечовивіднl= 0;х шляхів.

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи: дуже рідко – лейкопенія, панцитопенo= 0;я, тромбоцитоl= 7;енія; невідомо – агранулоциm= 0;оз, зниження рі = 74;ня гемоглобінm= 1; та гематокритm= 1;, гемолітичнk= 2; анемія*.

З боку імунної системи: нечаст&= #1086; – гіперчутлиk= 4;ість.

З боку метаболізмm= 1; і харчуванн= 03;: нечасто – гіперліпідk= 7;мія; рідко – анорексія; невідомо – підвищення апетиту, гіперкалієl= 4;ія, гіперхолесm= 0;еринемія, гіперглікеl= 4;ія, гіпонатрієl= 4;ія, гіперурикеl= 4;ія, подагра, ферментні порушення.=

З боку психіки: дуже рідко – агре= 089;ивність, тривожністn= 0;, депресія, дратівливіl= 9;ть, невідомо – безсоння, порушення сну*, галюцин&#= 1072;ції, зниження лібідо, сплутаністn= 0; свідомості*.

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочеl= 5;ня; нечасто – тремор, сонливість; = 088;ідко – синкопе; ду&#= 1078;е рідко – крововилив = 91; мозок, втрат= 072; свідомості, безсоння, порушення рівноваги, гіперестезo= 0;я, парестезія, = 076;исгевзія (порушення відчуття смаку); невідомо – транзиторнo= 0; ішемічні атаки*, цереб&#= 1088;оваскулярн= а подія, міоклонія, мігрень, екстрапіраl= 4;ідні розлади, параліч (тетрапарез).

З боку органів зор = 91;: дуже рідко – порушення/н = 77;чіткість зору; невідомо – б= 083;ефарит, кон’юнктивk= 2;льний набряк, розлади орган= ;ів зору.

З боку органів слуху та лабіринту: ч= асто – вертиго; невідомо – дзвін у вухах.

З боку серця: часто – AV-б = 83;окада I ступеня; нечасто – серцебиття; = 076;уже рідко – стенокардіn= 3;, фібриляція передсердь, брадикардіn= 3;, зупинка серця, серцева недостатніl= 9;ть, тахікардія; невідомо – інфаркт міо = 82;арда, AV-блокад&= #1072; ІІ або ІІІ ступеня, синусова брадикардіn= 3;, зупинка синусового вузла, асист= 086;лія, аритмія, шлуночкова тахікардія, = 110;шемія міокарда, відхилення на електрокарk= 6;іограмі.

З боку судин: часто – гіпотензія, ортостатичl= 5;а гіпотензія, шок, гіперемія, припливи; ду= 078;е рідко – коливання артеріальнl= 6;го тиску; невідомо – гіпертензіn= 3;, ангіопатія, периферичнo= 0; судинні розлади, варикозне захворюванl= 5;я вен, симптоматиm= 5;на або тяжка артеріальнk= 2; гіпотензія.<= o:p>

Респір&#= 1072;торні розлади, порушення з боку органі = 74; грудної клітки та середостінl= 5;я: частl= 6; – кашель; дуж&#= 1077; рідко – астма, диспное, застійні явища у синусах; нев= 110;домо – бронхоспазl= 4;, запалення верхніх дихальних шляхів, застійні явища у верх= 085;іх дихальних шляхах, продуктивнl= 0;й кашель, запа= 083;ення глотки, орофарингеk= 2;льний біль, носова кровотеча, розлади дихання.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: часто – запори; неча= 089;то – біль у животі, діарея, шлунково-ки = 96;кові розлади, нудота; дуже рідко – сухість у роті/горлі, панкреатит, блювання; невідомо – дискомфорт = 91; животі, диспепсія, гастрит, метеоризм, гіперплазіn= 3; ясен, гемате= 084;езис, кишкова непрохідніl= 9;ть, інтестиналn= 0;ний набряк*.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: нечаст&= #1086; – зміни показників функціоналn= 0;них тестів печінки; рід= 082;о – гіпербілірm= 1;бінемія; дуже рідко – холестаз, гепатит, жовтяниця; невідомо – х= 086;лестатична жовтяниця*.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – набряк обличчя, свербіж, висипання, посилене потовиділеl= 5;ня; рідко – алопеція, неспецифічl= 5;і шкірні розлади; дуж= 077; рідко – ангіоневроm= 0;ичний набряк, мультиформl= 5;а еритема, дерматит, псоріаз, кропив’янкk= 2;; невідомо – синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, пурпу= 088;а, екзема, акне, сухість шкіри.

З боку кістково-м’= 03;зової системи: дуже рідко – артралгія, міалгія, м’язова слабкість; невідомо – біль у спині, біль у кінцівках, б= 110;ль у кістках, остеоартриm= 0;, м’язо= 074;ий спазм.

З боку нирок та сечовидільl= 5;ої системи: нечаст&#= 1086; – поліурія; р&#= 1110;дко – азотемія; д&#= 1091;же рідко – гостра ниркова недостатніl= 9;ть*; невідомо – полакіурія.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: дуже рідко ̵= 1; гінекомастo= 0;я, еректильна дисфункція; невідомо – галакторея.

Загаль&#= 1085;і розлади: нечаст&= #1086; – біль у грудній клітці; дуже рідко – втомлюваніl= 9;ть, астенія, набряк, периферичнl= 0;й набряк; невідомо – гіпертерміn= 3;, погане самопочуттn= 3;, нездужання.

Лабора&#= 1090;орні показники:= дуже рідко – підвищення рівня лужно= 11; фосфатази, калію, трансамінаk= 9;, лактатдегіk= 6;рогенази, ліпази, імуноглобуl= 3;іну, γ-глутамілтl= 8;ансферази; невідомо – підвищення вмісту сечо = 74;ини, креатиніну, прола= 082;тину у плазмі крові.

* Побічні реакції, характерні для класу ін= 075;ібіторів АПФ.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умо= ;ви зберігання.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 °С.

Упаков&#= 1082;а.

14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.=

Кат= ;егорія відпуску. За рецептом.=

Виробн&#= 1080;к.

Аббві Дойчланд ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина/AbbVie Deutschland GmbH & Co. KG, Germany.<= /o:p>

Міс= ;цезнаходже = 85;ня виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Кнольштрас&= #1089;е, 67061 Людвігсхафk= 7;н, Німеччина/Knollstrass= e, 67061 Ludwigshafen, Germany.