ІНСТРУi= 0;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

<= b>

ТАФНАТ

(TAFNAT)

Скла&= #1076;:

діюча речовина: тенофовір= ;у алафенамід;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить тен = 86;фовіру алафенамідm= 1; фумарату еквівалентl= 5;о 25 мг тенофовіру алафенамідm= 1;;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; натрію кроскармелl= 6;за; магнію стеа = 88;ат;

плівкова оболонка Opadry II Blue (85= F505153): спирт полівінілоk= 4;ий, титану діоксид (Е 171), п= 086;ліетиленгл&= #1110;коль, тальк, барвник діамантовиl= 1; синій FCF, алюмінієвиl= 1; лак (Е 133).

Ліка&= #1088;ська форма. Табл&= #1077;тки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: овальні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, синього кольору з гравіюваннn= 3;м «TA» з одного боку та «25» – з іншого.

<= /p>

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група

Противo= 0;русні засоби для с = 80;стемного застосуванl= 5;я, нуклеозиднo= 0; та нуклеотиднo= 0; інгібітори = 79;воротної транскриптk= 2;зи. Код АТХ J05A F13.

<= /p>

Фармако&= #1083;огічні властивостo= 0;

Фарм&= #1072;кодинаміка= ;

Ме= 093;анізм дії. Тенофовіру алафенамід = 08; фосфонамідl= 5;ими проліками тенофовіру (аналог 2'-дезоксіаде&#= 1085;озин-монофо= ;сфату). Тенофовіру алафенамід проникає в первинні гепатоцити шляхом пасивної дифузії і переноситьl= 9;я транспортеl= 8;ами печінковогl= 6; поглинання OATP1B1 і OATP1B3. У первинних гепатоцитаm= 3; тенофовіру = 72;лафенамід в основному= гідролізує= ться за допомого= 02; карбоксилеl= 9;терази-1 з утворення = 84; тенофовіру. Внутрішньоl= 2;літинний тенофовір згодом фосфорилюєm= 0;ься до фармакологo= 0;чно активного метаболіту тенофовіру дифосфату. Тенофовіру дифосфат пригнічує реплікацію вірусу гепа = 90;иту В (ВГВ) шляхом = включення у вірусну ДН= 050; за допомого= 02; зворотної транскриптk= 2;зи ВГВ, що призводить до обриву ла= 085;цюга ДНК.

Тенофов= 10;р володіє специфічноn= 2; активністю = 97;одо ВГВ та вірус= 091; імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ-1 і= ВІЛ-2). Тенофовіру дифосфат є слабким інгібітороl= 4; ДНК-полімер = 72;з ссавців, я = 82;і включають мітохондрі= альну ДНК-полімер = 72;зу γ. Даних про мітохондріk= 2;льну токсичністn= 0; in vitro на основі декількох аналізів, включаючи а = 85;аліз мітохондріk= 2;льної ДНК, немає.

Пр= 086;тивірусна активність. Противірусl= 5;у активність тенофовіру алафенамідm= 1; оцінювали у клітинах гепатоцелюl= 3;ярної карциноми (HepG2) п = 88;оти панелі клінічних ізолятів ВГ = 42;, що представ = 83;яють генотипи A-H. Значення EC₅₀ (5= 0 % ефективної концентрацo= 0;ї) для тенофовіру = 72;лафенаміду варіювали від 34,7 до 134,4 нМ при загальному середньому значенні EC₅₀ 86= ,6 нМ. CC₅₀ (50 % цитот&#= 1086;ксичної концентрацo= 0;ї) у клітинах HepG2 складала > 44,400 нМ.

Ре= 079;истентніст&= #1100;. У пацієнтів= ;, які застосовувk= 2;ли тенофовіру алафенамід, б&#= 1091;ло проведено а = 85;аліз послідовноl= 9;тей на парних вихідних рівнях та ізолятах ВГ = 42;, отриманих н = 72; початку дослідженнn= 3; та під час лікування, які пережил = 80; вірусологіm= 5;ний прорив (2 візити підряд з пок= 072;зником ДНК ВГВ ≥ 69 МО/= мл після попередньоk= 5;о рівня < 69 МО/м = 83; або збільшення ДНК ВГВ на 1,0 log10 або вище пор= 110;вняно з найнижчим рівнем), та у пацієнтів з ДНК ВГВ ≥ 69 МО/мл на 96-му тижні або пр= 080; ранній відміні на 24 тижні або пі= 079;ніше. В об’єднаномm= 1; аналізі пацієнтів, які отримув = 72;ли тенофовіру алафенамід, = 091; дослідженнn= 3;х 108 та 110 на 48-му тижні (N =3D 20) та 96-м= 091; тижні (N =3D 72) в цих ізолятах не виявлено амінокислоm= 0;них замін, повʼя = 79;аних зі стійкіст= 02; до тенофовіру алафенамідm= 1; (генотипний та фенотипний аналізи).

У пацієнтів з вірусологіm= 5;ною супресією, я= 082;і отримували тенофовіру алафенамід після переходу з лікування т = 77;нофовіру дизопроксиl= 3;ом у дослідженнo= 0; 4018, протягом 96 тижнів лікування тенофовіру алафенамідl= 6;м у одного пацієнта в групі теноф = 86;віру алафенамідm= 1; – тенофовіру алафенамідm= 1; спостерігаk= 4;ся вірусологіm= 5;ний спалах (один візит з ДНК HBV Ͱ= 5; 69 МО/мл), а у одного пацієнта в групі тенофовіру дизопроксиl= 3;у – тенофоk= 4;іру алафенамідm= 1; спостерігаk= 4;ся вірусологіm= 5;ний прорив. Прот= 103;гом 96 тижнів лікування н = 77; було виявлено жо = 76;них замін амінокислоm= 0; HBV, пов’язаних = 79; резистентнo= 0;стю до тенофові = 88;у алафенамідm= 1; або тенофовіру дизопроксиl= 3;у.

У педіатричнl= 6;му дослідженнo= 0; 1092 30 пацієнтів = 074;іком від 12 до < 18 років та 9 пацієнтів віком від 6 до = < 12 років, які отримували тенофовіру алафенамід, відповідалl= 0; вимогам для аналізу резистентнl= 6;сті на 24-му тижні. Протягом 24 тижнів лікування н = 77; було виявлено жодних замі = 85; амінокислоm= 0; HBV, пов’язаних = 79; резистентнo= 0;стю до тенофові = 88;у алафенамідm= 1;. На 48-му тижні 31 пацієнт віком від 12 до < 18 років та 12 пацієнтів віком від 6 до = < 12 років відповідалl= 0; вимогам для аналізу рез = 80;стентності (як група тенофовіру алафенамідm= 1;, так і плацеб= 086; перейшли до групи теноф = 86;віру алафенамідm= 1; на 24-му тижні). Протягом 48 ти&= #1078;нів лікування н = 77; було виявлено жодних замі = 85; амінокислоm= 0; HBV, пов’язаних = 79; резистентнo= 0;стю до тенофові = 88;у алафенамідm= 1;.

Пе= 088;ехресна резистентнo= 0;сть. Противірусl= 5;а активність тенофовіру алафенамідm= 1; оцінюваласn= 3; на підставі набору ізол= 03;тів, що містять мутації нук = 83;еозидних / нуклеотидн= 080;х інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи в клітинах HepG2. = 030;золяти ВГВ, що експресуваl= 3;и заміни rtV173L, rtL180M та rtM204V/I, пов’язані з резистентнo= 0;стю до ламівудину, залишалися чутливими д = 86; тенофовіру алафенамідm= 1; (< 2-кратна зміна величини EC₅₀). = Ізоляти ВГВ, що експресуваl= 3;и заміни rtL180M, rtM204V і rtT184G, rtS202G або rtM250V, пов’я&= #1079;ані з резистентнo= 0;стю до ентекавіру, зберігали чутливість до тенофовіру алафенамідm= 1;. Ізоляти ВГВ, що експресуваl= 3;и окремі заміни rtA181T, rtA181V або rtN236T, пов’яз&#= 1072;ні зі стійкіст= 02; до адефовір = 91;, залишалися чутливими д = 86; тенофовіру алафенамідm= 1;; в той же час і&= #1079;олят ВГВ, що експресуваk= 4; rtA181V і rtN236T, продемонстl= 8;ував зниження чутливості до тенофовіру алафенамідm= 1; (3,7-кратна зміна величини EC₅₀). Клінічна значущість цих замін невідома.=

Клінічн= 10; дані

Ефектив = 85;ість та безпека з= 072;стосування тенофовіру алафенамідm= 1; пацієнтам з хронічним гепатитом В (ХГВ) базуються н = 72; даних, отриманих з = 72; 48 та 96 тижнів двох рандомізовk= 2;них подвійно сліпих досліджень = 79; активним контролем, д= 086;слідження 108 та дослідже= ння 110. Безпека зас= ;тосування тенофовіру алафенамідm= 1; також підтверджуn= 8;ться об’єднанимl= 0; даними, отриманими = 91; дослідженн&= #1103;х 108 та 110 у пацієнтів, я= 082;і продовжуваl= 3;и лікування з 96-го по 144-й тижд&#= 1077;нь, а також у пацієнтів у відкритій фазі дослід = 78;ень 108 та 110 з 96-го по 144-й тиждень (360 пац= ;ієнтів продовжуваl= 3;и приймати тенофовіру алафенамід; 180= – перейшли з тенофовіру дизопроксиl= 3;у на тенофові = 88;у алафенамід на 96-му тижні лікування).

У дослід= 078;енні 108 HBeAg-негативних пацієнтів з компенсоваl= 5;ою функцією печінки, які раніше не от= 088;имували лікування, т= 072; пацієнтів, які вже отримували лікування, було рандомізовk= 2;но у співвідношk= 7;нні 2:1 для отримання тенофовіру алафенамідm= 1; (25 мг; N =3D 285) один ра&= #1079; на добу або тенофовіру дизопроксиl= 3;у (245 мг; N =3D 140) один ра= з на добу. Середній ві = 82; пацієнтів становив 46 років, 61 % стан= овили особи чоловічої статі, 72 % – азі = 72;ти, 25% – представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси та 2 % (8 пацієнтів) – негроїдної раси. 24 %, 38 % та 31 % мали ВГВ генотипу В, C та D відповідно. 21 % мали досвід лікування (п= 086;переднє лікування пероральниl= 4;и противірусl= 5;ими засобами, включаючи ентекавір (N =3D 41), ламівудин (N =3D 42), тенофовіру дизопроксиl= 3; (N =3D 21) або інші (N =3D 18)). На початку д= 086;слідження середній рівень ДНК В= 043;В у плазмі становив 5,8 log10 МО/мл, середній рівень АЛТ у сироватці крові – 94 МО/л, = 72; 9 % пацієнтів мали в анамнезі ци = 88;оз.

У дослід= 078;енні 110 пацієнти з компенсоваl= 5;ою функцією печінки з позитивним HBeA= g, які раніше н= 077; отримували лікування, т= 072; пацієнти, як= 110; вже отримув = 72;ли лікування, були відібрані у співвідношk= 7;нні 2:1 для отримання тенофовіру = 72;лафенаміду (25 мг; N =3D 581) один ра&= #1079; на добу або тенофовіру дизопроксиl= 3;у (245 мг; N =3D 292) один ра= з на добу. Середній ві = 82; становив 38 років, 64 % стан= овили особи чолов= 10;чої статі, 14 % – азі = 72;ти, 17 % – представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси та < 1 % (5 пацієнтів) – негроїдної раси. 17 %, 52 % та 23 % мали ВГВ генотипу B, C та= ; D відповідно. 26&= nbsp;% мали досвід лікування (попереднє лікування пероральниl= 4;и противірусl= 5;ими засобами, включаючи адефовір (N =3D 42), ентекавір (N =3D 117), ламівудин (N =3D 84), телбівудин (N = =3D 25), тенофовіру дизопроксиl= 3; (N =3D 70) або інші (N =3D 17)). На початку дослідженнn= 3; середній рівень ДНК HBV у плазмі стан = 86;вив 7,6 log10 МО/мл, середній рівень АЛТ у сироватці крові становив 120 МО/л, а 7 % пацієнтів мали цироз в анамнезі.=

Первинн = 86;ю кінцевою точкою ефективносm= 0;і в обох дослідженнn= 3;х була частка пацієнтів з рівнем ДНК ВГВ у плазмі нижче 29 МО/мл на 48-му тижні. Тенофовіру алафенамід відповідав критеріям н = 77; меншої ефективносm= 0;і щодо досягнення рівня ДНК ВГ= 042; менше 29 МО/мл порівняно з тенофовіру дизопроксиl= 3;ом. Результати лікування в рамках дослідженнn= 3; 108 та дослідженнn= 3; 110 станом на 48-й тиждень нав = 77;дено в таблицях 1 та 2.

Таблиця 1 <= o:p>

Показни = 82;и ефективносm= 0;і щодо ДНК вірусу гепа = 90;иту В на 48-му тижні= ;^а

	Досл= ;ідження 108 (HBeAg-негативни= 081;)	Досл= ;ідження 110 (HBeAg-позитивни= 081;)
	TAF (N =3D 285)	TDF (N =3D 140)	TAF (N =3D 581)	TDF (N =3D 292)
ВГВ ДНК < 29 МО/мл	94 %	93 %	64 %	67 %
Відм= ;інності в лікуванніb	1,8 % (95 % ДІ від -3,6 % до 7,2 = %)	-3,6 % (95 % = 44;I від -9,8 % до 2,6 %)
ВГВ ДНК ≥ 29 МО/мл=	2 %	3 %	31 %	30 %
Базо= ;вий рівень ДНК ВГВ < 7 log10 МО/мл ≥ 7 log10 МО/мл	96 % (221/230) 85 % (47/55)	92% (107/116) 96% (23/24)	Н/з<= /span>	Н/з<= /span>
Базо= ;вий рівень ДНК ВГВ < 8 log10 МО/мл ≥ 8 log10 МО/мл	Н/з<= /span>	Н/з	82% (254/309) 43% (117/272)	82% (123/150) 51% (72/142)
Паці= ;єнти, які не приймали нуклеозидн= 110; лікарські з&#= 1072;соби^с Паці= ;єнти, які приймали нуклеозидн= 110; лікарські засоби	94 % (212/225) 93 % (56/60)	93 % (102/110) 93 % (28/30)	68 % (302/444) 50 % (69/137)	70 % (156/223) 57 % (39/69)
Відс= ;утні вірусологі= 095;ні дані на 48-му тижні	4 %	4 %	5 %	3 %
Досл= ;ідження препарату було припинено через відсутніст= 100; ефективнос= 090;і	0	0	< 1 %<= /p>	0
Досл= ;ідження препарату було припинено через побічні ефекти або летальний наслідок	1 %	1 %	1 %	1 %
Досл= ;ідження препарату було припинено через інші причини^d<= /span>	2 %	3 %	3 %	2 %
Відс= ;утні дані за певн&= #1080;й період, але досліджува= 085;ий препарат застосовув= 072;вся	< 1 %<= /p>	1 %	< 1 %<= /p>	0

Н/з – не застосовно, TAF= – тенофовіру алафенамід, TDF= – тенофовіру дизопроксиl= 3;

^a Відсутністn= 0; =3D провалено а = 85;аліз.

^b З урахуванняl= 4; вихідних рівнів ДНК ВГВ у плазмі крові та гру= 087; за статусом пероральноk= 5;о антивіруснl= 6;го лікування.=

^с Пацієнти, як= 110; раніше не отримували лікування, проходили пероральну антивіруснm= 1; терапію тривалістю менше 12 тижнів з використанl= 5;ям будь-якого аналога нуклеозиду або нуклеот = 80;ду, включаючи тенофовіру дизопроксиl= 3; або тенофов= 10;ру алафенамід.

^d Включає пацієнтів, які припинили участь у дос= 083;ідженні з причин, не пов’язаних із виникнен = 85;ям побічних реакцій, летальних випадків аб = 86; відсутностo= 0; чи втрати ефективносm= 0;і, наприклад, відмова від участі, втрата контакту з пацієнтом тощо.

Таблиця 2 <= o:p>

Додатко = 74;і показники ефективносm= 0;і на 48-му тижні^a<=
/sup>

	Досл= ;ідження 108 (HBeAg-негативни= 081;)	Досл= ;ідження 110 (HBeAg-позитивни= 081;)
	TAF (N =3D 285)	TDF (N =3D 140)	TAF (N =3D 581)	TDF (N =3D 292)
АЛТ<= /o:p> Скор= ;игований АЛТ (лабораторн&#= 1086;)^b	83 %	75 %	72 %	67 %
Скор= ;игований АЛТ (AASLD)^c	50 %	32 %	45 %	36 %
Серо= ;логічне дослідженн= 103; Відс= ;утність HBeAg / сероконвер= 089;ія^d	Н/з<= /span>	Н/з<= /span>	14 % / 10 %	12 % / 8 %
Відс= ;утність HBsAg / сероконвер= 089;ія	0 / 0	0 / 0	1 % / 1 %=	< 1 % / 0

Н/з – не застосовно, TAF= – тенофовіру алафенамід, TDF= – тенофовіру дизопроксиl= 3;

^a Відсутністn= 0; =3D провалено а = 85;аліз.

^b До групи, що брала участ= 00; в аналізі нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у яких на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) за даними лабо = 88;аторії. Верхня межа норми АЛТ дл= 103; лабораторіo= 1; становить: ≤ 43 Од/л для чоловіків віком від 18 до < 69 років та ≤ 35 Од/л для чоловіків віком ≥ 69 років; ≤ 34 Од/л = 76;ля жінок віком від 18 до < 69 років та ≤ 32 Од/л для жіно&#= 1082; віком ≥ 69 років.

^с До групи, яка брала участ= 00; в аналізі нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у я&#= 1082;их на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; ВМН згідно з критеріями Американсьl= 2;ої асоціації з вивчення захворюванn= 0; печінки (AASLD) 2016 року (> 30 ОД/л для чоловіків т = 72; > 19 ОД/л для жінок).

^d До групи, що брала участ= 00; у серологічнl= 6;му дослідженнo= 0;, увійшли лиш = 77; пацієнти з позитивним результатоl= 4; на антиген (HBeAg) та негативн = 80;м результатоl= 4; на антитіла (HB= eAb) або відсутн= 10;стю даних на момент включення в дослідженнn= 3;.

Досвід застосуванl= 5;я тенофовіру понад 48 тижні&= #1074; у дослідженнo= 0; 108 та дослідженнo= 0; 110

На 96-му тижні вірусна супресія, а також біохі = 84;ічні та серологічнo= 0; відповіді підтримуваl= 3;ися при продовженнo= 0; лікування тенофовіру алафенамідl= 6;м (див. таблицю 3= ).

Таблиця 3 <= o:p>

ДНК ВГВ та додатков= 10; показники е = 92;ективності на 96-му тижні^&#=
1072;

Досл= ;ідження 108 (HBeAg-негативни= 081;)

Досл= ;ідження 110 (HBeAg-позитивни= 081;)

TAF

(N =3D 285)

TDF

(N =3D 140)

TAF

(N =3D 581)

TDF

(N =3D 292)

ВГВ ДНК < 29 МО/мл

90 %

91 %

73 %

75 %

Базо= ;вий рівень ДНК ВГВ

< 7 log10 МО/мл

≥ 7 log10 МО/мл

90 % (207/230)

91 % (50/55)

91 % (105/116)

92 % (22/24)

Н/з<= /span>

Базо= ;вий рівень ДНК ВГВ

< 8 log10 МО/мл

≥ 8 log10 МО/мл

Н/з<= /span>

Н/з

84 % (260/309)

60 % (163/272)

81 % (121/150)

68 % (97/142)

Паці= ;єнти, які не приймали нуклеозидн= 110; лікарські засоби^b<= /span>

Паці= ;єнти, які приймали нуклеозидн= 110; лікарські засоби

90 % (203/225)

90 % (54/60)

92 % (101/110)

87 % (26/30)

75 % (331/444)

67 % (92/137)

75 % (168/223)

72 % (50/69)

АЛТ<= /o:p>

Скор= ;игований АЛТ (лабораторн&#= 1086;)^с

Скор= ;игований АЛТ (AASLD)^d

81 %

50 %

71 %

40 %

75 %

52 %

68 %

42 %

Серо= ;логічне дослідженн= 103;

Відс= ;утність HBeAg / сероконвер= 089;ія^е

N/A

22 % / 18 %

18 % / 12 %

Відс= ;утність HBsAg / сероконвер= 089;ія

< 1 % / < 1 %

0 / 0

1 % / 1 %=

1 % / 0 %=

Н/з – не застосовно, TAF= – тенофовіру алафенамід, TDF= – тенофовіру = 76;изопроксил

^a Відсутністn= 0; =3D провалено аналіз.

^b Паці= єнти, які раніше н= 077; отримували лікування, проходили пероральну антивіруснm= 1; терапію тривалістю менше 12 тижнів з використанl= 5;ям будь-якого аналога нуклеозиду або нуклеот = 80;ду, включаючи тенофовіру дизопроксиl= 3; або тенофовіру алафенамід.

^с До групи, яку було включено в аналіз нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у я&#= 1082;их на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) діапазону л = 72;бораторії. Верхня межа норми АЛТ дл= 103; центральноo= 1; лабораторіo= 1; становить: ≤ 43 Од/л для чоловіків віком від 18 до < 69 років та ≤ 35 Од/л для чоловіків віком ≥ 69 років; ≤ 34 Од/л = 76;ля жінок віком від 18 до < 69 років та ≤ 32 Од/л для жіно&#= 1082; віком ≥ 69 років.

^d До групи, яку було використанl= 6; для аналізу = 085;ормалізаці&= #1111; рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у яких на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; ВМН за критеріями AASLD 2016 року (> 30 Од/л у чоловіків т = 72; > 19 Од/л у жінок)= .

^е До групи, яка брала участ= 00; у серологічнl= 6;му дослідженнo= 0;, увійшли лиш = 77; пацієнти з п= 086;зитивним результатоl= 4; на антиген (HBeAg) та негативн = 80;м результатоl= 4; на антитіла (HB= eAb) або відсутн= 10;стю даних на момент включення в дослідженнn= 3;.

Зміни показників мінеральноo= 1; щільності к= 10;сткової тканини (МЩК= 058;) у дослідженнo= 0; 108 та дослідженнo= 0; 110

В обох до&#= 1089;лідженнях тенофовіру алафенамід був пов’яза = 85;ий із меншим середнім відсотковиl= 4; зниженням МЩКТ (визначеним за допомого= 02; двоенергетl= 0;чної рентгенівсn= 0;кої абсорбціомk= 7;трії [dual energy X ray absorptiometry (DXA)] в ділn= 3;нці стегна та поперековоk= 5;о відділу хребта) порі= 074;няно з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;ом після 96 тижнів лікування.=

У пацієнтів, які продовжуваl= 3;и сліпе лікув = 72;ння після 96-го тижня, серед= 085;я відсоткова зміна МЩКТ у кожній груп= 10; на 144-му тижні була подібн = 86;ю до такого по= 082;азника на 96-му тижні. i= 9; відкритій фазі обох досліджень середня відсоткова зміна МЩК з 96-го до 144-го тижня у пацієнтів, які продовж = 91;вали приймати тенофовіру алафенамід, становила +0,4 % у поперековоl= 4;у відділі хребта та -0,3 % m= 1; тазостегноk= 4;ому суглобі загалом порівняно з +2,= 0 % у поперековоl= 4;у відділі хребта та +0,9 % у &#= 1090;азостегнов= ому суглобі заг = 72;лом у тих, хто перейшов з тенофовіру дизопроксиl= 3;у на тенофові = 88;у алафенамід на 96-му тижні.<= /o:p>

Зміни у показниках функції нирок у досл= 110;дженні 108 та дослідже= нні 110

У дослід= 078;еннях 108 і 110 тенофовіру алафенамід асоціювавсn= 3; із меншими змінами параметрів ниркової бе = 79;пеки (менше серед= 085;є зниження ро = 79;рахунковог&#= 1086; CrCl за формулою Кокрофта – Г= 086;лта та менше середнє відсоткове збільшення = 89;піввідноше&#= 1085;ня білка, що звʼязує ретинол у се= 095;і, до креатиніну, та співвідношk= 7;ння бета-2-мікрог&#= 1083;обуліну до креатиніну) порівняно з тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом після 96 тижнів лікування.=

У пацієнтів, які продовжуваl= 3;и сліпе лікув = 72;ння після 96-го тижня у досл= 110;дженнях 108 і 110, зміни лабораторнl= 0;х показників функції нирок порівняно з початковим рівнем у кож= 085;ій групі на 144-му тижні були подібними д = 86; тих, що були на 96-му тижні. i= 9; відкритій фазі дослід = 78;ень середня (стандартне відхилення) зміна креатиніну сироватки крові з 96-го по 144-й тиждень становила +0,002 (0,0= 924) мг/дл у тих, хто продовжуваk= 4; приймати тенофовіру алафенамід, порівняно з = -0,018 (0,0691) мг/дл у тих, хто перейшо = 74; з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у на тенофовіру алафенамід на 96-му тижні. i= 9; відкритій фазі середн= 10; зміни розра = 93;ункової швидкості клубочковоo= 1; фільтрації (= 088;ШКФ) з 96-го по 144-й тиждень становили -1,2 мл/хв у пацієнтів, які продовжуваl= 3;и приймати тенофовіру алафенамід, порівняно з +4,2 мл/хв у пацієнтів, які перейшл = 80; з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у на тенофовіру алафенамід = 85;а 96-му тижні.

Зм= 110;ни в лабораторнl= 0;х аналізах ліпідів у дослідженнo= 0; 108 та дослідженнo= 0; 110

В об’єднаномm= 1; аналізі дос = 83;іджень 108 і 110 спостерігаl= 3;ися середні зміни параметрів ліпідів натще від початковогl= 6; рівня до 96-го тижня в обох групах ліку = 74;ання. Зміни на 96-му та 144-му тижнях щодо загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ЛПВЩ, холестеринm= 1; ЛПНЩ, тригліцериk= 6;ів та співвідн = 86;шення загального холестеринm= 1; до холестеринm= 1; ЛПВЩ у паціє= 085;тів, які перейшл = 80; на відкрите застосуванl= 5;я тенофовіру алафенамідm= 1; на 96-му тижні, l= 7;орівняно з вихідним рівнем у подвійно сліпому дослідженнo= 0;, у якому паціє = 85;тів рандомізувk= 2;ли спочатку до = 075;руп застосуванl= 5;я або тенофов= 10;ру алафенамідm= 1;, або тенофовіру дизопроксиl= 3;у, наведено в таблиці 4.

На 96-му тижні, в кінці подвійно сліпої фази, у групі тенофовіру алафенамідm= 1; спостерігаl= 3;ося зниження се = 88;еднього значення за = 75;ального холестеринm= 1; та ЛПВЩ натще, а тако&#= 1078; підвищення = 89;ереднього значення пр= 03;мого ЛПНЩ та тригліцериk= 6;ів натще, тоді я&#= 1082; у групі тенофовіру дизопроксиl= 3;у було зафіксованl= 6; зниження середніх значень усі = 93; показників.

У відкритій фазі дослід&= #1078;ень 108 і 110, де пацієнти перейшли на відкрите лікування тенофовіру алафенамідl= 6;м на 96-му тижні, l= 3;іпідні параметри н = 72; 144-му тижні у пацієнтів, я= 082;і продовжуваl= 3;и приймати тенофовіру алафенамід, були подібними д = 86; показників на 96-му тижні, тоді як сере= 076;нє підвищення загального холестеринm= 1; натще, прями= 093; ЛПНЩ, ЛПВЩ та тригліцериk= 6;ів спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які перейшл = 80; з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у на тенофовіру алафенамід на 96-му тижні. i= 9; відкритій фазі середн= 10; (Q1, Q3) зміни співвідношk= 7;ння загального холестеринm= 1; до ЛПВЩ з 96-го по 144-й тиждень становила 0,0 (-0,2;&= nbsp;0,4) у пацієнтів, які продовжуваl= 3;и приймати те = 85;офовіру алафенамід, та 0,2 (-0,2; 0,6) у пацієнтів, я= 082;і перейшли з тенофовіру дизопроксиl= 3;у на тенофові = 88;у алафенамід на 96-му тижні.<= /o:p>

Таблиця 4 <= o:p>

Середні зміни показників ліпідного профілю на 96-му та 144-му тижнях порі = 74;няно з вихідними = 079;наченнями у подвійно сліпому дослідженнo= 0; у пацієнтів, які на 96-му тижні перейшли на відкрите лікування тенофовіру алафенамідl= 6;м

	TAF – TAF<= /span> (N =3D 360)
Поча= ;тковий рівень у подвійно сліпому дослідженн= 110;	96-й тиждень	144-й тиждень
Сере= ;днє значення (Q1, Q3) (мг/дл)	Змін= ;а середнього значення (1-й та 3-й квартал= ;и) (мг/дл)	Змін= ;а середнього значення (1-й та 3-й квартал= ;и) (мг/дл)
Зага= ;льний холестерин (натще)	185 (166, 210)	0 (-18, 17)	0 (-16, 18)
Холе= ;стерин ЛПВЩ (натще)	59 (49, 72)	-5 (-12, 1)^a	-5 (-12,2)^b=
ЛПНЩ (натще)	113 (95, 137)	6 (-8, 21)^a=	8 (-6, 24)^b=
Триг= ;ліцериди (натще)	87 (67, 122)	8 (-12, 28)^a	11 (-11, 40)^b
Спів= ;відношення загального холестерин= 091; до рівня ЛПВЩ	3,1 (2,6; 3,9)	0,2 (0,0; 0,6)^a<= o:p>	0,3 (0,0; 0,7)^b<= o:p>
	TDF – TAF<= /span> (N =3D 180)
Поча= ;тковий рівень у подвійно сліпому дос&#= 1083;ідженні	96-й тиждень	144-й тиждень
Сере= ;днє значення (Q1, Q3) (мг/дл)	Змін= ;а середнього значення (1-й та 3-й квартал= ;и) (мг/дл)	Змін= ;а середнього значення (1-й та 3-й квартал= ;и) (мг/дл)
Зага= ;льний холестерин (натще)	189 (163, 215)	-23 (-40, -1)^a	1 (-17, 20)
Холе= ;стерин ЛПВЩ (натще)	61 (49, 72)	-12 (-19, -3)^a	-8 (-15, -1)^b
ЛПНЩ (натще)	120 (95, 140)	-7 (-25, 8)^a	9 (-5, 26)^b=
Триг= ;ліцериди (натще)	89 (69, 114)	-11 (-31, 11)^a	14 (-10, 43)^b
Спів= ;відношення загального холестерин= 091; до рівня ЛПВЩ	3,1 (2,5; 3,7)	0,2 (-0,1; 0,7)^a=	0,4 (0,0; 1,0)^b<= o:p>

TAF – тенофовіру алафенамід, TDF= – тенофовіру дизопроксиl= 3;

^а p-значення було розрахованl= 6; для зміни порівняно з вихідним рівнем у подвійно сліпому дослідженнo= 0; на 96-му тижні за допомого= 02; тесту Вілкоксона для рангови = 93; знаків і виявилося статистичнl= 6; значущим (p < 0,001).

^b р-значення було розрахованl= 6; для зміни по= 088;івняно з вихідним рівнем у подвійно сліпому дослідженнo= 0; на 144-му тижні за допомого= 02; тесту Вілкоксона для рангови = 93; знаків та виявилося статистичнl= 6; значущим (p < = 0,001).

До= 088;ослі пацієнти з вірусологіm= 5;ною супресією (д= 086;слідження 4018)

Ефектив = 85;ість та безпека з= 072;стосування тенофовіру алафенамідm= 1; дорослим пацієнтам і = 79; хронічним гепатитом B з вірусологіm= 5;ною супресією базуються н = 72; даних, отриманих з = 72; 48 тижнів дослідженнn= 3; 4018 (243 пацієнти отримували = 90;енофовіру алафенамід; 245= пацієнтів – тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;), включаючи дані пацієн = 90;ів, які брали участь у відкритій фазі дослід = 78;ення з 48-го по 96-й тиждень (235 пац= ;ієнтів продовжуваl= 3;и приймати тенофовіру алафенамід [TAF-TAF]; 237 пацієнті = 74; перейшли з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у на тенофові = 88;у алафенамід на 48-му тижні [TDF-TAF]).

У дослід= ження 4018 були залучені дорослі пацієнти з хронічним гепатитом B (N =3D 48= 8) з вірусологіm= 5;ною супресією, які раніше о= 090;римували підтримуючm= 1; терапію 245 мг тенофовіру дизопроксиl= 3;у один раз на д&#= 1086;бу протягом щонайменше 12 місяців, з рівнем ДНК HBV < нижньої меж= 10; кількісногl= 6; визначення (LLO= Q) за результатаl= 4;и місцевої лабораторнl= 6;ї оцінки протягом що = 85;айменше 12 тижнів до скринінгу т = 72; рівнем ДНК HBV < 20 МО/мл на момент скринінгу. Стратифікаm= 4;ію пацієнтів проводили з = 72; HBeAg-статусом (HBeAg-l= 7;озитивний або HBeAg-негативний= ;) та віком (≥ 50 або < 50 років) і рандомізувk= 2;ли у співвідношk= 7;нні 1:1 для переходу на 25 мг тенофовіру алафенамідm= 1; (N =3D 243) або для продовженнn= 3; прийому 245 мг тенофовіру дизопроксиl= 3;у один раз на д&#= 1086;бу (N =3D 245). Середній вік учасник= 10;в дослідженнn= 3; становив 51 рік (22 % були віком ≥ 60 років), 71 % стан= ;овили особи чолов= 10;чої статі, 82 % – азіати, 14 % – представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси, а 68 % були HBeAg-негативним= ;и. На початку дослідженнn= 3; середня тривалість попередньоk= 5;о лікування тенофовіру дизопроксиl= 3;ом становила 220 та 224 тижні у групах тенофовіру алафенамідm= 1; та тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; відповідно. Попереднє лікування противірусl= 5;ими засобами також включ = 72;ло інтерферон (N = =3D 63), ламівудин (N =3D 191), адефовіру дипівоксил (N = =3D 185), ентекавір (N =3D 99), телбівудин (N = =3D 48) або інші (N =3D 23). Нk= 2; початку дос = 83;ідження середній рівень АЛТ у сироватці к = 88;ові становив 27 О= 076;/л, а середня шв= 080;дкість клубочковоo= 1; фільтрації (= 064;КФ) за шкалою Кокрофта – Г= 086;лта – 90,5 мл/хв; 16 % па&#= 1094;ієнтів мали цироз в анамнезі.=

Первинн = 86;ю кінцевою точкою ефективносm= 0;і була частка пацієнтів з рівнем ДНК HBV у плазмі кров= 10; ≥ 20 МО/мл на 48-му тижні. Додаткові кінцеві точки ефект = 80;вності включали частку пацієнтів з рівнем ДНК HBV <&n= bsp;20 МО/мл, нормальним рівнем АЛТ т= 072; нормалізацo= 0;єю АЛТ, втратою та сероконверl= 9;ією HBsAg, а також втратою та сероконверl= 9;ією HBeAg. Тенофовірm= 1; алафенамід не поступався тенофовіру дизопроксиl= 3;у за часткою пацієнтів з ДНК HBV ≥ 20 МО/мл на 48-му тижні. Результати лікування (Д= 053;К HBV < 20 МО/мл за в&= #1110;дсутності=3D= 085;евдачі) на 48-му тижні між групами лікування були подібними в різних підг = 88;упах пацієнтів: з= 072; віком, статтю, расою, початковим статусом HBeAg тk= 2; АЛТ.

Результ = 72;ти лікування в рамках дослідженнn= 3; 4018 на 48-му та 96-му тижнях наведено в таблицях 5 та 6= .

Таблиця 5

Показни = 82;и ефективносm= 0;і щодо ДНК ВГВ на 48-му тижні^a,=
b та на 96-му тижн= ;і^b,c

	TAF (N =3D 243)	TDF (N =3D 245)	TAF – TAF = (N =3D 243)	TDF – TAF = (N =3D 245)
48-й тиждень	96-й тиждень
ВГВ ДНК ≥ 20 МО/мл<= sup>b,d	1 (0,4 %)=	1 (0,4 %)=	1 (0,4 %)=	1 (0,4 %)=
Відм= ;інності в лікуванніе	0,0 % (95 % ДI від -1,9 % до 2,0 %)	0,0 % (95 % ДI в= ;ід -1,9 % до 1,9 %)
ВГВ ДНК < 20 МО/мл	234 (96,3 %)	236 (96,3 %)	230 (94,7 %)	230 (93,9 %)
Відм= ;інності в лікуванніе	0,0 % (95 % ДI в= ;ід -3,7 % дo 3,7 %)	0,9 % (95 % ДI в= ;ід -3,5 % до 5,2 %)
Відс= ;утні вірусологі= 095;ні дані	8 (3,3 %)=	8 (3,3 %)=	12 (4,9 %)	14 (5,7 %)
Припин= 077;ння дослідженн= 103; препарату через побіч&#= 1085;і реакції або летальний наслідок та останній доступний показник ДНК ВГВ < 20 М = 54;/мл	2 (0,8 %)=	0	3 (1,2 %)=	1 (0,4 %)=
Припин= 077;ння дослідженн= 103; препарату з інших причин^f та останній доступний показник ДНК ВГВ < 20 М = 54;/мл	6 (2,5 %)=	8 (3,3 %)=	7 (2,9 %)=	11 (4,5 %)
Відсут= 085;і дані протягом періоду спостереже= 085;ня, але пацієнт отримував досліджува= 085;ий препарат	0	0	2 (0,8 %)=	2 (0,8 %)=

TAF – тенофовіру алафенамід, TDF= – тенофовіру дизопроксиl= 3;

^а Період 48-го тижня припадав на дні з 295-го по 378-й (включно).

^b Визначено з = 72; допомогою модифіковаl= 5;ого алгоритму миттєвого знімка, визначеногl= 6; FDA США.

^с У відкритій фазі період 96-го тижня припадає на дні з 589-го по 840-й (включно).

^d Жоден пацієнт не припинив лікування через відсутністn= 0; ефективносm= 0;і.

^eЗ поправкою н = 72; вихідні вікові груп = 80; (< 50, ≥ 50 років) та вихідні рівні HBeAg.

^f Включає пацієнтів, які припинили лікування з причин, інши= 093;, ніж побічна реакція, летальний наслідок аб = 86; відсутністn= 0; ефективносm= 0;і, наприклад, с= 082;асування згоди, відмова від подальшого спостережеl= 5;ня тощо.

Таблиця 6 <= o:p>

Додатко = 74;і показники ефективносm= 0;і на 48-му та 96-му тижнях^a

	TAF (N =3D 243)	TDF (N =3D 245)	TAF – TAF (N =3D 243)=	TDF – TAF (N =3D 245)=
48-й тиждень	96-й тиждень
АЛТ<= /o:p>
Норм= ;альний рівень АЛТ (лаб.)	89 %	85 %	88 %	91 %
Норм= ;альний рівень АЛТ (AASLD)<= o:p>	79 %	75 %	81 %	87 %
Норм= ;алізація рівня АЛТ (лаб.)^b,c,d	50 %	37 %	56 %	79 %
Норм= ;алізація рівня АЛТ (AASLD)^e,f= ,g	50 %	26 %	56 %	74 %
Сероло= 075;ічне дослідженн= 103;
Відс= ;утність HBeAg / сероконве&#= 1088;сія^h	8 % / 3 %=	6 % / 0	18 % / 5 %	9 % / 3 %=
Відс= ;утність HBsAg / сероконве&#= 1088;сія	0 / 0	2 % / 0	2 % / 1 %=	2 % / < 1 %

TAF – тенофовіру алафенамід, TDF= – тенофовіру дизопроксиl= 3;

^a Відсутністn= 0; =3D провалено аналіз.

^b До групи, яка брала участ= 00; в аналізі нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у я&#= 1082;их на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) діапазону ц = 77;нтральної лабораторіo= 1; (> 43 Од/л для чоловіків віком від 18 до < 69 років та > 3= 5 Од/л для чоловіків віком ≥ 69 років; > 34 Од/l= 3; для жінок віком від 18 до < 69 років та > 3= 2 Од/л для жінок віком ≥ 69 років).

^с Ча&#= 1089;тка пацієнтів н = 72; 48-му тижні: TAF – 16/32; T= DF – 7/19.

^d Част= ка пацієнтів н = 72; 96-му тижні: TAF – 18/32; T= DF – 15/19.

^e До групи, яку було використанl= 6; для аналізу = 085;ормалізаці&= #1111; рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у яких на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) згідно з критеріями Американсьl= 2;ої асоціації з вивчення захворюванn= 0; печінки (AASLD) 2018 року (35 Од/л для чоловіків т = 72; 25 Од/л для жінок).

^fЧаст&= #1082;а пацієнтів н = 72; 48-му тижні: TAF – 26/52; T= DF – 14/53.

^g Част= ка пацієнтів н = 72; 96-му тижні: TAF – 29/52; T= DF – 39/53.

^h До групи, яка брала участ= 00; у серологічнl= 6;му дослідженнo= 0;, увійшли лиш = 77; пацієнти з позитивним результатоl= 4; на антиген (HBeAg) та негативн = 80;м результатоl= 4; на антитіла (HB= eAb) або відсутн= 10;стю даних на момент включення в дослідженнn= 3;.

Зміни у показниках мінеральноo= 1; щільності кісткової тканини (МЩК= 058;) у дослідженнo= 0; 4018

Середня відсоткова зміна МЩКТ від початко = 74;ого рівня до 48-го тижня, оцінена за допомогою DXA, становила +1,7 %= при застосуванl= 5;і тенофовіру алафенамідm= 1; порівняно з -0,1 % при застосуванl= 5;і тенофовіру дизопроксиl= 3;у у поперековоl= 4;у відділі хребта та +0,7 % порівняно з -0,5 % у стегновому суглобі. Зниження МЩ = 50;Т більш ніж на 3 % у поперековоl= 4;у відділі хре = 73;та спостерігаl= 3;ося у 4 % пацієнтів, які отримув = 72;ли тенофовіру алафенамід, та у 17 % пацієнтів, які отримували тенофовіру дизопроксиl= 3;, на 48-му тижні. Зниження МЩКТ більш н= 110;ж на 3 % у стегновому суглобі спостерігаl= 3;ося у 2 % пацієнтів, які отримували тенофовіру алафенамід, та у 12 % пацієнтів, які отримув = 72;ли тенофовіру дизопроксиl= 3;, на 48-му тижні.<= /o:p>

У відкритій фазі дослідженнn= 3; середня від = 89;откова зміна МЩКТ від початковогl= 6; рівня до = 96-го тижня у пацієнтів, які продовж = 91;вали приймати тенофовіру алафенамід, становила +2,3 % у поперековоl= 4;у відділі хребта та +1,2 % m= 1; кульшовому суглобі пор= 10;вняно з +1,7 % у поперековоl= 4;у відділі хре = 73;та та +0,2 % у кульшовому суглобі у тих, хто пере&#= 1081;шов з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у на тенофові = 88;у алафенамід на 48-му тижні.<= /o:p>

Зміни у показниках функції нирок у дослідженнo= 0; 4018

Середні зміни від початку до 48-го тижня дос= лідження показника р = 86;зрахунково&#= 1111; швидкості клубочковоo= 1; фільтрації (= 088;ШКФ) за методом Кокрофта – Г= 086;лта становили +2,2 мл/хв у групі тенофовіру алафенамідm= 1; та -1,7 мл/хв у гl= 8;упі тенофовіру дизопроксиl= 3;у. На 48-му тижні спостерігаl= 3;ося середнє збільшення рівня креатиніну = 74; сироватці к = 88;ові від початковогl= 6; рівня у пацієнтів, рандомізовk= 2;них для продовженнn= 3; лікування тенофовіру дизопроксиl= 3;ом (0,01 мг/дл), порівняно і = 79; середнім зниженням від початковогl= 6; рівня у тих, хто перейшо = 74; на тенофові = 88;у алафенамід (-0,01 мг/дл).

У відкритій фазі дослідженнn= 3; середні зміни рШКФ від початку до 96-го тижня д= ;ослідження становили 1,6 мл/хв у пацієнтів, які продовжуваl= 3;и приймати тенофовіру алафенамід, порівняно з +0,5 мл/хв у пацієнтів, які перейшл = 80; з тенофовір = 91; дизопроксиl= 3;у на тенофовіру алафенамід = 85;а 48-му тижні. Сер= ;едні зміни креатиніну сироватки крові від по= 095;атку до 96-го тижня д= ;ослідження становили -0,02 мг/дл у тих, хто продовжуваk= 4; приймати те = 85;офовіру алафенамід, порівняно з -0,= 01 мг/дл у тих, хто перейшов з тенофовіру дизопроксиl= 3;у на тенофовіру алафенамід на 48-му тижні.<= /o:p>

Зм= 110;ни в лабораторнl= 0;х аналізах ліпідів у дослідженнo= 0; 4018

Зміни показників загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ЛПВЩ, холестеринm= 1; ЛПНЩ, триглі= 094;еридів та співвідношk= 7;ння загального = 93;олестерину до холестеринm= 1; ЛПВЩ від вих= 110;дного рівня в умовах подвійного сліпого дос = 83;ідження до 48-го та 96-го тижнів наведено в т= 072;блиці 7.

Таблиця 7 <= o:p>

Середні зміни показників ліпідного профілю на 48-му та 96-му тиж= 085;ях

	TAF (N =3D 236)	TAF (N =3D 226)	TAF – TAF<= /span> (N =3D 220)	TDF (N =3D 230)	TDF (N =3D 222)	TDF – TAF<= /span> (N =3D 219)
	Поча= ;тковий рівень	48-й тиждень	96-й тиждень	Поча= ;тковий рівень	48-й тиждень	96-й тиждень
	(Q1, Q3) (мг/дл)	Сере= ;дня зміна^а (Q1, Q3) (мг/дл)	Сере= ;дня зміна (Q1, Q3) (мг/дл)	(Q1, Q3) (мг/дл)	Сере= ;дня зміна^а (Q1, Q3) (мг/дл)	Сере= ;дня зміна (Q1, Q3) (мг/дл)
Зага= ;льний холестерин (натще)	166 (147, 189)	19 (6, 33)	16 (3, 30)	169 (147, 188)	−4 (−16, 8)	15 (1, 28)
ЛПВЩ (натще)	48 (41, 56)	3 (−1, 8)	4 (−1, 10)	48 (40, 57)	−1 (−5, 2)	4 (0, 9)
ЛПНЩ (натще)	102 (87,123)	16 (5, 27)	17 (6, 28)	103 (87, 120)	1 (−8, 12)	14 (3, 27)
Триг= ;ліцериди (натще)	90 (66, 128)	16 (−3, 44)	9 (−8, 28)	89 (68, 126)	−2 (−22, 18)	8 (−8, 38)
Спів= ;відношення загального холестерин= 091; до рівня ЛПВЩ	3,4 (2,9; 4,2)	0,2 (−0,1; 0,5)	0,0 (−0,3; 0,3)	3,4 (2,9; 4,2)	0,0 (−0,3; 0,3)	0,0 (−0,3; 0,3)

TAF – тенофовіру алафенамід, TDF= – тенофовіру дизопроксиl= 3;

^a P-значення було розрахованl= 6; на основі різниці між групами TAF та TDF на 48-му тижні за допомого= 02; тесту Вілкоксона = 10; виявилося статистичнl= 6; значущим (p < 0,001) для середніх змін (Q1, Q3) порівняно з вихідним рівнем за такими показникамl= 0;: загальний холестерин, холестерин ЛПВЩ, холест= 077;рин ЛПНЩ, тригліцериk= 6;и та співвідношk= 7;ння загального холестеринm= 1; до холестер = 80;ну ЛПВЩ.

^b Кількість пацієнтів, у яких вимірювали рівень тригліцериk= 6;ів (натще) у групі TAF, становила N =3D 235 на початку дослідженнn= 3;, N =3D 225 на 48-му тижн= 10; та N =3D 218 у групі TAF &#= 8211; TAF на 96-му тижні.<= /o:p>

По= 088;ушення функції нирок та/або печінки (дос= 083;ідження 4035)

Дослідж = 77;ння 4035 було відкритим клінічним д = 86;слідженням для оцінки ефективносm= 0;і та безпеки переходу з іншого противірусl= 5;ого режиму на тенофовіру алафенамід = 91; пацієнтів з вірусологіm= 5;но пригнічениl= 4; гепатитом B, інфікованиm= 3; вірусом гепатиту B.

Частина = 040; дослідженнn= 3; включала пацієнтів з помірним аб = 86; тяжким порушенням функції нирок (рШКФ за методом Кокрофта – Г= 086;лта від 15 до 59 мл/хв; &= #1082;огорта 1, N =3D 78) або термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (ШКФ за методом Кокрофта – Г= 086;лта < 15 мл/хв) на гемодіалізo= 0; (когорта 2, N =3D 15). Частина B дослідженнn= 3; включала па = 94;ієнтів (N =3D 31) з помірним або тяжким порушенням функції печінки (кла= 089; B або C за шкалою Чайл = 76;а – П’ю під час скринінгу або в анамнезі ба = 83; за шкалою Ча= 081;лда – П’ю – Тюркотта (Child – Pugh – Turcotte (CPT)) ≥ 7 з будь-яким балом за шкалою CPT ≤ 12 під час скринінгу).

Первинн = 86;ю кінцевою точкою була частка паці= 08;нтів з ДНК HBV < 20 МО/мл на 24-му тижні.<= /o:p>

Вторинн= 10; кінцеві точки ефективносm= 0;і на 24-му та 96-му тижнях включали частку пацієнтів з = 044;НК ВГВ < 20 МО/мл та виявленням / &#= 1085;евиявлення= м мішені (тобт= 086; < LLOD), частку пацієнтів з біохімічноn= 2; відповіддю (нормальний рівень АЛТ т= 072; нормалізовk= 2;ний рівень АЛТ), частку пацієнтів і = 79; серологічнl= 6;ю відповіддю (втрата HBsAg та сероконверl= 9;ія до анти-HBs та втрата HBeAg та сероконверl= 9;ія до анти-HBe у HBeAg-позитивних пацієнтів) т= 072; зміну від початковогl= 6; рівня в показниках CPT та моделі термінальнl= 6;ї стадії захворюванl= 5;я печінки для пацієнтів з порушенням функції печінки у частині B.

Дорослі пацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю у дослідженнo= 0; 4035, частина A=

На початку дослідженнn= 3; у 98 % (91/93) пацієнтів у частині A рівень ДНК HBV був < 20 МО/мл, а у= ; 66 % (61/93) рівень ДНК = HBV не визначався. = 057;ередній вік пацієнт= 10;в становив 65 років, 74 % станl= 6;вили особи чолов= 10;чої статі, 77 % – азіати, 16 % – представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси, а 83 % були HBeAg-негативним= ;и. Найчастіше використовm= 1;ваними пероральниl= 4;и противірусl= 5;ими препаратамl= 0; для лікування HBV були тенофовіру дизопроксиl= 3; (N =3D 58), ламівудин= (N =3D 46), адефовіру дипівоксил (N = =3D 46) та ентекаві = 88; (N =3D 43). На початку дослідженнn= 3; у 97 % та 95 % пацієнтів рівень АЛТ ≤ ВМН згідно з критеріями центральноo= 1; лабораторіo= 1; та критерія = 84;и AASLD 2018 року відповідно; = 089;ередня рШКФ за шкалою Кокрофта – Г= 086;лта становила 43,7 мл/хв (45,7 мл/хв = 91; когорті 1 та 7,32 мл/хв у когорті 2); а 34 % пацієнтів мали в анамнезі цироз.

Результ = 72;ти лікування в рамках дослідженнn= 3; 4035, частина А, н= 072; 24-му та 96-му тиж= 085;ях наведено в таблиці 8.

Таблиця 8 <= o:p>

Показни = 82;и ефективносm= 0;і у пацієнтів із порушенням функції нирок на 24-му та 96-му тижнях=

	Кого= ;рта 1^а (N =3D 78)	Кого= ;рта 2 (N =3D 15)	Зага= ;лом (N =3D 93)
	24-й тиждень	96-й тиждень	24-й тиждень	96-й тиждень	24-й тиждень	96-й тиждень
ДНК ВГВ^с
ДНК ВГВ < 20 МО/мл	76/78 (97,4 %)	65/78 (83,3 %)	15/15 (100,0 %)	13/15 (86,7 %)	91/93 (97,8 %)	78/93 (83,= 9 %)
АЛТ^&= #1089;
Норм= ;альний рівень АЛТ (лаб.)	72/78 (92,3 %)	64/78 (82,1 %)	14/15 (93,3 %)	13/15 (86,7 %)	86/93 (92,5 %)	77/93 (82,8 %)
Норм= ;альний рівень АЛТ (AASLD)<= sup>е	68/78 (87,2 %)	58/78 (74,4 %)	14/15 (93,3 %)	13/15 (86,7 %)	82/93 (88,2 %)	71/93 (76,3 %)

^a Д= 086; групи А, когорта 1, входять пацієнти з помірною аб = 86; тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю.

^b До групи А, когорта 2, входять пацієнти з термінальнl= 6;ю стадією нир = 82;ової недостатноl= 9;ті, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;.

^c Відс= утність =3D провалено аналіз.

^d У загальній кількості враховано 12 пацієнтів (11 із когорти 1 та 1 із когорти 2), які достроково припинили прийом досліджуваl= 5;ого препарату.=

^e Критерії Американсьl= 2;ої асоціації з вивчення за = 93;ворювань печінки (AASLD) 2018 року.

Дорослі пацієнти з порушенням функції печ= 10;нки у дослідженнo= 0; 4035, частина B=

На початку дослідженнn= 3; у частині B 100 % (31/31) пацієнтів мали вихідний рівень ДНК HBV <&n= bsp;20 МО/мл, а 65 % (20/31) мали невизначенl= 0;й рівень ДНК HBV. Середній ві = 82; пацієнтів становив 57 років (19% ≥ 65 років), 68 % стан = 86;вили особи чолов= 10;чої статі, 81 % – азіати, 13 % – представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси, а 90 % були HBeAg-негативним= ;и. Найчастіше використовm= 1;ваними пероральниl= 4;и противірусl= 5;ими засобами пр = 86;ти HBV були тенофовіру дизопроксиl= 3; (N =3D 21), ламівудин= (N =3D 14), ентекавір (N =3D= 14) та адефовір = 91; дипівоксил (N = =3D 10). На початку дослідженнn= 3; 87 % та 68 % пацієнт&= #1110;в мали АЛТ ≤ ВМН на основ= 110; критеріїв центральноo= 1; лабораторіo= 1; та критерії = 74; AASLD 2018 року відповідно; середня ШКФ за шкалою Ко= 082;рофта – Голта становила 98,5 мл/хв; 97 % пацієнтів мали цироз в анамнезі, середній (діапазон) бал за шкало= 102; CPT становив 6 (5–10), а середній (діапазон) бал за шкало= 102; MELD становив 10 (6−1= 7).

Результ = 72;ти лікування в рамках досл= 10;дження 4035, частина B, на 24-му та 96-му тиж= 085;ях наведено в таблиці 9.

Таблиця 9 <= o:p>

Показни = 82;и ефективносm= 0;і у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; функції печінки на 24-му та 96-му тиж= 085;ях

	Част= ;ина В (N =3D 31)
	24-й тиждень	96-й тиждень^b<= /span>
ДНК ВГВ^а
ДНК ВГВ < 20 МО/мл	31/31 (100 %)	24/31 (77,= 4 %)
АЛТ^&= #1072;
Норм= ;альний рівень АЛТ (лаб.)	26/31 (83,= 9 %)	22/31 (71,= 0 %)
Норм= ;альний рівень АЛТ (AASLD)<= sup>с	25/31 (80,= 6 %)	18/31 (58,= 1 %)
Шкал= ;а CPT та MELD
Сере= ;днє відхилення від вихідного рівня за шкалою CPT (SD)	0 (1,= 1)	0 (1,= 2)
Сере= ;днє відхилення від вихідного рівня за шкалою MELD (SD)	-0,= 6 (1,94)	-1,= 0 (1,61)

CPT – Чайлд ̵= 1; П’ю – Туркотт, MELD – = 084;одель термінальнl= 6;ї стадії захворюванl= 5;я печінки

^a Відсутністn= 0; =3D провалено аналіз.

^bУ числі пацієнтів, які достроково припинили прийом досліджуваl= 5;ого препарату, є 6 осіб.

^с Кр&#= 1080;терії Американсьl= 2;ої асоціації з вивчення захворюванn= 0; печінки (AASLD) 2018 року.

Зм= 110;ни в лабораторнl= 0;х аналізах ліпідів у дослідженнo= 0; 4035

Незначн = 77; середнє збільшення від початку до 24-го та 96-го тижнів дослідженнn= 3; загального холестеринm= 1;, ЛПВЩ, холест= 077;рину ЛПНЩ, тригліцериk= 6;ів та співвідн = 86;шення загального холестеринm= 1; до ЛПВЩ у пацієнтів з нирковою аб = 86; печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю є узгоджени = 84; у порівнянн= 10; з результатаl= 4;и, що спостерігаl= 3;ися в інших дослідженнn= 3;х, що включали перехід на т= 077;нофовіру алафенамід (див. підрозд&#= 1110;л «Фармакодиl= 5;аміка» для досліджень 108,= 110 та 4018), тоді як зниження ві = 76; початковог&= #1086; рівня загального холестеринm= 1;, ЛПНЩ, тригліцериk= 6;ів та співвідношk= 7;ння загального холестеринm= 1; до ЛПВЩ спостерігаl= 3;ося у пацієнтів = 079; термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті на гемодіалізo= 0; на 24-му та 96-му тижнях.

Пе= 076;іатрична популяція<= /span>

У дослідженнo= 0; 1092 ефективнісm= 0;ь та безпеку з= 072;стосування тенофовіру алафенамідm= 1; оцінювали у пацієнтів, інфікованиm= 3; HBV, які раніше не отримува = 83;и лікування, т= 072; пацієнтів, які вже отримували лікування, віком від 12 до < 18 років з масою тіла ≥&nb= sp;35 кг (когорта 1; 47 па = 94;ієнтів отримували = 90;енофовіру алафенамід, 23 пацієнтів – плацебо) та віком від 6 до = < 12 років з масою тіла ≥&nb= sp;25 кг (когорта 2, група 1; 12 пацієнтів отримували тенофовіру алафенамід, 6 пацієнтів – = 087;лацебо). Вихідні демографічl= 5;і показники т = 72; характерисm= 0;ики захворюванl= 5;я на ВГВ були порівнянниl= 4;и між двома групами лікування; 58 % l= 9;тановили особи чолов= 10;чої статі, 66 % – азі = 72;ти та 25 % – представниl= 2;и європеоїднl= 6;ї раси; 7 %, 23 %, 24 % та 44 % мали ВГВ генотипу A, B, C т= 072; D відповідно. Загалом 99 % були HBeAg-позитивним= ;и. На початку дослідженнn= 3; середня ДНК ВГВ становила 8,1 log10 МО/мл, середній рівень АЛТ становив 107 U/л, середній HBsAg становив 4,5 log10 МО/мл. Попереднє лікування включало пе = 88;оральні противірусl= 5;і препарати (23 %), зокрема ентекавір (N =3D 10), ламівудин (N =3D 12) та тенофовіру дизопроксиl= 3; (N =3D 3) та/або інтерферонl= 0; (15 %). Після отримання л= 10;кування у подвійно сліпому режимі протягом 24 тижнів (тенофовіру алафенамід або плацебо) пацієнти перейшли бе = 79; перерви в лікуванні н = 72; тенофовіру алафенамід = 91; відкритому режимі.

Первинн = 86;ю кінцевою точкою ефективносm= 0;і була частка пацієнтів з рівнем ДНК HBV у плазмі < 20 МО/мл на 24-му тижні. Додат= 082;овими кінцевими точками ефективносm= 0;і були зміна рівня ДНК HBV та АЛТ порівняно з = 087;очатковим рівнем, нормалізацo= 0;я АЛТ, втрата та сероконверl= 9;ія HBeAg, а також втрата та сероконверl= 9;ія HBsAg.

Результ = 72;ти лікування в рамках дослідженнn= 3; 1092 на 24-му та 48-му тижнях наведено в таблицях 10 та = 11.

Таблиця 10 =

Показни = 82;и ефективносm= 0;і у дітей на 24-му тижні

	TAF	Плац= ;ебо
	Кого= ;рта 1 (N =3D 47)	Кого= ;рта 2 Груп= ;а 1 (N =3D 12)	Зага= ;лом (N =3D 59)	Кого= ;рта 1 (N =3D 23)	Кого= ;рта 2 Груп= ;а 1 (N =3D 6)=	Зага= ;лом (N =3D 29)
ДНК ВГВ
ДНК ВГВ < 20 МО/мл^= 72;	10/47 (21 %)	1/12 (8 %)	11/59 (19 %)	0/23 (0 %)	0/6 (0 %)=	0/29 (0 %)<= /span>
Сере= ;дня (SD) зміна рівн= 03; ДНК ВГВ (log10 МО/мл) порівняно з вихідним рівнем	-5,04 (1,544)	-4,76 (1,466)	-4,98 (1,520)	-0,13 (0,689)	0,00 (0,346)	-0,10 (0,636)
АЛТ
Змін= ;а середнього (Q= 1, Q3) рівня АЛТ (ОД/л) порівня= ;но з вихідним рівнем	-32,0 (-63,0, <= /p> -13,0)	-29,0 (-81,0, <= /p> -5,5)	-32,0 (-65,0, <= /p> -7,0)	1,0 (-10,0, 25,0)	-12,0 (-22,0, <= /p> -2,0)	-2,5 (-15,0, 22,0)
Норм= ;алізація рівня АЛТ (лаб.)^а,b	28/42 (67 %)	7/10 (70 %)=	35/52 (67 %)	1/21 (5%)=	0/6	1/27 (4 %)<= /span>
Норм= ;алізація рівня АЛТ (AASLD)^= 072;,с,d	20/46 (44 %)	5/10 (50 %)=	25/56 (45 %)	0/22	0/6	0/28 (0 %)<= /span>
Серо= ;логічне дослідженн= 103;^е
Відс= ;утність HBeAg / сероконве&#= 1088;сія^a,f	3/46 (7 %)<= /span>	1/12 (8 %)<= /span>	4/58 (7 %)<= /span>	1/23 (4 %)<= /span>	0/6 (0 %)=	1/29 (3 %)<= /span>

TAF – тенофовіру алафенамід=

^a Відсутністn= 0; =3D провалено аналіз.

^b До групи, яка брала участ= 00; в аналізі нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у я&#= 1082;их на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) за критеріями лабораторіo= 1;. ВМН для АЛТ у центральніl= 1; лабораторіo= 1; становить: 34 О= д/л для дівчато = 82; віком від 2 років та хлопчиків віком від 1 до 9 років і 43 Од/л для хлопчиків в= 10;ком від 9 років.

^c До групи, яка брала участ= 00; в аналізі нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у я&#= 1082;их на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) згідно з кри= 090;еріями AASLD (30 Од/л для чоловіків і жінок, виходячи з діапазону для учасників педіатричнl= 6;ї групи).

^d Критерії Американсьl= 2;ої асоціації з вивчення захворюванn= 0; печінки (AASLD).

^e У жодного пацієнта не спостерігаl= 3;ося зникнення HBsAg або сероконверl= 9;ії на 24-му тижні.<= /o:p>

^f До групи, що брала участ= 00; у серологічнl= 6;му дослідженнo= 0;, увійшли лиш = 77; пацієнти з позитивним результатоl= 4; на антиген (HBeAg) та негативн = 80;м результатоl= 4; на антитіла (HB= eAb) або відсутністn= 2; даних на момент включення в дослідженнn= 3;.

Таблиця 11 =

Показни = 82;и ефективносm= 0;і у дітей на 48-му тижні

	TAF	Пере= ;хід від плацебо до TAF
	Кого= ;рта 1 (N =3D 47)	Кого= ;рта 2 Груп= ;а 1 (N =3D 12)	Зага= ;лом (N =3D 59)	Кого= ;рта 1 (N =3D 23)	Кого= ;рта 2 Груп= ;а 1 (N =3D 6)=	Зага= ;лом (N =3D 29)
ДНК ВГВ
ДНК ВГВ < 20 МО/мл^= 72;	19/47 (40 %)	3/12 (25 %)=	22/59 (37 %)	5/23 (22 %)=	1/6 (17 %)<= /span>	6/29 (21 %)=
Сере= ;дня (SD) зміна рівн= 03; ДНК ВГВ (log10 МО/мл) порівняно з вихідним рівнем	-5,65 (1,779)	-5,88 (0,861)	-5,70 (1,626)	-5,06 (1,703)	-4,16 (2,445)	-4,88 (1,867)
АЛТ
Змін= ;а середнього (Q= 1, Q3) рівня АЛТ (ОД/л) порівня= ;но з вихідним рівнем	-38,0 (-70,0, <= /p> -12,0)	-30,0 (-82,0, <= /p> -2,5)	-37,0 (-70,0, <= /p> -8,0)	-26,0 (-55,0, <= /p> -9,0)	-30,5 (-53,0, <= /p> -12,0)	-26 (-54,0, <= /p> -12,0)
Норм= ;алізація рівня АЛТ (лаб.)^а,b	33/42 (79 %)	7/10 (70 %)=	40/52 (77%)	13/21 (62 %)	4/6 (67 %)<= /span>	17/27 (63 %)
Норм= ;алізація рівня АЛТ (AASLD)^= 072;,с,d	25/46 (54 %)	5/10 (50 %)=	30/56 (54 %)	9/22 (41 %)=	2/6 (33 %)<= /span>	11/28 (39 %)
Серо= ;логічне дослідженн= 103;^е
Відс= ;утність HBeAg / сероконве&#= 1088;сія^a,f	7/46 (15 %)=	3/12 (25 %)=	10/58 (17 %)	2/23 (9 %)	0/6 (0 %)=	2/29 (7 %)<= /span>

TAF – тенофовіру алафенамід=

^a Відсутністn= 0; =3D провалено аналіз.

^b До групи, яка брала участ= 00; в аналізі нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у я&#= 1082;их на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) за критеріями лабораторіo= 1;. ВМН для АЛТ у центральніl= 1; лабораторіo= 1; становить: 34 Од/л для дівчаток ві = 82;ом від 2 років та хлопчиків віком від 1 до 9 років і 43 Од/л для хлопчиків в= 10;ком від 9 років.

^c До групи, яка брала участ= 00; в аналізі нормалізацo= 0;ї рівня АЛТ, увійшли лиш = 77; пацієнти, у я&#= 1082;их на початку дослідженнn= 3; рівень АЛТ перевищуваk= 4; верхню межу норми (ВМН) згідно з кри= 090;еріями AASLD (30 Од/л для чоловіків і жінок, виход= 103;чи з діапазону для учасників педіатричнl= 6;ї групи).

^d Критерії Американсьl= 2;ої асоціації з вивчення захворюванn= 0; печінки (AASLD).

^e У жодного пацієнта не спостерігаl= 3;ося зникнення HBsAg або сероконверl= 9;ії на 48-му тижні.<= /o:p>

^f До групи, що брала участ= 00; у серологічнl= 6;му дослідженнo= 0;, увійшли лиш = 77; пацієнти з позитивним результатоl= 4; на антиген (HBeAg) та негативн = 80;м результатоl= 4; на антитіла (HB= eAb) або відсутн= 10;стю даних на момент включення в дослідженнn= 3;.

Зміни МЩКТ в дослідженнo= 0; 1092

У пацієнтів, які отримували тенофовіру алафенамід та плацебо, середнє відсоткове збільшення МЩКТ від початку до 24-го тижня становило +1,6 % (N = =3D 48) і +1,9 % (N =3D 23) для поперековоk= 5;о відділу хребта та +1,9 % (N =3D 50)= і +2,0 % (N =3D 23) для всього тіла відповідно. На 24-му тижні середні зміни Z-показників МЩКТ від початковогl= 6; рівня становили +0,01 o= 0; -0,07 для поперековоk= 5;о відділу хребта та -0,04 т= 10; -0,04 для всього тіла для гру= 087; застосуванl= 5;я тенофовіру алафенамідm= 1; та плацебо відповідно.

У відкритій фазі дослідженнn= 3; середнє від = 89;откове збільшення МЩКТ від початку до 48-го тижня для поперековоk= 5;о відділу хребта та всього тіла становило +3,8 % (N = =3D 52) та +3,0 % (N =3D 54) у пацієнтів, які продовжуваl= 3;и приймати те = 85;офовіру алафенамід, порівняно з +2,= 8 % (N =3D 27) та +3,7 % (N =3D 27) у тих, хто перейшо = 74; з плацебо на тенофовіру алафенамід на 24-му тижні відповідно. На 48-му тижні середні зміни від початковогl= 6; рівня показ = 85;иків МЩКТ-Z для поперековоk= 5;о відділу хребта та всього тіла становили -0,05 та -0,15 для пацієнтів, які продовж = 91;вали приймати тенофовіру алафенамід, порівняно з -0,= 12 та -0,07 для тих, х&#= 1090;о перейшов на тенофовіру алафенамід відповідно.

Зниженн= 03; МЩКТ на 4 % або більше у поперековоl= 4;у відділі хребта та в усьому тілі на 24-му та 48-му тижнях наведено в таблиці 12.

Таблиця 12 =

Зниженн= 03; мінеральноo= 1; щільності кісток на 4 % або більше у дітей на 24-му т= ;а 48-му тижнях (дані аналіз= 091; DXA усього тіла= / попереково&#= 1075;о відділу хребта)

	TAF	Пере= ;хід з плацебо на = TAF на 24-му тижні
	Кого= ;рта 1 (N =3D= 44<= sup>а)	Кого= ;рта 2 Груп= ;а 1 (N =3D= 12)=	Зага= ;лом (N =3D= 56)=	Кого= ;рта 1 (N =3D= 21)=	Кого= ;рта 2 Груп= ;а 1 (N =3D= 6)<= o:p>	Зага= ;лом (N =3D= 27)=
24-й тиждень
Зниж= ;ення маси тіла щонайменше на 4 %^b	0/39	1/11 (9,1 %)	1/50 (2,0 %)	0/18	0/5	0/23
Попе= ;рековий відділ хребта – щонайменше 4 % зниження^= 089;	0/37	3/11 (27,3 %)	3/48 (6,3 %)	0/18	0/5	0/23
48-й тиждень
Зниж= ;ення маси тіла щонайменше на 4 %^b	1/42 (2,4 %)	0/12	1/54 (1,9 %)	1/21 (4,8 %)	0/6	1/27 (3,7 %)
Попе= ;рековий відділ хребта – щонайменше 4 % зниження^= 089;	0/40	2/12 (16,7 %)	2/52 (3,8 %)	0/21	1/6 (16,7 %)	1/27 (3,7 %)

TAF – тенофовіру алафенамід=

Знаменник — це кількість пацієнтів, для яких ная= 074;ні значення після вихідного рівня.

^а N =3D 42 для групи аналізу DXA поперековоk= 5;о відділу хребта в когорті 1 TAF.<= /p>

^b До вибірки для аналізу мінеральноo= 1; щільності кісток усього тіла за допомого= 02; DXA були включені лише пацієнти, у яких на початку дос = 83;ідження були наявні дані щодо мінеральноo= 1; щільності кісток усього тіла.

^с До вибірки для аналізу за допомогою DXA поперековоk= 5;о відділу хребта були включені ли = 96;е пацієнти, у яких на початку дослідженнn= 3; були наявні дані щодо мінеральноo= 1; щільності кісткової тканини поп = 77;рекового відділу хребта.

Фарм&= #1072;кокінетика= ;

Вс= 084;октування.= Після прийо= ;му перорально = 90;енофовіру алафенамід&= #1091; натще дорослими пацієнтами = 79; хронічним г = 77;патитом В (ХГВ) максим&= #1072;льна концентрацo= 0;я (C_max) тенофовіру алафенамідm= 1; в плазмі крові спост = 77;рігалася приблизно через 0,48 годин= ;и. На підставі популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу досліджень фази 3 за участю паці= 08;нтів із ХГВ середні значення пл = 86;щі під фармакокінk= 7;тичною кривою «кон = 94;ентрація-ча&= #1089;» (AUC) впродовж 24 г&#= 1086;дин (AUC_0-24) у стані рівноваги для тенофовіру алафенамідm= 1; і тенофовір = 91; склали 0,22 і 0,32 м&#= 1082;г•год/мл відповідно. Показник C_max для тенофовіру алафенамідm= 1; і тенофовір = 91; склав 0,18 і 0,02 мкг•год/мл відповідно. = 055;рийом одноразовоo= 1; дози тенофо = 74;іру алафенамід&= #1091; одночасно з їжею з високим вмістом жирів призв= 10;в до збільшення експозиції тенофовіру = 72;лафенаміду на 65 %.

Ро= 079;поділ. Зв’язуванн= ;я тенофовіру алафенамідm= 1; з білками плазми кров= 10; л= 02;дини у зразках, зібраних пі = 76; час клінічн = 80;х досліджень, становило приблизно 80 %. Зв’язуваннn= 3; тенофовіру = 79; білками плазми кров= 10; людини складає менше 0,7 % та не залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї в діапазоні = 074;ід 0,01 до 25 мкг/мл.

Біотрансфо&= #1088;мація. У людини метаболізм = 08; основним способом ви = 74;едення тенофовіру алафенамідm= 1;, на його част= 082;у припадає > 80 % = 087;ероральної дози. Дослідженнn= 3; in vitro показали, що тенофовіру алафенамід метаболізуn= 8;ться в тенофовір (основний метаболіт) під впливом карбоксилеl= 9;терази-1 у гепатоцитаm= 3; і під впливо= 084; катепсину A в мононуклеаl= 8;них клітинах периферичнl= 6;ї крові та макрофагах. In vivo тенофовіру алафенамід гідролізуєm= 0;ься всередині клітин з утворенням тенофовіру (основний метаболіт), який фосфор = 80;люється в тенофовір = 91; дифосфат (активний ме= 090;аболіт).

In vitro тенофовіру алафенамід не метаболізуn= 8;ться CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP2D6. Мінімальниl= 1; вплив на метаболізм тенофовіру алафенамідm= 1; спричиняє CYP3A4.

Ви= 074;едення. Ниркова екскреція тенофовіру алафенамідm= 1; в незміненомm= 1; вигляді є допоміжни = 84; шляхом виведення, при якому ви= 074;одиться з сечею менш= 077; ніж 1 % дози. Тенофовіру алафенамід виводиться після метаб = 86;лізму до тенофові = 88;у. Середні значення T_1/2 тенофовіру алафенамідm= 1; і тенофовір = 91; становлять 0,51 і 32,37 години відповідно. Тенофовір виводиться = 79; організму н = 80;рками, в цьому задіяні два механізми – клубочкова фільтрація = 81; активна канальцева секреція.=

Лі= 085;ійність / нелінійніс= 090;ь. Експозиція<= /span> тенофовіру алафенамідm= 1; п = 88;опорційна дозі в межах доз від 8 до = 125 мг.

Фармако = 82;інетика в особливих = 075;руп пацієнтів<= /span>

Ві= 082;, стать і раса. Клінічно значимі відмінностo= 0; у фармакокі = 85;етиці залежно від віку або расової при = 85;алежності пацієнта не виявлені. Відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці залежно від статі пацієнта не вважалися клінічно значимими.=

Па= 094;ієнти з порушення = 84;и функції печінки. У пацієнтіk= 4; з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю загальні ко = 85;центрації тенофовіру алафенамідm= 1; і тенофовір = 91; в плазмі крові нижчі, ніж у пацієн= 090;ів з нормально= 02; функцією печінки. П = 83;азмові концентрацo= 0;ї незв’язаноk= 5;о тенофовіру алафенамідm= 1; при тяжкому порушенні печінки та нормальній функції печінки схо = 78;і.

Па= 094;ієнти з порушення = 84;и функції нирок. У дослідженнn= 3;х тенофовіру алафенамідm= 1; не спостерігаl= 3;ися клінічно значимі відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці тенофовіру алафенамідm= 1; або тенофовіру = 91; здорових добровольцo= 0;в і пацієнтів = 079; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (розрахунко = 74;ий кліренс кре = 72;тиніну (CrCl) > 15, але < 30 мл/ = 93;в). Експозиція тенофовіру = 91; пацієнтів з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (ТСНН) (розрах&= #1091;нковий кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) на хронічному гемодіалізo= 0;, які отримув = 72;ли тенофовіру алафенамід (N = =3D 5), була значно вищою, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок (таблиця 13). Клінічно значущих відмінностk= 7;й у фармакокі = 85;етиці тенофовіру алафенамідm= 1; у пацієнтів = 079; ТСНН на хронічному гемодіалізo= 0; порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок не спо= 089;терігалося.=

Таблиця 13 =

Фармакокін&= #1077;тика тенофовіру алафенамідm= 1; та його метаболіту тенофовіру = 91; пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок у порівнянні = 79; пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок

AUC (мкг•год на мл)

Середнє значення (CV, %)

Розрахунко= ;вий кліренс креатинінуа

Нормальна функція нирок ≥ 90 мл/х = 74;

(N =3D 13)^b

Тяжка ниркова недостатні= 089;ть

15–29 мл/хв

(N =3D 14)^b

Термінальн= ;а стадія ниркової недостатно= 089;ті, пацієнти на гемодіаліз= 110; < 15 мл хв

(N =3D 5)^с

Тенофовіру алафенамід

0.27 (49.2)^d

0.51 (47.3)^d

0.30 (26.7)^e

Тенофовір =

0.34 (27.2)^d

2.07 (47.1)^d

18.8 (30.4)^f

CV – коефіцієнт варіації<= /p>
^а За шкалою Кокрофта – Г= 086;лта.

^b Фармакокінk= 7;тика оцінюваласn= 3; після прийо = 84;у одноразовоo= 1; дози тенофовіру алафенамідm= 1; 25 мг у пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок та у пацієнтів і = 79; тяжким порушенням функції нирок у дослідженнo= 0; GS-US-120-0108.

^с Фармакокінk= 7;тика оцінюваласn= 3; до гемодіалізm= 1; після багат = 86;разового прийому тенофовіру алафенамідm= 1; 25 мг у 5 пацієнтів, інфікованиm= 3; вірусом геп = 72;титу В, у дослідженнo= 0; GS-US-320-4035. У цих пацієнтів медіана вихідного значення рШ = 50;Ф за формулою Кокрофта – -Г&#= 1086;лта становила 7,2 мл/хв (діапазон ві= 076; 4,8 до 12,0).

^d AUC_inf.

^e AUC_last.

^f.AUC_tau.

Ді= 090;и. Фармакокін&= #1077;тику тенофовіру алафенамідm= 1; та його метаболіту тенофовіру = 91; стаціонарнl= 6;му стані оцінювали у дітей, інфікованиm= 3; ВГВ, віком від 12 до < 18 років з мас&#= 1086;ю тіла ≥ 35 кг та віком від 6 до = < 12 років з масо= ю тіла ≥ 25 кг (таблиця 14).
Таблиця 14<= /p>
Фарма= кокінетика тенофовіру алафенамідm= 1; та його метаболіту тенофовіру = 91; дітей віком від 6 до < 18 років та дорослих<= /p>

Показник <= /span>

Середнє значення (CV, %)

Діти віком=

від 6 до < 12 років з масо&= #1102; тіла ≥ 25 кг^а<= o:p>

Діти віком=

від 12 до < 18 років з масо&= #1102; тіла ≥ 35 кг^а<= o:p>

Дорослі^b

TAF

Тенофовір<= /o:p>

TAF

Тенофовір<= /o:p>

TAF

Тенофовір<= /o:p>

C_max (мкг/мл)

0,185 (77,7)

0,017 (19,7)

0,169 (80,9)

0,015 (27,4)

0,178 (53,4)

0,017 (35,2)

AUC_tau

(мкг•год/мл)

0,206 (61,3)

0,298 (23,1)

0,215 (91,3)

0,251 (23,6)

0,216 (66,6)

0,322 (31,5)

C_trough (мкг/мл)<= /span>

Н/з

0,010 (29,5)

Н/з

0,009 (25,6)

Н/з

0,011 (33,0)

CV – коефіцієнт варіації, TAF – тенофові= 088;у алафенамід, = 053;/з – не застосовно=

^а Показники, розрахованo= 0; на основі популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики за даними дослідженнn= 3; 1092 (діти віком від 6 до < 12 років із масою тіла ≥ 25 кг, N =3D 12; діти вік= ;ом від 12 до < 18 років із масою тіла ≥ 35 кг, N =3D 47).

^b Показники, отримані на основі популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики за даними досліджень 108 = та 110 (TAF приймали 698 пацієнтів, тенофовір – 856= пацієнтів).

К = 83;інічні характерисm= 0;ики

Показаl= 5;ня

Лікуван = 85;я хронічного гепатиту В у дорослих та = 076;ітей віком від 6 років та з масою тіла н= 077; менше 25 кг.

=

Прот&= #1080;показання

Підвище = 85;а чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з д&#= 1086;поміжних речовин препарату.

Взаємоk= 6;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /span>

Дослідж = 77;ння взаємодії проводили тільки у дорослих.=

Лікарсь = 82;ий засіб Тафна = 90; не слід призначати одночасно з = 083;ікарськими засобами, що містять тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат, тенофовіру алафенамід або адефові = 88;у дипівоксил.

Лікарсь = 82;і засоби, які можуть впли = 74;ати на тенофовіру алафенамід=

Транспо = 88;тування тенофовіру алафенамідm= 1; здійснюєть&#= 1089;я Р-глікопрот = 77;їном (P-gp) і білком стійкості д = 86; раку молочної залози (BCRP). Передбачаєm= 0;ься, що лікарськ= 10; засоби, що є стимуляторk= 2;ми P-gp (наприклад рифампіцин, рифабутин, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л або звіробі = 81; (Hypericum perforatum)), знижують концентрацo= 0;ю тенофовіру алафенамідm= 1; в плазмі крові, що мож&#= 1077; призводити до втрати терапевтичl= 5;ого ефекту ліка = 88;ського засобу Тафн = 72;т. Призначати такі лікарські з = 72;соби спільно з лі= 082;арським засобом Тафнат не рекомендуєm= 0;ься.

Одночас = 85;ий прийом ліка = 88;ського засобу Тафнат з лікарськимl= 0; засобами, що інгібуют= 00; P-gp та BCRP, може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю тенофовіру алафенамідm= 1; в плазмі крові. Не рекомендуєm= 0;ься призначати Тафнат спіл= 00;но із сильними інгібітораl= 4;и P-gp.

Тенофов= 10;ру алафенамід = 08; субстратом OATP= 1B1 і OATP1B3 in vitro. Активність OATP= 1B1 і/або OATP1B3 може м&= #1072;ти негативний вплив на розподіл тенофовіру алафенамідm= 1; в організмі.

Вплив тенофовіру алафенамідm= 1; на інші ліка= 088;ські засоби

Тенофов= 10;ру алафенамід не є інгібітороl= 4; CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або CYP2D6 in vitro. Він не є інгібітороl= 4; або індуктором CYP3= A in vivo.

Тенофов= 10;ру алафенамід не є інгібітороl= 4; л= 02;дської уридиндифоl= 9;фат-глюкуро&#= 1085;озилтрансф= ерази (УДФ-ГТ) 1А1 in vitro. Невідом = 86;, чи є тенофовіру алафенамід інгібітороl= 4; інших ферментів УДФ-ГТ.

Інформа = 94;ія про взаємодію л= 10;карського засобу Тафн = 72;т із можливим = 80; супутніми лікарськимl= 0; засобами наведена в т= 072;блиці 15 (збільшення показане як «↑», зменшення – «↓», відсутністn= 0; змін – «↔»; 2 рази на добу – «2 р/добу»; ра= ;зова доза – «РД»; 1 раз на добу – «1 р/добу» і в/в – «ВВ»). Описані лікарські взаємодії ґ = 88;унтуються на проведених дослідженнn= 3;х тенофовіру = 72;лафенаміду або є очікуванимl= 0; при застосу = 74;анні лікарськогl= 6; засобу Тафн = 72;т.

Таблиця 15

Взаємод= 10;я лікарськогl= 6; засобу Тафнат з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /p>

Лікарсь&#= 1082;і засоби за

терапев&#= 1090;ичними напрямками

Вплив на рівні лікарських &#= 1079;асобів^a,b

Середні&#= 1081; коефіцієнт зміни (90 % довірчий інтервал) AUC, C_{max<=
/sub>,
C_min}

Рекомен&#= 1076;ації щодо одноча&#= 1089;ного застосуван= 085;я з лікарськи&#= 1084; засобом Таф&#= 1085;ат

ПРОТИСУДОМ= ;НІ ПРЕПАРАТИ

Карбамазеп= ;ін (300 мг перорал= ;ьно 2 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально, РД)

Тенофовіру алафенамід
↓C_max 0,43 (0,36; 0,51)
↓AUC 0,45 (0,4; 0,51)
Тенофовір
↓ C_max 0,70 (0,65; 0,74)
↔ AUC 0,77 (0,74; 0,81)

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Окскарбазе= ;пін
Фенобарбіт= 072;л

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↓тенофовір= 091; алафенамід

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Фенітоїн

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↓тенофовір= 091; алафенамід

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Мідазолам^d= (2,5 мг перорально, РД)
Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 = р/добу)

Мідазолам
↔C_max 1,02 (0,92; 1,13)
↔AUC 1,13 (1,04; 1,23)

Корекція дози мідазоламу (при застосу&= #1074;анні перорально або внутріш&#= 1085;ьовенно) не вимагаєтьс= 103;

Мідазолам ^d (1 l= 4;г ВВ, РД)
Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 = раз/добу)

Мідазолам
↔C_max 0,99 (0,89; 1,11)
↔AUC 1,08 (1,04; 1,14)

АНТИДЕПРЕС= ;АНТИ

Сертралін (50 мг перорал= ьно, РД)
Тенофовіру алафенамід ^e (10 = 84;г перорально 1 = р/добу)

Тенофовіру алафенамід
↔C_max 1,00 (0,86; 1,16)
↔AUC 0,96 (0,89; 1,03)
Тенофовір
↔C_max 1,10 (1,00; 1,21)
↔AUC 1,02 (1,00; 1,04)
↔C_min 1,01 (0,99; 1,03)

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафн&#= 1072;т або сертраліну не потрібна

Сертралін (50 мг перорал= ьно, РД)
Тенофовіру алафенамід ^e (10 = 84;г перорально 1 = р/добу)

Сертралін
↔C_max 1,14 (0,94; 1,38)
↔AUC 0,93 (0,77; 1,13)

ПРОТИГРИБК= ;ОВІ ПРЕПАРАТИ

Ітраконазо= ;л
Кетоконазо= 083;

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↑тенофовір= 091; алафенамід

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

АНТИМІКОБА= ;КТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ

Рифампіцин= ;
Рифапентин

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↓тенофовір= 091; алафенамід

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Рифабутин<= /o:p>

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↓тенофовір= 091; алафенамід

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

АНТИВІРУСН= ;І ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЇ ВІРУСУ ГЕПАТИТУ С (ВГС)

Софосбувір (400 мг перорал= 00;но 1 р/добу)

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↔софосбуві= 088;
↔GS-331007

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафн&#= 1072;т або софосбувір= 091; не потрібна

Ледіпасвір= ;/софосбувір (90/400 мг перора= 083;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^f (25 = 84;г перорально 1 = р/добу)

Ледіпасвір= ;
↔C_max 1,01 (0,97; 1,05)
↔AUC 1,02 (0,97; 1,06)
↔C_min 1,02 (0,98; 1,07)
Софосбувір
↔C_max 0,96 (0,89; 1,04)
↔AUC 1,05 (1,01; 1,09)
GS-331007g
↔C_max 1,08 (1,05; 1,11)
↔AUC 1,08 (1,06; 1,10)
↔C_min 1,1 (1,07; 1,12)
Тенофовіру алафенамід
↔C_max 1,03 (0,94; 1,14)
↔AUC 1,32 (1,25; 1,4)
Тенофовір
↑C_max 1,62 (1,56; 1,68)
↑AUC 1,75 (1,69; 1,81)
↑C_min 1,85 (1,78; 1,92)

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або ледіпасвір= 091;/софосбувір= у не потрібна

Софосбувір= ;/велпатасві= 088; (400/100 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу)

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↔софосбуві= 088;
↔GS-331007
↔велпатасв= 110;р
↑тенофовір= 091; алафенамід

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або софосбувір= 091;/велпатасві= ру не потрібна

С&#= 1086;фосбувір/ве= ;лпатасвір/в= 086;ксилапреві&= #1088; (400 мг/100 мг/100 мг&= nbsp;+ 100 мгⁱ перорально= ; 1 р/добу)

Тенофовіру алафенамідf

(25 мг перорал&= #1100;но 1 р/добу)

С&#= 1086;фосбувір

↔ C_max 0,95 (0,86; 1,05)

↔ AUC 1,01 (0,97; 1,06)

GS-331007g

↔ C_max 1,02 (0,98; 1,06)

↔ AUC 1,04 (1,01; 1,06)

В&#= 1077;лпатасвір=

↔ C_max 1,05 (0,96; 1,16)

↔ AUC 1,01 (0,94; 1,07)

↔ C_min 1,01 (0,95; 1,09)

В&#= 1086;ксилапреві= р

↔ C_max 0,96 (0,84; 1,11)

↔ AUC 0,94 (0,84; 1,05)

↔ C_min 1,02 (0,92; 1,12)

Тенофовіру алафенамід

↑ C_max 1,32 (1,17; 1,48)

↑ AUC 1,52 (1,43; 1,61)

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або софосбувір= 091;/ велпатасві= 088;у/воксилапр= евіру не потрібна

АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ — ІН= 043;ІБІТОРИ ВІЛ-ПРОТЕАЗ&#= 1048;

Атазанавір= ;/кобіцистат (300/150 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально 1 р/добу)

Тенофовіру алафенамід
↑C_max 1,8 (1,48; 2,18)
↑AUC 1,75 (1,55; 1,98)
Тенофовір
↑C_max 3,16 (3; 3,33)
↑AUC 3,47 (3,29; 3,67)
↑C_min 3,73 (3,54; 3,93)
Атазанавір
↔C_max 0,98 (0,94; 1,02)
↔AUC 1,06 (1,01; 1,11)
↔C_min 1,18 (1,06; 1,31)
Кобіцистат
↔C_max 0,96 (0,92; 1)
↔AUC 1,05 (1; 1,09)
↑C_min 1,35 (1,21; 1,51)

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Атазанавір= ;/ритонавір (300/100 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)

Тенофовіру алафенамід
↑C_max 1,77 (1,28; 2,44)
↑ AUC 1,91 (1,55; 2,35)
Тенофовір
↑C_max 2,12 (1,86; 2,43)
↑AUC 2,62 (2,14; 3,2)
Атазанавір
↔C_max 0,98 (0,89; 1,07)
↔AUC 0,99 (0,96; 1,01)
↔C_min 1 (0,96; 1,04)

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Дарунавір/l= 2;обіцистат (800/150 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 р/добу)

Тенофовіру алафенамід
↔C_max 0,93 (0,72; 1,21)
↔AUC 0,98 (0,80; 1,19)
Тенофовір
↑C_max3,16 (3; 3,33)
↑AUC 3,24 (3,02; 3,47)
↑C_min 3,21 (2,9; 3,54)
Дарунавір
↔C_max 1,02 (0,96; 1,09)
↔AUC 0,99 (0,92; 1,07)
↔C_min 0,97 (0,82; 1,15)
Кобіцистат
↔C_max 1,06 (1; 1,12)
↔AUC 1,09 (1,03; 1,15)
↔C_min 1,11 (0,98; 1,25)

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Дарунавір/l= 8;итонавір (800/100 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)

Тенофовіру алафенамід
↑ C_max 1,42 (0,96; 2,09)
↔ AUC 1,06 (0,84; 1,35)
Тенофовір
↑C_max 2,42 (1,98; 2,95)
↑AUC 2,05 (1,54; 2,72)
Дарунавір
↔C_max 0,99 (0,91; 1,08)
↔AUC 1,01 (0,96; 1,06)
↔C_min 1,13 (0,95; 1,34)

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Лопінавір/l= 8;итонавір 800/200 мг перора= 083;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)

Тенофовіру алафенамід
↑C_max 2,19 (1,72; 2,79)
↑AUC 1,47 (1,17; 1,85)
Тенофовір
↑C_max 3,75 (3,19; 4,39)
↑AUC 4,16 (3,5; 4,96)
Лопінавір
↔C_max 1 (0,95; 1,06)
↔AUC 1 (0,92; 1,09)
↔C_min 0,98 (0,85; 1,12)

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

Типранавір= ;/ритонавір

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↓тенофовір= 091; алафенамід

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ — І = 53;ГІБІТОРИ ВІЛ-ІНТЕГРА&#= 1047;И

Долутеграв= ;ір (50 мг перорал= ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)

Тенофовіру алафенамід
↑C_max 1,24 (0,88; 1,74)
↑AUC 1,19 (0,96;1,48)
Тенофовір
↔C_max 1,1 (0,96; 1,25)
↑AUC 1,25 (1,06; 1,47)
Долутеграв= 110;р
↔C_max1,15 (1,04; 1,27)
↔AUC 1,02 (0,97; 1,08)
↔C_min 1,05 (0,97; 1,13)

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або долутеграв= 110;ру не потрібна

Ралтеграві= ;р

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↔тенофовір= 091; алафенамід
↔ралтеграв= 110;р

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або ралтеграві= 088;у не потрібна

АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ – ІНГІБІТОРИ НЕНУКЛЕОЗИ= 044;НОЇ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТ= 040;ЗИ ВІЛ

Ефавіренц (600 мг перорал= ;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^h (40 = 84;г перорально 1 р/добу)

Тенофовіру алафенамід
↓C_max 0,78 (0,58; 1,05)
↔ AUC 0,86 (0,72; 1,02)
Тенофовір
↓C_max 0,75 (0,67; 0,86)
↔AUC 0,8 (0,73; 0,87)
↔C_min 0,82 (0,75; 0,89)
Очікується: ↔ ефавіренц

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або ефавіренцу не потрібна

Невірапін<= /o:p>

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↔тенофовір= 091; алафенамід
↔невірапін

Корекція дl= 6;зи лікарськог= 086; засобу Тафнат або невірапіну не потрібна

Рилпівірин (25 мг перорал= ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід (25 мг перорал= ьно 1 р/добу)

Тенофовіру алафенамід
↔C_max 1,01 (0,84; 1,22)
↔AUC 1,01 (0,94; 1,09)
Тенофовір
↔C_max 1,13 (1,02; 1,23)
↔AUC 1,11 (1,07; 1,14)
↔C_min 1,18 (1,13; 1,23)
Рилпівірин
↔C_max 0,93 (0,87; 0,99)
↔AUC 1,01 (0,96; 1,06)
↔C_min 1,13 (1,04; 1,23)

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або р&= #1080;лпівірину не потрібна

АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ – АН= 058;АГОНІСТ РЕЦЕПТОРІВ CC= R5

Маравірок<= /o:p>

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↔тенофовір= 091; алафенамід
↔маравірок

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або маравіроку не потрібна

ХАРЧОВІ ДОБАВКИ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Звіробій (Hypericum perforatum)

Взаємодія не вивчена.

Очікується= ;:
↓тенофовір= 091; алафенамід

Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься

ГОРМОНАЛЬН= ;І КОНТРАЦЕПТ= 048;ВИ

Норгестима= ;т (0,18/0,215/0,25 мг перор&= #1072;льно 1 р/добу)
Етинілестр= 072;діол (0,025 мг перора = 83;ьно 1 р/добу)
Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 р/добу)

Норелгестр= ;омін
↔C_max 1,17 (1,07; 1,26)
↔AUC 1,12 (1,07; 1,17)
↔C_min 1,16 (1,08; 1,24)
Норгестрел
↔C_max 1,1 (1,02; 1,18)
↔AUC 1,09 (1,01; 1,18)
↔C_min 1,11 (1,03; 1,2)
Етинілестр= 072;діол
↔C_max 1,22 (1,15; 1,29)
↔AUC 1,11 (1,07; 1,16)
↔C_min 1,02 (0,93; 1,12)

Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або норгестима= 090;у / етинілестр&= #1072;діолу не потрібна

^aУсі дослідженнn= 3; взаємодій проводилисn= 3; у здорових добровольцo= 0;в.

^b В= 087;лив на рівні препаратів відсутній у межах 70–143 %.<= o:p>

^c Д= 086;слідження проводилисn= 0; з фіксовано= 02; комбінацієn= 2; емтрицитабo= 0;ну/тенофові&#= 1088;у алафенамідm= 1; у таблетках.=

^{d <=
/sup>}Чутливий субстрат CYP3A4.=

^eД = 86;слідження проводилисn= 0; з фіксовано= 02; комбінацієn= 2; елвітеграв&= #1110;ру/кобіцисm= 0;ату/емтрици&#= 1090;абіну/теноф= ;овіру алафенамідm= 1; у таблетках.=

^fДослідженн&= #1103; із застосуванl= 5;ям комбінованl= 6;го препарату з фіксованим дозуванням = 74; одній таблетці емтрицитабo= 0;ну /рилпівірин = 91;/тенофовіру алафенамідm= 1;.

^gПереважаюч&= #1080;й циркулюючиl= 1; нуклеозиднl= 0;й метаболіт софосбувірm= 1;.

^hДослідженн&= #1103; проводилисn= 0; з тенофовір = 91; алафенамідl= 6;м 40 мг і емтрицитабo= 0;ном 200 мг.

ⁱДослід&#= 1078;ення проводилосn= 3; з додатково= 02; дозою вокси = 83;апревіру 100 мг для досягнення експозицій воксилапреk= 4;іру, очікуваних = 91; пацієнтів, інфікованиm= 3; вірусом гепатиту С.

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я

Передач = 72; ВГВ. Пацієнтів н = 77;обхідно попередити = 87;ро те, що лікарс&#= 1100;кий засіб Тафна = 90; не запобіга= 08; ризику передачі ВГ = 42; іншим особа = 84; статевим шляхом або через кров. Слід продов = 78;увати дотримуватl= 0;ся відповідниm= 3; запобіжних заходів.

Пацієнт = 80; з декомпенс = 86;ваним захворюванl= 5;ям печінки

Дані щод= 086; безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Тафнат інфі = 82;ованим ВГВ пацієнт = 72;м із декомпенсоk= 4;аним захворюванl= 5;ям печінки, я = 82;і мають показник за класифікацo= 0;єю Чайлда – П’ю &#= 8211; Туркотта > 9 (тобто клас С), обмежені. Такі пацієнти можуть бути схильні до підвищеногl= 6; ризику виникнення серйозних небажаних реакцій з боку печінк = 80; або нирок. От&#= 1078;е, у цієї категорії пацієнтів треба ретел= 00;ніше контролюваm= 0;и функцію печінки і ни= 088;ок (див. підрозд&#= 1110;л «Фармакокіl= 5;етика»).

Загостр = 77;ння гепатиту<= /u>

За= 075;острення під час лікування.= Спонтанні загостреннn= 3; ХГВ трапляютьсn= 3; відносно часто і характеризm= 1;ються тимчасовим підвищенняl= 4; активності = 72;ланінаміно&#= 1090;рансферази (АЛТ) в сироватці крові. Після початку противірусl= 5;ого лікування у деяких пацієнтів активність АЛТ в сироватці крові може підвищитисn= 3;. У пацієнтів = 110;з компенсоваl= 5;ою печінковою недостатніl= 9;тю підвищення активності АЛТ в сироватці к = 88;ові зазвичай не супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; концентрацo= 0;ї білірубіну = 74; сироватці к = 88;ові або декомпенсаm= 4;ією функції печінки. Піс= 083;я загостреннn= 3; гепатиту у пацієнтів з цирозом мож = 77; підвищитисn= 3; ризик розвитку декомпенсаm= 4;ії функції печінки, том= 091; вони потребують ретельного спостережеl= 5;ня під час лікування.=

За= 075;острення після припинення лікування.= Повідомлялl= 6;ся про випадки загостреннn= 3; гепатиту у пацієнтів, я= 082;і припинили лікування гепатиту В, з&#= 1072;звичай пов’язаногl= 6; з підвищенняl= 4; рівня ДНК ВГ= 042; у плазмі крові. У більшості таких випадків па = 94;ієнти не потребують лікування, але після припинення лікування гепатиту В можуть розв = 80;ватися тяжкі загостреннn= 3;, аж до леталь= 085;их. Тому після припинення лікування гепатиту В потрібно подальше клінічне і лабораторнk= 7; спостережеl= 5;ня протягом не менше 6 місяців; слі= 076; з певною періодичніl= 9;тю контролюваm= 0;и показники функції печінки. При необхідносm= 0;і потрібно відновити лікування гепатиту В.

Пацієнт = 72;м із прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям печінки або цирозом не рекомендуєm= 0;ься переривати = 83;ікування, оскільки загостреннn= 3; гепатиту пі = 89;ля припинення лікування може призве = 89;ти до розвитку печінкової недостатноl= 9;ті. У пацієнтів = 110;з декомпенсоk= 4;аним захворюванl= 5;ям печінки загостреннn= 3; гепатиту особливо небезпечне = 10; в деяких випадках мо = 78;е мати леталь = 85;ий наслідок.=

Порушен = 85;я функції нирок

Пацієнти із= CrCl < 30 мл/хв. Рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Тафнат 1 раз на добу пацієнтам і = 79; CrCl ≥ 15 мл= /хв та < 30 мл/хв ґрунту= 102;ться на даних 96-го тижня щодо ефективносm= 0;і та безпеки переходу з іншого противірусl= 5;ого режиму на тенофовіру алафенамід = 91; відкритому = 82;лінічному дослідженнo= 0; вірусологіm= 5;но пригнічениm= 3; пацієнтів, інфікованиm= 3; HBV (див. розділ «Побічні реакції» та = 087;ідрозділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Існують дуж = 77; обмежені дані щодо безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я тенофовіру алафенамідm= 1; пацієнтам, інфікованиl= 4; HBV, із CrCl < 15 мл/хв= ;, які перебуваютn= 0; на хронічному гемодіалізo= 0; (див. розділи «Побічні реакції» та &la= quo;Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;»).

Лікарсь = 82;ий засіб Тафна = 90; не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; CrCl <15 мл/хв, які н= 077; перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0; (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

Нефрот&#= 1086;ксичність

П= 10;сля реєстрації препарату повідомлялl= 6;ся про випадки порушення функції нирок, зокре= 084;а гостру ниркову недостатніl= 9;ть та проксима = 83;ьну ниркову туб = 91;лопатію, під час застосуванl= 5;я препаратів, що містять тенофовіру алафенамід. Потенційниl= 1; ризик нефротоксиm= 5;ності внаслідок тривалої ді= 11; тенофовіру = 74; малих дозах = 091; зв’язку з дозованим прийомом тенофовіру алафенамідm= 1; виключати н = 77; можна (згідн= 086; з даними доклінічниm= 3; досліджень).

Р = 77;комендуєть&#= 1089;я оцінювати функцію нирок у всіх пацієнтів д = 86; або на початку терапії лік = 72;рським засобом Таф = 85;ат, а також контролюваm= 0;и її під час терапії у всіх пацієнтів з = 72; клінічними показаннямl= 0;. Для пацієнтів, у яких розвиваєтьl= 9;я клінічно значуще зниження функції нирок або оз= 085;аки проксимальl= 5;ої ниркової тубулопатіo= 1;, слід розглянути питання про припинення = 79;астосуванн&#= 1103; лікарськогl= 6; засобу Тафнат.

Пацієнт = 80;, коінфіковаl= 5;і ВГВ та вірусом гепатиту C або D

Дані щод= 086; безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Тафнат пацієнтам, інфікованиl= 4; одночасно ВГВ і вірусо= 084; гепатиту C або D, відсутн&= #1110;. Для лікування гепатиту С н= 077;обхідно слідувати рекомендацo= 0;ям щодо комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я лікарських = 79;асобів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гепатиm= 0; B і ВІЛ-коінфек = 94;ія=

До початку терапії із застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу Тафнат усім ВГВ-інфіков = 72;ним пацієнтам і = 79; невідомим статусом ВІ = 51;-1 слід рекоме = 85;дувати здати тест н= 072; наявність антитіл до ВІЛ. Для паці&#= 1108;нтів із поєднано= 02; інфекцією ВГВ і ВІЛ лік&#= 1072;рський засіб Тафна = 90; слід призначати = 91; поєднанні з іншими анти = 88;етровірусн&#= 1080;ми препаратамl= 0;, що забезпеч = 91;ють належне лікування В = 30;Л-інфекції (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами

Тафнат н= 077; слід призначати одночасно з = 083;ікарськими засобами, що містять тенофовіру алафенамід, тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат або = 072;дефовіру дипівоксил.

Не рекомендуєm= 0;ься призначати Тафнат спіл= 00;но з певними протисудомl= 5;ими препаратамl= 0; (наприклад і= 079; карбамазепo= 0;ном, окскарбазеl= 7;іном, фенобарбітk= 2;лом і фенітоїно = 84;), з антимікоб = 72;ктеріальни&#= 1084;и засобами (наприклад і= 079; рифампіцинl= 6;м, рифабутиноl= 4; і рифапенти = 85;ом) або звіробоєм, які є індукторамl= 0; P-gp і можуть знижувати концентрацo= 0;ю тенофовіру алафенамідm= 1; в плазмі крові.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Тафнат із сильними інгібітораl= 4;и P-gp (наприклад k= 9; ітраконазо&#= 1083;ом і кетоконазоl= 3;ом) може призве = 89;ти до збільшення концентрацo= 0;ї тенофовіру алафенамідm= 1; в плазмі крові. Одночасний прийом не рекомендуєm= 0;ься.

Педіатl= 8;ична популяція =

У деяких дітей віком від 6 років з масою тіла щонайменше 25 кг, які отрим&#= 1091;вали тенофовіру алафенамід протягом 48 ти&= #1078;нів (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодиl= 5;аміка»), повідомлялl= 6;ся про зниженн= 03; мінеральноo= 1; щільності кісткової т = 82;анини (МЩКТ ≥ 4 %) поперековоk= 5;о відділу хребта та всього тіла (див. розділ «&= #1055;обічні реакції» та = 087;ідрозділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Довгострокl= 6;вий вплив змін МЩКТ на зростаючу кістку, включаючи р = 80;зик переломів, є невизначенl= 0;м. Для монітор = 80;нгу під час лікування рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати міждисциплo= 0;нарний підхід.

Допоміk= 8;ні речовини<= /i>

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль/&= #1076;озу натрію, тобт= 086; практично вільний від = 085;атрію.

Неперен = 86;симість лактози

Таблетк = 80; тенофовіру алафенамідm= 1; містять лактози моногідрат, тому якщо у Вас встановленl= 6; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, проконсульm= 0;уйтеся з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.
<= u>

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю

Ва= 075;ітність. Помірна кількість даних щодо вагітних жі = 85;ок, які зазнали впливу тенофовіру алафенамідm= 1; (від 300 до 1000 наслідків вагітності), &#= 1085;е вказує на на= 103;вність вад розвитк = 91; та фето/неонат = 72;льну токсичністn= 0;.

Дослідж = 77;ння на тваринах не показали прямої або непрямої несприятлиk= 4;ої дії, обумовл= 077;ної репродуктиk= 4;ною токсичністn= 2;.

Таким чином, при необхідносm= 0;і може бути ро= 079;глянута можливість = 79;астосуванн&#= 1103; лікарськогl= 6; засобу Тафнат під час вагітності.

Пе= 088;іод годування груддю. <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>З = 75;ідно з опубліковаl= 5;ими даними тенофовіру алафенамід та тенофові = 88; екскретуютn= 0;ся в грудне молоко у низьких кількостях = 91; жінок, які приймають тенофовіру алафенамід. Недостатньl= 6; інформації про вплив тенофовіру на новонароджk= 7;них / немовлят. Не можна виключати ризик для немовляти, т= 086;му лікарський засіб Тафна = 90; не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти в період годування груддю.

Фе= 088;тильність<= /i>. Дані про вплив тено&= #1092;овіру алафенамідm= 1; на фертильнісm= 0;ь людини відсутні. Дослідженнn= 3; на тваринах не показали несприятлиk= 4;ої дії тенофовіру алафенамідm= 1; на фертильн= 10;сть.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Лікарсь = 82;ий засіб Тафна = 90; може мати незначний вплив на зда= 090;ність керувати транспортнl= 0;ми засобами чи працювати з = 110;ншими механізмамl= 0;. Пацієнти мають бути попередженo= 0; про можливе виникнення = 79;апаморочен&#= 1085;я під час ліку= 074;ання препаратом Тафнат.

<= /b>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози

Спосіб застосуванl= 5;я=

Препара = 90; застосовуєm= 0;ься перорально. = 051;ікарський засіб Тафна = 90; слід приймати ра = 79;ом з їжею.

Лікуван = 85;я повинен починати і контролюваm= 0;и лікар, який м&#= 1072;є досвід лікування хронічного гепатиту B.

Дорослі = 110; діти віком від 6 років і з масою тіла н= 077; менше 25 кг: по 1 таблетці 1 раз на добу.

Пр= 080;пинення лікування<= /span>

Розгляд = 087;итання про припинення лікування:

- у пацієнтів з виявленим е-антигеном ВГВ (HBeAg-позити = 74;них) без цирозу печінки лікування с = 83;ід продовжуваm= 0;и принаймні впродовж 6–12 місяців після підтверджеl= 5;ня сероконверl= 9;ії HBe (втрати HBeAg і вт= ;рати ДНК ВГВ з виявленням антитіл до HBe) або до серок= 086;нверсії HBs, або до моменту втрати ефективносm= 0;і лікування (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Після припинення лікування рекомендуєm= 0;ься регулярно обстежуватl= 0; пацієнта з метою виявлення в= 10;русологічн&#= 1086;го рецидиву;

- у HBeAg-негативних пацієнтів без цирозу печінки лікування слід продовжуваm= 0;и як мінімум д= 086; сероконверl= 9;ії HBs або до появи ознак неефективнl= 6;сті лікування. При тривалому лікуванні впродовж більше 2 років рекомендуєm= 0;ься регулярно обстежуватl= 0; пацієнта з метою підтв = 77;рдження того, що вибране для конкретногl= 6; пацієнта лікування залишаєтьсn= 3; оптимальниl= 4;.

Пр= 086;пущена доза

Якщо у разі пропуску дози з моменту звичайного прийому пройшло не більше 18 годи&= #1085;, пацієнту сл= 10;д прийняти пропущену дозу лікарс= 00;кого засобу Тафнат якнайскоріm= 6;е, а потім продовжити прийом у зви= 095;айному режимі. Якщо з моменту зв= 080;чайного прийому пройшло більше 18 годи&= #1085;, пацієнту не слід прийма = 90;и пропущену дозу, а просто продовжити прийом у зви= 095;айному режимі.

Якщо впродовж години післ= 03; прийому лік = 72;рського засобу Тафнат у пацієнта виникає блю = 74;ання, йому слід прийняти ще 1 таблетку. Якщо блюван = 85;я виникає більш ніж че= 088;ез годину післ= 03; прийому лік = 72;рського засобу Тафнат, ще 1 та= блетку приймати не потрібно.=

Ос= 086;бливі групи пацієнтів<= /span>

Па= 094;ієнти літнього віку. Для пацієнтів в= 10;ком від 65 років проводити корекцію дози лікарс= 00;кого засобу Тафнат не потрібно (ди= 074;. підрозділ « = 60;армакокіне&#= 1090;ика»).

По= 088;ушення функції нирок. Для доросли = 93; або дітей ві= 082;ом від 12 років і з масою тіла н= 077; менше 35 кг з розрахункоk= 4;им CrCl ≥ 15 мл/хв або для пацієнтів і = 79; CrCl < 15 мл/хв, які знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;, корекцію дози лікарс= 00;кого засобу Тафнат проводити н = 77; потрібно.

У дні про&#= 1074;едення гемодіалізm= 1; лікарський засіб Тафна = 90; слід приймати після закінчення сеансу гемо = 76;іалізу (див. підрозд&#= 1110;л «Фармакокіl= 5;етика»).

Дотепер = 085;емає рекомендацo= 0;й щодо дозування л= 10;карського засобу Тафнат пацієнтам і = 79; CrCl < 15 мл/хв і відсутністn= 2; гемодіалізm= 1; (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Немає даних для рекомендацo= 0;й щодо дози дл= 103; дітей віком до 12 років і з масою тіла менше 35 кг та &= #1079; порушенням функції нирок.

По= 088;ушення функції печінки. Для пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки корекцію дози лікарс= 00;кого засобу Тафнат проводити н = 77; потрібно (ди= 074;. підрозділ «Фармакокіl= 5;етика» і розділ «Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я»).

Д= 10;ти

Безпека = 090;а ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Тафнат дітя = 84; віком до 6 років або з масою тіла менше 25 кг дот= епер не встановл = 77;ні. Дані відсутні.=

П = 77;редозуванн&#= 1103;

У разі передозуваl= 5;ня пацієнт повинен зна = 93;одитися під наглядо = 84; щодо появи ознак токсичностo= 0; (див. розділ «Побічні реакції»).

Лікуван = 85;я: загальні підтримуваl= 3;ьні заходи, в т. ч. контроль показників життєво важливих фу = 85;кцій і спостережеl= 5;ня за клінічни = 84; станом пацієнта.=

Тенофов= 10;р ефективно виводиться шляхом гемо = 76;іалізу з коефіцієнтl= 6;м екстракції приблизно 54 %. Невідомо, чи виводиться тенофовір з = 72; допомогою перитонеалn= 0;ного діалізу.

Побічнo= 0; реакції=

Коротки = 81; опис профіл= 02; безпеки

Оцінка п = 86;бічних реакцій ґрунтуєтьсn= 3; на даних клі= 085;ічних досліджень та даних післяреєстl= 8;аційного періоду. В обʼєднаних даних з безпеки, отриманих у 2 контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х фази 3 (GS-US-320-0108 та GS-US-320-011= 0; дослідженн&#= 1103; 108 та 110 відповідно), найчастішиl= 4;и побічними реакціями н = 72; 96-му тижні аналізу бул = 80;: головний біль (12 %), нудоm= 0;а (6 %) та втома (6 %). Після 96-го тижня паціє = 85;ти або залишалися на первинному сліпому лік = 91;ванні до 144-го тижня, або отримували = 91; відкритий спосіб тенофовіру алафенамід.

Профіль безпеки тенофовіру алафенамідm= 1; був подібним у пацієнтів з вірусологіm= 5;ною супресією, які переходили = 79; тенофовіру = 76;изопроксил&#= 1091; на тенофовіру алафенамід = 91; дослідженнo= 0; 108, дослідженнo= 0; 110 та контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; фази 3 (дослід&= #1078;ення 4018). У цих дослідженнn= 3;х спостерігаl= 3;ися зміни в лабораторнl= 0;х тестах на лі= 087;іди після переходу з тенофовіру дизопроксиl= 3;у (див. підрозд&#= 1110;л «Фармакодиl= 5;аміка»). У цих дослідженнn= 3;х спостерігаl= 3;ися зміни в ліпідограмo= 0; після переходу з тенофовіру дизопроксиl= 3;у (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»).

Нижчезазна&= #1095;ені побічні реакції бул = 80; виявлені пр = 80; застосуванl= 5;і тенофовіру алафенамідm= 1; у пацієнтів = 079; ХГВ (таблиця 16= ). Побічні реакції перелічені нижче за класами систем органів та частотою на основі анал= 10;зу 96-го тижня.

Частота небажаних побічних реакцій виз = 85;ачається таким чином: &#= 1076;уже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/1= 00 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/1= 0000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000).

Таблиця 16 =

Небажан= 10; побічні реакції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям тенофовіру алафенамідm= 1;

Клас систеl= 4; органів

Част= ;ота

Побічна реk= 2;кція

З боку ШКТ=

Част= ;о

Діарея, блю = 74;ання, нудота, біль = у животі, здут&= #1090;я живота, метеоризм

Загальні розлади та ускладненн= 103; у місці введ&= #1077;ння

Част= ;о

Втома

З боку нервової системи

Дуже часто

Головний біль

Част= ;о

Запамороче= ;ння

З боку шкір = 80; та підшкірно-ж&#= 1080;рової тканини

Част= ;о

Висипання, свербіж

Нечаст= 086;

А&#= 1085;гіоневроти= чний набряк*, кропив’янк= 072;*

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Част= ;о

Підвищення активності АЛТ

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини

Част= ;о

Артралгія<= /o:p>

<= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Times= New Roman"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>* Поб&= #1110;чна реакція, виявлена пі = 76; час постмар = 82;етингового спостережеl= 5;ня за препарат = 72;ми, що містять тенофовіру алафенамід.

<= u>

У відкритому дослідженнo= 0; фази 2 (дослід&= #1078;ення 4035) для оцінки ефективносm= 0;і та безпеки переходу з іншого противірусl= 5;ого режиму на тенофовіру алафенамід = 91; пацієнтів з вірусологіm= 5;но пригнічениl= 4; гепатитом B (HBV-інфекцією) спостерігаl= 3;ося невелике се = 88;еднє підвищення рівня загального холестеринm= 1; натще, прями= 093; ліпопротеїl= 5;ів низької щіл= 00;ності (ЛПНЩ), ліпопротеїl= 5;ів високої щільності (ЛПВЩ) та тригліцериk= 6;ів від початку до 96-го тижня у пацієнтів з помірним аб = 86; тяжким порушенням функції нирок (части= 085;а А, когортa 1) та пацієнтів з помірним аб = 86; тяжким порушенням функції печінки (час= 090;ина B), що узгоджуєтьl= 9;я зі змінами, що спостері = 75;алися в дослідженнn= 3;х 108 та 110. Невелике се = 88;еднє зниження рівня загального холестеринm= 1;, ЛПНЩ та тригліцериk= 6;ів спостерігаl= 3;ося у пацієнтів = 079; термінальнl= 6;ю стадією ниркової не = 76;остатності на гемодіалізo= 0; в частині А, когортa 2, тоді як невелике = 089;ереднє підвищення рівня ЛПВЩ спостерігаl= 3;ося від початку до 96-го тижня. i= 7;ередні (Q1, Q3) зміни від початковогl= 6; рівня на 96-му тижні співв= 10;дношення загального холестеринm= 1; до ЛПВЩ становили 0,1 (-0,4, = 0,4) у групі з помірним аб = 86; тяжким порушенням функції нирок та -0,4 (-0,8,-0,1) у пацієнтів з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, та 0,1 (-0,2, 0,4) у паціє&= #1085;тів з помірною або тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю.

Метаболічн= і параметри<= /span>

Під час терапії можуть зростати маса тіла та рівень ліпідів і глюкози в крові.

Спеціалn= 0;ні групи пацієнтів<= /span>

У дослідженнo= 0; 4035 у пацієнтів з вірусологіm= 5;но пригнічениl= 4; захворюванl= 5;ям, помірним та тяжким порушенням функції нирок (рШКФ за методом Кокрофта – Г= 086;лта від 15 до 59 мл/хв; частина A, когорта 1, N =3D 78), термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (рШКФ < 15 мл/хв) на гемодіалізo= 0; (частина A, когорта 2, N =3D 15) та/або помірним та тяжким порушенням функції печінки (кла= 089; B або C за шкалою Чайл = 76;а – П’ю під час скринінгу або в анамнезі; частина B, N =3D 31), які перейшл = 80; з іншого противірусl= 5;ого режиму на тенофовіру алафенамід, жодних дода = 90;кових побічних реакцій на тенофовіру = 72;лафенамід не було виявлено до 96-го тижня.

Педіатрl= 0;чна популяція<= /span>

Безпеку застосуванl= 5;я тенофовіру алафенамідm= 1; оцінювали у 88 пацієнтів дитячого ві = 82;у, інфікованиm= 3; HBV, які раніше не отримували = 83;ікування, та педіатри = 95;них пацієнтів віком від 12 до < 18 років з масою тіла ≥ 35 кг (група тенофовіру алафенамідm= 1;, N =3D 47; група плацебо, N =3D 23) та віко= 084; від 6 до < 12 років з масо= 102; тіла, ≥ 25 кг (група тенофовіру алафенамідm= 1;, N =3D 12; група плацебо, N =3D 6) до 24-го тижня в рандомізовk= 2;ному подвійно сл= 10;пому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; (дослідженн&= #1103; 1092). Після подвійно сліпої фази = 087;ацієнтів перевели на відкрите лікування т = 77;нофовіру алафенамідl= 6;м на 24-му тижні. Профіль безпеки тенофовіру алафенамідm= 1; у пацієнтів дитячого віку був порівнянниl= 4; з таким у дорослих. У д&#= 1077;яких дітей віком від 6 років та = з масою тіла щ= 086;найменше 25 кг, які отримували тенофовіру алафенамід протягом періоду до 48 тижнів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та підрозді = 83; «Фармакоди&= #1085;аміка»), повідомлялl= 6;ся про зниженн= 03; мінеральноo= 1; щільності кісткової т = 82;анини (МЩКТ ≥ 4%) поперековоk= 5;о відділу хре = 73;та та всього тіла.

<= u>

Повідом = 83;ення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідом = 83;ення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь / риз&#= 1080;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випа= 076;ки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу через Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

Т = 77;рмін придатностo= 0;

3 роки.

У = 84;ови зберігання

Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 30 °С.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

У = 87;аковка

По 30 таблето = 82;, вкритих плівковою оболонкою, у флаконі з по= 083;іетилену високої щільності (HDPE) із поліпроп= 10;леновою кришкою, оснащеною захистом ві = 76; дітей. По 1 флакону в картонній коробці.

=

К = 72;тегорія відпуску

За рецептом= .

В = 80;робник

Натко Фарма Лімітед.

М= 10;сцезнаходж&#= 1077;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженн&= #1103; його діяльн = 86;сті

Фарма Дівіжн, Котхур, Рангаредді, Телангана 509228, Індія.

	AUC (мкг•год на мл) Середнє значення (CV, %)
Розрахунко= ;вий кліренс креатинінуа	Нормальна функція нирок ≥ 90 мл/х = 74; (N =3D 13)^b	Тяжка ниркова недостатні= 089;ть 15–29 мл/хв (N =3D 14)^b	Термінальн= ;а стадія ниркової недостатно= 089;ті, пацієнти на гемодіаліз= 110; < 15 мл хв (N =3D 5)^с
Тенофовіру алафенамід	0.27 (49.2)^d	0.51 (47.3)^d	0.30 (26.7)^e
Тенофовір =	0.34 (27.2)^d	2.07 (47.1)^d	18.8 (30.4)^f

Показник <= /span> Середнє значення (CV, %)	Діти віком= від 6 до < 12 років з масо&= #1102; тіла ≥ 25 кг^а<= o:p>	Діти віком= від 12 до < 18 років з масо&= #1102; тіла ≥ 35 кг^а<= o:p>	Дорослі^b
	TAF	Тенофовір<= /o:p>	TAF	Тенофовір<= /o:p>	TAF	Тенофовір<= /o:p>
C_max (мкг/мл)	0,185 (77,7)	0,017 (19,7)	0,169 (80,9)	0,015 (27,4)	0,178 (53,4)	0,017 (35,2)
AUC_tau (мкг•год/мл)	0,206 (61,3)	0,298 (23,1)	0,215 (91,3)	0,251 (23,6)	0,216 (66,6)	0,322 (31,5)
C_trough (мкг/мл)<= /span>	Н/з	0,010 (29,5)	Н/з	0,009 (25,6)	Н/з	0,011 (33,0)

Лікарсь&#= 1082;і засоби за терапев&#= 1090;ичними напрямками	Вплив на рівні лікарських &#= 1079;асобів^a,b Середні&#= 1081; коефіцієнт зміни (90 % довірчий інтервал) AUC, C_{max<= /sub>, C_min}	Рекомен&#= 1076;ації щодо одноча&#= 1089;ного застосуван= 085;я з лікарськи&#= 1084; засобом Таф&#= 1085;ат
ПРОТИСУДОМ= ;НІ ПРЕПАРАТИ
Карбамазеп= ;ін (300 мг перорал= ;ьно 2 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально, РД)	Тенофовіру алафенамід ↓C_max 0,43 (0,36; 0,51) ↓AUC 0,45 (0,4; 0,51) Тенофовір ↓ C_max 0,70 (0,65; 0,74) ↔ AUC 0,77 (0,74; 0,81)	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Окскарбазе= ;пін Фенобарбіт= 072;л	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↓тенофовір= 091; алафенамід	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Фенітоїн	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↓тенофовір= 091; алафенамід	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Мідазолам^d= (2,5 мг перорально, РД) Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 = р/добу)	Мідазолам ↔C_max 1,02 (0,92; 1,13) ↔AUC 1,13 (1,04; 1,23)	Корекція дози мідазоламу (при застосу&= #1074;анні перорально або внутріш&#= 1085;ьовенно) не вимагаєтьс= 103;
Мідазолам ^d (1 l= 4;г ВВ, РД) Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 = раз/добу)	Мідазолам ↔C_max 0,99 (0,89; 1,11) ↔AUC 1,08 (1,04; 1,14)
АНТИДЕПРЕС= ;АНТИ
Сертралін (50 мг перорал= ьно, РД) Тенофовіру алафенамід ^e (10 = 84;г перорально 1 = р/добу)	Тенофовіру алафенамід ↔C_max 1,00 (0,86; 1,16) ↔AUC 0,96 (0,89; 1,03) Тенофовір ↔C_max 1,10 (1,00; 1,21) ↔AUC 1,02 (1,00; 1,04) ↔C_min 1,01 (0,99; 1,03)	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафн&#= 1072;т або сертраліну не потрібна
Сертралін (50 мг перорал= ьно, РД) Тенофовіру алафенамід ^e (10 = 84;г перорально 1 = р/добу)	Сертралін ↔C_max 1,14 (0,94; 1,38) ↔AUC 0,93 (0,77; 1,13)
ПРОТИГРИБК= ;ОВІ ПРЕПАРАТИ
Ітраконазо= ;л Кетоконазо= 083;	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↑тенофовір= 091; алафенамід	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
АНТИМІКОБА= ;КТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ
Рифампіцин= ; Рифапентин	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↓тенофовір= 091; алафенамід	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Рифабутин<= /o:p>	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↓тенофовір= 091; алафенамід	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
АНТИВІРУСН= ;І ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЇ ВІРУСУ ГЕПАТИТУ С (ВГС)
Софосбувір (400 мг перорал= 00;но 1 р/добу)	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↔софосбуві= 088; ↔GS-331007	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафн&#= 1072;т або софосбувір= 091; не потрібна
Ледіпасвір= ;/софосбувір (90/400 мг перора= 083;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^f (25 = 84;г перорально 1 = р/добу)	Ледіпасвір= ; ↔C_max 1,01 (0,97; 1,05) ↔AUC 1,02 (0,97; 1,06) ↔C_min 1,02 (0,98; 1,07) Софосбувір ↔C_max 0,96 (0,89; 1,04) ↔AUC 1,05 (1,01; 1,09) GS-331007g ↔C_max 1,08 (1,05; 1,11) ↔AUC 1,08 (1,06; 1,10) ↔C_min 1,1 (1,07; 1,12) Тенофовіру алафенамід ↔C_max 1,03 (0,94; 1,14) ↔AUC 1,32 (1,25; 1,4) Тенофовір ↑C_max 1,62 (1,56; 1,68) ↑AUC 1,75 (1,69; 1,81) ↑C_min 1,85 (1,78; 1,92)	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або ледіпасвір= 091;/софосбувір= у не потрібна
Софосбувір= ;/велпатасві= 088; (400/100 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу)	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↔софосбуві= 088; ↔GS-331007 ↔велпатасв= 110;р ↑тенофовір= 091; алафенамід	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або софосбувір= 091;/велпатасві= ру не потрібна
С&#= 1086;фосбувір/ве= ;лпатасвір/в= 086;ксилапреві&= #1088; (400 мг/100 мг/100 мг&= nbsp;+ 100 мгⁱ перорально= ; 1 р/добу) Тенофовіру алафенамідf (25 мг перорал&= #1100;но 1 р/добу)	С&#= 1086;фосбувір ↔ C_max 0,95 (0,86; 1,05) ↔ AUC 1,01 (0,97; 1,06) GS-331007g ↔ C_max 1,02 (0,98; 1,06) ↔ AUC 1,04 (1,01; 1,06) В&#= 1077;лпатасвір= ↔ C_max 1,05 (0,96; 1,16) ↔ AUC 1,01 (0,94; 1,07) ↔ C_min 1,01 (0,95; 1,09) В&#= 1086;ксилапреві= р ↔ C_max 0,96 (0,84; 1,11) ↔ AUC 0,94 (0,84; 1,05) ↔ C_min 1,02 (0,92; 1,12) Тенофовіру алафенамід ↑ C_max 1,32 (1,17; 1,48) ↑ AUC 1,52 (1,43; 1,61)	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або софосбувір= 091;/ велпатасві= 088;у/воксилапр= евіру не потрібна
АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ — ІН= 043;ІБІТОРИ ВІЛ-ПРОТЕАЗ&#= 1048;
Атазанавір= ;/кобіцистат (300/150 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально 1 р/добу)	Тенофовіру алафенамід ↑C_max 1,8 (1,48; 2,18) ↑AUC 1,75 (1,55; 1,98) Тенофовір ↑C_max 3,16 (3; 3,33) ↑AUC 3,47 (3,29; 3,67) ↑C_min 3,73 (3,54; 3,93) Атазанавір ↔C_max 0,98 (0,94; 1,02) ↔AUC 1,06 (1,01; 1,11) ↔C_min 1,18 (1,06; 1,31) Кобіцистат ↔C_max 0,96 (0,92; 1) ↔AUC 1,05 (1; 1,09) ↑C_min 1,35 (1,21; 1,51)	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Атазанавір= ;/ритонавір (300/100 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)	Тенофовіру алафенамід ↑C_max 1,77 (1,28; 2,44) ↑ AUC 1,91 (1,55; 2,35) Тенофовір ↑C_max 2,12 (1,86; 2,43) ↑AUC 2,62 (2,14; 3,2) Атазанавір ↔C_max 0,98 (0,89; 1,07) ↔AUC 0,99 (0,96; 1,01) ↔C_min 1 (0,96; 1,04)	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Дарунавір/l= 2;обіцистат (800/150 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 р/добу)	Тенофовіру алафенамід ↔C_max 0,93 (0,72; 1,21) ↔AUC 0,98 (0,80; 1,19) Тенофовір ↑C_max3,16 (3; 3,33) ↑AUC 3,24 (3,02; 3,47) ↑C_min 3,21 (2,9; 3,54) Дарунавір ↔C_max 1,02 (0,96; 1,09) ↔AUC 0,99 (0,92; 1,07) ↔C_min 0,97 (0,82; 1,15) Кобіцистат ↔C_max 1,06 (1; 1,12) ↔AUC 1,09 (1,03; 1,15) ↔C_min 1,11 (0,98; 1,25)	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Дарунавір/l= 8;итонавір (800/100 мг перора&#= 1083;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)	Тенофовіру алафенамід ↑ C_max 1,42 (0,96; 2,09) ↔ AUC 1,06 (0,84; 1,35) Тенофовір ↑C_max 2,42 (1,98; 2,95) ↑AUC 2,05 (1,54; 2,72) Дарунавір ↔C_max 0,99 (0,91; 1,08) ↔AUC 1,01 (0,96; 1,06) ↔C_min 1,13 (0,95; 1,34)	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Лопінавір/l= 8;итонавір 800/200 мг перора= 083;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)	Тенофовіру алафенамід ↑C_max 2,19 (1,72; 2,79) ↑AUC 1,47 (1,17; 1,85) Тенофовір ↑C_max 3,75 (3,19; 4,39) ↑AUC 4,16 (3,5; 4,96) Лопінавір ↔C_max 1 (0,95; 1,06) ↔AUC 1 (0,92; 1,09) ↔C_min 0,98 (0,85; 1,12)	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
Типранавір= ;/ритонавір	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↓тенофовір= 091; алафенамід	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ — І = 53;ГІБІТОРИ ВІЛ-ІНТЕГРА&#= 1047;И
Долутеграв= ;ір (50 мг перорал= ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (10 = 84;г перорально, РД)	Тенофовіру алафенамід ↑C_max 1,24 (0,88; 1,74) ↑AUC 1,19 (0,96;1,48) Тенофовір ↔C_max 1,1 (0,96; 1,25) ↑AUC 1,25 (1,06; 1,47) Долутеграв= 110;р ↔C_max1,15 (1,04; 1,27) ↔AUC 1,02 (0,97; 1,08) ↔C_min 1,05 (0,97; 1,13)	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або долутеграв= 110;ру не потрібна
Ралтеграві= ;р	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↔тенофовір= 091; алафенамід ↔ралтеграв= 110;р	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або ралтеграві= 088;у не потрібна
АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ – ІНГІБІТОРИ НЕНУКЛЕОЗИ= 044;НОЇ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТ= 040;ЗИ ВІЛ
Ефавіренц (600 мг перорал= ;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^h (40 = 84;г перорально 1 р/добу)	Тенофовіру алафенамід ↓C_max 0,78 (0,58; 1,05) ↔ AUC 0,86 (0,72; 1,02) Тенофовір ↓C_max 0,75 (0,67; 0,86) ↔AUC 0,8 (0,73; 0,87) ↔C_min 0,82 (0,75; 0,89) Очікується: ↔ ефавіренц	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або ефавіренцу не потрібна
Невірапін<= /o:p>	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↔тенофовір= 091; алафенамід ↔невірапін	Корекція дl= 6;зи лікарськог= 086; засобу Тафнат або невірапіну не потрібна
Рилпівірин (25 мг перорал= ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід (25 мг перорал= ьно 1 р/добу)	Тенофовіру алафенамід ↔C_max 1,01 (0,84; 1,22) ↔AUC 1,01 (0,94; 1,09) Тенофовір ↔C_max 1,13 (1,02; 1,23) ↔AUC 1,11 (1,07; 1,14) ↔C_min 1,18 (1,13; 1,23) Рилпівірин ↔C_max 0,93 (0,87; 0,99) ↔AUC 1,01 (0,96; 1,06) ↔C_min 1,13 (1,04; 1,23)	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або р&= #1080;лпівірину не потрібна
АНТИРЕТРОВ= ;ІРУСНІ ЗАСОБИ – АН= 058;АГОНІСТ РЕЦЕПТОРІВ CC= R5
Маравірок<= /o:p>	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↔тенофовір= 091; алафенамід ↔маравірок	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або маравіроку не потрібна
ХАРЧОВІ ДОБАВКИ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
Звіробій (Hypericum perforatum)	Взаємодія не вивчена. Очікується= ;: ↓тенофовір= 091; алафенамід	Одночасний прийом не рекомендує= 090;ься
ГОРМОНАЛЬН= ;І КОНТРАЦЕПТ= 048;ВИ
Норгестима= ;т (0,18/0,215/0,25 мг перор&= #1072;льно 1 р/добу) Етинілестр= 072;діол (0,025 мг перора = 83;ьно 1 р/добу) Тенофовіру алафенамід ^c (25 = 84;г перорально 1 р/добу)	Норелгестр= ;омін ↔C_max 1,17 (1,07; 1,26) ↔AUC 1,12 (1,07; 1,17) ↔C_min 1,16 (1,08; 1,24) Норгестрел ↔C_max 1,1 (1,02; 1,18) ↔AUC 1,09 (1,01; 1,18) ↔C_min 1,11 (1,03; 1,2) Етинілестр= 072;діол ↔C_max 1,22 (1,15; 1,29) ↔AUC 1,11 (1,07; 1,16) ↔C_min 1,02 (0,93; 1,12)	Корекція дози лікарс&#= 1100;кого засобу Тафнат або норгестима= 090;у / етинілестр&= #1072;діолу не потрібна

Клас систеl= 4; органів
Част= ;ота	Побічна реk= 2;кція
З боку ШКТ=
Част= ;о	Діарея, блю = 74;ання, нудота, біль = у животі, здут&= #1090;я живота, метеоризм
Загальні розлади та ускладненн= 103; у місці введ&= #1077;ння
Част= ;о	Втома
З боку нервової системи
Дуже часто	Головний біль
Част= ;о	Запамороче= ;ння
З боку шкір = 80; та підшкірно-ж&#= 1080;рової тканини
Част= ;о	Висипання, свербіж
Нечаст= 086;	А&#= 1085;гіоневроти= чний набряк, кропив’янк= 072;
З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів
Част= ;о	Підвищення активності АЛТ
З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини
Част= ;о	Артралгія<= /o:p>