ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медично= го застосування лікарського засобу

ЛЕРРЕКС

(LERREX)

= Склад:

діюча речовина: лерканідипі= н;

= 1 таблетка = містить 10 мг або 20 мг лерканідипіну гідрохлориду (у вигляді лерканідипіну гідрохлориду гемігідрату);

допоміжні речовини: лактоза моногідрат,<= i> целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідо= н, магнію стеа= рат; Opadry II Yellow 85F520410 [полівініловий спирт частково гідролізований (E 1203), титану діоксид (Е 171), макрогол (Е 1521), тальк (Е 553b), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 1= 72)] — для таблето= к 10 мг, Opadry II Pink 85F540460 [полівініловий спирт частково гідролізований (E 1203), титану діоксид (Е 171), макрогол (Е 1521), тальк (Е 553b), заліза оксид червоний (Е 172)] — для таблеток 20 м= г.=

=

= Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

= Основні фізико-хімічні властивості:

= таблетки 10 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору, круглої форми, двоопуклі, з написом «3» і «4» з обох боків від риски з одного боку та «HL» — з іншого;<= o:p>

= таблетки 20 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від рожевого до персикового кольору, круглої фо= рми, двоопуклі, з написом «3» і «5» з обох боків від риски з одного боку та «HL»= — з іншого.

= =

= Фармакотера= певтична група. Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини. Похідні дигідропіридину. Код АТХ С08С А13.

= =

= Фармакологічні властивості

= Фармакодинаміка

Лерканідипі= н — це антагоніст кальцію дигідропіридинової групи. Інгібує трансмембранний пот= ік кальцію всередину кардіоміоцитів та гладком’язових клітин судин. Механізм антигіпертензивної дії лерканідипіну зумовлений прямим релаксаційним впливо= м на гладкі м’язи судин, за рахунок чого зменшується загальний судинний перифери= чний опір. Незважаючи на короткий період напіввиведення з плазми крові, лерканід= ипін чинить пролонговану антигіпертензивну дію за рахунок високого коефіцієнта мембранного розподілу. Через високу судинну селективність препарат не чинить негативної інотропної дії. Гостра артеріальна гіпотензія з рефлекторною тахікардією виникає рідко завдяки поступовому розвитку вазодилатації при прийомі лерканідипіну.

Як і в інших асиметричних 1,4-дигідропіридинів, антигіпертензивна активність лерканідипіну в основному обумовлена його S-енантіомером.

Клінічна ефективність і безпечність застосування лерканідипіну у дозі 10–20 мг один раз на добу були вивчені в подвійно сліпому плацебоконтрольованому клінічному досліджен= ні (в якому 1200 пацієнтів отримували лерканідипін, 603 пацієнти отримували плацебо) та в активно контрольованих і в неконтрольованих довготривалих клінічних дослідженнях з загальною кількістю 3676 пацієнтів з гіпертензією.=

До більшості досліджень були залучені пацієнти з есенціальною гіпертензією легкого або помірного ступеня тяжкості (включаючи пацієнтів літнього віку та хворих на цукровий діабет), = які отримували лерканідипін як монотерапію або у комбінації з інгібіторами ангіотензин= перетворювального ферменту (АПФ), діуретиками чи бета-блокаторами.

Додатково до клінічних досліджень, проведених для підтвердження терапевтичних показань, подальше невелике неконтрольоване, але рандомізоване дослідження препарату за участю пацієнтів з тяжкою артеріальною гіпертензією (середнє ± стандартне відхилен= ня рівня діастолічного артеріального тиску 114,5 ± 3,7 мм рт. ст.) продемонструвало нормаліза= цію артеріального тиску у 40 % з 25 пацієнтів, які приймали лерканідипін у дозі 20 мг 1 раз на добу, та у 56 % з 25 пацієнтів, які приймали лерканідипін у дозі 10 мг 2 рази на добу. У подвійно сліпому рандомізованому плацебоконтрольованому дослідженні у пацієнтів з ізольованою систолічною гіпертензією лерканідипін ефективно знижував систолічний артеріальний тиск із середнього початкового значення 172,6 ± 5,6 мм рт. ст. до 140,2 ± 8,7 мм рт. ст.

Клінічні дослідження у дитячій популяції не проводилися.

= <= /p>
= Фармакокінетика

Абсорбція

Лерканідипін повністю всмоктується після перорального прийому у дозі 10= –20 мг, максимальні концентрації у плазмі крові 3,30 нг/мл ± 2,09 с. в. (середнє відхилення) та 7,66 нг/мл ± 5,90 с. в. відповідно реєструються приблизно через 1,5–3 години.

Два енантіомери лерканідипіну демонструють подібний профіль рівнів у пл= азмі крові: час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові такий самий, максимальна концентрація та показник AUC в середньому в 1,2 раза вищі для S-енантіомера, а період напіввиведення двох енантіомерів, по суті, однакови= й. Взаємоперетворення енантіомерів in&= nbsp;vivo не відзначалося.

Внаслідок високого метаболізму при первинному проходженні через печінку абсолютна біодоступність лерканідипіну, прийнятого пацієнтом перорально піс= ля їди, становить приблизно 10 %, хоча вона зменшувалася до ⅓ цього значення, якщо препарат застосовували здорові добровольці натще. Якщо препа= рат приймати не пізніше ніж через 2 години після вживання дуже жирної їжі, його біодоступність збільшується у 4 рази. Тому лерканідипін слід приймати до вживання їжі.

Розподіл

Розподіл з плазми крові у тканини та органи є швидким і широким. Ступінь зв’язування лерканідипіну з білками сироватки перевищує 98 %. Оскільки рівень білка у плазмі крові зменшений у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок та печінки, вільна фракція препарату може збільшуватися.=

Біотрансформація

Лерканідипін екстенсивно метаболізується ізоферментом CYP3А4, незмінений препарат у сечі чи калі не виявляється. Він перетворюється переважно у неактивні метаболіти, приблизно 50 % прийнятої дози виводиться з сечею= .

Експерименти in vitro з людськими мікросомами печінки свідчать, що лерканідипін дещо пригнічує CYP3= A4 та CYP2D6 при концентраціях, відповідно у 160 і 40 разів вищих, ніж його максимальна концентрація у плазмі крові, яка досягається після прийому дози= 20 мг. Крім цього, дослідження лікарської взаємодії у людей продемонстрували, що лерканідипін у плазмі крові не змінює рівень мідазоламу, типового субстрату CYP3A4, або метопрололу, типового субстрату CYP2D6. Таким чином, при застосуванні лерканідипіну у терапевтичних дозах не очікується біотрансформ= ації препаратів, що метаболізуються CYP3A4 або CYP2D6.

Виведення

= Елімінація проходить в основному шляхом біотрансформації. Середній термінальний період напіввиведення становить 8–10 годин, а терапевтична дія триває 24 години внаслідок високого ступеня зв’язування лерканідипіну з ліпідами клітинних мембран. При повторному застосуванні кумуляція не спостерігалась.

Лінійність/= нелінійність

= При пероральному застосуванні лерканідипіну його концентрація у плазмі крові не= є прямо пропорційною до прийнятої дози (нелінійна кінетика). Після прийому 10= мг, 20 мг і 40 мг максимальні концентрації у плазмі крові, які спостерігалися, мали співвідношення 1:3:8, а площі під кривими залежності концентрації у плазмі крові від часу мали співвідношення 1:4:18, що вказує = на поступове насичення метаболізму при першому проходженні. Таким чином, біодоступність лерканідипіну збільшується з підвищенням дози.

Окремі групи пацієнтів

= Було показа= но, що фармакокінетика лерканідипіну у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з дисфункцією нирок або печінки слабкого чи середнього ступеня тяжкості схожа= на таку, що спостерігається у загальній групі пацієнтів. У хворих із тяжким ступенем дисфункції нирок або у діалізозалежних хворих концентрації лікарсь= кого засобу були більш високими (приблизно 70 %). У хворих із середнім або тяжким ступенем порушення функції печінки системна біодоступність лерканідипіну, імовірно, збільшується, оскільки він метаболізується головним чином у печінці.

= =

Клінічні характеристики

Показання. Есенціальна гіпертензія легкого або помірного ступеня тяжкості.=

=

Протипоказа= ння=

–&nb= sp;     Підвищена чутливість до лерканідипіну або до будь-якого компонента лікарського засобу.

–&nb= sp;     Обструкція вивідного відділу лівого шлуночка.

–&nb= sp;     Нелікована застійна серцева недостатність.

–&nb= sp;     Нестабільна стенокардія чи не= щодавній (протягом 1 місяця) інфаркт міокарда.

–&nb= sp;     Тяжка печінкова недостатність= .

–&nb= sp;     Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), включаючи пацієнтів на гемодіалізі.

–&nb= sp;     Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3А4, циклоспорином, грейпфрутом чи грейпфрутовим соком.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій=

Протипоказано одночасне застосування

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Інгібітори CYP3A4

Лерканідипін метаболізується = під дією ферменту CYP3A4, тому інгібітори та індуктори цього ферменту, які приймають одночасно з лерканідипіном, можуть впливати на метаболізм та виведення лерканідипіну. Дослідження взаємодії лерканідипіну з потужним інгібітором CYP3A4 кетоконазолом продемонстрували значне підвищення рівня лерканідипіну у плазмі крові (15-кратне підвищення показника AUC та 8-кратне підвищення максимальної концентрації еутомера S-лерканідипіну).<= /span>

Слід уникати одночасного застосування лерканідипіну з інгібіторами CYP3A4 (кетоконазолом, ітраконазолом, ритонаві= ром, еритроміцином, тролеандоміцином, кларитроміцином).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Циклоспорин=

При одночасному застосуванні лерканідипіну і циклоспорину підвищується рівень обох речовин у плазмі кров= і. Дослідження за участю молодих здорових добровольців показало, що застосуван= ня циклоспорину через 3 години після прийому лерканідипіну не змінювало рівень лерканідипіну у плазмі крові, водночас показник AUC циклоспорину збільшував= ся на 27 %. Однак одночасне застосування лерканідипіну і циклоспорину призводить до 3-кратного збільшення рівня лерканідипіну у плазмі крові та збільшення показника AUC циклоспорину на 21 %.

Циклоспорин і лерканідипін не слід застосовувати разом.

Грейпфрут чи грейпфрутовий сік

Як і в інших дигідропіридинів, метаболізм лерканідипіну уповільнюється під впливом соку грейпфрута з подал= ьшим підвищенням системної доступності лерканідипіну та підсиленням гіпотензивної дії. Не слід приймати одночасно лерканідипін і грейпфрут чи грейпфрутовий с= ік.

<= u>Не рекомендовано одночасне застосування

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Індуктори CYP3A4

Необхідно з обережністю застосовувати лерканідипін одночасно з індукторами CYP3A4, такими як протисудомні засоби (фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін), та рифампіцином через можливе зниження антигіпертензивної дії лерканідипіну. У цих випадках рекомендовано частіший контроль артеріального тиску.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Алкоголь

Слід уникати вживання алкоголю через можливе потенціювання вазодилатаційного ефекту антигіпертензивних лікарських засобів.

<= u>Взаємодії, = які потребують корекції дози

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Субстрати CYP3A4

Слід бути обережним при одночасному застосуванні лерканідипіну з іншими субстратами CYP3А4, такими = як терфенадин, астемізол, з антиаритмічними засобами ІІІ класу, такими як аміодарон, квінідин, соталол.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Мідазолам

При одночасному застосуванні = 20 мг лерканідипіну і мідазоламу у добровольців літнього віку абсорбція лерканідипіну підвищувалась (приблизно на 40 %), а швидкість абсорбції знижувалась (t_max подовжувалась з 1,75 до 3 годин). Концентрація мідазоламу не змінювалась.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Метопролол<= o:p>

Одночасне застосування лерканідипіну з метопрололом — b-блокатором, який виводиться переважно через печінку, — не змінює біодоступність метопрололу, але призводить до зменшення біодоступності лерканідипіну на 50 %. Цей ефект можливий внаслідок зменшення печінкового кровотоку, що спричиняється b-блокаторам= и, тому може виникати у разі застосування з іншими препаратами цієї групи. Отж= е, лерканідипін можна застосовувати з b-адреноблок= аторами, але при цьому може бути потрібне коригування дози.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Дигоксин

При одночасному застосуванні 20 мг лерканідипіну пацієнтам, які постійно приймають
b-метилдигоксин, не було виявл= ено доказів фармакокінетичної взаємодії. Проте спостерігалося підвищення С_=
max дигоксину в середньому на 33 %, тоді як показник AUC і нирковий кліренс значно не змінювались. Стан пацієнтів, яким одночасно призначений дигоксин, слід ретельно контролювати щодо ознак інтоксикації дигоксином.

<= u>Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Флуоксетин<= o:p>

Вивчення взаємодії при одночасному застосуванні з флуоксетином (інгібітором СYP2D6 і СYP3A4) у добровольців віком 65 ± 7 років (середній ± с. в.)= не виявило клінічно значущої зміни фармакокінетики лерканідипіну.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Циметидин

Одночасний прийом циметидину у дозі 800 мг на добу не спричиняє значних змін концентрації лерканідипі= ну у плазмі крові, але слід бути обережним при застосуванні більш високих доз че= рез можливість збільшення біодоступності і антигіпертензивного ефекту лерканіди= піну.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Симвастатин=

Коли лерканідипін у дозі 20 мг одночасно застосовували з 40 мг симвастатину, показник AUC лерканідипіну істотно не змінювався, тоді як показник AUC симвастатину збільшувався на 56 % і цей же показник його активного метаболіту = b-гідроксики= слоти — на 28 %. Малоймовірно, що такі зміни мають клінічне значення. Не очікується взаємодії між цими препаратами, якщо лерканідипін приймати зранк= у, а симвастатин — увечері, як вказано для цього препарату.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Діуретики та інгібітори АПФ

Лерканідипін можна застосовув= ати одночасно з діуретиками та інгібіторами ангіотензинперетворювального фермен= ту.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Інші лікарс= ькі засоби, які впливають на артеріальний тиск

Як і при застосуванні всіх антигіпертензивних препаратів, можливе посилення гіпотензивного ефекту при одночасному застосуванні лерканідипіну з іншими лікарськими засобами, які впливають на артеріальний тиск, таких як α-блокатори для симптоматично= го лікування захворювань сечового міхура, трициклічні антидепресанти, нейролептики.

Навпаки, може спостерігатися зниження гіпотензивного ефекту при одночасному застосуванні з кортикостероїдами.

Особливості застосування=

Cиндром слабкості синусового вузла

Лерканідипін слід застосовува= ти з обережністю пацієнтам із синдромом слабкості синусового вузла (без імплантованого кардіостимулятора).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Дисфункція лівого шлуночка серця

Хоча гемодинамічно контрольов= ані дослідження не виявили погіршення шлуночкової функції, з обережністю призна= чати при дисфункції лівого шлуночка серця.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Ішемічна хвороба серця

Було висловлено припущення, що деякі дигідропіридини короткої дії підвищують серцево-судинний ризик у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Хоча Леррекс є препаратом довготривал= ої дії, таким хворим цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю. Де= які дигідропіридини рідко можуть призводити до прекардіального болю або стенокардії. Дуже рідко у пацієнтів з уже наявною стенокардією можливе збільшення частоти, тривалості або тяжкості цих нападів. Можуть відзначатися поодинокі випадки інфаркту міокарда.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Перитонеаль= ний діаліз

Застосування лерканідипіну пов’язується з розвитком помутніння перитонеального ексудату у пацієнтів на перитонеальному діалізі. Помутніння обумовлено підвищеною концентрацією тригліцеридів в ексудаті очеревини. Хоча механізм невідомий, цей ефект має тенденцію зникати невдовзі після відміни лерканідипіну. Вказаний ефект слід взяти до уваги задля уникнення випадків, коли помутніння перитонеального ексудату може бути помилково прийнято за інфекційний перитоніт з подальшою непотрібною госпіталізацією та емпіричним введенням антибіотиків.

Лактоза

Леррекс містить лактозу. Якщо= у пацієнта встановлено непереносність деяких цукрів, йому потрібно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.<= /o:p>

= <= /p>
= Застосування у період вагітно= сті або годування груддю

Клінічний д= освід застосування лерканідипіну у період вагітності відсутній. Досліди на тварин= ах не виявили тератогенного ефекту, але він спостерігався під час застосування інших дигідропіридинових сполук. Не рекомендовано застосовувати лерканідипін вагітним та жінкам репродуктивного віку, якщо вони не застосовують ефективну контрацепцію.

Точно невідомо, чи проникає лерканідипін або його метаболіти у грудне молоко. Тому ризик для дитини не = може бути виключений. Не слід застосовувати лерканідипін під час годування грудь= ми.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Фертильніст= ь

Клінічні дані щодо впливу лерканідипіну на фертильність відсутні. Наявні дані про оборотні біохімічні зміни в голівці сперматозоїдів, що можуть вплинути на можливість заплідненн= я, у пацієнтів, які лікувалися блокаторами кальцієвих каналів. У разі повторного неуспішного запліднення in vitro і за відсутності інших пояснень щодо цього слід розглянути застосування блокатор= ів кальцієвих каналів як можливу причину.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими меха= нізмами

Вплив лерканідипіну на здатність керувати транспортним засобом або іншими механіз= мами незначний. Однак необхідно взяти до уваги можливість запаморочення, слабкос= ті, підвищеної втомлюваності, рідко — сонливості.

Спосіб застосування та дози

Рекомендова= на доза становить 10 мг перорально 1 раз на добу не менше ніж за 15 хвили= н до прийому їжі. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта на лікування дозу можна підвищити до 20 мг.

Підбір дози= має бути поступовим, оскільки максимальна антигіпертензивна дія розвивається протягом 2 тижнів лікування.

Пацієнтам, = тиск яких адекватно не контролюється при монотерапії антигіпертензивними препаратами, може бути запропоновано додати Леррекс у схеми лікування з = b-адреноблок= аторами (атенолол), діуретиками (гідрохлортіазид) або інгібіторами АПФ (каптоприл а= бо еналаприл).

Оскільки кр= ива «доза — ефект» має плато в проміжку доз 20–30 мг, малоймовірно, що ефективн= ість лікарського засобу збільшиться при застосуванні вищої дози, тоді як ризик виникнення побічних ефектів може збільшитися.

Пацієнти літнього віку. Згідно з да= ними фармакокінетичних та клінічних досліджень, Леррекс можна застосовувати хвор= им літнього віку без спеціального коригування дози, але починати лікування пацієнтам літнього віку необхідно під наглядом.

Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю. Хворим з нирковою або печінко= вою недостатністю легкого та середнього ступеня лікування препаратом Леррекс слід починати під наглядом. Звичайна рекомендована доза 10 мг переноситься пацієнтами цих підгруп, як правило, добре, проте підвищення дози до 20 = ;мг потребує обережності.

У пацієнтів= з печінковою недостатністю можливе підвищення антигіпертензивного ефекту препарату, що потребує корекції дози.

Протипоказа= не застосування лерканідипіну пацієнтам з тяжкою дисфункцією печінки чи тяжкою дисфункцією нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), включаючи пацієнтів на гемодіалізі.

Спосіб застосування

Необхідно в= зяти до уваги, що:

-   &nb= sp; приймати Ле= ррекс бажано вранці, не менше ніж за 15 хвилин до сніданку;

-   &nb= sp; цей лікарсь= кий засіб не можна приймати з грейпфрутовим соком.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Діти

Безпечність= та ефективність застосування лікарського засобу дітям (віком до 18 років) не досліджувалися, дані щодо застосування дітям відсутні.

=

Передозування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Протягом періоду післяреєстраційного застосування повідомлялося про деякі випадки передозування (від 30–40 мг до 800 мг, у тому числі спроба суїцид= у).

Симптоми. За аналогі= єю з іншими дигідропіридинами, при передозуванні лерканідипіну слід очікувати виникнення надмірної периферичної вазодилатації і явної артеріальної гіпоте= нзії та рефлекторної тахікардії. Однак при дуже високих дозах периферична селективність може бути втрачена, що може спричинити брадикардію і негативн= ий інотропний ефект. Найбільш поширені побічні реакції, пов’язані з передозуванням, — це гіпотензія, запаморочення, головний біль та посилене серцебиття.

Лікування. При тяжкій артеріальній гіпотензії необхідно вжити заходів активної кардіоваскулярної підтримки, включаючи ретельний моніторинг серцевої та дихальної функцій, надання пацієнту горизонтального положення з піднятими нижніми кінцівками, контроль рідини, що циркулює, та сечовипускання. З огляду на подовжену фармакологічну дію лерканідипіну у разі передозування потрібен нагляд за ст= аном серцево-судинної системи таких пацієнтів щонайменше протягом 24 годин. Чере= з значне зв’язування лерканідипіну з білками діаліз може бути неефективним. Пацієнти= з очікуваною помірною або тяжкою інтоксикацією мають бути під наглядом в умов= ах інтенсивної терапії.

=

Побічні реакції

Згідно з да= ними клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування побічні реакції, я= кі зустрічалися найчастіше, — це периферичні набряки, головний біль, припливи, тахікардія і посилене серцебиття.

У нижченаведеній таблиці вказ= ано побічні реакції, про які повідомлялося під час клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування препарату у країнах світу та для яких був обґрунтований причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату. Побі= чні реакції наведено згідно з класифікацією MedDRA [Медичний словник для регуля= торної діяльності] та частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), неча= сто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не може бути визначено з наяв= ної інформації). У кожній групі відповідно до частоти виникнення реакції зазначено в поря= дку зменшення їхньої серйозності.

Системи органів

Часто

Нечасто

Рідко

Невідомо

Імунна система

підвищена чутливість

Нервова система<= /span>

головний біль

запаморочення

сонливість, непритомність

Серце

тахікардія, посилене серцеб= иття

стенокардія

Судинна система<= /span>

припливи<= /p>

гіпотензія

Шлунково-кишковий тракт

диспепсія, нудота,

біль у верхній частині живо= та

блювання, діарея=

гіпертрофія ясен^1,

помутніння перитонеального ексудату¹

Печінка та жовчовивідні шля= хи

підвищення рівня трансаміназ сироватки крові¹

Шкіра та її похідні

висип,

свербіж

кропив’янка

набряк¹

Опорно-рухова система, спол= учна тканина і кістки

міалгія

Нирки і сечовивідні шляхи

поліурія<= /p>

полакіурія

Загальний стан та стан місц= я введення

периферичні набряки

астенія, підвищена втомлюваність

біль у грудях

¹ Побічні реакції зі спонтанних повідомлень під час післяреєстраційного застосування у країнах світу.<= /o:p>

Лерканідипін не впливає негат= ивно на рівень цукру у крові та рівень ліпідів у сироватці крові.

У плацебоконтрольованих кліні= чних дослідженнях периферичні набряки становили 0,9 % на фоні прийому лерканідипіну у дозі 10–20 мг та 0,83 % при прийомі плацебо. Ця частота досягала 2 % в загальній популяції дослідження, включаючи довг= отривалі клінічні випробування.

Застосування деяких дигідропіридинів може іноді призводити до прекардіального болю або стенокардії, у виняткових випадках у пацієнтів зі стенокардією може збільши= тися частота, тривалість або тяжкість нападів, можуть відзначатися окремі випадки інфаркту міокарда.

Повідомлення про побічні реак= ції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу ма= є важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічн= их реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.u= a.=

=

= Термін придатності= . 2 роки.<= o:p>

=

Умови зберігання. = Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 &or= dm;С у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній коробц= і.

Категорія відпуску. За рецептом= .

Виробник. <= /span>Гетеро Лабз Лімітед, Індія / Hetero Labs Limited, India.

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності=

Юніт-V, Блок V і V-A, ТСІІС - Формулейшн СЕЗ, С. №№ 439, 440, 441 і 458, Полепаллі Віледж, Джадче= рла Мандал, Телангана Стейт, 509301, Індія.

Unit-V, Block V and V= -A, TSIIC - Formulation SEZ, S. Nos 439, 440, 441 & 458, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Telangana State, 509301, India.=

Системи органів	Часто	Нечасто	Рідко	Невідомо
Імунна система			підвищена чутливість
Нервова система<= /span>	головний біль	запаморочення	сонливість, непритомність
Серце	тахікардія, посилене серцеб= иття		стенокардія
Судинна система<= /span>	припливи<= /p>	гіпотензія
Шлунково-кишковий тракт		диспепсія, нудота, біль у верхній частині живо= та	блювання, діарея=	гіпертрофія ясен^1, помутніння перитонеального ексудату¹
Печінка та жовчовивідні шля= хи				підвищення рівня трансаміназ сироватки крові¹
Шкіра та її похідні		висип, свербіж	кропив’янка	набряк¹
Опорно-рухова система, спол= учна тканина і кістки		міалгія
Нирки і сечовивідні шляхи		поліурія<= /p>	полакіурія
Загальний стан та стан місц= я введення	периферичні набряки	астенія, підвищена втомлюваність	біль у грудях