MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D36395.6AAA02C0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D36395.6AAA02C0 Content-Location: file:///C:/68090C56/UA125240101_0AA6.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застос=
ування лікарського
засобу
ФРОВАМІГРАН
(FROVAMIGRAN)
Склад:
діюча речовина: frovatriptan;<= o:p>
1 таблетка містить фроватриптану сукцинату моногідрату 3,91 мг, що
еквівалентно фроватриптану 2,5 мг;
допоміжні речовини=
span>: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалі=
чна,
кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію
стеарат, титану діоксид
(Е 171), гіпромелоза, поліетиленгліколь 3000,
триацетин.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболон=
кою.
Основні фізико-хіміч=
ні
властивості: білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті пл=
івковою
оболонкою, з тисненням «m»
з одного боку та «2,5» з іншого.
Фарма=
котерапевтична
група.
Засоби, =
що
застосовується при мігрені. Селективні агоністи=
5НТ1-рецепторів серотоніну. Код
АТХ N
Фармакологічні властивості.
Фарма=
кодинаміка.
Фроватри= птан – це селективний агоніст 5-НТ-рецепторів з високою спорідненістю до 5-НТ= 1В та 5-НТ1D типів, що продемонстровано за доп= омогою радіолігандного аналізу. Фроватриптан чинить значні агоністичні ефек= ти на 5-НТ1В-= та 5-НТ1D-рецептори, що продемонстровано за допомогою функціональних аналізів. Ця речовина чинить селективну дію на 5-= НТ1В/1D-рецептори та = не має значної спорідненості до 5-НТ2, 5-НТ3, 5-НТ4, 5-НТ6, α-адрено= рецепторів або гістамінових рецепторів. Фроватриптан не має значної спорідненості до ділянок зв’язування бензодіазепіну. Припускається, що фроватрип= тан чинить селективну дію на екстрацеребральні внутрішньочерепні артерії, яка полягає у профілактиці надмірної дилатації цих судин при нападах мігрені. У клінічно значущих концентраціях фроватриптан призводить до звуження ізольов= аних церебральних артерій людини, при цьому незначно або взагалі не впливає на коронарні артерії людини.
Максимальна терапевтична дія фроватриптану розвивається
через 4 години після прийому.
Фарма=
кокінетика.
Абсорбція. Після одноразового перорального призначенн= я 2,5 мг фроватриптану здоровим добровольцям середні значення максимальних концен= трацій препарату в крові (Сmax), що були зареєстровані між 2 та 4 годинами після прийому дози, становили 4,2 нг/мл у чоловіків та 7,0 нг/мл у жінок. Середні значення площі під кривою (AUC) становили 42,9 та 94,0 нг год/мл у чоловіків та жінок відповідно. Біодоступність при пероральному затосуванні становила 22 % у чоловіків та 3= 0 % у жінок. Фармакокінетичні показники фроватриптану у здорових добровольців т= а у хворих на мігрень мали схожі значення. У хворих на мігрень фармакокінетика фроватриптану під час нападів не відрізнялась від фармакокінетичних характеристик у періо= д без нападів. У межах доз, що застосовували (від 1 мг до 40 мг), фроватриптан у цілому продемонстрував лінійний характер фармакокінетики. Прийом їжі не чин= ив значного ефекту на біодоступність фроватриптану, однак незначно подовжував = швидкість всмоктування (tmax), приблизно на 1 годину.
Розподіл. Об’єм розподілу фровтриптану після
внутрішньовенного введення 0,8 мг становив 4,2 л/кг у чоловіків та 3,0 л/кг=
у
жінок. Рівень зв’язування фроватриптану з білками плазми невисокий і станов=
ить
15 %. Рівень зворотного зв’язування фроватриптану з клітинами крові за
контрольних умов становив близько 60 % без статевої різниці. Після досягнен=
ня
рівноваги співвідношення вмісту препарату в крові до рівня препарату у плаз=
мі
крові становило 2:1. Метаболізм<=
/u>.
Після перорального призначення 2,5 мг радіоактивно міченого фроватриптану 3=
2 %
призначеної дози виділилося із сечею та 62 % – з калом.
=
=
Клінічні характеристики.
Показання.=
Невідкладна терапія нападів мігрені з аурою (симптомами-передвісниками)=
або
без аури у фазу головного болю.
Протипоказання.=
span>
Гіперчутливість до фроватриптану або до інших компонентів лікарського
засобу. Інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, спазми коронарних артерій
(наприклад стенокардія Принцметалла), захворювання периферичних судин або с=
имптоми
чи ознаки, що нагадують ішемічну хворобу серця в анамнезі. Артеріальна
гіпертензія помірного або тяжкого ступеня, а також неконтрольована артеріал=
ьна
гіпертензія легкого ступеня. Розлади мозкового кровообігу у минулому або
транзиторні порушення мозкового кровообігу. Тяжка печінкова недостатність (=
Child-Pugh, клас С).
Одночасне призначення фроватриптану та ерготаміну або похідних ерготаміну, у
тому числі метизергіду, або інших агоністів рецепторів 5-гідрокситриптаміну
(5-НТ1).
Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосув=
ання
протипоказане.
Ерготамін та похідні ерготаміну (у тому числі метизергід), а також ін=
ші
агоністи 5-НТ1-рецепторів. Ризик розвитку артеріальної гіпертен=
зії
та звуження коронарних артерій у зв’язку з адитивними вазоспастичними ефект=
ами
при одночасному призначенні для припинення одного і того ж нападу мігрені (відповідно до розділу «Протипоказання»). Ефекти цих препар=
атів
можуть мати адитивний характер. Перед
призначенням препаратів ерготаміну рекомендується витримати 24-годинну паузу
після останнього прийому фроватриптану. Аналогічно, після прийому препаратів ерготаміну с=
лід
витримати як мінімум 24-годинну паузу перед прийомом фроватрипта=
ну (=
відповідно до роз=
ділу «Особливості застосування»).
Одночасне застосув=
ання
не рекомендується.
Інгібітори
моноаміноксидази. Фроватриптан не є субстратом моноаміноксидази-=
А,
але, незважаючи на це, ризик розвитку серотонінового синдрому або артеріаль=
ної
гіпертензії повністю виключити не можна (відповідно до розділу «Фармакокінетика»).
Одночасне застосув=
ання
вимагає обережності.
Селективні інгібіт=
ори
зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, флуоксетин, флувоксамін,
пароксетин, сертралін). Потенційний ризик артеріальної гіпертензії, сп=
азму
коронарних судин або серотонінового синдрому. Суворе дотримання рекомендова=
ної
дози є визначальним для профілактики вищеназваних станів.
Метилергометрин. Ризик =
розвитку
артеріальної гіпертензії та звуження коронарних судин. Флувоксамін. =
Це
ефективний інгібітор цитохрому CYP1А2. Було показано, що він підвищує рівень
фроватриптану в крові на 27-49 %.
Пероральні протиза=
плідні
засоби. У жінок, які застосовують пероральні контрацептиви, концентрація фр=
оватриптану
в крові на 30 % вища порівняно з жінками, які не застосовують ці засоби.
Підвищення частоти розвитку небажаних явищ у зв’язку з застосуванням
пероральних контрацептивів зареєстровано не було.
Звіробій (<=
/u>Hy=
pericum pe=
rforatum)=
. Як і п=
ри
призначенні інших триптанів, одночасне застосування фроватриптану та рослин=
них
препаратів звіробою може призвести до підвищення ризику розвитку серотоніно=
вого
синдрому.
Особливості застос=
ування.
Інформація щодо застосування
фроватриптану у хворих віком від 65 років досить обмежена, відповідно,
призначення фроватриптану в цій віковій категорії не рекомендується.
Коригування дози фроватриптану у хворих із порушенням функції нирок не потр=
ібно
(відповідно до розділу «Фармакокінетика»). Коригування дози фроватриптану у хворих із порушенням функції печі=
нки
легкого або помірного ступеня також не потребується (відповідно до розділу «Фармакокінетик=
а»). Фроватриптан протипоказаний
пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю. Фроватриптан слід застосовува=
ти
лише при чітко встановленому діагнозі мігрені. Терапія препаратом не показа=
на
при геміплегічній, бацилярній або офтальмоплегічній мігрені. Як і при інших
видах терапії нападів мігрені, перед початком лікування головного болю у хв=
орих
без попередньо встановленого діагнозу «мігрень» або при мігрені з нетиповими
проявами слід виключити інші, вірогідно, тяжкі неврологічні стани. Слід
зазначити, що у хворих на мігрень існує підвищений ризик розвитку певних
церебральних судинних порушень (інсульт або минущі ішемічні напади). Безпек=
а та
ефективність призначення фроватриптану при мігрені у фазу аури, до початку =
фази
головного болю, не були встановлені. Як і інші агоністи 5-НТ1-ре=
цепторів,
фроватриптан не можна застосовувати хворим із ризиком розвитку ішемічної
хвороби серця, у тому числі особам, які викурюють щодобово значну кількість
сигарет, особам, які отримують замісну терапію нікотином, без попереднього
аналізу стану серцево-судинної системи (відповідно до розділу <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>«Протипоказання»). Особливу увагу слід приділ=
ити
жінкам у період менопаузи та чоловікам віком від 40 років, які мають
вищезазначені фактори ризику. Однак
обстеження серцево-судинної системи не дозволяє виявити всіх пацієнтів із
серцево-судинними захворюваннями. У поодиноких випадках у хворих без
серцево-судинної патології у минулому розвивалися тяжкі серцево-судинні
порушення при застосуванні агоністів 5-НТ1-рецепторів. Такі
перехідні симптоми як біль чи стиснення у грудях аж до горла можуть бути
пов’язані із застосуванням фроватриптану (див. розділ «Побічні реакції»). Терапію фроватриптаном слід негайно припини=
ти
за будь-якої підозри на наявність ішемічної хвороби серця із вище зазначени=
ми
симптомами та проводять додаткові обстеження у хворого. Перед застосуванням
ерготамінових лікарських засобів рекомендується зробити паузу у 24 години п=
ісля
застосування фроватриптану. Аналогічно хоча б 24-годинна перерва необхідна
після прийому ерготамінових лікарських засобів перед застосуванням
фроватриптану (відповідно=
до
розділів «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»=
span>). У випадках дуже частого застосування
препарату (його повторне застосування протягом декількох діб поспіль, що
відповідає зловживанню препаратом) діюча речовина може акумулюватися, що, у
свою чергу, може призводити до посилення побічних ефектів. Тривале застосув=
ання
знеболювальних засобів з метою припинення головного болю будь-якого типу,
навпаки, може призвести до посилення цього стану. При розвитку такого
небажаного явища чи підозрі на медикаментозно зумовлене посилення головного
болю хворий має припинити застосування фроватриптану та звернутися до лікар=
я за
порадою. У хворих із частим або щоденним головним болем, які регулярно
застосовують знеболювальні засоби проти головного болю, слід врахувати
можливість розвитку головного болю, що пов’язаний зі зловживанням
знеболювальних засобів, що виникають не зважаючи на (або внаслідок) застосу=
вання
цих засобів. Не слід перевищувати рекомендовану дозу фроватриптану.
Препарат містить лактозу, том=
у хворим
з рідкою спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або
мальабсорбцією глюкози/галактози застосування цього препарату протипоказане=
.
Пацієнта слід проінформувати =
про ранні
ознаки або симптоми реакцій гіперчутливості, включаючи порушення з боку шкі=
ри,
ангіонабряк або анафілаксію (відповідно
до розділу «Побічні реакції»). У випадку виникнення серйозної алерг=
ічної
реакції/реакції гіперчутливості, лікування фроватриптаном слід перервати
негайно і його не слід застосовувати знову.
Небажані явища можуть розвива= тися частіше при одночасному застосуванні триптанів (агоністів 5НТ) та лікарських засобів рослинного походження, що містять звіробій звичайний (Hypericum perforatum).
Застосування у період вагітності або годуван=
ня
груддю.
Вагітність<=
/u>.
Безпечність застосування фроватриптану у вагі=
тних
не встановлена. Доклінічні дослідження виявили репродуктивну токсичність. П=
отенційний
ризик щодо репродуктивної токсичності у людини невідомий. Фроватриптан не р=
екомендується
для застосовування протягом вагітності та жінкам репродуктивного віку, які =
не
застосовують засоби контрацепції, за винятком випадків нагальної необхіднос=
ті.
Годування груддю=
span>.
Незважаючи на те, що факт проникнення
фроватриптану/його метаболітів у грудне молоко людини не підтверджений, його
застосування у період годування груддю не рекомендується, за винятком випад=
ків
нагальної необхідності. Під час доклінічних досліджень фроватриптан та/або =
його
метаболіти екскретувалися у грудне молоко із досягненням максимальної
концентрації у молоці, що у 4 рази перевищувала максимальний рівень у крові=
. Ризик
для плоду/новонародженого не може бути виключений. У разі виникнення такої
необхідності слід суворо дотримуватись 24-годинних інтервалів між прийомами
препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при
керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Ефекти
фроватриптану на здатність керувати транспортом та працювати з механічними =
засобами
не були вивчені. Мігрень та терапія фроватриптаном можуть призводити до
сонливості. Хворих треба проінформувати про те, що їм слід критично аналізу=
вати
свою здатність виконувати складні завдання, наприклад, керувати автомобілем=
під
час нападів мігрені та застосування фроватриптану.
Спосіб застосуван=
ня та
дози.
Фроватриптан слід застосовувати на якомога
ранньому етапі нападу мігрені, хоча препарат чинить терапевтичну дію при
застосуванні на пізніх стадіях нападу. Фроватриптан не слід застосовувати з
профілактичною метою. Таблетки слід проковтувати, не розжовуючи, та запивати
водою. Якщо перша доза фроватриптану не чинить терапевтичної дії, то хвором=
у не
слід застосовувати додаткову дозу препарату при цьому ж нападі мігрені,
оскільки вказівки на можливу терапевтичну користь відсутні. У таких випадках
фроватриптан можна застосовувати при наступних нападах мігрені.
Застосовувати доро=
слим
віком до 65 років.
Рекомендована доза фроватриптану становить 2,5
мг. Якщо симптоми мігрені повертаються після початкового полегшення, то
допускається застосування додаткової рекомендованої дози препарату, за умов=
и,
що інтервал між двома дозами фроватриптану становить не менше 2 годин.
Загальна добова доза фроватриптану не повинна
перевищувати 5 мг.
Пацієнти
літнього віку (віком від 65 років).
Дані щодо застосування фроватриптану у пацієн=
тів віком
від 65 років залишаються обмеженими, тому застосування фроватриптану пацієн=
там цієї
вікової категорії не рекомендується.
Ниркова
недостатність.
Корекція дози лікарського засобу у пацієнтів =
із
нирковою недостатністю не вимагається (відповідно до розділу «Фармакологічні властивості»).
Печінкова
недостатність.
Корекція дози лікарського засобу у пацієнтів =
із
печінковою недостатністю від легкого до середнього ступеня не вимагається (=
відповідно
до розділу «Фармакологічні властиво=
сті»).
Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю терапія із застосуванням
фроватриптану протипоказана (ві=
дповідно
до розділу «Протипоказання»).
Діти.
До цього часу немає ніякої інформації стосовно
безпеки та ефективності фроватриптану у дітей віком до 18 років, тому його
призначення у цій віковій категорії не рекомендується.
Передо=
зування.
Інформація про випадки
передозування фроватриптаном обмежена. Максимальна разова пероральна доза
фроватриптану, що призначали пацієнтам чоловічої та жіночої статі, які
страждають на мігрень, становила 40 мг (в 16 разів вище від рекомендованої
клінічної дози
2,5 мг), а максимальна разо=
ва
пероральна доза, що призначалась здоровим добровольцям чоловічої статі, ста=
новила
100 мг (у 40 разів вище рекомендованої клінічної дози). В обох випадках
передозування не призводило до побічних реакцій, що не зазначені у розділі =
«Побічні реакції». Відомо про один=
постмаркетинговий
випадок розвитку спазму коронарних артерій у хворого, який приймав трициклі=
чні
антидепресанти з метою профілактики мігрені. Спазм коронарних артерій
розвинувся після застосування дози фроватриптану, що в 4 рази перевищувала
рекомендовану, протягом трьох наступних діб. Хворий одуж=
ав.
Специфічного антидоту для фроватриптану не існує. Ефекти гемодіалізу або
перитонеального діалізу на концентрацію фроватриптану в сироватці крові
невідомі. Лікування. У випадку передозування фроватриптану хворі пов=
инні
перебувати під суворим наглядом протягом як мінімум 48 годин. За будь-якої =
необхідності
слід проводити підтримуюче лікування.
Побічні реакції.<=
/span>
Порушення з боку органів та систем органів |
Часто (³1/100,
< |
Нечасто (³1/1000,
< |
Рідко (³1/10000,
< |
Дуже
рідко (≤1/10000) |
Невідомо (частота
не встановлена) |
З боку крові та лі=
мфатичної
системи |
|
|
Лімфаденопатія |
|
|
З боку іммунної
системи |
|
|
|
|
Реакції
гіперчутливості (у тому числі
порушення з боку шкіри, ангіонабряк та анафілаксія) |
З боку метаболізму=
та харчування |
|
Дегідратація |
Гіпоглікемія |
|
|
З боку психіки |
|
Стани тривожності, безсоння, сплутаність
свідомості, нервозність, збудливість, депресія, деперсоналізація |
Незвичні сновидінн=
я,
зміни особистості |
|
|
З боку нервової системи |
Запаморочення,
парестезії, головний біль, сонливість, дизестезія, гіпостезія |
Розлади смакового
сприйняття, тремор, порушення концентрації уваги, летаргія, гіперестезія,
седативний ефект, головокружіння, рефлекторні скорочення м’язів |
Амнезія, гіпертону=
с,
гіпотонус, зниження рефлексів, рухові розлади |
|
|
З боку органів зор=
у |
Порушення зору |
Біль в очах,
подразнення очей, боязнь світла |
Гемералопія |
|
|
З боку органів слу=
ху
та лабіринту |
|
Шум у вухах, біль у
вухах |
Дискомфорт у вусі,
розлади слуху, вушний свербіж,
гіперакузія |
|
|
З боку серця |
|
Посилене серцебитт=
я,
тахікардія |
Брадикардія |
|
Інфаркт міокарда,
спазм коронарних судин |
З боку судин |
Припливи |
Похолодання кінців=
ок,
артеріальна гіпертензія |
|
|
|
З боку органів
дихання, грудної клітки та середостіння |
Відчуття стиснення=
у горлі |
Риніт, синусит, бі=
ль у
глотці та гортані |
Носові кровотечі,
гикавка, гіпервентиляція, розлади дихання, подразнення у горлі |
|
|
З боку травного тр=
акту |
Нудота, сухість у
роті, диспепсія, абдомінальний біль |
Діарея, дисфагія,
метеоризм, дискомфорт з боку шлунка, здуття живота |
Запор, відрижка,
рефлюкс гастроезофагіт, синдром подразненого кишечнику, утворення пухирці=
в на
губах, біль у губах, спазм стравоходу, утворення пухирців на слизовій
оболонці рота, пептичні виразки, біль у ділянці слинних залоз, стоматит,
зубний біль |
|
|
З боку шкіри та
підшкірної клітковини |
Підвищене
потовиділення |
Свербіж |
Еритема, пілоарекц=
ія, пурпура,
кропив’янка |
|
|
З боку
кістково-м’язової системи |
|
Ригідність м’язів,=
м’язево-скелетний
біль, біль у кінцівках та спині, артралгії |
|
|
|
З боку нирок та
сечовивідних шляхів |
|
Часте сечовипускан=
ня,
поліурія |
Ніктурія, нирковий
біль |
|
|
З боку статевої
системи, ураження молочних залоз |
|
|
Болючість молочних
залоз |
|
|
Загальні розлади та
реакції у місці введення препарату |
Втомлюваність,
неприємні відчуття у ділянці грудної клітки |
Біль у ділянці гру=
дної
клітки, відчуття жару, непереносимість зміни температур, біль, астенія,
спрага, в’ялість інертність,
збудливість, нездужання |
Гіпертермія |
|
|
Результати додатко=
вих
досліджень |
|
|
Підвищення біліруб=
іну
в крові, зниження рівня кальцію в крові, відхилення показників аналізу се=
чі |
|
|
Пошкодження та
інтоксикація |
|
|
Укус |
|
|
Профіль побічних реакцій, =
що
зазначений вище, не відрізнявся від тих, що виникали під час двох відкритих
довготривалих клінічних досліджень.
Повідомлення про можливі побічні реакції.
Повідомлення про можливі
побічні реакції у післяреєстраційний період застосування лікарського засобу=
є
важливими. Це дозволяє продовжувати моніторинг за співвідношенням користь/р=
изик
лікарського засобу. До працівників охорони здоров’я звертаються із проханням
повідомляти про будь-які можливі побічні реакції.
Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати препарат після
закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання. Зберігати при
температурі не вище 30 °C. Блістер зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.=
Блістер, що містить 2 або
6 таблеток, вкритих плівковою оболонкою; 1 б=
лістер у
картонній коробці.
Категорія відпуску.<=
/span> За рецептом.
=
Виробник.
А.Менаріні Мануфактурінг Логістікс енд Сервісес С.р.Л.
Місцезнаходження виробника та його адреса мі=
сця
провадження діяльності.=
Віа Кампо ді Піле, 6=
7100
Л’Аквіла (АК), Італія.
=
=
Заявник.
=
Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.
=
Місцезнаходження заявника.