MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0 Content-Location: file:///C:/680CC8D0/UA60910101_80E0.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii" ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

І Н С i= 8; Р У К Ц І Я

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

 

= 051;АМІВУДИН, ЗИДОВУДИН, НЕВІРАПІН 150/300/200 мг

(LA= MIVUDINE, ZIDOVUDINE, NEVIRAPINE 150/300/200 mg)

 = ;

Склад= ;:

діючі речовини:  ламів= ;удин, зидовудин, н= 077;вірапін;

1 таблетка містить ламівудину 150 мг, зидовуди= 085;у 300 мг, невірапіну 200 мг;

допоміжні речовини: целюл= ;оза мікрокристk= 2;лічна; лактоза, мон= 086;гідрат; натрію крох = 84;альгліколя&#= 1090; (тип А); кремні= ю діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат, повідон K-30; опадрі біли = 81; 13В58802 (гіпромелоз = 72;, титану діок = 89;ид (Е 171), поліетиленk= 5;ліколь 400, полісорбат 80).

 = ;

Лікарська форма. Таблетки, вкриті п&#= 1083;і = 74;ковою обо= лонкою.

=  

Фар= ;мацевтичні характерисm= 0;ики.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: табле= ;тки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, двоопуклі, продовгуваm= 0;і, білого кольору, з відбитком «С» з одного боку та «72» з іншого.

=  

= Фармак = 86;терапевтич&#= 1085;а група. Против = 10;русні засоби для с= 080;стемного застосуванl= 5;я. Нуклеозиднo= 0; та нуклеоти = 76;ні інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи. Код АТХ J05A R05.

 <= /o:p>

= Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;.

= Фармакоди= 085;аміка.

= Комбі= ;нований лікарський засіб, що містить три противірусl= 5;і компоненти R= 11; ламівудин, зидовудин і невірапін – які виявляють високу активність відносно ретровірусo= 0;в, включаючи ВІЛ.

Ламів= ;удин. Основним механізмом дії ламівудину = 08; пригніченнn= 3; зворотної транскриптk= 2;зи ВІЛ. Трифосф= 072;т ламівудину = 08; селективниl= 4; інгібітороl= 4; реплікації ВІЛ-1 та ВІЛ-2 in v= itro, він також активний відносно зидовудинсm= 0;ійких штамів ВІЛ. Ламівудин у комбінації із зидовуди = 85;ом зменшує кількість ВІЛ-1 та збільшує кі = 83;ькість CD4-клітин, а також значн = 86; знижує ризи = 82; прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я та летальностo= 0; від нього.

Продемонс = 90;ровано синергізм ламівудину = 10; зидовудину щодо пригніченнn= 3; реплікації ВІЛ у культурі клітин. Виявлено, що &#= 1087;ри виникненні резистентнl= 6;сті до ламівуди = 85;у у зидовудинсm= 0;ійких штамів віру = 89;у може відновитисn= 3; чутливість до зидовуди = 85;у. In vitro препарат проявляє слабку цитотоксичl= 5;у дію на лімфоцити периферичнl= 6;ї крові, лімфоцитарl= 5;і та моноцитарнl= 6;-макрофагал&#= 1100;ні клітинні лінії і клітини кісткового мозку, що сві&#= 1076;чить про його широкий терапевтичl= 5;ий індекс.

Зидов= ;удин – противірусl= 5;ий агент, активний відносно ре = 90;ровірусів, включаючи вірус імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ).

Проник&#= 1072;ючи у клітину, препарат зазнає низк = 91; послідовниm= 3; перетворенn= 0;, які каталіз = 91;ються ферментами клітини. На останньому = 77;тапі утворюєтьсn= 3; зидовудину трифосфат, я= 082;ий блокує синтез вірусної ДН = 50; внаслідок к = 86;нкурентної взаємодії з = 10; зворотною транскриптk= 2;зою ВІЛ.

Нев&#= 1110;рапін – ненуклеозиk= 6;ний інгібітор зворотної транскриптk= 2;зи (ННІЗТ)  ВІЛ-1. Невірапін зв’язуєтьсn= 3; безпосередl= 5;ьо зі зворотно = 02; транскриптk= 2;зою і блокує РНК-залежну та ДНК-залеж= 085;у активність         =     ДНК-пол&= #1110;мерази, викликаючи руйнування каталітичнl= 6;ї ділянки ферменту. Ді= 103; невірапіну не конкурує ні з матричними, ні з нуклеозиднl= 0;ми трифосфатаl= 4;и. Невірапін н = 77; є інгібітороl= 4; зворотної транскриптk= 2;зи ВІЛ-2 чи еукаріотноo= 1; ДНК-полімер = 72;зи (таких як ДНК-полімер = 72;зи людини типу = 45;, β, γ або δ).

У кліні = 95;них дослідженнn= 3;х невірапін асоціювавсn= 3; з підвищенняl= 4; рівня холестеринm= 1; ліпопротеїk= 6;ів високої щільності (ЛПВЩ) та зага&= #1083;ьним покращанняl= 4; співвідношk= 7;ння рівня загального холестеринm= 1; до холестер = 80;ну ЛПВЩ; вважається, що у загальній популяції ц = 77; асоціюєтьсn= 3; з меншим ризиком серцево-суд = 80;нних явищ. Однак з&#= 1072; відсутностo= 0; спеціальниm= 3; досліджень = 79; невірапіноl= 4; щодо зміни ризику серцево-суд = 80;нних явищ у ВІЛ-ін&#= 1092;ікованих пацієнтів клінічне зн = 72;чення цих спостережеl= 5;ь залишаєтьсn= 3; невідомим. П= 088;и виборі антиретровo= 0;русних препаратів насамперед необхідно враховуватl= 0; їхню противірусl= 5;у ефективнісm= 0;ь.

Противo= 0;русна активність невірапіну in vitro бул = 72; виміряна в різноманітl= 5;их лініях кліт = 80;н, включаючи мононуклеаl= 8;ні клітини пер = 80;феричної крові, макрофаги, похідні моноцитів т = 72; лімфобластl= 6;їдні клітинні лінії. У недавніх дослідженнn= 3;х із використанl= 5;ям лімфоцитів крові спинного мозку людин = 80; та 293 клітин нирки людсь = 82;ого ембріона EC50 значення (концентрац = 10;я 50 % пригніченнn= 3;) мали діапазон         =      14–302 нМ щодо лабораторнl= 0;х та клінічни = 93; ізолятів ВІЛ-1.

Невіраl= 7;ін пригнічуваk= 4; противірусl= 5;у активність in vitro проти ізолятів групи M ВІЛ-1 з монофілетиm= 5;них груп A, B, C, D, F, G і H та циркулюючиm= 3; рекомбінанm= 0;них форм,  (середнє значення EC50 – 63 нM). Невірапін не мав противірусl= 5;ої активності in vitro проти ізолятів із групи O ВІЛ-1 та ВІЛ-2.

Невіраl= 7;ін у комбінаці = 11; з ефавірензоl= 4; чинив сильн = 91; антагоністl= 0;чну дію проти ВІЛ-1 in vitro та доповнював антагоністl= 0;чну дію ритонав = 10;ру, інгібітора протеази, аб= 086; енфувіртидm= 1;, інгібітора фузії. Невір= 072;пін мав додаткову синергічну активність = 87;роти ВІЛ-1 у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и протеази: ам= 087;ренавіром, атазанавірl= 6;м, індинавіроl= 4;, лопінавіроl= 4;, нелфінавірl= 6;м, саквінавірl= 6;м і типранаві = 88;ом та нуклеозиднl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи (NНІЗТ): абакавіром, = 076;иданозином, емтрицитабo= 0;ном, ламівудиноl= 4;, ставудином, тенофовіроl= 4; та зидовудиноl= 4;. Активності невірапіну = 87;роти ВІЛ-1 in vitro протидіяли препарати адефовір (ан= 090;и-ВГВ (вірус гепатиту В)) та рибавіри = 85; (анти-ВГС (вірус гепатиту С)).

При виборі нови = 93; антиретровo= 0;русних препаратів для призначеннn= 3; їх  у комбінації = 79; невірапіноl= 4; слід врахов = 91;вати імовірністn= 0; перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті. У разі припинення лікування антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, до яких входить невірапін, слід брати д= 086; уваги довгу тривалість напіввиведk= 7;ння невірапіну. При одночасномm= 1; припиненні = 87;рийому антиретровo= 0;русних препаратів, тривалість напіввиведk= 7;ння яких коротш = 72;, ніж у невірапіну, низькі конц = 77;нтрації невірапіну = 91; плазмі кров = 10; можуть утримуватиl= 9;я протягом тижня або більше і, як наслідок, може розвин = 91;тися резистентнo= 0;сть.

<= i>Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

Всмоктува = 85;ня. Всі три компоненти препарату швидко абсо = 88;буються з кишечнику, біодоступнo= 0;сть ламівудину = 89;тановить 80–85 %, зидовудину R= 11; 60–70 %,  невo= 0;рапіну – > 90 %.

Після внутрішньоk= 5;о прийому (одноразов = 86;ї дози) споча= 090;ку досягаєтьсn= 3; максимальнk= 2; концентрацo= 0;я зидовудину R= 11; приблизно через 30 хвили&= #1085;, через 1 годину – ламівудину = 10; тільки чере = 79; 4 години – невірапіну. Зв’яз= ;ування з білками плазми кров = 10; зидовудину = 89;тановить приблизно 36 %,  ламів= удину – 34–38 %, невірап= 110;ну – приб&= #1083;изно 60 %.

Роз= ;поділ. Усі три компоненти проникають крізь гемат = 86;енцефалічн&#= 1080;й та плацентарнl= 0;й бар’єри, вия= 074;ляються у спермі, грудному молоці, кров= 110; плода. Через 2–4 години після пероральноk= 5;о прийому співвідношk= 7;ння між концентрацo= 0;єю активної ре = 95;овини у лікворі і в сироватці крові становить д = 83;я ламівудину R= 11; 0,12, для зидовудину R= 11; 0,5. Конц = 77;нтрація невірапіну = 91; спинномозкl= 6;вій рідині становить 45 ±= 5 % від її концентрацo= 0;ї у плазмі.

Невіра = 87;ін під= дається  біотрансфl= 6;рмації у печінці за допомогою ферментів цитохрому Р450 з утво&= #1088;енням кількох гідроксильl= 6;ваних метаболітіk= 4;.

Виведення.

= Ламів= ;удин. Середній системний кліренс ламівудину R= 11;  прибл= изно 0,32 л/кг/год, виводиться він головни = 84; чином нирка = 84;и (> 70 %) шляхом активної тубулярної секреції, не= 079;начною мірою         =       (< 10 %) – шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1;. Активний метаболіт, внутрішньоl= 2;літинний ламівудину трифосфат, м= 072;є подовжений час напіввиведk= 7;ння з клітини (від 16 до 19 годин) порівняно з періодом напіввиведk= 7;ння ламівудину (5–7 годин).

Елімінаці = 03; ламівудину порушуєтьсn= 3; при зниженн = 10; функції нирок незалежно від того, чи є це наслідко = 84; хвороби нирок, чи віковим явищем. У таких випадках необхідна корекція дози (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Імовірніс = 90;ь несприятлиk= 4;ої взаємодії л = 72;мівудину з іншими препаратамl= 0; низька чере = 79; обмежений метаболізм, незначне зв’язуваннn= 3; з білками та майже повне виведення препарату у незміненомm= 1; стані.

Зидову&#= 1076;ин. При внутрішньоk= 4;енному введенні середній період напіввиведk= 7;ння – 1,1 години, середній загальний кліренс – 27,1 мл/хв/кг, об’єм розподілу – 1,61/кг. Кліренс зидовудину значно перевищує кліренс креатиніну, що є свідченням того, що суттєвим шл = 03;хом виведення є тубулярна секреція. З= ;идовудин проникає через плаценту, проявляєтьl= 9;я в амніотичніl= 1; рідині та крові плода. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров = 10; відносно низьке (34–38 %).

Невірапін. Вl= 0;водиться переважно і = 79; сечею (81,3 %), а незначна ча = 89;тина – з фекаліям= 080; (10,1 %). Понад 80 % препарату в сечі становлять глюкоронідl= 5;і сполуки гідроксильl= 5;их метаболітіk= 4;. Лише < 3 % загал&#= 1100;ної дози виводиться = 91; незміненомm= 1; стані.

Невір= ;апін є індукторо = 84; метаболічнl= 0;х ферментів цитохрому P450 печінки. При продовженнo= 0; лікування у дозі 200–400 мг/добу протягом 2–4 т&= #1080;жнів фармакокінk= 7;тика характеризm= 1;ється приблизно 1,5–2-разовим збільшенняl= 4; видимого кліренсу невірапіну порівняно з = 086;дноразовим прийомом. Аутоіндукцo= 0;я також призводить до відповідноk= 5;о скорочення = 87;еріоду напівжиття невірапіну = 91; плазмі кров = 10; від приблизно 45 годин при разовій доз = 10; до приблизн = 86; 25–30 годин після багаторазоk= 4;их доз 200–400 мг/добу.

У жінl= 6;к показали кліренс невірапіну на 13,8 % менший, ніж у чолові= 082;ів. Ця різниця н= 077; вважалася клінічно важливою. Оскільки ні маса тіла, ні індекс маси тіла не мали впливу на кліренс невірапіну, вплив статі не можна пояснити розміром тіла.

Фарма= ;кокінетика невірапіну = 91; ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них дорослих не змінюється залежно від = 074;іку (у межах 18–68 років) або раси.

Ниркова дисфункція. Ниркl= 6;ва недостатніl= 9;ть (незначна, помірна і тяжка) не призводить до якихось достовірниm= 3; змін у фармакокінk= 7;тиці невірапіну. Однак в осіб із термінальнl= 6;ю стадією нир = 82;ової недостатноl= 9;ті, що вимагає діалізу, протягом тижневого періоду експозиції = 89;постерігал&#= 1086;ся скорочення площі під фа= 088;макокінети&= #1095;ною кривою (AUC) невірапіну на 43,5 % та накопиченнn= 3; у плазмі крові метаболітіk= 4; гідроксине&#= 1074;ірапіну. Отже, для компенсаціo= 1; впливу діалізу на кліренс невірапіну можна було б посилити терапію невірапіноl= 4; додатковою його дозою 200 мг після кожного сеа = 85;су діалізу. В інших випадках пацієнти з кліренсом креатиніну X= 05; 20 мл/хв не потребують = 82;орекції дози невірапіну.

Порушення функції печінки. Не була змінена фармакокінk= 7;тична диспозиція багаторазоk= 4;ого дозування невірапіну та п’яти окиснених метаболітіk= 4;.

Однак приблизно 15 % пацієнтів і = 79; фіброзом пе = 95;інки мали найменші концентрацo= 0;ї        =          невір= апіну –  понад 9000 нг/мl= 3; (що вдвічі перевищує середню найменшу концентрацo= 0;ю). Пацієнтів і = 79; порушенням функції печ = 10;нки слід ретельно перевіряти щодо прояві = 74; токсичностo= 0; препарату.=

У фармакокінk= 7;тичному дослідженнo= 0; одноразовоo= 1; дози невірапіну 200 мг за участю        =            ВІЛ-негати = 74;них пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки (кла= 089; A за Чайлдом – П’ю, n =3D 6; клас B зk= 2; Чайлдом – П’ю, n =3D 4) спостерігаl= 3;ося значне збільшення AUC невірапіну = 74; одного пацієнта з порушенням функції печінки (кла= 089; B за Чайлдом – = П’ю) з асцитом, що вказує на те, що пацієнти = 079; погіршенняl= 4; функції печ = 10;нки та асцитом м= 072;ють ризик накопиченнn= 3; невірапіну = 74; системному кровообігу.

Оскіл= ;ьки невірапін індукує власний мет = 72;болізм при застосу = 74;анні багаторазоk= 4;их доз, то це дослідженнn= 3; однократноo= 1; дози може не відображатl= 0; впливу порушення функції печ = 10;нки на фармакокінk= 7;тику багаторазоk= 4;ого дозування.=

Фармакокі= 085;етика у дітей.

= Ламівудин. Фармакокінk= 7;тика ламівудину = 91; дітей в ціло= 084;у подібна до такої у дорослих, однак абсол = 02;тна біодоступнo= 0;сть розчину для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я (55–65 %) була нижча та більш варіабельнk= 2; у дітей віко= 084; до 12 років. Системний кліренс у дітей віком до 12 років був вищий і знижувався, досягаючи рівня, як у дорослих (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Дослідженнn= 3; показали, що одноразове застосуванl= 5;я рекомендовk= 2;ної добової доз = 80; як таблеток = 083;амівудину, так і розчин= 091; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я має такі ж показники AUC0-2= 4, як і дворазове застосуванl= 5;я. Рекомендовk= 2;ні режими дозування досягають с = 77;редніх показників         =      AUC0-24 приблизно 7,1–1= 3,7, що можна порівняти з показникамl= 0; AUC0-24  при одноразовоl= 4;у режимі дозування у дорослих пацієнтів. 

Н= евірапін. При прийомі 4–7 мг/кг та 150 мг/м2 невірапіну відзначаєтn= 0;ся добра переносиміl= 9;ть та ефективн = 10;сть у лікуванні дітей, які ніколи не пр= 080;ймали антиретровo= 0;русні препарати. О= 073;идва  режими дозування ефективні щ = 86;до зменшення вірусного навантаженl= 5;я. Фармакокінk= 7;тичні дані у 33 пацієнтів (віковий діа= 087;азон 0,77–13,7 року) у групі інтенсивноk= 5;о взяття зраз = 82;ів продемонстl= 8;ували, що після пероральноk= 5;о прийому кліренс невірапіну збільшувавl= 9;я зі зростанням віку відповідно = 76;о збільшення площі поверхні тіла. Дозування невірапіну 150 мг/м2 двічі на добу (післ&#= 1103; двотижневоk= 5;о застосуванl= 5;я при 150 мг/м2 один раз на добу) спричинило геометричнl= 6; середні чи середні най = 84;енші концентрацo= 0;ї невірапіну 4= 211;6 мкг/мл (у дорослих). Крім того, найменші концентрацo= 0;ї невірапіну, які спостерігаl= 3;ися, були аналогічниl= 4;и в обох випадках.=

 

= К&= #1083;інічні характерисm= 0;ики.

= Показ= ;ання. Лo= 0;кування пацієнтів з інфекцією В = 30;Л-1.

=  

Про= ;типоказанн = 03;.

–        =   Підвищена чутливість до компонен = 90;ів, що входять д= 086; складу лікарськогl= 6; засобу.

&#= 8211;      =             &nb= sp; Зидовудин протипоказk= 2;ний пацієнтам з аномально низькою кількістю нейтрофіліk= 4; (менше 0,75 • 109/л) або аномально низьким рівнем гемоглобінm= 1; (менше 7,5 г/дл або 4,65 ммоль/л).

&#= 8211;      =             &nb= sp; Тяжка дисфункція печінки (кла= 089; С за класифі= 082;ацією Чайлда – П’ю,) або проведення попередньоk= 5;о лікування з метою нормалізацo= 0;ї рівня аспар = 90;атамінотра&#= 1085;сферази (АСТ) або алан&= #1110;намінотран= ;сферази (АЛТ), що більш ніж у 5 разів п= еревищує верхню межу норми (ВМН).

&#= 8211;      =             &nb= sp; Одночасне застосуванl= 5;я препаратів, що містять звіробій (hypericum perforatum) – череk= 9; ризик зниження  концентраm= 4;ії невірапіну = 91; плазмі кров = 10; та зниження його ефективносm= 0;і.

&#= 8211;      =             &nb= sp; Період годування груддю.

&#= 1051;ікарській засіб не слі= 076; повторно призначати пацієнтам, я= 082;им раніше довелося припинити лікування невірапіноl= 4;, через тяжку форму висипів, а також через висипи, що супроводжуk= 4;алися симптомами, які свідчат = 00; про генералізаm= 4;ію процесу або гіперчутлиk= 4;ість, через клінічні прояви гепатиту, спричиненоk= 5;о невірапіноl= 4;; не слід повторно призначати пацієнтам, у яких раніше рівні АСТ аб= 086; АЛТ перевищуваl= 3;и верхню межу норми у 5 разів під ча= 089; терапії нев = 10;рапіном, а також тим, у кого раніше через повто = 88;не призначеннn= 3; невірапіну виникли від = 93;илення у функції печінки.

 

Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

У зв’язку з ти= 084; що лікарський засіб є реко= 084;ендованою схемою І ряд= 091; Високоефекm= 0;ивної внтиретровo= 0;русної терапії, взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; застосовуюm= 0;ь для антиретровo= 0;русної терапії, у да&#= 1085;ій інструкції не наводяться. Для посилен = 85;я цієї схеми рекомендуєm= 0;ься звернутися до інструкц = 10;й для медичного застосуванl= 5;я інших антир = 77;тровірусни&#= 1093; засобів, які планується застосовувk= 2;ти у лікуванні.

Оскільки до складу препарату входять ламівудин, зидовудин т = 72; невірапін, будь-які форми взаємодії, притаманні для кожного = 079; цих препаратів, будуть характерні також для нього. Нижче наведено неповний перелік взаємодій, але зазначе = 85;о основні класи препаратів, які рекомен = 76;ується призначати = 79; обережністn= 2;.

Ламіву&#= 1076;ин–Зидовуд= ин.

Зи = 76;овудин в основному метаболізуn= 8;ться за допомого = 02; ферментів UGT. Одночасне застосуванl= 5;я індукторів або інгібіт = 86;рів ферментів UGT може змінит = 80; експозицію зидовудину. Ламівудин виводиться нирками. Акт= 080;вна ниркова секреція ламівудину = 74; сечі з допомогою органічних транспортнl= 0;х катіонів (ОТК),  застосуваl= 5;ня ламівудину разом з інгібітораl= 4;и ОТК або нефротоксиm= 5;ними препаратамl= 0; може збільшити швидкість виведення ламівудину.

Ла = 84;івудин і зидовудин майже не метаболізуn= 8;ться за допомого = 02; ізоферментo= 0;в цитохрому P450, o= 0; вони не пригнічуютn= 0; і не індукуют = 00; цю систему ізоферментo= 0;в. Таким чином, взаємодія з антиретровo= 0;русними інгібітораl= 4;и протеази,  які метаболізуn= 2;ться в основному ізоферментk= 2;ми P450, є малоймо&= #1074;ірною.

Ни = 78;ченаведени&#= 1081; опис взаємо = 76;ій не є вичерпним, але включає = 091; себе головн = 10; класи препаратів, при признач = 77;нні яких рекомендуєm= 0;ься бути обереж = 85;ими.

 <= /span>

Лі = 82;арський препарат у межах кожної терапевтич= 085;ої групи (доза)

 <= /span>

 <= /span>

Вп = 83;ив на концентрац= 110;ю препарату

Се = 88;едня відносна зміна AUC, Cmaх, Cmin= з довірчими інтервалам= 080; при їх наявності (м&= #1077;ханізм)

Ре = 82;омендація стосовно су&#= 1084;існого введення

Анти = 88;етровірусн&#= 1110; засоби

Диданозин/l= 3;амівудин

Немає даниm= 3;

Корекц= ія дози не потрібна

 

Диданозин/k= 9;идовудин

Немає даниm= 3;

Ставудин/лk= 2;мівудин

Немає даниm= 3;

Одночасне застосуван= 085;я  не рекомендов= 072;не

Ставудин/зl= 0;довудин

Зидовудин пригнічує внутрішньо= 082;літинне фосфорилюв= 072;ння ставудину іn-= vitro

Анти = 73;актеріальн&#= 1110; засоби

Атоваквон/l= 3;амівудин

Немає даниm= 3;

Дані щодо одночасног= 086; застосуван= 085;я обмежені

Атоваквон/k= 9;идовудин

(750 мг двічі на день з їжею/

200 мг тричі на добу)

AUC зидовудин&#= 1091;  ↑ 33 %

AUC атоваквон&#= 1091; ↔

Кларитромі= ;цин/

ламівудин<= /o:p>

Немає даниm= 3;

Необхідно розділяти в часі застосуван= 085;я препаратів як мінімум на 2 години

Кларитромі= ;цин/

зидовудин (500 мг двічі на добу/ 100 мг кожні 4 години)

AUC зидовудин&#= 1091;  ↓ 12 %       &nbs= p;            &= nbsp;

i= 8;риметоприм, сульфамето= 082;сазол (ко-тримокса&= #1079;ол)/

l= 3;амівудин

AUC ламівудину  ↑ 40 %

AUC  триметопр= 080;му, сульфамето= 082;сазолу ↔

Якщо у пацієнта немає ниркової недостатно= 089;ті, корекція дози не потр&= #1110;бна.

Результати одночасног= 086; застосуван= 085;я з високими дозами триметопри= 084;у, сульфамето= 082;сазолу для лікування пневмоній, спричинени= 093; Pneumocystis carinii, а також токсоплазм= 086;зу не вивчали

Триметопри= ;м, сульфамето= 082;сазол (ко-тримокса&= #1079;ол)/

з= идовудин

Немає даниm= 3;

Прот = 80;грибкові засоби

Флуконазол= ;/ламівудин

= Немає даних

Пацієнт повинен знаходитис= 100; під пильним &= #1085;аглядом для виявлення ознак токсичност= 110; зидовудину

 

Флуконазол= ;/

зидовудин<= /o:p>

(400 мг 1 раз на добу/ 200 мг тричі на добу)

AUC зидовудину ↑ 74 %

=  

Ан = 90;ибактеріал&#= 1100;ні засоби

Рифампіцин= ;/ламівудин

= Немає даних.

Немає достатніх даних для рекомендац= 110;ї щодо дозування

=  

Рифампіцин= ;/зидовудин

(600 мг 1 раз на добу/ 200 мг тричі на добу)

AUC зидовудину ↓ 48 %

=  

Пр = 86;тисудомні засоби

Фенобарбіт= ;ал/ламівуди= 085;

Немає даниm= 3;

Немає достатніх даних для рекомендац= 110;ї щодо дозува&#= 1085;ня

Фенобарбіт= ;ал/зидовуди= 085;

Немає достатніх даних для рекомендац= 110;ї щодо дозування

Фенітоїн/лk= 2;мівудин

Немає даниm= 3;

 

Необхідно здійснюват= 080; моніторинг рівня феніт&#= 1086;їну

 

Фенітоїн/зl= 0;довудин

AUC фенітоїну ↓<= /span>

Вальпроєва кислота/ лам&= #1110;вудин

Немає даниm= 3;

Пацієнт повинен знаходитис= 100; під пильним &= #1085;аглядом для виявлення ознак токсичност= 110; зидовудину

Вальпроєва кислота/ зид&= #1086;вудин

AUC зидовудину ↑80 %<= /span>

Пр = 77;парати для лікування виразки шлунка

Ранітидин/l= 3;амівудин

Немає даниm= 3;.

Раніти= 076;ин тільки частково виділяєтьс= 103;  шляхом активної ниркової секреції з участю органічної катіонної трансп= 086;ртної системи, тому він не призводить до клінічно значущої взаємодії з ламівудино= 084;

Корекція дози не потрібна

 

Ранітидин/k= 9;идовудин

Немає даниm= 3;

Циметидин/=

ламівудин<= /o:p>

Немає даниm= 3;.

Цимети= 076;ин тільки частково виділяєтьс= 103;  шляхом активної ниркової секреції з участю органічної катіонної трансп= 086;ртної системи, тому він не призводить до клінічно значущої взаємодії з ламівудино= 084;

Корекція дози не потрібна

 

Циметидин/k= 9;идовудин

Немає даниm= 3;

 

Ан = 90;инеопласти&#= 1095;ні засоби

Кладри= 073;ін/ламівуди= н

Іn vitro ламівудин пригнічує внут= 088;ішньокліти&= #1085;не фосфорилюв= 072;ння кладрибіну, що може призвести до втрати ефективнос= 090;і останнього.

Деякі клінічні спостереже= 085;ня підтверджу= 102;ть можливість взаємодії між цими препаратам= 080;

Одночасне застосуван= 085;я ламівудину та кладрибі&#= 1085;у не рекомендов= 072;не

Оп = 10;оїди

Метадон/лаl= 4;івудин

 

Немає даниm= 3;

Пацієнт повинен знаходитис= 100; під пильним &= #1085;аглядом для виявлення ознак токсичност= 110; зидовудину.

 

Може бути необхідною &#= 1082;орекція дози метадону

Метадон/зиk= 6;овудин

 

АUС зидовудину ↑ 43 %

АUС метадон = 91; ↔

 

Пр = 77;парати, що пригнічуют= 100; утворення сечової кислоти

Пробенецид= ;/ламівудин

Немає даниm= 3;

Пацієнт повинен знаходитис= 100; під пильним &= #1085;аглядом для виявлення ознак токсичност= 110; зидовудину

Пробенецид= ;/зидовудин

АUС зидовудину ↑ 103 %

Пос&= #1080;лення зазначено я = 82; «↑», зменшення я = 82; «↓», без змін як « – ».

&n= bsp;

Невіра&#= 1087;ін.

Доведе&#= 1085;о, що невірапі = 85; є індуктором метаболічнl= 0;х ферментів цитохрому печінки P450 (CYP3A, CYP2B) і може спричиняти зниження пл = 72;змової концентрацo= 0;ї інших супутньо призначениm= 3; препаратів, які значною мірою метаб = 86;лізуються CYP3A чи CYP2B (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Отже, може ви&#= 1085;икнути потреба в корекції дози.

На абсорбцію невірапіну не впливає вживання їж = 10;, прийом антацидних препаратів чи лікарських засобів, до складу яких входить лужний буферний препарат.=

= 041;ільша частина інформації про взаємодію з = 72;значена у таблиці у відсотковіl= 1; зміні (геоме= 090;рично середня) з інтервалом 90 %, прогнозуваl= 5;ня (90 % прогностичl= 5;ий індекс).

Препар&= #1072;ти за терапевтич= 085;ою сферою

Взаємо&= #1076;ія

Рекоме&= #1085;дації щодо супутнього прийому

 

ПРОТИІНФЕК= ;ЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ

 

Антире&= #1090;ровірусні препарати

 

НІ&#= 1047;Т

 

h= 4;иданозин

100&#= 8211;150 мг двічі на добу

h= 4;иданозин: AUC ↔ 1,08        &nbs= p;   (0,9 –1,27)

h= 4;иданозин: Cmin  не змінюється

h= 4;иданозин: Cmax ↔ 0,98 (0,79– 1,21)

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну з диданозино= 084;

 

Емтр = 80;цитабін

Не метаболізу= 108;ться за допомогою ферментів CYP450

Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну з емтрицитаб= ;іном

 

Абакавір

Не метаболo= 0;зується за допомогою ферментів CYP450

Коригуват= и дозу не по = 90;рібно при супутньому прийомі невіра= піну з = абакавіром=

 

Ламі = 74;удин 150 мг двічі на добу

Відсутні зміни кліренсу та об’єму розподілу ламівудину, що вказує на відсутніст= 100; індукційно= 075;о ефекту неві&#= 1088;апіну

Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну з ламівудино= 084;

 

i= 7;тавудин
30/40 мг двічі на добу

i= 7;тавудин: AUC ↔ 0,96 (0,89– 1,03)
Ставудин Cmin&= nbsp; не змінюється

i= 7;тавудин Cmax ↔ 0,94 (0,86– 1,03)
Невірапін: довготрива= 083;і  спостереж= 077;ння виявили, що рівні не змінюються

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну зі ставудином

 

i= 8;енофовір 
300 мг один раз на добу

i= 6;івні тенофовіру не змінюються. Тенофовір не має впливу на рівні невірапіну

i= 0;оригувати дозу не потрібно при супутнь&#= 1086;му прийомі невірапіну з тенофовіро= 084;

 

h= 7;идовудин       &nbs= p;         100–200 мг три рази на добу =

h= 7;идовудин: AUC ↓ 0,72 (0,60– 0,96)
Зидовудин: Cmi= n   не змінюється

h= 7;идовудин: Cmax ↓ 0,70 (0,49 – 1,04)

 Об’єk= 6;нані дані вказують на те, що зидову= дин не впливав на фармакокін= 077;тику невірапіну

i= 0;оригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну із зидовудино= 084;.

=  

Роз= 074;иток гранулоцит= 086;пенії зазвичай асоціюєтьс= 103; із зидовудино= 084;. Таким чином, пацієнти, які застосовую= 090;ь невірапін і зидовудин одночасно, особливо діти,  пацієнти, які отримують високі дози зидовудину, або пацієнти зі зменшеним ресурсом кісткового мозку, який зменшуєтьс= 103;, зокрема при прогресуюч= 086;му захворюван= 085;і ВІЛ,  мають підвищений ризик розвитку гр&#= 1072;нулоцитопе= нії. У таких пацієнтів потрібно перевіряти гематологі= 095;ні показники

 

НН&#= 1030;ЗТ

 

Ефавір= енз

600 мг оди&#= 1085; раз на добу

Ефавір= енз: AUC ↓ 0,72 (0,66– 0,86)

Ефавір= енз: Cmin ↓ 0,68 (0,65– 0,81)
Ефавіренз: Cma= x  ↓ 0,88 (0,77– 1,01)

 

Супутн= ій прийом не рекомендує= 090;ься, оскільки паралельни= 081; прийом ефавірензу та невірапіну підвищує ризик появи побічних ефектів (див. розділ «Осо&#= 1073;ливості застосуван= 085;я»). 
Такий супутній прийом не покращує ефективніс= 090;ь невірапіну, чинить сильну антагоніст= 080;чну дію проти  ВІЛ-1 in vitro (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»)

 

Дела = 74;ірдин

Взає = 84;одія не вивчена

Супу = 90;ній прийом не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я») 

 

Етра = 74;ірдин

Одно = 95;асне застосуван= 085;я етравірдин= 091; з невірапін&#= 1086;м може викликати значне зниження плазмових концентрац= 110;й етравірдин= 091; і втрату терапевтич= 085;ого ефекту останнього

Супу = 90;ній прийом не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я») 

 

Рилп = 10;вірин

Взає = 84;одія не вивчена

Супу = 90;ній прийом не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

 

Інгібі= тори протеази

 

h= 0;тазанавір/р&#= 1080;тонавір 300/100 мг один раз на добу 400/100 мг о= ;дин раз на добу
(невірапін 200 мг двічі на добу)

Атазан= авір: 300/100 мг
Атазанавір: A= UC ↓ 0,58 (0,48–0,71)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;        Атазанаві= 088;: Cmin  ↓ 0,28 (0,20–0,40)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;      Атазанаві:&#= 1088; Cmax ↓ 0,72 (0,60–0,86)


Атазанавір: 400/100 мг
Атазанавір: A= UC ↓ 0,81 (0,65–1,02)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;    Атазанаві= 088;: Cmin ↓ 0,41 (0,7–0,60)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;       Атазанаві= 088;: Cmax ↔ 1,02 (0,85–1,24)       &nbs= p;                &nbs= p;            &= nbsp;     (у порівнянні з 300/100 мг без нев= ;ірапіну)


Невірапін: AUC U= 93; 1,25 (1,17–1,34)        &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;      Неві&#= 1088;апін Cmin ­ ↑ 1,17 (1,09–1,25)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;       Невірапін C<= sub>max  ↑ 1,32 (1,22–1,43)

Супутн= ій прийом не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

 

h= 4;арунавір/ри&#= 1090;онавір 400/100 мг двічі на добу

Даруна= вір: AUC  ↑ 1,24 (0,97̵= 1;1,57)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;   Дарунавір: C= min ↔ 1,02 (0,79–1,32)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;  Дар= ;унавір: C max ↑ 1,40 (1,14–1,73)

Невіра= пін: AUC ↑ 1,27 (1,12–1,44)
Невірапін: Cmi= n ­↑ 1,47 (1,20–1,82)          &nbs= p;            &= nbsp;        Не&= #1074;ірапін: Cmin ­↑ 1,18 (1,02–1,37)

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну

 

Фосамп= ренавір 
1400 мг двічі на добу

,

Ампрен= авір: AUC ↓ 0,67 (0,55–0,80)       &nbs= p;            &= nbsp;           Ампренаві= 088;: Cmin ↓ 0,65 (0,49–0,85)       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;   Ампренаві= 088;: Cmax ↓ 0,75 (0,63–0,89)

Невіра= пін: AUC ↑ 1,29 (1,19–1,40)
Невірапін: Cmi= n ↑ 1,34 (1,21–1,49)        &nbs= p;            &= nbsp;          = 053;евірапін: Cmax ↑ 1,25 (1,14–1,37)   

Невіра= пін не слід вводити супутньо з фосампрена= 074;іром, якщо паралельно не застосов&#= 1091;вати ритонавір (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

 

Фосамп= ренавір/ ритонавір

700/100 мг BID

Ампрен= авір: AUC ↓ 0,89 (0,77–1,03)

Ампрен= авір Cmin ↓ 0,81 (0,69–0,96)

Ампрен= авір Cmax ↓ 0,97 (0,85–1,10)

Невіра= пін AUC ↑ 1,14 (1,05–1,24)
Невірапін Cmin=  ↑ 1,22 (1,10–1,35)

i= 3;евірапін Cmax ↑ 1,13 (1,03–1,24)

i= 0;оригувати дозу не потрібно

 

i= 1;опінавір/ри&#= 1090;онавір 400/100 мг двічі на добу

У ВІЛ-позитив&#= 1085;их дорослих: 
Лопінавір: AUC U= 95; 0,73 (0,53–0,98)
Cmin  ↓ 0,54 (0,28–0,74)       &nbs= p;         Cmax = ;↓ 0,81 (0,62–0,95)   &= nbsp;     

j= 1;оча клінічне значення цього спостереже= 085;ня повністю не встановлен= 077;, рекомендує= 090;ься збільшення дози лопіна&#= 1074;іру/ритонав= ;іру до 
533/133 мг (4 капсулl= 0;) або       &nbs= p;        500/125 мг (5 таблеm= 0;ок по 100/25 мг) двічі на добу під час вживання їжі у комбін&= #1072;ції з невірапіно= 084;

 

i= 1;опінавір/ри&#= 1090;онавір 300/75 мг/м2 двіm= 5;і на добу

i= 9; дітей 
результати фармакокін= 077;тичного дослідженн= 103; відповідал= 080; таким у дорослих: 
лопінавір: AUC U= 95; 0,78 (0,56–1,09)
Cmin  ↓ 0,45 (0,25–0,82)

Cmax  ↓ 0,86 (0,64–1,16)

j= 5;одо дітей, то слід вирішити питання про збільшення дози лопінавіру/&#= 1088;итонавіру до       &nbs= p;            300/75 мг/м2 двo= 0;чі на добу під час вживання їжі при супутньому прийомі невірапіну, особливо для пацієнтів, у яких підозр&#= 1102;ють знижену чутливість до лопінавіру/&#= 1088;итонавіру

 

Ритона= вір 600 мг двічі на добу

Ритона= вір: AUC ↔ 0,92 (0,79–1,07)
Ритонавір: Cmi= n  ↔ 0,93 (0,76–1,14)       &nbs= p;                &nbs= p;     Ритон&= #1072;вір: Cmax ↔ 0,93 (0,78–1,07)        &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;       Суп= 091;тній прийом не призводить до клінічно значущої зміни  рівня невірапіну у плазмі крові

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну з ритонавіро= 084;

 

Сакв = 10;навір/
ритонавір

Доступні дk= 7;які дані про супутній прийом саквінавір= 091;, м’яких гелевих капсул, із ритонавіро= 084;, які не вказу&= #1102;ть на якусь клінічно значущу взаємодію між саквінавір= 086;м разом з ритонавіро= 084; та невірапіно= 084;

Кори = 75;увати дозу не потрібно при супутнь&#= 1086;му прийомі невірапіну із саквінавір= 086;м, який приймають паралельно з ритонавіро= 084;

 

Типран= авір/ритона = 74;ір 500/200 мг двічі на добу

i= 3;е проводилос= 103; спеціально= 075;о дослідженн= 103; лікарської взаємодії.
Деякі дані, отримані у фазі IIa дослідженн= 103; за участю ВІЛ-інфіков&#= 1072;них пацієнтів, в&= #1082;азують на клінічно незначуще зниження на 20 %      &nb= sp;      типранаві= 088;у Cmin.       &nbs= p;            &= nbsp;       Не очікується значущої взаємодії між невірап&#= 1110;ном та типранавір= 086;м при супутньому &#= 1087;рийомі з низькою дозою ритонавіру

Кори = 75;увати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну з ритонавіро= 084;

 

Противірус= ;ні засоби прямої дії

 

h= 5;нфувіртид

Не очікується клінічно значущої фармакокін= 077;тичної взаємодії з енфувіртид= 086;м при супутнь&#= 1086;му прийомі лікарських засобів

Коригу= вати дозу не потрібно при супутнь&#= 1086;му прийомі невірапіну з енфувіртид= 086;м

 

Мараві= рок 300 мг один раз на добу

Мараві= рок:        &nbs= p;            &= nbsp;      AUC ↔ 1,01 (0,6–1,55)       &nbs= p;       Cmin не змінюється       &nbs= p;         Cmax ­ ↔ 1,54 (0,94–2,52)

Концен= трації невірапіну не вимірювали, не очікуєть&#= 1089;я жодного ефекту

При довготрива= 083;ому  спостереж= 077;ні виявили, що маравірок 300 мг двічі на добу та неві&= #1088;апін можна

прийма= ти супутньо без коригуванн= 103; дози

 

Інгібі&= #1090;ори інтегрази

 

Елвітегра= 074;ір (у поєднанні з кобіциста&#= 1090;ом)

Взаємодія не вивчалася. <= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:EN-US'>Кобіци= 089;тат –  інгіk= 3;ітор  Р450 3А, який значно пригнічує ферменти печінки, а також інші метаболічн= 110; показника. Тому сумісн&#= 1077; введення може призвести до зміни рівнів у пла&= #1079;мі обох лікарських засобів

Неві = 88;апін не слід застосовув= 072;ти сумісно (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

 

Ралт = 77;гравір

Немає жодних клінічних даних

К&#= 1086;ригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну з ралтеграві= 088;ом

 

Антибі&= #1086;тики

 

Кларит= роміцин        &nbs= p;            <= /span>500 мг двічі на добу

i= 0;ларитроміц= 080;н

AUC &= #8595; 0,69 (0,62–0,76)

Cmin ↓ 0,44 (0,30–0,64)

Cmax ↓ 0,77 (0,69–0,86)

=  

i= 2;етаболіт 14-OH

AUC &= #8593; 1,42 (1,16–1,73)

Cmin ↔ 0 (0,68–1,49)

Cmax ↑ 1,47 (1,21–1,80)

=  

i= 3;евірапін:

AUC &= #8593; 1,26

Cmin ↑ 1,28

Cmax ↑ 1,24

Індукт= ори ферментів цитохрому Р450 можуть прис&#= 1082;орювати метаболізм кларитромі= 094;ину, зменшуючи його концентрац= 110;ю у плазмі крові, але одночасно збільшуючи концентрац= 110;ю активного метаболіту 14-ОН-кларитро= ;міцину. Оскільки мікробіоло= 075;ічна активність кларитромі= 094;ину і 14-ОН-кларитро= ;міцину різна щодо різних бактерій, очікуваног= 086; терапевтич= 085;ого ефекту може бути не досягнуто через сумісне застосуван= 085;я кларитромі= 094;ину та індукторів ферментів цитохрому Р450.       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;  Слід прийняти рішення про альтернати= 074;ну терапію щодо кларитромі= 094;ину при лікуван&#= 1085;і пацієнта  азит = 88;оміцином.       &nbs= p;            Також рекомендує= 090;ься ретельний моніторинг функції печінки.

 

Рифабу= тин        &nbs= p;            &= nbsp;150 чи 300 мг один раз на добу

i= 6;ифабутин:

AUC &= #8593; 1,17 (0,98–1,40) 

C min ↔ 1,07 (0,84–1,37)         &nbs= p;    Cmax ↑ 1,28 (1,09–1,51)

=  

i= 2;етаболіт 25-O-дезацетил= 088;ифабутин:

AUC &= #8593; 1,24 (0,84–1,84)

Cmin ↑ 1,22 (0,86–1,74)

Cmax ↑ 1,29 (0,98–1,68)

=  

h= 1;уло зафіксован= 086; клінічно незначуще збільшення кліренсу невірапіну (на 9 %) у довгот&#= 1088;ивалих дослідженн= 103;х фармакокін= 077;тичних показників

Кориг&= #1091;вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невіра= піну з рифабутl= 0;ном. 
Через високу суб’єктну варіабельн= 110;сть у деяких пацієнтів може бути значне підвищення експозиції рифабутину та підвищений ризик токсичност= 110; через рифабутин. Тому слід з обережніст= 102; прl= 0;значати супутній прийом  невірапін= 091; з рифабутино= 084;.

 

Рифамп= іцин       &nbs= p;          600 один раз н = 72; добу 

Рифамп= іцин: 
AUC ↔ 1,11 (0,96–1,28)         &nbs= p;    Cmin не визначаєть= 089;я (ND)       &nbs= p;            &= nbsp;        Cmax ↔ 1,06 (0,91–1,22)=

Невіра= пін:        &nbs= p;            &= nbsp;        &nbs= p;   AUC ↓ 0,42        &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;     Cmin ↓ 0,32       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;     Cmax ↓ 0,50

i= 3;евір = 72;пін та рифампіцин не слід приймати у комбінації. <= /span>При лікуванні пацієнтів, супутньо інфіковани= 093; туберкульо= 079;ом,  які проходять терапію, що містить невіра= пін, л= ікар може прийняти рішення про <= /span>з&#= 1072;стосування   рифабутl= 0;ну.

 

Протигриб = 82;ові препарати

 

Флюкон= азол        &nbs= p;      200 мг один раз на добу

Флюкон= азол:       &nbs= p;            &= nbsp;     AUC ↔ 0,94 (0,88–1,01)   Cmin ↔ 0,93 (0,86–1,01)<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>       &nbs= p;   Cmax ↔ 0,92 (0,85–0,99)

Експоз= иція невірапіну:       &nbs= p;        ­100 %, коли вводили тільки невірапін (довготрива&#= 1083;і спостереже= 085;ня фармакокін= 077;тичних показників)

j= 3;ерез ризик підвищення експозиції невірапіну слід бути обережним при супутньому &#= 1087;рийомі лікарських засобів у зв’язку з можливим проявом ток&#= 1089;ичності

 

g= 0;траконазол

200 мг один раз на добу

Ітрако= назол:

AUC ↓ 0,39

Cmin ↓ 0,13

Cmax ↓ 0,62
Не було клінічно значущих змін фармакокін= 077;тичних параметрів після додавання невірапіну

Слід вирішити питання про &= #1082;оригування дози ітраконазо= 083;у при супутнь&#= 1086;му прийомі цих двох препаратів

 

Кетоко= назол        &nbs= p;            <= /span>400 мг один раз на добу

Кетоко= назол:       &nbs= p;            &= nbsp; AUC ↓ 0,28 (0,20–0,40)       &nbs= p;     Cmin не вимірувало= 089;ь       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;         Cmax ↓ 0,56 (0,42–0,73)=

Рівні невірапіну &#= 1091; плазмі крові: <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>↑ 1,15–1,28 (д= овготривалo= 0; спостереже= 085;ня фармакокін= 077;тичних показників)

i= 0;етоконазол та = 85;евірапін не можна приймати у комбінації.

 

Препар= ати для лікування гепатиту В та С

 

Адефов= ір

Резуль= тати дослідженн= 103;  in vitrо показали слабкий антагонізм невірапіну &#= 1076;о адефовіру (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»), але це не було підтвердже= 085;о в клінічних випробуван= 085;ях, тому зниження еф&#= 1077;ктивності не очікується. Адефовір не впливав на ізофермент= 080; цитохрому CYP, які беруть участь у метаболізм= 110;. Немає ніяко&#= 1111; клінічно значущої взаємодії.

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну

 

Босепр= евір

Босепр= евір частково метаболізу= 108;ться ізофермент= 072;ми CYP3A4/5. Сумісний прийом босепревір= 091; з препаратам= 080;, які індукують або інгібують ізофермент= 080; CYP3A4/5, може збільшити або зменшити експозицію. &= #1050;онцентраці= ;я босепревір= 091; в плазмі була знижен&#= 1072; при введенні з ННІЗТ, які мають  такий же шлях метаболізм= 091;, що і невірапін. Клінічний результат цього спостереже= 085;ня безпосеред= 085;ьо не оцінювали.

Невіра= пін не слід вводити супутньо (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

 

Ентека= вір

Ентека= вір не є індуктором чи інгібіторо= 084; ізофермент= 091; цитохрому P450 (CYP450). Завдяки цьому взаєм&#= 1086;дії між лікарським= 080; засобами не очікується.

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну

 

Інтерф= ерони (пегільован&#= 1110; інтерферон= 080;-альфа 2a і 2b)

 

Не має свідчень впливу інте&#= 1088;ферону  на ізофермент= 080; CYP 3A4 або 2B6. Тому  клін = 10;чно значущої взаємодії  не оч= 110;кується.

Коригу= вати дозу не потр&= #1110;бно при супутньому прийомі невірапіну

 

Рибаві= рин

Резуль= тати дослідженн= 103;  in vitrо показали слабкий антагонізм невірапіну &#= 1076;о рибавірину (див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»), але це не було підтвердже= 085;о в клінічних випробуван= 085;ях, тому зниження ефективнос= 090;і не очікується. Рибавірин не впливав на ізофермент= 080; цитохрому P450, які беруть участь у метаболізм= 110;. Немає ніякої клінічно зн&#= 1072;чущої взаємодії, дані щодо токсичного &#= 1074;пливу на печінку з боку рибавірину відсутні.

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну

 

Телапр= евір

Телапр= евір є індуктором метаболічн= 080;х ферментів цитохрому печінки CYP3A та Р-глікопроm= 0;еїну. Інші ферменти також можут&#= 1100; брати участь в обміні речовин. Сум&= #1110;сний прийом телапревір= 091; та лікарських засобів, які метаболізу= 102;ться за допомогою  CYP3A і/аб = 86; P-GP, може знизити кон&#= 1094;ентрацію в плазмі телапревір= 091;. Не було пров&= #1077;дено жодного дослідженн= 103; взаємодії т&#= 1077;лапревіру з невірапіно= 084;, однак дослідженн= 103; взаємодії телапревір= 091; з ННІЗТ продемонст= 088;ували зменшення рівнів обох &= #1087;репаратів. Результати досліджень взаємодії телапревір= 091; з ефавірензо= 084; вказують на те, що слід проявляти обережніст= 100; при сумісному застосуван= 085;і телапревір= 091; з індукторам= 080; Р450

Необхі= дно бути обережним при сумісно&#= 1084;у призначенн= 110; телапревір= 091; з невірапіно= 084;.

Може виникнути потреба в коригуванн= 110; дози телапревір= 091;.

 

Телбів= удин

З огляду на шлях метаболізм= 091; телбівудин= 091;  клінічно значущої взаємодії не очікуєть&#= 1089;я

Коригу= вати дозу не потрібно при супутньому прийомі невірапіну

 

Антациди=

 

Цимети= дин

Цимети= дин істотно не впливає на фармакокін= 077;тику невірапіну.

i= 3;евірапін Cmin ­ ↑ 1,07

Не потрібно коригувати дозу при супутньому прийомі циметидину та = 85;евірапіну

 

Антитромб = 86;тичні препарати

 

Варфар= ин

h= 2;заємодія між невірапіно= 084; та антитромбо= 090;ичним препаратом варфарином є складною, з потенціало= 084; як до подовження, так і до зменшення часу коагул&#= 1103;ції при супутньому прийомі

i= 7;умарний ефект взаємодії може змінюватис= 103; протягом перших тижнів супутнього прийому або після припинення прийому невірапіну, тому необхідно ретельно контролюва= 090;и рівні антикоагул= 103;ції

 

Контрацеп = 90;ивні засоби

 

h= 4;епо-медрокс&#= 1080;прогестеро= ну ацетат (DMPA)

150 мг кожні 3 місяці

 DMPA:       &nbs= p;            &= nbsp; 

AUC ↔       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;     Cmin ↔       &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;      Cmax ↔

Невіра= пін:             &nbs= p;            &= nbsp;         AUC ↑ 1,20       &nbs= p;            &= nbsp;      Cmax ↑ 1,20

i= 3;емає необхіднос= 090;і в коригуванн= 110; дози при супутньому прийомі DMPA та невірапіну. &= #1057;упутній прийом невірапіну не вплинув на ефекти DMPA щодо пригніченн= 103; овуляції

 

h= 5;тинілу естрадіол (EE) 0,035 мг 

 EE:

AUC ↓ 0,80 (0,67–0,97)<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>  Cmin ND

Cmax ↔ 0,94 (0,79–1,12)

i= 5;ероральні гормональн= 110; контрацепт= 080;ви не слід застосовув= 072;ти як єдиний метод контр&#= 1072;цепції жінкам, які приймають невірапін (д&= #1080;в. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»). Не були встановлен= 110; відповідні дози для гормональн= 080;х контрацепт= 080;вів (пероральни&#= 1093; або інших форм застос&#= 1091;вання), крім DMPA, у комбінації з невірапін&#= 1086;м щодо безпеки та ефективнос= 090;і

Норети= ндрон (NET) 
1,0 мг (одноразова доза)

NET:       &nbs= p;            &= nbsp;           AUC ↓ 0,81 (0,70–0,93)

Cmin ND

Cmax ↓ 0,84 (0,73–0,97)<= /span>

Препарати замісної терапії при наркотичні= 081; залежності

Метадо= н в індивідуал= 100;ному дозуванні

Метадо= н :       &nbs= p;            &= nbsp;         AUC ↓ 0,40 (0,31–0,51)      <= span style=3D'mso-ansi-language:EN-US'>Cmin не змінюється       &nbs= p;            &= nbsp;              &nbs= p;  Cmax ↓ 0,58 (0,50–0,67)       &nbs= p;        

i= 5;овідомляло= 089;я про синдром відміни у пацієнтів, які супутньо приймали невірапін та метадон. Я= кщо пацієнт знаходитьс= 103; на підтримуюч= 110;й терапії метадоном, н&= #1072; початку прийому невірапіну необхідно п&#= 1088;оводити контроль щодо  появи синдрому відміни. Також слід відповідни= 084; чином коригувати дозу метадону

Рослинні препарати

Звіроб= ій

i= 6;івні невірапіну в сироватці крові можут&#= 1100; бути знижені у разі супутнього прийому рос&#= 1083;инного лікарськог= 086; засобу, що містить зві&#= 1088;обій (Hypericum perforatum).
Це відбуваєть= 089;я через стимулюван= 085;я звіробоєм ферментів метаболізм= 091; невірапіну &#= 1090;а/або транспортн= 080;х білків

Рослин= ні препарати, що містять звіробій, не комбінують з невірапіно= 084;. Якщо пацієнт вже приймає звіробій, то слід перевірити рівні невірапіну та можливого вірусу і припинити прийом звіробою. Рівні невірапіну можуть збільшитис= 103; після припинення прийому звіробою. Може виникнути потреба у коригуванн= 110; дози невірапіну. Ефект стимулюван= 085;я може тривати ще щонайменше 2 тижні після припинення лікування звіробоєм (д&= #1080;в. розділ «Протипока= 079;ання»)

 

 

Заг= ;альні взаємодії<= /span>

Ламіву&#= 1076;ин/зидовуди= ;н.

Загостренн&= #1103; анемії, пов’язане і = 79; застосуванl= 5;ям рибавірину, спостерігаl= 3;ось у хворих, які приймали зидовудин у складі комплексноk= 5;о лікування ВІЛ, хоча точний механізм цього явища = 079;алишається нез’ясованl= 0;м. Тому не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я рибавірину та зидовудину.

Необхідно з= амінити зидовудин у складі тако = 11; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії на інший препарат. Це особливо важливо для пацієнтів і = 79; зидовудиніl= 5;дукованою анемією в анамнезі.=

Од = 85;очасне застосуванl= 5;я, переважно в гострих випадках, з препаратамl= 0;, які є потенційно нефротоксиm= 5;ними або мають мієлосупреl= 9;ивні властивостo= 0; (наприклад і= 079; системним пентамідинl= 6;м, дапсоном, піриметаміl= 5;ом, ко-тримокса = 79;олом, амфотерициl= 5;ом, флюцитозинl= 6;м, ганцикловіl= 8;ом, інтерферонl= 6;м, вінкристинl= 6;м, вінбластинl= 6;м і доксорубіцl= 0;ном), також збіль = 96;ує ризик побічних ефектів зидовудину. При необхід = 85;ості одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату т = 72; будь-якого з вищезазначk= 7;них лікарських засобів слі = 76; контролюваm= 0;и функцію нирок та гематологіm= 5;ні параметри, а у разі потреби зменшувати дозу одного або кількох складників терапії.

Вр = 72;ховуючи, що у пацієнтів, які одержують л = 10;карській засіб, можут= 100; розвинутисn= 0; опортуністl= 0;чні інфекції, мо= 078;е бути необхідним призначеннn= 3; профілактиm= 5;ної антибактерo= 0;альної терапії, яка може включати ко-тримокса = 79;ол, пентамідин, піриметаміl= 5; і ацикловір. &#= 1044;еякі дані клінічних досліджень свідчать пр = 86; відсутністn= 0; істотного збільшення ризику від взаємодії зидовудину = 79; цими препаратамl= 0;.

Невірапін.

= 059;творення невірапінгo= 0;дроксильни= 093; метаболітіk= 4; не порушуєтьсn= 3; через присутністn= 0; дапсону, рифабутину, рифампіну і триметоприl= 4;у/сульфамет&#= 1086;ксазолу. Кетоконазоl= 3; та еритромі = 94;ин достовірно інгібують утворення невірапінгo= 0;дроксильни= 093; метаболітіk= 4;.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Лік= ування препаратом слід проводити під наглядо = 84; лікаря, який має досвід лікування пацієнтів з ВІЛ та хвори= 093; на СНІД. У ході лікува = 85;ня необхідний моніторинг вірусного навантаженl= 5;я пацієнта та кількості СD4-лімфоц&= #1080;тів у крові.

Під час лікування необхідно інформуватl= 0; пацієнта, що прийом препарату н = 77; запобігає передачі  вірусу імунодефіцl= 0;ту людини=   статевим шляхом або через зараж = 77;ну кров і не виліковує від    ВІЛ-інфекц = 10;ї, тому у пацієнтів зберігаєтьl= 9;я ризик розвитку розгорнутоo= 1; картини хвороби з пригніченнn= 3;м імунітету т = 72; виникненняl= 4; опортуністl= 0;чних інфекцій і злоякісних новоутвореl= 5;ь. Хоча встано = 74;лено, що ризик розвитку опортуністl= 0;чних інфекцій зменшуєтьсn= 3;, даних про розвиток пухлин, включаючи лімфоми, недостатньl= 6;. За даними лі= 082;ування пацієнтів з розвинутою стадією ВІЛ-хвороби, ризик розвитку лімфоми у ни= 093; такий же, як і у пацієнтів, що не лікувалися = 79;идовудином. У пацієнтів = 079; початковою стадією ВІЛ-хвороби ризик розвитку лімфоми на тлі тривалого лікування зидовудиноl= 4; невідомий.=

Вагітні, які вирішують питання про лікування препаратом = 79; метою попередженl= 5;я ВІЛ-трансмі = 89;ії до плода, мають знати, що у деяких випадках, незважаючи на лікуванн = 03;, ВІЛ-трансмі = 89;ія можлива.

Невіра= пін не слід застосовувk= 2;ти як єдиний антиретровo= 0;русний препарат, тому що монотерапіn= 3;  будь-яким антиретровo= 0;русним препаратом може призве = 89;ти до розвитку резистентнl= 6;сті до вірусу. Перші 18 тижнів терапії невірапіноl= 4; –  критичний період, протягом якого паціє = 85;тів слід ретельно контролюваm= 0;и щодо тяжких = 110; загрозливиm= 3; для життя шкірних реакцій (у тому числі синдрому Стівенса – Д= 078;онсона і токсичног = 86; епідермальl= 5;ого некролізу), а також щодо розвитку серйозного = 90;а загрозливоk= 5;о для життя гепатиту аб = 86; печінкової недостатноl= 9;ті. Ризик розвитку реакції  з бокm= 1; печінки та шкірних реа = 82;цій максимальнl= 0;й у перші 6 тижнів терапії. Інт= 077;нсивний клінічний і лабораторнl= 0;й моніторинг, включаючи моніторинг функції печ = 10;нки, необхідний на початку терапії та п= 088;отягом перших 6 тижнів лікування. Однак ризик печінкових реакцій мож = 77; зберігатисn= 3; і в подальшо= 084;у, тому моніторинг повинен тривати над = 72;лі через певні проміжки часу. Більш високий рівень CD4 на початку терапії у жінок підвищує ризик розви = 90;ку побічних реакцій з боку печінк = 80;. Якщо корист = 00; від лікування н = 77; перевищує р = 80;зик, лікування невірапіноl= 4; не слід починати у жінок з рівнем лімфоцитів CD4 понад 250 клітин/мм3 k= 2;бо у чоловіків = 079; рівнем лімфоцитів CD4 понад 400 клітин/мм3. Пацієнти з ознаками розвитку гепатиту, тя= 078;ких шкірних реакцій або реакцій гіперчутлиk= 4;ості повинні припинити лікування н = 77;вірапіном і негайно звернутися за медичною допомогою. Невірапін н = 77; можна застосовувk= 2;ти вдруге, якщо при первісному лікуванні були тяжкі печінкові реакції, шкірні реакції або = 074;изначена  гіперчутлl= 0;вість  (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У деяких вип= 072;дках реакції з бо= 082;у  печінки прогресуваl= 3;и, незважаючи на припинення лікування. Н= 077; слід поновлюватl= 0; прийом невірапіну після прояв = 91; тяжких печінкових, шкірних реа = 82;цій або реакцій гіперчутлиk= 4;ості. Дозу слід підбирати дуже ретельно, особливо протягом 14-денного початковогl= 6; періоду (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).         =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp; 

Шкірні реакції. У пацієнтів, які отримували препарат, спостерігаl= 3;ися тяжкі та загрозливі для життя шкірні реакції. Так= 110; реакції зазвичай виникають протягом перших 6 тижнів. До них належат = 00; синдром Стівенса – Д= 078;онсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, = реакції гіперчутлиk= 4;ості, що характеризm= 1;ються висипами із системними симптомами, = 072; також вісце = 88;альні ураження. Інтенсивниl= 1;  моніторинk= 5; потрібно проводити протягом перших 18 тижнів лікування. = 059; разі виникнення навіть поодиноких висипів слі = 76; ретельно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнта. Застосуванl= 5;я препарату потрібно пр = 80;пинити та більше не поновлюватl= 0;, якщо у пацієнта спостерігаn= 2;ться сильні виси = 87;и або висипи, які супроводжуn= 2;ться системними симптомами (такими як гарячка, пухирі, ураж= 077;ння слизової оболонки порожнини рота, кон’юнктивo= 0;т, набряк обличчя, біл= 100; у м’язах або суглобах, загальний дискомфорт), включаючи синдром Стівенса –Д = 78;онсона або токсичний епідермальl= 5;ий некроліз. Пр= 080; прийомі невірапіну = 91; дозі, вищій за рекомендовk= 2;ну, може збільшитисn= 3; частота і серйозністn= 0; шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса – Д= 078;онсона і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз. У рідкісних випадках спостерігаk= 4;ся рабдоміоліk= 9; у пацієнтів, у яких були реакції з бо= 082;у шкіри та/або печінки, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям невірапіну. Супутній прийом преднізону не призводить до зменшенн = 03; частоти поя = 74;и висипів, пов’язаних із невірапіноl= 4;, і може спричинити збільшення висипів протягом перших 6 тижнів терапії Невірапіноl= 4;.   До факторів ризику розвитку шк = 10;рних реакцій належить недотриманl= 5;я встановленl= 6;го режиму прий = 86;му дози 200 мг 1 раз на добу протягом початковогl= 6; періоду. Затримка мі = 78; появою поча = 90;кових симптомів і наданням медичної допомоги зб = 10;льшує ризик серйознішиm= 3; наслідків шкірних реа = 82;цій. При ВІЛ-терапії жінки мають більший ризик появи висипів, ніж чоловіки, незалежно від того, чи отримують вони терапі = 02;, до складу якої входит = 00; невірапін.=

= Пацієнтам слід повідомити, що найчастішиl= 4; проявом токсичностo= 0; невірапіну = 08; висипання.  

= Необхідний початковий період тера = 87;ії, оскільки було встановленl= 6;, що це зменшу= 108; частоту вис = 80;пів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Більшість випадків висипів, пов’язаних = 79; невірапіноl= 4;, виникає протягом перших 6 тижн&#= 1110;в терапії, том= 091; слід забезпечитl= 0; пильний нагляд за станом пацієнта щодо появи висипів протягом цього періоду. Пацієнтів слід поінфо = 88;мувати, що у разі появи висип = 10;в протягом початковогl= 6; періоду доз = 91; не слід підвищуватl= 0;, поки висипи не зникнуть. Режим дозування 200 мг 1 раз на доб= у триває не довше 28 днів, після чого слід перейт = 80; на альтерна = 90;ивний режим. =  

= Якщо у пацієнта спостерігаn= 2;ться серйозний висип або висипи, що супроводжуn= 8;ться такими симптомами,  як гарячка, здуття, ураження порожнини рота, кон’юнктивo= 0;т, набряк обличчя, біл= 100; у м’язах або суглобах, загальне нездужання, слід негайн = 86; припинити прийом невірапіну та звернути = 89;я до лікаря. Застосуванl= 5;я невірапіну слід повністю припинити т = 72; більше не по= 085;овлювати.

= Якщо у пацієнта є підозра на асоційованo= 0; з застосува = 85;ням невірапіну висипання, необхідно перевірити функцію печінки. У разі підвищ = 77;ння рівнів АСТ або АЛТ >  5 ВМН з= 072;стосування невірапіну слід припинити.=

= Застосуванl= 5;я невірапіну слід припинити, я= 082;що у пацієнта виникають реакції гіперчутлиk= 4;ості, що характеризm= 1;ються висипами із системними симптомами, такими як гарячка, біл= 100; у суглобах, біль у м’яза= 093; і лімфаденопk= 2;тія, а також вісцеральнo= 0; ураження, такі як гепатит, еоз= 080;нофілія, гранулоцитl= 6;пенія і дисфункці = 03; нирок, або інші ознаки вісцеральнl= 0;х уражень (див. розділ «Побічні реакції»)=

Пер= ;евірка функції печінки до початку лік = 91;вання.

Клінічні біохімічні аналізи, які включають а = 85;алізи для перевірки функціоналn= 0;ної активності печінки, слі= 076; проводити перед почат = 82;ом лікування невірапіноl= 4; і через відп= 086;відні інтервали під час лікування. При застосу = 74;анні невірапіну повідомлялl= 6;ся про зміни показників функції печінки, що іноді виникають уже в перші тижні лікування. Безсимптомl= 5;е  підвищеннn= 3; рівня ферментів печінки описується часто, і це не є безумовни = 84; протипоказk= 2;нням для застосуванl= 5;я невірапіну. Безсимптомl= 5;е підвищення рівня гаммаR= 11;глутамілтр&#= 1072;нсферази не є протипоказk= 2;нням для продовженнn= 3; лікування. Аналізи для перевірки функції печ = 10;нки слід проводити через кожні 2 тижні протя = 75;ом перших 2 місяців лікування, н= 072; 3-му місяці лікування, а потім – регулярно під час усьо= 075;о періоду лікування. Аналізи для перевірки функціоналn= 0;ної активності печінки слі = 76; також провести, якщо у пацієнта виникли симптоми, як= 110; вказують на гепатит та/або підви= 097;ену чутливість. Якщо перед лікуванням або протяго = 84; лікування рівень АСТ або АЛТ у 2,5 рази або більше перевищує верхню межу = 085;орми, то аналізи для перевірки функціоналn= 0;ної активності печінки слі = 76; проводити ч = 72;стіше. Лікарі і пацієнти повинні пильно стеж = 80;ти за появою будь-яких продромальl= 5;их проявів, що вказують на наявність гепатиту. Пацієнтів слід попередити про те, що у ра= зі появи цих ознак потрібно звертатися до лікаря. У цьому випадку застосуванl= 5;я невірапіну = 89;лід припинити. Пацієнтам, які потребують = 87;рипинення лікування через появу клінічних ознак гепатиту внаслідок застосуванl= 5;я невірапіну, не можна поновлюватl= 0; лікування невірапіноl= 4;. Лікування невірапіноl= 4; пацієнтів з = 087;омірною дисфункцієn= 2; печінки (сту= 087;інь В за класифікацo= 0;єю Чайлда –  П’ю) слід проводити з обережністn= 2;. Пацієнти з хронічним гепатитом В або С, яким проводять супутнє антиретровo= 0;русне лікування, м= 072;ють підвищений ризик розви = 90;ку тяжких і потенційно летальних п = 86;бічних явищ з боку печінки.

У пацієнтів з наявною дисфункцієn= 2; печінки, включаючи хронічний активний гепатит, відзначалаl= 9;я збільшена частота порушень функції печінки під = 095;ас комбінованl= 6;го протиретроk= 4;ірусного лікування, і тому за такими пацієнтами слід здійсн = 02;вати ретельний нагляд. У разі появи ознак посил = 77;ння захворюванl= 5;я печінки у таких паціє = 85;тів рекомендуєm= 0;ься призупинитl= 0; або повніст = 02; припинити лікування.=

Захвор&#= 1102;вання печінки.

= Безпека і ефективнісm= 0;ь невірапіну доведена пр = 80; лікуванні  пацієнтів із захворюв = 72;ннями печінки. Нев= 110;рапін протипоказk= 2;ний для лікування п = 72;цієнтів  з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю [клас i= 7; за класифікацo= 0;єю Чайлда – П’ю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»)]У пацієнтів і = 79; хронічним гепатитом В або С під час комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії спостерігаn= 8;ться підвищений ризик тяжки = 93; і потенційн = 86; летальних п = 86;бічних реакцій. У разі одночасної терапії гепатиту В або С необхідно визначитисn= 3; щодо можливих лікарських взаємодій.=

= У хворих із порушеннямl= 0; функції печінки, вкл= 102;чаючи хронічний активний гепатит, риз= 080;к  подальшогl= 6; порушення функції печінки під час комбіно = 74;аної антиретровo= 0;русної терапії є істотним. Якщо є доказ= 080; подальшого погіршення = 92;ункції печінки у таких пацієнтів, необхідно розглянути можливість перериваннn= 3; або повної відміни терапії невірапіноl= 4;.

Контроль стану печін = 82;и в процесі лікування.=

= Під час застосуванl= 5;я невірапіну зафіксованl= 6; відхилення показників функції печ = 10;нки, у деяких випадках – у перші тижні терапії. Час= 090;о повідомлялl= 6;ся про безсимптомl= 5;е підвищення рівня ферментів печінки, що не є обов’яз= 082;овим протипоказk= 2;нням для застосуванl= 5;я Невірапіну. Безсимптомl= 5;е підвищення рівня гамма-глюта = 84;ілтрансфер&#= 1072;зи не є протипоказk= 2;нням для продовж = 77;ння терапії. Рекомендуєm= 0;ься проводити аналізи показників функції печінки з інтервалом 2 тижні &= nbsp; протягом   перших дво = 93; місяців тер = 72;пії, надалі – оди= 085; раз на три місяці. Лікарям і пацієнтам необхідно пильно стеж = 80;ти за появою будь-яких продромальl= 5;их проявів або даних аналізів, що свідчать пр = 86; гепатит, таких як анорексія, нудота, жовтяниця, білірубінуl= 8;ія, ахолічний кал або збіл= 100;шення болючості печінки. Пацієнтів слід застер = 77;гти, що у разі виявлення цих ознак слід зверну = 90;ися по медичну допомогу.  Якщо АСТ або АЛТ становить > 2,5 ВМН до або під час ліку= 074;ання, аналіз функції печінки слі = 76; проводити частіше, протягом регулярних клінічних візитів. Невірапін протипоказk= 2;но призначати пацієнтам, у яких АСТ або АЛТ до лікування становить > 5 ВМН (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

= Якщо АСТ або АЛТ збільшуєтьl= 9;я до рівня > 5 ВМ= 053; протягом лікування, застосуванl= 5;я невірапіну слід негайн = 86; припинити. Якщо АСТ або АЛТ повернулисn= 3; до своїх початкових рівнів і у пацієнта немає жодни = 93; клінічних ознак гепатиту аб = 86; загальних симптомів і якщо результати аналізів не свідчать пр = 86; будь-які порушення функцій органів, мож= 085;а поновити прийом невірапіну, зважаючи на клінічні по = 90;реби. Прийом неві = 88;апіну слід поновл = 02;вати з посиленим клінічним і лабораторнl= 0;м контролем, починаючи з дози 200 мг/добу протягом 14 днів, після чого перейт = 80; на прийом         =   400 мг/добу. У разі повторного виникнення відхилень у = 092;ункції печінки застосуванl= 5;я невірапіну слід припинити зовсім. Якщо виникає клінічний гепатит, яки= 081; характеризm= 1;ється анорексією, нудотою, блюванням, жовтяницею = 10; помірними або значним = 80; відхиленняl= 4;и в показника = 93; функції печінки (за винятком га = 84;ма–глютамі&#= 1083;трансфераз= и), застосуванl= 5;я  невірапінm= 1; слід припинити. Невірапін н = 77; слід повторно призначати пацієнтам, яким довелося припинити його прийом = 091; зв’язку з розвитком внаслідок прийому нев = 10;рапіну клінічного гепатиту.=

Гемат= ;ологічні побічні реакції.

Анемія, нейтропеніn= 3;, лейкопенія (зазвичай вторинна у результаті нейтропеніo= 1;) можуть виникнути у хворих, які лікуються з = 80;довудином. Найчастіше вони виникають п = 88;и застосуванl= 5;і високих доз зидовудину (1200–1500 мг на добу) у пацієнтів = 079; пізніми стадіями ВІ = 51;-хвороби та у тих осіб, у яких до лік&#= 1091;вання був знижени = 81; резерв кісткового мозку (див. розділ «Побічні реакції»). Тому у паціє= 085;тів, які отримують препарат, необхідно ретельно контролюваm= 0;и гематологіm= 5;ні параметри (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ці гематологіm= 5;ні зміни зазвичай не спостерігаn= 2;ться протягом перших 4–6 тижнів терапії. Пацієнтам з пізніми стадіями ВІЛ-хвороби рекомендуєm= 0;ься робити анал = 10;зи крові не рідше одног = 86; разу на 2 тижні протя = 75;ом перших трьо = 93; місяців лікування т = 72; не рідше одного разу на місяць надалі. У пацієнтів з ранніми ста = 76;іями ВІЛ-хвороби гематологіm= 5;ні побічні реа = 82;ції виникають рідко. Залежно від загального стану пацієнта аналізи крові можна = 088;обити рідше, наприклад 1 раз на 1–3 місяці.

У разі тяжкої анемії або мієлосупреl= 9;ії під час лікування препаратом (тобто показники гемоглобінm= 1; менше 9 г/дл (5,59 ммоль/л) або к&= #1110;лькість нейтрофіліk= 4; менше 1,0 • 109/л) може бути потрібним зниження дози зидову = 76;ину. У зв’язку з неможливісm= 0;ю зниження до = 79;и препарату потрібно призначити окремі лікарські форми зидовудину та ламівуди = 85;у (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Проф= ;ілактика після контакту з вірусом.

= Серйозні випадки гепатотоксl= 0;чності, включаючи печінкову недостатніl= 9;ть, що вимагали трансплантk= 2;ції, спостерігаl= 3;ися у осіб, інфікованиm= 3; ВІЛ, які отримували мультидози = 85;евірапіну, для профілактиl= 2;и після контакту з вірусом.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;         

= У пацієнтів, які отримують н = 77;вірапін  або будь-яку інш= 091; антиретровo= 0;русну терапію, можуть і дал= 110; розвиватисn= 3; умовно-пато = 75;енні інфекції та інші усклад = 85;ення інфікуваннn= 3; ВІЛ, тому їм слід залишатися під пильним клінічним н = 72;глядом лікарів, які мають досві = 76; лікування пацієнтів і = 79; ВІЛ-захворю = 74;аннями. Терапія нев = 10;рапіном не зменшує ризику горизонталn= 0;ної передачі ВІЛ-1 іншим особам. Жінкам, які приймають н = 77;вірапін, не слід застосовувk= 2;ти гормональнo= 0; методи контрацепцo= 0;ї (наприклад д= 077;по-медрокси= прогестероl= 5;у ацетат),  оскіл= ;ьки невірапін може знизит = 80; плазмову концентрацo= 0;ю цих лікарських засобів. Том= 091;, щоб знизити ризик передачі ВІЛ-інфекці = 11;, рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти бар’єрні методи контрацепцo= 0;ї.

Опортуніс= 090;ичні інфекції.=

У пацієнтів, незважаючи на застосуванl= 5;я препарату або будь-яко= 111; іншої антиретровo= 0;русної терапії, можуть розвинутисn= 0; опортуністl= 0;чні інфекції та інші усклад = 85;ення ВІЛ-інфекці = 11;. Тому такі пацієнти м = 72;ють постійно перебувати під клінічн = 80;м наглядом лікарів.        =             &nb= sp;   

Панкреатит= ;. У пацієнтів, які лікувалися ламівудиноl= 4; та зидовудиноl= 4;, спостеріга&= #1083;ися поодинокі випадки панкреатитm= 1;. Однак залиш = 72;ється нез’ясованl= 0;м,  пов’язані = 94;і випадки з лікуванням медичними препаратамl= 0; чи вони є наслідком самої хвороби. При наявності у пацієнта болю в животі, нудо= 090;и, блювання аб = 86; підвищення рівня біохі = 84;ічних показників потрібно запідозритl= 0; панкреатит = 10; припинити прийом препарату д = 86; виключення діагнозу панкреатит.

Лакто= ;ацидоз. Пр= 080; застосуванl= 5;і нуклеозиднl= 0;х аналогів повідомлялl= 6;ся про випадки лактоацидоk= 9;у, зазвичай асоційованo= 0; з гепатомегаl= 3;ією та печінковим стеатозом. Д= 086; ранніх симптомів (симптомати = 95;на гіперлактаm= 0;емія) належать доброякіснo= 0; гастроентеl= 8;ологічні симптоми (нудота, блювання та абдомінальl= 5;ий біль), неспецифічl= 5;е нездужання, втрата апетиту, втрата маси тіла, респір= 072;торні симптоми (швидке та/або глибоке дих = 72;ння) або неврологічl= 5;і симптоми (включаючи рухову слабкість).

Мітох= ;ондріальні дисфункції післ&#= 1103; впливу нуклеозиднl= 0;х аналогів внутрішньоm= 1;тробно або  у постнатальl= 5;ий період.

Були повідомленl= 5;я про мітохондріk= 2;льні дисфункції = 91; ВІЛ-негатив = 85;их немовлят, як= 110; зазнали впливу нуклеозиднl= 0;х аналогів вн = 91;трішньоутр&#= 1086;бно або  у постнатальl= 5;ий період. Найбільш вираженими вони були, якщо зидовудин п = 88;изначали разом зі ставудином та диданозиноl= 4;. Серед побічних реакцій  головним ч = 80;ном спостерігаl= 3;ися гематологіm= 5;ні порушення (анемія, нейтропеніn= 3;), метаболічнo= 0; порушення (гіперл= актатемія, гіперліпідk= 7;мія). Ці явища часто мали транзиторнl= 0;й характер. Рід&= #1082;о пов= ;ідомлялося про пізн&#= 1110; неврологічl= 5;і порушення (гіпертонія, судоми, аномальна поведінка). Ч&#= 1080; є неврологічl= 5;і порушення транзиторнl= 0;ми, чи постійними, наразі невідомо.  Будь-n= 3;ка дитина, навіть з ВІЛ-негатив = 85;им статусом, як= 072; зазнала впливу нуклеозиднl= 0;х або нуклеот = 80;дних аналогів внутрі&= #1096;ньоутробно= ;, повинна знаходитисn= 0; під клінічним т = 72; лабораторнl= 0;м наглядом. Ці дані не впливают = 00; на чинні рекомендацo= 0;ї щод= ;о застосуванl= 5;я антриретроk= 4;ірусної терапії вагітним жінкам для запобіганнn= 3; вертикальнl= 6;ї трансмі= 089;ії ВІЛ.

Ліп= ;оатрофія. Лі= 082;ування зидовудиноl= 4; було пов’язано  з втратою підшкірногl= 6; жиру, що виникає у зв= 217;язку  з мітохондріk= 2;льною токсичностn= 2;. Частота і тяжкість ліпоатрофіo= 1; пов’язана з кумулятивнl= 0;м впливом. Втрата жиру = 108; найбільш очевидною н = 72; обличчі, кінцівках т = 72; сідницях, це= 081; процес не є о&#= 1073;оротним при перериваннo= 0; терапії зидовудиноl= 4;. Пацієнтів слід регулярно оглядати на наявність ознак ліпоа = 90;рофії під час терапії зидовудиноl= 4; та лікарськ = 80;ми засобами, що містять зидовудин. Терапію слід переключити на альтернатиk= 4;ний режим, якщо є підозра на розвиток ліпоатрофії.

Мас= ;а тіла та метаболічнo= 0; показники. Збіль= ;шення маси тіла і рівнів ліпідів і гл= 102;кози крові може спостерігаm= 0;ися під час анти= 088;етровірусн&= #1086;ї терапії. Так= 110; зміни можут = 00; бути частково пов’язані  безпо= ;середньо з хворобою або способо = 84; життя. Зниження рівня ліпідів мож = 77; бути пов’яз = 72;не з  терапією, тоді як нема= 108; ніяких переконливl= 0;х доказів, що підтверджуn= 2;ть зв’язок збільшення маси тіла  з будn= 0;-яким конкретним лікуванням. = 050;онтроль рівня ліпідів у крові і рівн= 103; глюкози необхідно проводити з = 75;ідно зі встановленl= 0;ми правилами лікування ВІЛ-інфекці = 11;. Ліпідні порушення слід корегувати відповідниl= 4;и клінічними заходами.

Синдl= 8;ом імунного відновленнn= 3;. У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих з тяжким імунодефіцl= 0;том на початку лікув= ;ання антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; може виникнути запальна реакція на асимптоматl= 0;чну або резидуальнm= 1; опортуністl= 0;чну інфекцію, що може спричинити тяжкий клінічний стан або загостренl= 5;я симптомів. Зазвичай ці явища виникають під час перших тижнів або місяців лікува&#= 1085;ня антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. Це такі рефкці = 11; як ретиніт, = 89;причинений цитомегалоk= 4;ірусом, генералізоk= 4;ані або фокальн = 10; інфекції, спричинені мікоб= ;актеріми або Pneumocystis jiroveci (P. Carinii) pneumonia. = Будь-які запальні явища потрібно негайн&= #1086; дослідити т = 72; при необхідносm= 0;і розпочати ї = 93; лікування. Під час імунного відновленнn= 3; також повідомля = 83;ося про аутоімунні порушення<= span lang=3DRU style=3D'letter-spacing:-.25pt'> (такі як хвороба Грейвса або= аутоімунни = 81; гепатит), які можуть виникати через багат = 86; місяц= ;ів після початку лікування т = 72; інколи мати нетипову картину.

Остеонекро= ;з. Х= оча етіологія остеонекроk= 9;у вважається = 73;агатофакто&#= 1088;ною (включаючи з= 072;стосування кортикостеl= 8;оїдів, зловживаннn= 3; алкоголем, тяжку імуносупреl= 9;ію, високий індекс маси тіла), випадки остеонекроk= 9;у спостерігаl= 3;ися головним чином у пацієнтів н = 72; пізніх стадіях хвороби та/а= 073;о при довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії. Пацієнтів слід попередити про необхіднісm= 0;ь звертатися за медичною допомогою у разі появи болю, ригідності суглобів аб = 86; рухових пор = 91;шень.

З огляду на фа= 088;макокінети&= #1095;ні дані одноча = 89;не застосуванl= 5;я рифампіцинm= 1; і невірапін = 91; не рекомендуєm= 0;ься. Крім того, не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з невірапін = 86;м таких лікарських засобів, як ефавіренз, кетоконазоl= 3;, делавірдин, етравірин, р= 080;лпівірин, елвітегравo= 0;р (у поєднанні з кобіциста = 90;ом), атазанавір (= 091; поєднанні з ритонавіроl= 4;), босепревір; фозампренаk= 4;ір (якщо його призначено без низької дози ритонавіру) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ро = 79;виток гранулоцитl= 6;пенії зазвичай ас = 86;ціюється із зидовуди = 85;ом. Тому пацієнти, як= 110; отримують невірапін і зидовудин одночасно, особливо діти,  пацієнти, які отримують високі дози зидовудину, або пацієнт = 80; зі зменшени = 84; запасом кісткового мозку, зокрема з прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям ВІЛ, мають підвищений ризик розвитку гранулоцитl= 6;пенії. У таких пацієнтів п = 86;трібно перевіряти гематологіm= 5;ні показники.=

Даний препарат містить 120 мг моногідратm= 1; лактози у кожній таблетці. Пр= 080; прийомі в рекомендовk= 2;ній  дозі 2  таблетки  на  добу добова=   доза  лактози становитимk= 7; 240 мг. Пацієнта= ;м зі  спадково зумовленою аномалією обміну речовин – галактоземo= 0;єю – лікарські = 81; засіб не призначаютn= 0;.

 

За= 089;тосування у період вагітності або годування груддю.

Зи = 76;овудин.

Вагітність= ;.

Як правило, приймаючи рішення про застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русних агентів для лікування ВІЛ-інфекці = 11; у вагітних жінок і для зниження ризику вертикальнl= 6;ї передачі ВІ = 51; новонароджk= 7;ному, беруть до уваги дані, отримані у дослідженнn= 3;х на тваринах, а також клінічний досвід застосуванl= 5;я  вагітним жінкам.

Застос = 91;вання  вагіт= ною жінкою зидо = 74;удину з подальшим лікуванням новонароджk= 7;ного, зменшує ймо = 74;ірність передачі ВІ = 51; від матері д= 086; плода.
Велика кількість даних щодо вагітних жі = 85;ок (понад 3000 результатіk= 4;, отриманих під час перш= 086;го триместру, т= 072; більше 3000 результатіk= 4;, отриманих під час друг= 086;го та третього триместру) свідчить пр = 86; відсутністn= 0; мальформатl= 0;вної токсичностo= 0;. Зидовудин можна застосовувk= 2;ти під час вагітності, = 103;кщо це клінічно = 086;бґрунтован&= #1086;. Ризик вроджених вад у дітей є малоймовірl= 5;им.

Дані досліджень зидовудину на тваринах = 074;казують на репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;. Активні скл = 72;дові зидовудину можуть гальмувати реплікацію клітин ДНК, а зидовудин п&= #1086;казав трансплацеl= 5;тарні канцерогенl= 5;і властивостo= 0; в одному дослідженнo= 0; на тваринах. Клінічна значущість цих результ = 72;тів невідома. Встановленl= 6; трансплацеl= 5;тарну проникністn= 0; зидовудину = 74; організмі людини.

Мітохондрі&= #1072;льні дисфункції: нуклеотиднo= 0; та нуклеозиднo= 0; аналоги in vitro та in vivo спричиняютn= 0; ушкодження мітохондріl= 1;. Були повідомленl= 5;я про порушення функцій міт = 86;хондрій у ВІЛ-негатив = 85;их  немовлят, матері яких застосовувk= 2;ли нуклеозиднo= 0; аналоги під час вагітності та/або в постнатальl= 5;ий період (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фертильніс= ;ть.

Зидову = 76;ин не знижував чоловічу аб = 86; жіночу фертильнісm= 0;ь у щурів, яким вводили доз = 91; до 450 мг/кг на добу. Немає даних про вплив зидов = 91;дину на жіночу фертильнісm= 0;ь. У чоловіків = 079;идовудин не впливає н= 072; кількість, морфологію чи рухливіс = 90;ь сперматозоo= 1;дів.

Лак= ;тація.

Після введення єдиної дози 200 мг зидовудину ВІЛ-інфіков = 72;ним жінкам середня концентрацo= 0;я зидовудину = 73;ула схожою у грудному молоці та сироватці крові. ВІЛ-інфіков = 72;ним жінкам рекомендуюm= 0;ь за будь-яких обставин відмовитисn= 3; від годуван = 85;я груддю з метою уникнення передачі ВІ = 51;-інфекції дітям.

Ла= ;мівудин/зид= 086;вудин.

Фертиль = 85;ість.

Дослід&#= 1078;ення на тваринах не виявли ознак вплив = 91; ні зидовудину, ні ламівудину = 85;а жіночу або чоловічу фертильнісm= 0;ь. Даних щодо впливу цих препаратів на фертильн = 10;сть людини нема = 08;. Встановленl= 6;, що зидовуди = 85; не впливає н= 072; кількість, морфологію та рухливіс = 90;ь сперм&#= 1072;тозоїдів у чоловіків.

Вагітніст= 100;.

Безпека застосуванl= 5;я ламівудину = 91; період вагітності для людини н= 077; встановленk= 2;. Застосуванl= 5;я одного зидовудину вагітним жі = 85;кам з подальшим лікуванням новонароджk= 7;ного показало зниження рівня передачі ВІ = 51; від матері д= 086; дитини. Але подібних даних щодо ламівудину, а також щодо комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я ламівудину та зидовудину немаn= 8;. Призначати лікар= ;ській засіб у перші три місяці вагітності не рекоменд = 91;ється, застосовувk= 2;ти його потрібно тільки тоді, коли ефект, що очі&= #1082;ується від лікування, перевищує можливий ризик.

На підставі досліджень вивчення канцерогенl= 5;ості та мутагенносm= 0;і у тварин виключити канцерогенl= 5;ий ризик для людини не можна.

Повідомля = 83;ося про легке минуще підвищення рівня лактату в сироватці к = 88;ові, що може бути наслідком порушення функції мітохондріl= 1;, у новонароджk= 7;них та немовлят, які зазнали впливу нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи внутрішньоm= 1;тробно або під час пологів. Клінічне значення ць = 86;го підвищення рівня лактату в сироватці к = 88;ові невідоме. Існують також поодинокі п = 86;відомлення про затримк = 91; розвитку, судоми та інші неврол = 86;гічні захворюванl= 5;я. Проте причинний з = 74;’язок цих явищ із впливом нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи у період вагітності або пологів не встановл = 77;ний. Ці дані не стосуються рекомендацo= 0;й щод= о застосува&= #1085;ня антиретровo= 0;русних препаратів для поперед = 78;ення вертикальнl= 6;ї передачі ВІ = 51; у вагітних.

Невір= ;апін.

Жінк= ;и репродуктиk= 4;ного віку/ контра= 094;епція у чоловіків = 110; жінок

= Жінкам репродуктиk= 4;ного віку не слід застосовувk= 2;ти пероральні контрацептl= 0;ви як єдиний метод контр = 86;лю вагітності, оскільки невірапін може знижув = 72;ти концентрацo= 0;ю в плазмі цих лікарських засобів (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Адеква= тних і добре контрольовk= 2;них досліджень лікування ВІЛ-інфіков = 72;них вагітних жінок не про= 074;одилося. У вагітних підвищені гепатотоксl= 0;чність, індукція ферментів, частота мут = 72;цій стійкості д = 86; препарату (близько 20 % навіть при одно- чи дворазовомm= 1; застосуванl= 5;і). Тому застосуванl= 5;я невірапіну = 91; період вагі = 90;ності можливе лиш = 77; тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує можливий ризик для пл= 086;да.

Годуk= 4;ання груддю.

Е&#= 1082;сперти ВООЗ рекомендуюm= 0;ь ВІЛ-інфіков = 72;ним жінкам за будь-яких умов не годувати гр = 91;ддю, щоб уникнут = 80; передачі ВІЛ-інфекці = 11;. Всі три компоненти л= 110;карського засобу е&#= 1082;скретуютьс= я в грудне  молоко людини в концентрацo= 0;ях, подібних до тих, які виявляютьсn= 3; в сироватці крові. Оскільки ла = 84;івудин, зидовудин та невірапін і вірус імунодефіцl= 0;ту людини проникають = 91; грудне молоко, жінкам, які лікуються п = 88;епаратом, не рекомендуєm= 0;ься годувати дітей грудд = 02;.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Спеціальни&= #1093; досліджень = 79; цього приводу не проводилосn= 3;. Враховуючи можливі побічні ефекти з бок= 091; нервової системи, пацієнтів, які приймають комплекс ла = 84;івудин/зидо&= #1074;удин/невірk= 2;пін, потрібно попередити про можливі = 89;ть виникнення реакцій, які негативно в = 87;линуть на здатніст = 00; керувати механізмамl= 0;.

Слід враховуватl= 0; загальний стан пацієн = 90;а та профіль побічних ефектів пре = 87;арату при вирішенні питання про можливість = 82;ерування автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.

 

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt'>Табл&= #1077;тку слід ковтат = 80; цілою і запивати во = 76;ою. Препара= 090; застосовуюm= 0;ь незалежно від прийому їжі. До  початку  лікування препаратом потрібно провести монотерапіn= 2; невірапіноl= 4; у дозі 200 мг 1 раз на добу протягом 14 днів. У разі в&= #1080;никнення висипу або інших проявів поб = 10;чної дії починат = 80; терапію комбінованl= 0;м препаратом не рекомендуєm= 0;ься.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt'>При відсутностo= 0; симптомів побічної ді = 11; з боку травної сис = 90;еми та відсутностo= 0; реакції підвищеної чутливості (наприклад висипу, змінених по = 82;азників стану печінки) можна розпочинатl= 0; терапію комбінованl= 0;м препаратом = 91; рекомендовk= 2;ній дозі.

Дор&= #1086;слі. i= 6;екомендова= 085;а добова доза – 1 таблетка 2 рази на день. Тривалість терапії визначає лікар індивідуалn= 0;но за допомого = 02; моніторингm= 1; кількості СD4-лімфоциті= 074;  у крові пацієнтів.=

Лікува&#= 1085;ня препаратом необхідно припинити при виникненні ма= кулопапульl= 6;зного або еритематозl= 5;ого шкірного висипу, алергійних шкірних реакцій у вигляді анг = 10;оневротичн&#= 1086;го набряку, кропив’янкl= 0;, у тяжких випадках – синдрому Стівенса – Д= 078;онсона, токсичного епідермальl= 5;ого некролізу.

При появі висипу легкого або середнього = 89;тупеня тяжкості аб = 86; при зміні показників = 87;ечінкових проб лікування препаратом потрібно припинити і поновити тільки тоді, коли висип з= 085;икне і показники печінкових проб нормал = 10;зуються. Розпочинатl= 0; лікування потрібно зн = 86;ву з монотерапіo= 1; невіl= 8;апіном у дозі 200 мг 1 ра= 079; на добу протягом 14 діб. Надалі призначаютn= 0; ламівудин т = 72; зидовудин. Такий режим = 076;озування повинен тривати не довше 28 днів, після чого слід перейт = 80; на звичайни = 81; режим. При відсутностo= 0; шкірних реакцій можна повер = 85;утися до лікуванн = 03; препаратом = 91; дозі 1 таблет&#= 1082;а 2 рази на день.=

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції нирок. У зв’язку з необхіднісm= 0;ю корекції дози для хворих із нирковою не = 76;остатністю (кліренс креатиніну R= 11; менше 50 мл/хв) рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти ламівудин, зидовудин і невірапін окремо.

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції печінки. У зв’язку з тим, що одним із компонентіk= 4; препарату є невірапін і рівень його кумуляції може бути пі= 076;вищеним, під час лікування пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю легкого і середнього ступеня тяжкості необхідно  контр= ;олювати лабораторнo= 0; показники функції печінки.

Для корекції дози зидовудину хворим із тя= 078;кою печінковою недостатніl= 9;тю рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти ламівудин, зидовудин і невірапін окремо або інші альтернатиk= 4;ні схеми лікування.

Пац= ;ієнти з гем= 072;тологічним&= #1080; побічними ефектами.= У зв’язку з тим, що коригуваннn= 3; дози комбін = 86;ваного препарату неможливе, у цьому випадку рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти ламівудин, зидовудин і невірапін окремо.

Пац= ;ієнти літнього віку. Фармак&#= 1086;кінетика препарату у пацієнтів в = 10;ком понад 65 років не вивчалас = 03;. Зважаючи на те, що з віком знижується функція нирок та змінюються гематологіm= 5;ні показники, необхідно застосовувk= 2;ти препарат з обережністn= 2; та уважно стежити за с= 090;аном та лабораторнl= 0;ми показникамl= 0; таких пацієнтів.

 

Діти. Лікарській засіб не мож= 085;а призначати дітям у зв’язку з не= 084;ожливістю коригуваннn= 3; доз активни = 93; компонентіk= 4; препарату.=

 

Пер= ;едозування.

Специф = 10;чних симптомів гострого передозуваl= 5;ня зидовудину та ламівудину, крім тих, що описані в розділі «Побічні реакції», не &#= 1074;иявлено. Летальних випадків не було, всі пац&#= 1110;єнти одужали.

У разі передозуваl= 5;ня пацієнт повинен пер = 77;бувати під наглядо = 84; з метою виявлення токсичностo= 0; (див. розділ «Побічні реакції»), при необхід = 85;ості проводити стандартну підтримуваl= 3;ьну терапію. Ламівудин піддається діалізу, том= 091; при передозуваl= 5;ні можна використатl= 0; постійний гемодіаліз, хоча це не досліджуваl= 3;ось. Гемодіаліз та перитонеалn= 0;ний діаліз мают = 00; обмежений вплив на виведення зидовудину, але прискорюютn= 0; елімінацію його метабо = 83;іту.

= Антидот при передозуваl= 5;ні невірапіну  невідомий. Повідомлялl= 6;ся про випадки передозуваl= 5;ня невірапіну = 91; межах від 800 до= ; 6 000 мг/добу протягом 15 діб прийому. У пацієнтів спостерігаl= 3;ися набряки, вузликова еритема, під= 074;ищена втомлюваніl= 9;ть, гарячка, головний біль, безсоння, нудота, інфільтратl= 0; у легенях, короткотриk= 4;але запаморочеl= 5;ня, блювання, підвищення рівня трансамінаk= 9; і зменшення = 084;аси тіла. Після припинення прийому нев = 10;рапіну всі явища зникали.

 

 

Поб= ;ічні реакції.

Були повідомленl= 5;я про виникнення побічних ефектів під час терапії ВІЛ-інфіков = 72;них при застосуванl= 5;і як окремо ламівудину, зидовудину, невірапіну, так і їх комбінації. Для багатьо = 93; із цих ефектів залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 0;м, чи пов’язан = 10; вони з прийомом ламівудину, зидовудину, невірапіну або широког = 86; спектра інших ліків, які застосовуюm= 0;ься при лікуванні ВІЛ-інфекці = 81;, чи є результ= 072;том власне захворюванl= 5;я.

Комбінован&= #1072; антиретровo= 0;русна терапія асоційованk= 2; з перерозподo= 0;лом (ліподистро = 92;ія) жирових відкладень на тілі у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, включаючи зменшення периферичнl= 0;х та підшкірних = 78;ирових відкладень на обличчі, збільшення інтраабдомo= 0;нальних та вісцеральнl= 0;х жирових відкладень, гіпертрофіn= 2; молочних залоз та кумуляцію жиру у дорсоцервіl= 2;альних ділянках («г= 086;рб бізона»).

Комбінован&= #1072; антиретровo= 0;русна терапія асо = 94;ійована з метаболічнl= 0;ми порушеннямl= 0;, такими як гіпертриглo= 0;церидемія, гіперхолесm= 0;еролемія, інсулінореk= 9;истентніст= 100;, гіперглікеl= 4;ія та гіперлактаm= 0;емія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; тяжким імун = 86;дефіцитом на початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії можуть виникати за = 87;альні реакції на безсимптомl= 5;і та залишков = 10; опортуністl= 0;чні інфекції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Повідомлял&= #1086;ся про випадки остеонекроk= 9;у, головним чином у пацієнтів з підтверджеl= 5;ими ризик-факто = 88;ами, запущеною ВІЛ-інфекці = 08;ю або при довготриваl= 3;ій антиретровo= 0;русній терапії. Частота виникнення цього побічного ефекту невідома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Побічні реакції, асоційованo= 0; з компонент = 72;ми лікарськогl= 6; засобу, опис= 072;но нижче.

Ламіву&#= 1076;ин

Гемато&#= 1083;огічні показники<= /span>

Нечасто: анемія,  нейтропені= ;я, тромбоцитоl= 7;енія.

Дуже рідко: істинна еритроцитаl= 8;на аплазія.

Метабо&#= 1083;ізм та розлади травлення<= /span>

Часто: гіперлактаm= 0;емія.

Рідко: лактоацидоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)

Перерозпод&= #1110;л/акумуляцo= 0;я жирових відкладень на тілі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Частота цього явища залежить ві = 76; багатьох фа = 82;торів, включаючи конкретну антиретровo= 0;русну  комбінацію препаратів.

З боку нервової системи

Часто: головний біль, безсоння.=

Дуже рідко: периферичнk= 2; нейропатія (або паресте= 079;ія).

З боку дихальної системи

Часто: кашель, симптоми застуди.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Часто: нудота, блювання, біль і диско= 084;форт у животі, діарея, втр= 072;та та/або зниження апетиту,  абдоміналь&= #1085;і спазми.

Рідко: панкреатит, підвищення рівня аміла = 79;и сироватки крові.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи

Нечасто: минуще підвищення рівня печін = 82;ових ферментів (АСТ, АЛТ).

Рідко: гепатит.

З боку шкіри

Часто: висип= ;, алопеція.=

Рідко: ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату

Часто: артралгія, м’язові розлади.

Рідко: рабдоміоліk= 9;.

Інші

Часто: втомлюваніl= 9;ть, погане самопочуттn= 3;, гарячка.

При застосуванl= 5;і нуклеозиднl= 0;х аналогів по = 74;ідомлялося про випадки збільшення маси тіла аб= 086; рівня ліпідів крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; тяжким імун = 86;дефіцитом на початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії мож = 91;ть виникати запальні реакції на безсимптомl= 5;і та залишков = 10; опортуністl= 0;чні інфекції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

По = 74;ідомлялося про виникнення аутоімунниm= 3; порушень (таких як хвороба Гейвса, поліоміозиm= 0; та синдром Гійєна – Барре). Ці реа&= #1082;ції  можу&= #1090;ь виникати через багат = 86; місяців після почат = 82;у лікування т = 72; інколи мати нетипову ка = 88;тину.

Повідомлял&= #1086;ся про випадки остеонекроk= 9;у, головним чином у пацієнтів з підтверджеl= 5;ими ризик-факто = 88;ами, запущеною ВІЛ-хворобо = 02; або при довг= 086;тривалій антиретровo= 0;русній терапії. Частота цих реакцій невідома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Зидову&#= 1076;ин

З боку кров= 110; і лімфатичноo= 1; системи.

Часто: анемія (що може потребуватl= 0; гемотрансфm= 1;зій), нейтропеніn= 3; та лейкопенія.

Часті = 96;е ці реакції  зустр= ічаються пр = 80; застосуванl= 5;і високих доз (12= 00–1500 мг на добу) та у пацієнтів з розвинутимl= 0; стадіями ВІ = 51; (особливо пр= 080; поганому резерві кіс = 90;кового мозку до початку лікування), переважно у хворих з кількістю CD4+-клітин менше 100/мм3. У зв’язку з цими побічними ефектами може ви = 85;икнути потреба у з= ;меншенні дози аб= 086; у відмі = 85;і терапі = 11; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Частота нейтропеніo= 1; збільшуєтьl= 9;я також у пацієнтів, у яких на початку лікування з = 80;довудином були знижен = 10; кількість нейтрофіліk= 4;, рівень гемоглобінm= 1; та вітаміну = 042;12 у сироватці крові.

Нечас = 90;о: тромбоцитоl= 7;енія та панцитопенo= 0;я з гіпоплазієn= 2; кісткового мозку.

Рідко: істинна еритроцитаl= 8;на аплазія.

Дуже рідко: апластична анемія.

Метаболізl= 4; і розлади травлення.=

Часто: гіперлактаm= 0;емія.

Рідко: лактоацидоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), анорексія.=

Перер = 86;зподіл/куму&= #1083;яція жирових відкладень на тілі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Частота виникнення цього яв = 80;ща залежить від багатьо = 93; факторів, включаючи конкретну антиретровo= 0;русну комбінацію препаратів.

З боку психіки.

Рідко: неспокій та депресія.=

Неврологіm= 5;ні реакції.

Дуже часто: головний біль.

Часто: запаморочеl= 5;ня.

Рідко: безсоння, парестезія, сонливість, зниження розумової діяльності, судоми.

З боку серцево-суд = 80;нної системи.

Рідко: кардіоміопk= 2;тія.

З боку сист= 077;ми дихання.

Нечас = 90;о: задишка.

Рідко: кашель.

З боку травної системи.

Дуже часто: нудота.

Часто: блювання, біль у живот= 110; та діарея.

Нечас = 90;о: метеоризм.=

Рідко: пігментаціn= 3; слизової оболонки ро = 90;а, порушення смаку та диспепсія, панкреатит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи.

Часто: підвищення рівня печінкових ферментів т = 72; білірубіну.

Рідко: печінкові дисфункції, такі як тяжк= 072; гепатомегаl= 3;ія зі стеатозо = 84;.

З боку шкір= 080; та підшкірної тканини.

Нечас = 90;о: висипання т = 72; свербіж.

Рідко: пігментаціn= 3; нігтів та шкіри, кропи= 074;’янка, підвищена пітливість.

З боку скелетно-м’ = 03;зової системи.

Часто: міалгія.

Нечас = 90;о: міопатія.=

З боку сечовидільl= 5;ої системи.

Рідко: часте сечовиділеl= 5;ня.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз.

Рідко: гінекомастo= 0;я.

Загальні реакції  та реакції у місті введення препарату.=

Часто: погане самопочуттn= 3;.

Нечас = 90;о: пропасниця, генералізоk= 4;аний біль та астенія.

Рідко: озноб, біль у грудях, грипоподібl= 5;ий синдром.

За даними клінічних досліджень, частота вип = 72;дків нудоти та інших побічних ефектів, що часто зустр = 10;чаються, послідовно зменшуєтьсn= 3; з часом післ= 103; перших тижнів лікування зидовудl= 0;ном.

Невірап = 10;н        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;      К= 088;ім висипів та порушень функції печінки, найбільш по = 96;иреними побічними реакціями, пов’язанимl= 0; з терапією невірапіноl= 4;, були нудота, підвищена втомлюваніl= 9;ть, гарячка, головний бі = 83;ь, блювання, діарея, біль у животі та міалгія.         =             &nb= sp;            =               =             &nb= sp;            =             &nb= sp;      Зрід&= #1082;а терапія нев = 10;рапіном  може спричинити анемію або нейтропеніn= 2;. У поодиноки = 93; випадках по = 74;ідомлялося про артралгію я = 82; про автоном = 85;е захворюванl= 5;я у пацієнтів, які отримув = 72;ли терапію, до схеми якої входить нев = 10;рапін.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =      Найбільшиl= 4;и серйозними побічними реакціями були: синдро= 084; Стівенса – Д= 078;онсона; токсичний епідермальl= 5;ий некроліз; тяжка форма гепатиту; серйозна дисфункція печінки; синдром гіп = 77;рчутливост&#= 1110;, що супроводжуk= 4;ався  висипанняl= 4;и з підвищенняl= 4; температурl= 0; тіла, артралгією, міалгією, збільшенняl= 4; лімфатичниm= 3; вузлів; вісцеральнo= 0; ураження, такі як гепатит; еозинофіліn= 3;, гранулоцитl= 6;пенія і ниркова ди= 089;функція. Перші 18 тижнів лікування є критичним періодом, який потребує пильного на = 75;ляду.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =      Нижче наведено побічні реакції, які можуть бути пов’язані з застосуванl= 5;ям невірапіну. Зазначена частота ґрунтуєтьсn= 3; на даних клінічних випробуванn= 0;.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =          

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =          Час= то: гранулоцитl= 6;пенія;        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;     Нечасто: анемія.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;          =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;           З боку імунно = 11; системи        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =   Часто: реакції гіп = 77;рчутливост&#= 1110; (включаючи анафілактиm= 5;ні реакції, ангіоневриm= 5;ний набряк, кропив’янкm= 1;);        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =          Нечасто: анафілактиm= 5;ні реакції;        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =    Рідко: лікарська реакція з еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и симптомами.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp; Неврологі&#= 1095;ні розлади        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;             Часто: головний біль.

Шлун= ;ково-кишков= 110; розлади        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;Час= то: нудота, блювання, біль у животі, діар= 077;я.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =     Розлади гепатобіліk= 2;рної системи        =                     =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =            Часто: гепатит (1,9 %) (включаючи загрозливу та небезпечну для життя гепатотоксl= 0;чність); Нечасто: жовтяниця;        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;                =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =          =             &nb= sp;   Рідко: печінкова недостатніl= 9;ть/ фульмінантl= 5;ий гепатит (див.  нижче= ;).        =             &nb= sp;            =               З боку шкіри і підшкірної клітковини        =             &nb= sp;         =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =            = 63;асто: висипання (12,5 %);        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp; Нечасто: синдром Стівенса – Д= 078;онсона / токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (який може бути летальним) (0,2 %), ангіоневроm= 0;ичний набряк, кропив’янкk= 2;.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;     Нечасто: біль у суглобах (артралгія), біль у м’яза= 093; (міалгія).        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;   Загальні розлади і порушення у місці введення        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;          Нечасто: пі= ;двищена втомлюваніl= 9;ть, пропасниця.        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;             Лаборатор&#= 1085;і показники        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =          Часто: = зміни показників загального тесту функц = 10;ї печінки (збільшення АЛТ, АСТ, гамма-глюта = 84;ілтрансфер&#= 1072;зи, підвищення рівня печін = 82;ових ферментів, гіпертрансl= 0;міназемія);

= Нечасто: зниження рівня фосфору у крові, підви= 097;ення артеріальнl= 6;го тиску.        =             &nb= sp;         

= Опис окремих поб = 10;чних реакцій

= У дослідженнo= 0; 1100.1090, в результаті якого було о= 090;римано більшість інформації про побічні реакції (n =3D 28), пацієнти, як= 110; приймали пл = 72;цебо, мали більш високу частоту гранулоцитl= 6;пенії (3,3 %), ніж пацієнти, як= 110; приймали невірапін (2,5 %).        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp; Анафілактl= 0;чна побічна реакція бул = 72; виявлена у постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;нях, але не спостерігаl= 3;ася в рандомізо = 74;аних, контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х. Частота оцінюваласn= 3;  на осl= 5;ові загальної кількості пацієнтів, які отримув = 72;ли невірапін в рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х (n =3D 2718). Зниження = 88;івня фосфору в крові і підвищення артеріальнl= 6;го тиску спостерігаl= 3;ися у клінічних дослідженнn= 3;х при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тенофовіру/ = 77;мтрицитабі&#= 1085;у.

Мета= ;болічні показники.=

= Під час антиретровo= 0;русної терапії мас = 72; тіла та рівн= 110; ліпідів крові та глюкози можуть збіл = 00;шуватися (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= При застосуванl= 5;і невірапіну комбінації = 79; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; зафіксованo= 0; такі побічн = 10; реакції: панкреатит, периферичнk= 2; нейропатія, тромбоцитоl= 7;енія. Ці побічні реакції зазвичай пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям інших антиретровo= 0;русних препаратів. Малоймовірl= 5;о, що ці побічн= 110; реакції можуть бути пов’язані  із заl= 9;тосуванням невірапіну. Про синдром = 80; печінкової або нирково = 11; недостатноl= 9;ті повідомлялl= 6;ся рідко.

= У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжкою стад = 10;єю ВІЛ на початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; виникнути запальна реакція та безсимптомl= 5;і опортуністl= 0;чні інфекції. Зафіксованl= 6; аутоімунні порушення (такі як захворюванl= 5;я Грейвса).   Такі порушення м = 86;жуть з’явитися через багат = 86; місяців піс = 83;я початку лікування (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= Зафіксованo= 0; випадки остеонекроk= 9;у, особливо у пацієнтів і = 79; загальновиk= 9;наними факторами ризику, із розвиненою хворобою ВІ = 51; або при тривалі = 81; комбінованo= 0;й антиретровo= 0;русній терапії. Частота виникнення побічних ре = 72;кцій невідома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Шкір= ;а і підшкірні тканини.

= Найтиповішl= 0;м клінічним проявом токсичностo= 0; невірапіну  є висипи. Тяжк= 110; шкірні реакції або такі, що загрожують життю, виник= 072;ють з частотою приблизно 2 %. До них належ= 072;ть синдром Стівенса – Д= 078;онсона (приблизно 0,3 %) або рідше – токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, який виника = 08; тільки протягом перших 6 тижнів терапії. Вис= 080;пи можуть супроводжуk= 4;атися загальними симптомами, такими як гарячка, артралгія, міалгія і лімфаденопk= 2;тія, а також вісцеральнl= 0;ми ушкодженняl= 4;и, такими як ге= 087;атит, еозинофіліn= 3;, гранулоцитl= 6;пенія і ниркова дисфункція. Повідомлялl= 6;ся про летальн = 10; наслідки синдрому Стівенса – Д= 078;онсона, токсичного епідермальl= 5;ого некролізу т = 72; синдрому гіперчутлиk= 4;ості.

= Висипи зазвичай незначні аб = 86; помірні, у вигляді пля = 84;исто-папуль&= #1086;зних еритематозl= 5;их елементів, з= 110; свербежем або без нього, на тулубі, обличчі і кінцівках. Зафіксованl= 6; алергічні реакції, включаючи анафілаксіn= 2;, ангіоневроm= 0;ичний набряк і кропив’янкm= 1;. Переважна більшість випадків висипів будь-якої тяжкості спостерігаn= 2;ться протягом перших 6 тижнів терапії.

Гепа= ;тобіліарні явища. Найчастіше = 74; лабораторнl= 0;х аналізах спостерігаn= 2;ться такі відхилення від норми: пі&#= 1076;вищення рівня лабораторнl= 0;х показників функції печінки, включаючи АЛТ, АСТ, гамма-глюта = 84;ілтрансфер&#= 1072;зу, загальний білірубін і лужну фосфатазу. Найчастіше трапляютьсn= 3; безсимптомl= 5;і підвищення рівня гамма-глюта = 84;ілтрансфер&#= 1072;зи. Є повідомле = 85;ня про жовтяницю. У пацієнтів, які приймал = 80; невірапін, спостерігаl= 3;ися випадки гепатиту, серйозної і життєво небезпечноo= 1; гепатотоксl= 0;чності та летального фульмінантl= 5;ого гепатиту. Ризик розвитку гепатиту серед пацієнтів, які приймал = 80; невірапін  протягом року, був у два рази вищим порівняно з плацебо. Риз= 080;к розвитку печінкових побічних явищ протяг = 86;м 1 року терапії нев = 10;рапіном був менше 2 % у пацієнтів і = 79; негативною пробою на гепатит В і/або С. Перші = 18 тижнів є критичним періодом, який потребує пи = 83;ьного нагляду. Ризик розвитку побічних яв = 80;щ з боку печінки є найбільшим протягом перших 6 тижнів тера = 87;ії. Ризик залишаєтьсn= 3; і після цьог= 086; періоду, том= 091; протягом усього лікування слід продов = 78;увати часто контролюваm= 0;и стан пацієн = 90;а (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Клінічні прояви гепатиту можуть поєд = 85;уватися з висипання = 84; та/або іншим= 080; загальними симптомами. Щодо нагляд = 91; за результатаl= 4;и лабораторнl= 0;х показників функції печінки див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

 

Термі= 085; придатностo= 0;. 3 роки.

 

Уl= 4;ови зберігання.= Зберігати = 091; недоступноl= 4;у для дітей місці при те= 084;пературі не вище 30 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.

 

Упа= ;ковка. По 60 таблеток у пластиковоl= 4;у контейнері = 79; кришечкою т = 72; з контролем першого роз = 82;риття, по 1 пластиковоl= 4;у контейнеру = 74; картонній пачці.

 

Кат= ;егорія відпуску. За рецептом.=

 

Виробник. Ауробіндо Фарма Лімітед - Юні&#= 1090; III/ Aurobindo Pharma Limited - Unit III.

=  

Місце= ;знаходженн = 03;. Cap = 74;ей №313, 314 - Блоки I, II, III, IV, Бачупалі Віладж, Кутубуллапm= 1;р Мандал, Mедчал Дістрікт, Телангана, 50090, Iндія / Survey no: 313, 314 - Block I, II, III, IV, Bachupally Village, Quathubullapur Mandal,=   Medchal District, Telangana, 50090, India        

------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0 Content-Location: file:///C:/680CC8D0/UA60910101_80E0.files/item0001.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0 Content-Location: file:///C:/680CC8D0/UA60910101_80E0.files/props002.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0 Content-Location: file:///C:/680CC8D0/UA60910101_80E0.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0 Content-Location: file:///C:/680CC8D0/UA60910101_80E0.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0 Content-Location: file:///C:/680CC8D0/UA60910101_80E0.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

1

 

------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0 Content-Location: file:///C:/680CC8D0/UA60910101_80E0.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01D5A9BC.30A652D0--