ІНСТРУКЦІЯ

= ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

<= /p>

ТОРАСЕМІД

(TORASEMIDЕ)

=

Склад:

діюча речовина: torasem= ide;<= /span>

1 таблетка містить торасеміду 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

=

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: табл= етки білого кольору, круглої форми, верхня і нижня поверхні плоскі, краї поверхо= нь скошені, з рискою для поділу на одній стороні.

=

= Фармакотерапевтична група. Сечогінні препарати. Високоактивні діуретики.

Код АТХ С03С А04.

&= nbsp;

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Торасемід діє як салуретик, його= дія пов’язана з пригніченням ренальної абсорбції іонів натрію та хлору у висхід= ній частині петлі Генле.

Фармакодинамічні ефекти

У людини діуретичний ефект швидко досягає свого максимуму впродовж перших 2–3 годин після внутрішньовенного та перорального застосування відповідно і залишається постійним впродовж майже= 12 годин. У здорових добровольців у діапазоні доз 5–100 мг спостерігалося пропорційне логарифму дози збільшення діурезу (петльова активність діуретик= а). Збільшення діурезу спостерігалося у тих випадках, коли інші сечогінні засоб= и, наприклад дистально діючі діуретики тіазидового ряду, вже не виявляли потрібного ефекту, наприклад при нирковій недостатності. Завдяки такому механізму дії торасемід призводить до зменшення набряків. У разі серцевої недостатності торасемід зменшує прояви захворювання та покращує функціонува= ння міокарда за рахунок зменшення пре- та постнавантаження. = = =

Після перорального застосування антигіпертензивна дія торасеміду розвивається поступово, починаючи з першого тижня після початку лікування. Максимум антигіпертензивної дії досягається = не пізніше ніж через 12 тижнів. Торасемід знижує артеріальний тиск за рахунок зниження загального периферичного опору судин. Цей вплив пояснюється нормалізацією порушеного електролітного балансу, головним чином, за рахунок зменшення підвищеної активності вільних іонів кальцію у клітинах м’язів артеріальних судин, що було виявлено у пацієнтів, які страждають на артеріа= льну гіпертензію.

Вірогідно, цей вплив знижує підвищену скоротливість та/або реакції судин на ендогенні вазопресорні речовини, наприклад катехоламіни.

Фармакокінетика.

Всмоктування і розподіл<= /o:p>

Після перорального застосування торасемід швидко та майже повністю всмоктується. = Максимальна концентрація у сироватці крові (C_max₎ досягається впродовж 1–2 годин. Біодоступність становить приблизно 80–90 %. За умови повного всмоктування максимальне значення ефекту першого проходження через печінку не перевищує 10–20 %. Згідно з даними двох досліджень, їжа знижує швидкість (динамічну складову) всмоктування торасеміду (зменшується C_max і збільшується t_max), але не впливає на загальну абсорбцію. Зв’язування торасеміду з білками плазми крові становить понад 99= %, а у його метаболітів М₁, М₃, і М₅ – 86 %, = 95 %, і 97 % відповідно. Уявний об’єм розподілу (Vz) дорівнює 16 л.

Метаболізм

В організмі людини торасемід метаболізується з утворенням трьох метаболітів – М₁, М₃ та М₅. Док= ази існування інших метаболітів відсутні. Метаболіти М₁та М_{5
утворюються у результаті поетапного окис}нення метильної групи фенольного кільця до карбонової кислоти. Метаболіт М_{3<=
/sub>
утворюється в результаті гідроксилювання фенольного кільця. Метаболіти М2} і М₄, виявлені у дослідженнях на тваринах, у людини не виявлені.=

Виведення

Кінцевий період напіввиведення (t_1/2) торасеміду і його метаболітів у здорових добровольців становить 3–4 години. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, ренальний кліренс – прибли= зно 10 мл/хв. У здорових добровольців приблизно 80 % введеної дози виводиться у вигляді торасеміду і його метаболітів із сечею у такому відсотковому співвідношенні:

торасемід – приблизно 24 %, метаболіт M₁– приблиз= но 12 %, метаболіт M₃ – приблизно 3 %, метаболіт M₅ – прибл= изно 41 %. Основний метаболіт М₅ діуретичного ефекту не має. На рахун= ок діючих метаболітів М₁ і М₃ разом припадає приблизно 10 % усієї фармакокінетичної дії. = При нирковій недостатності загальний кліренс і t_1/2 торасеміду не змінюються, а період напіввиведення М₃ і М_{5
подовжується. Однак фармакодинамічний профіль залишається незмінним. Ступінь
тяжкості ниркової недостатності на тривалість дії не впливає. Торасемід та =
його
метаболіти}майже не виводяться при гемодіалізі та гемофільтрації. У пацієнтів із порушеннями функції печінки або із серцевою недостатністю<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:RU'> t_1/2 торасеміду і метаболіту М₅ незначно подовжуються. Співвідношення незміненого торасеміду та його метаболітів, що виділяються із сечею, майже не відрізняється від такого у здорових добровольц= ів. Тому накопичення торасеміду і його метаболітів не відбувається. =

Лінійність

Торасемід та його метаболіти характеризується лінійною кінетикою, що залежить від дози. Це означає, що й= ого C_max та площа під фармакокінетичною кривою (AUC<= /span>) збільшуються пропорційно дозуванню.

&= nbsp;

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування і профілактика рецидив= ів набряків та/або випотів, спричинених серцевою недостатністю.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини, препаратів сульфонілсечовини та до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Ниркова недостатність з анурією.=

Печінкова кома або прекома.

Артеріальна гіпотензія.

Гіповолемія. <= /p>
Гіпонатріємія.

Гіпокаліємія. =

Значне порушення сечовипускання, наприклад внаслідок гіпертрофії передміхурової залози. Період годування гру= ддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<= /i>

Комбін= ації не рекомендовані

Торасе= мід, особливо у високих дозах, може підсилити ототоксичну та нефротоксичну дію аміноглікозидних антибіотиків, наприклад канаміцину, гентаміцину, тобраміци= ну та цитостатичних засобів – активних похідних платини, а також нефротоксичну= дію цефалоспоринів. При одночасному застосуванні торасеміду та препаратів літію можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові, що може спричинити посилення впливу літію та прояву побічних реакцій.

Комбін= ації лікарських засобів, застосування яких вимагає обережності=

Торасе= мід підсилює дію інших антигіпертензивних засобів, зокрема інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, що може спричинити надмірне зниження артеріального тиску під час їх одночасного застосування. При одночасному застосуванні торасеміду з препаратами дигіталісу дефіцит калію, спричинений застосуванням діуретиків, може призвести до підвищення і посилення побічної= дії обох лікарських засобів. Торасемід може знижувати ефективність антидіабетич= них засобів. Пробенецид та нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, індометацин, ацетилсаліцилова кислота) можуть гальмувати діуретичну та антигіпертензивну дію торасеміду. При лікуванні саліцилатами у високих дозах торасемід може підвищити їхню токсичну дію на центральну нервову систему. Торасемід може підсилювати дію теофіліну, а так= ож вплив курареподібних лікарських засобів на релаксацію м’язів. Проносні засо= би, а також мінерало- і глюкокортикоїди можуть підсилити втрату калію, зумовлену торасемідом. Торасемід може знижувати судинозвужувальну дію катехоламінів, наприклад епінефрину та норепінефрину. При одночасному застосуванні з холестираміном може знижуватися всмоктування торасеміду та, відповідно, його очікувана ефективність.

&= nbsp;

Особливості застосування.=

Не слід призначати торасемід у таких випадках:

- подагра;

- серцеві аритмії, наприклад синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів);

- патологічні зміни кислотно-лужного метаболізму;

- супутня терапія із застосуванням препаратів літію, аміноглікозидів або цефалоспоринів;

- патологічні зміни картини крові, наприклад тромбоцитопенія або анемія= у пацієнтів без ниркової недостатності;

- порушення функції нирок, спричинені нефротоксичними речовинами;

- дітям та підліткам віком до 18 років.

Внаслі= док того, що при лікуванні торасемідом може спостерігатися підвищення концентра= ції глюкози в крові, пацієнтам із латентним та явним цукровим діабетом слід проводити регулярний контроль метаболізму вуглеводів. Передусім на початку лікування та у разі лікування пацієнтів літнього віку необхідно зверт= ати особливу увагу на появу симптомів гемоконцентрації і симптомів втрати електролітів. При тривалому застосуванні торасеміду потрібен регулярний контроль електролітного балансу, зокрема калію у сироватці крові. Також слід регулярно контролювати рівень глюкози, сечової кислоти, креатиніну та ліпід= ів у крові. Крім того, слід регулярно контролювати загальну картину крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).

Наслідки неправильного застосування як допінгу

Застосування лікарського засобу = Торасемід може бути причиною отримання позитивного результату тесту на допінг. Неможливо прогнозувати вплив на стан здоров’я, якщо лікарський засіб Торасемід застосовано неправильно, тобто з метою допінгу, у цьому випадку не можна виключити шкоду для здоров’я.

<= /p>
<= /p>
<= /p>
Допоміжні речовини=

Лікарський засіб Торасемід містить лактозу, тому пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, не повинні застосовувати даний препарат.

<= /b>

Застосування у період вагітності= або годування груддю.

Вагітн= ість. Достовірні дані щодо впливу торасеміду на вагітних жінок відсутні. Наявна інформація щодо репродуктивної токсичності торасеміду. Торасемід проникає через плацентарний бар’єр. Торасемід не рекомендується застосовувати під час вагітності, а також жінкам репродуктивного віку, які не використовують засоби контрацепції. У зв’язку з вищенаведеним торасемід застосовується у період вагітності лише за життєвими показаннями та в мінімальній ефективній дозі. Діуретики неприйнятні для стандар= тної схеми лікування артеріальної гіпертензії або набряків у вагітних, оскільки = вони здатні знижувати перфузію плацентарного бар’єру і спричиняти токсичний вплив на внутрішньоутроб= ний розвиток плода. Якщо торасемід застосовується для лікування вагітних із серцевою недостатністю або нирковою недостатністю, то необхідно проводити ретельний моніторинг рівня електролітів та гематокриту, а також нагляд за розвитком плода.

Період лактації. На даний ча= с не встановлено, чи проникає торасемід чи його метаболіти у грудне молоко у тва= рин або людини. Не можна виключити ризику при застосуванні лікарського засобу новонародженим/немовлятам. Тому застосування торасеміду в період лактації протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Рішення про відмову від грудн= ого вигодовування або про скасування/припинення застосування лікарського засобу Торасемід слід застосовувати з урахуванням користі грудного вигодовування д= ля дитини і користі лікування препаратом для жінки.

Фертильність. Дослідження впливу торасеміду на фертильність у людей не проводилося. В експерименті на тварин= ах не було виявлено такого впливу торасеміду.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Навіть= за належного застосування торасемід може негативно впливати на швидкість реакц= ії при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Насамперед це стосуєт= ься початку лікування, періоду підвищення дози лікарського засобу, заміни лікарського засобу, призначення супутньої терапії та вживання алкоголю. Тому під час застосування торасеміду = слід приділяти особливу обережність при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.<= /o:p>

Набряки та/або випоти, спричинені серцевою недостатністю=

Дорослі
Лікування розпочати із застосування добової дози 5 мг торасеміду, що дорівнює ½ таблетки препарату Торасемід.= Зазвичай ця доза вважається підтримуючою.

Таблетку можна ділити на дві частини наступним чином:

Тримай= те таблетку вказівними та великими пальцями обох рук насічкою для поділу довер= ху та, натискаючи великими пальцями вниз уздовж насічки, розламайте таблетку. =

Якщо добова доза 5 мг є недостатньою, то призначають добову дозу 10 мг торасемід= у. Залежно від тяжкості стану пацієнта добову дозу можна збільшити до 20 мг на добу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієн= ти літнього віку. Спеціального підбору до= зи не потрібно. Однак досліджень порівняно дії препарату у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку не проводилось.
Пацієн= ти з печінковою недостатністю. Торасемід протипоказаний пацієнтам із Спосіб застосування

Таблетки застосовувати натще, запиваючи незначною кількістю рідини. Біологічна доступність торасеміду не залежить від споживання продуктів харчування.

Лікарський засіб Торасемід зазвичай застосовують впродовж тривалого часу або до зменшення вираженості набряків.

Діти.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Торасемід дітям та підліткам віком до 18 років не встановлені, у зв’= язку з цим його не слід застосовувати пацієнтам даної вікової категорії (див. ро= зділ «Особливості застосування»).

Передозування.

Симптоми інтоксикації. Типова симптоматика невідома. Передозування мо= же спричинити сильний діурез, у тому числі ризик надмірної втрати води та електролітів, сонливість, синдром сплутаності свідомості, симптоматичну артеріальну гіпотензію, циркуляторний колапс і розлади з боку травної систе= ми.

Лікува= ння передозування. Специфічний антидот невідомий. Симптоми інтоксикації зазвичай зникають при зменшенні дозування й відміні лікарського засобу та при відповідному заміщенні рідини та електролітів (потрібно проводити контроль рівня електролітів у крові). Торасемід не виводиться з крові за допомогою гемодіалізу.

Лікува= ння у разі гіповолемії: заміщення об’єму рідини.

Лікува= ння у разі гіпокаліємії: призначення препаратів калію.

Лікува= ння у разі циркуляторного колапсу: перевести пацієнта у положення лежачи та, у = разі необхідності, призначити симптоматичну терапію.

Анафіл= актичний шок (негайні заходи). При першій появі шкірних реакцій (таких як, наприклад, кропив’янка або почервоніння шкіри), збуджено= го стану хворого, головного болю, підвищеної пітливості, нудоти, ціан= озу слід проводити катетеризацію вени; пацієнта покласти у горизонтальне положе= ння з піднятими ногами, забезпечити вільне надходження повітря, призначити кисень= . У разі необхідності в подальшому застосовувати також засоби інтенсивної терап= ії (включаючи введення епінефрину, глюкокортикоїдів та заміщення об’єму циркулюючої крові).

Побічні реакції.

Нижче наведені побічні реакції, що можуть спостерігатися при <= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"Times New Roman";color:black; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold'>зас= тосуванні лікарського= засобу Торасемід.<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

Для оцінки побічних реакцій була використана наступна частота їх проя= вів:

дуже часто: ³1/10;

часто: ³1/100 до = <1/10;

іноді: ³1/1 000 до <1/100;

рідко: ³1/10 000 до < 1/1 000;

дуже рідко: <1/10000;

частота невідома: неможливо оцінити за наявними даними.

З боку системи крові та кровотворної системи. Дуже рідко: гемоконцентрація, тромбоцитопенія, еритропенія та/або лейкопенія (ди= в. розділ «Особливості застосування»).

З боку імунної системи. Дуже рідко: алергічні реакції, наприклад свербіж, екзантема, фотосенсибілізація, тяжкі шкірні реакції, висипанн= я.

Метабо= лізм/електроліти. Часто: посилення метаболічного алкалозу, гіперкаліємія, гіпокаліємія при супутній дієті з низьким вмістом калію, при блюванні, проносі, після надмірного застосування проносних засобів, а також= у пацієнтів із хронічною дисфункцією печінки. Залежно від дозування і тривало= сті лікування можливі порушення водно-електролітного балансу, наприклад гіповолемія, гіпокаліємія та/або гіпонатріємія (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи. Часто: головний біль, запаморочення (особливо на початку лікування). Іноді: парестезія. Дуже рідко: синкопе, церебральна іше= мія, сплутаність свідомості.

З боку органів зору. Дуже рідко: порушення зору.<= /p>
З боку органів слуху і лабіринту. Дуже рідко: дзвін у вухах, втрата слуху.<= /o:p>

З боку серцево-су= динної системи. Дуже рідко: ішемія міокарда, аритмія, стенокард= ія, гострий інфаркт міокарда, тромбоемболічні ускладне= ння, артеріальна гіпотензія, а також розлади кровообігу у серці і порушення центрального кровообігу.

З боку шлунково-кишкового тракту. Часто: порушення з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад, відсутність апетиту, біль у шлунку, нудота, блювання, пронос, стійкий запор), особливо на початку лікування. Ін= оді: ксеростомія. Дуже рідко: панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів. Часто: підвищення концентрації деяких печінкових ферментів (гамма-глутамілтранспеп= тидази) у крові.

З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини. = Дуже рідко: алергічні реакції (наприклад, свербі= ж, висипанн= я, фотосенсибілізація), тяжкі шкірні реакції.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини. Часто: спазми м’язів (особливо на початку лікування).

З боку нирок та сечовивідних шляхів. Іноді: при порушенні сечовипускання (наприклад, при гіпертрофії передміхурової зал= ози) підвищене утворення сечі може супроводжуватися затримкою сечі і розтягненням сечового міхура.

Загальні прояви. <= /span>Часто: г= оловний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, загальна слабкість (особливо = на початку лікування). Іноді: сухість у роті, неприємні відчуття у кінцівках (парестезії). Дуже рідко: розлади зору, дзвін у вухах, втрата слуху. <= /o:p>

Дані лабораторних методів досліджень. Часто: підвищення концентрації сечової кислоти та ліпідів (тригліцериди, холестерол) у крові (див. розділ «Особливості застосування»)= .

Іноді: підвищення концентрації сечовини і креатиніну в крові (див. ро= зділ «Особливості застосування»).

Пов= ідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарсь= кого засобу відіграє важливу роль. Це дає змогу продовжуват= и спостереження за співвідношенням «користь/ризик» лікарського засобу. Працівники закладів охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які можливі побічні реакції. =

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

АТ «Лубнифарм».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадж= ення його діяльності.

Україна, 37500, Полтавськ= а обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16.