ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Максітран^®

(Maxitran)

Склад:<= /p>

діюча речовина: транексамова кислота (tranexamic acid);

1 мл розчину для ін’єкцій містить транексамової кислоти 100 мг;<= /span>

допоміжна речовина: вода для = ін’єкцій.<= /span>

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотера= певтична група.

Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу. Амінокислоти. Транексам= ова кислота. Код АТХ B02A A02.

Фармакологi= чнi властивості.

Фармакодина= міка.

Транексамо= ва кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з участю транексам= ової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном п= ри перетворенні з участю плазміну. Дія комплексу транексамової кислоти і плазм= іну на активність фібрину нижча, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджен= ь іn vitro показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показни= ки активності вказаного комплексу.

Педіатрична популяція (діти віком від 1 року)

У науковій літературі описано 12 досліджень ефективності у дитячій кардіохірургії, із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отримував транексамову кислоту. Ст= ан більшості з них оцінювали порівняно з контрольною групою плацебо. Досліджув= ана популяція була гетерогенна стосовно віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування транексамової кислоти свідча= ть про зниження втрати крові і зниження потреби застосування препаратів крові у педіатричній кардіохірургії при використанні штучного кровообігу /&nbs= p;ШК / (кардіопульмональний штучний кровообіг) під час операцій з високим ризиком кровотечі, особливо в «ціанотичних» (із суттєвим порушенням кровообігу) пацієнтів або пацієнтів, = яким проводять повторну операцію. Як було встановлено, найбільш адаптований режим дозування може бути таким:

= - перше введення (навантажуваль= на доза) – болюсна інфузія 10 мг/кг, вводиться у період після початкового нарк= озу і до розрізу шкіри;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/год або ін’єкційне введення в адаптер насоса штучного кровообігу у дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічного втручання, або у дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів – 10 мг/кг, або введення в адапт= ер насоса штучного кровообігу та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкінці хірургічного втручання із застосуванням ШК.

Деякі дані дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію у плазмі крові протягом опера= ції. Не було проведено ніяких специфічних досліджень співвідношення доза /&= nbsp;ефект або фармакокінетичних досліджень з участю дітей.

Фармакокінетика.<= o:p>

Абсорбція=

Пікова концентрація транексамової кислоти у плазмі кро= ві швидко досягається після короткотермінової внутрішньовенної інфузії, після = чого показники концентрації у плазмі крові починають знижуватися мультиекспоненційно.

Розподіл

За терапевтичних рівнів у плазмі крові показник зв’язування транексамової кисл= оти з білками плазми становить близько 3 %; як вважається, показники зв’язування повністю пояснюються зв’язуванням з плазміногеном. Транексамова кислота не зв’язується з сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу приблизно становить від 9 л до = 12 л.

Транексамо= ва кислота проникає через плаценту. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти у сироватці крові знаходи= ться в діапазоні 10–53 мкг/мл, тоді як концентрація у пуповинній крові – в діапазоні 4–31 мкг/мл. Транексамова кислота швидко проникає у суглобову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показники концентрації у суглобовій рідині були подібні до таких у сироватці крові. Показники концентрації транексамової кислоти в ряді інших тканин та рідин співвідносні з показниками, що спостерігаються в крові (у грудному молоці – сота частка, у спинномозковій рідині – одна десята, у водянистій волозі ока= – одна десята). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгібує фібринолітичну активність, але практично не впливає на міграцію (рухливість) сперматозоїдів.

Виведення

Лікарський засіб виділяється в основному з сечею у вигляді незміненої сполуки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним шляхом елімінаці= ї. Нирковий кліренс практично еквівалентний плазмовому кліренсу (від 110 мл/хв= до 116 мл/хв). Близько 90 % транексамової кислоти виводиться протягом пер= ших 24 годин після внутрішньовенного введення дози 10 мг/кг маси тіла. Період напіввиведення транексамової кислоти становить близько 3 годин.<= /span>

Особливі групи пацієнтів

Плазмова к= онцентрація збільшується у пацієнтів з нирковою недостатністю. З участю дітей не було проведено ніяких специфічних фармакокінетичних досліджень.=

Клінічні характеристики.=

Показання.

Кровотеча = або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого, у дорослих і дітей віком від 1 року.

Специфічні показання включают= ь кровотечі, зумовлені підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, такі як:

- = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; менорагія і метрорагія;<= /o:p>

- = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; шлунково-кишкові кровотечі;

- = геморагічні розлади сечовивід= ного тракту, що виникли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій зал= озі або внаслідок оперативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;

- = отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія) та стоматологічні (видалення зубів) оперативні вт= ручання;

- = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; гінекологічні операції або ускладнення в акушерській практиці;

- = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; торакальні, абдомінальні та і= нші великі хірургічні оперативні втручання, наприклад, серцево-судинна хірургія= ;

- = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; контроль крововиливів у зв’яз= ку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого з компонентів лікарського засобу. Гострий венозний або артеріальний тромбоз. Фібринолітичні стани з гострою тяжкою кровотечею через введення коагулопатичних засобів (антикоагу= лянтів), за винятком препаратів, які переважно здійснюють активацію фібринолітичної системи. Тяжка ниркова недостатність (існує ризик накопичення лікарського засобу). Судоми в анамнезі. Інтратекальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвит= ком судом).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<= /i>=

Дослідження взаємодії лікарських засобів не проводили. Паралельний (одночасний) прийом антикоагулянтів повинен відбуватися під суворим наглядом лікаря, який має досвід у цьому напрямку терапії. Лікарські препарати, що діють на гемостаз, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримали лікування із застосуванням транексамової кислоти. У таких випадках існує ризик тромбоутв= орення, наприклад, при застосуванні естрогенів. Крім того, антифібринолітична дія препарату може бути антагонізована при застосуванні тромболітиків. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>При внутрішньовенному краплинному введенні можна додавати гепарини.<= /span>

~~&nb= sp;~~

Особливості застосування.=

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та способу застосування:

-   &nb= sp; внутрішньов= енні ін’єкції слід робити дуже повільно (максимум 1 мл = на хвилину);

-   &nb= sp; транексамову кислоту не можна вводити внутрішньом’язово.=

Судоми

У пацієнтів були зареєстровані випадки судом, пов’язані з лік= уванням транексамовою кислотою. Під час операцій аортокоронарного шунтування (АКШ) більшість з указаних випадків були зареєстровані після внутрішньовенного введення транексамової кислоти у високих дозах. У разі застосування рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних с= удом була такою ж, як у пацієнтів, які не застосовували цей лікарський засіб.

Порушення зору

Має бути приділена увага можл= ивим офтальмологічним ускладненням, включаючи порушення зору, погіршення зору, п= орушення функції сприйняття кольорів. У вказаних випадках лікування слід припинити. = При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти (ін’єкції) мають бути призначені регулярні офтальмологічні обстеження (у тому числі перевірка гостроти зору, функції сприйняття кольорів, очного дна, поля зору). У разі наявності та при виникненні патологічних офтальмологічних змін, пов’язаних зокрема із захворюваннями сітківки, після відповідної консультації фахівця лікар повинен вирішити питання про необхідність та можливість довгостроково= го застосування транексамової кислоти (ін’єкції) в кожному окремому випадку індивідуально.

Гематурія

У разі гематурії з верхніх сечовивідних шляхів існує ризик обструкції на нижніх рівнях сечовивідних шляхів.

Якщо її не лікувати, обструкц= ія сечовивідних шляхів може призвести до серйозних наслідків, таких як ниркова недостатність, інфекція сечовивідних шляхів, гідронефроз та анурія. Рекомен= дується ретельний нагляд за пацієнтами з гематурією або ризиком виникнення гематурі= ї з верхніх сечовивідних шляхів.

Тромбоемболічні ускладнення

Перед призначенням транексамо= вої кислоти слід розглянути фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Пацієнт= ам з наявністю в анамнезі тромбоемболічних захворювань та хворим, у яких за дани= ми сімейного анамнезу є ризик тромбоемболічних ускладнень (пацієнти з високим ризиком тромбофілії), транексамову кислоту (розчин для ін’єкцій) слід вводити тільки у випадках, коли є прямі життєві показання, = при цьому лікування слід розпочинати після консультації фахівця, який має досві= д у гемостазіології, і проводити під суворим наглядом лікаря (див. розділ «Протипоказання»).

Через наявність підвищеного ризику розвитку тромбозу транексамову кислоту слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують пероральні контрацептиви (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дисемінована внутрішньосудинна коагуляція (ДВК)
Пацієнти з синдромом ДВК зазв= ичай не повинні одержувати лікування із застосуванням транексамової кислоти (див. розділ «Протипоказання»). Якщо є необхідність у застосуванні транексамової кислоти, вона має бути призначена= винятково у разі наявності переважної активації фібринолітичної системи з гострою тяж= кою кровотечею. Встановлено, що характерний гематологічний профіль при цих стан= ах наближається до такого: зменшується час формування еуглобулінового згустку; спостерігається подовжений протромбіновий час; наявні зниження рівня фібрин= огену у плазмі крові, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину і α-2 макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р – комплексу; тобто фактори II (протромбін), VIII і X; підвищені рівні у плазмі крові продуктів розпаду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що у р= азі наявності основного хворобливого стану не можуть самі по собі змінитися різ= ні елементи в цьому профілі. У таких гострих випадках для зупинки кровотечі ра= зова доза 1 г транексамової кислоти часто є достатньою. Можливість застосування транексамової кислоти при синдромі ДВК у пацієнта слід розглядати тільки то= ді, коли наявні відповідна гематологічна лабораторна база та накопичений клініч= ний досвід.

Застосування у період вагітно= сті або годування груддю.

Жінкам репродуктивного віку п= ід час лікування слід застосовувати ефективні засоби контрацепції.<= /span>

Клінічних даних щодо застосув= ання транексамової кислоти вагітним жінкам недостатньо.

Протягом I триместру вагітнос= ті у якості запобіжного заходу призначення транексамової кислоти не рекомендуєть= ся.

Є тільки обмежені клінічні да= ні щодо застосування транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах у II або III триместрі вагітності, за якими неможливо ідентифікувати шкідливий вплив на плід. Транексамову кислоту застосовувати у період вагітн= ості можливо тільки у тому випадку, якщо очікувана терапевтична користь виправдо= вує потенційний ризик.

Транексамова кислота проникає= у материнське молоко. Таким чином, грудне годування не рекомендується.

Відсутні клінічні дані про вп= лив транексамової кислоти на фертильність.

<= /p>
Здатність впливати на швидкіс= ть реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами відсутні.

=

Спосіб застосування та дози.

Максітран<= sup>® вводити внутрішньовенно (краплинно, струминно).

Дорослі

При генералізованому фібринолізі транексамову кислоту вводити внутрішньовенно, повільно, у дозі 1 г (2 ампули по 5 мл) або 15 мг/кг маси = тіла кожні 6–8 годин, швидкість введення – 1 мл/хв.

При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат, по= чинаючи з дози             500 мг (1 ампула= по 5 мл) до 1 г (2 ампули по 5 мл) внутрішньовенно, повільно (приблизно 1 мл/хв)= 2–3 рази на добу.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок

У разі ниркової недостатності застосування транексамової кислоти протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). Для пацієнтів, які мають легку або помірну ниркову недостатність, дозування транексамової кислоти потрібно= зменшити відповідно до показників рівня сироваткового креатиніну:<= /p>

Сироватковий креатинін

Доза (внутрішньовенно)

Введення

мкмоль/л

мг/10 мл

120–249

1,35–2,82

10 мг/кг

Кожні 12 годин

250–500

2,82–5,65

10 мг/кг

Кожні 24 години

> 500

> 5,65

5 мг/кг

Кожні 24 години

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки

Пацієнтам з порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна.

Застосування дітям

Дітям віком від 1 року застос= овувати за показаннями (див. розділ «Показа= ння»), дозування – близько 20 мг/кг/добу. Однак дані з ефективності, безпеки, щодо особливостей дозування при застосув= анні дітям за вказаними показаннями обмежені.

Аспекти ефективності, особливості дозування та безпеки застосування транексамової кислоти дітям, які перенесли операції на серці, не були досліджені в повному обсязі.

Застосування пацієнтам літнього віку

Зазвичай корекція дози не потрібна, якщо немає ознак ниркової недостатності.

Спосіб застосування

Введення м= ає суворо обмежений режим – повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція /= інфузія) максимум 1 мл на хвилину (див. розділ «Особливості застосування»).

Транексамо= ву кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.

Транексамо= ву кислоту можна змішувати з більшістю розчинів для інфузій, такими як електролітні розчини, розчини вуглеводів, розчини амінокислот та декстрану.= До транексамої кислоти можна додавати гепарин.

Діти.

Максимальна разова доза для д= ітей віком від 1 року – 10 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза становить 20 мг/кг маси тіла.

Передозуван= ня.

Випадки передозування не спостерігалися.

Симптоми передозування можуть включати запаморочення, головний біль, гіпотензію і судоми (конвульсії). Та= кож було показано, що судоми, як правило, мають місце при більш високій частоті введення та характерні при збільшенні дози.

Лікування передозування симптоматичне.

Побічні реакції.

Нижче зазначені побічні реакц= ії, систематизовані відповідно до класифікації MedDRA (основні класи систем органів). У межах кожного класу систем органів побічні реакції упорядковані= за частотою. У кожній групі за частотою побічні реакції представлено у порядку зменшення проявів. Частоту було визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).<= /span>

Клас MedDRA

(системи та органи)

Частота

Небажані ефекти

З боку шкіри та підшкірної тканини

Нечасто

Алергічні дерматити.

З боку шлунково-кишкового тракту<= /i>

Часто

Діарея, блювання, нудота.

З боку нервової системи

Частота невідом= а

Судоми, зокрема у разі неправильного застосування.

З боку органів зору

Частота невідом= а

Порушення зору, включаючи порушення функції сприйняття кольорів.=

З боку системи крові та лімфатичної системи

Частота невідом= а

Нездужання, спричинене гіпотонією, з   втратою свідомості або без (як правил= о, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – після перорального прийому).

Артеріальна або венозна тромбоемболія на будь-яких ділянках.

З боку імунної системи

Частота невідома

Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу.

Повідомлення про побічні реак= ції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосува= нні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: <= /span>= https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температу= рі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

<= /b>

Не= сумісність.

Транексамову кислоту для ін’єкцій не можна дода= вати до крові для переливання або до ін’єкційних розчинів, що містять лікарські засоби групи пеніцилінів.

Упаковка.

По 5 мл в ампулах, по 5 ампул (5×1) у касеті у пачці з картону.

Або по 5 мл в ампулах, по 10 ампул (5×2= ) у касетах у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

<= /p>
Виробник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» (відповідальний за випуск серії, не включаючи контроль/випробування серії)<= /span>.

АТ «Галичфарм» (відповідальни= й за виробництво та контроль/випробування серії, не включаючи випуск серії).

=

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд= . 5 (ТОВ НВФ «МІКРОХІМ»).

Україна, 79024, Львівська обл= ., місто Львів, вулиця Опришківська, будинок 6/8 (АТ «Галичфарм»).=

Заявник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

Місцезнаходження заявника.

Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд= . 5.

Повідомити про небажане явище при застосуванні лікарського засобу Ви мо= жете через систему фармаконагляду ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» на номер телефону: +38 (050) 309-83-54 (цілодобово) або на e-mail: pharmacovigi= lance@microkhim.com

Сироватковий креатинін	Доза (внутрішньовенно)	Введення
мкмоль/л	мг/10 мл
120–249	1,35–2,82	10 мг/кг	Кожні 12 годин
250–500	2,82–5,65	10 мг/кг	Кожні 24 години
> 500	> 5,65	5 мг/кг	Кожні 24 години

Клас MedDRA (системи та органи)	Частота	Небажані ефекти
З боку шкіри та підшкірної тканини	Нечасто	Алергічні дерматити.
З боку шлунково-кишкового тракту<= /i>	Часто	Діарея, блювання, нудота.
З боку нервової системи	Частота невідом= а	Судоми, зокрема у разі неправильного застосування.
З боку органів зору	Частота невідом= а	Порушення зору, включаючи порушення функції сприйняття кольорів.=
З боку системи крові та лімфатичної системи	Частота невідом= а	Нездужання, спричинене гіпотонією, з втратою свідомості або без (як правил= о, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – після перорального прийому). Артеріальна або венозна тромбоемболія на будь-яких ділянках.
З боку імунної системи	Частота невідома	Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу.