МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УКРАНИНЫ

ІНСТРУКЦІЯ

= для медичного застосування лікарського засобу

МЕТ= ОКЛОПРАМІД-ЗДОРОВ’Я

(METOCLOPRA= MIDE-ZDOROVY= E)

Склад:

діюча речовина: metoclopramide;

1 мл розчину містить метоклопрам= іду гідрохлориду 5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію метабісульфіт (Е 223), динатрію<= /span> едетат, пропіленгліколь, = кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

=

Лікарська форма. Розчин для ін’єкц= ій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарв= ний розчин.

Фармакотерапевтична= група. Стимулятори перистальтики (пропульсанти). Код АТХ А03F A01.

= Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метоклопрамід є центральним допаміновим антагоністом, який та= кож виявляє периферичну холінергічну активність.

Відзначають два основних ефекти метоклопраміду: протиблювотний та ефект прискорення випорожнення шлунка і проходження крізь тонку кишку.

Протиблювотний ефект викликаний дією на центральну точку стовбурової частини мозку (хеморецептор= и – активуюча зона блювотного центру), імовірно через гальмування допамінергічних нейронів.

Посилення перистальтики також частково контролюється вищими центрами, а= ле також частково може бути задіяний механізм периферичної дії разом з активац= ією постгангліонарних холінергічних<= /span> рецепторів і, можливо, пригніченням допамінергічних рецепторів шлунка і тонкої кишки. Через гіпотал= амус і парасимпатичну нервову систему регулює та координує рухову активність верхн= ього відділу шлунково-кишкового тракту: підвищує тонус шлун= ка і кишечнику, прискорює випорожнення шлунка, зме= ншує гастростаз, перешкоджає пілоричному та езофагеальному рефлюксу, стимулює перистальтику кишечнику. Нормалізує виділення жовчі, зменшує спазм сфінктера Од= ді, не змінюючи його тонус, усуває дискінезію жовчн= ого міхура.

Небажані ефекти поширюються головним чином на екст= рапірамідні симптоми, в основі яких лежить механізм допамін= -рецептор-блокуючої дії на центральну нервову систему.

Тривале лікування метоклопрамідом може викл= икати зростання концентрації пролактину у сироватці крові внаслідок відсутності <= span class=3DSpellE>допамінергічного гальмування секреції пролактину. У ж= інок описані випадки галактореї і порушення менструа= льного циклу, у чоловіків – гінекомастія. Однак ці сим= птоми зникали після припинення лікування.=

Фармакокінетика. Початок дії на шлунково-кишковий тракт відзначається через 1‒3 хвилини після внутрішньовенного введення і через 10-15 хвилин після внутрішньом’язового введення. Пр= отиблювотна дія зберігається протягом 12 годин. З білками плазми крові зв’язується 13‒30 % препарату. Об’єм розподілу – 3,5 л/кг. Прони= кає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри= , у грудне молоко. Метаболізується у печінці. Т½ – 4‒6 годин. Частина дози (близько 20 %) виводиться у початковій форм= і, а решта (близько 80 %) після метаболічних перетворень печінкою виводиться нир= ками у сполуках із глюкуроновою або сірчаною кислото= ю.

У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю Cl_CR знижується до 70 %, а Т_½ з плазми крові підвищується (близько 10 годин при Cl_CR 10‒50 мл/хв та 15 годин при Cl_CR < 10 мл/хв).

У пацієнтів із цирозом печінки спостерігалося накопичення метоклопраміду, що супроводжувалося зниженням кліренсу плазми крові на 50 %.

=

Клінічні характеристики.=

Показання. Дорослим метоклопрамід показаний для запобігання післяопераційній нудоті і блюванню, нудоті і блюванню, викликаним радіотерапією, а також для симптоматичного лікування нудоти і блювання, в т.ч. пов’язаних з гострою мігренню.

Дітям метоклопрамід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії для профілактики відстрочених нудоти і блювання, викликаних хіміотерапією, і для лікування післяопераційної нудоти і блювання.

=

= Протипоказання. Пiдвищена чутливість до метоклопраміду або до будь-якої іншої складової лікар= ського засобу; шлунково-кишкова кровотеча; механiчна кишкова непрохідність; шлунково-кишкова перфорацiя; підтверджена або запідозрена = феохромоцитома ‒ через ризик тяжких нападів артеріальної гіпертензії; пізня дискінезія, зумовлена нейролептиками або метоклопрамідом, в анамнезі; епілепсія (підвищення ча= стоти та інтенсивності приступів); хвороба Паркінсона; супутнє застосування з леводопою чи допамінергічними агоністами; встановлена метгемог= лобінемія при застосуванні метоклопраміду або дефіциті NADH-цитохром-b5-редуктази в ана= мнезі; пролактинзалежні пухлини; пiдвищена судомна готовнiсть (екст= рапiрамiднi руховi розлади); бронхіальна астма при підвищеній чутливості = до сульфітів. Застосування дітям віком до 1 року — через ризик розвитку екстрапірамідних порушень.

= Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

= Протипоказана комбінація. Леводопа/ допамінергічні агоністи і= метоклопрамід є взаємними антагоністами.

= Комбінація, якої слід уникати. Алкоголь посилює седативний ефект метоклопраміду.

Комбінації, щодо яких є застереження.

З пероральними лікарськими засобами (наприклад, па= рацетамолом) метоклопрамiд може впливати на їх абсорбцію через його вплив на моторику шлунка.

З антихолінергічними засо= бами і похідними морфіну – можливий взаємний антагонізм стосовно впливу на моторну активні= сть травного тракту.

З інгібіторами центральної нервової системи (похідними морфіну, анксіолітиками, седативними                                  = H₁-гістаміноблокато= рами, седативними антидепресантами, барбітуратами, клонідино= м та спорідненими препаратами) – потенціювання седативної дії метоклопраміду.

З нейролептиками – кумулятивний ефект та поява екстрапірамідних розладів.

Із серотонінергічними препаратами [наприклад, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)] – підвищення ризику розвитку серотонінового синдрому.

З дигоксином – зменшення біодоступності дигоксину. Необхідно проводити ретельний моніторинг концентрації = дигоксину в плазмі крові.

З циклоспорином – збільшення біодоступності останнього (C_max ‒ на 46 %, експозиція ‒ на 22 %). Необхідний ретельний моніторинг плазмової концентрації циклоспорину. Клінічне значення невизначене.=

З мівакурієм і суксаметонієм – можливе подовження тривалості нервово-м’язової блокади шляхом = інгібування холінестерази плазми.

З потужними інгібіторами CYP2D6 (такими як флуоксетин і пароксетин) – зростання експозиції метоклопраміду. Хоча клінічне значення невизначене, за пацієнтами необхідно спостерігати на випа= док виникнення побічних реакцій.

З сукцинілхоліном<= /i> – подовження ефекту останнього.

У зв’язку з вмістом у лікарській формі натрiю метабісульфіту одн= очасний прийом з тіаміном (вітамін В₁) може призвести до швидкого розщеплення останнього в організмі.

Особливості застосування. Препарат не слід застосовува= ти для лікування хронічних захворювань, таких як гастропарез<= /span>, диспепсія і гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, чи як додатковий засіб при проведенні хірургічних або радіологічних процедур.

Можуть с= постерігатися екстрапірамідні розлади, особливо у дітей та/аб= о при застосуванні високих доз. Ці реакції виникають зазвичай на початку лікуванн= я і можуть з’являтися після одноразового застосування. Метоклопрамід слід негайно відмін= ити у разі появи екстрапірамідних симптомів. Ці симпт= оми, як правило, повністю оборотні після припинення лікування, але може потребуватися симптоматичне лікування (бензодіазепіни<= /span> дітям та/або антихолінергічні антипаркінсонічні препарати дорослим).

Необхідно дотримуватися часового інтервалу принаймні 6 годин між кожним застосуванням= метоклопраміду, навіть у випадку блювання і відторгне= ння дози, для уникнення передозування.

Тривале = лікування метоклопрамідом може призвести до пізньої дискінезії, потенційно необоротного характеру, особли= во у літньому віці. Лікування не має перевищувати 3 місяців через ризик пізньої = дискінезії. Лікування має бути припинено, якщо з’явля= ються клінічні ознаки пізньої дискінезії.<= /span>

Повідомл= ялося про злоякісний нейролептичний синдром при застосуванні мет= оклопраміду у комбінації з нейролептиками, а також у вигляді монот= ерапії. Метоклопрамід слід негайно відмінити у разі поя= ви симптомів злоякісного нейролептичного синдрому і розпочати відповідне лікування.

Особливу= увагу слід приділяти пацієнтам із супутніми неврологічними ускладненнями і пацієн= там, яких лікують іншими препаратами, що діють на центральну нервову систему.

Симптоми= хвороби Паркінсона можуть посилюватися метоклопрамідом.=

Повідомл= ялося про метгемоглобінемію, яка може бути пов’язана з дефіцитом NADH-цитохрому-b5- редуктази. У таких випадках необхідно негайно та остаточно відмінити метоклопрамід= і застосувати відповідні заходи (такі як лікування метиленовим синім).=

Повідомлялося про тяжкі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи випадки гострої судинної недостатності, тяжкої брадикардії, зупин= ки серця та подовження інтервалу QT, які спостерігалися після застосування метоклопраміду у вигляді ін’єкцій, особливо після внутрішньовенного введення.

Для паці= єнтів з порушенням функції нирок або тяжким порушенням функції печінки рекомендуєть= ся зменшення дози.

З обережністю слід застосовувати метоклопрамід, особливо коли препарат вводиться внутрішньовенно, пацієнтам літнього віку, пацієнтам із порушенням серцевої провідності (включаючи подовження інтервал= у QT), пацієнтам із порушенням балансу електролітів, брадикардією, а також пацієнт= ам, які приймають препарати, що подовжують інтервал QT.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Натрію метабісульфіт (Е 223) рідко може спричиняти реакції гіперчутливості та бронхоспазм.

&nb= sp;

З= астосування у період вагітності або годування груддю. Велика кількість даних про вагітних жінок (біл= ьше ніж 1000 задокументованих результатів) вказує на відсутність жодної токсичн= ості, що призводить до мальформацій, або фетотоксичності. Метоклопрамід може використовуватися під час вагітності, якщо є клінічно необхідним. З ог= ляду на фармакологічні властивості (як у інших нейролептиків) у разі введення метоклопраміду на кінцевих термінах вагітності екстрапірамідний синдром у новонародженого не може бу= ти виключений. Застосування метоклопраміду слід ун= икати на кінцевих термінах вагітності. При застосуванні мето= клопраміду потрібно спостерігати за новонародженим.

Метоклопрамід у незначній кільк= ості проникає у грудне молоко. Тому не рекомендується застосовувати метоклопрамід під час годування груддю. Необхідно розглянути можливість припинення застосування метоклоп= раміду у жінок, які годують груддю.<= /o:p>

<= /p>
Здатність впливати на швидк= ість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. <= span class=3DSpellE>Метоклопрамід може викликати сонливість, запаморочення, дискінезію і дистоні= ї, що може вплинути на зір і здатність керувати автомобілем і механізмами.=

Спосіб застосування та дози. Препарат вводити внутрішньом’язово або повільно внутрішньовенно.

Як розчинник використовувати 0,9 % розчин натрію хлор= иду, 5 % розчин глюкози.

Для зниження ризику побічних реакцій (у т. ч. артеріальної гіпотензії, а= катизії) метоклопрамід при внутрішньовенному введенні сл= ід застосовувати як повільну болюсну ін’єкцію прот= ягом щонайменше 3 хвилин.

Застосування ін’єкційних форм має відбуватися протягом якомога коротшого проміжку часу, з якомога швидшим переходом на застосування пероральних або ректальних форм метоклопраміду.=

Дорослі: для запобігання післяопераційній нудоті і блюванню рекомендована доза метоклопраміду становить 10 = мг одноразово.

Для симптоматичного лікування нудоти і блювання, в т.ч. пов’язаних з гострою мігрен= ню, рекомендована доза метоклопраміду становить 10 = мг 3 рази на добу.

Максимальна добова доза – 30 мг або 0,5 мг/кг маси ті= ла.

Діти: рекомендована доза метоклопраміду становить 0,1‒0,15 мг/кг маси ті= ла до 3 разів на добу. При застосуванні для запобігання післяопераційній нудоті і блюванню метоклопрамiд слід застосовувати після закінчення операції.

Максимальна добова доза становить 0,5 мг/кг маси тіла. Якщо необхідно продовжити застосування лікарського засобу, слід дотримувати= сь не менш ніж 6-годинних інтервалів.

Вік, роки

Маса тіла, кг

Одноразова доза, мг

Частота

1‒3

10‒14

1

До 3 разів на добу

3‒5

15‒19

2

До 3 разів на добу

5‒9

20‒29

2,5

До 3 разів на добу

9‒18

30‒60

5

До 3 разів на добу

15‒18

> 60

10

До 3 разів на добу

Максимальна тривалість застосування метоклопраміду для лікування післяопераційної нудоти і блювання становить 48 годин.

Максимальна тривалість застосування метоклопраміду для запобігання відстроченій нудоті і блюванню, викликаним хіміотерапією, становить 5 діб.

= Для хворих літнього віку слід розглянути можливість зменшення дози через зниження = функції нирок і печінки, зумовлене віком.

Для хворих з термінальн= ою стадією порушення функції нирок (Cl_CR<= /span> ≤ 15 мл/хв) дозу метоклопраміду необхідно зменшити на 75 %. Для хворих з помірним і тяжким порушенням функції нирок               (Cl_CR 15‒60 мл/хв) дозу метоклопраміду необхідно зменшити на 50 %.

Хворим з тяжким порушенням функції печінки дозу метоклопраміду необхідно зменшити на 50 %.

Діти. Метоклопрамід протипоказаний д= ітям віком до 1 року у зв’язку з підвищеним риз= иком виникнення екстрапірамідних розладів.

= Передозування.

Симптоми: сонливість, зниження рівня свідомості, сплутаність свідомості, дратівливість, неспокій = та його посилення, судоми, екстрапірамідні розлади, порушення функції серцево-судинної системи з брадикардією і підвищенням чи зниженням артеріального тиску, галюцинації, зупинка дихання і серцевої діяльності, дистонічні реакції.

Лікування. У разі розвитку= екстрапірамідних симптомів, пов’язаних або не пов’яза= них з передозуванням, проводиться лише симптоматичне лікування (бензодіазепіни для дітей і/або антихолінергічні протипаркінсонічні лікарські засоби для дорослих). <= o:p>

Відповідно до клінічного стану необхідно проводити симптоматичне лікування та постійне спостереження за функціями серцево-судинної та дихальної системи.

Побічні реакції.=

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок, особливо при застосува= нні внутрішньовенно).

З боку системи кр= ові та лімфатичної системи: метгемоглобінемія, яка може бути пов’язана з дефіцитом NADH-цитохром-b5-редуктази, особливо у немовлят, сульфгемоглобінемія, яка пов’язана, головним чином, із супутнім застосуванням високих доз препаратів, що вивільняють сірку.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, особливо при внутрішньовенному застосуванні, зупинка серця протягом короткого часу після ін’єкції, яка може бути наслідком брадикардії= , атріовентрикулярна блокада, блокада синусового вузла, особливо при внутрішньовенному застосуванні, подовження інтервалу QT= , шлуночкова тахікардія типу «пірует», артеріальна гіпотензія, шок, синкопе = при внутрішньовенному введенні, гостра артеріальна гіпертензія у пацієнтів з феохромоцитомою, тимчасове підвищення артеріального т= иску.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: пiсля бiльш тривалої терапії препаратом, у зв’язку зi стимулюванням секрецiї пролактину, можуть виник= ати аменорея, гіперпролактинемія, гiнекомастiя, галакторея або порушення менструального циклу; = при розвитку цих явищ застосування метоклопрамiду с= лід припинити.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість у роті, запор, діарея.

З боку нервової системи: злоякісний нейролептичний синдром (характерні симптоми: жар, ригідність м’язiв, втрата свідомості, коливання артеріального тиску, судоми) переважно у пацієнтів з епілепсією, головний біль, запаморочення, сонливість, пригнічен= ий рівень свідомості, дистонія (включаючи порушення зору та окулогірний криз), у тому числі гостра.

Екстрапірамідні розлади, які мож= уть виникнути навіть після застосування однієї дози переважно у дітей та підліт= ків та/або при перевищенні рекомендованої дози:

·&nb= sp;     дискінетичний синдром (мимовiльнi = спазматичні рухи, зокрема в ділянці голови, шиї та плечей, тонічний блефароспазм, спазм лицевих і жувальних м’язів, відхилення язика, спазм глоткових м’язів і м’яз= ів язика, неправильне тримання голови і шиї, перенапруження хребта, спазматичне згинання рук, спазматичне розгинання ніг);

·&nb= sp;     паркінсонізм (тре= мор, ригідність, акінезія);

·&nb= sp;     пізня дискінезія (може бути постійною під час або після три= валого лікування, особливо у пацієнтів літнього віку);

·&nb= sp;     акатизія.

З боку шкіри: висипання, кропив’янка, гіперемія та свербіж шкіри, ангіоневротич= ний набряк.

Психічні розлади:= депресія, галюцинації, сплутаність свідомості, тривожність, неспокій.

Лабораторні дослідження: підвищення рівня ензимів печінки.

Загальні розлади:= астенія, підвищена втомлюваність.

Слiд особливо уважно слідкувати за розвитком побiчних реакцій у підлітків та хворих із тяжкими порушеннями функцiї нирок (нирк= ова недостатнiсть), внаслідок якої послаблюється виведення метоклопраміду<= /span>. У разі їх виникнення застосування лiкарського засобу одразу ж припиняють.

Повідомлялося про розвиток тяжких серцево-судинних реакцій, зумовлених внутрішньовенним застосуванням метоклопраміду (аритмія, наприклад у вигляді суправентрикулярної екстрасистолії, вентрикулярної екстрасистолії, тахікардії, починаючи від брадикардії до зупинки серця). =

Існує ризик гострих (короткочасних) неврологічних розладів, що вищий у дітей, а пізньої дискінезії – у пацієнтів літнь= ого віку. Ризик розвитку побічних реакцій з боку нервової системи зростає при застосуванні лікарського засобу у високих дозах та протягом тривалого періо= ду.<= /span>

При застос= уванні високих доз перераховані нижче реакції виникають частіше (деколи одночасно):

− ек= страпірамідні симптоми: гостра дистонія та дискінезія, с= индром Паркінсона, акатизія, навіть після застосування одноразової дози лікарського засобу, особл= иво у дітей;

− сонливість, пригнічений рівень свідомості, сплутаність свідомос= ті, галюцинації.

Термін придатності. = 5 років.=

=

Умо= ви зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступном= у для дітей місці.

Несумісність. Не змішувати з л= ужними інфузійними розчинами.

Упа= ковка. По 2 мл в ампула= х № 10 у коробці; № 5×2, № 10 у блістерах у коробці.

Категорія відпуску. = За рецептом.=

Виробник. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я».

Мі= сцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Вік, роки	Маса тіла, кг	Одноразова доза, мг	Частота
1‒3	10‒14	1	До 3 разів на добу
3‒5	15‒19	2	До 3 разів на добу
5‒9	20‒29	2,5	До 3 разів на добу
9‒18	30‒60	5	До 3 разів на добу
15‒18	> 60	10	До 3 разів на добу