MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D449C0.B6CEED70" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D449C0.B6CEED70 Content-Location: file:///C:/6A140C96/UA102210102_FAC6.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
Інс&=
#1090;рукція
д&=
#1083;я
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ЛІНОТОР®
(Linotor®)
Ск=
083;ад:
діюча
речовина: лі=
1079;иноприл;
1
таблетка
містить ліз
=
80;ноприлу
(у формі
дигідрату) 5
мг або,
1
таблетка
містить
лізиноприлm=
1;
(у формі
дигідрату) 10
мг або,
1
таблетка
містить ліз
=
80;ноприлу
(у формі
дигідрату) 20
мг;
допоміж
=
85;і
речовини: ма=
085;іт
(Е 421), кальцію
гідрофосфаm=
0;,
крохмаль ку
=
82;урудзяний,
крохмаль
прежелатинo=
0;зований,
заліза окси
=
76; червоний
(Е 172), магнію
стеарат.
Лікарсь
=
82;а
форма. Таблет
=
82;и.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
Ліно=
;тор®
по 5 мг – табле=
тки
круглої
форми
діаметром 6,0 м=
м
з двоопукло=
02;
поверхнею,
світло-роже
=
74;ого
кольору, з
рискою з
одного боку
та відбитко
=
84;
«PhI» з іншого.
Ліно=
;тор®
по 10 мг – табле=
;тки
круглої
форми
діаметром 6,0
мм з
двоопуклою
поверхнею,
рожево-кори
=
95;невого
кольору, з
рискою з
одного боку
та відбитко
=
84;
«PhI» з іншого.
Ліно=
;тор®
по 20 мг – табле=
;тки
круглої
форми
діаметром 8,0
мм з
двоопуклою
поверхнею,
світло-роже
=
74;о-коричнево&=
#1075;о
кольору, з
відбитком
«PhI» з одного
боку.
Фармако
=
90;ерапевтичн=
1072;
група. Інгібі=
090;ори
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ).
Код
АТХ С09А А03.
Фа=
088;макологічн&=
#1110;
властивостo=
0;.
Фарм&=
#1072;кодинаміка=
;.
=
051;ізиноприл
є
інгібітороl=
4;
пептидилдиl=
7;ептидази.
Лізиноприл
інгібує АПФ,
який є катал=
110;затором
перетворенl=
5;я
ангіотензиl=
5;у
І в ангіотен=
079;ин
II, якому
властива
судинозвужm=
1;вальна
дія. Також
ангіотензиl=
5;
II стимулює
секрецію
альдостероl=
5;у
у корі надни=
088;кових
залоз.
Пригніченнn=
3;
АПФ призвод
=
80;ть
до зменшенн=
03;
концентрацo=
0;ї
ангіотензиl=
5;у
II у плазмі
крові, що
спричиняє
зниження
вазоконстрl=
0;кції
та зменшенн=
03; секреції
альдостероl=
5;у,
а також може
призвести д
=
86;
зростання
концентрацo=
0;ї
калію у
сироватці
крові.
=
052;еханізм,
завдяки
якому
лізиноприл
зменшує
показники
артеріальнl=
6;го
тиску – це
первинне
пригніченнn=
3;
ренін-альдо
=
89;теронової
системи,
лізиноприл
чинить
гіпотензивl=
5;у
дію навіть у
пацієнтів з
низьким
реніном. АПФ
є ідентични
=
84;
до кінази II, фе=
;рменту,
який
розщеплює б
=
88;адикінін.
Досі не
з’ясовано, ч=
080;
відіграють
певну роль у
терапевтичl=
5;ій
дії лізиноп
=
88;илу
збільшені
рівні
потужного
судинорозшl=
0;рювального
пептиду –
брадикінінm=
1;.
=
040;ртеріальни&=
#1081;
тиск почина=
08;
знижуватисn=
3;
через годин
=
91;
після перор
=
72;льного
прийому
препарату,
максимальнl=
0;й
гіпотензивl=
5;ий
ефект
досягаєтьсn=
3;
через 6 годин.
Тривалість
дії
лізиноприлm=
1;
становить
близько 24
годин та
залежить ві
=
76;
дози.
=
059;
деяких
випадках
досягнення
оптимальноk=
5;о
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску
відбуваєтьl=
9;я
через 2-4 тижні
після
початку
терапії. При
тривалому
лікуванні
антигіпертk=
7;нзивний
ефект препа
=
88;ату
не
знижується.
При
раптовому
припиненні
лікування
швидкого аб
=
86;
суттєвого п=
10;двищення
(до
початковогl=
6;
рівня)
артеріальнl=
6;го
тиску не
виникає.
Фарм&=
#1072;кокінетика=
;.
=
051;ізиноприл
є
інгібітороl=
4;
АПФ для
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я,
що не містит=
100;
сульфгідриl=
3;ьних
груп.
=
055;ісля
пероральноk=
5;о
прийому
лізиноприлm=
1; максимальн=
1072;
його
концентрацo=
0;я
у сироватці
крові
досягаєтьсn=
3;
протягом 7
годин, хоча у
хворих із
гострим
інфарктом
міокарда бу
=
83;а
відзначена
деяка
тенденція д
=
86;
незначного
=
79;більшення
часу,
необхідногl=
6;
для досягне
=
85;ня
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
у сироватці
крові.
Середнє
значення аб
=
89;орбції
лізиноприлm=
1;
становить
близько
25 % і варіює в
окремих
пацієнтів
залежно від
величини пр
=
80;йнятої
дози (5-80 мг) у
діапазоні
від 6 до 60 %. Ці
дані
базуються н
=
72;
кількості
препарату,
визначеногl=
6;
в сечі. У
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
абсолютна
біодоступнo=
0;сть
знижується
приблизно н
=
72;
16 %. Прийом їжі
не впливає н=
072;
всмоктуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;.
=
051;ізиноприл
не зв’язуєт=
00;ся
з іншими
білками
сироватки к
=
88;ові,
окрім
циркулюючоk=
5;о
АПФ.
=
051;ізиноприл
не
метаболізуn=
8;ться
і повністю
виводиться
із сечею у
незміненомm=
1;
вигляді. При
багаторазоk=
4;ому
прийомі
ефективний
кумулятивнl=
0;й
напівперіоk=
6;
лізиноприлm=
1; становить
12,6 години. Кліl=
8;енс
лізиноприлm=
1;
у здорових
добровольцo=
0;в
становить
близько 50
мл/хв.
Зменшення
концентрацo=
0;ї
у сироватці
крові
демонструє
пролонговаl=
5;у
термінальнm=
1;
фазу та не
має відноше
=
85;ня
до
накопиченнn=
3;
препарату. Ц=
103;
завершальнk=
2;
фаза,
вірогідно,
свідчить пр
=
86;
інтенсивне
зв’язуваннn=
3;
з АПФ і не
пропорційнk=
2;
до дози.
=
059;
хворих на
цироз
порушення
функції
печінки
призводить
до зменшенн=
03;
абсорбції
лізиноприлm=
1;
(близько 30 %
після
визначення
=
74;
сечі), а також
до
збільшення
експозиції
(близько 50 %)
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми,
внаслідок
зниження
кліренсу.
=
055;орушення
функції
нирок знижу=
08;
елімінацію
лізиноприлm=
1;,
що
виводиться
нирками, але =
1094;е
зниження є
клінічно
важливим
лише тоді, ко=
1083;и
показники
клубочковоo=
1;
фільтрації
=
85;ижчі
30 мл/хв. При
легкому та
помірному
ступені ура
=
78;ення
нирок
(кліренс
креатиніну 30-80
мл/хв)
середнє зна
=
95;ення
AUC зростає
тільки на 13 %,
тоді як при
тяжкому
ступені
ураження
нирок
(кліренс
креатиніну 5-30
мл/хв)
спостерігаn=
8;ться
збільшення
=
89;ереднього
значення AUC у
4,5 раза.
=
051;ізиноприл
може бути
виведений з
=
72;
допомогою
діалізу.
Протягом
гемодіалізm=
1;,
тривалість
якого
становить 4
години,
концентрацo=
0;я
лізиноприлm=
1;
у плазмі
крові
знижується
=
74;
середньому
на 60 % із
кліренсом д=
10;алізу
між 40 і 55 мл/хв.
=
055;ацієнти
із серцевою
недостатніl=
9;тю
мають
набагато
більшу
експозицію
=
83;ізиноприлу
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми
(збільшення
значення AUC в
середньому
становить 125 %),
але,
ґрунтуючисn=
0;
на кількост=
10;
лізиноприлm=
1;,
визначеній
=
91;
сечі, наявне =
1079;меншення
абсорбції
становить
приблизно 16 %
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми.
=
055;ацієнти
літнього
віку мають
вищий рівен=
00;
препарату в
крові та вищ=
077;
значення AUC
(збільшення
становить
близько 60 %)
порівняно з
молодшими
пацієнтами.
Клінічн=
10;
характерисm=
0;ики.
По=
082;азання.
Пр=
086;типоказанн&=
#1103;.
·
Гіперчут&=
#1083;ивість
до
лізиноприлm=
1;
або до інших
інгібіторіk=
4;
АПФ, або
однієї зі ск=
083;адових
препарату.
·
Ангіонев&=
#1088;отичний
набряк в
анамнезі (у
тому числі
після
застосуван=
;ня
інгібіторіk=
4; АПФ,
ідіопатичнl=
0;й
та спадкови
=
81;
набряк Квін
=
82;е).
·
Стеноз
мітральногl=
6;
клапана або
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія
з порушення
=
84;
гемодинаміl=
2;и.
·
Стеноз
ниркової
артерії,
особливо
білатеральl=
5;ий
стеноз або с=
090;еноз
артерії
єдиної нирк
=
80;.
·
Гострий
інфаркт
міокарда з
нестабільнl=
6;ю
гемодинаміl=
2;ою.
·
Гострий
інфаркт
міокарда пр
=
80;
наявності
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(систолічни
=
81;
тиск =
≤ 100 м=
084;
рт.ст.).
·
Кардіоге&=
#1085;ний
шок.
·
Пацієнти
з рівнем
креатиніну
=
74;
сироватці
крові ≥ 220
мкмоль/л.
·
Одночасн&=
#1077;
застосуванl=
5;я
препарату і
високопропm=
1;скних
мембран з
поліакрилнo=
0;трилнатрію-2-=
метилосульm=
2;онату
(наприклад, AN 69)
при терміно
=
74;ому
діалізі.
·
Первинни&=
#1081;
гіперальдоl=
9;теронізм.
·
Тяжка
серцева нед
=
86;статність,
тяжка
артеріальнk=
2;
або реновас
=
82;улярна
гіпертензіn=
3;,
аортальний
стеноз.
·
Гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть
з постійним
підвищеним
артеріальнl=
0;м
тиском.
·
Вагітні
або жінки,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;
(див. розділ «&=
#1047;астосуванн=
;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю»).
Взаємод&=
#1110;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Діуретики.=
i>
Антигіпертk=
7;нзивний
ефект
зазвичай є
більш
вираженим,
якщо
додатково д
=
86;
терапії ліз
=
80;ноприлом
пацієнтам
призначати
діуретики. У
пацієнтів,
які
отримують
діуретики, о=
089;обливо
у тих, які
почали це
лікування
нещодавно,
після
додавання
лізиноприлm=
1;
іноді може
спостерігаm=
0;ися
значне
зниження ар
=
90;еріального
тиску.
Вірогіднісm=
0;ь
виникнення
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії,
спричиненоo=
1;
лізиноприлl=
6;м,
можна
зменшити,
якщо припин
=
80;ти
застосовувk=
2;ння
діуретиків
перед
початком
лікування
лізиноприлl=
6;м.
Харчові
добавки, що
містять
калій,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики
або
солезаміннl=
0;ки,
що містять
калій. Хоча
протягом
проведення
досліджень
рівень калі=
02;
у сироватці
крові
зазвичай
залишався н
=
72;
нормальномm=
1;
рівні, у
деяких
пацієнтів
спостерігаl=
3;ася
гіперкалієl=
4;ія.
Факторами
ризику, що
сприяють
розвитку
гіперкалієl=
4;ії,
є ниркова не=
076;остатність,
цукровий
діабет або
одночасне
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
(наприклад,
спіронолакm=
0;ону,
тріамтеренm=
1;
або амілори
=
76;у),
харчових
добавок, які
містять
калій, або
солезаміннl=
0;ків,
які містять
калій.
При
одночасномm=
1;
прийомі
лізиноприлm=
1;
та калійзбе
=
88;ігаючих
діуретиків
може розвин
=
91;тися
гіперкалієl=
4;ія,
спричинена
діуретикамl=
0;.
Літій.
Одночасне
застосуванl=
5;я
літію та
лізиноприлm=
1;
зазвичай не
рекомендуєm=
0;ься.
При одночас
=
85;ому
прийомі
літію та
інгібіторіk=
4;
АПФ повідом
=
83;ялося
про оборотн
=
77;
збільшення
концентрацo=
0;ї
літію у
сироватці
крові і
зростання
токсичностo=
0;.
Одночасне
призначеннn=
3;
тіазидних
діуретиків
=
79;
інгібітораl=
4;и
АПФ збільшу=
08;
ризик отрує
=
85;ня
літієм і
посилює вже
підвищений
=
88;изик
токсичностo=
0;
літію.
Одночасний
прийом літі=
02;
і
лізиноприлm=
1;
не
рекомендовk=
2;ний,
але якщо їх
сумісне
застосуванl=
5;я
необхідне,
слід
проводити
ретельний
моніторинг
=
88;івня
літію у
сироватці
крові.
Нестероїдн=
110;
протизапалn=
0;ні
препарати
(НПЗП),
включаючи
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту у
дозі
> 3 г/добу.
Довготриваl=
3;е
застосуванl=
5;я
НПЗП може зм=
077;ншити
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ. НПЗП та
інгібітори
АПФ
спричиняютn=
0;
додатковий
ефект
зростання
рівня калію =
074;
сироватці
крові і
можуть
призвести д
=
86;
погіршення
функції нир
=
86;к.
Ці явища
зазвичай
носять
оборотний х
=
72;рактер.
Рідко
спостерігаn=
8;ться
гостра нирк
=
86;ва
недостатніl=
9;ть,
головним
чином у паці=
108;нтів
з порушеною
функцією
нирок, таких =
1103;к
пацієнти
літнього
віку або
пацієнти з д=
077;гідратаціє&=
#1102;.
Інші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати.=
Одночасне
застосуванl=
5;я
цих
препаратів
=
84;оже
збільшити
гіпотензивl=
5;ий
ефект лізин
=
86;прилу.
Одночасне
застосуванl=
5;я
нітрогліцеl=
8;ину
та інших
нітратів аб
=
86;
інших судин
=
86;розширювал=
1100;них
засобів мож
=
77;
призвести д
=
86;
подальшого
зменшення
артеріальнl=
6;го
тиску.
Трициклічн=
110;
антидепресk=
2;нти/нейроле=
1087;тики/анесте=
;тики.
Одночасне
застосуванl=
5;я
певних
анестетикіk=
4;,
трициклічнl=
0;х
антидепресk=
2;нтів
та антипсих
=
86;тичних
засобів
разом з
інгібітораl=
4;и
АПФ може
призвести д
=
86;
подальшого
зменшення
артеріальнl=
6;го
тиску.
Симпатомім=
077;тики.
Симпатомімk=
7;тики
можуть
зменшувати
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Протидіабе=
090;ичні
препарати.=
Епідеміолоk=
5;ічні
дослідженнn=
3;
свідчать, що
одночасний
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ та проти=
076;іабетичних
препаратів
(інсулінів,
пероральниm=
3; гіпоглікем=
1110;чних
засобів) мож=
077;
спричинити
посилене
зменшення
рівня
глюкози у
крові з
ризиком
виникнення
гіпоглікемo=
0;ї.
Цей ефект
частіше
спостерігаn=
8;ться
протягом пе
=
88;ших
тижнів
комбінованl=
6;ї
терапії та у
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок.
Ацетилсалі=
094;илова
кислота,
тромболітиl=
2;и,
бета-блокат
=
86;ри,
нітрати.
Лізиноприл
можна
застосовувk=
2;ти
разом з ацет=
080;лсаліцилов&=
#1086;ю
кислотою (у
кардіологіm=
5;них
дозах),
тромболітиl=
2;ами,
бета-блокат
=
86;рами
та/або
нітратами.
Алкоголь.
Потенціює
гіпотензивl=
5;у
дію
лізиноприлm=
1;.
Алопуринол,
цитостатикl=
0;,
імунодепреl=
9;анти,
кортикостеl=
8;оїди,
прокаїнаміk=
6;.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з лізинопри
=
83;ом
можуть
спричиняти
лейкопенію.
Лікарські
засоби, які
пригнічуютn=
0;
функцію
кісткового
мозку. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з лізинопри
=
83;ом
підвищують
ризик виник
=
85;ення
нейтропеніo=
1;
і/чи
агранулоциm=
0;озу.
Естрогени.=
i>
При
одночасномm=
1;
призначеннo=
0;
можливе зме
=
85;шення
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
лізиноприлm=
1;
за рахунок
затримки
рідини в
організмі.
Золото.
Нітритоїдн=
і
реакції
(симптоми
вазодилатаm=
4;ії,
включаючи
гіперемію,
нудоту, запа=
084;орочення
та
артеріальнm=
1;
гіпотензію, =
103;кі
можуть
проявлятисn=
3;
у тяжкій
формі) внасл=
110;док
ін’єкцій
золота
(наприклад
натрію ауро
=
90;іомалату)
спостерігаn=
2;ться
частіше у па=
094;ієнтів,
які
одночасно
приймають
лізиноприл.
Особлив&=
#1086;сті
застосуванl=
5;я.
На=
03;вність
у препараті =
074;
якості
допоміжної
речовини =
045;
421, може чинити
мʼяку =
&nb=
sp; пос=
1083;аблювальну
дію.
Симптомати=
095;на
гіпотензія.
Клінічні
прояви
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
рідко
зустрічаютn=
0;ся
у пацієнтів =
079;
неускладнеl=
5;ою
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
У пацієнтів =
079;
гіпертензіn=
8;ю,
які
приймають
лізиноприл,
вірогіднісm=
0;ь
виникнення
гіпотензії
вища, якщо
існує
дегідратацo=
0;я,
наприклад,
при терапії
діуретикамl=
0;,
діареї,
внаслідок б
=
83;ювання,
застосуванl=
5;я
безсольовоo=
1;
дієти, діалі=
079;у,
або у тих, хто
має тяжку
форму
ренінзалежl=
5;ої
гіпертензіo=
1;.
У пацієнтів
із серцевою =
085;едостатніс&=
#1090;ю
з або без
ниркової
недостатноl=
9;ті
може
спостерігаm=
0;ися
симптоматиm=
5;на
гіпотензія.
Вірогіднісm=
0;ь
її
виникнення
=
74;ища
у пацієнтів =
079;
більш
тяжкими
формами сер
=
94;евої
недостатноl=
9;ті,
що
виявляєтьсn=
3;
у застосува
=
85;ні
високих доз
петльових
діуретиків,
гіпонатрієl=
4;ії
або
функціоналn=
0;ній
нирковій не
=
76;остатності.
Початок
терапії і
корекція до
=
79;и
у пацієнтів =
079;
підвищеним
ризиком
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії
повинні
проводитисn=
3;
під
ретельним
медичним
наглядом.
Схожі засте
=
88;ежні
засоби
потрібно
застосовувk=
2;ти
до пацієнті
=
74;
з ішемічною
хворобою
серця або
церебровасl=
2;улярними
захворюванl=
5;ями,
у яких
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може
призвести д
=
86;
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
Якщо
спостерігаn=
8;ться
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
пацієнта сл=
10;д
покласти на
спину та у
разі
необхідносm=
0;і
ввести
шляхом
внутрішньоk=
4;енної
інфузії фіз=
10;ологічний
розчин.
Тимчасове
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску не є
протипоказk=
2;нням
для
подальшого
прийому
препарату. Я=
082;
тільки
артеріальнl=
0;й
тиск
підвищитьсn=
3;
після
відновленнn=
3;
об’єму
рідини,
препарат
можна
застосовувk=
2;ти
без
застереженn=
0;.
У деяких
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
які мають
нормальний
або низький
артеріальнl=
0;й
тиск, при
застосуванl=
5;і
лізиноприлm=
1;
може
спостерігаm=
0;ися
додаткове
зниження
системного
артеріальнl=
6;го
тиску. Цей
ефект є
очікуваним =
10;
зазвичай не =
108;
причиною
припинення
лікування.
Якщо прояви
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
набувають к
=
83;інічного
характеру,
можливо,
необхідно з
=
84;еншити
дозу або
припинити
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;.
Артеріальн=
072;
гіпотензія
при гостром
=
91;
інфаркті
міокарда.
Лікування
лізиноприлl=
6;м
не слід
розпочинатl=
0;
пацієнтам і
=
79;
гострим
інфарктом
міокарда, у
яких існує
ризик
подальших
гемодинаміm=
5;них
ускладнень
після
лікування
вазодилатаm=
0;орами.
До цієї груп=
080;
належать
пацієнти, у
яких
систолічниl=
1;
артеріальнl=
0;й
тиск
становить 100
мм рт. ст. або
нижче, або ті,
у яких
розвинувся
кардіогеннl=
0;й
шок. Якщо
протягом
перших 3 діб
після
інфаркту
систолічниl=
1;
артеріальнl=
0;й
тиск
становить 120
мм рт. ст. або
нижче, дозу
потрібно
зменшити.
Якщо систол=
10;чний
артеріальнl=
0;й
тиск станов
=
80;ть
100 мм рт. ст. або
нижче,
потрібно
зменшити пі
=
76;тримуючу
дозу до 5 мг
або
тимчасово д
=
86;
2,5* мг. Терапію
лізиноприлl=
6;м
слід
відмінити,
якщо
артеріальнk=
2;
гіпотензія
зберігаєтьl=
9;я
(систолічни
=
81;
артеріальнl=
0;й
тиск нижче 90
мм рт. ст.
протягом
більше 1
години).
Порушення
функції
нирок. У
випадку
ниркової
недостатноl=
9;ті
(кліренс
креатиніну <=
80
мл/хв)
початкову
дозу лізино
=
87;рилу
необхідно
призначати
відповідно
=
76;о
кліренсу
креатиніну
пацієнта
(див. таблицю 1=
),
а надалі –
згідно з
реакцією
пацієнта на =
083;ікування.
У таких
пацієнтів
регулярний
моніторинг
рівня калію
та
креатиніну =
08;
складовою
звичайної
медичної
практики.
У
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
що виникає н=
072;
початку
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ, може
призвести д
=
86;
подальшого
порушення
ниркової
функції. У
таких
випадках
повідомлялl=
6;ся
про гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
яка зазвича
=
81;
має
оборотний
характер.
У деяких
пацієнтів з
двобічним
стенозом ни
=
88;кової
артерії або
стенозом
артерії єди
=
85;ої
нирки, які
приймають
інгібітори
АПФ, спостер=
110;галося
збільшення
рівня
сечовини
крові та
креатиніну
=
74;
сироватці
крові, що
зазвичай
мало
оборотний
характер
після
припинення
терапії. Це
особливо
властиво
пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Якщо також
розвиваєтьl=
9;я
реноваскулn=
3;рна
гіпертензіn=
3;,
ризик
виникнення
тяжкої
гіпотензії
та ниркової
недостатноl=
9;ті
збільшуєтьl=
9;я.
Лікування
таких
пацієнтів с
=
83;ід
починати пі
=
76;
пильним
медичним
наглядом із
призначеннn=
3;м
низьких доз
препарату т
=
72;
ретельним
титруванняl=
4;
дози.
Зважаючи на =
090;е,
що лікуванн=
03;
діуретикамl=
0;
може бути фа=
082;тором,
що сприяє
виникненню
вищезазначk=
7;них
явищ, перед
застосуванl=
5;ям
лізиноприлm=
1;
їх прийом не=
086;бхідно
відмінити і
контролюваm=
0;и
функцію
нирок
протягом
перших
тижнів
лікування
лізиноприлl=
6;м.
У деяких
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
без явних
проявів
порушень
судин нирок
спостерігаl=
3;ося
збільшення
рівня сечов
=
80;ни
крові і
креатиніну
сироватки
крові,
зазвичай
незначне та
оборотного
характеру,
особливо пр
=
80;
комбінованl=
6;му
застосуванl=
5;і
лізиноприлm=
1;
з
діуретикамl=
0;.
Вірогіднісm=
0;ь
появи таких
явищ вища у
пацієнтів з
існуючою
нирковою
недостатніl=
9;тю.
У таких
випадках
може бути
необхідним
зменшення
дози та/або
припинення
прийому
діуретиків
та/або
лізиноприлm=
1;.
При
гострому
інфаркті
міокарда
лікування
лізиноприлl=
6;м
пацієнтів,
які мають
ознаки
порушення
функції
нирок
(концентрац=
10;я
креатиніну
=
91;
сироватці
крові вище 177
мкмоль/л
та/або проте=
111;нурія
вище 500 мг/г), не
розпочинатl=
0;.
Якщо нирков
=
72;
недостатніl=
9;ть
виникла під
час лікуван
=
85;я
лізиноприлl=
6;м
(концентрац=
10;я
креатиніну
=
91;
сироватці
крові вища 265
мкмоль/л або
вдвічі
перевищує
рівень, який
спостерігаk=
4;ся
до початку
лікування),
лікар повин
=
77;н
прийняти
рішення про
припинення
терапії
лізиноприлl=
6;м.
Гіперчутли=
074;ість/ангіон=
евротичний
набряк.
Інколи
повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
обличчя,
кінцівок, гу=
073;,
язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані у
пацієнтів,
які
приймають
інгібітори
АПФ, такі як
лізиноприл.
Ці явища
можуть
виникнути у
будь-який
момент
протягом лі
=
82;ування.
У таких
випадках
потрібно
негайно
відмінити
прийом
лізиноприлm=
1;,
призначити
відповідне
лікування і
проводити
постійний м
=
86;ніторинг
до повного
зникнення
симптомів у
пацієнта.
У
випадках,
коли набряк
локалізоваl=
5;о
в ділянці
язика без
виникнення
проблем з
диханням,
пацієнт мож
=
77;
потребуватl=
0;
довготриваl=
3;ого
спостережеl=
5;ня,
якщо
лікування а
=
85;тигістамін=
1085;ими
засобами та
кортикостеl=
8;оїдами
виявляєтьсn=
3;
недостатніl=
4;.
Дуже
рідко
повідомлялl=
6;ся
про летальн=
10;
випадки
внаслідок
ангіоневроm=
0;ичного
набряку,
пов’язаногl=
6;
з набряком
гортані або
язика. У
пацієнтів з
набряком у
ділянці
язика,
голосової
щілини або
гортані
можлива обс
=
90;рукція
дихальних
шляхів,
особливо у
таких, які
мали
оперативні
втручання н
=
72;
дихальних
шляхах. У так=
1080;х
випадках
необхідно
негайно
вжити заход=
10;в
невідкладнl=
6;ї
допомоги.
Вони можуть
включати
введення
адреналіну
та/або підтр=
080;мання
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів паці=
08;нта.
Пацієнт
повинен
знаходитисn=
3;
під ретельн
=
80;м
медичним
наглядом до
повного та
стійкого
зникнення
симптомів.
Пацієнт&=
#1080;
з
ангіоневроm=
0;ичним
набряком в а=
085;амнезі,
навіть якщо
його
розвиток не
пов’язаний
=
79;
інгібітораl=
4;и
АПФ, мають
підвищений
ризик
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку під
час терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Анафілакти=
095;ні
реакції у
пацієнтів, я=
082;і
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;.
Повідомлялl=
6;ся
про
виникнення
анафілактиm=
5;них
реакцій у
пацієнтів,
які
знаходилисn=
3;
на
гемодіалізo=
0;
з
використанl=
5;ям
високопротl=
6;чних
мембран
(наприклад, AN 69)
та одночасн
=
86;
застосовувk=
2;ли
інгібітори
АПФ. У таких
випадках
необхідно
використовm=
1;вати
або інший ти=
087;
мембран для
діалізу, або
інший клас
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів.
Анафілакти=
095;ні
реакції
протягом
аферезу лін
=
86;протеїдів
низької
щільності
(ЛНЩ). Рідко у
пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ, протяго=
084;
аферезу ЛНЩ
із сульфато
=
84;
декстрану
спостерігаl=
3;ися
анафілактиm=
5;ні
реакції, що
загрожувалl=
0;
життю.
Виникнення
таких
реакцій
можна
уникнути,
якщо тимчас
=
86;во
припинити
терапію
інгібітораl=
4;и
АПФ перед
проведенняl=
4;
аферезу.
Десенсибіл=
110;зація. У
пацієнтів,
які
приймають
інгібітори
АПФ під час
лікування
десенсибілo=
0;зацією
(наприклад,
отрутою
перетинчасm=
0;окрилих),
можуть вини
=
82;нути
анафілактиm=
5;ні
реакції. Вон=
080;
зникають пі
=
76;
час
тимчасовогl=
6;
припинення
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, але вони
можуть знов
=
91;
з’явитися
при
необережноl=
4;у
повторному
призначеннo=
0;
препарату.
Печінкова
недостатніl=
9;ть.
Дуже рідко
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ пов’язу=
02;ть
із синдромо
=
84;,
який
починаєтьсn=
3;
з
холестатичl=
5;ої
жовтяниці
або гепатит
=
91; і
прогресує д
=
86;
фульмінантl=
5;ого
некрозу печ=
10;нки
та (іноді)
летального
наслідку.
Механізм
виникнення
цього
синдрому
невідомий.
Якщо у
пацієнтів,
які
приймають
лізиноприл,
розвинуласn=
3;
жовтяниця
або помічен
=
86;
зростання
рівня ензим=
10;в
печінки, то
необхідно
припинити
застосуванl=
5;я
препарату і
надати
відповідну
=
84;едичну
допомогу.
Нейтропені=
103;/агранулоци=
тоз.
Повідомлялl=
6;ся
про випадки
розвитку не
=
81;тропенії/
агранулоциm=
0;озу,
тромбоцитоl=
7;енії
та анемії у
пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок, які не
мають інших
ускладнень,
нейтропеніn=
3;
зустрічаєтn=
0;ся
рідко.
Нейтропеніn=
3;
та агрануло
=
94;итоз
зникають
після
припинення
терапії інг=
10;біторами
АПФ. Слід
дуже
обережно
застосовувk=
2;ти
лізиноприл
пацієнтам,
які мають ко=
083;агеноз
судин,
приймають
імуносупреl=
9;ивну
терапію,
лікуються
алопуринолl=
6;м
або прокаїн
=
72;мідом
або мають
кілька із ци=
093;
ускладнюючl=
0;х
факторів,
особливо у
випадку вже
наявних
порушень
функції
нирок. У
деяких із ци=
093;
пацієнтів р
=
86;звиваються
серйозні
інфекції, пр=
080;
яких інтенс
=
80;вна
антибіотикl=
6;терапія
не дає бажан=
086;го
результату.
Якщо
лізиноприл
призначати
таким
пацієнтам, т=
086;
рекомендуєm=
0;ься
проводити
періодичниl=
1;
моніторинг
кількості
лейкоцитів, =
072;
також
необхідно
проінформуk=
4;ати
пацієнтів
про
необхіднісm=
0;ь
повідомлятl=
0;
лікаря про
будь-які
ознаки
інфекції.
Раса.
Інгібітори
АПФ з більш
високою
частотою сп
=
88;ичиняють
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку у
представниl=
2;ів
негроїдної
раси
порівняно з
представниl=
2;ами
інших рас. Як
і інші
інгібітори
АПФ,
лізиноприл
може бути
менш
ефективним
при
необхідносm=
0;і
зменшити
артеріальнl=
0;й
тиск у
представниl=
2;ів
негроїдної
раси порівн=
03;но
з
представниl=
2;ами
інших рас,
можливо,
завдяки
більш
поширеному
серед
пацієнтів
негроїдної
раси з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
стану, що
характеризm=
1;ється
низьким
реніновим
статусом.
Кашель.
Повідомлялl=
6;ся
про випадки
виникнення
кашлю, що був
спричинениl=
1;
застосуванl=
5;ям
інгібіторіk=
4;
АПФ. У
типових
випадках це
був
непродуктиk=
4;ний
та стійкий
кашель, але
такий, що
швидко
зникає післ=
03;
припинення
=
83;ікування.
Під час
диференційl=
5;ої
діагностикl=
0;
кашлю
необхідно
враховуватl=
0;,
що виникнен
=
85;я
кашлю може
бути
спричинено
лікуванням
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Хірургічні
втручання/а
=
85;естезія. У
пацієнтів,
які
перенесли
значне
хірургічне
втручання
або
анестезію
засобами, що
спричиняютn=
0;
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
лізиноприл
може
блокувати
утворення
ангіотензиl=
5;у
II після
компенсатоl=
8;ної
секреції ре
=
85;іну.
Якщо у
результаті
дії цього
механізму в
=
80;никла
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
необхідно
відновити
рівень
рідини.
Гіперкаліє=
084;ія.
Збільшення
рівня калію =
091;
сироватці
крові спост
=
77;рігається
у деяких
пацієнтів,
які приймаю
=
90;ь
інгібітори
АПФ,
включаючи
лізиноприл.
Підвищений
ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
існує у паці=
108;нтів
з нирковою
недостатніl=
9;тю,
цукровим
діабетом аб
=
86;
тих, які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
калійзберіk=
5;аючі
діуретики
або солезам=
10;нники,
що містять
калій; або
пацієнтів,
які
приймають
інші ліки,
застосуванl=
5;я
яких
пов’язане з=
10;
зростанням
рівня калію =
074;
сироватці
крові
(наприклад,
гепарин).
Якщо
одночасне
застосуванl=
5;я
вищезгаданl=
0;х
речовин є не=
086;бхідним,
рекомендуєm=
0;ься
проводити
регулярний
моніторинг
рівня калію =
074;
сироватці
крові.
Хворі
на цукровий
діабет.
Протягом
першого
місяця
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ хворим н=
072;
цукровий
діабет, які
застосовуюm=
0;ь
протидіабеm=
0;ичні
препарати
перорально
або інсулін,
необхідно
ретельно
проводити
глікемічниl=
1;
контроль.
Вагітність.=
span>
Лікарський
засіб не
повинен
застосовувk=
2;тися
вагітними
або жінками,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;.
Якщо під час
лікування
лізиноприлl=
6;м
підтверджуn=
8;ться
вагітність,
його
застосуванl=
5;я
необхідно
негайно
припинити і
замінити
іншими ліка
=
88;ськими
засобами,
дозволенимl=
0;
до застосув
=
72;ння
у вагітних.
Застосуван=
085;я
пацієнтам з
трансплантl=
6;ваною
ниркою.
Досвід
призначеннn=
3;
лізиноприлm=
1;
пацієнтам, у =
1103;ких
нещодавно
було
проведено
трансплантk=
2;цію
нирки,
відсутній, т=
086;му
лікування
лізиноприлl=
6;м
не рекоменд
=
91;ється.
У
літньому
віці
однакові
дози
препарату м
=
86;жуть
супроводжуk=
4;атися
підвищенняl=
4;
його
концентрацo=
0;ї
в крові, з
цієї причин
=
80;
слід визнач
=
80;ти
дозу з
особливою
обережністn=
2;
і з урахуван=
085;ям
стану
функції
нирок
пацієнта. Не=
079;важаючи
на це, між пац&=
#1110;єнтами
молодого та
літного вік
=
91; не
було
виявлено
суттєвих
відмінностk=
7;й
у гіпотензи
=
74;ній
ефективносm=
0;і
лізиноприлm=
1;.
За=
089;тосування
у період
вагітності
=
72;бо
годування
груддю.
Преп=
;арат
протипоказk=
2;ний
у період
вагітності.
Пацієнтки,
які плануют=
00;
вагітність,
повинні бут
=
80;
переведені
на антигіпе
=
88;тензивну
терапію
лікарськимl=
0;
засобами, у
яких профіл=
00;
безпеки для
вагітних
жінок є добр=
077;
вивченим. Пр=
080;
виникненні
вагітності
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ слід
припинити
негайно та у
разі
необхідносm=
0;і
призначити
іншу антигі
=
87;ертензивну
терапію. Не
рекомендовk=
2;но
застосовувk=
2;ти
препарат пі
=
76;
час
годування
груддю.
Зд=
072;тність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Врах=
;овуючи
можливість
виникнення
запаморочеl=
5;ня
та розвитку
втомлюваноl=
9;ті,
лізиноприл
може
вплинути на
здатність
керування
автотранспl=
6;ртом
та роботу з
іншими меха
=
85;ізмами,
особливо на
початку
лікування, т=
086;му
слід
утриматися
від керуван
=
85;я
автотранспl=
6;ртом
та роботи з
іншими меха
=
85;ізмами
до
встановленl=
5;я
індивідуалn=
0;ної
реакції на
препарат.
Сп=
086;сіб
застосуванl=
5;я
та дози. <=
/span>
Лізиноп&=
#1088;ил
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
перорально 1
раз на добу,
приблизно в
один і той
самий час.
Прийом їжі н=
077;
впливає на
абсорбцію
таблеток
лізиноприлm=
1;.
Дозу потріб
=
85;о
визначати
індивідуалn=
0;но
відповідно
до реакції
пацієнта та
артеріальнl=
6;го
тиску.
Арт&=
#1077;ріальна
гіпертензіn=
3;
Лізиноп&=
#1088;ил
можна
застосовувk=
2;ти
як монотера
=
87;ію
та у
комбінації
=
79;
іншими
антигіпертk=
7;нзивними
препаратамl=
0;.
Поч&=
#1072;ткова
доза
Для
хворих з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
рекомендовk=
2;на
початкова
доза
становить 10 м&=
#1075;.
Пацієнти з
дуже
активною
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;тероновою
системою
(зокрема з ре=
1085;оваскулярн=
ою
гіпертензіn=
8;ю,
підвищеним
виведенням
солі з
організму
та/або
зниженим
об’ємом
міжклітиннl=
6;ї
рідини, серц=
077;вою
недостатніl=
9;тю
або тяжкою
формою арте
=
88;іальної
гіпертензіo=
1;)
можуть
відчути
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску після
прийому
початкової
дози. Для
таких паціє
=
85;тів
рекомендовk=
2;на
початкова
доза станов
=
80;ть
2,5-5 мг, початок
лікування
має
проходити
під безпосе
=
88;еднім
наглядом
лікаря.
Зменшення п
=
86;чаткової
дози
рекомендуєm=
0;ься
також у разі
наявності
ниркової
недостатноl=
9;ті
(див. нижче
таблицю 1).
Під&=
#1090;римуюча
доза.
Звичайн&=
#1072;
рекомендовk=
2;на
підтримуючk=
2;
доза
становить 20
мг одноразо
=
74;о
на добу. Якщо
призначеннn=
3;
цієї дози не
дає
достатньогl=
6;
терапевтичl=
5;ого
ефекту
протягом 2-4
тижнів, її
можна
збільшити.
Максимальнk=
2;
добова доза
становить 80
мг на добу.
Пац&=
#1110;єнти,
які
приймають
діуретичні
препарати.
Симптом&=
#1072;тична
артеріальнk=
2;
гіпотензія
може
виникнути
після
початку
лікування
лізиноприлl=
6;м.
Це
імовірніше
для пацієнт=
10;в,
які
приймають
діуретики
під час ліку=
074;ання
лізиноприлl=
6;м.
Тому таким
пацієнтам р
=
77;комендуєть=
1089;я
приймати
препарат з
обережністn=
2;
через
імовірністn=
0;
підвищеногl=
6;
виведення
солі з
організму
та/або
зниження
об’єму
міжклітиннl=
6;ї
рідини. Якщо
є така
можливість,
необхідно
припинити
лікування
діуретикамl=
0;
за 2-3 дні до
початку
терапії
лізиноприлl=
6;м.
Для хворих з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
які не можут=
100;
припинити
лікування
діуретикамl=
0;,
терапію
лізиноприлl=
6;м
слід
розпочинатl=
0;
з дози 5 мг.
Необхідно
перевіряти
функцію
нирок та
рівень калі=
02;
у сироватці
крові.
Наступні до
=
79;и
лізиноприлm=
1;
необхідно
підбирати в=
10;дповідно
до реакції
артеріальнl=
6;го
тиску. У разі
потреби
терапію
діуретикамl=
0;
можна понов
=
80;ти.
Під&= #1073;ір дозування для хворих і= 079; нирковою не = 76;остатністю.<= o:p>
Дозуван&=
#1085;я
для хворих і=
079;
нирковою
недостатніl=
9;тю
має
базуватися
на кліренсі
креатиніну,
як показано
нижче у
таблиці 1.
Таб&=
#1083;иця
1. Підбір
дозування
для хворих і=
079;
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Клі=
;ренс
креатиніну
(мл/хв) |
Поч=
;аткова
доза (мг/день=
) |
<10
мл/хв
(включаючи
пацієнтів
на діалізі) |
2,5 мг*<= o:p> |
10-30
мл/хв |
2,5-5 мг=
|
31-80
мл/хв |
5-10 мг<= o:p> |
* –
дозування
та/або
частоту
прийому
необхідно
розраховувk=
2;ти,
виходячи з
показників
=
88;еакції
артеріальнl=
6;го
тиску.
Дозу
можна
поступово
збільшуватl=
0;,
поки
артеріальнl=
0;й
тиск не
нормалізуєm=
0;ься,
або до
досягнення
максимальнl=
6;ї
дози у 40 мг на
добу.
Хро&=
#1085;ічна
серцева
недостатніl=
9;ть.
Пацієнт&=
#1072;м
із
симптоматиm=
5;ною
серцевою не
=
76;остатністю
слід
приймати
лізиноприл
=
91;
якості
допоміжної
терапії до
діуретиків,
препаратів
наперстянкl=
0;
або бета-бло=
082;аторів.
Терапію
лізиноприлl=
6;м
можна розпо
=
95;инати
з дозування 2,5
мг 1 раз на
добу, прийом
препарату
необхідно
здійснюватl=
0;
під наглядо
=
84;
лікаря, щоб
виявити
початковий
=
77;фект
препарату н
=
72;
артеріальнl=
0;й
тиск.
Дозуван&=
#1085;я
лізиноприлm=
1;
необхідно
підвищуватl=
0;:
· зk=
3;ільшуючи
дозу не біль=
096;
ніж на 10 мг, прl=
0;
цьому інтер
=
74;али
між
підвищенняl=
4;
дози мають
становити н
=
77;
менше 2
тижнів;
· дl=
6;
найвищої
дози, яку
переносить
пацієнт, мак=
089;имум
до 35 мг 1 раз на
добу.
Підбір
дозування
має базуват
=
80;ся
на клінічні
=
81;
реакції
кожного окр
=
77;мого
пацієнта.
Пацієнтам,
які мають
високий
ризик
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії,
наприклад,
пацієнтам з
підвищеним
рівнем виве
=
76;ення
солі з
організму з
або без
гіпонатрієl=
4;ії,
пацієнтам з
гіповолеміn=
8;ю
або пацієнт
=
72;м,
які проходи
=
83;и
інтенсивну
терапію
діуретикамl=
0;,
слід
покращити
свій стан,
якщо це
можливо, до
початку
терапії
лізиноприлl=
6;м.
Необхідно
перевіряти
функцію
нирок та
рівень калі=
02;
у сироватці
крові.
Гос&=
#1090;рий
інфаркт
міокарда.
Залежно
від обстави
=
85;
пацієнт має
пройти стан
=
76;артну
рекомендовk=
2;ну
терапію, так=
091;
як лікуванн=
03;
тромболітиl=
2;ами,
аспірином т
=
72; бета-блокат=
орами.
Разом з цим
можна
застосовувk=
2;ти
нітрогліцеl=
8;ин
внутрішньоk=
4;енно
або трансде
=
88;мально.
Поч&=
#1072;ткова
доза (перші 3
дні після
перенесеноk=
5;о
інфаркту
міокарда).
Лікуван&=
#1085;я
лізиноприлl=
6;м
можна
розпочати у
перші 24 годин&=
#1080;
після появи
перших
симптомів.
Лікування н
=
77;
слід
розпочинатl=
0;,
якщо
показник
систолічноk=
5;о
артеріальнl=
6;го
тиску
становить н
=
80;жче
У разі
ниркової не
=
76;остатності
(кліренс
креатиніну <=
80
мл/хв)
початкову
дозу
лізиноприлm=
1;
необхідно
підбирати
відповідно
до
показників
кліренсу
креатиніну
пацієнта
(див. таблицю 1=
).
Під&=
#1090;римуюча
доза.
Рекомен&=
#1076;ована
підтримуючk=
2;
доза станов
=
80;ть
10 мг 1 раз на
добу. У разі
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(систолічни
=
81;
тиск нижче
Діа&=
#1073;етична
нефропатія.
Для
хворих на
цукровий
діабет ІІ
типу, з артер=
1110;альною
гіпертензіn=
8;ю
та
початковою
стадією
нефропатії
доза
лізиноприлm=
1;
становить 10
мг 1 раз на
добу, яку у
разі
необхідносm=
0;і
можна
збільшити д
=
86;
20 мг 1 раз на
добу для
досягнення
стійкого ар
=
90;еріального
тиску нижче&nbs=
p; =
90 мм рт. ст.
У разі
ниркової
недостатноl=
9;ті
(кліренс кре=
072;тиніну
< 80 мл/хв)
початкову
дозу
лізиноприлm=
1;
необхідно
підбирати
відповідно
до
показників
кліренсу
креатиніну
пацієнта
(див. таблицю 1=
).
Пац&=
#1110;єнти
літнього
віку.
У
клінічних
випробуванl=
5;ях
не було
виявлено
змін у
ефективносm=
0;і
або безпеці
препарату,
пов’язаних
=
79;
віком. Однак
при досягне
=
85;ні
віку, що
асоціюєтьсn=
3;
зі зниження
=
84;
ниркової
функції,
початкову
дозу
лізиноприлm=
1;
необхідно
підбирати
відповідно
до вказівок,
наведених у
таблиці 1.
Після цього
дозу потріб
=
85;о
підбирати
відповідно
до реакції т=
072;
артеріальнl=
6;го
тиску.
Діти.
Ефектив&=
#1085;ість
і
безпечністn=
0;
застосуванl=
5;я
дітям не
встановленo=
0;,
тому
препарат не =
089;лід
застосовувk=
2;ти
у
педіатричнo=
0;й
практиці.
Передоз&=
#1091;вання.
Симптоми:
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гостра
судинна нед
=
86;статність,
порушення
електролітl=
5;ого
балансу,
ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпервентиl=
3;яція
легенів,
тахікардія,
брадикардіn=
3;, запамороче&=
#1085;ня,
тривожний
стан та
кашель.
Лікуван
=
85;я:
=
лікування
симптоматиm=
5;не,
в/в введення
фізіологічl=
5;ого
розчину,
можливе
введення ін
=
92;узії
ангіотензиl=
5;у
II та/або в/в ввk=
7;дення
катехоламіl=
5;ів.
Якщо прийом
препарату
був
здійснений
нещодавно, т=
086;
для виведен
=
85;я
препарату
рекомендуєm=
0;ься
промивання
шлунка та
прийом
ентеросорбk=
7;нтів
або сульфат
=
91;
натрію.
Лізиноприл
може бути
виведений з
організму з
=
72;
допомогою
гемодіалізm=
1;,
при цьому
слід уникат
=
80;
застосуванl=
5;я
поліакрилоl=
5;ітрильних
металосульm=
2;онатних
мембран вис
=
86;кої
проникностo=
0;.
К=
088;ім
загальних
заходів,
спрямованиm=
3;
на виведенн=
03;
лізиноприлm=
1;
з організму, =
1085;еобхідний
контроль за
життєвими
показникамl=
0;
та їх
коригуваннn=
3;
у відділенн=
10;
інтенсивноo=
1;
терапії.
Необхідний
безперервнl=
0;й
контроль
рівня
електролітo=
0;в
і концентра
=
94;ії
креатиніну
=
74;
сироватці
крові.
По=
073;ічні
реакції.
З боку
кровотворнl=
6;ї
та
лімфатичноo=
1;
систем: зниk=
8;ення
рівня
гемоглобінm=
1;
і
гематокритm=
1;,
пригніченнn=
3;
діяльності
кісткового
мозку, поруш=
077;ння
мозкового
кровообігу,
анемія, тром=
073;оцитопенія,
лейкопенія,
нейтропеніn=
3;,
агранулоциm=
0;оз,
гемолітичнk=
2;
анемія,
лімфаденопk=
2;тія,
аутоімунні
захворюванl=
5;я.
З боку
oбміну
речовин і
харчування:
гіпоглікемo=
0;я.
З боку
нервової
системи:
запаморочеl=
5;ня,
головний
біль, раптов=
110;
зміни
настрою,
парестезія,
вертиго,
порушення с
=
84;акових
відчуттів,
порушення
сну, сплутан=
110;сть
свідомості,
порушення
рівноваги, д=
077;зорієнтаці&=
#1103;,
суб’єктивнk=
7;
відчуття шу
=
84;у
у вухах та
зниження
гостроти
зору, синкоп=
077;,
симптоми
депресії,
непритомніl=
9;ть,
порушення
нюху, м’язов=
110;
спазми.
З боку
серцево-суд
=
80;нної
системи:
ортостатичl=
5;і
ефекти
(включаючи а=
088;теріальну
гіпотензію),
інфаркт
міокарда та
інсульт,
імовірно як
ускладненнn=
3;
гіпотензії,
відчуття
серцебиття,
тахікардія, =
089;индром
Рейно.
При
застосуванl=
5;і
лізиноприлm=
1;
у пацієнтів
із гострим
інфарктом
міокарда
можливі, осо=
073;ливо
у перші 24
години,
атріовентрl=
0;кулярна
блокада ІІ-І=
030;І
ступенів,
тяжка
артеріальнk=
2;
гіпотензія
=
90;а/або
порушення
функції
нирок, у
поодиноких
випадках –
кардіогеннl=
0;й
шок.
З боку
дихальної
системи:
кашель,
бронхіт,
риніт,
бронхоспазl=
4;,
синусит,
алергічний
альвеоліт/е
=
86;зинофільна
пневмонія, г=
083;осит,
задишка,
інфекції
верхніх
дихальних
шляхів.
З боку
травного
тракту:
діарея,
блювання,
нудота,
абдомінальl=
5;ий
біль та
порушення
травлення,
сухість та
першіння у
роті,
панкреатит,
кишковий
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
гепатоцелюl=
3;ярний
або холеста
=
90;ичний
гепатит,
жовтяниця
або
печінкова
недостатніl=
9;ть,
диспепсія,
зменшення
апетиту,
запор.
З боку
шкіри та
підшкірних
тканин:
висипання,
свербіж, реа=
082;ції
гіперчутлиk=
4;ості,
включаючи а
=
85;гіоневроти=
1095;ний
набряк (ангі=
086;невротични&=
#1081;
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, язика, го&=
#1083;осової
щілини та/аб=
086;
гортані),
кропив’янкk=
2;,
алопеція,
псоріаз,
надмірне по
=
90;овиділення,
пухирчатка, =
087;емфігус,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
мультиформl=
5;а
еритема,
псевдолімфl=
6;ма
шкіри,
гіперемія
шкіри.
Пові=
;домлялося
про комплек
=
89;
симптомів,
який може
включати:
гарячку, вас=
082;уліт,
міалгію,
артралгію/а
=
88;трит,
позитивні
антинуклеаl=
8;ні
антитіла
(АНА),
підвищення
швидкості
осідання
еритроцитіk=
4;
(ШОЕ), еозиноф&=
#1110;лію
і лейкоцито
=
79;,
висипання,
світлочутлl=
0;вість
або
виникнення
інших
дерматологo=
0;чних
проявів.
З боку
сечовидільl=
5;ої
системи:
порушення
функції
нирок,
уремія,
гостра нирк
=
86;ва
недостатніl=
9;ть,
олігурія/ан
=
91;рія,
неадекватнk=
2;
секреція
антидіуретl=
0;чного
гормону,
протеїнуріn=
3;.
З боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз:
імпотенція,
гінекомастo=
0;я.
Загальн=
10;
розлади:
втомлюваніl=
9;ть,
астенія,
гіпоглікемo=
0;я.
Результ
=
72;ти
лабораторнl=
0;х
досліджень: зб=
110;льшення
вмісту
сечовини в
крові, збіль=
096;ення
вмісту
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
збільшення
рівня
ферментів
печінки, гіп=
077;ркаліємія.
Рідко –
збільшення
вмісту білі
=
88;убіну
в сироватці
крові,
гіпонатрієl=
4;ія.
Термін
придатностo=
0;. 4
роки.
Умови
зберігання.
Збер&=
#1110;гати
при
температурo=
0;
не вище 30 °=
span>С.
Упаковк
=
72;.
По 14
таблеток у
блістері, по 2
блістери у
картонній
коробці.
Категор=
10;я
відпуску.
За
рецептом.
Виробнl=
0;к.
Фарма
Інтернешенk=
2;л
Компані.
Місцезl=
5;аходження
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Аль
Кастал еріа,
Ерпорт роуд,
А.С. 334 Джубайхk=
2;
11941, Амман – Йордан=
1110;я.
Заявник.
Фарма
Інтернешенk=
2;л
Компані.
Місцезнахо&=
#1076;ження
заявника.
А.С. 334 Аль-Джуб=
айха
11941 Амман,
Йорданія.