ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

= ;

РЕЛВАР™ ЕЛЛІПТА

(RELVAR<= /span>™ <= /b>ELLIPTA= )

Cклад:

діючі речовини: флютиказону фуроат, вілантерол;

1 доза, що доставляється, містить 92 мкг флютиказону фуроату і 22 мкг віланте= ролу (у формі трифенатату);

це відповідає попередньо відмірюваній дозі 100 мкг флютиказону фуроату та 25 мкг вілантеролу (у формі трифенатату);

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію стеарат.

Лікарська форма. Порошок для інгаляцій.

Основні фізико-хімічні властивості: білий порошок у світло-сірому інгаляторі з блідо-синім ковпачком розпилювача та дозатором.<= o:p>

Фармакотерапевтична група. Лікарські засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Адренергічні засоби в комбінації з кортикостероїдами та іншими, включаючи антихолінергічні. Вілантерол та флютиказону фуроат. Код АТХ R03A K10= .

Фар= макологічні властивості.

Фармакодинаміка.

<= u>Механізм дії

Флютиказону фуроат та вілан= терол – представники двох класів лікарських засобів (синтетичний кортикостероїд та селективний агоніст бета₂-рецепторів тривалої дії).

Фармакодинамічні ефекти

= Флютиказону фуроат

Флют= иказону фуроат – це синтетичний трифтористий кортикостероїд з потужною протизапальн= ою дією. Точний механізм, за допомогою якого флютиказону фуроат впливає на симптоми астми та ХОЗЛ, невідомий. Кортикостероїди показали широкий діапазон дій на різноманітні типи клітин (зокрема на еозинофіли, макрофаги, лімфоцит= и) та медіатори (наприклад на цитокіни та хемокіни, залучені до запалення).

Вілантеролу трифенатат

Віла= нтеролу трифенатат – це селективний агоніст бета₂-адренергічних рецептор= ів тривалої дії (ТДБА).

Фарм= акологічні ефекти агоністів бета₂-адренорецепторів, включаючи вілантеролу трифенатат, щонайменше частково пов’язані зі стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази, ферменту, який каталізує перетворення аденозинтрифосфату (= АТФ) до циклічного 3’,5’-аденозинмонофосфату (циклічний АМФ). Підвищені рівні циклічного АМФ спричинюють розслаблення гладких м’язів бронхів та пригнічую= ть виділення медіаторів реакції гіперчутливості негайного типу з клітин, особл= иво з лаброцитів.

Між = кортикостероїдами та ТДБА виникають молекулярні взаємодії, за допомогою чого стероїди активую= ть ген бета₂-рецептора, збільшуючи кількість рецепторів та їхню чутливість, а ТДБА готують глюкокортикоїдні рецептори до стероїдозалежної активації та покращують клітинну ядерну транслокацію. Ці синергічні взаємод= ії відображаються в покращеній протизапальній активності, яка була показана in vitro та in vivo в ряді клітин запалення, пов’язаних з патофізіологією астми та ХОЗЛ. Дослідже= ння біопсії дихальних шляхів при застосуванні флютиказону фуроату та вілантерол= у в клінічних дозах також показали синергізм дії кортикостероїдів та ТДБА у пацієнтів з ХОЗЛ.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Абсолютна біодоступність флютиказо= ну фуроату та вілантеролу при інгаляції у вигляді флютиказону фуроату/вілантер= олу становила в середньому 15,2% та 27,3% відповідно. Пероральна біодоступність флютиказону фуроату та вілантеролу була низькою, в середньому 1,26% та <= 2% відповідно. З огляду на уваги цю низьку пероральну біодоступність, системний вплив флютиказону фуроату та вілантеролу після інгаляційного застосування переважно пов’язаний зі всмоктуванням інгальованої частки дози, яка потрапи= ла до легень.

Розподіл. Після внутрішньовенного вве= дення флютиказону фуроат та вілантерол широко розподіляються, середній об’єм розподілу в рівноважному стані − 661 л та 165 л відповідно.=

Флют= иказону фуроат та вілантерол мають слабкий зв’язок з еритроцитами. Зв’язування флютиказону фуроату та вілантеролу з білками плазми in vitro в плазмі крові людини було високим, в середньому > 99,6% та 93,9% відповідно. У пацієнтів з нирковою або печінковою недостатні= стю зв’язування з білками плазми in vit= ro не зменшувалося.

Флют= иказону фуроат та вілантерол є субстратами для P-глікопротеїну (P-gp), однак малоймовірно, що одночасне застосування флютиказону фуроату/вілантеролу з інгібіторами P-gp змінить системний вплив флютиказону фуроату/вілантеролу, оскільки вони добре всмоктуються= .

Біотрансформація. За даними in vitro, основні шляхи метаболізму флютиказону фуроату та вілантеролу у людини опосередковуються переважно CYP3A4.

Флют= иказону фуроат переважно метаболізується шляхом гідролізу S-фторметил-карботіоатної групи до метаболітів з суттєво меншою кортикостероїдною активністю. Віланте= рол переважно метаболізується O‑дезалкілуванням до метаболітів з суттєво = меншою b₁- та b₂-агоністичною активністю.

Виведення. Після перорального застосування флютиказону фуроат виводиться у людини переважно шляхом метаболізму, при цьому метаболіти майже повністю виділяються з калом= , а < 1% відновленої радіоактивної дози виділяється з сечею.

Після перорального застосування вілантерол виводиться переважно шляхом метаболізм= у з подальшим виділенням метаболітів з сечею та калом на рівні приблизно 70% та= 30% радіоактивної дози відповідно в дослідженні з використанням мічених ізотопі= в у людини. Очікуваний період напіввиведення вілантеролу з плазми після однораз= ової інгаляції флютиказону фуроату/вілантеролу в середньому становив 2,5 години. Ефективний період напіввиведення для накопиченого вілантеролу, визначений п= ісля інгаляції повторних доз вілантеролу по 25 мкг, дорівнює 16 годин у пацієнті= в з астмою та 21,3 години у пацієнтів з ХОЗЛ.

Діти. Для підлітків (ві= ком від 12 років) відсутні рекомендації щодо зміни дози.

Фармакокінетика флютиказону фуроату/вілантеролу у пацієнтів віком до 12 років не досліджувалася. Безпек= а та ефективність застосування флютиказону фуроату/вілантеролу дітям віком до 12 років не встановлювалися.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку (> 65 років)

Впли= в віку на фармакокінетику флютиказону фуроату та вілантеролу визначався в дослідже= ннях фази ІІІ у пацієнтів з ХОЗЛ та астмою. Не було доказів впливу віку (12–84 р= оки) на фармакокінетику флютиказону фуроату та вілантеролу у пацієнтів з астмою.=

Не б= уло доказів впливу віку на фармакокінетику флютиказону фуроату та вілантеролу у пацієнтів з ХОЗЛ, тоді як відмічалося збільшення (37%) AUC_(0–24)= вілантеролу у досліджуваному віковому діапазоні (41−84 роки). Для пацієнтів літнь= ого віку (84 роки) з низькою масою тіла (35 кг) AUC_(0–24) вілан= теролу прогнозується на рівні більше 35% порівняно з відповідним показником в оцін= еній популяції (пацієнти з ХОЗЛ віком 60 років з масою тіла 70 кг), тоді як= C_max не змінювалася. Малоймовірно, що ці відмінності мають клінічне значення.

Для пацієнтів з астмою та пацієнтів з ХОЗЛ немає рекомендацій щодо зміни дози.

Порушення функції нирок. <= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"MS Mincho";mso-ansi-language:UK; mso-fareast-language:EN-US;layout-grid-mode:line'>Дослідження клінічної фармакології флютиказону фуроату/вілантеролу показало, що ниркова недостатн= ість тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) не призводить до суттєво= сильнішого впливу флютиказону фуроату або вілантеролу чи до більш виражених системних впливів кортикостероїду або бета₂-агоніста порівняно з відповідн= ими показниками при нормальній функції нирок.

Немає необхідності у корекції дози для паціє= нтів з нирковою недостатністю.

Вплив гемодіалізу не досліджувався.=

Порушення функції печінки. Після застосування протягом 7 днів повторних доз флютиказону фуроату/вілантеролу відмічалося збільшення системного впливу флютиказону фуроату (до трьох разів, що визначено за показником AUC_(0–=
24)) у пацієнтів з печінковою недостатністю (класифікація за Чайлдом − П’ю, клас A, B або C) у порівнянні зі здоровими добровольцями. Таке збільшення системного впливу флютиказону фуроату у пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (класифікація за Чайлдом − П’ю, клас В; флютиказону фуроат/вілантерол, 184/22 мкг) пов’язувалося зі зменшенням сироваткового кортизолу в середньому на 34% у порівнянні зі здоровими добровольцями. Нормалізований за дозою системний вплив флютиказону фуроату = був аналогічним у пацієнтів з печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня (класифікація за Чайлдом − П’ю, клас B або C).

Після застосування протягом 7 днів повторних доз флютиказону фуроату/вілантеролу = не відмічалося суттєвого збільшення системного впливу вілантеролу (C_{max
та AUC) у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого, середнього або тяжк=
ого
ступеня (класифікація за Чайлдом − П’ю, клас A, B або C).<=
/span>}

Не було клінічно значимих впливів комбінації флютиказону фуроату/вілантеролу на системні бета-адренергічні ефекти (частота серцевих скорочень або рівень калію в сироватці крові) у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня (вілантерол, 22 мкг) або з тяж= кою печінковою недостатністю (вілантерол, 12,5 мкг) у порівнянні зі здоровими добровольцями.

Інші особливі групи

У ра= зі захворювання на астму показник AUC_(0–24) флютиказону фуроату у пацієнтів-вихідців зі Східної Азії, Японії та Південно-Східної Азії (12−13% пацієнтів) був в середньому на 33−53% вищим у порівнянн= і з іншими групами пацієнтів. Однак не було доказів більшого системного впливу в цій популяції, асоційованого з більшим впливом на добове виділення кортизолу з сечею. В середньому C_max вілантеролу прогнозується на рівні вище 220−287%, а AUC_(0–24) порівнянна для пацієнтів азійського походження та пацієнтів інших груп за походженням. При цьому не = було доказів того, що це більш високе значення C_max вілантеролу призводило до клінічно суттєвих впливів на частоту серцевих скорочень.=

У разі Х= ОЗЛ показник AUC₍₀_–₂₄₎ флютиказону фуроату у пацієнтів-вихідців зі Схі= дної Азії, Японії та Південно-Східної Азії (13&= #8722;14% пацієнтів) був в середньому на 23−30% вищим у порівнянні з представниками європеоїдної раси. Однак не було доказів більшого системного впливу в цій популяції, асоційованого з більшим впливом на добове виділення кортизолу з сечею. Не було відмічено впливу раси на фармакокінетичні параме= три вілантеролу у пацієнтів з ХОЗЛ.

Стать, маса тіла та ІМТ

Не б= уло доказів впливу статі, маси тіла та індексу маси тіла (ІМТ) на фармакокінети= ку флютиказону фуроату на основі даних фармакокінетичного аналізу у фазі ІІІ у 1213 пацієнтів з астмою (712 жінок) та 1225 пацієнтів з ХОЗЛ (392 жінки). <= o:p>

Не б= уло доказів впливу статі, маси тіла та ІМТ на фармакокінетику вілантеролу на ос= нові даних популяційного фармакокінетичного аналізу у 856 пацієнтів з астмою (500 жінок) та 1091 пацієнта з ХОЗЛ (340 жінок).

Немає необхідності у корекції дози залежно від статі, маси тіла або ІМТ.

Клінічні характеристики.=

Показання.

Астма

Регулярне лікування астми у дорослих та дітей віком від 12 років, якщо необхідне застосування комбінованого лікарського засобу (бета₂-а= гоніст тривалої дії та інгаляційний кортикостероїд):

·      пацієнти, захворю= вання яких недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдами та інгаляцій= ними бета₂-агоністами короткої дії, у разі потреби;=

·      пацієнти, у яких = вже досягнуто адекватного контролю захворювання інгаляційним кортикостероїдом та інгаляційним бета₂-агоністом тривалої дії.

ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень)

Симптоматичне лікування дорослих з ХОЗЛ з ОФВ₁< 70% від належних велич= ин (після застосування бронходилататора) із загостреннями в анамнезі незважаюч= и на регулярну терапію бронходилататорами.

Про= типоказання.

Підвищена чутливість до діючих речовин або будь-яких допоміжних речовин препарату.

Вза= ємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Клін= ічно суттєві взаємодії препаратів, опосередковані флютиказону фуроатом/вілантеро= лом в клінічних дозах, вважаються малоймовірними у зв’язку з низькими плазмовими концентраціями, які досягаються після інгаляції.

Бета-блокатори

Блок= атори бета₂-адренергічних рецепторів можуть ослаблювати або чинити антагоністичну дію до агоністів бета₂-адренергічних рецепторів. Необхідно уникати одночасного застосування неселективних та селективних блокаторів бета₂-адренергічних рецепторів, якщо не буде переконл= ивих причин їх застосування.

Інгібітори CYP3A4

Флют= иказону фуроат та вілантерол швидко виводяться внаслідок розширеного ефекту першого проходження, опосередкованого ферментом печінки CYP3A4.

Необ= хідна обережність при одночасному застос= уванні з сильними інгібіторами CYP3A4 (наприклад кетоконазолом, ритонавіром), оскі= льки існує можливість підвищеного системного впливу флютиказону фуроату та вілантеролу, тому необхідно уникати одночасного застосування. Дослідження взаємодії повторної дози інгібітору CYP3A4 було проведено за участю здорових добровольців із застосуванням комбінації флютиказону фуроату/вілантеролу (184/22 мкг) та сильного інгібітору CYP3A4 кетоконазолу (400 мг). Одночасне застосування підвищувало середню AUC_(0–2=
4) та C_max флютиказону фуроату на 36% та 33% відповідно. Підвищення впливу флютиказону фуроату пов’язувалося з 27% зменшенням зваженого середнь= ого значення сироваткового кортизолу за 0−24 години. Одночасне застосуван= ня підвищувало середню AUC_(0–t) та C_max вілантеролу на 6= 5% та 22% відповідно. Підвищення впливу вілантеролу не пов’язувалося з підвище= нням системного впливу на частоту серцевих скорочень, рівень калію в крові або тривалість інтервалу QTcF, пов’язаного з бета₂-агоністом. <= o:p>

Інгібітори P-глікопротеїну

Флют= иказону фуроат та вілантерол є субстратами P-глікопротеїну (P-gp). Дослідження клінічної фармакології серед здорових добровольців з одночасним застосуванн= ям вілантеролу та сильнодіючого інгібітору P-gp, а також інгібітору CYP3A4 середньої дії верапамілу не показало будь-якого суттєвого впливу на фармакокінетику вілантеролу. Дослідження клінічної фармакології зі специфіч= ним інгібітором P-gp та флютиказону фуроатом не проводилося.<= /p>
Симпатоміметики=

Одночасне застосування з ін= шими симпатоміметиками (як монотерапія або у складі комбінованої терапії) може спричинити виникнення небажаних реакцій на флютиказону фуроат/вілантерол. П= репарат Релвар™ Елліпта не можна застосовувати одночасно з іншими агоністами бета_{2-адренергічних
рецепторів тривалої дії або препаратами, які містять агоністи бета_{2-адренергічних
рецепторів тривалої дії.}}

Педіатрична популяція

Досліджувалась взаємодія тільки у дорослих пацієнтів.

Осо= бливості застосування.

Погіршення захворювання

Флют= иказону фуроат/вілантерол не можна застосовувати для лікування гострих симптомів ас= тми або гострого нападу при ХОЗЛ, коли необхідні бронходилататори короткої дії. Підвищена частота застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів вказує на погіршення контролю, і в такому разі пацієнта повинен оглянути лікар.

Паці= єнти не повинні припиняти лікування флютиказону фуроатом/вілантеролом при астмі або ХОЗЛ без консультації з лікарем, оскільки симптоми можуть повернутися після припинення лікування.

Під = час лікування флютиказону фуроатом/вілантеролом можуть виникнути небажані явища= та загострення, пов’язані з астмою. Пацієнтам необхідно рекомендувати продовжи= ти лікування, але звернутися за консультацією до лікаря, якщо симптоми астми не контролюються або погіршуються після інгаляції препаратом Релвар™= Елліпта.

Парадоксальний бронхоспазм

Пара= доксальний бронхоспазм може виникати з раптовим швидким збільшенням свистячих хрипів п= ісля застосування дози. Це потребує термінового лікування інгаляційними бронходилататорами короткої дії. Слід негайно відмінити препарат Релвар Елліпта, оцінити стан пацієнта і за необхідності призначити альтернативне лікування.

Вплив на серцево-= судинну систему

При застосуванні симпатоміметиків, включаючи препарат Релвар™ Елліпта, можливі порушення= з боку серцево-судинної системи, такі як серцеві аритмії, наприклад суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія. У плацебо-контрольованому дослідженні за участю пацієнтів з помірно вираженим ХОЗЛ або підвищеним риз= иком серцево-судинних захворювань в анамнезі не спостерігалось збільшення ризику виникнення серцево-судинних захворювань при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу порівняно з плацебо. Проте флютиказону фуроат/вілантерол необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи або порушеннями серцевого ритму, тиреотоксикозом, нескоректованими станами гіпокаліємії або пацієнтам, схильним до низького р= івня калію в сироватці.

Пацієнти з печінковою недостатністю=

Паці= єнтам з печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня необхідно застосовув= ати дозу 92/22 мкг, проводячи при цьому контроль за виникненням системних небаж= аних реакцій, пов’язаних з кортикостероїдами (див. розділ «Фармакокінетика»).

Системні ефекти кортикостероїдів

Сист= емні ефекти можуть виникати при застосуванні будь-якого інгаляційного кортикостероїда, особливо у високих дозах, призначених на тривалий час. Ці ефекти виникають з набагато меншою вірогідністю, ніж при застосуванні пероральних кортикостероїдів. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, зменшення мінеральної щільності кісток, сповільнення росту у дітей та підлітків, катаракту та глаукому і рідше – ряд фізіологічних та поведінкових реакцій, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, тривожність, депресію або агресію (зокрема у дітей).

Флют= иказону фуроат/вілантерол необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з туберкульозом легень та пацієнтам з хронічними або нелікованими інфекціями.=

Порушення зору

Повідомлялося про порушення= зору при системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів. Якщо спостерігаю= ться такі симптоми, як помутніння чи інші порушення зору, пацієнту слід звернути= ся за консультацією до офтальмолога для оцінки можливих причин, що можуть вклю= чати катаракту, глаукому чи рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хо= ріоретинопатія (ЦСХР), про яку повідомлялося після застосування кортикостероїдів системно = та місцево.

Г= іперглікемія

Повідомлялося про підвищення рівня глюкози крові у пацієнтів з цукр= овим діабетом, що необхідно враховувати при призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом в анамнезі.

П= невмонія у пацієнтів з ХОЗЛ

Підвищення частоти виникнення пневмонії спостерігалося у пацієнтів з ХОЗЛ, які отримують флютиказону фуроат/вілантерол. Також була підвищена час= тота пневмоній, які призводили до госпіталізації. В деяких випадках ці пневмонії мали летальний наслідок (див. розділ «Побічні реакції»). Лікарі повинні бра= ти до уваги можливість розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, оскільки клінічні ознаки таких інфекцій частково збігаються із симпт= омами загострення ХОЗЛ. Фактори ризику виникнення пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, я= кі отримують флютиказону фуроат/вілантерол, включають куріння, наявність пневм= онії в анамнезі, індекс маси тіла < 25 кг/м² та прогнозований об’єм форсованого видиху (ОФВ₁)     < 50%. Ці фактори повинні братися до уваги при призначенні флютиказону фуроату/вілантеролу; необхідно переглянути лікування у разі вин= икнення пневмонії.

Релв= ар™= Елліпта,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU'> 184/22 мкг, не показаний пацієнтам з ХОЗЛ. Немає додаткової користі від дози 184/22 мкг у порівнянні= з дозою 92/22 мкг, а також існує потенційно підвищений ризик виникнення пневм= онії та системних побічних реакцій, обумовлених кортикостероїдами (див. розділ «Побічні реакції»).

Пнев= монії у пацієнтів з астмою спостерігалися частіше при більш високих дозах. Частота виникнення пневмонії у пацієнтів з астмою, які приймають флютиказону фуроат/вілантерол      184/22 мкг, = була вищою у порівнянні з пацієнтами, які приймають флютиказону фуроат/вілантерол 92/22 мкг або плацебо (див. розд= іл «Побічні реакції»). Факторів ризику визначено не було.

Допоміжні речовини

Пацієнти з рідкісними спадковими станами, такими як непереносимість галактози, недостатність лакт= ази або порушення всмоктування глюкози та галактози, не повинні застосовувати ц= ей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

В= агітність. Дослідження на т= варинах показали репродуктивну токсичність при застосуванні доз, які не відповідають клінічно значущим. Недостатньо даних щодо застосування флютиказону фуроату = та вілантеролу трифенатату вагітним жінкам.

Заст= осування флютиказону фуроату/вілантеролу вагітним можна розглядати лише у разі, коли очікувана користь для жінки переважає будь-який можливий ризик для плода.

П= еріод годування груддю. Існує недостатньо інформації стосовно виділення флютиказону фуроату а= бо вілантеролу трифенатату та/або їхніх метаболітів з грудним молоком. Однак і= нші кортикостероїди та бета₂-агоністи визначалися в грудному молоці людини. Ризик для дітей, що перебувають на грудному вигодовуванні, не може = бути виключений.

Необ= хідно приймати рішення стосовно припинення грудного вигодовування або терапії флютиказону фуроатом/вілантеролом, зважаючи на користь грудного вигодовуван= ня для дитини та користь терапії для жінки.

Фертильність. Відсутні дані стосовно впливу препарату на репродуктивну функцію у людини. Дослідження на тваринах не показали впливу флютиказону фуроату/вілантеролу трифенатату на репродуктивну функцію.<= /o:p>

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або інши= ми механізмами.

Флютиказону фуроат і вілантерол не мають впливу на здатність керувати транспортним засобом та працювати з іншими механізмами. <= /p>

Спо= сіб застосування та дози.

Д= ози

Астма

Дорослі та діти віком від 12 років

Одна інгаляція препарату Релвар™ Елліпта 92/22 мкг один раз на добу.

Зазвичай пацієнти відчувають покращення функції легень протягом 15 хвилин після інгаляції.

Пацієнта слід проінформувати про те, що необхідне регулярне щоденне застосування для підтримання контролю симптомів астми і що застосування необхідно продовжити навіть у разі відсутності симптомів.

Якщо= в період між інгаляціями виникають симптоми, для негайного їх купірування нео= бхідно застосувати бета₂-агоніст короткої дії.

Початкову дозу препарату Релвар™= Елліпта 92/22 мкг слід розглядати для дорослих та дітей віком від 12 років, яким необхідна низька або середня доза інгаляційних кортикостероїдів в комбінації з   бета₂-агоністами тривалої дії. Якщо стан пацієнта недоста= тньо контрольований препаратом Релвар™= Елліпта, 92/22 мкг, дозу можна збільшити = до 184/22 мкг, що може забезпечити додаткове покращення контролю астми.

Пацієнти повинні проходити регулярне медичне обстежен= ня для того, щоб доза флютиказону фуроату/вілантеролу, яку вони отримують, залишалася оптимальною і змінювалася лише за рекомендацією лікаря. Дозу необхідно коригувати до найнижчої дози, при якій підтримується ефективний контроль симптомів.

Паці= єнти з астмою повинні отримувати дозування препарату Релвар™ Елліпта, яке містить дозу флютиказону фуроату (ФФ) відповідно до ступеня тяжкості їхнього захворюванн= я. Медичні працівники, що призначають препарат, повинні знати про те, що для пацієнтів з астмою флютиказону фуроат (ФФ) 100 мкг один раз на добу приблиз= но еквівалентний флютиказону пропіонату (ФП) 250 мкг два рази на добу, а ФФ 200 мкг один раз на добу приблизно еквівалентний 500 мкг ФП два рази на добу.

Д= іти віком до 12 років

Не вивчалися безпека та ефективність застосу= вання препарату Релвар™ Елліпта дітям віком до 12 років для лікуван= ня бронхіальної астми.

Дані відсутні.

ХОЗЛ

Одна інгаляція препарату Релвар™ Елліпта, 92/22 мкг, один раз на добу.

Релв= ар™= Елліпта, 184/22 = мкг, не показаний пацієнтам з ХОЗЛ. Немає додаткової користі від дози 182/22 мкг у порівнянні з дозою 92/22 мкг, а також існує потенційно підвищений ризик розвитку пневмонії та системних побічних реакцій, обумовлених кортикостерої= дами (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).<= /span>

Зазвичай пацієнти відчувають покращення функції легень протягом 16−17 хвилин після інгаляції препаратом Релва= р™= Елліпта.

Діти

Немає відповідних даних щодо застосування препарату Релвар™ Елліпта дітям для лікування ХОЗЛ.

О= собливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку (> 65 років)

Немає необхідності у корекції дози для цієї популяції (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з порушенням функції нирок

Немає необхідності у корекції дози для цієї популяції (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з порушенням функції печінки

Досл= ідження за участю пацієнтів з печінковою недостатністю легкого, середнього та тяжко= го ступеня показали підвищення системного впливу флютиказону фуроату (C_ma=
x та AUC) (див. розділ «Фармакокінетика»).

Необ= хідно з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з печінковою недостатністю, оскільки вони можуть піддаватися більшому ризику системних небажаних реакці= й, пов’язаних з кортикостероїдами.

Для пацієнтів з печінковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня максима= льна доза становить 92/22 мкг (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Релв= ар™= Елліпта призначе= ний лише для інгаляцій.

Його необхідно застосовувати в один і той самий час кожного дня.

Оста= точне рішення стосовно вечірнього або ранкового застосування необхідно залишити на розгляд лікаря.

Якщо= доза пропущена, наступну необхідно застосувати в звичайний час наступного дня.

У разі зберігання препарату у холодильнику необхідно, щоб інгалятор перебував при кімнатній температурі протягом щонайменше однієї години перед застосуванням.

Після інгаляції пацієнти повинні прополоскати рот водою, не ковтаючи її.

Якщо інгалятор застосовується вперше, немає необхідності перевіряти правильність його роботи і будь-яким особливим чином готувати його до застосування. Необхідно дотримуватися поетапної інструкції= .

Інга= лятор Елліпта запакований в лоток, який містить саше з десикантом для зменшення вмісту вологи. Після відкриття саше з десикантом необхідно утилізувати.<= /span>

Коли інгалятор виймається з лотка, він буде знаходитися в закритому положенні. = Пацієнта слід проінформувати, що не можна відкривати лоток з інгалятором, поки пацієнт не буде готовий до інгаляції дози.

Дата кінцевого застосування повинна бути вписана пацієнтом у спеціально відведеному місці, позначеному «Не використо= вувати після:». Дата кінцевого застосування становить 6 тижнів з дати відкриття ло= тка з інгалятором. Не застосовувати інгалятор після дати кінцевого застосування. Після першого відкриття лоток можна викинути.

Поет= апні інструкції, наведені нижче для інгалятора Елліпта, що містить 30 доз, також застосовуються для інгалятора Елліпта, що містить 14 доз.=

Інструкції з використання інгалятора (рис. 1)<= o:p>

1.&n= bsp;            = ;    Прочитати перед п= очатком застосування

Якщо= кришка інгалятора відкривається і закривається без інгаляції препарату, доза буде втрачена. Втрачена доза буде надійно зберігатися у інгаляторі, але вже не б= уде доступна для інгаляції.

Не м= ожна випадково застосувати надлишкову або подвійну дозу препарату за одну інгаля= цію.

Лічильник доз

Він показує, скільки доз препарату залиши= лося в інгаляторі.

До застосування перш= ої дози з інгалятора лічильник показує точно 30 доз.=

Він відраховує по 1 дозі в зворотному порядку кожного разу, коли відкривається кришка.

Коли залишається мен= ше 10 доз, половина лічильника доз забарвлена у червоний колір.=

Після використання останньої дози половина лічильника доз забарвлена червоним і відображається число 0. Тепер інгалятор порожній.

Якщо відкривати кришку після цього, лічил= ьник доз, забарвлений червоним наполовину, стане червоним повністю.

Кришка

Кожного разу при відкритті ви готуєте одну дозу препарату

Рис. 1

2.        &= nbsp;    Як підготувати до= зу

Відкрити кришку, коли буде готовність до застосування д= ози. Не струшувати інгалятор.

Потягнути кришку вниз, доки не почуєте клацання (рис. 2).

Тепер препарат готовий до інгаляції. Лічильник доз відраховує в зворотному порядк= у на 1 для підтвердження використання.

Якщо лічильник доз не відраховує дози в зворотному порядку після того, = як ви почули клацання, інгалятор = не працює. Необхідно повернути його фармацевту для отримання поради.

Рис. 2

=

3.&n= bsp;            = ;    Як робити інгаляц= ію препарату

Утримувати інгаля= тор на відстані від рота і зробити видих без зайвого зусилля.

Не видихати в інг= алятор.

Розмістити мундшт= ук між губами і щільно стиснути їх навколо мундштука (рис. 3).
Не перекривати по= вітряні клапани пальцями.

Зробити один довг= ий, рівний, глибокий вдих. Утримувати вдих якомога довше (щонайменше 3−4 секунди).

·      =          Вийняти інгалятор з рота.

·      =          Повільно і обережно видихнути.

Рис. 3

=

Можливо, не буде відчуватися смак або відчуття препарату, навіть у разі правильного застосув= ання інгалятору.

=

4.&n= bsp;            = ;    Закрити інгалятор= і прополоскати рот

Якщо= є необхідність в очистці мундштука, використовуйте суху тканину перед закриттям кришки.

Підт= ягнути кришку догори, доки вона буде рухатися, щоб закрити мундштук (рис. 4).=

Проп= олоскати рот водою після застосування інгалятора. Це зменшить вірогідність больових відчуттів в роті та горлі як проявів побічної дії.

Рис. 4=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-= fareast-language: EN-US'>

<= span style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-fareast-la= nguage: EN-US'>

Діти.

Не вивчалися безпека та ефективність застосування препарату Релвар<= /span>™= Елліпта дітям віком до 12 років для лікування бронхіальної астми. Дані відсутні.

Препарат не призначений для застосування дітям (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ.

Пер= едозування.

Симптоми та ознаки

Пере= дозування флютиказону фуроату/вілантеролу може викликати симптоми у зв’язку з дією окремих компонентів, включаючи ті, які відмічаються при передозуванні бета<= sub>2-агоністами та відповідають відомим ефектам класу інгаляційних препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікування

Спец= ифічне лікування при передозуванні флютиказону фуроатом/вілантеролом відсутнє. У р= азі передозування пацієнту слід надавати підтримуючу терапію з відповідним моніторингом, якщо це необхідно.

Кард= іоселективна бета-блокада повинна розглядатися лише у разі сильного передозування вілантеролом, яке викликає клінічне занепокоєння і не відповідає на підтрим= уючі заходи. Кардіоселективні бета-блокатори необхідно застосовувати з обережніс= тю пацієнтам з бронхоспазмом в анамнезі.

Пода= льше ведення пацієнта повинно відповідати клінічним показанням.

Поб= ічні реакції.

О= гляд профілю безпеки

Для визначення частоти виникнення небажаних реакцій, пов’язаних з флютиказону ф= уроатом/вілантеролом, використовувалися дані великих клінічних досліджень астми та ХОЗЛ. У програ= му клінічного дослідження астми щодо інтегрованої оцінки небажаних реакцій заг= алом було включено 7034 пацієнти. У програму клінічного дослідження ХОЗЛ щодо ін= тегрованої оцінки небажаних реакцій загалом було включено 6237 пацієнтів.

Неба= жаними реакціями, про які найчастіше повідомлялося при застосуванні флютиказону фуроату та вілантеролу, були головний біль та назофарингіт. За винятком пневмонії та переломів, профіль безпеки був однаковим у пацієнтів з астмою = та ХОЗЛ. Під час клінічних досліджень пневмонія та переломи спостерігалися час= тіше у пацієнтів з ХОЗЛ.

У та= блиці нижче системні реакції подано за системно-органним класом та частотою.

Класифікація частоти виникнення побічних ефектів:

дуже часто ³ 1/10;

часто ³ 1/100 та < 1/10;

нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;

рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000. <= /p>
В ко= жній групі частоти небажані реакції представлено в порядку зменшення серйозності= .

Класи систем органів

Небажана реакція

Частота

Інфекції та інвазії<= /o:p>

Пн= евмонія*, інфекція верхніх дихальних шляхів, бронхіт, грип, кандидоз ротової порожн= ини та горла

Часто

&nb= sp;

З боку імунної системи

Ре= акції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, висипанн= я, кропив’янка

Рідко

З боку метаболізму та роз= лади харчування

Гі= перглікемія

Нечасто<= o:p>

З боку психіки=

Тр= ивога

Рідко

З боку нервової системи

Го= ловний біль

Тр= емор

Дуже час= то

Рідко

З боку органів зору<= /o:p>

По= мутніння зору

Нечасто<= o:p>

З боку серцевої системи

Ек= страсистолія

Се= рцебиття

Та= хікардія

Нечасто=

Рідко
Рідко

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

На= зофарингіт

Па= радоксальний бронхоспазм

Ор= офарингеальний біль, синусит, фарингіт, риніт, кашель, дисфонія

Дуже часто

Рідко

Часто

<= /p>

З боку шлунково-кишкового тракту

Бі= ль у животі

Часто

З боку скелетно-м’язової = та сполучної тканини

Бі= ль у суглобах, біль у спині, переломи**, м’язові спазми

Часто

&nb= sp;

Загальні розлади та поруш= ення в місці введення

Лихоманка

Часто

*, ** Див. нижче «Окремі побічні реакції»

Окремі побічні реакції

Пневмонія=

В інтегрованому аналізі двох дубльованих однорічних досліджень у пацієнтів з = ХОЗЛ із загостренням за минулий рік (n =3D 3255) кількість випадків пневмонії на= 1000 пацієнто-років становила 97,9 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 184/22, 85,7 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 92/22 та 42,3 при застосуванні вілантеролу 22. Кількість випадків пневмонії тяжкого ступеня на 1000 пацієнто-років становила 33,6; 3= 5,5 та 7,6 відповідно, тоді як випадки серйозної пневмонії на 1000 пацієнто-рок= ів становили 35,1 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 184/22, 42,9 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 92/22 та 12,1 при застосуванні вілантеролу 22. Кількість летальних випадків пневмонії, скоригованих за експозицією препарату, станов= ила 8,8 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 184/22 у порівнянні з = 1,5 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 92/22 та 0 при застосуванні вілантеролу 22.

В інтегрованому аналізі 11 досліджень у пацієнтів з астмою (7034 пацієнти) частота виникнення пневмонії на 1000 пацієнто-років становила 18,4 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 184/22 у порівнянні з 9,6 при застосуванні флютиказону фуроату/вілантеролу 92/22 та 8,0 в групі плацебо.<= o:p>

Переломи

У дв= ох дубльованих 12-місячних дослідженнях за участю загалом 3255 пацієнтів з ХОЗЛ частота переломів кісток загалом була низькою в усіх групах лікування з біл= ьш високою частотою в групах застосування препарату Релвар™ Елліпта (2%) у порівнянні з групою застосування вілантеролу в дозі 22 мкг (< 1%). Хоча в групах препарату Релвар™ Елліпта було більше переломів у порівнянні з групою вілантеролу в дозі= 22 мкг, переломи, які зазвичай пов’язувалися із застосуванням кортикостероїдів (наприклад компресійні переломи хребта/переломи хребта в попереково-грудному відділі, переломи стегнової кістки та вертлюжної впадини), виникали у < = 1% в групах лікування препаратом Релвар™ Елліпта та вілантеролу.

В інтегрованому аналізі 11 досліджень у пацієнтів з астмою (7034 пацієнти) частота виникнення переломів становила < 1% і вони зазвичай пов’язувалис= я з травмою.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-= ansi-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Звітування про підозрювані побічні реакції на лікарський засіб у післяреєстраційний період має важливе значення. Це забезпечує безперервний моніторинг співвідношення ризик/користь даного лікарського засобу. Фахівці у сфері охорони здоров’я, а також пацієнти можу= ть повідомляти про підозрювані побічні реакції до ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» за цілодобовим телефоном (044) 585-51-85 або на ema= il oax70065@gsk.com.

Термін придатно= сті. 2 роки.

Термін придатності після відкриття лотка – 6 тижнів.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25°С. Збер= ігати у недоступному для дітей місці.

Зберігати в оригінальній упаковці для захист= у від вологи.

Застосовувати протягом 6 тижнів після відкри= ття лотка.

У спеціально відведеному місці пацієнту необ= хідно зазначити кінцеву дату, після якої інгалятор необхідно викинути. Дата має б= ути зазначена одразу ж після вилучення інгалятора з лотка.

<= o:p>

Упаковка.

По 14 або 30 доз у порошковому інгаляторі, по 1 інгалятору у картонній коробці.

Категорія відпуску. <= /span>За рецептом.

=

Виробник. =

Гл= аксо Оперейшнс ЮК Лімітед, Велика Британія /Glaxo Operations UK Ltd, United King= dom.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Прай= орі Стріт, Веа, SG12 0DJ, Велика Британія/Priory Street, Ware, SG12 0DJ, United Kingdom.

&n= bsp;

Класи систем органів	Небажана реакція	Частота
Інфекції та інвазії<= /o:p>	Пн= евмонія*, інфекція верхніх дихальних шляхів, бронхіт, грип, кандидоз ротової порожн= ини та горла	Часто &nb= sp;
З боку імунної системи	Ре= акції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, висипанн= я, кропив’янка	Рідко
З боку метаболізму та роз= лади харчування	Гі= перглікемія	Нечасто<= o:p>
З боку психіки=	Тр= ивога	Рідко
З боку нервової системи	Го= ловний біль Тр= емор	Дуже час= то Рідко
З боку органів зору<= /o:p>	По= мутніння зору	Нечасто<= o:p>
З боку серцевої системи	Ек= страсистолія Се= рцебиття Та= хікардія	Нечасто= Рідко Рідко
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння	На= зофарингіт Па= радоксальний бронхоспазм Ор= офарингеальний біль, синусит, фарингіт, риніт, кашель, дисфонія	Дуже часто Рідко Часто <= /p>
З боку шлунково-кишкового тракту	Бі= ль у животі	Часто
З боку скелетно-м’язової = та сполучної тканини	Бі= ль у суглобах, біль у спині, переломи**, м’язові спазми	Часто &nb= sp;
Загальні розлади та поруш= ення в місці введення	Лихоманка	Часто

ІНСТРУКЦІЯ

Лікарська форма. Порошок для інгаляцій.

Категорія відпуску. <= /span>За рецептом.

Виробник. =

Гл= аксо Оперейшнс ЮК Лімітед, Велика Британія /Glaxo Operations UK Ltd, United King= dom.