MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D96D54.E77D0170" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D96D54.E77D0170 Content-Location: file:///C:/68134F11/UA70040301_E271.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii" ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУКЦІЯ=

дл = 03; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

 

НОРВІ = 56;

(NORVIR<= /b>®)

 

Склад:

ді = 02;ча речовина: 1 таблетка містить 100 мг ритонавіру;

допоміжні речовини: коповідон, сорбітанлаm= 1;рат, кре= мнію діоксид колоїдний безводний, н= 072;трію стеарилфумk= 2;рат, кальцію гідрофосфаm= 0; безводний, гіпромелозk= 2;, титану діоксид

(Е= ; 171), макрогол, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, тальк, поліс= 086;рбат.

 

Лікарська форма. Таблет= 082;и, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білі або практично білі овальн = 10; таблетки, вк= 088;иті плівковою оболонкою, з тисненням «NK&r= aquo; з одного боку.

 =

Фарl= 4;акотерапев= 090;ична група. Против= ірусні засоби для системного застосуванl= 5;я. Інгібітори протеази. Ко= 076; АТХ J05A E03.

 

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а.

Ри = 90;онавір, дозований я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач.

Фармак= 086;кінетичне підсилення ритонавіроl= 4; ґрунтуєтьсn= 3; на активності ритонавіру = 74; якості потужного інгібітора CYP3A-опосередко= ;ваного метаболізмm= 1;. Ступінь пос = 80;лення пов'язаний з метаболічнl= 0;м шляхом інгі = 73;ітора протеази, який застосовуєm= 0;ься одночасно, а також впливом супутнього інгібітора протеази на метаболізм ритонавіру. Максимальнk= 7; пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; інгібітора протеази, який застос = 86;вується одночасно, зазвичай досягаєтьсn= 3; при дозах ритонавіру від 100 мг на добу до 200 мг дk= 4;а рази на добу і залежить від супутнього = 10;нгібітора протеази.

Ри = 90;онавір, дозований я = 82; антиретровo= 0;русний засіб.

Ритона= 074;ір – це пептидомімk= 7;тичний інгібітор  ВІЛ-1 т= 072; ВІЛ-2 аспартилпрl= 6;теаз для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Гальмуваннn= 3; ВІЛ-протеаз = 80; робить цей фермент нездатним д = 86; обробки попередникk= 2; gag-pol поліпротеїl= 5;у, що призводить до утворенн = 03; морфологічl= 5;о незрілих ВІЛ-частино = 82;, нездатних ініціювати нові цикли інфекції. Ри= 090;онавір має селективну спорідненіl= 9;ть з ВІЛ-протеа= 079;ою і низьку інгібіторнm= 1; активність проти людських аспартил пр = 86;теаз.

Рез= ;истентніст = 00;.

Ритонавір-р= езистентні ізоляти ВІЛ-1 були відібрані in vitro та ізольовані = 91; пацієнтів, я= 082;і отримували терапевтичl= 5;і дози ритона = 74;іру.

Зн= 080;ження антиретровo= 0;русної активності = 88;итонавіру у першу черг= 091; пов'язано з мутаціями протеази V82A/F/T/S і I84V. Накопиченнn= 3; інших мутац = 10;й у гені протеази (у тому числі і в позиціях 20, 33, 36, 46, 54, 71, і 90) також може сприят = 80; резистентнl= 6;сті до ритонавіру. = 059; цілому, по мірі накопиченнn= 3; мутацій, пов'язаних з резистентнo= 0;стю до ритонавіру, чутливість = 76;ля обрання інших ІП мож= 077; зменшуватиl= 9;я через перехресну резистентнo= 0;сть. Для отримання конкретної інформації стосовно мутацій протеази, пов’язаних зі зниженою відповіддю на ці речовини, сл= 110;д ознайомитиl= 9;я з Короткою характерисm= 0;икою лікарськогl= 6; засобу для інших інгіб = 10;торів протеази аб = 86; з офіційним = 80; даними, що вн&#= 1086;сяться до оновлени = 93; інструкцій для медичного застосуванl= 5;я.

Фармакокін= ;етика.

Всмоктуван= ;ня.

Ритона= 074;ір у формі для парентералn= 0;ного застосовувk= 2;ння не існує, тому ступін = 00; всмоктуванl= 5;я та абсолютн = 91; біодоступнo= 0;сть цієї форми н= 077; вивчали. Фар= 084;акокінетик&= #1072; ритонавіру при багатор = 72;зовому застосуванl= 5;і була дослід = 78;ена у ВІЛ-позитив = 85;их дорослих добровольцo= 0;в не натщесерце. Після кількоразоk= 4;их доз накопич = 77;ння ритонавіру відбуваєтьl= 9;я дещо менше, ніж прогнозуваl= 3;ося на основі разової доз = 80;, завдяки час = 91; та дозозале = 78;ному збільшенню очікуваногl= 6; кліренсу (Cl/F). Остаточні концентрацo= 0;ї ритонавіру = 79; часом знижувалисn= 3;, можливо внаслідок індукції ферментів, однак, імові= 088;но, стабілізувk= 2;лися наприкінці другого тижня. Час до створення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Тmax) залишався постійним при збільше = 85;ні дози – приблизно 4 години. Середній ни = 88;ковий кліренс становив менше 0,1 л/год o= 0; був відносн = 86; постійним у даному діапазоні д = 86;з.

Фармак= 086;кінетичні параметри, які спостер = 10;гаються з різними режимами дозування р = 80;тонавіру в якості монотерапіo= 1;, наведені в т= 072;блиці нижче.

Режими дозування ритонавіру

 

100 мг один раз на добу

100 мг двічі

на добу1

200 мг один раз на добу

200 мг двічі

на добу

600 мг двічі

на добу

Cmax (мкг/ = 84;л)

0,84 ± 0,39

0,89

3,4 ± 1,3

4,5 ± 1,3

11,2 ± 3,6

Ctrough (мкг/&= #1084;л)

0,08 ± 0,04

0,22

0,16 ± 0,10

0,6 ± 0,2

3,7 ± 2,6

AUC12 чи 24

(мкг•го= д/мл) 

6,6 ± 2,4

6,2

20,0 ± 5,6

21,92 ± 6,48

77,5 ± 31,5

t½ (год= )

~5

~5

~4

~8

~3 - 5

Cl/F (л/год)

17,2 ± 6,6

16,1

10,8 ± 3,1

10,0 ± 3,2

8,8 ± 3,2

1 Показники виражені як середньогеl= 6;метричні значення. Пр= 080;мітка: ритонавір вводили після їжі дл= 103; всіх перераховаl= 5;их режимів.

Вплив їжі на абсорбцію при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і.

Їжа дещо знижує біодоступнo= 0;сть таблеток Но = 88;віру. Прийом одноразовоo= 1; дози 100 мг рито= ;навіру в таблетках із середньожиl= 8;ною (857 ккал, 31 % калорій з жиру) або дуже жирною (907 ккал, 52 % калорій з жиру) їжею супроводжуn= 8;ться середнім зниженням AUC і Сmax ритонавіру на 20-23 %.

Розподіл.<= /span>

Очікув= 072;ний об’єм розподілу (VB/F) ритонавіру становить приблизно 20-40 l= 3; після одніє = 11; дози 600 мг. Ступінь зв’язуваннn= 3; ритонавіру = 79; білками плазми люди = 85;и становить приблизно        98 - 99 % і є постійним при діапазоні концентрацo= 0;й від 1,0 до 100 мкг/мл. Ритонавір зв’язуєтьсn= 3; як із людським α-1-а&#= 1094;идглікопро= теїном (ААГ), так і з людським си = 88;оватковим альбуміном (ЛСА) із порівнюванl= 6;ю спорідненіl= 9;тю.

Метаболізм= ;.

Було відзначено, що ритонаві = 88; широко мета = 73;олізується системою печінковогl= 6; цитохрому Р450, переважно ізоферментl= 6;м CYP3A і меншою мі = 88;ою – CYP2D6. Дослідженнn= 3; на тваринах, а також експ= 077;рименти in vitro на мікросо&#= 1084;ах печінки людини показали, що ритонавір метаболізуn= 8;ться переважно шляхом окис = 85;ення. У людини бул= 086; ідентифікоk= 4;ано      4 метаболіти ритонавіру. Головним метаболітоl= 4; є оксидативнl= 0;й метаболіт ізопропілтo= 0;азол (М-2), антивіруснk= 2; активність якого подіб = 85;а до активності вихідної лікарської речовини. Однак AUC метаболіту М-2 становила приблизно 3 % від AUC вихідної лікарської речовини.=

Низькі дози ритонавіру показали виражений вплив на фармакокінk= 7;тику інших інгіб = 10;торів протеази (та інші препарати, щ= 086; метаболізуn= 2;ться з участю CYP3A4), а також інші інгібітори = 87;ротеази можуть впливати на фармакокінk= 7;тику ритонавіру (див. розділ 4.5).

Виведення.=

Дослід= 078;ення з радіоактивl= 5;о міченим рит = 86;навіром показали, що виведення ритонавіру = 91; людини відбуваєтьl= 9;я переважно через гепат = 86;біліарну систему; приблизно 86 % радіаційноo= 1; мітки були знайдені в калі, частин= 072; речовини виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді. У ході цих досліджень було встановленl= 6;, що елімінац = 10;я нирками не є основним шляхом виве = 76;ення ритонавіру. Ці дані відповідаюm= 0;ь спостережеl= 5;ням, зробленим у ході досліджень = 85;а тваринах.=

Особливі групи пацієнтів.=

Клініч= 085;о важливі розбіжностo= 0; між AUC та Сmax у чо&= #1083;овіків та жінок не спостерігаl= 3;ись. Фармакодинk= 2;мічні параметри ритонавіру не були статистичнl= 6; вірогідно пов’язані з масою тіла а= 073;о безжировою масою тіла. Концентрацo= 0;я ритонавіру = 91; плазмі кров = 10; хворих у віц= 110; від 50 до 70 рокі = 74; при введенн = 10; дози 100 мг у поєднанні з лопінавіроl= 4; або при біль= 096; високих дозах у разі &#= 1074;ідсутності інших інгібіторіk= 4; протеази по = 76;ібна до тієї, що спостерігаn= 8;ться у молодших пацієнтів.=

Пацієнти з порушення = 84; функції печінки.

Після прийому кількох доз ритонавіру = 91; здорових добровольцo= 0;в (500 мг два рази на добу) і пац&= #1110;єнтів з порушення = 84; функції печінки від легкого до помірного ступеня (ступені А та В за шкалою Чайлда-П’ю, 400 мг два рази на добу) експозиція ритонавіру після нормалізацo= 0;ї дози суттєв = 86; не відрізня = 83;ася між цими двома групами.

Пацієнти з порушення = 84; функції нирок.

Фармак= 086;кінетика ритонавіру не була вивч= 077;на у хворих з нирковою недостатніl= 9;тю. Проте, оскільки нирковий кліренс ритонавіру незначний, з= 084;ін загального кліренсу у хворих з нирковою недостатніl= 9;тю не очікуєть = 89;я.

Діти.

Оцінку фармакокінk= 7;тики ритонавіру = 91; рівноважноl= 4;у стані проводили у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів віком від 2 років, які отримували дози від 250 мг/l= 4;2 два рази на добу до   400 мг/м2 два рази на добу. Концентрацo= 0;ї ритонавіру, = 086;тримані у дітей при дозах від 350 до 400 мг/м2 два рази на добу, були подібними д = 86; концентрацo= 0;й, які утворювалиl= 9;я у дорослих при дозі 600 мг (приблизно 330 мг/м2) два ра= 079;и на добу. Незалежно від дози, пероральниl= 1; кліренс ритонавіру (CL/F/м2) був у дітей віком = 074;ід 2 років приблизно в 1,5= -1,7 раза швидши = 81;, ніж у доросл= 080;х.

Оцінку фармакокінk= 7;тики ритонавіру = 91; рівноважноl= 4;у стані проводили у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів віком до 2 років, які отримували дози від 350 до 450 мг/м2 два рази на добу. Концентрацo= 0;ї ритонавіру, = 086;тримані у дітей у рамках цьог = 86; дослідженнn= 3;, були дуже різними і дещо нижчим = 80;, ніж концентрацo= 0;ї, які утворюв = 72;лися у дорослих при дозі 600 мг (приблизно 330 мг/м2) два рази на добу. Незалежно від дози, пероральниl= 1; кліренс ритонавіру (CL/F/м2) зменшувавсn= 3; з віком із середніми показникамl= 0; 9,0 л/год/м2 у дітей віком до 3 місяців,         = 7,8 л/год/м2 у дітей віком від 3 до 6 місяців та 4,4 л/год/м2 у дітей віком від 6 до 24 місяців.

&n= bsp;

Клі= ;нічні характерисm= 0;ики.

Показання.

У склад&= #1110; комбінованl= 6;ї терапії з іншими анти = 88;етровірусн&#= 1080;ми засобами дл = 03; лікування В = 30;Л-1 інфікованиm= 3; пацієнтів (дорослих і дітей віком від 2 років).

 

Проти= ;показання.

Гіперч&#= 1091;тливість до діючої аб= 086; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин.

У разі застосуванl= 5;я ритонавіру як фармакок = 10;нетичного підсилювачk= 2; іншого інгі = 73;ітору протеази необхідно брати до уваги протипоказk= 2;ння до застосув = 72;ння цього інгіб = 10;тору протеази, зазначені в інструкції для медичного застосуванl= 5;я.

Ритонавір не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з = 076;екомпенсов&= #1072;ними захворюванl= 5;ями печінки ні я= 082; фармакокінk= 7;тичний підсилювач, ні як антиретровo= 0;русний засіб.

Дослід&#= 1078;ення in vitro та in vivo показали, що ритонавір – потужний інгібітор біотрансфоl= 8;мацій, медіаторамl= 0; яких виступають ізоферментl= 0; CYP3A і CYP2D6. Якщо інш= 077; не передбаченl= 6; окремо, одно= 095;асно з ритонавіроl= 4; протипоказk= 2;но  застосовуk= 4;ати нижченаведk= 7;ні препарати. Протипоказk= 2;ння ґрунтуєтьсn= 3; на потенцій = 85;ій здатності ритонавіру пригнічуваm= 0;и метаболізм = 79;астосовува&#= 1085;их разом із ним препаратів, посилюючи тим самим їхню дію і підвищуючи ризик розвитку кл = 10;нічно значущих побічних ефектів.

Фермен&#= 1090;о-модифікую= ;ча дія ритонавіру може бути до= 079;озалежною. Для деяких препаратів протипоказk= 2;ння можуть мати більшу знач = 91;щість у тому випад= 082;у, коли ритонавір з = 72;стосовуват&#= 1080; як антиретровo= 0;русний засіб, ніж коли його застосовувk= 2;ти як фармакокінk= 7;тичний підсилювач (наприклад рифабутин і вориконазоl= 3;)

Збільш&#= 1077;ння або зменшення р = 10;внів супутніх лі = 82;арських засобів.

Антагоніст α1-адреноре= цепторів.=

Альфузози= 085;. Підвищена концентрацo= 0;я альфузозинm= 1; у плазмі кров = 10; може спричиняти тяжку артер = 10;альну гіпотензію.

Аналгетики.=

Петидин, піроксикам, пропоксифеl= 5;. Підви= ;щена концентрацo= 0;я петидину, піроксикамm= 1; і пропоксифеl= 5;у у плазмі крові. Відтак, підвищений ризик виник = 85;ення серйозної дихальної недостатноl= 9;ті або відхилень з боку систем = 80; кровотвореl= 5;ня або інших серйозних побічних ефектів дан = 80;х препаратів.

Антиангіна&= #1083;ьні засоби .

Ранолазин. Пі= 076;вищується концентрацo= 0;я ранолазиінm= 1; в плазмі кров = 10;, що може призвести д = 86; серйозних та/або загро= 079;ливих для життя реакцій

Антиаритмі&= #1095;ні засоби.

Аміодарон, бепридил, дронеда&= #1088;он, енкаїнід, флеканід, пропафенон, квінідин. Підви= ;щена концентрацo= 0;я аміодарону, бепридилу, д= 088;онедарону,= енкаїніду, флеканіду, пропафенонm= 1;, квінідину у плазмі кров = 10;. Як наслідок, підвищений ризик розвитку аритмії або інших серйозних побічних ефектів цих препаратів.

Антибіотик&= #1080;.

Фусидова кислота. Підвищ&#= 1077;на концентрацo= 0;я фусидової кислоти і ритонавіру = 91; плазмі кров = 10;.

Протира = 82;ові засоби.

Ап = 72;лутамід. Апалутамід = 08; індуктором CYP3A4 від помірного д = 86; сильного і може призвести д = 86; зниження експозиції лопінавіру/ = 88;итонавіру та потенційноo= 1; втрати вірусологіm= 5;ної відповіді. Крім того, збільшення концентрацo= 0;ї апалутамідm= 1; в плазмі крові може п= 088;извести до серйозни = 93; небажаних явищ, включа= 102;чи судоми.

Не= 088;атиніб. Підвище = 85;ня концентрацo= 0;ї нератинібу = 74; плазмі може збільшити виникнення серйозних та/або таких, що загрожують життю, реакцій.

Венеток = 83;акс. = Збільшуєтьl= 9;я плазмова концентрацo= 0;я венетоклакl= 9;у. Підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення синдрому лізису пухл = 80;ни при ініціальніl= 1; дозі і під час фази нас= 080;чення Для пацієнтів, які завершили фазу насиче = 85;ня і знаходятьсn= 3; на стаціонарнo= 0;й добовій доз = 10; венетоклакl= 9;у, необхідно зменшити дозу венетоклакl= 9;у щонайменше на 75% при застосуванl= 5;і із сильними інгібітораl= 4;и CYP3A (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Вене = 90;оклакс).

Протигр = 80;бкові засоби.

Вориконаз= 086;л. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я ритонавіру (400 мг два рази на добу і більше) та вориконазоl= 3;у протипоказk= 2;не через зниження концентрацo= 0;ї вориконазоl= 3;у у плазмі крові і можливу відсутністn= 0; ефекту.

Антигістам&= #1110;нні препарати.=

Астемізол, терфенадин. Підви= ;щена концентрацo= 0;я астемізолу = 10; терфенадинm= 1; у плазмі кров = 10;. Як наслідок, підвищений ризик розвитку серйозної аритмії у зв’язку із застосуванl= 5;ям цих препаратів.

Прот= ;иподагричн = 10; засоби.

Колхіци = 85;. Мо= 078;ливий розвиток серйозних та/або таких, &= #1097;о загрожують життю, реакцій у пацієнтів з = 087;орушенням роботи ниро = 82; та/або печінки.

Антимікоба&= #1082;теріальні засоби.

Рифабутин. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я ритонавіру як антиретр = 86;вірусного засобу (у дозах   500 мг два рази на добу) і рифабутину протипоказk= 2;не через підвищення концентрацo= 0;ї рифабутину = 91; сироватці крові і ризи= 082; виникнення побічних реакцій, включаючи увеїт. Рекомеl= 5;дації стосовно застосуванl= 5;я ритонавіру як фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2; у поєднанні із рифабутиноl= 4; вказані у ро= 079;ділі «Взає= модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Антипсихот&= #1080;чні засоби/нейр = 86;пелтики<= /i>

Луразидон.= Підвищуєтьl= 9;я концентрацo= 0;я луразидону = 74; плазмі крові, що може призвести д = 86; серйозних та/або загро= 079;ливих для життя реакцій

Клоз= ;апін, блонансериl= 5;, пімозид. = Підвищена концентрацo= 0;я клозапіну, блонансериl= 5;у і пімозиду у плазмі кров = 10;. Як наслідок, підвищення ризику серйозних відхилень з боку систем = 80; кровотвореl= 5;ня або інших серйозних небажаних явищ, спричи= 085;ених цими речовинами.

Кветі= ;апін. Пі= 076;вищення концентрацo= 0;ї кветіапіну = 91; плазмі кров = 10;, що може призвести д = 86; коми. Алкалоїди ріжків.

Дигідроер= 075;отамін, ергоновін, ерготамін, м= 077;тилергонов&= #1110;н. Пі= 076;вищена концентрацo= 0;я похідних ріжків у плазмі кров = 10;, що спричиня = 08; гостру ерготоксичl= 5;ість, включаючи спазм судин та ішемію.

Засоби для лікування моторики шлунково-ки = 96;кового тракту (ШКТ).<= /u>

Цизаприд. Пі= 076;вищена концентрацo= 0;я цизаприду у плазмі кров = 10;. Як наслідок, підвищення ризику розвитку виникнення серйозних аритмій, спр= 080;чинених цією речовиною.=

Гі = 87;оліпідеміч&#= 1085;і засоби.

Інгібітор= 080; ГМГ-Ко-А-реду&#= 1082;тази.

Ловастати= 085;, симвастатиl= 5;. Підви= ;щена концентрацo= 0;я ловастатинm= 1; і симвастатиl= 5;у у плазмі крові. Як наслідок, підвищення ризику розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліk= 9;.

Ін= 075;ібітор мікросомалn= 0;ного білка – <= /u>переносник&= #1072; тригліцериk= 6;ів.

Ломіта&#= 1087;ід. П&= #1110;двищується концентрацo= 0;я ломітапіду = 74; плазмі крові.

Агон= ;іст β-адренорецk= 7;пторів тривалої ді = 11;.

Сальметер= 086;л. Мо= 078;е призвести д = 86; потенційноk= 5;о збільшення ризику серцево-суд = 80;нних побічних реакцій, пов’язаних = 10;з сальметероl= 3;ом.

Інгібітор фос&= #1092;одіестераз= ;и ФДЕ5

Силденафі= 083;. Пр= 086;типоказани&= #1081; лише у випадку застосуванl= 5;я для лікування легеневої артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; (ЛАГ). Підвищення концентрацo= 0;ї силденафілm= 1; у плазмі кров = 10;, як наслідок, підвищений ризик розвитку побічних реакцій з боку силденафілm= 1; (включаючи артеріальнm= 1; гіпотензію = 10; вазовагальl= 5;е синкопе).  Інформаціn= 2; про одночасне з = 72;стосування з силденафілl= 6;м у пацієнтів = 079; еректильноn= 2; дисфункцієn= 2; див. розділ «Взає= 084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Ос= ;обливості застосуванl= 5;я».

Аванафіл, Варденафіл. Підви= ;щення концентрацo= 0;ї аванафілу т = 72; варденафілm= 1; у плазмі кров = 10;.

Седативні/с= нодійні засоби.

Клоразепа= 090;, діазепам, етазолам, флуразепам, мідазолам перорально = 10; тріазолам. Пі= 076;вищена концентрацo= 0;я клоразепатm= 1;, діазепаму, етазоламу, флуразепамm= 1;, перорально&= #1075;о мідазоламу = 10; тріазоламу у плазмі крові. Як наслідок, ризик розвитку на = 76;мірного седативногl= 6; ефекту і рес= 087;іраторної недостатноl= 9;ті. Застереженl= 5;я щодо парентералn= 0;ного застосуванl= 5;я мідазоламу див. розділ «Взає= 084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Зменше&#= 1085;ня рівня лікарськогl= 6; засобу ритонавіру.

Препарати рослинного походження.

Звіробій продірявлеl= 5;ий. Ро= 089;линні препарати, щ= 086; містять звіробій пр = 86;дірявлений (Hypericum perforatum), знижують ко = 85;центрації і клінічний ефект ритонавіру.

 

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.

&#= 1056;итонавір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб.

Ритона&#= 1074;ір має високий ступінь подібності = 79; деякими ізоформами цитохрому P450 (CYP) і може пригнічуваm= 0;и окислення з інтенсивніl= 9;тю такого порядку: CYP3A4 > CYP2D6. Застосуванl= 5;я ритонавіру = 74; комбінації = 79; препаратамl= 0;, які метабол = 10;зуються головним чином ізоферментl= 6;м CYP3A, може спричинити підвищення плазмової концентрацo= 0;ї цих лікарських засобів, а відповідно, посилення і подовження їхнього терапевтичl= 5;ого ефекту і поб= 110;чних реакцій. Для окремих лікарських засобів (наприклад альпразолаl= 4;у) ефект пригн = 10;чення ритонавіру відносно CYP3A4 може з часом послаблюваm= 0;ися. Ритонавір також має високий сту = 87;інь подібності = 79; P‑глікопрот = 77;їном, а отже, здатен пригнічуваm= 0;и цей переносник. Пригніченнn= 3; ритонавіроl= 4; (з або без інших інгібіторіk= 4; протеази) ак= 090;ивності Р-gp може з часом послаблюваm= 0;ися (наприклад, відносно дигоксину і фексофенадl= 0;ну – див. таблицю «Взаємодія ритонавіру = 79; неантиретрl= 6;вірусними лікарськимl= 0; засобами»). Ритонавір може індуку = 74;ати глюкуронізk= 2;цію та окисленн = 03; ізоферментk= 2;ми CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 і CYP2C19, а отже, стимулюватl= 0; біотрансфоl= 8;мації деяких лікарських засобів, які проходять відповідні = 96;ляхи метаболізмm= 1;. Це може спричинити зниження системної експозиції даних препаратів = 10; зниження аб = 86; скорочення терапевтичl= 5;ого ефекту. 

Важлив&#= 1072; інформація щодо взаємодій лікарських засобів з ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м міститься в інструкції для медичного застосуванl= 5;я, призначеноk= 5;о для супутнього застосуванl= 5;я інгібітору протеази.=

Лікар= ;ські засоби, які впливають н = 72; концентрацo= 0;ю ритонавіру.

Концентрац&= #1110;ю ритонавіру = 74; сироватці крові може знижувати одночасний прийом росл = 80;нних препаратів, які містять звіробій продірявлеl= 5;ий (Hypericum perforatum).  Це зу&= #1084;овлено індукцією ферментів, які беруть участь у мет= 072;болізмі препарату. Рослинні препарати, які містять звіробій, не можна застосовувk= 2;ти паралельно = 79; ритонавіроl= 4;. Якщо пацієн = 90; уже отримує звіробій, прийом слід = 087;рипинити і, якщо можливо, визначити рівень вірусного інфікуваннn= 3;. Після припи = 85;ення прийому звіробою концентрацo= 0;я ритонавіру може збільшуватl= 0;ся, в результат = 10; чого дози потребують корегуваннn= 3;. Індукуючий ефект звіробою триває щонайменше = 97;е 2 тижні після припинення лікування фітопрепарk= 2;том.

На рівень концентрацo= 0;ї ритонавіру = 74; сироватці крові можут = 00; також впливати такі лікарс = 00;кі засоби як делавірдин, ефавіренц, ф= 077;нітоїн і римфапіци = 85;.

Лікарські = засоби, на які впливає застосуванl= 5;я ритонавіру.

Взаємо&#= 1076;ія ритонавіру = 79; інгібітораl= 4;и протеази,  антиретроk= 4;ірусними препаратамl= 0; та іншими неантиретрl= 6;вірусними препаратамl= 0; зазначена в таблиці, наведеній нижче.

Взаємо= 076;ія ритонавіру = 79; інгібітораl= 4;и протеази.

Ампренаві= 088;. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї ампренавірm= 1; (AUC ↑64 %, Cmin ↑у 5 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ферменту CYP3A4. Клінічні дослідженнn= 3; підтвердилl= 0; безпеку та е= 092;ективність 600 мг ампренавірm= 1; два рази на д&#= 1086;бу одночасно з = 10; 100 мг ритонавіру два рази на д&#= 1086;бу.

Атазанаві= 088;. Ри= 090;онавір підвищує пл = 72;змові концентрацo= 0;ї атазанавірm= 1; (AUC ↑86 %, Cmin ↑в 11 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Клінічні дослідженнn= 3; підтвердилl= 0; безпеку та ефективнісm= 0;ь 300 мг/добу атазанавірm= 1; разом зі 100 мг/k= 6;обу ритонавіру під час лікування пацієнтів, я= 082;і вже отримували лікування.=

Дарунавір. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї дарунавіру (AUC ↑у 14 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Дарунавір 600 мг разова доза слід застосовувk= 2;ти одночасно і = 79; ритонавіроl= 4; 100 мг два раз нk= 2; добу для забезпеченl= 5;я його терапевтичl= 5;ої дії. Взаємод= 110;ю доз ритонавіру вище 100 мг два рази на добу при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і із дарунаві = 88;ом  не вивчали. 

Фосампрен= 072;вір. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї  ампренавіl= 8;у (із фосампренаk= 4;іру) (AUC ↑у 2,4 рази, Cmin ↑ в 11 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4.  Фосампренk= 2;вір слід застосовувk= 2;ти з ритонавіроl= 4; для забезпеченl= 5;я терапевтичl= 5;ої дії.  Клінічні дослідженнn= 3; підтвердилl= 0; безпеку та ефективнісm= 0;ь 700 мг фосампре= навіру два рази на добу разом і= 079; 100 мг ритонаві= ру два рази на добу. Взаємодію ритонавіру = 91; дозі вище      100 мг два рази на добу при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і із фосампре = 85;авіром не вивчали. 

Індинавір. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї індинавіру (AUC індинавіру ↑178 %, AUC ритонавіру= ↑72 %,) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Відповідн = 10; дози щодо ефективносm= 0;і та безпеки даної комбінації не встановленo= 0;. Мінімальна користь ритонавір-о = 87;осередкова&#= 1085;ого фармакокінk= 7;тичного підсилення досягаєтьсn= 3; після введення дози більше 100 мг два рази на добу. У випадку  сумісного введення ритонавіру (100 мг двічі на д&#= 1086;бу) та індинавіру (800 мг двічі на д&#= 1086;бу) слід бути обережним, оскільки існує ризик = 079;агострення сечокам’янl= 6;ї хвороби.

Нелфінаві= 088;. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї нелфінавірm= 1; (AUC ↑20 % - 39 = %) в результат = 10; інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Відповідн = 10; дози щодо ефективносm= 0;і та безпеки даної комбінації не встановленo= 0;. Мінімальна користь ритонавір-о = 87;осередкова&#= 1085;ого фармакокінk= 7;тичного підсилення досягаєтьсn= 3; після введення дози більше = 085;іж 100 мг два рази на добу.

Сак= ;вінавір. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї саквінавірm= 1; (AUC ↑у 15 разів, Cmin ↑у 5 разів) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Саквінаві = 88; слід приймати лише в комбінації = 79; ритонавіроl= 4;. 100 мг ритонавіру два рази на добу та 1000 мг саквінавірm= 1; два рази на добу забезпечуюm= 0;ь системну ді = 02; саквінавірm= 1; більше 24 годин, якої можна досягти, застосовуюm= 5;и 1200 мг лише самого саквінавірm= 1; три рази на добу.

У ході клінічного дослідженнn= 3;, в якому вивч= 072;ли взаємодію рифампіцинm= 1; (600 мг один раз на добу) та саквінавірm= 1; (1000 мг два рази на добу) із ритонавіроl= 4; (100 мг два рази = 85;а добу), спостерігаl= 3;ася гостра гепатоцелюl= 3;ярна токсичністn= 0; із підвищенняl= 4; трансамінаk= 9; у > 20 разів від верхньої межі норми через 1-5 днів після супутнього введення препаратів. Оскільки існує ризик виникнення тяжкої гепатотоксl= 0;чності, саквінавір/ = 88;итонавір не слід застосовувk= 2;ти одночасно з рифампіцинl= 6;м. 

Симепреві= 088;. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я симепревірm= 1; 200 мг один раз на добу з ритонавіроl= 4;   100 мг може призве = 89;ти до збільшення концентрацo= 0;ї симепревірm= 1; у плазмі кров = 10;. Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я симепревірm= 1; та ритонаві = 88;у. 

Типранаві= 088;. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї типранавірm= 1; (AUC типранавірm= 1; ↑в 11 разіk= 4;, Cmin ↑у 29 разів, AUC ритонавo= 0;ру ↓ 40 %) в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4. Типранаві = 88; слід застосовувk= 2;ти з низькою до= 079;ою ритонавіру для забезпеченl= 5;я його терапе = 74;тичного ефекту. Ритонавір у дозі менше 200 мг два рази на добу не слід застосовувk= 2;ти із типранавірl= 6;м, оскільки еф = 77;ктивність комбінації може змінитися.=

Взаємо= 076;ія ритонавіру = 79; антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, окрім інгібіторіk= 4; протеази.=

Дид= ;анозин. Ос= 082;ільки ритонавір 600 мг 2 рази на добу рекоме = 85;довано приймати з їжею, а диданозин 200 мг 2 рази на добу – натще, дози цих пре= 087;аратів слід вводит = 80; з інтервало = 84; у 2,5 години. AUC ↓ 64 %. Немає необхідносm= 0;і у зміні доз. 

Дел= ;авірдин. З огляду на порівняння даних за останні рок = 80;, фармакокінk= 7;тика делавірдинm= 1; 400 мг 3 рази на добу не зазнала впливу ритонавіру 600 мг 2 рази на добу. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препаратів можна розглянути питання щод = 86; зниження дози ритонавіру (AUC ритонавіру ↓ 50%, Cmin ритонавіру = ↑75 %).

Ефа= ;віренц. Бі= 083;ьш висока частота виникнення побічних реакцій (наприклад запаморочеl= 5;ня, нудоти, парестезії) та відхилен = 00; лабораторнl= 0;х показників від норми (наприклад підвищення рівнів печінкових ферментів) спостерігаl= 3;ися під час супу= 090;нього застосуванl= 5;я ефавіренцу (600 мг один раз на добу) з ритонавіроl= 4; (500 мг два рази на добу) як антиретровo= 0;русним препаратом. (AUC ефав= ;іренцу ↑21 %, AUC ритонавіру= ↑ 17 %)

Мар= ;авірок. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї маравіроку (AUC ↑161 %, Cmin ↑ 28 %)  в результаті інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A4.  Маравірок 100 мг 2 рази на добу можна застосовувk= 2;ти разом із ритонавіроl= 4; 100 мг 2 рази на добу з метою підсилення впливу маравіроку.

Нев= ;ірапін. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я ритонавіру 600 мг 2 рази на добу з невірапіноl= 4; 200 мг 2 рази на добу не призводить до важливих = 079; клінічної точки зору змін у фармакокінk= 7;тиці як невірапі = 85;у, так і ритона= 074;іру.

Рал= ;тегравір. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я ритонавіру 100 мг 2 рази на добу та ралтегравіl= 8;у 400 мг разова доза,  призв= одить до незначного зниження рівня ралтегравіl= 8;у (AUC ↓ 16 %,        Cmin ↓ 1 %).

Зидовудин. Ри= 090;онавір 300 мг 4 рази на добу може спричинити глюкуронізk= 2;цію зидовудину 200 мг 3 рази на добу, що призведе до незначного зниження рівня зидов = 91;дину (AUC ↓ 25 %).  Немає необхідносm= 0;і у зміні дози. 

Взаємо= 076;ія ритонавіру = 79; неантиретрl= 6;вірусними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; одночасно застосовуюm= 0;ься.

Антаг= ;оністи α1-адреноре= цепторів.=

Альфузози= 085;. Ко= 084;бінація ритонавіру = 79; альфузозинl= 6;м здатна призвести д = 86; підвищення плазмових к = 86;нцентрацій альфузозинm= 1; і тому є протипоказk= 2;ною.

Похід= ;ні амфетаміну.

Амфетамін. Ритонавір я = 82; антиретровo= 0;русний засіб здатн = 80;й пригнічуваm= 0;и CYP2D6 і, як результат, підвищує концентрацo= 0;ї амфетаміну та його похідних. Пр= 080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів (із дозою рит&#= 1086;навіру для антиретровo= 0;русної терапії) рек= 086;мендується ретельне спостережеl= 5;ня терапевтичl= 5;их та побічних реакцій.

Взаємодія р= итонавіру із неантиретрl= 6;вірусними лікарськимl= 0; засобами, що одночасно застосовуюm= 0;ься.

Аналгетик= 080;.

Буп= ;ренорфін, норбупреноl= 8;фін, глюкуронідl= 5;і метаболіти. Підвищення плазмових концентрацo= 0;й бупренорфіl= 5;у (AUC ↑57 %, Cmax ↑ 77 %),  норбу= пренорфіну (AUC ↑ 33 %, Cmax ↑ 108 %) та його активного метаболіту не призводи = 90;ь до клінічно значущих фармакодинk= 2;мічних змін у пацієнтів і = 79; толерантніl= 9;тю до опіоїдів. Тому у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я бупренорфіl= 5;у 16 мг один раз на добу з рит&#= 1086;навіром 100 мг 2 рази на добу в регул= 102;ванні доз немає потреби.   Якщо ритонавір застосовувk= 2;ти у комбінаці = 11; з іншими інгібітораl= 4;и протеази та бупренорфіl= 5;ом, слід переглянутl= 0; інструкцію для медичного застосуванl= 5;я інгібітору протеази, який одночасно вводять, щод= 086; спеціальноk= 5;о дозування.

Петиди&#= 1085;, піроксикам, пропоксифеl= 5;. Одноч= ;асне застосуванl= 5;я ритонавіру може призве = 89;ти до підвищення плазмових концентрацo= 0;й петидину, піроксикамm= 1; та пропокси = 92;ену, а тому є протипоказk= 2;ним. 

Фен= ;таніл. Ри= 090;онавір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат пригнічує  CYP3A4 і, як результат, п= 110;двищує плазмові концентрацo= 0;ї фентанілу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фентанілу т = 72; ритонавіру  рекомендуn= 8;ться ретельне спостережеl= 5;ня терапевтичl= 5;их та побічних реакцій (включаючи дихальну не = 76;остатність).

Мет= ;адон. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я метадону 5 мг разова доза та ритонавіру 500 мг 2 рази на добу (як  фармакокіl= 5;етичного підсилювачk= 2; або  антиретроk= 4;ірусного препарату) з огляду на індукцію глюкуронізk= 2;ції можна розглянути питання про збільшення = 76;ози метадону. AUC ↓ 36 %, Cmax ↓ 38 %. З= 074;ажаючи на клінічну реакцію пацієнта на лікування метадоном, також слід розглянути питання про корегуваннn= 3; дози.

Морфін. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я морфіну та ритонавіру (як  фармакокіl= 5;етичного підсилювачk= 2; або  антиретроk= 4;ірусного препарату) плазмові концентрацo= 0;ї морфіну можуть змен = 96;итися через  індукцію глюкуронізk= 2;ції.

Антиа= ;нгінальні засоби.

Ранолазин. У зв’язку з пригніченнn= 3;м CYP3A ритонавіроl= 4; очікується підвищення концентрацo= 0;й ранолазину. Супутнє призначеннn= 3; ритонавіру з ранолазин = 86;м протипоказk= 2;но

Антиаритм= 110;чні засоби.

Амі= ;одарон, бепридил, дронедарон, енкаїнід, фл= 077;каїнід, пропафенон, квінідин. Одноч= ;асне застосуванl= 5;я ритонавіру здатне призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й аміодарону, бепридилу, дронедаронm= 1;, енкаїніду, флекаїніду, пропафенонm= 1;, а тому є протипоказk= 2;ним.

Диг= ;оксин. За= 079;начена взаємодія можлива з причини Р-гл= 110;копротеїн-о= посередковk= 2;ного ефлюксу диг = 86;ксину, спричиненоk= 5;о ритонавіроl= 4;, дозованого як  фармакокіl= 5;етичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат. Пі= 076;вищені концентрацo= 0;ї дигоксину (AUC= ↑86%), що спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які отримув = 72;ли ритонавір, можуть з часом зменш = 80;тися  у результаті розвитку індукції.=

Про= ;тиастматич = 85;і засоби.

Тео= ;філін. Пі= 076;вищена доза теофіліну (3 мг/кг 3 рази на добу) може бути необхі = 76;ною у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; 500 мг 2 рази на добу з причини індукції CYP1A2 (AUC= ↓ 43 %, Cmax ↓ 32 %).

Про= ;тиракові засоби.

Дас= ;атиніб, нілотиніб, вінкристин, вінбластин. У разo= 0; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавір = 86;м концентрацo= 0;ї цих препаратів = 91; сироватці крові можут = 00; бути підвищ = 77;ні, що призводить до збільшення частоти вин = 80;кнення побічних реакцій. 

Афа= ;тиніб. Ко= 085;центрації у сироватці крові може зростати у зв’язку із пригніченнn= 3;м БРРМЗ (білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози) та гострим пригніченнn= 3;м P-глікопроте= 111;ну ритонавіроl= 4;. Ступінь збільшення AUC та Cmax залежить ві = 76; часу прийом = 91; ритонавіру: 20 мг афатиніб = 91; разова доза та 200 мг ритонавіру 2 рази на добу (за 1 годину) - AUC<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'> ↑48 %, Cmax ↑39 %, 40 мг афатиніб = 91; разова доза та 200 мг ритонавіру 2 рази на добу (одночасне застосуванl= 5;я) - AUC ↑19 %, Cmax ↑ 4 %, 40 мг афатинібу разова доза та 200 мг ритонавіру 2 рази на добу (через 6 годин)= - AUC ↑ 11 %, Cmax ↑0,5 %. Слід бути обережними при призначеннo= 0; афатинібу у комбінації = 79; ритонавіроl= 4;. Потрібно спостерігаm= 0;и за можливим = 80; небажаними реакціями н = 72; препарат афатиніб.=

Абемац&#= 1080;кліб. Концентрацo= 0;я в сироватці крові може збільшуватl= 0;сь внаслідок інгібуваннn= 3; CYP3A4 ритонавірl= 6;м. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я абемацикліk= 3;у та ритонавіру. = 071;кщо неможливо уникнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я, необхідно  ознайомитl= 0;ся з інструкцієn= 2; для медично = 75;о застосуванl= 5;я  абемациклo= 0;бу. Потрібне ретельне спостережеl= 5;ня щодо виникнення можливих побічних реакцій, повʼязан= их з абемациклібом.

Апа= ;лутамід. Апалутамід = 08; індуктором CYP3= A4 від помірного д = 86; сильного і м= 086;же призвести д = 86; зниження експозиції ритонавіру та потенційноo= 1; втрати вірусологіm= 5;ної відповіді. Концентрацo= 0;я апалутамідm= 1; в сироватці крові може з= 073;ільшитися через інгібуваннn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;, що  може викли = 82;ати серйозні небажані явища, в тому числі судом = 80;. Одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру та апалутамідm= 1; протипоказk= 2;но. 

Цер= ;итиніб. Ко= 085;центрації у сироватці крові може зростати у зв’язку з пригніченнn= 3;м CYP3A та P-глікопр= 086;теїну ритонавіроl= 4;. Слід бути обережними при призначеннo= 0; церитинібу = 91; комбінації = 79; ритонавіроl= 4;. Потрібно спостерігаm= 0;и за можливим = 80; небажаними реакціями н = 72; препарат церитиніб.=

Нерат= ;иніб. Концен&#= 1090;рація нератинібу = 74; сироватці крові може збільшуватl= 0;сь внаслідок інгібуваннn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я нератинібу та ритонавіру = 87;ротипоказа&#= 1085;е через можливість серйозних та/або таких, що загрожують життю, реакц= 110;й, включаючи гепатотоксl= 0;чність.

Енкора&#= 1092;еніб та івосиденіб. Концен = 90;рація цих лікарських засобів в сироватці крові може збільшитисn= 3; через інгібуваннn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;. Одноч= ;асне застосуванl= 5;я потенційно підвищує ризик виникнення побічних реакцій, так= 080;х як пролонгаціn= 3; QT-інтеl= 8;валу.

Ібрути&#= 1085;іб. Ритонавір інгібує CYP3A. Супутнє призначеннn= 3; ібрутинібу та ритонаві = 88;у може збільш = 91;вати показники е = 82;спозиції ібрутинібу, що потенційно може призво = 76;ити до серйозного ризику синдрому лі = 79;ису пухлини.

Вен= ;етоклакс. Супутнє призначеннn= 3; венетоклакl= 9;у та ритонаві = 88;у може збільшити ризик виникнення синдрому лізису пухлини при ініціальніl= 1; дозі і під час фази нас= 080;чення. Для пацієнтів, які завершили фазу насиче = 85;ня і знаходятьсn= 3; на підтриму = 02;чій добовій доз = 10; венетоклакl= 9;у, необхідно зменшити дозу венетоклакl= 9;у щонайменше на 75% при застосуванl= 5;і з сильними інгібітораl= 4;и CYP3A (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Венетоклакl= 9;).

Ант= ;икоагулянт = 80;.

Вар= ;фарин, S-Варфарин, R-Варфарин. При застосуванl= 5;і варфарину 5 мг разова доза з ритонавіроl= 4; 400 мг два рази на добу індукція  CYP1A2 та CYP2C9 призводить до зниження концентрацo= 0;й R-Варфарину (A= UC ↑ 9%, Cmax ↓ 9 %.), тоді як мало впливає на фармакокінk= 7;тику S-Варфарину (A= UC ↓ 33%). Знижений рівень R-Варфарину спричиняє знижену антикоагулn= 3;цію, тому у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; (дозованим я= 082; антиретровo= 0;русний препарат аб = 86; фармакокін&= #1077;тичний підсилювач) рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и параметри а = 85;тикоагуляц&#= 1110;ї.

Рив= ;ароксабан. Пр= 080;гнічення CYP3A та P-глікопроте= 111;ну призводить до підвищення плазмових рівнів та посилення фармакодинk= 2;мічних ефектів ривароксабk= 2;ну (AUC ↑ 153 %, Cmax ↑ 55 %) що, у свою чергу, може підвищ = 91;вати ризик кровотечі. Таким чином, застосуванl= 5;я ритонавіру 600 мг 2 рази на добу не рекомендуєm= 0;ься у пацієнтів, які отримую = 90;ь ривароксабk= 2;н 10 мг разова доза.

Вор= ;апаксар. Ко= 085;центрації у сироватці крові можут = 00; збільшуватl= 0;ся у зв’язку з пригніченнn= 3;м CYP3A ритонавіро= ;м. Одночасне застосуванl= 5;я ворапаксарm= 1; з ритонавіроl= 4; не рекомендуєm= 0;ься.

Про= ;тисудомні засоби.

Кар= ;бамазепін. Ри= 090;онавір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат пригнічує  CYP3A4 і, як результат, підвищує плазмову концентрацo= 0;ю карбамазепo= 0;ну. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну та ритонавіру  реком= ;ендується ретельний н = 72;гляд за терапевтичl= 5;ими та побічним = 80; реакціями.

Див= ;алпроекс, ламотриджиl= 5;, фенітоїн. Ритон= ;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат спричиняє оксидацію ізоферментl= 6;м CYP2C9 та глюкуронізk= 2;цію і, як результат, підвищує плазмові ко = 85;центрації протисудомl= 5;их засобів. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і зазначених препаратів та ритонавіру  рекомендуn= 8;ться ретельний моніторинг рівня концентрацo= 0;ї протисудомl= 5;их засобів у сироватці крові та терапевтичl= 5;ої дії. Фенітої= 085; може знижув = 72;ти рівень ритонавіру = 91; сироватці крові.

Ант= ;идепресант = 80;.

Амітри&#= 1087;тилін, флуоксетин, = 10;міпрамін,но&= #1088;триптилін, пароксетин, сертралін. Ритон= ;авір як антиретровo= 0;русний препарат здатний при = 75;нічувати CYP2D6 і, як результат, може підвищуватl= 0; плазмові концентрацo= 0;ї амітриптилo= 0;ну, флуоксетинm= 1;, іміпраміну, нортриптилo= 0;ну, пароксетинm= 1; або сертраліну. = 059; разі одноча = 89;ного застосуванl= 5;я зазначених препаратів та ритонавіру = 91; дозах, призначениm= 3; для антирет = 88;овірусної терапії, рекомендуєm= 0;ься ретельно стежити за терапевтичl= 5;ими та побічним = 80; реакціями.

Дез= ;ипрамін. AUC та= ; Cmax 2-гідрокси метаболіту знижуються на 15 % та  67 % відповідно.  У разo= 0; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я дезипрамінm= 1; 100 мг разова доза та ритонавіру 500 мг 2 рази не день слід подумати пр = 86; зниження дози дезипрамінm= 1;.

Тра= ;зодон Зб= 110;льшення частоти виникнення побічних ре = 72;кцій, пов’язаних із застосуванl= 5;ям тразодону 50 мг разова доза, спостерігаn= 8;ться у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я зазначеногl= 6; препарату з ритонавіроl= 4; 200 мг 2 рази на добу, що застосовувk= 2;вся як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат (AUC ↑ 2,4 разів, Cmax ↑ 34 %).  Зазначену комбінацію слід застос = 86;вувати з обережністn= 2;.  Терапію тр = 72;зодоном слід розпочинатl= 0; з найменшої = 076;ози. Необхідно моніторити клінічну реакцію та переносиміl= 9;ть комбінації пацієнтами.

Про= ;типодагрич = 85;і засоби.

Колхіцин. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і колхіцину з ритонавіроl= 4; очікується збільшення концентрацo= 0;ї колхіцину. Лікарські взаємодії і = 79; загрозливиl= 4;и для життя наслідками = 10; лікарські взаємодії з = 083;етальним наслідком були зареєстровk= 2;ні у пацієнтів із порушенням роботи ниро = 82; та/або печінки, які отримували колхіцин та ритонавір (пригніченн = 03; CYP3A4 та         =             &nb= sp;P-глікопрот= еїну).

Антиг= ;істамінні= зас= ;оби.

Аст= ;емізол, терфенадин. Одноч= ;асне застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; астемізолоl= 4; та терфенадинl= 6;м здатне призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й останніх, а тому є протипоказk= 2;ним.

Фек= ;софенадин. Ри= 090;онавір (як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат) може модифікуваm= 0;и Р-глікопрот = 77;їнопосеред&#= 1082;ований ефлюкс фексофенадl= 0;ну, що призводить до збільшення концентрацo= 0;й фексофенадl= 0;ну. Підвищені концентрацo= 0;ї фексофенадl= 0;ну можуть з часом зменш = 80;тися у результат = 10; розвитку індукції. 

Лор= ;атадин. Ри= 090;онавір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або  антиретроk= 4;ірусний препарат пригнічує  CYP3A4 і, як результат, підвищує пл = 72;змові концентрацo= 0;ї лоратадину. = 059; разі одноча = 89;ного застосуванl= 5;я лоратадину та ритонаві = 88;у слід ретельно стежити за появою тера = 87;евтичних та побічних реакцій.

Ант= ;ибактеріал = 00;ні засоби.

Фус= ;идова кислота. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; фусидовою кислотою здатне призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й як фусидово = 11; кислоти, так і ритонавір = 91;, а тому така в&#= 1079;аємодія є протипоказk= 2;ною.

Риф= ;абутин, 25-O-дезацетил метаболіт рифабутину. Фарма= ;кокінетичн = 10; дослідженнn= 3; показали, що одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру = 74; дозі 500 мг 2 раз = 80; на добу і рифабутину 150 мг на добу пр&#= 1080;звели до AUC ↑= 4 рази Cmax ↑= 2,5 разів     рифаб= утину і  AUC  ↑38 разів, Cmax ↑16 разів  його активного метаболіту 25-O-деацетіл рифабутину відповідно.

З огляду на значне збільшення AUC рифабутину, його одночасне застосуванl= 5;я з ритонавір = 86;м як антиретровo= 0;русним препаратом протипоказk= 2;не. Зниження дози рифабутину до 150 мг три рази на добу може бути показаним для окремих інгібіторіk= 4; протеаз під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; як фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м. <= /o:p>

Риф= ;ампіцин. Не= 079;важаючи на те, що рифампіцин може спричи = 85;ити метаболізм ритонавіру, деякі дані с= 074;ідчать, що у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру = 91; високих доз = 72;х (600 мг два рази на добу) із рифампіцинl= 6;м додатковий стимулюючиl= 1; ефект ритонавіру = 08; незначним або може мат= 080; клінічно незначущий ефект на концентрацo= 0;ї ритонавіру під час лікування останнім у високих дозах. Вплив ритонавіру на рифампіцин невідомий.=

Вор= ;иконазол. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я ритонавіру 400 або 100 мг 2 рази на добу як антиретровo= 0;русного препарату з вориконазоl= 3;ом 200 мг 2 рази на добу протипоказk= 2;не з причини зниження концентрацo= 0;ї вориконазоl= 3;у (AUC ↓ 82 % або 39 %, Cmax ↓ 66 % або 24 % відповідно).  Супутньогl= 6; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у  з ритонавіроl= 4; як фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м слід уникат = 80;, доки  оцінка користі/риз = 80;ку для пацієнт = 72; не обґрунту = 08; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у. 

Ато= ;ваквон. Ри= 090;онавір як фармакок = 10;нетичний підсилювач  або антиретровo= 0;русний засіб спричиняє глюкуронізk= 2;цію і, як результат, знижує плаз = 84;ові концентрацo= 0;ї атоваквону. = 059; разі одноча = 89;ного застосуванl= 5;я атоваквону = 79; ритонавіроl= 4; слід ретельно контролюваm= 0;и рівні обох препаратів = 91; сироватці к = 88;ові та їх терапевтичl= 5;і дії.  <= /o:p>

Бед= ;аквілін. Лі= 082;арська взаємодія лише із ритонавіроl= 4; не вивчалася. У дослідженнo= 0; взаємодії разової доз = 80; бедаквілінm= 1; та багаторазоk= 4;их доз лопінавіру/ = 88;итонавіру AUC бедаквілінm= 1; збільшувалk= 2;ся на 22 %. Таке підвищення, імовірно, пов’язане і = 79; ритонавіроl= 4;, і під час тривалого о = 76;ночасного застосуванl= 5;я може спостерігаm= 0;ися більш виражений вплив. У зв’язку з ризиком повR= 17;язаних з бедаквілінl= 6;м небажаних явищ комбін = 72;ції бедаквілінm= 1; та ритонавіру слід уникат = 80;. Якщо корист = 00; переважує ризик, при од&#= 1085;очасному застосуванl= 5;і бедаквілінm= 1; з ритонавір = 86;м слід бути дуже обережними. Рекомендуєm= 0;ься частіше здійснюватl= 0; моніторинг електрокарk= 6;іограм та рівня трансамінаk= 9;.

Кла= ;ритроміцин, 14-гідроксиме&#= 1090;аболіт кларитроміm= 4;ину. З огляду на велике терапевтичl= 5;е вікно клари = 90;роміцину, немає необхідносm= 0;і зменшувати дозу для пацієнтів і = 79; нормальним функціонувk= 2;нням нирок. Не слід одночасно застосовувk= 2;ти кларитроміm= 4;ин у дозах вище 1 г із ритонавіроl= 4; 200 мг 3 рази на добу, дозованим я = 82; антиретровo= 0;русний препарат або  фармакокіl= 5;етичний підсилювач (кларитромі = 94;ину AUC ↑77 %, Cmax ↑31 %, 14-гідроксиме= таболіт кларитроміm= 4;ину AUC ↓ 100 %, Cmax ↓ 99 %). У випадку наявності  ниркової недостатноl= 9;ті у пацієнтів слід розглянути питання про зниження дози кларитроміm= 4;ину:  для пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну  30  -  60 мл/хв дозу слід зм= 077;ншити на 50 %, для пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв дозу потрібно зм = 77;ншити на 75 %.

Дел= ;аманід. Лі= 082;арську взаємодію лише із ритонавіроl= 4; не вивчали. У дослідженнo= 0; лікарської взаємодії і = 79; деламанідоl= 4; у дозі 100 мг двічі на доб= 091; та лопінавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084; у дозі 400/100 мг двічі на доб= 091; протягом 14 днів у здоро= 074;их добровольцo= 0;в концентрацo= 0;я DM-6705 - метаболіт&#= 1091; деламаніду збільшувалk= 2;ся на 30 %. У зв’язк = 91; з ризиком подовження комплексу QT, пов’язаногl= 6; з DM 6705, якщо одночасне застосуванl= 5;я деламаніду = 79; ритонавіроl= 4; вважається необхідним, = 088;екомендуєт&= #1100;ся дуже частий моніторинг ЕКГ протяго = 84; усього періоду лікування деламанідоl= 4;.

Ери= ;троміцин, ітраконазоl= 3;. Ритон= ;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач  або антиретровo= 0;русний засіб  інгібує CYP3A4 і, як результа = 90;, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї еритроміциl= 5;у та ітраконазоl= 3;у. У разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; еритроміциl= 5;ом або ітраконазоl= 3;ом слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и терапевтичl= 5;і та побічні р= 077;акції препаратів.  

Кет= ;оконазол. Ри= 090;онавір 500 мг 2 рази на добу інгібу = 08; CYP3A-опосередко= ;ваний метаболізм кетоконазоl= 3;у 200 мг на добу. AUC<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'> ↑ у 3,4 рази, Cmax ↑= 55 %. З причини високої частоти виникнення побічних реакцій з боку ШКТ та печінки слі = 76; розглянути питання про зниження дози кетоконазоl= 3;у при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з ритонавіроl= 4;, дозованим я = 82; антиретровo= 0;русний препарат аб = 86; фармакокінk= 7;тичний підсилювач.

Сул= ;ьфаметокса = 79;ол/триметоп&= #1088;им. Не слід змінювати дозу сульфаметоl= 2;сазолу/ триметоприl= 4;у (800 мг/160 мг разова доза) під час супутнього застосуванl= 5;я із ритонаві = 88;ом (500 мг 2 рази на добу). AUC ↓ 20 %/↑= 20 %.

Ант= ;ипсихотичн = 10;/нейролепти&= #1095;ні засоби. <= /i>

Кло= ;запін, пімозид. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я ритонавіру із клозапін = 86;м та пімозидо = 84; може призводити до  підвищеннn= 3; плазмових концентрацo= 0;й останніх, а тому є протипоказk= 2;ним.

Гал= ;оперидол, рисперидон, тіоридазин. Ритон= ;авір як антиретровo= 0;русний засіб здатн = 80;й пригнічуваm= 0;и CYP2D6 і, як результат, знижує плазмові концентрацo= 0;ї галоперидоl= 3;у,  рисперидоl= 5;у та тіоридазинm= 1;. У разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я ритонавіру із зазначенимl= 0; препаратам&#= 1080; слід ретельно контролюваm= 0;и терапевтичl= 5;і та побічні реакції препаратів.

Луразидон.  Очікуєтьсn= 3; підвищення концентрацo= 0;й луразидону через пригніченнn= 3; CYP3A ритонавіроl= 4;. Супутнє призначеннn= 3; з луразидон = 86;м протипоказk= 2;не.

Кве= ;тіапін. Сл= 110;д дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і ритонавіру разом з квет= 110;апіном. Передбачаєm= 0;ься, що внаслідо = 82; інгібуваннn= 3; ізоферментm= 1; CYP3A ритонавіроl= 4; зростатиме концентрацo= 0;я кветіапіну, що може призвести д = 86; проявів токсичностo= 0;, пов'язаної і= 079; застосуванl= 5;ям кветіапіну.

β2-агl= 6;ніст тривалої ді = 11;.

Сал= ;ьметерол. Ритонавір інгібує CYP3A4 і, як результа = 90;, очікується чітко виражене підвищення плазмових концентрацo= 0;й сальметероl= 3;у. Тому одноча = 89;не застосуванl= 5;я ритонавіру із сальмете = 88;олом не рекомендуєm= 0;ься.

Бло= ;катори кальцієвих каналів.

Амл= ;одипін, дилтіазем, ніфедипін. Ритон= ;авір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгібує  CYP3A4 і, як результат, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї блокаторів кальцієвих каналів. У разі одноча = 89;ного застосуванl= 5;я ритонавіру із зазначен = 80;ми препаратамl= 0; слід ретельно ко = 85;тролювати терапевтичl= 5;і та побічні реакції препаратів.

Ант= ;агоністи рецепторів ендотеліну.

Бо = 79;ентан. Спільне застосуванl= 5;я бозентану т = 72; ритонавіру може підвищити рівноважні максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї (Cmax) бозентану т = 72; збільшити площу під кривою AUC.

Ріоцигуат. Концентра&#= 1094;ії у сироватці крові можут = 00; збільшуватl= 0;ся у зв’язку з пригніченнn= 3;м CYP3A та P-глікопроте= 111;ну ритонавіроl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я ріоцигуату = 79; ритонавіроl= 4; не рекомендуєm= 0;ься.

Пох= ;ідні ріжків.

Диг= ;ідроергота = 84;ін, ергометрин, ерготамін, м= 077;тилергомет&= #1088;ин. Од= 085;очасне застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; похідними ріжків може призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й останніх, тому таке застосуванl= 5;я є протипоказk= 2;ним.

Зас= ;оби для лікуван = 85;я моторики шлунково-ки = 96;кового тракту (ШКТ).

Циз= ;априд. Па= 088;алельний прийом ритонавіру та цизаприд = 91; може призвести д = 86; підвищення плазмових концентрацo= 0;й останніх, тому  подібне застосуванl= 5;я є протипоказk= 2;ним.

Про= ;тивірусні препарати прямої дії (ВГС).

Гле= ;капревір/пі= 073;рентасвір.= Ко&#= 1085;центрація в сироватці крові може збільшуватl= 0;сь внаслідок інгібуваннn= 3; CYP3A4 ритонавірl= 6;м Не рекомендуєm= 0;ься одночасне з = 72;стосування глекапревіl= 8;у/пібрентас&#= 1074;іру та ритонавіру  через ризик підвищення АЛТ, пов'язан&#= 1080;й з підвищенняl= 4; концентрац&#= 1110;ї глекапревіl= 8;у в плазмі крові

Інг= ;ібітор протеази  (ВГС).

Сім= ;епревір. Ри= 090;онавір підвищує плазмові концентрацo= 0;ї сімепревірm= 1; в результат = 10; пригніченнn= 3; CYP3A4 (AUC ↑ у 7,2 раз&= #1080;, Cmax ↑у 4,7 разів). Не рекомендуєm= 0;ься одночасно застосовувk= 2;ти ритонавір 100 мг 2 рази на добу та сімепревір 200 мг на добу.

Інг= ;ібітори ГМГ-КоА-редуктази= ;.

Ато= ;рвастатин, флувастатиl= 5;, ловастатин, правастатиl= 5;, розувастатl= 0;н, симвастатиl= 5;. Інгіб= ;ітори ГМГ-КоА редуктази,  які сm= 1;ттєво залежать ві = 76; метаболізмm= 1; CYP3A (наприклад ловастатин та симвастатиl= 5;), мають помітно підвищені п = 83;азмові концентрацo= 0;ї у разі комбінації = 79;азначених препаратів із ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м або антирет = 88;овірусним засобом. Оскільки підвищені концентрацo= 0;ї ловастатинm= 1; та симваста = 90;ину можуть спро = 74;окувати виникнення = 91; пацієнтів міопатії, вк= 083;ючаючи рабдоміоліk= 9;, комбінація зазначених препаратів із ритонавіроl= 4; протипоказk= 2;на. Аторвастатl= 0;н менш залежний ві = 76; CYP3A.  Тод&= #1110; як виведенн = 03; розувастатl= 0;ну не залежить від  CYP3A, відзначено збільшення часу дії роз= 091;вастатину при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ритонавіроl= 4;.

Механізм такої взаємодії н = 77; чіткий, але може призвести д = 86; пригніченнn= 3; переносникk= 2;. Якщо застосовувk= 2;ти аторвастатl= 0;н та розуваст = 72;тин паралельно = 79; ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м або антирет = 88;овірусним засобом, то дози аторвастатl= 0;ну та розувастатl= 0;ну повинні бут = 80; якомога ниж = 95;ими.   Метаболізl= 4; правастатиl= 5;у та флувастатиl= 5;у не залежить від CYP3A, а їх вза&#= 1108;модія з ритонавіроl= 4; не передбачаєm= 0;ься. Якщо показане лікування інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, рекомендуюm= 0;ь застосовувk= 2;ти правастатиl= 5; або флувастатиl= 5;.

Лом= ;ітапід. Ломітапід є чутливим субстратом для метабол = 10;зму CYP3A4. Інгібітори CYP3A4 підвищують вплив ломітапіду до 27 разів. Суп= ;утнє застосуванl= 5;я помірних аб = 86; сильних інг = 10;біторів CYP3A4 з ломітапідоl= 4; протипоказk= 2;но.

Гор= ;мональні контрацептl= 0;ви.

Ета= ;нілестраді = 86;л. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ритонавіру 500 мг 2 рази на добу з етанілестрk= 2;діолом 50 мкг разова доза можуть = 079;нижуватися концентрацo= 0;ї етинілестрk= 2;діолу (AUC ↓  40%, Cmax ↓ 32 %), слід розглянути = 87;итання про застосуванl= 5;я бар’єрної або інших методів негормоналn= 0;ної контрацепцo= 0;ї паралельно = 79; ритонавіроl= 4; (як фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м або антиретровo= 0;русним засобом). Ритонавір здатний змінити про = 92;іль маткових кровотеч та = 079;меншити ефективнісm= 0;ь контрацептl= 0;вів, які містять естрадіол.=

Іму= ;носупресив = 85;і засоби.

Цик= ;лоспорин, такролімус, еверолімус. Ритонавір я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгібує CYP3A4 і, як результа = 90;, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у, такролімусm= 1; та еверолім = 91;су. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру із зазначенимl= 0; препаратамl= 0; слід ретельно контролюваm= 0;и терапевтичl= 5;ий ефект та побічні реакції препаратів.

Інг= ;ібітори фосфодіестk= 7;рази.

Ава= ;нафіл. За= 089;тосування аванафілу 50 мг разова доза з ритонавіроl= 4; 600 мг 2 рази на добу протипоказk= 2;не. AUC ↑ у 13 разів, Cmax<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'> ↑ у 2,4 рази.

Сил= ;денафіл. Ко= 084;бінування силденафілm= 1; (для лікування е = 88;ектильної дисфункції) 100 мг разова доза з ритонавіроl= 4; 500 мг 2 рази на добу як фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м або антирет = 88;овірусним засобом потрібно здійснюватl= 0; з обережніс = 90;ю, а дози силденафілm= 1; не повинні перевищуваm= 0;и 25 мг протягом =   48 годин AUC ↑= в 11 разів, Cmax ↑ у 4 рази. Протипоказk= 2;не одночасне застосуванl= 5;я силденафілm= 1; та ритонавіру пацієнтам і = 79; легеневою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. 

Тад= ;алафіл. Ко= 084;бінування тадалафілу (для лікування е = 88;ектильної дисфункції) 20 мг разова доза з ритонавіроl= 4; 200 мг 2 рази на добу як фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м або антирет = 88;овірусним засобом потрібно здійснюватl= 0; з обережністn= 2;, із застосуванl= 5;ям низьких доз (не більше 10 мг тадалафілу кожні 72 годин&= #1080;) та під посиленим контролем н = 72; випадок виникнення побічних реакцій. AUC ↑ 124 %.

Якщо тадалафіл застосовувk= 2;ти одночасно з ритонавіроl= 4; пацієнтам і = 79; легеневою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, слід зверну = 90;ися до інструкції для медичного застосуванl= 5;я  тадалафіл= 091;.

Вар= ;денафіл. За= 089;тосування варденафілm= 1; 5 мг разова доза з ритонавіроl= 4; 600 мг 2 рази на добу протипоказk= 2;не. AUC ↑ у 49 разів, Cmax<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'> ↑у 13 разів.

Антаго&#= 1085;істи рецепторів гонадотропo= 0;н-рилізинг-г&= #1086;рмону.

Елагол&#= 1110;кс. Одночасне застосуванl= 5;я елаголіксу = 79; ритонавіроl= 4; може збільшити експозицію елаголіксу  внаслідок інгібуваннn= 3; OATP, CYP3A т&#= 1072; P-gp. Відомі серйозні побічні реакції у разі застосуванl= 5;я елаголіксу, такі як суїцидальнo= 0; наміри та зб= 110;льшення рівня печінкових трансамінаk= 9;. Крім того, елаголікс є слабким/пом = 10;рним індуктором CYP3A, що може спричинити зниження експозиції = 88;итонавіру. Зверніться до інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу елаголікс щодо дозування у разі застосуванl= 5;я із сильними CYP3A4 інгібітора= ;ми.

Інгібі&#= 1090;ори кінази (тако= 078; див. Ант= 080;необластич&= #1085;і  засоби вище).

Фостам&#= 1072;тиніб. Одночасне застосуванl= 5;я фостаматинo= 0;бу з ритонавіроl= 4; може збільшити експозицію метаболіту R406 фостаматинo= 0;бу, що призводить до дозозалежнl= 0;х побічних реакцій, таких як геп= 072;тотоксичні&= #1089;ть та нейтропеніn= 3;.

Противірус&= #1085;і препарати прямої дії проти вірус = 91; гепатиту С.

Елбасвір/гl= 8;азопревір. Плазмові концентрацo= 0;ї можуть збільшуватl= 0;ся внаслідок пригніченнn= 3; CYP3A рито= навіром.  Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських = 79;асобів протипоказk= 2;но.

Омб= ;ітасвір/пар= 080;тапревір/ри= тонавір з дасабувір = 86;м або без нього. Для паритапревo= 0;ру підвищуєтьl= 9;я AUC у 2,17 раза, Cmax у 2,04 раза, = Cmin у 2,36 раза. Експозиція паритапревo= 0;ру може збільш = 91;ватися при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ритонавіроl= 4;. Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не.

Соф= ;осбувір/вел= 087;атасвір/вок= силапревір. Концентрацo= 0;я софосбувірm= 1;, велпатасвіl= 8;у та воксилапреk= 4;іру в сироватці крові може з= 073;ільшуватис&= #1100; внаслідок інгібуваннn= 3; P-gp, BCRP т= 072; OATP1B1/3 ритонавіроl= 4;. Однак лише збільшення експозиції воксилапреk= 4;іру вважається клінічно значущим. Не рекомендовk= 2;но одночасно застосовувk= 2;ти ритонавір і софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір.

Сед= ;ативні/снод= 110;йні засоби.

Кло= ;разепам, діазепам, естазолам, флуразепам, пероральниl= 1; та парентералn= 0;ний мідазолам. Ритон= ;авір у комбінаці = 11; з клоразепа = 84;ом, діазепамом, естазоламоl= 4; та флуразепамl= 6;м здатний збільшити плазмові концентрацo= 0;ї останніх, а тому така комбінація протипоказk= 2;на.

Мідазолам інтенсивно метаболізуn= 8;ться ферментом CYP3A4.  Одночасне застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; може призве = 89;ти до значного підвищення концентрацo= 0;ї даного бензодіазеl= 7;іну. Взаємодія Норвіру з бензодіазеl= 7;інами у разі їх одночасногl= 6; застосуванl= 5;я не вивчалас = 03;. Грунтуючисn= 0; на даних для інших CYP3A4-інгібіторo= 0;в, плазмові ко = 85;центрації передбачаюm= 0;ься значно вищи = 84;и, якщо застосовувk= 2;ти пероральниl= 1; мідазолам. Т= 086;му, не слід комбінуватl= 0; Норвір із пероральниl= 4; медазоламоl= 4;, а також необхідно бути обереж = 85;им під час паралельноk= 5;о застосуванl= 5;я Норвіру та парентералn= 0;ного мідазоламу.

За даними, отриманими після одночасногl= 6; застосуванl= 5;я парентералn= 0;ного мідазоламу = 79; іншими інгі = 73;іторами протеази, можна припустити = 84;ожливість збільшення плазмової концентрацo= 0;ї у 3-4 рази. Якщо Норвір приймати паралельно із парентералn= 0;ним мідазоламоl= 4;, таке лікування потрібно здійснюватl= 0; у відділенн = 10; інтенсивноo= 1; терапії або = 074; іншій подібній установі, де &#= 1073;уде забезпеченl= 0;й ретельний клінічний моніторинг та належна медична допомога у разі виникнення дихальної недостатноl= 9;ті та/або тривалого седативногl= 6; стану паціє = 85;та. Слід розглянути питання про корегуваннn= 3; дози мідазо = 83;аму, особливо якщо вводиться більш ніж одна доза даного препарату.=

Трі= ;азолам. Па= 088;алельний прийом ритонавіру 200 мг 4 дози  та трі= ;азоламу 0,125 мг разова доза може призвести д = 86; підвищення плазмових к = 86;нцентрацій останнього (AUC ↑ > у 20 разів, Cmax ↑ 87%.), тому  подібне застосуванl= 5;я  проти= ;показане.

Пет= ;идин (метаболіт – норпетидин). Через ризик підвищення концентрацo= 0;й метаболіту (AUC норпетидинm= 1; ↑ 47 %, Cmax ↑ 87 %), який має як анальгетичl= 5;у, так і ЦНС-стимулю = 02;чу активність, одночасне застосуванl= 5;я петидину 50 мг перорально разова доза та ритонавіру 500 мг 2 рази на добу протипоказk= 2;не. Збільшені концентрацo= 0;ї норпетидинm= 1; підвищують ризик виникнення = 87;обічних реакцій з боку центральноo= 1; нервової системи (наприклад судом).

Аль= ;празолам. Ри= 090;онавір інгібує метаболізм альпразолаl= 4;у (AUC ↑ у 2,5 разів). Інгібуюча дія ритонавіру 500 мг 2 рази на добу зникає після його застосуванl= 5;я протягом 10 дн&= #1110;в (AUC ↓ 12%, Cmax ↓ 16%.). Слід бути обережним у перші дні паралельноk= 5;о застосуванl= 5;я альпразолаl= 4;у з ритонавір = 86;м як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м або антиретровo= 0;русним засобом, пер= 096; ніж розпочнетьl= 9;я метаболізм альпразолаl= 4;у.  

Бус= ;пірон. Ри= 090;онавір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгібує CYP3A і, я= 082; результат, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї буспірону. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; буспіроном слід ретельно контролюваm= 0;и терапевтичl= 5;і ефекти та побічні реакції препаратів.

Сно= ;дійні засоби. <= /i>

Зол= ;підем. Сл= 110;д з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти комбінацію препаратів золпідем 5 мг &= #1090;а ритонавір200 мг 43 дози і ретельно контролюваm= 0;и пацієнта на випадок надмірного седативногl= 6; ефекту (AUC ↑= 28 %, Cmax ↑22%.).

При= ;пинення паління.

Буп= ;ропіон. Бу= 087;ропіон  здебільшоk= 5;о метаболізуn= 8;ться за допомого = 02; CYP2B6. Одночасне застосуванl= 5;я бупропіону 150 мг та ритонавіру 100 мг або 600 мг 2 рази на добу знижує рівн = 10; останнього (AUC ↓ 22 % або 66 % відповідно, Cmax ↓ 21 % або 62 % відповідно).  Вважа= ;ється, що такий ефект спричинює метаболізм бупропіону. Однак, оскільки  ритонавір = 87;родемонстр&#= 1091;вав пригніченнn= 3; CYP2B6 in vitro, не слід перевищуваm= 0;и рекомендовk= 2;ну дозу бупроп = 10;ону. Значної взаємодії з бупропіоноl= 4; після нетривалогl= 6; (на відміну від тривало = 75;о) застосуванl= 5;я низьких доз ритонавіру (200 мг два рази на добу протягом двох днів) не спостерігаl= 3;ося. Як результа = 90; даного спостережеl= 5;ня можна припустити, що зниження концентрацo= 0;й бупропіону розпочинаєm= 0;ься через декіл = 00;ка днів після почаку введення ритонавіру.

Сте= ;роїди.

Флу= ;тиказону пропіонат (і= 085;галяційно, інтраназалn= 0;но або у вигляд= 110; ін’єкцій), будесонід, триамцинолl= 6;н. Сист = 77;мна дія кортико = 89;тероїдів, включаючи синдром Кушинга та а= 076;ренальну супресію (у ході досліджень відзначено зниження рівня кортизолу у плазмі кров = 10; на 86 %), зафіксованk= 2; у пацієнтів, які отримув = 72;ли ритонавір 100 мг 2 рази на добу та інгаляційнl= 0;й або інтраназалn= 0;ний флутиказонm= 1; пропіонат 200 мкг 1 раз на добу. AUC ↑ у 350 разів, Cmax ↑у 25 разів); подібна дія також може виникнути і при застосу = 74;анні інших кортикостеl= 8;оїдів, які метабол = 10;зуються ферментом CYP3A, наприклад будесоніду. Отже, не рекомендовk= 2;не одночасне застосуванl= 5;я глюкокортиl= 2;оїду та ритонавіру як антиретр = 86;вірусного засобу або фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2;, поки потенційна користь лік = 91;вання не переважить ризику системної д = 10;ї кортикостеl= 8;оїдів. Слід розглянути питання щод = 86; зниження дози глюкокортиl= 2;оїду, при цьому необхідно забезпечитl= 0; ретельний контроль місцевої та системної дії глюкокортиl= 2;оїду або перейти на глюкокортиl= 2;оїд, який не є субстратом для  CYP3A4 (наприклад беклометазl= 6;н). Крім того, у разі відмов = 80; від глюкокортиl= 2;оїдів протягом тр = 80;валого часу існує необхіднісm= 0;ь у постійном = 91; зменшенні дози препарату. 

Дек= ;саметазон. Ри= 090;онавір як фармакокінk= 7;тичний підсилювач або антиретровo= 0;русний засіб інгібує CYP3A і, я= 082; результат, підвищує плазмові концентрацo= 0;ї дексаметазl= 6;ну. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру = 79; дексаметазl= 6;ном слід ретельно контролюваm= 0;и терапевтичl= 5;і ефекти та побічні реакції препаратів.

Пре= ;днізолон. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я ритонавіру 200 мг 2 рази на добу із преднізолоl= 5;ом 20 мг рекомендуєm= 0;ься ретельно контролюваm= 0;и терапевтичl= 5;і ефекти=   та побічні = 088;еакції препаратів. AUC метаболіту та преднізо = 83;ону зростає на 37 % та 28 % через 4 та 14 днів застос = 91;вання ритонавіру відповідно.

Замісна терапія гормонами щитоподібнl= 6;ї залози.

Левоти&#= 1088;оксин.  Повідо&#= 1084;лялося про взаємодію між ритонав = 10;рвмісними лікарськимl= 0; засобами та левотироксl= 0;ном.  Пацієнтам, що отримуют = 00; левотироксl= 0;н необхідно к = 86;нтролювати рівень тиреотропнl= 6;го гормону (ТТГ) як мінімум протягом місяця післ = 03; початку та/або закінчення лікування ритонавіроl= 4;.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ритонавіру = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами необхідно дивитися ін = 89;трукцію для медичного застосуванl= 5;я останніх.=

Під час комбінованl= 6;ї терапії ритонавіроl= 4; із дизопіраміk= 6;ом, мексилетинl= 6;м або нефазад = 86;ном повідомлялl= 6;ся про побічні реакції з боку серцево-суд = 80;нної системи та ЦНС. Можливі= 089;ть медикаментl= 6;зної взаємодії н = 77; виключаєтьl= 9;я.

Оскіль = 82;и ритонавір добре зв’язуєтьсn= 3; з білками, слід врахувати можливість виникнення підвищеної  терапевтиm= 5;ної та токсично = 11; дії через витіснення супутніх пр = 77;паратів зі зв’язку з білками.

= Ритонавір, дозований я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач=

Ваk= 8;лива інформація щодо взаємодії лікарських препаратів із ритонавіроl= 4;, який застос = 86;вують як фармакокінk= 7;тичний підсилювач, міститься в інструкції для медичного з = 72;стосування інгібітору протеази, який одноча = 89;но застосовуєm= 0;ься.

= 030;нгібітори протонної помпи  та антагон = 10;сти H2-рецепторo= 0;в. Інгібітори протонної помпи  та антагон = 10;сти H2-рецепторo= 0;в (наприклад омепразол або ранітид = 80;н) можуть знижувати концентрацo= 0;ю супутніх інгібіторіk= 4; протеази. Дл= 103; детальної інформації щодо впливу одночасногl= 6; застосуванl= 5;я засобів, які знижують кислотністn= 0;, слід зверну = 90;ися до інструкції для медичного застосуванl= 5;я інгібітору протеази. Грунтуючисn= 0; на дослідже = 85;ні медикаментl= 6;зної взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; протеази, підсилених ритонавіроl= 4; (лопінавір/р= 080;тонавір, атазанавір), одночасне застосуванl= 5;я омепразолу або ранітидину незначною м = 10;рою змінили ефективнісm= 0;ь ритонавіру, = 103;кий застосовуюm= 0;ь як фармакокінk= 7;тичний підсилювач, не зважаючи на незначні зміни у дії препарату (приблизно 6-18 %).

 

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Ритонавір не є лікарським засобом безпосередl= 5;ьо проти ВІЛ-1 або СНІД. У пацієнтів, які отримують ритонавір або іншу антиретровo= 0;русну терапію, можуть прод = 86;вжувати розвиватисn= 3; інфек= ;ції, що спричиня = 02;ться умовно-пато = 75;енними мікроорганo= 0;змами, та інші усклад = 85;ення ВІЛ-1 інфекції.

Хоча було доведено, що ефективна вірусна суп = 88;есія при антиретровo= 0;русній терапії зна = 95;но зменшує ризик передачі інфекції статевим шляхом, не можна виключати залишковий ризик. Необхідно вжити профілактиm= 5;ні заходи відповідно до керівниц = 90;ва національнl= 0;х компетентнl= 0;х органів, щоб уникнути передачі інфекції.=

У разі застосуванl= 5;я ритонавіру як фармакок = 10;нетичного підсилювачk= 2; разом з інши= 084; інгібітороl= 4; протеази, слід брати д= 086; уваги усі деталі особливостk= 7;й і застереженn= 0; щодо застосуванl= 5;я цього інгібітору протеази, задля чого с= 083;ід ретельно вивчити інструкцію для медично = 75;о застосуванl= 5;я даного препарату.

Р= итонавір, дозований як  антиретроk= 4;ірусний засіб або фармакокінk= 7;тичний підсилювач

П= ацієнти з хронічною діареєю або мальабсорбm= 4;ією. У випадку роз = 74;итку діареї=   рекомендоk= 4;ане додаткове обстеження. Відносно висока частота вин = 80;кнення діареї на тл= 110; лікування ритонавіроl= 4; може позначитисn= 3; на рівні всмоктуванl= 5;я і на ефективносm= 0;і (через неналежне дотримання режиму терапії) ритонавіру або супутні = 93; лікарських засобів. Нестримне блювання та/= 072;бо діарея тяжкої форм = 80;, зумовлені прийомом ритонавіру, можуть тако = 78; позначитисn= 3; на функції нирок. У пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю бажано пров = 86;дити регулярний контроль функції нирок.

Г= емофілія. Повідомлялl= 6;ся про підвище = 85;у кровоточивo= 0;сть, включаючи спонтанні ш = 82;ірні гематоми і гемартрози, = 091; хворих на гемофілію типів А і В, які проходять лікування інгібітораl= 4;и протеази. Деякі пацієнти отримували додатково фактор VIII. Якщl= 6; лікування інгібітораl= 4;и протеази припиняли, у більш ніж половині зазначених випадків його продов = 78;или або починал = 80; знову. Причинно-на = 89;лідковий зв’язок встановленl= 6;, хоча механі = 79;м його дії дос= 110; не з’ясований. Таким чином, хворих на гемофілію слід попереджатl= 0; про можливість підвищення кровоточивl= 6;сті.

М= аса тіла та метаболічнo= 0; параметри. П= ід час антиретровo= 0;русної терапії можливе збільшення = 84;аси тіла і рівні= 074; ліпідів та глюкози в крові. Такі з&#= 1084;іни можуть бути частково пов'язані з контролем захворюванl= 5;я і способом життя. Що сто&#= 1089;ується ліпідів, є свідчення того, що у деяких випадках це стало результатоl= 4; лікування, тоді як не було отримано переконливl= 0;х доказів, що пов'язують збільшення = 84;аси тіла з певни= 084; способом лікування. Контроль рі = 74;ня ліпідів та глюкози в крові здійснюєтьl= 9;я відповідно до встановленl= 0;х правил ліку = 74;ання ВІЛ-інфекці = 11;. Порушення рівня ліпідів слі = 76; лікувати відповідно до клінічно = 11; практики.=

Ц= укровий діабет і гіперглікеl= 4;ія. Повідомлялl= 6;ся про випадки вперше діагностовk= 2;ного цукрового діабету, гіперглікеl= 4;ії та загостреннn= 3; наявного цукрового д = 10;абету на тлі лікув= 072;ння інгібітораl= 4;и протеази. У деяких з них гіперглікеl= 4;ія була тяжкою = 110; супроводжуk= 4;алася кетоацидозl= 6;м. Значна частина так = 80;х пацієнтів мала обтяжливі стани, що потребувалl= 0; медикаментl= 6;зної терапії, пов’язаної = 79; розвитком цукрового діабету або гіперглікеl= 4;ією. Необхідно моніторити рівень глюкози в кр= 086;ві.

Л= іподистрофo= 0;я. Комбінованk= 2; антиретровo= 0;русна терапія повR= 17;язана із ВІЛ-асоційо = 74;аним перерозподo= 0;лом жирових тканин (ліподистро = 92;ія). Віддалені наслідки цього явища наразі невідомі. Дані про механізм його формування неповні. Наразі припускаютn= 0; існування з = 74;’язку між вісцеральнl= 0;м ліпоматозоl= 4; і інгібітор = 86;м протеази, ліпоатрофіn= 8;ю і нуклеозиднl= 0;ми інгібітораl= 4;и зворотної т = 88;анскриптаз&#= 1080; (НІЗТ). Підвищений ризик розви = 90;ку ліподистроm= 2;ії пов’язаний = 79; індивідуалn= 0;ними факторами, т= 072;кими як літній вік, та медикаментl= 6;зними факторами, такими як довша тривалість антиретровo= 0;русної терапії та пов’язані з цим порушен = 85;я метаболізмm= 1;. Під час клінічного огляду слід звертати увагу на ознаки жиро = 74;ого перерозподo= 0;лу. Слід також зважати на показники ліпідів у сироватці крові і глюкози в крові натще. Відхилення показників ліпідів потребують прийнятого = 91; клінічній практиці лікування.

П= анкреатит.= М&= #1086;жливість розвитку панкреатитm= 1; слід розгля = 76;ати при наявності клінічної симптоматиl= 2;и (нудота, блювання, бі = 83;ь у животі) аб&= #1086; змін лабораторнl= 0;х показників (підвищення рівня ліпаз = 80; або амілази = 091; сироватці к = 88;ові). Пацієнтів, у яких спостерігаn= 2;ться ці ознаки аб= 086; симптоми, слід обстежити, а при встанов = 83;енні діагнозу панкреатит терапію пре = 87;аратом Норвір необхідно припинити. <= /o:p>

С= индром імунної реактиваціo= 1;. У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих з тяжким імунним деф = 10;цитом під час проходженнn= 3; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) може ви&= #1085;икати запальна реакція на безсимптомl= 5;і або залишкові умовно-пато = 75;енні мікроорганo= 0;зми і тяжкі клінічні стани або погіршення симптомів. Я= 082; правило, так= 110; реакції спостерігаl= 3;ися протягом перших декількох тижнів або місяців після початку КАР = 58;. Прикладами цього можут = 00; бути цитомегалоk= 4;ірусний ретиніт, ген= 077;ралізовані та/або вогнищеві мікобактерo= 0;альні інфекції, а також пневмоцистl= 5;а пневмонія (Pneumocyst= is jiroveci pneumonia). Необхідно оцінювати всі симптом = 80; запалення, а при необхідносm= 0;і призначати відповідне лікування. Аутоімунні захворюванl= 5;я (наприклад, хвороба Грейвса) також, як пов&#= 1110;домляється, відбуваютьl= 9;я в умовах відновленнn= 3; імунітету; проте час виникнення побічних реакцій мож = 77; змінюватисn= 3;, що може виявитися через багат = 86; місяців після початку лікування.=

З= ахворюваннn= 3; печінки. Ритонавір н = 77; слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з декомпенсоk= 4;аними захворюванl= 5;ями печінки. У пацієнтів і = 79; хронічним гепатитом В або С, які отримують комбінованm= 1; антиретровo= 0;русну терапію, суттєво зростає риз = 80;к розвитку тяжких і потенційно н&= #1077;безпечних для життя побічних реакцій з боку печінк = 80;. У разі прове= 076;ення комбінован= ої антиретровo= 0;русної терапії у пацієнтів з гепатитом В або С слід зв&#= 1077;рнутися до відповідниm= 3; інструкцій для медичного з = 72;стосування цих лікарських засобів.

У пацієнтів з і&= #1089;нуючим раніше  поруш= еннями функції печінки, вкл= 102;чаючи хронічний гепатит  в активній формі, під час комбіно = 74;аної антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; спостеріга&= #1090;ися підвищена частота розвитку порушень функції печінки. За такими паці = 08;нтами слід встановити ретельний контроль відповідно до стандартноo= 1; практики. Як= 097;о є симптоми погіршення захворюванl= 5;я печінки у таких паціє = 85;тів, слід розглянути питання про перериваннn= 3; або припинення лікування.=

З= ахворюваннn= 3; нирок. Оскільки нирковий кліренс ритонавіру незначний, зниження загального кліренсу у п= 072;цієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю малоймовірl= 5;е.

Надходили повідомленl= 5;я про ниркову недостатніl= 9;ть, пор= ушення функції нирок, підвищеннn= 3; креатиніну, гіпофосфатk= 7;мію= та проксимальl= 5;у= тубулопатію= (у тому числі синдром Фанконі) при застосуванl= 5;і тенофовіру= дизопроксиl= 3;у= фумарату у клінічній практиці.=

О= стеонекроз. Н= ;езважаючи на те, що етіологія ц = 00;ого захворюванl= 5;я є багатофактl= 6;рною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, вживання алкоголю, тяжкий імунодефіцl= 0;т, високий індекс маси тіла), виника&#= 1083;и випадки остеонекроk= 9;у, зокрема у пацієнтів н = 72; пізніх стадіях ВІЛ захворюванl= 5;я та/або при довгострокl= 6;вій терапії комбінованl= 0;ми антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; (КАРТ). Якщо хворий відчуває біль у суглобах, скутість у суглобах аб = 86; труднощі пр = 80; русі, рекомендуєm= 0;ься звернутися до лікаря.

П= одовження інтервалу PR.<= /i> Р&= #1080;тонавір спричиняв незначне асимптоматl= 0;чне подовження інтервалу PR у кількох здорових дорослих добровольцo= 0;в. Мають місце поодинокі п = 86;відомлення про атріовентрl= 0;кулярну блокаду ІІ-г= 086; або ІІІ-го ступеня у хворих, у яких в анамнезі було захворюванl= 5;я серця та існ= 091;ючі порушення провідностo= 0; або у пацієн= 090;ів, які отримували лікарські засоби, що, як відомо, подовжують інтервал PR (наприклад, верапаміл або атазанавір), при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ритонавіроl= 4;. Ритонавір потрібно за = 89;тосовувати з обережністn= 2; таким паціє = 85;там.

В= заємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Р= итонавір як антиретровo= 0;русний засіб.

Якщо ритонавір застосовувk= 2;ли як антиретровo= 0;русний засіб, слід зважати на застереженl= 5;я і запобіжні заходи. Застосуванl= 5;я ритонавіру як фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2; в дозах 100 мг і 200 мг не передб= 072;чає дотримання аналогічниm= 3; застереженn= 0; і запобіжни = 93; заходів. Під час застосуванl= 5;я ритонавіру як фармакок = 10;нетичного підсилювачk= 2; необхідно б = 88;ати до уваги повну інформацію щодо застер = 77;жень і запобіжни = 93; заходів для призначеноk= 5;о з ним інгібітору протеази. Таким чином, для з’ясува = 85;ня можливості застосуванl= 5;я нижченаведk= 7;них даних слід з= 074;ернутися до інструкції для медичного застосуванl= 5;я  лікарс&#= 1100;кого засобу конкретногl= 6; інгібітору протеази.=

І= нгібітори фосфодіестk= 7;рази (PDE5). Пацієнтам, які отримують ритонавір, призначати силденафіл, тадалафіл або варденафіл для лікування еректильноo= 1; дисфункції слід з особливою обережністn= 2;. Вважається, що паралельниl= 1; прийом ритонавіру = 79; даними препаратамl= 0; суттєво підвищує концентрацo= 0;ю останніх і може спричинити пов’язані з ними побічн = 10; реакції, так= 110; як артеріал = 00;на гіпотензія та пролонговаl= 5;а ерекція. Пр&= #1080; легеневій артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1; одночасний прийом силденафілm= 1; і ритонавіру протипоказk= 2;ний. Одн= очасне застосуванl= 5;я аванафілу а = 73;о варденафілm= 1; та ритонавіру протипоказk= 2;не.

І= нгібітори ГМГ-КоА редуктази.= Метаболізм інгібіторіk= 4; редуктази (симвастати = 85;у і ловастатинm= 1;) великою мірою залежить ві = 76; ізоферментm= 1; CYP3A, тому, зважаючи на підвищений ризик розвитку міопатії аж до рабдоміо = 83;ізу, одночасний прийом ритонавіру із симваста = 90;ином або ловастатинl= 6;м не рекоменд = 86;ваний. Також слід з обережністn= 2; призначати або розгляд = 72;ти можливість зниження дози, якщо лікування р = 80;тонавіром здійснюєтьl= 9;я паралельно = 79; прийомом аторвастатl= 0;ну, який меншою мірою метаб = 86;лізується CYP3A. Виведення розувастатl= 0;ну не залежить від CYP3A, але під час паралельноk= 5;о застосуванl= 5;я з ритонавір = 86;м повідомлялl= 6;ся про зростання експозиції розувастатl= 0;ну. Механізм цієї взаємодії н = 77; з’ясований, але гіпотетичнl= 6; причиною мо = 78;е бути пригніченнn= 3; переносникk= 2;. У разі засто= 089;ування паралельно = 79; ритонавіроl= 4; слід призначати = 85;ижчі дози аторвастатl= 0;ну і розувастатl= 0;ну. Метаболізм правастатиl= 5;у і флувастатиl= 5;у не залежить від CYP3A, тому очікуваних взаємодій з ритонавіроl= 4; не відзнача = 08;ться. У разі необхідносm= 0;і лікування інгібітораl= 4;и  редуктази  рекомендуn= 8;ться обирати правастатиl= 5; або флуваст = 72;тин.

Колхіцин.<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'> Лікарські взаємодії і = 79; загрозливиl= 4;и для життя наслідками = 10; лікарські взаємодії з = 083;етальним наслідком були зареєстровk= 2;ні у пацієнтів, які отримували колхіцин та = 088;итонавір.

Д= игоксин. З особливою обережністn= 2; слід призначати = 88;итонавір пацієнтам, які приймають дигоксин, оскільки вв = 72;жається, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я препаратів, імовірно, спричиняє підвищення концентрацo= 0;ї дигоксину. З часом підвищена концентрацo= 0;я дигоксину зменшуєтьсn= 3;.

Пацієн&#= 1090;ам, які вже приймають дигоксин, на час терапії ритонавіроl= 4; рекомендовk= 2;но зменшити дозу дигокс = 80;ну до половини звичної доз = 80; і впродовж кількох тижнів післ = 03; початку сукупного прийому ритонавіру = 10; дигоксину перебувати під ретельним наглядом лікарів.

Пацієн&#= 1090;ам, які вже приймають ритонавір, р= 077;комендован&= #1086; починати застосуванl= 5;я дигоксину більш посту = 87;ового, ніж зазвича = 81;. У той же час концентрацo= 0;ї дигоксину с = 83;ід контролюваm= 0;и ретельніше, ніж зазвича = 81;, зі своєчасним корегуваннn= 3;м дози в разі необхідносm= 0;і, зважаюси на клінічні дані, електрокарk= 6;іографічні показники т = 72; рівень дигоксину.

Е= тинілестраk= 6;іол.  Під час застосуванl= 5;я бар’єрних т = 72; інших негормоналn= 0;них методів контрацепцo= 0;ї слід зважат = 80; на те, що прийом ритонавіру = 74; терапевтичl= 5;их або нижчих дозах парал = 77;льно з контрацептl= 0;вами, які містять естрадіол, може послаблюваm= 0;и дію останні = 93; і змінювати профіль маткової кровотечі.

Г= люкокортикl= 6;їди. Н= ;е рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру із флютиказонl= 6;м або іншими к= 086;ртикостеро&= #1111;дами, які метаболізуn= 2;ться ферментною системою CYP3A4, з= 072; винятком випадків, коли потенційна = 82;ористь від лікування переважає ризик систе = 84;ної дії кортикостеl= 8;оїдів, включаючи с = 80;ндром Кушинга та адренальну супресію.=

Т= разодон. З особливою обережністn= 2; ритонавір призначати пацієнтам, які отримують тразодон. Тразодон – субстрат CYP3A4, тому припускаютn= 0;, що паралельне застосуванl= 5;я ритонавіру = 87;ідвищує концентрацo= 0;ї тразодону. Під час досл= 110;дження взаємодії разових доз препаратів = 79; участю здорових добровольцo= 0;в було зафікс = 86;вано побічні реакції – нудоту, запа= 084;орочення, артеріальнm= 1; гіпотензію = 10; синкопе.

Р= ивароксабаl= 5;. Н= ;е рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти ритонавір пацієнтам, які отримували ривароксабk= 2;н, у зв’язку з ризиком підвищеної кровотечі.=

Р= іоцигуат. Одночасне застосуванl= 5;я ритонавіру не рекоменд = 91;ється через можливе збільшення = 82;онцентраці&#= 1111; ріоцигуату.

В= орапаксар.= О= ;дночасне застосуванl= 5;я ритонавіру не рекоменд = 91;ється через можливе збільшення концентрацo= 0;ї ворапаксарm= 1;.

Б= едаквілін. Потужні інгібітори ізоферментm= 1; CYP3A4, такі як інг&#= 1110;бітори протеази, можуть посилювати = 76;ію бедаквілінm= 1;, що може збільшуватl= 0; ризик розви = 90;ку відповідниm= 3; небажаних реакцій, пов’язаних із бедаквіл = 10;ном. Отже, рекомендуєm= 0;ься уникати спільного застосуванl= 5;я бедаквілінm= 1; та ритонаві = 88;у. Проте якщо користь переважає ризик, одноч= 072;сне застосуванl= 5;я бедаквілінm= 1; та ритонавіру = 76;озволяєтьс&#= 1103; з обережністn= 2;. Рекомендуєm= 0;ься частіше проводити моніторинг електрокарk= 6;іограми і контроль вмісту трансамінаk= 9;.

Д= еламанід. Одночасне застосуванl= 5;я деламаніду = 79; іншим потужним інгібітороl= 4; CYP3A (ритонавір) може збільш = 80;ти кількість метаболітіk= 4; деламаніду, що асоціюєтьсn= 3; з пролонгаціn= 8;ю скоригованl= 6;го інтервалу QT. Таким чином, якщо одночасне застосуванl= 5;я деламаніду = 79; ритонавіроl= 4; є необхідни = 84;, рекомендовk= 2;но дуже часто проводити моніторинг ЕКГ протяго = 84; усього періоду лікування деламанідоl= 4;.

Р= итонавір у дозуванні фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2;.

Профіл&#= 1100; взаємодій інгібіторіk= 4; ВІЛ-протеаз = 80;, які застосовуюm= 0;ь разом з малими доза = 84;и ритонавіру, повністю залежить ві = 76; конкретногl= 6; інгібітора протеази, призначеноk= 5;о для одночасногl= 6; застосуванl= 5;я.

Описи механізмів = 10; потенційниm= 3; механізмів, які впливають н = 72; профіль взаємодій інгібіторіk= 4; протеаз, под= 072;но в інструкці = 11; для медичного застосуванl= 5;я підсилюванl= 6;го інгібітора протеази.=

С= аквінавір.= Н= ;е слід перевищуваm= 0;и дозу ритонавіру 100 мг двічі на добу. З’ясувалосn= 3;, що зростанн = 03; дози ритонавіру збільшує частоту виникнення побічних реакцій. Одночасний прийом саквінавірm= 1; і ритонавіру спричиняв тяжкі побічні ефекти, переважно діабетичниl= 1; кетоацидоз = 10; порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з наявними захворюванl= 5;ями печінки.

Саквін&#= 1072;вір/ритонав= ;ір не слід призначати разом із рифампіцинl= 6;м через ризик розвитку тяжкої гепатотоксl= 0;чності (яка проявля= 108;ться підвищенняl= 4; рівня печінкових трансамінаk= 9;) у разі прийому усі = 93; трьох препаратів одночасно. 

Т= ипранавір.= І= ;з прийомом типранавірm= 1; в комбінаці = 11; з 200 мг ритонавіру пов’язані повідомленl= 5;я про клінічний гепатит і пе= 095;інкову декомпенсаm= 4;ію, включаючи кілька лета = 83;ьних випадків. Підвищеної уваги потре = 73;ують пацієнти з коінфекцієn= 2;, хронічним гепатитом В або С, оскільки ризик гепатотоксl= 0;чності у них значно вищий.

Необхі&#= 1076;но застосовувk= 2;ти дози ритонавіру нижче 200 мг два рази на добу, оскільки вищі дози можуть впливати на профіль безпечностo= 0; даної комбінації препаратів.

Ф= осампренавo= 0;р. Клінічної оцінки комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я фосампренаk= 4;іру з ритонавіроl= 4; у дозах, вищих за 100 мг, двічі на доб= 091; не проводил = 80;. Збільшення дози ритона = 74;іру не рекомендуєm= 0;ься, оскільки це = 084;оже впливати на профіль без = 87;ечності даної комбінації.

А= тазанавір.= Комбінованk= 7; застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з ритонавір = 86;м у дозах вище за         =  100 мг 1 раз на добу клінічно не оцінювали. Підвищення дози ритонавіру = 84;оже змінити профіль без = 87;ечності атазанавірm= 1; (вплив на кардіосистk= 7;му, гіпербілірm= 1;бінемія), тому є небажаним. Л= 080;ше у випадку, коли атазанавір = 10; ритонавір з = 72;стосовуват&#= 1080; паралельно = 79; ефавіренцоl= 4;, можна розглядати можливість підвищення дози ритонавіру до 200 мг 1 раз на добу. Лікування з = 72; зазначеним режимом потрібно проводити під постійним клінічним наглядом. Дл= 103; більш детальної інформації необхідно звернутися до інструкції = 76;ля медичного застосуванl= 5;я лік= арського засобу атаз = 72;навір.<= /o:p>

 

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ритонавір застосувалl= 0; > 6100 вагітним ж&= #1110;нкам; та < 2800 жінкам п= ід час І тримес= 090;ру вагітності. Отримані дані значно = 02; мірою стосуються застосуванl= 5;я ритонавіру = 74; комбінованo= 0;й терапії та застосуванl= 5;я ритонавіру не в терапевтичl= 5;их, а у знижених дозах як фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2; для інших інгібіторіk= 4; протеази. Ці дані свідчать пр = 86; відсутністn= 0; збільшення кількості вроджених вад порівняно з = 082;ількістю, яка спостерігаl= 3;ася в системах м= 086;ніторингу вроджених вад у загальній популяції. Дослідженнn= 3; на тваринах продемонстl= 8;ували токсичний вплив на репродуктиk= 4;ну функцію. Зас= 090;осування Норвіру під час вагітності = 84;ожливо за умови, якщо корист = 00; для матері переважає ризик для плоду.

Ритонавір негативно взаємодіє з пероральниl= 4;и контрацептl= 0;вами. У зв’язку з цим під час лікування слід обрати альтернатиk= 4;ний, ефективний та безпечни = 81; метод контрацепцo= 0;ї.

Обмежені опубліковаl= 5;і дані повідомляюm= 0;ь, що ритонаві = 88; потрапляє в грудне молоко.

Немає інформації про вплив ритонавіру на немовлят, які знаходятьсn= 3; на грудному вигодовуваl= 5;ні, або про ефекти препарату н = 72; лактацію. Через можливість передачі ВІЛ-інфекці = 11; (ВІЛ-негатив= 085;им дітям), (2) розвиток резистентнl= 6;сті до вірусу (у ВІЛ-позитив = 85;их дітей) і серйозних побічних реакцій у не= 084;овлят ВІЛ-інфіков = 72;ним жінкам за жодних обставин не можна годувати дітей грудд = 02;, якщо вони пр= 080;ймають ритонавір.=

Фер= ;тильність.

Дані про вплив ритонавіру на фертильнісm= 0;ь людини відсутні. Дослідженнn= 3; на тваринах не продемонстl= 8;ували будь-якого шкідливого впливу ритонавіру на фертильнісm= 0;ь.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослі= ;джень щодо здатності ритонавіру впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом та роботі з іншими меха = 85;ізмами не проводил = 80;. Оскільки сонливість та запаморо = 95;ення є відомими побічними реакціями при застосуванl= 5;і ритонавіру, це необхідн = 86; врахувати під час керування автотранспl= 6;ртом або роботи з іншими механізмамl= 0;.

 

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Призна&#= 1095;ення Норвіру повинен здійснюватl= 0; лікар з достатнім досвідом лікування ВІЛ- інфекції.=

Норвір, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, приймати перорально під час їди.

Норвір, таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, ковтати цілими, не розжовуючи, не розламуючи = 10; не подрібню = 02;чи.

Дозування р= итонавіру як фармакокінk= 7;тичного підсилювачk= 2;.

У разі застосуванl= 5;я ритонавіру як фармакок = 10;нетичного підсилювачk= 2; разом з іншими інгі = 73;іторами протеази слід ознайомитиl= 9;я з інструкцієn= 2; для медично = 75;о застосуванl= 5;я  інгібіторm= 1; протеази, що призначаютn= 0; одночасно з ритонавіроl= 4;.

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4; як фармакок = 10;нетичним підсилювачk= 7;м рекомендовk= 2;не для нижчеза = 79;начених інгібіторіk= 4; протеази ВІЛ-1 у вказаних дозах.

&#= 1044;орослі.

Ампрен&#= 1072;вір 600 мг два рази на добу з ритонавіроl= 4; 100 мг два рази на добу.

Атазан&#= 1072;вір 300 мг 1 раз на дl= 6;бу з ритонавіроl= 4; 100 мг 1 раз на дl= 6;бу.

Фосамп&#= 1088;енавір 700 мг два рази на добу з ритонавіроl= 4; 100 мг два рази на добу.

Лопіна&#= 1074;ір у складі комбінованl= 6;го з ритонавір = 86;м препарату (лопінавір/р= 080;тонавір)

400 мг/100 мг або 800 мг/200 мг.

Сакві= ;навір 1000 мг два рази на добу з ритонавіроl= 4; 100 мг два рази на добу, для пацієнтів, які раніше о= 090;римували антиретровo= 0;русну терапію.

На початку лікування саквінавірl= 6;м 500 мг два рази на добу з ритонавіроl= 4; 100 мг два рази на добу протягом перших 7 днів, після цього саквінавір 1000 мг два рази н&#= 1072; добу з ритонавіроl= 4; 100 мг два рази на добу для пацієнтів, які раніше н= 077; отримували антиретровo= 0;русну терапію.

Типран&#= 1072;вір 500 мг два рази на добу з ритонавіроl= 4; 200 мг два рази на добу. Комбінацію типранавірm= 1; та ритонавіру не слід заст= 086;совувати пацієнтам, які раніше н= 077; проходили лікування.

Дару= ;навір 600 мг два рази на добу з ритонавіроl= 4; 100 мг два рази на добу дл&#= 1103; пацієнтів, які отримували раніше анти = 88;етровірусн&#= 1091; терапію .<= o:p>

Даруна = 74;ір 800 мг 1 раз на до= 073;у з ритонавір = 86;м 100 мг 1 раз на дl= 6;бу для пацієнтів, які раніше н= 077; отримували антиретровo= 0;русну терапію.<= o:p>

Діти.&= nbsp; Ритонавір рекомендовk= 2;ний до застосуванl= 5;я дітям віком від 2 років. Дозування визначати згідно з інструкцієn= 2; для медичного застосуванl= 5;я інгібітору протеази, що рекомендовk= 2;ний для одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з ритонавіроl= 4;.

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції нирок.  Оскільки ритонавір метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці, препарат мо = 78;на з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю, беручи до уваги конкр = 77;тний інгібітор протеази, з яким ритона = 74;ір призначено як фармакокінk= 7;тичний підсилювач. = 054;днак, оскільки нирковий кліренс ритонавіру незначний, зниження загального кліренсу у п= 072;цієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю малоймовірl= 5;е. Перед застосуванl= 5;ям ритонавіру пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю лікарю слід ознайомитиl= 9;я з інформацієn= 2; щодо дозува = 85;ня, викладеною = 74; інструкції для медичного застосуванl= 5;я  інгібіторm= 1; протеази, що призначаєтn= 0;ся одночасно з ритонавіроl= 4;.

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції печінки.  Ритонавір не варто застосовувk= 2;ти як фармакокінk= 7;тичний підсилювач пацієнтам з декомпенсоk= 4;аними захворюванl= 5;ями печінки. У разі відсутностo= 0; досліджень фармакокінk= 7;тики у пацієнтів зі стабільною тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (ступінь С за шкалою Чайл = 76;а-П’ю) без декомпе = 85;сації ритонавір я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2;, оскільки можливе підвищення концентрацo= 0;ї призначеноk= 5;о в комбінаці = 11; інгібітору протеази. Особливостo= 0; застосуванl= 5;я ритонавіру як фармакок = 10;нетичного підсилювачk= 2; пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю залежать ві = 76; інгібітору протеази, призначеноk= 5;о для одночасногl= 6; прийому. Слі= 076; ознайомитиl= 9;я з інформацієn= 2; щодо дозування в інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я  інгібіторm= 1; протеази, що призначаєтn= 0;ся одночасно з ритонавіроl= 4;.

Доз= ування ритонавіру як антиретровo= 0;русного засобу.

Дорослі. Ре= 082;омендована пероральна доза препарату Норвір, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, - 600 мг (6 таблеток) два рази на добу (сумарн= 072; денна доза – 12= 00 мг).

Поступ&#= 1086;ве збільшення дози ритонавіру на початку курсу може сприяти кращій переносимоl= 9;ті препарату. Лікування слід почина = 90;и з дози 300 мг (3 таблетки) дв= 072; рази на добу протягом 3 днів, а потім поступово збільшуватl= 0; на 100 мг (1 таблетка) дв= 072; рази на добу упродовж не більше 14 днів до 600 мг два раk= 9;и на добу. Ритонавір у дозі 300 мг два рази на добу &#= 1085;е слід призначати довше 3 днів.

Діти (віком від 2 років). Рекомендов= ана педіатричнk= 2; доза Норвір = 91; – 350 мг/м2 перорально = 76;ва рази на добу, але не більш= 077; 600 мг два рази на добу. Прийом Норвіру слі = 76; розпочинат&= #1080; з 250 мг/м2 і збільшуватl= 0; по 50 мг/м² дk= 4;а рази на добу &#= 1079; інтервалом 2-3 дні.

Норвір не рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я дітям віком до 2 років через недостатніl= 9;ть даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і препарату для даної групи пацієнтів.=

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції нирок. На даний момент специфічні дані щодо застосуванl= 5;я препарату даній групі пацієнтів відсутні, відтак нема = 08; й особливих рекомендацo= 0;й стосовно дозування. Ниl= 8;ковий кліренс ритонавіру незначний, т= 086;му зниження загального кліренсу у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю малоймовірl= 5;е. Оскільки ритонавір має високий ступінь зв’ = 03;зування з білками, малоймовірl= 5;о, що суттєве виведення препарату при гемодіалізo= 0; або перитонеалn= 0;ному діалізі можливе.=

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції печінки. Ри= 090;онавір головним чином метаболізуn= 8;ться і виводитьс = 03; через печін = 82;у. За даними фармакокінk= 7;тичних досліджень, = 082;орегування дози пацієн = 90;ам з печінково = 02; недостатніl= 9;тю від легкого до помірног = 86; ступеня тяжкості не потрібне. Ритонавір н = 77; рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам з = 090;яжкою печінковою недостатніl= 9;тю.

Пацієнти літнього ві = 82;у. За даними фармакокінk= 7;тичних досліджень, = 076;ози для пацієнтів л = 10;тного віку не потребують коригуваннn= 3;.

 

Діти.

Норвір рекомендовk= 2;ний до застосуванl= 5;я дітям віком від 2 років. Норвір не рекомендовk= 2;ний для застосу = 74;ання дітям віком до 2 років через недос = 90;атність даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і препарату для даної групи паціє = 85;тів.

 

Пе= 088;едозування.=

Досвід гострого передозуваl= 5;ня ритонавіру = 91; людини досить обмежений. Під час клін= 110;чних досліджень один пацієн = 90; приймав 1500 мг ритонавіру на добу протягом дв = 86;х днів, після чого  повідомив про паресте = 79;ію, яка припиниласn= 3; після зменшення д = 86;зи. Повідомлялl= 6;ся про  випадок ни = 88;кової недостатноl= 9;ті з еозинофіліn= 8;ю.

Ознаки токсичностo= 0;, що спостерігаl= 3;ися у тварин (миші та щури), включали зм = 77;ншення активності, атаксію, диспное та тремор.

Спеціа&#= 1083;ьного антидоту пр = 80; передозуваl= 5;ні ритонавіру немає. Лікування передозуваl= 5;ня повинно передбачатl= 0; загальні підтримуючo= 0; заходи, що включають моніторинг життєво важливих функцій та спостережеl= 5;ня за клінічни = 84; станом пацієнта. Зважаючи на розчинністn= 0; препарату т = 72; можливість трансінтесm= 0;инальної елімінації, до лікуванн = 03; передозуваl= 5;ня слід  включати п = 88;омивання шлунка та застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля. Оскільки ритонавір активно метаболізуn= 8;ться печінкою та інтенсивно зв’язуєтьсn= 3; з білками, діаліз навряд чи буде корисним дл = 03; виведення значної кількості препарату.=

 

По= 073;ічні реакції.

Ритона&#= 1074;ір, дозований я = 82; фармакокінk= 7;тичний підсилювач.

Побічні реакції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям ритонавіру як ф= ;армакокіне = 90;ичного підсилювачk= 2;, залежать ві = 76; конкретногl= 6; інгібітора протеази, що застосовуєm= 0;ься одночасно з ритонавіроl= 4;. Інформацію про побічні реакції відповідноk= 5;о інгібітора протеази, що застосовуєm= 0;ься одночасно з ритонавіроl= 4;, можна знайт = 80; в інструкці = 11; для медично = 75;о застосуванl= 5;я цього інгібітора протеази.=

Рит= ;онавір, дозований як  антиретроk= 4;ірусний засіб.

&#= 1055;обічні реакції, про які повідомлялl= 6;ся під час клінічних досліджень та з постмаркетl= 0;нгового досвіду, що спостерігаl= 3;ися у дорослих пацієнтів.

Найчастіши&= #1084;и побічними реакціями у пацієнтів, які отримують ритонавір окремо або в комбінації = 79; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, були розлад = 80; з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (у тому числі діарея, нудота, блюв= 072;ння, болі у верхній та нижній частині живота), невр&#= 1086;логічні порушення (включаючи парестезію та парестез = 10;ю слизової об = 86;лонки ротової порожнини), втома/астен = 10;я.

Побічні реакції представлеl= 5;о за органами та системам = 80; органів та з= 072; частотою виникнення: дуже часто – більше 10 %, часm= 0;о – 1-10 %, нечасто – 0= ,1-1 %, поодинокі – 0,01-0,1 %, рідкісні – менше 0,01 %, частота невідома - частота виникнення не може бути порахована на основі наявних дан = 80;х.

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи.

Часто

Зниження рівня лейкоцитів, гемоглобін= 091;, нейтрофілі= 074;, підвищення рівня еозинофілі= 074;, тромбоцито= 087;енія.

Нечасто

Підвищення рівня нейтрофілі= 074;.

З боку імунної системи.<= /p>

Часто

Підвищена чутливість, у тому числі кропив’янк= 072; і набряк обличчя.

Рідко

Анафілаксі= ;я.

Поруше= ння обміну речовин, метаболізм= 091;.

Часто

Гіперхолес= ;теринемія, гіпертригл= 110;церидемія, подагра, набряк і периферичн= 110; набряки, дегідратац= 110;я (зазвичай асоційован= 072; з гастро-інте&#= 1089;тинальними симптомами).<= o:p>

Нечасто

Цукровий діабет.

Рідко

Гіпергліке= ;мія.

З боку нервової системи.

Дуже часто=

Д&#= 1080;сгевзія, парестезія слизової оболонки ро&#= 1090;ової порожнини та периферичн= 072; парестезія, &= #1079;апаморочен= ;ня, периферичн= 072; нейропатія, головний біль.

Часто

Безсон= ня, занепокоєн= 085;я, сплутаніст= 100; свідомості, неуважніст= 100;, синкопе, судоми.

З бок= 091; органів зору.

Часто

Затуманенн= ;я зору.

З боку серц = 03;.

Нечасто

Інфарк= 090; міокарда.

З боку суди = 85;.

Часто

Артері= 072;льна гіпертензі= 103;, артеріальн= 072; гіпотензія, у тому числі ортостатич= 085;а гіпотензія, відчуття холоду на периферії.

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я.

Дуже часто=

Фаринг= 110;т, біль у ротоглотці, кашель.

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту.

Дуже часто=

Біль у животі (у верхній та нижній частині), нуд= ота, діарея (включаючи тяжку, з електроліт= 085;им дисбалансо= 084;), блювання, диспепсія

Часто

Анорек= сія, метеоризм, виразки в ротовій пор&#= 1086;жнині, шлунково-ки&#= 1096;кова кровотеча, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, панкреатит=

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів.

Часто

Гепати= т (у тому числі підвищення АСТ, АЛТ, ГГТ), підвищення білірубіну в крові (в тому числі жовтяниця)

З боку шкіри і підшкірної клітковини.

Дуже часто=

Свербі= ж, висипання (в тому числі еритематоз= 085;е і макулопапу= 083;ьозне).

Часто

Акне.

Рідко

Синдро= м Стівенса-Дж&#= 1086;нсона, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз (ТЕН).

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини.

Дуже часто=

Артр= ;алгія та біль у спи= ні.

 

Часто

Міозит, рабдоміолі= 079;, міалгія, міопатія/пі&#= 1076;вищення креатинфос= 092;окінази.

З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів.

Часто

Збільш= ення частоти сечовипуск= 072;ння, ниркова недостатні= 089;ть (наприклад олігурія, пі&= #1076;вищення рівня креатиніну крові).

Частота невідома

Нефрол= ітіаз

Нечасто

Гостра ниркова недостатні= 089;ть.

З боку статевих органів та молочних залоз.

Часто

Менора= 075;ія.=

Загальні розлади та порушення у місці введення.

Дуже часто=

Втомлю= ваність, включаючи астенію, припливи, відчуття жару.

Часто

Гарячк= а, втрата маси тіла.

Лабора= торні дослідженн= 103;

Часто

Підвищ= ення рівня амілази крові, зниження рі&#= 1074;ня вільного та загального тироксину.

Нечасто

Підвищ= ення рівня глюкози, підвищення рівня магнію, підвищення рівня лужної фосфатази.

 

У пацієнтів, які отримують ритонавір окремо або в комбінації = 79; іншими анти = 88;етровірусн&#= 1080;ми препаратамl= 0;, спостерігаl= 3;ися підвищення печінкових трансамінаk= 9; у п’ять разі= 074; вище верхньої межі або нор= 084;и, клінічні прояви гепатиту і жовтяниця.=

Під час антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; підвищуватl= 0;ся маса тіла та рівні ліпідів і глюкози в крові.

У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих з тяжким імунним деф = 10;цитом на початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) може виникати за = 87;альна реакція на безсимптомl= 5;і або залишко = 74;і умовно-пато = 75;енні мікроорганo= 0;зми. Аутоімунні захворюванl= 5;я (наприклад, хвороба Гре = 81;вса) також фіксувалисn= 3;; проте час виникнення побічних реакцій мож = 77; змінюватисn= 3;, що може виявитися через багат = 86; місяців після почат = 82;у лікування.=

У пацієнтів, які отримували ритонавір, були зафіксованo= 0; випадки панкреатитm= 1;, у тому числі у тих пацієнтів, в яких розвин = 91;лася гіпертриглo= 0;церидемія. У деяких випадках це призводило до летально = 75;о наслідку. У хворих з прогресуючl= 6;ю ВІЛ-інфекці = 08;ю ризик підвищення концентрацo= 0;ї тригліцериk= 6;ів і розвитку панкреатитm= 1; може збільшуватl= 0;ся.

Зустрі = 95;алися випадки остеонекроk= 9;у, зокрема у пацієнтів і = 79; загальновиk= 9;наними факторами ризику, на пізніх стадіях ВІЛ захворюванl= 5;я або при довгострокl= 6;вій терапії ком = 73;інованими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; (КАРТ). Частота таких явищ невідома.=

Діти

У дітей &#= 1074;іком від 2 років характер профілю безпеки препарату Норвір аналогічниl= 1; тому, який спостерігаn= 8;ться у дорослих пацієнтів.

 

Те= 088;мін придатностo= 0;. 2 роки.

 

Умови зберігання. З= беріг= ;ати в недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 оС. <= o:p>

 

Уп = 72;ковка. По 30 або 60 таблеток у пластиковоl= 4;у флаконі, по 1 флакону, упакованомm= 1; в картонній коробці.

 

Кат= ;егорія відпуску. З= а рецептом.=

 

Виробн&#= 1080;к. Еббві Дойчленд ГмбХ і Ко. КГ, Кнольштрасl= 9;е, 67061 Людвігсхаф= ;ен, Німеччина/=

Abbvie Deutschland GmbH & Co. KG, Knollst= rasse, 67061 Ludwigshafen, Germany.

------=_NextPart_01D96D54.E77D0170 Content-Location: file:///C:/68134F11/UA70040301_E271.files/item0001.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D96D54.E77D0170 Content-Location: file:///C:/68134F11/UA70040301_E271.files/props002.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D96D54.E77D0170 Content-Location: file:///C:/68134F11/UA70040301_E271.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01D96D54.E77D0170 Content-Location: file:///C:/68134F11/UA70040301_E271.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D96D54.E77D0170 Content-Location: file:///C:/68134F11/UA70040301_E271.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

 

 

2

 

PAGE=  

 

 

1

 

------=_NextPart_01D96D54.E77D0170 Content-Location: file:///C:/68134F11/UA70040301_E271.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01D96D54.E77D0170--