ІНСТРУКЦІЯ=

= для медичного застосування лікарського засобу

НЕЙРОНТІН

(N= EURONTIN)

Склад:

діюча речов= ина: мемантин;

1 таблетка містить 10 мг мемантину гідрохлориду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, тальк, магнію стеарат;

оболонка таблетки: Opadry ІІ White 33G28435: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, макрого= л, триацетин.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, двоопуклі, овальної форми, вкриті плівковою оболонкою, з логотипами «М» і «10» з одного боку, розділеними л= інією розлому.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при деменції.

Код АТX N06D= X01.

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодинаміка.

У проявах симптомів і прогресуванні нейродегенеративної деменції важливу роль відіграє порушення глутаматергічної нейротрансмісії, особливо з участю NMDA (N-метил-D-аспартат)-рецепторів.

Мемантин являє собою потенцій= но залежний, середньої афінності неконкурентний антагоніст NMDA-рецепторів. Мемантин регулює ефекти патологічно підвищених рівнів глутамату, який може призвести до дисфункції нейронів.

У пацієнтів, які страждають на хворобу Альцгеймера від середнього до тяжкого ступеня, після застосування мемантину в дозуванні 20 мг протягом шестимісячного періоду спостерігалися такі сприятливі ефекти, як стабілізац= ія або покращання стану загальної та функціональної сфери, когнітивних можливостей.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Абсолютна біодоступність мемантину становить приблизно 100 %, час досягнення піка концентрації у пла= змі крові (t_max) – від 3 до 8 годин. Ознак впливу вживання їжі на всмоктування немає.

Розподіл

Добова доза 20 мг обумовлює стабільну концентрацію мемантину у плазмі крові у межах від 70 до 150 нг/мл (0,5-1 мкмоль) зі значними індивідуальними варіаціями. При застосуванні доб= ових доз від 5 до 30 мг відношення вмісту препарату у цереброспінальній рідині та сироватці крові становить 0,52. Об’єм розподілу – приблизно 10 л/кг. Близько        45 % мемантину зв’язується з протеїнами плазми крові.

Біотрансформація

В організмі людини близько 80= % мемантину циркулює у вигляді початкової речовини, основним метаболітом є N-3,5-диметил-глудантан, ізомерна суміш 4- і 6-гідроксимемант= ину, і 1-нітрозо-3,5-диметиладамантан. Жоден із цих метаболітів не проявляє NMDA-антагоністичних властиво= стей. Участі цитохрому Р450 у метаболізмі         in vitro не виявлен= о.

Елімінація<= /u>

Мемантин елімінується за крив= ою моноекспоненціальної залежності з проміжком t_1/2 від 60 до 100 годин. У добровольців із нормальною функцією нирок загальний кліренс (Cl_tot) становить= 170 мл/хв/1,73м². Ниркова стадія фармакокінетики мемантину включає т= акож канальцеву реабсорбцію.

Швидкість ниркової елімінації мемантину в умовах лужної реакції сечі може знижуватися у 7-9 разів. Олужне= ння сечі може відбуватися у результаті раптових змін харчування, наприклад заміни багатого на м’ясні страви раціону на вегетаріанський, = або внаслідок інтенсивного прийому антацидних шлункових засобів.

Лінійність<= /u>

Фармакокінетика має лінійний характер у діапазоні доз 10-40 мг.

Фармакодинамічний/фармакокінетичний зв’язок

При дозі мемантину 20 мг на д= обу рівень вмісту у цереброспінальній рідині відповідає величині k_i (константа гальмування) мемантину, що становить 0,5 мкмоль у ділянці фронтальної кори головного мозку людини.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Хвороба Альцгейм= ера від легкого ступеня тяжкості до тяжких форм.

&nb= sp;

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату.

&nb= sp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід уникати одночасного застосуванння N-метил-D-аспартат(NMDA)-антагоністів (амантадин, кетамін або декстрометорфан) через ризик фармакотоксичного психозу. Вказані сполуки впливають на одну й ту ж саму систему рецепторів, що й мемантин, а тому поб= ічні ефекти (переважно пов’язані з центральною нервовою системою) можуть бути частішими або вираженішими. Є опубліковані дані про ризик= при сумісному застосуванні мемантину та фенітоїну.=

Механізм дії передбачає можли= ве посилення ефектів L-допи, допамінергічних агоністів та антихолінергічних засобів при одночасному застосуванні таких NMDA-антагоністів, як мемантин. Можливим є послаблення ефектів барбітуратів та нейролептичних засобів. Сумі= сне призначення Нейронтіну та спазмолітичних засобів, дантролену або баклофену = може модифікувати їх ефекти, що може обумовити необхідність корекції доз.

Інші лікарські засоби, такі як циметидин, ранітидин, прокаїнамід, хінідин, хінін та нікотин, які використовують ту ж катіонну транспортну систему нирок, що й амантадин, можливо, також здатні взаємодіяти з мемантином, обумовлюючи потенційний риз= ик підвищення рівнів вмісту у плазмі крові.

При сумісному застосуванні мемантину з гідрохлоротіазидом або будь-яким комбінованим препаратом, який містить гідрохлоротіазид, можливе зниження рівня вмісту останнього у сирова= тці крові.

Зафіксовано окремі випадки підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) при застосуван= ні мемантину пацієнтам, які приймають варфарин. Хоча причинний зв’язок не встановлений, необхідний ретельний моніторинг протромбінового часу або МНС у пацієнтів, які одночасно приймають пероральні антикоагулянти.

У процесі фармакокінетичних досліджень за участі здорових добровольців суттєвих ефектів взаємодії меман= тину з глібуридом/метформіном, донепезилом або галантаміном не виявили.

Мемантин in vitro не є інгібітором CYP 1A2, 2A6, 2C9, 2D6, 2E1, 3A, флавінвмісної монооксигенази, епоксид гідролази або сульфатіону.

Особливості застосування.

Під час більшості клінічних досліджень пацієнти, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, пацієнти з декомпенсованою застійною серцевою недостатніс= тю (III-IV ступеня згідно з класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціац= ії), а також із неконтрольованою артеріальною гіпертензією виключались із числа учасників. Тому відповідні дані обмежені, а пацієнтам з такими захворювання= ми необхідний ретельний нагляд.

Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату хворим на епілепсію, пацієнтам з епізодами судом в анамнезі, а також пацієнтам із факторами ризику розвитку епілепсії.

Слід уникати одночасного застосування N-метил-D-аспартат(NMDA)-антагоністів, таких як амантадин, кетамін чи декстрометорфан (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Деякі фактори, що спричиняють підвищення рН сечі, можуть обумовити необхідність ретельного нагляду за пацієнтом. Ці фактори включають раптові зміни в режимі харчування, наприклад заміну багатого на м’ясні страви раціо= ну на вегетаріанський, інтенсивне застосування антацидних шлункових засобів. К= рім того, рН сечі може підвищуватися внаслідок тубулярного ниркового ацидозу (Т= НА) чи тяжких інфекцій сечового тракту, спричинених Proteus bacteria. =

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або порушеннями всмоктув= ання глюкози-галактози не можна його застосовувати.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічних даних щодо впливу мемантину при застосуванні його у період вагітності немає. Експериментальні дослідження на тваринах вказують на можливість уповільнення внутрішньоутробного росту при впливі концентрацій, ідентичних = або дещо більших від тих, що застосовуються для людини. Потенційний ризик для людини невідомий. Мемантин не слід застосовувати у період вагітно= сті, за винятком випадків, обумовлених чіткою та явною необхідністю. =

Невідомо, чи відбувається екскреція мемантину у грудне молоко, що, однак, може мати місце, враховуючи ліофільність субстанц= ії. Жінкам, які застосовують мемантин, слід утриматися від годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Хвороба Альцгеймера від середньої тяжкості до тяжких форм зазвичай обумовлює погіршення здатності керувати автомобілем та працювати зі складними механізмами. Також, мемантин має незначний або помір= ний вплив на швидкість реакцій людини, тому амбулаторних пацієнтів слід поперед= ити про необхідність дотримання особливої обережності при керуванні автотранспо= ртом чи роботі зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози. =

Лікування слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря. Терапію слід розпочинати тільки за умови наявності опікуна, який буде регулярно контролювати прийом препарату пацієн= том.

Таблетки слід приймати 1 раз = на добу кожного дня в один і той самий час. Таблетки можна застосовувати незал= ежно від вживання їжі.

Дорослі.

Максимальна добова доза становить 20 мг. З метою зниження ризику появи негативних реакцій підтримувальну дозу слід визначати шляхом поступового збільшення дозування на 5 мг на тиждень протягом перших 3 тижнів таким чино= м:

1-й тиждень (1-7-й день):

приймати ½ таблетки (5 мг на добу) протягом тижня;

2-й тиждень (8-14-й день):

приймати 1 таблетку (10 мг на добу) протягом тижня;

3-й тиждень (15-21-й день):

приймати 1½ таблетки (15 мг на добу) протягом тижня;<= /span>

розпочинаюч= и з 4-го тижня:

приймати 2 таблетки (20 мг на добу) кожного дня.

Рекомендована підтримувальна доза становить 20 мг на добу.

Тривалість лікування індивідуально визначає лікар, який має досвід діаг= ностування та лікування хвороби Альцгеймера. Слід регулярно оцінювати переносимість та дозування мемантину, найкраще протягом трьох місяців від початку лікування.= У подальшому клінічний ефект мемантину і реакцію пацієнта на лікування слід оцінювати регулярно відповідно до діючих клінічних рекомендацій. Підтримува= льне лікування можна продовжувати, поки терапевтичний ефект залишається сприятли= вим, а переносимість мемантину пацієнтом – доброю. Слід розглянути можливість припинення лікування мемантином, якщо зникають ознаки терапевтичного ефекту= або погіршується переносимість лікування пацієнтом.

Пацієнти літнього віку. На основі результатів клінічних досліджень, рекомендована доза для пацієнтів віком від 65 років становить 20 мг на добу= (2 таблетки по 10 мг 1 раз на добу), як зазначено вище.

Зниження функції нирок.

Для пацієнтів із порушеннями функції нирок легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну
50-80 мл/хв) зниження дози препарату не потрібне. Пацієнтам із порушеннями функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) добову дозу слід зменшити до 10 мг. Дозу можна збільшити до 20 мг на добу за стандартною схемою, якщо негативних реакцій немає принаймні після 7 днів лікування. Пацієнтам із порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 5-29 мл/хв) добову дозу слід зменшити до 10 мг.

Зниження функції печінки.

Для пацієнтів із порушеннями функції печінки легкого або середнього сту= пеня тяжкості (клас А та клас В за класифікацією Чайлда-П’ю) корекція = дози не потрібна. Застосування мемантину пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не рекомендується.

&nb= sp;

Діти.

Препарат не слід застосовувати дітям у зв’язку з недостатністю даних щодо безпеки та ефективності.

=

=

Передозування.

Досвід щодо передозування препарату обмежений.

Симптоми

Відносно значні передозування (200 мг і 105 мг на добу протягом 3 днів відповідно) були або пов’язані із симптомами стомлюваності, слабкості та/або діареєю, або мали безсимптомний перебіг. При передозуванні до 140 мг або невстановленою дозою спостерігалися симптоми порушень з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомос= ті, сонливість, запаморочення, збудження, агресія, галюцинації, розлади ходи) та/або шлунково-кишкові порушення (блювання та діарея).
У випадку найбільшого передоз= ування після перорального прийому 2000 мг мемантину у пацієнта розвинулася кома (10 днів), латеральна диплопія та збудження. Після симптоматичного лікування та плазмаферезу пацієнт одужав без наслідків.

В іншому випадку значного передозування після перорального прийому 400 мг мемантину у пацієнта розвинулися порушення з боку центральної нервової системи у вигляді = неспокою, психозу, зорових галюцинацій, судомної готовності, сонливості, ступору та втрати свідомості. Пацієнт одужав без наслідкі= в.

Лікування

Симптоматичне, специфічного антидоту не існує. Слід застосувати стандартні клінічні процедури для видал= ення діючої речовини з організму, наприклад промивання шлунка, прийом активовано= го вугілля, методи підкислення реакції сечі, форсований діурез.

У випадку надмірної загальної стимуляції центральної нервової системи симптоматичні лікувальні заходи слід застосовувати з обережністю.

=

Побічні реакції.

З боку серц= я: серцева недостатність.

З боку нерв= ової системи: запаморочення, порушення рівноваги, порушення ходи, судомні напади.

З боку шлунково-кишкового тракту: запор, блювання, панкреатит.=

Загальна частота небажаних яв= ищ при застосуванні мемантину не відрізнялася від такої на тлі прийому плацебо= , а негативні явища зазвичай мали легкий або середній ступінь тяжкості.

Найпоширенішими побічними ефектами, які частіше фіксувалися у групі, як= ій був призначений мемантин, ніж у групі, якій застосовували плацебо, були: запаморочення, головний біль, запор, сонливість та артеріальна гіпертензія.

При прийомі мемантину можливі такі побічні реакції:
Інфекції: грибкові захворювання.

З боку імунної системи: підвищена чутливість.

З боку психіки: сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації^,(переважно спостерігалися у пацієнтів з тяжкою формою хвороби Альцгеймера), психотичні= реакції.

З боку суди= н: артеріальна гіпертензія, венозний тромбоз/тромбоемболізм.<= /p>
З боку дихальної системи: = задишка.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників функції печінки, гепатит.

Загальні порушення: головний біль, підвищена втомлюваність.

Хвороба Альцгеймера асоціюється з депресією, суїцидальними ідеями та суїцидом. Про такі випадки також повідомлялося при застосуванні мемантину.<= o:p>

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упако= вці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

= Виробник. <= /b>

= Actavis Ltd

= Актавіс Лтд

     =           <= /span>

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

BLB 016, Bulebel Industrial Estate, Zejtun, ZTN3000, Malta.

БЛБ 016, Промислова зона Бюлебель, Зейтун, ZTN300= 0, Мальта.