ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

СПІРАЦИН

(SPIRACI= N)

Склад:=

діюча речовина: spiramycin;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить спіраміцину 1 500 000 МО або

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить спіраміцину 3 000 000 МО;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип A), магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, полісорбат 80, тальк очищений, кросповідон, плівкове покриття: Instacoat universal white (IC-U-1308): гіпромелоза, поліетиленгліколь, тальк, титану діоксид E171.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 1 500 000 МО: продовгуваті двоопуклі таблетки, білого або майже білого кольору, вкриті плiвковою оболонкою з лiнiєю розлому з oдного боку і гладкi з iншого боку;<= /o:p>

таблетки по 3 000 000 МО: продовгуваті двоопуклі таблетки, білого або майже білого кольору, вкри= ті плiвковою оболонкою, гладкi з обох боків.

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТХ = J01F A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Спіраміцин – це антибіотик із бактерицидною дією, що належить до групи макролідів.

СПЕКТР АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ

Критичні концентрації, які дозволяють диференціювати чутливі види мікроорганізмів від видів із проміжною чутливістю, і – останніх від резистентних видів, є таким= и: чутливі (< 1 мг/л) і резистентні (> 4 мг/л).

Поширені= сть набутої резистентності у певних видів мікроорганізмів може відрізнятися зал= ежно від географічного положення та певного проміжку часу. Тому корисно мати міс= цеву інформацію щодо поширеності резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Надані дані дають можливість лише оцінити вірогідність чутливості бактеріального штаму до цього антибіотика. Поширеність резистентності видів бактерій до спіраміцину наведена у таблиці нижче:

Категорія<= /o:p>

Поширеність набутої резистентності (діапазон)

ЧУТЛИВІ ВИДИ
Грампозитивні аероби<= /span>

Bacillus cereus

Corynebacterium diphtheriae

Enterococci

Rhodococcus equi

Staphylococcus метицилінчутли= ві

Staphylococcus метіцилінрезис= тентні*

Streptococcus B

Некласифікован= і Streptococcus

Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes

Грамнегативні аероби<= /span>

Bordetella pertussis

Branhamella atarrhalis

Campylobacter

Legionella

Moraxella

Анаероби
Actinomyces

Bacteroides

Eubacterium

Mobiluncus

Peptostreptococcus

Porphyromonas

Prevotella

Propionibacterium acnes

50-70 %
70-80 %
30-40 %
35-70 %
16-31 %

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

30-60 %

30-40 %

Різні

Borrelia burgdorferi

Chlamydia

Coxiella

Лептоспіри

Mycoplasma pneumoniae

Treponema pallidum

&= nbsp;

ПОМІРНО ЧУТЛИВІ ВИДИ<= /span>

(проміжний рівень чутливості = in vitro)

Грамнегативні аероби<= /span>

Neisseria gonorrhoeae

Анаероби
Clostridium perfringens

Різні

Ureaplasma urealyticum

&= nbsp;

РЕЗИСТЕНТНІ ВИДИ

Грампозитивні аероби<= /span>

Corynebacterium jeikeium

Nocardia asteroides

Грамнегативні аероби<= /span>

Acinetobacter

Ентеробактерії=

Haemophilus

Pseudomonas

Анаероби
Fusobacterium

Різні

Mycoplasma hominis

&= nbsp;

Активність спіраміцину проти To= xoplasma gondii була показана = in vitro та in vivo.

* Поширеність резистентності до метициліну становить 30-50 % серед усіх стафілококів, трапляється здебільшого в лікарнях.

Фармакокінетика.=

Абсорбція

Абсорбція спіраміцину швидка, проте неповна. Вживання їжі на цей процес не впливає.

Розподіл

Після перорального прийому 6 000 000 МО спіраміцину максимальна концентрація= у плазмі крові становить 3,3 мкг/мл. Видимий період напіввиведення з плазми к= рові становить близько 8 годин.

Спіраміц= ин не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Однак він потрапляє у грудне моло= ко. Ступінь зв’язування з білками плазми крові становить 10 %.

Розподіл= у тканинах і слині дуже високий (легені: 20-60 мкг/г, мигдалини: 20-80 мкг/г, інфіковані синуси: 75-110 мкг/г, кістки скелета: 5-100 мкг/г).

Через 10= днів після припинення лікування концентрація спіраміцину в селезінці, печінці та нирках становить від 5 до 7 мкг/г.

Макроліди проникають та кумулюються у фагоцитах (нейтрофілах, моноцитах, перитонеальн= их та альвеолярних макрофагах).

У людини концентрації у фагоцитах високі.

Ці власт= ивості забезпечують ефективність спіраміцину у лікуванні інфекцій, спричинених внутрішньоклітинними бактеріями.

Метаболізм

Метаболі= зм спіраміцину відбувається у печінці, в результаті чого утворюються активні метаболіти, хімічна структура яких неідентифікована.

Виведення

·         Сеча: 10 % від отриманої дози.

·         Велика кількість препарату виділяється з жовчю: концентрація спіраміцину в жовчі у= 15-40 разів вища, ніж у плазмі крові.

·         У значній кількості спіраміцин виводиться з калом.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій, спричинен= их мікроорганізмами, чутливими до спіраміцину:

– підтверджений тонзилофарингіт, спричинений β-гемолітичними стрептококами групи А (як альтернатива лікуванню β-лакта= мними антибіотиками, особливо якщо вони не можуть бути застосовані;

– гострий синусит (зважаючи на мікробіологічні характеристики інфекції, застосування макролідів показане, = коли лікування β-лактамними антибіотиками неможливе);

– суперінфекція при гострому бронхіті;

– загострення хронічного бронхіту;

– негоспітальна пневмонія у пацієнтів, які не мають факторів ризику, тяжких клінічних симптомів, клінічних факторів, які свідч= ать про пневмококову етіологію захворювання.

У разі підозри на атипову пневмонію застосування макролідів доцільне незалежно від тяжкості захворюва= ння та анамнезу.

– Інфекції шкіри з доброякісн= им перебігом: імпетиго, імпетигінізація, ектима, інфекційний дермо-гіподерміт (особли= во бешиха), еритразма.

– Інфекції ротової порожнини.=

– Негонококові генітальні інфекції.

– Хіміопрофілактика рецидивів гострої ревматичної гарячки у хворих, у яких алергія на        β-лактамні антибіотики.

– Токсоплазмоз у вагітних жін= ок.

–Профілактика менінгококового менінгіту в осіб, яким протипоказане застосування рифампіцину:

- з метою ерадикації мікроорганізму (Neisseria meningitidis) у носоглотці;

- спіраміцин показаний як профілактичне лікування: пацієнтам після лікування та перед поверненням до суспільного життя; пацієнтам, які контактували з особою із виділе= нням мокротиння протягом 10 днів, що передують його/її госпіталізації.



Спіраміцин не призначений для лікування менінгококового менінгіту.

Слід дотримуватися офіційних рекомендацій щодо належного застосування антибактеріальних агентів.<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-language: JA'>

Протипоказання.

– Підвищена чутливість до спіраміцину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

– Пацієнти, які належать до г= рупи ризику подовження інтервалу QT, а саме:

˗         пацієнти, які маю= ть в особистому або сімейному анамнезі вроджене подовження інтервалу QT (окрім випадків, коли цей діагноз був виключений за допомогою ЕКГ);

˗         пацієнти з подовженням інтервалу QT, яке викликане лікарськими засобами або має метабо= лічне чи серцево-судинне походження.

– Комбінація з лікарськими засобами, які спричиняють шлуночкову тахікардію типу пірует, такими як:

˗          антиаритмічні препарати класу Ia (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);<= /p>
˗          антиаритмічні препарати класу IІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);

˗          сультоприд (нейролептик групи бензамідів);

˗          інші: препарати миш’яку, дифеманіл, доласетрон внутрішньовенно, мізоластин, левофлоксацин, моксифлоксацин, прукалоприд, тореміфен, вінкамін внутрішньовенно, еритроміц= ин внутрішньовенно, дронедарон, мехітазин, циталопрам, дизопірамід, дофетилід, домперидон, есциталопрам, гідрохінідин, вандетаніб (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза= ємодій.

Шлуночкова тахікардія типу пірует (= torsades de pointes).

Це серйозне порушення серцевого ритму можуть спричиняти певні антиаритмічні препарати або інші лікарські засоби. Спіраміц= ин для внутрішньовенного введення належить до лікарських засобів, що спричиняють шлуночкову тахікардію типу пірует. Сприч= иняють її розвиток гіпокаліємія (при прийманні діуретиків, які викликають гіпокаліємію, стимулюючих проносних засобів, амфотерицину В (внутрішньовенно), глюкокортикоїдів, тетракозактиду), а також брадикардія (див. «Препарати, які спричиняють брадикардію») та наявне подовження інтервалу QT, вроджене або набуте.

Лікарські засоби, які впливають на подовження інтервалу QT.

Спіраміцин, як= і інші макроліди, слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, що впливають на подовження інтервалу QT (наприклад, клас IA і III антиаритмічних лікарських засобів, трициклічні антидепресанти, деякі антибактеріальні засоби, нейролептики) (д= ив. розділ «Особливості застосування»).

Протипоказані комбінації (див. розділ «Протипоказан= ня»).

Лікарські засо= би, які спричиняють шлуночкову тахікардію типу пірует: антиаритмічні препарати класу Ia (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід), антиаритмічні препарати класу IІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), сультоприд (нейролептик групи бензамідів), і= нші (препарати миш’яку, дифеманіл, доласетрон внутрішньовенно, еритроміцин внутрішньовенно, левофлоксацин, мізоластин, моксифлоксацин, прукалоприд, тореміфен, вінкамін внутрішньовенно), дронедарон, мехітазин, циталопрам, дизопірамід, дофетилід, домперидон, есциталопрам, гідрохінідин, вандетаніб.

Підвищений риз= ик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Небажані комбінації.

Протипаразитар= ні засоби, здатні спричиняти шлуночкову тахікардію типу пірует (галофантрин, лумефантрин, пентамідин).

Підвищений риз= ик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Якщо це можлив= о, слід відмінити один із препаратів. Якщо комбінованого лікування уникнути не можна, слід попередньо перевірити інтервал QT та проводити ЕКГ-моніторинг.<= o:p>

Нейролептики, здатні спричиняти шлуночкову тахікардію типу пірует (амісульприд, хлорпромазин, ціамемазин, дроперидол, флупентиксол, флуфеназин, галоперидол, левомепромазин, пімозид, піпамперон, піпотіазин, сульпірид, тіаприд, зуклопентиксол).

Підвищений риз= ик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Метадон.

Підвищений риз= ик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Комбінації, які вимагають особливих запобіжних заходів при застосува= нні.

β-блокатори при серцевій недостатності (бісопролол, карведилол, метопролол, небіволол), препарати, я= кі спричиняють брадикардію (зокрема антиаритмічні препарати класу Ia,           β-блокатори, деякі антиаритмічні препарати класу III, деякі антагоністи кальцію, серцеві глікозиди, пілокарпін, антихолінестеразні засоби (амбемоніум, донепезил, галантамін, мемантин, неостигмін, піридостигмін, ривастигмін)).<= /span>

Підвищений риз= ик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Потрібно проводити контроль клінічного стану і ЕКГ-моніторинг.

Препарати, які спричиняють гіпокаліємію (діуретики, які спричиняють гіпокаліємію, окремо або разом з іншими препаратами, стимулюючі проносні, глюкокортикоїди, тетракозактид, амфотериц= ин В внутрішньовенно).

Підвищений ризик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Необхідна корекція низького рівня калію перед введенням препарату та проведення контролю клінічного стану, рівнів електролітів та показників ЕКГ.=

Азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин.

Підвищений ризик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Під час комбінованого застосування потрібно проводити контроль клінічного стану і ЕКГ-моніторинг.

Леводопа.

У комбінації з карбідопою: інгібування абсор= бції карбідопи та зниження концентрацій леводопи у плазмі крові.

Клінічний моніторинг, за необхідності – коре= кція дози леводопи.

Гідроксизин.

Підвищений риз= ик розладів шлуночкового ритму, зокрема шлуночкової тахікардії типу пірует.

Специфічні застереження щодо дисбалансу міжнародного нормалізаційного співвідношення (МНС).

Зафіксовано численні випадки підвищеної активності пероральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували антибіотикотерапію. Наявність тяжкого ступеня інфекції або чітко вираженого запального процесу, вік паціє= нта та його загальний стан є провокуючими факторами ризику. За цих обставин нел= егко визначити, якою мірою сама інфекція або її лікування спричиняють дисбаланс = МНС. Проте певні класи антибіотиків більшою мірою спричиняють виникнення цього дисбалансу, а саме: фторхінолони, макроліди, цикліни, ко-тримоксазол та окр= емі цефалоспорини.

=

Особливості застосування.

Зафіксов= ано випадки розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні препарату Спірацин= , у тому числі синдрому Стівенса–Джонсона, токсичного епідермального некролізу і гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП). Необхідно інформувати пацієнтів про ознаки і симптоми цих станів та ретельно контролю= вати стан шкіри.

При вини= кненні будь-яких ознак або симптомів синдрому Стівенса–Джонсона, токсичнго епідермального некролізу (наприклад, прогресуюче висипання на шкірі, часто з пухирями або ураженнями слизових оболонок) або ГГЕП (див. розділ «Побічні реакції) потрібно відмінити препарат, у подальшому будь-яке застосування спіраміцину як монотерапії, так і в комбінації з іншими препаратами протипоказано.

Оскільки= діюча речовина не виводиться нирками, немає необхідності в корекції дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Спостері= галися дуже рідкісні випадки гемолітичної анемії у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6- фосфатдегідрогенази. У зв’язку з цим застосування спіраміцину таким пацієнт= ам не рекомендується.

Подовження інтервалу QT

Зафіксовано подовження інтервалу <= /span>QT у пацієнтів, які отримували макроліди, в тому числі спіраміцин.

Необхідно виявляти обережність при застосування спіраміцину пацієнтам із відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, таким як, наприклад:

· = некориговане порушення електролітної рівноваги (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);=

· = вроджений синдром подовженого інтервалу QT;

· = захворювання серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія);

· = одночасне застосування лікарських засобів з відомою здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад, протиалергічні препарати класу ІА і ІІІ, трициклічні антидепресанти, деякі антибіотики і деякі антипсихотики);=

· = особи літнього віку, новонароджені і жінки можуть бути більш схильними до подовже= ння інтервалу QT

(див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосування та дози», «Передозув= ання» та «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

У разі необхідності спіраміцин можна призначати у період вагітності. Дотепер не бу= ло виявлено ніяких тератогенних або фетотоксичних ефектів при широкому застосуванні препарату вагітним жінкам.

Період годування груддю

У грудне= молоко екскретується значна кількість спіраміцину. Були описані випадки розвитку розладів травлення у новонароджених. Тому під час лікування препаратом Спір= ацин слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не спостерігалося впливу препарату на здатність керувати транспортними засобам= и та працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки, що містять 3 <= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK4'> 000 000 МО спіраміци= ну, не застосовують дітям.

Таблетки, що містять 1 500 000 МО спіраміцину, не застосовують дітям віком до 6 років через ризик розвитку ядухи.

Таблетки, вкриті оболонкою, дрібнити та ділити не можна.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи склянкою води.

Пацієнтам із нормальною функцією нирок препарат Спірацин рекомендовано приймати у таких дозах:

дорослим – по 6 000 000-9 000 000 МО (2-6 таблеток на добу за= 2-3 прийоми);

дітям віком від 6 років – 1 500 000-3 000 000 МО на кожні 10 кг маси тіла на добу за 2-3 прийоми.

Тривалість терапії при тонзилофарингіті становить 10 днів.

Профілактика менінгококових менінгітів.

Дорослим призначають 3 000 000 МО кожні 12 годин протяго= м 5 днів;

дітям – 75 000 МО на 1 кг маси тіла кожні 12 годин протяго= м 5 днів.

Пацієнтам із нирковою недостатністю немає необхідності коригувати дозування. =

Діти.

Таблетки= , що містять 3 000 000 МО спіраміцину, не застосовують дітям.

Таблетки= , що містять 1 500 000 МО спіраміцину, не застосовують дітям віком до 6 років через ризик розвитку ядухи.

&nb= sp;

Передозування.

Токсична доза спіраміцину невідома.

Після застосування високих доз можуть виникнути ознаки розладу шлунково-кишкового тракту, зокрема нудота, блювання і діарея.

Спостерігалися випадки пролонгації інтервалу QT, яка зникала після відміни препарату, у новонароджених, яких лікували високими дозами спіраміцину, а також після внутрішньовенного введення спіраміцину у пацієнтів, які належать до групи ризику пролонгації інтервалу QT. У разі передозування спіраміцину рекомендується перевірити тривалість інтервалу QT методом ЕКГ, особливо якщо також існують інші фактори ризику (гіпокаліємія, вроджена пролонгація інтер= валу QTc, супутнє застосування лікарських засобів, що призводять до пролонгації інтервалу QT та/або двонаправленої (поліморфної) шлуночкової тахікардії (torsades de pointes)). =

Специфічний антидот відсутній= .

У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

=

Побічні реакції.<= o:p>

Небажані реакції представлені= за категоріями «Система-орган-клас» та частотою їх виникнення. Частота визначе= на наступним чином: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 - <1/10), нечасто (> 1/1000 - <1/100), рідко (> 1/10 000 - <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена за доступними даними).

З боку травної системи

Часто: біль у животі, нудота, блювання, біль у шлунку, діарея.

Дуже рідко: псевдомембранозний коліт.

З боку серцево-судинної системи

Частота невідома: подовження інтервалу QT, шлуночко= ва аритмія, шлуночкова тахікардія, двонаправлена (поліморфна) шлуночкова тахікардія (torsades de pointes= ), які можуть призвести до зупинки серця (див. розділ «Особливості застосування»).=

З боку шкіри та її придатків

Часто: висипання.<= /span>

Частота невідома: кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, синдром Стівенса–Джон= сона, токсичний епідермальний некроліз, ГГЕП (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку центральної і периферичної нервової сист= еми

Дуже часто: у окремих випадках – транзиторна парестезія.

Часто: транзиторна дисгевзія.

З боку печінки

Дуже рідко: відхилення від норми показників функції п= ечінки.

Частота невідома: змішаний або, у більш рідкісних випадках, цитолітичний холестатичний гепати= т.

З боку крові

Частота невідома: лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.<= /b>

СІМПЕКС ФАРМА ПВТ. ЛТД.<= /o:p>

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

С7 по С13 та С59 по С64, Центр Розвитку Сіггаді (СІДКУЛ), Сіггаді, Котдвар - 2= 46149 Дістт. Паурі Гархaвал, Уттараканд, Індія

=

=

=

Заявник.

СІМПЕКС ФАРМА ПВТ. ЛТД.<= /o:p>

=

Місцезнаходження заяв= ника.

Б-4/160, Сафдарджанг Енклав, Нью Делі – 110029, Індія.

Категорія<= /o:p>	Поширеність набутої резистентності (діапазон)
ЧУТЛИВІ ВИДИ Грампозитивні аероби<= /span> Bacillus cereus Corynebacterium diphtheriae Enterococci Rhodococcus equi Staphylococcus метицилінчутли= ві Staphylococcus метіцилінрезис= тентні* Streptococcus B Некласифікован= і Streptococcus Streptococcus pneumoniae Streptococcus pyogenes Грамнегативні аероби<= /span> Bordetella pertussis Branhamella atarrhalis Campylobacter Legionella Moraxella Анаероби Actinomyces Bacteroides Eubacterium Mobiluncus Peptostreptococcus Porphyromonas Prevotella Propionibacterium acnes	50-70 % 70-80 % 30-40 % 35-70 % 16-31 % &= nbsp; &= nbsp; &= nbsp; &= nbsp; &= nbsp; &= nbsp; &= nbsp; &= nbsp; &= nbsp; 30-60 % 30-40 %
Різні Borrelia burgdorferi Chlamydia Coxiella Лептоспіри Mycoplasma pneumoniae Treponema pallidum	&= nbsp;
ПОМІРНО ЧУТЛИВІ ВИДИ<= /span> (проміжний рівень чутливості = in vitro) Грамнегативні аероби<= /span> Neisseria gonorrhoeae Анаероби Clostridium perfringens Різні Ureaplasma urealyticum	&= nbsp;
РЕЗИСТЕНТНІ ВИДИ Грампозитивні аероби<= /span> Corynebacterium jeikeium Nocardia asteroides Грамнегативні аероби<= /span> Acinetobacter Ентеробактерії= Haemophilus Pseudomonas Анаероби Fusobacterium Різні Mycoplasma hominis	&= nbsp;