ІНСТР=
УКЦІЯ
для
медичного з
=
72;стосування
лікарськогl=
6;
засобу
(COMBIPRYL-KV)
Склад:
ді=
102;чі
речовини: амлодипін,
лізиноприл;
1 таблетка
містить
амлодипіну 5
мг (у вигляді
амлодипіну
бесилату 6,94 мг=
;)
і
лізиноприлm=
1; 10 мг (у
вигляді
лізиноприлm=
1;
дигідрату 10,88
мг);
до=
087;оміжні
речовини: целюлозk=
2;
мікрокристk=
2;лічна, натрію
крохмальглo=
0;колят
(тип А), =
магнію
стеарат.
Лікарська
форма.
Таблетки.
Ос=
085;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: таблетк=
080;
плоскоциліl=
5;дричної
форми з фаск=
086;ю
і рискою,
білого або
майже білог
=
86;
кольору.
Фармакотер&=
#1072;певтична
група. Інгібітори
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ) у
комбінаціo=
1;
з блокатора
=
84;и
кальцієвих
каналів.
Лізиноприл =
10;
амлодипін. Код
АТХ C09B B03.
Фармако
=
83;огічні
властивостk=
4;і.
Фармакодин&=
#1072;міка.
Комбіприл-К=
В
– це
комбінованl=
0;й
препарат з
фіксованою
=
82;омбінацією
доз діючих
речовин
лізиноприлm=
1;
та амлодипі
=
85;у.
Лo=
0;зиноприл
− інгібітор
ферменту
пептидилдиl=
7;ептидази.
Він інгібує
ангіотензиl=
5;-перетворюв&#=
1072;льний
фермент (АПФ),
який каталі
=
79;ує
перетворенl=
5;я
ангіотензиl=
5;у
I у вазоконст&#=
1088;икторний
пептид
ангіотензиl=
5;
II.
Ангіотензиl=
5; II
також
стимулює
секрецію
альдостероl=
5;у
корою
наднирковиm=
3;
залоз.
Іl=
5;гібування
АПФ
призводить
до зниження =
082;онцентраці&=
#1081;
ангіотензиl=
5;у
II, в
результаті
=
95;ого
знижується
вазопресорl=
5;а
активність =
10;
зменшуєтьсn=
3;
секреція ал =
00;достерону.
Зниження
останнього
може призво
=
76;ити
до
збільшення
вмісту калі =
02;
у сироватці
крові.
Оl=
9;кільки
в основі
механізму, з=
072;вдяки
якому
лізиноприл
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск, лежить
пригніченнn=
3;
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи,
лізиноприл
знижує арте
=
88;іальний
тиск навіть =
091;
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
з низьким
рівнем рені
=
85;у.
АПФ
ідентичний
кініназі II −
ферменту, що
спричиняє
деградацію
брадикінінm=
1;.
Чи
відіграють
підвищені
концентрацo=
0;ї
брадикінінm=
1;,
потужного
вазодилатаm=
0;орного
пептиду, рол=
100;
у
терапевтичl=
5;их
ефектах
лізиноприлm=
1;,
ще не
з’ясовано.
Аl=
4;лодипін
– це
дигідропірl=
0;диновий
інгібітор
надходженнn=
3;
іонів
кальцію
(блокатор по=
074;ільних
кальцієвих
каналів або
антагоніст
іонів
кальцію),
який блокує
їхнє надход
=
78;ення
через
мембрани у
м’язові
клітини
міокарда та
судин.
Мk=
7;ханізм
гіпотензивl=
5;ої
дії
амлодипіну
=
79;умовлений
прямим
розслаблювk=
2;льним
впливом на
гладкі м’яз
=
80;
судин.
Нk=
2;
даний момен
=
90;
точні
причини
позитивногl=
6;
ефекту
амлодипіну
при
стенокардіo=
1;
невідомі;
проте відом
=
86;,
що зниження
загального
ішемічного
навантаженl=
5;я
відбуваєтьl=
9;я
за рахунок таких
двох
механізмів:
-
Амлодипін
викликає
розширення
периферичнl=
0;х
артеріол і,
таким чином,
знижує
загальний
периферичнl=
0;й
опір судин,
який долає с=
077;рце
(постнавант
=
72;ження).
Оскільки
частота сер
=
94;евих
скорочень
залишаєтьсn=
3;
стабільною,
розвантажеl=
5;ня
серця
призводить
до зниження
рівня спожи
=
74;ання
енергії
міокардом і
потреби міо
=
82;арда
в кисні.
-
Механізм ді =
11;
амлодипіну
також,
можливо, вкл=
102;чає
розширення
головних
коронарних
артерій та
артеріол, як
нормальних,
так і
розташованl=
0;х
в зоні
ішемії. Це
призводить
до
підвищення
рівня
надходженнn=
3;
кисню в міок=
072;рд
у пацієнтів =
079;
вазоспастиm=
5;ною
стенокардіn=
8;ю
(стенокарді =
03;
Принцметалk=
2;,
або варіант
=
85;а
стенокардіn=
3;).
Зk=
2;стосування
амлодипіну 1
раз на добу
щодня
призводить
до клінічно =
079;начущого
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску у паці=
108;нтів
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
як у
вертикальнl=
6;му,
так і в
горизонталn=
0;ному
положенні
впродовж 24
годин.
Внаслідок
повільного
початку дії
швидкий
гіпотензивl=
5;ий
ефект не
настає.
У
пацієнтів з =
10;
стенокардіn=
8;ю
разова
добова доза
амлодипіну
підвищує
переносиміl=
9;ть
фізичного
навантаженl=
5;я,
збільшує
тривалість
інтервалу д
=
86;
нападу
стенокардіo=
1;,
затримує
розвиток
депресії
сегмента ST (на=
1
мм), а також
знижує
частоту
нападів сте
=
85;окардії
та частоту
прийому
нітрогліцеl=
8;ину.
Аl=
4;лодипін
не проявляє
будь-якого
несприятлиk=
4;ого
впливу на
обмін
речовин або
концентрацo=
0;ю
ліпідів
плазми кров =
10;
і може
застосовувk=
2;тися
при
лікуванні
хворих на
бронхіальнm=
1;
астму,
цукровий
діабет ІІ
типу і подаг=
088;у.
Фk=
2;рмакокінет=
080;ка.
Лізин=
086;прил
Лo=
0;зиноприл
– інгібітор
АПФ для
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я,
який не
містить
сульфгідриl=
3;ьної
групи.
Всмок=
090;ування
Пo=
0;сля
застосуванl=
5;я
всередину
концентрацo=
0;я
препарату у
плазмі кров =
10;
досягає мак
=
89;имуму
через 7 годин,
хоча у
пацієнтів з
гострим
інфарктом
міокарда
спостерігаl=
3;ася
тенденція д
=
86;
невеликої
затримки в
часі досягн
=
77;ння
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
у сироватці
крові. На
підставі
даних про
виведення і
=
79;
сечею
середній
ступінь
всмоктуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
становить
приблизно 25 %,
варіабельнo=
0;сть
у різних
пацієнтів
становить
від 6 % до 60 % у
дослідженоl=
4;у
діапазоні
доз (від 5 до 80
мг). У пацієнт&=
#1110;в
із серцевою
недостатніl=
9;тю
абсолютна
біодоступнo=
0;сть
лізиноприлm=
1;
знижується
приблизно д
=
86;
16 %.
Всмоктуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
не залежить
від прийому
їжі.
Розпо=
076;іл
Лo=
0;зиноприл
не
зв’язуєтьсn=
3;
з білками си=
088;оватки
крові, за
винятком
циркулюючоk=
5;о
АПФ. Відомо,
що
лізиноприл
=
89;лабко
проникає
через
гематоенцеm=
2;алічний
бар’єр.
Вивед=
077;ння.
Лo=
0;зиноприл
не
метаболізуn=
8;ться
в організмі =
110;
виводиться
=
74;
незміненомm=
1;
вигляді з се=
095;ею.
При
багаторазоk=
4;ому
застосуванl=
5;і
ефективний
період
напіввиведk=
7;ння
лізиноприлm=
1;
становить 12,6
години.
Нирковий
кліренс
лізиноприлm=
1;
у здорових
добровольцo=
0;в
становить п
=
88;иблизно
50 мл/хв.
Зниження
концентрацo=
0;ї
у сироватці
крові має
тривалий
термінальнl=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння,
що не сприяє
накопиченнn=
2; діючої
речовини в
організмі.
Імовірно, це=
081;
термінальнl=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння
представляn=
8;
насичуване
зв’язуваннn=
3;
з АПФ і не має
дозозалежнl=
6;го
характеру.
Фарма=
082;окінетичні
характерисm=
0;ики
у особливих
груп
пацієнтів.
Пl=
6;рушення
функцій печ =
10;нки
у пацієнтів
із цирозом
печінки при
=
79;вело
до зниження
всмоктуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
(приблизно н=
072;
30 % відповідно
до даних щод=
086;
виведення і
=
79;
сечею), однак
вплив
препарату
збільшився
(приблизно н=
072;
50 %) порівняно k=
9;
таким у
здорових
добровольцo=
0;в
через зниже
=
85;ня
кліренсу.
Пl=
6;рушення
функцій
нирок знижу =
08;
виведення
лізиноприлm=
1;,
який
виводиться
ними, але це з&=
#1085;иження
стає
клінічно
значущим
тільки при
швидкості
клубочковоo=
1;
фільтрації
менше 30 мл/хв.
При легкій і
помірній
нирковій не
=
76;остатності
(кліренс
креатиніну
від 30 до 80 мл/хв)
середнє зна
=
95;ення
площі під
кривою
«концентраm=
4;ія
– час» (AUC)
збільшуєтьl=
9;я
тільки на 13 %,
тоді як при т&#=
1103;жкій
нирковій
недостатноl=
9;ті
(кліренс кре=
072;тиніну
від 5 до 30 мл/хв)
спостерігаn=
8;ться
збільшення
середнього
значення AUC в 4,5
раза.
Лізиноприл
=
84;оже
виводитисn=
3;
з організму
при гемодіа
=
83;ізі.
Після 4 годин
гемодіалізm=
1;
концентрацo=
0;я
лізиноприлm=
1;
у плазмі
крові
знижується
=
91;
середньому
на 60 %, а
діалізний
кліренс ста
=
85;овить
від 40 до 55 мл/хв.
У
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
відзначаєтn=
0;ся
більша
концентрацo=
0;я
лізиноприлm=
1;
у плазмі
крові
порівняно з =
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми
(збільшення AUC
у середньом
=
91;
на 125 %), але на
підставі
даних про
виведення і
=
79;
сечею всмок
=
90;ування
лізиноприлm=
1;
у них
знижується
=
87;риблизно
на 16 %
порівняно з =
10;
здоровими
особами.
У
пацієнтів
літнього
віку
спостерігаn=
2;ться
більш висок
=
72;
концентрацo=
0;я
лізиноприлm=
1;
в крові та
більш висок =
10;
значення AUC
(більше приб=
083;изно
на 60 %)
порівняно з
віковими
показникамl=
0; молод=
;ших
пацієнтів.
Амлод=
080;пін.
Всмок=
090;ування,
розподіл,
зв’язуваннn=
3;
з білками пл=
072;зми
Пo=
0;сля
застосуванl=
5;я
терапевтичl=
5;их
доз амлодип =
10;н
добре
всмоктуєтьl=
9;я,
досягаючи м
=
72;ксимальної
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові через
6–12 годин
після
застосуванl=
5;я.
Абсолютна
біодоступнo=
0;сть
становить з
=
72;
оцінками ві
=
76;
64 до 80 %. Об’єм
розподілу
становить
приблизно 21
л/кг. Дослідж&#=
1077;ння
in vitro
показали, що
приблизно 97,5% m=
4;иркулюючог=
086;
амлодипіну
зв’язуєтьсn=
3;
з білками
плазми.
Пl=
8;ийом
їжі не
впливає на
біодоступнo=
0;сть
амлодипіну.
Біотр=
072;нсформація
і виведення.
Тk=
7;рмінальний
період
напіввиведk=
7;ння
з плазми
крові
становить
приблизно 35–50
годин і відп=
086;відає
застосуванl=
5;ю
препарату 1
раз на добу.
Амлодипін
інтенсивно
метаболізуn=
8;ться
у печінці до
неактивногl=
6;
метаболіту, =
110;
лише 10 %
початкової
сполуки і 60 %
метаболітіk=
4;
виводяться
із сечею.
Фарма=
082;окінетичні
характерисm=
0;ики
у особливих
груп
пацієнтів.
Кl=
3;інічні
дані про
застосуванl=
5;я
амлодипіну
пацієнтам і
=
79;
печінковою
недостатніl=
9;тю
дуже
обмежені. У
пацієнтів і
=
79;
печінковою
=
85;едостатніс&#=
1090;ю
кліренс
амлодипіну
знижений, що
призводить
до
збільшення
періоду
напіввиведk=
7;ння
і AUC приблизно
на 40–60 %.
Чk=
2;с
досягнення
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
препарату у
плазмі кров =
10;
у пацієнтів
літнього
віку і
молодших
пацієнтів
практично
однаковий. У
пацієнтів
літнього
віку відзна
=
95;ена
тенденція д
=
86;
зниження
кліренсу ам
=
83;одипіну,
що
призводить
до
збільшення AUC
та періоду
напіввиведk=
7;ння.
Зk=
3;ільшення
AUC і періоду
напіввиведk=
7;ння
у пацієнтів
із застійно =
02;
серцевою
недостатніl=
9;тю
відповідалl=
0;
очікуванняl=
4;
для даної
вікової
групи.
Нk=
7;
описано
фармакокінk=
7;тичних
взаємодій м =
10;ж
активними
компонентаl=
4;и
лікарськогl=
6; засобу
Комбіприл-К
=
42;,
таблеток.
Фармакокінk=
7;тичні
параметри (AUC, C
Пl=
8;ийом
їжі не
впливає на
всмоктуванl=
5;я
препарату
Комбіприл-К
=
42;,
таблеток, у
шлунково-ки
=
96;ковому
тракті.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
Показан
=
85;я.
Д=
083;я
замісної терапі=
ї
у пацієнтів =
079;
адекватним
контролем
артеріальнl=
6;го
тиску на тлі
одночасногl=
6;
прийому
лізиноприлm=
1;
та амлодипі
=
85;у
у зазначени
=
93;
дозах.
П=
088;отипоказан&=
#1085;я.
Пов’я=
079;ані
з
лізиноприлl=
6;м:
Пов’=
103;зані
з
амлодипіноl=
4;:
•=
; =
підви=
097;ена
чутливість
до
амлодипіну
або до
будь-яких
інших
похідних
дигідропірl=
0;дину;
•=
; =
шок (у т.
ч. кардіоген=
085;ий);
•=
; =
гемод=
080;намічно
нестабільнk=
2;
серцева нед
=
86;статність
після гостр
=
86;го
інфаркту
міокарда.
Пов’я=
079;ані
з лікарськи
=
84;
засобом
Комбіприл-К
=
42;:
підв=
080;щена
чутливість
до будь-якої
з допоміжни
=
93;
речовин
препарату К
=
86;мбіприл-КВ
(див. розділ
«Склад»).
Взаємод =
10;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Вз=
072;ємодії,
пов’язані з
лізиноприлl=
6;м.
Гі=
087;отензивні
засоби
Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
з іншими
гіпотензивl=
5;ими
препаратамl=
0;
(наприклад
нітрогліцеl=
8;ином
та іншими
нітратами а
=
73;о
іншими
вазодилатаm=
0;орами)
може призве
=
89;ти
до
додатковогl=
6;
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Подві=
081;на
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС)
Вo=
0;домо,
що подвійна
блокада РАА
=
57; при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецептора
ангіотензиl=
5;у
II (БРА II) або
аліскірену
асоціюєтьсn=
3;
із підвищен
=
80;м
ризиком
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
гіперкалієl=
4;ії
та порушень
функції нир
=
86;к
(в тому числі
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті)
порівняно з
монотерапіn=
8;ю
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Препа=
088;ати,
які можуть
підвищуватl=
0;
ризик розви
=
90;ку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ з
сакубітрилl=
6;м/валсартан&#=
1086;м
протипоказk=
2;не
у зв’язку зі
збільшенняl=
4;
ризику
розвитку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
&#=
1054;дночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ з
інгібітораl=
4;и
мішені
рапаміцину
=
74;
клітинах
ссавців (mTOR)
(наприклад,
темсиролімm=
1;с,
сиролімус,
еверолімус)
або
інгібітораl=
4;и
нейтральноo=
1;
ендопептидk=
2;зи
(наприклад,
рацекадотрl=
0;л),
або тканинн
=
80;м
активатороl=
4;
плазміногеl=
5;у,
або вілдагл =
10;птином
може
привести до
збільшення
ризику
розвитку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Діуре=
090;ики &=
nbsp; &nbs=
p; &=
nbsp; &nbs=
p; &=
nbsp; &nbs=
p; &=
nbsp; &nbs=
p; &=
nbsp;
Пl=
8;и
додаванні
діуретика д
=
86; терапії
лізиноприлl=
6;м
антигіпертk=
7;нзивний
ефект зазви
=
95;ай
посилюєтьсn=
3;. У
пацієнтів,
які уже
отримують
діуретики, і
особливо у
тих, кому
лікування
діуретикамl=
0;
було
призначено
недавно, при
додаванні д
=
86;
терапії
лізиноприлm=
1;
зрідка може
спостерігаm=
0;ися
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску. Ризик
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії
при застосу
=
74;анні
лізиноприлm=
1;
можна звест
=
80;
до мінімуму, &#=
1087;рипинивши
застосуванl=
5;я
діуретика д
=
86;
початку
лікування
лізиноприлl=
6;м
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Спос&=
#1110;б
застосуванl=
5;я
та дози»).
Харч=
086;ві
добавки або
замінники
солі, що міст&#=
1103;ть
калій, калійзбер =
10;гаючі
діуре=
тики
та інші
лікарські
засоби, що
можуть
підвищуватl=
0;
рівень калі =
02; в
сироватці
крові
Незважаюч=
и
на те, що
вміст калію =
074;
сироватці
крові
зазвичай
залишаєтьсn=
3;
в межах норм=
072;льних
значень, у
деяких
пацієнтів
при лікуван
=
85;і
лізиноприлl=
6;м
може
виникнути
гіперкалієl=
4;ія.
Калійзберіk=
5;аючі
діуретики
(такі як
спіронолакm=
0;он,
тріамтерен
або
амілорид), ха&#=
1088;чові
добавки або
замінники с
=
86;лі,
що містять
калій, можут=
100;
призводити
до значного =
087;ідвищення
вмісту калі =
02;
в сироватці
крові, особл=
080;во
у пацієнтів =
079;
порушенням
функції
нирок. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
лізиноприлm=
1;
з іншими
препаратамl=
0;,
що
підвищують
рівень калі =
02;
в сироватці =
082;рові,
такими як
триметоприl=
4;
і ко-тримокс=
072;зол
(триметопри
=
84;/сульфамето&=
#1082;сазол),
слід дотрим
=
91;ватися
обережностo=
0;,
оскільки
відомо, що
дія
триметоприl=
4;у
подібна до
дії калійзб
=
77;рігаючих
діуретиків,
таких як
амілорид.
Таким чином,
одночасний
прийом
лізиноприлm=
1;
з перерахов
=
72;ними
вище
лікарськимl=
0;
засобами не
рекомендуєm=
0;ься.
У разі
необхідносm=
0;і
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
лікарські
засоби слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
і з періодич=
085;им
моніторингl=
6;м
вмісту калі =
02;
в сироватці
крові (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Цикл=
086;спорин.
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ і
циклоспориl=
5;у
може
призвести д
=
86;
гіперкалієl=
4;ії.
Рекомендуєm=
0;ься
моніторинг
вмісту калі =
02;
в сироватці
крові.
Гепа=
088;ин.
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ і гепари=
085;у
може
призвести д
=
86;
гіперкалієl=
4;ії.
Рекомендуєm=
0;ься
моніторинг
вмісту калі =
02;
в сироватці
крові.
Якщо
лізиноприл
призначаютn=
0;
одночасно з =
082;алійнезбер&=
#1110;гаючим
діуретиком,
гіпокаліємo=
0;я,
індукована
застосуванl=
5;ям
діуретиків, =
084;оже
зменшитися.
Преп=
072;рати
літію
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
препаратів
літію та
інгібіторіk=
4;
АПФ
відзначалиl=
9;я
оборотне
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію в сиро=
074;атці
крові і
токсичністn=
0;.
Одночасне з
=
72;стосування
тіазидних
діуретиків
може збільш
=
91;вати
ризик розви
=
90;ку
літієвої
токсичностo=
0;
та
посилювати
вже
підвищену
літієву
токсичністn=
0;
на тлі засто=
089;ування
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Одночасне з
=
72;стосування
лізиноприлm=
1;
і препараті
=
74;
літію не
рекомендуєm=
0;ься,
але в разі
доведеної н
=
77;обхідності
застосуванl=
5;я
даної комбі
=
85;ації
слід ретель
=
85;о
контролюваm=
0;и
вміст літію =
074;
сироватці
крові (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Нест=
077;роїдні
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП),
у тому числі
ацетилсаліm=
4;илова
кислота
≥ 3
г/добу
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ з НПЗП
(ацетилсалі
=
94;илова
кислота в
дозі, яка
чинить
протизапалn=
0;ну
дію, інгібіт=
086;ри
циклооксигk=
7;нази-2
(ЦОГ-2) і
неселективl=
5;і
НПЗП) може
призвести д
=
86;
зниження
антигіпертk=
7;нзивної
дії
інгібіторіk=
4;
АПФ. Одночас=
085;е
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ і НПЗП
може
призводити
до
підвищення
ризику
погіршення
=
92;ункції
нирок,
включаючи
розвиток
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
і збільшенн =
03;
вмісту калі =
02;
в сироватці
крові,
особливо у п=
072;цієнтів
зі зниженою
функцією
нирок. Ці
ефекти є
оборотними. =
057;лід
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;
при застосу
=
74;анні
комбінованl=
6;ї
терапії, осо=
073;ливо
літнім
пацієнтам.
Пацієнти
повинні
отримувати
адекватну
кількість
рідини, і
рекомендуєm=
0;ься
ретельно
контролюваm=
0;и
функцію
нирок як на
початку
комбінованl=
6;ї
терапії, так
і в процесі
лікування.
Золо=
090;о
Нітритоїд=
ні
реакції
(симптоми
вазодилатаm=
4;ії,
включаючи
гіперемію,
нудоту,
запаморочеl=
5;ня
та артеріал =
00;ну
гіпотензію,
які можуть
бути дуже тя=
078;кими)
після
введення ін’єкці=
;йного
препарату, щ=
086;
містить
золото (напр=
080;клад
натрію
ауротіомалk=
2;ту),
реєструвалl=
0;ся
частіше у
пацієнтів, я=
082;і
отримували
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Триц=
080;клічні
антидепресk=
2;нти/антипси&#=
1093;отики/анест=
;етики
Одночасне
застосуванl=
5;я
деяких
анестезуваl=
3;ьних
засобів,
трициклічнl=
0;х
антидепресk=
2;нтів
і
антипсихотl=
0;ків
з
інгібітораl=
4;и
АПФ може
призводити
до
подальшого
зниження ар
=
90;еріального
тиску (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Сl=
0;мпатомімет=
080;ки
Сl=
0;мпатомімет=
080;ки
можуть зниж
=
91;вати
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Гіпо=
075;лікемічні
препарати
Відомо,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ і лікарс=
100;ких
гіпоглікемo=
0;чних
засобів
(інсулін,
пероральні
=
75;іпоглікемі&#=
1095;ні
засоби) може
посилювати
=
75;іпоглікемі&#=
1095;ний
ефект з
ризиком вин
=
80;кнення
гіпоглікемo=
0;ї.
Це явище
найчастіше
=
74;иникає
протягом
перших
тижнів
комбінованl=
6;ї
терапії та у
разі
наявності н
=
80;ркової
недостатноl=
9;ті.
Ліка=
088;ські
засоби, які
пригнічуютn=
0;
функцію
кісткового
мозку
(імуносупре
=
89;анти,
алопуринол,
прокаїнаміk=
6;)
Одночасне
застосуванl=
5;я
з
лізиноприлl=
6;м
збільшує
ризик
нейтропеніo=
1;
та/або
агранулоциm=
0;озу
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Ацетилсалі=
;цилова
кислота,
тромболітиl=
2;и,
бета-адрено
=
73;локатори,
нітрати
Лo=
0;зиноприл
можна
застосуватl=
0;
одночасно з
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою (в
кардіологіm=
5;них
дозах),
тромболітиl=
2;ами,
бета-адрено
=
73;локаторами
та/або
нітратами.
Вk=
9;аємодії,
пов’язані
з
амлодипіноl=
4;
Впли=
074;
інших
лікарських
засобів на
амлодипін
Інгі=
073;ітори
ізоферментm=
1;
CYP3A4
Одночасне
застосуванl=
5;я
амлодипіну
=
79;
сильними аб
=
86;
помірними
інгібітораl=
4;и
CYP3A4 (інгібітор
=
72;ми
протеази,
азольними
фунгіцидамl=
0;,
макролідамl=
0;,
такими як
еритроміциl=
5;
або кларитр
=
86;міцин,
верапамілоl=
4;
або
дилтіаземоl=
4;)
може
призвести д
=
86;
значного пі
=
76;вищення
концентрацo=
0;ї
амлодипіну, =
097;о
призводить
до
підвищення
ризику вини
=
82;нення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії.
Клінічні
прояви цих
варіацій
фармакокінk=
7;тики
можуть бути
більш
виражені у
пацієнтів
літнього
віку. Таким
чином, реком=
077;ндується
медичний
нагляд за
пацієнтами, =
072;
також корек
=
94;ія
дози
амлодипіну, =
103;кщо
буде
потрібно.
Кларитром=
іцин
є
інгібітороl=
4;
CYP3A4. Існує підв=
080;щений
ризик
гіпотензії
=
91;
пацієнтів,
які отримую
=
90;ь
кларитроміm=
4;ин
з
амлодипіноl=
4;.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
амлодипіну
=
79; кларитромі&=
#1094;ином
рекомендуєm=
0;ься
суворий
медичний
нагляд за
пацієнтами.
Інду=
082;тори
ізоферментm=
1;
CYP3A4
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з відомими і=
085;дукторами
ізоферментm=
1;
CYP3A4
концентрацo=
0;я
амлодипіну
=
74;
крові може
змінюватисn=
3;.
Тому необхі
=
76;но
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск та в
разі
необхідносm=
0;і
коригувати
дозу
препаратів
під час та
після
комбінованl=
6;го
лікування,
особливо пр
=
80;
прийомі
потужних
індукторів
ізоферментm=
1;
CYP3A4 (таких як
рифампіцин, Hypericum perforatum).
Прийом
амлодипіну
=
79;
грейпфрутоl=
4;
або
грейпфрутоk=
4;им
соком не
рекомендуєm=
0;ься,
оскільки у д=
077;яких
пацієнтів ц
=
77;
може
призвести д
=
86;
збільшення
біодоступнl=
6;сті
амлодипіну, =
074;
результаті
чого
підвищуєтьl=
9;я
його
гіпотензивl=
5;ий
ефект.
Дант=
088;олен
(інфузія)
У
ході
досліджень
на тваринах
після прийо
=
84;у
верапамілу =
10;
внутрішньоk=
4;енного
введення
дантролену
спостерігаl=
3;ася
фібриляція
шлуночків і
серцево-суд
=
80;нна
недостатніl=
9;ть
із супутньо =
02;
гіперкалієl=
4;ією
і подальшим
летальним
наслідком.
Через ризик
розвитку
гіперкалієl=
4;ії
рекомендуєm=
0;ься
уникати
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
блокаторів
кальцієвих
каналів,
таких як амл=
086;дипін,
пацієнтам, с=
093;ильним
до
злоякісної
гіпертерміo=
1;,
а також для
лікування
злоякісної
гіпертерміo=
1;.
Впли=
074;
амлодипіну
на інші
лікарські
засоби
Гіпотензи=
вний
ефект
амлодипіну
посилює від
=
87;овідний
ефект інших
лікарських
засобів, які
мають
антигіпертk=
7;нзивні
властивостo=
0;.
Такро=
083;імус
Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
такролімусm=
1;
і амлодипін
=
91; може
призвести д
=
86; підвищення
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в крові;
механізм
такої взаєм
=
86;дії
до кінця не
вивчений. Що=
073;
уникнути
токсичної д =
10;ї
такролімусm=
1;
слід контро
=
83;ювати
концентрацo=
0;ю
такролімусm=
1;
в крові в ход&#=
1110;
терапії амл
=
86;дипіном
і при необхі=
076;ності
коректуватl=
0;
дозу такрол =
10;мусу.
Іl=
5;гібітори
мішеней
рапаміцину
=
74;
клітинах
ссавців (mTOR)
Такі
інгібітори mTOR,
як сироліму
=
89;,
темсиролімm=
1;с
і евероліму
=
89;,
є
субстратамl=
0;
CYP3A. Амлодипін =
08;
слабким
інгібітороl=
4;
CYP3A. При одноча
=
89;ному
застосуванl=
5;і
амлодипіну
=
79;
інгібітораl=
4;и
mTOR може
посилюватиl=
9;я
вплив остан
=
85;іх.
Цикло=
089;порин
Дl=
6;тепер
не було
проведено
досліджень
взаємодії
=
94;иклоспорин&#=
1091;
і амлодипін
=
91; у
здорових
добровольцo=
0;в
або в інших п&#=
1086;пуляціях,
за винятком
пацієнтів, я=
082;і
перенесли т
=
88;ансплантац&#=
1110;ю
нирки, у яких
спостерігаl=
3;ося
підвищення
концентрацo=
0;й
циклоспориl=
5;у
в крові (в
середньому
на 0 %–40 %). У
зв’язку з ци=
084;
у таких
пацієнтів с
=
83;ід
контролюваm=
0;и
концентрацo=
0;ю
циклоспориl=
5;у
в крові в
ході терапі =
11; амлодипіно&=
#1084;
і при необхі=
076;ності
зменшити
дозу
циклоспориl=
5;у.
Симва=
089;татин
Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
повторних
доз 10 мг амлод=
ипіну
і 80 мг
симвастатиl=
5;у
призводило
=
76;о
збільшення
концентрацo=
0;ї
симвастатиl=
5;у
на 77 %
порівняно з
відповідноn=
2;
концентрацo=
0;єю
при
монотерапіo=
1;
симвастатиl=
5;ом.
Дозу симвас
=
90;атину
для
пацієнтів, я=
082;і
застосовуюm=
0;ь
амлодипін,
слід
обмежити 20 мг
на добу.
Відом=
086;,
що у
дослідженнn=
3;х
клінічних
взаємодій
амлодипін н
=
77;
впливав на
фармакокінk=
7;тику
аторвастатl=
0;ну,
дигоксину
або варфари
=
85;у.
Особливост&=
#1110;
застосуванl=
5;я.
Всі
зазначені
нижче особл
=
80;вості
застосуванl=
5;я,
пов’язані і
=
79; застосуван&=
#1085;ям
окремих
компонентіk=
4;,
також
стосуються
комбінованl=
6;го
лікарськогl=
6; засобу
Комбіприл-К
=
42;.
Оl=
9;обливості
застосуванl=
5;я,
пов’язані з
лізиноприлl=
6;м
Симп=
090;оматична
артеріальнk=
2;
гіпотензія
Симптомат=
ична
артеріальнk=
2;
гіпотензія
рідко
спостерігаn=
8;ться
у пацієнтів =
079;
неускладнеl=
5;ою
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Іl=
9;тотне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може
виникати у
пацієнтів з =
10;
зниженням
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові
внаслідок п
=
88;ийому
діуретиків,
суворої
безсольовоo=
1;
дієти, діалі=
079;у,
діареї, блюв=
072;ння,
а також у
пацієнтів з
вираженою
ренінзалежl=
5;ою
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
(див. розділи
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій» =
10;
«Побічні
реакції»).
У
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
що супровод
=
78;ується
нирковою
недостатніl=
9;тю
або без
останньої,
зареєстровk=
2;но
випадки
виникнення
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії.
Подібні
випадки
найбільш
вірогідні у =
087;ацієнтів
з більш
тяжким
ступенем
серцевої
недостатноl=
9;ті
внаслідок п
=
88;ийому
великих доз
петльових
діуретиків,
гіпонатрієl=
4;ії
або функціо
=
85;альної
ниркової
недостатноl=
9;ті.
У пацієнтів =
079;
підвищеним
ризиком
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
слід вести
спостережеl=
5;ня
за
параметрамl=
0;
гіпотензивl=
5;ого
ефекту післ =
03; прийому
початкової
дози. Ці
рекомендацo=
0;ї
стосуються
пацієнтів з
ішемічною
хворобою се
=
88;ця
або
церебровасl=
2;улярними
захворюванl=
5;ями,
у яких
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може
призвести д
=
86;
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту. У р&#=
1072;зі
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
пацієнту
слід надати
положення
лежачи на
спині з
припіднятиl=
4;и
нижніми
кінцівками =
10;
поповнити
втрату
рідини
(внутрішньо
=
74;енне
вливання
фізіологічl=
5;ого
розчину) при
необхідносm=
0;і.
Транзиторнk=
2;
артеріальнk=
2;
гіпотензія
не є
протипоказk=
2;нням
до застосув
=
72;ння
препарату, і
подальший п
=
88;ийом
зазвичай не
спричинює
проблем
після підви
=
97;ення
артеріальнl=
6;го
тиску в
результаті
збільшення
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові.
У
деяких
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
з нормальни
=
84;
або знижени
=
84;
артеріальнl=
0;м
тиском
лізиноприл
може
спричинити
додаткове
зниження
системного
артеріальнl=
6;го
тиску. Це
відомий
ефект, і
зазвичай ві
=
85;
не є причино=
102;
для
припинення
терапії. Якщ=
086;
артеріальнk=
2;
гіпотензія
стає симпто
=
84;атичною,
може бути
потрібне
зниження
дози або
припинення
=
87;рийому
лізиноприлm=
1;.
Артер=
110;альна
гіпотензія
при гостром
=
91;
інфаркті
міокарда.
Лo=
0;кування
лізиноприлl=
6;м
не слід
розпочинатl=
0;
у пацієнтів
із гострим
інфарктом м =
10;окарда,
схильних до
подальшого
серйозного
погіршення
гемодинаміl=
2;и
після
лікування
вазодилатаm=
0;орами.
Це пацієнти
із
систолічниl=
4; артеріальн&#=
1080;м
тиском 100 мм рт=
;.
ст. чи нижче
або з
кардіогеннl=
0;м
шоком.
Упродовж
перших 3 днів
після
інфаркту
міокарда
дозу слід зм=
077;ншити,
якщо
систолічниl=
1;
артеріальнl=
0;й
тиск
становить 120
мм рт. ст. або
нижче.
Підтримуючo=
0;
дози слід
зменшити до 5
мг або
тимчасово д
=
86;
2,5 мг, якщо
систолічниl=
1;
артеріальнl=
0;й
тиск
становить 100
мм рт. ст. чи
нижче. У разі
збереження
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(систолічни
=
81;
артеріальнl=
0;й
тиск менше 90
мм рт. ст.
зберігаєтьl=
9;я
більше 1
години)
лізиноприл
слід
відмінити.
Стен=
086;з
аортальногl=
6;
та
мітральногl=
6;
клапана/гіп
=
77;ртрофічна
кардіоміопk=
2;тія
Як
і всі інгібі=
090;ори
АПФ,
лізиноприл
=
89;лід
призначати
=
79;
обережністn=
2;
пацієнтам з =
10;
стенозом
мітральногl=
6;
клапана та
обструкцієn=
2;
вихідного
тракту
лівого
шлуночка,
такими як
аортальний
стеноз або
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія.
Нирк=
086;ва
недостатніl=
9;ть
При
порушенні
функції
нирок
(кліренс кре=
072;тиніну
< 80 мл/хв) старт&=
#1086;ву
дозу
лізиноприлm=
1;
необхідно
коригувати
=
79;алежно
від кліренс
=
91;
креатиніну
пацієнта, а
потім –
залежно від
реакції
пацієнта на =
083;ікування.
Рутинний
контроль
вмісту калі =
02;
і концентра
=
94;ії
креатиніну =
08;
частиною
стандартноo=
1; медичної
практики
лікування
таких
пацієнтів.
У
пацієнтів з =
серцевою
недостатніl=
9;тю
артеріальнk=
2;
гіпотензія
після
початку лік
=
91;вання
інгібітораl=
4;и
АПФ може
призвести д
=
86; подальшого
погіршення
функції
нирок. У
таких випад
=
82;ах
повідомлялl=
6;ся
про гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
як правило, о&#=
1073;оротну.
У
деяких
пацієнтів і
=
79;
двостороннo=
0;м
стенозом
ниркових
артерій або
зі стенозом
артерії
єдиної нирк
=
80;,
які
отримували
інгібітори
АПФ, можливе
підвищення
концентрацo=
0;ї
сечовини
крові і
креатиніну
=
74;
сироватці к
=
88;ові,
як правило,
оборотне
після
відміни пре
=
87;арату.
Це особливо
ймовірно у
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю.
При
наявності у
пацієнта
також
реноваскулn=
3;рної
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
існує
підвищений
ризик розви
=
90;ку
тяжкої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
та ниркової
недостатноl=
9;ті.
У таких паці=
108;нтів
лікування с
=
83;ід
починати пі
=
76;
пильним мед
=
80;чним
наглядом з
низьких доз =
110;
обережно
титрувати
дозу.
Оскільки
лікування
діуретикамl=
0;
може сприят
=
80;
розвитку
зазначених
вище станів,
їх
застосуванl=
5;я
слід припин
=
80;ти,
при цьому
функцію
нирок слід
контролюваm=
0;и
протягом
перших
тижнів
терапії
лізиноприлl=
6;м.
У
деяких паці&=
#1108;нтів
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
без
вираженої п
=
86;передньої
реноваскулn=
3;рної
гіпертензіo=
1;
відзначалоl=
9;я
збільшення
концентрацo=
0;ї
сечовини в
крові і
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
зазвичай
незначне і
транзиторнk=
7;, особливо
в тих
випадках,
коли
лізиноприл
застосовувk=
2;вся
одночасно з
діуретиком.
Це особливо
ймовірно у
пацієнтів з
попередньоn=
2;
нирковою не
=
76;остатністю.
Може бути
потрібне
зниження
дози та/або в&#=
1110;дміна
діуретиків
та/або
лізиноприлm=
1;.
При
гострому
інфаркті
міокарда
лікування
лізиноприлl=
6;м
не слід
починати па
=
94;ієнтам
з ознаками
ниркової
недостатноl=
9;ті,
які
визначалисn=
3; як
концентрацo=
0;я
креатиніну
=
74;
сироватці
крові, що
перевищує 177
мкмоль/л,
та/або
протеїнуріn=
3;, що
перевищує 500
мг/24 години. У
разі
розвитку
порушення
функції нир
=
86;к
під час
лікування
лізиноприлl=
6;м
(концентрац =
10;я
креатиніну
=
74;
сироватці
крові більш
=
77;
265 мкмоль/л або=
; у
два рази
перевищує в =
10;дповідне
значення до
початку
лікування) л=
110;кар
повинен
розглянути
доцільністn=
0;
скасування
лізиноприлm=
1;.
Прот=
077;їнурія
Відомо
про рідкісн =
10; випадки
протеїнуріo=
1;
у пацієнтів,
особливо пр
=
80;
зниженні
функції
нирок або
після висок
=
80;х
доз
лізиноприлm=
1;.
У разі
клінічно
значущої
протеїнуріo=
1;
(понад 1 г/добу)
лікарський
засіб
призначаєтn=
0;ся
лише після
оцінки кори
=
89;ті
від
лікування т
=
72;
потенційноk=
5;о
ризику і при
постійному
моніторингm=
1;
клінічних т
=
72;
біохімічниm=
3;
параметрів
пацієнта.
Підв=
080;щена
чутливість,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
Повідомля=
лося
про
поодинокі
випадки
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
обличчя, рук
і ніг, губ,
язика, голос=
086;вої
щілини та/аб=
086;
гортані у
пацієнтів, я=
082;і
отримували
інгібітори
АПФ, включаю=
095;и
лізиноприл. =
040;нгіоневрот&=
#1080;чний
набряк може
виникнути в
будь-який
момент під
час
лікування. У
таких
випадках
слід негайн
=
86;
відмінити
лізиноприл,
призначити
відповідне
лікування, з=
072;безпечити
медичне
спостережеl=
5;ня,
щоб перекон
=
72;тися
у зникненні
всіх
симптомів д
=
86;
виписки пац =
10;єнта.
Навіть у
випадках
набряку
язика, який н&#=
1077;
супроводжуn=
8;ться
дихальною
недостатніl=
9;тю,
пацієнти мо
=
78;уть
потребуватl=
0;
тривалого
спостережеl=
5;ня,
оскільки
лікування
антигістамo=
0;нними
препаратамl=
0;
і кортикост
=
77;роїдами
може бути
недостатніl=
4;.
Дуже
рідко
повідомлялl=
6;ся
про випадки
смерті
внаслідок
ангіоневроm=
0;ичного
набряку,
пов’язаногl=
6;
з набряком г=
086;ртані
або набряко
=
84;
язика. У
пацієнтів з
ураженням
язика,
голосової
щілини або
гортані мож
=
77;
виникати
обструкція
дихальних ш
=
83;яхів,
особливо у
пацієнтів,
які раніше
перенесли о
=
87;ерацію
на дихальни
=
93;
шляхах. У
таких
випадках
слід одразу =
078;
надати
невідкладнm=
1; медичну
допомогу. Во=
085;а
може
включати вв
=
77;дення
адреналіну
=
90;а/або
підтримку
вільної
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів.
Пацієнт
повинен
перебувати
під
ретельним
наглядом
лікаря до
повного і
стабільногl=
6;
зникнення
симптомів.
Інгібітор=
и
АПФ
спричиняютn=
0;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк у
пацієнтів
негроїдної
раси частіш
=
77;,
ніж у
пацієнтів
інших рас.
Пацієнти,
у яких раніш=
077;
спостерігаk=
4;ся
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, не
пов’язаний
=
79; лікуванням
інгібітораl=
4;и
АПФ, можуть
бути більш
схильні до
розвитку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку при
застосуванl=
5;і
інгібітору
АПФ (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ з
сакубітрилl=
6;м/валсартан&#=
1086;м
протипоказk=
2;не
у зв’язку зі
збільшенняl=
4;
ризику
розвитку ан
=
75;іоневротич&#=
1085;ого
набряку.
Лікування
сакубітрилl=
6;м/валсартан&#=
1086;м
слід
розпочинатl=
0;
не раніше ні=
078;
через 36 годин
після
прийому ост
=
72;нньої
дози
лізиноприлm=
1;.
Лікування
лізиноприлl=
6;м
слід
розпочинатl=
0;
не раніше ні=
078;
через 36 годин
після
прийому
останньої
дози сакубі
=
90;рилу/валсар&=
#1090;ану
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ з
рацекадотрl=
0;лом,
інгібітораl=
4;и
mTOR (наприклад,
сиролімус,
еверолімус,
темсиролімm=
1;с)
та вілдаглі
=
87;тином
може
призвести д
=
86;
підвищення
ризику розв
=
80;тку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
(наприклад,
набряк
дихальних
шляхів або
язика з диха=
083;ьною
недостатніl=
9;тю
або без неї)
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Пацієнтам,
які уже прий=
084;ають
інгібітори
АПФ, починат=
080;
лікування
рацекадотрl=
0;лом,
інгібітораl=
4;и
mTOR та вілдаглі=
;птином
слід з
обережністn=
2;.
Анаф=
110;лактоїдні
реакції у
пацієнтів,
які перебув
=
72;ють
на
гемодіалізo=
0;
Повідомля=
лося
про
анафілактоo=
1;дні
реакції у
пацієнтів, я=
082;і
перебуваютn=
0; на
діалізі з
використанl=
5;ям
високопротl=
6;чних
діалізних
мембран з
високою
проникністn=
2;
(наприклад AN 69) =
110;
одночасно
отримують
інгібітор
АПФ. Слід роз&#=
1075;лянути
доцільністn=
0;
застосуванl=
5;я
іншого типу
діалізної
мембрани аб
=
86;
гіпотензивl=
5;ого
препарату
іншого клас
=
91;
таким паціє
=
85;там.
Анаф=
110;лактоїдні
реакції під
час аферезу =
083;іпопротеїн&=
#1110;в
низької
щільності
(ЛПНЩ)
У
поодиноких
випадках у
пацієнтів, я=
082;і
отримували
інгібітори
АПФ під час
аферезу
ліпопротеїl=
5;ів
низької
щільності
(ЛПНЩ) із
декстрану с
=
91;льфатом,
виникали
анафілактоo=
1;дні
реакції, які
загрожувалl=
0;
життю.
Виникнення
=
87;одібних
реакцій
можна
уникнути,
якщо утриму
=
74;атись
від терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ перед
кожним
сеансом
аферезу.
Десе=
085;сибілізаці&=
#1103;
У
пацієнтів,
які
отримують
інгібітори
АПФ під час
десенсибілo=
0;зації
отрутою
перетинчасm=
0;окрилих
(наприклад Hymenoptera
venom), виникають
стійкі
анафілактоo=
1;дні
реакції. У
таких
пацієнтів
анафілактоo=
1;дних
реакцій
вдалося
уникнути за
допомогою
тимчасової
=
74;ідміни
інгібіторіk=
4;
АПФ, але вони
розвивалисn=
3;
знову після
випадковогl=
6;
прийому
препарату.
Печі=
085;кова
недостатніl=
9;ть
У
рідкісних
випадках
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ
супроводжуk=
4;ався
синдромом,
який
починався з
холестатичl=
5;ої
жовтяниці, п=
088;огресував
до
фульмінантl=
5;ого
некрозу і
(іноді) призв&#=
1086;див
до
летального
=
82;інця.
Механізм ро
=
79;витку
даного синд
=
88;ому
неясний. Пац=
110;єнтам,
які отримую
=
90;ь
лізиноприл =
10; у
яких
розвиваєтьl=
9;я
жовтяниця
або значно
підвищуєтьl=
9;я
активність
печінкових
ферментів, с=
083;ід
припинити
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
і перебуват
=
80;
під
відповідниl=
4;
медичним
наглядом.
Нейт=
088;опенія/агра=
нулоцитоз
Повідомля=
лося
про нейтроп
=
77;нію/агранул&=
#1086;цитоз,
тромбоцитоl=
7;енію
і анемію у
пацієнтів,
які
отримували
інгібітори
АПФ. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок без
інших обтяж
=
91;ючих
чинників
нейтропеніn=
3; розвиваєть&#=
1089;я
рідко.
Нейтропеніn=
3;
і
агранулоциm=
0;оз
є оборотним
=
80; і
зникають пі
=
89;ля
відміни
інгібітору
АПФ.
Лізинопри=
л
слід
призначати
=
79;
особливою
обережністn=
2;
пацієнтам з =
089;истемними
захворюванl=
5;ями
сполучної т
=
82;анини,
при
лікуванні
імунодепреl=
9;антами,
алопуринолl=
6;м
або
прокаїнаміk=
6;ом
або при
поєднанні
цих
обтяжуючих
факторів,
особливо пр
=
80;
наявності
попередньоk=
5;о
порушення
функції
нирок. У
деяких з цих
пацієнтів
розвинулисn=
3;
серйозні
інфекційні
захворюванl=
5;я,
які в кілько=
093;
випадках не
піддавалисn=
3; інтенсивні&#=
1081;
антибіотикl=
6;терапії.
Періодично
під час ліку=
074;ання
лізиноприлl=
6;м
рекомендуєm=
0;ься
проводити л
=
72;бораторні
дослідженнn=
3;
(аналіз кров=
110;
з визначенн =
03;м
лейкоцитарl=
5;ої
формули) у
таких паціє
=
85;тів,
а також
попередити
їх про
необхіднісm=
0;ь
повідомлятl=
0;
про появу
перших озна
=
82;
інфекційноk=
5;о
захворюванl=
5;я.
Подв=
110;йна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС)
Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II (БРА II) або
аліскірену
підвищує
ризик
розвитку ар
=
90;еріальної
гіпотензії,
гіперкалієl=
4;ії
і порушення
функції
нирок (включ=
072;ючи
гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть).
З цієї
причини
подвійна
блокада РАА
=
57;
шляхом
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
АПФ, БРА II або
аліскірену
не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Якщо
подвійна
блокада РАА
=
57;
абсолютно
показана,
необхідне
ретельне
спостережеl=
5;ня
фахівця та
обов’язковl=
0;й
моніторинг
функції
нирок,
водно-елект
=
88;олітного
балансу,
артеріальнl=
6;го
тиску.
Інгібітор=
и
АПФ і БРА II не
слід
застосовувk=
2;ти
одночасно
пацієнтам з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Раса
У
пацієнтів
негроїдної
раси
інгібітори
=
40;ПФ
частіше
спричиняютn=
0;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, ніж у &=
#1087;ацієнтів
інших рас. Як
і у разі заст&#=
1086;сування інших
інгібіторіk=
4;
АПФ, у
пацієнтів н
=
77;гроїдної
раси
лізиноприл
може бути ме=
085;ш
ефективний
щодо
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, ніж у
пацієнтів
інших рас, що,
імовірно,
зумовлено
більш
високою
частотою
станів із
низьким
рівнем
реніну у
пацієнтів
негроїдної
раси, які
страждають
на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;.
Каше=
083;ь
Повідомля=
лося
про кашель
при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ. Кашель з&#=
1072;звичай
є
непродуктиk=
4;ним,
персистуючl=
0;м
і зникає
після відмі
=
85;и
препарату.
Кашель, інду=
082;ований
прийомом ін
=
75;ібіторів
АПФ, слід вра&#=
1093;овувати
при
диференціаl=
3;ьному
діагнозі
кашлю.
Хіру=
088;гічне
втручання/а
=
85;естезія
У
пацієнтів,
яким
проводитьсn=
3;
велике опер
=
72;тивне
втручання
або під час
загальної а
=
85;естезії
препаратамl=
0;,
що
спричиняютn=
0; артеріальн&#=
1091;
гіпотензію,
лізиноприл
=
84;оже
блокувати
утворення а
=
85;гіотензину
II після
компенсатоl=
8;ного
викиду
реніну. Якщо
розвиваєтьl=
9;я
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
081;мовірно
в результат =
10;
наведеного
вище механі
=
79;му,
можна
провести
корекцію
збільшенняl=
4;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові.
Гo=
0;перкаліємі=
103;
Іl=
5;гібітори
АПФ можуть
спричинити
розвиток
гіперкалієl=
4;ії,
оскільки
вони
пригнічуютn=
0;
виділення
альдостероl=
5;у.
Як правило,
даний ефект
клінічно
незначний у
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок. Однак
у пацієнтів =
079;
порушенням
функції
нирок,
цукровим
діабетом ІІ
типу та/або у
пацієнтів,
які приймаю
=
90;ь
харчові
добавки, що
містять
калій (в т. ч. зk=
2;мінники
солі),
калійзберіk=
5;аючі
діуретики
(наприклад
спіронолакm=
0;он,
тріамтерен
або
амілорид), а
також у
пацієнтів,
які приймаю
=
90;ь
інші
препарати, щ=
086;
можуть
підвищуватl=
0;
вміст калію =
074;
сироватці
крові
(наприклад
гепарин, три=
084;етоприм
або
комбінованl=
0;й
лікарський
засіб
ко-тримокса
=
79;ол
(триметопри
=
84;/сульфамето&=
#1082;сазол),
та особливо
антагоністl=
0;
альдостероl=
5;у
або
блокатори
рецепторів
ангіотензиl=
5;у,
може
розвинутисn=
3;
гіперкалієl=
4;ія.
Слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
калійзберіk=
5;аючі
діуретики т
=
72;
блокатори
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
пацієнтам,
які
приймають і
=
85;гібітори
АПФ. У разі
необхідносm=
0;і
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
зазначених
вище
препаратів
рекомендуєm=
0;ься
регулярний
контроль
вмісту калі =
02;
в сироватці
крові та
функціоналn=
0;ного
стану нирок
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Паці=
108;нти
з цукровим
діабетом
У
пацієнтів з
цукровим
діабетом, як=
110;
приймають
пероральні
=
75;іпоглікемі&#=
1095;ні
препарати
або
отримують і
=
85;сулін,
протягом
першого
місяця
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ слід
здійснюватl=
0;
ретельний
контроль гл =
10;кемії
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими ліка
=
88;ськими
засобами та
інші види
взаємодій»).
Преп=
072;рати
літію
Нk=
7;
рекомендуєm=
0;ься
комбінація
препаратів
літію і
лізиноприлm=
1;
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Оl=
9;обливості
застосуванl=
5;я,
пов’язані з
амлодипіноl=
4;
Безпек=
а
та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
амлодипіну
при
гіпертонічl=
5;ому
кризі не вст=
072;новлена.
Серцева
недостатніl=
9;ть
Пацієн=
там
з серцевою
недостатніl=
9;тю
амлодипін
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;. Відомо,
що у
тривалому
плацебо-кон
=
90;рольованом&#=
1091;
дослідженнo=
0;
за участю
пацієнтів з =
090;яжкою
серцевою
недостатніl=
9;тю
(класу III і IV за к&=
#1083;асифікаціє=
;ю
Нью-Йоркськ
=
86;ї
кардіологіm=
5;ної
асоціації, NYHA)
=
74;
групі
застосуванl=
5;я
амлодипінm=
1;
набряк
легенів
реєструвавl=
9;я
частіше, ніж
в групі
плацебо.
Блокат=
ори
кальцієвих
каналів, в
тому числі
амлодипін,
слід з
обережністn=
2;
призначати
пацієнтам і
=
79;
застійною
серцевою
недостатніl=
9;тю,
оскільки
вони
підвищують
ризик серце
=
74;о-судинних
подій і
летальностo=
0;
в майбутньо
=
84;у.
Печінкова
недостатніl=
9;ть
У
пацієнтів з
печінковою
недостатніl=
9;тю
відзначаютn=
0;ся
подовження
періоду
напіввиведk=
7;ння
амлодипіну =
10;
підвищення
значення AUC,
проте
відповідні
рекомендацo=
0;ї
щодо
дозування н
=
77;
розроблені.
Тому
застосуванl=
5;я
амлодипіну
слід почина
=
90;и
з
мінімальноo=
1;
дози в
діапазоні
дозування.
Починати
лікування і
підвищуватl=
0;
дозу слід з
обережністn=
2;.
Для
пацієнтів з
тяжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю
може бути по=
090;рібне повіл=
;ьне
титрування
дози і
ретельне
спостережеl=
5;ня.
Паці=
108;нти
літнього
віку
Паці=
108;нтам
літнього
віку
підвищуватl=
0;
дозу слід з
обережністn=
2;
(див. розділи
«Фармакокіl=
5;етика»
та «Спос&=
#1110;б
застосуванl=
5;я
та дози»).
Ниркова
недостатніl=
9;ть
Таким
пацієнтам
амлодипін
можна призн
=
72;чати
у звичайних
дозах. Зміни
концентрацo=
0;й
амлодипіну
=
74;
плазмі кров =
10;
не корелюют =
00;
зі ступенем
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Амлодипін н
=
77;
виводиться
за допомого =
02;
діалізу.
Оl=
9;обливості
застосуванl=
5;я,
пов’язані з
препаратом
Комбіприл-К
=
42;
Цей
лікарський
засіб місти
=
90;ь
менше 1 ммоль (=
23
мг) натрію на
таблетку,
тобто
практично
вільний від
натрію
Застосу=
;вання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
&#=
1042;агітність.
Лo=
0;карський
засіб
Комбіприл-К
=
42; протипоказ&=
#1072;но
застосовувk=
2;ти
вагітним і
жінкам, які
планують
завагітнітl=
0;
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Дl=
6;свід
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
і амлодипін
=
91;
вагітними
жінками в
адекватних
контрольовk=
2;них
клінічних
дослідженнn=
3;х
відсутній.
Однак
застосуванl=
5;я
обох
активних ре
=
95;овин
не
рекомендуєm=
0;ься
або
протипоказk=
2;но
(інформацію
щодо
активних ре
=
95;овин
див. у
розділі
«Склад»).
Яl=
2;що
під час
лікування
препаратом
Комбіприл-К
=
42;
підтверджуn=
8;ться
вагітність, =
081;ого
застосуванl=
5;я
необхідно н
=
77;гайно
припинити, я=
082;що
потрібно −
замінити ін
=
96;им
лікарським
засобом,
дозволеним
до
застосуванl=
5;я
вагітним (ди=
074;.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
Зk=
2;стосування
лікарськогl=
6;
засобу
Комбіприл-К
=
42;
не слід
починати пі
=
76;
час
вагітності. =
071;кщо
продовженнn=
3;
лікування
препаратом
=
50;омбіприл-КВ
визнано за
необхідне,
пацієнток,
які плануют =
00;
вагітність,
слід
перевести н
=
72;
альтернатиk=
4;ні
гіпотензивl=
5;і
засоби з
відомим
профілем
безпеки
застосуванl=
5;я
в період
вагітності.
Епідеміол=
огічні
дані про
ризик
тератогеннl=
6;сті,
пов’язаний
із
застосуванl=
5;ям
інгібіторіk=
4;
АПФ під час
першого
триместру
вагітності,
не є
переконливl=
0;ми,
однак деяке
збільшення
ризику не
виключено. Я=
082;що
продовженнn=
3;
лікування
інгібітороl=
4; АПФ
визнано за
необхідне,
пацієнток,
які плануют =
00;
вагітність,
слід
перевести н
=
72;
альтернатиk=
4;ні
гіпотензивl=
5;і
засоби з
відомим про
=
92;ілем
безпеки
застосуванl=
5;я
в період ваг=
110;тності.
При
підтверджеl=
5;ні
вагітності
слід негайн
=
86; припинити
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ і у разі
необхідносm=
0;і
почати
альтернатиk=
4;не
лікування.
Вo=
0;домо,
що
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ під час
другого і
третього
триместрів
вагітності
індукує
фетотоксичl=
5;ість
(зниження фу=
085;кції
нирок,
маловоддя,
уповільненl=
5;я
окостеніннn=
3;
кісток
черепа) і
неонатальнm=
1;
токсичністn=
0;
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія).
Якщо інгібі
=
90;ор
АПФ
застосовувk=
2;вся
з другого
триместру
вагітності,
рекомендуєm=
0;ься
ультразвукl=
6;ве
дослідженнn=
3;
функції
нирок і
черепа. За
новонароджk=
7;ними
і грудними
дітьми,
матері яких
приймали
інгібітори
АПФ,
рекомендуєm=
0;ься
вести ретел =
00;не
спостережеl=
5;ня
для
своєчасногl=
6;
виявлення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
&#=
1047;астосуванн=
я
амлодипіну
&#=
1041;езпека
застосуванl=
5;я
амлодипіну
для вагітни
=
93;
жінок не
встановленk=
2;.
&#=
1042;ідомо,
що у
дослідженнn=
3;х
на тваринах
спостерігаl=
3;ася
репродуктиk=
4;на
токсичністn=
0;
при
застосуванl=
5;і
високих доз.
Застосуванl=
5;я
у період
вагітності
можливе лиш
=
77;
за відсутно
=
89;ті
більш
безпечного
альтернатиk=
4;ного
лікування, а
також у тих
випадках,
коли саме
захворюванl=
5;я
пов’язане з
великим риз
=
80;ком
для матері т=
072;
плода.
&#=
1055;еріод
годування
груддю.
Іl=
5;формація
щодо
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
в період
годування
груддю
відсутня. Ам=
083;одипін
виділяєтьсn=
3;
в грудне
молоко.
Кількість
амлодипіну,
отриманого
дитиною з
молоком
матері,
оцінюється
=
79;
міжквартилn=
0;ним
діапазоном
3−7%, максимум –
15%. Вплив
амлодипіну
=
85;а
дитину не
оцінювався.
Лo=
0;карський
засіб
Комбіприл-К
=
42;
протипоказk=
2;но
застосовувk=
2;ти
в період
грудного ви
=
75;одовування,
cлід
застосовувk=
2;ти
альтернатиk=
4;ні
препарати і
=
79;
встановленl=
0;м
профілем
безпеки,
особливо у
разі
грудного
вигодовуваl=
5;ня
новонароджk=
7;ного
або недонош
=
77;ної
дитини (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Дk=
2;ні
адекватних
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
про вплив лі=
079;иноприлу
і амлодипін
=
91;
на
фертильнісm=
0;ь
відсутні.
&#=
1047;астосуванн=
я
амлодипіну
Повідомл&=
#1103;ли
про оборотн =
10;
біохімічні
зміни в
головках
сперматозоo=
1;дів
у деяких пац=
110;єнтів,
які
отримували
блокатори
кальцієвих
каналів.
Клінічних д
=
72;них
про можливи
=
81;
вплив
амлодипіну
на фертильн =
10;сть
недостатньl=
6;.
Здатніс=
;ть
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Пов’яза&=
#1085;а
з
лізиноприлl=
6;м
При
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;
слід врахов
=
91;вати
можливий
розвиток
запаморочеl=
5;ня
або втомлюв
=
72;ності.
Пов’яза&=
#1085;а
з
амлодипіноl=
4;
Амлодип&=
#1110;н
може спричи
=
85;яти
незначний
або помірни
=
81;
вплив на
здатність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами та
іншими меха
=
85;ізмами.
У пацієнтів,
які
відчувають
=
79;апаморочен&#=
1085;я,
головний
біль, втому
або нудоту,
може
порушуватиl=
9;я
здатність д
=
86;
реагування.
Рекомендуєm=
0;ься
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;,
особливо на
початку
лікування.
Відповід&=
#1085;о
до
зазначеногl=
6;
вище,
препарат Ко
=
84;біприл-КВ
може
впливати на
здатність
керувати тр
=
72;нспортними
засобами та
працювати
=
79; іншими
механізмамl=
0; (особливо
на початку
лікування).
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
&#=
1044;ози
Рекомен&=
#1076;ована
доза – 1
таблетка на
добу. Максим=
072;льна
добова доза =
211;
1 таблетка.
Як
правило,
комбінованo=
0;
препарати з
фіксованимl=
0;
дозами не
підходять
для
початкової
терапії.
Лікарсь&=
#1082;ий
засіб
Комбіприл-К
=
42;,
таблетки 10 мг/5
мг, показани=
081;
тільки
пацієнтам,
для яких тит=
088;овані
оптимальні
підтримуючo=
0;
дози лізино
=
87;рилу
і амлодипін
=
91;
становлять 10
мг та 5 мг
відповідно. =
055;ри
необхідносm=
0;і
можна
розглянути
доцільністn=
0; вибору
препарату
Комбіприл-К
=
42;
з іншими доз=
072;ми
окремих
компонентіk=
4;.
Нl=
0;ркова
недостатніl=
9;ть
Для підб=
ору
оптимальноo=
1;
початкової
дози і
підтримуючl=
6;ї
дози
пацієнтам
=
79;
нирковою
недостатніl=
9;тю
титрування
доз слід
проводити в
індивідуалn=
0;ному
порядку,
використовm=
1;ючи
окремі
компоненти
препарату –
лізиноприл =
10;
амлодипін.
Під час т=
;ерапії
лікарським
засобом
Комбіприл-К
=
42; слід
контролюваm=
0;и
функцію
нирок, вміст
калію і
натрію в
сироватці
крові. У разі &=
#1087;огіршення
функції
нирок слід
припинити
прийом преп
=
72;рату
Комбіприл-К
=
42;
і замінити й=
086;го
окремими ко
=
84;понентами,
підібранимl=
0;
належним
чином.
Амлодипін н
=
77;
виводиться
=
79;а
допомогою д =
10;алізу.
Пk=
7;чінкова
недостатніl=
9;ть
Рекомен&=
#1076;ації
щодо доз для
Фармако&=
#1082;інетику
амлодипіну
при тяжкій п=
077;чінковій
недостатноl=
9;ті
не досліджу
=
74;али.
Застосуванl=
5;я
амлодипіну
пацієнтам
=
79;
тяжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю
слід
починати з
найнижчої
дози, при
цьому
титрування
доз слід
проводити
повільно.
Пk=
2;цієнти
літнього
віку (від 65
років)
Пацієнт&=
#1072;м
літнього
віку
лікарський
засіб слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;.
Відомо,
що у
клінічних
дослідженнn=
3;х
зміна профі
=
83;ю
ефективносm=
0;і
і безпеки
амлодипіну
або лізиноп
=
88;илу
залежно від
віку не
спостерігаl=
3;ася.
Щоб обрати о=
087;тимальну
підтримуючm=
1;
дозу для
пацієнтів
літнього
віку,
титрування
доз слід про=
074;одити
в
індивідуалn=
0;ному
порядку,
використовm=
1;ючи
вільну
комбінацію
лізиноприлm=
1;
і амлодипін
=
91;.
Спосі=
073;
застосуванl=
5;я.
Пk=
7;рорально. Оскіl=
3;ьки
їжа не
впливає на
всмоктуванl=
5;я
препарату,
лікарський
засіб
Комбіприл-К
=
42;
можна прийм
=
72;ти
незалежно
від прийому
їжі, тобто до,
під час або
після їди.
Діти. <= o:p>
Безпека
та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
Комбіприл-К
=
42;
дітям (віком
до 18 років) не
встановленo=
0;.
Передоз
=
91;вання.
Нk=
7;має
даних про
передозуваl=
5;ня
лікарськогl=
6;
засобу
Комбіприл-К
=
42;
у людини.
Перед=
086;зування
лізиноприлm=
1;
Дk=
2;ні
про
передозуваl=
5;ня
у людини
обмежені. Си=
084;птоми,
пов’язані з
передозуваl=
5;ням
інгібітораl=
4;и
АПФ, можуть
проявлятисn=
3;
артеріальнl=
6;ю
гіпотензієn=
2;, циркулятор&=
#1085;им
шоком,
порушенням
електролітl=
5;ого
балансу,
нирковою
недостатніl=
9;тю,
гіпервентиl=
3;яцією,
тахікардієn=
2;,
прискорениl=
4;
серцебиттяl=
4;,
брадикардіn=
8;ю,
запаморочеl=
5;ням,
тривогою та
кашлем. При
передозуваl=
5;ні
рекомендуєm=
0;ься
внутрішньоk=
4;енне
введення
фізіологічl=
5;ого
розчину. У
разі
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
слід
покласти
пацієнта на
спину. Можна
також
розглянути
доцільністn=
0;
інфузійногl=
6;
введення
ангіотензиl=
5;у
II та/або
внутрішньоk=
4;енного
введення
катехоламіl=
5;ів.
У разі
якщо прийом
препарату
стався неда
=
74;но,
необхідно
провести
заходи для
виведення
лізиноприлm=
1;
(наприклад
викликати
блювання,
промити
шлунок,
ввести
сорбенти і
натрію
сульфат).
Лізиноприл
можна
видалити з
системного
=
82;ровотоку
шляхом пров
=
77;дення
гемодіалізm=
1; (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
При розвитк
=
91;
брадикардіo=
1;,
стійкої до
медикаментl=
6;зної
терапії,
показана
постановка
=
96;тучного
водія ритму.
Необхідний
постійний
контроль
основних
показників
життєдіяльl=
5;ості,
вмісту
електролітo=
0;в
і
концентрацo=
0;ї
креатиніну
=
74;
сироватці к
=
88;ові.
Перед=
086;зування
амлодипіну
Дk=
2;ні
про навмисн
=
77;
передозуваl=
5;ня
у людини обм=
077;жені.
Симпт=
086;ми
Пk=
7;редозуванн=
103;
може
призвести д
=
86;
надмірної
периферичнl=
6;ї
вазодилатаm=
4;ії
з
рефлекторнl=
6;ю
тахікардієn=
2;.
Зареєстровk=
2;на
також
виражена і
тривала
системна
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
аж до шоку з
летальним
наслідком.
Лікув=
072;ння
Пl=
8;и
клінічно
значущій
артеріальнo=
0;й
гіпотензії
внаслідок
передозуваl=
5;ня
амлодипіну
необхідно
проводити
активні
заходи з під=
090;римки
серцево-суд
=
80;нної
системи, вкл=
102;чаючи
частий
контроль
показників
серцево-суд
=
80;нної
і дихальної
систем,
покласти
пацієнта на
спину,
піднявши
нижні
кінцівки
(вище голови), =
і
контролюваm=
0;и
об’єм
циркулюючоo=
1;
крові і діур=
077;зу.
Мl=
6;же
бути
потрібне
введення
вазопресорo=
0;в
для
відновленнn=
3;
судинного
тонусу і арт=
077;ріального
тиску, за
умови
відсутностo=
0;
протипоказk=
2;нь
до їх
застосуванl=
5;я.
Внутрішньоk=
4;енне
введення
кальцію
глюконату
може мати
позитивний
вплив на
зворотний
розвиток
ефектів,
спричинениm=
3;
блокадою
кальцієвих
каналів.
У
деяких
випадках
може бути
ефективним
промивання
шлунка.
Відомо, що у
дослідженнn=
3;х
за участю
здорових
добровольцo=
0;в
прийом акти
=
74;ованого
вугілля в
інтервалі д
=
86;
2 годин після
прийому 10 мг
амлодипіну
знизив швид
=
82;ість
всмоктуванl=
5;я
амлодипіну.
Оl=
9;кільки
амлодипін
значною
мірою зв’яз
=
91;ється
з білками пл=
072;зми
крові, діалі=
079;
неефективнl=
0;й.
Перед=
086;зування
лікарським
засобом
Комбіприл-К
=
42; &#=
1084;оже
призвести д
=
86;
надлишковоo=
1;
периферичнl=
6;ї
вазодилатаm=
4;ії
з вираженою
артеріальнl=
6;ю
гіпотензієn=
2;
та гострою
судинною
недостатніl=
9;тю,
до порушень
електролітl=
5;ого
балансу,
ниркової не
=
76;остатності,
гіпервентиl=
3;яції,
тахікардії, =
087;рискореног&=
#1086;
серцебиття,
брадикардіo=
1;,
запаморочеl=
5;ня,
тривоги та
кашлю.
Рекомендуєm=
0;ься
проведення
симптоматиm=
5;ного
лікування
(покласти
пацієнта на
спину,
спостерігаm=
0;и
і у разі
необхідносm=
0;і
підтримуваm=
0;и
функції
серцево-суд
=
80;нної
і дихальної
систем,
артеріальнl=
0;й
тиск, об’єм
циркулюючоo=
1;
крові і
електролітl=
5;ий
баланс, а
також
концентрацo=
0;ю
креатиніну
=
74;
сироватці
крові). У разі
вираженої а
=
88;теріальної
гіпотензії
необхідно
покласти
пацієнта на
спину,
піднявши
нижні кінці
=
74;ки
на рівень
вище голови;
якщо
введення
рідини не да=
083;о
достатньогl=
6;
результату,
може бути по=
090;рібна
підтримуючk=
2;
терапія у
вигляді вве
=
76;ення
периферичнl=
0;х
вазопресорo=
0;в
за умови
відсутностo=
0;
протипоказk=
2;нь
до їх застос=
091;вання.
Можна також
розглянути
доцільністn=
0;
інфузійногl=
6;
введення
ангіотензиl=
5;у
II.
Внутрішньоk=
4;енне
введення
кальцію
глюконату
може виявит
=
80;
позитивний
вплив на
зворотний
розвиток еф
=
77;ктів,
спричинениm=
3;
блокадою
кальцієвих
каналів.
Лізин=
086;прил
можна
видалити з
системного
=
82;ровотоку
шляхом
проведення
гемодіалізm=
1;.
Застосуванl=
5;я
високопротl=
6;чних
поліакрилоl=
5;ітрилових
мембран під
час діалізу
не рекоменд
=
91;ється.
Побічні
реакції.
Частоту
визначають
таким чином:
дуже часті (≥
1/10); часті (від ≥ 1=
/100
до < 1/10); нечасті
(від
≥ 1/1 000 до <
1/100); поодинокі
(від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000);
рідкісні (< 1/10000);
частота
невідома (не
можна
оцінити за
наявними
даними).
У межах
кожної
частотної
групи
побічні реа
=
82;ції
представлеl=
5;о
в порядку
зменшення с
=
77;рйозності.
Пl=
6;бічні
реакції, що
спостерігаl=
3;ися
і були зареє=
089;тровані
під час ліку=
074;ання
окремо
лізиноприлl=
6;м
та амлодипі
=
85;ом:
|
=
Система
органів |
=
Частота |
=
Побічні
реакції при
застосуван=
085;і
лізиноприл=
091;
|
=
Побічні
реакції при
застосуван=
085;і
=
амлодипіну
|
|
З
боку крові
та
лімфатично=
111;
системи
=
|
=
Поодинокі =
|
Зниж&=
#1077;ння
рівня
гемоглобін=
091;
Зниження
гематокрит=
091; |
|
|
=
Рідкісні |
Пригніч=
;ення
функції
кісткового
мозкового
кровотворе=
085;ня,
анемія,
агранулоци=
090;оз
(див. розділ
«Особливос=
090;і
застосуван=
085;я»),
лейкопенія,
нейтропені=
103;,
тромбоцито=
087;енія,
гемолітичн=
072;
анемія,
лімфаденоп=
072;тія |
Т&#=
1088;омбоцитопе=
нія,
лейкопені=
;я |
|
|
=
З
боку імунно&#=
1111;
системи |
Рідк&=
#1110;сні |
Ауто&=
#1110;мунні
порушення |
Алер&=
#1075;ічні
реакції |
|
Част&=
#1086;та
невідома |
Анаф&=
#1110;лактична/аl=
5;афілактоїд=
085;а
реакція |
|
|
|
=
З
боку
ендокринно=
111;
системи |
=
Поодинокі |
Синд&=
#1088;ом
неадекватн=
086;ї
секреції
антидіурет=
080;чного
гормону (СНС
АДГ) |
|
|
=
З
боку обміну
речовин та
харчування |
Рідкісні |
Гіпоглі=
кемія |
Г&#=
1110;перглікемі=
я=
|
|
З
боку
психіки |
=
Нечасті |
Змін&=
#1080;
настрою,
порушення
сну,
галюцинаці=
111; |
Безсонн=
;я,
зміни
настрою
(включаючи
неспокій),
депресія |
|
=
Поодинокі |
Сплу&=
#1090;аність
свідомості |
Сплу&=
#1090;аність
свідомості |
|
|
=
Частота
невідома |
Депр&=
#1077;сія |
|
|
|
=
З
боку
нервової
системи =
|
=
Часті
|
Запа&=
#1084;орочення,
головний
біль |
Сонливі=
;сть,
запамороче=
085;ня,
головний
біль
(особливо на
початку
лікування) |
|
=
Нечасті
=
|
Верт&=
#1080;го,
парестезія,
дисгевзія |
Синкопе=
;,
тремор,
дисгевзія,
гіпестезія,
парестезія |
|
|
=
Поодинокі |
=
Розлади
нюху |
|
|
|
Рідк&=
#1110;сні =
|
|
Гіперто=
;нус,
периферичн=
072;
нейропатія |
|
|
=
Частота
невідома |
Синк&=
#1086;пе |
=
Екстрапіраl=
4;ідні
порушення |
|
|
З
боку
органів
зору |
Част&=
#1110; |
|
Пору&=
#1096;ення
зору
(включаючи
диплопію) |
|
З
боку=
органів<=
/span>
слуху<=
/span>
і
рівноваги=
|
Неча&=
#1089;ті |
|
Д&#=
1079;він
у вухах |
|
=
З
боку серця |
=
Часті |
|
Паль&=
#1087;ітація |
|
=
Нечасті =
|
Інфа&=
#1088;кт
міокарда,
ймовірно, на
тлі надмірн&#=
1086;го
зниження
артеріальн=
086;го
тиску у
пацієнтів
групи
високого
ризику (див.
розділ «Осо&#=
1073;ливості
застосуван=
085;я»),
тахікардія,
пальпітаці=
103; |
Арит&=
#1084;ія
(включаючи
брадикарді=
102;,
шлуночкову
тахікардію
та фібриляц&#=
1110;ю
передсердь) |
|
|
=
Рідкісні |
|
Інфа&=
#1088;кт
міокарда |
|
|
|
=
Часті |
Орто&=
#1089;татичні
ефекти (в т. ч.
ортостатич=
085;а
гіпотензія) |
Г&#=
1110;перемія
шкіри |
|
=
Нечасті =
|
Гостре
порушення
мозкового
кровообігу
(інсульт),
ймовірно на
тлі
надмірного
зниження
артеріальн=
086;го
тиску у
пацієнтів
групи
високого
ризику (див.
розділ
«Особливос=
090;і
застосуван=
085;я»),
тахікардія,
синдром
Рейно |
А&#=
1088;теріальна
гіпотензія |
|
|
=
Рідкісні |
|
В&#=
1072;скуліт |
|
|
=
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі&#=
1090;ки
та
середостін=
085;я |
=
Часті |
Каше&=
#1083;ь
|
Д&#=
1080;спное=
|
|
=
Нечасті |
Рині&=
#1090; |
К&#=
1072;шель,
риніт |
|
|
=
Рідкісні |
Брон&=
#1093;оспазм,
алергічний
альвеоліт
/еозинофіль&#=
1085;а
пневмонія,
синусит |
|
|
|
|
=
Часті
|
Діар&=
#1077;я,
блювання |
Біль
у животі,
нудота диспепс=
;ія,
порушення
дефекації
(діарея і зап=
ор) |
|
=
Нечасті
|
Біль
у животі,
нудота,
диспепсія |
Блюванн=
;я,
сухість у
роті |
|
|
Поод&=
#1080;нокі |
Сухі&=
#1089;ть
у роті |
|
|
|
Рідк&=
#1110;сні |
Панк&=
#1088;еатит,
ангіоневро=
090;ичний
набряк кише&#=
1095;нику |
Панкреа=
;тит,
гастрит,
гіперплазі=
103;
ясен |
|
|
|
Рідк&=
#1110;сні =
|
Печінко=
;ва
недостатні=
089;ть,
гепатит –
гепатоцелю=
083;ярний
або
холестатич=
085;ий,
жовтяниця
(див. розділ «=
;Особливост =
10;
застосуван=
085;я») |
=
Гепатит,
жовтяниця,
підвищення
рівня печін&#=
1082;ових
ферментів** |
|
З
боку ш=
082;іри
та
підшкірних
тканин |
=
Нечасті
|
Виси&=
#1087;ання,
свербіж |
Алоп&=
#1077;ція,
пурпура,
зміна
забарвленн=
103;
шкіри,
гіпергідро=
079;,
свербіж,
висипання,
екзантема,
кропив’янка |
|
Поод&=
#1080;нокі |
Псоріаз=
;,
кропив’янка,
алопеція,
гіперчутли=
074;ість
/ангіоневро&#=
1090;ичний
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, язика,
голосової
щілини
та/або
гортані (див.
розділ
«Особливос=
090;і
застосуван=
085;я»)
|
|
|
|
=
Рідкісні |
Токсичн=
;ий
епідермаль=
085;ий
некроліз,
синдром
Стівенса –
Джонсона,
мультиформ=
085;а
еритема,
пухирчатка,
потіння, добр=
086;якісний
лімфаденоз =
шкіри* |
Набр&=
#1103;к
Квінке,
ексфоліати=
074;ний
дерматит, си&=
#1085;дром
Стівенса
–Джонсона,
мультиформ=
085;а
еритема,
ангіоневро=
090;ичний
набряк,
фоточутлив=
110;сть |
|
|
=
Частота
невідома |
|
Токс&=
#1080;чний
епідермаль=
085;ий
некроліз |
|
|
|
=
Часті
|
|
Прип&=
#1091;хлість
щиколоток
(гомілковос&#=
1090;опного
суглоба),
м’язові
судоми |
|
=
Нечасті |
|
Артр&= #1072;лгія, міалгія, біль у спині<= o:p> |
|
|
|
=
Часті
|
Пору&=
#1096;ення
функції
нирок |
|
|
=
Нечасті |
|
Розл&=
#1072;д
сечовипуск=
072;ння,
ніктурія,
збільшення
частоти
сечовипуск=
072;ння |
|
|
Поод&=
#1080;нокі |
Гост&=
#1088;а
ниркова
недостатні=
089;ть,
уремія |
|
|
|
=
Рідкісні |
Оліг&=
#1091;рія/анурія |
|
|
|
З
боку р=
077;продуктивн&=
#1086;ї
системи
та молоm=
5;них
залоз |
=
Нечасті
|
Імпо&=
#1090;енція
|
Імпо&=
#1090;енція,
гінекомаст=
110;я |
|
Поод&=
#1080;нокі |
Гіне&=
#1082;омастія |
|
|
|
Загальні
по&=
#1088;ушення
і порушення
у місці
введення |
=
Дуже
часті |
|
Набр&=
#1103;ки |
|
=
Часті
|
|
Втом&=
#1083;юваність,
астенія |
|
|
=
Нечасті |
Втом&=
#1083;юваність,
астенія |
Біль
у грудях,
біль,
нездужання |
|
|
=
044;ослідження<=
/span>=
|
=
Нечасті |
Підвище=
;ння
концентрац=
110;ї
сечовини і
креатиніну
в сироватці
крові,
гіперкаліє=
084;ія,
підвище=
;ння
активності
печінкових
ферментів |
Збільше=
;ння
маси тіла, зменшен=
;ня
маси тіла =
|
|
Поод&=
#1080;нокі |
Збільше=
;ння
білірубіну
в сироватці
крові,
гіпонатріє=
084;ія |
|
*Пові=
домлялося
про
симптомокоl=
4;плекс,
який може
включати
один або
декілька з
таких
симптомів:
лихоманка,
васкуліт, мі=
072;лгія,
артралгія/а
=
88;трит,
позитивна
реакція на
антинуклеаl=
8;ні
антитіла
(АНА),
збільшення
швидкості
осідання
еритроцитіk=
4;
(ШОЕ), еозиноф&=
#1110;лія
і лейкоцито
=
79;,
висипи на
шкірі,
фотосенсибo=
0;лізація
або інші
зміни з боку
шкіри.
**Найчастіше
асоціювалоl=
9;я
із
холестазом.
Дані
клінічних
досліджень
=
79;
безпеки даю
=
90;ь
змогу
припуститl=
0;,
що
лізиноприл
=
79;азвичай
добре
переноситьl=
9;я
дітьми і
підлітками
=
79;
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
і профіль
безпеки в ці=
081;
віковій
групі
порівнянниl=
1;
з таким у дор&#=
1086;слих.
Повідо=
084;лення
про підо&=
#1079;рювані
побічні
реакції
після
реєстрації
препарату
=
74;ідіграють
важливу рол =
00;
і дають змог=
091;
продовжуваm=
0;и
спостережеl=
5;ня
за
співвідношk=
7;нням
«користь/ри
=
79;ик»
при
застосуванl=
5;і
лікарськогl=
6;
засобу.
Медичним
працівникаl=
4;
рекомендуєm=
0;ься
повідомлятl=
0;
про
підозрюванo=
0;
побічні
реакції
через
державну
систему пов =
10;домлень
про побічні
реакції.
Терм=
;ін
придатностo=
0;. 3 роки.
Умови
зберігання.
Зk=
3;ерігати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 °С.
Зk=
3;ерігати
у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковка.
По 10
таблеток у
блістері; по 3
блістери у
пачці.
Ка=
090;егорія
відпуску. За рецеп=
090;ом.
Виробник.
Мі=
089;цезнаходже&=
#1085;ня
виробника т
=
72;
адреса місц =
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
04073,
Україна, м.
Київ, вул.
Копилівськk=
2;,
38.
Web-сайm=
0;: www.vitamin.com.ua.