MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D24A32.09292F80" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D24A32.09292F80 Content-Location: file:///C:/680CCA58/UA106250101_8118.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>
для медично=
го
застосування лікарського засобу
ПЛАГРИЛ®
(PLAGRIL)
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка,
вкрита плівковою оболонкою, містить клопідогрелу бісульфату еквівалентно
клопідогрелу 75 мг;
допоміжні речовини: =
i>целюлоза мікрокристалічна, маніт (Е 421), натрію кроскармелоза, олія
рицинова гідрогенізована, Opadry
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою
оболонкою.
Осн=
овні
фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі рожевого кол=
ьору
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, із надписом «СD=
» з одного боку та «75» з іншого боку.
Фармакотерапевтична група. =
span>Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Код АТХ В01А
С04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Клопідогрел селективно пригнічує зв’язування
аденозиндифосфату (АДФ) з рецептором на поверхні тромбоцита та подальшу
активацію комплексу GPIIb/IIIa під=
дією
АДФ і таким чином пригнічує агрегацію тромбоцитів. Для утворення активної і=
нгібіції
агрегації тромбоцитів необхідна біотрансформація клопідогрелу. Клопідогрел
також пригнічує агрегацію тромбоцитів, індуковану іншими агоністами, шляхом
блокування підвищення активності тромбоцитів вивільненим АДФ. Клопідогрел
необоротно модифікує АДФ-рецептори тромбоцитів. Отже, тромбоцити, що увійшл=
и у
взаємодію з клопідогрелем, змінюються до кінця їх життєвого циклу. Нормальна
функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю, що відповідає швидкості
оновлення тромбоцитів.
З першого дня застосування у повторних добових
дозах 75 мг препарату виявляється суттєве уповільнення АДФ-індукованої
агрегації тромбоцитів. Ця дія прогресивно посилюється і стабілізується між =
3-м
і 7-м днями. При стабільному стані середній рівень пригнічення агрегації під
дією добової дози 75 мг становить від 40 % до 60 %. Агрегація тромбоцитів і
тривалість =
кровотечі повертаються до початкового рівня у середньому через 5 днів п=
ісля
припинення лікування.
Фармакокінетика.
Всмоктува=
ння. Після
перорального прийому разової та багаторазових кратних доз 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Сер=
едні
пікові концентрації у плазмі крові незміненого клопідогрелу (близько 2,2-2,5
нг/мл після однократної дози 75 мг перорально) досягалися приблизно через 4=
5 хв
після прийому дози. Абсорбція становить не менше 50 % за даними екскреції
метаболітів клопідогрелу із сечею.
Розподіл. Клопідогрел та основний (неактивний) метаболіт, що циркулює у крові, in vitro оборотно зв’язуються з бі=
лками
плазми крові людини (98 % і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишається
ненасичуваним in vitro у межах
широкого діапазону концентрацій.
Метаболізм. Клопідогрел екстенсивно метаболізується у печінці. In vitro та in vivo=
існує два основних шляхи його метаболіз=
му:
один відбувається з участю естераз та призводить до гідролізу з утворенням
неактивного похідного карбонової кислоти (яке становить 85 % від усіх
метаболітів, що циркулюють у плазмі крові), а до іншого залучені ферменти
системи цитохрому P450. Спочатку клопідогрел перетворюється на проміжний
метаболіт 2-оксо-клопідогрел. У результаті подальшого метаболізму
2-оксо-клопідогрелу утворюється тіолове похідне – активний метаболіт. In vitro цей метаболічний шлях
опосередкований ферментами CYP3A4, CYP2C19, CYP1A2 та CYP2B6. Активний
метаболіт клопідогрелу (тіолове похідне), що був виділений in vitro, швидко та незворотно зв’язується з рецепторами на
тромбоцитах, тим самим перешкоджаючи агрегації тромбоцитів.
Виведення. Через 120 годин після прийому внутрішньо міченого 14C-клопід=
огрелу
у людини приблизно 50 % мітки виводилося із сечею і близько 46 % із калом.
Після перорального прийому разової дози 75 мг період напіввиведення
клопідогрелу становить близько 6 годин. Період напіввиведення основного
(неактивного) метаболіту, що циркулює у крові, становить 8 годин після одно=
кратного
і багатократного застосування препарату.
Фармакогенетика. CYP2C19 бере участь в утворенні як активного метаболіту, так і проміжно=
го
метаболіту 2-оксо-клопідогрелу. Фармакокінетика активного метаболіту
клопідогрелу та антитромбоцитарні ефекти, за даними вимірювання агрегації
тромбоцитів ex vivo, відрізняют=
ься
залежно від генотипу CYP2C19.
Алель CYP2C19*1 відповідає повністю функціонуючому метаболізму, тоді як
алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відповідають нефункціонуючому метаболізму. Але=
лі
CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є відповідальними за більшість алелей, що ослаблюють
функцію, у пацієнтів європеоїдної (85 %) та монголоїдної (99 %) рас зі зниж=
еним
метаболізмом. Інші алелі, асоційовані з відсутнім або ослабленим метаболізм=
ом,
зустрічаються значно рідше. До них належать CYP2C19*4, *5, *6, *7, та *8.
Пацієнт зі зниженим метаболізмом має два нефункціональних алелі, як зазначе=
но
вище. Згідно з опублікованими даними генотипи CYP2C19, що відповідають
зниженому метаболізму, зустрічаються у 2 % пацієнтів європеоїдної раси, 4 %
пацієнтів негроїдної раси та 14 % пацієнтів китайської національності. Зараз
існують тести, які дозволяють визначити генотип CYP2C19.
Особливі категорії пацієнтів. Фармакокінетика активного
метаболіту клопідогрелу не досліджувалася у нижчезазначених особливих катег=
орій
пацієнтів.
Ниркова недостатність. Після регулярного застосування 75 мг клопідогрелу на добу пацієнтам із
тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 5-15 мл/на хвилину)
інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було менш вираженим (25 %)
порівняно із таким же ефектом у здорових добровольців, а час кровотечі був
подовжений майже так само, як і у здорових добровольців, які отримували 75 =
мг
клопідогрелу на добу. Клінічна переносимість була хорошою в усіх пацієнтів.=
Печінкова недостатніс=
ть. Після регулярного прийому 75 мг клопідогрелу на добу впродовж
10 днів пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю інгібування
АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було таким самим, як і у здорових
добровольців. Середнє подовження часу кровотечі також було однаковим в обох
групах.
Расова приналежність. Поширеність алелей CYP2C19, що спричиняють проміжну та слабку метаболіч=
ну
активність CYP2C19, відрізняється залежно від расової/етнічної приналежності
(див. розділ «Фармакогенетика»). Існують обмежені дані щодо пацієнтів
монголоїдної раси, які дають змогу оцінити клінічне значення генотипування
цього CYP з точки зору клінічних результатів.
Клінічні характеристики.
Показання.
Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих:
· &nb=
sp;
у хворих, які перенесли інфар=
кт
міокарда (початок лікування – через кілька днів, але не пізніше ніж через 35
днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування – через 7 днів,
але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення), або у яких діагностов=
ано
захворювання периферичних артерій (ураження артерій та атеротромбоз судин
нижніх кінцівок);
·
у хворих із гострим коронарним
синдромом:
-із гострим
коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або
інфаркт міокарда без зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким було встановл=
ено
стент у ході проведення черезшкірної коронарної ангіопластики, у комбінації=
з
ацетилсаліциловою кислотою (АСК);
-із гострим
інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з ацетилсаліциловою
кислотою (у хворих, які отримують стандартне медикаментозне лікування та як=
им
показана тромболітична терапія).
Профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних подій при фібриляції
передсердь. Клопідогрел у комбінації з АСК показаний дорослим пацієнтам із фібриля=
цією
передсердь, які мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних под=
ій,
у яких існують протипоказання до лікування антагоністами вітаміну К (АВК) і=
які
мають низький ризик виникнення кровотеч, для профілактики атеротромботичних=
та
тромбоемболічних подій, у тому числі інсульту.
Протипоказання.=
Підвищена чутливість до діючої речовини або до
будь-якого іншого компонен=
та
препарату. Тяжка печінкова недостатність. Гостра кровотеча (наприклад, пепт=
ична
виразка або внутрішньочерепний крововилив).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<=
/i>
Пероральні антикоагулянти. Одночасне застосування клопідогрелу з
пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки така комбінація м=
оже
посилити інтенсивність кровотечі (=
див. розділ =
«Особливості
застосування»). Хоча <=
/span>застосування
клопідогрелу у дозі
75 =
мг
на добу не змінює фармакокінетичний профіль S-варфарину або міжнародне нормалізоване
співвідношення (МНС) у пацієнтів, які впродовж тривалого часу отримують
лікування варфарином, одночасне застосування клопідогрелу та варфарину збіл=
ьшує
ризик кровотечі через існування незалежного впливу на гемостаз.
Інгібітори глікопротеїнових рецепторів ІІ=
b/ІІ=
І=
a.=
span> Клопідогрел слід з обережністю призначати
пацієнтам, які отримують інгібітори глікопротеїнових рецепторів ІІb/ІІ=
Іa (д=
ив.
розділ «Особливості застосування»).
Ацетилсаліцилова кислота (АСК).
Гепарин. За даними клінічного дослідження, проведеного з участю здорових
добровольців, клопідогрел не потребував корегування дози гепарину та не
змінював дію гепарину на коагуляцію. Одночасне застосування гепарину не змі=
нювало
інгібуючої дії клопідогрелу на агрегацію тромбоцитів. Оскільки можлива
фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем і гепарином із підвищенням риз=
ику
кровотечі, одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.
Тромболітичні засоби. Безпека одночасного застосування клопідогрелу, фібриноспецифічних або
фібринонеспецифічних тромболітичних агентів та гепарину була досліджена у
хворих із гострим інфарктом міокарда. Частота розвитку клінічно значущих
кровотеч була аналогічною тій, що спостерігалася при одночасному застосуван=
ні
тромболітичних препаратів та гепарину з АСК (див. розділ «Побічні реакції»)=
.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).=
span> Одночасне застосування клопідогрелу та
напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Одн=
ак
через відсутність досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗП дотепер=
не
з’ясовано, чи зростає ризик шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні з у=
сіма
НПЗП. Тому необхідна обережність при одночасному застосуванні НПЗП, зокрема
інгібіторів ЦОГ-2, з клопідогрелем (див. розділ «Особливості застосування»)=
.
Одночасне застосування інших препаратів. Оскільки клопідогрел перетворюється у свій
активний метаболіт частково під дією =
CYP2C19, то
застосування препаратів, що знижують активність цього ферменту, найімовірні=
ше,
призведе до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелу у плазмі
крові. Клінічне значення цієї взаємодії не з’ясоване. Тому як запобіжний за=
хід
слід уникати одночасного застосування сильних та помірних інгібіторів CYP2=
span>C19
(див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
До
препаратів, що пригнічують активність =
CYP2=
C19, належать омепразол, езомепразол, флувокса=
мін,
флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин,
циметидин, карбамазепін, окскарбазепін та хлорамфенікол.
Інгібітори протонної помпи (ІПП).<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-=
language:
RU;mso-bidi-font-weight:bold'> Омепразол у дозі 80 мг 1 раз на добу, при
супутньому застосуванні з клопідогрелем або у межах 12 годин між прийомами =
цих
двох препаратів, знижував концентрацію активного метаболіту у крові на 45 %
(навантажувальна доза) і 40 %
(підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням пригнічення
агрегації тромбоцитів на 39 % (навантажувальна доза) і 21 % (підтримуюча до=
за).
Очікується, що в аналогічну взаємодію з клопідогрелем вступатиме й езомепра=
зол.
За
результатами обох (обсерваційного та клінічного) випробувань отримані
суперечливі дані щодо клінічних наслідків цих фармакокінетичних (ФК) та
фармакодинамічних (ФД) взаємодій з точки зору розвитку основних
кардіоваскулярних подій. Як запобіжний захід не слід одночасно з клопідогре=
лем
застосовувати омепразол або езомепразол (див. розділ «Особливості
застосування»).
Менш
виражене зниження концентрацій метаболіту у крові спостерігалося при
застосуванні пантопразолу або лансопразолу.
При
одночасному застосуванні пантопразолу у дозі 80 мг 1 раз на добу плазматичні
концентрації активного метаболіту зменшилися на 20 % (навантажувальна доза)=
та
на 14 % (підтримуюча доза). Це
зниження супроводжувалося зменшенням середнього показника пригнічення агрег=
ації
тромбоцитів на 15 % та 11 % відповідно. Отримані результати вказують на
можливість одночасного застосування клопідогрелу та пантопразолу.
Нем=
ає
доказів того, що інші лікарські засоби, які зменшують продукування кислоти у
шлунку, такі як, наприклад, Н2 блокатори (за винятком циметидину,
який є інгібітором CYP2=
C9) або антациди, впливають на антитромбоцитар=
ну
активність клопідогрелу.
Комбінація з іншими лікарськими засобами. Було проведено ряд клінічних досліджень з
клопідогрелем та іншими препаратами для вивчення потенційних фармакодинаміч=
них
і фармакокінетичних взаємодій. Клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії
при застосуванні клопідогрелу одночасно з атенололом,
ніфедипіном або з обома препаратами виявлено не було. Крім того, фармак=
одинамічна
активність клопідогрелу залишилася практично незміненою при одночасному
застосуванні з фенобарбіталом т=
а естрогеном.
Фар=
макокінетичні
властивості дигоксину або теофіліну не змінювалися при одночасному застосув=
анні
з клопідогрелем.
Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогрелу.
Кар=
боксильні
метаболіти клопідогрелу можуть пригнічувати активність цитохрому Р450 2С9. =
Це
може потенційно підвищувати рівні у плазмі крові таких лікарських засобів я=
к фенітоїн і толбутамід та НПЗП,=
що
метаболізуються за допомогою цитохрому Р450 2С9. Незважаючи на це, результа=
ти
дослідження CAPRIE
свідчать, що фенітоїн і толбутамід можна безпечно застосовувати одночасно з
клопідогрелем.
За
винятком інформації щодо взаємодії зі специфічними лікарськими засобами,
наведеної вище, дослідження щодо взаємодії клопідогрелу з лікарськими засоб=
ами,
які зазвичай призначають хворим на атеротромбоз, не проводилися. Однак
пацієнти, які брали участь у клінічних дослідженнях клопідогрелу, застосову=
вали
одночасно інші препарати, включаючи діуретики, бета-блокатори, інгібітори
ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністи кальцію, засоби, що зниж=
ують
рівень холестерину, коронарні вазодилататори, антидіабетичні засоби (включа=
ючи
інсулін), протиепілептичні засоби та антагоністи GPIIb/=
IIIa, без ознак клінічно значущої побічної дії.
Особливості застосування.
Кровотеча та гематологічні розлади. Через ризик
розвитку кровотечі та гематологічних побічних дій слід негайно провести
розгорнутий аналіз крові та/або інші відповідні тести, якщо під час
застосування препарату спостерігаються симптоми, що свідчать про можливість
кровотечі (див. розділ «Побічні реакції»). Як і інші антитромбоцитарні засо=
би,
клопідогрел слід з обережністю застосовувати пацієнтам із підвищеним ризиком
кровотечі внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних
станів, а також у разі застосування пацієнтам АСК, гепарину, інгібіторів
глікопротеїну IIb/IIIа або нестероїдних протизапальних препаратів, включаючи
інгібітори ЦОГ-2. Необхідно уважно стежити за проявами у хворих симптомів
кровотечі, у тому числі прихованої кровотечі, особливо у перші тижні лікува=
ння
та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічних втручань. Одночасне
застосування клопідогрелу з пероральними антикоагулянтами не рекомендується,
оскільки це може посилити інтенсивність кровотеч (див. розділ «Взаємодія з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У випадку планового хірургічного втручання, що
тимчасово не потребує застосування антитромбоцитарних засобів, лікування
клопідогрелем слід припинити за 7 днів до операції. Пацієнти повинні
повідомляти лікаря (у т.ч. стоматолога) про те, що вони приймають клопідогр=
ел,
перед призначенням їм будь-якої операції чи перед застосуванням нового
лікарського засобу. Клопідогрел подовжує тривалість кровотечі, тому його слід з
обережністю застосовувати пацієнтам із підвищеним ризиком кровотечі (особли=
во
шлунково-кишкової та внутрішньоочної).
Хворих слід попередити, що під час лікування
клопідогрелем (окремо або у комбінації з АСК) кровотеча може зупинятися
пізніше, ніж зазвичай, і що вони повинні повідомляти лікаря про кожен випад=
ок
незвичної (за місцем або тривалістю) кровотечі.
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП). Дуже рідко
спостерігалися випадки тромботичної тромбоцитопенічної пурпури (ТТП) після
застосування клопідогрелу, іноді навіть після його короткочасного застосува=
ння.
ТТП проявляється тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анеміє=
ю з
неврологічними проявами, нирковою дисфункцією або гарячкою. Т=
ТП є потенці=
йно
небезпечним станом, який може призводити до летального наслідку, і тому
потребує негайного лікування, у тому числі і проведення плазмаферезу.
Набута гемофілія. Повідомлялося про випадки
розвитку набутої гемофілії після застосування клопідогрелу. У випадках
підтвердженого ізольованого збільшення АЧТЧ
(активованого часткового тромбопластинового часу), що супроводжується
або не супроводжується кровотечею, питання про діагностування набутої гемоф=
ілії
повинно бути розглянуто. Пацієнти, з підтвердженим діагнозом набутої гемофі=
лії
повинні знаходитися під наглядом лікаря і отримувати лікування, застосування
клопідогрелу повинно бути припинено.
Нещодавно перенесений ішемічний інсульт. Через
недостатність даних не рекомендується призначати клопідогрел у перші 7 днів
після гострого ішемічного інсульту.
Цитохром Р450 2 С19 (CYP2C19). Фармакогенетика: у пацієнтів із генетично зниженою
функцією CYP2C19 спостерігається менша концентрація активного метаболіту
клопідогрелу у плазмі крові та менш виражений антитромбоцитарний ефект. Зар=
аз
існують тести, які дають змогу виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.
Оскільки клопідогрел перетворюється у свій акти=
вний
метаболіт частково під дією CYP2C19, то застосування препаратів, що знижують
активність цього ферменту, найімовірніше, призведе до зменшення концентрації
активного метаболіту клопідогрелу у плазмі крові. Однак клінічне значення ц=
ієї
взаємодії не з’ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одночасного
застосування сильних та помірних інгібіторів CYP2C19 (див. розділ «Взаємоді=
я з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»; перелік інгібіторів
CYP2C19 наведено у розділі «Фармакокінетика»).
Перехресна реактивність поміж
тієнопіридинів. Пацієнтів слід перевірити щодо наявності в анам=
незі
гіперчутливості до інших тієнопіридинів (таких як тиклопідин, прасугрель), =
тому
що надходили повідомлення про перехрестну реактивність поміж тієнопіридинів=
(див.
розділ «Побічні реакції»). Застосування тієнопіридинів може призвести до
виникнення від легких до важких алергічних реакцій, таких як висип, набряк
Квінке, або гематологічних реакцій, таких як тромбоцитопенія і нейтропенія.=
Пацієнти,
які в минулому мали в анамнезі алергічні реакції і/або гематологічні реакці=
ї на
один тієнопіридин можуть мати підвищений ризик розвитку тієї ж або іншої
реакції на інший тієнопіридин. Моніторинг на перехресну реактивність
рекомендується.
Порушення функції нирок. Терапевтичний досвід застосув=
ання
клопідогрелу пацієнтам із нирковою недостатністю обмежений, тому таким
пацієнтам препарат слід призначати з обережністю (див. розділ «Спосіб
застосування та дози»).
Порушення функції печінки. Досвід застосування препарату пацієнтам із захворюван=
нями
печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу
обмежений, тому таким хворим клопідогрел слід призначати з обережністю (див.
розділ «Спосіб застосування та дози»).
Допоміжні
речовини. ПлагрилÒ містить олію рицинову гідрогенізовану, що може спричиняти розлади шлун=
ка
та діарею.
Особливі застереження щодо видалення залишків та відходів. Будь-який невикористаний препарат або відходи потрібно знищити відповід=
но
до місцевих вимог.
Застосування у період вагітно=
сті
або годування груддю.
Через відсутність клінічних даних щодо застосув=
ання
клопідогрелу у період вагітності небажано призначати препарат вагітним жінк=
ам
(застережний захід).
Досліди на тваринах не виявили прямого або
опосередкованого негативного впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода,
пологи та постнатальний розвиток.
Невідомо, чи екскретується клопідогрел у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах було показано, що він екскретується у гр= удне молоко, тому під час лікування препаратом годування груддю слід припинити.<= o:p>
Фертильність. Під час досліджень на лабораторних тваринах не
було виявлено негативного впливу клопідогрелу на фертильність.
Здатність впливати на швидкіс=
ть
реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Клопідогрел не впливає або має незначний вплив =
на
швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими
механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі та хворі літнього віку. Препарат призначати по 75 мг 1 раз на
добу, незалежно від прийому їжі.
У хворих із гострим корона=
рним
синдромом без підйому сегмента ST (нестабіль=
на
стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q=
на ЕКГ) лікування клопідогрелем розпочинати з одноразової навантажувал=
ьної
дози 300 мг, а потім продовжувати дозою
75 мг 1 раз на добу (з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) у дозі 75-32=
5 мг
на добу). Оскільки застосування більш високих доз АСК підвищує ризик кровот=
ечі,
рекомендується не перевищувати дозу ацетилсаліцилової кислоти 100 мг.
Оптимальна тривалість лікування формально не встановлена. Результати дослід=
жень
свідчать на користь застосування препарату до 12 місяців, а максимальний еф=
ект
спостерігався через 3 місяці лікування.
Хворим із гострим інфарктом
міокарда з підйомом сегмента ST клопідогрел
призначати по 75 мг 1 раз на добу, починаючи з одноразової навантажувальної
дози 300 мг у комбінації з АСК, із застосуванням тромболітичних препаратів =
або
без них. Лікування хворих віком від 75 років розпочинати без навантажувальн=
ої
дози клопідогрелу. Комбіновану терапію слід розпочинати якомога раніше після
появи симптомів і продовжувати принаймні 4 тижні. Користь від комбінації
клопідогрелу з АСК понад 4 тижні при цьому захворюванні не вивча=
лася.
Пацієнтам із фібриляцією передсердь клопідогрел застосовувати в однократній добовій дозі
75 <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-=
language:
RU'>мг. =
Разом
із клопідогрелем слід розпочати та продовжувати застосування АСК (у дозі
75-100 мг на добу) (див. розд=
іл
«Фармакологічні властивості»).
У випадку пропуску дози:
- якщо з моме=
нту,
коли потрібно було приймати чергову дозу, минуло менше 12 годин: пацієнт має
негайно прийняти пропущену дозу, а наступну дозу вже приймати у звичний час=
;
- якщо минуло
більше 12 годин, пацієнт має прийняти наступну чергову дозу у звичний час т=
а не
подвоювати дозу з метою компенсування пропущеної дози.
Діти. Клопідогрел не слід застосовувати дітям, оскільки немає даних щодо
ефективності препарату.
Ниркова недостатність. Терапевтичний досвід
застосування препарату пацієнтам із нирковою недостатністю обмежений (див.
розділ «Особливості застосування»).
Печінкова недостатність. Терапевтичний досвід
застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкос=
ті
та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений (див. розділ
«Особливості застосування»).
Діти.
Клопідогрел не слід застосовувати дітям, оскіль=
ки
немає даних щодо ефективності препарату.
Передозування.
При
передозуванні клопідогрелу може спостерігатися подовження часу кровотечі з
подальшими ускладненнями. У разі виникнення кровотечі рекомендується
симптоматичне лікування.
Антидот фармакологічної
активності клопідогрелу невідомий. При необхідності негайного корегування
подовженого часу кровотечі дія клопідогрелу може бути припинена шляхом
переливання тромбоцитарної маси.
Побічні реакції.
Побічні реакції розподілені за системою органів,
частота їх виникнення визначена таким чином: поширені ( від =
> 1/100 до =
< 1/10), непоширені (від <=
/span>=
> 1/1000 до =
< 1/100), рідко поширені (від
> 1/10000 до <1/1000), ду=
же
рідко поширені (< 1/10000), частота невідома. Для кожного класу системи
органів побічні ефекти зазначені у порядку зниження їх тяжкості.
Системи
органів |
Поширені |
Непоширені |
Рідко поширені |
Дуже рідко поширені, частота невідома* |
Кров та лімфатична система |
|
Тромбоцитопенія, Лейкоцитопенія, еозинофілія=
|
Нейтропенія, включаючи тяжку
нейтропенію |
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (див. розділ «Особливості
застосування»), апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка
тромбоцитопенія, набута гемофілія А, гранулоцитопенія, анемія |
Імунна система |
|
|
|
Сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції, перехрестна гіперчутливі=
сть
поміж тієнопіридинів (таких як тіклопідин, прасугрель) (див. розділ
«Особливості застосування») |
Психіатричні порушення |
|
|
|
Галюцинації, сплутаність
свідомості |
Нервова система |
|
Внутрішньо-черепні кровотечі (у деяких випадках – з летальним наслідк=
ом),
головний біль, парестезія, запаморочення |
|
Зміна смакового сприйняття |
Органи зору |
|
Кровотеча в ділянку ока (кон’юнктивальна, окулярна, ретинальна) |
|
|
Органи слуху та лабіринту |
|
|
Запаморочення |
|
Судинна система |
Гематома |
|
|
Тяжкий крововилив, кровотеча з операційної рани, васкуліт, артеріальна
гіпотензія |
Респіраторні, торакальні та медіасти-нальні
порушення |
Носова кровотеча |
|
|
Кровотечі респіраторного шляху (кровохаркання, легеневі кровотечі),
бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, еозинофільна пневмонія |
Шлунково-кишковий тракт |
Шлунково-кишкові кровотечі, діарея, абдоміна-льний біль, диспепсія |
Виразка шлунка та дванадцятипа-лої кишки, гастрит, блювання, нудота,
запор, метеоризм |
Ретропери-тонеальний кровов=
илив |
Шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі з летальним наслідко=
м,
панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоцитарний), стоматит |
Гепатобіл=
і-арна система |
|
|
|
Гостра печінкова недостатність, гепатит, аномальні результати показни=
ків
функції печінки |
Шкіра та підшкірна клітковина |
Підшкір-ний крововилив |
Висипання=
span>, свербіж, внутрішньо-шкірні крововиливи (пурпура) |
|
Бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром
Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), ангіоневротичний набряк,
еритематозне висипання, кропив’янка, медикаментозний синдром гіперчутливо=
сті,
медикаментозна висипка з еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром), екзема, плескатий лишай |
Кістково-м`язкова система, сполучна та кістк=
ова
тканини |
|
|
|
Кістково-м‘язкові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія=
|
Нирки та сечовидільна система |
|
Гематурія |
|
Гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові |
Загальний стан і реакції у місці введення |
Кровотечі у місці ін’єкції |
|
|
Гарячка |
Лабораторні дослідження |
|
Подовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів і тромбоцит=
ів |
|
|
* Інформація стосовно клопідогрелу з частот=
ою
«частота невідома».
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції пі= сля схвалення лікарського засобу дозвільними органами є важливою процедурою. Це дозволяє здійснювати постійний моніторинг співвідношення «користь/ризик» застосування цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідом= ляти про усі підозрювані побічні реакції через національні системи повідомлень.<= o:p>
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. =
Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при
температурі не вище 25 °С.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у пачці.
Категорія відпуску. =
b>За рецептом.
Виробник. Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд, Індія.
Місцезнаходження виробника та=
його
адреса місця провадження діяльності.
Виробнича дільниця – IІІ Дільни=
ця № 41, с. Бачупалі, Кутбу=
лапур
Мандал, округ Ранга Редді<=
/span>,
Телангана<=
/span>
500 090, Індія.