MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D43550.14058970" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D43550.14058970 Content-Location: file:///C:/680CD8F7/UA07590101_84F7.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
РЕВМОКСИКА=
;М®
(REUMOXICAM)
Склад:
діюча
речовина: meloxicam;
1
таблетка
містить
мелоксикамm=
1;
7,5 мг або 15 мг;
допоміжні
речовини: лакт&=
#1086;зи
моногідрат,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
натрію
цитрат,
повідон,
кросповідоl=
5;,
кремнію
діоксид
колоїдний
безводний,
магнію
стеарат.
Лікарська
форма.
Таблетки.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: таблетки
жовтого
кольору, з
плоскою
поверхнею,
фаскою і
рискою. На
поверхні
таблеток
допускаєтьl=
9;я
мармуровісm=
0;ь.
Фармакотер&=
#1072;певтична
група. Неl=
9;тероїдні
протизапалn=
0;ні
та протирев
=
84;атичні
засоби.
Код АТХ М01А С=
06.
Фk=
2;рмакологіч=
085;і
властивостo=
0;.
Фармакодин=
аміка.
Ревмо=
082;сикам®
– це
нестероїднl=
0;й
протизапалn=
0;ний
препарат (НП=
047;П)
класу
єнолієвої
кислоти, що м=
1072;є
протизапалn=
0;ний,
аналгетичнl=
0;й
та антипіре
=
90;ичний
ефекти.
Мело=
;ксикам
виявив високу
протизапалn=
0;ну
активність
на всіх
стандартниm=
3;
моделях
запалення. Я=
082;
і для інших
НПЗП, його
точний
механізм ді=
11;
залишаєтьсn=
3;
невідомим.
Однак є
загальний
механізм
розвитку для k=
4;сіх
НПЗП
(включаючи
мелоксикам):
пригніченнn=
3;
біосинтезу
простагланk=
6;инів,
які є
медіаторамl=
0;
запалення.
Фармакокін=
етика.
Абсорбція. Мелокси
=
82;ам
добре
абсорбуєтьl=
9;я
зі ш=
083;унково-кишк=
ового
тракту при
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і,
абс
=
86;лютна
біодоступнo=
0;сть
препарату с
=
90;ановить
90 %.
Після
разового
застосуванl=
5;я
мелоксикамm=
1;
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
протягом 5-6
годин.
При
багаторазоk=
4;ому
дозуванні
стабільні к
=
86;нцентрації
досягаютьсn=
3;
на 3-тю-5-ту добm=
1;.
Дозування 1
раз на добу
призводить
до середньо=
11;
концентрацo=
0;ї
в плазмі
крові з
відносно
малими
коливаннямl=
0;
піків: у
межах 0,4-1 мкг/м
=
83;
для 7,5 мг та 0,8-2
мкг/мл для 15 мг
відповідно (Cmin=
sub> і Сmax у
стабільномm=
1;
стані
відповідно).
Середні
концентрацo=
0;ї
мелоксикамm=
1; у
плазмі кров=
10;
в
стабільномm=
1;
стані досяг
=
72;ються
протягом 5-6
годин.
Одно=
;часне
вживання їж=
10;
або
застосуванl=
5;я
неорганічнl=
0;х
антацидів н
=
77;
впливає на
абсорбцію
препарату.
Розподіл
Біотрансфо=
рмація.
Мел=
оксикам
підлягає
екстенсивнo=
0;й
біотрансфоl=
8;мації
у печінці.
У сечі
було
ідентифікоk=
4;ано
чотири
різних мета
=
73;оліти
мелоксикамm=
1;,
що є
фармакодинk=
2;мічно
неактивнимl=
0;.
Основний
метаболіт
5’-карбоксим=
077;локсикам
(60 % дози)
формується
шляхом
окислення
проміжного
метаболіту
5’-гідроксим=
077;тилмелокси&=
#1082;аму,
що також
виділяєтьсn=
3;
меншою міро=
02;
(9 % дози).
Дослідженнn=
3; in vitro припускаю
=
90;ь,
що CYP 2C
Елімінація.
В=
080;ведення
мелоксикамm=
1;
відбуваєтьl=
9;я
в основному =
091;
формі
метаболітіk=
4;
у рівних час=
090;инах
із сечею та
калом. Менше 5 %
добової доз
=
80;
виділяєтьсn=
3;
у
незміненомm=
1;
стані з
калом, незна=
095;на
кількість
виділяєтьсn=
3;
з сечею.
Період напі
=
74;виведення
змінюється
від 13 до 25 годи
=
85; після
пероральноk=
5;о,
внутрішньоl=
4;’язового
та
внутрішньоk=
4;енного
застосуванl=
5;я.
Плазмовий к
=
83;іренс становит=
;ь
близько 7-12 мл/хв
після
разової
пероральноo=
1;
дози, внутрі=
096;ньовенного
або
ректальногl=
6;
застосуванl=
5;я.
Лінійність
дози.
Мелоксикам
=
87;роявляє
лінійну
фармакокінk=
7;тику
у межах
терапевтичl=
5;ої
дози від 7,5 мг
до 15 мг після
пероральноk=
5;о
та
внутрішньоl=
4;’язового
застосуванl=
5;я.
Особливі
групи хвори
=
93;.
Пацієнти з
печінковою/
=
85;ирковою
недостатніl=
9;тю.
П=
077;чінкова
та ниркова
недостатніl=
9;ть
від легкого
до помірног
=
86;
ступеня
суттєво не
впливають н
=
72;
фармакокінk=
7;тику
мелоксикамm=
1;.
Пацієнти з п=
086;мірним
ступенем
ниркової
недостатноl=
9;ті
мали значно
вищий
загальний
кліренс. Зни=
078;ене
зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми кров=
10;
спостерігаl=
3;ося
у пацієнтів =
110;з
термінальнl=
6;ю
нирковою
недостатніl=
9;тю.
При
термінальнo=
0;й
нирковій не
=
76;остатності
збільшення
об’єму
розподілу
може
призвести д
=
86;
збільшення
концентрацo=
0;ї
вільного
мелоксикамm=
1;.
Не слід
перевищуваm=
0;и
добову дозу 7,5
мг (див. розді&=
#1083;
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Па= ;цієнти літнього віку. У пацієн= 090;ів літнього віку чоловічої статі серед = 85;і фармакокінk= 7;тичні параметри подібні до таких у молодих добровольцo= 0;в чоловічої статі. У пацієнтів літнього віку жіночо= 11; статі значення AUC<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'> вищі і період напіввиведk= 7;ння довший порі = 74;няно з такими у молодих добровольцo= 0;в обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважноl= 4;у стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчи = 81;, ніж у молоди= 093; добровольцo= 0;в.
Клінічн=
;і
характерисm=
0;ики.
Показа=
;ння.
Коротко=
;тривале
симптоматиm=
5;не
лікування
загостреннn=
3;
остеоартроk=
9;у.
Довготрив
=
72;ле
симптоматиm=
5;не
лікування
ревматоїднl=
6;го
артриту та
анкілозивнl=
6;го
спондиліту.
Протип=
;оказання.
–
Гіперчутли=
1074;ість
до
мелоксикамm=
1;
або до інших
складових
лікарськогl=
6;
засобу, або
до активних
речовин з
подібною
дією, таких
як НПЗП,
аспірин.
Мелоксикам
не слід
призначати
=
87;ацієнтам,
у яких
виникали
симптоми
астми, носов=
110;
поліпи,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк або
кропив’янкk=
2;
після
прийому
аспірину чи =
110;нших
НПЗП;
–
шлунково-ки&=
#1096;кова
кровотеча
або перфора
=
94;ія,
пов’язана з
попередньоn=
2;
терапією
НПЗП в
анамнезі;
–
активна або
рецидивуючk=
2;
пептична
виразка/кро
=
74;отеча
в анамнезі
(два або
більше
окремих
підтверджеl=
5;их
випадки вир
=
72;зки
або
кровотечі);
–
тяжка
печінкова
недостатніl=
9;ть;
–
тяжка
ниркова
недостатніl=
9;ть
без застосу
=
74;ання
діалізу;
–
шлунково-ки&=
#1096;кова
кровотеча,
церебровасl=
2;улярна
кровотеча в
анамнезі аб
=
86;
інші
порушення
згортання
крові;
–
тяжка
серцева
недостатніl=
9;ть;
–
періоперац=
1110;йний
біль при аор=
090;окоронарно&=
#1084;у
шунтуванні
(АКШ).
Взаємо= ;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=
Фармако=
;динамічні
взаємодії.
Інш=
110;
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
препарати
(НПЗП) та
ацетилсаліm=
4;илова
кислота ≥ 3 г/д=
озу.
Не
рекомендуєm=
0;ься комбo=
0;нація
з іншими НПЗ=
055;
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»),
включаючи
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту у
протизапалn=
0;них
дозах (≥
Кор=
090;икостероїд&=
#1080;
(наприклад
глюкокортиl=
2;оїди).
Одн=
очасне
застосуванl=
5;я
з
кортикостеl=
8;оїдами
потребує
обережностo=
0;
через
підвищений
ризик
кровотечі
або появи
виразок у шл=
091;нково-кишко=
вому
тракті.
Ант=
080;коагулянти
або гепарин,
що застосов
=
91;ється
у
геріатричнo=
0;й
практиці або в
терапевтичl=
5;их
дозах. Значно
підвищуєтьl=
9;я
ризик
кровотеч
внаслідок
пригніченнn=
3;
функції
тромбоцитіk=
4;
та
пошкодженнn=
3;
гастродуодk=
7;нальної
слизової
оболонки.
НПЗП можуть
посилювати
ефекти
антикоагулn=
3;нтів,
таких як вар=
092;арин
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасне
застосуванl=
5;я
НПЗП та
антикоагулn=
3;нтів
або гепарин
=
91; у
геріатричнo=
0;й
практиці аб
=
86; у
терапевтичl=
5;их
дозах (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
В інших
випадках
застосуванl=
5;я
гепарину по
=
90;рібна
обережністn=
0;
через
підвищений
ризик
кровотеч.
Необхідний
ретельний
контроль МН
=
42;
(міжнародно
=
75;о
нормалізовk=
2;ного
відношення),
якщо
доведена
неможливісm=
0;ь
уникнення
даної
комбінації.
Тро=
084;болітичні
та антиагре
=
75;аційні
лікарські
засоби. Підвище=
;ний
ризик
кровотеч
внаслідок
пригніченнn=
3;
функції
тромбоцитіk=
4;
та
пошкодженнn=
3;
гастродуодk=
7;нальної
слизової
оболонки.
Сел=
077;ктивні
інгібітори
зворотного
захоплення
серотоніну
(СІЗЗС).
Підвищений
ризик
шлунково-ки
=
96;кової
кровотечі.
Діу=
088;етики,
інгібітори
АПФ та
антагоністl=
0; ангіотензи=
1085;у
ІІ. i=
3;ПЗП
можуть
знижувати
ефект діуре
=
90;иків
та інших
антигіпертk=
7;нзивних
лікарських
засобів. У
деяких
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок
(наприклад
пацієнти з
дегідратацo=
0;єю
або пацієнт
=
80;
літнього ві
=
82;у
з порушення
=
84;
функції
нирок)
одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ або анта=
075;оністів
ангіотензиl=
5;у
ІІ та
лікарських
засобів, що
пригнічуютn=
0;
циклооксигk=
7;назу,
може
призвести д
=
86;
подальшого
погіршення
=
92;ункції
нирок,
включаючи
можливу
гостру нирк
=
86;ву
недостатніl=
9;ть,
що зазвичай =
108;
оборотною.
Тому
комбінацію
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;,
особливо па
=
94;ієнтам
літнього
віку.
Пацієнтам
необхідно
отримувати
адекватну
кількість
рідини, а
також слід
контролюваm=
0;и
ниркову
функцію
після
початку
сумісної
терапії та
періодично
надалі (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Інш=
110;
антигіпертk=
7;нзивні
лікарські
засоби
(наприклад
бета-адрено
=
73;локатори).
Інг=
110;бітори
кальциневрl=
0;ну
(наприклад
циклоспориl=
5;,
такролімус).
Нефротоксиm=
5;ність
інгібіторіk=
4;
кальциневрl=
0;ну
може
посилюватиl=
9;я
НПЗП
внаслідок
медіації
ефектів
ниркових пр
=
86;стагландин=
1110;в.
Під час
лікування
слід контро
=
83;ювати
ниркову
функцію.
Рекомендовk=
2;ний
ретельний
контроль
функції
нирок, особл=
080;во
у пацієнтів
літнього
віку.
Вну=
090;рішньоматк&=
#1086;ві
засоби
контрацепцo=
0;ї.
НПЗ=
П
знижують
ефективнісm=
0;ь
внутрішньоl=
4;аткових
протизапліk=
6;них
засобів.
Раніше пові
=
76;омлялося
про зниженн=
03;
ефективносm=
0;і
внутрішньоl=
4;аткових
засобів
контрацепцo=
0;ї
при
застосуванl=
5;і
НПЗП, але це
потребує по
=
76;альшого
підтверджеl=
5;ня.
Фар=
084;акокінетич&=
#1085;а
взаємодія:
вплив
мелоксикамm=
1;
на фармакок=
10;нетику
інших
лікарських
засобів.
Літ=
110;й. Є дані
щодо НПЗП, що
вони
підвищують
рівень
концентрацo=
0;ї
літію у плаз=
084;і
крові
(внаслідок
зниження
ниркової ек
=
89;креції
літію), який
може
досягнути
токсичних
величин.
Одночасне з
=
72;стосування
літію та НПЗ=
055;
не
рекомендовk=
2;но
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Якщо
комбінованk=
2;
терапія
необхідна,
слід ретель
=
85;о
контролюваm=
0;и
вміст літію =
091;
плазмі кров=
10;
на початку
лікування,
при підборі =
076;ози
та при
припиненні
лікування
мелоксикамl=
6;м.
Мет=
086;трексат. НПЗП
можуть
зменшувати
тубулярну
секрецію
метотрексаm=
0;у,
тим самим
підвищуючи
концентрацo=
0;ю
його у плазм=
110;
крові. З цієї
причини не
рекомендуєm=
0;ься
супутньо
застосовувk=
2;ти НПЗП=
пацієнтам, які<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'>
приймають висо=
ку дозу=
метотрексk=
2;ту (понаk=
6; 15
мг/тиждень)
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Ризик
взаємодії
НПЗП і
метотрексаm=
0;у
слід
враховуватl=
0;
також паціє
=
85;там
з низькою
дозою
метотрексаm=
0;у,
зокрема
пацієнт=
;ам
з порушеною
функцією
нирок. Якщо п=
1086;трібне
комбінованk=
7;
лікування,
необхідно к
=
86;нтролювати
показники
аналізу
крові та фун=
082;ції
нирок. Слід
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;,
коли прийом
НПЗП і
метотрексаm=
0;у
триває 3 дні
поспіль,
оскільки
плазмовий
рівень мето
=
90;рексату
може
підвищитисn=
0;
та посилити
токсичністn=
0;.
Хоча
фармакокінk=
7;тика
метотрексаm=
0;у
(15 мг/тиждень)
не зазнала
впливу
супутнього
=
83;ікування
мелоксикамl=
6;м,
слід вважат
=
80;,
що гематоло
=
75;ічна
токсичністn=
0;
метотрексаm=
0;у
може
зростати пр
=
80;
лікуванні
НПЗП (див.
інформацію,
наведену
вище) (див.
розділ
«Побічні ре
=
72;кції»).
Фар=
084;акокінетич&=
#1085;а
взаємодія:
вплив інших
лікарських
засобів на
фармакокінk=
7;тику
мелоксикамm=
1;.
Хол=
077;стирамін.
Не
виявлено
клінічно
значущої
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії
при
одночасномm=
1;
прийомі з
антацидами,
циметидиноl=
4;
та дигоксин
=
86;м.
Оl=
9;обливості
застосуванl=
5;я.
=
55;обічні
реакції
можна
мінімізуваm=
0;и
шляхом
застосуванl=
5;я
найменшої
ефективної
дози
протягом
найкоротшоo=
1;
тривалості
лікування,
необхідної
для контрол=
02;
симптомів
(див. розділ
«Спосіб зас
=
90;осування
та дози» та
інформацію
щодо
шлунково-ки
=
96;кових
та
серцево-суд
=
80;нних
ризиків
нижче).
=
56;екомендова=
1085;у
максимальнm=
1;
добову дозу =
085;е
можна
перевищуваm=
0;и
у випадку
недостатньl=
6;го
терапевтичl=
5;ого
ефекту, тако=
078;
не слід заст=
086;совувати
додатково
НПЗП, тому що
це може підв=
080;щити
токсичністn=
0;,
тоді як
терапевтичl=
5;і
переваги не
доведені.
Слід уникат
=
80;
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
мелоксикамm=
1;
з НПЗП, включ=
1072;ючи
селективні
інгібітори
циклооксигk=
7;нази-2.
=
52;елоксикам
не підходит=
00;
для
лікування п
=
72;цієнтів,
які
потребують
полегшення
гострого
болю.
=
59;
разі
відсутностo=
0;
покращення
після
кількох дні
=
74;
клінічні
переваги
лікування
слід повтор
=
85;о
оцінити.
=
57;лід
звернути
увагу на езо=
092;агіт,
гастрит
та/або
пептичну
виразку в ан=
072;мнезі
з метою
забезпеченl=
5;я
їх повного л=
110;кування
перед
початком
терапії
мелоксикамl=
6;м.
Слід
регулярно п
=
88;оявляти
увагу щодо
можливого
прояву реци
=
76;иву
у пацієнтів,
які
лікувалися
мелоксикамl=
6;м,
та пацієнті
=
74;
з такими вип=
072;дками
в анамнезі.
Шлу=
085;ково-кишков=
і
порушення.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших НПЗП,
потенційно
летальні
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча, в=
080;разка
або
перфорація
можуть
виникнути у =
073;удь-який
час у процес=
110;
лікування
при наявнос
=
90;і
чи без
попередніх
симптомів
або серйозн
=
80;х
шлунково-ки
=
96;кових
захворюванn=
0;
в анамнезі.
Ризик
шлунково-ки
=
96;кової
кровотечі,
виразки або
перфорації
вищий при
підвищенні
дози НПЗП у
пацієнтів з
виразкою в
анамнезі, ос=
086;бливо
ускладненоn=
2;
кровотечею
або перфора
=
94;ією
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»),
та у
пацієнтів
літнього
віку. Таким
пацієнтам
слід
починати
лікування з
найменшої е
=
92;ективної
дози. Для
таких
пацієнтів
слід розгля
=
85;ути
комбінованm=
1;
терапію із
захисними
лікарськимl=
0;
засобами
(такими як
місопростоl=
3;
або
інгібітори
протонної
помпи), а тако&=
#1078;
для пацієнт=
10;в,
які
потребують
сумісного
застосуванl=
5;я
низької доз
=
80;
аспірину аб
=
86;
інших лікар
=
89;ьких
засобів, що
підвищують
шлунково-ки
=
96;кові
ризики (див.
інформацію,
наведену
нижче, та
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими ліка
=
88;ськими
засобами та
інші види
взаємодій»).
Пацієнт=
;ам
зі
шлунково-ки
=
96;ковою
токсичністn=
2;
в анамнезі,
особливо
пацієнтам
літнього
віку, слід
повідомлятl=
0;
про всі
незвичні
абдомінальl=
5;і
симптоми
(особливо
шлунково-ки
=
96;кові
кровотечі),
головним
чином на
початкових
етапах
лікування.
Слід прl=
6;являти
обережністn=
0; щодо
пацієнтів,
які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
лікарські
засоби, що
можуть
підвищити
ризик вираз
=
82;и
або
кровотечі,
зокрема
гепарин як р=
072;дикальну
терапію або =
091;
геріатричнo=
0;й
практиці,
антикоагулn=
3;нти,
такі як
варфарин, аб=
086;
інші
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
лікарські
засоби,
включаючи
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту у
протизапалn=
0;них
дозах (≥
При
виникненні
шлунково-ки
=
96;кової
кровотечі
або виразки =
091;
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
мелоксикам,
слід відмін
=
80;ти
лікування
препаратом.
НПЗП
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з=
10;
шлунково-ки
=
96;ковими
захворюванl=
5;ями
в анамнезі
(виразковий
коліт, хворо=
073;а
Крона),
оскільки ці
стани можут=
00;
загострюваm=
0;ися
(див. розділ «&=
#1055;обічні
реакції»).
Пор=
091;шення
з боку
печінки.
До 15 %
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
НПЗП (включа=
102;чи
Ревмоксикаl=
4;®),
можуть мати
підвищення
значень
одного або
більше
печінкових
тестів. Такі
лабораторнo=
0;
відхилення
можуть
прогресуваm=
0;и,
можуть
залишатися
незміненимl=
0;
або можуть
бути
тимчасовимl=
0;
при продовж
=
77;нні
лікування.
Помітні
підвищення
АЛТ або АСТ
(приблизно у
три та більш=
077;
разів вище
норми)
спостерігаl=
3;ися
у 1 % пацієнтів
під час
клінічних
випробуванn=
0;
з НПЗП.
Додатково п
=
86;відомлялос=
1103;
про рідкісн=
10;
випадки тяж
=
82;ої
печінкової
реакції,
включаючи
жовтяницю т
=
72;
блискавичнl=
0;й
летальний
гепатит,
некроз печі
=
85;ки
та печінков
=
91;
недостатніl=
9;ть,
деякі з них з
летальним
наслідком.
Пацієнт=
;ів
із
симптомами
або підозро=
02;
на печінков
=
91;
дисфункцію
або у яких
спостерігаl=
3;ися
відхилення
печінкових
тестів,
потрібно
оцінити щод
=
86;
розвитку
симптомів
більш тяжко=
11;
печінкової
недостатноl=
9;ті
впродовж
терапії Рев
=
84;оксикамом®=
;.
Якщо
клінічні
ознаки та
симптоми
співставляn=
2;ться
з розвитком
печінкових
захворюванn=
0;
або якщо
спостерігаn=
2;ться
системні пр
=
86;яви
захворюванl=
5;я
(наприклад
еозинофіліn=
3;,
висипання т
=
72;
інші), то
застосуванl=
5;я
Ревмоксикаl=
4;у®
слід
припинити.
Сер=
094;ево-судинні
порушення.
За
пацієнтами
=
79;
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
та/або із
застійною
серцевою
недостатніl=
9;тю
від легкого
до помірног
=
86;
ступеня в ан=
072;мнезі
рекомендуєm=
0;ься
ретельне
спостережеl=
5;ня,
оскільки пр
=
80;
терапії НПЗ
=
55;
спостерігаl=
3;ися
затримка
рідини та
набряк.
У
пацієнтів і
=
79;
факторами
ризику
рекомендуєm=
0;ься
клінічне
спостережеl=
5;ня
за артеріал=
00;ним
тиском на
початку
терапії,
особливо на
початку
курсу
лікування
мелоксикамl=
6;м.
Засто=
089;ування
деяких НПЗП
(особливо у
високих
дозах та при
тривалому
лікуванні)
може бути
пов’язане з
невеликим
підвищенняl=
4;
ризику
судинних
тромботичнl=
0;х
явищ (наприк=
083;ад
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту).
Недостатньl=
6;
даних для
виключення
такого ризи
=
82;у
для
мелоксикамm=
1;.
Пацієнт=
;ам
з
неконтрольl=
6;ваною
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
застійною
серцевою не
=
76;остатністю,
встановленl=
6;ю
ішемічною
хворобою
серця,
периферійнl=
0;м
артеріальнl=
0;м
захворюванl=
5;ям
та/або
церебровасl=
2;улярним
захворюванl=
5;ям
слід
проводити
терапію мел
=
86;ксикамом
лише після
ретельного
аналізу. Под=
110;бний
аналіз
необхідний
до початку
довготриваl=
3;ого
лікування
пацієнтів з
факторами
ризику
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;
(таких як
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;,
гіперліпідk=
7;мія,
цукровий
діабет,
паління).
НПЗП
можуть збіл=
00;шити
ризик
серйозних
серцево-суд
=
80;нних
тромботичнl=
0;х
ускладнень,
інфаркту
міокарда та
інсульту, як=
110;
можуть мати
летальний н
=
72;слідок.
Збільшення
ризику
пов’язане з
тривалістю
застосуванl=
5;я.
Пацієнти із
серцево-суд
=
80;нними
захворюванl=
5;ями
або фактора
=
84;и
ризику серц
=
77;во-судинних
захворюванn=
0;
можуть мати
підвищений
ризик.
Пор=
091;шення
з боку шкіри.
При
застосуванl=
5;і
НПЗП
спостерігаl=
3;ися
серйозні
шкірні
реакції,
деякі з них
були леталь
=
85;ими,
включаючи
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона
і токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз
(див. розділ
«Побічні
реакції»). На=
1081;вищий
ризик появи
таких
реакцій
спостерігаk=
4;ся
на початку
лікування,
при цьому у б=
1110;льшості
випадків
такі реакці=
11;
з’являлися
протягом
першого
місяця
лікування.
При першій
появі
шкірних
висипань,
уражень сли
=
79;ових
оболонок аб
=
86;
інших ознак
гіперчутлиk=
4;ості
необхідно
припинити
застосуванl=
5;я
мелоксикамm=
1;.
Ана=
092;ілактичні
реакції.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших НПЗП,
анафілактиm=
5;ні
реакції
можуть
спостерігаm=
0;ися
у пацієнтів
без відомої
реакції на Р=
077;вмоксикам&re=
g;.
Ревмоксикаl=
4;®
не слід
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
аспіриновоn=
2; тріадою.
Даний
симптоматиm=
5;ний
комплекс зу
=
89;трічається
у пацієнтів =
079;
астмою, у
яких повідо
=
84;лялося
про риніти з
або без
назальних
поліпів або =
091;
яких проявл=
03;вся
тяжкий,
потенційно
летальний б
=
88;онхоспазм
після
застосуванl=
5;я
аспірину аб
=
86;
інших НПЗП. П=
1088;и
виявленні
анафілактоo=
1;дної
реакції слі
=
76;
вжити
заходів
невідкладнl=
6;ї
допомоги.
Пар=
072;метри
печінки та
функція
нирок.
Як і пр&=
#1080;
лікуванні
більшістю
НПЗП, описан=
086;
поодинокі
випадки
підвищення
рівня транс
=
72;міназ,
білірубіну
=
74;
сироватці к
=
88;ові
або інших
параметрів
функцій
печінки, мож=
083;иве
підвищення
креатиніну
=
74;
сироватці
крові та
азоту
сечовини
крові та інш=
110;
відхилення
лабораторнl=
0;х
показників. =
059;
більшості в
=
80;падків
ці
відхилення
були
незначні і
мали тимчас
=
86;вий
характер. Пр=
080;
значному аб
=
86;
стійкому
підтверджеl=
5;ні
таких
відхилень з
=
72;стосування
мелоксикамm=
1;
слід
припинити т
=
72;
провести
контрольні
тести.
Фун=
082;ціональна
ниркова
недостатніl=
9;ть.
НПЗП
шляхом
пригніченнn=
3;
судинорозшl=
0;рювального
впливу
ниркових
простагланk=
6;инів
можуть
індукувати
функціоналn=
0;ну
ниркову
недостатніl=
9;ть
внаслідок
зниження
клубочковоo=
1;
фільтрації.
Цей побічни
=
81;
ефект є
дозозалежнl=
0;м.
На початку
лікування а
=
73;о
після
збільшення
дози
рекомендуєm=
0;ься
контроль
діурезу та
ниркової
функції у
пацієнтів і
=
79;
такими
факторами
ризику:
- =
літні=
081;
вік;
- =
супут=
085;є
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
АПФ, антагон=
110;стами
ангіотензиl=
5;у
ІІ,
сартанами,
діуретикамl=
0;
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими ліка
=
88;ськими
засобами та
інші види
взаємодій»);
- =
гіпов=
086;лемія
(будь-якого
генезу);
- =
засті=
081;на
серцева
недостатніl=
9;ть;
- =
нирко=
074;а
недостатніl=
9;ть;
- =
нефро=
090;ичний
синдром;
- =
люпус-=
1085;ефропатія;
- =
тяжки=
081;
ступінь
печінкової
дисфункції
(сироватков
=
80;й
альбумін =
< 25 г/л аб
=
86;
≥ 10 за
класифікацo=
0;єю
Чайлда-П’ю).
У
поодиноких
випадках
НПЗП можуть
призводити
до
інтерстиціk=
2;льних
нефритів,
гломерулонk=
7;фритів,
ренальних
медулярних
некрозів аб
=
86;
нефротичниm=
3;
синдромів.
Доза
мелоксикамm=
1;
для
пацієнтів з
термінальнl=
6;ю
нирковою
недостатніl=
9;тю,
які знаходя
=
90;ься
на діалізі,
не повинна
перевищуваm=
0;и
7,5 мг.
Пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю
від легкого
до помірног
=
86;
ступеня доз
=
91;
можна не зни=
078;увати
(рівень
кліренсу
креатиніну
більше 25 мл/хв=
).
Зат=
088;имка
натрію, калі=
102;
та води.
НПЗП
можуть
посилити
затримку
натрію, калі=
102;
та води і
вплинути на
натрійуретl=
0;чні
ефекти
діуретиків.
Крім того,
може
спостерігаm=
0;ися
зниження
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту гіпо
=
90;ензивних
лікарських
засобів (див.
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Тому як
результат у
чутливих
пацієнтів
можуть
прискорюваm=
0;ися
або
загострюваm=
0;ися
набряк,
серцева
недостатніl=
9;ть
або
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;.
Тому пацієн
=
90;ам
із такими
ризиками
рекомендуєm=
0;ься
проведення
клінічного
моніторингm=
1;
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Протипокаk=
9;ання»).
Гіп=
077;ркаліємія.
Гіпер=
082;аліємії
може сприят
=
80;
цукровий ді
=
72;бет
або
одночасне
застосуванl=
5;я
лікарських
засобів, що
підвищують
каліємію
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій»).
У таких
випадках
потрібно
регулярно
проводити
контроль
рівнів калі=
02;.
Інш=
110;
попередженl=
5;я
та заходи
безпеки.
Побіч=
085;і
реакції
часто гірше
переносять
=
87;ацієнти
літнього
віку, слабкі
або
ослаблені
хворі, які
потребують
ретельного
нагляду. Як і
при лікуван
=
85;і
іншими НПЗП,
потрібно
бути
обережними
=
97;одо
хворих
літнього
віку, в яких
більш імові
=
88;не
зниження
функції
нирок,
печінки та с=
077;рця.
Пацієнти
літнього
віку мають
вищу частот
=
91;
виникнення
побічних
реакцій до
НПЗП, особли=
074;о
шлунково-ки
=
96;кових
кровотеч та =
087;ерфорацій,
що можуть
бути
летальними
(див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Meлокси&=
#1082;ам,
як і
будь-який
інший НПЗП,
може маскув
=
72;ти
симптоми
інфекційниm=
3;
захворюванn=
0;.
Застосу=
;вання
мелоксикамm=
1;
може
негативно
впливати на
репродуктиk=
4;ну
функцію і не
рекомендовk=
2;ний
жінкам, які
хочуть
завагітнітl=
0;. Тому
для жінок,
які плануют=
00;
вагітність
або
проходять
обстеження
=
79;
приводу
безпліддя,
слід
розглянути
можливість
припинення
прийому мел
=
86;ксикаму
(див. розділ «<=
/span>Зk=
2;стосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю»).
До
складу
таблеток Ре
=
74;моксикам®
по 7,5 мг та 15 мг
входить
лактоза, том=
091;
цей препара
=
90;
не
рекомендуєm=
0;ься
приймати
пацієнтам з
рідкісною
вродженою
непереносиl=
4;істю
галактози, з
дефіцитом
лактази або
порушенням
всмоктуванl=
5;я
глюкози чи
галактози.
Мас=
082;ування
запалення т
=
72;
гарячки.
Фармако=
;логічна
дія Ревмокс
=
80;каму®
щодо
зменшення
гарячки та
запалення
може усклад
=
85;ити
діагностикm=
1;
при
підозрюванl=
6;му
неінфекційl=
5;ому
больовому
стані.
Лік=
091;вання
кортикостеl=
8;оїдами.
Ревмокс=
;икам®
не може бути
ймовірним
замісником
кортикостеl=
8;оїдів
при
лікуванні
кортикостеl=
8;оїдної
недостатноl=
9;ті.
Гем=
072;тологічні
ефекти.
Анемія
може
спостерігаm=
0;ися
у пацієнтів,
які
отримують
НПЗП,
включаючи Р
=
77;вмоксикам®=
;.
Це може бути
пов’яз=
ано
з затримкою
рідини,
шлунково-ки
=
96;ковою
кровотечею
невідомого
походження
або макроск
=
86;пічною,
або
неповністю
описаним
впливом на
еритропоез.
Пацієнтам
при
довготриваl=
3;ому
лікуванні
НПЗП,
включаючи Р
=
77;вмоксикам®=
;,
слід
контролюваm=
0;и
гемоглобін
або гемокри
=
90;,
якщо наявні
симптоми та
ознаки
анемії.
НПЗП
гальмують
агрегацію
тромбоцитіk=
4;
та можуть
подовжити
час
кровотечі у
деяких паці=
08;нтів.
На відміну
від аспірин
=
91;,
їх вплив на
функцію
тромбоцитіk=
4;
кількісно
менший, коро=
090;кочасний
та оборотни
=
81;.
Слід ретель
=
85;о
контролюваm=
0;и
стан
пацієнтів,
які
приймають Р
=
77;вмоксикам®=
;
та у яких
можливі
побічні
впливи щодо
змін у
функції
тромбоцитіk=
4;,
зокрема
розлади зго
=
88;тання
крові, або
пацієнтів,
які отримую
=
90;ь
антикоагулn=
3;нти.
Зас=
090;осування
пацієнтам з
астмою.
Пацієнти з
астмою
можуть мати
аспіринчутl=
3;иву
астму.
Застосуванl=
5;я
аспірину
пацієнтам
=
79;
аспіринчутl=
3;ивою
астмою
асоційованk=
7;
з тяжким
бронхоспазl=
4;ом,
який може
бути леталь
=
85;им.
З огляду на
перехресну
реакцію,
включаючи
бронхоспазl=
4;,
між
аспірином т
=
72;
іншими НПЗП =
056;евмоксикам<=
sup>®
не слід
застосовувk=
2;ти
пацієнтам,
чутливим до
аспірину, та
слід
обережно пр
=
80;значати
пацієнтам з
астмою.
Застосуван=
085;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ревмо=
082;сикам®
протипоказk=
2;ний
у період
вагітності.
Фертиль=
;ність.
Мел=
оксикам,
як і інші
лікарські
засоби, що ін=
1075;ібують
синтез
циклооксигk=
7;нази/проста=
1075;ландину,
може
негативно
впливати на
репродуктиk=
4;ну
функцію і не
рекомендовk=
2;ний
жінкам, які х=
1086;чуть
завагітнітl=
0;.
Тому для
жінок, які
планують
вагітність
або
проходять
обстеження
=
79;
приводу
безпліддя,
слід
розглянути
можливість
припинення
застосуванl=
5;я
мелоксикамm=
1;.
Вагітність=
.
Пригніченнn=
3;
синтезу
простагланk=
6;инів
може
негативно
впливати на
вагітність
та/або
розвиток
ембріона і
плода. Дані
епідеміолоk=
5;ічних
досліджень
дають змогу
припустити
збільшення
ризику
викидня та
розвитку
пороків
серця і
гастрошизиl=
9;ів
після
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
синтезу
простагланk=
6;инів
у ранній
період
вагітності.
Абсолютний
ризик
розвитку
пороків
серця
збільшився
=
79;
менш ніж 1 % до
близько 1,5 %.
Вважається,
що цей ризик
збільшуєтьl=
9;я
зі
збільшенняl=
4;
дози та трив=
072;лості
лікування.
Протя=
075;ом
І та ІІ
триместру
вагітності
мелоксикам
=
85;е
слід
застосовувk=
2;ти,
за винятком
нагальної
потреби. Якщ=
086;
жінка
намагаєтьсn=
3;
завагітнітl=
0;
або у період
І та ІІ
триместру
вагітності
застосовує
мелоксикам,
дозування т
=
72; тривалість
лікування п
=
86;винні
бути
щонайменшиl=
4;и.
У ІІІ
триместрі
вагітності
всі
інгібітори
синтезу
простагланk=
6;инів
можуть
створювати
для плода ри=
079;ик:
- серце=
074;о-легеневої
токсичностo=
0;
(з передчасн=
080;м
закриттям
артеріальнl=
6;ї
протоки та л=
077;геневою
гіпертензіn=
8;ю);
- поруш=
077;ння
функції
нирок, що
може
розвинутисn=
3;
у ниркову
недостатніl=
9;ть
з
олігогідроk=
2;мніоном;
можли=
074;і
ризики в
останні
терміни
вагітності
для матері т=
072;
новонароджk=
7;нного:
- можли=
074;ість
подовження
часу
кровотечі, п=
088;отиагрегац&=
#1110;йного
ефекту
навіть при
дуже низьки
=
93;
дозах;
- пригн=
110;чення
скорочень
матки, що
призводить
до затримки
або затягув
=
72;ння
пологів.
Тому
мелоксикам
протипоказk=
2;ний
у ІІІ тримес=
090;рі
вагітності.
Год=
091;вання
груддю. Хоча
конкретних
даних щодо м=
077;локсикаму
немає, про
НПЗП відомо,
що вони
можуть прон
=
80;кати
у грудне
молоко. Тому
застосуванl=
5;я
його не
рекомендовk=
2;но
жінкам, які
годують гру
=
76;дю.
Здатні=
;сть
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими м=
077;ханізмами.
Спеціальн
=
80;х
досліджень
щодо впливу =
084;елоксикаму
на здатніст=
00;
керувати
автомобілеl=
4;
або працюва
=
90;и
з іншими мех=
072;нізмами
немає. Однак
на основі
фармакодинk=
2;мічного
профілю та
побічних
реакцій, що
спостерігаl=
3;ися,
можна
припустити,
що мелоксик
=
72;м
схильний не
впливати аб
=
86;
мати незнач
=
85;ий
вплив на
зазначену
діяльність.
Проте
пацієнтам, у
яких
спостерігаl=
3;ися
розлади
функції зор
=
91;,
включаючи
нечіткість
зору, запамо=
088;очення,
сонливість,
вертиго або
інші поруше
=
85;ня
центральноo=
1;
нервової
системи, рек=
086;мендовано
утриматися
від
керування
автомобілеl=
4;
або роботи з
іншими
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Зk=
2;стосовуват=
080;
перорально.
Зk=
2;гальну
добову
кількість
лікарськогl=
6;
засобу слід
застосовувk=
2;ти
разово,
запиваючи
водою або
іншою
рідиною, під
час прийому =
111;жі.
Побічні
реакції
можна
мінімізуваm=
0;и
шляхом
застосуванl=
5;я
найменшої
ефективної
дози
протягом
найкоротшоo=
1;
тривалості
лікування,
необхідної
для контрол=
02;
симптомів
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Слі&=
#1076;
періодично
оцінювати
потребу
пацієнта у
симптоматиm=
5;ному
полегшенні
та відповід=
00;
на лікуванн=
03;.
Загост
=
88;ення
остеоартриm=
0;у:
7,5 мг/добу.
Якщо
необхідно,
дозу можна
збільшити д
=
86; =
15 мг/д
Ревмато=
;їдний
артрит,
анкілозивнl=
0;й
спондиліт: 15
мг/добу.
Тk=
2;кож
див. розділ
«Особливі
категорії
пацієнтів»,
наведений
нижче.
&=
#1047;гідно
з
терапевтичl=
5;им
ефектом доз
=
91;
можна
зменшити до 7,5
мг/добу.
НЕ
ПЕРЕВИЩУВАi=
8;И
ДОЗУ 15 мг/добу=
.
Осо=
073;ливі
категорії
пацієнтів.
Пацієнт=
;и
літнього
віку та
пацієнти з
підвищеним
ризиком
розвитку
побічних
реакцій.
Р
=
77;комендован=
1072;
доза для
довготриваl=
3;ого
лікування
ревматоїднl=
6;го
артриту та
анкілозивнl=
6;го
спондиліту
для
пацієнтів л=
10;тнього
віку
становить 7,5
мг/добу.
П
=
72;цієнтам
з підвищени
=
84;
ризиком
розвитку по
=
73;ічних
реакцій слі
=
76;
починати
лікування з
дози 7,5 мг/добу=
; (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Ниркова
недостатніl=
9;ть.
&=
#1059;
пацієнтів і
=
79; тn=
3;жкою
нирковою
недостатніl=
9;тю,
які
знаходятьсn=
3;
на діалізі,
доза не
повинна пер
=
77;вищувати
7,5 мг/добу. Пац=
ієнтам
із легкою та
середньою
нирковою
недостатніl=
9;тю
(а саме – паці&=
#1108;нтам
із кліренсо
=
84;
креатиніну
вище 25 мл/хв)
зниження
дози не
потрібне
(щодо пацієн=
090;ів
з тяжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
без застосу
=
74;ання
діалізу див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Печінко=
;ва
недостатніl=
9;ть.
Пацієнтам
із легкою та
середньою
печінковою
недостатніl=
9;тю
зниження
дози не потр=
110;бне
(щодо
пацієнтів з
тяжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю
див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Діти.
Рев=
084;оксикам®,
таблетки по 7,5
мг та 15 мг, проm=
0;ипоказаний
дітям віком
до 16 років.
Передо= ;зування.
Сl=
0;мптоми
гострого
передозуваl=
5;ня
НПЗП зазвич
=
72;й
обмежуютьсn=
3;
летаргією,
сонливістю,
нудотою,
блюванням т
=
72;
епігастралn=
0;ним
болем, які в ц&=
#1110;лому
є оборотним
=
80;
при
підтримуючo=
0;й
терапії. Мож=
077;
виникнути
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча.
Тяжке
отруєння
може призве
=
89;ти
до
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;,
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
дисфункції
печінки,
пригніченнn=
3;
дихання,
коми, судом,
серцево-суд
=
80;нної
недостатноl=
9;ті
та зупинки с=
077;рця.
Повідомлялl=
6;ся
про
анафілактоo=
1;дні
реакції при =
090;ерапевтичн&=
#1086;му
застосуванl=
5;і
НПЗП, що тако=
1078;
може
спостерігаm=
0;ися
при
передозуваl=
5;ні.
При передозуваl= 5;ні НПЗП пацієнтам рекомендовk= 2;ні симптоматиm= 5;ні та підтримуючo= 0; заходи. Досл= 110;дження показали прискореннn= 3; виведення мелоксикамm= 1; шляхом заст = 86;сування чотирьох пероральниm= 3; доз холестирамo= 0;ну 3 рази на день.=
Побічн=
;і
реакції.
Засто=
089;ування
деяких НПЗП
(особливо у
високих
дозах та при
тривалому
лікуванні)
може бути
пов’язане з
невеликим
підвищеним
ризиком
випадків
судинних
тромботичнl=
0;х
явищ
(наприклад
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту)
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Набря=
082;,
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;
та серцева
недостатніl=
9;ть
спостерігаl=
3;ися
при лікуван
=
85;і
НПЗП.
=
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи:
анемія;
відхилення
показників
аналізу кро
=
74;і
від норми
(включаючи
зміну
кількості
лейкоцитів),
лейкопенія, =
090;ромбоцитоп&=
#1077;нія.
По=
відомлялосn=
3;
дуже рідко п=
088;о
випадки
агранулоциm=
0;озу
у пацієнтів,
які лікувал
=
80;ся
мелоксикамl=
6;м
та іншими
потенційно
мієлотоксиm=
5;ними
лікарськимl=
0;
засобами
(див. розділ «<=
/span>Взаємодія з
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
З
боку імунно=
11;
системи: алергіч=
;ні
реакції, ана&=
#1092;ілактичні
та/або
анафілактоo=
1;дні
реакції,
включаючи
шок.
Пси=
093;ічні
розлади: зміна
настрою,
нічні
кошмари,
сплутаністn=
0;
свідомості,
дезорієнтаm=
4;ія,
безсоння.
З
боку
нервової
системи:
головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
сонливість.
З
боку органі
=
74;
зору:
розлади
функції зор
=
91;,
що включают=
00;
нечіткість
зору,
кон’юнктивo=
0;т.
З
боку органі
=
74;
слуху та
вестибулярl=
5;ого
апарату: запамор=
;очення, дзвін у
вухах.
Кар=
076;іальні
порушення:=
відчуття
серцебиття. Пові
=
76;омлялося
про серцеву
недостатніl=
9;ть,
пов’язану з
лікуванням
НПЗП.
Суд=
080;нні
розлади: підвище=
;ння
артеріальнl=
6;го
тиску,
припливи.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та
середостінl=
5;я: астма &=
#1091;
пацієнтів з
алергією на
аспірин та і=
085;ші
НПЗП,
інфекції ве
=
88;хніх
дихальних
шляхів,
кашель.
З
боку
травного
тракту: диспепсія,
нудота,
блювання, у
т.ч. блювання
кров’ю, біль
у животі,
запор,
метеоризм,
діарея, прих=
086;вана
або
макроскопіm=
5;на
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча,
стоматит, у
т.ч. виразков=
1080;й
стоматит, га=
089;трит,
відрижка,
коліт,
гастродуодk=
7;нальна
виразка,
езофагіт,
шлунково-ки
=
96;кова
перфорація, =
084;елена,
загостреннn=
3;
коліту та
хвороби
Крона.
Шлунков=
;о-кишкова
кровотеча,
виразка або =
087;ерфорація
можуть бути
тяжкими та
потенційно
летальними,
особливо у
пацієнтів
літнього ві
=
82;у
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: порушен=
;ня
показників
функції
печінки (нап=
088;иклад
підвищення
трансамінаk=
9;
або біліруб=
10;ну),
гепатит,
жовтяниця,
печінкова
недостатніl=
9;ть.
З
боку шкіри і
підшкірної
клітковини:
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
свербіж,
висипання,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
кропив’янкk=
2;, бульозний
дерматит,
мультиформl=
5;а
еритема, реа=
082;ції
фоточутливl=
6;сті,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит.
З
боку
сечовидільl=
5;ої
системи:
затримка
натрію та
води,
гіперкалієl=
4;ія
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та «Взаємодія =
079;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»), змін=
и
показників
функції
нирок
(підвищення
креатиніну
та/або
сечовини
сироватки
крові),
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
зокрема у па=
094;ієнтів
з факторами
ризику (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»),
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів,
порушення ч
=
72;стоти
сечовипускk=
2;ння.
Заг=
072;льні
розлади та
розлади у
місці
введення: набряк,
включаючи
набряк
нижніх
кінцівок,
грипоподібl=
5;і
симптоми.
З боку
опорно-рухо
=
74;ого
апарату: арт&=
#1088;алгія,
біль у спині,
ознаки та
симптоми, по=
074;&=
#8217;яk=
9;ані
з суглобами.
Побічні
реакції, які
не
спостерігаl=
3;ися
під час
застосуванl=
5;я
препарату,
але які зага=
083;ьноприйнят&=
#1086;
є
характерниl=
4;и
для інших сп=
086;лук
класу.
Органі=
;чне
ниркове
ураження, що, &=
#1110;мовірно,
призводить
до гострої
ниркової не
=
76;остатності:
повідомлялl=
6;ся
дуже рідко п=
088;о
випадки
інтерстиціk=
2;льного
нефриту, гос=
090;рого
тубулярногl=
6;
некрозу,
нефротичноk=
5;о
синдрому та
папілярногl=
6;
некрозу (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Тk= 7;рмін придатностo= 0;. 3 роки.
Нk=
7;
застосовувk=
2;ти
препарат
після
закінчення
терміну
придатностo=
0;,
вказаного н
=
72;
упаковці.
Умови
зберігання. Зберігати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці при
температурo=
0;
не вище 25 =
°С.
Зберігати у =
085;едоступном&=
#1091;
для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у б= 083;істері. По 1 або 2 блістери у пачці.
Кате=
075;орія
відпуску. За
рецептом.
Виробник.=
ПАТ
«Фармак».
Місц=
077;знаходженн&=
#1103;
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності. Украї=
085;а,