MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D42D89.991C5F90" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D42D89.991C5F90 Content-Location: file:///C:/6C0ACF54/UA95030103_4294.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
для медичного застосування лікарського засобу
Склад:
діюча речовина: аzithromycin;
1 капсула містить азитроміцину дигідрату у перерахуванні на азитроміцин=
125
мг або 250 мг, або 500 мг;
допоміжні речовини: =
целюлоза мікрокристалічна, натрію =
лаурилсульфат,
магнію стеарат; оболонка
капсули містить хіноліновий жовтий (Е 104), еритрозин (Е 127), титану діокс=
ид
(Е 171), желатин (дозування 125 мг) або діамантовий
блакитний (Е 133), титану діоксид (Е 171), метилпарабен (Е 218), пропілпара=
бен
(Е 216), желатин (дозування 250 мг і 500 мг).
Лікарська форма. Капсули.
Основні фізико-хіміч=
ні
властивості: тверді
желатинові капсули жовтого кольору (дозування 125 мг), блакитного кольору=
(дозування
250 мг), синього кольору (дозування 500 мг). Вміст капсули –=
порошок білого або майже білого к=
ольору. Допускається
наявність агломератів часток порошку. На капсулу допускається нанесення
товарного знаку підприємства – «ЗT».
Фармакотерапевтична =
група. Антибактеріальні засоби для систем=
ного
застосування. Макроліди, лінкозаміди і стрептограміни. Код АТХ J01F А10.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Азитроміцин є представником групи макролідн=
их
антибіотиків – азалідів, що мають широкий спектр антимікробної дії. Механізм
дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за раху=
нок
зв'язування з 50S-субодиницею рибосом і запобігання транслокації пептидів п=
ри
відсутності впливу на синтез полінуклеотидів.
Розповсюдженість набутої резистентності для виділених видів може
змінюватися залежно від місцевості, тому бажано мати локальну інформацію про
резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності сл=
ід
звернутися за консультацією до експертів, якщо резистентність поширена у цій
місцевості настільки, що корисність препарату щодо щонайменше кількох типів
інфекцій викликає сумнів.
Азитроміцин активний відносно аеробних
грампозитивних бактерій: Streptococcus pneumoniae, Streptococ=
cus
pyogenes, Streptococcus agalactiae, стрептококи груп C, F і G, Streptococcus viridans, Staphylococcus aureus; аеробних грамнегативних бактерій: Bordetella pertussis, Haemophilus ducreyi, Haemo=
philus
influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Legionella
pneumophila, Ne=
isseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida; анаеробних бактерій: Clostridium perfringens. Препарат також
активний відносно Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma =
pneumoniae, Ureaplasma =
urealyticum.
Резистентність до азитроміцину може бути вродженою або набутою: у
поодиноких випадках набувають резистентності Streptococcus pneumoniae, Streptococc=
us pyogenes, Staphylococcus =
aureus; вродженорезистентними є Enterobacter=
iaceae, Pseudomonas spp. Азитроміцин
демонструє перехресну резистентність з еритроміцин-резистентними
грампозитивними штамами.
Фармакокінетика.
Азитроміцин швидко
абсорбується у травному тракті. Після прийому препарату внутрішньо у дозі 5=
00
мг Cmax азитроміцину у плазмі крові досягається через
2,5-2,96 години і становить 0,4 мг/л. Біодоступність становить приблизно 37=
%. T½ =
– 14-20 =
годин (в
інтервалі 8-24 години після прийому
препарату) і 41 годину (в інтервалі 24-72 години). Прийом їжі значно змінює
фармакокінетику.
При внутрішньому прийомі азитроміцин розподіляється по всьому
організму. Уявний об'єм розподілу у рівноважному стані – 31,1 л/кг. Добре проникає у дихальні шляхи, орган=
и і
тканини сечостатевої системи (зокрема у передміхурову залозу), у шкіру і м'=
які
тканини. Концентрація препарату у тканинах і клітинах у 10-100 разів вища, =
ніж
у крові. Висока концентрація у тканинах і тривалий T½ зумовлені низьким зв'язуванням азитро=
міцину з
білками плазми крові (від 12 % до 52 %). Препарат у великій кількості
накопичується у фагоцитах, які транспортують його у місця інфекції і запале=
ння,
де поступово вивільняють у процесі фагоцитозу. Азитроміцин зберігаєть=
ся у
бактерицидних концентраціях у вогнищі запалення протягом 5-7 днів після при=
йому
останньої дози.
Метаболізується у печінці (майже 35 %), втрачаючи
активність, шляхом N- і O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну і
аглікону та розщеплення кладінози кон’югату.
Понад 50 % виводиться з жовчю у незміненому вигляді,
приблизно 4,5 % – із сечею протягом =
72 годин.
У пацієнтів з легкою/помірною нирковою/печінковою
недостатністю фармакокінетика азитроміцину не змінюється, у пацієнтів з тяж=
кою
нирковою недостатністю достовірно змінюються показники AUC, Сmax і Clcr. У пацієнтів з
легкою/помірною печінковою недостатністю можливе збільшення кліренсу
азитроміцину у сечі з метою компенсації зниженого печінкового кліренсу.
У пацієнтів літнього віку значення AUC<=
span
lang=3DEN-US style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:UK'> дещо вище, ніж у віковій гр=
упі до
40 років, однак це не має клінічного значення, і тому корекція дози препара=
ту
не потрібна.
Клінічні характерист=
ики.
Показання. Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутл=
ивими
до азитроміцину:
· інфекції вер=
хніх
дихальних шляхів (бактеріальний фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит)=
;
· інфекції ниж= ніх дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт і загострення хронічного бронхіту, негоспітальна пневмонія);<= o:p>
· інфекції шкі=
ри і
м'яких тканин: хронічна мігруюча еритема (I стадія хвор=
оби
Лайма), бешиха, імпетиго, вторинна піодермія;
· генітальні інфекції: неускладнений та ускладнений
уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia=
span> trachomatis.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, до інших антибіотиків гр=
упи
макролідів/кетолідів. Одночасне застосування з алкалоїдами ріжків. Тяжкі
порушення функції печінки або нирок.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<=
/i> Слід з обережністю призначати азитроміцин разом з іншими препаратами, =
що
можуть подовжувати інтервал QT.
Антациди: при вивченні впливу одночасного засто=
сування
антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у
біодоступності, хоча плазмові пікові концентрації азитроміцину зменшилися н=
а 30
%. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за годину до або через 2 години
після прийому антациду.
Цетиризин: одночасне застосування у 5-денному курсі азитроміцину з 20 мг
цетиризину у рівноважному стані не призводило до фармакокінетичної взаємоді=
ї і
суттєвих змін інтервалу QT.
Карбамазепін: азитроміцин не чинить значного впливу =
на
плазмові рівні карбамазепіну або на його активні метаболіти.
Аторвастатин: одночасне застосування аторвастатину (10 мг щод=
оби)
та азитроміцину (500 мг щодоби) не спричиняло зміни концентрацій аторвастат=
ину
у плазмі крові (на основі інгібування HMG CoA-редуктази).
Циклоспорин:<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'> деякі зі споріднених макролідних анти=
біотиків
впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не існує даних щодо можливої
взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно
зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих
препаратів. Якщо комбіноване лікування є виправданим, необхідно проводити
ретельний моніторинг рівнів циклоспорину і відповідно регулювати дозування.=
Ефавіренц: одночасне застосування разової дози азитроміцину 600 мг і 400 мг
ефавіренцу щодоби протягом 7 днів не спричиняло будь-яких клінічно значущих
фармакокінетичних взаємодій.
Флуконазол: одночасне застосування разової дози азитроміцину 1200 мг не змінюв=
ало
фармакокінетику разової дози 800 мг флуконазолу. Загальна експозиція і Т
Індинавір: одночасне застосування разової дози азитроміцину 1200 мг не спричи=
няло
статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який признач=
али
по 800 мг три рази на добу протягом 5 днів.
Кумаринові антикоагулянт=
и: повідомлялося про підвищену тенденцію=
до
кровотеч у зв'язку з одночасним застосуванням азитроміцину і варфарину або
кумариноподібних пероральних антикоагулянтів. Необхідно приділяти увагу час=
тоті
моніторингу протромбінового часу.
Дигоксин: повідомлялося, що у деяких пацієнтів =
певні
макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину у кишечнику. Тому у
разі одночасного застосування азитроміцину і дигоксину слід пам'ятати про
можливість підвищення концентрацій дигоксину і проводити моніторинг рівня
дигоксину.
Метилпреднізолон: азитроміцин не чинить значного впливу = на фармакокінетику метилпреднізолону.<= o:p>
Терфенадин: <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>не повідомлялося про взаємодію між
азитроміцином і терфенадином, однак, як і у випадку з іншими макролідними
антибіотиками, азитроміцин необхідно з обережністю призначати у комбінації з
терфенадином.
Теофілін: азитроміцин не впливає на фармакокіне=
тику
теофіліну при одночасному прийомі, однак комбіноване застосування теофіліну=
та
інших макролідних антибіотиків іноді призводило до підвищення рівня теофілі=
ну у
сироватці крові.
Зидовудин:
Нелфінавір: застосування нелфінавіру спричиняє зб=
ільшення
рівноважних концентрацій азитроміцину у крові. Хоча корекція дози азитроміц=
ину
при його одночасному застосуванні з нелфінавіром не рекомендується, є
виправданим ретельний моніторинг відомих побічних ефектів азитроміцину.<=
o:p>
Силденафіл: не було отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг щодоби протяг=
ом 3
днів) на значення AUC і Cmax силденафілу
або його основного циркулюючого метаболіту.
Триазолам: одночасне застосування азитроміцину 500 мг у 1-й день і 250 мг у 2=
-й
день з 0,125 мг триазоламу у 2-й день не спричиняло суттєвого впливу на
фармакокінетичні показники триазоламу.
Триметоприм/сульфаметоксазол: одночасне застосування
триметоприму/сульфаметоксазолу
(160 мг/800 мг) протягом 7 днів з 1200 мг азитроміцину на 7-й день не
спричиняло суттєвого впливу на Cmax, загальну експозицію або екскрецію з сечею триметоприму або
сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину у сироватці крові були близькі=
до
звичайних значень.
Диданозин: Рифабутин: Похідні ріжків: з огляду на теоретичну можливість ви=
никнення
ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними ріжків не
рекомендується. Макролідні антибіотики вступають у реакцію з астемізолом, триазолам=
ом,
мідазоламом і альфентанілом. Рекомендується здійснювати ретельний нагляд за
пацієнтами, якщо ці препарати застосовувати одночасно. Застосування 500 мг
азитроміцину на добу протягом 3 днів не спричиняло клінічно значущих змін
фармакокінетики і фармакодинаміки разової 15 мг дози мідазоламу. Про вплив азитроміцину на рівні циметидину у крові не повідомлялося=
. На відміну від більшості макролідних антибіотиків азитроміцин не чи=
нить
впливу на цитохром Р450, і до даного часу не надходило даних про взаємодію =
між
азитроміцином і препаратами, що метаболізуються цією системою ферменті=
в. Вважається, що препарат не має
фармакокінетичної взаємодії з еритроміцином та іншими макролідами. Особливості застосування. У рідкісних випадках повідомлялос=
я, що
азитроміцин має серйозні алергічні (рідко летальні) реакції, такі як
ангіоневротичний набряк і анафілаксія. Деякі з цих реакцій зумовлювали розв=
иток
рецидивних симптомів і потребували тривалішого нагляду і лікування. Порушення функції печінк=
и. Оскільки печінка є основним шляхом ви=
ведення
азитроміцину, слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам з тяжкими
захворюваннями печінки. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, =
що
спричиняє небезпечну для життя печінкову недостатність при прийомі
азитроміцину. Необхідно проводити контроль функції печінки у випадку розвит=
ку
ознак і симптомів дисфункції печінки, наприклад астенії, що швидко розвиває=
ться
і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч і печінк=
овою
енцефалопатією. Порушення функції нирок.=
У пацієнтів з тяжкою дисфункцією нирок
(швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв) спостерігалося 33 % збільш=
ення
системної експозиції азитроміцину.<=
o:p> Подовження серцевої
реполяризації та інтервалу QT,
що підвищує ризик розвитку серцевої аритмії і тріпотіння-мерехтіння шлуночк=
ів,
спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Подібний еф=
ект
азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком
подовження серцевої реполяризації, тому слід з обережністю призначати лікув=
ання
пацієнтам із вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу QT; пацієн=
там,
які наразі проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, що,=
як
відомо, подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічні препарати класів ІА=
і
III, цисаприд і терфенадин; пацієнтам з порушеннями електролітного обміну,
особливо у випадку гіпокаліємії і гіпомагніємії; пацієнтам з клінічно
релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатніс=
тю. Міастенія: Стрептококові інфекції:<=
/span> азитроміцин загалом ефективний у ліку=
ванні
запальних захворювань ротоглотки, спричинених стрептококом, але немає жодних
даних, що демонструють ефективність азитроміцину у профілактиці гострого
ревматичного поліартриту. Суперінфекції: як і у випадку з іншими антибактеріал=
ьними
препаратами, існує можливість виникнення суперінфекції (мікози). У пацієнтів, які приймають похідні ріжків, іноді виникали явища
ерготизму унаслідок одночасного застосування деяких макролідних антибіотикі=
в.
Дані про можливу лікарську взаємодію між ріжками і азитроміцином відсутні,
проте внаслідок теоретичної можливості виникнення ерготизму азитроміцин не =
слід
одночасно призначати з похідними ріжків. При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у т. =
ч. і
азитроміцину, можливе виникнення діареї, асоційованої з Clostridium diffici=
le,
від легкого ступеня тяжкості до коліту з летальним наслідком. Антибактеріал=
ьні
препарати змінюють нормальну флору товстого кишечнику, що призводить до
надмірного росту C. difficile (продукує
токсини А і В, що сприяють розвитку діареї). Штами C. difficile, які надмір=
но
продукують токсини, спричиняють підвищений ризик повторного інфікування і
летальності, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробних
засобів і потребувати колектомії. Діарею, асоційовану з C. difficile, необх=
ідно
виключити в усіх пацієнтів під час застосування антибіотиків. Необхідно зіб=
рати
детальний медичний анамнез, оскільки діарея, асоційована з C. difficile, мо=
же
виникати протягом 2 місяців після закінчення застосування антибактеріальних
засобів. Застосування у період вагітності або годування груддю=
. Враховуючи недос=
татність
даних щодо безпеки застосування азитроміцину, не рекомендується призначати
препарат у період вагітності або годування груддю, крім випадків, коли
очікуваний позитивний ефект для матері перевищує можливий ризик від
застосування препарату для плода чи немовляти. Здатність впливати на швидкість реакції при
керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Зазвичай не впливає, однак слід враховувати
можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи, таких як
запаморочення, сонливість, порушення зору. Спосіб застосування і дози. Для дорослих і дітей з масою тіла понад 45 кг:=
span> при інфекціях верхніх і нижніх дихаль=
них
шляхів, шкіри і м'яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми): 50=
0 мг
1 раз на добу протягом 3 днів. При хронічній мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 днів – 1 =
г у
1-й день, потім по 500 мг з 2-го по 5-й день лікування. При генітальних інфекціях: одноразово 1 г. При нирковій недостатності з незначною дисфункцією нирок ( При печінковій недостатності тяжкого ступеня препарат не слід
призначати, оскільки азитроміцин метаболізується у печінці і виводиться з
жовчю. Пацієнтам літнього віку коригування дози не потрібне. Діти. Дітям віком до 6 років рекомендується призн=
ачати
азитроміцин в інших лікарських формах. Препарат призначати дітям віком від 6
років, які можуть ковтати капсулу. Дітям з масою тіла понад 45 кг призначати дози як для дорослих. При інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкіри і м'яких тка=
нин
(за винятком хронічної мігруючої еритеми): 10 мг/кг 1 раз на добу протягом 3
діб. Було показано, що азитроміцин ефективний при лік=
уванні
стрептококового фарингіту у дітей у вигляді одноразової дози у 10 мг/кг або=
20
мг/кг протягом 3 діб. При порівнянні цих двох доз була виявлена подібна
клінічна ефективність, хоча бактеріальна ерадикація була більш значною при
добовій дозі у 20 мг/кг. Однак за=
звичай
препаратом вибору у профілактиці фарингіту, спричиненого Streptococcus
pyogenes, і ревматичного поліартриту, який виникає як вторинне захворювання=
, є
пеніцилін. При хронічній мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 днів – 20
мг/кг у 1-й день, потім по Препарат приймати внутрішньо 1 ра=
з на
добу, не менше ніж за 1 годину до або через 2 години після прийому їжі. У
випадку пропуску прийому дози слід пропущену дозу прийняти якомога швидше, а
наступну – через 24 години.CLcr=
sub> > 40 мл/хв) немає необхідності змі=
нювати
дозування. Не було проведено жодних досліджень у пацієнтів із CLcr=
sub> < 40 мл/хв, тому слід з обережністю
застосовувати азитроміцин таким пацієнтам.
Передозування. Можуть відзначатися симптоми зага=
льної
інтоксикації, розлади слуху, біль у животі, сильна нудота, блювання і діаре=
я.
Лікування:
Побічні реакції.
Інфекції та інвазії: оральний кандидоз, вагінальні інфекції=
.
З боку системи крові і
лімфатичної системи: =
еозинофілія,
лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, нейтропенія.
З боку нервової системи:=
запаморочення/вертиго, гіпестезія, сон=
ливість,
синкопе, головний біль, судоми (було виявлено, що вони також
спричиняються іншими макролідними антибіотиками), спотворення або втр=
ата
смаку і відчуття запахів, парестезії, астенія, невроз, млявість, безсоння,
порушення сну, агресивність, психомоторна гіперактивність, тривога,
нервозність, міастенія, ажитація.
З боку органів чуття: порушення зору, погіршення слуху. У д=
еяких
пацієнтів, які приймали азитроміцин, повідомлялося про порушення слуху,
настання глухоти і дзвін у вухах. Більшість із цих випадків пов'язані з
експериментальними дослідженнями, в яких азитроміци=
н
застосовували у великих дозах протягом тривалого часу. Відповід=
но
до доступної інформації про подальше медичне спостереження, більшість із цих
проблем мали зворотний перебіг.
З боку серцево-судинної =
системи:
сильне серцебиття, бі=
ль у
грудях, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження
інтервалу QT і тріпотіння шлуночків, артеріальна гіпотензія, шлуночкова
аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію (було виявлено, що вони також
спричиняються іншими макролідними антибіотиками).
З боку травної системи:<=
/span> нудота, блювання, діарея, неприємні в=
ідчуття
у животі (біль/спазми), рідкі випорожнення, метеоризм, порушення травлення,
гастрит, анорексія, запор, зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт,
панкреатит.
З боку гепатобіліарної с=
истеми: гепатит і холестатична жовтяниця, вкл=
ючаючи
змінені показники функції печінки; рідкісні випадки тяжкого гепатиту і
дисфункції печінки; печінкова недостатність, фульмінантний гепатит, некроти=
чний
гепатит.
З боку шкіри:=
алергічні реакції, включаючи свербіж,
гіперемію і висипання; екзантема, ангіоневротичний набряк, кропив'янка,
світлочутливість, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром
Лайєлла.
З боку скелетно-м'язової
системи: артралгія, п=
ідвищена
втомлюваність, слабкість.
З боку сечовидільної сис=
теми: інтерстиціальний нефрит, гостра нирко=
ва
недостатність.
З боку репродуктивної си=
стеми: вагініт.
Системні порушення: задишка, анафілаксія, включаючи набря=
к;
кандидоз.
Зміни лабораторних показ=
ників: лімфоцитопенія, зменшення кількості
бікарбонатів крові, підвищення рівня аспартатамінотрансферази,
аланінамінотрансферази, білірубіну крові, сечовини, креатиніну крові, зміна
вмісту калію у крові.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в ориг=
інальній
упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у
недоступному для дітей місці.
Упаковка. Капсули по 125 мг або 250 мг № 6 у блістері у коробці; капсули по 500 мг № 3 у блістері у коробц= і.
Категорія відпуску. =
За рецептом.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця
провадження діяльності.
Україна, 61013, Харківська обл., м=
істо
Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.