MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D222F3.E37468A0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D222F3.E37468A0 Content-Location: file:///C:/680D52E2/UA112610101_935B.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування
лікарського засобу |
ДАКСАС® (DAXAS®) |
<= o:p> Склад: діюча речовина: roflumilast; 1 таблетка
містить 500 мкг рофлуміл=
асту; допоміжні речовини: лактозa, моногід=
рат;
крохмаль кукурудзяний; повідон (К 90); плівкова оболонка: гіпромелоза 2910; макрогол
4000; титану діоксид (Е 171); заліза оксид жовтий (Е 172). |
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. |
О=
сновні
фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого кольору, <=
/span>D-<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'>подібної форми, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «D» з одного
боку; на зламі з включеннями білого або майже білого кольору. Фармакотерапевтична<=
/b> група. З=
асоби,
що застосовують при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. =
Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюванн=
ях
дихальних шляхів. Код АТХ R03D Х07. Фармакологічні властивості.=
Фармакоди=
наміка. Механізм дії. Рофлуміла=
ст – інгібітор фосфодіестерази 4 типу (ФДЕ4=
), дія
якого спрямована на лікування системних і легеневих запальних процесів, п=
ов’язаних
із хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ). Механізм дії
препарату полягає в інгібуванні ФДЕ4 та дії на
основний циклічний аденозинмонофосфат (цАМФ) – метаболізуючий =
фермент,
що знаходиться в клітинах зони запалення і структурних клітинах, які є
важливими у патогенезі ХОЗЛ. Дія рофлуміласту
спрямована на ФДЕ4A, 4B і 4D,<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'> тип рецепторів з аналогічним потенціалом у нано=
молярному
діапазоні. Афінність до типу ФДЕ4С у 5-10 разів нижча. Даний механізм дії і селективність так=
ож
стосуються N-оксиду рофлуміласту, котрий є основним активним
метаболітом рофлуміласту. Інгібуван=
ня ФДЕ4 призводить до збільшення внутрішньоклітинного рівня основного <=
span
class=3DSpellE>цАМФ і послаблення зв’язаної з ХОЗЛ дисфункції
лейкоцитів, клітин дихальних шляхів і гладком’язових=
клітин судин легень, ендотеліальних і епітелі=
альних
клітин дихальних шляхів, а також фібробластів в експериментальних зразках=
. На
основі стимуляції in vitro
людських нейтрофілів, моноцитів, макрофагів а=
бо
лімфоцитів рофлуміласт та N-оксид рофлуміласту послаблюють вивільнення медіаторів
запалення, таких як лейкотрієн В4, активні фо=
рми
кисню, фактор некрозу пухлин α, інтерферон γ і гранзим
В. У пацієнтів з ХОЗЛ рофлуміласт знижував рівень не=
йтрофілів
у мокротинні і, більше того, знижував надходження не=
йтрофілів
і еозинофілів у дихальні шляхи у здорових добровольців. Фармакокінетика<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'>. Рофлуміласт активно метаболізується
в організмі людини з утворенням основного активного метаболіту – N-оксиду р=
офлуміласту. Оскільки і =
span>рофлуміласт, і N-оксид рофлу=
міласту
беруть участь в інгібуванні ФДЕ4 in vivo, фармакокінетичні властивості базуються =
на
загальному інгібуванні активності ФДЕ4 (тобто
загальна експозиція рофлуміласту і N-оксиду <=
span
class=3DSpellE>рофлуміласту). Абсорбція. Абсолютна біодоступність рофлуміласту після перорального прийому дози 500 мкг с=
тановить
близько 80 %. Максимальної плазмової концентрації (Сmax) рофлуміласт досягає через 1 годину (0,5=
-2
години) після його застосування натще, N<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'>-оксид рофлу=
міласту
– через 8 годин (4-13 годин). Прийом їжі не впливає на загальну інгібуючу активність ФДЕ4, але затримує час досягне=
ння
максимальної концентрації (tmax<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'>) рофлуміласту на 1 годину і знижує Сmax приблизно на 40 %. Однак прийом їжі не впливає на t=
max і Сmax N<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'>-оксиду рофлу=
міласту. Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові рофлуміласт=
у
і N-оксиду рофлу=
міласту
становить приблизно 99 % і 97 % відповідно. Об’єм розподілу одноразової
дози препарату – 500 мкг=
рофлуміласту – становить близько 2,9 л/кг маси тіла=
. Метаболізм. Рофлуміласт активно метаболізується
у реакціях фази І (цитохром Р450) і фази ІІ (зв’язування). Метаболіт N-ок=
сид рофлуміласту є основним метаболітом у плазмі крові
людини. Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) метабол=
іту N-оксиду <=
span
class=3DSpellE>рофлуміласту в =
span>середньому
у 10 разів більша, ніж AUC рофлуміласту. Таким чином, N-оксид рофлуміласту є основним фактором інгібування
активності ФДЕ4 in vi=
vo. Згідно з дослідженнями in vitro<=
/span> і дослідженнями клінічної взаємодії можна вважати, що метаболізм
N-оксиду рофлуміласту здійснюється за рахунок=
CYP1A2 і 3А4. На основі подальших результатів in=
i>
vitro з використанням печінкових мікросом людини показано, що терапевтичні концентра=
ції в
плазмі крові рофлуміласту і N-оксиду рофлуміласту не інгібують CYP1<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","ser=
if";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>A2, 2А6, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4/5, 4А9/11, тому
вірогідність відповідної взаємодії із препаратами, що метаболізуються
ферментами системи цитохромів Р450, низька. Також дослідження in vitro
показали, що рофлуміласт не призводить до інд=
укції CYP1A2, 2А6, 2С9, 2С19, 3А4/5 та спричиняє слабку індукцію CYP2В6. Виведення. Плазмовий кліренс після короткочасної внутрішньовенної інфузії рофлуміласту ст=
ановить
9,6 л/год. При пероральному прийомі період напіввиведення рофлуміласту і N-оксиду рофлум=
іласту
становить приблизно 17 і 30 годин відповідно. Стабільна концентрація для =
рофлуміласту досягається через 4 дні, для N-оксиду =
рофлуміласту – через 6 днів після прийому одноразов=
ої
дози на добу. Після внутрішньовенного або перорального застосування рофлуміласту з радіоактивною міткою близько 20 %
радіоактивності визначалось у калі і 70 % – у сечі у вигляді неактивних
метаболітів. Лінійність/нелінійність. Фармакокінетика рофлуміласту і N-оксиду=
рофлуміласту є лінійною у дозуванні в діапазоні від=
250 мкг до 1000 мкг. Особливі групи пацієнтів. Загальна інгібуюча активність ФДЕ4 зрос=
тає
серед пацієнтів літнього віку, жінок і осіб, що не належать до європеоїдн=
ої
раси. У осіб, які курять, загальна інгібуюча активність ФДЕ4 трохи знижуєть=
ся.
Але ці зміни не є клінічно значущими. Ці категорії пацієнтів не потребують
коригування дози. До окремої категорії пацієнтів можна віднести жінок
негроїдної раси, які не курять, у яких застосування препарату може призве=
сти
до підвищення ризику побічних явищ та стійкої непереносимості. В даному
випадку необхідно переглянути лікування препаратом Д=
аксас®<=
/sup> (див. розділ «Особливості застосування»). Під час дослідження RO-2455=
-RD
було встановлено, що загальна інгібуюча актив=
ність
ФДЕ4, що визначається за показником вільних фракцій речовини ex vivo, була
на 15 % вище у пацієнтів віком ≥ 75 років та на 11 % вище у пацієнт=
ів
із вихідною масою тіла < 60 кг порівняно із загальною кількістю пацієн=
тів
(див. розділ «Особливості застосування»). Ниркова недостатність. Загальна інгібуюча активність ФДЕ4 зниж=
ується
на 9 % у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну
становить 10-30 мл/хв). Дозування не потребує коригування. Печінкова недостатність. Фармакокінетика препарату Даксас=
®<=
/sup>, 250 мкг один раз на добу, була дослідже=
на у
пацієнтів із печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня (за к=
ласифікацією
Чайлд-=
П’=
ю, ступінь А і В). Загальна інгібуюча активність ФДЕ4 збільшилася приблизно на 20 % у пацієнтів, що мають
ступінь А за шкалою=
Ч=
айлд-П’=
ю, і на 90 % – у
пацієнтів, що мають ступінь В за шкалою Чайлд-П’ю. Дослідження вказують на проп=
орційність
доз 250 та 500 мкг препарату Даксас®
у пацієнтів із печінковою недостатністю легкого та середньо=
го
ступеня. Пацієнти, які мають ст=
упінь
А за шкалою Чайлд-П’ю, повинні з обережністю
застосовувати препарат (див. розділ «Спосіб застосування і
дози»). Пацієнтам зі =
ступенями
В і С за шкалою Чайлд-П’ю не слід застосовувати препарат Даксас® (див. розділ «Протипоказання»). |
|
Клінічні характеристики.=
Показання. |
Протипоказання. Підвищена чутливість до рофлуміласту або =
до
інших компонентів препарату. Печінкова недостатність
середнього або тяжкого ступеня (ступінь=
span> В або С за шкалою Ч=
айлд-П’=
ю)<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'>. Взаємодія з іншими лікарськ=
ими
засобами та інші види взаємодій. Клінічні дослідження щодо
взаємодії лікарських засобів проводили тільки за участю дорослих пацієнті=
в.
Основний етап у метаболізмі рофлуміласту – =
span>N-окиснення рофлу=
міласту
до N-оксиду рофлуміласту за допомогою цитохро=
м CYP3A4 і CYP1A2. Рофлуміласт і N-оксид рофлуміласту
інгібують ФДЕ4, тому після внутрішнього прийому рофл=
уміласту
загальна інгібуюча активність ФДЕ4 являє собою
сумарну дію рофлуміласту і N-оксиду рофлуміласту. Дослідження взаємодії з
інгібітором цитохрому CYP1A2/3A4 еноксацином
та інгібіторами цитохрому
CYP1A2/2C19/3A4 циметидином і флувоксаміном
показали збільшення загальної інгібуючої акти=
вності
ФДЕ4 на 25 %, 47 % і 59 % відпов=
ідно.
Пробна доза флувоксаміну становила 50 мг. Сум=
існе
застосування препарату Даксас<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea=
st-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'>®<=
/sup> з цими активними речовинами може спричинити збільшення ризику побічн=
их
явищ та стійку непереносимість. У цьому випадку необхідно переглянути
лікування препаратом Даксас Прийом індуктора цитохрому =
Р450
рифампіцину спричинив зниження загальної інгібуючої активності ФДЕ4 приблизно на 60 %. Тому
застосування сильнодіючих індукторів цитохрому Р450 (наприклад,
фенобарбіталу, карбамазепіну, фенітоїну)
може призвести до зниження терапевтичного ефекту роф=
луміласту.
Таким чином, лікування препаратом Даксас®<=
/sup> не рекомендується пацієнтам, які застосовують сильнодіючі індук=
тори
цитохрому P450. Клінічні дослідження взаємо=
дії
з інгібіторами цитохрому CYP3A4 еритроміцином і кето=
коназолом
показали збільшення загальної інгібуючої акти=
вності
ФДЕ4 на 9 %. Одночасний прийом з теофіліном показав збільшення загальної =
інгібуючої активності ФДЕ4 на 8 % (див. розділ
«Особливості застосування»). При дослідженнях взаємодії з пероральними
контрацептивами, що містять гестоден, етинілестрадіол, загальна інгі=
буюча
активність ФДЕ4 збільшилася на 17 %. Пацієнтам, які застосовують ці актив=
ні
речовини, корекція режиму дозування не потрібна. Не спостерігалося взаємодії
препарату із сальбутамолом, формотеролом,
будесонідом, які застосовувались інгаляційно, та пероральними формами монтелукасту,
дигоксину, варфарину, силденафілу та мідазоламу. Одночасний прийом з антацидами (комбінація алюмінію гідроксиду та магнію
гідроксиду) не змінював
показники всмоктування або =
фармакокінетики
рофлуміласт=
у
або його N-оксиду. Особливості застосування. Пацієнтів потрібно
проінформувати про можливі ризики та запобіжні заходи щодо застосування
препарату Даксас®. Препарат для купірування симптомів. Препарат Даксас® не
призначається для полегшення бронхоспазму гос=
трого
характеру. Зниження маси тіла. Під час досліджень протягом
року у пацієнтів, які застосовували препарат Даксас<=
b>®,
частіше спостерігалося зниження маси тіла порівняно із пацієнтами
плацебо-групи. Після припинення прийому препарату Да=
ксас®
у більшості пацієнтів маса тіла відновлювалася протягом 3 місяців. Пацієнтам зі зниженою масою
тіла слід регулярно перевіряти її як самостійно, так і при кожному візиті=
до
лікаря. У разі різко вираженого зниження маси тіла невідомої етіології
необхідно припинити прийом препарату Даксас®
і відстежувати динаміку маси тіла. Особливі клінічні умови. Внаслідок відсутності
достатнього досвіду не слід починати лікування препаратом Даксас®
або припинити розпочате лікування у пацієнтів із тяжкими імунологічними
захворюваннями (такими як, ВІЛ-інфекція, розсіяний склероз, системний
червоний вовчак, прогресуюча мультифокальна <=
span
class=3DSpellE>лейкоенцефалопатія), тяжкими формами гострих інфекц=
ійних
захворювань, захворюваннями на рак (за винятком базально-клітинної карцин=
оми)
або у пацієнтів, які лікувались імунодепресивними препаратами (наприклад,=
метотрексатом, азатіоприном, інфліксимабом, етанерцептом або
отримували довготривалу терапію пероральними кортикостероїдами, за винятк=
ом
системних кортикостероїдів короткочасної дії). Досвід застосування препарату хворим =
з латентними
інфекціями, такими як туберкульоз, вірусний гепатит, герпесвірусна
інфекція, оперізувальний лишай, є обмеженим.<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'> Дослідження за участю паціє=
нтів
із застійною серцевою недостатністю не проводились (NYHA 3<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'>-4 класу), тому лікування пацієнтів даної групи препаратом Даксас® не рекомендовано. Психічні розлади. Застосування препарату Стійка непереносимість. Небажані явища, такі як
діарея, нудота, біль у животі і головний біль, зазвичай спостерігаються у
перші тижні лікування і зникають під
час подальшого лікування. Лікування препаратом Дакса=
с®
необхідно переглянути у випадку стійкої непереносимості. Це може стосуват=
ися
особливих груп населення з підви=
щеним
ризиком: жінок негроїдної раси, які не курять, або пацієнтів, які
застосовують супутню терапію інгібіторами цитохрому CYP1<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","ser=
if";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>A2/2C19/3A4 – флувоксаміном і =
циметидином,
або інгібітором цитохрому CYP1A2/3A4 – еноксацином=
span>
(див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види
взаємодій»). Маса тіла < 60 кг. Застосування рофлуміласту
може призвести до збільшення ризику розладів сну (головним чином, безсонн=
я) у
пацієнтів із вихідною масою тіла < 60 кг за рахунок підвищення загальн=
ої інгібуючої активності PDE4, що спостерігається у да=
ної
категорії пацієнтів (див. розділ «Побічні реакції»). Теофілін. Супутнє застосування
теофіліну як підтримуючої терапії не рекомендовано, оскільки немає достат=
ніх
клінічних даних щодо сумісного застосування з препаратом Даксас®.
Лактоза. Препарат Даксас®<=
/sup>, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, містить лактозу. Пацієнтам, я=
кі
мають рідкісну спадкову непереносимість галактози, л=
актазну
недостатність або порушення всмоктування глюкози-галактози, не слід
застосовувати препарат. З=
астосування
у період вагітності або годування груддю. Жінки репродуктивного віку. Жінкам репродуктивного віку
рекомендується застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікува=
ння.
Застосування препарату Даксас<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea=
st-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'>®<=
/sup> не рекомендується жінкам репродуктивного віку, які не застосовують
контрацепцію. Вагітність. Клінічні дані щодо
застосування препарату вагітними жінками обмежені,<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'> тому Даксас®<=
/sup> <=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea=
st-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'>не рекомендується застосовувати=
span> під час вагітності. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Період годування груддю. Наявні фармакокінетичні
дослідження на тваринах показали, що рофлуміласт і
його метаболіти проникають у грудне молоко. Не можна виключити ризик
потрапляння препарату під час годування груддю до дитини, тому Даксас® не слід застосовувати у цей період. Фертильність. При дослідженнях
сперматогенезу людини рофлуміласт у рекомендо=
ваному
дозуванні 500 мкг не впливав на параметри спе=
рми
або статеві гормони протягом тримісячного лікування і протягом 3-х місяців
після припинення лікування. З=
датність
впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими
механізмами. В індивідуальних випадках д=
еякі
побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на
здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. |
Спосіб застосування та дози. Препарат Даксас®<=
/sup>, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, застосовують перорально,
не розжовуючи, запиваючи водою, в один і той же час, незалежно від прийому
їжі. Рекомендована доза для доро=
слих
становить 1 таблетку (500 мкг рофлуміласту)
1 раз на добу. Для досягнення терапевтично=
го
ефекту необхідно застосовувати препарат протягом декількох тижнів. Клінічні дослідження із
застосуванням препарату Даксас=
®<=
/sup> тривали протягом 1 року. Пацієнти літнього віку не потребують коригування д=
ози. Пацієнти з нирковою недостатністю не
потребують коригування дози. Пацієнти з печінковою
недостатністю легкого ступеня Діти. Препарат не застосовують Передозування. Симптоми. Під час =
І
фази досліджень після одноразово=
го
перорального прийому доз 2500 мкг і 5000 мкг рофлуміласту (в 10 =
разів
більше рекомендованої дози) часто спостерігались такі симптоми: головний
біль, порушення роботи травного тракту, запаморочення, прискорене серцеби=
ття, переднепритомний стан, вологість рук, артеріальна гіпотензія. Лікування. У разі передозування проводять відповідну симптоматичну терапію.
Оскільки рофлуміласт значною мірою зв’язується
білками, гемодіаліз не є ефективним. Ефективність перитонеального діалізу
невідома. |
Побічні
реакції. Під час проведення клінічних
досліджень приблизно у 16 % пацієнтів з ХОЗЛ виникали небажані побічні
реакції після прийому рофлуміласту ( у
плацебо-групі – у 5 % пацієнтів). Найчастіші: діарея (5,9 %), зменшення маси тіла (3,4 %), нудота (2,9 %), біл=
ь у
животі (1,9 %), головний біль (1=
,7 %).
Більшість цих побічних реакцій мали легкий або помірний характер, виникали
протягом перших тижнів лікування і зникали при подальшому лікуванні. Небажані ефекти за частотою
виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (<=
u>> 1=
/10); часто (> 1=
/100, < 1/<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea=
st-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'>10); нечасто (> 1/<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-farea=
st-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'>1000, < 1=
/100); рід=
ко (> 1=
/10000, < 1=
/1000); дуже рідко (=
< 1=
/10000); невідомо (частота не визначена за доступними даними). З боку імунної системи. Нечасто: гіперчутливість. Рідко: ангіоедема. З боку ендокринної системи. Рідко: гінекомастія. З боку обміну речовин. Часто: зменшення маси тіла, зниження апетиту. Психічні розлади. Часто: безсоння. Нечасто: неспокій. Рідко: суїцидальні
думки та суїцидальна поведінка*, депресія,
підвищена збудженість, напад паніки. З боку нервової системи. Часто: головний біль. Нечасто: тремор, вертиго, запаморочення. Рідко: дисгевзія. З боку серцево-судинної системи. Нечасто: пальпітація. З боку дихальної системи. Рідко: інфекції дихальних
шляхів (за винятком пневмонії). З боку травного тракту. Часто: діарея, нудота, біль=
у
животі. Нечасто: гастрит, блювання,=
гастроезофагеальна рефлюксна=
span>
хвороба, диспепсія. Рідко: кров’янисті випорожнення, запор. З боку гепатобіліарної системи. Рідко: підвищення рівня З боку шкіри та підшкірної клітковини. Нечасто: висипання=
span>. Рідко: кропив’янка. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини. Нечасто: м’язові спазми і
слабкість, міалгія, біль у спині. Рідко: збільшення рівня креатинфосфокінази
(КФК) крові. Порушення загального характеру. Нечасто: нездужання, астені=
я,
втома. *Під час дослідження та Особливі категорії пацієнтів. Під час дослідження
RO-2455-404-RD частота випадків розладів сну (головним чином безсоння) у
пацієнтів віком ≥ 75 років, які отримували роф=
луміласт,
була вищою, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо (3,9 % проти
2,3 %). Частота розвитку таких явищ у пацієнтів віком менше 75 років,
які отримували рофлуміласт, також була вищою,=
ніж у
пацієнтів, які отримували плацебо (3,1 % проти 2,0 %). Під час дослідження
RO-2455-404-RD частота випадків розладів сну (головним чином безсоння) у
пацієнтів із вихідною масою тіла < 60 кг, які отримували рофлуміласт, була вищою, ніж у тих, які отримували
плацебо (6,0 % проти 1,7 %). Частота розвитку таких випадків
складала 2,5 % проти 2,2 % у пацієнтів із вихідною масою тіла
≥ 60 кг, які отримували рофлуміласт,
порівняно із пацієнтами, які отримували плацебо. Сумісна терапія з антагоністами мускаринових
рецепторів тривалої дії. Під час дослідження
RO-2455-404-RD частота випадків зменшення маси тіла, зниження апетиту,
головного болю та депресії, що спостерігались у пацієнтів, які отримували=
рофлуміласт сумісно з антагоністами мускаринових
рецепторів тривалої дії, інгаляційними кортикостероїдами та β2<=
/sub>-адреноміметиками
тривалої дії, була вищою, ніж у пацієнтів, які отримували одночасно тільки
рофл=
уміласт,
інгаляційні кортикостероїди =
span>та β2-адреноміметики трив=
алої
дії. П=
орівняння
ефекту терапії рофлуміластом=
та плацебо показало, що при застосуванні <=
/span>антагоністів мускаринових рецепторів трив=
алої
дії в якості супутньої терапії =
різниця
у частоті випадків була кількісно більшою для наступних явищ:
зменшення маси тіла (7,2 % проти 4,2 %), зниження апетиту
(3,7 % проти 2,0 %), головний біль (2,4 % проти 1,1 %=
) та
депресія (1,4 % проти -0,3 %). |
Термін придатності.<=
/i> 3 роки. |
Умови зберігання. Не потребує особливих умов
зберігання. Зберігати в недост=
упному
для дітей місці! |
Упаковка. П=
о 10 таблеток у блістері; по 3 або по 9 блістерів у картонній коробці. =
|
Категорія відпуску. За рецептом. |
Виробник. Такеда ГмбХ<=
/span>,
місце виробництва Оранієнбург, Німеччина/Takeda=
GmbH=
span> Betriebsstätte Oranie=
nburg, Germany. |
Місцезнаходження виробника =
та
його адреса місця провадження діяльності.
Леніцштрассе<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'> 70-98, 16515 Оранієнбург, Німеччина/Lehnitzstrasse
70-98, 16515 Oranienburg, Germany. |