ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського з= асобу

&nb= sp;

ФАРМАДИПІН<= /span>^®=

(FarmadipinЕ^®)=

Склад:

діюча речовина: n= ifedipine;

1 мл розчину містить ніфедипіну у перерахуванні на 100 % суху речовину 20 мг (30 крапель);

допоміжні речовини: поліетиленгл= іколь 400, етано= л 96 %.

Лікарська форма. Краплі оральні.

= Основні фізико-хімічні властивості: прозора жовтого або зеленувато-жовтого кольору в’язка рідина зі слабким спиртовим запахом.=

Фармакотерапевтична група. Селективні антагоністи кальц= ію з переважаючим впливом на судини. Код ATХ C08C A05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодина= міка.

= Фармадипін^=
® проявляє <= span class=3DSpellE>антиангінальну та антигіпертензи= вну дію. Блокує надходження іонів кальцію у кардіоміоцити<= /span> та гладеньком’язові клітини коронарних і перифе= ричних артерій через повільні потенціалзалежні кальціє= ві канали мембран клітин. Розслаблює гладенькі м’язи судин, ліквідує спазми і розширює коронарні та периферичні артерії, зменшуючи периферичний судинний опір, артеріальний тиск, післянавантаження і по= требу міокарда в кисні; незначно знижує скоротливість міокарда, дещо зменшує агрегацію тромбоцитів.

Фармакокінетика.

= При прийомі внутрішньо добре всмоктується з травного тракту, біодоступність – 40-60 = %. Особливо швидко (через 5-10 хв) ефект розвивається при сублінгвальному прийомі. Звичайно максимум дії реєстр= ується через 30-40 хвилин. Прийом їжі істотно не впливає на швидкість всмоктування препарату. Гемодинамічний ефект зберігається пр= отягом 4-6 годин. З білками плазми крові зв’язується до 90 % = ніфедипіну. Метаболізується у печінці і виводиться з органі= зму переважно у вигляді неактивних метаболітів. Загальний кліренс ніфедипіну –                              від 0,4 до = 0,6 л/кг/год. Період напіввиведення становить 2-4 г= одини. У людей літнього віку та пацієнтів із цирозом печінки метаболізм ніфедипіну уповільнюється, тому в них період напіввиведення препарату може подовжитися майже в 2 р= ази, що потребує зменшення дози та збільшення інтервалів між прийомами препарату= . В організмі ніфедипін не кум= улює. У незначних кількостях потрап= ляє крізь гематоенцефалічний та плацентарний бар’єр= и, проникає у грудне молоко.

= Клінічні характеристики.=

Показання. =

Артеріальна гіпертензія (з ме= тою лікування гіпертензивних кризів).

&nb= sp;

=

Протипоказа= ння.

- Гострий інфаркт міокарда (протягом перших 4 тижнів);

- кардіогенний шок;

- тяжкий аортальний та мітральний стеноз; <= o:p>

- нестабільна стенокардія;

- не використовувати для лікування нападів стенокардії, вторинної профілактики інфаркта міокарда;

- декомпенсована серцева недостатність;

- артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск (АТ) нижче 90 мм рт.ст.);

- шлуночкові тахікардії з розширеним комплексом QRS; =

- синдром слабкості синусового вузла; =

- синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW), си= ндром Лауна-Ганонга-Левайна (LGL);

- AV блокада II та III ступенів;

- порфірія;

- ілеостома, що встановлена після проктоколектомії;

- підвищена чутливість до ніфедипіну та інш= их компонентів препарату;

- підвищена чутливість до інших дигідропір<= /span>идинів= ;

- не приймати одночасно з рифампіцином.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. =

Препарати, = які впливають на ефективність ніфедипіну.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р4= 50 3А4, що розташована в слизовій оболонці кишечнику та печінці. Через це, препарати, які інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінюва= ти «перше проходження» (після перорального застосування) або кліренс ніфедипіну.

При застосуванні ніфедипіну разом з нижченаведеними препаратами слід б= рати до уваги ступінь і тривалість взаємодії.

Рифампіцин=

Рифампіцин<= /span> значно індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванн= і з рифампіцином біодоступність ніфедипіну значно знижується і, таким чином, його ефективність послаблюється. Зважаючи на це, застосування комбінації ніфедипіну з рифампіцином= протипоказане.

При одночасному застосуванні нижченаведених слабих або помірних інгібіторів системи цитохрому Р450 3А4 необхідно контролювати артеріальний тиск і, у разі необхідності, слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну= .

Макролідні антибіотик= и (наприклад, еритроміцин)

Досліджень взаємодії ніфедипіну та макролідних антибіотиків не проводилося. Певні макролідні антибіотики інгібують опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. Зважаючи на це, не можна виключити ймовірність збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі при одночасному застосуванні обох препаратів.

Азитроміцин= , який структурно схожий на представників класу ма= кролідних антибіотиків, не інгібує CYP3А4.

Інгібітори анти-ВІЛ протеази (наприклад, ритонавір)

Клінічне дослідження, що вивч= ає ймовірність взаємодії ніфедипіну та певних інгібіторів анти-ВІЛ протеази, ще не проводилос= ь. Відомо, що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р450 3А4. Крім того, препарати цього класу інгібують in vitro = опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну. При застосуванні одночасно з ніфедипіном не мож= на виключити значного збільшення концентрації ніфедипіну<= /span> в плазмі внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні та зниження швидкості виведення з організму.

Азольні антимікотики (наприклад, кетокон= азол)

Клінічного дослідження, що ви= вчає ймовірність взаємодії ніфедипіну та певних азольних антимікотиків, щ= е не проводилось. Відомо, що препарати цього класу інгібують систему цитохрому Р= 450 3А4. При пероральному застосуванні одночасно з ніфедип= іном не можна виключити значного збільшення системної біодо= ступності ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при п= ершому проходженні.

Флуоксетин=

Клінічне дослідження, що вивч= ає ймовірність взаємодії ніфедипіну та флуоксетину, ще не проводилось. Відомо, що флуоксетин інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому Р450 3А4 метаболізм ніфедипіну. При одночасному застосуванні обох препаратів не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі.

Нефазодон=

Клінічне дослідження, що вивч= ає ймовірність взаємодії ніфедипіну та нефазодону, ще не проводилось. Відомо, що нефазодон інгібує in vitro опосередкований системою цитохрому    Р450 3А4 метаболізм інших препаратів. При одночасному застосуванні о= бох препаратів не можна виключити збільшення концентрації = ніфедипіну в плазмі.

Хінупристин= /дальфопристин

Одночасне застосування хінупристину/дальфопристину і ніфедипіну може призводити до збільшення концентрації= ніфедипіну в плазмі.

Вальпроєва кислота

Клінічного дослідження, що ви= вчає ймовірність взаємодії ніфедипіну та вальпроєвої кислоти, ще не проводилось. Відомо, що вальпроєва кислота збільшує концентрацію в плазмі структурно подібного блокатора кальцієвих каналів німо= дипіну внаслідок інгібування ферментів. Зважаючи на це= , не можна виключити збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі та збільшення ефективності.

Циметидин=

Внаслідок інгібування цитохрому Р450 3А4, циметидин підвищує концентр= ацію ніфедипіну в плазмі та може посилювати антигіпертензивний ефект.

Цизаприд=

Одночасне застосування цизаприду і ніфедипіну мо= же призводити до збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі.

Протиепілептичні засоби, які індукують систему цитохрому Р450 3А4, такі як фенітоїн= , карбамазепін і фенобарбітал

Фенітоїн індукує систему цитохрому Р450 3А4. При одночасному застосуванні з фенітоїном біодоступність= ніфедипіну знижується, а ефективність послаблюється. = При одночасному застосуванні обох препаратів необхідно контролювати клінічну відповідь на терапію ніфедипіном і, у разі необхідності, розглянути питання про підвищення дози н= іфедипіну. У разі підвищення дози ніфедипіну під час одноч= асного застосування обох препаратів, при відміні фенітоїну слід розглянути питання про зниження дози ніфедипіну.

Клінічних досліджень для вивч= ення ймовірності потенційної взаємодії ніфедипіну та= карбамазепіну або фенобарбіталу не проводилось. Відом= о, що обидва препарати знижують концентрації в плазмі структурно подібного блокат= ора кальцієвих каналів німодипіну внаслідок індукції ферментів. Зважаючи на це, не можна виключити зниження концентрації ніфедипіну в плазмі та зменшення ефективності.

Антигіпертензивні<= /span> препарати<= o:p>

Ніфедипін може збільшувати антигіпертензивний ефект антигіп= ертензивних препаратів, що застосовуються одночасно, таких як: діу= ретики, β-блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи АТ1 рецепторів, інші кальцієві антагоністи, α-адренергічні блокатори, інгібітори ФДE5, α= ;-метилдопа, магнію сульфат.

При одночасному застосуванні = ніфедипіну з β-блокаторами потрібен ретельний моніторинг пацієнта, оскільки відомі поодинокі випадки загострення серцевої недостатності.

Дигоксин і теофілін

Комбінація ніфедипіну із дигоксином та теофіліном зазвичай добре переноситься хворими, дуже рідко можливе підвищення рівня дигоксину та теофіліну у плазмі крові (слід контролювати вміст останніх у плазмі кров= і). Зважаючи на це, пацієнта необхідно контролювати на наявність симптомів передозування дигоксину і, у разі необхідності,= слід знизити дозу глікозиду, беручи до уваги концент= рацію дигоксину в плазмі.

Аміодарон і хінідин

Аміодарон і хінідин можуть підсилювати негативну інотропну дію ніфедипіну.= При одночасному застосуванні ніфедипіну та хінідину в окремих випадках спостерігалося зниження р= івня хінідину, а при відміні ніфедипі= ну – різке збільшення концентрації хінідину в плаз= мі. Зважаючи на це, при одночасному застосуванні або відміні ніфедипіну рекомендується проводити моніторинг концентрації хінід= ину в плазмі, а у разі необхідності відкоригувати дозу хін= ідину. Деякі автори повідомляли про збільшення концентрації н= іфедипіну в плазмі при одночасному застосуванні обох препаратів, проте інші автори не відзначали зміни фармакокінетики ніфедипіну.

Зважаючи на це, слід ретельно контролювати артеріальний тиск при включенні хінидину<= /span> в схему терапії ніфедипіном. У разі необхідност= і слід знизити дозу ніфедипіну.

Такролімус=

Відомо, що такролімус метаболізується через систему цитохрому Р450 3А= 4. Опубліковані дані вказують на те, що в окремих випадках дозу такролімусу при одночасному застосуванні з ніфедипіном можна знизити. При одночасному застосуван= ні обох препаратів слід проводити моніторинг концентрації такролімусу в плазмі, і у разі необхідності слід розглянути питання про зниження дози <= span class=3DSpellE>такролімусу.

Інші види взаємодій

Грейпфрутовий сік

Грейпфрутовий сік інгібує сис= тему цитохрому Р450 3А4. Вживання грейпфрутового соку при застосуванні ніфедипіну призводить до підвищення концентрації преп= арату в плазмі і збільшення тривалості дії ніфедипіну внаслідок зниження метаболізму при першому проходженні або зниженні кліренс= у. Внаслідок цього може посилюватися антигіпертензивна дія препарату. Після регулярного вживання грейпфрутового соку цей ефект може тривати упродовж принаймні 3 днів після останнього вживання соку.

Зважаючи на це, при терапії <= span class=3DSpellE>ніфедипіном слід уникати вживання грейпфрутів/грейпфр= утового соку.

Застосування ніфедипіну може призвести до отримання хибнопідвищених результатів при спектрофотометричному визначенні концентрації ванілілмигдалевої кислоти у сечі (проте при застосува= нні методу високоефективної рідинної хроматографії цей ефект не спостерігається= ).

<= /b>

Особливості застосування.

Необхідно бути обережним при застосува= нні препарату Фармадипін^®<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: UK;mso-no-proof:yes'> пацієнтам з наявним сильним звуженням шлунково-кишков= ого тракту через можливість виникнення обструкційних симптомів. Дуже рідко можу= ть виникати безоари, які можуть потребувати хірургічного втручання.=

У поодиноких випадках були описані обструкційні симптоми за відсутності в анамнезі порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

Застосування препарату Фармадипін^®може призвести до отримання <= span class=3DSpellE>хибнопозитивних результатів при рентгенівському дослі= дженні із використанням барієвого контрастного засобу (наприклад, дефекти наповнен= ня інтерпретуються як поліп).

Пацієнти з порушеннями функцій печінки потребують ретельного моніторингу, а у тяжких випадках – зниження д= ози.

Ніфедипін метаболізується через систему цитохрому Р4= 50 3А4, через це, препарати, які інгібують або індукують цю систему ферментів, можуть змінювати «перше проходження» або кліренс ніфед= ипіну.

До препаратів, які є слабими або помірними інгібіторами системи цитохро= му Р450 3А4 і можуть призводити до збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі, належать: макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин), інгібітори анти-ВІЛ протеази= (наприклад, ритонавір), аз= ольні антимікотики (наприклад, к= етоконазол), антидепресанти нефазодон та флуоксетин, хінупристин/дальфопристин<= /span>, вальпроєва кислота, циметидин.

При супутньому застосуванні препарату Фармадипін^®<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: UK;mso-no-proof:yes'> з цими препаратами необхідно контролювати артеріальний тиск і, у разі необхідності, розглянути питання п= ро зниження дози ніфедипіну.

Препарат не слід застосовувати, якщо можливий зв’язок між попереднім застосуванням ніфедипіну= та ішемічним болем. У пацієнтів зі стенокардією напади можуть виникати частіше= , а їх тривалість та інтенсивність можуть збільшуватись, особливо на початку лікування.

Лікарські засоби з діючою речовиною ніфедипін не застосовують пацієнтам з гострим нападом стабільної стенокардії.

Слід з особливою обережністю призначати препарат пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, за умов злоякісної артеріальної гіпертензії або гіповолемії, оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску. Застосування ніфедипіну хворим на цукровий діаб= ет може потребувати корекції лікуваня.

Цей лікарський засіб містить невелику кількість етанолу (алкоголю), мен= ше 100 мг/дозу.

=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.=

Ніфедипін протипоказ= ано застосовувати під час вагітності.

= Годування груддю.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>

= Ніфедипін проникає у грудне молоко, тому під час застосу= вання препарату слід припинити годування груддю.=

Фертильніст= ь.

Окремі експерименти in vitro виявили взаємозв’язок між застосуванням антагоністів кальцію, зокрема, ніфедипіну, та оборотними біохімічними змінами сперматозоїдів, що погіршують спроможність останніх до запліднення. У разі, якщо спроби запліднення in vitro виявляються неус= пішними, за відсутності інших пояснень, антагоністи кальцію, наприклад ніфедипін, = можуть розглядатися як можлива причина цього явища.

= Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. <= /o:p>

При застосуванні препарату слід утримуватись від потенційно небезпечних видів діяль= ності, що вимагають підвищеної уваги (керування автотранспортом та механізмами тощ= о).

Спосіб застосування та дози.

Фармадипін<= /span>^® застосовувати для лікування гіпертонічних кризів як препарат швидкої допомоги. Не рекомендується застосовувати препарат у цій лікарській формі для курсового прийому.

При необхідності проведення курсової антигіпертензивної терапії препарат і лікарську форму підбирає лікар.

При раптовому і значному підвищенні артеріального тиску початкова разова доза для дорослих становить= 3-5 крапель (2-3,35 мг), для осіб літнього віку – не більше 3 крапель (2 мг) під язик або накапати на шматочок сухаря чи на цукор, якомога довше тримаючи в роті. При недостатній ефективності дозу поступово можна підвищувати до клін= ічно значущого ефекту. Надалі у випадках підвищення артеріального тиску необхідно орієнтуватися саме на цю дозу. При необхідності (підвищення АТ до 190/100 м= м рт. ст. – 220/110 мм рт. = ст.) разову дозу можна поступово підвищити в окремих випадках до 10-15 крапель (6,7-10 мг) з урахуванням індивідуальних змін показників АТ у хворого.

Необхідно враховувати індивідуальну чутливість окремих хворих до Фармадипіну= ^®. У таких випадках дозу треба підбирати індивідуально, починаючи з 3 крапель, і поступово збільшувати на = 2-3 краплі (1,34-2 мг) до досягнення клінічного ефекту.

Перевищення початкової дози препарату може призвести до різкого зниження артеріального тиску!

Діти.=

= Препарат не застосовувати для лікування дітей (до 18 рок= ів).

Передозуван= ня.

Симптоми гострої інтоксикації ніфедипіном: = порушення свідомості аж до коми, зниження артеріального тиску, тахікардія/брадикардія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, гіпоксія, кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.

Лікування. Заходи для надання невідкладн= ої допомоги у першу чергу повинні бути спрямовані на виведення препарату з організму та відновлення стабільної гемодинаміки.

Після перорального застосуван= ня рекомендується повністю випорожнити шлунок, у разі необхідності – у комбіна= ції з промиванням тонкого кишечнику.

Виведення препарату з організ= му повинно бути якомога повнішим, включаючи тонкий кишечник, особливо у випадк= ах інтоксикації препаратами ніфедипіну з уповільне= ним вивільненням для запобігання абсорбції діючої речовини.

Оскільки для ніфедипіну характерний високий ступінь зв’язування з білками плазми крові та відносно невеликий об’єм розподілу, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу.

Брадикардію можна усунути бета-симпатоміметиками. При уповільненні серцевого ри= тму, що становить загрозу для життя, рекомендується застосування штучного водія ритму.

Гіпотензію<= /span>, що виникла внаслідок кардіогенного шоку і= вазодилатації, можна усувати препаратами кальцію (10-= 20 мл 10 % розчину кальцію хлориду або глюконату ввод= ять внутрішньовенно повільно, потім повторюють у разі потреби). Внаслідок цього сироваткові рівні кальцію можуть досягти верхньої межі норми або бути незна= чно підвищеними. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування таких симпатоміметиків, як допамін або норадреналін.= Дози цих препаратів підбирають з урахуванням досягнутого лікувального ефекту.

До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перенавантаження серця.=

= =

Побічні реакції.

= При дотрима= нні рекомендацій щодо застосування препарату побічні реакції бувають незначними= і оборотними, як правило, не потребують відміни терапії.

= При частому= і неконтрольованому застосуванні можливі побічні реакції характерні, для препаратів цієї фармакологічної групи.

З боку системи крові та лімфатичної системи: = лейкопенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія.

З боку імун= ної системи: алергічні реакції, алергічний набряк/ангіонабряк (включаю= чи набряк гортані*), анафілактична/анафілактоїдна<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> реакція.

Психічні розлади: реакції стривоженості, збудження, розлади сну.

З боку нерв= ової системи: головний біль, вертиго, мігрень, запамороч= ення, тремор, гіпестезія, парестезія, дизестезія, сонливість, втрата свідомості.

З боку обмі= ну речовин та метаболізму: гіперглікемія (слід враховувати у хворих на цукровий діабет).

З боку орга= нів зору: порушення зору, біль в очах.

З боку сист= еми серця: тахікардія, посилене серцебиття, біль у грудях (стенокардія).

Васкулярні розлади: набряк, <= span class=3DSpellE>вазодилатація, гіпотензія= .

З боку дихальної системи: носова кровотеча, закладення носа, диспное.

З боку шлунково-кишкового тракту: запор, біль у шлунково-кишков= ому тракті і абдомінальний біль, нудота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті, гіперплазія ясен, безоар, дисфагія, кишкова непрохідність, виразка кишечнику, блювання, недостатність гастроезофагеального сфінктера.

З боку печі= нки та жовчовивідних шляхів: транзиторне= підвищення= активності ферментів печінки, жовтяниця.

З боку шкір= и та підшкірної клітковини: еритема, токсичний епідермаль= ний некроліз, фоточутливість, пурпура, свербіж, кропив’янка, висип.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: м’язові судоми, набряки суглобів, артралгія, міалгія.

З боку ниро= к та сечовивідних шляхів: поліурія, дизурія.=

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-farea= st-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>еректильна<= /span> дисфункція.

Загальні розлади: відчуття нездужання, неспецифі= чний біль, лихоманка.

*може призводити до наслідків, які становлять загрозу для життя.

У пацієнтів зі злоякісною гіпертензією та гіповолемією, які перебувають на гемодіалізі, може спостерігатися значне зниження артеріального тиску внаслідок вазодилатації.

Термін придатності. 3 роки.

Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

&nb= sp;

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

&nb= sp;

Упаковка= .

По 5 мл або 25 мл у= флаконі. П= о 1 флакону у пачці.

=

= Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

АТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності= .

Україна, 04080,= м. Київ, вул. Кирилівська, 74.

=

ИНСТРУКЦИЯ<= o:p>

по медицинскому применению лекарственного средства

                                                =                     ФАРМАДИПИН^{<=
span
style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman";mso-fareast-font-fa=
mily:
"Times New Roman";text-transform:uppercase;mso-fareast-language:RU'>®}=

                                                =                    (FarmadipinЕ^®)

Состав:

действую= щее вещество: nifedipine;

1 мл раствора содержит нифеди= пина в пересчёте на 100 % сухое вещество 20 мг (30 капель);

вспомога= тельные вещества: полиэтил= енгликоль 400, эт= анол 96 %.

&nb= sp;

Лекарств= енная форма. Капли оральные.

= Основные физико-химические свойства: прозрачная желтого или зеленовато-желтого цвета вязкая жидкость со слабым спиртовым запахом.<= /o:p>

Фармакотерапевтичеcкая<= /span> группа. Селективные антагонисты кальция с преобладающим влиянием на сосуды. Код ATХ C08C A= 05.

Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.

Фармадипин^® проявляет антиангинальное и антигипертензивное действие. Блокирует поступле= ние ионов кальция в кардиомиоциты и гладкомышечные = клетки коронарных и периферических артерий через медленные по= тенциалзависимые кальциевые каналы мембран клеток. Расслабляет гладкие мышцы сосудов, ликвидирует спазмы и расширяет коронарные и периферические артерии, уменьшая периферическое сосудистое сопротивление, артериальное давление, постнагрузку и потребность миокарда в кислороде; незначительно снижает сократимость миокарда, несколько уменьшает агрегацию тромбоцитов.

Фармакокинетика.

При приеме внутрь хорошо всасывается в пищеварител= ьном тракте, биодоступность – 40-60 %. Особенно быст= ро (через 5-10 мин) эффект развивается при сублингвальном= приеме. Обычно максимум действия регистрируется через 30-40 минут. Прием пи= щи существенно не влияет на скорость всасывания препарата. Гемодинамический эф= фект сохраняется на протяжении              4-6 часов. С белками плазмы крови связывается до 90 % нифедипина. Метаболизируется в печени и выводится из организма преимущественно в виде неактивных метаболитов. Общ= ий клиренс нифедипина – от 0,4 до 0,6 л/кг/ч. Пери= од полувыведения составляет 2-4 часа. У людей пожилого возраста и пациентов с циррозом печени метаболизм нифедипина замедляет= ся, поэтому у них период полувыведения препарата может удлиняться почти в 2 раз= а, что требует уменьшения дозы и увеличения интервалов между приемами препарат= а. В организме нифедипин не кум= улируется. В незначительных количествах проникает сквозь гематоэнцефалический и плацента= рный барьеры, проникает в грудное молоко.

= Клинические характеристики.

Показания.<= /span>

Артериальная гипертензия (с целью лечения гипертензивных кризов).

=

Противопоказания.

- Острый инфаркт миокарда (в течение первых 4 недель);

- кардиогенный шок;

- тяжелый аортальный и митрал= ьный стеноз;

- нестабильная стенокардия;

- не применять для лечения приступов стенокардии, вторичной профилактики инфаркта миокарда;=

- декомпенсированная сердечная недостаточность;

- артериальная гипотензия (систолическое артериальное давление (АД) ниже                      90 мм рт. ст.);<= /o:p>

- желудочковые тахикардии с расширенным комплексом QRS;

- синдром слабости синусового узла;

- синдром Вольфа-Паркинсона-У= айта (WPW), синдром Лауна-Ганонга-Левайна (LGL);

- AV-блокада II и III степене= й;

- порфир= ия;

- илеост= ома, установленная после прокток= олэктомии;

- повышенная чувствительность= к нифедипину и другим компонентам препарата;=

- повышенная чувствительность= к другим дигидропиридинам;

- не принимать одновременно с= рифампицином.

&nb= sp;

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий. <= /i>

Препараты, которые влияют на эффективность нифедипина.

Нифедипин метаболизируется через систему ц= итохрома Р450 3А4, которая находится в слизистой оболочке кишечника и печени. В связ= и с этим, препараты, которые ингибируют или индуцируют эту систему ферментов, м= огут изменять «первое прохождение» (после перорального применения) или клиренс <= span class=3DSpellE>нифедипина.

При применении нифедипина совместно с нижеприведенными препаратами следует учитывать степень и длительность взаимодействия.

Рифампицин

Рифампицин значите= льно индуцирует систему цитохрома Р450 3А4. При одновременном применении с рифампицином биодоступность нифедипина значительно снижается и, таким образом, его эффективность ослабляется. Учит= ывая это, применение комбинации нифедипина с рифампицином противопоказано.

При одновременном применении нижеприведенных слабых или умеренных ингибиторов системы цитохрома Р45= 0 3А4 необходимо контролировать артериальное давление и, при необходимости, следу= ет рассмотреть вопрос о снижении дозы нифедипина.<= o:p>

Макролидные антибио= тики (например, эритромицин)

Исследования взаимодействия н= ифедипина и макролидных антибиотиков не проводились. Определенные макролидные антибиотики ингибируют опосредованный системой цитохрома Р450 3А4 мета= болизм других препаратов. Учитывая это, нельзя исключить вероятность увеличения концентрации нифедипина в плазме при одновремен= ном применении обоих препаратов.

Азитромицин, который структурно подобен представителям класса макролидных антибиотиков, не ингибирует CYP3А4.<= /o:p>

Ингибито= ры анти-ВИЧ протеазы (например, ритонавир)

Клиническое исследование, изучающее вероятность взаимодействия нифедипина и определенных ингиби= торов анти-ВИЧ протеазы, еще не проводилось. Известно, что препараты этого класса ингибируют систему цитохрома Р450 3А4. Кроме то= го, препараты этого класса ингибируют in vitro опосредованный системой цитохрома Р450 3А4 мета= болизм нифедипина. При применении одновременно с нифедипином нельзя исключить значительного увеличения концентрации нифедипина в плазме вследствие сни= жения метаболизма при первом прохождении и снижения скорости выведения из организ= ма.

Азольные антимикотики (например, кетокона= зол)

Клиническое исследование, изучающее вероятность взаимодействия нифедипина и определенных азольных антимикотиков, еще не проводилось. Известно, что препараты этого класса ингибируют систему цитохрома Р450 3А4. При пероральном применении одновр= еменно с нифедипином нельзя исключить значительного увеличения системной биодос= тупности нифедипина вследствие снижения метаболизма при = первом прохождении.

Флуоксетин

Клиническое исследование, изучающее вероятность взаимодействия нифедипина и флуоксетина, еще не проводилось. Известно, что флуоксетин ингибирует in<= /i> vitro опосредованный системой цитохрома Р450 3А4 мета= болизм нифедипина. При одновременном применении обоих препаратов нельзя исключить увеличение концентрации ни= федипина в плазме.

Нефазодон

Клиническое исследование, изучающее вероятность взаимодействия нифедипина и нефазодона, еще не проводилось. Известно, что нефазодон ингибирует in<= /i> vitro опосредованный системой цитохрома Р450 3А4 мета= болизм других препаратов. При одновременном применении обоих препаратов нельзя исключить увеличение концентрации нифедипина в плазме.

Хинупристин/дальфопристин

Одновременное применение хину= пристина/дальфопристина и нифедипина может приводить к увеличению концентрации нифедипина в плазме.

Вальпроевая кислота=

Клиническое исследование, изучающее вероятность взаимодействия нифедипина и вальпроевой кислоты, еще не проводилось. Известно, что вальпроевая= кислота увеличивает концентрацию в плазме структурно подобного блокатора кальциевых каналов нимодипина вследствие ингибирования ферментов. Учитывая это, нельзя исключить увеличение концентр= ации нифедипина в плазме и увеличение эффективности.=

Циметидин

Вследствие ингибирования цито= хрома Р450 3А4, циметидин повышает концентрации нифедипина в плазме и может усиливать антигипертензивный эффект.

Цизаприд

Одновременное применение циза= прида и нифедипина может приводить к увеличению концентрации нифедипина в плазме.

Противоэ= пилептические средства, которые индуцируют систему цитохрома = Р450 3А4, такие как фенитоин, к= арбамазепин и фенобарбитал

Фенитоин индуцир= ует систему цитохрома Р450 3А4. При одновременном применении с фенитоином би= одоступность нифедипина снижается, а эффективность ослабляет= ся. При одновременном применении обоих препаратов необходимо контролировать клинический ответ на терапию нифедипином и, при необходимости, рассмотреть вопрос о повышении дозы ниф= едипина. При повышении дозы нифедипина во время одноврем= енного применения обоих препаратов, при отмене фенитоина следует рассмотреть вопрос о снижении дозы нифедипина<= /span>.

Клинические исследования для изучения вероятности потенциального взаимодействия нифедипина и карбамазепина или фенобарбитала<= /span> не проводились. Известно, что оба препарата снижают концентрации в плазме структурно подобного блокатора кальциевых каналов нимо= дипина вследствие индукции ферментов. Учитывая это, нельзя исключить снижения концентрации нифедипина в плазме и уменьшения эффективности.

Антигипертензивные препара= ты

Нифедипи= н может увеличивать антигипертензивный эффект антигипертензивных препаратов, которые применяются одновременно, таких как: диуретики, β-блока= торы, ингибиторы АПФ, антагонисты АТ1 рецепторов, другие кальциевые антагонисты, α-адренергические блокаторы, ингибиторы ФДE5, = 45;-метилдопа, магния сульфат.

При одновременном применении = нифедипина с β-блокаторами необходим тщательный монито= ринг пациента, поскольку известны единичные случаи обострения сердечной недостаточности.

Дигоксин и теофи= ллин

Комбинация нифедипина = с дигоксином и теофиллином обычно хорошо переноситься больными, очень редко возможно увеличение уровня дигок= сина и теофиллина в плазме крови (следует контролировать содержание последних в плазме крови). При одновременном применени= и нифедипина и дигоксина мо= жет снижаться клиренс дигоксина и увеличиваться концентрация дигоксина в плазме. Учитывая это, пациента необходимо контролировать на наличие симптомов передозировки дигоксина и, при необходимости, следует снизить дозу гликозида, учитывая концентрацию дигоксина в пл= азме.

Амиодарон и хинидин

Амиодарон и хинидин могут усиливать негативну= ю инотропное действие нифедипина. При одновременн= ом применении нифедипина и хи= нидина в отдельных случаях наблюдалось снижение уровня хиниди= на, а при отмене нифедипина – резкое увеличение концентрации хинидина в плазме. Учитывая это, п= ри одновременном применении или отмене нифедипина рекомендуется проводить мониторинг концентрации хиниди= на в плазме, а при необходимости откорректировать дозу хи= нидина. Некоторые авторы сообщали об увеличении концентрации н= ифедипина в плазме при одновременном применении обоих препаратов, однако другие автор= ы не отмечали изменения фармакокинетики нифедипина.

Учитывая это, следует тщательно контролировать артериальное давление при включении хинидина в = схему терапии нифедипином. При необходимости следует снизить дозу нифедипина.

Такролимус

Известно, что такролимус метаболизируется через систему ц= итохрома Р450 3А4. Опубликованные данные указывают на то, что в отдельных случаях до= зу такролимуса при одновременном применении с нифедипином можно снизить. При одновременном применен= ии обоих препаратов следует проводить мониторинг концентрации такролимуса в плазме, и при необходимости следует рассмотреть вопрос о снижении дозы такролимуса.

Другие виды взаимодействий
Грейпфру= товый сок

Грейпфрутовый сок ингибирует систему цитохрома Р450 3А4. Употребление грейпфрутового сока = при применении нифедипина приводит к повышению концентрации препарата в плазме и увеличению длительности действия нифедипина вследствие снижения метаболизма при первом прохождении или снижении клиренса. Вследствие этого может усиливаться антигипертензивное действие препарата. После регулярн= ого употребления грейпфрутового сока этот эффект может длиться в течение по кра= йней мере 3 дней после последнего употребления сока.

Учитывая это, при терапии ниф= едипином следует избегать употребления грейпфрутов/грейпфрутового сока.

Применение нифедипина = может привести к получению ложноповышенных результато= в при спектрофотометричном определении концентрации ванилилминдальной кислоты в моче (однако при применен= ии метода высокоэффективной жидкостной хроматографии этот эффект не наблюдаетс= я).

&nb= sp;

Особенности применения.

Необходимо быть осторожным при применении препарат= а Фармадипин^® пациентам с имеющимся силь= ным сужением желудочно-кишечного тракта в связи с возможностью возникновения обструкционных симптомов. Очень редко могут возникать безоары, которые могут потребовать хирургического вмешательства.

В единичных случаях были описаны обструкционные симпто= мы при отсутствии в анамнезе нарушений со стороны желудочно-кишечного тракта.<= o:p>

Применение препарата Фармадипин® может привести к получению ложноположительных результатов при рентгеновском исследовании с использованием бариевого контрастного средства (например, дефекты наполнения интерпретируются как полип).

Пациенты с нарушениями функций печени нуждаются в тщательном мониторинге, а в тяжелых случаях – снижении дозы.

Нифедипин метаболизируется через систему ц= итохрома Р450 3А4, в связи с этим, препараты, которые ингибируют или индуцируют эту систему ферментов, могут изменять «первое прохождение» или клиренс нифедипина.

К препаратам, которые являются слабыми или умеренными ингибиторами системы цитохрома<= /span> Р450 3А4 и могут приводить к увеличению концентрации н= ифедипина в плазме, относятся: макролидные антибиотики (например, эритромицин), ингибиторы анти-ВИЧ протеазы (например, ритонавир), азольные антимикотики (например, кетокона= зол), антидепрессанты нефазодон и флуоксетин, хинупристин/дальфопристин<= /span>, вальпроевая кислота, циметидин.

При совместном применении препарата Фармадипин^® с этими препаратами необходимо контролировать артериальное давление и, при необходимости, рассмотреть вопр= ос о снижении дозы нифедипина.

Препарат= не следует применять, если возможна связь между предыдущим применением нифедипина и ишемической болью. У пациентов со стенок= ардией приступы могут возникать чаще, а их длительность и интенсивность могут увеличиваться, особенно в начале лечения.

Лекарственные средства с действующим веществом нифедипин не применяют пациентам с острым приступом стабильной стенокардии.

Следует с особой осторожностью назначать препарат пациентам, которые находятся на гемодиализе, при злокачественной артериальной гипертензии или гиповолемии, поскольку расширение кровеносных сосудов= может вызвать у них значительное снижение артериального давления. Применение нифедипина больным сахарным диабетом может потребовать коррекции лечения.

Это лекарственное средство содержит небольшое количество этанола (алкоголя), менее             100 мг/дозу.=

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность.

Нифед= ипин противопоказано применять во время беременности.

Кормление грудью.

Нифед= ипин проникает в грудное молоко, поэтому во время применения препарата следует прекратить кормление грудью.<= o:p>

Фертильность.

Отдельные эксперименты in vitro выявили взаимосвязь между применением антагонистов кальция, в частности, нифедипина, и обратимыми биохимическими изменениями сперматозоидов, которые ухудшают способность последних к оплодотворению. В случае, если попытки оплодотворения in = vitro оказываются неуспешными, при отсутствии других объяснений, антагонисты каль= ция, например нифедипин, могут рассматриваться как возможная причина этого явления.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

При применении препарата следует воздерживаться от потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенного внимания (управление автотранспортом и механизмами и т.п.).

Способ применения и дозы<= /i>.

Фармадипин® применять для лечения гипертонического криза как препарат скорой помо= щи.

Не рекомендуется применять препарат в этой лекарственной форме для курсового приема.

При необходимости проведения курсовой антигиперт= ензивной терапии препарат и лекарственную форму подбирает врач.

При внезапном и значител= ьном повышении артериального давления начальная разовая доза для взрослых состав= ляет 3-5 капель (2-3,35 мг), для лиц пожилого возраста – не более 3 капель        (2 мг) под язык или накапать на к= усочек сухаря или сахара, как можно дольше удерживая во рту. При недостаточной эффективности дозу постепенно можно повышать до клинически значимого эффект= а. В дальнейшем в случаях повышения артериального давления необходимо ориентироваться именно на эту дозу. При необходимости (повышение АД до                      190/100 мм рт. ст. – 220/110 мм рт. ст.) разовую дозу можно постепенно повысить в отдельных случ= аях до 10-15 капель (6,7-10 мг) с учетом индивидуальных изменений показателей А= Д у больного.

Необходимо учитывать индивидуальную чувствительность отдельных больных к Фа= рмадипину^®. В таких случаях дозу н= ужно подбирать индивидуально, начиная с 3 капель, и постепенно увеличивать на 2-3 капли (1,34-2 мг) до достижения клинического эффекта.

Превышение начальной дозы препарата может привести= к резкому снижению артериального давления!

Дети.

= Препарат= не применять для лечения детей (до 18 лет).

=

Передозировка.=

Симптомы острой интоксикации нифедипином: нарушение сознания вплоть до комы, снижение артериального давления, тахикардия/брадикардия, гипергликемия, метаболический ацидоз, гипоксия, кардиогенный шок, который сопровождается отеком легких.

Лечение.= Меры по оказанию неотложной помощи в первую очередь должны быть направлены на вывед= ение препарата из организма и восстановление стабильной гемодинамики.

После перорального применения рекомендуется полнос= тью опорожнить желудок, при необходимости – в комбинации с промыванием тонкого кишечника.

Выведение препарата из организма должно быть наибо= лее полным, включая тонкий кишечник, особенно в случаях интоксикации препаратам= и нифедипина с замедленным высвобождением для предотвра= щения абсорбции действующего вещества.   =

Поскольку для нифедипина характерна высокая степень связывания с белками плазмы крови и относительно небольшой объем распределения, гемодиализ неэффективный, однако рекомендует= ся проведение плазмафереза.

Брадикардию можно устранить бе= та-симпатомиметиками. При замедлении сердечного ритма, который составляет угрозу для жизни, рекомендуется применение искусственного водителя ритма.
Гипотензию, которая возникла вследствие кардиогенн= ого шока и вазодилатации, можно устранять препарата= ми кальция (10-20 мл 10 % раствора кальция хлорида или глюконата вводят внутри= венно медленно, потом повторяют при необходимости). Вследствие этого сывороточные уровни кальция могут достичь верхней границы нормы или быть незначительно повышенными. Если введение кальция недостаточно эффективно, целесообразным является применение таких с= импатомиметиков, как допамин или норадреналин. Дозы этих препара= тов подбирают с учетом достигнутого лечебного эффекта.

К дополнительному введению жидкости следует подход= ить очень осторожно, поскольку при этом повышается опасность перегрузки сердца.=

Побочные реакции.

При соблюдении рекомендаций по применению препарата побочные реакции бывают незначительными и обратимыми, = как правило, не требуют отмены терапии.

При частом и неконтролируемом применении возможны побочные реакции, характерные для препаратов этой фармакологической группы.

Со стороны системы крови и лимфатической системы: лейкопения, агранулоцитоз, анемия, тромбоцитопения.

Со стороны иммунной системы: аллергич= еские реакции, аллергический отек/ангиоотек (включая = отек гортани*), анафилактическая/анафилактоидная реакция.

Психические нарушения: реакции вст= ревоженности, возбуждение, расстройства сна.

Со стороны нервной системы: головная боль, вертиго, мигрень, головокружение, тремор, гипестезия, парестезия, дизестезия, сонливость, потеря сознания.

Со стороны обмена веществ и метаболизма: гипергли= кемия (необходимо учитывать при применении пациентам с сахарным диабетом).

Со стороны органов зрения= : нарушения зрения, боль в глазах.

Со стороны системы сердца= : тахикардия, усиленное сердцебиение, боль в груди (стенокардия)= .

Васкулярные расстройства: отек, = вазодилатация, гипотензия.

Со стороны дыхательной системы: = носовое кровотечение, заложеннос= ть носа, диспноэ.=

Со стороны желудочно-кишечного тракта: запор, б= оль в желудочно-кишечном тракте и абдоминальная боль, тошнота, диспепсия, метеоризм, сухость = во рту, гиперплаз= ия десен, безоар, дисфагия, кишечная непроходимость, язва кишечника, рвота, недостаточность гастроэзофагеального сфинктера.

Со стороны печени и желчевыводящ= их путей: транзито= рное повышение активности ферментов печени, желтуха.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: эритема, токсический эпидермальный = некролиз, фоточувствительность, пурпура, зуд, крапивница,= сыпь.

Со стороны скелетно-мышечной системы, соединительной ткани и костей: мышечные судороги, отеки суставов, артралгия, миалгия.

Со стороны почек и мочевыводящих путей: полиурия, дизурия.

Со стороны репродуктивной систем= ы и молочных желез: эректильная дисфункция.

Общие нарушения: ощущение недомогания, неспецифическая боль, лихорадк= а.

*может приводить к последствиям, которые представляют угрозу для жизни.

У пациен= тов со злокачественной гипертензией и гиповолемией, которые находятся на гемодиализе, может наблюдаться значительное снижение артериального давления вследствие вазодилатации= .

&nb= sp;

Срок годности.= 3 года.

Не использовать препарат после окончания срока годности, указанного на упаковк= е.

&nb= sp;

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не в= ыше 25 ºС.

Хранить = в недоступном для детей месте.

&nb= sp;

Упаковка= . <= /o:p>

По 5 мл = или 25 мл во флаконе. По 1 флакону в пачке.

Категория отпуска. По рецепту= .

=

= Производитель.

= АО «Фармак<= /span>». <= o:p>

=

= Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

= Украина, 04080, г. Киев, ул= . Кирилловская, 74.