ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лік= арського засобу

СОМАТУЛІН АУТОЖЕЛЬ 120 мг

СОМАТУЛІН АУТОЖЕЛЬ 60 мг

СОМАТУЛІН АУТОЖЕЛЬ 90 мг

= ;

Склад:

діюча речовина: lanreotide;<= /o:p>

1 попередньо наповнений шприц містить ланр= еотид (у вигляді ланреотиду ацетату)

120 мг або 60 мг, або 90 мг;

допоміжні речовини: кислота оцтова л= ьодяна, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій пролонгованого вивільнення. Для глибокого підшкірного введення= .

Основні фізико-хімічні властивості: гелеподібний розчин від білого до блідо-жовтого кольор= у.

= ;

Фармакотерапевтична група.

Гормони гі= пофіза та гіпоталамуса та їх аналоги; соматостатин та його аналоги.

Код АТХ H0= 1C B03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ланреотид є октапептидом, ана= логом природного соматостатину. Подібно до природного соматостатину, ланреотид пр= игнічує ряд ендокринних, нейроендокринних, екзокринних та паракринних механізмів. В= иявлено виражену тропність ланреотиду до соматостатинових рецепторів людини SSTR 2 = та 5, низька тропність до SSTR 1, 3 та 4. Вважається, що активація соматостатинов= их рецепторів людини SSTR 2 та 5 є основним механізмом, що лежить в основі пригнічення се= креції гормону росту (GH). Ланреотид більш активний, ніж природний соматостатин, т= а має більш тривалу дію. При цьому виражена селективність відносно гормону росту = порівняно з інсуліном дає змогу застосовувати лікарський засіб у лікуванні акромегалі= ї.

Ланреотид, подібно до соматос= татину, чинить загальну екзокринну антисекреторну дію. Він пригнічує базальну секре= цію мотиліну, шлункових інгібуючих пептидів та поліпептидів підшлункової залози, але не ч= инить значної дії на секрецію травних ферментів або шлункову секрецію. Окрім того, = він знижує рівень плазмового хромограніну А та 5-HIAA (5-гідроксиіндолоцтової кислоти)= = сечової кислоти у пацієнтів і= з GEP-NETs і підвищеним рівнем цих пухлинних маркерів. Ланреотид значно пригнічує пов’= язане з прийомом їжі посилення кровообігу у верхній брижовій артерії та ворітній = вені.

Ланреотид значно зменшує секр= ецію в порожній кишці (секрецію води, натрію, калію та хлоридів), яка стимулюєть= ся простагландином Е1. Ланреотид знижує рівень пролактину у пацієнтів із акромегалією, які отримують лікування протягом тривалого часу.

У пацієнтів з акромегалією терапія ланреотидом призводить до зменшення розміру пухлини.

У неконтрольованому відкритому дослідженні ланреотид у дозі 120 мг застосовували кожні 28 днів протягом 48 тижнів 90 раніше не лікованим пацієнтам з акромегалією з діагнозом макроаде= нома гіпофіза.

Критеріями -виключення з дослідження була очікувана необхідність операції на гіпофізі (аденомектомія) або променевої терапії протягом періоду дослідження.

На 48-му тижні 63 % пацієнтів показали клінічно значуще зниження розміру пухлини на ≥&nbs= p;20 % (що було первинною кінцевою точкою ефективності), хоча статистична значущіс= ть не була досягнута (95 % ДІ 52–73 %).

Середній відсоток зменшення р= озміру пухлини становив 26,8 %, рівні ГР були нижче 2,5 мкг/л у 77,8&nbs= p;% пацієнтів, а рівень IGF-1 нормалізувався у 50 %. Нормалізовані рівні I= GF-1 у поєднанні з рівнями ГР нижче 2,5 мкг/л спостерігалися у 43,5 % пацієнтів.

Більшість пацієнтів повідомили про послаблення симптомів акромегалії, таких як головний біль (38,7 %), втома (56,5 %), надмірне потовиділення (66,1 %), артралгія (59,7&= nbsp;%) та набряк м’яких тканин (66,1 %).

Відмічалось раннє та стійке зниження розміру пухлини та концентрації GH та IGF-1 з 12 тижня -терапії ла= нреотидом, а ефекти лікування спостерігали протягом 48 тижнів.

Ланреотид чинить пригнічуваль= ну дію на екзокринну кишкову секрецію, травні гормони та механізм утворення клітко= вих протофібрил при його застосуванні в терапії симптомів ендокринних пухлин шлунково-кишко= вого тракту, особливо карциноїдних пухлин.

Було проведено 96-тижневе ран= домізоване, подвійне сліпе, багатоцентрове дослідження третьої фази фіксованої тривалос= ті із застосуванням лікарського засобу Соматулін Аутожель пацієнтам із нейроендок= ринними пухлинами шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози для оцінювання = антипроліферативної дії ланреотиду.

Пацієнти були рандомізовані 1= :1 для отримання лікарського засобу Соматулін Аутожель 120 мг кожні 28 днів (n=3D1= 01) або ж плацебо (n=3D103). Рандомізація була стратифікована за попередньою терапі= єю та наявністю/відсутністю прогресування на вихідному рівні за оцінкою RECIST 1.0 (Критерії оцінювання= відповіді при солідних пухлинах) протягом скринінгової фази тривалістю 3–6 місяців. П= ацієнти страждали на неоперабельні метастатичні та/або місцевопоширені захворювання= з гістологічно підтвердженими добре або помірно диференційованими пухлинами з первинною ло= калізацією у підшлунковій залозі (44,6% пацієнтів), середній кишці (35,8% пацієнтів), = задній кишці (6,9%) або ж із іншою/невідомою первинною локалізацією (12,7%). 69% п= ацієнтів із GEP-NETs мали пухлини 1-го ступеня диференціювання (G1), що визначалися = за індексом проліферації Ki67 ≤ 2% (50,5% від загальної популяції пацієнтів) або = ж мітотичним індексом <2 мітози/10 у полі зору (18,5% від загальної популяції пацієнт= ів), а 30% пацієнтів із GEP-NET мали пухлини в нижньому діапазоні 2-го ступеня (= G2), що визначалися за індексом Ki67>2%-≤10%. У 1% пацієнтів відомості = про ступінь були недоступні. З дослідження були виключені пацієнти з GEP-NET ступеня G2= із вищим індексом проліферації клітин (Ki 67>10%-≤20%) і нейроендокринними = карциномами шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози ступеня G3 (індекс Ki 67 = > 20%).

Загалом, 52,5% пацієнтів мали= печінкове пухлинне навантаження ≤10%, 14,5% мали печінкову пухлинну масу >10= , а ≤25% і 33% мали печінкову пухлинну масу >25%.

Основною кінцевою точкою була= виживаність без прогресування захворювання (PFS), вимірювана до прогресування захворюва= ння за RECIST 1.0 або ж смерті протягом 96 тижнів після початку лікування. При ана= лізі PFS використовувалося незалежне централізоване радіологічне оцінювання прог= ресування захворювання.

Сприятливий вплив ланреотиду = на зниження ризику прогресування або смерті був постійним, незалежно від локалізації пе= рвинної пухлини, печінкового пухлинного навантаження, попередньої хіміотерапії, вих= ідного значення Ki67, ступеня диференціювання пухлини або ж інших попередньо визна= чених характеристик. Клінічно значущий позитивний ефект від лікуванн= я лікарським засобом Соматулін Аутожель спостерігався у пацієнтів із пухлинами підшлунко= вої залози, середньої кишки або іншого/невідомого походження, як у загальній популяції = дослідження. Обмежена кількість пацієнтів із пухлинами задньої кишки (14 з 204) ускладню= є інтерпретування результатів у цій підгрупі. На підставі наявних даних можна припустити відс= утність ефекту ланреотиду в цих пацієнтів. Із плацеб= о на немаскований Соматулін Аутожель у розширеному дослідженні перейшли 45,6% (4= 7 з 103) пацієнтів.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні параметри ла= нреотиду після внутрішньовенного введення здоровим добровольцям визначають обмежений= позасудинний розподіл з рівноважним об’ємом розподілу 16,1 л. Загальний кліренс становив= 23,7 л/год, період напіввиведення – 1,14 години, а середній час утримання – 0,68= години. При проведенні досліджень екскреції менше 5% ланреотиду потрапляли в сечу т= а менше 0,5% – у незміненому вигляді в кал, що свідчить про деяку біліарну екскреці= ю.

Після глибокого підшкірного в= ведення Соматуліну Аутожелю 60 мг, 90 мг і 120 мг у здорових добровольців концентра= ція ланреотиду збільшується. Середня максимальна концентрація в сироватці крові становить = 4,25, 8,39 і 6,79 нг/мл відповідно. C_max досягається протягом першої д= оби після введення через 8, 12 і 7 годин відповідно (середнє значення). У середньому = період напіввиведення становить 23,3, 27,4 і 30,1 дня відповідно. Через 4 тижні се= редня концентрація ланреотиду в сироватці становила 0,9, 1,11 і 1,69 нг/мл відпов= ідно. Абсолютна біодоступність – 73,4, 69,0 і 78,4 % відповідно.

Після глибокого підшкірного в= ведення Соматуліну Аутожелю 60 мг, 90 мг і 120 мг у пацієнтів з акромегалією значен= ня середньої максимальної концентрації в сироватці крові 1,6, 3,5 і 3,1 нг/мл досягаєтьс= я протягом першої доби після введення через 6, 6 і 24 години відповідно з подальшим зн= иженням цього показника. Через 4 тижні після введення лікарського засобу середня ко= нцентрація ланреотиду в сироватці становила 0,7, 1,0 і 1,4 нг/мл відповідно.

Стійкий рівень ланреотиду дос= ягається в середньому після 4 ін’єкцій кожні 4 тижні. В середньому після 4 ін’єкцій = кожні 4 тижні середні значення C_max становили 3,8, 5,7 і 7,7 нг/мл для= дозувань 60 мг, 90 мг і 120 мг відповідно, середні значення C_min становил= и 1,8, 2,5 і 3,8 нг/мл.

Лінійні фармакокінетичні проф= ілі вивільнення спостерігалися після глибокого підшкірного введення лікарського засобу Сома= тулін Аутожель 60 мг, 90 мг і 120 мг у пацієнтів з акромегалією. Рівень ланреотид= у у сироватці, отриманій після трьох глибоких підшкірних ін’єкцій лікарського засобу Сомат= улін Аутожель 60 мг, 90 мг або 120 мг кожні 28 днів, схожий з рівнем ланреотиду = у сироватці у пацієнтів з акромегалію, які раніше отримували внутрішньом’язові ін’єкції= Соматуліну 30 мг кожні 14, 10 і 7 днів відповідно.

У популяції фармакокінетичног= о аналізу у 290 пацієнтів з GEP-NET, які отримували Соматулін Аутожель у дозі 120 мг,= спостерігалося швидке початкове вивільнення з середнім значенням C_max 7,49 ± 7,= 58 нг/мл, що досягалося протягом першого дня після одноразового введення. Статична ко= нцентрація була досягнута після 5 ін’єкцій лікарського засобу Соматулін Аутожель 120 м= г кожні 28 днів і підтримувалася до останньої оцінки (до 96 тижнів після першої ін’= єкції). У стаціонарному стані середнє значення C_max було 13,9 ± 7,44 нг/= мл, а середній рівень в сироватці становив 6,56±1,99 нг/мл. Середній період напів= розпаду становив 49,8 ± 28,0 днів.

Ниркова/печінкова недостатність.

У ході дослідження у пацієнті= в з гострою нирковою недостатністю спостерігається у середньому 2-кратне зниження загал= ьного сироваткового кліренсу з поступовим підвищенням періоду напіввиведення та A= UC. У пацієнтів із помірною та гострою печінковою недостатністю спостерігалося 30= -відсоткове зниження кліренсу. Об’єм розподілу та середній час утримання зросли у всіх = дорослих учасників дослідження з печінковою недостатністю всіх стадій. Вплив на клір= енс ланреотиду не спостерігався в популяції фармакокінетичного аналізу у пацієнтів з GEP-N= ET, включаючи 165 пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (106 і 59 пацієнт= ів відповідно), які отримували Соматулін Аутожель. У пацієнтів з GEP-NET і тяжкими порушенн= ями функції нирок такі дані не вивчалися. У пацієнтів з GEP-NET та порушенням функції п= ечінки (показники за Child-Pugh) такі дані не вивчалися. Немає необхідності змінюв= ати початкову дозу для пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю, оскільки припуск= ають, що концентрація ланреотиду в сироватці у такої групи пацієнтів буде в межах= показників сироваткової концентрації, що безпечно переносяться здоровими добровольцями= .

Літні пацієнти.

У літніх пацієнтів підвищуєть= ся період напіввиведення та показник середнього утримання порівняно з такими у здоров= их молодих добровольців. Немає необхідності змінювати початкову дозу для літніх пацієн= тів, оскільки припускають, що концентрація ланреотиду в сироватці у такої групи = пацієнтів буде в межах показників сироваткової концентрації, що безпечно переносяться= здоровими добровольцями.

У популяції фармакокінетичног= о аналізу у пацієнтів з GEP-NET, включаючи 122 пацієнти віком від 65 до 85 років, не = спостерігалося ніякого впливу віку на кліренс та об’єм розподілу ланреотиду.

Клінічні характеристики.

Показання.=

Лікуванн= я акромегалії при підвищеному рівні циркулюючог= о гормону росту (GH) та інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) після оперативного вт= ручання та/або радіотерапії або у разі, якщо протипоказані оперативне втручання та/= або радіотерапія.

Лікування клінічних симптомів, спричинених акр= омегалією.

Лікування клінічних симптомів карциноїдних пух= лин.

Лікування нейроендокринних пу= хлин шлунково-кишкового тракту або підшлункової залози (GEP-NETs) 1-го ступеня д= иференціювання та підмножини пухлин 2-го ступеня диференціювання (індекс Ki67 до 10%) похо= дженням з середньої кишці, підшлункової залозі або з невідомим походженням, при вик= люченні походження з ділянок задньої кишки, у дорослих пацієнтів при нерезектабельн= их місцевопоширених або метастатичних пухлинах.

Протипоказ= ання.

Соматулін Аутожель не можна призначати пацієнтам з гіперчутливістю до активної речови= ни, соматостатину або споріднених пептидів або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського = засобу, вказаних у розділі «Склад».

= ;

Взаємодія = з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодії, що пере= дбачають дотримання запобіжних заходів у разі застосування.

Можливе зн= иження шлунково-кишкового всмоктування лікарських засобів, що застосовуються одноч= асно з ланреотидом, зокрема циклоспорину. Ланреотид може знижувати відносну біодоступність циклоспорину. При одночасному застосуванні ланреотиду та циклоспорину може бути потрібна корекція дози циклоспорину для підтримання терапевтичної концентрації.

Взаємодія з лікарськими засобами, які мають високий ступінь зв’язування з плазмою, є малоймовірною з огляду на помірну здатність ланреотиду до зв’язування з біл= ками сироватки крові.

Ризик гіпоглікемії та гіперглікемії: зниження п= отреби в лікуванні діабету після зниження або підвищення секреції ендогенного глюк= агону. Необхідно посилити контроль за глікемією пацієнта, а дози лікарських засобі= в, які застосовують у терапії діабету, слід у разі необхідності коригувати під час= лікування ланреотидом.

Сумісне застосування лікарських засобів, індуку= ючих брадикардію (наприклад бета-блокаторів), може спричинити адитивний ефект на= дещо знижений ритм серцевих скорочень, спричинених ланреотидом. Може бути необхі= дною корекція такого сумісного застосування лікарських засобів (див. розділ «Осо= бливості застосування»).

Обмежені опубліковані дані вказують на те, що одночасне застосування аналогів соматостатину та бромокриптину може збільшувати доступність бромокриптину.=

Обмежені опубліковані дані показують, що аналог= и соматостатину можуть знижувати метаболічний кліренс сполук, які, як відомо, метаболізують= ся ферментами цитохрому Р450. Можливо, це відбувається через пригнічення гормону росту. О= скільки неможливо виключити те, що ланреотид може мати подібний ефект, інші лікарсь= кі засоби, які головним чином метаболізуються ферментом CYP3A4 та які мають невисокий = терапевтичний індекс (наприклад хінідин), слід застосовувати з обережністю.

= ;

Особливост= і застосування.

Жовчнокам’яна хвороба та ускладнення жовчнокам’яної хвороби<= /o:p>

Ланреотид може знижувати моторику жовчного міху= ра та спричиняти жовчнокам’яну хворобу. Тому може виникнути потреба у проведенні = періодичного огляду. При тривалому лікуванні рекомендується проведення ехографії жовчног= о міхура перед лікуванням та кожні 6 місяців (див. розділ «Побічні реакції»).

За= фіксовано постмаркетингові повідомлення про жовчнокам’яну хворобу, що призводила до ускладнень, включаючи холецистит, холангіт і панкреатит, та потребувала холецистектомії у пацієнтів, які приймали ланреотид. Якщо є підозра на ускладнення жовчнокам’яної хвороби, необхідно припинити застосування ланрео= тиду і провести відповідне лікування.

Гіперглікемія та гіпоглікемія

Ланреотид, подібно до соматостатину та інших йо= го аналогів, пригнічує секрецію інсуліну та глюкагону. Тому у пацієнтів, які проходять л= ікування ланреотидом, можуть спостерігатися гіпоглікемія та гіперглікемія. Необхідно= спостерігати за рівнем глюкози в крові на початку терапії ланреотидом або при зміні дози= . Терапію діабету потрібно відповідно відкоригувати. Для пацієнтів, що хворіють на ді= абет та отримують інсулін, дозу інсуліну на початку знижують до 25 %, потім коре= гують згідно з рівнем глюкози в крові, який необхідно контролювати з початком лік= ування.

Гіпотиреоз

Спосте= рігалось незначне зниження функції щитовидної залози при терапії ланреотидом у паціє= нтів, хворих на акромегалію, хоча клінічний гіпотиреоз зустрічається рідко. При п= рояві симптоматики рекомендується дослідження функції щитовидної залози.

Брадикардія

У пацієнтів, що не мають супутніх кардіологічни= х проблем, ланреотид може спричинити зниження частоти серцевих скорочень, хоча стан не= межує неодмінно з брадикардією. У пацієнтів з уже наявними серцевими порушеннями = може проявитися синусова брадикардія. Необхідно обережно починати лікування ланр= еотидом пацієнтам з брадикардією.

Підшлункова залоза та пов’язані явища=

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) спостерігалася у деяких пацієнтів, які отримували терапію ланреотидом з приводу гастроентеропанкреатичних нейроендокринних пухлин. Симптоми ЕНПЗ можуть включати стеаторею, рідкі випорожнення, здуття живота та втрату маси тіла. Слід розглянути можливість виявлення таких симптомів та проведення лікування відповідно до клінічних рекомендацій.

Прояви значного та тривало= го збільшення стеатореї передбачають додаткове призначення панкреатичних екстрактів.

Контроль за розмір= ом гіпофізарної пухлини

У пацієнтів з акромегалією лікування ланреотидом повинно супроводжуватися контролем за розміром гіпофізарної пухлини.

Застосування у пер= іод вагітності або годування груддю.

Вагітність. Існує обмежена кількість даних (менше 300 випадків вагітності) щодо застосування ланреотиду вагітним жінкам.

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність, але не виявили тератогенних ефектів. Потенційний ризик для людини невідомий. Як запобіжний захід бажано уникати застосування= - ланреотиду під час вагітності.

Годування груддю.<= /span> Невідомо, чи потр= апляє даний лікарський засіб у грудне молоко.

Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят. Соматулін Аутожель не слід застосовувати під час годування груддю.

Фертильність.

Зниження фертильності спостер= ігалось у самок щурів за рахунок інгібування секреції гормону росту при застосуванн= і в дозах, що перевищують терапевтичні дози для людини.

= ;

Здатність впливати= на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Соматулін Аутожель має незначний або помірний вплив на здатність керувати автомобілем= та працювати з іншими механізмами. Досліджень впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводили. Однак повідомлялося про запаморочення при застосуванні лікарського засобу (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо у пацієнта спостерігається така реакція, сл= ід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

= ;

Спосіб зас= тосування та дози.

Соматулін = Аутожель, розчин для ін’єкцій пролонгованого вивільнення, представлений у трьох дозув= аннях: 60 мг, 90 мг, 120 мг.

Акромегалія

На початку= лікування рекомендована доза становить 60–120 мг кожні 28 днів.

Надалі дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції пацієнта (оцінюється за зменш= енням клінічних симтомів та/або зниженням рівня гормону росту (GH) та/або інсулінподібного фактора росту (<= /span>IGF 1)).<= /span>

У разі недостатньої реакції дозу можна збільшити.

Дозу можна збільшити, якщо рівень гормону росту (GH) = перевищує 2,5 нг/мл.

Слід залиш= ити дозу без змін, якщо рівень гормону росту (GH) знаходиться у межах від 2,5&n= bsp;нг/мл до 1 нг/мл.

Дозу можна зменшити при нормалізації концентрацій (рівень гормону росту (GH) < 1 нг/мл та нормалізація рівня інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) та/або зникнення клінічних симптомів).

= ;

Пацієнтам,= у яких на тлі лікування аналогами соматостатину було досягнуто ефективного контролю за захворюванням, можна призначити Соматулін Аутожель у дозі 120 мг кожні 42 або 56 днів.

Наприклад:=

- пацієнта= м, у яких ефективно контролюється захворювання введенням препарату Соматулін Аутожель у дозі 60 мг кожні 28 днів, можна застосовувати Соматулін Аутожель= у дозі 120 мг кожні 56 днів;

- пацієнта= м, у яких ефективно контролюється захворювання введенням препарату Соматулін Аутожель у дозі 90 мг кожні 28 днів, можна застосовувати Соматулін Аутожель= у дозі 120 мг кожні 42 дні.

= ;

За клінічн= ими показаннями рекомендується довготривалий контроль за концентраціями гормону росту (GH) та інсуліноподібного фактора росту (IGF-1), а також за симптомами захворювання.

= ;

Лікування клінічних симптомів, спричинених к= арциноїдними пухлинами

На початку= лікування рекомендована доза становить 60–120 мг кожні 28 днів.

Надалі дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції пацієнта (оцінюється на підст= аві полегшення клінічних симптомів). Максимальна рекомендована доза лікарського засобу Соматулін Аутожель становить 120 мг кожні 28 днів.

Пацієнтам,= у яких на фоні лікування аналогами соматостатину було досягнуто ефективного контро= лю за захворюванням, можна призначити Соматулін Аутожель у дозі 120 мг кожні 42 а= бо 56 днів.

Наприклад, пацієнтам, у яких на тлі лікування препаратом Соматулін Аутожель у дозі 60 мг кожні 28 днів було досягнуто ефективного контролю за захворюванн= ям, можна призначити Соматулін Аутожель у дозі до 120 мг кожні 56 днів, апацієнтам, у яких на тлі лікування препаратом Соматулін Аутожель у дозі= 90 мг кожні 28 днів було досягнуто ефективного контролю за захворюванням, можна призначити Соматулін Аутожель у дозі 120 мг кожні 42 дні. При подовженні інтервалу між введенням доз необхідно ретельно стежити за станом пацієнта щ= одо появи клінічних симптомів.

= ;

Рекомендована доза становить одну ін’єкцію ліка= рського засобу Соматулін Аутожель 120 мг кожні 28 днів. Лікування лікарським засобо= м Соматулін Аутожель слід продовжити стільки, скільки необхідно для контролю над пухлин= ою.

Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки.<= /o:p>

Зміна дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти літнього віку.

Зміна дози= не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

= ;

Спосіб вве= дення лікарського засобу

Розчин для= ін’єкцій потрібно вводити глибоко підшкірно в верхній зовнішній квадрант сідниці або в верхню зовн= ішню ділянку стегна. Ін’єкції повинен проводити медичний працівник. У ра= зі якщо пацієнти отримують стабільну дозу Соматуліну Аутожелю, ін’єкції може провод= ити сам пацієнт або його близькі після належного тренування, проведеного медичним п= рацівником. При самостійному проведенні ін’єкції пацієнтом лікарський засіб необхідно в= водити у верхню зовнішню ділянку стегна. Рішення щодо введення лікарського засобу = пацієнтом чи особою, що пройшла тренування, приймає лікар. Незалежно від місця введен= ня ін’єкції, шкіру не слід збирати в складку, а голку потрібно вводити швидко на всю її = довжину перпендикулярно до поверхні шкіри. Необхідно вводити препарат по черзі в пр= аву та ліву сідниці або стегна.

= ;

Інструкції із застосування лікарського засобу

Зазначений= лікарський засіб призначений для негайного та одноразового застосування після першого = відкриття захисного пакетика. Важливо чітко дотримуватися інструкцій із застосування = лікарського засобу. Не використовуйте лікарський засіб у разі пошкодження чи відкриття = багатошарового пакетику. Невикористаний лікарський засіб та відходи необхідно утилізувати = згідно з інструкціями, отриманими від медичного працівника.

= ;

Правила введення лікарського засобу=

Увага: буд= ь ласка, перед проведенням ін’єкції уважно прочитайте всі інструкції. Лікарський зас= іб застосовують глибоко підшкірно, що вимагає певної техніки введення, яка відрізняється ві= д звичайних підшкірних ін’єкцій. Наведені нижче інструкції пояснюють, як вводити Сомату= лін Аутожель.

Соматулін Аутожель поставляється в готовому для= використання попередньо наповненому шприці, оснащеному автоматичною системою захисту. Го= лка втягується і автоматично фіксується після введення лікарського засобу для запобігання = уколу голкою після використання.

Рис. 1.

Перед використанням

Корпус шприца

Лоток<= /span>

Ковпачок

Після використання

= (голка в захисній системі)<= /span>

1. Дістаньте Соматул= ін Аутожель з холодильника за 30 хвилин до про= ведення ін’єкції. Ін’єкція холодного лікарського засобу може викликати больові = відчуття. Не відкривайте пакетик до проведення ін’єкції.

Рис. 2

30 хв<= /span>

= ;

2. Увага! Перед тим = як відкрити пакетик, переконайтеся, що він непошкоджений і термін придатності лікарсько= го засобу не минув.

Не використовуйте попередньо наповнений шприц:

• якщо Ви впустили або пошкодили п= опередньо наповнений шприц або якщо попередньо наповнений шприц чи пакетик виглядають= пошкодженими;

• якщо скінчився термін придатност= і лікарського засобу; дата закінчення терміну придатності вказана на картонній коробці і = на пакетику.

У будь-які= й з цих ситуацій зверніться до свого лікаря або фармацевта.

3. Вимийте= руки з милом.

4. Відкрийте пакетик уздовж пунктирної лінії та дістаньте попередньо наповнений шприц. В= міст попередньо наповненого шприца – це гелеподібний розчин від білого до блідо-= жовтого кольору, який має в’язкі характеристики. Перенасичений розчин також може мі= стити мікробульбашки, які можуть зникнути під час ін’єкції. Ці відмінності є норм= ою і не впливають на якість лікарського засобу.

Після відкриття захисного багатошарового пакетика лікарський засіб н= еобхідно застосувати негайно.

Рис. 3

5. Вибері= ть місце ін’єкції:

5a. Якщо ін’єкцію проводить медичний працівник або близька Вам людина, яка пройшла н= авчання, оберіть для ін’єкції верхній зовнішній квадрант сідниць.

5b. При самостійному проведенні ін’єкції= пацієнтом слід обрати верхню зовнішню частину стегна (якщо Ви самостійно вводите ліка= рський засіб).

Ін’єкцію проводить медичний працівник або родич, що пройшов навчання
=

Самостій= на ін’єкція

·&nb= sp; Чергуйте місце ін’= єкції (правий та лівий = бік) кожного разу, коли вводите Соматулін Аутожель. Уникайте ділянок шкіри з род= имками, шрамами, почервонілою шкірою або ділянок, на яких утворилися бугорки.

6. Продезінфікуйте місце передбачуваної ін’єкції.

7. Пер= ед ін’єкцією візьміть попередньо наповнений шприц з лотка. Лоток викиньте у смітник.

8. Зніміт= ь ковпачок з голки, потягнувши за нього, та викиньте його у смітник.

9.= Розпряміть<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US;layout-grid-mode:li= ne'> шкіру навколо місця ін’єкції великим і вказівним пальцями руки, в якій Ви н= е тримаєте попередньо наповнений шприц, щоб розтягнути шкіру. Не збирайте шкіру в складку. Міцним, цілеспрямованим рухом, под= ібним до кидання дротика, швидко введіть= голку на всю довжину в шкіру перпендикул= ярно до шкіри (під кутом 90 градусів).

Дуже важливо ввести голку= повністю. Ви не повинні бачити го= лку після введення на всю довжину.

Не аспирувати (не тягнути поршень шприца назад).

Самостійна ін’єкц= ія

Ін’єкцію проводит= ь медичний працівник або родич, що пройшов навчання

або

=

10. Відпустіть місце ін’єкції, яке розгладжувал= и рукою. Тисніть на поршень рівномірним рух= ом. Лікарський засіб густий, і його важче вводити, ніж очікується. Зазвичай нео= бхідно 20 секунд. Вводьте повну дозу = до повного натискання на поршень = до моменту, коли відчуєте, що поршень далі не рухається.

20 секунд

Примітка: Продовжуйте утримувати поршень великим пал= ьцем в натиснутому стані, щоб уникнути спрацювання автоматичної захисної системи= .

11. Не відпускаючи поршень, витягніть голку= з місця ін’єкції.

12. Відпустіть поршень. Голка автоматично втягу= ється в захисну систему, де вона буде заблокована назавжди.

<= /span>

13. Прикладіть сухий ватний тампон або стерильн= у марлю до місця ін’єкції, щоб запобігти кровотечі. Не слід розтирати і масажувати місце ін’єкції після введення.

14. Утилізуйте використаний шприц згідно з інст= рукцією, наданою Вашим лікарем або медичним працівником. Не викидайте пристрій до загальних побутових відходів.

<= /span>

Якщо Ви отримали з= азначений лікарський засіб у більшій дозі, Вам необхідно:

Проконсультуватись зі свої= м лікарем.

Якщо Ви отримали більшу до= зу лікарського засобу Соматулін Аутожель, Ви можете відчути додаткові або більш тяжкі побі= чні реакції (див. розділ «Побічні реакції»).

Діти.

Безпеку й ефективність застосування лікарського= засобу Соматулін Аутожель дітям та підліткам не встановлено.

Передозування.

У разі передозування показана симптома= тична терапія.

Побічні реакції.

Під ч= ас проведення клінічних досліджень було зафіксовано побічні реакції у пацієнтів, що хворі= ють на акромегалію та GEP-NETs. Побічні реакції подано відповідно до такої класифі= кації: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100 до <1/10); нечасті (≥= ;1/1000 до <1/100), невідомо (наявні дані не дають змоги встановити частоту вини= кнення побічної реакції). Найбільш частими побічними реакціями після лікування лан= реотидом є порушення з боку шлунково-кишкового тракту (найчастіше діарея, біль у жив= оті, зазвичай легкі або помірні та тимчасового характеру), жовчнокам’яна хвороба= (найчастіше безсимптомна) та реакції в місці введення (біль, вузлики, затвердіння). Про= філь побічних реакцій аналогічний для всіх показань.

Клас систем органів	Дуже часті (≥1/10)	Часті (≥1/100 до <1/10)	Нечасті (≥1/1000 до <1/100)	Пост-реєстраційні дослідження з безпеки (частота невідома)=
П= орушення з боку імунної системи				Алергічні реакції (у т. ч. ангіоневротичний набряк, анафілаксія, гіперчутливість)<= /p>
П= орушення з боку обміну речовин та харчування		Гіпоглікемія, зниження апетиту**, гіперглікемія, цукровий діабет<= /p>
П= орушення з боку психіки			Безсоння*
П= орушення з боку нервової системи		Запаморочення, головний біль, летаргія**
П= орушення з боку серця		Синусова брадикардія*
П= орушення з боку судинної системи			Припливи крові до обличчя*
П= орушення з боку шлунково-кишкового тракту	Діарея, рідке випорожнення*, біль у животі	Нудота, блювання, запор, метеоризм, здуття живота, неприємні відчуття= в животі, диспепсія, стеаторея*	Зміна кольору калових мас*	Екзокринна недостатність підшлункової залози, панкреатит
П= орушення з боку гепатобіліарної системи	Холелітіаз	Розширення жовчних проток*		Холецистит, холангіт
П= орушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини		Скелетно м’язовий біль, міалгія
П= орушення з боку шкіри та підшкірних тканин		Алопеція, гіпотрихоз*
З= агальні порушення та реакції в місці введення		Астенія, стомлюваність, реакції в місці введення (біль, набряк, затве= рдіння, вузлики, свербіж)		Абсцес у місці ін’єкції
Л= абораторні показники		Підвищення АЛТ, відхилення від норми АСТ, відхилення від норми АЛТ= , підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня глюкози в крові, підвищення = рівня глікозильованого гемоглобіну, зниження маси тіла; зменшення рівня ферме= нтів підшлункової залози*	Підвищення АСТ, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, відхилен= ня від норми рівня білірубіну в крові, зниження рівня натрію в крові

* За даними досліджень, проведених за участю па= цієнтів з акромегалією.

** За даними досліджень, проведених за участю п= ацієнтів з GEP-NETs.

Повідомлення про підозрювані = побічні реакції

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лі= карського засобу. Це дає змогу здійснювати постійний моніторинг співвідношення корист= і та ризику застосування лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомл= яти про будь-які можливі побічні реакції через національну систему повідомлення.

= ;

Термін при= датності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зб= ерігати в холодильнику (2 °С – 8 °С). Зберігати в оригінальній упаковці для захисту= від світла.

Пі= сля вилучення з холодильника лікарський засіб, який залишається в оригінальному запаяному= пакетику, можна знов покласти в холодильник (за умови, що кількість коливань температ= ури не перевищує трьох випадків) для продовження його зберігання та пізнішого вико= ристання за умови, що він зберігався не більше 72 годин загалом за температури не ви= ще 40 °C.

Зберігати = у недоступному для дітей місці.

= ;

Упаковка.

Лі= карський засіб поставляється в попередньо наповненому шприці (поліпропілен), оснащен= ому автоматичною системою захисту з захисним пристроєм ходу поршня (бромбутилова гума) та го= лкою (нержавіюча сталь), закритою пластмасовим ковпачком. Кожен готовий для використання попередньо напов= нений шприц розміщений на пластиковому лотку і упакований у багатошаровий пакетик= та в картонну коробку. Коробка містить один попередньо наповнений шпри= ц 0,5 мл та одну голку (1,2 мм×20 мм).=

= ;

Категорія відпуску.

За рецепто= м.

Виробник.

ІПСЕН ФАРМ= А БІОТЕК/ IPSEN PHARMA BIOTECH.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадженн= я його діяльності.

Парк д’aкт= івіте дю Плато де Сінь департаментська дорога № 402, 83870 СІНЬ, Франція/ Parc d’= activites du Plateau de Signes chemin departemental № 402, 83870 SIGNES, France.=

Заявник.

ІПСЕН= ФАРМА/ IPSEN PHARMA.

Місцезнаходження заявника.

70, вул. Балард 75015 Париж, Франція