ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

дл= я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КЛАРИТРОМІ= ;ЦИН

(СLARITHROMYCIN)

Склад:

дію= ;ча речовина: clarithromycin;

1 таблетка містить = 82;ларитроміц&#= 1080;ну, у перерахуваl= 5;ні на 100 % речовинm= 1; – 250 мг або 500 мг;

до = 87;оміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна; натрію к = 88;охмальглік&#= 1086;лят (тип А); натрію= лаурилсу = 83;ьфат; гіпромеl= 3;оза; кальцію стеарат; суміш для покриття «Opadry II Yellow» (містить: триацетин; гіпромел = 86;зу; лактозу, моногідрат; титану діоксид (Е 171); поліетиленk= 5;ліколь; заліза окси = 76; жовтий (Е 172)).

Лік= ;арська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Осн= ;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку таблетки та тисненням « = 50;МП» з іншого боку. На поперечномm= 1; зрізі поміт = 85;о ядро білого кольору.

Фар= ;макотерапе = 74;тична група. Протимікроk= 3;ні засоби для системного застосуванl= 5;я. Макроліk= 6;и. Код АТХ J01F A09.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а.

Кларит&#= 1088;оміцин – напівсинтеm= 0;ичний антибіотик групи ма = 82;ролідів. Антибактерo= 0;альна дія клар = 80;троміцину визначаєтьl= 9;я його зв’язуваннn= 3;м з 50S-рибосомал= ьною субодинl= 0;цею чутливих бактерій і пригніченнn= 3;м біосинтезу білка. Препарат виявляє високу ефек = 90;ивність in vitro щодо широкого спектра аеробних та анаеробних грампози = 90;ивних та грамн = 77;гативних мікроорганo= 0;змів, у тому числі госпітальнl= 0;х штамів. Мінімальні пригнічу = 74;альні концентрацo= 0;ї (МПК) клар&#= 1080;троміцину зазвичай у д= 074;а рази нижчі н= 110;ж МПК еритроміциl= 5;у.

Кларит&#= 1088;оміцин in vitro ви= 089;окоефектив&= #1085;ий щодо Legionella pneumophila= і Mycoplasma pneumonie. Д= ;іє бактерицидl= 5;о щодо H. Pylori, активність кларитро = 84;іцину при нейтральноl= 4;у pH є вища, ніж при кислому pH. Дані in vitro та in vivo свідчать пр = 86; високу ефективнісm= 0;ь кларитрl= 6;міцину щодо клінічно значущих штамів мікобактерo= 0;й. Дослідженнn= 3; in vitro показали, = що штами Enterobacteriac= eae і Pseudomonas, як і грамнегати = 74;ні бактерії, що не продукують лактозу, не чутливі до кларитро = 84;іцину.

Мікробіоло&= #1075;ія.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Клари= ;троміцин= активний in vitro &#= 1110; в клінічній практиці що = 76;о більшості штамів таки = 93; мікроорганo= 0;змів:

Аеробні = грампозитиk= 4;ні мікроорганo= 0;зми: Staphylococcus aureus, Strep= tococcus pneumoniae, Streptococcus pyogen= es, Listeria monocytogenes.

Аеробні = грамнегатиk= 4;ні мікроорганo= 0;зми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae<= /span>, Moraxella catarrhаli= s, Neisseria gonorrhоeae, Legionella = pneumophila.

Інші мікроорганo= 0;зми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia<= /span> pneumoniae (TWAR).=

Мікобактер&= #1110;ї: Mycobacterium le= prae, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium = avium сomplex (MAC)= , які включають Mycobacterium avium, Mycobacterium intracellulare.

Бета-лак= тамази мікроорганo= 0;змів не впливают= 00; на ефективн= 10;сть кларитрl= 6;міцину.

Більшість метицилі = 85;- та оксац = 80;лінрезисте&#= 1085;тних штамів стафілококo= 0;в не чутливі д= 086; кларитрl= 6;міцину.

Helicobacter: H. pylori.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Клари= ;троміцин= активний in vitro &#= 1097;одо більшості штамів таки = 93; мікроорганo= 0;змів, однак клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека й= 086;го застосуванl= 5;я не встановленo= 0;:

Аеробні = грампозитиk= 4;ні мікроорганo= 0;зми: Streptococcus agalactiae, Streptococci (групи C, F, G), Viridan= s group streptococci.=

= Аероб= ;ні грамнегk= 2;тивні мікроорганo= 0;зми: Bordetella pertu= ssis, Pasteurella multocida.

= Анаер= ;обні грампозl= 0;тивні мікроорганo= 0;зми: Clostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium = acnes.

= Анаер= ;обні грамнегk= 2;тивні мікроорганo= 0;зми: Bacteriodes mela= ninogenicus.

Спірохети: Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum.<= /o:p>

Кампіл&#= 1086;бактерії= : Campylob= acter jejuni.

Кларит&#= 1088;оміцин чинить бактерицидl= 5;у дію щодо кількох шта = 84;ів бактерій: Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Moraxella (Bra= nhamella) catarrhalis, Neisseria gon= orrhoeae, H. pylori та Campylobacter spp.

Основним метаболітоl= 4; кларитро = 84;іцину в організмі людини є = 084;ікробіолог&= #1110;чно активний 14‑г&#= 1110;дроксиклар= итроміцин (14-ОН-кларитро= міцин). Для більшості мікроорганo= 0;змів мікробіолоk= 5;ічна активність метаболіту дорівнює аб = 86; в 1-2 рази слабша за материнськm= 1; субстанцію, за винятком = H. influenzae, відносно якого ефективнісm= 0;ь метаболіту = 74; 2 рази вища. В умовах in vitro та <= i>in vivo материнсь= 082;а субстанція = 10; її основний метаболіт виявляють або адитивн = 80;й, або синергічниl= 1; ефект щодо H. іnfluenzae, зале= 078;но від штаму мікроорганo= 0;зму.

Тести н&= #1072; чутливість=

Кількісні методи, що вимагають вимірюваннn= 3; діаметра зони, дають т&#= 1086;чнішу оцінку чутливості бактерій до протимікроk= 3;них препаратів. = 042; одній із рекомендовk= 2;них процедур дл= 03; тестування чутливості = 74;икористову&#= 1102;ть диски, ім= 087;регновані 15 мкг &= #1082;ларитроміц= ;ину (дифузійний тест Кір = 73;і-Бауера); при інтерпретаm= 4;ії співвідносn= 3;ть діаметр зон = 80; пригніченнn= 3; для цього диска зі значеннями МПК для к= 083;аритроміци&= #1085;у. МПК визначаєтьl= 9;я методом розведення = 74; бульйоні аб = 86; агарі.

При проведенні цих процеду = 88; висновок ла = 73;ораторії «чутливістn= 0;» вказує на те, що інфік = 91;ючий мікроорганo= 0;зм, найімовірнo= 0;ше, відповість на терапію. Висновок «резистентl= 5;ий» вказує на те, що інфік = 91;ючий мікроорганo= 0;зм, найімовірнo= 0;ше, не відповість на терапію. Висновок «проміжна чутливість&raqu= o; говорить пр = 86; те, що терапевтичl= 5;ий ефект даног = 86; препарату м = 86;же бути сумнівним або ж мікроорганo= 0;зм буде чутливим, якщо застос = 86;вувати вищі дози (про проміжн= 091; чутливість говорять та = 82;ож як про помір= 085;у чутливість).

Необхідно брати до уваги специфічні для країни або регіону відомості щодо абсолю = 90;них меж діапазону чутливості, резистентнl= 6;сті і проміжної чутливості.

Фа = 88;макокінети&#= 1082;а.

Кларит&#= 1088;оміцин швидко та добре абсорбуєтьl= 9;я зі шлунково-= 082;ишкового тракту післ= 03; пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я препарату у формі таблеток. Мікробіоло&= #1075;ічно активний метаболіт 14-гідроксикл&#= 1072;ритроміцин утворюєтьсn= 3; шляхом метаболізмm= 1; першого проходженнn= 3;. Кларитро = 84;іцин можна застосовувk= 2;ти незалежно від прийому їжі, оскільк= 080; їжа не вплив= 072;є на біодо = 89;тупність таблеток кларитромі&#= 1094;ину. Їжа незначн = 86; затримує початок абсорбції кларитро = 84;іцину та утворенн= 03; 14-гідроксиме&#= 1090;аболіту. Фармакокінk= 7;тика кларитрl= 6;міцину нелінійна, проте рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; в межах 2 днів застосуванl= 5;я препарату. При застосуванl= 5;і 250 мг 2 рази на добу 15–20 % незміненогl= 6; препарату виводиться = 10;з сечею. При дозі 500 мг 2 раз = 80; на добу виведення препарату з сечею інтен = 89;ивніше (приблизно 36 %). 14-гідроксикл&#= 1072;ритроміцин є основним метаболітоl= 4;, що виводить = 89;я із сечею у кількості 10-15 % застосованl= 6;ї дози. Більша частина залишку доз = 80; виводиться = 79; фекаліями, переважно з жовчю. 5-10 % вихідної сполуки виявляєтьсn= 3; у фекаліях.

При застосуванl= 5;і 500 мг клари= троміцину 3 рази на добу концентрацo= 0;ї кларитрl= 6;міцину в плазмі кро= 074;і підвищуютьl= 9;я порівняно з такими при застосуванl= 5;і дози 500 мг 2 раз = 80; на добу.

Концентрац&= #1110;я кларитрl= 6;міцину в тканинах у кілька разі = 74; перевищує концентрацo= 0;ю препарату у крові. Підвищені концентрацo= 0;ї були виявлені як = 091; тонзиляl= 8;ній, так і у легеневій тканинах. Кларитромі&= #1094;ин при терапевтичl= 5;их дозах на 80 % зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;.

Кларит&#= 1088;оміцин проникає в слизову оболонку шлунка. Вміст кл = 72;ритроміцин&#= 1091; в слизовій оболонці та тканині = 96;лунка вищий при застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину разом із = 086;мепразолом<= /span>, ніж при монотерапіo= 1; кларитро = 84;іцином.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання<= /i>. =

Лікування інфекцій, спричинениm= 3; чутливими д = 86; кларитро = 84;іцину мікроорганo= 0;змами:

·      =    Інфекції верхніх дихальних шляхів, тобт= 086; носоглотки (тонзиліт, фарингіт), та інфекції придатковиm= 3; пазух носа.

·      =    Інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, гостра крупозна пневмонія т = 72; первинна ат = 80;пова пневмонія) (див. розділи &= laquo;Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;. Фармакодинk= 2;міка» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я» щодо тестування на чутливість).

·      =    Інфекції шкіри та м’яких тканин (імпетиго, фолікуліт, еризипел = 86;їд, фурункульоk= 9;, інфіковані рани) (див. розділи «Фа = 88;макологічн&#= 1110; властивостo= 0;. Фармакодинk= 2;міка» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я» щодо тестування на чутливість).

·      =    Гострі та хронічні одонтоге = 85;ні інфекції.

·      =    Дисемі&#= 1085;овані або л = 86;калізовані мікобакm= 0;еріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium або Mycobacterium intracellulare. Лок= ;алізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae= , Mycobacterium fortuitum або Mycobacterium kansasii.

·      =    Ерадик&#= 1072;ція H. pylori= у пацієнтів = 110;з виразкою дванадцятиl= 7;алої кишки при пригніченнo= 0; секреції соляної кислоти (активність кларитро = 84;іцину щодо H. pylori при нейтральноl= 4;у pH вища, ніж при кислому pH).

Протипоказ&= #1072;ння.

Підвищена чутливість до макро = 83;ідних антибіотикo= 0;в та до інших компонентіk= 4; препарату.

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину та будь-яког= 086; з нижчезазнаm= 5;ених препаратів: астемізо = 83;, цизаприk= 6;, пімозид, терфенад = 80;н (оскільки це може призвести д = 86; подовження = 10;нтервалу QT та розвитку серцевих аритмій, включаючи шлуночко = 74;у тахікардію, фібриляцію = 96;луночків та torsades de pointes), алкалоїди ріжків, наприклад ерготамін, дигідрое = 88;готамін (оскільки це може призвести д = 86; ерготокс = 80;чності), інгібітори ГМГ-КоА-редуктаз = 80; (статини), що значною мірою ме = 90;аболізують&#= 1089;я CYP3A4 (ловастат = 80;н або симв = 72;статин), через підви = 97;ений ризик виникнення міопатії, вк= 083;ючаючи рабдоміl= 6;ліз (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», &la= quo;Особл= 080;вості застосуванl= 5;я»).

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину та пероральноk= 5;о мідазолk= 2;му (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Вроджене або встановленk= 7; набуте подовження інтервалу QT або шлуночкові серцеві аритмії в анамнезі, включаючи torsades de pointes (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій», «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Кларит&#= 1088;оміцин не слід призначати пацієнтам з електролітl= 5;ими порушеннямl= 0; (гіпокалієм= 10;я або гіпо = 84;агніємія, обумовлена = 88;изиком подовження інтервалу QT).

Тяжка печінкова недостатніl= 9;ть у комбінаці= 11; з нирковою недостатніl= 9;тю.

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину та інших сильних інгібіторіk= 4; CYP3A4 і = 79; колхіцин = 86;м (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», &la= quo;Особл= 080;вості застосуванl= 5;я»).

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину з тикагр = 77;лором або рано = 83;азином.

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину з ломіта = 87;ідом протипоказk= 2;не (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаєм= ;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Кларит&#= 1088;оміцин не взаємодіє з = 087;ероральним&= #1080; контрацептl= 0;вами.

Застос&#= 1091;вання нижчезазнаm= 5;ених препаратів суворо протипоказk= 2;но через можливий ро = 79;виток тяжких наслідків взаємодії.=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Цизап= ;рид, п= 10;мозид, астемізl= 6;л, терфенаk= 6;ин.

Підвищення рівня ци = 79;априду в сироватці крові зафіксованl= 6; у пацієнтів, які отримували кларитро = 84;іцин та цизап = 88;ид одночасно. Ц= 077; може призвести д = 86; подовження інтервалу QT і появи аритмій, в тому числі шлуночко = 74;ої тахікардії, фібриляції шлуночків і torsades de pointes. Подібні ефекти відзначалиl= 9;я у пацієнтів, &#= 1103;кі приймали кларитромі&#= 1094;ин і пімози = 76; одночасно (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Повідомлял&= #1080; про здатність макролід= 10;в змінювати метаболізм терфенад = 80;ну, призводячи до підвищення рівня те = 88;фенадину в сироватці крові, що іноді асоціювалоl= 9;я з аритміями, такими як подовження інтервалу QT, шлуночко = 74;а тахікардія, фібриляція шлуночків і torsades de pointes (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У ході дослі= 076;ження у 14 добровольцo= 0;в при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину і терфен = 72;дину спостерігаl= 3;ося підвищення рівня кисло = 90;ного метаболіту терфенад = 80;ну у 2-3 рази та подовження інтервалу QT, що не призве= 083;о ні до якого клінічно видимого ефекту. Поді= 073;ні ефекти відзначалиl= 9;я і при одноча= 089;ному застосуванl= 5;і астемізl= 6;лу та інших = 084;акролідів.=

Алкало&#= 1111;ди ріжків.

Постма&#= 1088;кетингові= повідомленl= 5;я свідчать, що одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину й ерготамін = 91; або дигі = 76;роерготамі&#= 1085;у асоціювалоl= 9;я з появою ознак гострого ер = 75;отизму, що характеризm= 1;валося вазоспаk= 9;мом та ішемією кінцівок і інших ткани = 85;, включаючи центральну нервову систему (ЦНС). Одночасне призначеннn= 3; кларитро = 84;іцину та алкалоїдів ріжків протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пер= ;оральний мідазолk= 2;м.

При застосуванl= 5;і мідазолk= 2;му з таблеткам = 80; кларитро = 84;іцину (500 мг 2 рази на добу) площа під фармакокінk= 7;тичною кривою «кон = 94;ентрація-ча&= #1089;» (AUC) мідазол= ;аму збільшувалk= 2;ся у 7 разів після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я мідазолk= 2;му. Одночасне засто= ;сування пероральноk= 5;о мідазолk= 2;му і кларит = 88;оміцину протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Інг&= #1110;бітори Гмг-КоА-р= 077;дуктази (статини).

Одноч= ;асне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину з ловаст = 72;тином або симв = 72;статином протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»), оскільки ці статини значн= ;ою мірою ме = 90;аболізують&#= 1089;я CYP3A4, о= 076;ночасне застосуванl= 5;я із клари = 90;роміцином підвищує їх концентрацo= 0;ю у плазмі крові, що, зі свого боку, підвищує ризик виник = 85;ення міопатії, включаючи рабдоміо = 83;із. Зафіксованl= 6; розвиток рабдоміолі&#= 1079;у у пацієнтів при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину та цих ст= 072;тинів. Якщо лікування кларитро = 84;іцином неможливо уникнути, терапію ловастатин&= #1086;м або симв= ;астатином необхідно припинити під час курс= 091; лікування.

Слід з обережністn= 2; призначати кларитро = 84;іцин одночасно з іншими с = 90;атинами. В ситуаціях, коли одночасногl= 6; застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину зі стати = 85;ами уникнути неможливо, рекомендуєm= 0;ься призначати найменшу зареєстровk= 2;ну дозу ста = 90;ину. Можливе застосуванl= 5;я статину, який не залежить ві = 76; метаболізмm= 1; CYP3A (наприклад, флуваста = 90;ину). Необхідний моніторинг стану пацієнтів щ = 86;до виявлення ознак і симптомів міопатії.=

Вплив інших лікарських засобів на кларитро = 84;іцин

Лікарські засоби, що є індукторамl= 0; CYP3A (наприклад, рифампіц = 80;н, фенітоїl= 5;, карбамаk= 9;епін, фенобарбітk= 2;л, препарати звіробою), можуть інду = 82;увати метаболізм кларитро = 84;іцину. Це може призвести д = 86; субтерап = 77;втичних рівнів к = 83;аритроміци&#= 1085;у та зниження його ефективносm= 0;і. Крім того, мо&#= 1078;е бути необхідним моніторинг плазмових рівнів індуктора CYP<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>3A, які можуть бути підвищені через інгібуваннn= 3; CYP3A кларитр= оміцином (див. також інструкцію для медичного застосуванl= 5;я відповідноk= 5;о індуктора CYP<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>3A4). Одночасне застосуванl= 5;я рифабутl= 0;ну і кларит = 88;оміцину призводило до підвищення рівня ри = 92;абутину та зниження рівня кл = 72;ритроміцин&#= 1091; в сироватці крові з одночасним підвищенняl= 4; ризику появ = 80; увеїту.

Нижче зазначено лікарські засоби, впли= 074; яких на концентрацo= 0;ю кларитрl= 6;міцину в крові відомий або припускаєтn= 0;ся, тому може знадобитисn= 3; зміна дози кларитро = 84;іцину або застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;ної терапії.
<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Ефаві= ;ренц, н = 77;вірапін, рифампіm= 4;ин, рифабутl= 0;н і рифапе = 85;тин.

Потужні індуктори ферментів цитохрому Р450,= такі як ефаві = 88;енц, невірапo= 0;н, рифампіm= 4;ин, рифабутl= 0;н і рифапе = 85;тин можуть прискорюваm= 0;и метаболізм кларитро = 84;іцину, зменшуючи його концентрацo= 0;ю в плазмі кро= 074;і, але збільшуючи концентрацo= 0;ю 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину – мікроб= 10;ологічно активного метаболіту. Оскільки мікробіолоk= 5;ічна активність кларитро = 84;іцину і 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину різна відносно рі = 79;них бактерій, очікуваний терапевтичl= 5;ий ефект може бути не досягнутий через одноч = 72;сне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину та індукторів ферментів цитохрому Р450.=

Етравірин.

Дія клар= итроміцину послаблюваl= 3;ась етравірl= 0;ном, однак концентрацo= 0;ї активного метаболіту 14-&= #1054;Н-кларитроl= 4;іцину підвищувалl= 0;сь. Оскільки 14-ОН-кларитро&= #1084;іцин має понижен = 91; активність щодо Mycobacterium avium complex (MAC), загальна активність щодо цього патогену може бути змінена. Том= 091; для лікування МАС слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них кларитрl= 6;міцину лікарських засобів.

&= #1060;луконазол.

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я флуконаk= 9;олу 200 мг на добу і кларитро = 84;іцину 500 мг 2 рази на добу у 21 здорового добровольцn= 3; призводило до підвищення рівноважноo= 1; C_min кл&#= 1072;ритроміцин= у на 33 % та AUC – на 18 %. Рівноважні концентрацo= 0;ї активного метаболіту 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину значно не змінювалисn= 3; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і флуконаk= 9;олу. Змі= на дози кла = 88;итроміцину не потрібна.

&= #1056;итонавір.

Фар= ;макокінети = 95;не дослідженнn= 3; показало, що одночасне застосуванl= 5;я ритонавo= 0;ру 200 мг кожні 8 годин і к= 083;аритроміци&= #1085;у 500 мг кожні 12 годин призводило до значного пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; кларитро = 84;іцину. C_max клари= 090;роміцину підвищувалk= 2;ся на 31 %, C_min – на 182 % і AUC – на 77 % при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ритонавo= 0;ру. Відзначалоl= 9;я повне пригніченнn= 3; утворення 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину. Через широк = 80;й терапевтичl= 5;ий діапазон зменшення дози кла = 88;итроміцину для пацієнтів і = 79; нормальною функцією ни = 88;ок не потрібне. Проте для пацієн&#= 1090;ів з нирковою недостатніl= 9;тю необхідне коригуваннn= 3; дози: для пацієнтів і = 79; CL_CR 30–60 мл/хв дозу кла = 88;итроміцину необхідно знизити на 50 %. Для пацієнтів і = 79; CL_CR< 30 мл/хв дозу кла = 88;итроміцину необхідно знизити на 75 %. Дози кла = 88;итроміцину, що перевищуютn= 0; 1&nbs= p;г/&#= 1076;обу, не слід застосовувk= 2;ти разом із = 088;итонавіром<= /span>.

Таке ж коригуваннn= 3; дози слід проводити для пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок при застосуванl= 5;і ритонавo= 0;ру як фарма = 82;окінетично&#= 1075;о підсилювачk= 2; разом з іншими інгібітораl= 4;и ВІЛ-прот = 77;ази, включаючи атазанав= 10;р і саквін = 72;вір (див. нижче «Двобічно спрямовані лікарські взаємодії»).

Вплив кларитро = 84;іцину на інші лікарські засоби

&= #1040;нтиаритміч= ;ні засоби.

Існують = постмаркетl= 0;нгові повідомленl= 5;я про розвито = 82; torsades de pointes, що = 74;иникло при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину з хініди = 85;ом або дизо = 87;ірамідом. Рекомендуєm= 0;ься проводити ЕКГ-монітор = 80;нг для своєчасногl= 6; виявлення подовження інтервалу QT під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину з цими препаратамl= 0;. Під час терапії = 82;ларитроміц&#= 1080;ном слід стежит = 80; за концентрацo= 0;єю цих препара = 90;ів у сироватці крові.

Під час п= ;остмаркети = 85;гового застосуванl= 5;я були повідо = 84;лення про гіпоглікемo= 0;ю при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину і дизопі = 88;аміду, тому необхідний моніторинг рівня глюко = 79;и крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих засобів.

Перорал= 00;ні гіпогліl= 2;емічні засоби/інсу = 83;ін.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з певними гіпоглікем&= #1110;чними засобами, такими як натеглінід<= /span> і репагл= 10;нід, кларитрl= 6;міцин може інгібувати ензим С3A, що може спричинити гіпоглікемo= 0;ю. Рекомендовk= 2;ний ретельний моніторинг рівня глюко = 79;и.

CYP3A-по&#= 1074;’язані взаємодії.

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину, відомого як інгібітор ферменту CYP3A, і препарату, щ= 086; головним чином метаболізуn= 8;ться CYP3A, може призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї останнього = 91; плазмі кров= 10;, що, зі свого боку, може підсилити або подовжити його терапе = 74;тичний ефект і побічні ефекти. Слід бути обережними при застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину пацієнтам, які отримують терапію лікарськимl= 0; засобами – субстратамl= 0; CYP3A, особливо я = 82;що CYP3A-субстрат має вузький терапевтичl= 5;ий діапазон (наприклад, карбамаз = 77;пін) і/або екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться цим ензимом. Може бути потрібна зміна дози і, якщо можлив = 86;, ретельний моніторинг сироватковl= 0;х концентрацo= 0;й лікарськогl= 6; засобу, що головним чином метаболізуn= 8;ться CYP3A, для пацієн = 90;ів, які одночасно застосовуюm= 0;ь кларитрl= 6;міцин.

Відомо (або припускаєтn= 0;ся), що такі лікарські засоби або групи препаратів ме= ;таболізуют= 00;ся одним і тим же CYP3A-ізофермент= ;ом: альпразl= 6;лам, астемізl= 6;л, карбамаk= 9;епін, цилостаk= 9;ол, цизаприk= 6;, циклоспl= 6;рин, дизопірk= 2;мід, алкалоїди ріжків, л= 086;вастатин, метилпрk= 7;днізолон, мідазолk= 2;м, омепразl= 6;л, пероральні антикоагулn= 3;нти (наприклад, варфарин), атипові = 72;нтипсихоти&#= 1095;ні засоби (наприклад, кветіапі = 85;), пімозид, хінідин, рифабути = 85;, силденаm= 2;іл, симвастk= 2;тин, такроліl= 4;ус, терфенаk= 6;ин, триазолk= 2;м і вінбла = 89;тин, але цей список не є повним. Подібний механізм взаємодії відзначениl= 1; при застосуванl= 5;і фенітоїl= 5;у, теофіліну і вальпроа = 90;у, що метаб = 86;лізуються іншими ізоферментk= 2;ми системи цитохрому Р450.

&= #1054;мепразол.

Кла= ;ритроміцин (500 мг кожні 8 годин) застосовувk= 2;ли у комбінаці= 11; з омепра = 79;олом (40 мг на добу) у дорослих здорових добровольцo= 0;в. Рівноважні концентрацo= 0;ї омепразl= 6;лу в плазм= 10; підвищувалl= 0;ся (C_max,AUC_0-24 і t_1/2= підвищувалl= 0;ся на 30 %, 89 % і 34 % відповідно). При засто= ;суванні тільки = 86;мепразолу сер&#= 1077;днє значення рi= 3; шлунк= ;ового соку при вимірю&#= 1074;анні протягом 24 годин становило 5,2, при о= ;дночасному застосуванl= 5;і омепразl= 6;лу з кларитроміцином – 5,7.

&= #1057;илденафіл, т = 72;далафіл і варден = 72;філ.

Кожен із цих інгібіторіk= 4; фосфодіе = 89;терази метаболізуn= 8;ться (принаймні частково) за участю CYP3A, а CYP3A може інгібуватиl= 9;я одночасно п = 88;ийнятим кларитрl= 6;міцином. Одночасний прийом к = 83;аритроміци&#= 1085;у з силден = 72;філом, тадалафo= 0;лом або вард = 77;нафілом може призводити до збільшення експозиції інгібітора фосфодіе = 89;терази, тому слід розглядати питання про зниження дози сил = 76;енафілу, тадалафo= 0;лу або вард = 77;нафілу.

Тео&= #1092;ілін, карбамаk= 9;епін.

Результати клінічних досліджень показали, що існує незначне, ал= 077; статистичнl= 6; значуще (p≤0,05) збільшення концентрацo= 0;ї теофіліну або карб = 72;мазепіну в плазмі крові при їх одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з кларит = 88;оміцином.

&= #1058;олтеродин.

Толтер&#= 1086;дин головним чином метаб = 86;лізується 2D6-ізоформою<= /span> цитохрому Р450(CYP2D6). Од= нак у популяції пацієнтів без CYP2D6 метаболізм відбуваєтьl= 9;я через CYP3A. У цій популяції пригніченнn= 3; CYP3A призводить до значного підвищення плазмових концентрацo= 0;й толтероk= 6;ину. У таких пацієнтів зниження дози тол = 90;еродину може бути необхідним при його застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и CYP3A, такими як кларитро = 84;іцин.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Триаз= ;олбензодіа = 79;епіни (наприклад, альпразо = 83;ам, мідазолk= 2;м, триазолk= 2;м).

При застосуванl= 5;і мідазолk= 2;му з таблеткам = 80; кларитро = 84;іцину (500 мг 2 рази на добу) AUC мід= азоламу збільшувалk= 2;ся у 2,7 раза після внутрішньоk= 4;енного введення мідазоламу. При внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і мідазолk= 2;му з кларит = 88;оміцином слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнта дл= 03; своєчасногl= 6; коригуваннn= 3; дози. При ором = 91;козному шляху введення мідазоламу, при якому пресистемн&= #1072; елімінація препарату може виключатисn= 3;, ймовірніше, буде спостерігаm= 0;ися взаємодія н = 72; зразок тієї, що спостерігаn= 8;ться при внутріш = 85;ьовенному введенні мідазоламу, а не при пероральноl= 4;у. Слід дотримуватl= 0;ся таких самих запобіжних заходів при застосуванl= 5;і інших бе = 85;зодіазепін&#= 1110;в, які мета = 73;олізуються CYP3A, включаючи триазола = 84; і альпра = 79;олам. Для бенз = 86;діазепінів, елімінація яких не залежить ві = 76; CYP3A (темазеl= 7;ам, нітразеl= 7;ам, лоразепk= 2;м), розвиток клінічно значущої взаємодії з кларитро = 84;іцином малоймовірl= 5;ий.

Є постма= ркетингові повідомленl= 5;я про лікарську взаємодію і = 088;озвиток побічних явищ з боку ЦНС (таких як сонливість = 10; сплутаністn= 0; свідомості) при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину і триазо = 83;аму. Слід спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84;, враховуючи можливе збільшення фармакологo= 0;чних ефектів з боку ЦНС.

Інm= 6;і види взаємодій<= /span>

&= #1050;олхіцин.

Колхіц&#= 1080;н є субстратом CYP3A і ефлюкс = 85;ого переносникk= 2; – P-глікоп&#= 1088;отеїну (Pgp). Відомl= 6;, що клари = 90;роміцин та інші м= 072;кроліди можуть пригнічуваm= 0;и CYP3A і Pgp. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину і колхіц = 80;ну пригніченнn= 3; Pgp і/або CYP3A кларитром&#= 1110;цином може призвести д = 86; підвищення експозиції колхіцин = 91;. Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину і колхіц = 80;ну протипоказk= 2;не (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Диг&= #1086;ксин.

Дигоксин вважається субстратом ефлюксно = 75;о переносникk= 2; – Pgp. Відомо, що кларитро = 84;іцин може пригнічуваm= 0;и Pgp. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину і дигокс = 80;ну пригніченнn= 3; Pgp клар= итроміциноl= 4; може призвести д = 86; підвищення експозиції дигоксин = 91;. Під час п= 086;стмаркетин&= #1075;ового спостережеl= 5;ня повідомлялl= 0; про підвище = 85;ня концентрацo= 0;ї дигоксиl= 5;у в сироватці крові пацієнтів, які застосо = 74;ували кларитрl= 6;міцин разом із = 076;игоксином. У деяких пацієнтів розвинул = 80;ся ознаки д = 80;гіталісної токсичностo= 0;, у тому числі потенційно летальні ар = 80;тмії. Слід ретельно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю дигоксиl= 5;у в сироватці крові пацієнтів при його одн= 086;часному застосуванl= 5;і з кларит = 88;оміцином.

&= #1047;идовудин.

Одночасне пероральне застосуванl= 5;я таблеток кларитромі&#= 1094;ину і зидову = 76;ину у ВіЛ‑інфікован= 080;х дорослих пацієнтів може спричи = 85;яти зниження рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й зидовудl= 0;ну в сироватці крові. Оскільки кларитромі&#= 1094;ин може перешкоджаm= 0;и абсорбції пероральноk= 5;о зидовудl= 0;ну при одночасномm= 1; прийомі, цього значною мір = 86;ю можна уникн = 91;ти шляхом дотримання 4-годинного інтервалу між прийомами кларитро = 84;іцину і зидову = 76;ину. Про таку взаємодію при застосуванl= 5;і суспензії кларитро = 84;іцину та зидов = 91;дину або дида = 85;озину ВІЛ-інфіков = 72;ним дітям не повідомлялl= 0;. Така взаємодія малоймовірl= 5;а у разі застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії.<= /p>
Фенітоїн та вальпроа = 90;.

Були спонтанні або опубліковаl= 5;і повідомленl= 5;я про взаємодію інгібіторіk= 4; CYP3A, включаючи кларитро = 84;іцин, із лікарськимl= 0; засобами, як= 110; не вважають = 89;я такими, що метаболізу= ються CYP3A (наприклад, фенітоїн та вальпроат). Рекомендуєm= 0;ься визначення = 88;івнів цих лікарських засобів у сироватці крові при одночасномm= 1; призначеннo= 0; їх з клар= 080;троміцином<= /span>. Повідомлялl= 0; про підвищення їх рівнів у сироватці крові.

Дв= 086;бічно спрямовані лікарські взаємодії<= /span>

Атазанаві= 088;.

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину (500 мг 2 рази на добу) з ат&#= 1072;занавіром (400 мг 1 раз на добу), які є субстратамl= 0; та інгібіто = 88;ами CYP3A, призводило до збільшення експозиції кларитро = 84;іцину у 2 рази та зменшення експозиції 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину на 70 % зі збільшенняl= 4; AUC ата&= #1079;анавіру на 28 %. Оскількl= 0; кларитро = 84;іцин має широкий терапевтичl= 5;ий діапазон, немає необхідносm= 0;і у зниженні дози для пацієнтів з нормальною функцією нирок. Дозу кларитро = 84;іцину необхідно зменшити на 50 % для пацієнтів з CL_CR<=
/sub> 30–60 мл/х= ;в і на 75 % – для пацієнтів з CL_CR<=
/sub> <30 мл/х = 74;, використовm= 1;ючи відповідну форму випус = 82;у кларитрl= 6;міцину. Дози кла = 88;итроміцину, вищі ніж 1000 мг на добу, не слід застосовувk= 2;ти разом з інгібітораl= 4;и протеазl= 0;.

Бло= ;катори кальцієвих каналів.

Через ризик артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 79; обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти кларитрl= 6;міцин одночасно з блокаторамl= 0; кальцієвих каналів, що метаболі = 79;уються CYP3A4 (наприклад, верапамі = 83;, амлодипo= 0;н, дилтіазk= 7;м). При взаємодії можуть підвищуватl= 0;ся концентрацo= 0;ї в плазмі як кларитро = 84;іцину, так і блокаторів кальцієвих каналів. У пацієнтів, які отримували кларитро = 84;іцин і верапа = 84;іл одночасно, спостерігаl= 3;ися артеріальнk= 2; гіпотенз= 10;я, брадіарl= 0;тмії та лакто = 72;цидоз.

Ітраконаз= 086;л.

Кларит&#= 1088;оміцин та ітраконазо&#= 1083; є субстратамl= 0; та інгібітораl= 4;и CYP3A, у зв’язку у чи= 084; кларитрl= 6;міцин може підвищуватl= 0; рівень і = 90;раконазолу в плазмі крові та навпаки. При застосуванl= 5;і ітраконk= 2;золу одночасно з кларитро = 84;іцином пацієнти повинні перебувати під пильним = 085;аглядом для виявлення ознак чи симптомів підсиленогl= 6; або пролонг = 86;ваного фармакологo= 0;чного ефекту.

Саквінаві= 088;.

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину (500 мг 2 рази на добу) і са&#= 1082;вінавіру (м’які желатинові капсули, 1200 мг 3 рази на добу), які є субстратамl= 0; та інгібітораl= 4;и CYP3A, у 12 здоl= 8;ових добровольцo= 0;в призводило до збільшен = 85;я AUC рівноважноk= 5;о стану і Сmax саквінаk= 4;іру на 177 % і 187 % відповідно порівняно з тими ж показ= 085;иками, які спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і тільки с = 72;квінавіру. При цьому AUC та С_maxклари= ;троміцину збільшувалl= 0;ся приблизно н = 72; 40 % порівняно із застосуванl= 5;ям тільки к = 83;аритроміци&#= 1085;у. Немає необхідносm= 0;і в коригуваннo= 0; доз, якщо обидва лікарські засоби застосовуюm= 0;ь одночасно протягом обмеженого проміжку ча = 89;у у досліджениm= 3; дозах/лікар = 89;ьких формах. Результати дослідженнn= 3; лікарської взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям м’яких желатиновиm= 3; капсул можуть не відповідатl= 0; ефектам, які спостерігаn= 2;ться при застосу = 74;анні саквінаk= 4;іру у формі твердих желатиновиm= 3; капсул. Резу= 083;ьтати дослідженнn= 3; лікарської взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям лише сак = 74;інавіру можуть не відповідатl= 0; ефектам, які спостерігаn= 2;ться при терапії саквінав= 10;ром/ритонаві = 88;ом. Коли сак = 74;інавір застосовуюm= 0;ь разом із = 088;итонавіром<= /span>, необхідно враховуватl= 0; можливі ефекти р = 80;тонавіру на клари = 90;роміцин (див. вище).

Пер= ;оральні антикоагулn= 3;нти прямої дії (DOACs) (рів= 072;роксабан, апіксабk= 2;н)

Дабіга&#= 1090;ран є субстратом для транспортеl= 8;а еффлюксk= 2; P-gp.

Риваро&#= 1082;сабан та апіксабан метаболo= 0;зується через CYP3A4, а також є субстратом для P-gp.
Потрібно обережно застосовувk= 2;ти кларитрl= 6;міцин одночасно з цими препар = 72;тами, особливо у пацієнтів з високим ризиком кровотечі.=

Ломіта&#= 1087;ід

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину з ломіта = 87;ідом можливе підвищення рівня тр = 72;нсаміназ (див.розд= 110;л «Протипокаk= 9;ання»).

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Препарат містить лактозу як допоміжну р = 77;човину, тому препарат не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; непереносиl= 4;істю галактози, д= 077;фіцитом лактази або порушенням всмоктуванl= 5;я глюкози/гал = 72;ктози.

Застосуван&= #1085;я будь-якої антимікробl= 5;ої терапії, в т. ч= . кларитро = 84;іцином, для лікування інфекції H. pylori мож = 77; призвести до виникнення мікробної резистентнl= 6;сті.

Кларит&#= 1088;оміцин не слід призначати вагітним бе = 79; ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к, особливо у І триместрі вагітності.

Тривале застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину, як і інших антибіотикo= 0;в, може спричиняти = 85;адмірний ріст нечутливих бактерій і грибів.

При виникненні суперінф = 77;кції слід почати відповідну терапію.

Оскільки кларитро = 84;іцин метаболізуn= 8;ться у печінці і виводиться = 75;оловним чином через печінку та нирками, слі= 076; з особливою обережністn= 2; застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки, помірними або тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок та пацієнтам літнього віку (віком від 65 років).

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам і = 79; тяжкою нирк = 86;вою недостатніl= 9;тю (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

Під час застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину повідомлялl= 0; про порушення функції печінки, включаючи підвищений рівень печінкових ферментів, і про гепа = 90;оцелюлярни&#= 1081; та/або хо= 083;естатичний<= /span> гепатит із жовтяницею або без неї. Це порушенн= 03; функції печінки мож = 77; бути тяжког = 86; ступеня, зазвичай воно оборот = 85;е. У деяких випадках повідомлялl= 0; про печінко = 74;у недостатніl= 9;ть з летальним наслідком, яка переважно була асоційованk= 2; з серйозним = 80; основними захворюванl= 5;ями та/або супутнім медикаментl= 6;зним лікуванням. = 053;еобхідно негайно припинити застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину при виникненні таких ознак = 110; симптомів г = 77;патиту, як анорексі= 03;, жовтяниця, потемніння сечі, свербі= 078; або чутливість = 91; ділянці жив = 86;та.

Про розвиток псевдомемб&#= 1088;анозного коліту від помірного д = 86; загрожую = 95;ого життю ступе = 85;я тяжкості повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і майже всіх антибактерo= 0;альних препаратів, = 091; тому числі макролід= 10;в. Про розвито = 82; діареї, спричиненоo= 1; Clostridium difficile (CDAD), від легкого ступеня тяжкості до коліту з лет= 072;льним наслідком, повідомлялl= 0; при застосу = 74;анні практично всіх антибактерo= 0;альних препаратів, = 091; тому числі кларитро = 84;іцину. Терапія антибактерo= 0;альними препаратамl= 0; порушує нормальну мікрофлору кишечнику, щ= 086; може призвести д = 86; надмірного росту C. difficile. Слід завжди пам’ятати про можливість розвитку діареї, спричиненоo= 1; C. difficile, у всіх пацієнтів і = 79; діареєю після застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в. Необхідно ретельно зі = 73;рати анамнез, оскільки пр = 86; розвиток ді = 72;реї, спричиненоo= 1; C.difficile, повідомлялl= 0; через 2 місяці післ= 03; застосуванl= 5;я антибактерo= 0;альних препаратів. = 059; разі виникнення псевдоме = 84;бранозного коліту необхідно припинити лікування кларитро = 84;іцином незалежно від показан= 00;, за якими йог= 086; було призна = 95;ено. Необхідно провести мікробіолоk= 5;ічне дослідженнn= 3; та розпочат = 80; необхідне лікування. Слід уникат = 80; препаратів, що пригнічуютn= 0; перистальтl= 0;ку.

Колхіцин

Зафіксован&= #1086; розвиток колхіцинов&#= 1086;ї токсичностo= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину і колхіц = 80;ну, особливо у пацієнтів літнього віку, у тому числі на тлі ниркової недостатноl= 9;ті. Повідомлялl= 0; про летальн= 10; наслідки у деяких із ци= 093; пацієнтів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину з колхіц = 80;ном протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти одночасно кларитро = 84;іцин та триаз = 86;лбензодіаз&#= 1077;піни, такі як т= 088;иазолам, внутрішньоk= 4;енний або ором = 91;козний мідазолk= 2;м (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Сер= ;цево-судинн= 110; ускладненнn= 3;

Подовження серцевої реполяриза&#= 1094;ії та інтервал = 91; QT, що свідчить про ризик розвитку серцевої ар = 80;тмії та torsades de pointes, спостерігаl= 3;ося при лікуванні макролід = 72;ми, включаючи кларитро = 84;іцин (див. розділ «Побічні реакції»). З огляду на те, що нижчезазнаm= 5;ені ситуації можуть приз = 74;ести до підвищеногl= 6; ризику ш = 83;уночкових аритмій (включаючи torsades de pointes), кл = 72;ритроміцин слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти нижчезазнаm= 5;еним групам пацієнтів:=

·      =    Пацієнтам з ішемічною хворобою серця, тяжко= 102; серцевою недостатніl= 9;тю, порушеннямl= 0; провідност&#= 1110; або клінічн = 86; значущою брадикардіn= 8;ю.

·      =    Пацієнтам, які одночасно приймають інші препар = 72;ти, що асоціюютьсn= 3; з подовженняl= 4; інтервалу QT (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину з астемі = 79;олом, цизаприk= 6;ом, пімозидl= 6;м і терфен = 72;дином протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Кларит&#= 1088;оміцин не можна застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; вродженим або встановленl= 0;м набутим подовженняl= 4; інтервалу QT або зі шл= 091;ночковою аритмією в анамнезі (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Епідеміоло&= #1075;ічні дослідженнn= 3;, що вивчають ризик розвитку несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних наслідків п = 88;и застосуванl= 5;і макроліk= 6;ів, показали мінливі результати. = 042; ході деяких спостережнl= 0;х досліджень виявлено рідкий короткострl= 6;ковий ризик розвитку аритмії, інфаркту міокарда та смертності від серцево-суд = 80;нних заворювk= 2;нь, пов’язаний із застосуванl= 5;ям макроліk= 6;ів, включаючи кларитро = 84;іцин. Врахування цих результатіk= 4; слід спі = 74;ставляти з перевагам = 80; лікування при призначеннo= 0; кларитро = 84;іцину.

Пне= ;вмонія

З огляду на те, що розвиваєтьl= 9;я резистентнo= 0;сть Streptococcus pneumoniae до макро = 83;ідів, важливо проводити тест на чутливість при признач = 77;нні кларитрl= 6;міцину для лікування негоспіталn= 0;ної пневмонії. У разі госпітальнl= 6;ї пневмонії кларитро = 84;іцин потрібно застосовувk= 2;ти у комбінаці= 11; з іншими відповідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми.

Інф= ;екції шкіри та м’яких тканин від легкого до помірного ступеня

Ці інфекції найчастіше спричинені мікроорганo= 0;змами Staphylococcus aureus т&#= 1072; Streptococcus pyogenes, кожен з яких може бути резистентнl= 0;м до макро = 83;ідів. Тому важлив = 86; проводити тест на чутливість. = 059; разі, коли неможливо з = 72;стосувати бета-лак = 90;амні антибіотикl= 0; (наприклад, при алергії), як препарат = 80; першого вибору можн = 72; застосовувk= 2;ти інші антибіотикl= 0;, наприклад, кліндамі = 94;ин. Дотепер = 84;акроліди відіграють роль тільки = 091; лікуванні деяких інфекцій шкіри та м’яких тканин (наприклад, інфекцій, спричинениm= 3; Corynebacterium<= /span> minutissimum, acne vulgaris, бешихового запалення) т= 072; у ситуаціях, коли не можн= 072; застосовувk= 2;ти пеніциліни.

У разі розвитку тяжких гострих реакцій = 75;іперчутлив&#= 1086;сті, таких як ана= 092;ілаксія, тяжкі шкірн= 10; побічні реакції (наприклад, гострий = 75;енералізов&#= 1072;ний екзантеl= 4;атозний пустульl= 6;з, синдром = 57;тівенса–Д&#= 1078;онсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліk= 9;, DRESS), хвороба Шенлейна–<= span class=3DSpellE>Геноха, терапію = 82;ларитроміц&#= 1080;ном слід негайн = 86; припинити т = 72; одразу ж розпочати відповідне лікування.=

Кларит&#= 1088;оміцин потрібно з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти при одночасномm= 1; призначеннo= 0; з індукторамl= 0; ферменту цитохрому СYP3A4 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Слід звернути увагу на мож= 083;ивість перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті між клар = 80;троміцином та іншими макролідам&= #1080;, а також л= 110;нкоміцином<= /span> і клінда = 84;іцином.

Інг= ;ібітори ГМГ-КоА-редуктаз = 80; (статини)

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину з ловаст = 72;тином або симв = 72;статином протипоказk= 2;не (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»). Слід з обережністn= 2; призначати кларитро = 84;іцин одночасно з іншими с = 90;атинами. Повідомлялl= 0; про розвито = 82; рабдоміо = 83;ізу у пацієнтів при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину і статин= 10;в. Необхідний моніторинг стану пацієнтів щ = 86;до виявлення ознак і симптомів міопатії.

У ситуаціях, коли одночасногl= 6; застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину зі стати = 85;ами уникнути неможливо, рекомендуєm= 0;ься призначати найменшу зареєстровk= 2;ну дозу ста = 90;ину. Можливе застосуванl= 5;я статину, який не залежить ві = 76; метаболізмm= 1; CYP3A (наприклад, флуваста = 90;ину) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пер= ;оральні гіпогліl= 2;емічні засоби/інсу = 83;ін

Одночасне застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину та пероральниm= 3; гіпоглік = 77;мічних засобів (таких як похідні = 89;ульфонілсе&#= 1095;овини) та/або інсуліну може спричиняти виражену гі = 87;оглікемію. Рекомендовk= 2;ний ретельний м = 86;ніторинг рівня глюкози.

Пер= ;оральні антикоагулn= 3;нти

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину з варфар = 80;ном існує ризик виникнення серйозної к = 88;овотечі, значного підвищення показника МНС (міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння) та протр = 86;мбінового часу. Доки пацієнти отримують одночасно кларитро = 84;іцин та пероральні антикоагулn= 3;нти, потрібно ча = 89;то контролюваm= 0;и показник МН = 57; та протр = 86;мбіновий час.

Слід бути обережними при сумісному застосуванl= 5;і кларитрl= 6;міцину з пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами прямої дії, такими як дабігатран<= /span>, риварокl= 9;абан та апікс = 72;бан, особливо пацієнтам з високим ризиком кро = 74;отеч (див= ;. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Зас= ;тосування у період вагітності або годування груддю.

Безпе= ;ка застосуванl= 5;я кларитрl= 6;міцину у період вагітності та годуванн= 03; груддю не встановленk= 2;. Ґрунтуючис&= #1100; на змінних результатаm= 3;, отриманих в результаті досліджень на тваринах та досвіді застосуванl= 5;я на людях, не м&= #1086;жна виключати можливість негативногl= 6; впливу на розвиток ембріона. В деяких дослідженнn= 3;х, що оцінювал = 80; вплив кл = 72;ритроміцин&#= 1091; протягом першого та другого три = 84;естру вагітності, повідомлялl= 6;ся про підвище = 85;ий ризик викидню порівняно з = 082;онтрольною групою пацієнтів, які не приймали ан = 90;ибіотиків або застосовувk= 2;ли антибіотикl= 0; інших груп.

Наявн= ;і епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; щодо ризику розвитку у немовлят вроджених вад розвитк = 91; при застосу = 74;анні макроліk= 6;ів, включаючи кларитро = 84;іцин під час вагітності. Хоча дані результати = 08; суперечливl= 0;ми, все ж кла= 088;итроміцин не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності без ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

&= #1050;ларитроміц= ;ин виділяєтьсn= 3; у грудне молоко в невеликих к= 10;лькостях. Було підрах = 86;вано, що немовля, яке перебуває виключно на = 075;рудному вигодовуваl= 5;ні, отримуватиl= 4;е близько 1,7% дози кла = 88;итроміцину з поправкою на вагу матері.

З&= #1076;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дані про вплив відсутні. Однак при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0; слід зважат = 80; на можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, таких як судоми, запа= 084;орочення, вертиго, галюцинаціo= 1;, сплутаністn= 0; свідомості, дезорієнтаm= 4;ія.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Рекомеl= 5;дована доза кла = 88;итроміцину для доросли = 93; та дітей віком від 12 років стано = 74;ить 250 мг кожні 12 годин, при більш тяжки = 93; інфекціях дозу можна збільшити д = 86; 500 мг кожні 12 годин. Звича= 081;на тривалість лікування залежить ві = 76; ступеня тяжкості інфікуваннn= 3; та становит= 00; від 6 до 14 днів.

Клар&= #1080;троміцин можна застосовувk= 2;ти незалежно від прийому їжі, оскільк= 080; їжа не впливає на біодосту = 87;ність кларитрl= 6;міцину.

Лікува&#= 1085;ня одонтогk= 7;нних інфекцій. Реком= ;ендована доза становить 250 мг кожні 12 год= ин протягом 5 днів.

Застос&#= 1091;вання пацієнтам і = 79; мікобакт = 77;ріальною інфекцією. Почат= ;кова доза для дорослих становить 500 мг 2 рази на добу. Якщо протягом 3-4 тижнів лікування н = 77; спостерігаn= 8;ться покращення клінічних ознак або бактеріолоk= 5;ічних показників, доза кла = 88;итроміцину може бути підвищена д = 86; 1000 мг 2 рази на добу.

Лікуваl= 5;ня дисемінl= 6;ваних інфекцій, спричинениm= 3; МАК, у хворих на СНІД продовжуєтn= 0;ся стільки, скільки триває клін= 10;чна та мікробіолоk= 5;ічна ефективнісm= 0;ь препарату, щ= 086; має медичне підтверджеl= 5;ня. Кларитрl= 6;міцин можна застосовувk= 2;ти у комплексі = 079; іншими а = 85;тимікобакт&#= 1077;ріальними засобами.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Еради= ;кація H. pylori у пацієнтів із виразкою дванадцятиl= 7;алої кишки (дорослі). =

Потрій&#= 1085;а терапія (7-10 днів). Кларитр= оміцин (500 мг) 2 рази на добу слід застосовувk= 2;ти разом &#= 1079; амоксици = 83;іном 1000 мг 2 рази на добу та о= 084;епразолом 20 мг на добу упродовж 7-10 днів.

Потрій&#= 1085;а терапія (10 днів). Кларитр= оміцин (500 мг) 2 рази на добу, лан= 079;опразол 30 мг 2 рази на добу та а= 084;оксицилін 1000 мг 2 рази на добу упродовж 10 днів.

Подвій&#= 1085;а терапія (14 днів). Кларитр= оміцин (500 мг) 3 рази на добу разом з омепразо = 83;ом 40 мг 1 раз на добу внутрішньо упродовж 14 днів, далі - омепразо = 83; 20 мг або 40 мг 1 раз на добу внутрішньо упродовж наступних 14 днів.

Подвій&#= 1085;а терапія (14 днів). Кларитр= оміцин (500 мг) 3 рази на добу разом і= 079; ланзопрk= 2;золом 60 мг 1 раз на добу внутрішньо упродовж 14 днів. Може по&#= 1090;ребуватися подальше пригніченнn= 3; секреції соляної кислоти для зменшення проявів виразки.=

Кларит&#= 1088;оміцин такоk= 8; застосовувk= 2;ли у таких терапевтичl= 5;их схемах:

кларит&#= 1088;оміцин + т= 080;нідазол та омепр = 72;зол або ланз = 86;празол; кларитрl= 6;міцин + метроні= 076;азол та омепр = 72;зол або ланз = 86;празол; кларитрl= 6;міцин + тетрацикліl= 5;, вісмуту = 89;убсаліцила&#= 1090; та раніт = 80;дин; кларитрl= 6;міцин + амоксиц= 080;лін та ланзо = 87;разол; кларитрl= 6;міцин + ранітид= 080;н вісмуту цитрат.

Застос&#= 1091;вання особам літнього віку: як для дорослих.

Застосу= ;вання пацієнтам і = 79; нирко= ;вою недостатніl= 9;тю: для пацієнтів і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) дозу слід зменшити вполовину, наприклад, 250 мг 1 раз на доб= у або 250 мг 2 рази на добу при більш тяжки = 93; інфекціях. У таких пацієнтів тривалість лікування н = 77; повинна перевищуваm= 0;и 14 днів.

Діт= ;и.

Дітям віком до 12 років слід застосовувk= 2;ти препарат у формі суспензії, оскільки застосуванl= 5;я таблеток кларитромі&#= 1094;ину дітям цього віку не вивчалося.=

Передозува&= #1085;ня.

Симптом = 80;. Існуючі = 087;овідомленн&= #1103; вказують на те, що передозуваl= 5;ня кларитрl= 6;міцином може спричинити появу симптомів з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту. Є дані про оди= 085; випадок розвитку змін розумового стану, па= 088;аноїдної поведінки, гіпокаліємo= 0;ї та гіпок = 89;емії у пацієнт= 072; з біполярни = 84; психозом в анамнезі, який прийня = 74; 8 грамів кларитро = 84;іцину.

Ліку= ;вання. Побічні реакції, що супроводжуn= 2;ть передозуваl= 5;ня, слід лікувати за допомогою промивання шлунка т= 072; симптоматиm= 5;ної терапії. Як і у випадку з іншими м = 72;кролідами, малоймовірl= 5;о, щоб гемодіа = 83;із або перитонеалn= 0;ний діаліз суттєво впл = 80;вали на вміст = 082;ларитроміц&= #1080;ну в сироватці крові.

Побіч= ;ні реакції. <= /span>

Найчастіши&= #1084;и та найпоширенo= 0;шими побічними реакціями при лікуванні кларитро = 84;іцином дорослих та дітей є біль у животі, діарея, нудо= 090;а, блювання та спотвореннn= 3; смаку. Ці побічні реакції зазвичай незначно виражені та узгоджуютьl= 9;я із відомим профілем безпеки = 84;акролідних антибіотикo= 0;в. Під час клінічних досліджень кларитро = 84;іцину не було виявлено суттєвої різниці у частоті цих побічних реакцій з боку травно= 11; системи між групами пацієнтів, у яких були на= 103;вні або відсутн= 10; мікобакт = 77;ріальні інфекції.=

Нижче представлеl= 5;і побічні реакції, що виникли під час клінічних досліджень та при по= 089;тмаркетинг&= #1086;вому застосуванl= 5;і різних лікарських форм і до= 079;увань кларитрl= 6;міцину, у тому числі таблеток негайного вивільненнn= 3;. Побічні реакції, що принаймні можливо повR= 17;язані з кларит = 88;оміцином, розподіленo= 0; за системам = 80; органів і за частотою виникнення: дуже часті (≥1/= 10), часті (≥1/100 до ˂1/10= ), нечасті (≥1/1000 д= 086; ˂1/100) і з невідомою частотою* (побічні реакції з постмаркет&= #1080;нгового спостережеl= 5;ня; частоту визначити неможливо з наявних даних). У межах кожно= 11; групи побічні реакції представлеl= 5;і в порядку зменшення тяжкості пр = 86;явів, якщо тяжкість вдалося оцінити.

Інфекції та інвазії: нечас= ;ті – целюліт¹, кандидоз, гастроентеl= 8;ит², інфекція³, вагінальна інфекція; з невідомою частотою – псевдоме = 84;бранозний коліт, бешихове запалення.=

З боку крові і лімфатичноo= 1; системи: нечаст&= #1110; – лейкопені= 03;, нейтропеніn= 3;⁴, тромбоцитеl= 4;ія³, еозинофіліn= 3;⁴; з невідомою = 095;астотою – агранулоциm= 0;оз, тромбоцl= 0;топенія.

З боку імунно= 11; системи: нечаст&= #1110; – анафіл = 72;ктоїдні реакції¹, гіперчут = 83;ивість; з невідомою частотою – анафілактиm= 5;ні реакції, = 072;нгіоневрот&= #1080;чний набряк.

З боку метаболізмm= 1; і живлення: нечас= ;ті – анорексія, зниження апетиту; з невідомою частотою – гіпоглікемo= 0;я.

З боку психік = 80;: частo= 0; – безсоння; нечасті – тривожністn= 0;, нервозністn= 0;³; з невідомою частотою – психози, сплутаністn= 0; свідомості, деперсоналo= 0;зація, депресія, дезорієнтаm= 4;ія, галюцинаціo= 1;, кошмарні сн = 86;видіння, манія.

З боку ЦНС: часті – = дисгевзі= 03; (порушення смакової чутливості), головний бі = 83;ь; нечасті – втрата свідомості^=
1, дискінезія^=
1, запаморочеl= 5;ня, сонливість, тремор; з невідомою частотою – судоми, агевзія (втрата смак= 086;вої чутливості), паросмія, аносмія, парестезія.

З боку органі = 74; слуху і лабіринту: нечас= ;ті – вертиго, погіршення слуху, дзвін &#= 1091; вухах; з невідомою частотою – втрата слух = 91;.

Кардіа&#= 1083;ьні порушення:= нечасті – зупинка серця¹, фібриляція передсердь^=
1, подовження інтервалу QT, екстрасистl= 6;ли¹, відчуття серцебиття; = 079; невідомою частотою – torsades de pointes, шлm= 1;ночкова тахікардія, фібриляція шлуночків.

Судинні порушення:= частo= 0; – вазодилатаm= 4;ія¹; з невідомою частотою – крововилив.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостінl= 5;я: нечасті – астма¹, носова кровотеча², емболія судин легенів¹.

З боку травно= 11; системи: часті – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у животі; нечасті – езофагіт¹, гастроез = 86;фагеальна рефлюксl= 5;а хвороба², гастрит, прокталгія^=
2, стоматит, глосит, здуття живота⁴, запор, сухість у ро= 090;і, відрижка, метеоризм; з невідомою частотою – гострий панкреатит, зміна кольору язи = 82;а, зміна кольору зубів.

З боку геп = 72;тобіліарно&#= 1111; системи: часті – відхилення від норми функціоналn= 0;них тестів печінки; нечасті – холестаз⁴, гепатит⁴, підвищення рівня АЛТ, АС&#= 1058;, ГГТ⁴; з невідомою частотою – печінкова недостатніl= 9;ть, гепатоцk= 7;люлярна жовтяниця.=

З боку шкіри і підшкірної клітковини: частo= 0; – висипання, гіпергідроk= 9;; нечасті – бульозний дерматит¹, свербіж, кропив’янкk= 2;, макуло-па= 087;ульозні висипання³; з невідомою частотою – тяжкі шкірні побічні реакції (наприклад, г&#= 1086;стрий генералo= 0;зований екзантеl= 4;атозний пустульl= 6;з, синдром = 57;тівенса-Дж&= #1086;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліk= 9;, медикаментl= 6;зна шкірна реакція, що супроводжуn= 8;ться еозинофo= 0;лією та системними проявами (DRESS)), акне, хвороба = 64;енлейна-Ген&= #1086;ха.

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної т = 82;анини: не= 095;асті – м’язові спазми³, скелетно-м&#= 8217;язова ригідність^=
1, міалгія²; з невідомою частотою – рабдоміоліk= 9;^2**, міопатія.=

З боку нирок і сечовидільl= 5;ої системи: нечаст&= #1110; – підвищенн= 03; креатиніну крові¹, підвищення сечовини крові¹; з невідомою частотою – ниркова недостатніl= 9;ть, інтерстl= 0;ціальний нефрит.

Загальні порушення т = 72; реакції у місці введе = 85;ня: дуже часті – флебіт у місці введення¹; часті – біль у місці введення¹, запалення у місці введе = 85;ня¹; нечасті – нездужання^=
4, гарячка³, астенія, біл= 100; у грудях⁴, озноб⁴, стомленістn= 0;⁴.

Лаборатор= 085;і дослідженнn= 3;: нечасті – зміна співвідношk= 7;ння альбумін-гл = 86;булін¹, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази у крові⁴, підвищення рівня лактатдегіk= 6;рогенази у крові⁴; з невідомою частотою – підвищення = 52;НС, збільшення протромб= 10;нового часу, зміна кольору сеч= 10;.

* Оскільки пр = 86; ці реакції повідомлялl= 0; добровільнl= 6; та величина популяції пацієнтів н = 77;встановлен&#= 1072;, не завжди можна точно встановити їх частоту або причинний зв’язок із прийомом препарату. Загальний досвід заст = 86;сування кларитрl= 6;міцину становить більше ніж 1 мільярд = 87;ацієнто-дн&= #1110;в.

** У деяких повідомленl= 5;ях про рабд = 86;міоліз зазначено, щ= 086; кларитрl= 6;міцин призначали одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами, пр= 086; які відомо, що вони асоціюютьсn= 3; з рабдом= 10;олізом (наприклад, статини, фібрати, колхіцин або алоп = 91;ринол).

^1,2,3,4Про цo= 0; побічні реакції повідомлялl= 0; тільки при застосуванl= 5;і препаратів кларитро = 84;іцину у формі: 1 – порошку = 83;іофілізова&#= 1085;ого для приготуванl= 5;я розчину для інфузій, 2 – таблеток пролонговаl= 5;ої дії, 3 – суспензії, 4 – таблеток негайного вивільненнn= 3;.

Очіку= ;ється, що частота, тип та тяжкість по = 73;ічних реакцій у дітей будут= 00; такими ж, як і = у дорослих.=

Пацієнти з порушення = 84;и імунної системи.

У хворих на СНІД та інши= 093; пац= ієнтів із порушеннямl= 0; імунної системи, які застосовувk= 2;ли високі дози кларитро = 84;іцину протягом тривалого часу для лікування мікобакт = 77;ріальних інфекцій, не завжди можн = 72; відрізнити побічні реакції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям препарату, т= 072; симптоми основного або супутні = 93; захворюванn= 0;.

У дорослих пацієнтів, які отримували кларитро = 84;іцин у добовій дозі 1000 мг, найчастішиl= 4;и побічними ефектами були нудота, блювання, спотвореннn= 3; смаку, біль у животі, діарея, висипання, з= 076;уття живота, головний біль, запор, порушення слуху, підвищення вмісту АЛТ т= 072; АСТ у сироватці крові. Нечасто виникали диспное, безсоння та сухість у роті.

У цих пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; імунної системи проводили оцінку лабораторнl= 0;х показників, аналізуючи ті показник = 80;, що виходять за межі значного аномальногl= 6; рівня (тобто крайньої верхньої аб = 86; нижньої меж= 10;) для визначеногl= 6; тесту. За цим критерієм у 2–3 % цих пацієнтів, які приймал = 80; 1000 мг клари= ;троміцину на добу, спостерігаl= 3;ося значне аномальне п= 10;двищення рівнів АЛТ т= 072; АСТ і аномальне з = 85;иження кількості лейкоцитів та тромбоцитіk= 4; у крові. У меншого від = 89;отка пацієнтів спостерігаl= 3;ося підвищення рівня азоту сечовини крові.

Термі= ;н придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання. В оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС. Зб = 77;рігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упа= ;ковка. По 10 таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, у блістері, 1 блістер у пачці.

Кат= ;егорія відпуску. За рецептом.=

Виробник. ПАТ «Київмедп = 88;епарат».

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україн&#= 1072;, 01032, м= ;. Київ, вул. Саксагансьl= 2;ого, 139.