MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D42D80.6920FB60" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D42D80.6920FB60 Content-Location: file:///C:/680A1338/UA83370101_2C88.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засоб=
у
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(RHEOPOLYGLUCIN)
=
діюча
речовина:
декстран 40, натрію хлорид;
1
мл розчину містить декстрану 40 10=
0,0
мг, натрію хлориду 9,0 мг;
допоміжна
речовина:
вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості:<=
/span>=
прозора
безбарвна або ледь жовтуватого кольору рідина.
Фармакотерапевтична
група. Кровозамінники
та перфузійні розчини.
=
Код АТХ=
В05А
А05.
Фармакологічні властивості.
Плазмозамінний колоїдний розчин декстрану (полім=
еру
глюкози), фармакологічна дія якого виявляється у покращенні реологічних
властивостей крові, зниженні її в’язкості, відновленні мікроциркуляторного
кровотоку, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів, нормалізац=
ії
артеріального і венозного кровообігу. При швидкому введенні Реополіглюкіну
об’єм плазми крові може збільшитися на величину, що майже у 2 рази
перевищує об’єм введеного препарат=
у,
оскільки кожні 10 мл препарату сприяють перерозподілу 20=
-=
25 мл
рідини з тканин у кров’яне русло.
Період напіввиведення становить 6 годин. Виводит=
ься
в основному нирками: за перші 6 годин – близько 60 %, за 24 години – 70 %.
Решта надходить у ретикулоендотеліальну систему і печінку, де поступово
розщеплюється альфа-глюкозидазою до глюкози, проте не є джерелом вуглеводно=
го
живлення.
Профілактика і лікування
гіповолемічного, дистрибутивного шоку.
Трансплантаційні судинні та
пластичні операції.
Додаток до перфузійної рідини=
в
апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.
Гіпергідратація, гіперволемія,
тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 80×=
109/л
і нижче), захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією,
некомпенсована серцево-судинна недостатність II-III
стадії, синдром дисемінов=
аного
внутрішньосудинного згортання крові, схильність до виражених алергіч=
них
реакцій, гіперчутливість до декстрану. =
span>Декстран
з 0,9 % розчином натрію хлориду не слід вводити при патологічних змінах у
нирках, а з 5 % розчином глюкози – при порушенні вуглеводного обміну, особл=
иво
при цукровому діабеті.
Стани, при яких не можна вводити рідину у великих
об’ємах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та і=
нші
види взаємодій.
При одночасному застосуванні з
антикоагулянтами необхідно зменшити їх дози. Наявність декстрану у крові мо=
же
вплинути на результати визначення кількості білірубіну, білка, групи крові,
тому зазначені дослідження слід проводити перед введенням препарату.
Особливості застосування.
Застосовувати тільки під контролем лікаря.
Застосовувати з обережністю для введення хворим =
із
порушеною видільною функцією нирок, при необхідності обмеження введення нат=
рію
хлориду призначати декстран
з 5 % розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну та інших станах,=
при
яких протипоказане введення вуглеводів, декстран застосовувати з 0,9 % розч=
ином
натрію хлориду. З обережністю застосовувати для введення хворим з гіпертоні=
чною
хворобою у зв’язку з можливістю підвищення артеріального тиску та хворим із
порушенням серцевої діяльності.
Вміст флакона може бути використаний лише для од= ного пацієнта. Після порушення герметичності флакона невикористану частину його вмісту слід утилізувати згідно з чинними вимогами.
Застосування у період вагітності а=
бо
годування груддю.
Препарат застосовувати за
життєвими показаннями та з урахуванням співвідношення ризик для матері/ кор=
исть
для плода.
Здатність впливати на швидкість ре=
акції
при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не досліджувалась. Але слід враховувати ймовірні=
сть
таких побічних ефектів, як загальна слабкість і запаморочення.
Спосіб застосування та дози.
Призначати внутрішньовенно краплинно. Перед
введенням розчин підігрівати до 35-=
37 =
°=
С. Дози
і швидкість введення препарату визначаються індивідуально.
При порушенні капілярного
кровотоку (різні форми шоку) максимальна добова доза для дорослих становить=
20
мл/кг, для дітей – 5-10 мл/кг (=
при
необхідності – до 15 мл/кг).
При операціях зі штучним
кровообігом додають у кров із розрахунку 10=
-=
20 мл/кг
для заповнення насоса оксигенатора; концентрація декстрану у перфузійному
розчині не має перевищувати 3 %. У післяопераційний період препарат
застосовувати у таких же дозах, як і при порушенні капілярного кровотоку.
Препарат вводити, не змішуючи=
з
іншими препаратами. За життєвими показаннями препарат слід вводити швидко,
навіть струминно із розрахунку 15 мл/кг.
Пацієнтам з геморагічним
інсультом, черепно-мозковими травмами препарат слід вводити з розрахунку 10=
=
-=
15 мл/кг
і не більше!
Препарат можна
застосовувати дітям; доза визначається з урахуванням маси тіла.
Можливе виникнення гіперволем=
ії,
гіпокоагуляції.
Лікування.=
Терапія
симптоматична.
=
Алергічні
реакції. Анафілактичний
шок, ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, відчуття жару, пропасниця,
підвищення потовиділення, реакції гіперчутливості.
=
З боку
серцево-судинної системи. Коливання артеріального тиску,
тахікардія, задишка, набряки.
=
З боку
травного тракту. Нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі=
.
=
З боку
нервової системи. Головний біль, запаморочення, тремор.
=
З боку
сечовидільної системи. Як правило, особливо при гіповолемії=
, препарат
спричиняє збільшення діурезу. Однак іноді при застосуванні Реополіглюкіну
спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою, що вказує на дегідрат=
ацію
організму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньовенно
кристалоїдні розчини для відновлення та підтримання осмотичності плазми.
При застосуванні препарату у дозі понад 15 мл/кг
виникає гіперосмолярність, яка може стати причиною опіку канальців з подаль=
шим
розвитком гострої ниркової недостатності. Відповідно спостерігається зменше=
ння
діурезу, сеча стає в’язкою.
=
З боку
системи крові. Акроціаноз, гіперемія, зниження функції тромбоцитів. Препарат ускладнює визначення гр=
упи
крові.
=
Інші. =
Загальна
слабкість, набряк кінцівок, біль у попереку, біль за грудиною, відчуття нес=
тачі
повітря, судоми.
У випадку побічних реакцій (залежно від клінічної
ситуації) слід негайно припинити введення препарату та, не виймаючи голки з
вени, розпочати всі передбачені відповідними інструкціями невідкладні заходи
для ліквідації трансфузійної реакції (введення серцево-судинних препаратів,
кортикостероїдів, антигістамінних засобів, кристалоїдних розчинів, при кола=
псі
– вазопресорів та кардіотоніків).
Термін
придатності.
4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Враховуючи можливу фізико-хімічну несумісність, =
не
можна додавати будь-які інші лікарські засоби до розчину Реополіглюкіну.
Пляшки
зі скла по 200 мл або 400 мл.
Категорія відпуску.
За
рецептом.
ТОВ «Юрія=
-Фарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=