ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ВІСТАМІД

(VISTAMID)

Склад:

діюча речовина: бікалутамід;<= o:p>

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг бікалутаміду;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон; кросповідон; натрію лаурилсульфат; магнію стеарат;

оболонка: лактоза, моногідрат; гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); макрогол (ПЕГ 4000).=

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою; з одного боку таблеток гравіювання «ВСМ 50».

Фармакотерапевтична група. Препарати гормональної терапії. Антагоністи гормо= нів та їхні аналоги. Антиандрогенні засоби. Бікалутамід. Код АТХ L02B B03.=

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Бікалутамід є нестероїдним антиандрогеном, що не має іншого впливу на ендокринну систему. Лікарський засіб зв’язується з андрогенними рецепторами, не активуючи експр= есію генів, таким чином пригнічуючи андрогенні стимули. У результаті пригнічення спостерігається регресія пухлини передміхурової залози. При відміні бікалутаміду у певної частини пацієнтів може виникнути синдром відміни. Бік= алутамід є рацемічною сумішшю з антиандрогенною активністю, представленою майже винятково (R)-енантіомером.

Фармакокінетика

Абсорбція

Бікалутамід добре всмоктується після перорального прийому. Немає доказів клінічно значущого в= пливу прийому їжі на біодоступність лікарського засобу.

Розпо= діл

(S)-енантіомер ду= же швидко виводиться порівняно із (R)-енантіомером; період напіввиведення останнього з плазми крові становить приблизно 1 тиждень. При щоденному застосуванні бікалутаміду (R)-енантіомер через його тривалий період напіввиведення кумулюється у плазмі крові в 10-кратній концентрації. Плато концентрації (R)-енантіомера на рівні приблизно 9 мкг/мл спостерігається при застосуванні денної дози 50 мг бікалутаміду. У стабільній фазі на част= ку переважно активного (R)-енантіомера припадає 99 % загальної кількості циркулюючих енантіомерів. Фармакокінетика (R)-енантіомера не залежить від в= іку пацієнта, наявності у нього ураження нирок або легкого чи помірного ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше елімінується з плазми крові. Бікалутамід має висо= кий ступінь зв’язування з білками крові (рацемат – 96 % (R)-енантіомер – &= gt; 99 %) та інтенсивно метаболізується (шляхом оксидації та глюкуронізації), його метаболіти однаковою мірою виділяються з сечею та жовчю.<= /p>

Елімінація (= виведення)

У ході клінічного дослідження середня концентрація (R)-бікалутаміду у спермі чоловіків, які отримували бікалутамід у дозі 150 мг, становила 4,9 мкг/мл. Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки під час статевих зносин, є низькою та може становити приблизно 0,3 мкг/мл. Цей рівень є нижч= им за той, що у лабораторних тварин призводить до зміни потомства.

Особливі групи пацієнтів

Фармакокінетика (R)-енантіомера не залежить від віку пацієнта, наявності у нього ураження нирок або легкого та помірного ступеня тяжкості ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше виводитьс= я з плазми крові.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування розповсюдженого раку простати у комбінації з терапією аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ) або хірургічною кастрацією.

Протипоказання

Бікалутамід протипоказаний для застосування жінкам та дітям.

Бікалутамід не сл= ід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до діюч= ої речовини чи до будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу лікарсько= го засобу.

Протипоказане одночасне застосування бікалутаміду із терфенадином, астемізолом чи цизапри= дом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Не існує доказів фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії бікалутаміду та аналогів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.

Дослідження іn vitro показали, що R-бікалутамі= д є інгібітором CYP 3A4 та проявляє менший інгібіторний вплив на активність CYP 2С9, 2С19 та 2D6.

Хоча клінічні дослідження, у ході яких застосовували антипірин як маркер активності цитох= рому Р450 (CYP), не свідчать про потенційну взаємодію із бікалутамідом, середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилась до 80 % після одночасного його застосування протягом 28 днів із бікалутамідом. Для лікарських засобів з вузьким терапевтичним діапазоном та= ке підвищення може мати велике значення. Тому одночасне застосування із терфенадином, астемізолом та цизапридом є протипоказаним. Також бікалутамід слід з обережністю застосовувати з такими сполуками,= як циклоспорини та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих лікарських засобів, особливо якщо є ознаки посилення впл= иву препарату або виникають побічні ефекти у результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендують ретельно контролювати його концентра= цію у плазмі крові та відстежувати клінічний стан пацієнта після початку або припинення лікування бікалутамідом.

З обережністю слід призначати бікалутамід при застосуванні лікарських засобів, які можуть пригнічувати окислення препарату (таких як циметидин, кетоконазол). Теорети= чно це може призвести до підвищення концентрації бікалутаміду у плазмі крові, що може зумовити посилення побічних ефектів лікарського засобу.

Дослідження іn vitro<= /i> показали, що бікалутамід може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин = із ділянок його зв’язування з білками крові. Повідомляли про посилення ефектів варфарину та інших кумаринових антикоагулянтів при їх одночасному прийомі з бікалутамідом. Тому під час застосування бікалутаміду у пацієнтів, які одночасно отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендують проводити ретельний моніторинг ПЧ/МНВ, такожі потрібно розглянути питання про коригування дози антикоагулянтів.

У зв’язку з тим, що антиандрогенна терапія може призводити до подовження інтервалу QT, слід з обережністю призначати бікалутамідДослідження взаємодії проводи= ли тільки з участю дорослих пацієнтів.

Особливості застосування

Лікування Вістамі= дом слід розпочинати під безпосереднім наглядом лікаря. Бікалутамід активно метаболізується у печінці. Деякі дані дають підставу вважати, що у пацієнті= в із тяжкими ураженнями печінки виведення лікарського засобу уповільнюється, а це може призвести до кумуляції бікалутаміду. Тому бікалутамід слід застосовува= ти з обережністю пацієнтам із помірними або тяжкими ураженнями печінки. Через можливість змін функції печінки слід періодично проводити контроль печінков= их проб. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування бікалутаміду. Зрідка при застосуванні бікалутаміду спостерігають зміни функ= ції печінки тяжкого ступеня, були отримані повідомлення про летальні випадки (д= ив. розділ «Побічні реакції»). Якщо спостерігаються тяжкі зміни функції печінки, лікування бікалутамідом слід припинити. = Для пацієнтів, які мають об’єктивне прогресування захворювання разом з підвищен= им рівнем ПСА, слід розглянути можливість припинення терапії бікалутамідом.

У чоловіків, які приймають агоністи рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, спостерігається зменшення толерантності до глюкози. Це може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у пацієнтів з уже виявленим діабетом. У зв’яз= ку з цим слід приділити увагу моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів, які отримують бікалутамід у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізую= чого гормону.

Показано, що бікалутамід пригнічує активність цитохро= му Р450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність у разі одночасного його призначення з препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4 = (див. розділи «= Протипоказання» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»= = ).

Терапія антиандрогенами може призводити до подовження інтервалу QT.

Для пацієнтів, які мають фактори ризику або вип= адки подовження інтервалу QT в анамнезі, а також для пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, що можуть подовжувати QT (див. розділ «Взаємоді= я з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), лікарі повинні до поч= атку лікування бікалутамідом оцінити співвіднош= ення ризик/користь, враховуючи потенційний ризик виникнення шлуночкової тахікард= ії типу «пірует» (torsade de pointes).

Антиандрогенна терапія може спричиняти зм= іни у морфології сперматозоїдів. Хоча вплив бікалутаміду на морфологію сперматозоїдів не оцінювали і про такі зміни у пацієнтів, які отримували бікалутамід, не повідомляли, пацієнтам та/або їхнім партнерам під час лікув= ання і протягом 130 днів після терапії бікалутамідом слід використовувати ефекти= вні методи контрацепції.

Повідомляли про посилення ефектів кумаринових антикоагулянтів у пацієнтів, які одночасно приймали бікалутамід, що може призвести до збільшення протромбінового часу = (ПЧ) та міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Деякі випадки були пов’яз= ані з ризиком виникнення кровотечі. Рекомендується рете= льно контролювати рівні ПЧ/МНВ, і потрібно розглянути питання про коригування до= зи антикоагулянтів.

Важлива інформація про допоміжні речовини<= /span>

Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натр= ію.

=

Застосування у пе= ріод вагітності або годування груддю

Вагітність

Бікалутамід протипоказаний для застосування жінкам. Його протипоказано призначати у пер= іод вагітності.

Годування груддю

Бікалутамід протипоказаний під час грудного вигодовування.=

Фертильність

У дослідженнях на тваринах спостерігалося оборотне порушення фертильн= ості самців. Слід припускати, що в чоловіків теж можливий період недостатно= сті репродуктивної функції або безпліддя.

Здатність впливат= и на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Бікалутамід не вп= ливає на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. О= днак слід мати на увазі, що часто може виникати сонливість, дуже часто – запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають цей лікарський засіб, повинні дотримуватися обережності.

Спосіб застосуван= ня та дози

Дорослі паці= єнти чоловічої статі, включаючи пацієнтів літнього віку: перорально по 1 таблетці 50 мг 1 раз на добу. Лікування бікалутамідом слід розпочина= ти щонайменше за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або одночасно із хірургічною кастрацією.<= /span>

Ниркова недостатність. Пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна. Печінкова недостатність.<= /i> Пацієнтам із легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів із помірною або тяжкою печінковою недостатністю можливе підвищене накопичення = лікарського засобу.=

Діти.= Бікалутамід протипоказаний для застосування дітям.

=

Передозування

Симптоми. Немає даних щодо передозування людини.

Лікування. Спец= ифічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки бікалутамід значною мірою зв’язується з білками крові та не виявляється у незміненому вигляді у сечі. При передозуванні показана загаль= на підтримувальна терапія, включаючи моніторинг життєво важливих показників.

Побічні реакції

Побічні реакції зазначено за частотою: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ = 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, ≤ 1/100), рідко (≥ 1/10000, ≤ 1/1000), дуже рідко (≤ 1/100= 00), частота невідома (на основі доступних даних неможливо встановити частоту виникнення).

Система органів

Частота

Побічна реакція

З боку крові та лімфатичної системи

Дуже часті

Анемія

З боку імунної системи

Нечасті

Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка

З боку обміну речовин, метаболізму

Часті

Зменшення апетиту

З боку психіки<= o:p>

Часті

Зниження лібідо, депресія

З боку нервової системи

Дуже часті

Запаморочення

Часті

Сонливість

З боку серця

Часті

Інфаркт міокарда (є повідомлення про летальні випадки)⁴, серцева недостатність⁴

Частота невідом= а

Подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)

Судинні порушен= ня

Дуже часті

Припливи

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /span>

Нечасті

Інтерстиціальна легенева хвороба⁵. Є повідомлення про летальні випадки.

З боку травної системи

Дуже часті

Біль у животі, запор, нудота

Часті

Диспепсія, метеоризм

З боку печінки і жовчовивідних шляхів

Часті

Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ¹⁼

Рідко

Печінкова недостатність². Є повідомлення про летальні випа= дки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Часті

Алопеція, гірсутизм / відновлення росту волосся, сухість шкіри, сверб= іж, висип

Нечасті

Фотосенсибіліза= ція

З боку нирок та сечовидільної системи<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; color:black;mso-themecolor:text1'>

Дуже часті

Гематурія

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Дуже часті

Гінекомастія та болючість молочних залоз³

Часті

Еректильна дисфункція

Загальні поруше= ння та стан місця введення

Дуже часті

Астенія

Часті

Біль у грудях, набряк

Лабораторні показники

Часті

Збільшення маси тіла

¹Зміни з боку печінки рідко є тяжкими та ч= асто минають або слабшають при продовженні лікування чи після його припинення.

²Включено до переліку побічних реакцій на лікарський засіб після розгляду післяреєстраційних даних. Частота була визначена за частотою повідомлень про побічні явища печінкової недостатност= і у хворих, які отримують лікування у відкритих дослідженнях Early Prostate Can= cer programme (EPC) у групах бікалутамідом 150 мг.

³Може зменшитися при супутній кастрації.

⁴Спостерігалося під час фармакоепідеміолог= ічного дослідження застосування агоністів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону = та антиандрогенів для лікування раку передміхурової залози. Ризик збільшувався, якщо бікалутамід, 50 мг, застосовували у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, проте збільшення ризику не було відзначено при застосуванні бікалутаміду, 150 мг, як монотерапії для лікува= ння раку передміхурової залози.

⁵ Включена у перелік побічних реакцій після отриман= ня постмаркетингових даних. Частота була визначена за частотою повідомлень про випадки інтерстиціальної пневмонії у період рандомізованого лікування д= озою 150 мг у дослідженнях ЕРС.

&nb= sp;

Збільшен= ня ПЧ/МНВ. У звітах протягом післяреєстраційного спостереження повідомляли про взаємодію кумаринових антикоагулянтів із бікалутамідом. <= /u>

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрац= ії лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua<= /span>

=

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання

Не потребує особл= ивих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

=

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.
=

Категорія відпуску. За рецептом.

=

Виробник.

Сінтон Хіспанія, = С. Л.

=

Місцезнаходження

Вул. К/Кастелло, n^o1, Сант Боі де Ллобрега= т, Барселона, 08830, Іспанія

*Система органів*	*Частота*	*Побічна реакція*
З боку крові та лімфатичної системи	Дуже часті	Анемія
З боку імунної системи	Нечасті	Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка
З боку обміну речовин, метаболізму	Часті	Зменшення апетиту
З боку психіки<= o:p>	Часті	Зниження лібідо, депресія
З боку нервової системи	Дуже часті	Запаморочення
Часті	Сонливість
З боку серця	Часті	Інфаркт міокарда (є повідомлення про летальні випадки)⁴, серцева недостатність⁴
Частота невідом= а	Подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
Судинні порушен= ня	Дуже часті	Припливи
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння<= /span>	Нечасті	Інтерстиціальна легенева хвороба⁵. Є повідомлення про летальні випадки.
З боку травної системи	Дуже часті	Біль у животі, запор, нудота
Часті	Диспепсія, метеоризм
З боку печінки і жовчовивідних шляхів	Часті	Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ¹⁼
Рідко	Печінкова недостатність². Є повідомлення про летальні випа= дки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Часті	Алопеція, гірсутизм / відновлення росту волосся, сухість шкіри, сверб= іж, висип
Нечасті	Фотосенсибіліза= ція
З боку нирок та сечовидільної системи<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; color:black;mso-themecolor:text1'>	Дуже часті	Гематурія
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Дуже часті	Гінекомастія та болючість молочних залоз³
Часті	Еректильна дисфункція
Загальні поруше= ння та стан місця введення	Дуже часті	Астенія
Часті	Біль у грудях, набряк
Лабораторні показники	Часті	Збільшення маси тіла