ІНСТРУКЦІЯ

для медично= го застосування лікарського засобу

Прегабалін Асіно

(Pregabalin Acino)

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Склад: =

діюча речовина: прегабалін;

1 капсула містить 75 мг або 1= 50 мг прегабаліну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, н= атрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк; тверда желатинова капсула: желатин, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули білого кольору. Вміст капсул — порошок біло= го або майже білого кольору. Допускається наявність спресованих стовпчиків або грудочок, які при натисканні розпадаються.

Фармакотера= певтична група. Анальгетики. Інші анальгетики та антипіретики. Габапентиноїди. Прегабал= ін.

Код АТХ N02B F02.<= /span>

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Діюча речовина — п= регабалін, що є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5-метилгексан= ова кислота].

Ме= ханізм дії

Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (білок a₂–= d) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Кл= інічна ефективність і безпека

Нейропатичний біль

Під час досліджень було продемонстровано ефективність препарату для лікування діабетичної нейропаті= ї, постгерпетичної невралгії та ураження спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.

Прегабалін вивчали в хо= ді 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до 13 тижнів з режимом дозування препарату двічі на добу та в ході досліджень тривалістю до 8 тижнів з режимом дозування тричі на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування двічі й тричі на добу були подібними.

У ході клінічних дослід= жень тривалістю до 12 тижнів, в яких лікарський засіб застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня і зберігалося протягом усього періоду лікування.

У ході контрольованих клінічних досліджень периферичного нейропатичного болю у 35 % пацієнті= в, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів, які отримували плац= ебо, спостерігалося покращення на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнт= ів, у яких не виникала сонливість, таке покращення спостерігалося у 33 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів з групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких виникала сонливість, частка пацієнтів, які відповіли на терапію, становила 48 % у групі прегабаліну та 16 % у групі плацебо.

У ході контрольованого клінічного дослідження нейропатичного болю центрального походження у 22&nbs= p;% пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 7 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращення на 50 % за шкалою оцінки болю.

Епілепсія

До= даткове лікування. Прегабалін вивчали в ході 3 контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів з режи= мом дозування двічі або тричі на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів= дозування двічі й тричі на добу були подібними.

Зменшення частоти судом= них нападів спостерігалося вже на першому тижні.

Ді= ти. Ефективність і безпека прегабаліну як допоміжного засобу при епілепсії= для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побічні реакц= ії, що спостерігалися в дослідженні фармакокінетики та переносності, до якого б= ули включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 років (n =3D 65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у доросли= х. Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження за участю 295 д= ітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебо-контрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця до 4 років, метою яких б= ула оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, і двох відкритих досліджень безпеки тривалістю 1 рік= за участю 54 та 431 дитини відповідно віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як піре= ксія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» і «Фармакокінетика»).

У 12-тижневому плацебо-= контрольованому дослідженні дітям (віком від 4 до 16 років) призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) або плацебо. Принаймні 50 % зменшення парціальних судомних на= падів, у порівнянні з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р =3D 0,0068 порівняно = з плацебо), 29,1 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу= (р =3D 0,2600 порівняно з плацебо), та 22,6 % тих, хто отримував плацебо.

У 14-денному плацебо-ко= нтрольованому дослідженні дітям (віком від 1 місяця до 4 років) призначали прегабалін 7 мг/кг/добу, прегабалін 14 мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добова частота судом на вихідному рівні і на заключному візиті становила відповідно 4,7 і 3,8 у групі застосування прегабаліну в дозі 7 мг/кг/добу, 5,4 і 1,4 у групі застосування прегабаліну в дозі 14&nbs= p;мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 у групі плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних нападів у порівнянні з плацебо (p =3D 0,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно з плацебо.

У 12-тижневому плацебо-= контрольованому дослідженні пацієнтів із первинними генералізованими тоніко-клонічними (ПГТ= К) нападами 219 пацієнтам віком від 5 до 65 років (з них 66 осіб віком від 5 д= о 16 років) було призначено прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу (максимум 300<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'> мг/добу) або 10 мг/кг/добу (максимум = 600 мг/добу) чи плацебо як допоміжну терапію. Принаймні 50 % зменшення частоти ПГТК нападів спостерігалося у 41,3&nbs= p;%, 38,9 % та 41,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу, прегабалін у дозі 10 мг/кг/добу та плацебо відповідно.

Мо= нотерапія (для пацієнтів з уперше діагностованим захворюванням). Прегабалін вивчали в ході 1 контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів з режимом дозування двічі на добу. При застосуван= ні прегабаліну не було досягнуто однакового рівня ефективності порівняно із застосуванням ламотриджину, згідно з оцінкою через 6 місяців за кінцев= ою точкою — відсутністю судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися.

Генералізований тривожний розлад

Прегабалін вивчали в хо= ді 6 контрольованих досліджень тривалістю 4–6 тижнів, одного дослідж= ення тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та одного тривал= ого дослідження профілактики рецидиву з подвійно сліпою фазою профілактики реци= диву тривалістю 6 місяців.

Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцін= ки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на тижні 1.
У ході контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38 % пацієнтів з групи плацебо спостерігалося покращення не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від вихідного рівня до кінцевої точки.

Під час контрольованих = досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих клінічних досліджень виконувалося у понад 3600 пацієнтів. Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8 % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 11,7 % пацієнтів з групи плацебо. З= міни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін, т= а у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо.

Фіброміалгія

Ефективність прегабаліну була встановлена в одному 14-тижневому подвійно сліпому плацебо-контрольованому мультицентровому дослідженні (F1) та в одному
6-тижневому рандомізованому дослідженні відміни (F2). У ці дослідження залучалися пацієнти з діагнозом «фіброміалгія» на основі критеріїв Американського коледжу ревматології (поширений біль протягом 3 місяців в анамнезі та біль, присутній в 11 чи більше з 18 специфічних больових точок). Дослідження продемонстрували зниження болю за візуальною аналоговою шкалою.= Покращення додатково було продемонстровано за загальною оцінкою пацієнта та за опитува= нням щодо впливу фіброміалгії.

Діти. Було проведено плацебо-контрольоване дослідження тривалістю 15 тижнів = за участю 107 дітей віком 12–17 років з фіброміалгією, які застосовували прега= балін у дозі
75–450 мг на добу. За результатами оцінки первинної кінцевої точки ефективн= ості (зміна загальної інтенсивності болю від базового рівня до тижня 15; розрахо= вано за допомогою 11-бальної шкали оцінювання) було продемонстровано чисельно бі= льше покращення стану пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо, але це покращення не досягло статистичної значущості. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у клінічних дослідженнях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси ті= ла та стомлюваність. Загальний профіль безпеки у підлітків був подібним до так= ого у дорослих із фіброміалгією.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні показн= ики прегабаліну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препарати, та у паціє= нтів з хронічним болем.

Аб= сорбція

Прегабалін швидко всмоктується у разі прийому натще і досягає максимальних концентрацій у пла= змі крові протягом 1 години після однократного або багатократного застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥ 90 % і не залежить від дози. При багатократному застосуванні рівноважний стан досягається через 24–48 г= один. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується у разі одночасного прийому з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації (C_max) приблизно на 25–30 % і подовження t_max приблизно до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.

Ро= зподіл

В ході доклінічних досліджень було показано, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Було встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і виділяється в молоко щурів у період лактації. У людини о= б’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм

У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну близько 98 % радіоактивної речовини виводилося з сечею у вигляді незміненого прегабаліну. Частка N-метильованої похідної прегабаліну — основного метаболіту препарату, = що визначався в сечі, — становила 0,9 % введеної дози. Під час доклінічних досліджень не відбувалося рацемізації S-енантіомера прегабаліну= в R-енантіомер.

Ви= ведення

Прегабалін виводиться з системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній пер= іод напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну (див. підрозділ «Ниркова недостатність» нижче).

Пацієнтам з порушенням функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози лікарськ= ого засобу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Лі= нійність/нелінійність

Фармакокінетика прегаба= ліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (< 20 %). Фармакокінетика при багатократному застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих під час застосування однократної дози. Таким чином, немає потреби в плановому контролі концентрацій прегабаліну в плазмі крові.<= /o:p>

Ст= ать

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрації прегабаліну в плазмі крові.

Ни= ркова недостатність

Кліренс прегабаліну пря= мо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляєт= ься з плазми за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентра= ція прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу — застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Пе= чінкова недостатність

Спеціальних фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилися. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводить= ся з сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функц= ії печінки мало значущий вплив на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Ді= ти

Фармакокінетику прегаба= ліну оцінювали у дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23 місяців, від= 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5 мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/добу та 15 мг/кг/добу в ході дослідження фармакокінетики і переносності.

Після перорального застосування прегабаліну дітям натще час досягнення максимальної концентрац= ії в плазмі був у цілому аналогічним у всіх вікових групах і становив від 0,5 години до 2 годин після прийому.

Значення C_{max і
площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) прегабаліну зростали
лінійно зі збільшенням дози в кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до=
30 кг значе=
ння AUC
були нижчими на 30 %, що обумовлено збільшенням на 43 % кліренсу,
скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів у порівнянні з пацієнтами з ма=
сою
тіла ≥ 30 кг.}

Кінцевий період напівви= ведення прегабаліну становив у середньому близько 3–4 годин у дітей віком до 6 років та 4–6 годин у дітей віком від 7 років.

У ході популяційного фармакокінетичного аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для уявного об’єму розподілу перорального прегабаліну, і цей зв’= язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.

Фармакокінетику прегаба= ліну у пацієнтів віком менше ніж 3 місяці не вивчали (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» і «Фармакодинаміка»).

Па= цієнти літнього віку

Кліренс прегабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам з порушенням функції нирок, пов’язаним із віком, може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. ро= зділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Гр= удне годування

Фармакокінетику прегаба= ліну при його застосуванні у дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза 300 мг) оцінювали у 10 жінок, які годували грудьми, щонайменше че= рез 12 тижнів після пологів. Годування грудьми не впливало або мало незнач= ний вплив на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у грудне молоко,= при цьому його середні концентрації в рівноважному стані становили близько 76 % концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/= добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг/добу або у максимальній дозі 600 мг/добу, становить 0,31 або 0,62 мг/кг/добу відповідно. = Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % загальної добової дози матер= і в перерахунку на мг/кг.

Клінічні характеристики

По= казання

Нейропатичний біль. Лікарський засіб Прегабалін Асіно показаний для лікування нейропатичного болю периферичн= ого або центрального походження у дорослих.

Епілепсія. Лікарський засіб Прегабалін Асіно показаний дорослим як додаткове лікування при парціальних судомних нападах із вторинн= ою генералізацією або без неї.

Генералізований тривожний розлад. Лікарський засіб Прегабалін Асіно показаний для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.<= /span>

Фіброміалгія.

Пр= отипоказання

Гіперчутливість до діюч= ої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Вз= аємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Оскільки прегабалін екскретується переважно в незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (≤ 2 % дози виділяється із с= ечею у формі метаболітів), не інгібує метаболізм інших препаратів in vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетич= ну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз. <= /span>У дослідженнях in vivo не спостерігалося клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабалін= ом і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентин= ом, лоразепамом, оксикодоном чи етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін і топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.<= /u>

Пероральні контрацептиви, норетистерон та етинілестрадіол.<= /u> <= /span>Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистероном та етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з цих лікарських засобів.

Лікарські засоби, що впливають на ЦНС. Прегабалін може потенціювати ефекти етанолу та лоразепаму. У період постмаркетингового нагляду повідомлялося про випадки дихальної недостатност= і, коми і смерті у пацієнтів, які приймали прегабалін разом з опіоїдами та/або іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію ЦНС. Прегабалін, імовір= но, посилює порушення когнітивних і основних моторних функцій, спричинені оксикодоном.<= /span>

Взаємодії у пацієнтів літнього віку. Спеціальних досліджень фармакодинамічної взаємодії за участю добровольц= ів літнього віку не проводилися. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у дорослих пацієнтів.

Ос= обливості застосування

Пацієнти з цукровим діабетом. Відповідно до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижувальних лікарських засобів.

Реакції гіперчутливості. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. У разі виникнення таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк= або набряк верхніх дихальних шляхів, застосування прегабаліну слід негайно припинити.

Важкі шкірні побічні реакції (ВШПР). Під час лікування прегабаліном рідко повідомлялось про ВШПР, включаючи синдром Стівенса — Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), = що можуть становити загрозу для життя або призвести до летального наслідку. Під час призначення прегабаліну слід повідомити пацієнтам про ймовірність виникнення зазначених вище реакцій та необхідність ретельно спостерігати за станом шкі= ри. При появі ознак та симптомів ВШПР, зокрема ССД і ТЕН, слід негайно припинити прийом прегабаліну і розглянути можливість альтернативного лікування (якщо є потреба).

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки. Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що збільшує ризик виникнення травматичних випадків (падіння) у пацієнтів літнього віку. Також після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомості та порушення психіки. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати бути обережними, доки їм не стануть відомі можливі ефекти цьо= го лікарського засобу.

Розлади зору. Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо= . У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. У ході клінічн= их досліджень, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зміни поля зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами з групи плацебо; частота виникнення змін на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).<= /o:p>

Після виходу препарату = на ринок також повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, включаючи втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких бу= ли тимчасовими. Після припинення застосування прегабаліну ці симптоми з боку органів зору можуть зникнути або зменшитися.

Ниркова недостатність. Повідомлялося про випадки розвитку ниркової недостатності, яка іноді була оборотною після припинення застосування прегабаліну.

Відміна супутніх протиепілептичних препаратів. <= /span>Наразі недостатньо даних щодо того, чи можна відміняти супутні протиепілептичні препарати після того, як у результаті додавання прегабалін= у до терапії буде досягнуто контролю за судомами, щоб перейти на монотерапію пре= габаліном.

За= стійна серцева недостатність. <= /span>Після виходу препарату на ринок повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція спостерігалася здебільшого під час лікування прегабаліном нейропатичного бо= лю у пацієнтів літнього віку з уже наявними серцево-судинними порушеннями. Таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. Після припинення застосування прегабаліну це явище може зникнути.

Лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ураження спинного мозку. Під час лікування нейропатичн= ого болю центрального походження, викликаного ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, а також побічних реакцій з боку центральної нервової системи, особливо сонливості. Це може бути пов’яз= ано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад антиспастичних препаратів), необхідних для лікування цього стану. Цю обставину слід брати = до уваги, призначаючи прегабалін при такому стані.

Пригнічення дихання. П= овідомлялося про випадки важкого пригнічення дихання у зв'язку із застосуванням прегабал= іну. Пацієнти з порушеною дихальною функцією, респіраторними або неврологічними захворюваннями, нирковою недостатністю, пацієнти, що одночасно приймають депресанти ЦНС, та особи літнього віку мають більший ризик виникнення цієї важкої побічної реакції. Для цих пацієнтів може бути потрібним коригування дози.

Суїцидальне мислення та повед= інка.<= /span> <= /span>Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнт= ів, які отримували терапію протиепілептичними препаратами за деякими показанням= и. За результатами метааналізу даних, отриманих у ході рандомізованих плацебо-= контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також спостерігалося невелике підвищення ризику появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, = які отримували прегабалін (див. розділ «Побічні реакції»). Епідеміологічне дослідження з використанням дизайну са= мостійного контролю (порівняння періодів лікування з періодами без лікування у окремого пацієнта) продемонструвало підвищений ризик нових проявів суїцидальної поведінки та летальних випадків внаслідок самогубства у пацієнтів, які отримували прегабалін.

Пацієнтам (та особам, я= кі їх доглядають) потрібно звернутися по медичну допомогу у разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки. Пацієнти повинні перебувати під ретел= ьним наглядом для виявлення ознак суїцидального мислення та поведінки, та призначення відповідного лікування у ра= зі його виникнення. Якщо у пацієнта з’являється суїцидальне мислення та поведінка, може бути доцільним припинення лікування прегабаліном.

Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. <= /span>Після виходу препарату на ринок повідомлялося про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор), у раз= і застосування прегабаліну разом з лікарськими засобами, що можуть викликати запор, наприк= лад опіоїдними анальгетиками. При одночасному застосуванні прегабаліну й опіоїд= ів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).

Одночасне застосування з опіоїдами. Рекомендується дотримуватися обережності у разі призначення прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У дослідженні «випадок — контроль» осіб, які застосовують опіоїди, підвищений ризик смертності, пов’язаної з опіоїдами, був у пацієнтів, що отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдом, порівняно з таким при застосуван= ні лише опіоїдів (скориговане співвідношення шансів [сСШ] 1,68 [95 % ДІ (довірчий інтервал) 1,19–2,36]). Такий підвищений ризик спостерігався при низьких дозах прегабаліну (≤ 300 мг, сСШ 1,52 [95 % ДІ 1,04–2,22]) з тенденцією до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (> 300 мг, сСШ 2,55 [95 % ДІ 1,24–5,06]).

Неправильне застосування, зловживання або залежність. <= /span>Застосування прегабаліну у терапевтичних дозах може викликати лікарську залежність. Повідомлялося про випадки зловживання та неправильного застосування препарату. Пацієнти зі зловживанням психоактивними речовинами в анамнезі ма= ють вищий ризик неправильного застосування прегабаліну, зловживання та залежнос= ті, тому таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. Перш ніж призначати прегабалін, потрібно ретельно оцінити ризик неправильного застосування, зловживання або залежності.

За пацієнтами, які отримують прегабалін, слід спостерігати для виявлення симптомів неправильно= го застосування прегабаліну, зловживання або залежності, таких як розвиток звикання, перевищення дози та поведінка, спрямована на отримання препарату.=

Симптоми відміни. У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі симптоми: безсоння, голо= вний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, суїцидальні думки, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які вказують на лікарську залежність. Поява симптомів відміни після припинення прийому прегабаліну може вказувати на лікарську залежність (див. розділ «Побічні реакції»). Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Якщо застосування прегабаліну необхідно припинити, рекомендується це робити поступово, протяг= ом щонайменше 1 тижня незалежно від показання (див. розділ «Спосіб застосуванн= я та дози»).

Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час терап= ії прегабаліном або невдовзі після його відміни.

Дані щодо відміни прега= баліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступі= нь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.

Енцефалопатія. Повідомлялося про випадки енцефалопатії, що виникали переважно у пацієнтів із супутніми захворюванням= и, що можуть спровокувати енцефалопатію.

Жінки репродуктивного віку / контрацепція. <= /span>Застосування прегабаліну у першому триместрі вагітності може спричиняти значні вроджені дефекти у плода. Прегабалін не слід застосовувати в період вагітності, якщо користь для вагітної явно не перевищує потенційний ризик д= ля плода. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування (див. розділ «Застосування у період вагітнос= ті або годування груддю»).

Вм= іст натрію. Лікарський засіб Прегабалін Асіно містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на капсулу, тобто практично вільний від натрію. Про це можна проінформувати пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію.<= o:p>

Застосування у період вагітності або годування груддю=

Жі= нки репродуктивного віку / контрацепція

Жінки репродуктивного в= іку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування (ди= в. розділ «Особливості застосування»).

Ва= гітність

В ході досліджень на тв= аринах було виявлено репродуктивну токсичність.

Було продемонстровано, = що прегабалін проникає через плаценту в щурів (див. розділ «Фармакокінетика»). Прегабалін може проникати через плаценту людини.

Значні вроджені вади розвитку. За даними обсерваційного дослідження, проведеного в країнах Скандинавії, під ч= ас якого спостерігали за більш ніж 2700 вагітностями, у разі застосування прегабаліну в першому триместрі поширеність значних вродж= ених вад розвитку (ЗВВР) серед дітей (живих або мертвонароджених), які зазнали в= пливу прегабаліну, була більша порівняно з дітьми, які не зазнали такого впливу (= 5,9 % порівняно з 4,1 %).

Ризик розвитку ЗВВР у дітей, матері яких приймали прегабалін у першому триместрі вагітності, був = дещо вищим, порівняно з дітьми, які не зазнали такого впливу внутрішньоутробно [= скоригований коефіцієнт поширеності та 95 % ДІ: 1,14 (0,96–1,35)], і порівняно з дітьми, які зазнали впливу ламотриджину [1,29 (1,01–1,65)] або дулоксетину [1,39 (1,07–1,82)].

Аналіз конкретних вад розвитку показав більш високий ризик виникнення вад розвитку нервової систе= ми, очей, орофаціальних розщілин, вад розвитку сечовивідних шляхів та статевих органів, однак кількість таких вад була невеликою, а оцінки — неточними.

Прегабалін не слід застосовувати в період вагітності без нагальної потреби (коли користь для м= атері явно перевищує ризик для плода).

Го= дування груддю

Невелика кількість прегабаліну була виявлена у молоці жінок. Слід повідомити пацієнткам, що годування грудьми не рекомендується під час застосування прегабаліну.<= /o:p>

Фе= ртильність

Клінічні дані щодо впли= ву прегабаліну на фертильність жінок відсутні.

Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові доброво= льці чоловічої статі приймали прегабалін у дозі 600 мг/добу. Після застосув= ання препарату протягом 3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїд= ів не виявлено.

У ході дослідження фертильності у самиць щурів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію. У ході дослідження фертильності у самців щурів спостерігався небаж= аний вплив на репродуктивну функцію та розвиток. Клінічна значущість цих результ= атів невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами. Пр= егабалін може справляти незначний або помірний вплив на здатність керувати транспорт= ними засобами та працювати з іншими механізмами. Прегабалін може викликати запаморочення й сонливість і таким чином впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засоб= ами, від роботи зі складною технікою та від іншої потенційно небезпечної діяльно= сті, доки не стане відомо, чи впливає цей лікарський засіб на їхню здатність до такої діяльності.

Сп= осіб застосування та дози

Спосіб застосування

Лі= карський засіб Прегабалін Асіно приймають незалежно від прийому їжі.

Цей лікарський засіб призначений виключно для перорального застосування.

Дози

Діапазон доз лікарського засобу може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Добову дозу розподіляють на 2 або 3 прийоми.

Не= йропатичний біль. Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3^**&= nbsp;прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносності препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу через 3–7 днів, а якщо потрібно — до максимальної дози 600 мг на добу ще після 7 днів.

Еп= ілепсія. Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3^** прийоми. Залежно від індивідуальн= ої відповіді та переносності препарату дозу можна збільшити до 300 мг на = добу після першого тижня лікування. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної — 600 мг на добу.

Ге= нералізований тривожний розлад. Доза, яку розподіляють= на 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах 150–600 мг на добу. Періодич= но слід переглядати необхідність продовження терапії.=

Терапію прегабаліном мо= жна розпочати з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної відповіді = та переносності препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити= до 450 мг на добу. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної — 600 мг на добу.

Фі= броміалгія. Рекомендована доза препарату для лікування фіброміалгії становить від = 300 до 450 мг на добу. Лікування слід розпочинати із застосування дози 75 мг дв= ічі на добу (150 мг на добу). Залежно від ефективності та переносності, до= зу можна збільшувати до 150 мг двічі на добу (300 мг на добу) протягом од= ного тижня. Для пацієнтів, для яких застосування дози 300 мг на добу є недостатн= ьо ефективним, можна збільшити дозу до 225 мг двічі на добу (450 мг на до= бу). Хоча існує дослідження застосування дози 600 мг на добу, доказів того, що застосування цієї дози буде мати додаткову перевагу, немає; до того ж паціє= нти гірше переносили таку дозу. Беручи до уваги дозозалежні побічні реакції, застосування доз вище 450 мг на добу не рекомендується. Оскільки прегабалін виводиться головним чином нирками, слід коригувати дозу препарату пацієнтам= із порушенням функції нирок.

Ві= дміна прегабаліну. Відповідно до діючої клінічн= ої практики, припиняти терапію прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня, незалежно від показань (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

По= рушення функції нирок. Прегабалін виводиться з системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Оскільки клі= ренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика»), зменшувати дозу пацієнтам з порушенням функції нирок сл= ід індивідуально, як зазначено в таблиці нижче, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), який визначають за формулою:

Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід коригувати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову д= озу препарату (див. таблицю).

Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок

Кліренс креатиніну (CL_cr) (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну *=

Режим дозування

Початкова доза (мг/добу)

Максималь= на доза (мг/добу)

≥ 60

150

600

Двічі або тричі на добу

≥ 30 – < 60

75

300

Двічі або тричі на добу

≥ 15 – < 30

25–50^**

150

Раз або двічі на добу

< 15

25^**

75

Раз на добу

Додаткова доза після гемодіалізу (мг)

25^**

100^**

Однократна доза⁺

* Загальну добову дозу (мг/до= бу) слід розподілити на декілька прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати дозу для однократного прийому (мг/дозу).

** Застосовувати прегабалін у відповідному дозуванні.

⁺ Додаткова доза — це додаткова однократна доза.

Печінкова недостатність. Для пацієнтів з порушенням функції печінки необхідності в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).

Па= цієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку через погіршення функції нирок може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти. Безпека та ефективність лікар= ського засобу Прегабалін Асіно при його застосуванні дітям (віком до 18 років= ) не встановлені. Доступні на цей час дані наведено в розділі «Побічні реакції»,= а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування для цієї категорії пацієнтів.

Передозування. Як повідомлялося після виходу препарату на ринок, найчастішими симптома= ми передозування прегабаліну були сонливість, сплутаність свідомості, збудженн= я та неспокій. Також надходили повідомлення про судоми. <= /p>
Рі= дко спостерігалися випадки коми.

Лікування передозування прегабаліну полягає у загальних підтримувальних заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Побічні реакції

У клінічній програмі дослідження прегабаліну його отримали понад 8900 пацієнтів, з них 5600 — учасники подвійно сліпих плацебо-кон= трольованих досліджень. Найчастішими зареєстрованими побічними реакціями були запамороч= ення та сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкого або помірного ступеня.= В усіх контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції становив 12 % серед пацієнтів, які приймали прегабалін, і 5&nb= sp;% серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, = що призводили до припинення застосування прегабаліну, були запаморочення та сонливість.

Ни= жче наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції перелічені за системами органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникнення побічні ефекти представлено в порядку зниження ступеня їхньої серйозності.

За= значені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворюва= ння та (або) супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, викликаного ураж= енням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливість (див. розділ «Особливості застосування»).

До= даткові побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату на ринок, поз= начені курсивом.

Інфекції та інвазії

Ча= сто: назофарингіт.

По= рушення з боку крові та лімфатичної системи

Не= часто: нейтропенія.

По= рушення з боку імунної системи

Не= часто: гіперчутливість.

Рі= дко: ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, анафілактоїдні реакції.

По= рушення обміну речовин, метаболізму

Ча= сто: підвищення апетиту.

Не= часто: втрата апетиту, гіпоглікемія.

З = боку психіки

Ча= сто: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо.

Не= часто: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригнічений наст= рій, піднесений настрій, агресія, зм= іни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія.

Рі= дко: розгальмовування, суїцидальна поведінка, суїцидальне мислення.

Не= відомо: медикаментозна залежність.

По= рушення з боку нервової системи

Ду= же часто: запаморочення, сонливість, головний біль.

Ча= сто: атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’= яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівнов= аги, летаргія.

Не= часто: синкопе, ступор, міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, = порушення психіки, розлади мовленн= я, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, апатія, навколоротова парестезія, міоклону= с.

Рі= дко: судоми, паросмія, гіпокінезія, дисфагія, гіпалгезія, залежність, мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гіє= на — Барре, внутрішньочерепна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакц= ії, розлади сну, паркінсонізм.

По= рушення з боку органів зору

Ча= сто: нечіткість зору, диплопія, кон’юнктивіт.

Не= часто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість в очах, підвищене сльозовиділення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововилив в око, світлобоязнь, набряк сітківки.

Рі= дко: втрата зору, кератит, осцилопсі= я, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт.

По= рушення з боку органів слуху та рівноваги

Ча= сто: вертиго.

Не= часто: гіперакузія.

По= рушення з боку серця

Не= часто: тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикарді= я, застійна серцева недостатність.

Рі= дко: подовження інтервалу QT, синусо= ва тахікардія, синусова аритмія.

По= рушення з боку судин

Не= часто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіперемія, відчу= ття холоду в кінцівках.

По= рушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння=

Ча= сто: фаринголарингеальний біль.

Не= часто: задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухі= сть слизової оболонки носа.

Рі= дко: набряк легень, стиснення в горл= і, ларингоспазм, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіха= ння.

Частота невідома: пригнічення дихання

По= рушення з боку шлунково-кишкового тракту

Ча= сто: блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит.

Не= часто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, гіпестезія ротов= ої порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеча, мелен= а, набряк язика, ректальна кровотеча.

Рі= дко: асцит, панкреатит, набряк язика, дисфагія, афтозний стоматит, вир= азка стравоходу, періодонтальний абсцес.

Ге= патобіліарні порушення

Не= часто: підвищений рівень печінкових ферментів*.

Рі= дко: жовтяниця.

Ду= же рідко: печінкова недостатність, гепатит.

По= рушення з боку шкіри та підшкірної тканини

Ча= сто: пролежні.

Не= часто: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шк= іри, везикуло-бульозний висип.

Рі= дко: синдром Стівенса — Джонсона, хо= лодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, меланоз, розлади з боку нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики= .

По= рушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Ча= сто: м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів ши= ї.

Не= часто: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’язів.<= o:p>

Рі= дко: рабдоміоліз.

По= рушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Не= часто: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирк= ах, нефрит.

Рі= дко: ниркова недостатність, олігурія, за= тримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.<= /o:p>

По= рушення статевої системи та молочних залоз

Ча= сто: еректильна дисфункція, імпотенція.

Не= часто: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія.

Рі= дко: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт.

За= гальні розлади та реакції в місці введення

Ча= сто: периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичайні відчуття, підвищена втомлюваність.

Не= часто: генералізований набряк, набряк обли= ччя, скутість у грудях, біль, жар, спрага, озноб, загальна слабкість, нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості.

Рі= дко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.<= /span>

Ла= бораторні дослідження

Ча= сто: збільшення маси тіла.

Не= часто: збільшення рівня креатинфосфокінази в крові, збільшення рівня глюкози в кро= ві, зменшення кількості тромбоцитів, збільшення рівня креатиніну в крові, зменш= ення рівня калію в крові, зменшення маси тіла.

Рі= дко: зменшення рівня лейкоцитів у крові.

* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ). =

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про т= акі симптоми: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, суїцидальні думки, біль, гіпергідроз і запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Да= ні щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у ході п’яти досліджень, проведених за участю педіатричних пацієнтів з парціальними судомними нападами з вторинною генералізацією або = без неї (12-тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів віком від 4= до 16 років, n =3D 295; 14-денне дослідження ефективності й безпеки у пац= ієнтів віком від 1 місяця до 4 років, n =3D 175; дослідження фармакокіне= тики та переносності препарату, n =3D 65; два відкритих дослідження безпеки трив= алістю 1 рік, n =3D 54 та n =3D 431), був подібний до профілю, який спостеріг= ався в дослідженнях у дорослих пацієнтів з епілепсією. Найбільш поширеними побічни= ми явищами, що спостерігались у 12-тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт. Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 14-денному дослідженні терапії прегабаліном, б= ули сонливість, інфекції верхніх дихальних шляхів і пірексія (див. розділи «Спо= сіб застосування та дози», «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика»).

Повідомл= ення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні р= еакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу прово= дити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічн= их реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.u= a.

У разі виникнення побічних реакцій або запитань щодо безпеки та ефективності застосування лікарського засобу просимо звертатися до відділу фармаконагляду ТОВ «АСІНО УКРАЇНА» за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 8, м. Київ, 03124, тел./факс: +38 044 281 2333.

Термін придатності. 3 роки.

Умови збері= гання. Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 = °С.<= /o:p>

Упаковка. <= /span>По 10 капсу= л у блістері; по 1, по 3 або по 6 блі= стерів у картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. <= /span>ТОВ «Фарма Старт».

<= /p>
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава = Гавела, 8.

=

Кліренс креатиніну (CL_cr) (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну *=	Режим дозування
Початкова доза (мг/добу)	Максималь= на доза (мг/добу)
≥ 60	150	600	Двічі або тричі на добу
≥ 30 – < 60	75	300	Двічі або тричі на добу
≥ 15 – < 30	25–50^**	150	Раз або двічі на добу
< 15	25^**	75	Раз на добу
Додаткова доза після гемодіалізу (мг)
	25^**	100^**	Однократна доза⁺