УТВЕРЖДЕНi= 4;

ІНСТРУК = 62;ІЯ

дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КО= 052;БІСАРТ Н

(KOMBISART<= span style=3D'font-size:12.0pt'> H)

Ск= 083;ад:

діючі речовини: амлодипін,= валсартан, гідро= ;хлортіазид;

1 таблетка 5 мг/160 мг/12,5 мг містить: амло= 076;ипіну бесилату 6,94 мг= ;, що відповідає 5 мг амлодипі = 85;у; валсартану 160 мг; гідрохлор= ;тіазиду 12,5 мг;

допоміжні речовини: целю= 083;оза мікрокристk= 2;лічна, кросповідоl= 5;, кремнію діоксид колоїдний безводний, м= 072;гнію стеарат;

обо= ;лонка: суміш для плівкового покриття Opadry II White 32F280008 (гo= 0;промелоза (гідроксипр = 86;пілметилце&#= 1083;юлоза); лактоза, моногідрат; титану діок = 89;ид (Е 171); поліетил = 77;нгліколь (макрогол));

або

діючі рk= 7;човини: амло= 076;ипін, валсартан, гідр= ;охлортіази = 76;;

1 таблетка 10 мг/160 мг/12,5 мг містить: амлодипіну бесилату 13,87 мk= 5;, що відповідає 10 мг амлодипіну; в= 072;лсартану 160 мг; гідрохлор= ;тіазиду 12,5 мг;

допоміжні речовини: целю= 083;оза мікрокристk= 2;лічна, кросповідоl= 5;, кремнію діоксид колоїдний безводний, м= 072;гнію стеарат;

обо= ;лонка: суміш для плівкового покриття Opadry II <= /span>Orange 32= F230000 (&#= 1075;іпромелоза (гідроксипр = 86;пілметилце&#= 1083;юлоза); лактоза, моногідрат; титану діок = 89;ид (Е 171); поліетил = 77;нгліколь (макрогол); заліза окси = 76; жовтий (Е 172); заліза окси = 76; червоний (Е 172)).

= 051;ікарська форма. Табл= ;етки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

табле= ;тки по 5 мг/160 мг/12,5 мг: таблk= 7;тки овальної форми з плоскою поверхнею з= 10; скошеними краями, вкриті плівковою оболонкою білого кольору;

таблетки по= 10 мг/160 мг/12,5 мг: табl= 3;етки овальної форми з плоскоn= 2; поверхнею зі скошеними кр= 072;ями, вкриті плівковою оболонкою с = 74;ітлого червонуватl= 6;-коричневог&#= 1086; кольору.

Фа= 088;макотерапе&= #1074;тична група. Ант= 072;гоністи ангіотензиl= 5;у ІІ, інші комб&#= 1110;нації.

Код АТХ C09D X01.=

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фарм= ;акодинамік = 72;.

До складу препарату Комбісарт Н входять три антигіпертk= 7;нзивних засоби з доповнюючиl= 4;и один одного механізмамl= 0; контролю ар = 90;еріального тиску у пацієнтів з есенціальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю: амлодипін належить до класу антагоністo= 0;в кальцію, валсартан – до класу антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у ІІ, а гідрохлортo= 0;азид – до класу тіазидних діуретиків.

Комбін = 72;ція цих трьох компонентіk= 4; характеризm= 1;ється взаємодопоk= 4;нюючою антигіпертk= 7;нзивною дією.

= 040;млодипін

Амлоди = 87;ін, що входить д= 086; складу препарату К = 86;мбісарт Н, інгібує трансмембрk= 2;нний вхід іонів кальцію у м’язи серця та гладкі м’= 103;зи судин. Механ= 110;зм антигіпертk= 7;нзивної дії амлодипіну = 74;ідбуваєтьс&#= 1103; шляхом прямої релаксуючоo= 1; дії на гладк= 110; м’язи судин, спричиняючl= 0; зниження резистентнl= 6;сті периферичнl= 0;х судин та артеріальнl= 6;го тиску.

Амлоди = 87;ін у терапевтичl= 5;их дозах у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю спричиняє вазодилатаm= 4;ію, що призводить до зниження артеріальнl= 6;го тиску у положенні лежачи та стоячи. Таке зниження ар = 90;еріального тиску не супроводжуn= 8;ться вираженими змінами частоти серцевих ск = 86;рочень або рівня катехоламіl= 5;ів у плазмі кро= 074;і при тривалому застосуванl= 5;і.

Концентра = 94;ії у плазмі крові співвідносn= 3;ться з ефектом як у молодих пацієнтів, так і у пацієнтів літнього віку.

У пацієнті= 074; з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю і нормально= 02; функцією нирок амлодипін у = 090;ерапевтичн&= #1080;х дозах призводить до зниження резистентнl= 6;сті ниркових судин і підв= 080;щення швидкості клубочковоo= 1; фільтрації = 90;а ефективногl= 6; ниркового плазмотоку без зміни фільтраційl= 5;ої фракції або протеїнурo= 0;ї.

Вал= 089;артан

Валсартан = 108; активним пр = 80; пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і, потужним і специфічниl= 4; антагоністl= 6;м рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ. Валсарта= 085; діє селективно на підтип АТ1 рецепторів, що відповідаюm= 0;ь за відомі еф= 077;кти ангіотензиl= 5;у ІІ.

Прийом валсартану пацієнтами = 79; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю сприяє зниженню артеріальнl= 6;го тиску без впливу на швидкість п = 91;льсу.

У більшост= 110; пацієнтів після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози почато = 82; гіпотензив&= #1085;ого ефекту настає протягом 2 го&#= 1076;ин, а максимальнk= 7; зниження артеріальнl= 6;го тиску досягаєтьсn= 3; протягом 4–6 годин. Антигіпертk= 7;нзивний ефект триває протягом 24 годин після застосуванl= 5;я препарату. При повторному застосуванl= 5;і максимальнk= 7; зниження артеріальнl= 6;го тиску (при всіх режима = 93; дозування) д= 086;сягається, як правило, протягом 2–4 тижнів.

Гід= 088;охлортіази&= #1076;

Місцем дії тіазидних діуретиків = 08; переважно дистальні звивисті канальці нирок. Підтв= 077;рджено, що у кірковому шарі нирок існують високоспорo= 0;днені рецептори, які є основн= 080;м центром зв’язуваннn= 3; для тіазидн = 80;х діуретиків = 10; інгібіції транспортуk= 4;ання NaCl у дистальні звивисті канальці. Механізм ді= 11; тіазидів полягає в інгібіції переносникo= 0;в Na⁺Cl^–, можливо, шляхом конкуренціo= 1; за центри Cl^–,
що,у свою чергу, діє на механізми реабсорбціo= 1; електролітo= 0;в: безпосередl= 5;ьо посилює екскрецію натрію і хло= 088;у до приблизн = 86; еквівалентl= 5;ого ступеня і оп= 086;середкован&= #1086;, завдяки сечогінномm= 1; ефекту, знижує об’є = 84; плазми з подальшим підвищенняl= 4; активності реніну у плазмі кров= 10;, секреції альдостероl= 5;у та виведенням калію з сече= 102;, а також зниженням калію у сироватці крові.

Інш= е: подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Наявна інформація, що бул= и проведені дослідженнn= 3; в яких вивчалося супутнє зас = 90;осування інгібітору АПФ з антагоністl= 6;м рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

Досліджен = 85;я проводили з участю пацієнтів, які мали в анамнезі серцево-суд = 80;нні або церебровасl= 2;улярні захворюванl= 5;я або цукрови = 81; діабет ІІ типу з ознаками ушкодження органів-міш = 77;ней та з участю пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу і діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Ці дослідженнn= 3; не виявили суттєвої сприятливоo= 1; дії на функції нирок та/або серцево-суд = 80;нної системи і рівень лета= ;льності; &= #1091; той же час був відзначениl= 1; підвищений ризик гіперкалієl= 4;ії, гострого ушкодження нирок та/або гіпотензії порівняно з монотерапіn= 8;ю. З огляду на аналогічні фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0; ці результати також актуальні для інших інгібіторіk= 4; АПФ та антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

У зв’язку з цим не рекомендуєm= 0;ься супутнє зас = 90;осування інгібіторіk= 4; АПФ і антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Крім того, відомо, що було проведено дослідженнn= 3; (вивчення дії аліскірену = 91; пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу, д= е як кінцеві точки приймали зміни функції серцево-суд = 80;нної системи і нирок), в якому перевірялиl= 9;я переваги додавання аліскірену до стандарт = 85;ої терапії (інгібіторо = 84; АПФ або анта= 075;оністом рецепторів ангіотензиl= 5;у II) у пацієнтів з діабетом ІІ типу т&= #1072; хронічними захворюванl= 5;ями нирок, серце= 074;о-судинними захворюванl= 5;ями або захворюванl= 5;ями обох видів. Ці дослідже = 85;ня було передчасно завершено внаслідок підвищеногl= 6; ризику несприятлиk= 4;их результатіk= 4;. Летальний наслідок з причини серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; та інсульт набагато частіше відзначалиl= 9;я в групі тера= 087;ії з додавання = 84; аліскірену, ніж у групі плацебо; крі= 084; того, небажані явища і серйозні небажані яв = 80;ща (гіперкаліє = 84;ія, гіпотензія = 10; порушення функції нирок) частіше відзначалиl= 9;я в групі аліскірену, ніж у групі плацебо.

Фармако= ;кінетика.

Лінійні= ;сть

Амлодипін, валсартан і гідрохлортo= 0;азид демонструюm= 0;ь лінійну фар = 84;акокінетик&#= 1091;.

Амл= одипін/валс = 72;ртан/гідрох&= #1083;ортіазид

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я препарату Комбісарт Н максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї амлодипіну, валсартану = 10; гідрохлортo= 0;азиду у плазмі крові досягалися протягом 6–8 г&= #1086;дин,         =       3 годин = і 2 годин відповідно. Швидкість т = 72; об’єм абсорбції амлодипіну, валсартану = 10; гідрохлортo= 0;азиду при застосуванl= 5;і препарату Комбісарт Н = 072;налогічні показникам, що спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і його компонентіk= 4; як окремих препаратів.

Амл= одипін

Абс= 086;рбція. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я у терапевти = 95;них дозах окрем = 86; амлодипіну максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягалася через 6–12 годин. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становила від 64 до 80 %. Прийом їжі н= 077; впливає на біодоступнo= 0;сть амлодипіну.

Роз= 087;оділ. Об’єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. Приблизно 97,5 % препарату, щ= 086; знаходитьсn= 3; у циркулююч= 10;й крові, зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;.

Біо= 090;рансформац&= #1110;я. Амлодипін активно (приблизно 90 %) метаболізуn= 8;ться у печінці до неактивних метаболітіk= 4;.

Вив= 077;дення. Амлодипін виводиться = 79; плазми кров= 10; двома етапами, кінцевий період напіввиведk= 7;ння становить приблизно 30–50 годин. Рівноважниl= 1; стан у плазм= 110; = 82;рові дос= 03;гається після постійного застосуванl= 5;я протягом 7–8 днів. 10 % початко = 74;ого амлодипіну = 10; 60 % метаболітіk= 4; амлодипіну виводяться із сечею.

Вал= сартан

Абс= 086;рбція. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я окремо валс = 72;ртану його максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї досягаютьсn= 3; через 2–4 години. Середня абс = 86;лютна біодоступнo= 0;сть становить         =     23 %. Прийом їжі знижує експозицію (як визначен= 086; за AUC) валсарта= ;ну приблизно н = 72; 40 %, а максимальнm= 1; концентрацo= 0;ю у плазмі крові (С_max) – приблизно на 50 %, хоча приблизно через 8 годин після застосуванl= 5;я концентрацo= 0;я валсартану = 08; подібною у групах прийому пре = 87;арату натще і післ= 103; їди. Однак таке зменшення показника AUC не супроводжуn= 8;ться клінічно значущим зниженням терапевтичl= 5;ого ефекту, тому валсартан можна застосовувk= 2;ти незалежно від прийому їжі.

Роз= 087;оділ. Об’єм розподілу валсартану = 91; рівноважноl= 4;у стані після внутрішньоk= 4;енного введення становить приблизно 17 літрів, що вказує на &#= 1074;ідсутність екстенсивнl= 6;го розподілу валсартану. Валсартан активно зв’язуєтьсn= 3; з білками си= 088;оватки крові (94–97 %), головним чином з альб= 091;мінами сироватки крові.

Біо= 090;рансформац&= #1110;я. Валсартан н = 77; трансформу&= #1108;ться значною мірою, оскільки ли = 96;е приблизно 20 % дози виводиться = 91; вигляді метаболітіk= 4;. Гідроксимеm= 0;аболіт було іденти = 92;іковано у плазмі крові у низьких кон = 94;ентраціях (менше 10 % від AUC валсартану). Цей метабол= 10;т фармакологo= 0;чно неактивний.

Вив= 077;дення. Валсартан виводиться переважно з калом (прибл= 080;зно 83 % дози) і сече= 02; (приблизно 13 % дози), головн&#= 1080;м чином у вигляді незміненогl= 6; препарату. Після внутрішньоk= 4;енного введення плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/годину, а нирковий кліренс – 0,62 л/годину (приблизно 30 % від загального кліренсу). Період напіввиведk= 7;ння валсартану R= 11; 6 годин.

Гід= рохлортіазl= 0;д

Абс= 086;рбція. Абсорбція гідрохлортo= 0;азиду після перор = 72;льного застосуванl= 5;я відбуваєтьl= 9;я швидко (Т_max приблизно 2 години). Підвищення середнього AUC є лінійним і пропорційнl= 0;м = 76;о дози при застосуванl= 5;і у терапевтичl= 5;ому діапазоні доз. Не спостерігаn= 8;ться змін кінетики гідрохлортo= 0;азиду при повторному застосуванl= 5;і, а кумуляція була мінімальноn= 2; при прийомі         =    1 раз на добу. При одночасномm= 1; прийомі з їжею відзначалос= 100; як підвищення, так і зниження системної доступностo= 0; гідрохлортo= 0;азиду порівняно з прийомом натще. Вираженістn= 0; цих ефектів незначна і має невелик = 91; клінічну значущість. Абсолютна біодоступнo= 0;сть гідрохлортo= 0;азиду становить 60–80= % після перор = 72;льного застосуванl= 5;я.

Роз= 087;оділ. Видимий об’єм розподілу становить 4–8 л/кг. Гідрохл&#= 1086;ртіазид у циркулюючіl= 1; крові зв’яз = 91;ється з білками плазми кров= 10; (40–70 %), головним чином з альбумінамl= 0; сироватки крові. Гідро= 093;лортіазид також накопичуєтn= 0;ся в еритроцит = 72;х у рівнях, що у = 1,8 раза перевищуютn= 0; рівні у плазмі крові.

Біо= 090;рансформац&= #1110;я. Гідрохлортo= 0;азид виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді.

Вив= 077;дення. Більш&= #1077; 95 % абсорбованl= 6;ї дози виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з сечею. Нирковий кліренс складаєтьсn= 3; з пасивної ф= 110;льтрації і активної секреції в ниркових ка = 85;альцях. Період напіввиведk= 7;ння – 6–15 годин.
Окремі групи пацієнтів<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>

Діт= 080; (віком до 18 років)

Немає дани= 093; щодо фармакокінk= 7;тики у дітей.

Пац= 110;єнти літнього віку (віком від 65 років)

Час до досягнення = 57;_max амлодипіну = 87;одібний у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку. У пацієнтів літнього віку клірен = 89; амлодипіну має тенденцію д = 86; зниження, що спричиняє підвищення показника площі під кривою (AUC) та періоду напіввиведk= 7;ння. Середній системний показник AUC валсартану = 74;ищий на 70 % у пацієнтів літнього віку, ніж у мо&= #1083;одших пацієнтів, тому з обережністn= 2; сл= 110;д під = 74;ищува= 090;и дозу таким пацієнтам.=

Системна експозиція валсартану дещо вища у пацієнтів літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами, але це не має клінічної значущості.

Обмежені дані вказують на те, що системний к = 83;іренс гідрохлортo= 0;азиду знижений як = 091; здорових добровольцo= 0;в літнього віку, так і у пацієнтів літнього віку з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю порівняно з молодшими здоровими добровольцn= 3;ми.

Оскільки три компоненти препарату однаково добре переносятьl= 9;я молодими пацієнтами та пацієнтами літнього віку, рекомендовk= 2;но звичайний режим дозув = 72;ння.

Пор= 091;шення функції нирок

Порушення функції нирок суттєво не впливає на фармакокінk= 7;тику амлодипіну. Як і очікува= 083;ося, для препара = 90;у, нирковий кліренс якого становить лише 30 % загального плазмового кліренсу, не спостерігаl= 3;ося взаємозв’яk= 9;ку між функціє= 02; нирок і системною експозицієn= 2; валсартану. = 058;ому пацієнти з порушеннямl= 0; функції нирок від легкого до помірного ступеня тяж = 82;ості можуть застосовувk= 2;ти препарат у звичайній початковій дозі.

Пор= 091;шення функції печінки

У пацієнті= 074; з порушення = 84; функції печінки клі = 88;енс амлодипіну знижений, що призводить до збільшення показника AUC приблизно н = 72; 40–60 %. У середньому = 91; пацієнтів з хронічними = 79;ахворюванн&#= 1103;ми легкого та помірного ступеня тяж = 82;ості експозиція (визначено з= 072; показником AUC) валсартану = 91; 2 рази вища, ніж у дорослих добровольцo= 0;в (згруповано за віком, статтю і масою тіла). З обережністn= 2; слід призначати препарат пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки.

Комбін = 72;ція амлодипін/в = 72;лсартан/гід&= #1088;охлортіази= ;д не тестуваласn= 3; щодо генотоксичl= 5;ості та канцерогенl= 5;ості, оскільки не спостерігаl= 3;ось ознак взаємодії між цими пре= 087;аратами, що представлеl= 5;і на ринку протягом тривалого часу. Однак амлодипін, валсартан і гідрохлортo= 0;азид протестоваl= 5;і індивідуалn= 0;но стосовно генотоксичl= 5;ості та канцерог = 77;нності; були отримані негативні результати.

= 050;лінічні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

i= 1;ікування есенціальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; у дорослих пацієнтів з артеріальнl= 0;м тиском, адек= 074;атно контрольовk= 2;ним комбінацієn= 2; амлодипіну, валсартану = 10; гідрохлортo= 0;азиду, які застосовуюm= 0;ь як три окремих препарати або як два препарати, один з яких є комбінованl= 0;м.

Протип = 86;казання.

Гіперчу= ;тливість до діючих речовин, інших сульф= ;онамідів, похідних дигідропір= идину або до будь-якої допоміжної речовини. <= /span>

Вагітні= ;сть, планування вагітності (див. розділ «Застосува= ння у період вагітності або годуван= ;ня груддю»). =

Порушен= ;ня функції печінки, біліарний цироз або холестаз. <= /span>

Тяжкі порушення функції нирок (швидкість клубочково= ї фільтрації (ШКФ)        &= nbsp;           &nbs= p;    < 30 мл/хв/1,73 м²), анурія, а також перебуванн= я на діалізі.

Супутнє застосуван= ня препарату К= ;омбісарт Н із засобаl= 4;и, що містять аліскірен, m= 1; разі цукров= ;ого діабету або порушень функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м²).

Рефракт= ;ерна гіпокалієм= ія, гіпонатріє= мія, гіперкальц= іємія, симптомати= чна гіперурике= мія.

Тяжка гіпотензія= .

Шок (включаючи кардіогенн= ий шок).

Обструкціn= 3; вивідного тракту лівого шлун= ;очка (наприклад гіпертрофі= чна обструктив= на кардіоміоп= атія та стеноз аорти тяжкого ступеня). =

Гемоди&= #1085;амічно нестабільн= а серцева недостатні= сть після гострого інфаркту міокарда.<= /span>

&n= bsp;

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Досl= 3;ідження взаємодії препарату Комбісарт Н = 079; іншими лікарськимl= 0; препаратамl= 0; не проводил = 80;. У таблиці нижче представлеl= 5;а лише інформ = 72;цію про взаємодію з іншими лікарськимl= 0; препаратамl= 0;, що відомі дл= 103; кожної окремої діючої речовини.=

Однk= 2;к важливо враховуватl= 0;, що препарат Комбісарт Н може посилювати гіпотензивl= 5;ий ефект інших антигіпертk= 7;нзивних препаратів.

           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;

= Одночасне застосуван= 085;я не рекомендов= 072;не

<= o:p>

Компонент&#= 1080; Комбісарту Н

Ліl= 2;арські засоби та речовини, з якими існують взаємодії

Ефk= 7;кт при взаємодії

Валсартан = 110; гідрохлорт= 110;азид

Літій

Про оборотне підвищення концентрац= 110;ї літію у сироватці крові і ток= сичність повідомлял= 080; протягом одночасног= 086; застосуван= 085;я літію з інгібітора= 084;и АПФ, антагоніст= 072;ми рецепторів ангіотензи= 085;у II, у тому числі валсартано= 084; або тіазидами, такими як гідрохлорт= 110;азид.

Оскільки нирковий кліренс літію знижується тіазидами, ризик токсичност= 110; літію, імові&= #1088;но, може збільшуват= 080;ся із застосуван= 085;ям Комбісарту&nb= sp;Н. У зв’язку з цим рекомен&#= 1076;овано проводити ретельний моніторинг рівня літію у сироватці <= /span>крові п= ;ід час сумісного застосуван= 085;я препаратів.

Валсартан

Калійзбер= 10;гаючі діуретики, добавки кал&#= 1110;ю, замісники солі, що містять калій, та інш= і засоби, що можуть підвищуват= 080; рівні калію

Якщо необхідне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу, що впливає на рівень калію, у комб= інації з валсартано= 084;, рекомендов= 072;но часто перевіряти рівень калію у плазмі крові.

Амлодипін

Грейпфрут або грейпфруто= 074;ий сік

Застосува = 85;ня амлодипіну з грейпфруто= 084; або грейпфруто= 074;им соком не рекомендов= 072;не, оскільки у деяких пацієнтів може призводити до збільшення ефекту зниження артеріальноk= 5;о тиску.

Одн= очасне застосуван= 085;я потребує обережност= 110;

Компонент&#= 1080; Комбісарту Н

Ліl= 2;арські засоби та речовини, з якими існують взаємодії

Ефk= 7;кт при взаємодії

Амлодипін

Інгібітор = 80; CYP3A4 (такі як кетоконазо= 083;, ітраконазо= 083;, ритонавір)

Досліджен&#= 1085;я з участю пацієнтів літнього віку продемонст= 088;ували, що дилтіазем інгібує мет&#= 1072;болізм амлодипіну, можливо, з участю CYP3A4 (концентрац&#= 1110;я у плазмі крові зрост&#= 1072;є приблизно на 50 % і ефект амлодипіну посилюєтьс= 103;). Не можна виключити вірогіднос= 090;і того, що більш потужні інгібітори CY= P3A4 (такі як кето= коназол, ітраконазо= 083;, ритонавір) можуть підвищуват= 080; концентрац= 110;ю амлодипіну у плазмі кро = 74;і біл&#= 1100;ш виражено, ніж дилтіазем.

Одночасне застосуван= 085;я амлодипіну з сильними або помірними інгібітора= 084;и CYP3A4 (інгібітор&#= 1080; протеази, азольні протигрибк= 086;ві засоби, макроліди, такі як еритроміци= 085; або кларитромі= 094;ин, верапаміл або дилтіаз&#= 1077;м) можуть призвести до значного збільшення експозиції амлодипіну. Клінічні пр&#= 1086;яви цих фармакокін= 077;тичних змін може бути більш вираженим у пацієнтів літнього ві&#= 1082;у. Таким чином, можуть бути потрібні клінічний моніторинг та коригуванн= 103; дози.

Індукт = 86;ри CYP3A4 (протисудом&#= 1085;і препарати (такі як карбамазеп= 110;н, фенобарбіт= 072;л, фенітоїн, фосфенітої= 085;, примідон), рифампіцин, звіробій)

Немає даних про вплив індукторів CY= P3A4 на амлодипі&#= 1085;. Одночасне застосуван= 085;я індукторів CY= P3A4 (наприклад рифампіцин= 091;, звіробою) може призво&#= 1076;ити до зниження концентрац= 110;й амлодипіну у плазмі крові. Показ&= #1072;но проводити к&#= 1083;інічний моніторинг &#= 1110;з можливим коригуванн= 103;м дози амлодипіну &#= 1087;ротягом лікування індуктором і після його відміни.

Амл= 086;дипін слід застос&#= 1086;вувати з обережніст= 102; разом з індукторам= 080; CYP3A4.

Симвастат = 80;н

З= астосуваннn= 3; багаторазо= 074;их доз 10 мг амлоk= 6;ипіну з 80 мг симвастати= 085;у призводить до збільшен&#= 1085;я експозиції симвастати= 085;у на 77 % порівня = 85;о з застосуван= 085;ям одного симвастати= 085;у. Рекомендов= 072;но знижувати добову дозу симвастати= 085;у до 20 мг пацієl= 5;там, які застосовую= 090;ь амлодипін.

Дантролен (інфузії)

В= ідомо, що у тварин спостеріга= 083;ися летальні випадки внаслідок вентрикуля= 088;них фібриляцій та кардіоваск= 091;лярних колапсів у з&= #1074;’язку з гіперкаліє= 084;ією після засто&#= 1089;ування верапамілу та дантролену внутрішньо= 074;енно. Через ризик гіперкаліє= 084;ії рекомендує= 090;ься уникати супутнього застосуван= 085;я блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, пацієнтам, чутливим до злоякісної гіпертермі= 111;, та при лікуванні злоякісних гіпертермі= 081;.

Валсартан = 110; гідрохлорт= 110;азид

Нестероїд = 85;і протизапал= 100;ні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилс= ;аліцилову кислоту (> 3 г/добу) і неселектив= 085;і НПЗП

НПЗП можут= 100; послаблюва= 090;и антигіперт= 077;нзивний ефект як антагоніст= 110;в ангіотензи= 085;у ІІ, так і гідр= ;охлортіази = 76;у при одночасном= 091; застосуван= 085;і. Крім того, одночасне застосуван= 085;я препарату Комбісарт Н   і НПЗП може призводити до погіршення ниркової функції та підвищення рівня калію у сироватці крові. Тому р= екомендоваl= 5;о проводити моніторинг ниркової функції на початку лікування, а також відповідну гідратацію пацієнта.

Валсартан

І= нгібітори переносник= 072; накопиченн= 103; (рифампіцин, циклоспори= 085;) або ефлюксного переносник= 072; (ритонавір)

В= алсартан є субстратом печінковог= 086; переносник= 072; накопиченн= 103; OATP1B1 та печінковог= 086; ефлюксного переносник= 072; MRP2. Супутнє застосуван= 085;я інгібіторі= 074; переносник= 072; наl= 2;опичення (рифампіцин, циклоспори= 085;) або ефлюксн&#= 1086;го переносник= 072; (ритонавір) можуть збільшуват= 080; системну експозицію валсартану.

= 043;ідрохлорті&= #1072;зид

А= лкоголь, барбітурат= 080;, або наркоти&#= 1095;ні препарати

Одночасне введення тіазидних діуретиків з речовинами, які також мають ефект зниження артеріальн= 086;го тиску (наприклад з такими, що знижують симпатичну активність центрально= 111; нервової системи або пряму вазод&#= 1080;латацію), може посилити ор&#= 1090;остатичну гіпотензію.

Амантадин

Тіазиди, включаючи гідрохлорт= 110;азид, можуть підвищуват= 080; ризик розвитку побічних ре&#= 1072;кцій, спричинени= 093; амантадино= 084;.

Антихо = 83;інергічні препарати та інші ліка&= #1088;ські засоби, що впливають на моторику шлунка

Біодос = 90;упність діуретиків тіазидного типу можуть підвищуват= 080; антихоліне= 088;гічні препарати (наприклад а&= #1090;ропін, біпериден), очевидно, внаслідок зниження шлунково-ки&#= 1096;кової рухливості та швидкост&#= 1110; випорожнен= 085;я шлунка. І навпаки, передбачає= 090;ься, що прокінетич= 085;і речовини, такі як циза&= #1087;рид, можуть змен&#= 1096;ити біодоступн= 110;сть тіазидних діуретиків.

А&= #1085;тидіабетич= ;ні препарати (наприклад інсулін і пероральні антидіабет= 080;чні засоби)

&nb= sp;

Метформін

Тіаз&= #1080;ди можуть змінювати толерантні= 089;ть до глюкози. Може виникнути необхідніс= 090;ь повторно ск&#= 1086;ригувати дозу інсуліну та пероральни= 093; гіпоглікем= 110;чних засобів.

Метформін слід застосовув= 072;ти з обережніс&#= 1090;ю, оскільки існує ризик розвитку лактоацидо= 079;у, індуковано= 075;о можливою функціонал= 100;ною нирковою недостатні= 089;тю, що пов’язан&#= 1072; із застосуван= 085;ям гідрохлорт= 110;азиду.

Бета-блока= 090;ори і діазоксид

Одночасне застосуван= 085;я тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлорт= 110;азид, з бета-блока&= #1090;орами може посилювати ризик гіпергліке= 084;ії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлорт= 110;азид, можуть посилювати гіпергліке= 084;ічний ефект діазоксиду.

Карбамазе = 87;ін

У пацієнтів, які отримують гідрохлорт= 110;азид одночасно з карбамазеп= 110;ном, може розвин&#= 1091;тися гіпонатріє= 084;ія. Тому пацієнтів слід попередити про можливість гіпонатріє= 084;ічних реакцій, а також спостеріга= 090;и за їх станом.=

Циклоспор = 80;н

Одночасне лікування з циклоспори= 085;ом може посилювати ризик гіпер&#= 1091;рикемії та ускладненн= 103; подагрично= 075;о типу.

Цитотокси = 95;ні препарати (наприклад циклофосфа= 084;ід, метотрекса= 090;)

Тіазиди, включаючи гідрохлорт= 110;азид, можуть послаблюва= 090;и ниркову екскрецію цитотоксич= 085;их препаратів (наприклад циклофосфа= 084;іду, метотрекса= 090;у) і потенціюв&#= 1072;ти їхній мієлосупре= 089;ивний ефект.

Глікозиди наперстянк= 080;

Індукован = 72; тіазидом гіпокалієм= 110;я або гіпомагніє= 084;ія можуть вини&#= 1082;ати як небажані ефекти, що сприяють ро&#= 1079;витку серцевої аритмії, індуковано= 111; дигіталісо= 084;.

Йодовмісн= 10; контрастні засоби

У випадку індуковано= 111; діуретиком дегідратац= 110;ї існує підвищений ризик розви&#= 1090;ку гострої ниркової недостатно= 089;ті, особливо при високих дозах препаратів йоду. Перед застосуван= 085;ям слід провести регідратац= 110;ю.

Іонообмін = 85;і смоли

Поглинанн= 03; тіазидних діуретиків, у тому числі гідрохлорт= 110;азиду, знижується холестирам= 110;ном або колестипол= 086;м. Це може призвести до субтерап&#= 1077;втичних ефектів тіазидних діуретиків. Проте вражаюча доза гідрох&#= 1083;ортіазиду та смоли така, що гідрохлорт= 110;азид застосовує= 090;ься щонайменше за 4 години до= ;, або через 4-6 годин після застосуван= 085;я смол, що потенційно мінімізує взаємодію.

Лікарські препарати, що впливають на рівні калію (калійурети&#= 1095;ні діуретики, кортикосте= 088;оїди, послаблююч= 110; засоби, АКТГ, амфотерици= 085;, карбеноксо= 083;он, пеніцилін G, похідні саліцилово= 111; кислоти) та антиаритмі= 095;ні засоби

Гіпокаліє = 84;ічний ефект гідрохлорт= 110;азиду можуть посилювати калійурети= 095;ні діуретики, кортикосте= 088;оїди, послаблююч= 110; засоби, адре&= #1085;окортикотр= ;опний гормон (АКТГ), амфотерици= 085;, карбеноксо= 083;он, пеніцилін G, похідні саліцилово= 111; кислоти та антиаритмі= 095;ні засоби. Якщо такі препарати призначати з комбінаціє= 102; амлодипін/в&#= 1072;лсартан/гід= ;рохлортіаз = 80;д, рекомендов= 072;но проводити моніторинг рівня калію у плазмі крові.

Лікарські препарати, що впливають на рівні натрію

Гіпонатрі= 08;мічний ефект діуретиків при одночас&#= 1085;ому застосуван= 085;і можуть посилювати &#= 1072;нтидепреса= нти, антипсихот= 080;чні препарати, антиепілеп= 090;ичні препарати тощо. Необхі&= #1076;на обережніст= 100; при тривалому застосуван= 085;і цих лікарських засобів.

Лікарс= 00;кі засоби, які можуть спри&#= 1095;иняти torsades de pointes

Зважаю = 95;и на ризик гіпокалієм= 110;ї, гідрохлорт= 110;азид слід застосовув= 072;ти з обережніст= 102; з лікарським= 080; засобами, які можуть с&= #1087;ричиняти torsades de pointes, зокрема з антиаритмі= 095;ними препаратам= 080; класу Іа та класу III, а також з деякими антипсихот= 080;чними препаратам= 080;.

Лікарс= 00;кі засоби, що застосовую= 090;ься для лікуван&#= 1085;я подагри (пробенецид, сульфінпір= 072;зон і алопуринол)

М&= #1086;же виникнути необхідніс= 090;ь у коригуван&#= 1085;і дози урикозурич= 085;их лікарських засобів, оскільки гідрохлорт= 110;азид може підвищуват= 080; рівень сечової кислоти у сироватці крові. Може виникнути необхідніс= 090;ь у підвищенн&#= 1110; дози пробенецид= 091; або сульфінпір= 072;зону.

Одноча = 89;не призначенн= 103; тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлорт= 110;азид, може підвищ&#= 1091;вати частоту виникнення реакцій гіп&#= 1077;рчутливост= і до алопурин&#= 1086;лу.

Метилдопа

Були окрем= 110; повідомлен= 085;я про розвиток ге&#= 1084;олітичної анемії при одночасном= 091; застосуван= 085;і гідрохлорт= 110;азиду і метилдопи.<= o:p>

Недеполяр = 80;зуючі релаксанти скелетних м&#= 8217;язів (наприклад тубокурари= 085;)

Тіазиди, включаючи гідрохлорт= 110;азид, потенціюют= 100; дію похідних кураре.

Інші антигіперт= 077;нзивні препарати

Тіазиди потенціюют= 100; антигіперт= 077;нзивну дію інших антигіперт= 077;нзивних препаратів (таких як гуанетидин, метилдопа, бета-блокат&#= 1086;ри, судинорозш= 080;рювальні засоби, блокатори кальцієвих каналів, інгібітори АПФ, інгібітори блокаторів рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ та прямих інгібіторі= 074; реніну).

Пресорні аміни (наприклад норадренал= 110;н, адреналін)

Гідрохлор = 90;іазид може зменшувати реакцію на п&= #1088;есорні аміни, такі як норадренал= 110;н. Клінічне значення ць&#= 1086;го ефекту є нев&= #1080;значене та недостатнє для припинення їх застосув&#= 1072;нню.

Вітамі = 85; D і солі кальцію

Застос = 91;вання тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлорт= 110;азид, з вітаміном <= /span>D або із солями кальцію може потенціюва= 090;и підвищення рівня кальцію у сироватці крові. Одноч&= #1072;сне застосуван= 085;я тіазидних діуретиків може призве&#= 1089;ти до гіперкальц= 110;ємії, схильних до гіперкальц= 110;ємї (наприклад, гіперпарат= 080;реоз, злоякісні новоутворе= 085;ня або вітамін-<= /span>D-о= посередковk= 2;ні стани) у схильних до цього паціє&#= 1085;тів за рахунок збільшення канальцево= 111; реабсорбці= 111; кальцію.

<= /span>

Подвійн = 72; блокада РАА = 57; з антагоніс = 90;ами рецепторів ангіотензиl= 5;у II, ін&= #1075;ібіторами АПФ або аліскіреноl= 4;

Дослід = 78;ення продемонстl= 8;ували, що подвійна блокада РАА = 57; за допомого= 02; супутнього застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену = 87;ов’язана з підвищени = 84; ризиком розвитку побічних ре = 72;кцій, таких як гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія і порушення функції нирок (включ= 072;ючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; монотерапіn= 8;ю речовиною, щ= 086; впливає на РААС.

&n= bsp;

Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я.

Безпек&= #1091; т = 72; ефективнісm= 0;ь амлодипіну при гіперто = 85;ічному кризі не досліджуваl= 3;и.

Пац&#= 1110;єнти з дефіцитом натрію та дегідратацo= 0;єю

У пацієнтів з дефіцитом солей та/або дегідратацo= 0;єю, які отримують діуретики у високих дозах, може виникати симптоматиm= 5;на артеріальнk= 2; гіпотензія після початку застосуванl= 5;я препарату. Рекомендовk= 2;но коригувати такий стан перед застосуванl= 5;ям препарату Комбісарт Н = 072;бо уважно спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84; на початку лікування.=

Якщl= 6; при застосуванl= 5;і препарату Комбісарт Н виникає виражена ар = 90;еріальна гіпотензія, пацієнту слід надати горизонталn= 0;ного положення з припіднятиl= 4;и нижніми кінцівками = 10;, якщо необхідно, внутрішньоk= 4;енно інфузійно ввести фізіологічl= 5;ий розчин. Лікування можна продовжуваm= 0;и після стабілізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску.

Змі&#= 1085;и рівнів електролітo= 0;в сироватки крові

Амлодипін/= 074;алсартан/гі= дрохлортіаk= 9;ид

Неоk= 3;хідно періодично перевіряти рівні елект = 88;олітів сироватки крові, щоб визначити можливий електролітl= 5;ий дисбаланс.=

Перo= 0;одичне визначення рівнів електролітo= 0;в і калію у сироватці крові слід проводити через відповідні проміжки ча = 89;у для попередженl= 5;я можливого електролітl= 5;ого дисбалансу, особливо у пацієнтів з такими факторами р = 80;зику як порушенн= 03; функції нирок, лікування іншими препаратамl= 0; та електролітl= 5;ий дисбаланс в анамнезі.=

Валсартан

Однl= 6;часне застосуванl= 5;я з калійвмісними добавками, калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0;, замінникамl= 0; солі, що містять кал= 10;й, або іншими препаратамl= 0;, що можуть пі= 076;вищувати рівні калію (наприклад гепарином), не рекомендовk= 2;не. При необхідносm= 0;і слід контро = 83;ювати рівні калію.

Гідрохлор = 90;іазид

Повo= 0;домляли про розвиток гіпокаліємo= 0;ї при лікуванні т= 10;азидними діуретикамl= 0;, в тому числі гідрохлортo= 0;азидом.

Лікm= 1;вання препаратом Комбісарт Н слід почина = 90;и тільки післ= 03; корекції гіпокаліємo= 0;ї та будь-якої співіснуючl= 6;ї гіпомагніємії. Тіазидні діуретики можуть приз = 74;ести до появи гіпокаліємo= 0;ї або загострюваm= 0;и наявну гіпокаліємo= 0;ю. Тіазидні діуретики слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам з= 10; станами, що включають втрату калі= 02;, наприклад, солевтратнk= 2; нефропатія та преренал= 00;не (кардіогенн = 77;) порушення функції нирок. Якщо гіпокаліємo= 0;я розвиваєтьl= 9;я під час тера= 087;ії гідрохлортo= 0;азидом, застосуванl= 5;я препарату слід припинити д = 86; стабільної корекції калієвого балансу.

Лікm= 1;вання тіазидними діуретикамl= 0;, включаючи гідрохлортo= 0;азид, пов’язане з розвитком гіпонатрієl= 4;ії і гіпохлоремo= 0;чного алкалозу аб = 86; з загостреннn= 3;м існуючої гі = 87;онатріємії. Спостерігаn= 8;ться гіпонатрієl= 4;ія, що супровод = 78;ується неврологічl= 5;ими симптомами (= 085;удота, прогресуючk= 2; дезорієнтаm= 4;ія, апатія). Ліку&#= 1074;ання гідрохлортo= 0;азидом слід почина = 90;и лише після корекції існуючої гіпонатрієl= 4;ії. У разі тяжко= 111; або швидкої гіпонатрієl= 4;ії під час лікування Комбісартоl= 4; Н застосуванl= 5;я препарату слід припинити д = 86; нормалізацo= 0;ї натріємії. Тіазиди, в тому числі гідрохлортo= 0;азид, посилюють виведення магнію із сечею, що може призво = 76;ити до гіпомагнієl= 4;ії. При застосуванl= 5;і тіазидних діуретиків = 79;нижується екскреція кальцію, що може призво = 76;ити до гіперкальцo= 0;ємії.

i= 9;сім пацієнтам, які отримують тіазидні ді = 91;ретики, необхідно проводити періодичниl= 1; моніторинг рівня електролітo= 0;в, особливо ка = 83;ію, натрію та магнію.

Пор&#= 1091;шення функції нирок

Тіаk= 9;идні діуретики можуть прискорити азотемію у пацієнтів з хронічним захворюванl= 5;ям нирок.

При застосуванl= 5;і препарату Комбісарт Н = 088;екомендова&= #1085;о періодично контролюваm= 0;и рівень калі= 02;, креатиніну та сечової кислоти у сироватці крові паціє = 85;тів з порушення = 84; функції нирок.

Комk= 3;ісарт Н протипоказk= 2;ний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю, анурією або пацієнтам, як= 110; знаходятьсn= 3; на діалізі.

Немk= 2;є необхідносm= 0;і у коригуваннo= 0; дози препар = 72;ту Комбісарт Н пацієнтам з порушенням функції нирок від легкого до помірного ступеня тяж = 82;ості (ШКФ ≥ 30= мл/хв/1,73 м²).

Сте&#= 1085;оз ниркової артерії

Комбі= 089;арт H потрібно застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю для лікування гіпертензіo= 1; паціє= нтам з однобічним або двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом одиночної н = 80;рки, оскільки рівні сечовини та креатиніну = 74; сироватці крові можут= 00; збільшуватl= 0;ся.

Тра&#= 1085;сплантація нирки

На да= 085;ий час немає інформації щодо безпек = 80; застосуванl= 5;я препарату Комбісарт Н пацієнтам, яким нещода = 74;но проведено трансплантk= 2;цію нирки.

Пор&#= 1091;шення функції печінки

Валl= 9;артан головним чином виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з жовчю. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння амлодипіну подовжуєтьl= 9;я та показник AUC (концентрац= 10;я у плазмі крові – час) вищий у пацієнтів з порушеннямl= 0; функції печінки; рекомендацo= 0;ї щодо дозувань ві = 76;сутні. Для пацієнтів з порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки легкого та помірного ступеня тяж = 82;ості, що не супроводжуn= 2;ться холестазом, максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза валсартану становить 80 мг. З цієї причини препарат Комбісарт Н не показани = 81; для такої групи паціє = 85;тів.

Ангіо= 085;евротичний набряк.

Набря= 082; Квінке, у тому числі набряк гортані та голосової щілини, що можуть призвести д = 86; обструкції дихальних шляхів, і/або набряк обличчя, губ, глотки і/або язика, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які застосо = 74;ували валсартан. Деякі з цих пацієнтів мали в анамнезі набряк Квін = 82;е при прийомі інших препаратів, = 091; тому числі інгібіторіk= 4; АПФ. Застосуванl= 5;я препарату Комбісарт H слід негайно припинити при виникненні набряку Квінке; повторне застосуванl= 5;я не рекоменд = 86;ване.

Сер&#= 1094;ева недостатніl= 9;ть та захворюв = 72;ння коронарних артерій/ста = 85; після перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда<= /u>

Внаl= 9;лідок пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААi= 7;) у пацієнтів і = 79; підвищеною чутливістю можуть очік = 91;ватися порушення функції нирок. У пацієнтів і = 79; тяжкою серц = 77;вою недостатніl= 9;тю, в яких функція нир = 86;к може залежати ві = 76; активності РА= 040;С, лікування інгібітораl= 4;и АПФ і антагоністk= 2;ми ангіотензиl= 5;ових рецепторів призводить до олігурії та/або прогресуючl= 6;ї азотемії (рідко) з гострою нирковою недостатніl= 9;тю та/або летальним наслідком. Про подібні результати повідомляли щодо валсартану. = 054;цінка = 87;ацієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю або після перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда повинна завжди включати оцінку функції нирок.

У до = 89;лідженні амлодипіну у пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю неішемічноk= 5;о походження класу III і IV за класифікацo= 0;єю NYHA (Нью-Йоркськ= 086;ї кардіологіm= 5;ної асоціації) при застосуванl= 5;і амлодипіну = 95;астота випадків розвитку набряку легень була вищою, незва= 078;аючи на незначну різницю у появі або погіршk= 7;нні серцевої недостатноl= 9;ті порівняно з такою при астосуваннo= 0; плацебо.

Пацo= 0;єнтам із застійно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю блокатори кальцієвих каналів, вкл= 102;чаючи амлодипін, слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю, оскільки вони можуть підвищуватl= 0; ризик серцево-суд = 80;нних подій та летального = 85;аслідку.

Рекl= 6;мендовано з обережністn= 2; призначати = 87;репарат пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю та захворюванl= 5;ями коронарних артерій, особливо у максимальнo= 0;й дозі препар = 72;ту Комбісарт Н = 211; 10 мг/320 мг/25 мг, оскільки дані щодо застосуванl= 5;я препарату цій групі пацієнтів обмежені.=

Сте&#= 1085;оз аортальногl= 6; і мітральногl= 6; клапанів

Як і при застосуванl= 5;і інших вазодилатаm= 0;орів, з особливою обережністn= 2; сл= 110;д при = 79;начати препарат пацієнтам з= 10; стенозом аортальногl= 6; і мітральногl= 6; клапанів невисокого ступеня.

Ваг&#= 1110;тність

Лікm= 1;вання антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у II (AРАІІ) не слі = 76; починати пі = 76; час вагітності. Якщо продовженнn= 3; терапії АРАІІ є необхідним, пацієнтам, які плануют= 00; вагітність, необхідно перейти на лікування альтернатиk= 4;ними антигіпертk= 7;нзивними засобами, як= 110; мають встан = 86;влений профіль безпеки для застосуванl= 5;я вагітним. У разі настання вагітності = 83;ікування AРАII потрібно негайно припинити і, якщо необхідно, почати альтернатиk= 4;ну терапію.

Пер&#= 1074;инний гіперальдоl= 9;теронізм

Пацo= 0;єнтів = 10;з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом не слід ліку= 074;ати антагоністl= 6;м ангіотензиl= 5;у ІІ валсарта = 85;ом, оскільки у них не активована система ренін-ангіо = 90;ензин. Тому препарат Ко = 84;бісарт Н не рекомендовk= 2;ний для цієї гру= 087;и пацієнтів.

Сис&#= 1090;емний червоний вовчак

Повo= 0;домляли, що тіазидні діуретики, включаючи гідрохлортo= 0;азид, загострюютn= 0; або активують перебіг системного червоного вовчака.

Інш&#= 1110; порушення метаболізмm= 1;

Тіаk= 9;идні діуретики, включаючи гідрохлортo= 0;азид, можуть змінювати толерантніl= 9;ть до глюкози і підвищуватl= 0; рівні холестеринm= 1;, тригліцериk= 6;ів і сечової кислоти у сироватці крові. Може виникнути необхіднісm= 0;ь у коригуван = 85;і дози інсуліну аб = 86; пероральниm= 3; гіпоглікемo= 0;чних засобів пацієнтам і = 79; цукровим ді = 72;бетом.

Оскo= 0;льки Комбісарт Н містить гідрохлортo= 0;азид, він протипоказk= 2;ний при системній г= 10;перурикемі&#= 1111;. Гідрохлортo= 0;азид може підвищуватl= 0; рівні сечової кислоти в си= 088;оватці крові внаслідок зниження кліренсу сечової кислоти та може спричиняти = 79;агострення гіперурикеl= 4;ії, а також раптову подагру у чутливих пацієнтів.

Тіаk= 9;иди можуть послаблюваm= 0;и екскрецію к = 72;льцію з сечею і спричиняти періодичне та незначне підвищення = 88;івня кальцію у сироватці крові при відсутностo= 0; відомих порушень метаболізмm= 1; кальцію. Зас= 090;осування препарату Комбісарт Н слід припин = 80;ти, якщо під час лікування розвиваєтьl= 9;я гіперкальцo= 0;ємія. Під час лікування т= 10;азидами періодично слід контролюваm= 0;и рівень каль = 94;ію в сироватці крові. Виражена гіперкальцo= 0;ємія може свідчити пр = 86; прихований гіперпаратl= 0;реоз. Слід припин = 80;ти застосуванl= 5;я тіазидів перед прове = 76;енням тестів щодо функції паращитовиk= 6;ної залози.

Фот&#= 1086;чутливість=

Про випадки реакцій фоточутливl= 6;сті повідомляли при застосуванl= 5;і тіазидних діуретиків. = 071;кщо реакції фоточутливl= 6;сті виникають п = 88;отягом прийому препарату Комбісарт Н, рекомендовk= 2;но припинити лікування. Якщо віднов = 83;ення застосуванl= 5;я діуретика вважається необхідним, = 088;екомендова&= #1085;о захищати відкриті ділянки тіл = 72; від сонячни = 93; променів аб = 86; штучного УФ = 54;.

Хор&= #1110;оїдальний випіт, гостр= 072; міопія і вто= 088;инна закритокутl= 6;ва глаукома<= /u>

Ліка= ;рські засоби, що містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у, можуть с= ;причиняти ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що с&#= 1087;ричиняє хо&= #1088;іоїдальний випіт з дефектом зорового поля, транзиторнm= 1; міопію та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Симптоми включають гострий поч = 72;ток зниження гостроти зору або біл= 100; в оці і, як правило, виникають протягом декількох годин або тижнів з поч= 072;тку застосуванl= 5;я препарату.=

i= 3;елікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призвести д = 86; постійної втрати зору. &#= 1054;сновне лікування – це якнайшви = 76;ше припинити застосуванl= 5;я лікарських засобів. Якщ= 086; внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, необхідно застосовувk= 2;ти оперативні медикаментl= 6;зні або хірургічні = 84;етоди лікування. Факторами ризику розвитку го = 89;трої закритокутl= 6;вої глаукоми може бути алергія на сульфонаміk= 6; або пеніцилін в анамнезі. <= /o:p>

&#= 1047;агальні

h= 7; обережністn= 2; призначати препарат пацієнтам, у яких спостерігаl= 3;ася гіперчутлиk= 4;ість до інших антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ. Виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості до гідрохлортo= 0;азиду більш імові = 88;не у пацієнтів = 079; алергією та астмою.

Лі= 082;арський засіб містить лактозу, том= 091; пацієнтам з такими рідкими спадковими хворобами я = 82; непереносиl= 4;ість галактози, дефіцит лактази Лаппа або по= 088;ушення мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози не слід його застосовувk= 2;ти.

&#= 1055;ацієнти літнього віку (віком від 65 років)

i= 6;екомендова= 085;о з обережністn= 2;, зокрема час = 90;о контролюючl= 0; артеріальнl= 0;й тиск, призначати препарат пацієнтам л= 10;тнього віку, особливо максимальнo= 0; дози Комбіс = 72;рту Н – = &nb= sp; = 10 мг/320 мг/25 мг, оскільки дані щодо застосуванl= 5;я препарату пацієнтам цієї групи обмежені.=

Подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Існую= 090;ь докази того, що супутнє застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену підвищує ри = 79;ик гіпотензії, = 084;оже призводити до підвищення = 74;ипадків гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та порушень = 092;ункції нирок (включ= 072;ючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть).

У зв’язку з ци= 084; подвійна бл = 86;када РААС шляхом супутнього = 79;астосуванн&#= 1103; інгібіторіk= 4; АПФ, антагон= 110;стів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскір&= #1077;ну не рекомендуєm= 0;ься.

Якщl= 6; подвійна блокада є абсолютно необхідною, то її слід проводити під ретельним н = 72;глядом фахівця і пр= 080; постійному контролі фу = 85;кції нирок, рівня електролітo= 0;в і артеріаль = 85;ого тиску. Супутнє застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і антагоністo= 0;в рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Немеланомl= 5;ий рак шкіри. Резульm= 0;ати двох останніх фармакоепіk= 6;еміологічн= 080;х досліджень (згідно з дан&#= 1089;ькими загальнонаm= 4;іональними джерелами інформації, включаючи д = 72;нський реєстр випадків раку та державний р = 77;єстр призначениm= 3; ліків) показали су = 82;упний дозозалежнl= 0;й зв’язок між застосуванl= 5;ям гідрохлортo= 0;азиду та виникненняl= 4; базальноклo= 0;тинної карциноми і плоскоклітl= 0;нної карциноми.

Фотосенси = 73;ілізувальн&#= 1072; дія гідрохлортo= 0;азиду може бути причиною розвитку таких патол = 86;гій. Пацієнтів, які приймають гідрохлортo= 0;азид окремо або у комбінації = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами, слід проінформуk= 4;ати щодо ризику виникнення немеланомнl= 6;го раку шкіри т= 072; рекомендувk= 2;ти їм регулярн = 86; перевіряти шкіру на предмет нових вогни = 97; ураження, а також змін в уже наявних, та повідомл= 03;ти про будь-які підозрілі ураження шкіри.

Підозрілі ураження шкіри підлягають гістологічl= 5;ому дослідженнn= 2; за допомого= 02; біопсії. Пацієнтам слід рекомендувk= 2;ти обмежити перебуваннn= 3; під сонячними променями т = 72; = &nb= sp; УФ-променя= 084;и та використовm= 1;вати належний захист у раз= 110; перебуваннn= 3; під сонячни = 84;и променями т = 72; УФ-променям = 80; з метою міні= 084;ізації ризику раку шкіри.

Доцільніс = 90;ь застосуванl= 5;я гідрохлортo= 0;азиду також слід ретельно переглянутl= 0; для пацієнт= 10;в, які мають ра= 082; шкіри в анамнезі (ди= 074;. розділ «Побічні ре = 72;кції»).

&#= 1047;астосуванн= я у періо&#= 1076; вагітності або годування груддю.

Ваг&#= 1110;тність

Амлодипін

Дослі= 076;ження щодо безпек = 80; застосуван&= #1085;я амлодипіну у період вагітності не проводил = 80;. = &nb= sp;У дослідженнn= 3;х на тваринах репродуктиk= 4;на токсичністn= 0; спостерігаl= 3;ася при застосуванl= 5;і високих доз. Застосуванl= 5;я = 91; період вагітності рекомендовk= 2;но, тільки якщо відсутній більш безпечний альтернатиk= 4;ний лікарський засіб та якщ= 086; захворюванl= 5;я несе більши = 81; ризик для вагітної та = 087;лода.

Валсартан

Препа= 088;ат протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують за = 74;агітніти. Якщо під час лікування цим лікарсь = 82;им засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і, якщо необхідно, замін= ити іншим лікарським засобом, дозволеним = 76;ля застосуванl= 5;я вагітним.=

Гідрохлор = 90;іазид

Досk= 4;ід застосуванl= 5;я гідрохлортo= 0;азиду = 91; періо&#= 1076; вагітності, особливо в І триместрі, о= 073;межений. Даних, отриманих під час досліджень на тваринах, недостатньl= 6;.

Гідl= 8;охлортіази= 076; проникає через плаценту. Фармакологo= 0;чний механізм ді= 11; гідрохлортo= 0;азиду дає можливість стверджуваm= 0;и, що застосуванl= 5;я цього препарату у періо&#= 1076; ІІ та ІІІ триместрів вагітності може порушувати фетоплаценm= 0;арну перфузію і спричиняти виникнення фетальних т = 72; неонатальнl= 0;х реакцій, таких як жовтяниця, порушення електролітl= 5;ого балансу і тромбоцитоl= 7;енія, а також може асоціюватиl= 9;я з іншими побічними реакціями, щ= 086; спостерігаn= 2;ться у дорослих.

Амлодипін/= 074;алсартан/гі= дрохлортіаk= 9;ид

Немk= 2;є досвіду застосуванl= 5;я препарату К = 86;мбісарт Н вагітним жінкам. Наявні дані стосовно компонентіk= 4; препарату дають можливість стверджуваm= 0;и, що застосуванl= 5;я препарату Комбіса= ;рт Н протипоказk= 2;но.

Пер&#= 1110;од годування груддю

Амлl= 6;дипін = 87;роникає у грудне молоко. Частка материнськl= 6;ї дози, отрима= 085;ої немовлям, оцінюваласn= 3; з міжк= вартильним діапазоном 3–7 %, максималь= ;но 15 %. Вплив амлодипіну на немовля невідомий. Інформація = 97;одо застосуванl= 5;ня валсартану у період годування груддю відс = 91;тня. Гідрохлортo= 0;азид виявляєтьсn= 3; у грудному молоці у невеликих кількостях. Тіазиди у високих доз = 72;х, що спричиняють сильний діурез, можу= 090;ь перешкоджаm= 0;и = 87;родукуванню грудного молока.

Засm= 0;осування препарату Комбісарт Н протипоказk= 2;но протягом періоду годування г = 88;уддю.

Фер&#= 1090;ильність

Кліl= 5;ічних досліджень, пов’язаних із застосув = 72;нням Комбісарт Н, щодо фертильносm= 0;і немає.

Вал&#= 1089;артан

Валсартан не мав жодного шкідливого впливу на репродуктиk= 4;ну функцію самців або самок щурів = 087;ри пероральниm= 3; дозах до 200 мг/кг/добу. Ця доза в 6 разів перевищує максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну дозу для людини, розрахованm= 1; в мг/м² (розрахунки передбачаюm= 0;ь пероральну дозу 320 мг/добу для пацієнт = 72; з масою тіла 60 кг).

Амл&#= 1086;дипін

У деяких пацієнтів, які отримували блокатори кальцієвих каналів, бул= 080; зареєстровk= 2;ні оборотні біохімічні зміни головок спе = 88;матозоїдів. Клінічні дані є недостатніl= 4;и щодо потенційноk= 5;о впливу амлодипіну на фертильн= 10;сть. В одному дослідженнo= 0; на щурах бул= 086; виявлено несприятлиk= 4;і впливи на чо= 083;овічу фертильнісm= 0;ь.

Зk= 6;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

У пацієнтів, як= 110; застосовуюm= 0;ь Комбісарт Н, може виникати запаморочеl= 5;ня = 72;бо відчуття слабкості після прийому препарату, тому вони повинні враховуватl= 0; це під час керування автотранспl= 6;ртом та роботи з п&#= 1086;тенційно небезпечниl= 4;и механізмамl= 0;.

Амлодипін може слабко або помірно впливати на здатність керувати автотранспl= 6;ртом або п = 88;ацювати з іншими механізмамl= 0;. Якщо пацієн = 90;и під час застосуванl= 5;я амлодипіну відчувають запамороче&#= 1085;ня, головний біль, втому або нудоту, їхня реакці= 03; може порушуватиl= 9;я.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Спо&#= 1089;іб застосуванl= 5;я

Комk= 3;ісарт Н можна застосовувk= 2;ти незалежно від прийому їжі. Таблетк= 080; слід ковтат = 80; цілими, запиваючи водою, в один і той же час доби, бажано вранці.

Доз&#= 1091;вання

Рекl= 6;мендована доза препарату Комбісарт Н = 211; 1 таблетка на добу, бажано вранці.

Перk= 7;д переходом н = 72; застосуванl= 5;я препарату Комбісарт Н стан пацієнта повинен бут = 80; контрольовk= 2;ним незмінними дозами монопрепарk= 2;тів, які приймають одночасно. Доза препарату К = 86;мбісарт Н повинна залежати ві = 76; доз окремих компонентіk= 4; комбінації, що застосовуюm= 0;ься на момент зміни препарату.=

Макl= 9;имальна рекомендовk= 2;на доза препарату Комбісарт Н = 211; 10 мг/320 мг/25 мг.

Окр&#= 1077;мі групи пацієнтів<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>

Порушення функції нирок

Оскo= 0;льки до складу препарату входить гід = 88;охлортіази&#= 1076;, препарат Комбісарт Н протипоказk= 2;ний пацієнтам з анурією та тяжкими пор = 91;шеннями функції нирок (швидк= 110;сть клубочковоo= 1; фільтрації (ШКФ) < 30 мл/хв/1,73 = 084;²).

Немає необхідносm= 0;і у коригуваннo= 0; дози пацієн = 90;ам з порушеннямl= 0; функції нирок від ле= 075;кого до помірног = 86; ступеня тяж = 82;ості.

Порушення функції печінки

Оскo= 0;льки до складу препарату входить вал = 89;артан, препарат Ко = 84;бісарт Н протипоказk= 2;ний пацієнтам із тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки. Пац= 110;єнтам з порушеннямl= 0; функції печінки від легкого до помірного ступеня тяж = 82;ості, що не супроводжуn= 2;ться холестазом, максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза валсартану становить 80 мг, і тому Комбісарт Н не показани = 81; для цієї гру= 087;и пацієнтів. Пацієнтам з порушеннямl= 0; функції печінки від легкого до помірного ступеня тяж = 82;ості рекомендацo= 0;ї щодо дозування амлодипіну = 85;е встановленo= 0;. При переведеннo= 0; пацієнтів з гіпертонічl= 5;ою хворобою з порушенням = 92;ункції печінки на = Комбі= 089;арт Н потрібно використовm= 1;вати найнижчу доступну дозу амлодипіну.

Серцева недостатніl= 9;ть та захворюванl= 5;я коронарних артерій

Досk= 4;ід застосуванl= 5;я препарату Комбісарт Н, особливо у максимальнl= 0;х дозах, пацієнтам і = 79; серцевою не = 76;остатністю та захворюванl= 5;ями коронарних артерій обмежений. Рекомендовk= 2;но з обережніс = 90;ю застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю та захворюв = 72;ннями коронарних артерій, особливо ма = 82;симальну дозу препарату Комбісарт Н 10 мг/320 мг/25 мг.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Рекl= 6;мендовано з обережністn= 2;, зокрема час = 90;о контролюючl= 0; артеріальнl= 0;й тиск, призна= 095;ати препарат пацієнтам літнього віку, особли= 074;о максимальнm= 1; дозу препарату Комбісарт Н = &nb= sp; 10 мг/320 мг/2= 5 мг, оскі = 83;ьки дані щодо застосуванl= 5;я препарату ц= 10;й групі пацієнтів обмежені. Пр= 080; переведеннo= 0; пацієнтів літнього віку на Комбісарт Н потрібно використовm= 1;вати найнижчу доступну дозу амлодипіну.

Педіатричн= а популяція<= /span>

Немає відповідниm= 3; даних про застосуванl= 5;я препарату К = 86;мбісарт Н пацієнтам педіатричнl= 6;ї популяції (пацієнтів віком до 18 років) за показанням артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

<= /span>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig= ht:bold'>Діти. Бе= 079;пека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я дітям не встановленk= 2;, тому препарат не сл= 110;д зас = 90;осовува= 090;и пацієнтам цієї віково= 11; групи.<= /p>

<= /span>

Пе= 088;едозування.

Сим&#= 1087;томи

Немk= 2;є даних про передозуваl= 5;ня препарату К = 86;мбісарт Н. Основний симптом передозуваl= 5;ня – можлива виражена артеріальнk= 2; гіпотензія із запаморочеl= 5;ням. Передозуваl= 5;ня амлодипіну може призводити до виражено= 11; вазодилатаm= 4;ії периферичнl= 0;х судин і, можл&#= 1080;во, рефлекторнl= 6;ї тахікардії. Повідомляли про виражену і потенційну пролонговаl= 5;у системну гіпотензію, включаючи шок з леталь= 085;им наслідком.=

Лік&#= 1091;вання

Амлодипін/= 074;алсартан/гі= дрохлортіаk= 9;ид

Кліl= 5;ічно виражена артеріальнk= 2; гіпотензія при передозуваl= 5;ні препарату Комбісарт Н потребує активної підтримки с = 77;рцево-судин&= #1085;ої системи, включаючи частий моніторинг функції серця і дихальної с = 80;стеми, утримання нижніх кінцівок у припіднятоl= 4;у положенні, контроль об’єму цирк = 91;люючої крові та діурезу. Судинозвужm= 1;вальні препарати м = 86;жуть бути доречними для відновленнn= 3; тонусу суди = 85; і артеріальнl= 6;го тиску за умови, що немає протипоказk= 2;нь для їх засто= 089;ування. Внутрішньоk= 4;енне введення кальцію глюконату може бути ефективним для реверсі= 11; ефектів блокади кальцієвих каналів.

Амлодипін

Якщl= 6; після прийому препарату минуло небагато ча = 89;у, слід розглянути питання про індукцію блювання аб = 86; промивання шлунка. При призначеннo= 0; активованоk= 5;о вугілля одразу або через = 2 годин&= #1080; після прийому амлодипіну абсорбція амлодипіну виражено знижуваласn= 0;.

Малl= 6;ймовірно, що амлодипі = 85; виводиться при гемодіалізo= 0;.

Валсартан

Малl= 6;ймовірно, що валсарта = 85; виводиться при гемодіалізo= 0;.

Гідрохлор = 90;іазид

Перk= 7;дозування гідрохлортo= 0;азидом супроводжуn= 8;ться дефіцитом електролітo= 0;в (гіпокалієм= 10;єю, гіпохлоремo= 0;єю) і гіповолем= 10;єю внаслідок надмірного діурезу. Най= 095;астішими симптомами передозуваl= 5;ня є нудота і сонливість. Гіпокаліємo= 0;я може призво = 76;ити до спазмів м’язів та/аб= 086; загостреннn= 3; аритмії, пов’язаної = 79; одночасним застосуванl= 5;ям глікозидів наперстянкl= 0; або деяких антиаритміm= 5;них лікарських препаратів.

Рівен= 100;, до якого гідрохлортo= 0;азид виводиться при проведенні гемодіалізm= 1;, не встановл = 77;ний.

<= /span>

По= 073;ічні реакції.

&#= 1040;млодипін/ва= ;лсартан/гід= 088;охлортіази&= #1076;

– з боку метаболізмm= 1; та живлення: анорексія, гіперкальцo= 0;ємія, гіперліпідk= 7;мія, гіперурикеl= 4;ія, гіпокаліємo= 0;я, гіпонатрієl= 4;ія;

– з боку психіки: безсонн= ;я/порушення сну;

– з боку нервової системи: порушен= ;ня координаціo= 1;, запаморочеl= 5;ня, запаморочеl= 5;ня постуральнk= 7;, запаморочеl= 5;ня при напруженні, дисгевзія, головний біль, летарг= 110;я, парестезія, периферичнk= 2; нейропатія, нейропатія, сонливість, синкопе;

– з боку органів зор = 91;: пор= ушення зору;<= /o:p>

– з боку органів слуху: вертиго;

– з боку серця: тахікарді= 03;;

– з боку судинної системи: артеріальнk= 2; гіпотензія, ортостатичl= 5;а гіпотензія, флебіт, тромбофлебo= 0;т;

– з боку респіраторl= 5;ого тракту, органів середостінl= 5;я та грудної клітки: кашель, диспное, подразненнn= 3; горла;

– з боку травного тракту: абдомін= ;альний дискомфорт, біль у верхній час = 90;ині живота, неприємний запах при диханні, діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання;

– з боку шкіри т= 072; її похідних: гіпер= 075;ідроз, свербіж;

– з боку скелетно-м’= 03;зової системи і сполучної тканини: біль у спині, опухання суглобів, спазми м’яз= 10;в, м’язова слабкість, міалгія, біл= 100; у кінцівках;

– з боку нирок і сечовидільl= 5;ої системи: підвище= ;ння рівня креатиніну = 91; сироватці к = 88;ові, полакіурія, гостра ниркова недостатніl= 9;ть;

– з боку репродуктиk= 4;ної системи: імпотен= ;ція;

– загальні порушення: абазі= 103;, порушення ходи, астенія, дискомфорт, нездужання, слабкість, некардіальl= 5;ий біль у грудній клітці, набряки;

– обстеження: підви= 097;ення рівня азоту сечовини, підвищення рівня сечової кислоти у крові, зниження рівня калію = 091; сироватці крові, збільшення маси тіла.

Амл&#= 1086;дипін

– з боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: лейкопе= ;нія, тромбоцитоl= 7;енія, іноді з пурпурою;

– з боку імунної системи: гіперчу= ;тливість;

– з боку метаболізмm= 1; та харч= ;ування: гіп= ерглікемія;

– з боку психіки: депресі= ;я, безсl= 6;ння/порушен&#= 1085;я сну, зміни настрою, зні= 103;ковілість;

– з боку нервової системи: запамор= ;очення, дисгевзія, екстрапіраl= 4;ідальний синдром, головний біль, гіперт= 086;нія, парестезія, периферичнk= 2; нейропатія, = 085;ейропатія, сонливість, синкопе, тремор, гіпе= 089;тезія;

– з боку органів зор = 91;: пор= ушення зору, розлад= 080; зору;<= /o:p>

– з боку органів слуху: дзвін у вухах;

– з боку серця: пальп= 110;тація, аритмія (включаючи брадикардіn= 2;, шлуночкову тахікардію, фібриляцію передсердь), інфаркт міокарда;

– з боку судинної системи: припливи, артеріальнk= 2; гіпотензія, васкуліт;=

– з боку респіраторl= 5;ого тракту, органів сер = 77;достіння та грудної клітки: кашель, диспное, риніт;

– з боку травного тракту: абдомін= ;альний дискомфорт, біль у верхній час = 90;ині живота, змін= 072; частоти дефекації, д= 110;арея, сухість у роті, диспепсія, гастрит, гіперплазo= 0;я ясен, нудота, панкреатит, блювання;

– з боку печінк = 80; та жовчовивідl= 5;их шляхів: підвище= ;ння рівня ферментів печінки, включаючи підвищення рівня білірубіну = 91; сироватці крові (більш пов’язано з холестазом), гепатит, внутрішньоl= 7;ечінковий холестаз, жо= 074;тяниця;

– з боку шкіри т= 072; її похідних: алопе= 094;ія, ангіоневроm= 0;ичний набряк, муль= 090;иформна еритема, екзантема, гіпергідроk= 9;, реакції фоточутливl= 6;сті, свербіж, пурпура, висипання, зміна кольору шкіри, кропив’янкk= 2;, некротизую&= #1095;ий васкуліт і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, набряк Квінке;

– з боку скелет = 85;о-м’язової системи і сполучної тканини: артралг= ;ія, біль у спині, спазми м’язів, міал= 100;гія, набряк щиколотки;

– з боку нирок і сечовидільl= 5;ої системи: порушен= ;ня сечовипускk= 2;ння, ніктурія, полакіурія;

– з боку репродуктиk= 4;ної системи і молочних залоз: імпотенці= 03;, гінекомастo= 0;я;

– загальні порушення: астен= 110;я, дискомфорт, нездужання, слабкість, некардіальl= 5;ий біль у грудній клітці, набр= 103;ки, біль;

– обстеження: збіль= 096;ення маси тіла, зменшення маси тіла.

Вал&#= 1089;артан

– з боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: зниженн= ;я рівнів гемоглобінm= 1; і гематокритm= 1;, нейтропеніn= 3;; тромбоцитоl= 7;енія, іноді з пурп= 091;рою;

– з боку імунної системи: гіперчу= ;тливість;

– з боку органів слуху: вертиго;

– з боку судинної системи: васкуліт;

– з боку респіраторl= 5;ого тракту, органів сер = 77;достіння та грудної клітки: кашель;=

– з боку травного тракту: абдомін= ;альний дискомфорт, біль у верхній час = 90;ині живота;

– з боку печінки та жовчовивідl= 5;их шляхів: підвище= ;ння рівня ферментів печінки, вкл= 102;чаючи підвищення рівня білірубіну = 91; сироватці крові;

– з боку шкіри та її похідних: ангіо= 085;евротичний набряк, бульозний дерматит, свербіж, висипання;=

– з боку скелетно-м’= 03;зової системи і сполучної тканини: міалгія= ;;

– з боку нирок і сечовидільl= 5;ої системи: підвище= ;ння рівня креатиніну = 91; сироватці к = 88;ові, ниркова недостатніl= 9;ть і порушення функції нирок;

– загальні порушення: слабк= 110;сть;

– обстеження: підви= 097;ення рівня калію = 091; крові.

Гід&#= 1088;охлортіази= д

– з боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: агранул= ;оцитоз, недостатніl= 9;ть кісткового мозку, гемолітичнk= 2; анемія, лейк= 086;пенія, тромбоцитоl= 7;енія, іноді з пурпурою, ап= 083;астична анемія;

– з боку імунної системи: гіперчу= ;тливість;

– з боку метаболізмm= 1; та харч= ;ування: гіп= еркальціємo= 0;я, гіперглікеl= 4;ія, гіперурикеl= 4;ія, гіперхлореl= 4;ічний алкалоз, гіпокаліємo= 0;я, гіпомагнієl= 4;ія, гіпонатрієl= 4;ія, погіршення метаболічнl= 0;х ознак діабету;

– з боку психік = 80;: деп= ресія, безсоння/по = 88;ушення сну;

– з боку нервової системи: запамор= ;очення, головний біль, парестезія;

– з боку органів зор = 91;: пор= ушення зору, гостра закритокутl= 6;ва глаукома, хор= іоїдальний випіт (част&= #1086;та невідома);

– з боку серця: аритм= 110;я (включаючи брадикардіn= 2;, шлуночкову тахікардію, фібриляцію передсердь);

– з боку судинної системи: ортостатичl= 5;а гіпотензія;

– з боку респіраторl= 5;ого тракту, органів сер = 77;достіння та грудної клітки: респіра= ;торний дистрес, набряк леге = 85;ь, пневмоніт;

– з боку травного тракту: абдомін= ;альний дискомфорт, біль у верхній час = 90;ині живота, запор, зниження апетиту, діа= 088;ея, нудота, панкреатит, блювання;

– з боку печінки та жовчовивідl= 5;их шляхів: внутріш= ;ньопечінко = 74;ий холестаз, жовтяниця;

– з боку шкіри т= 072; її похідних: шкірн= 110; реакції, подібні до червоного вовчака, реактиваціn= 3; шкірної форми червоного в = 86;вчака, мультиф= ;ормна еритема, реакції фоточутливl= 6;сті, пурпура, висипання, кропив’янкk= 2;, некротизуюm= 5;ий васкуліт і т= 086;ксичний епідермальl= 5;ий некроліз;=

– з б&= #1086;ку скелетно-м’= 03;зової системи і сполучної тканини: спазми м’язів;

– з боку нирок і сечовидільl= 5;ої системи: ниркова дисфункція, гостl= 8;а ниркова недостатніl= 9;ть, ниркова недостатніl= 9;ть і порушення функції нирок;

– з боку репродуктиk= 4;ної системи: імпотен= ;ція;

– загальні порушення: астен= 110;я, пропасниця;

– обстеження: підви= 097;ення рівня ліпідів, глюкозурія.

Пухлини доброякіснo= 0;, злоякісні т = 72; неуточнені (= 091; тому числі кісти та поліпи). Час&= #1090;ота невідома: немеланомнl= 0;й рак шкіри (ба&#= 1079;альнокліти= нна карцинома т = 72; плоскоклітl= 0;нна карцинома).

Опис виділених побічних реакцій

Немела= ;номний рак шкіри: за даними епідеміолоk= 5;ічних досліджень, = 089;постерігає&= #1090;ься залежність виникнення = 85;емеланомно&#= 1075;о раку шкіри від сукупно= 11; дози гідрохлортo= 0;азиду (сукупний доза-ефект) (д&= #1080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

= 059;мови зберігання.

Збеl= 8;ігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберіг = 72;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці= ;.

= 059;паковка.

По 10 таблеток у б= 083;істері; по 3 блістери у пачці.

= 050;атегорія відпуску. За рецептом.=

= 042;иробник. АТ &= laquo;КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

= 052;ісцезнаход&= #1078;ення виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівськk= 2;, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua