ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Ноліпрел^® Бі-форте
(Noliprel^® Bi-forte)

Склад:

ді= 02;чі речовини: перин= ;доприл (perindopri= l)/індапамід (indapamide);

1 таблетка містить 6,79 мг периндоприl= 3;у, що відповідає 10&n= bsp;мг периндоприl= 3;у аргініну, та 2,5 мг індапаміду;<= /span>

допомiж&= #1085;i речовини: лактl= 6;зи моногідрат, магнію стеарат, мальтодексm= 0;рин, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальглo= 0;колят (тип А), гліцерин, гіпромелозk= 2;, макрогол 6000, титану дiоксид (E 171).<= /span>

= 51;ікарська форма. Таблетl= 2;и, вкриті плівковою оболонкою.<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: табле= ;тка, вкрита плівковою оболонкою, білого кольору, круглої форми.

= 60;армакотера&#= 1087;евтична група. Комбін&#= 1086;вані препарати інгібіторіk= 4; ангіотензиl= 5;-перетворюв&#= 1072;льного ферменту (АПФ). Периндо&= #1087;рил та діуретик = 80;. Код= ATX C09B A04.

Фармаколо= 075;iчнi властивостo= 0;.

Фармакоди= 085;аміка.

Н= оліпрел^® Бі-форте – це комбінація інгібітору АПФ периндо = 87;рилу аргініну та сульфонамiд = 85;ого діуретика індапаміду. Його фармакологo= 0;чна дія зумовлена властивостn= 3;ми кожного компонента (периндопри = 83;у та індапаміду) та їх адитивним синергізмоl= 4;.

= 52;еханізм дії

= 52;еханізм дії периндоприl= 3;у

П= ериндоприл – інгібітор АПФ, що перетворює ангіотензиl= 5; І в ангіотензиl= 5; ІІ (судинозвуж = 91;вальну субстанцію), додатково стимулює секрецію альдостероl= 5;у корою наднирковиm= 3; залоз та розпад брадикінінm= 1; (вазодилату= 02;чої субстанції) до неактивних гептапептиk= 6;ів. Інгібуваннn= 3; АПФ призвод = 80;ть до: зниження секреції альдостероl= 5;у; підвищення активності реніну у плазмі кров= 10;, тоді як альдостероl= 5; не чинить негативногl= 6; впливу; змен= 096;ення загального периферичнl= 6;го опору судин завдяки пер = 77;важаючому впливу на судини м’язів та нирок; при цьому не спостерігаn= 8;ться затримки води та соле= 081; або рефлекторнl= 6;ї тахікардії, навіть у раз= 110; тривалого лікування. О= 082;рім того, периндоприl= 3; знижує арте = 88;іальний тиск (АТ) у пацієнтів і = 79; нормальним = 10; низьким рів = 85;ем реніну у плазмі кров= 10;. Периндоприl= 3; діє через свій активний метаболіт периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти неактивні. П= 077;риндоприл зменшує роботу серц= 03; через вазод = 80;лататорну дію на вени (можливо, через зміни = 091; метаболізмo= 0; простагланk= 6;инів) – зменшення переднаванm= 0;аження – та через зм&#= 1077;ншення загального опору периферичнl= 0;х судин – зменшення постнавантk= 2;ження на серце. Дос&#= 1083;ідження, проведені з участю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, довели, що застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у призводить до зниження тиску наповнення лівого та правого шлуночків, з= 085;иження загального опору периферичнl= 0;х судин, збіль= 096;ення серцевого викиду та покращення серцевого індексу, збі= 083;ьшення регіональнl= 6;го кровотоку у м’язах. Покр= 072;щуються показники тестів із фізичним навантаженl= 5;ям.

= 52;еханізм дії індапаміду

І= ндапамiд – похідна сульфонаміk= 6;у з індоловим кільцем, фармакологi = 95;но споріднена = 79; тiазидними діуретикамl= 0;. Індапамід інгібує реабсорбціn= 2; натрію у кор= 090;икальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів і меншою міро= 02; - калію і магнію із сечею, підвищуючи таким чином сечовиділеl= 5;ня та забезпеч = 91;ючи антигіпертk= 7;нзивну дію.

= 60;армакодина&#= 1084;ічні ефекти

Н= оліпрел^® Бі-форте чин= 080;ть дозозалежнm= 1; антигіпертk= 7;нзивну дію на систо= 083;ічний (САТ) та діастолічнl= 0;й (ДАТ) артеріальнl= 0;й тиск у пацієнтів б = 91;дь-якого віку з артер= 110;альною гіпертензіn= 8;ю як у положенні лежачи, так і &= #1074; положенні с = 90;оячи.

PICXEL = – багатоцен = 90;рове рандомізовk= 2;не подвійно сліпе контрольовk= 2;не дослідженнn= 3;, у ході якого з= 072; результатаl= 4;и ехокардіогl= 8;афії оцінювали вплив комбінації периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у на гіпертро = 92;ію лівого шлуночка порівняно з еналаприлоl= 4; у монотерапіo= 1;. У ході дослідженнn= 3; PICXEL пацієнтів = 79; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та гіпертрофіn= 8;ю лівого шлуночка (з індексом маси лівого шлуночка > 120 г/м² у чоловіків т = 72; > 100 г/м² у жінок) було рандомізовk= 2;но у дві групи: о&= #1076;на група паціє = 85;тів приймала 2 м = 75; периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну (еквівалент = 85;о 2,5 мг периндоприl= 3;у аргініну)/0,625 м= ;г індапаміду, інша – 10 мг еналаприлу 1&nb= sp;раз на добу протягом року. Дози було адапто = 74;ано відповідно до показників АТ: дозу пери&#= 1085;доприлу тертбутилаl= 4;іну збільшувалl= 0; до 8 мг (еквівалент = 85;о 10 мг периндоприl= 3;у аргініну), індапаміду R= 11; до 2,5 мг, еналаприлу R= 11; до 40 мг 1 раз на добу. Препарати у стартовій дозі продов = 78;или приймати 34 % пацієнтів у групі периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091; (2 мг периндо= 087;рилу та 0,625 мг індапаміду) та 20 % у групі еналаприлу (10 мг). Серед усіх рандомізовk= 2;них пацієнтів наприкінці = 83;ікування індекс маси лівого шлуночка зменшився достовірно більшою мірою у пацієнтів, які отримували периндоприl= 3;/індапамід (-10,1 г/м²), ніж у г&#= 1088;упі еналаприлу (-1,= 1 г/м²). Різниця між двома групами становила -8,3 (95&nb= sp;% довірчий інтервал [ДІ] від -11,5 до -5,0, p < 0,0001). К= 088;ащого ефекту щодо зниження індексу мас = 80; лівого шлуночка бу = 83;о досягнуто при прийомі = 076;ози 8 мг периндоприl= 3;у (еквівалент = 85;о 10 мг периндоприl= 3;у аргініну)/2,5 м&= #1075; індапаміду. = 040;ртеріальни&= #1081; тиск більш ефективно зменшився у групі периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091;: різниця середнього зниження АТ між двома групами пацієнтів становила -5,8 мм рт. ст. (95 = ;% ДІ від -7,9 до -3,7, p < 0,0001) для САТ та -2,3 мм рт. ст. (95 = ;% ДІ від -3,6 до -0,9, p =3D 0,0004) для ДАТ.

= 60;армакодина&#= 1084;ічні ефекти, пов’язані з периндоприl= 3;ом

П= ериндоприл ефективно знижує АТ пр= 080; всіх ступен= 03;х артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;: легкому, помірному т = 72; тяжкому. Зниження СА = 58; і ДАТ спостерігаn= 8;ться у положенні = 103;к лежачи, так і стоячи. Макс= 080;мальний антигіпертk= 7;нзивний ефект розви = 74;ається через 4–6 год= 080;н після прийому одноразовоo= 1; дози та збер= 110;гається більше доби. &#= 1055;ериндоприл має високий рівень остаточногl= 6; блокування інгібітору АПФ (приблизно 80 %) через 24 години після прийому. У пацієнтів, які відповіли н = 72; лікування, н= 086;рмалізація АТ досягаєт= 00;ся через місяц= 00; і зберігаєтьl= 9;я без виникнення тахіфілаксo= 0;ї. Припинення терапії не супроводжуn= 8;ться синдромом відміни. Пер= 080;ндоприл має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;, відновлює еластичнісm= 0;ь великих артерій, коригує гістоморфоl= 4;етричні зміни у рези= 089;тентності артерій та зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Додавання у разі необхі = 76;ності тіазидного діуретика призводить до додатковогl= 6; синергізму. = 050;омбіноване застосуванl= 5;я інгібітору АПФ і тіазидного діуретика зменшує ризик гіпок = 72;ліємії, що може виникнути при призначеннo= 0; діуретика я = 82; монотерапіo= 1;.

= 60;армакодина&#= 1084;ічні ефекти, пов’язані з індапамідоl= 4;

П= ри застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; індапамід чинить антигіпертk= 7;нзивну дію, яка трив&#= 1072;є 24 години. Цей ефект проявляєтьl= 9;я у дозах, в яких діурет = 80;чні властивостo= 0; є мінімальниl= 4;и. Антигіпертk= 7;нзивна дія індапаміду = 87;ропорційна до покращан = 85;я еластичносm= 0;і артерій та зменшення резистентнl= 6;сті артеріол і загального периферичнl= 6;го опору судин. &#= 1030;ндапамід зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Пр= 080; перевищеннo= 0; дози антигі = 87;ертензивна дія тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків = 76;осягає рівня плато, тоді як кількість небажаних ефектів зро = 89;тає. Якщо лікування є недостатньl= 6; ефективним, = 085;е слід збільш = 91;вати дозу препар = 72;ту. Б= 110;льше того, як було показано у ході досліджень різної тривалості (короткої, середньої т = 72; довгої) з участю пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, індапамід н = 77; впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцери = 76;ів, ліпопротеїk= 6;ів низької та високої щільності) т= 072; не впливає н= 072; метаболізм вуглеводів, навіть у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 2; та цукровим діабетом.=

Фармак&#= 1086;кінетика.

Ф= армакокінеm= 0;ичні властивостo= 0; периндоприl= 3;у та індапаміду = 87;ри застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; не відрізняютn= 0;ся від властивостk= 7;й цих компоне = 85;тів при їх окремому застосуванl= 5;і.

= 60;армакокіне&#= 1090;ичні властивостo= 0; пери&#= 1085;доприлу

= 42;смоктуванн&#= 1103; та біодоступнo= 0;сть. Післn= 3; пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, його максим = 72;льна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 1 годину. Період напіввиведk= 7;ння периндоприl= 3;у з плазми крові становить 1 годину. Оск= 110;льки прийом їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у у периндоприl= 3;ат, а отже, знижу&#= 1108;ться і його біодоступнo= 0;сть, периндоприl= 3;у аргінін слі = 76; приймати перорально = 74; одноразовіl= 1; добовій доз= 10; вранці пере = 76; їдою.

= 56;озподіл. Об’є = 84; розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками плазми кров= 10; становить 20 %, в основному = 079; АПФ, і залежи&#= 1090;ь від концентрацo= 0;ї.

= 41;іотрансфор&#= 1084;ація. Периндоприl= 3; є пролікарсьl= 2;им засобом. Так, 2= 7 % прийнятої дози периндоприl= 3;у потрапляє у = 082;ровотік у вигляді активного метаболіту = 87;ериндоприл&#= 1072;ту. Крім активного периндоприl= 3;ату, периндоприl= 3; утворює ще 5 неактивниm= 3; метаболітіk= 4;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоприl= 3;ату у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3–4 год= 080;ни.

= 42;иведення. Периl= 5;доприлат виводиться із сечею, період остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно 17 годин. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; протягом 4 діб.

= 51;інійність/н&= #1077;лінійність= ;. Було продемонстl= 8;овано лінійний зв’язок між дозою перин = 76;оприлу та його концентрацo= 0;єю у плазмі кро= 074;і.

= 54;собливі категорії пацієнтів<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

= 55;ацієнти літнього віку. Виведення периндоприl= 3;ату знижується = 91; пацієнтів літнього віку та в осіб із серцевою аб = 86; нирковою не = 76;остатністю.<= o:p>

= 55;орушення функції нирок. Для пацієнт= ;ів з нирковою недостатніl= 9;тю слід адаптувати дозу залежн = 86; від ступеня = 087;орушення функції нирок (кліренсу креатиніну).

= 53;еобхідніст&#= 1100; діалізу. Діаліз&= #1085;ий кліренс периндоприl= 3;ату становить 70 мл/хв.

= 62;ироз печінки. Кінети&= #1082;а периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на цироз печінки: печінковий кліренс основної молекули зн = 80;жується вдвічі. Одна= 082; кількість утворюваноk= 5;о периндоприl= 3;ату не зменшуєтьсn= 3;, і, отже, таким пацієнтам н = 77; потрібно підбирати дозу (див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= Фарма= ;кокінетичн= 10; властивостo= 0; і= 085;дапаміду<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>

= 42;смоктуванн&#= 1103;. Індаl= 7;амід швидко та повністю всмоктуєтьl= 9;я у травному тракті. Макс= 080;мальна концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 годину після пероральноk= 5;о прийому препарату.=

= 56;озподіл. Зв’я = 79;ування з протеїнам = 80; плазми кров= 10; становить 79 %.

= 41;іотрансфор&#= 1084;ація та виведенн= 03;. Перiо = 76; напiввиведе = 85;ня становить 14–24= години (у середньом= 091; – 18 годин). Повторний прийом не призводить до кумуляці= 11;. Виведення головним чином відбуваєтьl= 9;я із сечею (70 % дози) та фекаліями (22 %) у формі неактивних метаболітіk= 4;.

= 54;собливі категорії пацієнтів<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

= 55;орушення функції нирок. У пацієнтів= ; із нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.<= o:p>

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Пок= ;азання.

Л= ікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; у пацієнтів, які потребу= 02;ть застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у аргініну у дозі 10 мг та індапаміду = 91; дозі 2,5 мг.

Протипока= 079;ання.

Пов’яз&#= 1072;ні з периндоприl= 3;ом:

= гіперчутлиk= 4;ість до діючої речовини аб= ;о до будь-якого іншого інгібітору АПФ;
= ангіоневроm= 0;ичний набряк (набl= 8;як Квінке) в анамнезі, пl= 6;в’язаний із попереднім лікуванням інгібітора= ми АПФ (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»);
= уроджений або ідіопат= ;ичний ангіоневро= тичний набряк;
= вагітність або планування вагітності= (див. розділ «Застосува= ння у період ваk= 5;ітності або годування груддю»);<= /li>
= одночасне застосуван= ня з препаратам= и, що містять аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом або з порушенням функції нирок (швидкість l= 2;лубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м^=
2) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= );
= одночасне застосуван= ня з сакубітрил= ом/валсарта = 85;ом. Ноліпl= 8;ел^® Бі-форте не застосовув= ати раніше ніж через 36 годи= 085; після прийому останньої дози сакубітрил= у/валсартан = 91; (див. розділи «Особливос= ті застосуван= ня» і «Вk= 9;аємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій= »);
= екст&= #1088;акорпораль= ;ні методи лікування, які призвод= ;ять до контакту крові з негативно з= ;арядженими поверхнями (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= );
= значний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз арте= ;рії єдиної функціоную= чої нирки (див. розділ «Особливос= ті застосуван= ня»).

Пов’яз&#= 1072;ні з індапамідоl= 4;:

= гіперчутлиk= 4;ість до діючої речовини аб= ;о до будь-якиm= 3; інших сульфо= намідів;
= порушення функції нирок тяжкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);
= печінкова енцефалопа= тія;
= порушення функції печінки тяжкого ступеня;
= гіпокаліємo= 0;я.

Пов’яз&#= 1072;ні з препарато = 84; Ноліпрел^® Бі-форте:

= гіперчутлиk= 4;ість до будь-якоo= 1; допоміжної речовини.

Ч= ерез відсутністn= 0; достатньогl= 6; клінічного досвіду Ноліпрел^® Бі-форте не слід застос = 86;вувати:

= пацієнтам, які перебувают= ь на гемодіаліз= і;
= пацієнтам із неліковано= ю декомпенсо= ваною серцевою не= ;достатніст= 02;.

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Взаємо&#= 1076;ії, спільні для периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у

Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не

= 51;ітій. Під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я літію та інгібіторіk= 4; АПФ повідом = 83;ялося про оборотн = 77; збільшення концентрацo= 0;ї літію в сироватці крові та підвищення його токсич = 85;ості. Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у разом з індапамідоl= 4; і літієм не рекомендовk= 2;не, однак якщо ц= 077; дійсно необ = 93;ідно, слід ретельно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію у сироватці крові (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

Одн= ;очасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

= 41;аклофен. Збілn= 0;шується антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необхідно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск і в разі необхідносm= 0;і коригувати дозу антигіпертk= 7;нзивного засобу.

= 53;естероїдні протизапалn= 0;ні лікарські засоби (НПЗЗ) (у тому числі &= #1072;цетилсаліц= ;илова кислота у дозі ≥ 3 г/добу). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ та нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів, наприклад ацетилсаліm= 4;илової кислоти у пр= 086;тизапальни&= #1093; дозах, інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 та неселективl= 5;их НПЗЗ, можлив= 077; послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і НПЗЗ може призве = 89;ти до підвищення = 88;изику погіршення функції нирок, у тому числі до розвитку гострої ниркової не = 76;остатності, та підвищення рівня калію = 074; сироватці крові, особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок. Таку комбінацію = 89;лід призначати = 79; обережністn= 2;, особливо хворим літнього віку. Пацієнтам необхідно відновити водний баланс до початку лікування т = 72; контролюваm= 0;и функцію нирок на початку і впродовж ко = 84;бінованої терапії.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я, що потребує уваги

= 30;міпраміноп&#= 1086;дібні (трициклічн= 10;) антидепресk= 2;нти, нейролептиm= 5;ні засоби. Посилю&= #1102;ть антигіпертk= 7;нзивну дію та підви= 097;ують ризик розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії (адитивний ефект).

Взаємо&#= 1076;ії, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Дані клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) внаслідок одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену пов’язана з= 10; збільшенняl= 4; частоти виникнення = 90;аких побічних реакцій, як гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та погіршення функції нирок (у тому числі гостр = 72; ниркова недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного преп = 72;рату, що впливає н= 072; РААС (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Л= 10;карські засоби, що підвищують ризик розви = 90;ку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не, оскільки це підвищує ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Роз= 087;очинати застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози периндоприl= 3;у. Терапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози сакубі = 90;рилу/валсар&= #1090;ану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторі= ;в АПФ з рацекадотрl= 0;лом, інг= ібіторами mTOR, (наприклад сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) та гліптинами (наприклад лінагліптиl= 5;ом, саксагліптl= 0;ном, ситагліптиl= 5;ом, вільдагліпm= 0;ином) може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лікарс&#= 1100;кі засоби, які спричиняютn= 0; гіперкалієl= 4;ію. Рівеl= 5;ь калію в кров= 110; зазвичай залишаєтьсn= 3; в межах норми, але у деяких пацієнтів, які застосо = 74;ують Ноліпрел^® Бі-форте, може виникнути гіперкалієl= 4;ія. Деякі препарати або терапевтичl= 5;і класи лікар = 89;ьких засобів, так= 110; як аліскіре = 85;, солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики (н= 072;приклад спіронолакm= 0;он, триамтерен або амілори = 76;), інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ, НПЗЗ, гепарини, імунодепреl= 9;ивні засоби, такі як циклоспориl= 5; або такролімус, триметоприl= 4; та ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), оскільки триметоприl= 4; діє як калійзберіk= 5;аючий діуретик подібно до амілориду, можуть спри = 95;инити виникнення гіперкалієl= 4;ії. Комбінація цих лікарських засобів збільшує ризик виник = 85;ення гіперкалієl= 4;ії. Тому одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Ноліпрел^® Бі-форте з вищезазначk= 7;ними препаратамl= 0; не рекомендовk= 2;но. Якщо одночасне застосуванl= 5;я цих речовин = 108; необхідним, їх слід заст= 086;совувати з обережністn= 2; та проводит = 80; частий моніторинг = 88;івня калію у крові.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я протипоказk= 2;не (ди&#= 1074;. розділ «Протипокаk= 9;ання»)

Аліскі&#= 1088;ен. У пацієнтів з цукровим діабетом аб = 86; з порушення = 84; функції нирок збільшуєтьl= 9;я ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нирок і серц= 077;во-судинної захворюванl= 6;сті та летально = 89;ті.

Екстра&#= 1082;орпоральні методи лікування.= Екстl= 8;акорпораль= 085;і методи лікування, я= 082;і призводять до контакту крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями, такі як діаліз або гемофільтрk= 2;ція із використ = 72;нням певних мембран із високою гідравлічнl= 6;ю проникністn= 2; (наприклад поліакрилоl= 5;ітрилових) та аферез ліпопротеїk= 6;ів низької щільності і = 79; застосуванl= 5;ям декстрану сульфату, через підвищений ризик розвитку анафілактоo= 1;дних реакцій тяжкого ступеня (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У разі необхідносm= 0;і проведення такого ліку = 74;ання слід розглянути можливість використанl= 5;я діалізної мембрани іншого типу або застосуванl= 5;я іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних засобів.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не

= 40;ліскірен. У всі = 93; інших група = 93; пацієнтів, я= 082; і у пацієнті= 074; з цукровим діабетом аб = 86; з порушення = 84; функції нирок, збіль= 096;ується ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нирок і серцево-суд = 80;нної захворюванl= 6;сті та летальностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 57;упутня терапія інгібітороl= 4; АПФ і блокат= 086;ром рецепторів ангіотензиl= 5;у. У пуб = 83;ікаціях повідомлялl= 6;ся, що у пацієнтів з= 10; встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою недостатніl= 9;тю або у хворих на цукровий діабет з ураженням органів-міш = 77;ней супутня терапія інгібітороl= 4; АПФ та блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алась підвищенняl= 4; частоти вин = 80;кнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, непритомноl= 9;ті, гіперкалієl= 4;ії та погіршенняl= 4; функції нирок (у тому числі гостр = 86;ю нирковою недостатніl= 9;тю) порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного лікарськогl= 6; засобу, що впливає на ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему. Застосуванl= 5;я подвійної блокади (тобто комбінації інгібітору = 40;ПФ та антагоністk= 2; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ) можливе тільки в окр= 077;мих випадках за умови ретельного контролю функції нирок, рівня калію в кров= 110; та артеріал= 00;ного тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 45;страмустин.<= /span> Існуn= 8; ризик збільшення частоти виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневроm= 0;ичний набряк (ангіоедема).

= 50;алійзберіг&#= 1072;ючі діуретики (н= 072;приклад триамтерен, = 072;мілорид), калій (солі).<= /u> Існуn= 8; ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії (потенційно летальної), особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок (адити= 074;ний гіперкалієl= 4;ічний ефект). Комбінація периндоприl= 3;у з вищезазначk= 7;ними лікарськимl= 0; засобами не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У разі якщо одночасне застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів усе ж таки показано, їх слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю і з частим ко&#= 1085;тролем рівня калію = 074; сироватці крові. Інформацію про застосуванl= 5;я спіронолакm= 0;ону пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю наведено в пункті «Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги».

Одн= ;очасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

= 55;ротидіабет&#= 1080;чні засоби (інсулін, гіп&#= 1086;глікемічні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я). Резуl= 3;ьтати епідеміолоk= 5;ічних досліджень свідчать пр = 86; те, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і протидіабеm= 0;ичних лікарських засобів (інсуліни, гіпоглікемo= 0;чні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я) може посили = 90;и цукрознижуk= 4;альний ефект з ризиком розвитку гіпоглікемo= 0;ї. Вірогіднішk= 7;, що цей феномен мож = 77; виникати протягом пе = 88;ших тижнів комбінованl= 6;го лікування т = 72; у пацієнтів = 110;з порушенням функції нирок.

Діурет&#= 1080;ки. У пацієнтів, які приймають діуретики, особливо за наявності дефіциту води та натрію, післ= 103; початку тер = 72;пії інгібітороl= 4; АПФ може надмірно зменшитися артеріальнl= 0;й тиск. Імовірністn= 0; розвитку гіпотензивl= 5;их ефектів мож = 77; бути знижен = 72; шляхом відміни прийому діуретика, підвищення об’єму циркулюючоo= 1; крові або споживання солі перед початком терапії периндоприl= 3;ом, яку слід розпочинатl= 0; з низької дози з посту= 087;овим її підвищенняl= 4;. Пацієнтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, коли попере = 76;ня терапія діуретиком могла спричинити = 76;ефіцит води/натрію, слід відмінити прийом діур = 77;тика перед почат = 82;ом застосуванl= 5;я інгібітору АПФ (у такому випадку прийом діуретика з часом може бути поновлено) або розпочати лікування інгібітороl= 4; АПФ з низько= 111; дози з посту= 087;овим її підвищенняl= 4;. Пацієнтам із застійно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю, які застосо = 74;ують діуретик, лікування інгібітороl= 4; АПФ слід розпочинатl= 0; з мінімальноo= 1; дози, можливо, після зниження дози діурет = 80;ка. У всіх випадках необхідно контролюваm= 0;и функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) протягом кількох пер = 96;их тижнів терапії інгібітороl= 4; АПФ.

Калійз&#= 1073;ерігаючі діуретики (еплеренон, спіронолакm= 0;он). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еплеренону або спіронолакm= 0;ону в дозах від 12,5 мг до 50 мг нk= 2; добу з низькими дозами інгібіторіk= 4; АПФ у пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ–ІV функці= 086;нальних класів за шкалою Нью-Й= 086;ркської кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA) = 10; фракцією викиду < 40 %, які раніше приймали ін = 75;ібітори АПФ та петльові діуретики, існує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, потенційно летальної, особливо у разі недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призначеннn= 3; такої комбі = 85;ації. Перед початком застосуванl= 5;я такої комбінації слід упевнитися = 91; відсутностo= 0; гіперкалієl= 4;ії і порушення функції нир = 86;к. Рекомендуєm= 0;ься проводити ретельний моніторинг = 82;аліємії та креатинінеl= 4;ії щотижнево протягом першого місяця лікування і щомісячно н = 72;далі.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я, що потребує уваги

= 40;нтигіперте&#= 1085;зивні засоби та вазодилатаm= 0;ори. Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських = 79;асобів може посилити гіпотензивl= 5;і ефекти пери = 85;доприлу. Одночасне застосуванl= 5;я з нітрогліц = 77;рином та іншими нітратами або з іншими вазодилатаm= 0;орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

= 40;лопуринол, цитостатикl= 0;, імунодепреl= 9;ивні засоби, системні кортикостеl= 8;оїди або прокаїн = 72;мід. Одноm= 5;асне застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ може при= 079;вести до підвищення ризику лейкопенії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 40;нестезуючі засоби. Інгібі&= #1090;ори АПФ можуть посилювати гіпотензивl= 5;у дію деяких а= 085;естезуючих препаратів (= 076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 57;импатоміме&#= 1090;ики. Симпатомімk= 7;тики можуть послаблюваm= 0;и антигіпертk= 7;нзивну дію інгібіторіk= 4; АПФ.

= 55;репарати золота. При лікуванні пацієнтів ін’єкційниl= 4;и препаратамl= 0; золота (натрію ауротіомалk= 2;т) та одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібітору АПФ, у тому числі перин = 76;оприлу, у рідкісних випадках повідомлялl= 6;ся про виникнення = 85;ітритоїдни&#= 1093; реакцій (поч= 077;рвоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальнk= 2; гіпотензія).

Взаємо&#= 1076;ії, пов’язані з індапамідоl= 4;

Одн= ;очасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

= 55;репарати, які можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «піруе = 90;». Череk= 9; ризик виникнення гіпокаліємo= 0;ї індапамід слід призначати = 79; обережністn= 2; у комбінаці= 11; з препаратамl= 0;, що можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», такими як (по&#= 1076;аний перелік не є повним) антиаритміm= 5;ні лікарські засоби клас = 91; ІА (наприкла= 076; хінідин, гідрохінідl= 0;н, дизопіраміk= 6;); антиаритміm= 5;ні препарати к = 83;асу ІІІ (наприклад а= 084;іодарон, дофетилід, ібутилід, бретиліум, с= 086;талол); деякі антип = 89;ихотики: фенотіазинl= 0; (наприклад хлорпромазl= 0;н, ціамемазин, левомепромk= 2;зин, тіоридазин, трифлуоперk= 2;зин), бензаміди (н= 072;приклад амісульприk= 6;, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофеноl= 5;и (наприклад д= 088;оперидол, галоперидоl= 3;), інші антипс = 80;хотики (наприклад п= 110;мозид); інші препарати (н= 072;приклад бепридил, ци= 079;априд, дифеманіл, еритроміциl= 5; внутрішньо&#= 1074;енний, галофантриl= 5;, мізоластин, = 084;оксифлокса&= #1094;ин, пентамідин, спарфлоксаm= 4;ин, вінкамін вн = 91;трішньовен&#= 1085;ий, метадон, астемізол, терфенадин). Слід запобігати зниженню рі = 74;ня калію у плаз= 084;і крові та у разі необхідносm= 0;і його коригувати, = 072; також контролюваm= 0;и QT-інтервал.

= 51;ікарські засоби, що знижують вміст калію = 074; крові. Амфотерици= н В для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, глюкокортиl= 2;оїди та мінералокоl= 8;тикоїди (системної дії), тетракозакm= 0;ид, проносні за = 89;оби, які стимулюють перистальтl= 0;ку, підвищують ризик зниження рі = 74;ня калію у сироватці крові (адитивний ефект). Необх&#= 1110;дно контролюваm= 0;и вміст калію = 091; плазмі кров= 10; та коригувати його у разі потреби, зокрема при одночасномm= 1; лікуванні п = 88;епаратами наперстянкl= 0;. Слід застосовувk= 2;ти проносні за = 89;оби, які не стимулюють перистальтl= 0;ку.

= 55;репарати наперстянкl= 0;. Гіпоl= 2;аліємія та/або гіпомагнієl= 4;ія, сприяє токс = 80;чній дії наперст= 03;нки. Рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг = 88;івня калію, магні= 102; у плазмі кро= 074;і та ЕКГ-контр= 086;ль, а у разі необ&#= 1093;ідності коригувати лікування.=

= 40;лопуринол.<= /u> Одночасне застосуванl= 5;я з індапамідоl= 4; може призвести д = 86; підвищення частоти виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості до алопурин = 86;лу.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я, що потребує уваги

= 50;алійзберіг&#= 1072;ючі діуретики (амілорид, спіронолакm= 0;он, триамтерен). Незважаючи на раціональнo= 0;сть призначеннn= 3; цієї комбінації деяким пацієнтам, можливе виникнення гіпокаліємo= 0;ї або гіперка = 83;іємії (особливо у пацієнтів з нирковою не = 76;остатністю або з цукровим діабетом). Сл&#= 1110;д контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у плазмі крові, проводити ЕКГ-монітор = 80;нг і у разі необхідносm= 0;і переглянутl= 0; терапію.=

= 52;етформін. Може спричинити молочнокисl= 3;ий ацидоз внас = 83;ідок розвитку функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, пов’язаної = 79; прийомом ді = 91;ретиків, особливо петльових. Н= 077; слід застос = 86;вувати метформін, якщо рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у m= 5;оловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

= 49;одоконтрас&#= 1090;ні засоби. У разі дегідратацo= 0;ї, спричиненоo= 1; застосуванl= 5;ям діуретиків, зростає ризик розви = 90;ку гострої ниркової недостатноl= 9;ті, особливо пр = 80; застосуван&= #1085;і великих доз йодоконтраl= 9;тних засобів. Пер= 077;д застосовувk= 2;нням йодоконтраl= 9;тних препаратів = 85;еобхідно відновити водний баланс.

= 50;альцій (солі). Існує ризик збільшення вмісту кальцію в кр= 086;ві через зменш = 77;ння його виведе = 85;ня із сечею.

= 62;иклоспорин, такролімус. Існуn= 8; ризик збільшення вмісту креатиніну = 74; крові без зміни концентрацo= 0;ї циркулюючоk= 5;о циклоспориl= 5;у, навіть у раз= 110; відсутностo= 0; дефіциту води та натрію.

= 50;ортикостер&#= 1086;їди, тетракозакm= 0;ид (системної дії). Зменшують антигіпертk= 7;нзивний ефект (затримка води та іоні= 074; натрію під впливом кортикостеl= 8;оїдів).

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Особли&#= 1074;і застереженl= 5;я

Особли&#= 1074;і застереженl= 5;я, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду=

Літій.<= /u> Одноm= 5;асне застосуванl= 5;я літію та комбінації периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091; зазвичай не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Особли&#= 1074;і застереженl= 5;я, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Подвій&#= 1085;а блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС). Існують дані, що одно&#= 1095;асне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскір = 77;ну підвищує ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті). Тому застосуванl= 5;я подвійної б = 83;окади РААС внаслідок одночасногl= 6; прийому інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену не рекоменд = 86;ване (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Якщо ж терапія подвійною блокадою РААС вважає = 90;ься абсолютно необхідною, то її слід проводити тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови частого ретельного моніторингm= 1; функції нирок, рівня електролітo= 0;в та артеріал= 00;ного тиску. Пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; не слід застосовувk= 2;ти одночасно інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ.

Калійз&#= 1073;ерігаючі засоби, добавки або замінники солі, що містять калій. Комбінація периндоприl= 3;у та калійзберіk= 5;аючих засобів, добавок або замінників солі, що містять калій, зазвичай не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Нейтро&#= 1087;енія/аграну= ;лоцитоз/тро= 084;боцитопені&= #1103;/анемія. У пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, повідом= 083;ялося про виникнення нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок у разі &#= 1074;ідсутності інших факторів ризику нейт = 88;опенія виникає рідко. Периндоприl= 3; слід застос = 86;вувати дуже обережно па = 94;ієнтам із колагенозаl= 4;и, під час терапії імунодепреl= 9;антами, алопуринолl= 6;м чи прокаїнаміk= 6;ом або при поєднанні цих факторі = 74; ризику, особливо пр = 80; наявності порушення функції нирок. У деко&#= 1075;о з таких пацієнтів відзначавсn= 3; розвиток серйозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, іноді - резистентн= их до інтенсивноo= 1; антибіотикl= 6;терапії. При застосу = 74;анні периндоприl= 3;у таким хвори = 84; рекомендуєm= 0;ься періодично контролюваm= 0;и кількість лейкоцитів = 91; крові. Окрім того, пацієн= 090;ів слід проінформуk= 4;ати про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про будь-яки= 081; прояв інфек = 94;ійного захворюванl= 5;я (наприклад б= 110;ль у горлі, підвищення температурl= 0; тіла) (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Побічні реакції»).

Ренова&#= 1089;кулярна гіпертензіn= 3;. У пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки під ча= 089; лікування інгібітораl= 4;и АПФ підвищу= 08;ться ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Застосуванl= 5;я діуретиків може бути сприятливиl= 4; фактором. Зниження функції нирок може супроводжуk= 4;атись лише незначними змінами рівня креат = 80;ніну у сироватці крові навіт= 00; у пацієнтів = 079; однобічним стенозом ниркової артерії.=

Гіперч&#= 1091;тливість/ан= ;гіоневроти = 95;ний набряк (ангіоедема). У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, у тому числі периндоприl= 3;, повідомлялl= 6;ся п&#= 1088;о рідкісні випадки ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щ= 10;лини та/або гортані (див. розділ «Побічні реакції»). Це може статис= 03; будь-коли пі= 076; час лікуван = 85;я. У таких випадках необхідно терміново п = 88;ипинити прийом препарату т = 72; встановити медич= ;ний н&#= 1072;гляд за станом пацієнта до повного зникнення симптомів. Якщо набряк = 088;озповсюджу&= #1074;ався лише в зоні обличчя та губ, стан пац&#= 1110;єнта, як правило, покращувавl= 9;я без лікування, хоча застосуван&= #1085;я а&#= 1085;тигістамін= них препаратів було корисним дл= 03; зменшення симптомів. А&= #1085;гіоневроти= ;чний набряк, пов’= 103;заний із набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. Якщо набряк розповсюджm= 1;ється на язик, голосову щілину або гортань, що може призвести д = 86; обструкції дихальних шляхів, необхідна термінова невідкладнk= 2; терапія, яка може включати підшкірне в = 74;едення розчину епінефрину 1:10= 00 (0,3-0,5 мл) та/або заходи щодо забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів. Про виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку частіше повідомлялl= 6;ся у пацієнтів негроїдної раси, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, порівняно з представниl= 2;ами інших рас. Па&#= 1094;ієнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в анамнезі, як= 080;й не був пов’язаний = 79; прийомом інгібіторіk= 4; АПФ, належать до групи підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ. Повідом= 083;ялося про рідкісн= 10; випадки інт = 77;стинальног&#= 1086; ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які отримували лікування і = 85;гібіторами АПФ. У таких п&= #1072;цієнтів відзначавсn= 3; абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою та блюванням або без них); = іноді інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк не супроводжуk= 4;ався п&#= 1088;оявом попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя та рівень інгібітору С1-естерази б&#= 1091;в у нормі. Діагноз ангіоневроm= 0;ичного набряку бул = 86; встановленl= 6; за допомого= 02; таких процедур, як комп’= ;ютерна томографія абдомінальl= 5;ої ділянки або ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3;, а&#= 1073;о під час хірургічноk= 5;о втручання; п= 110;сля відміни інгібітору АПФ симптом = 80; ангіоневроm= 0;ичного набряку зникали. У разі виникн = 77;ння абдомінальl= 5;ого болю у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, слід провести диференціаl= 3;ьну діагностикm= 1;, для того щоб виключити інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше ніж через 36 годи= 085; після прийому ост = 72;нньої дози периндоприl= 3;у. У разі припи= 085;ення лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м терапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годи= 085; після прийому ост = 72;нньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1054;дночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з інгібітораl= 4;и нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (НЕП) (наприклад рацекадотрl= 0;лом), інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) та гліптинами (наприклад лінагліптиl= 5;ом, саксагліптl= 0;ном, ситагліптиl= 5;ом, вільдагліпm= 0;ином) може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад набряку дихальних шляхів або язика, з порушенням функції дихання або без) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). &#= 1057;лід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; лікування рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) та гліптинами (наприклад лінагліптиl= 5;ом, саксагліптl= 0;ном, ситагліптиl= 5;ом, вільдагліпm= 0;ином) пацієнтів, які вже застосовуюm= 0;ь інгібітори АПФ.

= 40;нафілактої&#= 1076;ні реакції під час десенси = 73;ілізації. Повіk= 6;омлялося про поодинокі випадки три = 74;алих анафілактоo= 1;дних реакцій, що загрожувалl= 0; життю, у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ під час десенсибілo= 0;зуючої терапії препаратамl= 0;, що містять б= 076;жолину отруту. Інгібітори АПФ слід зас= 090;осовувати з обережністn= 2; пацієнтам з алергією після проведення десенсибілo= 0;зації та уникати ї= 093; прийому під час імунотерапo= 0;ї препаратамl= 0;, що містять бджолину отруту. Одна= 082; у пацієнтів, які потребують = 79;астосуванн&#= 1103; як інгібіторіk= 4; АПФ, так і дес&= #1077;нсибілізац= ;ії, таких реакцій можна уникнути завдяки тим = 95;асовому припиненню = 87;рийому інгібітору АПФ щонайменше за 24 години п&#= 1077;ред початком десенсибілo= 0;зуючої терапії.

= 40;нафілактої&#= 1076;ні реакції під час аферезу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (ЛНЩ). У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ під час проведення аферезу ЛНЩ = 079; використанl= 5;ям декстрану сульфату, рідко повідомлялl= 6;ся про виникнення небезпечниm= 3; для життя анафілактоo= 1;дних реакцій. Цих реакцій можна уникнути, якщо тимчасово утриматися від терапії інгібітороl= 4; АПФ перед проведенняl= 4; кожного аферезу.

= 55;ацієнти, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;. Повідомлялl= 6;ся про випадки виникнення анафілактоo= 1;дних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ під час перебуваннn= 3; на гемодіалізo= 0; з використа = 85;ням високопротl= 6;чних поліакрилоk= 4;их мембран (наприклад AN 69= ^®). Таким пацієнтам слід застосовувk= 2;ти інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертk= 7;нзивних засобів.

= 55;ервинний альдостероl= 5;ізм. Пацієнти з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом, як правило, не відповідаюm= 0;ь на лікуванн= 03; антигіпертk= 7;нзивними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; діють шляхо = 84; пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензинової системи. Том= 091; таким пацієнтам застосовувk= 2;ти даний препарат не рекомендуєm= 0;ься.

= 55;ацієнти після трансплантk= 2;ції нирки. Досвід призначеннn= 3; периндоприl= 3;у аргініну пацієнтам після нещодавно перенесеноo= 1; операції з трансплантk= 2;ції нирки відсу = 90;ній.

= 40;ртеріальна гіпотензія. Повіk= 6;омлялося про виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною серцевою недостатніl= 9;тю та супутньо= 02; нирковою недостатніl= 9;тю або без неї. В&= #1080;никнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 08; вірогіднішl= 0;м у пацієнтів із більш тяжким ступенем серцевої недостатноl= 9;ті, які приймають петльові діуретики у = 074;еликих дозах, мають гіпонатрієl= 4;ію або ниркову недостатніl= 9;ть функціоналn= 0;ного характеру. Для зниженн= 03; ризику симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії на початку т= 077;рапії та на етапі підбору доз = 087;ацієнтам слід перебувати = 87;ід ретельним наглядом лікаря. Такі самі застереженl= 5;я існують для осіб з ішемі= 095;ною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмірне зниження ар = 90;еріального тиску може спричинити = 10;нфаркт міокарда аб = 86; інсульт.

= 30;шемічна хвороба серця. Якщо протягом першого місяця лікування п = 77;риндоприло&#= 1084; був епізод нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; (будь-якої тяжкості), необхідно ретельно зважити спі = 74;відношення ризик/корис = 90;ь, перш ніж вирішувати питання про продовженнn= 3; терапії.

Особли&#= 1074;і застереженl= 5;я, пов’язані з індапамідоl= 4;

= 55;ечінкова енцефалопаm= 0;ія. У пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки застосуванl= 5;я тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків, особлив = 86; у разі дисбалансу електролітo= 0;в, може спричинити виникнення печінкової = 77;нцефалопат&#= 1110;ї, яка може прогресуваm= 0;и до печінкової коми. У такому разі застосуванl= 5;я діуретиків слід негайн = 86; припинити.=

= 60;оточутливі&#= 1089;ть. При застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків повідомлялl= 6;ся про виникне = 85;ня реакцій фот = 86;чутливості (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). У разі появи реакції фот = 86;чутливості під час лікування прийом преп = 72;рату рекомендовk= 2;но припинити. Якщо ж є потреба у відновленнo= 0; його застосуванl= 5;я, рекомендуєm= 0;ься захистити вразливі ділянки від сонця або дж= 077;рел штучного ультрафіолk= 7;ту.

Запобі&#= 1078;ні заходи

Запобі&#= 1078;ні заходи, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду=

= 55;орушення функції нирок. При наявності ниркової недостатноl= 9;ті тяжкого та п= 086;мірного ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Якщо у деяки= 093; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю без наявних ознак поруш = 77;ння функції нирок результати лабораторнl= 0;х досліджень крові демонструюm= 0;ь ознаки функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, лікування препаратом необхідно припинити з можливістю його відновленнn= 3; у меншій доз= 110; або лише одн= 110;єю з його складових. Т= 072;ким пацієнтам необхідно проводити частий моніторинг = 88;івня калію та креатиніну = 74; крові: через 2 тижні від початку лікування т = 72; надалі кожні два місяці у період терапевтичl= 5;ої стабілізацo= 0;ї. Випадки виникнення ниркової недостатноl= 9;ті спостерігаl= 3;ися переважно у = 087;ацієнтів із тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю або порушен = 85;ям функції нирок, у тому числі зі стенозом ниркової артерії. Цей препарат не слід застос = 86;вувати пацієнтам з= 10; значним двобічним стенозом ниркових артерій або = 089;тенозом артерії єди = 85;ої функціонуюm= 5;ої нирки.

= 40;ртеріальна гіпотензія = 10; дефіцит вод = 80; та електрол= 10;тів. У пацієнтів і = 79; дефіцитом натрію (особливо пр= 080; наявності стенозу ниркових артерій) існ= 091;є ризик різкого зниження ар = 90;еріального тиску. Тому необхідний систематичl= 5;ий моніторинг = 97;одо клінічних ознак дефіц = 80;ту води та електролітo= 0;в, що може виникнути при інтеркуренm= 0;них випадках бл= 02;вання або діареї. У таких пацієнтів слід регулярно контролюваm= 0;и рівень елек = 90;ролітів у плазмі крові. При виникненні значної артеріальнl= 6;ї гіпотензії може бути потрібна внутрішньоk= 4;енна інфузія ізотонічноk= 5;о розчину натрію хлориду. Тим= 095;асова гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для продовж = 77;ння лікування. Після відновленнn= 3; об’= ;єму циркулюючоo= 1; крові = 090;а нормалізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску лікування м = 86;жна відновити у зменшеній дозі або тільки однією зі складових препарату.=

= 56;івень калію. Комбінація периндоприl= 3;у та індапаміду = 85;е виключає можливості виникнення гіпокаліємo= 0;ї, особливо у п= 072;цієнтів з цукровим діабетом аб = 86; з нирковою недостатніl= 9;тю. Як і при застосуванl= 5;і будь-якого а= 085;тигіпертен&= #1079;ивного засобу в комбінації = 79; діуретиком, слід проводити регулярний = 82;онтроль рівня калію = 091; плазмі кров= 10;.

= 44;опоміжні речовини. Паціn= 8;нтам із рідкісно= 02; спадковою непереносиl= 4;істю галактози, з= 072;гальним дефіцитом лактk= 2;зи або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози не слід прий= 084;ати цей препара = 90;.

Рівень натрію. Ноліпрел^® Бі-форте містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; таблетку, тобто майже вільний від натрію.

Запобі&#= 1078;ні заходи, пов’язані з периндоприl= 3;ом

= 50;ашель. Повіk= 6;омлялося про виникнення сухого кашл= 02; під час тера= 087;ії інгібітораl= 4;и АПФ. Цей кашель є стійким і припиняєтьl= 9;я після відміни препарату. У &#= 1088;азі появи цього симптому необхідно брати до уваги можливість його ятроге = 85;ної етіології. Я= 082;що призначеннn= 3; інгібітору АПФ для лікування пацієнта є необхідним, = 084;оже бути прийня = 90;е рішення про продовженнn= 3; терапії.

= 56;изик артеріальнl= 6;ї гіпотензії та/або нирко= 074;ої недостатноl= 9;ті (у разі наявності серцевої недостатноl= 9;ті, дефіциту води та електролітo= 0;в). Значl= 5;а стимуляція ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи спостерігаl= 3;ася під час гост= 088;ого дефіциту води та електролітo= 0;в (сувора безсольова дієта або тривале лікування діуретикамl= 0;) у пацієнтів = 079; низьким арт = 77;ріальним тиском, при наявності стенозу ниркових артерій, зас= 090;ійної серцевої недостатноl= 9;ті або цирозу п= 077;чінки з набряками та асцитом. Б&#= 1083;окування цієї систем = 80; інгібітороl= 4; АПФ, особлив= 086; під час першого зас = 90;осування та протягом перших 2 тиж = 85;ів лікування, може спричинити різке зниже = 85;ня артеріальнl= 6;го тиску та/або підвищення рівня креатиніну = 91; плазмі кров= 10;, що підтверджуn= 8; наявність ф = 91;нкціональн&#= 1086;ї ниркової недостатноl= 9;ті. Іноді, хоча й рідко, це може виникнути у будь-який ча= 089; та мати гострий початок. У таких випадках лікування слід розпочинатl= 0; з меншої доз= 080; з поступови = 84; її збільшен = 85;ям.

= 55;ацієнти літнього віку. Перед початком лікування с = 83;ід перевірити функцію нирок і рівень калі= 02; у крові. Для зниження ризику вини = 82;нення раптової артеріальнl= 6;ї гіпотензії, особливо пр = 80; наявності дефіциту води або електролітo= 0;в, початкову дозу препарату с = 83;ід коригувати залежно від відповіді а = 88;теріальног&#= 1086; тиску на лікування.=

= 40;теросклеро&#= 1079;. Ризиl= 2; виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії існує в усіх групах пацієнтів, але пацієнт = 72;м з ішемічною хворобою серця або недостатніl= 9;тю церебральнl= 6;го кровообігу препарат слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2;, розпочинаюm= 5;и лікування з низької доз = 80;.

= 56;еноваскуля&#= 1088;на гіпертензіn= 3;. Лікуk= 4;анням реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1; є реваскуля = 88;изація. Проте інгібітори АПФ можуть бути корисними для пацієнтів з реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю, які чекають на операцію = 072;бо якщо така операція неможлива. Н= 086;ліпрел^® Бі-форте не слід призначати пацієнтам і = 79; наявним сте = 85;озом ниркової артерії або = 079; підозрою на нього. У такому випадку лікування необхідно розпочинатl= 0; в умовах стаціонару = 79; меншої дози, ніж рекомендовk= 2;на доза препарату.=

Серце= ва недостатніl= 9;ть/серцева недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня. Ноліпрел^{®
Бі-форте не
слід
призначати
пацієнтам і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
тяжкого
ступеня (IV кл&#=
1072;су),
оскільки лі
=
82;ування
необхідно р
=
86;зпочинати
під медични
=
84;
наглядом зі
зменшеної
початкової
дози. Лікува=
085;ня
β-блокатораl=
4;и
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
та
коронарною
недостатніl=
9;тю
припиняти н
=
77;
потрібно, не=
086;бхідно
додати
інгібітор
АПФ до β-блок=
072;тора.}

= 55;ацієнти з цукровим діабетом. Ноліl= 7;рел^® Бі-форте не слід призначати = 87;ацієнтам з інсулінозаl= 3;ежним цукровим діабетом (сп= 086;нтанна тенденція д = 86; підвищення рівня калію = 074; крові), оскільки лікування необхідно розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом зі зниженої початкової дози. У паціє&#= 1085;тів із цукровим діабетом, як= 110; раніше застосовувk= 2;ли пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби або і= 085;сулін, необхідно ретельно ко = 85;тролювати рівень глюкози у крові, особл= 080;во протягом першого місяця ліку = 74;ання інгібітороl= 4; АПФ (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

= 56;асові особливостo= 0;. Периl= 5;доприл, як і інші інгібітори АПФ, менш ефе&#= 1082;тивно знижує арте = 88;іальний тиск у пацієнтів негроїдної раси з гіпертензіn= 8;ю, ніж в осіб інших рас, що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рівнем реніну у плазмі кров= 10; таких хворих.

= 61;ірургічне втручання/а = 85;естезія. Інгіk= 3;ітори АПФ можуть спричинити = 72;ртеріальну гіпотензію = 87;ри проведенні анестезії, особливо пі = 76; час застосу = 74;ання анестетика = 79; гіпотензивl= 5;им потенціалоl= 4;. Тому лікування інгібітороl= 4; АПФ тривало= 11; дії, таким як периндоприl= 3;, у разі можливості рекомендуєm= 0;ься припинити з = 72; 1 добу до хірургічноk= 5;о втручання.=

= 57;теноз аортальногl= 6; або мітральногl= 6; клапанів/гі = 87;ертрофічна кардіоміопk= 2;тія. Паціn= 8;нтам з обструкцієn= 2; виходу з лівого шлуночка сл= 10;д з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти інгібітори АПФ.

= 55;ечінкова недостатніl= 9;ть. Рідкl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ асоціювалоl= 9;я з виникненняl= 4; синдрому, що розпочинаєm= 0;ься з холестатичl= 5;ої жовтяниці т = 72; прогресує д = 86; швидкоплинl= 5;ого некрозу печ= 10;нки, іноді з летальним наслідком. Механізм ць = 86;го синдрому неясний. Пацієнтам, у яких під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ розвинуласn= 3; жовтяниця з підвищенняl= 4; рівня печінкових ферментів, слід припин = 80;ти застосуванl= 5;я інгібітору АПФ та забезпечитl= 0; відповідниl= 1; медичний на = 75;ляд (див. розділ &la= quo;Побічні реакції»).

= 43;іперкалієм&#= 1110;я. У деяких пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, у тому числі периндоприl= 3;, відзначалоl= 9;я збільшення = 88;івня калію у сиро= 074;атці крові, інгіб= 110;тори АПФ можуть викликати гіперкалієl= 4;ію, оскільки пригнічуютn= 0; вивільненнn= 3; альдостероl= 5;у. У пацієнтів = 079; нормальною = 92;ункцією нирок цей ефект зазвичай незначний. Д= 086; факторів ризику виникнення гіперкалієl= 4;ії належать ниркова недостатніl= 9;ть, погіршення функції нирок, вік понад 70 років, цукровий діабет, інтеркуренm= 0;ні стани, особл= 080;во дегідратацo= 0;я, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз та одночасне застосуванl= 5;я з калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; (наприклад спіронолакm= 0;оном, еплереноноl= 4;, триамтеренl= 6;м, амілоридом), добавками або замінникамl= 0; солі, що містять калій; або застосуванl= 5;я інших препаратів, = 087;ов’язаних із підвищенняl= 4; рівня калію у сиро= 074;атці крові (наприклад гепарину, ко-&#= 1090;римоксазол= у, також відомого як триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол, інших інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, ацетилсаліm= 4;илової кислоти в дозі ≥ 3 г/добу, інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 та неселективl= 5;их НПЗЗ, імунодепреl= 9;ивних засобів, таких як циклоспориl= 5; або такролі = 84;ус, триметоприl= 4;), і особливо антагоністo= 0;в альдостероl= 5;у або блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у. Застосуванl= 5;я добавок або замінників солі, що містять кал= 10;й, калійзберіk= 5;аючих діуретиків, особливо в пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок, може призвести д = 86; значного підвищення рівня калію = 074; сироватці крові. Гіпер= 082;аліємія може спричинити = 89;ерйозну, іноді летальну аритмію. Пац= 110;єнтам, які застосовуюm= 0;ь інгібітори = 40;ПФ, слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у, а також проводити р = 77;тельний моніторинг рівня калію = 091; крові та функції нирок. Якщо одночасне застосуванl= 5;я вищезазначk= 7;них лікарських засобів вважається доречним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та частим ко= 085;тролем рівня калію = 074; сироватці крові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Запобіжні заходи, пов’язані з індапамідоl= 4;

= 41;аланс води та електролітo= 0;в

= 56;івень натрію. Перед початком лікування т = 72; надалі через регулярні проміжки часу слід визначати рівень натрію у плазмі кров= 10;. Зниження рівня натрі= 02; в крові спочатку може бути безсимптомl= 5;им, тому необхідний регулярний = 84;оніторинг. Контроль слід проводити частіше у пацієнтів літнього віку та хвор= 080;х на цироз печінки (див. розділи «По = 73;ічні реакції» та «Передозувk= 2;ння»). Будь-яке лікування діуретикамl= 0; може спричи = 85;ити гіпонатрієl= 4;ію, іноді з дуже серйозними наслідками. Гіпонатрієl= 4;ія у поєднанні = 079; гіповолеміn= 8;ю може призвести д = 86; зневодненнn= 3; та ортостат = 80;чної артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Супутня втр = 72;та іонів хлору може призвести д = 86; вторинного компенсатоl= 8;ного метаболічнl= 6;го алкалозу: частота та вираженістn= 0; цього ефект = 91; незначні.=

= 56;івень калію. Зниження рівня калію = 074; крові з виникненняl= 4; гіпокаліємo= 0;ї є основним фактором ризику при застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків. Гіпокал= 10;ємія може спричинити м’язові роз = 83;ади. Надходила інформація = 87;ро виникнення рабдоміоліk= 9;у, переважно з супутньою тяжкою гіпокаліємo= 0;єю. Слід запобі = 75;ати зниженню рівня калію (< 3,4 ммоль/л) у певних категорій п = 72;цієнтів високого ри = 79;ику, таких як пацієнти літнього віку та/або ті, хто недостатньl= 6; харчується, = 085;езалежно від застосу = 74;ання інших лікарських засобів, пац= 110;єнти з цирозом печінки, що супроводжуn= 8;ться набряками т = 72; асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою се = 88;ця та серцевою недостатніl= 9;тю. У таких випа= 076;ках гіпокаліємo= 0;я підвищує кардіотоксl= 0;чність серцевих глікозидів = 10; ризик виникнення = 87;орушень серцевого ритму. Паціє= 085;ти, які мають подовжений QT-інтервал вродженого або ятрогенногl= 6; ґенезу, тако= 078; належать до групи ризик = 91;. Гіпокаліємo= 0;я, як і брадикардіn= 3;, є сприятливиl= 4; фактором виникнення порушень серцевого ритму тяжко = 75;о ступеня, осо= 073;ливо пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», як= 072; може бути летальною. У всіх випадках необхідний більш части = 81; контроль рівня калію = 074; крові. Перше визначення рівня калію = 091; плазмі кров= 10; слід провести протягом першого тижня лікув = 72;ння. Виявлення гіпокаліємo= 0;ї вимагає її корекції. Гіпокаліємo= 0;я, що виникла у зв’язку з низькою концентрацo= 0;єю магнію в сироватці крові, може бути рефрактернl= 6;ю до лікуванн= 03;, якщо не пров= 086;диться корекція рівня магні= 02; в сироватці крові.

Рівен= ;ь кальцію. Тіазид&= #1085;і та тіазидоп = 86;дібні діуретики можуть зменшувати екскрецію кальцію з сечею і призводити до незначного тимчасовогl= 6; підвищення = 88;івня кальцію в крові. Значн= 077; підвищення рівня кальцію в крові може бути пов’язане з недіагностl= 6;ваним гіперпаратl= 0;реоїдизмом. У таких випа= 076;ках лікування с = 83;ід припинити т = 72; провести моніторинг функції паращитовиk= 6;них залоз.

Магні= ;й у плазмі крові. Було показано, що тіазиди та пов’язані з ними діуретики, включаючи індапамід, збільшують екскрецію магнію з сечею, що може спричи = 85;ити гіпомагнієl= 4;ію (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Рівен= ;ь глюкози в кр= 086;ві. Контl= 8;оль рівня глюкози в крові є дуже важливим дл= 03; пацієнтів з цукровим діабетом, особливо пр = 80; зниженому рівні калію.

Сечов= ;а кислота. У пацієнтів і = 79; підвищеним рівнем сечової кислоти в крові можли = 74;е збільшення кількості нападів под = 72;гри.

Функц= ;ія нирок і діур= 077;тики. Тіазl= 0;дні та тіазидоподo= 0;бні діуретики н = 72;йбільш ефективні, коли функці= 03; нирок у норм= 110; або порушення є незначними (рівень креа= 090;иніну в крові < 25 мг= ;/л, тобто 220 мкмоль/л у дорослих). У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну плазми кров= 10; слід визнач = 72;ти за формулою Кокрофта з урахуванняl= 4; віку, маси тіла та статі: кліре= 085;с креатиніну (cl_cr) =3D (140 – вік) &t= imes; маса тіла/0,814 × рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10;, де вік виражений у роках, маса тіла – у кіло&#= 1075;рамах, рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; – у мікромол= 103;х/літр. Ця формула п= 088;ийнятна для визначення рівня креатиніну плазми кров= 10; у чоловіків літнього віку, але для жінок її слі= 076; адаптувати шляхом множення результату на 0,85. Гіповолk= 7;мія, спричинена втратою вод = 80; та натрію внаслідок прийому діуретиків на початку лікування, з= 085;ижує гломерулярl= 5;у фільтрацію, що може призвести д = 86; підвищення рівня сечов = 80;ни та креатиніну = 74; крові. Ця транзиторнk= 2; функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть не має побіч= 085;их наслідків у пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок, але може погірш = 80;ти наявну ниркову недостатніl= 9;ть.

Спорт= ;смени. Спорm= 0;смени мають пам’я = 90;ати, що цей препарат мі = 89;тить діючу речовину, що може спричинити позитивну реакцію при проведенні допінг-конт = 88;олю.

Хоріо= ;їдальний випіт, гостр= 072; міопія (короткозор= 10;сть) та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома. Препk= 2;рати, що містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у, можуть викл = 80;кати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що с&#= 1087;ричиняє хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефектом зорового поля, транзиторн = 86;ю міопією, та г&#= 1086;стру закритокутl= 6;ву глаукому. Си= 084;птоми включають гострий початок зни = 78;ення гостроти зору або біл= 100; в оці і, як правило, виникають протягом декількох годин або тижнів з початку застосуванl= 5;я препарату. Н= 077;лікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома мо = 78;е призвести д = 86; постійної втрати зору. &#= 1054;сновне лікування ‒ це якнай= швидше припинити застосуванl= 5;я лікарських = 79;асобів. Якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, нео= 073;хідно застосуватl= 0; оперативні = 84;едикаменто&#= 1079;ні або хірургі = 95;ні методи ліку = 74;ання. Факторами ризику розвитку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми мо = 78;е бути алергі= 03; на сульфонаміk= 6; або пеніцилін в анамнезі.=

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

= 42;агітність

П= репарат протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують за = 74;агітніти.

= 47;астереженн&#= 1103;, пов’язані з периндоприl= 3;ом

П= ереконливиm= 3; епідеміолоk= 5;ічних доказів тер = 72;тогенного ризику при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; І триместру вагітності немає; однак не можна виключати н = 77;велике підвищення цього ризик = 91;. Якщо продов = 78;ення лікування інгібітораl= 4;и АПФ вважаєт= 00;ся обов’язковl= 0;м, пацієнток, які плануют= 00; вагітність, = 085;еобхідно перевести н = 72; альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; мають підтверджеl= 5;і дані про безпеку при застосуванl= 5;і у період вагітності. Якщо у періо= 076; лікування підтверджуn= 8;ться вагітність, лікування інгібітораl= 4;и АПФ слід нег= 072;йно припинити і = 091; разі необхідносm= 0;і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосуванl= 5;я вагітним. Ві= 076;омо, що прийом інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; ІІ та ІІІ тримест= ;рів вагітності чинить токсичний вплив на плі= 076; (зниження функції нирок, маловоддя, уповільненl= 5;я формування кісткової тканини черепа) та на організм новонароджk= 7;ної дитини (ниркова нед= 086;статність, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо ж інгібітори АПФ застосо = 74;ували у ІІ та ІІІ тримест= ;рах вагітності, рекомендовk= 2;но ультразвукl= 6;ве обстеження функцій нирок та будови черепа новонароджk= 7;ного. За новонароджk= 7;ними, чиї матері у період вагі = 90;ності приймали інгібітори АПФ, слід спо&#= 1089;терігати для своєчасногl= 6; виявлення і корекції ар = 90;еріальної гіпотензії.

= 47;астереженн&#= 1103;, пов’язані з індапамідоl= 4;

Д= ані щодо застосуванl= 5;я індапаміду вагітним жінкам відсутні аб = 86; обмежені (менше 300 випа&= #1076;ків). Наслідком тривалого застосуванl= 5;я тіазидного діуретика під час ІІІ = 90;риместру вагітності може бути зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові вагітної жі = 85;ки та матково-п= 083;ацентарног&= #1086; кровонаповl= 5;ення, що може спри= 095;инити фетоплаценm= 0;арну ішемію і затримку розвитку плода. Дослі= 076;ження на тваринах не виявили прямого або опосередкоk= 4;аного токсичного впливу на репродуктиk= 4;ність. Як запобіжний захід бажан = 86; уникати застосуванl= 5;я індапаміду = 91; період вагітності.

= 43;одування груддю

Н= оліпрел^® Бі-форте не рекомендовk= 2;ний у період годування груддю. Необхідно прийняти рішення щод = 86; припинення годування г = 88;уддю на час лікування або відміни препарату у період годування груддю з огляду на важливість терапії для матері.

= 47;астереженн&#= 1103;, пов’язані з периндоприl= 3;ом

З= астосуваннn= 3; периндоприl= 3;у у період год= 091;вання груддю не рекомендовk= 2;не у зв’язку з відсутністn= 2; даних. Слід надати перевагу альтернатиk= 4;ному лікуванню з доведеним профілем безпеки, осо= 073;ливо у період годування груддю новонароджk= 7;ного або недоношеноk= 5;о немовляти.=

= 47;астереження, пов’язані з індапамідоl= 4;

Дані щодо проникненнn= 3; індапаміду/ = 84;етаболітів у грудне молоко недо = 89;татні. Можуть розвинутисn= 3; гіперчутлиk= 4;ість до похідних сульфонаміk= 6;ів та гіпокалі= 08;мія. Ризик для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; виключати н = 77; можна. Індап= 072;мід належить до тіазидоподo= 0;бних діуретиків, застосуванl= 5;я яких під час годування груддю пов’язують зі зменшенн= 03;м або навіть пригніченнn= 3;м лактації. Ін= 076;апамід не рекомендовk= 2;ний у період годування груддю.

= 60;ертильніст&#= 1100;

= 47;астереженн&#= 1103;, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду

Дослідженн&= #1103; репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; показали відсутністn= 0; впливу на фертильнісm= 0;ь самців та самок твари = 85;. Впливу на фертильнісm= 0;ь людини не оч= 110;кується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Д= ві діючі речовини пр = 80; застосуванl= 5;і окремо або в комбінації = 91; вигляді препарату Н = 86;ліпрел^® Бі-форте не впливають н = 72; здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0;, але в деяких пацієнтів можуть виникати індивідуалn= 0;ні реакції, пов’язані з= 10; зниженням а = 88;теріальног&#= 1086; тиску, особливо на початку лікування або при одно= 095;асному застосуванl= 5;і з іншими антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;. Як наслідок, здатність керувати ав = 90;отранспорт&#= 1086;м або працювати з іншими меха = 85;ізмами може погіршитисn= 3;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Рекомендов&= #1072;на доза лікарськогl= 6; засобу Нолі = 87;рел^® Бі-форте станов&#= 1080;ть 1 таблетку на добу одноразово, бажано вранці пере = 76; їдою.

Особл= ;иві категорії пацієнтів<= /span>

Пацієнти літнього віку (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). Паціn= 8;нтам літнього віку слід визначити рівень креатиніну плазми кров= 10; з урахуванняl= 4; віку, маси ті&#= 1083;а та статі. Лікування п = 72;цієнтів літнього віку можна розпочинатl= 0; у разі нормальної функції нирок та після врахування відповіді артеріальнl= 6;го тиску на тер= 072;пію.

Порушення функції нирок (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). У раз= 10; наявності порушень функції нирок тяжко = 75;о та помірног = 86; ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) лікування препаратом протипоказk= 2;не. Звичайне медичне спостережеl= 5;ня має включат = 80; частий моніторинг рівня креатиніну = 90;а калію у плазмі кров= 10;.

Порушення функції печінки (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). У раз= 10; наявності порушень функції печінки тяж = 82;ого ступеня лік = 91;вання препаратом протипоказk= 2;не. Пацієнти з порушеннямl= 0; функції печінки пом= 10;рного ступеня не потребують корекції до = 79;и.

Діти.

Ноліпрел^® Бі-форте не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я дітей та підлітків. Б= 077;зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у аргініну/ін = 76;апаміду педіатричнl= 0;м пацієнтам н = 77; встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Передозув= 072;ння.

= 57;имптоми. У раз= 10; передозуваl= 5;ня найчастішоn= 2; побічною реакцією є артеріальнk= 2; гіпотензія, яка іноді може супроводжуk= 4;атися нудотою, блюванням, судомами, запаморочеl= 5;ням, сонливістю, сплутаністn= 2; свідомості, олігурією, щ= 086; може прогресуваm= 0;и до анурії (внаслідок гіповолеміo= 1;), а також циркуляторl= 5;им шоком. Можут= 100; виникнути порушення водно-елект = 88;олітного балансу (зниження рівня калію та натрію у плазмі крові), ниркова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, прискорене серцебиття (пальпітаці= 03;), брадикардіn= 3;, тривожніст&= #1100;, кашель.

= 51;ікування. Захоk= 6;и першої допомоги вк = 83;ючають швидке виведення препарату з організму – промивання шлунка та/аб= 086; застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля, після цього = 089;лід нормалізувk= 2;ти водно-елект = 88;олітний баланс в умовах стаціонару. = 059; разі виникнення значної артеріальнl= 6;ї гіпотензії пацієнту потрібно надати горизонталn= 0;ного положення з низьким узголів’ям. = 059; разі необхідносm= 0;і слід провести внутрішньоk= 4;енне введення ізотонічноk= 5;о розчину нат = 88;ію хлориду або застосуватl= 0; будь-який інший спосі = 73; відновленнn= 3; об’єму кров= 10;. Периндоприl= 3;ат, активна форма периндоприl= 3;у, може бути видалений з організму з = 72; допомогою гемодіалізm= 1; (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

Побічні реакції.

З= астосуваннn= 3; периндоприl= 3;у інгібує рен= 10;н-ангіотенз&= #1080;н-альдостеl= 8;онову систему та с= 087;рияє зменшенню втрати калі= 02; у плазмі кро= 074;і, зумовленої індапамідоl= 4;. У 6 % пацієнтів, я= 082;і лікуються препаратом Ноліпрел^® Бі-форте, виникає гіпокаліємo= 0;я (рівень калі= 102; < 3,4 ммоль/л). Н= 072;йчастіше повідомлялl= 6;ся про виникнення таких побічних реакцій: при застосуванl= 5;і периндоприl= 3;у - запаморочеl= 5;ня, головний біль, парестезія, = 076;исгевзія, порушення зору, вертиго, дзвін у вуха= 093;, артеріальнk= 2; гіпотензія, кашель, зади= 096;ка, біль в абдомінальl= 5;ій ділянці, запор, диспе= 087;сія, діарея, нудота, блювання, свербіж, вис= 080;пання, спазми м’яз= 10;в та астенія; при застосуванl= 5;і індапаміду - гіпокалієм= ія, реакції гіперчутлиk= 4;ості, переважно дерматологo= 0;чні, у осіб зі схи&#= 1083;ьністю до алергічн = 80;х та астматичниm= 3; реакцій та макулопа = 87;ульозних висипань.=

П= ід час проведе = 85;ня клінічних досліджень та/або після= 088;еєстраційн&= #1086;го застосуванl= 5;я препарату с = 87;остерігали&#= 1089;я зазначені нижче побічні реа = 82;ції, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: &#= 1076;уже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/1= 00 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/1= 0000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визна = 95;ити за наявними = 076;аними).

= 30;нфекції та інвазії: риніm= 0; (дуже рідко - периндоприl= 3;).

= 47; боку ендокринноo= 1; системи: син= ;дром неадекватнl= 6;ї секреції антидіуретl= 0;чних гормонів (СНСАДГ) (рідко - периндоприl= 3;).

= 47; боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: еозино&= #1092;ілія (нечасто* = - периндоприl= 3;); агранулоциm= 0;оз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); апластична анемія (дуже рідко - індапамід); панцитопенo= 0;я (дуже рідко - периндоприl= 3;); лейкопенія (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); нейтропеніn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); гемолітичнk= 2; анемія (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); тромбоцитоl= 7;енія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід).

= 47; боку імунно= 11; системи: гіперч&#= 1091;тливість (головним чином дерматологo= 0;чні реакції у пацієнтів, схильних до розвитку ал = 77;ргічних та астматичниm= 3; реакцій) (часто - індапамід).

З боку обміну речовин і метаболізмm= 1;: г= іпокалієміn= 3; (див= ;. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я») (часто - індапамід); г&#= 1110;поглікемія (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (&#= 1085;ечасто* - периндоприl= 3;); гіперкалієl= 4;ія, оборотна пр = 80; відміні препарату (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я») (нечасто* = - периндоприl= 3;); гіпонатрієl= 4;ія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* = - периндоприl= 3;, нечасто - індапамід); = 75;іпохлоремі&#= 1103; (рідко - індапамід); гіпомагнієl= 4;ія (рідко - індапамід); г&#= 1110;перкальціє= мія (дуже рідко - індапамід).=

= 47; боку психік = 80;: змінl= 0; настрою (нечасто = - периl= 5;доприл); порушення сну (нечасто - периндоприl= 3;); депресія (нечасто*<= /span> - периндоприl= 3;); сплутаністn= 0; свідомості (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З боку нервової системи: запамо&#= 1088;очення (часто - периндоприl= 3;); головний біль (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); парестезія (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); дисгевзія (часто - периндоприl= 3;); сонливість (нечасто* = - периндоприl= 3;); непритомніl= 9;ть (нечасто* = - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів г = 88;упи високого ризику можливе виникнення інсульту (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); у разі печінкової недостатноl= 9;ті можливе виникнення печінкової енцефалопаm= 0;ії (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (частота нев= 110;дома - індапамід).

З боку органів зор = 91;: = поруш= ;ення зору (часто - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); м= 110;опія (див= ;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (частота невідома = - індапамід); нечіткість зору (частот= 072; невідома = - індапамід); х&#= 1086;ріоїдальни= й випіт (частота невідома ‒ індапамід); гостра закритокутl= 6;ва глаукома (частота нев= 110;дома – індапамід).

З боку органі = 74; слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: вертиг&#= 1086; (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); д&#= 1079;він у вухах (часто - периндоприl= 3;).

З боку серця: = пальп= ;ітації (нечасто* = - периндоприl= 3;); тахікардія (нечасто* = - периндоприl= 3;); стенокардіn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); аритмія (у тому числі брадикардіn= 3;, шлуночкова тахікардія, фібриляція = 87;ередсердь) (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамі = 76;); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів г = 88;упи високого ризику можл = 80;ве виникнення інфаркту міокарда (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова = 90;ахікардія типу «пірует» (по= 090;енційно летальна) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (часто= ;та невідома = - індапамід).

З боку суди = 85;: = артер= ;іальна гіпотензія (= 110; прояви, пов’язані з гіпотензієn= 2;) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); васкуліт (нечасто* = - периндоприl= 3;); п= 088;ипливи жару (рід= ;ко* - периндоприl= 3;); феномен Рейно (частота невідома - периндоприl= 3;).

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: = кашел= ;ь (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто - периндоприl= 3;); задишка (часто - периндоприl= 3;); бронхоспазl= 4; (нечасто = - периндоприl= 3;); еозинофільl= 5;а пневмонія (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: біль в абдомінальl= 5;ій ділянці (часто - периl= 5;доприл); запор (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); діарея (част= 086; - периндоприl= 3;); диспепсія (часто - периндоприl= 3;); нудота (част= 086; - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); блювання (часто - периндоприl= 3;, нечасто = - індапамід); сухість у роті (нечаст= 086; - периндопри= л, рідко - індапамід); панкреатит (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід).

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: гепати&#= 1090; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); порушення функції печінки (дуж= 077; рідко - індаl= 7;амід).

З боку шкір = 80; та підшкірної клітковини: = сверб= ;іж (часто - периндоприl= 3;); висипання (часто - периндоприl= 3;); макулопапуl= 3;ьозні висипання (часто - індапамід); кропив’янкk= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто = - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); ангіоневроm= 0;ичний набряк (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто = - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); пурпура (нечасто = - індапамід); гіпергідроk= 9; (нечасто = - периндоприl= 3;); реакції фоточутливl= 6;сті (нечасто* = - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); пемфігоїд (нечасто* = - периндоприl= 3;); посилення симптомів псоріазу (рідко* - периндоприl= 3;); мультиформl= 5;а еритема (дуж= 077; рідко - периндоприl= 3;); токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (дуже рідко - індапамід); синдром Стівенса= -Джонс= ;она (дуже рідко - індапамід).

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: спазми &= #1084;’язів (часто - периндоприl= 3;, частота невідома – індапамід); можливе погіршення існуючого гострого си = 89;темного червоного вовчака (час= 090;ота невідома = - індапамід); артралгія (нечасто* = - периндоприl= 3;); міалгія (нечасто* = - периндоприl= 3;, частота невідома ‒ індапамід); м’язова слабкість (частота невідома ‒ індапамід); рабдоміоліk= 9; (частота невідома ‒ індапамід).<= /o:p>

З боку сечовидільl= 5;ої системи: нирков&= #1072; недостатніl= 9;ть (нечасто = - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); гостра ниркова недостатніl= 9;ть (рідко - периндоприl= 3;); анурія/оліг = 91;рія (рідко* - периндоприl= 3;).

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: еректильна дисфункція (нечасто = - периндоприl= 3; та індапамід).

Загаль&#= 1085;і розлади та реакції у місці введе = 85;ня: астеl= 5;ія (часто - периндоприl= 3;); біль у грудя= 093; (нечасто* = - периндоприl= 3;); нездужання (нечасто* = - периндоприl= 3;); периферичнl= 0;й набряк (нечасто* = - периндоприl= 3;); пірексія (нечасто* = - периндоприl= 3;); втома (рідко - індапамід).=

Ре = 79;ультати лабораторнl= 0;х досліджень: = підви= ;щення рівня сечовини в крові (нечасто* = - периндоприl= 3;); підвищення рівня креатиніну = 74; крові (нечас= 090;о* - периндоприl= 3;); підвищення рівня білірубіну = 74; крові (рідко - периндоприl= 3;); підвищення рівня печінкових ферментів (рідко - периндоприl= 3;, частота невідома = - індаl= 7;амід); зниження рівня гемоглобінm= 1; та гематокр = 80;ту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко - периндоприl= 3;); підвищення рівня глюкози в кр= 086;ві (частота невідома = - індапамід); підвищення рівня сечової кис = 83;оти в крові (частота невідома = - індапамід); подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (частота невідома = - індапамід).

= 59;шкодження, отруєння та ускладненнn= 3; при проведе = 85;ні процедур: падіння (нечасто* = - периндоприl= 3;).

* Ч= ;астота проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахованk= 2; за даними клінічних досліджень.

&n= bsp;

Звіт про підозрюванo= 0; побічні реакції

Звітування про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції у післяреєстl= 8;аційний період заст = 86;сування лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дає змогу вести безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку застосуванl= 5;я препарату. Спеціалістl= 0; в галузі охорони здоров’я зобов’язанo= 0; повідомлятl= 0; через націо = 85;альну систему звітності про будь-які випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій.

Термін придатностo= 0;. 3 роки= ;.

Ум&#= 1086;ви зберігання.

Зберігати таблетки у щільно закритому к = 86;нтейнері для захисту від вологи. Не потребує особливих температурl= 5;их умов зберігання. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

= 59;паковка.=

По 30 таблеток у контейнері; по 1 або 3 конт&= #1077;йнери в коробці з картону.

Катег= ;орія відпуску.=

За рецептом.=

Виробн&#= 1080;к.

Лабораторі&= #1111; Серв’є Індастрі/Les Laboratoires Servier Іndustrie.

Міс= ;цезнаходже = 85;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

905 рут де Саран, 45520 Жіді, Франція/905 route de Saran, 45520 Gidy, France.

&n= bsp;

Вироб= ;ник.

Серв’= ;є (Ірландія) Індастріс Лтд/Servier (Ireland) Industries Ltd.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Маніл= ;ендз, Горей Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Ірландія/Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Ireland.

Заявни&#= 1082;.

Лє Лаборатуар Серв’є/Les Laboratoires Servier.

Міс= ;цезнаходже = 85;ня заявника.

50, рю Карно, 92284 Сюрен седек = 89;, Франція/50, rue Carnot, 92284 Suresnes cedex, France.

Для отримання будь-якої інформації щодо лікарс= 00;кого засобу просимо звертатися до ТОВ «Серв’є Україна» за тел. (044) 490 3441, факс: (044) = 490 3440.