MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D0F461.A6C68EE0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D0F461.A6C68EE0 Content-Location: file:///C:/68129B33/UA146530101_CE83.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ=
для медичн=
ого
застосування лікарського засобу
Цервугід
(=
b>Cervugid)
Склад:
діючі речовини:=
хлорамфенікол, метронідазол, ністатин, гідрокортизону
ацетат;
1 песарі=
й містить
хлорамфеніколу 200 мг, метронідазолу 500 мг, ністатину 660 000 МО, гід=
рокортизону
ацетату 15 мг;
допоміжна речовина: вітепсол Н15.
Лікарська форма=
. Песарії.
Основні фізико-хімічні властивості: песарії торпедоподібної форми, з гладкою поверхнею, у
розрізі однорідні, жовтого кольору, без запаху.
Фармакотерапевт=
ична
група. Антисептики та протимікробні
препарати для лікування гінекологічних захворювань. Похідні імідазолу та
кортикостероїди.
Код АТХ =
G<=
span
lang=3DUK style=3D'background:#F8F8F8'>01B F.=
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії.
Хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії. Його дія обумовлена
інгібуванням синтезу мікробного білка через зв’язування із 50S субодиницями
рибосом мікробної клітини, отже, відбувається припинення розвитку пептидного ланцюга.
Метронідазол – це похідне 5-нітроімідазолу. Метронідазол чинить
антипротозойну та антибактеріальну дію щодо анаеробних бактерій. Механізм д=
ії
полягає у тому, що у бактеріальній клітині нітрогрупа метронідазолу
перетворюється у гідроксиламінову з утворенням активного цитотоксичного
метаболіту, що порушує реплікацію ДНК, таким чином спричиняючи загибель
бактеріальної клітини=
.
=
Ністатин
– це полієновий антибіотик, особливо активний до дріжджеподібних грибів род=
у Candida spp. Механізм дії ністатину
полягає в тому, що він порушує проникність мембран клітин грибів, що виклик=
ає
призупинення їх життєдіяльності та, в першу чергу, розмноження. Відбуваєтьс=
я це
за рахунок того, що ністатин за своєю будовою має схильність до стеролів
клітинної мембрани грибів. У результаті клітина гриба руйнується під впливом
високого осмотичного тиску поза неї, якому мембрани більше не можуть чинити
опір.
=
Гідрокортизону
ацетат належить до групи глюкокортикостероїдів природного походження. Дія
гідрокортизону ацетату опосередкована через специфічні внутрішньоклітинні
рецептори. Глюкокортикоїди, в тому числі гідрокортизону ацетат, є агоністами
мінералокортикоїдних рецепторів.
Фармакодинамічні ефекти та/або фармакодинамічна/фармакокінетична взаємо=
дія
Хлорамфе=
нікол
чинить у більшості випадків бактеріостатичну дію. Пригнічувальна концентрац=
ія іn <=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif=
";
mso-ansi-language:EN-US'>vitro становить 0,2-0=
,5
мкг/мл для більшості грамнегативних бактерій та 1-10 мкг/мл для більшості г=
рампозитивних.
Метронід=
азол
чинить бактерицидну, трихомонацидну та амебоцидну дію. In vitro=
за 24 години він вбиває <=
/span>E. Histolytica<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'> в концентраціях 1-2 мкг/н=
л та
T. Vaginalis=
в концентраціях 2,5 мкг/мл. In vivo ефективний до мобільних
трофозоїтів та менш ефективний до оболонки амеби.
Ністатин чинить фунгістатичну або фунгіцидну дію (залежноі від
концентрації). In vitro мінімальна інгібуюча
концентрація для Candida Albicans=
i> та
інших чутливих грибів/дріжджів становить 1,56-6,25 мкг/мл.
Гідрокор=
тизон
чинить протизапальну дію та затримує воду. Це попереджає ексудативні процеси, зменшує клітинну
інфільтрацію, це зменшує дилатацію капілярів та пригнічує проліферацію.
Механізм резистентності
У разі г=
рамнегативних
бактерій (E. Coli, H. Influenzae=
=
і т.п.) стійкість до
хлорамфеніколу, як правило, опосередкована плазмідами та обумовлена
конститутивною ацетилтрансферазою. Резистентність передається внутрішньовид=
овою
та міжвидовою кон’югацією та має багатосторонній характер (більш стійка до
хлорамфеніколу кишкова паличка стає стійкою до стрептоміцину, тетрацикліну =
та
сульфаміду). Стійкість грампозитивних бактерій (S. Aureus) обумовлена ацетилтрансферазою, але фермент
неконститутивний, його формування індукується в присутності антибіотика. Ре=
зистентність
може також спостерігатися внаслідок зменшення проникності мембрани
мікроорганізмів (Proteus spp., Klebsiella spp.).
Встановл=
ений
взаємозв’язок між резистентністю Trichomonas vaginalis до метронідазолу на клітин=
ному
рівні фередоксину. У резистентних штамів рівень фередоксину зменшується
внаслідок послаблення експресії генів, механізм адаптації викликаний частим=
застосуванням
метронідазолу.
Стійкіст=
ь до
ністатину є рідким явищем, механізм полягає в модифікації структури мембрани
ергостеролу зі зменшенням спорідненості з мембраною стеролу і зниженням
пошкодження мембрани.
Спектр дії
Хлорамфе=
нікол
має широкий спектр дії:
-грамнег=
ативні
бактерії: Es=
cherichia=
coli, Klebsiella spp., Proteus spp., Ha=
emophilus=
influenza, Salmonella spp., Brucella spp. та ін.;
-грампозитивні коки (Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitides=
);
=
-рикетсії
(Rickettsia spp. та ін.);
=
-Chlamydia spp.
Pseudomonas aeruginosa, стійкі до хлорамфеніколу.
Метронідазол активний до ря=
ду
анаеробних мікроорганізмів або факультативно анаеробних мікроорганізмів:
-найпростіші
анаероби/факультативні анаероби: Entamoeba histolytica, Trichomon=
as vaginalis, Giardia intestina=
lis;
-грамнегативні анаеробні бактерії: Bacteroides spp., Helicobacter pylori, Gardnerella vaginalis=
;
-грампозитивні анаеробні
бактерії: Peptostreptoccocus spp., Clostridium spp.
Ністатин має відн=
осно
вузький спектр дії, включаючи дріжджі та гриби, що беруть участь у поверхне=
вому
мікозі: Candia albicans та інші види Candida spp., Cryptococcus neoformans=
, Histoplasma capsulatum, Microsporum audouini, Epidermophyton=
i> spp., Tricophyton spp.=
; деякі
штами Candida giabrata
відносно стійкі до ністатину.
Ефективність та безпека
Виявилос=
я,
що хлорамфенікол, метронідазол і ністатин як монотерапія або у комбінації у
разі застосування шляхом вагінального введення є ефективними та безпечними =
при
лікуванні шийно-вагінальних інфекцій.
Дослідження було проведено =
за
участю 500 пацієнтів віком від 15 =
до 85
років, які вводили один песарій препарату кожної доби протягом 12 днів, пот=
ім
лікування повторювалося ще два рази з 7-денною перервою між лікувальними
періодами. Після курсу лікування у 98 % випадків у період ремісії спостеріг=
алися
суб'єктивні місцеві симптоми (подразнення, печіння, дизурія, диспареунія, б=
олі
в ділянці таза), у 95% випадках у період ремісії білі були основними
симптомами. У більшості випадків після лікування було зареєстровано
нормалізацію результатів цитотестів, таких як ASCUS, LSIL або AGUS.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Відповід=
но
до фармакокінетичних досліджень, системне всмоктування після вагінального
введення 200 мг хлорамфеніколу, що міститься в одному песарії Цервугіду, бу=
ло
менше ніж 1%. Підраховано, що системна біодоступність у цьому випадку нижче=
1%.
Середнє значення Cmax становить 74,67 нг/мл, Tmax - в
середньому 18 годин.
Результа=
ти
інших досліджень показали, що після перорального введення хлорамфеніколу в =
дозі
15 мг/кг біодоступність становить 75 - 90 %, значення Cmax стано=
вить
10 - 20 нг/мл та Tmax – 2 - 3 години.
Відповід=
но
до фармакокінетичного дослідження системна абсорбція після вагінального
введення 500 мг метронідазолу становить 25 %. Середнє значення Cmax =
sub>становить
21,24 нг/мл, Tmax – 6 годин.
Результа=
ти
інших досліджень показали, що після вагінального введення метронідазолу в д=
озі
500 мг Cmax становить 1900 нг/мл та Tmax становить 7,7
години. Відносна біодоступність (у порівнянні з пероральним введенням) стан=
овить
25 %.
Системна
абсорбція після вагінального введення 15 мг гідрокортизону, що міститься в
одному песарії, практично дорівнює нулю.
Ністатин=
не
всмоктується через слизову оболонку.
Розподіл
Хлорамфе= нікол є жиророзчинною речовиною, розподіляється в тканинах добре. Легко переходит= ь до спинномозкової рідини та у центральну нервову систему, де досягає концентра= ції, подібної концентрації в плазмі. Об'єм розподілу становить 0,6 - 1,0 л/кг. <= o:p>
Метронід=
азол
зв'язується з білками плазми у кількості 5-20%. Об'єм розподілу є значним,
приблизно 40 л (що відповідає 0,65 л/кг). Розподіл відбувається швидко,
досягаючи концентрації, подібної плазмовій концентрації, в легенях, нирках,
печінці, шкірі, жовчі, спинномозковій рідині, головному мозку, слині, сперм=
і,
вагінальних виділеннях, абсцесах.
Метаболізм
Хлорамфе=
нікол
метаболізується до неактивних сполук, головним чином шляхом глюкуронідації =
в печінці.
Метаболізм відбувається головним чин=
ом у
печінці: утворюються два некон'юговані окислені активні метаболіти (5-30 %
активності). Період напіввиведення (T1/2) становить
8-11
годин.
Виведення
Хлорамфе=
нікол
виводиться в основному в неактивній формі з сечею (90%) та меншою мірою – в активній формі. Мала частина дози виводиться з жовчю.
Метронід=
азол
виводиться в невеликій кількості з фекаліями. Метронідазол та продукти
окислення в основному виводяться з сечею у кількості, яка приблизно станови=
ть 35-65
% введеної дози.
Клінічні
характеристики.
Показання.
– Лікування вагініту та цер=
віциту,
спричинених грампозитивними або грамнегативними аеробними та анаеробними бактеріями (в тому числі Clostridium spp.).
– Лікування вагініту і цервіциту, спричинених вагінальною трихомонадою=
(Tric=
homonas vaginalis=
) в поєднанні з іншими видами
мікроорганізмів. =
– Лікування
вагініту і цервіциту, спричинених Mycoplasma spp. або Chla=
mydis spp. в
поєднанні з іншими видами мікроорганізмів
– Лікування
грибкового вагініту, спричинених Candida spp. в поєднанні з іншими видами мікроорганізмів.
– <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:EN-US;
font-style:normal;mso-bidi-font-style:italic'>Лікування змішаних вагінітів,=
спричинених поєднанням бактерій, Trichomonas vaginalis,
Candida spp=
. та Mycopla=
sma spp. або Chlamydia spp..
– Профілактика вагініту та цервіциту у пацієнтів, які проходять
системне лікування імунодепресантами, цитостатиками або кортикостероїдами, =
та у
пацієнтів, які отримують променеву терапію.
– Профілактика вагініту та
цервіциту у пацієнтів, які будуть піддаватися оперативному або діагностично=
му
втручанню в ділянці статевих органів (гістеросальпінгографія, гідротурбація,
внутрішньоматкова біопсія тощо).
– Лікування патогенної фл=
ори
до відбору проб мазка для цитотесту Babes-Papanicolao<=
/span>u з метою уточнення
мікроскопічного поля та поліпшення інтерпретації цитотесту.
Цервугід рекомендований для
дорослих. У разі необхідності його можна застосовувати підліткам.
Протипоказання.=
– Гіперчутливість до будь-я=
ких
діючих речовин та допоміжної речовини.
– Гостра печінкова або нирк=
ова
недостатність.
– Тяжкі гематологічні
порушення.
– Вагітність та період году=
вання
груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види
взаємодій.
Дисульфірам. Повідом=
ляли
про випадки психотичних реакцій (делірій, сплутаність свідомості) у пацієнт=
ів,
які приймали одночасно метронідазол і дисульфідам.
Алкоголь. Не слід вживати
алкогольні напої та приймати препарати, які містять алкоголь, під час лікув=
ання
та протягом принаймні ще одного дня після його закінчення через можливе
виникнення дисульфірамоподібної реакції (ефект Антабуса) (відчуття жару,
почервоніння обличчя, блювання, тахікардія) (див. розділ «Особливості
застосування»).
Бусульфан. Метронідазол м=
оже
підвищувати рівні бусульфану у плазмі, що може призвести до значного токсич=
ного
впливу бусульфану.
Пероральна терапія антикоагулянтами (наприклад, варфа=
рином). Посилення антикоагулянтної дії та підвищений ризик
кровотеч, спричинений зменшенням печінкового катаболізму. У разі одночасного
застосування слід частіше контролювати протромбіновий час і коригувати
антикоагулянтну терапію протягом лікування метронідазолом.
Солі літію. Рівень літію у
плазмі при прийомі метронідазолу може збільшуватись. Необхідно перевіряти
концентрації у плазмі літію, креатиніну та електролітів у пацієнтів, які
приймають літій та метронідазол одночасно.
Циклоспорин. Існує р=
изик
підвищення рівнів циклоспорину в сироватці крові. Якщо препарати необхідно
приймати одночасно, слід ретельно контролювати рівні циклоспорину та
креатиніну.
Фенітоїн або фенобарбітал. Спричиняє зниження рівнів метронідазолу у плазмі крові.
5-фторурацил. Метроні=
дазол
може підвищувати концентрацію 5-фторурацилу в плазмі, чим спричиняє підвище=
ння
його токсичних ефектів.
Особливості застосування.
При наявності гематологічних порушень або у разі тривалого лікування
рекомендується періодично проводити аналіз крові, особливо лейкограму. Хоча=
про
такі реакції не повідомлялося, але будь-яке потенційне падіння еритроцитів,
лейкоцитів та/або тромбоцитів вимагає припинення лікування.
У разі тривалого лікування необхідно слідкувати за побічними реакціями,
такими як центральна або периферійна невропатія (парестезії, атаксія,
запаморочення, судомні напади). Хоча про такі реакції не повідомлялося, але
лікування повинно бути припинено, якщо є прояви атаксії, запаморочення або
сплутаність свідомості.
У разі гострих, хронічних або таких, що розвиваються, центральних та
периферійних неврологічних розладів лікарський засіб необхідно застосовуват=
и з
обережністю через ризик загострення неврологічних розладів.
Навіть при тому, що системна абсорбція метронідазолу та хлорамфеніколу =
в препараті
ослаблена, щоб запобігти можливості виявлення потенційних дисульфірамоподіб=
них
реакцій, пацієнтів потрібно попередити про припинення прийому етилового спи=
рту
та лікарських засобів, що містять етиловий спирт, під час лікування та протягом 48 годин з моменту припинення
лікування (див. розділ «Взаємодія=
з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Не рекомендується призначати більше 2-3 лікувальних курсів на рік.
При застосуванні препарату одночасно з презервативами або вагінальними
діафрагмами може зростати ризик розриву латексу.
Застосування
у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Потенційний ризик для людини
невідомий. Цервугід не слід застосовувати під час вагітності.
Годування грудд=
ю
Немає інформації щодо
кількісної оцінки екскреції активних речовин Цервугіду в грудне молоко.
Рекомендується уникати введення лікарського засобу жінкам, які годують груд=
дю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспо= ртом або іншими механізмами.
Цервугід=
не
впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими автоматизованими
системами.
Спосіб застосув=
ання
та дози.
Рекомендована добова доза д=
ля
всіх терапевтичних показань – по 1 песарію на добу (вводиться ввечері, перед
сном). Тривалість лікування становить 7 днів. У разі виразкового цервіциту =
курс
повторювати 1 або 2 рази доти, доки є рубці, з перервою в 7 днів між період=
ами застосування.
У разі вагініту та цервіцит=
у,
спричинених тяжкими запальними захворюваннями інфекційного походження (тазо=
ве
венозне повнокров’я, метроаднексит, пельвіоперитоніт), цілком можливе за
рекомендацією лікаря застосовування Цервугіду з антибіотиками.
Діти та підлітки.
Цервугід не застосовується =
для
лікування дітей віком до 14 років.
Введення.
Спосіб введення: вагінально=
.
Кожний
песарій вводять глибоко в піхву.
Діти.
Цервугід застосовують для
лікування дітей віком від 14 років.
Передозування.=
Про випа=
дки
передозування не повідомлялося.
Побічні
реакції.
Після
введення першої дози можуть проявлятися: еритема, місцеве відчуття печіння.=
Місцеві реакції=
: інколи пе=
чіння,
біль, свербіж, подразнення слизової оболонки піхви.
Системні ефекти: як і п=
ри
будь-якому місцевому застосуванні, можлива абсорбція незначної кількості
препарату.
Шлунково-кишковий тракт: нудота, діарея, біль переймоподібного характеру у нижній частині живота=
, біль в епігастрії, блювання, запалення
слизової оболонки ротової порожнини, смакові розлади, анорексія; надзвичайно
рідко – випадки панкреатит=
у, які
мають оборотний характер.
Центральна нервова система: периферична сенсорна нейропатія; головний біль, судоми, запаморочення;
енцефалопатія (наприклад сплутаність свідомості) та підгострий мозочковий
синдром (наприклад атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор), які
можуть минати після припинення прийому препарату, психотичні розлади, у тому
числі сплутаність свідомості, галюцинації.
Порушення з боку органів зору: тимчасові
порушення зорових функцій, такі як диплопія, міопія.
Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: <=
/i>висипання, свербіж, відчуття печіння піхви, почервоні=
ння
шкіри, кропив`янка; пустульозний висип, атрофія підшкірної клітковини, ерит=
ема,
сухість.
Порушення з боку імунної системи: пропасниця, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Порушення з бок=
у крові та
лімфатичної системи: лейкопенія (при поєднанні тривалого місцевого
лікування препаратом з пероральним застосуванням метронідазолу), агранулоци=
тоз,
нейтропенія та тромбоцитопенія.
Під час лікування сеча може набувати
червоно-коричневого забарвлення, що зумовлено присутністю розчинних у воді
пігментів, які є продуктом метаболізму метронідазолу.
Термін придатності. 2
роки.
Умови
зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС. Зберіг=
ати у
недоступному для дітей місці.
Упаковка.<=
/span>
По 6 песаріїв
у блістері, по 2
блістери у пачці картонній.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник.
Ес.Сі. ІРКОН С.Р.Л./ S= .C. IRC= ON S= .R.L.
Mісцезнаходження виробника та адреса місця провадження=
його
діяльності.
Вул. Каля Кішінеулуй, №6, м.
Ясси, 700181, Румунія/str. Calea Chisinaului, nr. 6, Iasi, 700181, Romania.
Заявник.
ТОВ
«Імуноген-Україна».
Місцезнаходження заявника.
Україна, 03150, м. =
Київ,
вул. Предславинська, 43/2.