MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D2D862.237A54E0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D2D862.237A54E0 Content-Location: file:///C:/68095902/UA142760101_14FB.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
Енап® Л
Комбі
(Enap® L Combi)
Склад:
діючі
речовини: 1
таблетка,
вкрита
плівковою
оболонкою,
містить 10 мг<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:EN-US'>
еналаприлу
малеату та 10 мг
лерканідипo=
0;ну
гідрохлориk=
6;у
або 20 мг еналап&=
#1088;илу
малеату та 10 мг<=
/span>
лерканідипo=
0;ну гідрохl=
3;ориду;
допо=
084;іжні
речовини: =
087;овідон,
кислота
малеїнова,
=
1051;ікарська
форма. <=
/span>Таблеткl=
0;, вкриті
плівковою
оболонкою.
&=
#1054;сновні
фізико-хімі
=
95;ні властивост=
;і:
дозування 10 м&=
#1075;/10
мг: біl=
3;і,
круглі, злег=
082;а
двоопуклі
таблетки зі
скошеними
краями та
плівковим
покриттям;
Фарм=
;акотерапев
=
90;ична
група.=
span>
=
30;нгібітори
АПФ та
блокатори
кальцієвих
=
82;аналів:
еналаприл т
=
72;
лерканідипo=
0;н.
=
50;од
АТХ С09В В02.
Фармакодин&=
#1072;міка.
Енап®
Л Комбі – це к&=
#1086;мбінований
препарат, що
містить
інгібітор
АПФ
(еналаприл)
та блокатор
кальцієвих
каналів
(лерканідип=
10;н).
Еналаприл=
1091;
малеат – це
сіль
малеїнової
кислоти та
еналаприлу,
яка за
хімічною
структурою =
08;
похідним
двох
амінокислоm=
0;
– L-аланіну та
L-проліну.
Ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льний
фермент (АПФ)
–
пептидил-ди
=
87;ептидаза,
яка каталіз
=
91;є
перетворенl=
5;я
ангіотензиl=
5;у
І у
вазопресорl=
5;у
субстанцію
ангіотензиl=
5;
ІІ. Після
абсорбції
еналаприл
гідролізуєm=
0;ься
до
еналаприлаm=
0;у,
що пригнічу=
08;
дію АПФ.
Пригніченнn=
3;
АПФ спричин=
03;є
зниження
рівня
ангіотензиl=
5;у
ІІ в плазмі,
що
призводить
до
збільшення
активності
=
88;еніну
плазми (чере=
079;
пригніченнn=
3;
негативногl=
6;
зворотного
зв’язку між
активністю
ангіотензиl=
5;у
ІІ і
вивільненнn=
3;м
реніну) і
зменшення с
=
77;креції
альдостероl=
5;у.
Оскільки
АПФ
ідентичний
до кінінази
ІІ, тому
еналаприл
також може
пригнічуваm=
0;и
розпад акти
=
74;ного
вазопресорl=
5;ого
пептиду
брадикінінm=
1;.
Роль даного
механізму в
терапевтичl=
5;ому
ефекті
еналаприлу
не з’ясован
=
72;.
Механізм,
через який
еналаприл
знижує арте
=
88;іальний
тиск,
передусім
пов’язують
=
79;
пригніченнn=
3;м
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи,
еналаприл
може виявля
=
90;и
антигіпертk=
7;нзивний
ефект навіт=
00;
у пацієнтів =
079;
низькореніl=
5;овою
гіпертензіn=
8;ю.
Застосува=
1085;ня
еналаприлу
=
91;
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
спричинює
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску в
горизонталn=
0;ному
і
вертикальнl=
6;му
положеннях
без істотно
=
75;о
збільшення
=
95;астоти
серцевих
скорочень.
Симптомат=
1080;чна
постуральнk=
2;
гіпотензія
=
74;иникає
рідко. У
деяких
пацієнтів
досягнення
оптимальноk=
5;о
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може п=
086;требувати
кількох
тижнів
терапії.
Раптова
відміна
еналаприлу
не
асоціювалаl=
9;я
зі швидким п=
110;двищенням
артеріальнl=
6;го
тиску. Ефект=
080;вне
пригніченнn=
3;
активності
АПФ досягає
=
90;ься
через 2-4
години післ=
03;
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
разової доз
=
80;
еналаприлу.
Початок
антигіпертk=
7;нзивної
дії звичайн
=
86;
спостерігаn=
8;ться
через 1
годину, а
пікове зниж
=
77;ння
артеріальнl=
6;го
тиску
досягаєтьсn=
3;
через 4-6 годин
після
прийому пре
=
87;арату.
Тривалість
збереження
ефекту зале
=
78;ить
від дози. У
рекомендовk=
2;них
дозах антиг=
10;пертензивн=
1080;й
та
гемодинаміm=
5;ний
ефект
зберігався
принаймні
протягом 24
годин.
У
пацієнтів з
есенціальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску
звичайно
супроводжуn=
8;ться
зменшенням
периферичнl=
6;го
опору артер=
10;й
зі
збільшенняl=
4;
серцевого
викиду і
незначними
змінами
серцевого
ритму або бе=
079;
таких змін.
Після
застосуванl=
5;я
еналаприлу
звичайно
збільшуєтьl=
9;я
нирковий кр
=
86;вотік,
швидкість г
=
83;омерулярно=
1111;
фільтрації
не
змінюється. =
047;атримки
натрію або
води не
спостерігаn=
8;ться,
за винятком
пацієнтів, щ=
086;
до початку
лікування
мали низьки
=
81;
показник
клубочковоo=
1;
фільтрації.
У
пацієнтів,
хворих на
цукровий
діабет або б=
077;з
нього, з
ураженням
нирок і прот=
077;їнурією
після
застосуванl=
5;я
еналаприлу
спостерігаl=
3;ося
зменшення
альбумінурo=
0;ї,
екскреції і
=
79;
сечею IgG і
рівня
загального
білка сечі.
Лерканіди=
1087;ін
– антагоніс
=
90;
кальцію
дигідропірl=
0;динової
групи, який
блокує
трансмембрk=
2;нний
потік кальц=
10;ю
в серцевому
м’язі та гла=
076;ких
м’язах суди
=
85;.
Механізм
його
антигіпертk=
7;нзивної
дії
зумовлений
прямим
релаксуючиl=
4;
впливом на
гладенькі
м’язи судин,
за рахунок
чого
зменшуєтьсn=
3;
їх
периферичнl=
0;й
опір.
Лерканідипo=
0;н
чинить прол
=
86;нговану
антигіпертk=
7;нзивну
дію за рахун=
086;к
високого
коефіцієнтk=
2;
мембранногl=
6;
розподілу.
Завдяки
високій
судинній
селективноl=
9;ті
препарату
його
інотропна
дія не має
суттєвого
клінічного
значення.
Гостра
гіпотензія
=
79;
рефлекторнl=
6;ю
тахікардієn=
2;
дуже рідко
спостерігаn=
8;ться
у хворих на а=
1088;теріальну
гіпертензіn=
2;
завдяки
поступовомm=
1;
настанню
вазодилатаm=
4;ійного
ефекту
лерканідипo=
0;ну.
Як
і у інших
асиметричнl=
0;х
1,4-дигідропір&=
#1080;динів,
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
лерканідипo=
0;ну
виявляєтьсn=
3;
завдяки йог
=
86; (S)-енантіоме
=
88;у.
Фармакокі=
085;етика.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
еналаприлу
та
лерканідипo=
0;ну
не
спостерігаl=
3;ося
жодних
фармакокінk=
7;тичних
взаємодій.
Фармакокі=
1085;етика
еналаприлу
Абсорбція.<=
o:p>
Після
пероральноk=
5;о
прийому
еналаприл ш
=
74;идко
всмоктуєтьl=
9;я,
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
в сироватці
крові
досягаєтьсn=
3;
протягом 1
години післ=
03;
прийому.
Ступінь
всмоктуванl=
5;я
еналаприлу
=
87;ри
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
еналаприлу
малеату
становить
приблизно 60 %.
Прийом їжі н=
077;
впливає на
всмоктуванl=
5;я
еналаприлу.
Розподіл.
Після
прийому
внутрішньо
еналаприл
швидко
всмоктуєтьl=
9;я,
після чого
гідролізуєm=
0;ься
до
еналаприлаm=
0;у,
що має
властивостo=
0;
високоспецl=
0;фічного
інгібітору
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
тривалої ді=
11;.
Пікова
концентрацo=
0;я
еналаприлаm=
0;у
в сироватці
крові досяг
=
72;ється
через 2-4
години післ=
03;
прийому
однієї дози
еналаприлу
малеату.
Стабільна
концентрацo=
0;я
еналаприлаm=
0;у
досягаєтьсn=
3;
на 4-й день з
початку
прийому
еналаприлу. =
047;в’язування
препарату з
білками
плазми не
перевищує 60 %.
Метаболіз=
1084;.
Еналаприл
не
метаболізуn=
8;ться,
окрім перет
=
74;орення
на
еналаприлаm=
0;.
Виведення.<=
o:p>
Еналаприл=
1072;т
виводиться
переважно
нирками.
Основним ко
=
84;понентом
в сечі є
еналаприлаm=
0;,
що становит=
00;
40 % прийнятої
дози, та 20 % –
незмінений
еналаприл.
Порушення
функції
нирок.
У
хворих з
порушенням
функції
нирок спост
=
77;рігається
підвищене
виведення
еналаприлу
та
еналаприлаm=
0;у.
У пацієнтів =
079;
порушеннямl=
0;
функції
нирок
легкого та
середнього
ступеня (клі=
088;енс
креатиніну R=
11;
40-60 мл/хв) після
прийому 5 мг
препарату 1
раз на добу
стабільний
показник AUC
для
еналаприлаm=
0;у
є приблизно =
091;
два рази
вищим, ніж у
пацієнтів з =
074;ідсутністю
патології.
При тяжких
випадках
(кліренс
креатиніну X=
04;
30 мл/хв)
показник AUC
зростає у 8 ра&=
#1079;ів,
період
напіввиведk=
7;ння
та виведенн=
03; препарату
збільшуютьl=
9;я
(див. «Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Еналаприлаm=
0;
можна
вивести із
загального
=
82;ровообігу
шляхом
гемодіалізm=
1;.
Кліренс діа
=
83;ізу
– 62
мл/хв.
Фармакокі=
1085;етика
лерканідипo=
0;ну
Абсорбція.<=
o:p>
Після
прийому
внутрішньо
лерканідипo=
0;н
добре
всмоктуєтьl=
9;я,
досягаючи
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
в плазмі
через 1,5-3
години.
Два
енантіомерl=
0;
лерканідипo=
0;ну
показали ід
=
77;нтичні
профілі
рівнів у
плазмі кров=
10;:
час пікової
концентрацo=
0;ї
у плазмі є
ідентичним;
як пікова ко=
085;центрація
в плазмі, так
і AUC в
середньому
=
74;
1,2 рази вищі
для
(S)-енантіомер&=
#1091;.
Елімінація
напіврозпаk=
6;у
двох
енантіомерo=
0;в
в основному
однакова. In vivo =
1085;е
спостерігаn=
8;ться
взаємозаміl=
5;ності
двох
енантіомерo=
0;в.
Внаслідок
вираженого
метаболізмm=
1;
першого
проходженнn=
3;
абсолютна
біодоступнo=
0;сть
пероральноk=
5;о
лерканідипo=
0;ну
в умовах без
голодуваннn=
3;
становить
приблизно 10 %.
Однак
біодоступнo=
0;сть
при прийомі
здоровими д
=
86;бровольцям=
1080;
в умовах
голодуваннn=
3;
знижується
до 1/3 від вищев=
;казаного
значення.
Біодоступl=
5;ість
пероральноk=
5;о
лерканідипo=
0;ну
підвищуєтьl=
9;я
в 4 рази при
прийомі йог
=
86;
через 2
години післ=
03;
вживання їж=
10;
з високим
вмістом жир
=
91;.
Отже,
препарат
потрібно
призначати
до прийому
їжі.
Розподo=
0;л.
Розподo=
0;л
із плазми в
тканини і ор=
075;ани
є швидким та
екстенсивнl=
0;м.
Ступінь
спорідненоl=
9;ті
білків
плазми з лер=
082;анідипіном
перевищує 98 %.
Оскільки у
пацієнтів з
тяжкою
нирковою аб
=
86;
печінковою
дисфункцієn=
2;
рівень білк
=
72;
знижений,
вміст
вільних
фракцій
лерканідипo=
0;ну
може бути
вищий.
Метабоl=
3;ізм.
Лерканo=
0;дипін
екстенсивнl=
6;
метаболізуn=
8;ться
за участю
ферменту
СYР3А4; жодних
продуктів
метаболізмm=
1;
не
виявляєтьсn=
3;
ні в сечі, ні у
фекаліях. Ле=
088;канідипін
переважно
перетворюєm=
0;ься
в неактивні
метаболіти =
10;
приблизно 50 %
прийнятої
дози
виводиться
=
79;
сечею.
Експерl=
0;менти
in vitro з
мікросомамl=
0;
людської
печінки
показали, що
лерканідипo=
0;н
демонструє
незначне ін
=
75;ібування
двох
ферментів
СYР3А4 і СYР2А6 пр=
080;
концентрацo=
0;ях,
в 160 і 40 разів
вищих, ніж
пікові рівн=
10;
в плазмі, які
досягаютьсn=
3;
після
прийому доз
=
80;
20 мг.
Крім то
=
75;о,
вивчення
взаємодії у
людини
показало, що
лерканідипo=
0;н
не модифіку=
08;
плазмові
рівні
мідазоламу
(типового
субстрату
СYР3А4) або
метопрололm=
1;
(типового
субстрату
СYР2А6). При
прийомі
терапевтичl=
5;их
доз леркані
=
76;ипіну
пригніченнn=
3;
біотрансфоl=
8;мації
препаратів, =
097;о
метаболізуn=
2;ться
СYР3А4 або СYР2А6,
не відбуват
=
80;меться.
Виведення.
Елімінk=
2;ція
здійснюєтьl=
9;я,
головним
чином, шляхо=
084;
біотрансфоl=
8;мації.
Середній ча
=
89;
остаточногl=
6;
виведення, з=
072;
розрахункаl=
4;и,
становить 8-10
годин, і
внаслідок
високої
спорідненоl=
9;ті
з ліпідними=
; мембранами
терапевтичl=
5;а
активність
триває
протягом 24
годин. Після
повторного
прийому
кумуляція н
=
77;
спостерігаn=
8;ться.
Додаткова
інформація
про
спеціальні
популяції
Відомо,
що
фармакокінk=
7;тика
лерканідипo=
0;ну
у пацієнтів
літнього
віку та у
пацієнтів і
=
79;
нирковою та
печінковою
дисфункцієn=
2;
легкого та
середнього
ступеня є
подібною до
такої, що
спостерігаn=
8;ться
в загальній
популяції
пацієнтів. У
пацієнтів з
тяжкою
нирковою
дисфункцієn=
2;
або у тих, що
перебуваютn=
0;
на діалізі,
спостерігаn=
8;ться
підвищена
концентрацo=
0;я
препарату
(приблизно н=
072;
70 %). У хворих з
помірним і
тяжким
ураженням п
=
77;чінки
системна
біодоступнo=
0;сть
лерканідипo=
0;ну,
ймовірно,
підвищена
внаслідок
нормальногl=
6;
екстенсивнl=
6;го
метаболізмm=
1;
препарату в
печінці.
Діти
Застосm=
1;вання
препарату
дітям віком
до 16 років з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
показало, що
фармакокінk=
7;тика
еналаприлу
при
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
є подібною д=
086;
такої у
дорослих.
Пацієнтам з
масою тіла
менше 50 кг
еналаприл
призначали
=
91;
дозі 0,625, 2,5 або 20 м=
075;
на добу, хвор=
1080;м
з масою тіла
50 кг або
більше – у
дозі 0,625, 5 або 40 мk=
5;
на добу.
Прийом
еналаприлу 1 раз н
=
72;
добу
знижував
нижнє
значення
артеріальнl=
6;го
тиску
відповідно
дозуванню.
Залежність
гіпотензивl=
5;ого
ефекту енал
=
72;прилу
від дози
простежуваl=
3;ась
у всіх підгр=
091;пах
(вік, стадія
розвитку за
Таннером, ст=
072;ть,
раса).
Лерканo=
0;дипін
є
антагоністl=
6;м
кальцію диг=
10;дропіридин=
1086;вої
групи, що
пригнічує
трансмембрk=
2;нне
надходженнn=
3;
кальцію до
серцевого
м’яза і глад=
082;их
м’язів.
Механізм
гіпотензивl=
5;ої
дії
базується н
=
72;
безпосередl=
5;ій
релаксаційl=
5;ій
дії на гладк=
110;
м’язи судин,
яка знижує
загальний
периферичнl=
0;й
опір. Завдяк=
080;
високому
коефіцієнтm=
1;
мембранногl=
6;
поділу
лерканідипo=
0;н
чинить
пролонговаl=
5;у
гіпотонічнm=
1;
дію і не
спричинює
негативних
міотропних
ефектів
внаслідок
його високо=
11;
судинної
селективноl=
9;ті.
Оскільl=
2;и
вазодилатаm=
4;ія
внаслідок
дії
лерканідипo=
0;ну
починаєтьсn=
3;
поступово,
гостра
артеріальнk=
2;
гіпотензія
=
79;
рефлекторнl=
6;ю
тахікардієn=
2;
спостерігаn=
8;ться
у пацієнтів =
079;
гіпертензіn=
8;ю
досить рідк
=
86;.
Як і у
інших
асиметричнl=
0;х
1,4-дигідропір&=
#1080;динів,
гіпотонічнk=
2;
активність
лерканідипo=
0;ну,
головним чи
=
85;ом,
є наслідком
дії його
(S)-енантіомер&=
#1091;.
Клін=
;ічні
характерисm=
0;ики.
Показання.
Есе=
нціальна
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;.
Протипо
=
82;азання.
- Пі=
076;вищена
чутливість
до активних
компонентіk=
4;
(еналаприлу
або
лерканідипo=
0;ну),
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
кальцієвих
каналів
дигідропірl=
0;динового
ряду та
будь-яких
інших
складових
лікарськогl=
6;
засобу.
- Об=
089;трукція
відтоку з
лівого
шлуночка, у
тому числі
при стенозі
аорти.
- Го=
089;тра
серцева
недостатніl=
9;ть.
- Не=
089;табільна
стенокардіn=
3;.
- За=
089;тосування
протягом
одного
місяця післ=
03;
інфаркту мі
=
86;карда.
- Тя=
078;кі
форми
порушень
функції
печінки.
- Од=
085;очасне
застосуванl=
5;я
з сильними
інгібітораl=
4;и
CYP3A4,
циклоспориl=
5;ами
та соком
грейпфрута.
- Ангіонев
=
88;отичний
набряк в
анамнезі,
спричинениl=
1;
застосуванl=
5;ям
інгібіторіk=
4;
АПФ.
- Сп=
072;дкова
або
ідіопатичнk=
2;
форма
ангіоневроm=
0;ичного
набряку.
- Ві=
082;
до 18 років.
- Тя=
078;кі
порушення
функції
нирок
(кліренс кре=
072;тиніну
< 30 мл/хв) та/або
гемодіаліз
=
74;
анамнезі.
Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій. <= o:p>
Інші
препарати
для зниженн=
03; артеріальн&=
#1086;го
тиску,
наприклад д=
10;уретики,
бета-блокат
=
86;ри,
альфа-блока
=
90;ори,
потенціюютn=
0;
антигіпертk=
7;нзивний
ефект препа
=
88;ату
Енап® Л Комбo=
0;.
До того ж,
можуть
виникати
нижчезазнаm=
5;ені
види
взаємодії з
=
72;
участю
однієї чи
іншої
складової
речовини
комбінованl=
6;го
препарату.
Ен=
алаприл=
у
=
84;алеат=
Лікарські
препарати т
=
72;
активні
речовини, що можуть
спричинити
розвиток
гіперкалієl=
4;ії:
солі калію,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики, і=
085;гібітори
АПФ,
інгібітори
ангіотензиl=
5;у
ІІ,
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
засоби, гепа=
088;ини
(низькомоле
=
82;улярні
або
нефракціонl=
6;вані),
циклоспориl=
5;,
такролімус
та
триметоприl=
4;.
Можливість
появи
гіперкалієl=
4;ії
залежить ві
=
76;
наявності у
хворого
асоційованl=
0;х
факторів
ризику. Ризик
зростає при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
препарату =
Енап® Л
Комбі з
вищезазначk=
7;ними
препаратамl=
0;.
Небажа=
;ні
комбінації
=
79;астосуванн=
1103;.
Калійk=
9;берігаючі
діуретики т
=
72;
препарати к
=
72;лію.
Інгібіторl=
0;
АПФ
зменшують
втрату калі=
02;,
спричинену
діуретикамl=
0;.
Застосуванl=
5;я
добавок, що
містять
калій,
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
(наприклад
спіронолакm=
0;ону,
тріамтеренm=
1;,
амілориду)
або
замінників
=
89;олі,
що містять
калій, може
підвищуватl=
0;
ризик
розвитку
гіперкалієl=
4;ії.
Якщо такі пр=
077;парати
призначаютn=
0;ся
для
лікування
гіпокаліємo=
0;ї
в комбінаці=
11;,
слід
обережно
визначати
дозування т
=
72;
регулярно
контролюваm=
0;и
вміст калію =
074;
сироватці
крові (див. «О&=
#1089;обливості
застосуванl=
5;я»).
Літій.
Існують
повідомленl=
5;я
про оборотн
=
77;
підвищення
концентрацo=
0;й
літію в сиро=
074;атці
крові і його
токсичностo=
0;
при одночас
=
85;ому
прийомі
літію з
інгібітораl=
4;и
АПФ. Комбіну=
074;ання
з тіазидним
=
80;
діуретикамl=
0;
може
підвищуватl=
0;
ризик
виникнення
токсичностo=
0;
літію або
ускладнити
вже існуючу
інтоксикацo=
0;ю
літієм,
пов’язану з
прийманням
інгібіторіk=
4;
АПФ. Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасне з
=
72;стосування
еналаприлу =
10;
літію, однак
якщо така
комбінація
необхідна,
слід суворо
контролюваm=
0;и
рівень літі=
02;
в сироватці =
082;рові
(див. «Особли=
1074;ості
застосуванl=
5;я»).
Естраl=
4;устин.
Одночасне
застосуванl=
5;я
з
естрамустиl=
5;ом
підвищує
ризик
розвитку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
(набряку
Квінке) (див.
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Особли=
;ві
застереженl=
5;я
при
комбінованl=
6;му
застосуванl=
5;і.
Антидo=
0;абетичні
препарати.
При
одночасномm=
1;
прийомі
інгібіторіk=
4;
АПФ і антиді=
072;бетичних
лікарських
засобів (інс=
091;лін,
пероральні
гіпоглікемo=
0;чні
засоби) можл=
080;ве
посилення
глюкозозниk=
8;уючого
ефекту
останніх з
ризиком
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї. Поява
такого
ефекту
ймовірніша
протягом пе
=
88;ших
тижнів
комбінованl=
6;го
лікування а
=
73;о
у хворих з
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Діуреm=
0;ики
(тіазидні аб=
086;
петльові
діуретики)=
.
Прийом
високих доз
діуретиків
перед призн
=
72;ченням
еналаприлу
може
спричинити
зменшення
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові та
підвищити
ризик розви
=
90;ку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії =
&nb=
sp; (див.
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Гіпотензивl=
5;ий
ефект можна
знизити
шляхом
припинення
прийому
діуретика,
збільшення
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові,
вживання со
=
83;ьового
розчину або
призначеннn=
3;
терапії зі
зменшеною
дозою
еналаприлу.
Нестеl=
8;оїдні
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП).
Довготривk=
2;ле
застосуванl=
5;я
НПЗП може по=
089;лаблювати
антигіпертk=
7;нзивний
ефект інгіб=
10;торів
АПФ. НПЗП та
інгібітори
АПФ мають ад=
080;тивний
ефект на
підвищення
рівня сиров
=
72;ткового
калію і
можуть приз
=
74;ести
до порушенн=
03;
функції
нирок. Цей
ефект зазви
=
95;ай
має
оборотний
характер.
Рідко можли
=
74;ий
розвиток
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
зокрема у
хворих з
існуючим
порушенням
функції
нирок –
зневоднениm=
3;
пацієнтів т
=
72; хворих
літнього
віку.
Баклоm=
2;ен.
Посилює
антигіпертk=
7;нзивний
ефект. Слід
регулярно
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск та за
необхідносm=
0;і
індивідуалn=
0;но
скорегуватl=
0;
дозу.
Циклоl=
9;порин.
Поєднання
циклоспориl=
5;у
та
інгібіторіk=
4;
АПФ підвищу=
08;
ризик
розвитку
гіперкалієl=
4;ії.
Алкогl=
6;ль.
Одночасне
вживання
алкоголю
посилює
гіпотензивl=
5;ий
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Інші
види
взаємодії<=
u>.
Трициl=
2;лічні
антидепресk=
2;нти/нейроле=
1087;тики/анесте=
;тики/наркот=
080;чні
речовини.
Комбіноваl=
5;е
застосуванl=
5;я
деяких
анестетикіk=
4;,
трициклічнl=
0;х
антидепресk=
2;нтів
та нейролеп
=
90;иків
з
інгібітораl=
4;и
АПФ може при=
079;водити
до
подальшого
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску. (див. «О=
собливості
застосуванl=
5;я»).
Кортиl=
2;остероїди,
тетракозакm=
0;иди
системної
дії (за винят=
1082;ом
гідрокортиk=
9;ону,
що застосов
=
91;ється
при хворобі
Аддісона).
Зменшення
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту (корт=
080;костероїди
спричинюютn=
0;
затримку
солі/рідини =
074;
організмі).
Інші
препарати
для зниженн=
03;
тиску.
Одночасниl=
1;
прийом таки
=
93;
лікарських
засобів мож
=
77;
посилити
антигіпертk=
7;нзивну
дію еналапр
=
80;лу.
Комбінованl=
0;й
прийом з
нітрогліцеl=
8;ином
та іншими
нітратами ч
=
80;
судинорозшl=
0;рювальними
засобами
може
додатково
знижувати
артеріальнl=
0;й
тиск.
Алопуl=
8;инол,
цитостатикl=
0;,
імуносупреl=
9;ори,
системні
кортикостеl=
8;оїди
або
прокаїнаміk=
6;.
Комбіноваl=
5;е
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
АПФ підвищу=
08;
ризик
розвитку
лейкопенії.
Антацl=
0;ди.
Антациди
зменшують
біодоступнo=
0;сть
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Симпаm=
0;оміметики.
Симпатоміl=
4;етики
можуть
зменшувати
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ. Знижуєт=
100;ся
реакція
пресорних
амінів
(наприклад
адреналіну),
але
недостатньl=
6;
для того, щоб &=
#1074;иключити
їх
застосуванl=
5;я.
Ацетиl=
3;саліцилова
кислота та
тромболітиl=
2;и.
Еналаприл
можна
призначати
=
74;
комбінації
=
79;
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою (у
відповідниm=
3;
дозах для
профілактиl=
2;и
серцево-суд
=
80;нної
патології) т=
072;
тромболітиl=
2;ами.
Преl=
7;арати
золота.
Поодинокі
нітритоїднo=
0;
реакції
(симптоми, що
включають
набряк
обличчя,
нудоту,
блювання і а=
088;теріальну
гіпотензію)
спостерігаl=
3;ися
у пацієнтів,
які
лікувалися
ін’єкційниl=
4;и
препаратамl=
0; золота
(натрію
ауротиомалk=
2;т)
та сумісно
інгібітороl=
4;
АПФ, у тому чи&=
#1089;лі
еналаприлоl=
4;.
=
Лерканідипo=
0;н.
Протипl=
6;казані
комбінації
препаратів.
Інгo=
0;бітори
ферменту CYP3A4.
Як
відомо,
лерканідипo=
0;н
метаболізуn=
8;ться
під дією
ферменту CYP3A4, і
тому
інгібітори
та індуктор
=
80;
цього
ферменту, як=
110;
приймаютьсn=
3;
одночасно з
лерканідипo=
0;ном,
можуть
впливати на
процес його
метаболізмm=
1;
та елімінац=
10;ї.
Тому слід
уникати одн
=
86;часного
застосуванl=
5;я
лерканідипo=
0;ну
та сильних
інгібіторіk=
4;
CYP3A4 (наприклад
кетоконазоl=
3;у,
ітраконазоl=
3;у,
ритонавіру,
еритроміциl=
5;у,
тролеандомo=
0;цину)
(див. «Протип=
1086;казання»).
Дослідженнn=
3;
взаємодії з
сильним
інгібітороl=
4;
CYP3A4
кетоконазоl=
3;ом
показало, що
в результат=
10;
взаємодії
концентрацo=
0;я
лерканідипo=
0;ну
в плазмі
значно
підвищуєтьl=
9;я
(15-кратне
збільшення
значення AUC
(кривої
розподілу
концентрацo=
0;ї
препарату
«площа під
кривою») та
8-кратне
збільшення
значення Сmax
(максимальн
=
86;ї
концентрацo=
0;ї)
для (S)-енантом=
іра
лерканідипo=
0;ну.
Цикl=
3;оспорин.
Лерканіди=
1087;ін
і
циклоспориl=
5;
не слід
застосовувk=
2;ти
одночасно
(див. «Протип=
1086;казання»).
Комбінованk=
7;
призначеннn=
3;
лерканідипo=
0;ну
з
циклоспориl=
5;ом
призводить
до збільшен
=
85;я
концентрацo=
0;ї
обох речови
=
85; у
плазмі кров=
10;.
Під час
дослідженнn=
3;
препарату у =
076;обровольці&=
#1074;
молодого
віку зміни
концентрацo=
0;ї
лерканідипo=
0;ну
в плазмі не
виникали,
якщо циклос
=
87;орин
застосовувk=
2;вся
за 3 години до
прийому
лерканідипo=
0;ну,
але
зафіксованl=
6;
зростання AUC
на 27 %.
Одночасне
застосуванl=
5;я
лерканідипo=
0;ну
з циклоспор
=
80;ном
призводить
до
збільшення
концентрацo=
0;ї
лерканідипo=
0;ну
в плазмі у 3
рази та
збільшення AUC
циклоспориl=
5;у
на 21 %.
Греl=
1;пфрутовий
сік.
Метаболіз=
1084;
лерканідипo=
0;ну,
як і інших
дигідропірl=
0;динів,
уповільнюєm=
0;ься
при одночас
=
85;ому
прийомі з
соком
грейпфрута,
що призводи
=
90;ь
до
підвищення
системної
біодоступнl=
6;сті
та
антигіпертk=
7;нзивної
дії леркані
=
76;ипіну.
Тому
лерканідипo=
0;н
не слід
запивати гр
=
77;йпфрутовим
соком (див. «П&=
#1088;отипоказан=
;ня»).
Особлиk=
4;і
застереженl=
5;я
при
комбінованl=
6;му
застосуванl=
5;і.
Алкl=
6;голь.
Хворим,
які
приймають
лерканідипo=
0;н,
слід уникат
=
80;
вживання
алкоголю, ос=
082;ільки
він може
підсилюватl=
0;
дію вазодил
=
72;туючих
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів (=
076;ив.
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Субl=
9;трати
ферменту CYP3A4.
З
обережністn=
2;
слід
одночасно
застосовувk=
2;ти
лерканідипo=
0;н
з іншими
субстратамl=
0;
CYP3A4, такими як
терфенадин,
астемізол, а=
085;тиаритмічн&=
#1080;ми
препаратамl=
0;
ІІІ класу
(наприклад з
аміодароноl=
4;,
хінідином).
Індm=
1;ктори
ферменту CYP3A4.
Одночасне
застосуванl=
5;я
лерканідипo=
0;ну
з індуктора
=
84;и
CYP3A4, такими як
протисудомl=
5;і
препарати
(наприклад ф=
077;нітоїн,
карбамазепo=
0;н)
та
рифампіцин,
може призво
=
76;ити
до зменшенн=
03;
біодоступнl=
6;сті
лерканідипo=
0;ну
і,
відповідно,
до зменшенн=
03;
його
антигіпертk=
7;нзивної
дії. У таких
випадках
слід
регулярно
контролюваm=
0;и
зміни артер=
10;ального
тиску.
Дигl=
6;ксин.
Одночасне
призначеннn=
3; 20
мг
лерканідипo=
0;ну
хворим, які
постійно пр
=
80;ймають
=
&nb=
sp; b-метил
=
76;игоксин,
показало
відсутністn=
0;
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії.
Призначеннn=
3;
здоровим до
=
73;ровольцям
дигоксину
після прийо
=
84;у
20 мг
лерканідипo=
0;ну
продемонстl=
8;увало
середнє
зменшення Сmax
на 33 %, при цьом
=
91;
показники AUC
та нирковог
=
86;
кліренсу
суттєво не
змінювалисn=
3;.
Хворих, яким
одночасно
призначениl=
1;
дигоксин,
слід ретель
=
85;іше
контролюваm=
0;и
щодо ознак
інтоксикацo=
0;ї
дигоксином.
Інші
види
взаємодії.
Мідазолам.<= o:p>
Одночасне
призначеннn=
3;
перорально 20
мг
мідазоламу
=
76;обровольця=
1084;
літнього
віку
показало
підвищення
абсорбції
лерканідипo=
0;ну
(приблизно н=
072;
40 %) та зміну
часу його
абсорбції (tmax<=
/sub>
від 1,75 до 3
годин). Змін
концентрацo=
0;ї
мідазоламу
не
зафіксованl=
6;.
Метl=
6;пролол.
Одночасне
застосуванl=
5;я
лерканідипo=
0;ну
з
метопрололl=
6;м
–
бета-блокат
=
86;ром,
що головним
чином
елімінуєтьl=
9;я
в печінці, пр=
1080;зводить
до зменшенн=
03;
його
біодоступнl=
6;сті
на 50 %. Цей ефек
=
90;
може
виникати
внаслідок
зменшення
печінковогl=
6;
кровотоку, с=
087;ричиненого
бета-блокат
=
86;рами,
і тому можли=
074;им
при застосу
=
74;анні
інших
препаратів
цієї групи. О=
1090;же,
лерканідипo=
0;н
можна
призначати
=
79;
бета-адрено
=
73;локаторами,
але при цьом=
091;
може бути
потрібне
коригуваннn=
3;
дозування.
Цимk=
7;тидин.
Одночасне
застосуванl=
5;я
циметидину 800
мг на добу не
спричинює
значних змі
=
85;
концентрацo=
0;ї
лерканідипo=
0;ну
у плазмі, але
високі дози =
094;ього
препарату
слід
призначати
обережно, бо
може
підвищуватl=
0;сь
біодоступнo=
0;сть
та
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
лерканідипo=
0;ну.
Флуl=
6;ксетин.
Досліджен=
1085;я
взаємодії і
=
79;
флуоксетинl=
6;м
(інгібіторо
=
84;
СYP2D6 і СYP3A4 ) у
здорових до
=
73;ровольців
віком 65±7
років
показало
відсутністn=
0;
клінічно
суттєвих
змін
фармакокінk=
7;тики
лерканідипo=
0;ну.
Симk=
4;астатин.
Коли
лерканідипo=
0;н
у дозі 20 мг
одночасно
призначавсn=
3;
з 40 мг
симвастатиl=
5;у,
показник AUC
для леркані
=
76;ипіну
змінювався
незначно, то=
076;і
як показник AUC
для
симвастатиl=
5;у
збільшувавl=
9;я
на 56 % і цей же
показник дл=
03;
його
активного
метаболіту
в-оксикисло
=
90;и
– на =
28 %.
Малоймовірl=
5;о,
що такі змін=
080;
є клінічно з=
085;ачущими.
Жодних
ефектів
взаємодії н
=
77;
спостерігаn=
8;ться
у разі
прийому
лерканідипo=
0;ну
вранці, а
симвастатиl=
5;у
– ввечері, як
рекомендовk=
2;но
для даних
препаратів.
Варm=
2;арин.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
20 мг лерканід&=
#1080;піну
та варфарин
=
91;
натще у
здорових до
=
73;ровольців
змін
фармакокінk=
7;тики
останнього
не спостері
=
75;алось.
Особливост=
110;
застосуванl=
5;я.
Симптомат=
1080;чна
гіпотензія.
Особливо
ретельно пі
=
76;
час прийому
еналаприлу
слід
контролюваm=
0;и
стан хворог
=
86;
за наявност=
10;:
-&nb=
sp;
тяжl=
2;ої
гіпотензії =
10;з
систолічниl=
4;
тиском менш
=
77;
90 мм. рт. ст.;
-&nb=
sp;
декl=
6;мпенсовано=
111;
серцевої
недостатноl=
9;ті.
Симптомат=
1080;чне
зниження
тиску рідко
зустрічаєтn=
0;ся
у хворих з
неускладнеl=
5;ою
гіпертонієn=
2;.
У таких
пацієнтів
під час
вживання
еналаприлу
симптоматиm=
5;на
гіпертензіn=
3;
переважно в
=
80;никає
внаслідок
дегідратацo=
0;ї
(призначенн=
03;
діуретиків),
безсольовоo=
1;
дієти, діалі=
079;у,
діареї або
блювання
(див. «Взаємо=
1076;ія
з іншими лік=
072;рськими
засобами та
інші види
взаємодій»).
При серцеві
=
81;
недостатноl=
9;ті
з наявністю =
072;бо
відсутністn=
2;
супутньої
патології
функції
нирок
симптоматиm=
5;на
гіпотензія
спостерігаn=
8;ться
доволі част
=
86;.
Особливо це
стосується
пацієнтів і
=
79;
важкими
формами сер
=
94;евої
недостатноl=
9;ті,
у яких
зниження
тиску
відбуваєтьl=
9;я
внаслідок
прийому
високих доз
петльових
діуретиків,
розвитку
гіпонатрієl=
4;ії
або
функціоналn=
0;ної
ниркової
недостатноl=
9;ті.
У такому раз=
110;
незалежно
від признач
=
77;ної
дози
еналаприлу
та/або
діуретика п
=
86;чинати
терапію
необхідно
під наглядо
=
84;
лікаря та
надалі
ретельно
контролюваm=
0;и
стан хворог
=
86;.
Також потрі
=
73;но
обережно
призначати
препарат
пацієнтам з
ішемічною
хворобою
серця або
захворюванl=
5;ями
судин мозку,
у яких
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може
спричинити
інфаркт міо
=
82;арда
чи гостре
порушення
мозкового
кровообігу.
При
виникненні
гіпотензії
хворому слі
=
76;
надати
горизонталn=
0;ного
положення т
=
72;
за
необхідносm=
0;і
ввести
внутрішньоk=
4;енно
фізіологічl=
5;ий
розчин.
Випадки
транзиторнl=
6;го
зниження ти
=
89;ку
не є
протипоказk=
2;нням
для
подальшого
=
87;ризначення
препарату.
Наступну
дозу можна
приймати
після
нормалізацo=
0;ї
тиску внасл=
10;док
збільшення
об’єму кров=
10;.
У пацієнтів =
079;
нормальним
або низьким
артеріальнl=
0;м
тиском на
фоні прийом
=
91;
еналаприлу
може спосте
=
88;ігатись
додаткове
зниження ти
=
89;ку.
Таке явище
передбачувk=
2;не
і зазвичай н=
077;
потребує
перериваннn=
3;
терапії. У ра=
1079;і,
коли
гіпотензія
набуває
симптоматиm=
5;ного
характеру,
можливо,
необхідно
зменшити
дозу
препарату
та/або припи=
085;ити
прийом
діуретиків
та/або енала=
087;рилу.
Дисфункці=
1103;
синусового
вузла
З
обережністn=
2;
слід
призначати
лерканідипo=
0;н
пацієнтам з
дисфункцієn=
2;
синусового
=
74;узла
(без
кардіостимm=
1;лятора).
Дисфункці=
1103;
лівого
шлуночка та
ішемічна хв
=
86;роба
серця
Хоча
під час
контрольовk=
2;них
досліджень
=
75;емодинамік=
1080;
не було
виявлено
порушень фу
=
85;кції
шлуночків
серця, проте
все одно слі=
076;
з
обережністn=
2;
починати
лікування
хворих з
дисфункцієn=
2;
лівого
шлуночка
блокаторамl=
0;
кальцієвих
=
82;аналів.
На фоні
прийому
деяких
препаратів
=
75;рупи
дигідропірl=
0;дину
у пацієнтів =
079;
ішемічною
хворобою
серця
зростає
ризик виник
=
85;ення
серцево-суд
=
80;нних
ускладнень.
Незважаючи
на те, що
лерканідипo=
0;н
є препарато
=
84;
пролонговаl=
5;ої
дії, його
слід з
обережністn=
2;
призначати
=
90;аким
хворим. Рідк=
086;
деякі
дигідропірl=
0;дини
можуть
спричинити
прекардіалn=
0;ний
біль та
стенокардіn=
2;.
Дуже рідко у
хворих з
існуючою
стенокардіn=
8;ю
спостерігаn=
8;ться
зростання
інтенсивноl=
9;ті,
тривалості
та тяжкості
нападів.
Також
можливі
поодинокі
випадки
інфаркту
міокарда
(див. «Побічн=
1110;
ефекти»).
Порушення
функції
нирок
Обережно
слід
призначати
еналаприл
хворим з
порушеннямl=
0;
функції
нирок легко
=
75;о
та
середнього
ступеня. У
таких
пацієнтів
під час
застосуванl=
5;я
препарату
слід
постійно
контролюваm=
0;и
рівень калі=
02;
та
креатиніну
=
74;
сироватці
крові. Енап®
=
51;
Комбі 20 мг/ 10 мг
протипоказk=
2;ний
при будь-яки=
093;
формах пору
=
96;ень
функції
нирок. Розви=
090;ок
ниркової не
=
76;остатності
на фоні
прийому
еналаприлу
=
89;постерігав=
1089;я
переважно у
хворих з
тяжкими
формами
серцевої
недостатноl=
9;ті
та існуючою
патологією
нирок
(включаючи
стеноз нирк
=
86;вої
артерії).
Якщо діагно
=
79;
поставлениl=
1;
своєчасно т
=
72;
призначена
адекватна
терапія,
ниркова нед
=
86;статність,
спричинена
прийомом
еналаприлу,
має
оборотний
характер. У
деяких хвор
=
80;х
на
гіпертонію
=
79;
відсутністn=
2;
ниркової па
=
90;ології
комбінованk=
2;
терапія
еналаприлоl=
4;
та
діуретикамl=
0;
призводить
до підвищен
=
85;я
рівня
сечовини та
креатиніну
=
74;
крові. В таки=
1093;
випадках
рекомендуєm=
0;ься
провести
додаткову д=
10;агностику
для
виявлення
можливих
порушень
функції
нирок,
зменшити
дозу
препаратів
та/або
припинити
прийом
діуретика =
=
(див. «=
Реноваскулn=
3;рна
гіпертензіn=
3;»).
Реноваску=
1083;ярна
гіпертензіn=
3;
Особливий
ризик
розвитку
гіпертензіo=
1;
або нирково=
11;
недостатноl=
9;ті
на фоні
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ існує у
хворих з
двобічним
стенозом
ниркової
артерії,
стенозом
артерії
однієї функ
=
94;іонуючої
нирки. У
таких
випадках
лікування
слід
починати з
малих доз,
поступово о
=
73;ережно
підвищуватl=
0;
дозу та
ретельно
контролюваm=
0;и
стан хворог
=
86;.
На початку
терапії
необхідно
провести
діагностикm=
1;
функції
нирок та вес=
090;и
спостережеl=
5;ня
в динаміці
протягом ус=
00;ого
лікування.
Трансплан=
1090;ація
нирки
Відсутні
дані про зас=
090;осування
еналаприлу
та
лерканідипo=
0;ну
хворим, яким
нещодавно
проведена
трансплантk=
2;ція
нирки. Тому п=
1088;изначення
препарату
Енап® Л Комбo=
0;
таким
пацієнтам н
=
77;
рекомендуєm=
0;ься.
Печінкова
недостатніl=
9;ть
При
порушенні
функції
печінки
можливе пот
=
77;нціювання
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту
лерканідипo=
0;ну.
Рідко
інгібітори
АПФ
асоціюютьсn=
3;
з синдромом
холестатичl=
5;ої
жовтяниці,
миттєвого
некрозу
тканин
печінки та
смертю.
Механізм ро
=
79;витку
цього
синдрому не
з’ясований.
Пацієнти, у
яких виникл
=
72;
жовтяницю
або значне п=
110;двищення
рівня
печінкових
ферментів п
=
88;и
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ, повинні
припинити п
=
88;ийом
інгібіторіk=
4;
АПФ та пройт=
080;
відповідне
лікування.
Нейтропен=
1110;я/агранулоц=
;итоз
На
фоні
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ іноді сп=
086;стерігаєть&=
#1089;я
зниження
кількості
тромбоцитіk=
4;,
нейтропеніn=
3;/агранулоци=
1090;оз
та анемія.
Нейтропеніn=
3;
рідко
зустрічаєтn=
0;ся
у хворих з
нормальнимl=
0;
показникамl=
0;
функції
нирок та
відсутністn=
2;
особливих
факторів
ризику. З
особливою
обережністn=
2;
слід
призначати
еналаприл
пацієнтам з
колагенозоl=
4;
судин, якщо
вони
приймають
імунодепреl=
9;анти,
алопуринол, =
087;рокаїнамід
або мають
кілька із ци=
093;
факторів
ризику, і
особливо в
поєднанні з
супутньою
патологією
функції
нирок.
Зафіксованl=
6;
декілька ви
=
87;адків
виникнення
інфекційниm=
3;
захворюванn=
0;,
що не
піддавалисn=
0;
інтенсивніl=
1;
антибіотикl=
6;терапії.
Таким
пацієнтам п
=
86;трібен
постійний
контроль
лейкоцитів
=
91;
крові,
своєчасне
реагування
на будь-які
прояви
інфекційниm=
3;
хвороб.
Підвищена
чутливість/
=
85;абряк
Квінке
Під
час терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ, включаю=
095;и
еналаприл, у
будь-який
момент
можливий ро
=
79;виток
ангіоневроm=
0;ичного
набряку обл
=
80;ччя,
кінцівок,
язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані. У та=
1082;их
випадках
одразу ж
необхідно
припинити
прийом
еналаприлу.
Такі
пацієнти
потребують
пильного
нагляду до
зникнення
симптомів.
Набряк, що
розповсюджm=
1;ється
лише на обли=
095;чя
та губи та
супроводжуn=
8;ться
ускладненнn=
3;м
ковтання,
зазвичай
минає без
додатковогl=
6; лікування.
За необхідн
=
86;сті
слід
призначати
антигістамo=
0;нні
препарати.
Ангіоневроm=
0;ичний
набряк горт
=
72;ні
може мати
летальний
наслідок.
Набряк язик
=
72;,
голосової
щілини та
гортані мож
=
77;
викликати
обструкцію
дихання, том=
091;
хворому
необхідно н
=
77;гайно
надати
невідкладнm=
1;
допомогу
(підшкірно в=
074;ести
розчин
адреналіну
[1:1000]) та перекон&=
#1072;тися
у
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів. Біль=
096;
висока
частота
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ
реєструвалk=
2;ся
у пацієнтів
негроїдної
раси
порівняно з
пацієнтами
європеоїднl=
6;ї
раси. У
пацієнтів з
ангіоневроm=
0;ичним
набряком в
анамнезі, не
пов’язаним
із
застосуванl=
5;ям
інгібіторіk=
4;
АПФ,
проведення
терапії із з=
072;стосування&=
#1084;
еналаприлу
може
підвищити р
=
80;зик
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку під
час прийому
препарату (д=
080;в.
«Протипокаk=
9;ання»).
Реакції
анафілактиm=
5;ного
типу під час
десенсибілo=
0;заційної
терапії до
отрути кома
=
93;
Під
час
десенсибілo=
0;заційної
терапії до о=
090;рути
комах та
супутнього
призначеннn=
3;
інгібіторіk=
4;
АПФ розвито
=
82;
загрозливиm=
3;
життю
анафілактиm=
5;них
реакцій від
=
73;увається
рідко. Щоб
запобігти
реакції пер
=
77;д
проведенняl=
4;
кожної
десенсибілo=
0;зації
слід
тимчасово
припинити
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Реакції
анафілактиm=
5;ного
типу під час
ЛПНЩ (ліпопр=
086;теїнів
низької
щільності)-а=
092;ерезу
Рідко
можливий
розвиток
загрозливиm=
3;
життю анафі
=
83;актичних
реакцій під
час ЛПНЩ-афе=
088;езу
за допомого=
02;
сульфату де
=
82;страну
та
супутнього
призначеннn=
3;
інгібіторіk=
4;
АПФ. Щоб
запобігти
реакції
перед
проведенняl=
4;
кожного
аферезу слі
=
76;
тимчасово
припинити
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Діабет
У
пацієнтів, щ=
086;
хворіють на
діабет та
приймають
пероральні
антидіабетl=
0;чні
препарати
або
знаходятьсn=
3;
на
інсуліновіl=
1;
терапії, під
час першого
місяця
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ слід
проводити
ретельний
моніторинг
рівня
глюкози в
крові (див. «В&=
#1079;аємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Кашель
Існує
зв’язок між
виникненняl=
4;
кашлю та
призначеннn=
3;м
інгібіторіk=
4;
АПФ. Зазвича=
081;
кашель непр
=
86;дуктивний,
персистуючl=
0;й,
зникає післ=
03;
припинення
прийому
препарату.
Слід
проводити
ретельну ди
=
92;еренційну
діагностикm=
1;
кашлю,
спричиненоk=
5;о
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Хірургічн=
1110;
втручання/а
=
85;естезія
У
пацієнтів, щ=
086;
отримують
гіпотензивl=
5;і
засоби під
час
хірургічноo=
1;
операції аб
=
86;
анестезії,
еналаприл
може
блокувати
формування
ангіотензиl=
5;у
ІІ внаслідо
=
82;
компенсатоl=
8;ного
вивільненнn=
3;
реніну.
Гіпотензію,
яка, на думку
лікаря,
виникла
внаслідок
цього механ=
10;зму,
можна
лікувати
шляхом
збільшення
=
86;б’єму
циркулюючоo=
1;
крові.
Гіперкалі=
1108;мія
У
деяких
випадках пі
=
76;
час прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ,
включаючи
еналаприл,
можливий ро
=
79;виток
гіперкалієl=
4;ії.
До факторів
ризику
розвитку
гіперкалієl=
4;ії
належать:
ниркова
недостатніl=
9;ть,
цукровий
діабет,
супутнє
призначеннn=
3;
калійзберіk=
5;аючих
сечогінних
засобів,
препаратів
калію, каліє=
074;місних
замінників
солі,
будь-яких
інших лікар
=
89;ьких
засобів, що
призводять
до
підвищення
рівня калію (=
1090;аких
як гепарин).
Якщо
одночасне
призначеннn=
3;
таких
препаратів
визнається
прийнятним,
необхідно
регулярно
контролюваm=
0;и
вміст калію =
074;
сироватці
крові.
Стимулято=
1088;и
ферменту CYP3A4
Стимулято=
1088;и
CYP3A4, такі як
протисудомl=
5;і
препарати
(наприклад
фенітоїн,
карбамазепo=
0;н)
та
рифампіцин, =
084;ожуть
зменшувати
рівень
лерканідипo=
0;ну
в сироватці
крові та
знижувати
очікуваний
терапевтичl=
5;ий
ефект
препарату
(див. «Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Інші
комбінації
=
87;репаратів,
що не
рекомендуюm=
0;ься
Лікарськи=
1081;
препарат не
рекомендуєm=
0;ься
одночасно
призначати
=
79;
солями літі=
02;,
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;,
препаратамl=
0;
калію та
естрамустиl=
5;ом
(див. «Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Етнічні
особливостo=
0;
Еналаприл,
як і інші
інгібітори
АПФ, мають ме=
1085;шу
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
у пацієнтів =
085;егроїдної
раси порівн=
03;но
з представн
=
80;ками
європейськl=
6;ї
раси. Це,
можливо,
пов’язано з
рівнем
реніну в
плазмі кров=
10;,
який у хвори=
093;
на
гіпертонію
зазвичай є н=
080;жчим.
Застосува=
1085;ня
дітям
Безпека
та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
дітям не
досліджені,
тому
препарат не
застосовуюm=
0;ь
у
педіатричнo=
0;й
практиці.
Алкоголь
Слід
уникати
вживання
алкоголю
через можли
=
74;е
потенціюваl=
5;ня
антигіпертk=
7;нзивного
вазодилатуn=
2;чого
ефекту (див. «&=
#1042;заємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Додаткова
інформація
про вміст
препарату
Енап®
Л Комбі,
таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою, 10
мг/10 мг та Енап=
;®
Л Комбі, табl=
3;етки,
вкриті
плівковою
оболонкою, 20
мг/10 мг
містить
лактозу.
Препарат не
можна
призначати
пацієнтам з=
10;
спадковою
непереносиl=
4;істю
галактози, д=
077;фіцитом
лактози
Лаппа або
синдромом н
=
77;достатност=
1110;
всмоктуванl=
5;я
глюкози-гал
=
72;ктози.
Енап®
Л Комбі
протипоказk=
2;ний
вагітним та
жінкам, що
годують
груддю. Жінк=
080;
репродуктиk=
4;ного
віку під час
терапії пре
=
87;аратом
Енап® Л Комбo=
0;
мають
використовm=
1;вати
надійні зас
=
86;би
контрацепцo=
0;ї.
Вагo=
0;тність.
Еналапl=
8;ил
Призначен=
1085;я
інгібіторіk=
4;
АПФ
(еналаприлу) =
1087;ротипоказа=
но
в період
вагітності =
(див.
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Якщо
застосуванl=
5;я
препарату є
життєво важ
=
83;ивим
для матері,
під час
планування
вагітності
необхідно
призначити
антигіпертk=
7;нзивну
терапію з
лікарським
засобом,
безпечним
для
застосуванl=
5;я
вагітним. Пр=
080;
підтверджеl=
5;ні
вагітності
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ слід
припинити
якомога
швидше та за
необхідносm=
0;і
розпочати
альтернатиk=
4;не
лікування. П=
088;епарат
протипоказk=
2;ний
в другому та
третьому
триместрах
вагітності. =
028;
дані, що трив=
1072;лий
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ у другом=
091;
і третьому
триместрах
вагітності
призводить
до
фетотоксичl=
5;ості
(зниження
функції нир
=
86;к,
олігогідраl=
4;ніон,
затримка
осифікації
кісток
черепа) і
постнатальl=
5;их
ускладнень
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія).
Якщо
інгібітор
АПФ
застосовувk=
2;вся
з другого
триместру
вагітності,
рекомендуєm=
0;ься
проведення
ультразвукl=
6;вого
дослідженнn=
3;
функції
нирок та
черепа.
Еналаприл, щ=
086;
проникає
через
плаценту,
можна
вилучити з к=
088;овообігу
немовляти з
=
72;
допомогою
перитонеалn=
0;ного
діалізу.
Також
препарат
теоретично
можна усуну
=
90;и
шляхом
обмінного
переливаннn=
3;
крові.
Лерканo=
0;дипін
Тератоген=
1085;а
дія відома
для інших
лікарських
засобів
групи дигід
=
88;опіридинів.
Відсутні
дані застос
=
91;вання
лерканідипo=
0;ну
вагітним,
тому слід
уникати йог
=
86;
призначеннn=
3;
вагітним та =
078;інкам,
що планують
вагітність.
Енаl=
7;®
Л Комбі
Лактація
Еналаприл
та
лерканідипo=
0;н
проникають
=
91;
грудне
молоко. Відс=
091;тні
дані про
екскрецію
лерканідипo=
0;ну
у грудне
молоко
людини.
Фертильні=
1089;ть
В
поодиноких
випадках
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
кальцію
асоціювалоl=
9;я
з оборотним
=
80;
біохімічниl=
4;и
змінами в
ділянці
голівки
сперматозоo=
1;дів,
що може
впливати на
процес
заплідненнn=
3;.
У разі коли
повторне
заплідненнn=
3;
in vitro не
відбувалосn=
3;,
за
відсутностo=
0;
інших причи
=
85;
прийом
антагоністo=
0;в
кальцію мож
=
77;
бути пов’яз
=
72;ний
із
порушеннямl=
0;
функції
сперми.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Беручи
до уваги
можливість
появи
запаморочеl=
5;ня,
втрати
свідомості, =
072;ртеріально&=
#1111;
гіпотензії,
м’язових
судом,
сплутаностo=
0;
свідомості,
сонливості,
погіршення
зору, пацієн=
090;и
під час
лікування п
=
88;епаратом
Енап® Л Комбo=
0;
мають
уникати
керування
автотранспl=
6;ртом
та роботи з
іншими
механізмамl=
0;.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Енап® Л
Комбі
призначаютn=
0;
для
лікування
есенціальнl=
6;ї
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
пацієнтам,
яким не
вдається
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск лише за
допомогою
монотерапіo=
1;
еналаприлоl=
4;.
Комбінованl=
0;й
препарат
Енап® Л Комбo=
0;
не застосов
=
91;ють
для
початковогl=
6;
лікування
артеріальнl=
6;ї
гіпертензo=
0;ї.
Рекомендовk=
2;на
доза
препарату – 1
таблетка на
день не
пізніше ніж
за 15 хвилин до=
їди.
Доза
встановлюєm=
0;ься
лікарем
індивідуалn=
0;но
залежно від
стану
здоров’я
хворого. Пре=
087;арат
рекомендовk=
2;но
приймати
зранку в оди=
085;
і той же час.
При
необхідносm=
0;і
дозування
можна
підвищуватl=
0;
раз на 2 тижні
або рідше.
Максимальнk=
2;
добова доза
еналаприлу
не повинна
перевищуваm=
0;и
40 мг,
лерканідипo=
0;ну
– 20 мг (2 таблет
=
82;и).
Дорослі
Вибір
дози
препарату
залежить ві
=
76;
стану функц=
10;ї
нирок та
печінки
хворого (див.
«Призначенl=
5;я
препарату
при
порушеннях
функції нир
=
86;к
та печінки»).
Особливо
ретельно
слід контро
=
83;ювати
дозу лікарс=
00;кого
засобу на
початку
лікування.
Ниркова
недостатніl=
9;ть
Енап®
Л Комбі, табл=
1077;тки,
вкриті
плівковою
оболонкою, 10
мг/10 мг
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з
тяжкими
формами
нефропатій
(кліренс
креатиніну <=
30
мл/хв) або
яким в
минулому
була
проведена п
=
88;оцедура
гемодіалізm=
1;
(див. «Протип=
1086;казання»
та «Особлив
=
86;сті
застосуванl=
5;я»).
З особливою
обережністn=
2;
слід
призначати
=
87;репарат
при ниркові
=
81;
недостатноl=
9;ті
легкого та
середнього
ступеня.
Максимальнk=
2;
добова доза =
211;
1 таблетка пр=
1077;парату
Енап® Л Комбo=
0;, таблетки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою, 10
мг/10 мг. =
Енаl=
7;®
Л Комбі, табл=
1077;тки,
вкриті
плівковою
оболонкою, 20
мг/10 мг
протипоказk=
2;ний
при
порушеннях
функції
нирок.
Печінкова
недостатніl=
9;ть
Енап®
Л Комбі
протипоказk=
2;ний
при тяжких
порушеннях
функції
печінки. Нео=
073;хідна
особлива
обережністn=
0;
при застосу
=
74;анні
препарату
пацієнтам з
порушенням
функції
печінки
легкого та с=
077;реднього
ступеня.
=
44;іти.
До=
089;від
застосуванl=
5;я
препарату Е
=
85;ап®
Л Комбі дітя=
084;
(віком до 18
років)
відсутній.
=
Передозуваl=
5;ня.
На
сьогодні
невідомі
випадки
передозуваl=
5;ня
препаратом
=
45;нап®
Л Комбі. Найб=
1110;льш
ймовірними
симптомами
передозуваl=
5;ня
можуть бути
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
брадикардіn=
3;,
рефлекторнk=
2;
тахікардія, =
096;ок,
затьмареннn=
3;
свідомості,
дисбаланс
електролітo=
0;в
та ниркова
недостатніl=
9;ть,
ішемія
міокарда,
кардіогеннl=
0;й
шок,
сонливість.
Лікування
при
передозуваl=
5;ні.
Лікування
має бути
спрямоване
на усунення
токсичної
речовини з
організму т
=
72;
відновленнn=
3;
стабільногl=
6;
функціонувk=
2;ння
серцево-суд
=
80;нної
системи. Нео=
073;хідно
провести
промивання
шлунка та за
необхідносm=
0;і
– гідроколо
=
85;отерапію.
Випадки
передозуваl=
5;ня
еналаприлоl=
4;.
Найбільш
виражені
симптоми
передозуваl=
5;ня
спостерігаn=
2;ться
під час
проявів тяж
=
82;ої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(приблизно
через шість
годин після
внутрішньоk=
5;о
прийому
підвищеної
дози) та
ступору, що
пов’язано з
блокадою
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи.
При
передозуваl=
5;ні
інгібіторіk=
4;
АПФ можливі =
090;акі
симптоми:
циркуляторl=
5;ий
шок,
електролітl=
5;ий
дисбаланс,
ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпервентиl=
3;яція
легень,
тахікардія,
прискорене
серцебиття,
брадикардіn=
3;,
запаморочеl=
5;ня,
тривожністn=
0;
та кашель.
Підвищення
рівня
еналаприлаm=
0;у
в сироватці =
091;
100 та 200 разів
вище
показника
при вживанн=
10;
рекомендовk=
2;ної
терапевтичl=
5;ої
дози
спостерігаn=
8;ться
після
внутрішньоk=
5;о
прийому 300 мг
та 440 мг
еналаприлу
відповідно.
Лікування
передозуваl=
5;ня
еналаприлоl=
4;.
У
разі
гіпотензії
пацієнту
слід зайнят
=
80;
протишоковk=
7;
положення (г=
086;ризонтальн&=
#1077;
положення н
=
72;
спині з низь=
082;им
узголов’=
ям)
та негайно
провести
внутрішньоk=
4;енне
введення
фізіологічl=
5;ого
розчину. За н=
1077;обхідності
можна ввест
=
80;
ангіотензиl=
5;
ІІ та/або
внутрішньоk=
4;енно
катехоламіl=
5;и.
Якщо
таблетки
були прийня
=
90;і
нещодавно,
слід вживат
=
80;
заходів,
спрямованиm=
3;
на
прискореннn=
3;
виведення
еналаприлу
малеату з
організму
(блювання,
промивання
шлунка,
призначеннn=
3;
сорбентів
або сульфат
=
91;
натрію).
Еналаприлаm=
0;
можна вивес
=
90;и
з кровообіг
=
91;
за допомого=
02;
гемодіалізm=
1;
(див.
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Для
лікування
брадикардіo=
1;,
яка не
піддається
лікуванню,
слід
застосуватl=
0;
електрокарk=
6;іостимуляц=
110;ю.
Необхідно
постійно
проводити
моніторинг
рівня
електролітo=
0;в
та креатину =
074;
сироватці
крові.
Випадки
передозуваl=
5;ня
лерканідипo=
0;ном.
За
аналогією з
іншими
дигідропірl=
0;динами,
при
передозуваl=
5;ні
слід
очікувати
значну пери
=
92;еричну
вазодилатаm=
4;ію,
що супровод
=
78;ується
гіпотензієn=
2;,
та
рефлекторнm=
1;
тахікардію.
Відомо
три випадки
передозуваl=
5;ня:
з метою
суїциду
внутрішньо
прийнято 150 мг,
280 мг та 800 мг
лерканідипo=
0;ну
відповідно. =
059;
першого пац=
10;єнта
спостерігаl=
3;ась
сонливість. =
059;
другого –
кардіогеннl=
0;й
шок з тяжкою
ішемією міо
=
82;арда
та нирковою
недостатніl=
9;тю
середньої
тяжкості. У
третього
хворого заф=
10;ксовано
гіпотензію
та блювання.
Стан
усіх хворих
стабілізовk=
2;но
без розвитк
=
91;
ускладнень.
Лікування=
span> передо=
1079;ування
лерканідипo=
0;ном.
У
вищезазначk=
7;них
випадках
проводилосn=
3;
промивання
шлунка,
призначеннn=
3;
високих доз
катехоламіl=
5;ів,
фуросеміду,
введення
серцевих
глікозидів,
плазмозаміl=
5;ників
парентераl=
3;ьно,
допамін –
внутрішньоk=
4;енно.
Також
використовm=
1;валися
активоване
=
74;угілля
та
послаблюючo=
0;
засоби.
При
тяжкій арте
=
88;іальній
гіпотензії,
брадикардіo=
1;
та втраті
свідомості
необхідно
ввести
внутрішньоk=
4;енно
атропін і
серцево-суд
=
80;нні
препарати.
З
огляду на
подовжену
фармакологo=
0;чну
дію
лерканідипo=
0;ну,
у разі
передозуваl=
5;ня
необхідно
відстежуваm=
0;и
стан
гемодинаміl=
2;и
таких
пацієнтів
щонайменше
протягом 24
годин.
Інформація
щодо оцінки =
076;іалізу
відсутня.
Лікарський
препарат є в=
080;соколіпофі&=
#1083;ьним,
тому
малоймовірl=
5;о,
що показник
=
80;
плазми
підтверджуk=
4;атимуть
продовженнn=
3;
фази ризику.
Проведення
діалізу мож
=
77;
бути
неефективнl=
0;м.
Побічні
реакції.
Побічн=
1110;
реакції, що
виникають
при прийомі =
082;омбінації
еналаприл/л
=
77;рканідипін
За
частотою
виникнення
побічні
ефекти клас
=
80;фікують
таким чином:
-&nb=
sp; =
дужk=
7;
часто (³=
1/10);
-&nb=
sp; =
часm=
0;о
(³<=
/span>
1/100 до < 1/10);
-&nb=
sp; =
рідl=
2;о
(³<=
/span>
1/1000 до < 1/100);
-&nb=
sp; =
дужk=
7;
рідко (³
1/10000 до < 1/1000);
-&nb=
sp; =
іноk=
6;і
(< 1/10000);
-&nb=
sp; =
не
відомо
(неможливо
визначити н
=
72;
основі
існуючих
даних)
=
Органl=
0;
та системи |
Часто |
Рідко |
=
З боку імун&=
#1085;ої
системи |
=
|
=
Набряк
Квінке,
реакції
гіперчутли=
074;ості |
=
З боку кров&=
#1110;
та лімфатич=
1085;ої
системи |
=
|
=
Тромбоцит=
086;пенія |
=
З боку обмі&=
#1085;у
речовин |
=
|
=
Гіпертриг=
083;іцеридемія*=
|
=
З боку псих&=
#1110;ки |
=
|
=
Тривожніс=
090;ь* |
=
З боку нерв&=
#1086;вої
системи |
=
Головний
біль,
запамороче=
085;ня
(включаючи п&=
#1086;стуральне
запамороче=
085;ня) |
=
|
=
З боку
серця |
=
|
=
Збільшенн=
103;
частоти
серцевих
скорочень, т&=
#1072;хікардія* |
=
З боку суди&=
#1085; |
=
Гіперемія
шкіри |
=
Гіпотензі=
103;* =
Циркулято=
088;ний
колапс* |
=
З боку
дихальної
системи |
=
Кашель |
=
Біль у горл&=
#1110;* =
Сухість у
горлі* |
=
З боку шлун&=
#1082;ово-кишковl=
6;го
тракту |
=
|
=
Абдомінал=
100;ний
біль =
Запор* =
Диспепсія* =
Нудота* =
Патологія
язика* |
=
З боку шкір&=
#1080;
та підшкірн=
1086;ї
тканини |
=
|
=
Еритема*,
дерматит*,
набряк губ*,
подразненн=
103;
шкіри*,
кропив’ян=
082;а* |
=
З боку
скелетно-м’=
1103;зової
системи та с&=
#1087;олучної
тканини |
=
|
=
Артралгія* |
=
З боку
органів слу=
1093;у
та лабіринт=
1091;
|
=
Запамороч=
077;ння,
включаючи
постуральн=
077;
запамороче=
085;ня
|
=
Розлади
слуху та
вестибуляр=
085;ого
апарату |
=
З боку ниро&=
#1082;
та
сечовивідн=
080;х
шляхів |
=
|
=
Ніктурія*,
поліурія*,
полакіурія* |
=
З боку стат&=
#1077;вих
органів та
молочної за=
1083;ози |
=
|
=
Еректильн=
072;
дисфункція* |
=
Загальні р=
1086;злади
|
=
Периферич=
085;ий
набряк |
=
Втомлюван=
110;сть* =
Астенія* =
Відчуття
жару* |
=
Вплив на
результати
лабораторн=
080;х
та інструме=
1085;тальних
досліджень |
=
|
=
Зменшення
рівня
гемоглобін=
091;* =
Підвищенн=
103;
рівня АЛТ =
Підвищенн=
103;
рівня АСТ |
*Спостеріг&=
#1072;лось
лише у 1
пацієнта.
Побічні
реакції, що
виникають
при прийомі е
=
85;алаприлу
З
боку крові т=
072;
лімфатичноo=
1;
системи:
дуже
рідко: анемі=
103;
(включаючи
апластичну
=
90;а
гемолітичнm=
1;);
рідко:
нейтропеніn=
3;,
тромбоцитоl=
7;енія,
агранулоциm=
0;оз,
пригніченнn=
3;
функції
кісткового
мозку,
панцитопенo=
0;я,
лімфаденопk=
2;тія.
З боку
імунної
системи:
часто:
реакції
гіперчутлиk=
4;ості;
рідко:
набряк
Квінке:
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
обличчя,
кінцівок,
язика, глотк=
080;
та/або
гортані,
аутоімунні
розлади.
=
1047;
боку обміну
речовин та
шлунково-ки
=
96;кового
тракту:
рідко:
гіпоглікемo=
0;я
(особливо у
хворих на
діабет).
З боку п=
сихіки:
часто:
депресія;
рідко:
сплутаністn=
0;
свідомості,
сонливість,
підвищена
втомлюваніl=
9;ть,
інсомнія,
підвищена
збудливістn=
0;;
дуже
рідко:
патологічнo=
0;
сновидіння,
розлади сну.
З боку
нервової
системи:
дуже
часто:
запаморочеl=
5;ня;
часто:
головний
біль;
рідко:
парестезія,
втрата
свідомості,
підвищена
збудливістn=
0;.
З боку
органів зор
=
91;:
дуже
часто:
розпливчасm=
0;ий
зір.
З боку
органів
слуху та
лабіринту:
рідко:
запаморочеl=
5;ня,
шум у вухах.
З боку с=
ерця:
часто:
інфаркт
міокарда; у
пацієнтів, щ=
086;
знаходятьсn=
3;
в групі
ризику,
можливий
розвиток
тяжких форм
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії;
аритмія,
стенокардіn=
3;,
тахікардія;
рідко:
збільшення
частоти
серцевих
скорочень.
З боку
судин:
часто:
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
втрата
свідомості,
порушення
мозкового
кровообігу, =
091;
пацієнтів, щ=
086;
знаходятьсn=
3;
в групі
ризику,
можливий
розвиток
тяжких форм
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії;
рідко:
раптова
гіперемія
шкіри,
ортостатичl=
5;а
гіпотензія,
артеріальнk=
2;
гіпотензія;
іноді:
хвороба Рей
=
85;о.
З боку
ендокринноo=
1;
системи:
синдро=
1084;
неадекватнl=
6;ї
секреції
антидіуретl=
0;чного
гормону.
=
1047;
боку органі
=
74;
дихання,
органів
грудної клі
=
90;ини
та
середостінl=
5;я:
дуже
часто:
кашель;
часто:
диспное;
рідко:
ринорея, біл=
100;
у горлі,
задишка,
осиплість
голосу,
бронхоспазl=
4;/астма;
іноді:
легеневий
інфільтрат,
риніт,
алергічний
=
72;львеоліт/ео&=
#1079;инофільна
пневмонія.
=
1047;
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту:
дуже
часто:
нудота;
часто:
діарея,
абдомінальl=
5;ий
біль, поруше=
085;ня
смаку;
рідко:
непрохідніl=
9;ть
кишечника,
панкреатит,
блювання,
диспепсія, з=
072;пор,
важкість у
шлунку,
сухість у
роті, виразк=
086;ва
хвороба; а=
1085;орексія,
нудота,
діарея.
рідко:
стоматит,
афтозний
стоматит,
глосит;
іноді:
абдомінальl=
5;ий
ангіоневроm=
0;ичний
набряк.
З боку п=
ечінки
та жовчовив=
10;дних
шляхів:
рідко:
печінкова
недостатніl=
9;ть,
гепатит
(гепатоцелю
=
83;ярний
або
холестатичl=
5;ий),
некроз
печінки,
холестаз
(включаючи ж=
086;втяницю).
З боку ш=
кіри
та
підшкірної
=
90;канини:
часто:
висип;
рідко:
гіпергідроk=
9;,
свербіж
шкіри, кропи=
074;’янка,
алопеція;
дуже
рідко: мульт=
080;формна
еритема,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
пухирчатка,
гіперемія
шкіри.
Стомат=
1080;ти
можуть
супроводжуk=
4;атися
підвищенняl=
4;
температурl=
0;
тіла,
серозитом,
васкулітом,
міалгією/мі
=
86;зитом,
артралгією/
=
72;ртритом,
підвищенняl=
4;
титрів
антинуклеаl=
8;них
антитіл (ANA) та
швидкості
осідання
еритроцитіk=
4;
(ШОЕ),
еозинофіліn=
8;ю
та
лейкоцитозl=
6;м,
висипом на
шкірі,
фотосенсиk=
3;ілізацією
або іншими
дерматологo=
0;чними
проявами, гі=
087;ергідрозом.=
З боку
скелетно-м’=
03;зової
системи та с=
087;олучної
тканини:
рідко:
м’язові
спазми.
З боку
нирок та
сечовивіднl=
0;х
шляхів:
рідко:
ниркова
недостатніl=
9;ть,
порушення ф
=
91;нкції
нирок,
протеїнуріn=
3;;
іноді:
олігурія.
З боку
статевих
органів та
молочної
залози:
рідко:
еректильна
дисфункція;
іноді:
гінекомастo=
0;я,
імпотенція.
Загаль=
1085;і
розлади:
дуже
часто:
астенія;
часто:
втомлюваніl=
9;ть,
біль у
грудях;
дуже
рідко:
дискомфорт
=
91;
порожнині
рота, поруше=
085;ня
відчуття
смаку,
запалення
язика.
Вплив
на
результати
лабораторнl=
0;х
та інструме
=
85;тальних
досліджень:
часто:
збільшення
рівня калію
та/або креат=
080;ніну
в крові;
рідко:
збільшення
рівня
сечовини в
крові, зменш=
077;ння
рівня натрі=
02;;
дуже
рідко:
зменшення
рівня
гемоглобінm=
1;
та
гематокритm=
1;,
збільшення
рівня
печінкових
ферментів т
=
72;
білірубіну
=
74;
крові.
Побічн=
1110;
реакції, що
виникають
при прийомі л
=
77;рканідипін=
1091;
Виникн=
1077;ння
побічних
ефектів під
час
лікування
лерканідипo=
0;ном
спостерігаn=
8;ться
приблизно у
З боку
імунної
системи:
дуже
рідко:
реакції
підвищеної
чутливості;
=
1047;
боку психіки:
дуже
рідко:
сонливість.
З боку н=
ервової
системи:
рідко:
головний
біль і
запаморочеl=
5;ня.
=
1047;
боку с<=
i>ерця:
рідко:
тахікардія,
збільшення
частоти
серцевих
скорочень;
дуже
рідко:
стенокардіn=
3;.
=
1047;
боку с<=
i>удин:
рідко:
раптова
гіперемія
шкіри;
дуже
рідко: втрат=
072;
свідомості.
З боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту:
дуже
рідко:
нудота,
диспепсія,
діарея, абдо=
084;інальний
біль,
блювання.
З боку
=
96;кіри
та підшкірн
=
86;ї
тканини:
дуже
рідко: висип.
З боку
скелетно-м’=
03;зової
системи та с=
087;олучної
тканини:
дуже
рідко:
міалгія.
З боку
нирок та
сечовивіднl=
0;х
шляхів:
дуже
рідко:
поліурія.
Загаль=
1085;і
розлади:
рідко:
периферичнl=
0;й
набряк;
дуже
рідко:
астенія,
втомлюваніl=
9;ть.
Іноді (< 1/=
10000)
можливе
виникнення
гіпертрофіo=
1;
ясен, оборот=
085;ого
підвищення
рівня
сироватковl=
6;ї
трансамінаk=
9;и
печінки,
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
частого
сечовипускk=
2;ння,
грудного бо
=
83;ю.
Те=
088;мін
придатностo=
0;.
3 роки.
Умов=
;и
зберігання.
Зберігати
при
температурo=
0; не
вище 25 °С &=
#1074;
оригінальнo=
0;й
упаковці.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковк
=
72;.
По 10
таблеток у
блістері, по 3
або 9
блістерів у
картонній
коробці.
Катег&=
#1086;рія
відпуску.
За рецептом.
Виробни
=
82;.
КРКА, д.д., Новl=
6;
место,
Словенія/
KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.
Місцезнахо&=
#1076;ження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
Шмар’єшка
цеста 6, 8501 Ново
место,
Словенія/
Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.