MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3E3C1.1DD3F620" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D3E3C1.1DD3F620 Content-Location: file:///C:/6C0B96A2/UA81360203_5D3B.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
АПРОВЕЛЬ=
Ò
(APROVELÒ)
Склад:
1
таблетка
містить
ірбесартанm=
1;
150 мг або 300 мг;
до
=
87;оміжні
речовини: лактози
моногідрат,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
натрію
кроскармелl=
6;за,
гіпромелозk=
2;,
кремнію
діоксид,
магнію стеа
=
88;ат;
оболонка: Оп=
072;дрі
II білий 32F 38977
(лактози
моногідрат,
гіпромелозk=
2;,
титану
діоксид (Е 171),
макрогол 3000),
віск
карнаубськl=
0;й.
Лік=
;арська
форма. Таблетки,
вкриті
оболонкою.
Осн=
;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
таблет=
1082;и,
вкриті
оболонкою, п=
086;
150 мг: білі
або майже
білі,
двоопуклі,
овальні таб
=
83;етки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою, з
гравіюваннn=
3;м
у вигляді
серця на
одному боці
та номером
«2872» − на
іншому;
таблет=
1082;и,
вкриті
оболонкою, п=
086;
300 мг: білі
або майже
білі,
двоопуклі,
овальні таб
=
83;етки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою, з
гравіюваннn=
3;м
у вигляді
серця на
одному боці
та номером
«2873» − на
іншому.
Фар=
;макотерапе
=
74;тична
група. &=
#1040;нтагоністи
рецеп
=
90;орів
ангіо
=
90;ензину
II (н=
е
комбінованo=
0;).
Ко
=
76;
АТХ C09C A04.
Фар=
;макологічн=
10;
властивостo=
0;.
Фар=
;макодинамі
=
82;а.
М&=
#1077;ханізм
дії. Ірбесартан
– це
потужний,
активний пр
=
80;
пероральноl=
4;у
прийомі,
селективниl=
1;
антагоніст
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ (типу АТ1).
Він може
блокувати
всі ефекти
ангіотензиl=
5;у
ІІ,
опосередкоk=
4;ані
рецептором
АТ1,
незалежно
від джерела
або способу
синтезу
ангіотензиl=
5;у
ІІ.
Селективниl=
1;
антагонізм
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ (АТ1)
обумовлює
підвищення
рівнів
реніну і анг=
110;отензину
ІІ в плазмі
крові, а
також зменш
=
77;ння
концентрацo=
0;ї
альдостероl=
5;у
в плазмі кро=
074;і.
На рівень ка=
083;ію
в сироватці
крові
ірбесартан
сам по собі у
разі його
застосуванl=
5;я
в
рекомендовk=
2;них
дозах не
виявляє
значущого
впливу.
Ірбесартан
не інгібує
АПФ (кініназ=
091;
ІІ) – фермент,
який
каталізує
утворення
ангіотензиl=
5;у
ІІ і деграда=
094;ію
брадикінінm=
1;
до
неактивних
метаболітіk=
4;.
Ірбесартан
активний бе
=
79;
метаболічнl=
6;ї
активації.
К&=
#1083;інічна
ефективнісm=
0;ь.
А&=
#1088;теріальна
гіпертензіn=
3;.
Ірбесартан
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск, мініма=
083;ьно
змінюючи
частоту
серцевих
скорочень.
Зниження
артеріальнl=
6;го
тиску є дозо=
079;алежним
з тенденціє=
02;
до утриманн=
03;
плато на фон=
110;
застосуванl=
5;я
доз понад 300 мг=
;. При
застосуванl=
5;і
препарату у
дозах 150−300 мг
один раз на
добу
артеріальнl=
0;й
тиск в полож=
077;нні
пацієнта ле
=
78;ачи
або сидячи н=
072;
момент
мінімальноo=
1;
ефективносm=
0;і
препарату
(тобто через 24
години післ=
03;
прийому доз
=
80;)
в середньом
=
91;
на 8−13/5−8 мм рт.
ст.
(систолічни
=
81;/діастолічн&=
#1080;й)
нижчий, ніж
при
застосуванl=
5;і
плацебо.
=
Ò
розвиваєтьl=
9;я
протягом 1−2
тижнів, при
цьому
максимальнl=
0;й
ефект наста=
08;
через =
4−6
тижнів від
початку
терапії. Цей
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
підтримуєтn=
0;ся
в ході довго=
089;трокової
терапії.
Після
відміни
препарату
артеріальнl=
0;й
тиск
поступово
повертаєтьl=
9;я
до
початковогl=
6;
рівня.
Рикошетна г=
10;пертензія
не спостері
=
75;алася.
=
Ò не з=
072;лежить
від віку або
статі
пацієнта. Як
і при
застосуванl=
5;і
інших
лікарських
засобів, які
впливають н
=
72;
ренін-ангіо
=
90;ензинову
систему, у
пацієнтів
негроїдної
раси з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
спостерігаn=
8;ться
помітно мен
=
96;а
відповідь н
=
72;
монотерапіn=
2;
ірбесартанl=
6;м.
Якщо
ірбесартан
застосовуюm=
0;ь
одночасно з
низькою
дозою
гідрохлороm=
0;іазиду
(наприклад 12,5
мг на добу),
антигіпертk=
7;нзивна
відповідь у
таких
пацієнтів
наближаєтьl=
9;я
до відповід=
10;
пацієнтів
європеоїднl=
6;ї
раси.
А&=
#1088;теріальна
гіпертензіn=
3;
і цукровий
діабет 2-го
типу з
хронічним
захворюванl=
5;ям
нирок. Результати
дослідженнn=
3;
ірбесартанm=
1;
при діабети
=
95;ній
нефропатії (IDTN
[Irbesartan Diabetic Nephropathy Trial])
продемонстl=
8;ували,
що
ірбесартан
сповільнює
=
87;рогресуван=
1085;я
хронічного
захворюванl=
5;я
нирок у
пацієнтів з
хронічною
нирковою не
=
76;остатністю
і явною
протеїнуріn=
8;ю.
Дослідж
=
77;ння
IDNT було
подвійним
сліпим конт
=
88;ольованим
дослідженнn=
3;м
захворюванl=
6;сті
та
смертності, =
074;
якому
порівнювалl=
0;ся
АпровельÒ,
амлодипін і =
087;лацебо.
У 1715 пацієнтів
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
цукровим
діабетом 2-го
типу, протеї=
085;урією
≥ 900 мг/добу та
сироватковl=
0;м
рівнем креа
=
90;иніну
в діапазоні 1,0=
−<=
/span>3,0
мг/дл
оцінювалисn=
3;
довгострокl=
6;ві
ефекти (сере=
076;ній
термін
спостережеl=
5;ня
становив 2,6 ро=
ку)
препарату
АпровельÒ стосовн=
086;
прогресуваl=
5;ня
захворюванl=
5;я
нирок та
смертності
=
79;
усіх причин.
Проводилосn=
3;
титрування
дози
препарату
АпровельÒ з 75 мг до 300
мг
(підтримуюч
=
72;
доза),
амлодипіну −<=
/span> з 2,5
мг до 10 мг або
плацебо
залежно від
переносимоl=
9;ті.
Пацієнти в у=
089;іх
групах
лікування, я=
082;
правило,
отримували
від 2 до 4
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів
(наприклад,
діуретики,
бета-блокат
=
86;ри,
альфа-блока
=
90;ори)
для
досягнення
попередньо
=
74;изначених
цільових
рівнів
артеріальнl=
6;го
тиску, які
становили ≤ 135=
/85
мм рт. ст., або k=
9;ниження
систолічноk=
5;о
артеріальнl=
6;го
тиску на 10 мм
рт. ст., якщо
його
вихідний
рівень стан
=
86;вив
> 160 мм рт. ст. В
групі
плацебо 60 %
пацієнтів
досягли
цього
цільового
артеріальнl=
6;го
тиску, у той
час як в
групах
прийому
ірбесартанm=
1;
і амлодипін
=
91;
цей показни
=
82; становив
відповідно 76 %
і 78 %.
Ірбесартан
статистичнl=
6;
значуще
знижував
відносний
ризик
комбінованl=
6;ї
первинної
кінцевої
точки, яка
включала по
=
76;воєння
сироватковl=
6;го
рівня
креатиніну, =
088;озвиток
термінальнl=
6;ї
стадії
захворюванl=
5;я
нирок та
випадки
смерті з усі=
093;
причин. В
групі
прийому
ірбесартанm=
1;
приблизно 33 %
пацієнтів
досягли
комбінованl=
6;ї
ниркової
первинної
кінцевої
точки у
порівнянні
=
79;
39 % і 41 % в групах
прийому
плацебо і
амлодипіну
[відносне
зниження
ризику на 20 % у
порівнянні
=
79;
плацебо (p =3D 0,024) і
відносне
зниження
ризику на 23 % у
порівнянні
=
79;
амлодипіноl=
4;
(p =3D 0,006)]. За
результатаl=
4;и
аналізу інд
=
80;відуальних
складових
первинної
кінцевої
точки не бул=
086;
виявлено
ніякого
впливу ліку
=
74;ання
досліджуваl=
5;им
препаратом
на смертніс
=
90;ь
з усіх
причин, прот=
077;
спостерігаl=
3;ися
позитивна
тенденція д
=
86;
зниження ри
=
79;ику
розвитку
термінальнl=
6;ї
стадії
захворюванl=
5;я
нирок і
статистичнl=
6;
значуще
зниження
ризику
подвоєння
сироватковl=
6;го
рівня
креатиніну.
Ефект
лікування
оцінювався
=
91;
підгрупах п
=
72;цієнтів
за статтю,
расовою
приналежніl=
9;тю,
віком,
тривалістю
діабету,
вихідним
артеріальнl=
0;м
тиском,
сироватковl=
0;м
рівнем креа
=
90;иніну
та швидкіст=
02;
екскреції
альбуміну. В
підгрупах
жінок та
пацієнтів
негроїдної
раси, які
становили
відповідно 32 %
і 26 % від
загальної
популяції
учасників
дослідженнn=
3;,
переваги
лікування
досліджуваl=
5;им
препаратом
для нирково=
11;
функції не
були
виявлені, хо=
095;а
довірчі
інтервали ї
=
93;
не
виключають. =
047;а
вторинною
кінцевою
точкою, яка
включала ле
=
90;альні
і нелетальн=
10;
серцево-суд
=
80;нні
події, між
трьома
групами
лікування у
загальній
популяції
учасників
дослідженнn=
3;
відмінностk=
7;й
не
спостерігаl=
3;ося,
хоча на фоні
прийому ірб
=
77;сартану
у порівнянн=
10;
з плацебо у
жінок було
відмічено
збільшення
частоти
нелетальниm=
3;
інфарктів
міокарда (ІМ),
а у чоловікі=
074;
— зниження
частоти
нелетальниm=
3;
ІМ. На фоні
прийому
ірбесартанm=
1;
у порівнянн=
10;
з амлодипін
=
86;м
у жінок було
відмічено
збільшення
частоти
нелетальниm=
3;
ІМ та
інсульту, у
той час як у
загальній
популяції
учасників
дослідженнn=
3;
спостерігаl=
3;ося
зниження
частоти гос
=
87;італізацій
з приводу
серцевої
недостатноl=
9;ті.
Проте не бул=
086;
визначено
жодних
належних
пояснень
таких
результатіk=
4;
у жінок.
У
дослідженнo=
0; впливу
ірбесартанm=
1;
на
мікроальбуl=
4;інурію
у пацієнтів =
079;
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
та цукровим
діабетом 2-го
типу (IRMA 2) було
показано, що =
1079;астосуванн=
я
ірбесартанm=
1;
в дозі 300 мг у
пацієнтів з
мікроальбуl=
4;інурією
сповільнює
прогресуваl=
5;ня
дисфункції
нирок до
явної
протеїнуріo=
1;.
Дослідженнn=
3;
IRMA 2 було плаце
=
73;о-контрольо&=
#1074;аним
подвійним
сліпим досл=
10;дженням
захворюванl=
6;сті,
в якому взял=
080;
участь 590
пацієнтів з
цукровим
діабетом 2-го
типу,
мікроальбуl=
4;інурією
(30−300 мг/добу) та
нормальною
функцією
нирок (сиров=
072;тковий
рівень
креатиніну X=
04;
1,5 мг/дл у чолоk=
4;іків
та < 1,1
мг/дл у жінок).
У
дослідженнo=
0;
вивчалися д
=
86;вгостроков=
1110;
ефекти
(тривалість
спостережеl=
5;ня
становила 2
роки)
препарату
АпровельÒ щодо
прогресуваl=
5;ня
дисфункції
нирок до клі=
085;ічної
(явної)
протеїнуріo=
1;
(швидкість е=
082;скреції
альбуміну з
сечею (ШЕАС) > 300
мг/добу і
збільшення
ШЕАС
принаймні н
=
72;
30 % від
вихідного
рівня).
Попередньо
визначеним
цільовим рі
=
74;нем
артеріальнl=
6;го
тиску був ≤ 135/85 мм
рт. ст. За
потреби до
схеми
лікування д
=
86;давалися
інші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати
(крім
інгібіторіk=
4;
АПФ,
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II і
дигідропірl=
0;динових
блокаторів
кальцієвих
каналів), щоб &=
#1076;опомогти
досягти
цільових
рівнів арте
=
88;іального
тиску. Хоча в
усіх групах
лікування
були
досягнуті
подібні
рівні
артеріальнl=
6;го
тиску, в
групі
прийому
ірбесартанm=
1; в
дозі 300 мг
кінцевої
точки, яку
було визнач
=
77;но
як розвиток
явної
протеїнуріo=
1;,
досягли мен
=
96;е
пацієнтів (5,2 %),
ніж в групі
прийому
плацебо (14,9 %) чи
в групі
прийому
ірбесартанm=
1;
в дозі 150 мг (9,7 %),
продемонстl=
8;увавши
відносне зн
=
80;ження
ризику на 70 % у
порівнянні
=
79;
плацебо (p =3D 0,0004) н=
072;
фоні прийом
=
91;
більшої доз
=
80;
ірбесартанm=
1;.
Супутнє
покращення
швидкості
клубочковоo=
1;
фільтрації
(ШКФ) не
спостерігаl=
3;ося
протягом
перших трьо
=
93;
місяців
лікування.
Сповільненl=
5;я
прогресуваl=
5;ня
дисфункції
нирок до
клінічної п
=
88;отеїнурії
було
помітним вж
=
77;
через 3
місяці ліку
=
74;ання
та
утримувалоl=
9;я
протягом =
2-річного
періоду
дослідженнn=
3;.
Випадки рег
=
88;есування
до
нормоальбуl=
4;інурії
=
&nb=
sp;(<
30 мг/добу) в
групі
прийому
препарату
АпровельÒ 300 мг були
=
95;астішими
(34 %), ніж в групі
прийому
плацебо (21 %).
Подвійн
=
72;
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС)
У двох
масштабних
рандомізовk=
2;них
контрольовk=
2;них
дослідженнn=
3;х
(ONTARGET
(дослідженн=
03;
впливу
телмісартаl=
5;у
як монотера
=
87;ії
та у
комбінації
=
79;
раміприлом
на глобальн
=
91;
кінцеву
точку) і VA NEPHRON-D
(дослідженн=
03;
діабетичноo=
1;
нефропатії
=
91; пацієнтів
літнього
віку)
вивчалося
застосуванl=
5;я
комбінації
інгібітора
АПФ з
антагоністl=
6;м
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II.
Дослідженнn=
3;
ONTARGET проводило=
089;я
за участю па=
094;ієнтів
із
серцево-суд
=
80;нними
або
церебровасl=
2;улярними
захворюванl=
5;ями
в анамнезі
або із цукро=
074;им
діабетом 2-го
типу із
супутніми
ознаками
ураження
органів-міш
=
77;ней.
У
дослідженнo=
0;
VA NEPHRON-D брали учаl=
9;ть
пацієнти з
цукровим
діабетом 2-го
типу і
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Ці
дослідженнn=
3;
продемонстl=
8;ували
відсутністn=
0;
яких-небудь
статистичнl=
6;
значущих пе
=
88;еваг
комбінованl=
6;ї
терапії цим
=
80;
препаратамl=
0;
щодо нирков
=
80;х
та/або
серцево-суд
=
80;нних
клінічних н
=
72;слідків
і смертност=
10;,
у той час як
було виявле
=
85;о
підвищення
ризику
розвитку
гіперкалієl=
4;ії,
гострого
ураження
нирок та/або
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
91;
порівнянні
=
79;
монотерапіn=
8;ю.
З огляду на
подібні
фармакодинk=
2;мічні
характерисm=
0;ики
зазначених
препаратів,
ці
результати
також засто
=
89;овні
до інших
інгібіторіk=
4;
АПФ і
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II.
У зв’язк=
091;
з цим
інгібітори
АПФ і
антагоністl=
0;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II не можна
одночасно
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Дослідж
=
77;ння
ALTITUDE (вивчення
впливу
аліскірену
=
91;
пацієнтів з
цукровим
діабетом 2-го
типу з
використанl=
5;ям
серцево-суд
=
80;нних
та ниркових
кінцевих
точок) прово=
076;илося
для оцінки
переваг
додавання
аліскірену
=
76;о
стандартноo=
1;
терапії інг=
10;бітором
АПФ або
антагоністl=
6;м
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II у пацієнтів
з цукровим д=
110;абетом
2 типу та
хронічним
захворюванl=
5;ям
нирок,
серцево-суд
=
80;нними
захворюванl=
5;ям
або обома
патологіямl=
0;.
Це
дослідженнn=
3;
було заверш
=
77;но
достроково
через
підвищення
=
88;изику
небажаних
клінічних
наслідків. В
групі прийо
=
84;у
аліскірену
=
91;
порівнянні
із групою
прийому
плацебо бул
=
86;
відмічено
кількісно
більшу
частоту лет
=
72;льних
випадків
через
серцево-суд
=
80;нні
події та інс=
091;льт,
а також
підвищення
частоти
серйозних
небажаних
явищ
(гіперкаліє
=
84;ії,
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії =
10;
дисфункції
=
85;ирок).
Фармакокін=
;етика.
max, AUC і
кліренс
препарату
були
порівнянниl=
4;и
із тими у
дорослих
пацієнтів,
які
отримували 150
мг
ірбесартанm=
1;
на добу. При
багатократl=
5;ому
прийомі
препарату
один раз на
добу спосте
=
88;ігалася
обмежена
кумуляція
ірбесартанm=
1;
(18 %) в плазмі
крові.
П&=
#1086;рушення
функції
нирок. У пацієнтіk=
4;
з нирковою
недостатніl=
9;тю
або у
пацієнтів,
які
перебуваютn=
0;
на гемодіал=
10;зі,
параметри
фармакокінk=
7;тики
ірбесартанm=
1;
істотно не
змінюються.
Ірбесартан
не виводить
=
89;я
за допомого=
02;
гемодіалізm=
1;.
П&=
#1086;рушення
функції
печінки. У
пацієнтів з
цирозом
печінки лег
=
82;ого
або середнь
=
86;го
ступеня
тяжкості па
=
88;аметри
фармакокінk=
7;тики
ірбесартанm=
1; істотно
не
змінюються.
Ò з лікарс=
1100;кими
засобами, що
містять
аліскірен,
протипоказk=
2;не
пацієнтам з
цукровим
діабетом аб
=
86;
нирковою
дисфункцієn=
2;
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації (=
064;КФ)
< 60 мл/хв/1,73 м2)
(див. розділи &=
laquo;Взаємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та =
110;нші
види
взаємодій» =
10;
«Фармакодиl=
5;аміка»).
Взаємодія з
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Д&=
#1110;уретики
та інші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"WenQuanYi Micro Hei";mso-ansi-l=
anguage:
UK;mso-fareast-language:HI;mso-bidi-language:HI'>.
Ризик розви
=
90;ку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
на фоні прий=
086;му
ірбесартанm=
1;
може
посилюватиl=
9;я
при його
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
із іншими ан=
090;игіпертенз&=
#1080;вними
лікарськимl=
0;
засобами,
однак
Апровель=
Ò
безпечно
застосовувk=
2;вся
з деякими
антигіпертk=
7;нзивними
препаратамl=
0;,
такими як бе=
090;а-блокатори,
блокатори
кальцієвих
каналів
тривалої ді=
11;
і тіазидні
діуретики. П=
086;переднє
лікування
високими
дозами діур
=
77;тиків
може
призводити
до
гіповолеміo=
1;
і підвищува
=
90;и
ризик
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
після
початку
прийому
препарату
Апровель=
Ò (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Препара
=
90;и,
які містять
аліскірен,
або
інгібітори
АПФ. Дані
клінічних
досліджень
продемонстl=
8;ували,
що подвійна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС) шляхом
комбінованl=
6;го
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4; АПФ,
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II або
аліскірену
асоціюєтьсn=
3;
з підвищено=
02;
частотою
виникнення
таких
небажаних
явищ, як
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія
та
погіршення
функції
нирок (в тому
числі розви
=
90;ку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті),
у порівнянн=
10;
із
застосуванl=
5;ям
якогось
одного засо
=
73;у,
що впливає н=
072;
РААС (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
і
«Фармакодиl=
5;аміка»).
К&=
#1072;лієві
харчові
добавки і
калійзберіk=
5;аючі
діуретики<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"WenQuanYi Micro Hei";mso-ansi-l=
anguage:
UK;mso-fareast-language:HI;mso-bidi-language:HI'>. Зва=
078;аючи
на досвід
застосуванl=
5;я
інших
лікарських
засобів, які
впливають н
=
72;
ренін-ангіо
=
90;ензинову
систему,
одночасний
прийом
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків,
калієвих
харчових
добавок, кал=
110;євмісних
замінників
солі або
інших лікар
=
89;ьких
засобів, які
можуть
підвищуватl=
0;
рівні калію =
074;
сироватці
крові
(наприклад г=
077;парину),
може
призводити
до
підвищення
=
88;івень
калію в
сироватці
крові і тому
не рекоменд
=
91;ється
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Л&=
#1110;тій.
Повідомлялl=
6;ся
про оборотн
=
77;
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію в сиро=
074;атці
крові та
посилення
токсичних
ефектів
літію під ча=
089;
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
препаратів
літію з
інгібітораl=
4;и
ангіотензиl=
5;перетворюю=
095;ого
ферменту. На
сьогодні
існують
повідомленl=
5;я
про дуже
рідкісні
випадки
розвитку
подібних
ефектів при
застосуванl=
5;і
ірбесартанm=
1;.
Таким чином,
така
комбінація
не рекоменд
=
91;ється
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Якщо ця
комбінація =
08;
необхідною,
то
рекомендуєm=
0;ься
ретел=
ьний
моніторинг
рівня літію =
074;
сироватці
крові.
Н&=
#1077;стероїдні
протизапалn=
0;ні
препарати.=
Кол
=
80;
антагоністl=
0;
ангіотензиl=
5;у
ІІ застосов
=
91;ють
одночасно з
нестероїднl=
0;ми
протизапалn=
0;ними
препаратамl=
0;
(а саме: із
селективниl=
4;и
інгібітораl=
4;и
ЦОГ-2,
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою (> 3
г/добу) і
неселективl=
5;ими
НПЗП), можлив=
1077;
послабленнn=
3;
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту.
Д&=
#1086;даткова
інформація
про
взаємодії
ірбесартанm=
1;. За
даними
клінічних
досліджень гідро=
;хлоротіази
=
76;
не порушує
фармакокінk=
7;тику
ірбесартанm=
1;.
Ірбесартан
метаболізуn=
8;ться
переважно з
=
72;
допомогою
ферменту CYP2С9 o=
0; у
меншій мірі =
722;
за рахунок
глюкуронідk=
2;ції.
Істотних
фармакокінk=
7;тичних
або
фармакодинk=
2;мічних
взаємодій
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
ірбесартанm=
1;
з варфарино
=
84;
(лікарським
засобом, яки=
081;
метаболізуn=
8;ться
ферментом CYP2С=
9)
не
спостерігаl=
3;ося.
Вплив таких
індукторів CYP2=
С9,
як
рифампіцин,
на
фармакокінk=
7;тику
ірбесартанm=
1;
не
оцінювався.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
ірбесартанm=
1;
з дигоксино
=
84;
фармакокінk=
7;тика
дигоксину н
=
77;
змінюваласn=
3;.
Особливост&=
#1110;
застосуванl=
5;я.
В&=
#1085;утрішньосу=
;динна
гіповолеміn=
3;. У
пацієнтів, у
яких
внаслідок
інтенсивноo=
1; терапії
діуретикамl=
0;,
обмеженого
споживання
солі з їжею,
діареї або
блювання ро
=
79;вивається
гіповолеміn=
3;
та/або
натріємія, м=
086;же
спостерігаm=
0;ися
симптоматиm=
5;на
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
особливо
після
прийому
першої дози
препарату.
Такі стани
слід
коригувати
до початку
застосуванl=
5;я
препарату
Апровель=
Ò.
Р&=
#1077;новаскуляр=
;на
гіпертензіn=
3;.
Існує підви
=
97;ений
ризик
виникнення
тяжкої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії =
10;
ниркової
недостатноl=
9;ті,
коли
пацієнти з
двобічним
стенозом
ниркових
артерій або
стенозом
артерії
єдиної функ
=
94;іонуючої
нирки
отримують
лікарські з
=
72;соби,
що впливают=
00;
на
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронову
систему. Хоч=
072;
стосовно
препарату
Апровель=
Ò
такого
побічного
явища
задокументl=
6;вано
не було, але
при
застосуванl=
5;і
будь-яких ан=
090;агоністів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ слід
очікувати н
=
72;
подібні
ефекти.
Н&=
#1080;ркова
недостатніl=
9;ть
і
трансплантk=
2;ція
нирок. Під час
застосуванl=
5;я
препарату
Апровель=
Ò у
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок реком
=
77;ндується
здійснюватl=
0;
періодичниl=
1;
моніторинг
рівнів калі=
02;
і креатинін
=
91;
в сироватці
крові. Досві=
076;
застосуванl=
5;я
препарату
Апровель=
Ò
пацієнтам,
яким
нещодавно
була
виконана тр
=
72;нсплантаці=
1103;
нирок,
відсутній.
П&=
#1072;цієнти
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
цукровим
діабетом 2
типу та
хронічним
захворюванl=
5;ям
нирок. Вплив
ірбесартанm=
1;
як на нирки,
так і на серц=
1077;во-судинну
систему не
був
однаковим в
усіх
підгрупах,
які брали
участь в
аналізі, що
проводився
=
74;
рамках
дослідженнn=
3; за
участю паці=
08;нтів
з хронічним
захворюванl=
5;ям
нирок на
пізніх
стадіях.
Зокрема, йог=
086;
переваги ви=
03;вилися
менш
вираженими
=
91;
жінок і у
осіб, що не
належали до
європеоїднl=
6;ї
раси (див.
розділ
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»).
Подвійн
=
72;
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС). Існують
доказові
дані на
користь тог
=
86;,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, антагон=
110;стів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II або
аліскірену
підвищує
ризик
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
гіперкалієl=
4;ії
та погіршен
=
85;я
функції
нирок (в тому
числі
розвитку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті).
У зв'язку з
цим подвійн
=
72;
блокада РАА
=
57;
шляхом
комбінованl=
6;го
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, антагон=
110;стів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II або аліскір&=
#1077;ну
не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділи
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій» =
10;
«Фармакодиl=
5;аміка»).
Якщо терапі=
03;
у вигляді
такої
подвійної
блокади роз
=
94;інюється
як абсолютн
=
86;
необхідна,
вона має
застосовувk=
2;тися
лише під
наглядом сп
=
77;ціаліста
та за умови
частого
контролю фу
=
85;кції
нирок, вміст=
091;
електролітo=
0;в
та рівня
артеріальнl=
6;го
тиску.
Інгібітори
АПФ і
антагоністl=
0; рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II не можна
одночасно
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Гіпе&=
#1088;каліємія.<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:"WenQuanYi Micro Hei";mso-ansi-l=
anguage:
UK;mso-fareast-language:HI;mso-bidi-language:HI'>
Подібно до
інших
лікарських
засобів, які
впливають н
=
72;
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронову
систему, під =
1095;ас
лікування
препаратом
Апровель=
Ò мож
=
77;
виникати
гіперкалієl=
4;ія,
особливо на =
092;оні
ниркової
дисфункції,
явної
протеїнуріo=
1;
внаслідок
діабетичноo=
1;
нефропатії
і/або
серцевої
недостатноl=
9;ті.
Рекомендуєm=
0;ься
здійснюватl=
0;
ретельний
моніторинг
рівнів калі=
02;
в сироватці =
082;рові
у пацієнтів,
що мають
ризик
розвитку ць
=
86;го
ускладненнn=
3;
(див. розділ «<=
/span>Взаєм=
;одія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Л&=
#1110;тій. Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасно
застосовувk=
2;ти
препарати
літію і
Апровель=
Ò (див.
розділ «Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
С&=
#1090;еноз
аортальногl=
6;
і
мітральногl=
6;
клапанів,
обструктивl=
5;а
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія. Як і
при
застосуванl=
5;і
інших
вазодилатаm=
0;орів,
спеціальні
запобіжні
заходи слід
вживати щод
=
86;
пацієнтів з=
10;
стенозом
аортальногl=
6;
чи
мітральногl=
6;
клапанів аб
=
86; обструктив&=
#1085;ою
гіпертрофіm=
5;ною
кардіоміопk=
2;тією.
П&=
#1077;рвинний
альдостероl=
5;ізм.
Пацієнти з
первинним
альдостероl=
5;ізмом,
як правило, н=
1077;
відповідаюm=
0;ь
на лікуванн=
03;
антигіпертk=
7;нзивними
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
діють шляхо
=
84;
інгібуваннn=
3;
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи. У
зв’язку з ци=
084;
таким паціє
=
85;там
застосуванl=
5;я
препарату
Апровель=
Ò не
рекомендуєm=
0;ься.
З&=
#1072;гальні
застереженl=
5;я. У
пацієнтів, у
яких
судинний
тонус і
функція
нирок
залежать
головним
чином від
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(наприклад у
пацієнтів з
тяжкою заст=
10;йною
серцевою
недостатніl=
9;тю
або з первин=
085;им
захворюванl=
5;ям
нирок,
включаючи
стеноз
ниркових
артерій),
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4; ангіот=
;ензинперет
=
74;орюючого
ферменту
або антагон=
10;стів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ, які вплив=
1072;ють
на цю
систему,
асоційованk=
7;
з випадками
розвитку
гострої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
азотемії,
олігурії аб
=
86;
(рідко) з
виникненняl=
4;
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Як і при
застосуванl=
5;і
будь-якого
антигіпертk=
7;нзивного
засобу,
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів з
ішемічною
кардіопатіn=
8;ю
або
ішемічним
серцево-суд
=
80;нним
захворюванl=
5;ям
може
призводити
до інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
Л&=
#1072;ктоза. Цей
лікарський
засіб
містить
лактозу. Пац=
110;єнти
з такими
рідкісними
спадковими
порушеннямl=
0;,
як
непереносиl=
4;ість
галактози, д=
077;фіцит
лактази
Лаппа або
синдром
мальабсорбm=
4;ії
глюкози-гал
=
72;ктози,
не повинні
приймати це
=
81;
лікарський
засіб.
Застосуван&=
#1085;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ваг=
;ітність.
Пер=
;іод
годування
груддю.
=
Ò під
час
годування
груддю
наразі
відсутня, пр=
080;йом
препарату
Апровель=
Ò
таким
пацієнткам
не
рекомендуєm=
0;ься,
перевагу по
=
90;рібно
надавати
альтернатиk=
4;ним
лікарським
засобам з кр=
072;ще
вивченими
профілями
безпеки зас
=
90;осування
під час
годування
груддю,
особливо пр
=
80;
вигодовуваl=
5;ні
новонароджk=
7;них
або недонош
=
77;них
дітей.
Невідомо, ч=
080;
потрапляє
ірбесартан
або його мет=
072;боліти
до грудного
молока.
Наявні
фармакодинk=
2;мічні/токси=
1082;ологічні
дані
досліджень,
проведених
на щурах,
продемонстl=
8;ували
екскрецію
ірбесартанm=
1;
або його
метаболітіk=
4;
в грудне мол=
086;ко=
.
Здатні=
1089;ть
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;. Досl=
3;ідження
впливу
препарату н
=
72;
здатність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами і
працювати з
механізмамl=
0;
не проводил
=
80;ся.
З огляду на фарма=
кодинамічнo=
0;
властивостo=
0;
ірбесартанm=
1;,
його вплив н=
072;
цю здатніст=
00;
малоймовірl=
5;ий.
Але при
керуванні
транспортнl=
0;ми
засобами аб
=
86;
роботі з інш=
080;ми
механізмамl=
0;
слід
враховуватl=
0;,
що під час
лікування м
=
86;же
виникати
запаморочеl=
5;ня
або
підвищена
втомлюваніl=
9;ть.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
=
Ò в
дозі 150 мг один
раз на добу,
як правило,
забезпечує
кращий
добовий
контроль
артеріальнl=
6;го
тиску, ніж у
дозі 75 мг*.
Однак слід
зважити
доцільністn=
0;
початку лік
=
91;вання
із
застосуванl=
5;ям
дози 75 мг*,
зокрема пац=
10;єнтам,
які
знаходятьсn=
3;
на
гемодіалізo=
0;,
а також
літнім
особам віко
=
84;
понад 75 років.=
=
Ò 150 мг
один раз на
добу не
забезпечує
достатньогl=
6;
контролю, до=
079;у
можна збіль
=
96;ити
до 300 мг або моk=
8;на
додатково
призначити
інші антигі
=
87;ертензивні
засоби.
Зокрема, бул=
086;
показано, що
додаткове
застосуванl=
5;я
такого
діуретика, я=
082;
гідрохлороm=
0;іазид,
має
адитивний
ефект до дії
препарату
Апровель=
Ò (див.
розділ «Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
=
Ò
відносно
функції
нирок у
пацієнтів,
хворих на
гіпертензіn=
2;
та цукровий
діабет 2 типу,
були
продемонстl=
8;овані
результатаl=
4;и
досліджень, =
074;
яких
ірбесартан
застосовувk=
2;вся
додатково д
=
86;
інших
антигіпертk=
7;нзивних
засобів, якщ=
086;
це було
потрібно, з
метою
досягнення
цільового
артеріальнl=
6;го
тиску (див.
розділ
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;»).
О&=
#1089;обливі
групи
пацієнтів.
Порушення
функції
нирок. Пацієнтам k=
9;
порушенням
функції
нирок
коригуваннn=
3;
дози
препарату н
=
77;
потрібне. Дл=
103;
пацієнтів,
яким
застосовуюm=
0;ь
гемодіаліз,
слід
розглянути
доцільністn=
0;
призначеннn=
3;
нижчої
початкової
дози
препарату (75
мг*) (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Порушення
функції
печінки.
Пацієнтам з
легкою або
помірною
печінковою
дисфункцієn=
2;
коригуваннn=
3;
дози препар
=
72;ту
не потрібне.
Клінічного
досвіду
застосуванl=
5;я
засобу
пацієнтам з
тяжкою
печінковою
дисфункцієn=
2;
не існує.
Пацієнти
літнього
віку. Хоча для
пацієнтів
віком від 75
років слід р=
086;зглянути
доцільністn=
0;
початку
лікування
препаратом
=
91;
дозі 75 мг*,
коригуваннn=
3;
дози
зазвичай не
потрібне.
* - Застос=
овувати
ірбесартан
=
91;
відповідноl=
4;у
дозуванні.
Діт=
;и. Безпека та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
препарату
Апровель=
Ò дітям
(віком до 18
років) не
встановленo=
0;.
Дію
ірбесартанm=
1;
вивчали в
педіатричнl=
0;х
популяціях
пацієнтів
віком від 6 до =
16
років, але до=
1089;тупних
на сьогодні
даних
недостатньl=
6;
для
розширення
показань до
застосуванl=
5;я
препарату
дітям (див.
розділи
«Побічні
реакції»,
«Фармакодиl=
5;аміка»
і
«Фармакокіl=
5;етика»),
поки не
з’являться
додаткові
дані з цього
приводу.
Пер=
;едозування.
і
тахікардія;
також при
передозуваl=
5;ні
може
виникати
брадикардіn=
3;.
Яка-небудь
спеціальна
інформація
про лікуван
=
85;я
передозуваl=
5;ня
препаратом
Апровель=
Ò на
сьогодні
відсутня.
Стан
пацієнта
необхідно
постійно
контролюваm=
0;и,
а лікування =
087;овинно
бути
симптоматиm=
5;ним
і підтримую
=
95;им.
До
рекомендовk=
2;них
заходів
належать ст
=
80;мулювання
блювання
і/або
промивання
шлунка. При
лікуванні
передозуваl=
5;ня
може бути
корисним
активоване
вугілля.
Ірбесартан
за допомого=
02;
гемодіалізm=
1;
не
виводиться.
Побічні
реакції.
Т&=
#1077;рміни,
позначені
зірочками (**),
вказують на
побічні
реакції, про
які повідом
=
83;ялося
додатково,
які
спостерігаl=
3;ися
у >2 % пацієнті=
074;
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
цукровим
діабетом,
хронічною
нирковою не
=
76;остатністю
і явною
протеїнуріn=
8;ю
і частота
яких була
більшою, ніж
в групі
плацебо.
Кров
і лімфатичн
=
72;
система
Ч&=
#1072;стота
невідома: тромбоцито&=
#1087;енія.
Розлади з
боку імунно=
11;
системи.
Ч&=
#1072;стота
невідома:
реакції
гіперчутлиk=
4;ості,
такі як
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, виси=
087;ання,
кропив’янкk=
2;.
Метаболічн&=
#1110;
та
аліментарнo=
0;
розлади.
Ч&=
#1072;стота
невідома:
гіперкалієl=
4;ія.
Розлади з
боку
нервової
системи.
Ч&=
#1072;сто:
запаморочеl=
5;ня,
ортостатичl=
5;е
запаморочеl=
5;ня**.
Ч&=
#1072;стота
невідома:
вертиго,
головний
біль.
Розлади з
боку органі
=
74;
слуху та
рівноваги.
Ч&=
#1072;стота
невідома: шу=
084;
у вухах.
Розлади з
боку серця.
Н&=
#1077;часто:
тахікардія.<=
u>
Розлади з
боку судин.
Ч&=
#1072;сто:
ортостатичl=
5;а
гіпотензія**.
Н&=
#1077;часто:
гіперемія.
Розлади з
боку
респіраторl=
5;ої
системи, гру=
076;ної
клітки та
середостінl=
5;я.
Н&=
#1077;часто:
кашель.
Розлади з
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту.
Ч&=
#1072;сто:
нудота/блюв
=
72;ння.
Гепатобілі&=
#1072;рні
розлади.
Н&=
#1077;часто:
жовтяниця.
Ч&=
#1072;стота
невідома:
гепатит,
порушення
функції
печінки.
Р&=
#1086;злади
з боку шкіри
і підшкірно=
11;
клітковини.
Розлади з
боку
опорно-рухо
=
74;ого
апарату та с=
087;олучної
тканини.
Ч&=
#1072;сто:
біль у м’яза=
093;
і кістках**.
Ч&=
#1072;стота
невідома:
артралгія,
міалгія (у
деяких
випадках
асоційованk=
2;
з
підвищенимl=
0;
рівнями
креатинінкo=
0;нази
в плазмі
крові), м’язо=
1074;і
спазми.
Розлади з
боку нирок і
сечовивіднl=
0;х
шляхів.
Ч&=
#1072;стота
невідома:
порушення
функції нир
=
86;к,
включаючи
випадки
ниркової
недостатноl=
9;ті
у пацієнтів =
079;
підвищеним
ризиком
цього
ускладненнn=
3;
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Розлади з
боку
репродуктиk=
4;ної
системи та м=
086;лочних
залоз.
Н&=
#1077;часто:
порушення
сексуальноo=
1;
функції.
Загальні
розлади та
реакції у
місці введе
=
85;ня.
Ч&=
#1072;сто:
підвищена
втомлюваніl=
9;ть.
Н&=
#1077;часто:
біль у
грудній
клітці.
Результати
досліджень.
Д&=
#1091;же
часто:
гіперкалієl=
4;ія**
у пацієнтів =
079;
цукровим
діабетом, як=
110;
отримували
ірбесартан,
виникала
частіше, ніж
у пацієнтів,
які приймал
=
80;
плацебо. У
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
цукровим
діабетом,
мікроальбуl=
4;інурією
і нормально=
02;
функцією
нирок гіпер
=
82;аліємія
(≥ 5,5 мЕкв/л)
спостерігаl=
3;ася
у 29,4 % пацієнті
=
74;
групи
прийому
ірбесартанm=
1;
в дозі 300 мг і у 22 %
пацієнтів в
групі
прийому
плацебо. У
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
цукровим
діабетом,
хронічною н
=
80;рковою
недостатніl=
9;тю
і явною
протеїнуріn=
8;ю
гіперкалієl=
4;ія
(≥ 5,5 мЕкв/л)
спостерігаl=
3;ася
у 46,3 % пацієнті
=
74;
в групі
прийому
ірбесартанm=
1;
і у 26,3 %
пацієнтів в
групі
прийому
плацебо.
Ч&=
#1072;сто:
у осіб, які
лікувалися
ірбесартанl=
6;м,
часто
спостерігаl=
3;ося
значуще під
=
74;ищення
рівнів
креатинінкo=
0;нази
в плазмі
крові (1,7 %).
Жоден
випадок
такого
підвищення
не був асоці=
081;ований
з клінічним
=
80;
проявами з
боку опорно-=
088;ухової
системи, які
могли бути
ідентифікоk=
4;ані.
У =
1,7 %
пацієнт=
10;в
з артеріаль
=
85;ою
гіпертензіn=
8;ю та
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2; на
пізніх стад=
10;ях,
які
лікувалися
ірбесартанl=
6;м,
спостерігаl=
3;ося
зменшення
рівнів
гемоглобінm=
1;**,
яке не було
клінічно
значущим.
Педіатр
=
80;чна
популяція.=
У
рандомізовk=
2;ному
дослідженнo=
0;
за участю 318 ді=
;тей
та підліткі
=
74;
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
віком від 6 до =
16
років
протягом
3-тижневої
подвійної с
=
83;іпої
фази
спостерігаl=
3;ися
такі побічн=
10;
реакції:
головний
біль (7,9%),
артеріальнk=
2;
гіпотензія (2,2 %),
запаморочеl=
5;ня
(1,9 %), кашель (0,9 %). У
26-тижневому
відкритому
періоді
цього
дослідженнn=
3;
найбільш ча
=
89;тими
відхиленняl=
4;и
від норми ре=
079;ультатів
лабораторнl=
0;х
аналізів
були підвищ
=
77;ння
рівнів
креатиніну (6,5=
%)
та
підвищення
рівнів
креатинкінk=
2;зи
у 2 % дітей, які
отримували
препарат.
Термін
придатностo=
0;. 3 роки.
Умо=
;ви
зберігання. Збері=
;гати
у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці. Збері=
075;ати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 30 °C.
Упак=
;овка. № 28 (14=
1093;2):
по 14 таблеток
у блістері,
по 2 блістери
в картонній
коробці.
Кат=
;егорія
відпуску. За
рецептом.
Вир=
;обник.
САНОФІ
ВІНТРОП
ІНДАСТРІА.
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності. 1, ру де
ля Вірж
Амбаре ет
Лаграв 33565 -
КАРБОН БЛАН
Седекс,
Франція.
PAGE=
1 |
11