ІНСТРУКЦІЯ= ;

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ФЕБУКСО= ;СТАТ КСАНТІС

Склад:

діюча речовина: фебук= 089;остат;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить фебуксостаm= 0;у 80 мг або 120 мг;

допом= 110;жні речовини: лакто= 079;и моногідрат, = 085;атрію кроскармелl= 6;за, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, кремнію діоксид колоїдний безводний, м= 072;гнію стеарат, магнію окси = 76; легкий, полівінілоk= 4;ий спирт, частково гідролізовk= 2;ний, титану діоксид (Е 171), м= 072;крогол, тальк, заліз= 072; оксид жовти = 81; (Е 172).

Лікар= 089;ька форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основ= 085;і фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: капсулоподo= 0;бні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від блідо-жовто = 75;о до жовтого к= 086;льору, з тисненням «80» або «120» з одного боку.

Фарма= 082;отерапевти&= #1095;на група.

Лікарські засоби для лікування подагри. Лікарські засоби, що пр&#= 1080;гнічують утворення сечової кислоти. Код АТХ М04А А03.

Фармаколог= ічні властивостo= 0;.

Фарма= 082;одинаміка.=

Механізм дії.

Сечова кислота є кінцевим продуктом метаболізмm= 1; пуринів у людини і утворюєтьсn= 3; під час тако= 111; реакції: гіпоксантиl= 5; → ксантин → сечова кисл = 86;та. Ксантиноксl= 0;даза є каталізатоl= 8;ом обох етапів цієї реакці= 11;. Фебуксостаm= 0; є похідною речовиною 2-арилтіазол= 091;, терапевтичl= 5;а дія якого пов’язана з= 10; зменшенням концентрацo= 0;ї сечової кислоти в си= 088;оватці крові шляхо = 84; селективноk= 5;о пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази. Фебуксостаm= 0; — це потужний = 110; селективниl= 1; непуриновиl= 1; інгібітор ксантиноксl= 0;дази (NP-SIXO), його Кі (константа пригніченнn= 3;) in vitro становить менше 1 нано = 84;оля. Було показано, що фебуксостаm= 0; значною мірою пригнічує активність як окиснено= 11;, так і відновленоo= 1; форми ксантиноксl= 0;дази. У терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях фебуксостаm= 0; не пригнічу= 08; інші фермен = 90;и, що беруть участь у метаболізмo= 0; пуринів або піримідиніk= 4;, таких як гуаніндезаl= 4;іназа, гіпоксантиl= 5;гуанінфосф= 086;рибозилтра&= #1085;сфераза, оротатфосфl= 6;рибозилтра= 085;сфе-раза, оротидинмоl= 5;офосфатдек= 072;рбоксилаза, або пуринну = 82;леозидфосф&#= 1086;рилаза.

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

Подаг= 088;а

Ефективні&#= 1089;ть фебуксостаm= 0;у була підтверджеl= 5;а в фазі 3 трьох основних до = 89;ліджень (два основни= 093; дослідженнn= 3; APEX і FACT і додаткове дослідженнn= 3; CONFIRMS, описані нижче), які включали 4101 пацієнта із гіперурикеl= 4;ією і подагрою. У кожному з ци= 093; основних досліджень фази 3 фебукс&#= 1086;стат більш ефективно знижував сироватковm= 1; концентрацo= 0;ю сечової кислоти і підтримуваk= 4; її на належн= 086;му рівні в порівнянні = 79; алопуринолl= 6;м. Первинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і в досліджен = 85;ях APEX і FACT була частка пацієнтів, у яких протягом останніх трьох місяців концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці н = 77; перевищуваl= 3;а 6,0 мг/дл (357 мкмо= 083;ь/л). У додатково = 84;у дослідженнo= 0; CONFIRMS фази 3, результати якого стали доступні після першо= 11; реєстрації = 92;ебуксостат&#= 1091;, первинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і була частка пацієнтів, у яких концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці н = 77; перевищуваl= 3;а 6,0 мг/дл на момент оста = 85;нього візиту. У ці дослідженнn= 3; не включали пацієнтів, які перенесли трансплантk= 2;цію органів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дослі= 076;ження APEX. Дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у з контролем плацебо та алопуринолm= 1; фази 3 (Allopurinol and Placebo-Controlled Efficacy Study of Febuxostat, APEX) було рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, багатоцентl= 8;овим, тривалістю 28 тижнів. Всього було рандомізовk= 2;но 1072 пацієнти: плацебо (n =3D 134), фk= 7;буксостат 80 мг 1 раз на добу (n =3D 267), фебуl= 2;состат 120 мг 1 раз на добу (n =3D 269), фебуl= 2;состат 240 мг 1 раз на добу (n =3D 134) або алопуринол (300 мг 1 раз на добу (n =3D 258) для пацієнтів з вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну ≤= 1,5 мг/дл або 100 мг 1 раз н= 072; добу (n =3D 10) для пацієнтів з вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і ≤ 2,0 мг/дл). Для оцінки безпеки фебуксостаm= 0; призначали = 74; дозі 240 мг (у 2 рази вище максимальнl= 6;ї рекомендовk= 2;ної дози).

Досліджен&#= 1085;я APEX показало статистичнl= 6; достовірну перевагу обох режимі = 74; лікування п = 88;епаратом фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу і фебук= 089;остат 120 мг 1 раз на добу порівняно з алопуринолl= 6;м у звичайній дозі 300 мг (n =3D 258) / 100 м&#= 1075; (n =3D 10) у зменшенні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти нижче 6 мг/дл (357 мкмоль/л) (див. табл. 1 і рис. 1).

Дослі= 076;ження FACT. Дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у з алопуринол- = 82;онтролем (The Febuxostat Allopurinol Controlled Trial, FACT) фази 3 було рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, багатоцентl= 8;овим, тривалістю 52 тижні. Всьог= 086; було рандомізовk= 2;но 760 пацієнтів: ф= ;ебуксостат 80 мг 1 раз на добу (n =3D 256), фебуl= 2;состат 120 мг 1 раз на добу (n =3D 251) та алопуринол 300 мг 1 раз на добу (n =3D 253).

Досліджен&#= 1085;я FACT показало статистичнl= 6; достовірну перевагу обох режимі = 74; — фебуксостаm= 0;⁼80 мг 1 раз на добу і фебук= 089;остат 120 мг 1 раз на добу — порівняно з алопуринолl= 6;м у звичайній дозі 300 мг у зменшенні і підтримці сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти нижче 6 мг/дл (357&nb= sp;мкмоль/л).

У табл. 1 представлеl= 5;о результати оцінки перв = 80;нної кінцевої точки ефективносm= 0;і.

Таблиця 1. Частка пацієнтів з концентрацo= 0;єю сечової кис = 83;оти в сироватці < 6,0 мг/дл = &nb= sp; (357 мкмоль/л) під час трьох останніх щомісячних візитів

Дослід = 78;ення

Фебукс = 86;стат80 мг 1 раз на доб= у

Фебукс = 86;стат 120 мг 1 раз на добу

Алопур = 80;нол

300/100 мг 1 раз на добу¹

APEX

(28 тижнів= )

48 %^*

(n =3D 262)

65 %^{*, #}

(n =3D 269)

22 %

(n =3D 268)

FACT

(52 тижні)<= /o:p>

53 %^*

(n =3D 255)

62 %^*

(n =3D 250)

21 %

(n =3D 251)

Об’єдн = 72;ні результати

51 %^*

(n =3D 517)

63 %^{*, #}

(n =3D 519)

22 %

(n =3D 519)

¹ Результат&#= 1080; у пацієнтів, = які отримували 100 мг 1 раз на добу (n =3D 10: пацієнти з в&= #1080;хідною сироватков= 086;ю концентрац= 110;єю креатиніну &g= t; 1,5 мг/дл і ≤= ; 2,0 мг/д&= #1083;) або 300 мг 1 раз на добу (n =3D 509), в ході аналізу були об’єднані.

* p < 0,001 порівняно з алопуринол= 086;м.

^# p < 0,001 порівняно = 079; дозою 80 мг.

При застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у зменшення сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти бул = 86; швидким та утримувалоl= 9;ь довго. Зменшення концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти в сироватці до < 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) відзначалоl= 9;я вже на друго= 084;у тижні дослі = 76;ження і зберігалосn= 3; надалі протягом лі = 82;ування. На рис. 1 показано середні концентрацo= 0;ї сечової кислоти в сироватці залежно від часу для кожної терапевтичl= 5;ої групи лікув = 72;ння в обох основних дослідженнn= 3;х фази 3.

Рисунок 1. Середні концентрацo= 0;ї сечової кислоти в сироватці з = 72; даними об’єднаних опорних досліджень (фаза 3)

Примі = 90;ка: 509 пацієнтів отримували алопуринол = 74; дозі 300 мг 1 раз на добу; 10 пацієнтів з сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і < 2,0 мг/дл отримували алопуринол = 74; дозі 100 мг 1 раз на добу (10 з 268 пацієнтів у дослідженнo= 0; APEX). Фебуксостаm= 0; в дозі 240 мг призначали для оцінки безпеки при дозі, що в 2 рази перевищуваl= 3;а максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну.

Дослі= 076;ження CONFIRMS. Дослідженнn= 3; CONFIRMS було рандо&#= 1084;ізованим, контрольовk= 2;ним дослідженнn= 3;м фази 3 тривалістю 26 тижнів, яке проводилосn= 3; для оцінки безпеки та ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у в дозах 40 мг і 80 мг порівнян = 86; з алопурино = 83;ом в дозах 300 мг і 200 мг для пацієнтів з подагрою і гіперурикеl= 4;ією. Всього було рандомізовk= 2;но 2269 пацієнтів: m= 2;ебуксостат 40 мг 1 раз на добу (n =3D 757), фебуl= 2;состат 80 мг 1 раз на добу (n =3D 756) та алопуринол 300/= 200 мг 1 раз на добу (n =3D 756). Щонайменше 65 % пацієнтів мали порушення ф = 91;нкції нирок від легкого до помірного ступеня (з кліренсом креатиніну 30–89 мл/хв). Профілактиl= 2;а нападів подагри бул = 72; обов’язковl= 6;ю протягом 26 тижнів.

Частка пацієнтів з концентрацo= 0;єю сечової кислоти в сироватці < 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) в ос&= #1090;анній візит становила 45 % у групі застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у 40 мг, 67 % групі застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у 80 мг і 42 % групі застосуванl= 5;я алопуринолm= 1; 300/200 мг відповідно.

Перви= 085;на кінцева точка в підгрупі пацієнтів з порушенням функції нирок

У дослідженнo= 0; APEX оцінювали ефективнісm= 0;ь препарату з = 72; участю 40 паці&= #1108;нтів з порушення = 84; функції нирок (тобто &#= 1079; вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і ≤ 2,0 мг/дл). Таким пацієнтам, рандомізовk= 2;ним в групу алопуринолm= 1;, дозу препарату зменшували до 100 мг 1 раз на добу. Первинна кінцева точ = 82;а ефективносm= 0;і була досягнута в групах фебу = 82;состату у 44 % пацієнтів (80 мг 1 раз на добу), 45 % (120 мг раk= 9; на добу) і 60 % (240 мk= 5; 1 раз на добу) в порівнянні = 79; 0 % у групах алопуринолm= 1; 100 мг 1 раз на добу і плацебо.

При цьому клінічно значущих відмінностk= 7;й у зниженні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти у відсотках = 091; здорових добровольцo= 0;в відзначено не було незалежно від функціо = 85;ального стану нирок (58= % у групі з нормальною функцією нирок і 55 % у групі з тяжким пору = 96;енням функції нирок).

Проспекти&#= 1074;ний аналіз, проведений за участю пацієнтів з подагрою і порушенням функції нирок за допомогою д = 86;слідження CONFIRMS, показав, що фебуксостаm= 0; був значно ефективнішl= 0;м: рівень сечової кис = 83;оти в сироватці знижувався до рівня < 6,0 мг/дл у порівнянні = 79; таким при застосуванl= 5;і алопуринолm= 1; 300 мг/ 200 мг у пацієнтів з подагрою і порушенням функції нирок від легкого до середнього ступеня (65 % випробовувk= 2;них).

Перви= 085;на кінцева точка в підгрупі пацієнтів з сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю сечової кислоти ≥ 10 мг/д = 83;

Вихідн= а сироватковk= 2; концентрацo= 0;я сечової кислоти ≥ 10 мг/дл відзна= 095;алася приблизно у 40 % пацієнтів (комбінован= 10; дослідженнn= 3; APEX і FACT). Серед циm= 3; пацієнтів первинна кінцева точка ефективносm= 0;і (сироватков = 72; концентрацo= 0;я сечової кислоти < 6,0 мг/дл в останні 3 візити) була &#= 1076;осягнута в підгрупах = 092;ебуксостат&= #1091; у 41 % пацієнтів (80 мг 1 раз на добу), у 48 % пацієнтів (120 &= #1084;г 1 раз на добу) і у 66 % пацієнтів (240 мг 1 раз на добу) в порівнянні = 79; 9 % у групі алопуринолm= 1; 300 мг/ 100 мг 1 раз нk= 2; добу і 0 % у групі плацебо.

За даними дослідженнn= 3; CONFIRMS, частка пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки ефективносm= 0;і (сироватков = 72; концентрацo= 0;я сечової кис = 83;оти < 6,0 мг/дл в останній візит), у групі паціє = 85;тів з вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю сечової кислоти ≥ 10 мг/дл, які отр&= #1080;мували фебуксостаm= 0; 40 мг 1 раз на добу, станов= 080;ла 27 % (66/249), фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу — = 49 % (125/254) і алопуринол 300 мг/ 200 мг 1 раз на добу — 31 % (72/230).

Кліні= 095;ні результати: відсоток пацієнтів, я= 082;і потребують терапії нападів под = 72;гри

У дослідженнo= 0; APEX протягом 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду пацієнтів з терапевтичl= 5;ої групи фебуксостаm= 0;у 120 мг (36 %), які потребувалl= 0; терапії нападів подагри, пор= 110;внювали з пацієнтам = 80;, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг (28 %), алопуринол 300 мг (23 %) та плацебо (20 %). Частота нападів бул = 72; вищою після профілактиm= 5;ного періоду і з часом посту = 87;ово знижуваласn= 3;. Від 46 % до 55 % пацієнтів п = 88;оводилося лікування нападів подагри з 8 тижня і з 28 ти&= #1078;ня. Напади подагри, що виникли протягом останніх 4 тижнів випробуванn= 0; (24–28 тижні), спостерігаl= 3;ися у 15 % пацієнтів= ; групи застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у 80 мг і 120 мг, 14 % пацієнтів групи застосуванl= 5;я алопуринолm= 1; 300 мг і 20 % пацієнтів групи плацебо.

У дослідженнo= 0; FACT протягом 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду пацієнти з терапевтичl= 5;ої групи фебук = 89;остату 120 мг (36 %), які потребувалl= 0; терапії нападів подагри, порівнювалl= 0;ся з пацієнтам = 80; обох терапевтичl= 5;их груп, де застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг (22 %) та алопуринол 300 мг (21 %). Після 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду частота нападів збільшиласn= 3; і з часом поступово знизилася (64 % o= 0; 70 % пацієнтів, які отримували лікування з приводу нападів подагри з 8–52 тижня). Напади пода = 75;ри протягом останніх 4 тижнів випробуванn= 0; (49–52 тижні) спо = 89;терігалися у 6–8 % пацієнті= ;в групи застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у 80 мг і 120 мг та у 11 % пацієнтів г = 88;упи застосуванl= 5;я алопуринолm= 1; 300 мг.

Частка пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування загострень подагри (дослідженн= 03; APEX і FACT), була нижчою в групах, де середня концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці після лікування з = 84;еншувалася до < 6,0 мг/дл, < 5,0 мг/дл або < 4,0 мг/дл, в порів&= #1085;янні з групами, в яких середній рівень сечової кислоти становив ≥ 6,0 мг/дл в остан&#= 1085;і 32 тижні лікування (з 20= –24 тижн= я по 49–52 тиждень= ;).

Під час дослідж = 77;ння CONFIRMS частка пацієнтів, які потребу = 74;али лікування нападів подагри (1 де= 085;ь кожні 6 місяців), становила 31 % і= ; 25 % у групах, які отримували відповідно фебуксостаm= 0; 80 мг і алопуринол. Відмінностk= 7;й у співвідно = 96;енні пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування нападів подагри, між групами, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг і 40 мг, не відзначалоl= 9;я.

Довго= 089;трокові розширені відкриті дослідженнn= 3;

Досліджен&#= 1085;я EXCEL (C02-021) було трирічним, відкритим, м= 091;льтицентро&= #1074;им, рандомізовk= 2;ним, розширеним, алопуринол- = 82;онтрольова&#= 1085;им дослідженнn= 3;м безпеки фаз = 80; 3, що проводилосn= 3; для оцінки безпеки за участю паці= 08;нтів, які пройшли основні дослідженнn= 3; фази 3 (APEX або FACT). Всього в дослідженнn= 3; було включе = 85;о 1086 пацієнтів: m= 2;ебуксостат 80 мг 1 раз на добу (n =3D 649), фебуl= 2;состат 120 мг 1 раз на добу (n =3D 292) та алопуринол 300/= 100 мг 1 раз на добу (n =3D 145). Приблизно для 69 % пацієнтів корекція терапії для досягнення остаточногl= 6; стабільногl= 6; лікування н = 77; була потрібна. Пацієнти, рі= 074;ні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти у яких при триразовомm= 1; послідовноl= 4;у вимірюваннo= 0; становили > 6,0 мг/дл, були виключені з = 076;ослідження.=

Рівні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти з плином часу не змінилис= 03; (наприклад у 91= % і 93 % пацієнтів= ;, які спочатк = 91; застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; у дозах відповідно 80 мг і 120 мг, рівн= 10; сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти становили < 6,0 мг/дл на 36-му місяці).

За даними трирічного спостережеl= 5;ня у менш ніж 4 % пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування нападів, відмічено зменшення частоти нап = 72;дів подагри на 16–24 місяці і 30–36 місяці (тобт= 086; більш ніж у 96 % = 87;ацієнтів необхіднісm= 0;ь у лікуванні нападів відсутня).

У 46 % і 38 % пацієнтів, які отримували остаточне с = 90;абільне лікування фебуксостаm= 0;ом відповідно = 74; дозі 80 або 120 мг 1 раз на добу, спостерігаl= 3;ося повне зникнення первинного пальпованоk= 5;о тофусу від початку до останнього візиту.

Досліджен&#= 1085;я FOCUS (TMX-01-005) було п’ят= ;ирічним, відкритим, мультицентl= 8;овим, розширеним дослідженнn= 3;м безпеки фаз = 80; 2, що проводил&= #1086;ся за участю пацієнтів, які закінчи = 83;и 4‑тижневий прийом фебуксостаm= 0;у з подвійним сліпим дозуванням = 91; випробуванl= 5;і TMX-00-004. Досліджен= ня включало 116 пацієнтів, які отримув = 72;ли спочатку фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу. Для 62 % пацієнтів для підтримки рівня сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти мен = 96;е 6,0 мг/дл корекція дози не була потрібна, а 38 % пацієнтів потребувалl= 0; корекції дози для дос= 103;гнення остаточної стабільної концентрацo= 0;ї.

Частка пацієнтів з рівнем сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти менше 6,0 мг/дл (357&= nbsp;мкмоль/л) на момент останнього візиту становила більше 80 % (81–100 %) у кожній з гру= 087; застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у.

У фазі 3 клінічних досліджень = 91; пацієнтів, я= 082;і отримували фебуксостаm= 0;, спостерігаl= 3;ися незначні зміни печінкових показників (5,0= %). Частота цих змін була схожа з тако= 102; при застосуванl= 5;і алопуринолm= 1; (4,2 %) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У довгостро = 82;ових відкритих розширених дослідженнn= 3;х у пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0; (5,5 %) або алопуринол (5,8= %) протягом тривалого часу, відзначалоl= 9;я підвищення рівня тирео = 90;ропного гормону (ТТГ) (= > 5,5 мкМО/мл) (див.&nb= sp;розділ «Осоk= 3;ливості застосуванl= 5;я»).

Після= 088;еєстраційн&= #1110; довгострокl= 6;ві дослідженнn= 3;

Досліджен&#= 1085;я CARES являло собою багатоцентl= 8;ове рандомізовk= 2;не подвійно сліпе дослідженнn= 3; відсутностo= 0; меншої ефективносm= 0;і, під час яког= 086; порівнювалl= 0; результати серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; при застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та алопуринолm= 1; у пацієнтів = 079; подагрою та основними серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями в анамнезі, включаючи інфаркт міокарда, госпіталізk= 2;цію з приводу не= 089;табільної стенокардіo= 1;, процедуру коронарної або церебра = 83;ьної реваскулярl= 0;зації, інсульт, госпіталізk= 2;цію з приводу транзиторнl= 6;ї ішемічної а = 90;аки, захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин або цукровий діабет із ознаками мікроангіоl= 7;атії чи макроангіоl= 7;атії. Для досягнення = 87;лазмового рівня сечової кислоти менше 6 мг/дл дозу фебуксостаm= 0;у титрували з 40 мг до 80 мг (незалежно від функції нирок), а дозу алопуринолm= 1; титрували з кроком 100 мг з 300 до 600 мг для пацієнтів і = 79; нормальною функцією ни = 88;ок та нирковою недостатніl= 9;тю легкого сту = 87;еня і з 200 до 400 мг для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю помірного ступеня тяжкості.=

Первинною кінцевою точкою в дослідженнo= 0; CARES був час першої появ = 80; МАСЕ (важливі побічні серцево-суд = 80;нні явища), складової н = 77;летального інфаркту міокарда, нелетальноk= 5;о інсульту, смерті від серцево-суд = 80;нних патологій т = 72; нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; з невідкладнl= 6;ю коронарною реваскулярl= 0;зацією.

Кінцеві показники (первинні та вторинні) ан= 072;лізували відповідно до аналізу націлення н = 72; лікування (ІТТ), включаючи всіх суб'єкт= 110;в, які були рандомізовk= 2;ні та отримали принаймні о = 76;ну дозу препарату у ході подвійного сліпого дослідженнn= 3;.

Загалом 56,6% пацієнтів припинили пробне ліку = 74;ання передчасно, = 072; 45% пацієнтів завершили н = 77; всі візити дослідженнn= 3;.

Загалом, 6190 пацієнтів знаходилисn= 0; під спостер = 77;женням протягом 32 місяців, середня три = 74;алість впливу становила 728 днів для пацієнтів групи фебуксостаm= 0;у (n=3D3098) та 719 днів дл&#= 1103; пацієнтів групи алопуринолm= 1; (n=3D3092).

Первинна кінцева точка МАСЕ спостерігаl= 3;ася з аналогічниl= 4;и показникамl= 0; у групах лік= 091;вання фебуксостаm= 0;ом та алопуринолl= 6;м (10,8 % проти 10,4 % пацієнтів відповідно; відношення = 88;изиків [ВР] 1,03; двостороннo= 0;й повторний 95 % довірчий інтервал [ДІ] 0,89—1,21).

При аналізі окремих компонентіk= 4; МАСЕ частота смертності від серцево-суд = 80;нних патологій була вищою у групі фебуксостаm= 0;у, ніж алопури = 85;олу (4,3 % проти 3,2 % пацієнтів; частота сер = 94;евих скорочень (ЧСС) 1,34; 95 % ДІ 1,03—1,73). Частота інших подій МАСЕ була схожа у групах фебуксостаm= 0;у та алопурин = 86;лу, а саме: нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда (3,6 % проти 3,8 % пацієнтів; ЧСС 0,93; 95 % ДІ 0,72—1,21), нелетальноk= 5;о інсульту (2,3 % проти 2,3 % пацієнтів; ЧСС 1,01; 95 % ДІ 0,73—1,41) т= 072; термінової реваскулярl= 0;зації через неста = 73;ільну стенокардіn= 2; (1,6 % проти 1,8 % пацієнтів; ЧСС 0,86; 95 % ДІ 0,59—1,26).

Частота смертності = 79; усіх причин також була вищою у груп= 110; фебуксостаm= 0;у, ніж алопури = 85;олу (7,8 % проти 6,4 % пацієнтів; ЧСС 1,22; 95 % ДІ 1,01—1,47), що в основно= 084;у обумовлюваl= 3;ося більш високим рів = 85;ем смертності від серцево-суд = 80;нних патологій у цій групі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Темпи прийнятої госпіталізk= 2;ції з приводу серцевої недостатноl= 9;ті, госпіталізk= 2;ції з приводу аритмії, що не пов’язан = 72; із ішемією, венозними тромбоембоl= 3;ічними подіями, і госпіталізk= 2;ції з приводу перехідних ішемічних нападів бул = 80; порівнянниl= 4;и для фебуксостаm= 0;у та алопуринолm= 1;.

Досліджен = 85;я FAST= було проспективl= 5;им, рандомізовk= 2;ним, відкритим дослідженнn= 3;м з маскуванняl= 4; кінцевої точки, в якому порівнювалl= 0; профіль без = 87;еки фебуксостаm= 0;у й алопуринолm= 1; кдля серцев = 86;-судинної системи у пацієнтів з хронічною г= 10;перурикемі&#= 1108;ю (в умовах, коли відкладеннn= 3; уратів вже відбулося) і факторами ризику серц = 77;во-судинних захворюванn= 0; (ССЗ) (тобто па= цієнти віком від 60 років і принаймні з одним іншим фактором ризику ССЗ). Пацієнти, що &#= 1074;ідповідали критеріям включення у дослідженнn= 3;, отримували лікування алопуринолl= 6;м до рандоміз = 72;ції і, якщо було потрібно, їм коригували = 76;озу з урахуванняl= 4; клінічної о = 94;інки, рекомендацo= 0;й Європейськl= 6;ї протиревмаm= 0;ичної ліги (EULAR) і затвердженl= 6;ї схеми дозування. Наприкінці підготовчоo= 1; фази застосуванl= 5;я алопуринолm= 1; пацієнти з рівнем сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти (sUA) ˂ 0,36 ммоль/л (˂ 6 мг/дл) або пацієнти, як= 110; отримували максимальнm= 1; переносну дозу чи максимальнm= 1; дозволену дозу алопуринолm= 1;, були рандом= 10;зовані у співвідношk= 7;нні 1:1 для отриман= ня лікування або фебуксостаm= 0;ом, або алопури = 85;олом. Первинною кінцевою точкою досл= 10;дження FAST= був ча&= #1089; до першого настання будь-якої події, що входить до складової кінцевої точки Antiplatelet Trialists’ Collaborative (A= PTC), в тому числі:

- &= #1075;оспіталіза= ;ція з приводу нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда (ІМ)/гострог= ;о коронарногl= 6; синдрому (ГКС) з позити&= #1074;ною реакцією на біомаркери;

- &= #1085;елетальний інсульт;

- &= #1089;мерть в результат= 10; серцево-суд = 80;нного ускладненнn= 3;.

Первинний аналіз грунтувавсn= 3; на підході, який враховував дані пацієн = 90;ів, що отримували лікування.=

В цілому були рандомізовk= 2;ні 6128 пацієнтів, k= 9; яких 3063 отримували фебуксостаm= 0; і 3065 – алопуриl= 5;ол.

У первинному аналізі даних пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування, фебуксостаm= 0; не поступав = 89;я алопуринолm= 1; за частотою виникнення первинної кінцевої точки, яка спостерігаl= 3;ася у 172 пацієнтів (1,72/100 пацієнто-ро = 82;ів) в групі фебуксостаm= 0;у порівняно з 241 пацієнтом (2,05/100 &= #1087;ацієнто-роl= 2;ів) в групі алопуринолm= 1;, зі скоригованl= 0;м відношенняl= 4; ризиків [BP] 0,85 (95% ДІ: 0,70, 1,03), р ˂ 0,001. Аналіз даних пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування, для первинної кінцевої точки в підгрупі пацієнтів з ІМ, інсульто= 084; або ГКС в анамнезі не продемонстl= 8;ував суттєвої різниці між групами лікування: 65 (9,5 %) пацієнтів з подіями у групі фебуксостаm= 0;у і 83 (11,8 %) пацієнті= ;в з подіями у групі алопуринолm= 1;; скоригованk= 7; відношення ризиків [ВР] 1,02 (95% ДІ: 0,74-1,42); р =3D 0,202.

Лікування фебуксостаm= 0;ом не було пов’язане з= 10; збільшенняl= 4; смертності від ССЗ або з &= #1110;нших причин як в цілому, так і в підгрупі пацієнтів з ІМ, інсульто= 084; або ГКС в анамнезі. Загалом, у групі фебуксостаm= 0;у було менше смертей (62 смерті від ССЗ і 108 смертей з інших причин), ніж у групі алопуринолm= 1; (82 смерті від ССЗ і 174 смерті з інших причин).

При лікува= 085;ні фебуксостаm= 0;ом спостерігаl= 3;ося більше зниження рівня сечової кислоти пор= 10;вняно з лікування = 84; алопуринолl= 6;м.

Син= 076;ром лізису пухлини (СЛП)

Ефективні&#= 1089;ть та безпека застосуванl= 5;я фебу&= #1082;состату для профілактиl= 2;и і лікування при СЛП оцін= 102;вали в дослідженнo= 0; FLORENCE (FLO-01). Фебуксос= тат продемонстl= 8;ував найкращу і більш швидк = 91; дію відносно зниження рівня ураті = 74; у порівнянн= 10; з алопуринолl= 6;м.

FLORENCE являло собо= 02; рандомізовk= 2;не (1 : 1), подвійно сліпе, опорн= 077; дослідженнn= 3; фази 3, в якому порівнювалl= 0; застосуванl= 5;я фебу&= #1082;состату в дозуванні 120 мг один раз на добу і алопуринолm= 1; в дозуванні 200–600 мг на добу (середня добова доза алопуринолm= 1; [± стандартне відхилення]: 34= 9,7 ± 112,90 мг) в умовах контролю концентрацo= 0;ї сечової кислоти в сироватці. Вибрані пацієнти по = 74;инні були бути кандидатамl= 0; для лікування алопуринолl= 6;м або не мати доступу до расбуриказl= 0;. Первинні кінцеві точки являл = 80; собою площу під кривою концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти в сироватці (AUC sUA_1—8) і зміну рівня креатиніну = 74; сироватці (sC), k= 9; першого по восьмий ден= 00; кожна.

До дослідженнn= 3; було включено 346 пацієнтів з гематологіm= 5;ними злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, які отримували хіміотерапo= 0;ю і мали середній/ви = 89;окий ступінь ризику розвитку СЛ = 55;. Середнє значення AUC sUA_1̵=
2;8(мг × ч/дл) було значно нижчим при прийомі фебук= состату (514,0 ± 225,71 у порівнянні = 79; 708,0 ± 234,42; середнє найменших квадратів для різниці: –196,794 [95 % довірчоk= 5;о інтервалу: –238,600; –154,988]; p < 0,0001 ). Крім того, середній сироватковl= 0;й рівень сечо = 74;ої кислоти був значно нижчий при застосуванl= 5;і фебу&= #1082;состату, починаючи з перших 24 годин лікування і = 074; будь-який наступний м = 86;мент часу. Статистичнl= 6; значимих відмінностk= 7;й за середнім вмістом сироватковl= 6;го креатиніну (%) між фебуксо = 89;татом і алопуринолl= 6;м не було (–0,83 ± 26,98 порівняно з = 211;4,92 ± 16,70 відповідно; середнє найменших квадратів для різниці: 4,= 0970 [95 % довірчого інтервалу: –0,6= 467; 8,8406]; p =3D 0,0903). З урахуванняl= 4; вторинних кінцевих точок, стати= 089;тично значимих відмінностk= 7;й за частотою розвитку лабораторнl= 6; підтверджеl= 5;ого СЛП не було (8,1 % і 9,2 % у групі фе= 073;уксостату і алопуринолm= 1; відповідно; відносний ризик: 0,875 [95 % довірчого інтервалу: 0,4408; 1,7369]; p =3D 0,8488) і клінік&#= 1080; синдрому розпаду пухлини не б= 091;ло (1,7 % і 1,2 % для фебук= состату і алопуринолm= 1; відповідно; відносний р = 80;зик: 0,994 [95 % довірчого інтервалу: 0,9691; 1,0199]; p =3D 1,0000). Частота всіх ознак і симптомів, щ= 086; виникли під час лікування, а також побічних реакцій становила 67,6 % порівняно з 64,= 7 % і 6,4 % порівнянl= 6; з = 6,4 % у групах фебук= состату і алопурино = 83;у відповідно. = 059; дослідженнo= 0; FLORENCE фебуксост= 072;т продемонстl= 8;ував найкращу і більш швидк = 91; дію щодо зниження рівня сечової кислоти в си= 088;оватці порівняно з алопуринолl= 6;м. Дані щодо порівняння фебук= состату і расбуриказl= 0; на цей час відсутні. Ефективнісm= 0;ь та безпека фебуксостаm= 0;у не були встановленo= 0; для пацієнтів з гострим тяжким СЛП, наприклад д = 83;я пацієнтів, у яких інші види терапі= 11; для зниженн= 03; уратів не діють.

Фарма= 082;окінетика<= /i>.

У здорових добровольцo= 0;в максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі (С_max) та пл&#= 1086;ща під кривою (AUC) збільшувалl= 0;ся пропорційнl= 6; дозі після одноразовоk= 5;о та багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у дозах від 10 мг до 120 мг. При дозах від 120 мг до 300 мг збільшення AUC було більши = 84;, ніж пропорційнl= 6; дозі. При застосуванl= 5;і доз 10–240 мг кожні 24 години накопиченнn= 3; фебуксостаm= 0;у не відмічал = 86;ся. Передбачувk= 2;ний середній термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння (t_1/2) фебуксостаm= 0;у становив приблизно 5–8 годин. Був проведений популяційнl= 0;й аналіз фарм = 72;кокінетики/&= #1092;армакодина= ;міки за даними, от&#= 1088;иманими за участю 211 пацієнтів з гіперурикеl= 4;ією і подагрою, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; в дозах 40–240 мг 1 раз на добу. В цілому отримані зн = 72;чення фармакокінk= 7;тичних параметрів = 74;ідповідают&#= 1100; таким у здорових добровольцo= 0;в, які, отже, є хорошою моделлю для оцінки фарм = 72;кокінетики/&= #1092;армакодина= ;міки препарату у = 087;ацієнтів з подагрою.

Всмок= 090;ування. Фебуксостаm= 0; швидко (t_max (час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї)         =             &nb= sp;1,0–1,5 години) і добре (принаймні 84 %) всмоктуєтьl= 9;я. При одноразовоl= 4;у та багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у перорально = 91; дозах 80 мг або= 120 мг 1 раз на добу С_max відповідно становить 2,8–3= ,2 мкг/мл та 5,0–5,3 мкг/мл. Абсол&#= 1102;тну біодоступнo= 0;сть таблеток фебуксостаm= 0;у не аналізувалl= 0;. При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу або при одноразовоl= 4;у застосуванl= 5;і у дозі 120 мг у поєднанні з жирною їжею = 057;_max зменшувалаl= 9;я на 49 % та 38 %, а AUC — на= 18 % та 16 % відповідно. Однак це не супроводжуk= 4;алося клінічно значущими змінами ступеня зменшення рівня сечової кислоти у сироватці крові (при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і у дозі 80 мг). Таким чином = 092;ебуксостат можна застосовувk= 2;ти незалежно від вживанн= 03; їжі.

Розпо= 076;іл. Передбачувk= 2;ний об’єм розподілу у рівноважноl= 4;у стані (V_ss/F) фебуксостаm= 0;у змінюється від 29 до 75 л після перор = 72;льного застосуванl= 5;я у дозі 10–300 мг. Ступінь зв’язуваннn= 3; фе= 073;уксостату з білками плазми кров= 10; (головним чином з альб= 091;міном) становить 99,2 % = 10; не змінюється при підвище = 85;ні дози з 80 мг до 120 мг. Для активних ме = 90;аболітів фебуксостаm= 0;у ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; коливаєтьсn= 3; від 82 до 91 %.

Метаб= 086;лізм. Феб= уксостат активно метаболізуn= 8;ться шляхом кон’югації за участю уридиндифоl= 9;фатглюкуро= 085;ілтрансфер&= #1072;зи (УДФ-глюкуро= 085;ілтрансфер&= #1072;зи) та окисненн= 03; за участю ферментів системи цитохрому Р 450 (CYP). Усього ідентифікоk= 4;ано 4 фармакологo= 0;чно активних гідроксильl= 5;их метаболіти фебуксостаm= 0;у; 3 з них були ви= явлені у плазмі людини. Дослідженнn= 3; in vitro на мікросомах печінки людини засвідчили, = 097;о ці окиснені метаболіти утворюютьсn= 3; переважно під дією CYP1А1, CYP1А= ;2, CYP2С8 або CYP2С9, тодo= 0; як фебуксостаm= 0;у глюкуронід утворюєтьсn= 3; головним чином під дією УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи 1А1, 1А8 та 1А9.

Вивед= 077;ння. Фебуксостаm= 0; виводиться = 79; організму через печінку та нирками. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я ¹⁴С-фебуксоl= 9;тату у дозі 80 мг при= ;близно 49 % виводилося із сечею у вигляді нез = 84;іненого фебуксостаm= 0;у (3 %), ацилглюкурl= 6;ніду діючої речовини (30 %), відомих окиснених метаболітіk= 4; і їхніх кон’югатів (13 = %) та інших невідомих метаболітіk= 4; (3 %). Крім ниркової екскреції, приблизно 45 % д= ;ози виводилося = 79; калом у вигляді незміненогl= 6; фебуксостаm= 0;у (12 %), ацилглюкурl= 6;ніду діючої речовини (1 %), відомих окиснених метаболітіk= 4; і їх кон’югатів                = (25 %) та інших невідомих метаболітіk= 4; (7 %).

Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть.

При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебу&= #1082;состату у дозі 80 мг не було відзна = 95;ено змін С_max фебуксостаm= 0;у у пацієнтів = 079; легкою, помірною аб = 86; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок. Серед= 085;я загальна AUC фебуксостаm= 0;у збільшувалk= 2;ся приблизно у 1,8 раза: від 7,5 мкk= 5; × година/мл у пацієнтів з нормальною функцією нирок до 13,2 мк= г × година/мл у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю. C_max та AUC активl= 5;их метаболітіk= 4; підвищувалl= 0;ся у 2 і 4 рази відповідно. Проте пацієнтам з нирковою не = 76;остатністю легкого або помірного ступеня корекція дози лікарськогl= 6; засобу не по= 090;рібна.

Печін= 082;ова недостатніl= 9;ть.

При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебу&= #1082;состату у дозі 80 мг не було відзна = 95;ено суттєвих змін С_max та AUC фебуксостаm= 0;у та його метаболітіk= 4; у пацієнтів = 079; легкою (клас А за шкалою Чайлда — П’ю) та помірною (клас В за шкалою Чайл = 76;а — П’ю) печінковою недостатніl= 9;тю порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією печінки. Дослідженнn= 3; лікарськогl= 6; засобу у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас С за шкалою Чайл = 76;а — П’ю) не проводилосn= 3;.

Вік.

При багаторазоk= 4;ому пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і фебу&= #1082;состату не було відзначено суттєвих змін AUC фебуксостаm= 0;у та його мета= 073;олітів у пацієнтів літнього віку порівняно з молодими здоровими добровольцn= 3;ми.

Стать.

При багаторазоk= 4;ому пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і фебу&= #1082;состату С_max та AUC фебуксостаm= 0;у у жінок були на 24 % та 12 % відпо= відно вищими, ніж у чоловіків. Однак С_max та AU= C, скоригованo= 0; за масою тіла, були схожі в обох групах, тому зміна дози фебуксостаm= 0;у залежно від = 089;таті не потрібна.

Кліні= 095;ні характерисm= 0;ики.

Показання.

Фебуксост= ;ат Ксантіс 80 мг та Фебуксос = 90;ат Ксантіс 120 мг

Застосову&#= 1074;ати для лікуван = 85;я хронічної гіперурикеl= 4;ії при захворюванl= 5;ях, що супроводжуn= 2;ться відкладаннn= 3;м кристалів уратів, у тому числі п= 088;и наявності тофусів та/або подагричноk= 5;о артриту в даний час чи в анамнезі.

Фебуксост= ;ат Ксантіс 120 мг

Застосову&#= 1074;ати для лікування т = 72; профілактиl= 2;и гіперурикеl= 4;ії у дорослих п= 072;цієнтів, які піддаються хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком син = 76;рому лізису пухлини (СЛП).<= o:p>

Фебуксост&#= 1072;т Ксантіс показаний дорослим пацієнтам.=

Протипоказ= ання.

Гіперчутл&#= 1080;вість до активної речовини аб = 86; до будь-якої іншої допоміжної речовини лі = 82;арського засобу, зазначеної = 91; розділі «Склад».<= /span>

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Мерка= 087;топурин/аза= тіоприн.

Відповідн&#= 1086; до механізм = 91; своєї дії фебуксостаm= 0; пригнічує ксантиноксl= 0;дазу, тому супутн= 08; застосуван&= #1085;я не рекомендуєm= 0;ься. Пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази може призводити до підвищен = 85;я концентрацo= 0;ї обох препаратів = 91; плазмі, що може викликати мієлотоксиm= 5;ну реакцію. У разі одночасногl= 6; введення фебуксостаm= 0;у дози меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину слід зменшити до 20% або менше ві= 076; раніше приз = 85;аченої дози (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Адекватні&#= 1089;ть запропоновk= 2;ної корекції до = 79;и, яка грунтувалаl= 9;я на моделюваннo= 0; та імітацій = 85;ому аналізі даних доклінічниm= 3; досліджень на щурах, була підтверджеl= 5;а результатаl= 4;и клінічного дослідженнn= 3; взаємодії лікарських засобів у здорових до = 73;ровольців, які отримували азатіоприн = 91; дозі 100 мг окремо та зменшену дозу азатіопринm= 1; (25 мг) у комбінації = 79; фебуксостаm= 0;ом (40 або 120 мг).

Досліджен&#= 1085;я взаємодії фебуксостаm= 0;у під час іншо= 111; цитотоксичl= 5;ої хіміотерапo= 0;ї не проводил = 80;ся. У ході опорного дослідженнn= 3; пацієнтам і = 79; СЛП з декількома режимами хіміотерапo= 0;ї призначавсn= 3; фебуксостаm= 0; у дозі 120 мг, вк = 83;ючаючи моноклоналn= 0;ні антитіла. Однак під ча= 089; цього дослідженнn= 3; взаємодії « = 83;ікарський препарат — л= 110;карський препарат» і &la= quo;лікарський препарат — з= 072;хворювання&= raquo; не досліджуваl= 3;ися. Тому можливість взаємодії з будь-якими цитотоксичl= 5;ими препаратамl= 0;, що сумісно призначаютn= 0;ся, виключати н = 77; можна.

Розиг= 083;ітазон/ субстрати CYP2C8

Фебуксост&#= 1072;т є слабким інгібітороl= 4; CYP2C8 in vitro. В ході дослідженнn= 3; у здорових добровольцo= 0;в паралельне застосуванl= 5;я 120 мг фебуксостаm= 0;у 1 раз на добу та одноразовоo= 1; перорально = 87;рийнятої дози розиглітазl= 6;ну 4 мг не вплива&= #1083;о на фармакокінk= 7;тику розиглітазl= 6;ну і його метаболіту N-дезметилро= 079;иглітазону, що демонстр = 91;є, що фебуксостаm= 0; не пригнічу= 08; фермент CYP2C8 in vivo. Таким чином, одночасне введення фебуксостаm= 0;у і розиглітазl= 6;ну або інших субстратів CYP2= C8 не вимагає корекції дози цих препаратів.

Теофі= 083;ін.

Проведено дослідженнn= 3; взаємодії фебуксостаm= 0;у за участю здорових добровольцo= 0;в для оцінки впливу приг = 85;ічення ксантиноксl= 0;дази на збільшення рівня теофіліну в циркулюючіl= 1; крові, що спостерігаl= 3;ося з іншими інгібітораl= 4;и ксантиноксl= 0;дази. Результати дослідженнn= 3; показали, що при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг та теофіліну у дозі 400 мг не було жодних фармакокінk= 7;тичних взаємодій або впливу н= 072; безпеку теофіліну. Таким чином, фебуксостаm= 0; у дозі 80 мг можна застосовувk= 2;ти одночасно і = 79; теофіліном без особливих застереженn= 0;. Даних щодо дози фебуксостаm= 0;у 120 мг немає.
Напро= 082;сен та інші інгібітори глюкуронізk= 2;ції.

Метаболіз&#= 1084; фебуксостаm= 0;у залежить ві = 76; активності ферменту УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи. Лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; процес глюкуронізk= 2;ції, наприклад н = 77;стероїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ) та пробенецид, теоретично можуть впливати на виведення фебуксостаm= 0;у. У здорових д= 086;бровольців при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та напроксену по 250 мг         =       2 рази на добу спостерігаl= 3;ося посилення д= 10;ї фебуксостаm= 0;у (C_max(максимал&= #1100;на концентрацo= 0;я) становить 28 %, AUC (площа під кривою) – 41 %, t_1/2 (період напіввиведk= 7;ння) – 26 %). У ході клінічних досліджень застосуванl= 5;я напроксену та інших НПЗЗ/ інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 не супроводжуk= 4;алося клінічно значущим збільшенняl= 4; побічних реакцій.

Фебуксост&#= 1072;т можна одночасно застосовувk= 2;ти з напроксеноl= 4; без зміни їх дози.

Індук= 090;ори глюкуронізk= 2;ції.

Потужні індуктори ферменту УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи можуть посилювати метаболізм та зменшувати ефективнісm= 0;ь фебуксостаm= 0;у. У пацієнтів, які застосо = 74;ують потужні індуктори глюкуронізk= 2;ції, рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и рівень сечової кислоти у плазмі чере = 79; 1–2 тижні одно&= #1095;асної терапії. При відміні індуктора глюкуронізk= 2;ції можливе підвищення рівня фебуксостаm= 0;у у плазмі.

Колхі= 094;ин/індомета= цин/гідрохл = 86;ротіазид/ва&= #1088;фарин.

Фебуксост&#= 1072;т можна одночасно застосовувk= 2;ти з колхіцино = 84; або індометациl= 5;ом без зміни дози препаратів.

Також не потрібно змінювати дозу фебукс = 86;стату при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з гідрохлор = 86;тіазидом.

Одночасне застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у з варфарино = 84; не вимагає зміни дози останнього. = 047;астосуванн&= #1103; фебуксостаm= 0;у (80 мг або 120 мг один раз на добу) з варфарином = 91; здорових добровольцo= 0;в не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику останнього. Одночасне застосуванl= 5;я з фебуксостаm= 0;ом також не впливало на = 084;іжнародне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ) та активність фактора VІІ.

Дезип= 088;амін/ субстрати CYP2D6.

За даними, отриманими in vitro, фебуксостаm= 0; є слабким інгібітороl= 4; CYP2D6. У ході досліджень за участю здорових добровольцo= 0;в, які отримували 120 мг фе= буксостату 1 раз на добу, спостерігаl= 3;ося збільшення AUC дезипрамінm= 1; (субстрат CYP2D6) на 22 %, що свідчить пр = 86; слабку приг = 85;ічувальну дію фебуксостаm= 0;у на фермент CYP2D6 in vivo.

Таким чином, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та субстратів CYP2= D6 немає необх= 10;дності змінювати ї = 93; дози.

Антац= 080;дні засоби.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з антацидам = 80;, що містять магнію гідроксид т = 72; алюмінію гідроксид, відмічаєтьl= 9;я затримка всмоктуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у (приблизно н= 072; 1 годину) та зменшення Сmax на 32 %, однак AUC фебуксостаm= 0;у суттєво не змінюється, тому фебуксостаm= 0; можна засто = 89;овувати із антацидн = 80;ми засобами.=

Особливост= і застосуванl= 5;я.

Серце= 074;о-судинні захворюванl= 5;я.

Лікування хронічної гіперурикеl= 4;ії

Під час розробк = 80; лікарськогl= 6; засобу і в од&#= 1085;ому післяреєстl= 8;аційному досліджені (CARES) у пацієнтів з уже наявним = 80; основними серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями (наприклад: і&#= 1085;фаркт міокарда, інсульт або нестабільнk= 2; стенокарді&#= 1103;) при застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у спостерігаl= 3;ася більша кількість серцево-суд = 80;нних ускладнень = 79; летальним наслідком порівняно з алопуринолl= 6;м.

Проте в подальшом = 91; післяреєстl= 8;аційному досліджені (FAST) фебуксостаm= 0; не поступався алопуринолm= 1; за частотою як летальни = 93;, так і нелетальниm= 3; серцево-суд&= #1080;нних ускладнень.

Лікування цієї групи пацієнтів слід провод = 80;ти обережно та = 079; регулярним наглядом.=

Детальніш&#= 1077; про безпеку фебуксостаm= 0;у для серцево-= 089;удинної системи див. розділ «Поб= 10;чні реакції» і «Фармакодиl= 5;аміка».

Профі= 083;актика і лікування гіперурикеl= 4;ії у пацієнтів із ризиком розвитку СЛ = 55;

Пацієнти, які піддаються хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком СЛП та застосов = 91;ють фебуксостаm= 0;, при наявності клінічних показань по = 90;ребують нагляду кардіолога.

Алерг= 110;я/гіперчутл= ивість на лікарськ= 10; засоби.

У межах постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; рідкісні повідомленl= 5;я про серйозн= 10; алергічні реакції/ реа= 082;ції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі &#= 1087;ро загрозливоk= 5;о для життя синдрому Стівенса — Д= 078;онсона, токсичного епідермальl= 5;ого некролізу т = 72; гострих анафілактиm= 5;них реакцій/шок = 91;. У більшості випадків такі реакці= 11; спостерігаl= 3;ися протягом першого місяця застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у. У кількох пацієнтів с = 87;остерігали&#= 1089;я порушення ниркової функції та/або гіперчутлиk= 4;ість до алопуринолm= 1; в анамнезі. Тяжкі реакції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі &#= 1084;едикаменто= зна реакція з ео= 079;инофілією і системним = 80; симптомами (DRESS-синдром), в деяких випадках були пов’яз = 72;ні з лихоманко= 02;, гематологіm= 5;ною, нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю.

Пацієнти повинні бут = 80; проінформоk= 4;ані про ознаки т= 072; симптоми гіперчутлиk= 4;ості/алергі&#= 1111;, і вони потре= 073;ують спостережеl= 5;ня щодо розвитку таких реакцій. При появі серйо = 79;них алергічних реакцій/ реа= 082;цій гіперчутлиk= 4;ості, синдрому Стівенса — Д= 078;онсона в тому числі, застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у треба негайно припинити, оскільки раннє припинення застосуванl= 5;я покращує прогноз. Якщ= 086; у пацієнта виникла алергічна реакція/ реа= 082;ція гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі синдром Стівенса — Д= 078;онсона, або гострі анафілактиm= 5;ні реакції/шок, то повторне призначеннn= 3; фебуксостаm= 0;у протипоказk= 2;но.

Загос= 090;рення (напад) подагри.

Лікування фебуксостаm= 0;ом слід розпоч = 80;нати тільки у період післ= 03; загостреннn= 3; хвороби. Фебуксостаm= 0; може спровокуваm= 0;и напад подагри на початку лікування з = 72; рахунок зміни рівня сечової кислоти у сироватці через вихід уратів із депо. На початку лік = 91;вання фебуксостаm= 0;ом рекомендуєm= 0;ься призначити нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ) або колхіци = 85; на термін не менше 6 місяців для профілактиl= 2;и нападів подагри.

У разі розвитку нападу подагри на тлі застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у лікування продовжуютn= 0;. Одночасно проводять відповідну індивідуалn= 0;ну терапію заг = 86;стрення подагри. При тривалому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у частота та тяжкість на = 87;адів подагри зменшуютьсn= 3;.

Відкл= 072;дення ксантинів.=

У пацієнтів з прискорениl= 4; утворенням уратів (наприклад н= 072; тлі злоякісних новоутвореl= 5;ь та їх лікува= 085;ня або при синдромі Леша — Ніхан= 072;) можливе суттєве збільшення абсолютної концентрацo= 0;ї ксантинів у сечі, що у рід&= #1082;існих випадках супроводжуn= 8;ться їх відкладе = 85;ням у сечовивіднl= 0;х шляхах. Цьог= 086; не спостерігаl= 3;ося в опорному клінічному = 76;ослідженні фебу&= #1082;состату при СЛП. Через обмеженістn= 0; досвіду застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0; не показани = 81; пацієнтам при синдром= 10; Леша — Ніхана.

Мерка= 087;топурин/аза= тіоприн.

Фебуксост&#= 1072;т не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам, які одночасно отримують м = 77;ркаптопури&#= 1085;/азатіоприн= ;, оскільки інгібуваннn= 3; ксантиноксl= 0;дази фебуксостаm= 0;ом може спричинити підвищення концентрацo= 0;ї меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину в плазмі крові, що може призвести д = 86; сильної токсичностo= 0;.

Якщо комбінації не уникнути, рекомендуєm= 0;ься зменшити дозу меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину до     20 % або менше попередньо = 87;ризначеної дози, щоб зап&#= 1086;бігти можливим гематологіm= 5;ним впливам (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнтів слід ретельно контролюваm= 0;и, а дозу мерка= 087;топурину/аз= атіоприну потрібно згодом кори = 75;увати на основі оц= 110;нки терапевтичl= 5;ої відповіді т = 72; настання мо = 78;ливих токсичних ефектів.

Паціє= 085;ти, які перенесли трансплантk= 2;цію органів.

Досвіду застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у цій категор= 10;ї пацієнтів немає, тому застосуванl= 5;я препарату н = 77; показано.=

Теофі= 083;ін.

Одноразов&#= 1077; одночасне застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг та теофіліну у дозі 400 мг не показало жодних фармакокінk= 7;тичних взаємодій. Фебуксостаm= 0; у дозі 80 мг можна застосовувk= 2;ти одночасно і = 79; теофіліном без ризику підвищення концентрацo= 0;й теофіліну у плазмі. Дани= 093; щодо дози фебуксостаm= 0;у 120 мг немає.
Захво= 088;ювання печінки.

У ході комбінованl= 6;ї фази 3 клінічних досліджень = 91; 5,0 % пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0;, спостерігаl= 3;ися незначні зміни печін = 82;ових показників, тому рекомендуєm= 0;ься перевіряти функціоналn= 0;ні печінкові показники д = 86; призначеннn= 3; фебуксостаm= 0;у та під час лі&#= 1082;ування при наявності показань.=

Захво= 088;ювання щитовидної залози.

У 5,5 % пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0; протягом тривалого часу, спостерігаl= 3;ося підвищення показника ТТГ (> 5,5 мкМО/мл) під час довгострокl= 6;вих відкритих розширених досліджень. Тому лікарс= 00;кий засіб слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам з порушенням функції щит = 86;видної залози.

Лакто= 079;а.

Лікарськи&#= 1081; засіб містить лактозу. Пацієнтам і = 79; рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, пов’язанимl= 0; з неперенос = 80;містю галактози, недостатніl= 9;тю лактази Лап = 87;а або порушенням всмоктуванl= 5;я глюкози/гал = 72;ктози, препарат не показаний.=

Натрій.<= /i>

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в таблетці, тобто практично вільний від натрію.

Засто= 089;ування у період ваг= 110;тності або годування груддю.

Вагітніст= ;ь

Обмежений досвід застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у під час вагітності свідчить пр = 86; відсутністn= 0; несприятлиk= 4;ого впливу на перебіг вагітності та здоров’я плода/новон = 72;родженого. У ході досліджень на тваринах не було помічено йо = 75;о прямого або непрямого побічного впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/пл = 86;да та перебіг пологів. Потенційниl= 1; ризик для людини невідомий. Фебуксостаm= 0; не слід застосовувk= 2;ти під час вагітності.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає фебуксостаm= 0; у грудне молоко людини. Дослідженнn= 3; на тваринах показали, що фебуксостаm= 0; проникає у г= 088;удне молоко та негативно впливає на розвиток новонароджk= 7;них, яких годуют= 00; цим молоком. Ризик потрапляннn= 3; препарату в грудне молоко не може бути виключений. Фебуксостаm= 0; не слід застосовувk= 2;ти у період годування г = 88;уддю.

Фертильні= ;сть

Досліджен&#= 1085;я фертильносm= 0;і на тваринах при застосуванl= 5;і у дозі 48 мг/кг/добу не виявили залежності побічних реакцій від дози. Дія фебук= состатуна репродуктиk= 4;ну функцію людини невідома.=

Здатн= 110;сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Були повідомленl= 5;я про розвито = 82; сонливості, запаморочеl= 5;ня, парестезій та порушенн= 03; чіткості зору на тлі застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у. Тому пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь фебуксостаm= 0;, рекомендуєm= 0;ься бути обережними при керуванні автотранспl= 6;ртними засобами та роботі з іншими механізмамl= 0; до того часу, поки вони не будуть впевнені у відсутностo= 0; вищезазначk= 7;них побічних реакцій.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Дозув= 072;ння

Подаг= 088;а.

Рекомендо&#= 1074;ана доза = фебуксостаm= 0;у становить 80 мг 1 раз на добу перорально, незалежно від прийому їжі. Якщо концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці крові перевищує 6 мг/дл (357 мкмол= ь/л) після 2–4 тижнів лікування, слід розгля = 85;ути підвищення дози = фебуксостаm= 0;удо 120 мг 1 раз н = 72; добу. Ефект лікарськогl= 6; засобу вияв = 83;яється досить швидко, що робить можл = 80;вим повторне визначення концентрацo= 0;ї сечової кислоти через 2 тижні. Метою лікування є зменшення концентрацo= 0;ї сечової кислоти у сироватці т = 72; підтримка ї= 11; на рівні мен= 096;е 6 мг/дл (357 мкмоль/л).

Триваліст&#= 1100; профілактиl= 2;и нападів подагри рекомендовk= 2;на не менше 6 місяців.

Синдр= 086;м лізису пухлини (СЛП).<= /span>

Рекомендо&#= 1074;ана доза = фебуксостаm= 0;у становить 120 мг один раз на добу перорально, = 085;езалежно від прийому їжі.

Застосува&#= 1085;ня фебу&= #1082;состату слід розпочинатl= 0; за два дні до початку цит = 86;токсичної терапії і продовжуваm= 0;и щонайменше 7 діб; однак тривалість терапії можна подов = 78;ити до 9 діб відповідно до тривалос = 90;і хіміотерапo= 0;ї та клінічно= 11; оцінки.

Паціє= 085;ти літнього віку.

Для цієї категорії пацієнтів корекція дози не потрібна.

Нирко= 074;а недостатніl= 9;ть.

У пацієнтів з тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) ефективнісm= 0;ь та безпеку лікарськогl= 6; засобу вивчено недостатньl= 6;. Пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок легкого або помірного с = 90;упеня корекція дози не потрібна.=

Печін= 082;ова недостатніl= 9;ть.

Досліджен&#= 1085;я ефективносm= 0;і та безпеки фебуксостаm= 0;у у пацієнтів = 079; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас С за шкалою Чайлда — П’ю) не проводилосn= 3;.

Подагра.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'> При порушенні функції печінки легкого сту = 87;еня рекомендовk= 2;на доза становить 80 мг. Досвід за&#= 1089;тосування лікарськогl= 6; засобу при порушенні функції печінки помірного ступеня обм = 77;жений.

Синдром лізису пухлини (СЛП).<= /span> Із опорного дослідженнn= 3; фази 3 (FLORENCE) були виключені тільки суб’єкти із печінковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня. Для пацієнтів, я= 082;і були включені в дослідженнn= 3;, корекція до = 79;и у зв’язку із станом функцій печінки не п= 086;трібна.

Спосі= 073; застосуванl= 5;я

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Фебуксост&#= 1072;т Ксантісза= стосовуєтьl= 9;я перорально, незалежно в= 10;д прийому їжі.

Діти.

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я фебу&= #1082;состату дітям (віком до 18 років) не встановленo= 0;. Дані щодо застосуванl= 5;я відсутні.=

Передозува= ння.

У разі передозуваl= 5;ня показана симптоматиm= 5;на та підтриму = 74;альна терапія.

Побічні реакції.

Рk= 7;зюме профілю безпеки.

Найчастіш&#= 1080;ми побічними реакціями у клінічних дослідженнn= 3;х (4072 пацієнти, щ = 86; застосовувk= 2;ли дозу від 10 мг до 300 мг), післяреєстl= 8;аційних дослідженнn= 3;х безпеки (дослідженн= 03; FAST: 3001 учасник, яки= 081; отримував, принаймні, дозу від 80 мг до 120 мг) та в процесі постмаркетl= 0;нгового нагляду у пацієнтів з подагрою були: загостреннn= 3; (напади) подагри, порушення ф = 91;нкції печінки, діарея, нудота, головний бі = 83;ь, запаморочеl= 5;ня, задишка, висипання, свербіж, біл= 100; у суглобах, біль у м’язах, біль у кінцівках, набряки та втома. Ці побічні реакції мал = 80; у більшості випадків легкий або середній ступінь тяжкості. Пі= 076; час постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; повідомлен&= #1085;я про рідкісн= 10; випадки сер = 81;озних реакцій гіперчутлиk= 4;ості на фебуксос = 90;ат, подекуди із = 089;истемними реакціями, т= 072; про рідкісн= 10; випадки раптової серцевої смерті.

Частоту нижченаведk= 7;них побічних реакцій феб = 91;ксостату класифікоk= 4;ано таким чином: часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто= ; (від ≥ 1/1000 до < 1/100) та рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000). Частот = 72; розвитку побічни= ;х реакцій ґр&#= 1091;нтується на результа = 90;ах досліджень та постмаркетl= 0;нгового досвіду зас = 90;осування фебуксостаm= 0;у пацієнтам і = 79; подагрою.

У кожній груп= 10; за частотою розвитку побічні реакції представлеl= 5;о у порядку зменшення ступеня тяжкості.=

Табли= 094;я 2. Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у фазі 3 комбінованl= 0;х розширених довгострокl= 6;вих досліджень, післяреєстl= 8;аційних дослідженнn= 3;х безпеки та в період постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня у пацієнтів із подагрою.

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Рідко

Панцитопе= нія, тромбоцито= 087;енія, агранулоци= 090;оз*, анемія^#<= /p>

З боку імунної системи

Рідко

Анафілакт= ичні реакції*, гіперчутли= 074;ість до препарату*

З боку ендокринно= 111; системи

Нечасто=

Підвищенн= я рівня тиреостиму= 083;юючого гормону крові, гіпотиреоз#

З боку органів зору

Нечасто=

Затуманен= ий зір

Рі= дко

Оклюзія артерії сітківки^#=

З боку харчування та обміну речовин

Часто***

Загострен= ня (напади) подагри

Нечасто=

Цукровий діабет, гіперліпід= 077;мія, зниження апетиту, збільшення маси тіла

Рідко

Зниження маси тіла, підвищення апетиту, ано&= #1088;ексія

З боку психік&#= 1080;

Нечасто=

Зниження лібідо, безсоння

Рідко

Нервозніс= ть, пригнічени= 081; стан^#, порушення сну^#

З боку нервової системи

Часто

Головний біль, запамороче= 085;ня

Нечасто=

Парестезі= ї, геміпарез, сонливість, &= #1083;етаргія^#, зміна смакового сприйняття, гіпестезія, &= #1087;ослаблення нюху

Рідко

Агевзія^#, відчуття печіння^#<= /span>

З боку органу слуху та лабіринту

Нечасто=

Шум у вухах

Рідко

Вертиго^#

З боку серцевої системи

Нечасто=

Фібриляці&#= 1103; передсердь, відчуття серцебиття, відхилення від норми на ЕКГ, блокада лівої ніжки пучка Гіса (д= ив. розділ «Синдром лізису пухлини»), синусова та&#= 1093;ікардія (див. розділ «Синдром лізису пухл&#= 1080;ни»), аритмія^#<= /span>

Рідко=

Раптова серцева смерть*

З боку судинної системи
Нечасто=

Артеріаль= на гіпертензі= 103;, припливи, припливи з відчуттям жару, кровот&= #1077;чі (див. «Синдром лізису пухлини»)

Рідко

Циркулято= рний колапс^#<= /p>

З боку дихальної системи

Часто

Задишка

Нечасто=

Бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфе&= #1082;ції нижніх дихальних шляхів^#, ка= 096;ель, ринорея^#<= /span>

Рідко

Пневмонія= ^#

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Часто

Діарея**, нудота

Нечасто=

Біль у животі, біл= ь у верхніх ві&= #1076;ділах живота^#, зд= 091;ття живота, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість у роті, диспеп&= #1089;ія, запор, часті випорожнен= 085;я, метеоризм, д&= #1080;скомфорт у шлунку або = кишечнику, виразки в ділянці рот&#= 1072;, набряк губ^{#,
панкреатит}

Рідко

Перфораці= я шлунково-ки&#= 1096;кового тракту^#, стоматит^#=

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Часто

Порушення функції печінки**

Нечасто=

Жовчнокам= ’яна хвороба

Рідко

Гепатит, жовтяниця*, печінкова недостатні= 089;ть*, холецистит#

З боку шкіри та підшкірн&#= 1086;-жирової тканини

Часто

Висипання (у тому числі висипання з більш низьк&#= 1086;ю частотою виникнення, див. нижче), свербіж

Нечасто=

Дерматит, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри, пошко&= #1076;ження шкіри, петехії, пля&= #1084;исті висипи макулопапу= 083;ьозний висипи, папульозни= 081; висипи, підв&= #1080;щена пітливість, алопеція, екзема^#, еритема, нічна пітливість#, псоріаз^#, сверблячий висип^#

Рідко

Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз*, синдром Стівенса — Д&= #1078;онсона*, ангіонабря= 082;*, медикамент= 086;зна реакція з еозинофілі= 108;ю та системними симптомами*, генералізо= 074;аний висипи (серйозні)*, еl= 2;сфоліативн= 110; висипи, фолі&= #1082;улярні висипи, везикулярн= 110; висипи, пустульозн= 110; висипи, еритематоз= 085;і висипи, коро&= #1087;одібні висипи

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

Часто

Біль у суглобах, біль у м’язах, біль у кінцівках#

Нечасто=

Артрит, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, слабкість у м’язах, судоми м’язів, скутість м’язів, бурсит, набр&= #1103;к суглобів^#, = 073;іль у спині^#, ск&#= 1077;летно-м’язо= ;ва скутість^#, = 089;кутість суглобів

Рідко

Рабдоміол= із*, синдром зда&#= 1074;лення ротатора пл&#= 1077;ча^#, ревматична поліміалгі= 103;^#

З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів

Нечасто=

Ниркова недостатні= 089;ть, сечокам’ян= 072; хвороба, гем&= #1072;турія, полакіурія, протеїнурі= 103;, нестримні п&#= 1086;зиви до сечовипуск= 072;ння, інфекції сечовивідн= 080;х шляхів^#<= /p>
Рідко

Тубулоінт= ерстиціальl= 5;ий нефрит*

З боку репрод&#= 1091;ктивної системи та молочних залоз

Нечасто=

Еректильн= а дисфункція

З боку організму загалом

Часто

Набряки, втома

Нечасто=

Біль у грудях, від= чуття дискомфорт= 091; у грудях, біль #, нездужання #<= o:p>

Рідко

Спрага, відчуття жару^#

Додаткові методи досліджень

Нечасто=

Підвищенн= я рівня амілази у крові, зменшення кількості тромбоциті= 074;, зменшення кількості лейкоцитів у крові, зменшення кількості лімфоцитів у крові, підвищення рівня креат&#= 1080;ну в крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниження рівня гемоглобін= 091; крові, підви&= #1097;ення рівня сечовини в крові, підвищення &#= 1088;івня тригліцери= 076;ів у крові, підвищення рівня холестерин= 091; в крові, зниження гематокрит= 091;, підвищення рівня лактатдегі= 076;рогенази (ЛДГ) у крові, підвищення рівня калію у крові, підв= ищення міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного відношення (&= #1052;НВ)^#

Рідко

Підвищенн= я рівня глюкози у крові, подовження активовано= 075;о часткового тромбоплас= 090;инового часу, зниження кількості еритроциті= 074; у крові, підвищення рівня лужної фосф&#= 1072;тази у крові, підвищення рівня креатинфос= 092;окінази у крові*

Травми, інтоксикац= 110;ї та ускладненн= 103; процедур

Нечасто=

Забиття^#

* Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися в межах постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня.

** Діаре&= #1103; та відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80; від норми, які вимагал = 80; терапії, що спостерігаl= 3;ися в досліджен = 85;ях фази 3, розвивалисn= 3; частіше у пацієнтів, які отримували супутню терапію колхіцином.

*** Див. роздіl= 3; «Фармакодиl= 5;аміка» щодо частот = 80; загострень (нападів) подагри, що спостерігаl= 3;ися у фазі 3 індивідуалn= 0;них рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них досліджень.

^# Побічні реакції, про які повідомляєm= 0;ься в ході післяреєстl= 8;аційних досліджень безпеки.

Опис окремих побічних реакцій.

У межах постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; повідомлен&= #1085;я про рідкісн= 10; випадки серйозних реакцій гіперчутлиk= 4;ості на фебуксос = 90;ат, у тому числі синдром Стівенса — Д= 078;онсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз та анафілактиm= 5;ні реакції/шок. Синдром Сті = 74;енса — Джонсона т= 072; токсичний епідермальl= 5;ий некроліз ха = 88;актеризуєт&#= 1100;ся прогресуючl= 0;м шкірним вис = 80;панням з бульозним ураженням шкіри або сл= 080;зових оболонок та подразненнn= 3;м слизової оболонки очей. Реакці= 111; гіперчутлиk= 4;ості на фебуксостаm= 0; можуть проявлятисn= 3; такими симптомами: шкірними реакціями, щ= 086; характеризm= 1;ються інфільтровk= 2;ними макуло-папу = 83;ьозними висипаннямl= 0;, генералізоk= 4;аними або ексфоліатиk= 4;ними висипаннямl= 0;, а також ураженнями шкіри, набряком обличчя, гар= 103;чкою, гематологіm= 5;ними порушеннямl= 0;, такими як тромбоцитоl= 7;енія та еозинофіліn= 3;, та ураження = 84; окремих органів або кількох органів (печінка та нирки, у тому числі тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит).

Загострен&#= 1085;я (напади) пода&#= 1075;ри зазвичай спостерігаl= 3;ися невдовзі пі = 89;ля початку лікування т = 72; протягом перших місяців лікування. Частота нападів под = 72;гри знижуваласn= 3; з часом. При застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у рекомендуєm= 0;ься профілактиl= 2;а гострих нападів подагри.

Синдром лізису пухлини (СЛП)

Резюме профілю безпеки

В ході рандомізовk= 2;ного, подвійного сліпого опорного дослідженнn= 3; фази 3 FLORENCE (FLO-01), у якому порівнювалl= 0; фебуксостаm= 0; та алопурин = 86;л (346 пацієнтів, які піддают= 00;ся хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком СЛП), тільки у 22 (6,4 %) пацієнтів спостерігаl= 3;ися побічні реа = 82;ції, а саме у 11 (6,4 %) пацієнтів у кожній груп= 10; лікування. Більшість побічних реакцій бул = 80; легкого або помірного ступеня.

У цілому в ход= 110; дослідженнn= 3; FLORENCE жодних додаткових підозр щодо безпеки застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у пацієнтам і = 79; подагрою не було, за винятком тр= 00;ох нижчезазнаm= 5;ених побічних реакцій (див. табл. 2).

Порушення з боку серце= 074;ої системи.

Нечасто: блокада лівої ніжки пучка Гіса, синусова тахікардія.

Порушення з боку судинної системи.

Нечасто: кровотечі.=

Повідомле= ;ння про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідомле&#= 1085;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе зна = 95;ення. Це дає змогу проводити м = 86;ніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікар = 89;ького засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідо = 84;ляти про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

Термін придатностo= 0;.

3 роки.

Умови зберігання.

Для лікарськогl= 6; засобу не вимагаєтьсn= 3; спеціальниm= 3; умов зберігання. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упако= 074;ка.

По 7 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 4 або по 8, або по= ; 12 блістерів у картонній коробці.

Катег= 086;рія відпуску.

За рецептом.=

Вироб= 085;ики.

ФАРМАТЕ = 53; СА.

ФАРМАТЕН ІНТЕРНЕШНЛ = 57;А.

Місце= 079;находження виробників та адреси місця провадженнn= 3; їхньої діяльності.

Дервенакі&#= 1086;н 6, Палліні Аттікі, 15351, Греція.

Індастріа&#= 1083; Парк Сейпс Родопі Префекчер, Б= 083;ок №5, Родопі, 69300, Греція.

З боку крові та лімфатично= 111; системи	Рідко Панцитопе= нія, тромбоцито= 087;енія, агранулоци= 090;оз*, анемія^#<= /p>
З боку імунної системи	Рідко Анафілакт= ичні реакції, гіперчутли= 074;ість до препарату
З боку ендокринно= 111; системи	Нечасто= Підвищенн= я рівня тиреостиму= 083;юючого гормону крові, гіпотиреоз#
З боку органів зору	Нечасто= Затуманен= ий зір Рі= дко Оклюзія артерії сітківки^#=
З боку харчування та обміну речовин	Часто*** Загострен= ня (напади) подагри Нечасто= Цукровий діабет, гіперліпід= 077;мія, зниження апетиту, збільшення маси тіла Рідко Зниження маси тіла, підвищення апетиту, ано&= #1088;ексія
З боку психік&#= 1080;	Нечасто= Зниження лібідо, безсоння Рідко Нервозніс= ть, пригнічени= 081; стан^#, порушення сну^#
З боку нервової системи	Часто Головний біль, запамороче= 085;ня Нечасто= Парестезі= ї, геміпарез, сонливість, &= #1083;етаргія^#, зміна смакового сприйняття, гіпестезія, &= #1087;ослаблення нюху Рідко Агевзія^#, відчуття печіння^#<= /span>
З боку органу слуху та лабіринту	Нечасто= Шум у вухах Рідко Вертиго^#
З боку серцевої системи	Нечасто= Фібриляці&#= 1103; передсердь, відчуття серцебиття, відхилення від норми на ЕКГ, блокада лівої ніжки пучка Гіса (д= ив. розділ «Синдром лізису пухлини»), синусова та&#= 1093;ікардія (див. розділ «Синдром лізису пухл&#= 1080;ни»), аритмія^#<= /span> Рідко= Раптова серцева смерть*
З боку судинної системи	Нечасто= Артеріаль= на гіпертензі= 103;, припливи, припливи з відчуттям жару, кровот&= #1077;чі (див. «Синдром лізису пухлини») Рідко Циркулято= рний колапс^#<= /p>
З боку дихальної системи	Часто Задишка Нечасто= Бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфе&= #1082;ції нижніх дихальних шляхів^#, ка= 096;ель, ринорея^#<= /span> Рідко Пневмонія= ^#
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Часто Діарея**, нудота Нечасто= Біль у животі, біл= ь у верхніх ві&= #1076;ділах живота^#, зд= 091;ття живота, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість у роті, диспеп&= #1089;ія, запор, часті випорожнен= 085;я, метеоризм, д&= #1080;скомфорт у шлунку або = кишечнику, виразки в ділянці рот&#= 1072;, набряк губ^{#, панкреатит} Рідко Перфораці= я шлунково-ки&#= 1096;кового тракту^#, стоматит^#=
З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів	Часто Порушення функції печінки** Нечасто= Жовчнокам= ’яна хвороба Рідко Гепатит, жовтяниця, печінкова недостатні= 089;ть, холецистит#
З боку шкіри та підшкірн&#= 1086;-жирової тканини	Часто Висипання (у тому числі висипання з більш низьк&#= 1086;ю частотою виникнення, див. нижче), свербіж Нечасто= Дерматит, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри, пошко&= #1076;ження шкіри, петехії, пля&= #1084;исті висипи макулопапу= 083;ьозний висипи, папульозни= 081; висипи, підв&= #1080;щена пітливість, алопеція, екзема^#, еритема, нічна пітливість#, псоріаз^#, сверблячий висип^# Рідко Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса — Д&= #1078;онсона, ангіонабря= 082;, медикамент= 086;зна реакція з еозинофілі= 108;ю та системними симптомами, генералізо= 074;аний висипи (серйозні)*, еl= 2;сфоліативн= 110; висипи, фолі&= #1082;улярні висипи, везикулярн= 110; висипи, пустульозн= 110; висипи, еритематоз= 085;і висипи, коро&= #1087;одібні висипи
З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини	Часто Біль у суглобах, біль у м’язах, біль у кінцівках# Нечасто= Артрит, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, слабкість у м’язах, судоми м’язів, скутість м’язів, бурсит, набр&= #1103;к суглобів^#, = 073;іль у спині^#, ск&#= 1077;летно-м’язо= ;ва скутість^#, = 089;кутість суглобів Рідко Рабдоміол= із*, синдром зда&#= 1074;лення ротатора пл&#= 1077;ча^#, ревматична поліміалгі= 103;^#
З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів	Нечасто= Ниркова недостатні= 089;ть, сечокам’ян= 072; хвороба, гем&= #1072;турія, полакіурія, протеїнурі= 103;, нестримні п&#= 1086;зиви до сечовипуск= 072;ння, інфекції сечовивідн= 080;х шляхів^#<= /p> Рідко Тубулоінт= ерстиціальl= 5;ий нефрит*
З боку репрод&#= 1091;ктивної системи та молочних залоз	Нечасто= Еректильн= а дисфункція
З боку організму загалом	Часто Набряки, втома Нечасто= Біль у грудях, від= чуття дискомфорт= 091; у грудях, біль #, нездужання #<= o:p> Рідко Спрага, відчуття жару^#
Додаткові методи досліджень	Нечасто= Підвищенн= я рівня амілази у крові, зменшення кількості тромбоциті= 074;, зменшення кількості лейкоцитів у крові, зменшення кількості лімфоцитів у крові, підвищення рівня креат&#= 1080;ну в крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниження рівня гемоглобін= 091; крові, підви&= #1097;ення рівня сечовини в крові, підвищення &#= 1088;івня тригліцери= 076;ів у крові, підвищення рівня холестерин= 091; в крові, зниження гематокрит= 091;, підвищення рівня лактатдегі= 076;рогенази (ЛДГ) у крові, підвищення рівня калію у крові, підв= ищення міжнародно= 075;о нормалізов= 072;ного відношення (&= #1052;НВ)^# Рідко Підвищенн= я рівня глюкози у крові, подовження активовано= 075;о часткового тромбоплас= 090;инового часу, зниження кількості еритроциті= 074; у крові, підвищення рівня лужної фосф&#= 1072;тази у крові, підвищення рівня креатинфос= 092;окінази у крові*
Травми, інтоксикац= 110;ї та ускладненн= 103; процедур	Нечасто= Забиття^#